.

Вікові морфофункціональні особливості яєчників, матки і маткових труб в нормі та під впливом естрогенів в експерименті (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 3491
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СІЛІНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 611.65./66. 068:618.11-08-036/-07

Вікові морфофункціональні особливості яєчників, матки і маткових
труб в нормі та під впливом естрогенів в експерименті

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор

Сирцов Вадим Кирилович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шевченко Олена Олександрівна,
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України,
професор кафедри нормальної анатомії людини;

доктор медичних наук, професор Ахтемійчук Юрій Танасович, Буковинський
державний медичний університет МОЗ України (м. Чернівці), завідувач
кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії;

доктор медичних наук, професор Шутка Богдан Васильович,
Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри нормальної анатомії людини.

Провідна установа

Луганський державний медичний університет, кафедра нормальної анатомії
людини, МОЗ України, м. Луганськ.

Захист відбудеться “31” травня 2005 року о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д26.003.06 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, проспект Перемоги,
34, морфологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “28” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Грабовий О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки спостерігаються зміни
медико-демографічної ситуації в країні, що виражається в погіршенні
здоров’я жінок юнацького та зрілого віку (М. Ахаладзе, Т. Ахаладзе,
2000; В.Д. Близнюк, 2000; Н. Жилка та ін., 2001). В гінекологічній
практиці існує тенденція зростання кістозних змін у яєчниках з різним
ступенем вираженості патологічного процесу, більша частина з яких
припадає на зрілий вік і в 35% призводить до безплідності (Б.М.
Венцківський, 1997; Н.Г. Гойда, 2000). Важливою ланкою цієї проблеми є
збільшення кількості оперативних втручань на яєчниках, в яких питома
вага однобічних оваріоектомій за останній час значно зросла (Л.А.
Бистров и др., 2000; О.Ю. Панкова и др., 2003).

Аналіз стану репродуктивного здоров’я жінок у післяопераційному періоді
вказує на порушення ендокринної, імунної та інших систем, які в
доопераційний період мали певний запас міцності, що ще раз підтверджує
залежність їх від функціональної активності й здатності яєчників (В.Н.
Плотникова та ін., 2002; D. Cibula, J. Zivny, 2000).

Клінічні та експериментальні дослідження в галузі вивчення
репродуктивного здоров’я показали, що одним із факторів зниження його
показників є також збільшення кількості жінок з порушенням гормонального
профілю різної етіології, у прямій залежності від якого перебуває
функція маткових труб, від морфофункціонального стану яких багато в чому
залежить можливість запліднення (А.В.Пырегов и др., 2001; A. Peter, N.
Dhanasekaran, 2003).

Існуючі клінічні методи контролю функції маткових труб спрямовані на
встановлення їх прохідності та проводяться без урахування вікових
структурно-функціональних особливостей в них. А непрохідність маткових
труб є однією з важливих проблем у гінекології. У зв’язку з цим пошуки
нових методів відтворення функції маткових труб виявляють важливу як
теоретичну, так і практичну проблему (Л.I. Iванюта, 1996; E. Susan et
al.,1998).

Наприкінці 20 сторіччя багато робіт було присвячено ембріології
яєчників, з’ясуванню інтимних механізмів функціонування статевих клітин
та їх органоїдів, особливостям функціонування інших їх генеративних
елементів (И.И. Бобрик и др., 1984; A. Smits et al., 1989). Низка робіт
була присвячена вивченню гістофізіології яєчників і процесам овуляції, а
також реакції яєчників на різноманітні експериментальні впливи –
введення гормонів, гіпо- та гіпертермію, випромінювання, вплив хімічних
речовин, гемікастрацію, видалення або резекцію яєчника (И.Н. Ивасенко,
1978).

Істотне поглиблення уявлень про фізіологію жіночої статевої системи і її
нейроендокринної регуляції відбулося в 90-і роки (В.Н. Бабичев, 1998; M.
Zolti et al., 1991).

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених становленню й розвитку
жіночих статевих органів, зокрема яєчників, всі деталі цього складного
процесу досі остаточно не з’ясовані.

Сучасний науково-технічний процес, надмірна урбанізація й погіршення
екологічної ситуації негативно впливають на стан ендокринної системи, що
призвело до зростання частоти патологічних процесів у жіночих статевих
органах на клітинному рівні (Т.В. Блашків, Т.Ю. Вознесенська, 2002; Б.В.
Шутка и др., 2003). Це, у свою чергу, відобразилося на репродуктивній
функції жінки й зростанні безплідності.

Жіноча статева система є складовою складної біологічної системи –
організму в цілому. У світовій літературі до теперішнього часу
накопичений достатній обсяг даних для характеристики основних
компонентів жіночої статевої системи, функціональних взаємозв’язків між
ними, а також зв’язків між цією системою та іншими системами організму.

Однак аналіз сучасних тенденцій у вивченні регуляції функції яєчників
показав, що питання комплексного підходу до морфофункціонального
обґрунтування цих процесів залишається відкритим і недостатньо вивченим.

Крім того, й донині практично відсутні дані комплексної оцінки
структурних змін у жіночих статевих органах з урахуванням особливостей
вікової морфології. На сьогоднішній день залишається не вирішеним
питання виникнення склеротичних процесів в яєчниках і маткових трубах та
можливу роль естрогенів в їх патогенезі. В зв’язку з цим вивчення
процесів колагеноутворення та інтенсивності апоптозу у функціонально
активних зонах яєчників, матки і маткових труб можна вважати достатньо
актуальним.

Отже, вивчення морфофункціональних особливостей яєчників, матки і
маткових труб у різні вікові періоди жінки, розробка критеріїв
структурно-функціональної активності жіночих статевих органів з метою
обґрунтування застосування адекватних медикаментозних, оперативних і
реабілітаційних методів лікування є актуальною науковою проблемою
сучасної репродуктології, вирішення якої є важливим не тільки медичним а
й соціально-економічним питанням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії
Запорізького державного медичного університету у відповідності з
основним планом науково-дослідної роботи кафедри “Особливості
морфофункціональних змін у статевих органах при дисфункції яєчників і її
корекції”, номер державної реєстрації 0199U000120 (здобувач –
відповідальний виконавець теми), 1999-2003 рр.

Мета і задачі дослідження. Встановити вікові морфофункціональні
закономірності структурної морфології і функції яєчників, матки і
маткових труб у юнацькому та зрілому віці, розробити морфофункціональні
критерії їх вікових особливостей в нормі та під впливом естрогенів в
експерименті. Досягнення цієї мети базувалося на вирішенні наступних
задач:

1. Вивчити вікові морфофункціональні особливості та розробити критерії
структурної організації яєчників, матки і маткових труб у жінок
юнацького та зрілого віку.

2. Встановити особливості колагеноутворення в жіночих статевих органах у
віковому аспекті.

3. Провести кореляційний аналіз структурно-функціональних взаємовідносин
процесів колагеноутворення та інтенсивності апоптозу в яєчниках, матці і
маткових трубах у жінок юнацького та зрілого віку.

4. Дослідити морфофункціональні зміни в яєчниках, матці і маткових
трубах при експериментальній гіперестрогенізації.

5. Вивчити морфофункціональні зміни в яєчниках, матці і маткових трубах
після однобічної оваріоектомії в експерименті.

6. Провести кореляційний аналіз процесів колагеноутворення та
інтенсивності апоптозу в яєчниках, матці і маткових трубах при
гіперестрогенізації та після однобічної оваріоектомії в експерименті.

7. Розробити морфофункціональні критерії структурної організації жіночих
статевих органів при гіперестрогенізації та після однобічної
оваріоектомії в експерименті.

Об’єкт дослідження – вікові закономірності морфофункціональної
організації жіночої статевої системи.

Предмет дослідження – особливості морфофункціональної організації
яєчників, матки і маткових труб у нормі, при гіперестрогенізації та
після однобічної оваріоектомії.

