.

Удосконалення діагностики та лікування жінок з вірусно-бактеріальними захворюваннями геніталій з урахуванням морфологічного стану ендометрія (авторефе

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
109 2492
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

ПОДОЛЯКА ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 618.15/.16–022.6/.7–085

Удосконалення діагностики та лікування жінок з вірусно-бактеріальними
захворюваннями геніталій з урахуванням морфологічного стану ендометрія

14.01.01 – акушерство та гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

КОРНАЦЬКА АЛЛА ГРИГОРІВНА,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

головний науковий співробітник відділення планування сім’ї

і статевого розвитку дітей і підлітків.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

ВЕНЦКІВСЬКИЙ БОРИС МИХАЙЛОВИЧ,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1;

доктор медичних наук, професор

КАМІНСЬКИЙ В’ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика МОЗ
України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології.

Провідна установа:

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства
та гінекології № 1.

Захист дисертації відбудеться “ 20 ” грудня 2005 р. о 14.00 год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 17 ” листопада 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання жіночих статевих органів
складають 60-65% від усіх гінекологічних хвороб та постають домінуючими
у структурі гінекологічної патології (А.М. Савичева, М.А. Башмакова,
1998; А.В. Кузнєцова, 2000; Б.М. Венцківський, Г.Д. Гордєєва, 2002; В.М.
Запорожан, 2002; В.В. Камінський та співавт., 2005). Нині відмічається
зростання частоти запальних хвороб внаслідок росту міграції населення,
урбанізації та зміни статевої поведінки молоді в бік більшої сексуальної
свободи (І.С. Савельєва, Ж.А. Городничева, 2001; J.V. Bailey et al.,
2004).

Дуже важливо зазначити, що відбувається значне “омолодження” запалення
статевих органів у жінок. Так, жінки, молодші 25 років, складають 70%
від усіх хворих на сальпінгіт (В.В. Яглов, 2001). Це підтверджується
тим, що серед жінок, хворих на сальпінгіт, 75% ще не народжували, а, за
даними літератури, безплідність складає від 5% до 18% внаслідок одного
випадку запалення жіночої статевої системи, при двох випадках – 36%, при
трьох та більше – 75% (А.В. Кузнєцова, 2000; В.В. Яглов, 2001; R.H.
Beigi, H.C. Wiesenfeld, 2003). Невиношування вагітності у жінок із
запальними захворюваннями геніталій зустрічається в 30% випадків (В.М.
Сидельникова, 1999). Упродовж останніх років уявлення про етіологію,
патогенез, клініку, діагностику та лікування запальних захворювань
жіночої статевої системи зазнали певних змін, що пов’язано із значним
поширенням інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Проблема запальних захворювань геніталій у жінок продовжує залишатися
актуальною як в зв’язку з її зростанням, вираженою тенденцією до
затяжного перебігу, хронізацією запального процесу, так і за своїми
наслідками для соціально-демографічної обстановки в країні, так як часто
призводить до втрати репродуктивної функції (І.С. Савельєва, 1999; І.Б.
Вовк, А.Г. Корнацька, 2004).

В збереженні репродуктивного здоров’я жінок однією із значних проблем,
які постають перед лікарем, є діагностика та лікування
вірусно-бактеріальних інфекцій геніталій. Тільки правильно встановлений
діагноз та адекватний план лікування цих захворювань допоможе запобігти
довгостроковим ускладненням цих інфекцій (O.K. Хмельницький, 1994; С.В.
Хміль та співавт., 1999; O.K. Хмельницький, 2000).

Незважаючи на тривале вивчення запальних захворювань геніталій,
спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом, роль
морфофункціональних змін в репродуктивних органах-мішенях в патогенезі
розвитку даної патології, особливо у пацієнток з хронічними запальними
процесами, не визначена достатньо чітко і потребує комплексного
дослідження (І.С. Савельєва, 1999; В.М. Запорожан, 2002; Б.М.
Венцківський та співавт., 2004; R.B. Ness et al., 2004).

На наш погляд, вивчення патогенетичних механізмів ураження
репродуктивної системи, а саме органів-мішеней, рецепторного апарата та
апоптозу дозволить по-новому підійти до лікування і профілактики
вірусно-бактеріальних інфекцій. Ця проблема є актуальною в сучасній
медицині, вирішення якої сприятиме поліпшенню репродуктивного здоров’я
населення України і народженню здорових дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом НДР “Оптимізувати методи діагностики, лікування та
профілактики статевих вірусно-бактеріальних інфекцій у жінок фертильного
віку в системі заходів планування сім’ї”, № держреєстрації 0102U001064,
на базі відділення планування сім’ї і статевого дозрівання дітей та
підлітків Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Мета дослідження: Підвищення ефективності лікування жінок з хронічними
запальними процесами геніталій вірусно-бактеріальної етіології шляхом
вивчення морфофункціональних особливостей ендометрія, рецепторного
апарата та апоптозу клітин в ендометріальних структурах, розробки
алгоритму обстеження та лікування.

Завдання дослідження.

Визначити особливості клінічного перебігу хронічних запальних
захворювань геніталій у жінок з вірусно-бактеріальною інфекцією за
сучасних умов та встановити ультразвукові й гістероскопічні особливості
внутрішніх статевих органів у жінок з вірусно-бактеріальною інфекцією.

Вивчити мікробіоценоз урогенітального тракту та інших біотопів у жінок
із запальними захворюваннями геніталій вірусно-бактеріальної етіології.

Визначити діагностичну цінність та поетапність вірусологічних досліджень
у хворих із статевою вірусно-бактеріальною інфекцією.

Вивчити імуногормональний гомеостаз у жінок з хронічними запальними
процесами геніталій вірусно-бактеріальної етіології.

Дати морфологічну характеристику стану ендометрія, визначити експресію
рецепторів естрогенів та прогестерону і маркер апоптозу клітин в
ендометріальних структурах на підставі імуногістохімічних досліджень у
обстежених жінок.

Розробити і впровадити алгоритм обстеження та лікування жінок з
запальними процесами геніталій вірусно-бактеріальної етіології.

Об’єкт дослідження – репродуктивне здоров’я жінок з хронічною
вірусно-бактеріальною інфекцією сечостатевої системи.

Предмет дослідження – динаміка перебігу захворювання, гормональний та
імунний статуси, функціональний стан ендометрія, рецепторного апарата та
апоптозу, мікробіоценоз урогенітального тракту й інших біотопів
організму у жінок з хронічною вірусно-бактеріальною інфекцією
генітального тракту.

Методи дослідження – загальноклінічні, інструментальні, бактеріологічні
і бактеріоскопічні, вірусологічні, імунологічні, гормональні,
морфологічні, імуногістохімічні, а також статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проаналізовано причини
ураження репродуктивних органів у жінок з запальними захворюваннями
геніталій вірусно-бактеріальної етіології та встановлено, що вірусне
навантаження (ВПГ І/ІІ і ЦМВ) негативно впливає на функціональний стан
всіх ланок репродуктивної системи, починаючи від ступеня порушення
мікробіоценозу статевих шляхів, імуногормонального гомеостазу до
глибоких змін рецепторного апарата периферичної ланки та порушень
фізіологічної загибелі клітин (апоптозу).

Розкрито нові аспекти впливу вірусно-бактеріальної інфекції на
функціональний стан ендометрія, який проявляється невідповідністю фазі
менструального циклу, зниженням експресії рецепторів до статевих
гормонів та маркерів апоптозу, що свідчить про глибоке ураження
органів-мішеней.

Доведено що у жінок з запальними захворюваннями органів малого тазу
(ЗЗОМТ) вірусно-бактеріальної етіології, внаслідок порушення бар’єрних
властивостей слизових оболонок генітального тракту створюються умови для
персистенції статевої інфекції, що можна розглядати як одну із ланок
патогенезу хронізації запального процесу.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено та
науково-обґрунтовано алгоритм обстеження жінок з запальними
захворюваннями геніталій вірусно-бактеріальної етіології. Встановлені
основні фактори ризику і сучасні аспекти клінічного перебігу запальних
захворювань геніталій, спричинених вірусно-бактеріальною інфекцією.

Запропоновано патогенетично обґрунтований та удосконалений доступний
метод комплексного лікування запальних захворювань вірусно-бактеріальної
етіології у жінок репродуктивного віку на підставі поєднаного
застосування фармакологічних препаратів, фізіотерапевтичних методів та
антигомотоксичної терапії.

За матеріалами дисертації розроблено методичні рекомендації “Сучасна
діагностика, профілактика та лікування інфекцій що передаються статевим
шляхом” (Київ, 2004 / співавт. Вовк І.Б., Корнацька А.Г., Борисюк О.Ю.,
Петербурзька В.Ф., Ревенько О.О., Кондратюк В.К., Чубей Г.В., Данилюк
О.І.).

Результати дослідження впроваджено в медичному центрі “Ісіда-IVF”
(м. Київ), Донецькому Регіональному Центрі охорони материнства та
дитинства, Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї (м.
Донецьк), гінекологічному відділенні Центральної міської клінічної
лікарні № 3 м. Донецька та гінекологічному відділенні Центральної
міської клінічної лікарні № 6 м. Донецька.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено
інформаційно-патентний пошук, визначено мету та завдання дослідження,
обсяг обстеження хворих. Проведено детальний клінічний аналіз
особливостей перебігу захворювання у пацієнток з порушеннями
репродуктивної функції на тлі хронічної вірусно-бактеріальної інфекції.
Вивчено та проаналізовано показники бактеріологічного,
бактеріоскопічного, вірусологічного, гормонального статусу та
мікробіоценозу статевих шляхів, а також морфофункціональний стан
ендометрія. Особисто дисертантом розроблено схеми діагностичних і
лікувальних заходів для хворих з вірусно-бактеріальною інфекцією
статевих органів. Самостійно описано результати дослідження,
сформульовано висновки, зроблено практичні рекомендації. Статистична
обробка даних виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та
результати наукових досліджень повідомлено й обговорено на VI
Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Дитяча гінекологія – основа репродуктивного здоров’я” (м. Чернівці,
Україна, 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні
питання особливостей клініки і лікування хвороб шкіри та інфекцій, що
передаються статевим шляхом” (м. Донецьк, Україна, 2005 р.), наукових
конференціях акушерсько-гінекологічного відділу ІПАГ АМН України
(2003-2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 друкованих праць, з них 7
статей в журналах і збірниках, затверджених ВАК України, 1 тези та
1 методичні рекомендації.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
описання методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень,
аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій.
Список використаної літератури містить 218 джерел, у тому числі 53 –
українських та російських, 165 – іноземних авторів та займає 22
сторінки. Роботу ілюстровано 17 таблицями та 17 рисунками, які займають
11 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 120
жінок з хронічними запальними процесами геніталій вірусно-бактеріальної
етіології, в т.ч. 60 жінок – з бактеріальною інфекцією і 60 – з
вірусно-бактеріальною інфекцією, з яких 30 було проліковано за
запропонованою схемою, 30 – за загальноприйнятою. Контрольну групу
складали 20 жінок без клінічних проявів генітальних інфекцій,
підтверджених лабораторними дослідженнями.

Вивчення анамнестичних даних проводили із застосуванням формалізованої
історії хвороби, яка передбачала реєстрацію показників як в кількісному,
так і в якісному вигляді.

Для визначення анатомо-функціонального стану внутрішніх статевих органів
проводили ультразвукове та допплєрометричне дослідження в динаміці
менструального циклу на апараті “Logiq Pro-500” (Німеччина).

Рідинну гістероскопію проводили за допомогою гістероскопа “Karl Storz”
(Німеччина) на 5-7 та 14-18-й дні менструального циклу.

В процесі вирішення поставленого наукового завдання для вивчення
етіологічних чинників захворювання було використано сучасні
бактеріологічні та вірусологічні методи дослідження, а також
загальноклінічні методи.

Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів складалось з визначення як
видового, так і кількісного складу мікрофлори.

Проведення аналізів та облік результатів здійснювали згідно з наказами
МОЗ України № 620 від 29.12.2003 року та № 59 від 10.02.2003 р.

Діагностику хламідіозу здійснювали імуноферментним методом (тест системи
“хламіБест”, Новосибірськ) та методом бактеріоскопії. Уреаплазми
виявляли культуральним методом шляхом висіву матеріалу в середовище з
плаценти із урахуванням проби на уреазу. Гарднерельоз та бактеріальний
вагіноз діагностували за допомогою комплексу методів: бактеріоскопії,
оцінки рН слизу та амінового тесту (10% КОН). Всіх жінок було обстежено
на наявність специфічних антигерпетичних (ВПГ І/ІІ) IgG, M антитіл та
специфічних антитіл IgG, M до цитомегаловіруса (ЦМВ) в сироватці крові
методом імуноферментного аналізу. Виявлення антигену до ВПГ ІІ проводили
методом Кунса в прямій модифікації з використанням типоспецифічного
флуоресцентного імуноглобуліну до ВПГ ІІ виробництва НДІ грипу РАМН
(Санкт-Петербург). Використовували люмінісцентні мікроскопи МЛ-2А,
ЛЮМАМ-ІІ. Також використовували імуноферментну тест-систему фірми “Novum
diagnostica” (Німеччина) та тонкохвильовий імуноферментний аналізатор
“Start fax-300” (США). Вірусну інфекцію (ЦМВ і ВПГ І/ІІ) діагностували
методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Вивчення гормонального статусу проводили за допомогою визначення в крові
стероїдних і пептидних гормонів (естрадіол, прогестерон, тестостерон,
ЛГ, ФСГ, пролактин, кортизол) радіоімунним методом за допомогою готових
комерційних наборів фірми “SEA-IRE-Soring” (Франція).

Для оцінки киснево-залежної метаболічної активності фагоцитарних клітин
застосовували НСТ-тест. Активність (показник фагоцитозу, %) та
інтенсивність (індекс фагоцитозу) нейтрофільних лейкоцитів визначали в
лабораторних умовах за методикою Patterson-Delfield. Вміст
імуноглобулінів класу G, М та А у сироватці крові та цервікальному слизу
визначали методом радіальної імунодифузії в гелі за Mancini et al.
(1965). Кількісний вміст лізоцима вивчали також методом радіальної
імунодифузії в гелі мікрометодом за Н.С. Мотавкіною та співавт. (1979).
Субпопуляційний склад лімфоцитів визначали радіоімунологічним методом з
використанням моноклональних антитіл.

Біопсію ендометрія проводили на 5-7 та 14-18-й дні менструального циклу
під час гістероскопії. З метою виявлення особливостей органів-мішеней
репродуктивної системи проводили імуногістохімічні дослідження 23
зшкрібків ендоментрія пацієнток. При гістологічному дослідженні
проаналізовано 12 структурних показників: мітози епітелію залоз та
клітин строми ендометрія, наявність вакуолей в епітелії залоз, секрецію
в залозах ендометрія, діаметр прозору залоз, псевдостратифікацію
епітелію залоз, характер епітелію залоз, наявність та характеристику
судин-спіралевидних артерій, набряк строми ендометрія, апоптозні тільця
в епітелії залоз, наявність чи відсутність лімфоцитів у стромі
ендометрія.

Гістологічні дослідження проводили після забарвлення
гематоксилін-еозином та пікрофуксином за ван-Гізоном. Гістохімічні
–забарвлення на ДНК за методом Фольгена. Імуногістохімічний
(стрептавідин-пероксидазний) метод на парафінових зрізах тканин з
використанням kit-моноклональних антитіл проти RE і RP (“DAKO”, Данія)
за описаною технологією. Визначали інтенсивність специфічної реакції
забарвлення ядер і цитоплазми клітин епітелію та строми за такою схемою:
(-) – негативна реакція, (±) – слабовиражена експресія непостійного
характеру, (+) – слабовиражена експресія, (++) – помірна експресія,
(+++) – добре виражена експресія.

Підрахунок апоптозного індексу (відносного вмісту апоптозних клітин)
проводили в стромі і залозах ендометрія на парафінових зрізах,
забарвлених гематоксилін-еозином. У нашому випадку було підраховано 1000
клітин.

Статистичну обробку даних проводили на РС/АТ методами варіаційної
статистики і рангової кореляції з використанням стандартного пакету
прикладних програм Excel’2000 для Wіndоws’ХР’Рrоfеssіоnаl. Достовірність
розбіжностей параметричних показників оцінювали за допомогою t-критерію
Ст’юдента, значущість розходжень часток оцінювали методом кутового
перетворення Фішера. Розбіжності між порівнюваними величинами визнавали
статистично достовірними при рівні значущості р

@

B

D

F

H

`

?

??????????и спостерігається достовірне підвищення кількості
умовнопатогенної мікрофлори, висока частота бактеріальних асоціацій та
кандидозу, зменшення концентрації лактобацил.

Між гормональними порушеннями функціонального стану
гіпофізарно-яєчникової системи у жінок обох груп суттєвої різниці нами
не було виявлено. Виявлені зміни гормональної забезпеченості
менструального циклу у вигляді відсутності преовуляторного піка ЛГ,
помірного зниження рівня ФСГ на 14-й день менструального циклу, низькі
рівні статевих гормонів свідчать про порушення процесів дозрівання
фолікулів, овуляції та формування жовтого тіла. Це разом з тенденцією до
підвищення коефіцієнта ЛГ/ФСГ та концентрації тестостерону в крові у
жінок із хронічними запальними захворюваннями статевих органів свідчить
про можливу патогенетичну роль вірусно-бактеріальної інфекції в
подальшому формуванні вторинного полікістозу яєчників у обстеженого
контингенту хворих.

Отримані результати свідчать про наявність суттєвих змін фагоцитарної
активності нейтрофілів у обстежених жінок. Так, при інфікуванні як
бактеріальними, так і вірусно-бактеріальними асоціаціями спостерігається
достовірне зниження відсотка фагоцитозу (функція поглинання) при
збереженні фізіологічної здатності перетравлювати мікроорганізми (дані
спонтанного НСТ-тесту). Виявлено зниження потенціальної здатності
нейтрофілів до завершення фагоцитозу (показник НСТ-тесту стимульованого)
як у жінок І групи (36,2±1,2%), так і ІІ групи (32,2±3,3%), що було
достовірно нижче порівняно з нормальним показником (46,0±3,2%).

Аналіз вмісту специфічних та неспецифічних факторів системного імунітету
показав, що для жінок обох обстежених груп характерне достовірне
зниження середнього рівня IgM порівняно з даними контрольної групи:
1,06±0,05 і 0,82±0,10 г/л проти 1,60±0,20 г/л (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020