.

Цитоморфологічні, морфометричні і цитогенетичні ознаки медіастинальних дрібноклітинних пухлин (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 2517
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

АЛЕКСЄЄНКО ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 616.438-006.04:616-006.441:616.24-006.6/076.5

Цитоморфологічні, морфометричні і цитогенетичні ознаки медіастинальних
дрібноклітинних пухлин

14.01.07 – онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті онкології АМН України.

Науковий керівник – доктор медичних наук

Болгова Лідія Севастянівна,

керівник відділу цитології

Інституту онкології АМН України

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор,

член–кореспондент НАН і АМН
України

Ганул Валентин Леонідович,

керівник науково-дослідного відділу

торакальної онкології

Інституту онкології АМН України;

– доктор медичних наук, професор

Глузман Данило Фішелевич,

завідувач відділу імуноцитохімії

Інституту експериментальної
патології,

онкології і радіобіології ім.
Р.Є.Кавецького

НАН України.

Провідна установа – Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця,

кафедра онкології, м.Київ.

Захист відбудеться “15” червня 2005 року о 13 годині 00 хвилин на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології
АМН України за адресою: 03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН
України.

Автореферат розісланий “4” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук
С.О.Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Цитологічна діагностика медіастинальних
дрібноклітинних пухлин є одним із найбільш складних розділів
онкоморфології (О.А.Зенцова и др., 2000; P.J.Wakely, 2002). За даними
цих авторів чутливість цитоморфологічного методу у визначенні
нозологічної форми медіастинальних пухлин є недостатньою – від 68 до
82%.

Серед різноманіття гістологічних форм первинних і вторинних
медіастинальних дрібноклітинних новоутворень найбільші діагностичні
труднощі викликають лімфоїдні тимоми (ЛТ), дрібноклітинні неходжкінські
лімфоми (ДНЛ) і недиференційований дрібноклітинний рак легень (НДРЛ).
Цитологічна верифікація цих нозологічних форм є вирішальною для
визначення оптимальної тактики лікування. Відомо, що лімфоїдні тимоми
лікують оперативно (Р.О.Гагуа и др., 2002; C.Lequaglie et al., 2002), а
неходжкінські лімфоми і недиференційований дрібноклітинний рак легень
при медіастинальній локалізації – консервативними методами
(Л.А.Гайсенюк, 2000; М.Б.Бычков, 2004).

Відомо, що основні цитоморфологічні ознаки лімфоїдних тимом,
дрібноклітинних неходжкінських лімфом і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень представлені в переважній більшості на
описовому рівні в вітчизняній і зарубіжній літературі (А.С.Петрова,
М.П.Птохов, 1976; А.Н.Мельник, 1983; Л.С.Болгова, 1984; Л.К.Куница,
1985; И.М.Лазарев, 1990; С.А.Луговская, 1991; Н.А.Шапиро, 1991;
G.Sterrett et al., 1983; N.P.Caraway, R.L.Katz, 1996), але їх
недостатньо для впевненої об’єктивної цитологічної діагностики.
Подібність цитоморфологічних ознак, часто виражені дистрофічні зміни
клітин, які представлені у вигляді “голих” дрібних ядер та значний
ступінь суб’єктивності оцінки цитологічних препаратів при цьому
обумовлюють пошук більш точних диференційних цитоморфологічних критеріїв
цих нозологічних форм.

Використання таких додаткових методів дослідження, як морфометричний і
цитогенетичний, може сприяти об’єктивізації цитологічних характеристик
медіастинальних дрібноклітинних новоутворень, дозволить розширити наші
знання щодо біологічної суті цих пухлин та уточнити їх гістологічний тип
і проліферативну активність, що впливає на визначення тактики лікування
і прогнозу (Л.И.Дубенская, С.М.Баженов, 1992; Г.Г.Автандилов, 2002).
Однак в спеціальній літературі відсутні морфометричні і цитогенетичні
показники клітин ЛТ, недостатньо висвітлені морфометричні і
цитогенетичні ознаки клітинних елементів ЛТ, ДНЛ і НДРЛ та відсутні їх
чіткі диференційно-діагностичні цитологічні показники, що обгрунтовує
необхідність проведення їх подальших поглиблених досліджень. Виявлення
комплексу цитоморфологічних, морфометричних і цитогенетичних ознак,
характерних для кожної з названих нозологічних форм медіастинальних
дрібноклітинних новоутворень дозволить встановити надійні їх
диференційно-діагностичні показники і підвищити ефективність
цитологічної діагностики дрібноклітинних пухлин середостіння.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках планової науково-дослідної роботи Інституту онкології АМН
України, де автор була виконавцем: “Визначити критерії морфологічної
діагностики та лікувального патоморфозу пухлин вилочкової залози”
(2001-2002 рр.), шифр теми НДР: ВН.14.01.07.66-01, № держреєстрації –
01001 U 00888.

Мета дослідження: виявити цитоморфологічні, морфометричні і
цитогенетичні ознаки медіастинальних дрібноклітинних пухлин (лімфоїдних
тимом, дрібноклітинних неходжкінських лімфом і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень), необхідних для їх диференційної
цитологічної діагностики.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості цитоморфологічних ознак пухлинних клітин лімфоїдної
тимоми, дрібноклітинної неходжкінської лімфоми і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень.

Виявити каріометричні показники клітин лімфоїдної тимоми,
дрібноклітинної неходжкінської лімфоми і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень.

Визначити морфофункціональні типи ядерець в ядрах клітин лімфоїдної
тимоми, дрібноклітинної неходжкінської лімфоми і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень.

Виявити диференційно-діагностичні цитоморфологічні, морфометричні і
цитогенетичні ознаки медіастинальних дрібноклітинних пухлин – лімфоїдних
тимом, дрібноклітинних неходжкінських лімфом і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень.

Визначити діагностичну ефективність комплексу цитоморфологічних,
морфометричних і цитогенетичних ознак клітин дрібноклітинних
новоутворень середостіння.

Об’єкт дослідження: медіастинальні дрібноклітинні новоутворення.

Предмет дослідження: клітини лімфоїдної тимоми, дрібноклітинної
неходжкінської лімфоми і недиференційованого дрібноклітинного раку
легень, каріометричні і цитогенетичні показники елементів
дрібноклітинних пухлин середостіння.

Методи дослідження: цитологічний – для виявлення особливостей
цитоморфологічних ознак пухлинних клітин лімфоїдної тимоми,
дрібноклітинної неходжкінської лімфоми і недиференційованого
дрібноклітинного раку легень; морфометричний – для встановлення
об’єктивних показників клітин медіастинальних дрібноклітинних
новоутворень; цитогенетичний – для уточнення проліферативної активності
елементів дрібноклітинних пухлин середостіння; статистичний – для оцінки
кількісних морфометричних і цитогенетичних показників з використанням
t-критерія Ст’юдента.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше виявлений комплекс
цитоморфологічних, морфометричних і цитогенетичних ознак клітин для
кожної з нозологічних форм медіастинальних дрібноклітинних пухлин –
лімфоїдної тимоми, дрібноклітинної неходжкінської лімфоми і
недиференційованого дрібноклітинного раку легень, що буде сприяти
об’єктивізації і вдосконаленню їх цитологічної диференційної
діагностики. Отримані об’єктивні каріометричні параметри і цитогенетичні
показники пухлинних клітин лімфоїдної тимоми. Показано, що при
збільшенні кількості компактних і перехідних нуклеолонемно-компактних
ядерець в ядрах клітин лімфоїдної тимоми та показників компактних
ядерець в ядрах елементів дрібноклітинної неходжкінської лімфоми
проявляються більш виражені ознаки злоякісності, що співпадає з
клінічним перебігом цих захворювань і має прогностичне значення.
Визначено, що внаслідок дистрофічних змін зменшується кількість і
розміри компактних і нуклеолонемних ядерець в ядрах недиференційованого
дрібноклітинного раку легень.

Вперше описані цитоморфологічні ознаки пухлинних клітин злоякісного
варіанту лімфоїдної тимоми.

Практичне значення отриманих результатів. Використання найбільш значимих
цитоморфологічних показників дрібноклітинних пухлин середостіння, таких,
як ступінь поліморфізму (найбільш поліморфними є елементи НДРЛ, менш –
клітини ДНЛ і найменш – елементи ЛТ), структурні ознаки (при ДНЛ клітини
розташовуються переважно порізно, при ЛТ – порізно і в невеликих
скупченнях, а при НДРЛ – порізно, в скупченнях і в пластах) та наявність
додаткових клітинних і фонових компонентів (в цитограмах ЛТ присутні
поодинокі характерні епітеліальні клітини тимусу, при ДНЛ клітинні
елементи розташовуються серед великої кількості лептонів, а при НДРЛ –
серед дрібних фрагментів ядер і окремих дрібних перинуклеарних включень)
при достатній кількості клітинного матеріалу дозволяє цитологу
установити гістологічний тип цих новоутворень.

Застосування такого розмірного параметру пухлинних клітин, як середніх
показників діаметру ядер (при ЛТ – 8,75±0,05 мкм, при ДНЛ – 11,29±0,09
мкм, а при НДРЛ – 10,57±0,10 мкм) дозволяє їх порівнювати з відомим
діаметром еритроцитів (7,5 мкм), що постійно присутні в кожному
трансторакальному пунктаті та більш об’єктивно визначити гістологічну
форму дрібноклітинних медіастинальних пухлин.

Використання таких цитогенетичних ознак дрібноклітинних медіастинальних
новоутворень, як кількість активних (компактних і нуклеолонемних)
ядерець, найбільша з них в клітинах НДРЛ (61,85±3,02) %, менша – в ядрах
ЛТ (23,87±0,82) % і найменша – в елементах ДНЛ (19,97±1,98) % та число
перехідних нуклеолонемно-компактних форм серед нуклеолонемних ядерець,
високе з них в клітинах ДНЛ (94,97±2,23) %, менше – в ядрах НДРЛ
(75,50±4,91) % і низьке – в клітинах ЛТ (29,47±5,71) % дозволяє більш
точно установити цитологічний діагноз цих пухлин та визначити їх
проліферативну активність, яка характеризує клінічний перебіг
досліджених захворювань.

В роботі розроблений і впроваджений спосіб цитологічної діагностики
лімфоїдних тимом і пролімфоцитарних лімфом. Основні результати
досліджень впроваджені в практику відділу цитології Інституту онкології
АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
роботи були представлені і обговорені на V конференції молодих онкологів
України “Сучасні аспекти експериментальної та клінічної онкології” (м.
Київ, 2002р.), XXI науковій конференції молодих вчених та фахівців
“Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні злоякісних пухлин” (м. Київ,
2003р.), V Всеросійському з’їзді клінічних цитологів (м. Псков, 2003р.),
III з’їзді онкологів і радіологів СНД (м. Мінськ, 2004р.),
науково-практичній конференції “Цитологічна і клінічна діагностика
пухлин грудної порожнини і молочної залози” (м. Київ, 2004р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з
них 1 методичні рекомендації, 3 статті у фахових журналах,
рекомендованих ВАК України, з яких 1 самостійна; 7 робіт у матеріалах
з’їздів, конгресів і конференцій та отриманий 1 деклараційний патент
України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота, обсягом 216
сторінок, складається із вступу, огляду наукової літератури, п’яти
розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення досліджень,
висновків і списку використаних джерел літератури, який включає 272
роботи (130 слов’яномовних і 142 іноземних джерел). Робота ілюстрована
21 таблицею і 25 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили за архівними і
поточними цитологічними препаратами від 103 онкологічних хворих на
дрібноклітинні новоутворення середостіння, з них від 28 хворих ЛТ, 43 –
ДНЛ (пролімфоцитарною) та 32 – НДРЛ. Хворі обстежувались і лікувались в
Інституті онкології АМН України за період з 1977 по 2004 роки.
Матеріалом для дослідження служили трансторакальні пунктати ЛТ (від 28
хворих) і НДРЛ (від 32 хворих) та пунктати лімфатичних вузлів від 43
хворих ПЛ. Всього вивчено 374 цитограми. У 91 хворого (88,3 %) клінічний
діагноз верифікований гістологічним методом, у інших підтверджений
клінічними проявами і рентгенологічними даними.

У більшості досліджених хворих спостерігався широкий віковий діапазон,
від 0 до 79 років. Однак найбільш часто ПЛ діагностувалась в віковій
групі до 10 років (32,56 %), ЛТ – в віковому діапазоні від 0 до 29 років
(60,71 %) і НДРЛ – від 50 до 59 років (46,87 %), при цьому остання
нозологічна форма до 30 років не спостерігалась. При ЛТ середній вік
хворих склав 27,07 ± 3,05 років, чоловіків було 9 (32,1 %), жінок – 19
(67,9 %); при ПЛ показник середнього віку пацієнтів склав 26,33 ± 2,28
років, чоловіків було 31 (72,2 %), жінок – 12 (27,8 %); а при НДРЛ
значення середнього віку хворих склало 54,59 ± 1,32 років, при цьому
серед них переважали чоловіки – 30 (93,8 %). Співвідношення чоловіків і
жінок при ЛТ склало, відповідно, 1:2,1; при ПЛ – 2,6:1; а при НДРЛ –
15,0:1.

Цитоморфологічні ознаки вивчались за пофарбованими методом Паппенгейма
препаратами. Нозологічну форму тимом, лімфом і рака легень визначали за
основними цитологічними критеріями з урахуванням сучасних міжнародних
гістологічних класифікацій новоутворень вилочкової залози (ВООЗ, 1999),
легень (ВООЗ, 1999) і пухлинних захворювань кровотворної і лімфоїдної
тканини (REAL, 1994; ВООЗ, 2001).

Морфометричні дослідження виконані за допомогою цитоаналізатора
“Интеграл-2МТ” в режимі “Маркер”. В зв’язку з наявністю вираженого
лізису цитоплазми клітин проведена лише каріометрія з визначенням
показників площі, периметру і коефіцієнта форми ядра. Одиницею виміру є
мкм. Крім того, з метою більш легкого впровадження результатів
досліджень в практику цитологічних лабораторій, визначався діаметр ядра
шляхом перерахунку показників площі ядра за відомою математичною
формулою (S=?R?) для порівняння його з діаметром еритроцита. В кожному
випадку досліджено, як правило, по 100 клітинних елементів. Всього
поміряно 8610 пухлинних клітин у 87 хворих дрібноклітинними
медіастинальними новоутвореннями, з них 2500 злоякісних елементів у 25
хворих на ЛТ, 3550 – у 36 хворих на ПЛ і 2560 – у 26 хворих на НДРЛ.

Для вивчення цитогенетичної характеристики клітин проводили фарбування
цитологічних препаратів сріблом за загальноприйнятою методикою за Howell
W.M., Black D.A. (1980) в модифікації Болгової Л.С., Туганової Т.М.,
Кузіної І.С. (2001) з урахуванням рекомендацій по стабілізації розчину
срібла за Likovsky Z., Smetana K. (1981). За вищеозначеною модифікацією
фарбувався архівний цитологічний матеріал, попередньо пофарбований
методом Папенгейма. Вивчення цитограм здійснювалось за допомогою
світлової мікроскопії на мікроскопі МБИ-15-2 при збільшенні х1350. В
кожному випадку проаналізовані ядерця в 100 ядрах злоякісних клітин.
Основні морфофункціональні типи ядерець оцінені згідно класифікації
П.В.Челідзе і О.В.Зацепіної (1988). Підрахована загальна кількість
ядерець на одне ядро і відсотковий вміст кожного типу ядерець:
компактного, нуклеолонемного, кільцеподібного і мікроядерець. Крім того,
визначали відсоткове співвідношення активних (компактних і
нуклеолонемних) і неактивних (кільцеподібних і мікроядерець) ядерець в
їх загальній структурі, а також вміст власне нуклеолонемних і перехідних
нуклеолонемно-компактних форм. Всього досліджено 24594 ядерця в 4300
ядрах пухлинних елементів дрібноклітинних медіастинальних новоутворень
за цитологічними препаратами 43 хворих, з них – 6355 ядерець в 1200
ядрах злоякісних клітин ЛТ у 12 хворих, 15714 ядерець в 1800 ядрах
малігнізованих елементів ПЛ у 18 хворих і 2525 ядерець в 1300 ядрах
пухлинних клітин НДРЛ у 13 хворих.

Статистичне обчислення отриманих результатів проводили з використанням
t-критерія Ст’юдента з рівнем вірогідності рA6 Z \ d ? oe \ ^ ¶ A6 ? „?`„? `„? & A! iaaa A! iaaa ? .?L?P?T?X?iaaa ^?`?r?z?‚???iTHNNN ’?????3/4?A?AE?iiaaa I?I?a?ae?e?i?iTHNNN ? ? ??¤?¬?????iia$1/2kd9 A! ??¶???I?O?Oe?Ue?iUEEE1/2 ? \   c ? 7  $ , 0 2 iia$1/2kd? A! A! A! A! A! A! A! ??? ??????????? ???????????????найвищий рівень злоякісної трансформації мають клітини НДРЛ, які характеризувались перевагою нуклеолонемних ядерець серед всіх визначених типів ядерець, при середньому значенні (39,80±0,93) %; високим рівнем активних ядерець (компактних і нуклеолонемних), які склали в середньому (61,85±3,02) % на 100 досліджених ядер та великою кількістю перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець при середньому показнику (75,50±4,91) % серед всіх нуклеолонемних ядерець. Отримані цитогенетичні дані клітин НДРЛ корелюють з клінічним перебігом цього захворювання. В клітинах ПЛ виявляється дещо нижчий рівень функціональної активності ЯОР. При цьому визначені найбільш значимі цитогенетичні показники клітин ПЛ: переважання мікроядерець серед всіх визначених типів ядерець, при середньому значенні (70,07±0,65) %; низький рівень активних ядерець, які склали в середньому (19,97±1,98) % та велика кількість перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець при середньому показнику (94,97±2,23) % серед всіх нуклеолонемних ядерець. Ці дані відповідають клінічній характеристиці ДНЛ, згідно якої ПЛ відноситься до НЗЛ низького ступеня злоякісності. Рис. Розподіл діаметрів ядер пухлинних клітин при лімфоїдній тимомі, пролімфоцитарній лімфомі та недиференційованому дрібноклітинному раку легень. Незрілі лімфоїдні елементи ЛТ є найменш функціонально активними з досліджених пухлинних клітин дрібноклітинних медіастинальних новоутворень. Характерними цитогенетичними ознаками клітин ЛТ є: високий рівень мікроядерець серед всіх визначених типів ядерець, які склали в середньому (40,65±1,18) %; невелика кількість активних ядерець (компактних і нуклеолонемних) при середньому значенні (23,87±0,82) % на 100 досліджених ядер; та низька експресія перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець (29,47±5,71) %, що співпадає з найбільш доброякісним клінічним перебігом ЛТ серед трьох гістологічних форм цих пухлин. За результатами проведених цитогенетичних досліджень ядер пухлинних клітин дрібноклітинних медіастинальних новоутворень визначено, що загальна кількість ядерець в одному ядрі в клітинах ДНЛ є найбільшою (8,73±0,63), меншою – в ядрах клітин ЛТ (5,30±0,25) і найменшою – в елементах НДРЛ (1,94±0,12). При цьому більшість ядерець в ядрах клітин НДРЛ склали нуклеолонемні форми ((39,80±0,93) %), а в клітинах лімфоїдної тимоми і пролімфоцитарної лімфоми переважали мікроядерця (відповідно, (40,65±1,18) % і (70,07±0,65) %). При співставленні отриманих цитогенетичних показників клітин ЛТ з клінічним перебігом захворювання визначено, що в групі хворих, в цитограмах яких визначена середня кількість компактних ядерець до 2,0 % та вміст перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець до 5,0 % переважно були відсутні скарги при первинному обстеженні хворих, пухлина середостіння виявлялась випадково, не відмічались також ранні метастази і рецидиви. При подальшому наростанні числа перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець та при середньому показнику компактних ядерець в клітинах ЛТ від 2,0 % до 4,0 % пухлина метастазувала через 2 – 6 місяців, а у хворих з середнім показником компактних ядерець від 4,0 % і більше метастатичні ураження лімфатичних вузлів спостерігались при первинному обстеженні хворих. При порівнянні отриманих цитогенетичних показників клітин ПЛ з клінічним перебігом захворювання виявлено, що при значенні компактних ядерець від 8,0 % і більше спостерігалась швидка генералізація злоякісного лімфопроліферативного процесу з утворенням конгломератів уражених лімфатичних вузлів та появою плевриту і асциту. Виявлений значний вплив дистрофічних змін на функціональну активність клітин НДРЛ за показниками компактних і нуклеолонемних ядерець. Так, при наявності збережених елементів пухлини виявлялись великих розмірів компактні та нуклеолонемні ядерця, представлені переважно їх перехідними нуклеолонемно-компактними формами. В клітинах НДРЛ з частково вираженими явищами дистрофії спостерігались нуклеолонемні ядерця, в яких гранули срібла розташовувались по периферії, утворюючи “ланцюжок” та окремі дрібні компактні ядерця. При виражених дистрофічних змінах клітин виявлялись поодинокі дрібні як компактні, так і нуклеолонемні ядерця. Крім того, серед ядер пухлинних клітин спостерігались перинуклеарні включення. Таким чином, використання всіх цитоморфологічних характеристик при достатній кількості клітинного матеріалу дозволяє визначити гістологічну форму дрібноклітинного медіастинального новоутворення до початку спеціального лікування, що підвищує ефективність цитологічної діагностики цих пухлин до 83,5 %. При складнощах в диференційній діагностиці ЛТ, ДНЛ і НДРЛ необхідно застосовувати їх морфометричні критерії і цитогенетичні параметри. Встановлено, що використання комплексу цитоморфологічних, морфометричних і цитогенетичних диференційних ознак клітин цих новоутворень дозволяє отримати оптимальну інформацію для постановки морфологічного діагнозу, що підвищує цитологічну діагностичну ефективність до 93,4 %, яка на 39,6 % більше від первинної. ВИСНОВКИ Робота присвячена визначенню комплексу цитоморфологічних, морфометричних і цитогенетичних показників дрібноклітинних пухлин середостіння. Створена семіотика цитоморфологічних, морфометричних і цитогенетичних ознак дрібноклітинних медіастинальних новоутворень - лімфоїдної тимоми, дрібноклітинної неходжкінської лімфоми і недиференційованого дрібноклітинного раку легень сприяє підвищенню ефективності цитологічної діагностики цих пухлин до 93,4 %. Найбільш характерними цитоморфологічними ознаками при лімфоїдній тимомі є: дрібні, мономорфні, округлі лімфоїдні клітини, розташовані порізно і в невеликих скупченнях та поодинокі характерні епітеліальні клітини; при пролімфоцитарній лімфомі – помірно поліморфні лімфоїдні клітини більші за розміром, ніж при тимомі, часто з вираженими ознаками дистрофії, переважно порізно розташовані на фоні лептонів; при недиференційованому дрібноклітинному раку легень – невеликі поліморфні гіпер- і гіпохромні ядра епітеліальних клітин, часто з фасеткованими поверхнями, розташовані порізно, в скупченнях і в пластах серед дрібних фрагментів ядер і окремих дрібних щільних округлих перинуклеарних включень, що є діагностично значимими відмінностями. Злоякісний варіант лімфоїдної тимоми характеризується великою кількістю помірно поліморфних, переважно округлих пухлинних елементів, більших за розміром порівняно з такими при доброякісній формі захворювання; наявністю ядер з нерівним контуром оболонки, нерівномірною брильчатою структурою хроматину і з 1 - 2 відносно великими округлими блакитними ядерцями; збільшеною кількістю лептонів і епітеліальних клітин та поодинокими епітеліальними “клітинами – няньками”. Установлені статистично вірогідні відмінності між середніми морфометричними показниками площі, периметра і діаметра ядер клітин дрібноклітинних медіастинальних пухлин (при лімфоїдній тимомі площа - 57,83±0,68 мкм2, периметр - 28,54±0,17 мкм і діаметр - 8,75±0,05 мкм; при дрібноклітинній неходжкінській лімфомі площа - 100,61±1,65 мкм2, периметр - 37,76±0,31 мкм і діаметр - 11,29±0,09 мкм; при недиференційованому дрібноклітинному раку легень площа - 88,75±1,77 мкм2, периметр - 35,26±0,33 мкм і діаметр - 10,57±0,10 мкм). Найбільша кількість поліморфних ядер спостерігається при дрібноклітинній неходжкінській лімфомі (2,28±0,44 %), менша – при недиференційованому дрібноклітинному раку легень (1,76±0,30 %) і найменша - при лімфоїдній тимомі (0,64±0,25 %). Доведено, що найбільша кількість ядерець в одному ядрі міститься в ядрах клітин пролімфоцитарної лімфоми (8,73±0,63), менша – в клітинах лімфоїдної тимоми (5,30±0,25) і найменша – в ядрах недиференційованого дрібноклітинного раку легень (1,94±0,12). В ядрах клітин недиференційованого дрібноклітинного раку легень переважають нуклеолонемні ядерця (39,80±0,93 %), а в клітинах лімфоїдної тимоми і пролімфоцитарної лімфоми – мікроядерця (відповідно, 40,65±1,18 % і 70,07±0,65 %). Рівень злоякісної трансформації клітин за показниками кількості ядерець з високою функціональною активністю (компактних і нуклеолонемних) і експресії перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець є високим при недиференційованому дрібноклітинному раку легень (відповідно, (61,85±3,02) % і (75,50±4,91) %), меншим – при пролімфоцитарній лімфомі (відповідно, (19,97±1,98) % і (94,97±2,23) %) і найменшим – при лімфоїдній тимомі (відповідно, (23,87±0,82) % і (29,47±5,71) %), що співпадає з клінічними проявами вищевказаних захворювань. Ризик виникнення раннього рецидиву і метастазів в регіонарні лімфатичні вузли лімфоїдної тимоми підвищується при збільшенні показників компактних ядерець від 2,0 % і більше та перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець від 5,0 % і більше в ядрах пухлинних клітин, а ймовірність генералізації дрібноклітинної неходжкінської лімфоми стає високою при збільшенні кількості компактних ядерець від 8,0 % і більше в клітинах, що має прогностичне значення. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ Болгова Л.С., Сівкович С.О., Туганова Т.М., Алексєєнко О.І., Махортова М.Г. Цитологічна (цитогенетична і морфометрична) діагностика і ефективність лікування лімфопроліферативних захворювань: метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 23 с. (Особистий внесок дисертанта: збір та обробка матеріалу щодо цитогенетичних і морфометричних досліджень дрібноклітинних неходжкінських лімфом, аналіз результатів). Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Алексеенко О.И. Цитологическая дифференциальная диагностика лимфоидных тимом и мелкоклеточных неходжкинских лимфом // Український медичний часопис. – 2003. - №4. – С.109-112. (Особистий внесок дисертанта: збір та обробка матеріалу, аналіз результатів). Алексеенко О.И. Цитогенетические особенности дифференциальной диагностики лимфоидных тимом, мелкоклеточных неходжкинских лимфом и недифференцированного мелкоклеточного рака легкого // Цитология и генетика. – 2004. – Т.38, №2. – С.51-54. Болгова Л.С., Туганова Т.М., Алексєєнко О.І. Цитологічна диференційна діагностика дрібноклітинних медіастинальних новоутворень // Лабораторна діагностика. – 2004. - №3. – С.64-67. (Особистий внесок дисертанта: збір та обробка матеріалу, написання статті). Болгова Л.С., Туганова Т.М., Алексєєнко О.І. Спосіб цитологічної діагностики лімфоїдних тимом і пролімфоцитарних лімфом // Пат. 51301 А, Україна (UA), МПК 7, А61В10/00. Заявл. 18.02.2002, №2002021521. Опубл.15.11.2002, Бюл. №11. (Розподіл інтелектуальної власності у винаході – Алексєєнко О.І. – 70 %. Запропонувала, розробила та підготувала патент). Алексеенко О.И. Цитологическая дифференциальная диагностика лимфоидных тимом и недифференцированного мелкоклеточного рака легкого // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, Тернопіль, 10-12 травня 2001 р. - Тернопіль, 2001. – С.135. Болгова Л.С., Алексеенко О.И., Туганова Т.Н., Логинова Е.А., Рудая О.И., Селезнева О.В. Сравнительные цитоморфологические и морфометрические показатели недифференцированного мелкоклеточного рака легкого и лимфоидной тимомы // Матеріали X з’їзду онкологів України, Крим, 10-12 жовтня 2001 р. - Київ, 2001. – С.293-294. Алексеенко О.И. Цитогенетические показатели опухолевых клеток лимфоидной тимомы и пролимфоцитарной лимфомы // Матеріали V конф. молодих онкологів України “Сучасні аспекти експериментальної та клінічної онкології”, Київ, 5 грудня 2002 р. - Київ, 2002. – С.13. Болгова Л.С., Алексеенко О.И., Туганова Т.Н. Цитометрические и цитогенетические критерии дифференциальной диагностики мелкоклеточных медиастинальных новообразований // Материалы V Всероссийского съезда клинических цитологов, Псков, 14-17 июня 2003 г. - Новости клинической цитологии России. – 2003. – Т.7, №1-2. – С.47. Алексеенко О.И. Диагностика лимфоидных тимом и мелкоклеточных неходжкинских лимфом по цитоморфологическим и морфометрическим показателям // Матеріали конф. молодих вчених та фахівців “Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні злоякісних новоутворень”, Київ, 13 червня 2003 р. - Онкология. – 2003. - Т.5, №3. – С.258. Алексеенко О.И. Особенности распределения показателей возраста и пола у больных при медиастинальных мелкоклеточных новообразованиях // Матеріали наук.-практ. конф. “Цитологічна і клінічна діагностика пухлин грудної порожнини і молочної залози”, Київ, 20-21 квітня 2004 р. - Зб. наук. робіт “Злоякісні новоутворення”. – Київ, 2004. - №8. – С.10-11. Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Алексеенко О.И., Махортова М.Г. Особенности пункционной цитологической диагностики опухолей грудной полости в современных условиях // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ, Минск, 25-28 мая 2004 г. - Минск, 2004. – Ч.1. - С.299. АНОТАЦІЯ Алексєєнко О.І. Цитоморфологічні, морфометричні і цитогенетичні ознаки медіастинальних дрібноклітинних пухлин. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2005. При цитологічному дослідженні виявлені ознаки основних клітин злоякісного варіанту ЛТ. Установлені найбільш значимі цитоморфологічні диференційні показники ЛТ, ДНЛ і НДРЛ, використання яких при достатній кількості клітинного матеріалу дозволяє визначити гістологічний тип цих новоутворень. Проведені морфометричні дослідження пухлинних клітин дрібноклітинних медіастинальних новоутворень дозволили визначити їх характерні каріометричні показники площі, периметра і діаметра, які мають статистично вірогідні відмінності і сприяють об’єктивізації отриманої диференційно-діагностичної інформації. При цитогенетичному дослідженні клітин ЛТ, ДНЛ і НДРЛ виявлена залежність показників основних морфофункціональних типів ядерець від рівня злоякісної трансформації пухлинних елементів, що корелює з клінічним перебігом цих захворювань. Показано, що при збільшенні показників компактних ядерець та перехідних нуклеолонемно-компактних ядерець в ядрах клітин ЛТ підвищується ризик виникнення раннього рецидиву і метастазів в регіонарні лімфатичні вузли, а при збільшенні кількості компактних ядерець в ядрах елементів ДНЛ стає високою ймовірність генералізації злоякісного процесу, що має прогностичне значення. Визначено, що під впливом дистрофічних змін зменшується кількість і розміри компактних і нуклеолонемних ядерець в ядрах НДРЛ. Встановлено, що використання комплексу цитоморфологічних, морфометричних і цитогенетичних диференційних ознак клітин цих новоутворень дозволяє підвищити цитологічну діагностичну ефективність до 93,4 %. Ключові слова: лімфоїдна тимома, дрібноклітинна неходжкінська лімфома, недиференційований дрібноклітинний рак легень, цитоморфологічні ознаки, морфометричні показники, морфофункціональні типи ядерець. АННОТАЦИЯ Алексеенко О.И. Цитоморфологические, морфометрические и цитогенетические признаки медиастинальных мелкоклеточных опухолей. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.07 – онкология. – Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена определению комплекса цитоморфологических, морфометрических и цитогенетических дифференциальных признаков мелкоклеточных опухолей средостения. Задачи исследования: изучить особенности цитоморфологических признаков опухолевых клеток ЛТ, МНЛ и НМРЛ; выявить кариометрические показатели клеток ЛТ, МНЛ и НМРЛ; изучить морфофункциональные типы ядрышек в ядрах клеток ЛТ, МНЛ и НМРЛ; выявить дифференциально-диагностические цитоморфологические, морфометрические и цитогенетические признаки ЛТ, МНЛ и НМРЛ; определить диагностическую эффективность цитоморфологических, морфометрических и цитогенетических признаков мелкоклеточных опухолей средостения. В работе представлен материал исследования 103 онкологических больных, из них 28 больных ЛТ, 43 – МНЛ и 32 – НМРЛ. Цитоморфологические признаки изучались по окрашенным методом Паппенгейма препаратам. Морфометрические исследования выполнены с помощью цитоанализатора “Интеграл-2МТ” в режиме “Маркер”. Морфофункциональные типы ядрышек изучали по окрашенным серебром препаратам по методу Howell W.M., Black D.A. При цитологическом исследовании выявлены признаки опухолевых клеток злокачественного варианта ЛТ. Установлены наиболее значимые цитоморфологические дифференциальные показатели ЛТ, МНЛ и НМРЛ: степень полиморфизма (наиболее полиморфные клетки НМРЛ, менее – элементы МНЛ и наименее – клетки ЛТ), размеры (наибольшие клетки МНЛ, меньшие – элементы НМРЛ и наименьшие – клетки ЛТ), структурные признаки (при МНЛ клетки располагаются преимущественно разрозненно, при ЛТ – разрозненно и в небольших скоплениях, а при НМРЛ – разрозненно, в скоплениях и пластах) и наличие дополнительных клеточных и фоновых компонентов (в цитограммах ЛТ присутствуют единичные характерные эпителиальные клетки тимуса и отдельные эпителиальные “клетки-няньки”, при МНЛ клеточные элементы располагаются среди большого количества лептонов, а при НМРЛ – среди мелких фрагментов ядер и отдельных мелких перинуклеарных включений), использование которых при достаточном количестве клеточного материала позволяет определить гистологический тип этих новообразований. Проведенные морфометрические исследования клеток медиастинальных мелкоклеточных новообразований позволили определить их характерные кариометрические показатели площади, периметра и диаметра (при ЛТ, соответственно, 57,83±0,68 мкм2, 28,54±0,17 мкм и 8,75±0,05 мкм; при МНЛ - 100,61±1,65 мкм2, 37,76±0,31 мкм и 11,29±0,09 мкм; при НМРЛ - 88,75±1,77 мкм2, 35,26±0,33 мкм и 10,57±0,10 мкм), которые имеют статистически достоверные отличия и объективизируют полученную дифференциально-диагностическую информацию. При цитогенетическом исследовании клеток ЛТ, МНЛ и НМРЛ выявлена зависимость показателей ядрышек с высокой функциональной активностью (компактных и нуклеолонемных) и экспрессии переходных нуклеолонемно-компактных их форм (соответственно, (61,85±3,02) % и (75,50±4,91) % в ядрах НМРЛ, (19,97±1,98) % и (94,97±2,23) % в клетках МНЛ, а в ядрах ЛТ - (23,87±0,82) % и (29,47±5,71) %) от уровня злокачественной трансформации опухолевых элементов (высокий – при НМРЛ, меньший – при МНЛ и низкий – при ЛТ), что корелирует с клиническим течением этих заболеваний. Показано, что при увеличении показателей компактных ядрышек от 2,0 % и более и переходных нуклеолонемно-компактных ядрышек от 5,0 % и больше в ядрах клеток ЛТ повышается риск возникновения раннего рецидива и метастазов в регионарные лимфатические узлы, а при увеличении количества компактных ядрышек от 8,0 % и более в клетках МНЛ становится высокой вероятность генерализации злокачественного процесса, что имеет прогностическое значение. Определено, что под влиянием дистрофических изменений уменьшается количество и размеры компактных и нуклеолонемных ядрышек в ядрах НМРЛ. Установлено, что использование комплекса цитоморфологических, морфометрических и цитогенетических дифференциальных признаков клеток этих новообразований позволяет повысить цитологическую диагностическую эффективность до 93,4 %. Ключевые слова: лимфоидная тимома, мелкоклеточная неходжкинская лимфома, недифференцированный мелкоклеточный рак легкого, цитоморфологические признаки, морфометрические показатели, морфофункциональные типы ядрышек. SUMMARY Alekseyenko O.I. Cytomorphological, morphometric and cytogenetic signs of mediastinal small-cell tumors. — Manuscript. Dissertation for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.07 – Oncology. - Institute of Oncology AMS of Ukraine, Kiyv, 2005. In cytological examination signs of major cells of malignant variant of lymphoid thymoma have been found. The most significant cytomorphologic differential indices of lymphoid thymoma, small cell non-Hodgkin's lymphoma and undifferentiated small cell carcinoma of lung, using of which in sufficient amount of cell material, allows determining histological type of these neoplasms. The performed morphometrical examinations of tumor cells of small cell mediastinal neoplasms allowed determining their characteristic cariometric indices of area, perimeter and diameter, which have statistically reliable differences and promote objectivisation of optimal differential diagnostic information. In cytogenetic examination of lymphoid thymoma, small cell non-Hodgkin's lymphoma and undifferentiated small cell carcinoma of lung cells dependence of values of major morphofunctional types of nucleoli on level of malignant transformation of tumor elements, that correlates with clinical courses of these diseases has been revealed. It has been shown, that in increase of indices of compact nucleoli and transition nucleolonemic compact nucleoli in nuclei of lymphoid thymoma cells risk of early relapse and metastases to regional lymph nodes increases. In increase of amount of compact nucleoli in nuclei of small cell non-Hodgkin's lymphoma elements, generalization of malignant process that has prognostic value becomes possible. It is determined, that in the effect of dystrophic changes amount and sizes of compact and nucleolonemic nucleoli in nuclei of undifferentiated small cell carcinoma of lung decrease. It is found that use of complex of cytomorphological, morphometric and cytogenetic differential features of cells of these neoplasms allows improving cytological diagnostic efficacy by 93,4 %. Key words: lymphoid thymoma, small cell non-Hodgkin's lymphoma, undifferentiated small cell carcinoma of lung, cytomorphologic signs, morphometrical indices, morphofunctional types of nucleolus. PAGE 17

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020