Методи дослідження: макроскопічні, гістологічні та гістохімічні методи –
для визначення морфофункціональних особливостей змін у будові яєчників,
матки і маткових труб; імуногістохімічні методи – за допомогою
моноклональних антитіл – CD 95 для типування апоптозних клітин, CD 31 –
для визначення експресії ендотеліна, колагени I і IV типів типували
МК-Novocastra laboratories LTD, а колаген III типу – МК Imtec
laboratories LTD, (Росія); морфометричні методи – для статистичної
обробки і порівняння отриманих морфометричних показників у інтактних,
контрольних та експериментальних тварин після гіперестрогенізації та
однобічної оваріоектомії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені у віковому аспекті
на людському матеріалі структурно-функціональні зміни в жіночих статевих
органах за допомогою комплексу морфологічних та імуногістохімічних
методик, розроблені вікові критерії оцінювання змін у яєчниках, маткових
трубах і матці у різні періоди юнацького і зрілого віку жінки.

На основі сучасних комплексних імуногістохімічних досліджень
морфологічно обґрунтовані способи діагностики й прогнозування розвитку
склеротичних процесів у яєчниках і маткових трубах при порушенні
гормонального профілю в жіночому організмі.

Отримані нові дані щодо особливостей структурно-функціональних
взаємовідносин процесів колагеноутворення та інтенсивності апоптозу в
яєчниках, матці і маткових трубах у жінок юнацького та зрілого віку.

За допомогою імуногістохімічних методів дослідження вперше визначена
динаміка особливостей прояву морфофункціональних змін у яєчниках, матці
і маткових трубах в експерименті при гіперестрогенізації та після
однобічної оваріоектомії з метою розробки прогностичних критеріїв
розвитку деструктивних процесів в них.

Встановлено, що кореляція змін структурної організації у яєчниках, матці
і маткових трубах залежить від віку й зміни гормонального статусу жінки.

Розроблені деякі теоретичні основи вікової морфології жіночих статевих
органів у юнацькому та зрілому віці, які допоможуть практичним лікарям у
вирішенні питань застосування адекватної патогенетичної терапії хворим.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вивчені та
запропоновані морфологічні критерії структурних змін у яєчниках, матці і
маткових трубах у різні вікові періоди юнацького та зрілого віку в нормі
та при порушенні гормонального профілю, можуть бути враховані в
клінічній практиці гінекологічних відділень та центрах реабілітації
репродуктивної функції людини.

Виділені прогностичні критерії морфофункціональних змін у жіночих
статевих органах при зміні гормонального статусу жінки залежно від
вікового аспекту і після оперативних втручань на яєчниках, у зв’язку з
чим рекомендовано переглянути деякі підходи до призначення гормональної
терапії хворим із захворюваннями жіночих статевих органів.

Розроблено спосіб прогнозування розвитку деструктивних процесів у
яєчниках у зрілому та юнацькому віці.

Розроблено спосіб діагностики й оцінювання патологічних змін у маткових
трубах у жінок юнацького та зрілого віку.

Розширено діагностичні критерії виникнення склеротичних процесів у
яєчниках і маткових трубах у жінок зрілого віку.

Запропоновано морфофункціональне обґрунтування методів реабілітаційної
терапії після однобічної оваріоектоміі.

Впроваджено в практику розроблені на основні клінічного й
експериментального матеріалу способи морфофункціонального обґрунтування
прогнозування розвитку патологічних процесів у яєчниках і маткових
трубах після оперативних втручань на яєчниках: “Спосіб прогнозування
розвитку склеротичних процесів у яєчниках у юнацькому віці”, “Нові
підходи до ранньої діагностики патологічних станів у маткових трубах у
жінок зрілого віку”, “Морфофункціональне обґрунтування реабілітаційної
терапії після односторонньої оваріоектомії у жінок зрілого віку”.

Авторські розробки впроваджені в діагностичний та лікувальний процес
гінекологічних відділень міст Запоріжжя та Харкова.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі
Запорізького державного медичного університету, Запорізької академії
післядипломної освіти, Дніпропетровської державної медичної академії,
Харківського державного медичного університету, в роботі Запорізького
бюро судово-медичної експертизи, в клінічній роботі КУ “Запорізький
обласний центр реабілітації репродуктивної функції людини”.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначені актуальність
теми, мета і задачі дослідження, розроблені методи вирішення поставлених
завдань. Проаналізована сучасна література – понад 900 літературних
джерел та патентна інформація з даної теми. Особисто здійснені
експериментальні операції на тваринах і забір матеріалу, фіксація та
наступне ущільнення матеріалу, отримання гістологічних зрізів, їх
забарвлення з використанням загальногістологічних та гістохімічних
методів дослідження.

Автор самостійно проводила фотографування гістологічних препаратів,
морфометричну та статистичну обробку результатів дослідження.

Роботи з імуноморфологічного дослідження проведені спільно з
співробітниками кафедри патологічної анатомії Харківського державного
медичного університету. Дисертант висловлює подяку завідувачу кафедри,
д.мед.н., професору А.Ф. Яковцовій та професору кафедри, д.мед.н. І.В.
Сорокіній за надану допомогу у проведені цих досліджень.

Дисертант самостійно проводила наукову розробку всіх отриманих
результатів даної роботи. Самостійно написала всі розділи дисертації,
зробила висновки та визначила практичні рекомендації, що були
відображені у запропонованих та впроваджених в лікарняну практику 3-х
інформаційних листах.

Підготовка статей та оформлення дисертаційної роботи проведені автором
особисто. У наукових публікаціях результатів дисертації за участю
співавторів дисертанту належить основна частина внеску.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені і обговорені на наукових конференціях, з’їздах, конгресах,
симпозіумах: міжнародній науковій конференції “Органы репродуктивной
системы и вопросы конституционной, возрастной и экспериментальной
морфологии” (Беларусь, Гродно, 2000); науковій конференції Versammlung
der Anatomischen Gesellschaft in Halle (Німеччина, Халє, 2002); III
Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і
топографоанатомів України (Київ, 2002); VIII міжнародному конгресі по
імунореабілітації (Франція, Кани, 2002); медичному форумі “Актуальные
вопросы неотложной и восстановительной медицины” (Ялта, 2002);
науково-практичній конференції “Сучасні методи наукових досліджень в
морфології” (Полтава, 2003); науково-практичній конференції морфологів
“Роль імунної, ендокринної та нервової систем у процесах морфогенезу і
регенерації” (Запоріжжя, 2003); науково-практичній конференції “Сучасні
аспекти медицини і фармації-2004” (Запоріжжя, 2004); міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні питання невідкладної та
відновлюючої медицини” (Ялта, 2004); науково-практичній конференції
“Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії”
(Чернівці, 2004); симпозіумі, присвяченому 75-річчю з дня народження
Ю.М. Шаповалова (Ялта, 2004), міжнародній науково-практичній конференції
“Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”, присвяченій
200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного
університету (Харків, 2005).

Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр
факультетської хірургії з курсом оперативної хірургії і топографічної
анатомії; нормальної анатомії; гістології, цитології та ембріології
Запорізького державного медичного університету від 12 грудня 2005 року
(протокол №6).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 37 робіт, серед яких
22 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, у
тому числі 16 самостійних, 15 робіт опубліковано у матеріалах наукових
з’їздів та конференцій. За результатами дисертаційної роботи видано 3
інформаційні листи.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 287
сторінках друкованого тексту, з яких 245 – основного тексту. Робота
складається з таких розділів: змісту, переліку умовних скорочень,
вступу, огляду літератури, розділу, в якому охарактеризовані матеріал і
методи дослідження, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
одержаних результатів, висновків, списку використаної літератури.

Дисертація проілюстрована 162 рисунками, 17 таблицями, 48 графіками.
Список літератури включає 323 джерела, з яких 183 надруковано кирилицею,
140 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведені на комплексі
яєчників, матки і маткових труб, взятих під час розтину в бюро
судово-медичної експертизи м. Запоріжжя від 201 трупа жінок віком 17-50
років, які загинули від нещасних випадків або померли від захворювань,
не пов’язаних із патологією жіночої статевої системи. Для класифікації
секційного матеріалу використана вікова періодизація, прийнята на 7-й
Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та
біохімії АПН СРСР у Москві (1965), що була запропонована Л.А. Аршавським
і В.В. Бунаком, згідно якої 17-20 років вважається юнацьким віком, а
21-35 – зрілим (1 період), 36-60 років – зрілий вік (2 період), а також
вікова класифікація А. Давидова (2000), по якій 17-40 років вважається
репродуктивним віком, а 40-50 років – пременопаузальним. Для зручності
обробки матеріалу репродуктивний вік поділений на п’ятирічні періоди.

Після виймання комплексу матки з придатками матеріал промивався. Яєчники
мікроскопічно описувались, вимірювались і зважувалися. На мікроскопічне
дослідження подрібнювалися шматочки яєчників, задньої стінки матки та
істмічної частини маткових труб. Такий забір матеріалу ґрунтувався на
літературних даних про те, що найчастіше зазнають залучення в
патологічні стани саме ці ділянки яєчників, матки та маткових труб.

Експериментальні дослідження були проведені на 164 самках щурів лінії
Вістар статевозрілого віку масою 220-250 г з гіперфолікулонізацією і
фолікулонізовані щури, які зазнали однобічної оваріоектомії. Об’єктом
дослідження в експериментальних тварин були шматочки яєчників, матка і
маткові труби. Шматочки тканин фіксували у 10% нейтральному формаліні,
після промивання і спиртової проводки заливали в парафін та формували
блоки. Потім виготовляли зрізи товщиною 5-6 мкм. Зрізи забарвлювали
гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за реакцією з контролем амілазою
й альціановим синім з контролем рН 2,5 та гіалуронідазою, РНП визначали
реакцією Браше (контроль – кристалічна рибонуклеаза), ДНП – реакцією
Фельгена-Россенбека (контроль – гідроліз з HCl). Вивчення
мікропрепаратів проводилося на мікроскопі Olimpus BX-41 з подальшою
відеомікроскопічною цитофотометрією за допомогою програми Olimpus
DP-Soft.

Імуногістохімічне дослідження здійснювалось на парафінових зрізах
товщиною 5-6 мкм непрямим методом Кунса за методикою Brosman за
допомогою моноклональних антитіл (МКА). Апоптозні клітини диференціювали
за допомогою моноклональних антитіл (МКА) фірми Novocastra Laboratories
Ltd. Використовували CD 95. Експресію ендотеліна визначали МКА CD 31.
Апоптозні клітини типували МКА CD 95, ендотелін з МКА до ендогліна-105
фірми Novocastra Laboratories Ltd (людські) и Serotec (щурові). Колагени
типували моноклональними антитілами (МКА) до колагенів I, IV типів
(Novocastra Laboratories Ltd.). Колаген III типу визначали МКА до
колагену III типу (IMTEK, Ltd, Росія). Як люмінесцентну мітку
використовували F(ab)-2 – фрагменти кролячих антитіл проти
імуноглобулінів миші, мічених ФІТЦ. Препарати вивчали в люмінесцентному
мікроскопі МЛ-2 з використанням світлофільтрів: ФС-1-2, СЗС-24, БС-8-2,
УФС-6-3.

Стереологічним методом визначали відносний об’єм апоптозних клітин
(індекс мітки апоптозних клітин) при збільшенні мікроскопу 600.
Інтенсивність світіння ендотеліна визначали на мікрофлюориметрі ФЕУ-35 і
виражали в умовних одиницях, які дорівнюють струму, що протікає через
вимірювальний прилад, виражених у мікроамперах (мкА).

Зображення вивчаємих об’єктів було отримано за допомогою мікроскопу
“Olimpus” і високочутливої відеокамери, далі вводилися в систему аналізу
зображення та зберігалося на магнітному носії для подальшої обробки.

Статистична обробка отриманих кількісних даних проведена за допомогою
програм Statgraph на персональному комп’ютері “Pentium”. Вираховувалась
середня арифметична величина (М), середнє квадратне відхилення (б) і
стандартна помилка середньої арифметичної (S). Вірогідність відмінностей
між групами контрольних та дослідних даних визначалась за допомогою
критерію Стьюдента (t). Вірогідність відмінностей порівнюваних величин
оцінювалась за таблицею Стьюдента. За достовірну мінімальну вірогідність
відмінностей вважали Р

V

3/4?

?

o

0

2

4

6

8

:

V

O

$

O

?

?

?

O

O

O

O

O

$

O

O

K\L`QUUUUUUUUUUUUUUUUU?UUU

O

O

O

O

O

O

$

O

|

u

tkdI

$

O

O

O

O??

$

O

O

$

O

$

O

ae

i

o

???o

u

{ >

u

{ >

{ >

{ >

{ >

{ >

$

O

??????$???ми ядрами. Апоптозний індекс епітеліоцитів становив 14,8%
(табл. 2). У підслизовому шарі зустрічалися небагаточисельні лімфоцити.
Серозна оболонка представлена мезотелієм.

Слизова оболонка має широкі поздовжні складки, вислана однорядним
циліндричним епітелієм, під яким знаходиться небагато волокнистої
з’єднувальної тканини, забарвленої пікрофуксином у рожевуватий колір і
містить дрібні артеріоли, просвіти яких розширені, з пристінковим
розташуванням еритроцитів. У складі з’єднувальної тканини виявляються
колагени І і ІІІ типів, локалізація їх часто збігається. У стінках судин
визначається колаген ІV типу у вигляді світіння помірної інтенсивності
лінійного характеру (табл. 3).

Експресія ендотеліоцитами рецепторів до CD 31 становила 17,8%. Складки
слизової оболонки були частково високими з вираженою розгалуженістю, а
частково – низькими, без розгалужень. У підслизовому шарі знаходилась
невелика кількість лімфоцитів і гістіоцитів. У 18,7% випадків цієї групи
простежувалась виражена атрофія підслизового шару (табл. 4).

Вивчення структурної організації стінки маткових труб у віковій групі
від 21 до 35 років у так званий період функціонального ендокринного
розквіту виявило, що в 32,7% випадків слизова оболонка маткових труб
вислана одношаровим призматичним епітелієм з наявністю невеликої
кількості віяльних клітин. Вони невисокі, з пінистою цитоплазмою.
Апоптозний індекс ендотеліоцитів становив у групі 21-25 років 15,1%; в
групі 26-30 років – 17,6%; у групі 31-35 років – 26,6% (табл.2).

Секреторних клітин – багато. Серед них виділялись молоді округлі світлі
клітини з темнозабарвленими ядрами. У підслизовому шарі зустрічалися
лімфоцити, розташовані групами. Серозна оболонка – мезотеліального
генезу, під нею розташовувалось небагато волокнистої з’єднувальної
тканини з дрібними розширеними судинами. Інтенсивність світіння
ендотеліоцитів, оброблених МКА CD 31, мала тенденцію до збільшення
(табл. 4).

Таблиця 4

Інтенсивність свічіння ендотеліоцитів у яєчниках,

матці і маткових трубах у віковому аспекті

Вікові групи 17-20 21-25 26-30 31-35 36-40 41-50

Ендотелій мікроциркуляторного русла яєчників 52,117±8,76 54,123±9,12
63,156±11,7 72,467±9,76* 36,98

±6,11 32,81

±5,09

Ендотелій мікроциркуляторного русла маткових труб 42,17

±7,16 46,456±7,11 52,134±5,98 64,98

±7,22* 34,23

±4,44 30,18

±3,11

Ендотелій мікроциркуляторного русла ендометрію матки 32,23

±7,36 38,15

±5,76 42,34

±7,24 51,333±6,55* 29,467±3,97 25,356±2,92

Примітка. – * Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020