Удосконалення терапії гестаційної анемії напередодні пологів щодо профілактики післяпологових ускладнень (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ПЕРЕТЯТЬКО ГАННА АНДРІЇВНА

УДК 616.155.194.8-08+618.7

Удосконалення терапії гестаційної анемії напередодні пологів щодо
профілактики післяпологових ускладнень

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ
України

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

КОЛОМІЙЦЕВА АНТОНІНА ГЕОРГІЇВНА,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ),

завідуюча відділом патології вагітності та пологів

доктор медичних наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Луганський державний медичний університет

професор кафедри акушерства та гінекології № 2

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 06 ” квітня 2005 р. о12 годині на
засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті
медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету
ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 04 ” березня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент __________________ О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широка розповсюдженість анемій вагітних, стрімке
зростання їх частоти та велика кількість ускладнень, пов’язаних з цією
патологією, примушують вважати проблему анемій вагітних однією з
найактуальніших в акушерстві. Актуальність проблеми пов’язана, по-перше,
зі зростанням частоти цієї патології за останні 10 років у 8-15 разів
[Туманова Л.Е. и соавт., 1999], та, по-друге, з паралельним збільшенням
кількості ускладнень, пов’язаних з гестаційною анемією [Яковлева Э.Б.,
2004]. В Україні анемія вагітних посіла одне з провідних місць серед
ускладнень гестаційного періоду [Венцковский Б.М. и соавт., 2004].
Відмічається зростання частоти гестаційної анемії в Україні у 4,5 рази
за останні роки (з 8,7% у 1990 році до 39,29% у 2001 році) [Медведь
В.И., 2002]. В Донецькому регіоні, як одному з несприятливих за
екологічними умовами, за даними щорічних статистичних звітів, частота
анемії вагітних зросла з 4 випадків на 100 вагітних жінок у 1986 році до
44,7 у 2002 році, а по місту Донецьку — до 58,4 випадків на 100 вагітних
жінок у 2002 році. Залізодефіцитні анемії є найбільш розповсюдженою
формою анемій, які складають до 95% всіх анемій [Шехтман М.М., 2000].

Відомий негативний вплив анемії вагітних на перебіг пологів та
післяпологового періоду [Сімрок В.В. та співавт., 1992]. Наявність
анемії напередодні пологів веде до порушень скоротливої діяльності матки
[Джаббарова Ю.К., 1990], підвищення крововтрати під час пологів [Каюкова
Н.А., 1990], що в подальшому потребує гемотрансфузійної терапії. Крім
того, анемія вагітних негативно впливає на стан внутрішньоутробного
плода та новонародженого [Вахрамеева С.Н. и соавт., 1996; Коломійцева
А.Г. та співавт., 1999; Хлібовська І.О., 2003]. З анемією вагітних
пов’язана ціла низка ускладнень післяпологового періоду, таких як
післяпологові анемії [Чайка В.К. и соавт., 1992; Могілевкіна І.О. та
співавт., 1999], гнійно-септичні ускладнення [Тимошенко Л.В., 1993;
Романчук Л.І., 1998], порушення лактаційної функції [Омаров Н.С.-М.,
2000; Щербаков. А.Ю., 2003].

В наш час існують різні підходи до терапії анемій, в основу яких
покладено принцип замісної терапії препаратами заліза. Основні напрямки
терапії анемії були сформульовані Л.І. Ідельсоном (1981) та О.Я.
Мандельбаумом (1987). Крім того, в комплексі з препаратами заліза
використовують фізичні чинники (магніто-лазерне опромінювання,
ультрафіолетове опромінювання крові) [Далбаева Б.Ж., 1990; Пак С.О.,
1994; Чайка В.К. и соавт., 1996; Романчук Л.І., 1998],
голкорефлексотерапію [Шпатусько М.І., 1999], озонотерапію [Чайка В.К. и
соавт., 2004], фітопрепарати [Нізова Н.М. та співавт., 2000; Лещинський
Т.П., 2004], вітаміни, стимулятори імунітету.

Всі перелічені засоби мають певні недоліки. При використанні препаратів
заліза вміст гемоглобіну починає підвищуватись тільки через 2 – 3 тижня
від початку лікування, а для відновлення запасів заліза в організмі
необхідно ще 2 – 3 місяці лікування після нормалізації рівня заліза в
сироватці крові та кількості еритроцитів, тобто курс терапії досить
тривалий [Шехтман М.М., 1997; Дворецкий Л.И., 1998]. Найбільш швидким
засобом лікування є, безумовно, переливання крові. Якщо прийняти до
уваги ті побічні ефекти, котрі можуть бути пов’язані з гемотрансфузіями
(алосенсибілізація, післятрансфузійна імуносупресія, зараження
гемотрансмісивними інфекціями – ВІЛ, гепатитами, цитомегаловірусом),
стає зрозумілим, чому переливання крові може бути виконане тільки за
життєвими показниками [Воробьев А.И., 2000; Новак В.Л., 2000].
Застосування фітопрепаратів не дає швидкого ефекту, який буває потрібен,
особливо при наявності анемії напередодні пологів.

Дуже часто, не дивлячись на тривалу, а іноді і неодноразову терапію
анемії на протязі вагітності, на момент пологів вагітна жінка має всі
прояви анемії, як клінічні, так і підтверджені лабораторно. При цьому в
95-98% випадків спостерігається анемія легкого ступеня [Шехтман М.М.,
1997], якій в практичній медицині приділяється мало уваги.

В останні роки для лікування анемій вагітних почали використовувати
препарати рекомбінантного людського еритропоетину (р-л-ЕПО), який є
аналогом ендогенного гормону. Всі запропоновані схеми терапії з
використанням р-л-ЕПО спрямовані на лікування анемій помірного та
тяжкого ступенів і припускають використання великих доз рекомбінантного
гормону [Бурлев В.А. и соавт., 2001; Айламазян Э.К. и соавт., 2003].

З огляду на високу частоту анемії вагітних саме легкого ступеня та
необхідність швидкого досягнення ефекту терапії у вагітних жінок при
доношеній вагітності ми вирішили розробити науково обґрунтовану схему
терапії гестаційної анемії з використанням р-л-ЕПО для профілактики
післяпологових ускладнень у жінок з гестаційним терміном більше 37
тижнів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи НДІ медичних
проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького і є фрагментом комплексної теми “Розробити науково
обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів по зниженню
перинатальної захворюваності та смертності при гіпоксичних станах в
акушерстві” (№ держ. реєстрації 0100U000031, шифр теми МК 00.06.04).
Автор є співвиконавцем теми.

Мета дослідження. Знизити частоту післяпологових ускладнень у вагітних з
анемією шляхом вивчення деяких показників гомеостазу та удосконалення
методів терапії гестаційної анемії.

Задачі дослідження:

Вивчити частоту гестаційної анемії у пацієнток з доношеною вагітністю та
її вплив на розвиток післяпологових ускладнень (післяпологової анемії,
гнійно-запальних ускладнень) шляхом аналізу архівного матеріалу.

Дослідити показники загального клінічного аналізу крові, біохімічного
аналізу крові (загальний білок та білкові фракції), показники
метаболізму заліза (сироваткове залізо, трансферин, феритин) та системи
згортання крові (протромбіновий індекс, рівень фібриногену, кількість
тромбоцитів) у жінок з гестаційною анемією напередодні пологів.

Вивчити стан внутрішньоутробного плода за даними кардіотокографії (КТГ)
та ультразвукового дослідження (УЗД) у вагітних жінок з анемією
напередодні пологів.

Розробити комплексну науково-обґрунтовану схему терапії гестаційної
анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю та оцінити її
ефективність в профілактиці післяпологових ускладнень.

Вивчити вплив запропонованої терапії гестаційної анемії легкого ступеня
на стан фетоплацентарного комплексу на підставі даних УЗД, КТГ та
гістологічного і морфометричного дослідження плаценти.

Об’єкт дослідження: анемія вагітних, післяпологові ускладнення.

Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду, стан гомеостазу, стан внутрішньоутробного плода та
новонародженого, морфологічна структура плаценти.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунохімічні,
імунорадіометричні, гістологічні, морфометричні, біофізичні,
статистично-математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена, патогенетично
обґрунтована та випробувана принципово нова комплексна схема терапії
гестаційної анемії напередодні пологів із застосуванням препарату заліза
та рекомбінантного людського еритропоетину щодо профілактики
післяпологових ускладнень.

Вперше визначена група пацієнток, у яких одноразове використання
рекомбінантного еритропоетину напередодні пологів призводить до
позитивного ефекту завдяки мобілізації внутрішніх резервів організму, а
саме таке спостерігається при легкому ступені анемії.

Оцінено вплив запропонованої терапії на стан фетоплацентарного комплексу
на підставі ультразвукових, кардіотокографічних досліджень та
гістологічного і морфометричного вивчення плаценти та доказана
безпечність останньої для плода та матері.

Показана клінічна ефективність та переваги запропонованої схеми перед
традиційною терапією щодо профілактики післяпологових ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено метод терапії
гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю, котрі
неодноразово на протязі вагітності отримували лікування анемії, який
дозволяє знизити частоту післяпологових анемій, гнійно-запальних
ускладнень та кількість гіпогалактій в ранньому післяпологовому періоді,
дозволяє скоротити термін перебування в стаціонарі після пологів,
покращити стан матері та немовляти в цій групі пацієнток. Доведено
безпечність використання р-л-ЕПО в комплексі з препаратами заліза з
точки зору впливу на стан фетоплацентарного комплексу. Досліджувані
загальноклінічні, біохімічні та показники метаболізму заліза можуть бути
діагностичними критеріями забезпечення організму залізом та виразності
метаболічних порушень при залізодефіцитній анемії вагітних легкого
ступеня, визначають необхідність патогенетичної терапії та дозволяють
оцінити її ефективність.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в лікарську практику
пологових відділень Донецького регіонального центру охорони материнства
та дитинства (ДРЦОМД), центральної міської лікарні № 24 міста Донецька,
центральної міської лікарні міста Селідове, міської лікарні № 1 міста
Краматорська, міської лікарні № 2 міста Єнакієве. Результати дослідження
впроваджено в навчальний процес кафедри акушерства, гінекології та
перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького, та включено в календарно-тематичні плани практичних занять з
акушерства кафедри акушерства та гінекології № 2 Луганського державного
медичного університету.

Видано: Інформаційний лист № 88-2004 “Застосування препарату
еритропоетину для лікування анемій вагітних напередодні пологів та
профілактики післяпологових ускладнень”. – К., Укрмедпатентінформ. – 3
с. Опубл. 20.05.2004 (Співавтори: В.К. Чайка, І.О. Могілевкина, В.П.
Квашенко).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений аналіз
літератури з проблеми залізодефіцитної анемії вагітних, формування
дослідних груп та клінічне обстеження. Дисертант здійснив розробку
основних теоретичних і практичних положень роботи. Самостійно
обґрунтовано використання розробленої схеми терапії анемії вагітних
легкого ступеня та проведено лікування вагітних з гестаційною анемією,
здійснено статистичну обробку результатів, проаналізовано і узагальнено
одержані результати, сформульовано висновки. В публікаціях, виданих у
співавторстві, основні ідеї і матеріал належать дисертанту.
Запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в
медичну практику, що знайшло відображення в інформаційному листі та в
опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дисертації викладені та обговорені на Всеукраїнському симпозіумі з
міжнародною участю “Безкровна хірургія. Сучасна концепція
гемотрансфузійної терапії” (Львів, 2000); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Безкровна хірургія. Сучасна концепція
гемотрансфузійної терапії” (Житомир, 2001); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання перинатології”
(Чернівці, 2001); міжобласній науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Бескровная медицина. Современные принципы
трансфузионной терапии в акушерстве, гинекологии и перинатологии”
(Донецьк, 2002); ІІІ Національному конгресі анатомів, гістологів,
ембріологів і топографоанатомів (Київ, 2002); представлені на ХІ з’їзді
акушерів-гінекологів України “Репродуктивне здоров’я населення України:
проблеми та шляхи їх вирішення” (Київ, 2001); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (Миколаїв, 2002);
засіданнях обласної спілки акушерів-гінекологів (2002-2004 р.р.).

Дисертаційна робота апробована на об’єднаному засіданні вченої ради НДІ
медичних проблем сім’ї та кафедри акушерства, гінекології та
перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт, з яких 8 статей у
фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках
наукових праць. За темою дисертації одержано деклараційний патент
України на корисну модель “Спосіб профілактики післяпологових ускладнень
у вагітних з гестаційною анемією” за № 3968.

Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 150
сторінках друкованого тексту, ілюстрована 24 таблицями, 20 рисунками, 14
сторінок якими зайнято повністю. Використано 275 найменувань
літературних джерел, з яких 82 іноземних та 193 вітчизняних, які
займають 23 сторінки. Робота складається зі вступу, огляду літератури,
викладення організації та методів дослідження, чотирьох розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Робота виконувалась на базі відділень
патології вагітності Донецького регіонального центру охорони материнства
та дитинства (ДРЦОМД) та центральної міської лікарні № 24 Кіровського
району міста Донецька.

Для досягнення поставлених задач дослідження було проведене в декілька
етапів. На першому етапі для вирішення питання про резерви зниження
частоти післяпологових ускладнень у вагітних з анемією ми провели
ретроспективний клініко-статистичний аналіз 9298 історій пологів жінок,
що народжували у пологових відділеннях ДРЦОМД з 1996 до 2000 року.

На другому етапі нами організоване подвійне сліпе плацебо контрольоване
дослідження. Під нашим спостереженням знаходилося 126 вагітних жінок з
доношеною вагітністю. Гестаційні строки у них становили від 37 до 39
тижнів. На момент включення в дослідження 96 пацієнток мали гестаційну
анемію легкого ступеня (гемоглобін 90-109 г/л) [Шехтман М.М., 1997;
Венцківський Б.М., 2004] та у 30 пацієнток анемія була відсутня.
Заохочення до дослідження проводилось шляхом дотримування принципу
інформованої згоди, тобто всі жінки, які відповідали критеріям включення
до протоколу, отримували інформацію щодо дослідження, яке буде
проводитися, та давали письмову згоду на участь в дослідженні.

Обстеження жінок проводили на момент включення в протокол, на 5 добу
післяпологового періоду, а також через 2 та 6 місяців після пологів

Вміст гемоглобіну визначали геміглобінціанідним методом (1974),
кількість еритроцитів та лейкоцитів — уніфікованим методом підрахунку в
рахунковій камері Горяєва (1972) з використанням мікроскопу.
Диференціальний підрахунок лейкоцитарної формули виконували методом
морфологічного дослідження формених елементів крові з виготовленням
гематологічного мазку (1979), ретикулоцити — уніфікованим методом
підрахунку під мікроскопом після забарвлення їх спеціальним фарбником,
який дозволяє виявити зернисто-нитчасту субстанцію ретикулоцитів (1972),
гематокрит визначали уніфікованим методом (Тодоров Й., 1979). Кількість
тромбоцитів підраховували уніфікованим методом в пофарбованих мазках
крові за Фоніо (1972) під мікроскопом [Меньшиков В.В., 1987].

Біохімічні дослідження: загальний білок — біуретовим методом (1972),
альбумін — за допомогою 5,5-дібромкрезолсульфофталеіну за методом
Лукичевої Т.І. (1977), глюкоза — глюкозооксидазним методом (1972),
протромбіновий час — уніфікованим методом за Квіком (1974), фібриноген —
сухоповітряним гравіметричним методом (1974) [Меньшиков В.В., 1987].

Окрім загальних клініко-лабораторних методів дослідження проводили
вивчення процесів метаболізму заліза в організмі пацієнток. Рівень
сироваткового заліза (СЗ) вимірювався після вивільнення заліза із
залізозв’язуючих білків сироватки крові та утворення комплексу [Stookey
L.L., 1970], оптична щільність якого оцінювалась за допомогою фотометру
КФК-3. Використовувався стандартний набір фірми ООО НПП “Філісіт
діагностика” м. Дніпропетровськ (Україна). Діагностика рівня ТФ в
сироватці крові виконувалась за допомогою стандартного набору
Transferrin optimized на аналізаторі KONE Specific Plus фірми KONE
(Франція). Метод базується на імунохімічному аналізі – імунопреципітації
[Rajamaki A., 1979]. Рівень феритину в сироватці крові вагітних жінок
визначали за допомогою стандартного набору Ferritin Irma виробництва
фірми Immunotech (Франція). Метод є імунорадіометричним аналізом.

Після обстеження пацієнтки з гестаційною анемією методом випадкової
вибірки були розподілені на дві групи. 1 групу склали 48 вагітних жінок,
які отримували лікування за розробленою нами комплексною схемою, 2 групу
склали 48 пацієнток, які отримували лікування за традиційною схемою.
Контрольну групу склали 30 вагітних жінок без анемії напередодні
пологів. На момент першого обстеження всі пацієнтки з гестаційною
анемією отримували препарати заліза. Всі пацієнтки 1 та 2 групи мали
легкий ступінь анемії та отримували сульфат заліза [WHO, 2002] у вигляді
драже. Одне драже містить 0,325 г сульфату заліза. Режим дозування — по
1 драже 3 рази на добу, що в перерахуванні на двовалентне залізо складає
195 мг на добу (одне драже містить 65 мг двовалентного заліза Fe2+).
Прийом препаратів заліза продовжувався в допологовому та післяпологовому
періоді. Жінки 1 групи крім сульфату заліза одноразово отримували
препарат рекомбінантного людського еритропоетину Епрекс (виробництва
“Сілаг”, Швейцарія) в дозі 50 ОД/кг маси тіла. Епрекс вводили підшкірно,
для точного дозування використовували інсулінові шприци. Підшкірний шлях
введення обрано як такий, що дає змогу уникнути грипоподібного синдрому,
який може виникати при внутрішньовенному введенні препарату [Zimmermann
R. et al., 1994; Синюхин В.Н. и соавт., 1994]. Реакцій на введення
препарату та побічних дій відмічено не було. Пацієнтки 2 групи
отримували одноразово підшкірно фізіологічний розчин в об’ємі Епрекса,
тобто 0,75-1 мл. Ні пацієнтка, ні лікар не знали, до якої групи належить
пацієнтка. Розкодування та аналіз результатів проведено по закінченню
дослідження.

Вивчення стану плода проводили за допомогою ультразвукового дослідження
на діагностичних ультразвукових установках. Для оцінки впливу нашої
терапії на стан внутрішньоутробного плода ми використовували такий метод
дослідження, як непряма КТГ за допомогою фетального монітору фірми
“Kranzbuehler medizische systeme” (Німеччина).

На третьому етапі нашого дослідження ми оцінювали ефективність
запропонованої терапії щодо профілактики післяпологових ускладнень. Для
цього вивчали стан породіль за клінічним перебігом пологів та
післяпологового періоду та результати лабораторних досліджень. Стан
новонародженого відразу після пологів оцінювали за шкалою Апгар, згідно
рекомендаціям ВООЗ для повсюдного застосування (1965) та на підставі
об’єктивного огляду та динамічного нагляду [Шабалов Н.П., 1996].

Для об’єктивізації впливу розробленої схеми терапії на стан
внутрішньоутробного плода проведене описове гістологічне та порівняльне
морфометричне кількісне вивчення морфо-функціонального стану плацент
породіль 1 та 2 групи на стандартних гістологічних зрізах [Автандилов
Г.Г., 1990]. Віддалені наслідки проведеної терапії досліджували за
допомогою анкетування та активних викликів пацієнток. Математичну
обробку одержаних результатів здійснювали в статистичних пакетах STADIA
6.0 (A.P. Kulaichev) та STATISTICA 5.5 (StatSoft Inc.).

Отримані результати та їх обговорення. Аналіз архівного матеріалу
показав, що напередодні пологів, тобто за 1-10 діб до пологів, серед
жінок, які народжували в ДРЦОМД, анемія мала місце у 23% вагітних жінок
(у 16,2% пацієнток при фізіологічному перебігу вагітності та у 26,1%
пацієнток при обтяженому перебігу вагітності), з яких у 63,6% пацієнток
анемія зберігалася в післяпологовому періоді, при чому при
фізіологічному перебігу вагітності післяпологова анемія спостерігалася у
40% пацієнток, при обтяженні вагітності інфекційною патологією
післяпологова анемія визначалася у 64,3%, а в післяопераційному періоді
— у 77,8% пацієнток. Крім того, у пацієнток з гестаційною анемією в 3,3
рази частіше (21,2% проти 6,4%) в післяпологовому періоді зустрічалися
гнійно-запальні ускладнення, до яких згідно з міжнародною класифікацією
хвороб відносять ендометрити, інфекції хірургічної акушерської рани,
цистити, мастити, тромбофлебіти, гіпертермію неясного ґенезу. Серед усіх
анемій у 95,7% випадків зустрічалась анемія легкого ступеня до пологів
та у 93,8% — після пологів. Отримані дані підкреслюють необхідність
пошуку способів адекватної та своєчасної терапії анемії саме легкого
ступеня, як самого розповсюдженого напередодні пологів стану, що
потребує швидкої корекції з метою профілактики ускладнень в
післяпологовому періоді.

Обстеження, які були проведені на початку дослідження (табл. 1),
показали, що пацієнтки з анемією вірогідно відрізнялись від контрольної
групи пацієнток за показниками, на підставі яких встановлюють діагноз
анемії, тобто рівнем гемоглобіну (p<0,05), еритроцитів (p<0,05), гематокриту (p<0,05). Непрямим підтвердженням наявності анемії у пацієнток 1 та 2 груп було статистично значуще зниження загальної кількості лейкоцитів (5,81±0,15*109/л та 6,03±0,14*109/л) на 25-28% в порівнянні з контрольною групою (8,06±0,45*109/л), p<0,05; та кількості паличкоядерних нейтрофілів (4,04±0,31% та 3,63±0,26%) на 27-30% в порівнянні з контрольною групою (5,80±0,55%), p<0,05; що пояснюється пригніченням функції кісткового мозку в умовах гіпоксії , яка обумовлена анемією [Димитров Д.Я., 1980]. Підвищення рівня глюкози при анемії (1 група - 4,75±0,10 ммоль/л, 2 група - 4,70±0,11 ммоль/л проти 4,23±0,12 ммоль/л контрольної групи, p<0,05) на 11-12% свідчило про активацію процесів глікогенолізу з вивільненням глюкози, як основного джерела енергії, що легко утилізується при гіпоксії [Степанковская Г.К. и соавт., 1978; Березов Т.Т. и соавт., 2002]. Таблиця 1 Динаміка показників загального клінічного аналізу крові у пацієнток обстежених груп M±m) Показники крові 1 група, n=48 2 група, n=48 Контрольна група, n=30 Гемоглобін, г/л 101,92?0,69? 101,58?0,74? 123,40?1,47 111,50±0,95? 104,21±1,46*? 115,25±2,25? Еритроцити, *1012/л 3,14?0,02? 3,09?0,03? 4,08?0,04 3,37±0,03?? 3,18±0,04? 3,85±0,07? Гематокрит, % 31,25?0,24? 30,83?0,30? 38,43?0,41 33,42±0,26?? 31,29±0,36*? 36,10±0,68? Примітки: 1. показники над рискою – до пологів, під рискою – після пологів; 2. * - вірогідність різниці з показниками 1 групи (p<0,05); 3. ? – вірогідність різниці з показниками контрольної групи (p<0,05); 4. ? - вірогідність різниці з показникам до пологів (p<0,05). При вивченні процесів обміну заліза (табл. 2) виявлено, що рівень трансферину (ТФ) у пацієнток з анемією на 98-104% перевищує такий у пацієнток контрольної групи (p<0,05), що свідчить про інтенсифікацію процесів транспорту заліза до місць потреби в ньому та підтверджує залізодефіцитний характер анемії [Жаворонков А.А. и соавт., 1999; Дудченко Н.О. та співавт., 2000]. Ми виявили, що у пацієнток 1 та 2 групи на фоні прийому препаратів заліза рівень феритину був на 54-57% вищий, ніж у пацієнток контрольної групи (p<0,05). Як відомо, рівень феритину відображає запаси заліза в організмі людини. Отже, у пацієнток, які отримували препарати заліза, запаси цього мікроелементу вірогідно вище. Але не зважаючи на це, рівень гемоглобіну у них був на 17% нижче, ніж у пацієнток без анемії. Це, можливо, свідчить про порушення процесів утилізації заліза, причиною яких може бути синдром неадекватної продукції гормону, що стимулює еритропоез, – еритропоетину [Павлов А.Д. и соавт., 1999; Бурлев В.А. и соавт., 2001; Breymann C. et al., 2001]. Таблиця 2 d f l ? H O $ O ??????? ? ? ? Ue iFFF# O $ O iFFF# O $ O ?????????$?инаміка показників обміну заліза у пацієнток обстежених груп (M±m) Показники крові 1 група, n=48 2 група, n=48 Контрольна група, n=30 Сироваткове залізо, мкмоль/л 12,89±0,69 13,90±0,74 15,51±0,83 12,56±0,63 12,85±0,55? 11,87±0,74? Трасферин, г/л 5,51±0,28? (n=24) 5,68±0,24? (n=24) 2,78±0,07 4,67±0,28?? (n=24) 5,30±0,25? (n=24) 3,43±0,10? Феритин, мкг/л 20,51±2,93? (n=24) 20,82±2,57? (n=24) 13,28±1,68 51,06±8,12? (n=24) 83,81±20,46? (n=24) 41,47±6,29? Примітки: 1. показники над рискою – до пологів, під рискою – після пологів; 2. ? – вірогідність різниці з показниками контрольної групи (p<0,05); 3. ? - вірогідність різниці з показникам до пологів (p<0,05). На підставі вивчення літературних джерел [Breymann C. et al., 1995; Harris S. et al., 1996; Бурлев В.А. и соавт., 2001] та отриманих результатів ми вважали етіологічно та патогенетично обґрунтованим використання для лікування гестаційної анемії у пацієнток з доношеною вагітністю препарату р-л-ЕПО в комплексі з препаратом заліза, що надасть змогу прискорити процеси еритропоезу, а отже, скоріше досягнути позитивного ефекту від лікування та вплинути на перебіг післяпологового періоду. При включенні до комплексної схеми терапії анемії легкого ступеня препарату р-л-ЕПО ми переслідували ціль не тільки об’єднати принцип замісної терапії препаратами заліза та принцип стимуляції кровотворення еритропоетином, а також прискорити досягнення ефекту завдяки тому, що еритропоетин прискорює зріст, проліферацію та диференціювання ранніх клітин-попередників еритропоезу, прискорює синтез гемоглобіну в споруджуваному еритроциті. Останнє особливо необхідне пацієнткам напередодні пологів, коли важливим є більш швидке досягнення результату для профілактики післяпологових ускладнень. Ми очікували отримати при використанні запропонованого способу терапії ефект раніше, ніж при використанні традиційної терапії. Вивчення стану внутрішньоутробного плода на підставі даних УЗД дало змогу виявити у 45,8% жінок з анемією фетоплацентарну недостатність, що підтверджується даними плацентометрії та кардіотокографії (оцінка КТГ за шкалою Фішера 7,79±0,13, 7,77±0,14 та 8,33±0,17 балів, p<0,05, відповідно в 1, 2 та контрольній групах). Вивчаючи стан фетоплацентарного комплексу після призначення запропонованої терапії, ми не знайшли відмінностей на 3-5 добу після початку лікування за даними КТГ в стані внутрішньоутробного плода (оцінка КТГ за шкалою Фішера у пацієнток 1 групи 8,00±0,19 балів, у пацієнток 2 групи - 8,00±0,32 балів, p>0,05).

При гістологічному дослідженні плацент жінок 1 та 2 груп, які мали
гестаційну анемію, в структурі ворсин знайдені як склеротичні,
дегенеративні, так і компенсаторно-пристосувальні зміни, що збігається з
даними літератури [Милованов А.П., 1999; Яковцова А.Ф. и соавт., 2000;
Ященко Л.М, 2001]. Морфометричне вивчення морфо-функціонального стану
плацент пацієнток з анемією дозволило встановити, що у жінок, які
отримували комплексну терапію з використанням р-л-ЕПО, не зважаючи на
виявлену тенденцію до створення структурних передумов для зростання
функціональної повноцінності плаценти (про що свідчить зменшення питомої
частки ворсин з площею перетину менше 1000 мкм2 (відображують атрофічні
процеси) на 7,9%, а також зростання питомої частки ворсин з площею
перетину від 1001 до 10000 мкм2 (виконують трофічну функцію) на 5,4%;
зменшення числа судин в одній ворсині в середньому на 0,87, їх питомого
об’єму в 1,32 рази в поєднання зі зменшенням питомої частки судин з
площею перетину менше 50 мкм2 на 5,16% та зростанням на 3,45% такої
судин з площею перетину від 51 до 100 мкм2, а також зменшенням відсотку
запустілих судин на 8,91%), такі показники, як середня площа перетину
ворсин (4471,40±130,14 мкм2 та 4417,49±201,55 мкм2), середня площа
перетину судин (238,47±8,10 мкм2 та 240,15±9,99 мкм2) та середня питома
вага судин в одній ворсині (0,1447±0,0035 та 0,1913±0,0407) не мали
вірогідної різниці між групами (p>0,05).

Ефективність проведеної терапії оцінювали на підставі клінічних та
лабораторних даних. Аналіз перебігу пологів показав відсутність різниці
в характері, ускладненнях, тривалості пологів та характері оперативних
втручань, стані новонароджених у жінок досліджуваних груп (p>0,05).
Середня крововтрата під час пологів в усіх групах була фізіологічною (не
перевищувала 0,5% від маси тіла) та складала в 1 групі 266,67±25,58 мл,
в 2 групі — 222,92±20,08 мл та в контрольній групі — 230,00±26,22
(p>0,05)

Для оцінки ефективності проведеної терапії виконані лабораторні
дослідження на 5 добу післяпологового періоду. Основними критеріями
наявності анемії є показники червоної крові. Аналіз їх показав (табл. 1)
статистично значуще підвищення рівня гемоглобіну на 9,4%, еритроцитів —
на 7,3%, гематокриту — на 6,9% у пацієнток 1 групи (p<0,05) в післяпологовому періоді. У пацієнток 2 групи підвищення рівня гемоглобіну на 2,3%, еритроцитів - на 2,9% та гематокриту - на 1,5% не було достовірним (p>0,05). В контрольній групі відбулося достовірне
зниження рівня гемоглобіну на 6,6%, еритроцитів — на 5,6% та гематокриту
— на 6,1% (p<0,05). Причому рівень гемоглобіну у пацієнток 1 та контрольної груп був достовірно вищим, ніж у пацієнток 2 групи, та дорівнював нормальними величинам (1 група - 111,50±0,95 г/л, контрольна група - 115,25±2,25 г/л проти 104,21±1,46 г/л в 2 групі, p<0,05). За допомогою кореляційного аналізу виявлено, що при лікуванні за розробленою схемою мала місце статистично значуща зворотна кореляційна залежність рівня гемоглобіну на 5 добу післяпологового періоду від величини крововтрати під час пологів, а при лікуванні традиційним способом – пряма статистично значуща залежність від тривалості допологової терапії препаратами заліза. Отримані результати підкреслюють, що при використанні р-л-ЕПО рівень післяпологового гемоглобіну не залежить від тривалості лікування. Отже, основною умовою отримання кращого ефекту при лікуванні за розробленою схемою є максимальне обмеження крововтрати, що дає можливість використовувати цю схему саме напередодні пологів. Вірогідно вища кількість лейкоцитів у пацієнток 1 та контрольної груп (7,03±0,22*109/л та 8,09±0,55*109/л відповідно) не відрізняла ці групи між собою (p>0,05) та робила їх такими, що відрізнялися від 2 групи
(5,65±0,21*109/л) (p<0,05). Такі відмінності можна пояснити наявністю анемії у пацієнток 2 групи, яка супроводжувалась відносною лейкопенією [Димитров Д.Я., 1980]. Крім того, достовірно вищий рівень загального білку (1 група - 73,04±0,74 г/л, 2 група - 67,67±0,65 г/л, контрольна група - 72,97±0,69 г/л) та альбуміну ( 1 група - 39,58±0,53 г/л, 2 група - 36,44±0,56 г/л, контрольна група - 38,86±0,98 г/л) у пацієнток 1 та контрольної груп підкреслював відсутність у них анемії [Овчар Т.Т., 1992] та підтверджував позитивний ефект проведеної терапії. Аналіз динаміки показників метаболізму заліза (табл. 2), а саме: відсутність змін в рівні сироваткового заліза, достовірне зменшення на 15,2% рівня трансферину (p<0,05) та підвищення в 2,5 рази кількості феритину (p<0,05) в сироватці крові у жінок, які отримували комплексну терапію з використанням р-л-ЕПО, в порівнянні з достовірним зменшенням на 7,6% рівня сироваткового заліза (p<0,05), відсутністю змін в рівні трансферину та збільшенням кількості феритину в сироватці крові в 4 рази (p<0,05) у жінок, які отримували традиційну терапію, свідчила про більш інтенсивне використання заліза на процеси кровотворення у пацієнток, які отримували в комплексі терапії еритропоетин, що привело до більш високих показників гемоглобіну. На фоні позитивної динаміки показників гомеостазу частота післяпологових анемій в 1 групі склала 14 (29,17%) випадків, в 2 групі – 30 (62,5%) випадків та в контрольній групі – 9 (30%) випадків (p<0,05). Порушення лактаційної функції (гіпогалактія) було діагностовано у 10 (20,83%) пацієнток 1 групи, 19 (39,58%) пацієнток 2 групи та 4 (13,33%) пацієнток контрольної групи (p<0,05). Післяпологові ускладнення гнійно-запального характеру за міжнародною класифікацією хвороб X перегляду (ендометрити, інфекція хірургічної акушерської рани, гіпертермія неясного генезу, серозний мастит, цистит) спостерігались у 5 (10,42%) жінок 1 групи, 13 (27,08%) жінок 2 групи та 2 (6,67%) жінок контрольної групи (p<0,05) (рис.). Рис. Ускладнення післяпологового періоду Вірогідне зниження кількості післяпологових ускладнень супроводжувалося зменшенням кількості ліжко-днів з 7,46±0,33 в 2 групі до 6,21±0,25 в 1 групі (p<0,05). Через 2 місяці після пологів показник гемоглобіну у пацієнток, які отримували запропоновану комплексну терапію, залишався достовірно вищим (1 група — 122,38±1,21 г/л, 2 група — 114,68±1,71 г/л, контрольна група — 126,29±2,54 г/л, p<0,05). Крім того, у цих жінок, за даними активного опитування, тривалість грудного вигодовування збільшилась понад 3 місяці з 37,5 до 62,5% (p<0,05). Таким чином, запропонована комплексна схема терапії анемій легкого ступеня у пацієнток з доношеною вагітністю дозволяє в післяпологовому періоді за коротший термін покращити показники клітинного стану периферичної крові, показники обміну заліза та знизити кількість післяпологових ускладнень. Це дає підставу рекомендувати цю схему для широкого використання в акушерській практиці. ВИСНОВКИ У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішенням наукової задачі – зниження кількості післяпологових ускладнень при гестаційній анемії у жінок з доношеною вагітністю шляхом вивчення особливостей деяких показників гомеостазу і впровадження лікувально профілактичних заходів. Встановлено, що при доношеній вагітності анемія спостерігається у 23% вагітних жінок напередодні пологів, з яких у 63,6% випадків анемія зберігається в післяпологовому періоді та у 21,2% випадків сприяє розвитку післяпологових ускладнень гнійно-запального характеру (ендометритів, інфекцій хірургічної акушерської рани, циститів, маститів, тромбофлебітів, гіпертермії неясного генезу). Анемія легкого ступеня напередодні пологів, характеризується підвищенням рівня феритину на фоні лікування препаратами заліза на 54-57% (p<0,05), рівня трансферину — на 98-104% (p<0,05) в порівнянні з пацієнтками без анемії та відсутністю змін білкового складу крові та показників згортання крові. Показано, що при анемії вагітних легкого ступеня у 45,8% вагітних спостерігається плацентарна недостатність, що підтверджується результатами УЗД та кардіотокографічного дослідження плода. Розроблена науково обґрунтована схема терапії гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю, яка включає безперервний прийом драже заліза сульфату до пологів та в післяпологовому періоді та одноразове використання препарату рекомбінантного людського еритропоетину. Показано, що застосування запропонованої схеми терапії не супроводжувалось змінами в стані внутрішньоутробного плода за даними УЗД та кардіотокографії (оцінка КТГ в балах за шкалою Фішера: 8,00±0,19, в порівнянні з показником у жінок, які отримували традиційну терапію - 8,00±0,32, p>0,05), а також в стані плаценти за даними морфометрії
(середня площа перетину ворсин 4471,40±130,14, в порівнянні з
4417,49±201,55 мкм2, p>0,05; середня площа перетину судин 238,47±8,10, в
порівнянні з 240,15±9,99 мкм2, p>0,05; середня питома вага судин в одній
ворсині 0,1447±0,0035, в порівнянні з 0,1913±0,0407, p>0,05).

Встановлено, що проведена терапія гестаційної анемії легкого ступеня
напередодні пологів супроводжувалась підвищенням рівня гемоглобіну на 5
добу післяпологового періоду (111,50±0,95 в порівнянні з 104,21±1,46
г/л, p<0,05), зменшенням кількості післяпологових анемій з 62,50 до 29,17% (p<0,05), частоти гіпогалактій з 39,58 до 20,83% (p<0,05), частоти гнійно-запальних ускладнень (ендометритів, маститів, гіпертермії неясного генезу, циститів) з 27,1 до 10,5% (p<0,05), тривалості перебування в стаціонарі з 7,46±0,33 до 6,21±0,25 діб (p<0,05). Застосування даного комплексу терапії сприяло збільшенню терміну грудного вигодовування більше 3 місяців з 37,50 до 62,50% (p<0,05), приводило до зростання рівня гемоглобіну через 2 місяці після пологів (122,38±1,21 в порівнянні з 114,68±1,71 г/л, p<0,05). ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ В процесі обстеження вагітних жінок в строках гестації 37-39 тижнів доцільно визначати рівень феритину для виявлення залізодефіцитного стану та призначення терапії для профілактики розвитку анемії в післяпологовому періоді. У жінок з гестаційною анемією легкого ступеня в строках гестації 37-39 тижнів в разі тривалої або неодноразової терапії анемії на протязі вагітності необхідно призначати безперервний прийом заліза сульфату 0,325 г, режим прийому по 1 драже 3 рази на добу до пологів та в післяпологовому періоді (загальна тривалість прийому один місяць) та одноразове використання препарату рекомбінантного людського еритропоетину в дозі 50 ОД/кг маси тіла напередодні пологів. ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Автором опубліковано 12 друкованих робіт, з яких 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках і 1 деклараційний патент, а саме: Перетятько А.А., Могилевкина И.А. К вопросу о резервах снижения частоты послеродовой анемии у женщин с анемией беременных // Український медичний альманах. – 2000. - Т. 3, № 2. – С. 128-130. (Обрано напрямок дослідження, зроблено та обґрунтовано висновки). Чайка В.К., Могілевкина І.О., Перетятько Г.А. Наш досвід застосування еритропоетину в акушерстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. - № 5. – С. 109-112. (Розроблено програму дослідження, проаналізовано матеріал, проведено дискусію та обґрунтовано висновки). Перетятько Г.А., Могілевкіна І.О. Вивчення впливу комплексної схеми терапії анемії на стан плода та новонародженого // Буковинський медичний вісник. – 2001. - № 2-3. – С. 150-151. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки). Анемії вагітних: про безпечність застосування еритропоетину (за даними морфологічних досліджень) / Г.А. Перетятько, І.О. Могілевкина, Л.І. Хламанова, М.І. Шпатусько, О.В. Карасьова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: “Інтермед”, 2002. – С. 75-77. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки). Хламанова Л.И., Могилевкина И.А., Перетятько А.А. Морфофункциональные особенности плаценты беременных, страдающих железодефицитной анемией при лечении эритропоэтином // Актуальні питання морфології. Наукові праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 332-333. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки). Перетятько А.А., Могилевкина И.А. Анемия беременных: наш опыт использования альтернативных методов в профилактике послеродовых анемий // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. - Т. 7, № 1. – С. 67-71. (Підібрано та проаналізовано матеріал, зроблено та обґрунтовано висновки). Перетятько Г.А. Анемії вагітних: способи лікування та морфофункціональний стан плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. - № 3. – С. 83-86. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки). Чайка В.К., Перетятько Г.А., Могілевкина І.О. Вплив комплексної терапії анемії вагітних на лабораторні показники в післяпологовому періоді // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. - № 3. – С. 55-58. (Підібрано матеріал, проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки). Перетятько Г.А. Удосконалення терапії гестаційної анемії щодо профілактики післяпологових ускладнень // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. - № 3. – С. 20-25. (Підібрано матеріал, проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки). Могілевкина І.О., Перетятько Г.А. Застосування еритропоетину в акушерстві // Безкровна хірургія сучасна концепція гемотрансфузійної терапії. – Львів: НВП “Мета”, 2000. – С. 116-117. (Розроблено програму дослідження, проаналізовано матеріал, проведено дискусію). Перетятько Г.А., Могілевкина І.О. Еритропоетин: показання для застосування, можливості використання в акушерстві // Безкровна хірургія. Сучасна концепція гемотрансфузійної терапії. – Житомир, 2001. – С. 15-19. (Проаналізовано матеріал, проведено дискусію та обґрунтовано висновки). Чайка В.К., Могілевкина І.О., Коротких Л.М. Перетятько Г.А. Деклараційний патент на корисну модель № 3968 України, МПК7: А61К33/26, А61К38/24. Спосіб профілактики післяпологових ускладнень у вагітних з гестаційною анемією. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 15.12.2004. - № 12. АНОТАЦІЯ Перетятько Г.А. Удосконалення терапії гестаційної анемії напередодні пологів щодо профілактики післяпологових ускладнень. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – НДІ медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005. Створено комплексний патогенетично обґрунтований метод терапії гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю з одноразовим використанням р-л-ЕПО на фоні прийому сульфату заліза для профілактики післяпологових ускладнень. Досліджено стан фетоплацентарного комплексу. Доведено, що запропонована терапія є безпечною для матері та плода. Встановлено, що проведена терапія гестаційної анемії дозволила покращити клінічний перебіг післяпологового періоду завдяки зменшенню кількості післяпологових анемій, частоти гнійно-запальних ускладнень, частоти гіпогалактій в ранньому післяпологовому періоді, тривалості перебування в стаціонарі, а також збільшенню терміну грудного вигодовування більше 3 місяців, що підтверджувалося лабораторними даними. Ключові слова: анемія вагітних, терапія, післяпологові ускладнення, рекомбінантний людський еритропоетин, профілактика. АННОТАЦИЯ Перетятько А.А. Усовершенствование терапии гестационной анемии накануне родов для профилактики послеродовых осложнений. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – НИИ медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗО Украины, Донецк, 2005. Работа посвящена комплексному патогенетически обоснованному методу терапии гестационной анемии легкой степени у женщин с доношенной беременностью в сроках гестации 37-39 недель, который состоит в однократном использовании рекомбинантного человеческого эритропоэтина (р-ч-ЭПО) на фоне приема сульфата железа в стандартной лечебной дозировке для профилактики послеродовых осложнений. . Проведено ретроспективное исследование архивного материала ДРЦОМД (9298 истории родов), которое показало, что накануне родов при беременности в сроке гестации 37-39 недель анемия беременных имела место у 23% пациенток, из которых у 63,6% анемия сохранилась в послеродовом периоде. Анемия легкой степени составила 95,7% среди всех случаев анемии до родов и 93,8% - после родов. Изучены показатели клеточного состава периферической крови, метаболизма железа, некоторые биохимические показатели у 126 пациенток групп наблюдения до начала терапии: 1 группа – 48 пациенток с анемией легкой степени, получавших р-ч-ЭПО на фоне приема сульфата железа; 2 группа – 48 пациенток с анемией легкой степени, получавших в качестве традиционной терапии сульфат железа. Контрольную группу составили 30 беременных женщин, не имевших признаков анемии. Выявлено, что у беременных с анемией легкой степени накануне родов наблюдались относительная лейкопения и гипергликемия, а также повышение уровня ферритина на фоне лечения препаратами железа на 54-57% (p<0,05) и уровня трансферрина на 98-104% (p<0,05) в сравнении с беременными без анемии. При изучении влияния комплексной терапии на состояние фетоплацентарного комплекса мы не нашли различий на 3—5 сутки после начала терапии по данным кардиотокографии (КТГ) в состоянии внутриутробного плода (оценка КТГ по шкале Фишера у пациенток 1 группы 8,00±0,19 баллов, у пациенток 2 группы — 8,00±0,32 баллов). При гистологическом изучении плацент женщин 1 и 2 групп, которые имели гестационную анемию легкой степени, в структуре ворсин найдены как склеротические, дегенеративные, так и компенсаторно-приспособительные изменения. Морфометрическое изучение морфо-функционального состояния плацент пациенток с анемией позволило установить, что на фоне комплексной терапии, несмотря на выявленную тенденцию к созданию структурных предпосылок для возрастания функциональной полноценности плаценты, такие показатели, как средняя площадь сечения ворсин (4471,40±130,14 мкм2 и 4417,49±201,55 мкм2), средняя площадь сечения сосудов (238,47±8,10 мкм2 и 240,15±9,99 мкм2) и средний удельный вес сосудов в одной ворсине (0,1447±0,0035 и 0,1913±0,0407) не имели достоверной разницы между группами (p>0,05), что
свидетельствовало о безопасности предложенной терапии для матери и
плода.

Сравнительная оценка эффективности традиционной и комплексной схем
терапии гестационной анемии легкой степени накануне родов проведена на
основании клинико-лабораторного анализа течения послеродового периода.
Анализ течения родов показал отсутствие разницы в характере,
осложнениях, длительности родов и характере оперативных вмешательств,
состоянии новорожденных у женщин изучаемых групп (p>0,05). Средняя
кровопотеря в родах была физиологической и не превышала 0,5% от массы
тела (p>0,05) у пациенток всех групп.

На 5 сутки послеродового периода у пациенток 1 группы отмечалось
достоверное повышение уровня гемоглобина на 9,4%, эритроцитов — на 7,3%,
гематокрита — на 6,9% (p<0,05). У пациенток 2 группы изменения показателей красной крови не носили достоверного характера (p>0,05). При
этом уровень гемоглобина у пациенток, получавших р-ч-ЭПО в комплексной
терапии анемии накануне родов, не отличался от такового у пациенток
контрольной группы и равнялся нормальным величинам. Анализ динамики
показателей метаболизма железа свидетельствовал о более интенсивном
использовании железа на процессы кроветворения у пациенток, которые
получали комплексную терапию, что привело к более высоким показателям
гемоглобина в послеродовом периоде у данной группы женщин.

Применение усовершенствованного комплексного метода терапии гестационной
анемии легкой степени накануне родов способствовало уменьшению
количества послеродовых анемий с 62,5 до 29,2%, частоты
гнойно-воспалительных осложнений с 27,1 до 10,5%, частоты гипогалактий в
раннем послеродовом периоде с 39,5 до 20,8%, длительности пребывания в
стационаре с 7,46±0,33 до 6,21±0,25 суток (p<0,05). По данным активного опроса, длительность грудного вскармливания у женщин увеличилась свыше 3 месяцев — с 37,5 до 62,5% (p<0,05). На основании полученных результатов рекомендуется у женщин с гестационной анемией легкой степени при доношенной беременности в сроках гестации 37-39 недель в случаях длительной или неоднократной терапии анемии на протяжении беременности применение комплексной схемы терапии, включающей непрерывный прием сульфата железа в стандартной лечебной дозе и однократное использование препарата р-ч-ЭПО в дозе 50 ЕД/кг массы тела накануне родов, что позволяет улучшить течение послеродового периода. Ключевые слова: анемия беременных, терапия, послеродовые осложнения, рекомбинантный человеческий эритропоэтин, профилактика. SUMMARY Peretyatko A.A. Improvement of therapy of gestation anemia before delivery for prevention of postpartum complications. – Manuscript. Thesis for scientific degree of a Candidate of Medical Science in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Scientific Research Institute for medical problems of family of Donetsk State Medical University named after M. Gorky MHO of Ukraine, Donetsk, 2005. Thesis is consecrated to the elaboration of integrated pathogenetic justification of therapy method for treatment of gestational anemia slight degree by women with full-term pregnancy with one-time use of recombinant human erythropoietin with ferric sulfate for the prevention of postpartum complications. It was examined the state of fetoplacental complex by patients, who becomes the proposed therapy. The proposed therapy is safe for mother and fetus. It was established, that proposed therapy of gestational anemia has permitted to improve the clinical course of postpartum period, namely by decrease of quantity of postpartum anemia, of frequency of pyoinflammatory complications. Of frequency of hypogalactia in postpartum period, duration of hospital stay, increase of period of breast feeding more, than three months. That is proved by laboratory data. Key words: anemia of pregnancy, therapy, postpartum complications, recombinant human erythropoietin, preventions. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ГЗЗ – гнійно-запальні захворювання ДРЦОМД – Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства КТГ – кардіотокографія р-л-ЕПО – рекомбінантний людський еритропоетин СЗ – сироваткове залізо ТФ – трансферин УЗД – ультразвукова діагностика

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *