Відновлювальне лікування дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів (автореферат)

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Шаповалова Ганна Анатоліївна

УДК 616-056.4-053.72-085.814.1

Відновлювальне лікування дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями
з екологічно несприятливих регіонів

14.01.10 — педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Київ — 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Мінков Ігор Петрович ,

завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб, Одеський державний
медичний університет.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович, завідувач
відділенням реабілітації дітей та вагітних жінок, Інститут педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України, м. Київ,

Доктор медичних наук, професор Каладзе Миколай Миколайович, завідувач
кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії, Кримський державний медичний
університет ім. С. І. Георгієвського, МОЗ України, м.Сімферополь,

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра педіатрії № 4 (м. Київ)

Захист дисертації відбудеться „ 08 “ червня 2004 р. о 13.00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 із захисту
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50,
вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул.
Мануїльського,8).

Автореферат розісланий „ 05 » травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливості дитячого організму, підвищена чутливість
до дії екологічно несприятливих чинників визначають ризик виникнення
різнорідної соматичної патології (О. М. Лук’янова та ін., 1996-2003; А.
А. Баранов, 1999; Ю. Е. Вельтищев, 1999; Н. М. Коренев, 2000; В. Ф.
Лапшин и др.,2003; R. Tuttle, D. Becker, 2000; L. N. Lormat, 2001; M. M.
Korenev et al., 2001). Багаторічні дослідження показників здоров’я
дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, свідчать
про постійну негативну їх динаміку. Відзначається зростання захворювань
нервової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної та інших систем.
Останніми роками зросла частота захворювань щитоподібної залози (ЩЗ),
різноманітних порушень імунної системи у дітей, які зазнали дії
радіаційного фактора та виявилися ураженими внаслідок інших негативних
впливів (В. Г. Майданник та ін., 1994-2003; В. В. Поворознюк та ін.,
2000; В. А. Поберская и др., 2000; Т. В. Починок, 2001; В. Е. Егорычев,
2002; Л. В. Квашніна та ін., 2003; B. G. Sobolev et al., 1996; N. Linder
et al., 1997; Yu. G. Antipkin et al., 2001; I. Vasilenko, 2001).

Ситуація, яка склалася після Чорнобильської катастрофи, незважаючи на
багаторічний період, вимагає проведення оздоровчих та реабілітаційних
заходів у великої кількості дітей та підлітків, які мешкають на
території України. Серед уражень у них нервової, серцево-судинної
системи переважають вегетативні дисфункції (ВД) та різні неврозоподібні
стани. Характерною стала полісистемна патологія — сполучення ВД з іншими
захворюваннями (А. Е. Романенко и др., 1998; А. М. Сердюк и др., 1998;
Е. И. Степанова и др., 1998; Т.Ф. Голубова, 2003).

Саме тому лікувально-реабілітаційні підходи повинні враховувати
особливості клінічного перебігу захворювання, ступінь функціональних
порушень вегетативної нервової системи (ВНС), вік, психоемоційний статус
тощо. Для поліпшення стану здоров’я означеного контингенту дітей та
підлітків, поряд з медикаментозними, широко застосовуються природні та
преформовані фізичні чинники, яким притаманна багатогранна позитивна дія
на організм ( О. Н. Крючкова, 1999; Е. М. Лукьянова, 2000, 2003; Л. П.
Арабская и др., 2002; Н. Н. Каладзе и др., 2002; Л. И. Омельченко и др.,
2002). Серед засобів відновлювального лікування на санаторно-курортному
етапі дітей, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях,
пріоритет надається тим, яким властивий оптимальний регулюючий
(нормалізуючий) вплив на організм в цілому (О. О. Лобенко та ін., 1999;
Т. В. Польщакова, О. В. Зубаренко, 2000; М. М. Каладзе, 2001; Т. О.
Крючко, 2001; Т. В. Починок та ін., 2002).

З цих позицій на найбільшу увагу заслуговують церебральні імпульсні
електровпливи, які, справляючи дію на лімбікоретикулярний комплекс,
гіпоталамус та підкоркові структури головного мозку, поліпшують
функціональний стан нервової, серцево-судинної, імунної, ендокринної та
інших систем, їм притаманні виражена адаптогенна та стрес-лімітуюча дія
(И.П. Шмакова и др., 1999; А. В. Зубаренко и др., 2000; Л. Я.
Васильева-Линецкая, О. В. Земляная, 2002; В. В. Оржешковский и др.,
2003).

Останніми роками у практику запроваджується новий вид церебральних
імпульсних електровпливів — імпульсне низькочастотне електромагнітне
поле (ІНЧЕМП). Проведеними дослідженнями ( І. П. Шмакова та ін.,
1997-2003; О.В. Земляная, 2002) виявлено судиннорегулювальний,
гіпотензивний, седативний, імуномодулюючий ефекти ІНЧЕМП у дорослих з
серцево-судинними захворюваннями. Тому є перспективним застосування
цього методу в відновлювальному лікуванні дітей та підлітків з ВД.

ІНЧЕМП у дорослих з серцево-судинними захворюваннями спричинює
судиннорегулюючий, гіпотензивний, седативний, імуномодулюючий ефекти, що
може виявитися перспективним у комплексі відновлювальних заходів у дітей
та підлітків з ВД, які мешкають у екологічно несприятливих регіонах.

Водночас, відсутні відомості стосовно механізмів лікувальної дії,
ефективності, диференційованих показань та протипоказань до застосування
означеного фізичного чинника у дітей та підлітків з ВД з екологічно
несприятливих регіонах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Обраний напрямок досліджень пов’язаний з НДР, які виконуються в
Одеському державному медичному університеті і присвячені опрацюванню
методів профілактики і реабілітації дітей та підлітків з порушеннями
репродуктивної функції, захворюваннями нервової та серцево-судинної
систем на підставі застосування сучасних технологій з використанням
фізичних чинників (№№ держреєстрації 0198U004877, 0199U004346).

Мета дослідження

Підвищити ефективність відновлювального санаторно-курортного лікування
дітей та підлітків з ВД із екологічно несприятливих регіонів шляхом
застосування трансцеребральних імпульсних електровпливів (ЕС, ІНЧЕМП).

Завдання дослідження

1. Провести аналіз клінічних ознак, функціонального стану вегетативної
нервової системи (ВНС), мозкового кровообігу, біоелектричної активності
та ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда,
деяких ланок імунної системи у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у
екологічно несприятливих регіонах, з урахуванням віку і статі.

2. Вивчити вплив лікувально-реабілітаційного комплексу (ЛРК) із
залученням ЕС на клінічний перебіг захворювання, функціональний стан
ВНС, мозковий кровообіг, біоелектричну активність та ліквородинаміку
головного мозку, біоелектричну активність міокарда та деякі ланки
імунної системи у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у екологічно
несприятливих регіонах, з урахуванням віку і статі.

3. Розробити комплекс відновлювального лікування із застосуванням ІНЧЕМП
та оцінити його вплив на клінічний перебіг захворювання, функціональний
стан ВНС, мозковий кровообіг, біоелектричну активність та
ліквородинаміку головного мозку, біоелектричну активність міокарда та
деякі ланки імунної системи у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у
екологічно несприятливих регіонах, з урахуванням віку і статі.

4. Обгрунтувати диференційовані показання для призначення ІНЧЕМП на
санаторно-курортному етапі відновлювального лікування дітей та підлітків
з ВД, які мешкають в екологічно несприятливих регіонах.

5. Оцінити ефективність запропонованих ЛРК за даними безпосередніх і
віддалених результатів відновлювального лікування, розробити показання
та протипоказання до їхнього призначення.

Об’єкт дослідження. Особливості та перебіг ВД у дітей та підлітків
віком від 7 до 17 років із екологічно несприятливих регіонів, що
знаходились на санаторно-курортному відновлювальному лікуванні.

Предмет дослідження . Вплив ІНЧЕМП і ЕС на перебіг ВД.

Методи дослідження. Клініко-анамнестичний, вивчення функціонального
стану ВНС, інструментально-електрофізіологічні (РЕГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ЕКГ),
імунологічний, статистичної обробки даних.

Наукова новизна отриманих результатів

Встановлено, що у дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями, які
мешкають у екологічно несприятливих регіонах, поряд з клінічними
проявами, характерними для полісистемної патології, наявні порушення
функціонального стану вегетативної нервової системи, мозкового
кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного
мозку, біоелектричної активності міокарда та деяких ланок імунної
системи, які визначають особливості перебігу захворювання. Виявлено, що
зміни функціонального стану вегетативної нервової системи визначаються
перевагою ваготоній у 77,6% випадків, ейтонія реєструється у 15,1 %, а
симпатикотонія — у 7,3 % випадків. Доведено, що зміни мозкового
кровообігу характеризуються підвищенням судинного тонусу, нестійким його
характером, зростанням рівня та асиметрією пульсового кровонаповнення
судин, наявністю венозних та дистонічних порушень, які не залежать від
статі дитини. Виявлено вікову залежність рівня кровонаповнення судин
головного мозку, найбільшим воно є у групі дітей 12-14 років.
Встановлено, що у дітей з ВД мають місце порушення біоелектричної
активності головного мозку повільного та іритативного типів. Виявлено
функціональні зміни ліквородинаміки (збільшення М-Ехо, ширини ІІІ
шлуночка, зміни їхніх якісних характеристик), які свідчать про ознаки
легко або помірно вираженої внутрішньочерепної гіпертензії, що визначає
особливості перебігу вегетативних дисфункцій у дітей з екологічно
несприятливих регіонів, незалежно від віку. Встановлено вікові
розбіжності ліквородинаміки у цих хворих, які, повторюючи закономірності
здорових осіб (менша величина М-Ехо та ширина III шлуночка у групі 7-11
років, порівняно з групами 12-14 та 15-17 років), усе ж таки істотно
відрізняються від них у бік підвищення. Показано, що у дітей та
підлітків з вегетативними дисфункціями, які мешкають у екологічно
несприятливих регіонах, відзначаються різні порушення біоелектричної
активності міокарда та окремих ланок імунної системи, характер яких
залежить від віку та наявності гіперплазії щитоподібної залози.

Доведено, що курс відновлювального лікування на санаторно-курортному
етапі з диференційованим за частотою застосуванням електросну дозволяє
отримати терапевтичний ефект, який проявляється регресом клінічних ознак
захворювання, зменшенням вегетативних порушень, поліпшенням мозкового
кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного
мозку, поліпшенням біоелектричної активності міокарда та обмеженням
аутоімунних реакцій. За більшістю аналізованих показників цей
лікувально-реабілітаційний комплекс є найбільш ефективним у осіб,
старших 12 років.

Вперше доведено, що залучення до комплексу відновлювального лікування на
санаторно-курортному етапі імпульсного низькочастотного
електромагнітного поля супроводжується найбільшою, порівняно до
електросну, ефективністю, що характеризується істотним поліпшенням
(нормалізацією) функціонального стану досліджуваних систем. Доведено, що
залучення до комплексу санаторно-курортного відновлювального лікування
імпульсного низькочастотного електромагнітного поля, застосованого в
диференційованому частотному режимі, залежно від типів вегетативної
дисфункції, спричинювало значне зменшення скарг, покращання клінічного
перебігу захворювання, мозкового кровообігу, біоелектричної активності
та ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда
та деяких ланок імунної системи. Вплив імпульсного низькочастотного
електромагнітного поля приводить до сприятливих наслідків в усіх вікових
групах, найбільш оптимальним та адекватним він є у дітей та підлітків
віком 7-11 років.

На підставі результатів безпосередніх та віддалених спостережень
доведено, що застосування розроблених комплексів відновлювального
лікування з включенням церебральних імпульсних електровпливів сприяє
покращанню функціонального стану вегетативної нервової системи,
зменшенню або зникненню симптомів захворювання у дітей та підлітків з
вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів.

Практичне значення отриманих результатів

Запропоновано методики призначення імпульсного низькочастотного
електромагнітного поля дітям та підліткам, які мешкають у екологічно
несприятливих регіонах, з урахуванням вегетативних дисфункцій. Складено
рецепти диференційованого його застосування залежно від функціонального
стану вихідного вегетативного тонусу що дозволить індивідуалізувати
методи лікувальних впливів і підвищити ефективність відновлювальних
заходів на санаторно-курортному етапі. Отримано деклараційний патент на
винахід № 50034А “Спосіб лікування вегетативно-судинних дистоній у
дітей та підлітків з екологічно несприятливих регіонів”. Видано
методичні рекомендації “Комплексна програма профілактики і лікування
дітей і підлітків, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи,
з хворобами репродуктивної, нервової та гастроентерологічної систем на
республіканському курорті “Куяльник” (1999). Спосіб лікування із
залученням імпульсного низькочастотного електромагнітного поля включено
до Реєстру галузевих нововведень (2002).

Рекомендації опрацьовано, зважаючи на здійснені дослідження,
запроваджено у роботу санаторіїв ім. М. І. Пирогова, “Росія”, ім. В. П.
Чкалова (м. Одеса), “Затока” (Одеська область, Білгород-Дністровський
район), поліклінічного відділення дитячої залізничної клінічної лікарні;
вони використовуються в навчальному процесі на кафедрах факультетської
педіатрії і фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології
Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача

Дисертація є особистою працею автора. Автором проведено інформаційний
пошук та аналіз наукової літератури за проблемою, обґрунтовано напрямки
дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об’єм наукового
дослідження. Автором самостійно проведено клініко-функціональні
дослідження та здійснено призначені комплекси відновлювального
лікування, статистична обробка, наукове обгрунтування й інтерпретація
отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації, підготовлені
наукові праці. Самостийна оформлена робота.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на
засіданнях Одеського обласного товариства педіатрів (2001), Одеського
обласного товариства фізіотерапевтів та курортологів (2000-2003), І
Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів України “Фізичні
чинники у медичній реабілітації” (Хмільник, 1998), ІІІ Російській
науковій конференції з міжнародною участю “Реабилитация и вторичная
профилактика в кардиологии” (Москва, 1999), науковій конференції
“Проблеми розвитку курортної справи та туризму в Одеському регіоні”
(Одеса, 2000), Республіканській науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми медичної реабілітації” (Одеса, 1999), IV
Міжнародному конгресі з імунної реабілітації “Аллергология, иммунология
и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие” (Нью-Йорк, 2001), II
З’їзді фізіотерапевтів і курортологів України (Одеса, 2003).

Апробація роботи була проведена на засіданні проблемної комісії
Одеського державного медичного університету 30 жовтня 2001 р. і на
засіданні апробаційної Ради Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України 28 жовтня 2003 р.

Публікації

Результати дисертаційної роботи викладено у 14 публікаціях (самостійних
— 7), з них: глави у двох монографіях, 7 статей у журналах, 1 патент
України, 4- тези доповідей.

Структура та обсяг роботи

Робота викладена на 178 сторінках тексту. Ілюстрована 54 таблицями, 14
рисунками, які займають 33 сторінки. Складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
переліку використаних літературних джерел (277), що займають 34
сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням перебувало 165 дітей
та підлітків, у яких діагностувалися ВД перманентного характеру. Діти та
підлітки з пароксизмальним перебігом захворювання до групи не
включалися. Усі спостережувані приїздили на санаторно-курортне
відновлювальне лікування з екологічно несприятливих регіонів, уражених
внаслідок аварії на ЧАЕС. Серед обстежуваних переважали дівчатка — 95
(57,6 %), хлопчики становили 70 (42,4 %). За віком дітей та підлітків
розподілили так: 7-11 — 30 (18,2 %), 12-14 — 84 (50,9 %), 15-17 років —
51 (30,9 %). Найбільшу кількість становили підлітки до 14 років (69,1
%). Розподіл хворих за статтю був приблизно однаковим в усіх вікових
групах, втім дівчатка переважали в усіх групах. Крім того, обстежено 37
дітей з ВД з умовно “чистих” регіонів та 18 практично здорових дітей.

Клінічні спостереження за станом здоров’я дітей та підлітків
виконувалися у динаміці: при надходженні, після одноразового впливу
ІНЧЕМП при проведенні ЕЕГ, після завершення курсу лікування для оцінки
безпосередніх результатів.

Функціональний стан ВНС вивчали за частотою виявлення вегетативних
порушень та вихідним вегетативним тонусом, який оцінювали за допомогою
адаптованого до дитячого віку опитувальника А. М. Вейна та співав.
(1988).

Стан центральної гемодинаміки вивчали за даними РЕГ за допомогою
4-канального реографа Р4-02, проводили візуальний і цифровий аналіз
реографічних показників.

ЕЕГ — обстеження з візуальним і комп’ютерним аналізом ЕЕГ, залученням
методів комп’ютерної ЕЕГ-томографії та ЕЕГ-картування проводили у
динаміці — до курсу, після першої процедури ІНЧЕМП та після завершення
курсу лікування (Л. Р. Зенков, А. М. Ронкин, 2003). Використовували
комп’ютерний електроенцефалограф “DX-4000 practic” (Харків).

ЕхоЕГ проводили за допомогою ехоенцефалоскопа “ЭЭС-11”.

Для визначення функціонального стану серцево-судинної системи
використовувалася ЕКГ у стандартних, посилених від кінцівок, та у
грудних відведеннях. Тривалість та амплітуда зубців визначалися за ІІ
стандартним відведенням. Оцінка ЕКГ- даних здійснювалася згідно з
рекомендаціями (Е. В. Андрущенко, Е. А. Красовская, 1990), з урахуванням
біоелектричної активності міокарда у дітей та підлітків (Р. А. Калюжная,
1983). Дослідження виконували на електрокардіографі “Каргиовит” фірми
“Шілер” (Швейцарія).

Імунологічні дослідження складалися з визначення таких показників: рівня
ЦІК (Е. Пантелеева и др.,1982), активністі фагоцитозу (Е. Ф. Чернушенко
и др., 1988), вмісту антитіл до тканини міокарда, судин мозку,
надниркових залоз, селезінки і ЩЗ.

Матеріали обстежень було опрацьовано методом варіаційної статистики.
Статистичну достовірність оцінювали за допомогою t– критерію Стьюдента (
О. П. Мінцер та ін., 1991). Розбіжності вважали вірогідними при p < 0,05. Внаслідок великої варіабельності значень при статистичній обробці параметрів ЕЕГ, згідно з рекомендаціям Міжнародної та Американської асоціації нейрофізіологів (1993), результати представлені як “середнє ± стандартне відхилення (сигма)”. Відновлювальне лікування дітей з ВД включало дієтотерапію, ЛФК, психотерапію, ропні ванни. Залежно від провідного лікувального чинника всіх обстежуваних представлено двома групами. Хворі І групи (49 чоловік) додатково до означеного комплексу отримували ЕС, а ІІ групи (116 чоловік) — ІНЧЕМП. Ропні ванни застосовувалися концентрацією 10-20 г/л, температурою 36-37 °С, тривалістю 15 хв, на курс 10 процедур, через день. Електросон призначався 49 дітям та підліткам, з яких хлопчики становили 15 (30,6 %), дівчатка — 34 (69,4 %). За віком хворих було розподілено так : 7-11 років — 8 (16,3 %), 12-14 років — 22 (44,9 %), 15-17 років — 19 (38,8 %). Проводили ЕС за очно-потиличною методикою. Імпульсні струми низької частоти застосовували диференційовано залежно від вихідного вегетативного тонусу. Для дітей з симпатикотонією використовували діапазон частот 10-20 Гц, з ваготонією — 30-40 Гц, силу струму підбирали індивідуально від 0,2 до 2,0 мА, тривалість імпульсів 0,5 мс, сеанси призначали тривалістю від 20 до 40 хв, через день, на курс 10. У відновлювальному лікуванні ІНЧЕМП отримували 116 пацієнтів, до складу яких входили 55 (47,4 %) хлопчиків та 61 (52,6 %) дівчинка, в залежності від віку: 7-14 років — 22 (19,0 %) , 12-14 років — 62 (53,4 % ), 15-17 років — 32 (27,6 %) чоловік. Для проведення інфіта-терапії користувалися апаратом “ІНФІТА”, призначеним для впливу ІНЧЕМП у діапазоні частот 10-80 Гц на центральну нервову систему без безпосереднього контакту з пацієнтом. Пацієнт перебував у положенні сидячи, у спокої і дивився на дзеркальний екран опромінювача (відстань між обличчям пацієнта та екраном — 20-25 см). Вплив ІНЧЕМП відбувався через орган зору на вищі регуляторні центри головного мозку. При симпатикотонії використовували послідовно частоти від 10 до 60 Гц (1 та 2 день — 10-20-30 Гц з експозицією по 2 хв на кожній частоті; 3 та 4 день – 30-40-52 Гц – по 3 хв на кожній частоті; 5, 6 та 7 день – 52-57-60 Гц – по 4 хв на кожній частоті, а починаючи з 8 дня до кінця курсу лікування – по 5 хв на кожній частоті). При ваготонії використовували послідовно частоти від 40 до 80 Гц (1 та 2 день – 40-52-57 Гц по 2 хв на кожній частоті; 3 та 4 день – 57-60-64 Гц – по 3 хв на кожній частоті; 5, 6 та 7 день – 64-70-80 Гц – по 4 хв на кожній частоті, а починаючи з 8 дня до кінця курсу лікування по 5 хв на кожній частоті). Процедури ІНЧЕМП проводили через день (у дні, вільні від бальнеотерапії), на курс 10. Деклараційний патент на винахід № 50034А. Результати досліджень та їх обговорення Хворі на ВД з екологічно несприятливих регіонів пред’являли різноманітні скарги (табл. 1), серед яких найчастішими і найтиповішими, характерними щодо особливостей формування і перебігу захворювання, були ознаки дизадаптації, головний біль, біль у животі, серцебиття, стомлюваність, пітливість, порушення сну тощо. Поліморфність та частота означених скарг є відповідними до літературних даних (О. П. Волосовець, 1996; Ю. Г. Антипкин и др., 2001; В. Г. Майданник и др., 2002) і у 3-4 рази перевищують аналогічні у дітей та підлітків з ВД, які мешкають в умовно “чистих” регіонах. У вихідному стані приглушеність тонів у серці виявлялася у 61,8 %, систолічний шум на верхівці серця — у 52,1 %, акцент другого тону над аортою — у 20 % обстежуваних. За даними ЕКГ, синусова брадикардія відзначалася у 17,0 %, синусова тахіаритмія — у 60,7 %. Дослідження нервової системи дозволило виявити об’єктивні симптоми, які свідчать про багаторівневе залучення до патологічного процесу вегетативного її відділу . У неврологічному статусі діагностовано гіпергідроз кистей і стоп, пожвавлення сухожильних і періостальних рефлексів, стійкий дермографізм, тремор повік, пальців рук, зміну забарвлення шкірних покривів (мармуровість, блідість), нестійкість у позі Ромберга і невпевненість при виконанні координаторних проб, порушення постави, сколіоз, болісність паравертебральних точок. Розподіл дітей з екологічно несприятливих та умовно чистих регіонів залежно від функціонального стану ВНС представлено у таблиці 2. Статистично вірогідно частіше у дітей з екологічно несприятливих регіонів реєструвалася ваготонія. Означені скарги і дані об’єктивного обстеження дітей і підлітків підтверджувалися результатами нейрофункціональних досліджень. Встановлено, що для дітей та підлітків з ВД з екологічно несприятливих регіонів характерними є зміни мозкового кровообігу, які характеризуються підвищенням судинного тонусу, нестійким характером його, зростанням рівня та асиметрією пульсового кровонаповнення судин, наявністю венозних та дистонічних порушень, які не залежать від статі. Виявлено вікову залежність рівня пульсового кровонаповнення судин. У означеного контингенту хворих збільшується повнокрів’я судин головного мозку, найбільшим воно виявляється у групі 12-14 років, дещо знижуючись у наступній віковій групі. Втім, реографічний індекс залишається вірогідно зміненим, порівняно з групами здорових осіб та дітей з умовно “чистих” регіонів. При проведенні ЕЕГ у обстежуваного контингенту визначалося чотири типи ЕЕГ: І тип – у межах вікової норми (42,8 %), ІІ тип – десинхронна розцінена як умовний варіант норми (8,2 %) , ІІІ тип – ЕЕГ повільного типу з домінуючим тета-ритмом (8,2 %), ІV тип – ЕЕГ з наявністю іритативних змін, легко або помірно виражених (40,8 %). Паралельно до означених порушень у обстежуваних виявлялися функціональні зміни мозкової ліквородинаміки, які полягають у збільшенні М-Ехо та ширини ІІІ шлуночка, що статистично вірогідно відрізняються від показників норми і групи дітей з умовно “чистих” регіонів. Виявлено вікові розбіжності аналізованих показників, які, дублюючи закономірності даних у здорових осіб (менша величина М-Ехо та ширини ІІІ шлуночка у групі 7-11 років, порівняно з групою 12-14 та 15-17 років), істотно різнилися від них у бік підвищення. Розбіжностей ліквородинаміки, залежно від статі, не виявлялося. Враховуючи викладені дані щодо кількісних та якісних характеристик Ехо-ЕГ, можна говорити про явища легко або помірно вираженої внутрішньочерепної гіпертензії, що характеризує особливості перебігу ВД у дітей з екологічно несприятливих регіонів. Доведено, що зміни мозкового кровообігу і ліквородинаміки у обстежуваних спрямовані у бік повнокрів’я судин головного мозку, венозного застою та внутрішньочерепної гіпертензії, що призводить до нейродинамічних порушень електрогенезу у вигляді ЕЕГ повільного та іритативного типів. " $ ? ? a a yyyya$ $ ? 1/4 a N th & ???th $ & d ? AE Встановлено, що у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у екологічно несприятливих регіонах, відзначаються також різні порушення біоелектричної активності міокарда, характер яких залежить від віку та соматичної патології. Найбільшою мірою пов’язаною з віком виявляється синусова тахікардія, яка визначалася практично в усіх дітей до 14 років (96,8 %), що підтверджувалося на ЕКГ найбільшою різницею інтервалів R-R. Різні порушення внутрішньопередсердної провідності частіше відзначалися у віковій групі, старшій 12 років, що характеризувалося покоротшанням інтервалу P-Q, неповною блокадою правої ніжки пучка Гіса і неповною блокадою задньої гілки пучка Гіса. Порушення процесів реполяризації у обстежуваних частіше реєструвалися в групі дітей 12-14 років. Так, у цій групі означені зрушення були наявними у 1,2 разу частіше, ніж у групі 7-11 років та у 2,6 разу частіше, ніж у групі 15-17 років. Наведене підтверджувалося на ЕКГ найбільшою сумарною амплітудою Т у віковій групі 12-14 років. Виявлено пригнічення фагоцитарної ланки імунної відповіді у дітей з ВД. Поряд із цим, у сироватці крові обстежуваних реєструвалися антитіла до тканин ЩЗ, міокарда, судин, наднирникових залоз, мозку та селезінки. Найбільша кількість антитіл виявлялася щодо тканин ЩЗ. Описані відхилення з боку досліджуваних ланок імунної системи виявляються переважно у дітей молодшої вікової групи – 7-11 років. Порівняльний аналіз впливу застосовуваних ЛРК на динаміку клінічного статусу свідчить про більш істотний ефект ІНЧЕМП, передусім, у напрямку регресу скарг і нормалізації функціонального стану ВНС. Внаслідок впливу ЛРК з залученням ІНЧЕМП зменшувалися гіпергідроз – у 3,1 разу, пожвавлення сухожильних і периостальних рефлексів — у 2,2 разу, анізорефлексія — у 2 рази, тремор повік та пальців рук — у 2,8 разу, зміненний дермографізм — у 2,9 разу, сколіоз та болісність паравертебральних точок — у 2,8 разу. Динаміку функціонального стану ВНС у дітей під впливом досліджуваних ЛРК представлено у табл. 3. Застосування ІНЧЕМП супроводжувалося зниженням початково підвищеного тонусу мозкових судин, що було виражено по групі загалом (розбіжності з показниками до лікування були статистично вірогідними) як у БВСА, так і у ВББ. У віковій групі 7-11 років ефект ІНЧЕМП слід оцінити як нормалізуючий, а по групі 12-14 років – як стабілізуючий. Представляється важливим наголосити на перевагах впливу ЛРК із залученням ІНЧЕМП на тонус судин головного мозку, за винятком групи дітей та підлітків віком 12-14 років, у яких не виявлялося істотних розбіжностей поміж досліджуваними ЛРК. Зокрема, у БВСА показник альфа наприкінці лікування із залученням ЕС по групі загалом становив ліворуч – 188,8±7,3; праворуч – 196,7±6,5 мс, а ІНЧЕМП – відповідно 146,5±9,7 мс (Р<0,001) і 150,0± 10,6 мс (Р<0,001); у ВББ остаточні результати після ЕС становили ліворуч – 217,8 ± 7,1, праворуч – 217,8±8,3 мс, а після ІНЧЕМП відповідно – 165,0± 11,5 мс (Р<0,001) і 166,6±11,9 мс (Р<0,001). За впливом на судинний тонус ЕС виявлявся більш сприятливим у вікових групах старше 12 років, тоді як ІНЧЕМП спричинювало позитивні наслідки в усіх вікових групах. Достатньо вираженими були розбіжності досліджуваних ЛРК щодо рівня кровонаповнення судин головного мозку у обстежуваного контингенту дітей та підлітків. Внаслідок впливу ЕС, у групі загалом, а також у групах 7-11 і 15-17 років виявлялося зростання повнокрів’я судин головного мозку статистично значуще, порівняно з вихідним фоном. У групі 12-14 років ЕС справляв стабілізуючу дію, практично не змінюючи початкового рівня кровонаповнення судин головного мозку. На відміну від ЕС, ІНЧЕМП спричинювало достатньо виражену нормалізуючу дію на функціональний стан мозкового кровообігу в усіх вікових групах. При цьому остаточні результати, які характеризують кровонаповнення судин головного мозку, статистично вірогідно не відрізнялися від показників у осіб з умовно “чистих” регіонів і здорових осіб та були істотно нижчими від таких, отриманих при застосуванні ЕС. Досліджувані ЛРК поліпшували також і стан венозного кровообігу (переважав вплив ІНЧЕМП). Після проведення одноразової процедури ІНЧЕМП в усіх випадках візуально відмічався більш регулярний характер ЕЕГ, відновлення зональних відмінностей, коли на початковій ЕЕГ вони були не досить чітко виражені. Після проведення курсу лікування з включенням ІНЧЕМП у пацієнтів з початковою ЕЕГ у межах вікової норми під час візуального аналізу було відмічено більш регулярний характер ЕЕГ, більш чіткі зональні відмінності альфа-ритму у випадках, коли вони були недостатньо чітко виражені на початковій ЕЕГ, що підтверджується також даними топографічного картування амплітуди альфа-ритму. У пацієнтів з ЕЕГ десинхронного типу під час візуального аналізу у 3/4 випадків було відмічено більш регулярний характер ЕЕГ, більш чіткі зональні відмінності, збільшення індексу і вольтажу альфа-активності. Картування амплітуди альфа- ритму підтверджує його посилення та тенденцію до відновлення правильних зональних відмінностей. ЕЕГ “повільного” типу значно не змінювалися. Найбільш яскравими виявилися результати після курсу лікування в групі пацієнтів з іритативними змінами на початкових ЕЕГ. Позитивна динаміка паттерну ЕЕГ виражається у підвищенні регулярності альфа-ритму, збільшенні його індексу, відновленні гладенької, правильної форми альфа-хвиль і відновленні зональних відмінностей альфа-ритму, зниженні індексу і амплітуди швидкої активності, значному зниженні індексу дифузних загострених коливань. Це підтверджує і топографічне картування амплітуд ритмів ЕЕГ. При проведенні аналізу параметрів ЕЕГ по вікових та статевих підгрупах було виявлено статистично вірогідні зміни більшості параметрів після проведення курсу лікування з включенням ІНЧЕМП. При аналізі повторних ЕЕГ у дітей, які отримували ЛРК із залученням ЕС, у 15,4 % випадків наявною була позитивна динаміка показників порівнянно з вихідним фоном, у 23,1 % випадків наявним було погіршання показників (зростання іритативних змін у дітей 7-11 років), у решти – ЕЕГ залишалися без змін. За даними ЕхоЕГ, найбільш лабільними внаслідок впливу запроваджених ЛРК виявилися кількісні показники, які характеризують ширину ІІІ шлуночка, та якісні параметри. Величина М-Ехо змінювалася неістотно, внаслідок впливу як ЕС, так і ІНЧЕМП. Щодо ефективності впливу на означені показники установлено перевагу комплексного відновлювального лікування із залученням ІНЧЕМП, яка полягала не лише у зменшенні його ширини, а й у повній нормалізації параметрів. Порівняльний аналіз ефективності впливу досліджуваних ЛРК на ЕКГ – показники свідчить, що ступінь вираженості дихальної аритмії (синусової тахікардії) зменшувався внаслідок впливу ЕС, окрім групи 15-17 років, у якій показники до і після лікування не змінювалися. Втім, остаточні результати після застосування досліджуваних фізичних чинників статистично вірогідно відрізнялися у бік більш сприятливого ефекту ІНЧЕМП. Частота реєстрації дихальної аритмії істотно відрізнялася від такої після застосування ЕС. У вікових групах 7-11 та 12-14 років зміни були статистично вірогідними, а у групі 15-17 років – частота синусової тахікардії після ІНЧЕМП зменшувалася більш ніж у 1,5 разу. Сприятлива динаміка серцевого ритму підтверджувалася зменшенням різниці інтервалів R-R, яка внаслідок дії ЛРК із залученням ЕС мала характер позитивної тенденції, а ІНЧЕМП спричинювало статистично вірогідне зменшення цього показника. У віковій групі 7-11 років аналізований показник зменшився у 1,3 разу, у групі 12-14 років – у 1,5 разу (Р<0,05), у групі 15-17 років – у 1,2 разу. Поліпшення процесів реполяризації було більш вираженим внаслідок впливу ІНЧЕМП. Так, частота синдрому ранньої реполяризації шлуночків у віковій групі 7-11 років внаслідок впливу ІНЧЕМП, порівняно з ЕС, зменшувалася у 1,3 разу, у віковій групі 12-14 років – у 1,2 разу, у віковій групі 15-17 років – у 1,5 разу. Підйом сегмента S-Т вище ізолінії мав аналогічну динаміку наприкінці відновлювального лікування, у аналізованих вікових групах відбувалося його зменшення, відповідно, у 1,3; 1,2 та у 1,5 разу. Збільшення сумарної амплітуди зубців шлуночкового комплексу (зубця R) найбільшою мірою було вираженим внаслідок дії ЛРК із залученням ІНЧЕМП (Р< 0,001). Найбільш сприятливі результати впливу ІНЧЕМП на імунологічні показники отримано у дітей молодшої вікової групи. Слід підкреслити, що особливо ефективними процедури ІНЧЕМП виявилися щодо системи неспецифічного імунітету. Після завершення лікування нормалізувався вміст активних фагоцитів. Середні величини цього показника збільшувалися (Р<0,05), фагоцитарний індекс підвищувався в 1,8 рази. Наслідком запровадження курсу з залученням ІНЧЕМП був обмежуючий вплив на аутоімунні реакції. У середньому вміст антитіл до різних, використаних у роботі тканинних антигенів, знижувався у 1,4 – 1,5 разу. Застосування ЕС супроводжувалося також обмеженням аутоімунних реакцій, особливо до тканини міокарда. Безпосередні наслідки відновлювального лікування дітей та підлітків з ВД із екологічно несприятливих регіонів були вищими при застосуванні ІНЧЕМП. Перевагу впливу ЛРК із застосуванням ІНЧЕМП доводить вельми висока питома вага результатів, кваліфікованих як “значне поліпшення” (32,8 %) і “поліпшення” (56,0 %), та істотно менша кількість результатів, кваліфікованих як “незначне поліпшення” (11,2 %). Таким чином, диференційоване застосування ЕС та ІНЧЕМП з урахуванням клінічних, функціональних та окремих імунологічних показників сприяє підвищенню ефективності відновлювального лікування дітей з ВД з екологічно несприятливих регіонів. Одержані дані дозволяють сформулювати висновки. Висновки У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачи, яка пов’язана з вивченням особливостей перебігу та обгрунтуванням методів відновлювального санаторно-курортного лікування вегетативних дисфункцій у дітей та підлітків з екологічно несприятливих регіонів. 1. У дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів, які перебувають на санаторно-курортному етапі відновлювального лікування, наявний широкий спектр скарг вегетативного характеру, зміни функціонального стану вегетативної нервової системи (ваготонія — 77,6 %, ейтонія – 15,1 %, симпатикотонія – 7,3 %), порушення мозкового кровообігу, біоелектричної активності і ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда та окремих показників імунної системи залежно від віку і статі. 2. Нейрофункціональні особливості перебігу вегетативних дисфункцій у дітей та підлітків з екологічно несприятливих регіонів характеризуються змінами мозкового кровообігу, що проявляється підвищеним судинним тонусом, нестійким його характером, зростанням рівня та асиметріями пульсового кровонаповнення судин, венозними дисфункціями, найчастіше у дітей 12-14 років, незалежно від статі; біоелектричної активністі головного мозку, що у 49 % випадків супроводжується повільним та іритативним типами електрогенезу; ліквородинаміки, яка незалежно від віку та статі проявляється ознаками легко та помірно вираженої внутрішньочерепної гіпертензії. 3. Зміни біоелектричної активності міокарда (синусова тахікардія, різні порушення внутрішньопередсердної провідності та процесів реполяризації) та відхилення з боку окремих ланок імунної системи залежать від віку, найбільш виражені у дітей молодшої групи. 4. Залучення до комплексу відновлювального лікування дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів імпульсного низькочастотного електромагнітного поля, застосованого у диференційованому частотному режимі залежно від типів вегетативної дисфункції, супроводжується, порівняно з електросном, більш високою ефективністю, що характеризується істотним зменшенням клінічних проявів захворювання, поліпшенням функціонального стану вегетативної нервової системи, нормалізацією мозкового кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного мозку, позитивною динамікою електрокардіографічних та імунологічних показників (нормалізація показників неспецифічної резистентності, обмеження аутоімунних реакцій до широкого спектру тканинних антигенів). 5. На підставі отриманих результатів встановлено, що диференційоване застосування імпульсного низькочастотного електромагнітного поля підвищує ефективність санаторно-курортного відновлювального лікування та запобігає розвитку дизадаптації компенсаторно-пристосувальних процесів у дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів. Розроблений метод рекомендується до запровадження як у санаторно-курортних, так і у закладах загальної системи охорони здоров’я (стаціонар, поліклініка, реабілітаційний центр), що дозволить запобігати порушенням стану здоров’я і відновлювати функціональний стан основних систем адаптації у дітей та підлітків. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Показання до використання ІНЧЕМП Вегетативні дисфункції перманентного перебігу при вихідній ваготонії, симпатикотонії або ейтонії, починаючи з 3 років. Вегетативні дисфункції у сполученні з неврозоподібними синдромами. Вегетативні дисфункції на фоні соматичної патології, яка супроводжується слабо вираженим больовим синдромом (захворювання опорно-рухового апарата, шлунково-кишкового тракту та ін.). Найбільш ефективним ІНЧЕМП є у дітей молодшого віку (7-11 років) при зниженні захисно-пристосувальних компенсаторних механізмів. До переваг ІНЧЕМП у дітей та підлітків з ВД слід віднести: добру переносимість процедур усіма пацієнтами; простоту і зручність проведення методики (дистанційний вплив); універсальність і широту можливого діапазону впливу; можливість комплексування та поєднання з іншими методами відновлювального лікування і використання з профілактичною метою. Протипоказання до використання ІНЧЕМП Вік до 3 років. Пароксизмальний перебіг вегетативних дисфункцій з частими вегетативними кризами, вираженою ортостатичною гіпотензією, сінкопою в анамнезі. Вегетативні дисфункції у періоді загострення. Вегетативні дисфункції на фоні тяжкого порушення центральної нервової системи травматичного, інфекційно-алергічного характеру з наявністю судомного синдрому в анамнезі. Загострення і тяжкий перебіг хронічного захворювання, яке потребує адекватного медикаментозного (або хірургічного) лікування. Захворювання органа зору. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ Монографії 1. Лечение артериальных гипертензий у детей / Под ред. проф. И.П. Минкова. -Одесса: Астропринт, 1999. - 112 с. (підрозділи “Клиническая и дифференциальная диагностика”. С. 28-39; “Вегетативная дистония: нейроциркуляторная и вегетососудистая”. С. 68-71. 2. Эндокринные болезни детского возраста /И.П. Минков, И.В. Юрченко. А.А. Шаповалова.- Одесса: Латстар, 2001.-240 с. (Глава 3. Болезни щитовидной железы. С. 69-106). Статті в періодичних виданнях і збірках наукових праць 3. Минков И. П., Шаповалова А. А., Колкер И. А. Влияние инфита- терапии на электрогенез головного мозга у детей и подростков с вегетативно-сосудистой дистонией, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях // Вестник физиотерапии и курортологии.- 1999.-№2-С. 21-23. (Шаповаловою Г.А проведено лікування дітей з використанням інфіта-терапії, клінічне спостереження їх, статистичний аналіз ЕЕГ, сформульовано висновки). 4. Шмакова И. П., Гажий И. Н., Шаповалова А. А. Церебральная физиотерапия - актуальное направление в реабилитации больных с патологией нервной и сердечно-сосудистой систем // Вестник физиотерапии и курортологии.- 1999.-№4.-С. 58-62. (Шаповаловою Г.А зібрана і проаналізована література, представлені сучасні підходи до використання інфіта-терапії у дітей і підлітків). 5. Шаповалова А. А. Особливості імунного статусу дітей і підлітків з вегетативно-судинною дистонією із зон радіонуклідного забруднення //Одеський медичний журнал. - 2000.-№1.-С. 59-62. 6. Мінков І. П., Шаповалова Г. А. Імунологічна реактивність дітей і підлітків з контрольованих у зв'язку з аварією на ЧАЕС районів (огляд літератури) // Перинатологія та педіатрія. -2000.- №4.-С.45-49. (Представлений матеріал зібрано і проаналізовано безпосередньо Шаповаловою Г. А) 7. Шаповалова А. А. Влияние электросонтерапии на электрогенез головного мозга у детей и подростков с вегетативно-сосудистой дистонией, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях // Вісник морської медицини.-2001.-№1.-С.72-75. 8. Шаповалова А. А. Клинико-патогенетическое обоснование применения природных и преформированных физических факторов в реабилитации детей, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник наукових статей. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 5. - С. 208-215. 9. Шаповалова Г. А. Зміна показників біоелектричної активності серця під впливом інфіта- та електросон-терапії в дітей і підлітків з екологічно несприятливих регіонів // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П. Л. Щупика. Київ, 2001. –Вип. 10. –Книга 2. –С. 454-462. 10. Спосіб лікування вегето-судинних дистоній у дітей і підлітків із екологічно несприятливих регіонів// Деклараційний патент України на винахід №2000127565. (співавт.: Мінков І. П., Шмакова І. П.). Винахід створено за рівної частини участі всії авторів. АНОТАЦІЯ Шаповалова Г. А. Відновлювальне лікування дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів. — Рукопис. — Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 — педіатрія. — Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2004. Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню й розробці диференційованих методик відновлювального санаторно-курортного лікування дітей з вегетативними дисфункціями із екологічно несприятливих регіонів з урахуванням віку і статі. Внаслідок комплексного обстеження 165 дітей віком від 7 до 17 років з вегетативною дисфункцією із екологічно несприятливих регіонів, 37 дітей з умовно “чистих” регіонів та 18 практично здорових дітей встановлено, що у дітей із екологічно несприятливих регіонів поряд з клінічними проявами, характерними для полісистемної патології, наявними є статистично вірогідні порушення функціонального стану вегетативної нервової системи, мозкового кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда та деяких ланок імунної системи. Враховуючи виявлені порушення, розроблено диференційовані методики відновлювального лікування дітей з вегетативними дисфункціями із екологічно несприятливих регіонів з включенням до лікувально-реабілітаційних комплексів імпульсного низькочастотного електромагнітного поля та електросну залежно від особливостей перебігу захворювання і віку. Застосування опрацьованих лікувально-реабілітаційних комплексів сприяє покращанню клінічного перебігу захворювання, мозкового кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда та окремих ланок імунної системи, подовженню періоду ремісії, поліпшенню якості життя дітей з вегетативними дисфункціями із екологічно несприятливих регіонів. Ключові слова: діти, вегетативні дисфункції, імпульсне низькочастотне електромагнітне поле, електросон, відновлювальне лікування. АННОТАЦИЯ Шаповалова А. А. Восстановительное лечение детей и подростков с вегетативными дисфункциями из экологически неблагоприятных регионов. — Рукопись. — Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 — педиатрия. — Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2004. Диссертация посвящена научному обоснованию и разработке дифференцированных методик восстановительного санаторно-курортного лечения детей с вегетативными дисфункциями из экологически неблагоприятных регионов с учетом возраста и пола. Обследовано 165 детей в возрасте от 7 до 17 лет с вегетативными дисфункциями из экологически неблагоприятных регионов, 37 детей из условно “чистых” регионов и 18 практически здоровых детей. Программа обследования включала: общеклинические методы, оценку функционального состояния вегетативной нервной системы, мозгового кровообращения, биоэлектрической активности и ликвородинамики головного мозга, биоэлектрической активности миокарда и некоторых звеньев иммунной системы. В результате комплексного обследования установлено, что у детей с вегетативными дисфункциями из экологически неблагоприятных регионов имеют место широкий спектр жалоб вегетативного характера, изменения функционального состояния вегетативной нервной системы (ваготония — 77,6%, эйтония — 15,1 %, симпатикотония — 7,3 %), мозгового кровообращения (повышенный сосудистый тонус, неустойчивый его характер, увеличение уровня и асимметрии пульсового кровенаполнения сосудов, венозные дисфункции, что наиболее выражено у детей 12–14 лет), биоэлектрической активности головного мозга в виде преобладания ЕЕГ медленного и ирритативного типов, ликвородинамики, которая независимо от возраста и пола характеризовалась признаками легко и умеренно выраженной внутричерепной гипертензии, биоэлектрической активности миокарда (синусовая тахикардия, нарушения внутрисердечной проводимости и процессов реполяризации) и некоторых звеньев иммунной системы, которые были наиболее значимыми у детей 7–11 лет. С учетом выявленных нарушений разработаны дифференцированные методики восстановительного лечения детей с вегетативными дисфункциями из экологически неблагоприятных регионов с включением в лечебно-реабилитационные комплексы импульсного низкочастотного электромагнитного поля и электросна в зависимости от особенностей течения заболевания и возраста. Установлено, что включение в комплекс восстановительного лечения детей импульсного низкочастотного электромагнитного поля, примененного в дифференцированном частотном режиме в зависимости от типов вегетативной дисфункции, сопровождается, в сравнении с электросном, более высокой эффективностью, что характеризуется существенным уменьшением клинических проявлений заболевания, улучшением функционального состояния вегетативной нервной системы, нормализацией мозгового кровообращения, биоэлектрической активности и ликвородинамики головного мозга, положительной динамикой электрокардиографических и иммунологических показателей. Доказано, что дифференцированное использование импульсного низкочастотного электромагнитного поля повышает эффективность санаторно-курортного восстановительного лечения и предотвращает развитие дизадаптации компенсаторно-приспособительных процессов у детей с вегетативными дисфункциями из экологически неблагоприятных регионов. Разработанный метод рекомендуется для внедрения как в санаторно-курортных, так и в учреждениях общей системы здравоохранения (стационар, поликлиника, реабилитационный центр). Ключевые слова: дети, вегетативные дисфункции, импульсное низкочастотное электромагнитное поле, электросон, восстановительное лечение. ANNOTATION Shapovalova A.A. Rehabilitation treatment of children and teenagers with autonomic dysfunctions from the ecologically unfavourable regions. – A manuscript. A thesis for the scientific degree of the candidate of medical sciences in specialty 14.01.10 – pediatrics.- Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of AMS of Ukraine, Kiev, 2004 The thesis is devoted to a scientific groundation and development of differential techniques of rehabilitation sanatorium-resort treatment of children with autonomic dysfunctions from the ecologically unfavourable regions taking into account age and sex. As a result of complex examination of 165 children aged from 7 to 17 with autonomic dysfunctions from the ecologically unfavourable regions, 37 children from the conditionally “clean” regions and 18 practically healthy children it was established that children from the ecologically unfavourable regions were revealed to have statistically reliable dysfunctions of the autonomic nervous system, cerebral circulation, bioelectrical activity and liquor dynamics of the brain, bioelectrical activity of the myocardium and some links of the immune system along with clinical manifestations characteristic of polysystemic pathology. Taking into account the revealed disturbances there were developed differential techniques of the rehabilitation treatment of children with autonomic dysfunctions from the ecologically unfavourable regions with inclusion of impulse low frequency electromagnetic field and electrosleep into a therapeutic-rehabilitation complex depending on the course peculiarities of the diseases and age. The application of the developed therapeutic- rehabilitation complexes promotes improvement of clinical course of the disease, cerebral circulation, bioelectrical activity and liquor dynamics of the brain, bioelectrical activity of the myocardium and some links of the immune system, prolongation of the period of remission, improvement of the life quality of children with autonomic dysfunctions from the ecologically unfavourable regions. Key words: children, autonomic dysfunctions, impulse low frequency electromagnetic field, electrosleep, rehabilitation treatment Перелік умовних СКОРОчень БВСА басейн внутрішньої сонної артерії ВББ вертебробазилярний синдром ВД вегетативні дисфункції ВНС вегетативна нервова система ЕЕГ електроенцефалографія ЕКГ електрокардіографія ЕС електросон ЕхоЕГ ехоенцефалографія ІНЧЕМП імпульсне низькочастотне електромагнітне поле ЛРК лікувально-реабілітаційний комплекс РЕГ реоенцефалографія ЩЗ щитоподібна залоза

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *