Трудова поведінка особистості як підприємницька діяльність: соціально-філософський аналіз (автореферат)

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м.Одеса) ім.
К.Д.УШИНСЬКОГО

УДК 111.6+316.62+316.3+65.012.3

Титарчук Микола Олександрович

Трудова поведінка особистості як підприємницька діяльність:
соціально-філософський аналіз

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському державному університеті ім.
Б.Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Іщенко Микола Павлович,

Черкаський державний університет

ім. Б.Хмельницького, завідувач кафедри політичних наук і культурології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Дмитрієва Маргарита Степанівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса)

ім. К.Д.Ушинського, професор кафедри філософії та соціології

кандидат філософських наук, доцент

Шелюк Василь Олександрович,

Рівненський державний гуманітарний університет, доцент кафедри
філософії.

Провідна установа – Центр гуманітарної освіти НАН України.

Захист відбудеться “27” лютого 2004 року о 13.00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.02 в
Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім.
К.Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська,
26.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського
державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. К.Д. Ушинського за
адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий ”25” січня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Г. Мисик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сьогодні в українському суспільстві
відбуваються кардинальні перетворення, які впливають на всі сфери його
життєдіяльності. В державі виникла потреба в проведенні
соціально-економічних і політичних реформ, які відповідали б розвитку
свободи і демократії. Має місце ситуація трансформаційного періоду,
реалізації радикальних ринкових реформ. Зміна соціально-економічної
системи супроводжується серйозними проблемами в соціальній сфері,
передусім щодо добробуту і доходів, умов повсякденного життя. Але поряд
з цим усталюються сучасні форми власності, виникають нові можливості для
соціально-економічної активності та трудової діяльності людини,
формуються нові соціальні верстви та групи. У зв’язку з цим постає
необхідність соціально-філософського дослідження та аналізу проблем
нинішнього українського суспільства, ідентифікації стереотипів трудової
поведінки особистості, її трудової діяльності щодо соціальних підстав
становлення та формування нових цінностей, психологічних установок,
мотивів і видів діяльності, придатних для забезпечення життєдіяльності
за нових умов.

Актуалізується завдання щодо підвищення трудової активності людини,
створення більш ефективних механізмів господарювання, що передбачає
максимальну реалізацію інтересів особистості та трудового колективу,
формування нових підходів до суспільно-виробничого процесу і
підприємницької діяльності людини. Тобто необхідним і актуальним є
соціально-філософське осмислення нових типів трудової поведінки людини
як форми та виду діяльності, підприємництва особистості, різних
соціальних груп, організацій, нових механізмів соціального управління
поведінкою та впливу на її формуванням.

Наукова проблема полягає в необхідності всебічного
соціально-філософського осмислення і аналізу трудової поведінки
особистості як чинника підприємницької діяльності, її формування та
активізації; дослідження феномену підприємництва, особливостей
становлення „середнього класу” в суспільстві, пріоритетних механізмів
соціального управління та регулювання трудової діяльності і поведінки
особистості за умов переходу до ринкової моделі господарювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
пов’язана з плановою темою кафедри політичних наук і культурології
Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького,
„Соціальні, політичні, правові та культурні фактори інтегрування України
в світове співтовариство”, затвердженою на засіданні вченої ради
університету (протокол №3 від 15 січня 2002 року), а також з напрямком
наукових досліджень Інституту соціології НАН України з проблем трудової
діяльності та поведінки різних соціальних груп населення.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення
особливостей трудової поведінки особистості як підприємницької
діяльності, визначення її сутності, чинників формування та особливостей
реалізації в умовах переходу до ринкових стосунків. Досягнення
зазначеної мети потребує розв’язання таких задач:

розглянути у соціально-філософському аспекті трудову поведінку як
діяльність людини;

визначити проблеми формування та поведінки „середнього класу” за умов
суспільних трансформацій;

означити категорію «підприємництво» в контексті трудової діяльності
особистості за сучасних умов;

з’ясувати проблеми соціального управління та регулювання трудової
поведінки особистості.

Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність особистості за сучасних
умов.

Предмет дослідження – трудова поведінка особистості як підприємницька
діяльність.

Методи дослідження. У дисертації застосовано комплексну методологію,
використано загальнонаукові та філософські методи дослідження:
структурний та системний підхід дали змогу показати роль та місце
трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності в
матеріальному житті суспільства. Компаративний метод застосовувався при
аналізі концепцій трудової поведінки як діяльності людини, інтегративний
аналіз – при спільному розгляді підприємницької та трудової діяльності.
Діалектичний метод передбачає виявлення протиріч у формуванні
„середнього класу” у трансформації суспільства. Метод загальнологічного
аналізу застосовувався для дослідження розвитку підприємництва та
визначення структури його відносин. Діалектичний та системний методи
дають змогу досліджувати феномен соціального управління трудовою
поведінкою особистості як підприємницькою діяльністю на сучасному етапі
розвитку України. Використовувався також неформалізований аналіз
документів (закони і постанови органів влади, дані статистики, преса).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вітчизняній
соціально-філософській науці здійснено аналіз трудової поведінки
особистості як підприємницької діяльності за умов ринкових зрушень в
українському соціумі, що за своєю сутністю є сукупністю
соціально-функціональних дій та вчинків особистості, визначених
професійно-кваліфікаційними потребами, обов’язками і формами
суспільно-виробничої діяльності. При цьому зазначено, що трудова
поведінка є видом та формою суб’єктивної діяльності, комплексним проявом
інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних,
морально-психічних та духовних особливостей. Розроблено нове
соціально-філософське методологічне підґрунтя для розгляду трудової
поведінки як діяльності, досліджено проблеми і особливості формування
„середнього класу”, його поведінки та розвитку підприємництва в
суспільстві, що трансформується.

Дисертаційне дослідження має такі положення, що визначаються науковою
новизною:

– трудова поведінка особистості – це філософська категорія, що є
складником категоріальної системи соціальної філософії, а її зміст
розкривається через такі категорії та поняття, як людина, соціум,
діяльність, суспільні і виробничі відносини, суспільне життя,
особистість тощо. В розвитку до попереднього розуміння у філософській
літературі трудову поведінку особостості конкретизовано як сукупність
соціально-функціональних дій і вчинків особистості, визначуваних
професійно-кваліфікаційними потребами, обов’язками і формами
суспільно-виробничої діяльності. Трудова поведінка особистості науково
репрезентована як вид та форма суб’єктивної діяльності, комплексний
прояв інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних,
морально-психічних та духовних особливостей;

– „середній клас” ідентифікується як соціальна група, котрій притаманні
такі характеристики: достатній рівень доходів, стабільна робота,
наявність власної справи, високий рівень професійної кваліфікації,
володіння нерухомістю; вдоволеність своїм статусом; участь у політичній
діяльності та зацікавленість у політичній і соціальній стабільності у
суспільстві; спосіб і стиль життя; самоідентифікація на ґрунті
визначення ціннісної та групової ідентичності; значний вплив на
прийняття владними структурами рішень в галузі економіки та політики;

– поняття „підприємництво” визначається, як метод господарювання
особистості з особливим мисленням, соціально-економічною та трудовою
поведінкою. Усталені у вітчизняній літературі визначення поняття
„підприємництво” доповнюються як «ініціативний вид діяльності людини з
метою досягнення високого соціально-економічного або
морально-психологічного результату, що пов’язано з поєднанням або
комбінуванням виробничих факторів»;

– пріоритетними механізмами соціального управління та регулювання
трудової поведінки особистості на сучасному етапі соціально-економічного
розвитку України є науково обґрунтоване вміння і здатність щодо
використання інститутів і засобів впливу на об’єкт управління. Вони
передбачають створення сучасної системи стимулювання і мотивації, що
включаює потреби, інтереси та мотиви особистості і є внутрішньою
підсистемою, яка, в свою чергу визначається особистими цілями суб’єкта,
а також зовнішньою, – зумовлюється визначенням цілей, методами впливу,
зокрема, примусу. Окрім того, діяльність об’єктів соціального управління
залежить від їхнього місця і ролі у структурі суспільних зв’язків,
динаміки їхніх переміщення в ієрархії цієї структури, від правових,
мотиваційних, статусних, культурних, управлінських регуляторів,
підтримки держави, а також від ефективного функціонування систем
соціального захисту населення, зайнятості, міграції, принципів
соціальної справедливості, розподільчих відносин та задоволення потреб,
змін в сфері праці, ефективності реформ в державі.

Практична значущість одержаних результатів полягає в розширенні наукових
уявлень про трудову поведінку особистості, соціальних груп, як про
діяльність, зокрема як трудову і підприємницьку діяльність, форми та
сучасні механізми соціального управління поведінкою та її регулювання,
які дають змогу їх практичного використання. Матеріали дослідження
можуть бути використані як обґрунтування для розробки заходів в галузі
виробничої практики та педагогіки, підготовки і перепідготовки кадрів,
професійної орієнтації молоді, яка працює. Результати можуть стати
підґрунтям для проведення досліджень ефективності трудової діяльності та
рівня її активності, практичного аналізу поведінки особистості та
соціально-професійних груп в колективі, для розробки і реалізації
адекватної професійно-орієнтованої і соціально-економічної політики і
філософії на підприємствах, установах та організаціях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного
дослідження доповідалися автором на міжнародних та всеукраїнських
наукових конференціях і семінарах, зокрема “Українська національна ідея:
реалії і перспективи розвитку” (Львів, 1999), “Сільська молодь: проблеми
і перспективи” (Черкаси, 2003), наукового товариства ім. Т. Шевченка
(Черкаси, 2003), “Управління активними системами в бізнесі, освіті,
техніці” (Черкаси, 2003), у виступах на методологічних семінарах кафедри
філософії та соціології Південноукраїнського державного педагогічного
університету (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського.

Публікації. Основні положення та ідеї дослідження висвітлені в 7
публікаціях, 3 з яких опубліковано у фахових виданнях відповідно до
переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до поставлених завдань і
логіки викладу дисертація містить вступ, чотири розділи, висновки та
список використаних джерел, який налічує 184 назви. Головний корпус
тексту викладено на 173 сторінках машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, мету, задачі,
об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну і
практичну значущість отриманих результатів, вказані апробація,
публікації, структура та обсяг роботи.

У першому розділі „Трудова поведінка як діяльність людини:
соціально-філософське осмислення” визначено ступінь розробленості
проблеми, розкриваються основні підходи до вивчення проблеми трудової
поведінки особистості, здійснюється теоретико-методологічний виклад
основних понять, необхідних для вивчення та соціально-філософського
осмислення трудової поведінки особистості як діяльності людини. В
загальнофілософському та соціально-філософському аспекті проблеми
вивчення людського буття, життя суспільства та особистості розробляли
вчені В.П. Андрущенко, К.К. Жоль, А.І. Кавалєров, В.Г.Кремень,
М.М.Мокляк, М.І.Михальченко, С.М.Наумкіна, Б.П.Пеньков, О.П.Пунченко,
В.П.Плавич, В.А.Скуратівський та ін. Поглибленню знань та уявлень про
самореалізацію особистості, її життєвих орієнтацій і перерспектив в
процесі системної трансформації сучасного суспільства, сприяли праці
М.П.Іщенка, А.А.Кавалерова, М.П.Лукашевича, А.В.Місуно, Є.І.Старікова,
В.П.Черноволенка, В.О.Шелюка, та ін.

Розробці теоретико-методологічних проблем дослідження людини, її
діяльності та поведінки, понятійного апарату присвячені праці
В.К.Врублевського, А.О.Добролюбського, І.С.Добронравової,
І.В.Єршової-Бабенко, Т.І.Заславської, Н.В.Паніної, В.Г.Прошкіна,
В.С.Хмелько та ін. Питання трудової діяльності особистості, розвитку
підприємництва, трудової поведінки економічної діяльності людини вивчали
Л.С.Бляхман, А.Г.Вишневський, Ф.Генов, Є.І. Головаха, Н.Ф.Наумова,
А.М.Омаров, В.Є.Пилипенко, А.О.Ручка та ін.

Проблеми соціального управління особистістю, соціальними групами, впливу
на діяльність і трудову поведінку людини в сучасних умовах досліджували
В.С.Богданов, А.Г.Гладишев, К.К.Грищенко, М.С.Дмитрієва, В.Н.Іванов,
В.П.Патрушев, Є.І.Суїменко, С.С.Шаталін, В.М.Шепель, Г.В.Щокін, Е.Г.Ясин
та ін.

Проведення радикальних реформ в Україні зумовило появу нових типів
людей, нових типів їх трудової поведінки – ринкових, орієнтованих на
самодостатність та самозабезпеченість, високої трудової активності,
впровадження нових форм організації та стимулювання праці з
усвідомленням своєї ролі в економічних та соціальних відносинах.
Переважно поведінку вивчають у рамках соціальної психології, де її
розглядають як зовнішній вияв діяльності, систему дій біологічного
індивіда, спрямовану на підтримання свого існування, що виявляється в
певній послідовності вчинків, цілеспрямованих дій. В етиці поведінка –
це сукупність дій і вчинків протягом тривалого часу. При відносній
тривалості, певній послідовності і сталості у вчинках їхня узгодженість
між собою свідчить про лінію поведінки особи. В праксеології як
загальній теорії людської дії, свідомо спрямована на досягнення
якої-небудь мети, поведінку розуміють як діяльність. Сучасні соціологи
розуміють поведінку як форму діяльності людини, її зовнішній аспект, і
виділяють соціальну, соціально-економічну, трудову поведінку тощо.

Соціальна поведінка як зовнішній прояв діяльності виявляє конкретну
позицію людини, її установку. Це форма перетворення діяльності в реальні
дії по відношенню до соціально значимих об’єктів. Вона представляє собою
систему дій та вчинків людини, що спостерігаються зовні, в якій
реалізуються внутрішні покликання. Соціально-економічна поведінка – це
система взаємопов’язаних дій, які чинять люди у соціальній та
економічній сферах суспільства під впливом власних та групових
інтересів. Трудова поведінка – це комплекс доцільних індивідуальних та
групових дій і вчинків, які визначають спрямованість та інтенсивність
реалізації людського фактора у процесі трудової діяльності і є одним із
різновидів соціальної поведінки, тобто процесу доцільної активності, що
відповідає найбільш значущим інтересам і потребам людини, соціальної
групи.

Діяльність як суттєва визначеність способу буття людини в світі, її
здатність вносити в діяльність зміни або форма активності, характеризує
здатність людини, чи пов’язаних з нею способів, бути причиною змін у
бутті. Це форма активного ставлення до оточюючого її світу з метою його
перетворення. Діяльність є категорією соціальної філософії і включає
мету, засіб, результат і форму самого процесу діяльності, як невід’ємний
від людини суттєвий аспект її дослідження, що знайшло найбільше
відображення у філософських працях, де її розуміють як спосіб буття
людини і суспільно-історичного процесу. Морфологічний аспект аналізу
діяльності розглядає складові її елементи і закон їх зв’язку, тобто
структуру цілого: потреби, мотиви, вчинки, дії, фукції тощо, що знайшло
відображення в теорії соціальної дії (М.Вебер, Т. Парсонс, Ю. Хабермас).
Категорії „поведінка” та „діяльність” розрізняються між собою. Категорія
„поведінка” є меншою, вужчою, ніж категорія „діяльність”, оскільки
„діяльність” має і реальний, і морально – перетворювальний характер, а
тому не завжди піддається зовнішньому спостереженню. Терміни „поведінка”
та „діяльність” вживають в аналогічному розумінні, коли діяльність
розглядають як систему поведінки. Трудову поведінку нерідко ототожнюють
з економічною та виробничою поведінкою, виробничою діяльністю. При цьому
не беруть до уваги соціально-поведінкові аспекти трудової діяльності.
Суть трудової поведінки особистості зумовлена не тільки створенням
суспільно необхідного продукту, а й власним відтворенням та розвитком,
тобто відтворенням фізичних і духовних сил людини, зростанням його
знань, розвитком навичок, умінь, здібностей до саморегуляції та
творчості.

Конкретизується сутність категорії “трудова поведінка” як сукупність
соціально-функціональних дій та вчинків особистості, визначених
професійно-кваліфікаційними потребами, обов’язками і формами
суспільно-виробничої діяльності. Як вид та форма суб’єктивної діяльності
трудова поведінка є комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її
інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей.

Аналіз та дослідження поведінки як комплексу дій і вчинків, прояву та
форми діяльності, яка є категорією соціальної філософії і включає мету,
засіб, результат і форму самого процесу діяльності, дали підстави
розглядати „трудову поведінку” особистості як соціально-філософську
категорію, сутнісний зміст якої, на сучасному етапі трансформації
суспільства, розкривається через такі категорії і поняття, як людина,
соціум, діяльність, суспільні і виробничі відносини, суспільне життя,
особистість та інші.

У другому розділі “Середній клас у трансформації суспільства”
аналізується створення та формування середнього прошарку в українському
суспільстві, його поведінка. Потужний „середній клас” є гарантією
суспільної стабільності, дає змогу проводити поміркований курс в
економічній, соціальній та політичній сферах суспільства. Історично
термін „середній клас” виник досить давно. Ним почали називати
сукупність соціальних груп, які займають проміжне становище поміж
крайніми соціальними класами. Аналізуються підходи до визначення
„середнього класу” Х.Ортеги-і-Гассета, А.Тойнбі, К.Маркса та Ф.Енгельса,
Д.Гелбрейта, Р. Арона, З.Бжезинського, Д.Белла, М. Ківінена.

Підкреслено, що процес формування „середнього класу”, наукове
дослідження його трудової поведінки як діяльності, в українському
суспільстві почався з перетворення, щонайменш, двох соціальних груп
суспільства. Перша група (умовно „еліта”), яка може бути виокремлена за
рівнем прибутків, включає в себе партійно-управлінську еліту, керівників
та управлінців галузей, підприємств, частину вчених та технічних
спеціалістів, інтелігенції. Друга група, яка є основним джерелом
формування „середнього класу” суспільства, – це професійно підготовлені
працівники, які складають частину інтелігенції, висококваліфіковані
прошарки робітничого класу, фермерства та підприємці.

Для нашої країни важко визначити пріоритетні характеристики „середнього
класу”, який практично тільки створююється і, безперечно, його не можна
виокремлювати лише за медіанним значенням прибутків. Проблеми формування
і ідентифікації середнього класу для тих чи інших країн з перехідною
економікою, у тому числі для України, пов’язані із
соціально-економічними та політичними явищами. Для більшості країн
пострадянського простору є характерними: динамічність структури
суспільства; недостатній період економічного зростання; розірваність
зв’язку “освіта-професія-дохід”; значна економічна активність населення
поза сферою формальної економіки.

Сучасне українське суспільство демонструє свій шлях у формуванні
„середнього класу», який мало нагадує аналогічні прошарки розвинених
країн. Основою створення його є підприємці, активна частина суспільства,
молодь. Узагальнення існуючих визначень „середнього класу” дає
можливість визначити його як соціальну групу, за комплексом показників:
рівень добробуту, який визначає якість, спосіб та стиль життя; володіння
нерухомістю; високий рівень освіти, професійної кваліфікації та
культури, що дозволяє керувати підприємством, виконувати
висококваліфіковану роботу; тип трудової поведінки, орієнтованої на
ринкове господарювання, самостійність та незалежність, інноваційність та
інвестиційну активність; соціально-психологічні установки на сімейний
добробут, особистий розвиток, задоволеність статусом; політична
орієнтація на демократичні цінності, зацікавленість у політичній і
соціальній стабільності у суспільстві; суб’єктивна ідентифікація себе,
як представника „середнього класу”. Розглядаючи „середній клас” у
процесі трансформації суспільства, необхідно підкреслити, що формування
„середнього класу” в Україні, який за майновим статусом, рівнем
особистих доходів та впливу відповідав би критеріям розвинутих країн,
знаходиться на початковому етапі і потребує серйозної державної уваги та
підтримки.

Передумовами становлення „середнього класу” в Україні і оптимізації його
трудової поведінки як діяльності є: а) збереження позитивних тенденцій
економічного зростання в умовах економічного розвитку, що сприяє
функціонуванню підприємництва, переходу економіки на інноваційну модель
розвитку; б) зростання грошових доходів населення, насамперед його
високоосвіченої та висококваліфікованої частини; в) оптимізація шкали
доходів населення; г) удосконалення правової бази та інститутів
капіталізації заощаджень населення; д) орієнтація розвитку споживчого
ринку та ринку послуг на потреби і фінансові можливості середнього
прошарку населення; е) збереження та удосконалення інтелектуальних
характеристик зайнятого населення; є) підвищення рівня духовних
цінностей інституту сім’ї, зміцнення його ролі в житті суспільства.

У третьому розділі „Підприємництво в контексті трудової діяльності
особистості за сучасних умов” зазначається, що перехід до ринкової
економіки тісно пов’язаний з виникненням та розвитком сучасного
підприємницького сектора економіки, з формуванням нових форм
господарської діяльності. Тому важливою складовою
модернізаційно-трансформаційних перетворень в Україні, побудови ринкових
відносин, виступає виникнення, розвиток та стан підприємницької
діяльності, основа якої – висока трудова активність особистості, її
трудова поведінка. Підприємництво є необхідною рисою ринку, його
обов’язковим атрибутом, головним суб’єктом ринкових відносин виступає
підприємець. Підприємництво як вид діяльності особистості охоплює
сьогодні не лише виробничу сферу, а носить більш загальний характер і
поєднує широкий спектр економічних, соціальних, психологічних,
культурно-історичних, наукових, юридично-правових та інших сторін
суспільного життя, як метод господарювання широко відомий та
застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою, є об’єктивно
існуючою дійсністю. Необхідно відмітити, що появі та ствердженню
підприємництва сприяють ряд передумов та факторів, таких як поява
громадянського суспільства і правової держави; формування ідеї
особистості, яка наділена від народження невідчуженими правами та
свободами, інтереси якої можуть вступати в конфлікт з інтересами
суспільства і держави; ствердження ідеї невідчуженного права на приватну
власність в сучасному її розумінні та пов’язаною з нею ідеєю економічної
свободи, або свободи економічного вибору; відокремлення власності від
державної влади і відповідно економічної влади від політичної;
розділення економічної, соціальної і політичної сфер життя; виникнення
ринкової економіки тощо.

Дослідженням підприємництва протягом ХVII-ХІХ ст. займалися відомі
західні вчені А.Сміт, Ж.-Б.Сей, Й. фон Тюнен, Ф.Найт, Д.Рікардо,
К.Маркс, А.Маршал, М.Вебер, В.Зомбарт, Дж.-Б.Кларк, Л.Вольрас, В.Парето,
Й.Шумпетер, Х.фон Хайек та інші. Найбільший вагомий внесок у розробку
теорії підприємництва зробив американський вчений, видатний економіст
Йозеф Шумпетер, який зазначав, що підприємець – це творець інновацій, а
інновація є дітищем підприємництва, підприємницьку функцію ототожнював
із функцією економічного лідерства і новаторства. Підприємець – це
особистість, яка відрізняється поведінкою та мотивами діяльності,
інтуїцією та вольовими рисами, інтелектом і світоглядом, постійно долає
інерцію, пов’язану із звичками та традиціями. Головний його противник –
опір зовнішнього середовища, тому новаторство підприємця – це джерело
загального руху і констатуюча ознака. В Україні вивчення проблем
підприємництва активізувалося в останні роки, значний доробок внесли
вчені В.Андрущенко, В.Богданов, О.Власюк, І.Добронравова, К.Жоль,
М.Іщенко, А.Кавалеров, В.Кремень, М.Михальченко, М.Міщенко,
В.Скуратівський, І.Надольний, В.Пилипенко, В.Плавич, Є.Суїменко, В.Шелюк
та багато інших вчених. У вітчизняній науковій літературі підприємця
визначають як суб’єкта ринкового процесу, який ініціює бізнес з метою
отримання прибутку.

&

@

H

v

\ ? I th ?

oe

»

$

&

@

B

D

F

H

v

V X Z \ I th B

?

O

„@

„?^„@

„@

„?^„@

: ” – oooeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeUeUeUe*E

„@

„?^„@

? ????

?????? ??????

?AE?hNaduoeu?I

??????????????

odu?I

???? ??????

???????????ка суспільно корисна діяльність, а тільки та, що
характеризується особливими ознаками, такими як економічна
самостійність, ініціативність, творче новаторство, інноваційність,
системність, майнова відповідальність, здійснюється з метою одержання
підприємницького прибутку. Підприємництво – це складна система
життєдіяльності, в центрі якої стоїть підприємець-господарник,
організатор, яка складається з сукупностей трудових, поведінкових
комплексів вчинків та дій особистості. Трудова поведінка підприємця
суспільно зумовлена, детермінує підприємницьку поведінку, набуває
характерних рис і трансформується в підприємницьку діяльність. Як
система та діяльність, вона характеризується сукупністю основних
закономірностей і тенденцій: енергійністю та ініціативністю, що
базуються на економічній свободі вільного вибору виду, форм і сфери
діяльності, методів її здійснення, розумом та компетентністю.
Підприємницька діяльність дає можливість реалізувати особистий трудовий
та творчий потенціал, приймати нестандартні рішення. Вона визначається
діловитістю та динамізмом, вмінням ризикувати, особистою
відповідальністю за результати діяльності; прагненням до лідерства,
досягнення і конкуренції; вмінням підбирати „команду”, керувати нею,
організовувати її роботу; спрямованістю на інновації та зміни,
комбінування виробничих факторів.

Безумовно, трудова поведінка особистості як підприємницька діяльність,
зокрема як сукупність її головних компонентів, змінюється і еволюціонує,
але визначальні її риси залишаються незмінними. Становлення
підприємництва в Україні має свої відмінності та супроводжується
соціальними факторами, такими як: динаміка доходів населення; рівень
життя та соціальних гарантій; соціальна та трудова поведінка особистості
за умов економічної реформи, що фіксується динамікою переходу у
комерційні та підприємницькі структури та виходу з них; політична
активність; ставлення до підприємництва та установки на підприємницьку
діяльність. Підприємницька мотивація, мета досягнення, активна трудова
поведінка особистості зумовлюють розвиток підприємництва, яке за своєю
сутністю визначається як метод господарювання особистості з особливим
мисленням, соціально-економічною та трудовою поведінкою. Підприємництво
репрезентовано як ініціативний вид діяльності людини з метою досягнення
високого соціально-економічного або морально-психологічного результату,
пов’язаний з поєднанням або комбінуванням виробничих факторів.

Трудова поведінка особистості як підприємницька діяльність,
підприємництво, значною мірою визначається, особливо на етапі ринкових
перетворень, рівнем економічної культури. Культуру підприємництва
визначає сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань
суспільства, які відтворюють досягнутий рівень підприємницької
діяльності або багатством тих надбань, які люди отримали у процесі своєї
діяльності і пізнання економічної дійсності. Сукупність різновидів
ринкової трудової поведінки, як підприємницької діяльності, показників
високої трудової ефективності особистості забезпечує впровадження
сучасних радикальних реформ, створення „середнього класу” та рівновагу в
суспільстві.

У четвертому розділі “Соціальне управління трудовою поведінкою особисті”
аналізуються сучасні механізми управління та регуляції трудової
поведінки особистості в рамках соціально-економічної життєдіяльності
сучасного українського соціуму. Зазначається, що соціально-філософський
аналіз управління соціально-економічною та трудовою поведінкою – це один
із важливих напрямків дослідження конкретних соціально-економічних,
соціально-політичних і соціально-культурних умов функціонування та
розвитку суспільства, суспільних відносин. Важливим фактором діяльності
механізмів розвитку сфер суспільного життя, їх взаємодії та
взаємовідносин, функціонування суспільно-виробничого процесу, складовою
якого є соціальна та трудова діяльність особистості, її трудова
поведінка, виступає управління нею, керованість, прогнозування та
передбачуваність.

Передусім відзначено, що управління, як науково обґрунтоване вміння і
мистецтво впливу на об’єкт управління, зокрема на трудову поведінку
особистості як діяльність, не подавляючи творчого потенціалу, створює
умови для активного його розвитку. Сучасний рівень життя потребує
серйозних знань та навичок для прийняття адекватних управлінських
рішень. Є досить багато підходів до розуміння сутності соціального
управління, його структури, принципів, закономірностей, але немає
цілісного визначення його як виду суспільних відносин – управлінських та
відповідного виду діяльності. Часто поряд або замість управління
використовують такі поняття як регулювання, керівництво,
адміністрування, менеджмент, організація тощо. Наукові засади сучасного
соціального управління спираються на теорії систем та мистецтв
управління, тому процес соціального управління є процесом управлінської
діяльності в поєднанні з управлінськими відносинами. Зазначено, що
сучасною парадигмою наукової теорії соціального управління, в умовах
трансформації суспільства має стати оптимізація соціального становлення
особистості, як основного суб’єкту управління, її діяльності, як об’єкту
управління, яке базується на провідних принципах гуманізації та
демократизації всього суспільного механізму управління. В дисертації
соціальне управління визначається як сукупність видів, форм та
механізмів впливу суб’єкту управління на об’єкт управління з метою
переводу його в інший стан, вимір та якість, де об’єкт може бути різного
виміру – колектив, група, організація, порядок, система, для
забезпечення його цілісності, доцільно-оптимального, ефективного
функціонування та розвитку.

Підкреслено, що зміст соціального управління визначається, головним
чином, якістю поставлених цілей, мети управління, цілеспрямованості та
цілепокладанням, які в свою чергу, зумовлені тим, наскільки в
поставлених цілях – оперативних, середньострокових та стратегічних,
найбільш повно викладені потреби та інтереси особистості, окремих
соціальних груп суспільства, які визначають їх поведінку. Потреби,
інтереси, мотиви визначають поведінку особистості і складають системи її
мотивації: внутрішню, що визначається потребами, інтересами, цінностями
суб’єкту, та зовнішню, як систему стимулювання. Створення сучасної
системи стимулювання (зовнішня мотивація) дає можливість ефективного
управління соціальними процесами, трудовою діяльністю та трудовою
поведінкою особистості як підприємницькою діяльністю. Ряд сучасних
мотиваційних теорій частково впроваджуються, зокрема теорії А. Маслоу,
Д. Діма, Д.МакКлелланда, двофакторна модель Ф. Герцберга, теорія
очікувань В.Врума, теорія справедливості і модель Портера. Наголошено,
що досліджуються нові форми, методи та механізми впливу, які
здійснюються в соціальних системах і які можуть здійснювати вплив
суб’єкту управління на об’єкт управління, зокрема розглядається трудова
поведінка особистості, її трудова та професійно-виробнича діяльність як
об’єкт управління.

В мотивації трудової поведінки особистості та її діяльності широко
застосовуються системи регуляторів, такі як мораль – система моральних
норм; політичні регулятори – система політико-правових норм держави;
організаційні – система виробничо-адміністративних норм, інструкцій,
розпоряджень; суспільні – система звичок, традицій, суспільних уявлень
та думок, та інші. Проведене дослідження дає можливість констатувати, що
реформування суспільного життя, впровадження комплексу ринкових реформ
зумовили зміни в житті особистості, які детермінують відповідні
управлінські регулятори її трудової поведінки та діяльності. Слід
підкреслити, що діяльність об’єктів соціального управління залежить від
місця і ролі їх у структурі суспільних, соціально-економічних зв’язків,
динаміки переміщення в ієрархії цієї структури, а також від правових,
мотиваційних, статусних, культурних, управлінських факторів та
регуляторів, підтримки держави. Цілеспрямоване та ефективне
функціонування систем соціального захисту населення, зайнятості,
міграції, дотримання принципів соціальної справедливості, розподільчих
відносин та задоволення потреб, сучасні форми та методи мотивації і
стимулювання є також певними формами соціального управління трудовою
поведінкою та діяльністю особистості, на формування яких в значній мірі
впливають зміни в сфері праці і діяльності, ефективність впровадження
ринкових реформ.

У висновках здійснено підсумки дисертаційного дослідження, дано
теоретичне узагальнення наукового завдання, сутність якого полягає в
осмисленні трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності,
даються рекомендації щодо їх використання.

1. Зазначено, що аналіз та дослідження трудової поведінки як комплексу
дій та вчинків, прояву та форми діяльності, яка є категорією соціальної
філософії і включає мету, засоби, результат і форму самого процесу
діяльності, дає підстави розглядати „трудову поведінку” особистості як
соціально-філософську категорію, зміст якої, на сучасному етапі,
трансформації суспільства, розкривається через такі категорії і поняття
як людина, соціум, діяльність, суспільні і виробничі відносини,
суспільне життя, особистість та інші.

2. Вивчення трудової поведінки особистості за умов ринку потребує
чіткого розмежування доринкового та ринкового її типів. Для дорикового
типу поведінки характерним є «гарантований прибуток ціною мінімальних
трудових витрат». Ринковий тип характеризується як «максимум прибутку
ціною максимуму трудових витрат». Представники цього типу демонструють
високу трудову активність, розуміння, що ринок надає можливості для
підвищення їхнього матеріального становища, зусиль, знань та вмінь.

3. Дослідження трансформації соціальної структури суспільства, ринкових
зразків трудової поведінки особистості передбачає вивчення проблеми
формування „середнього класу”, яка у країнах з перехідною економікою
пов’язана із соціально-економічними та політичними явищами. Для України,
як і більшості країн пострадянського простору, є характерними:
динамічність структури суспільства; недостатній період економічного
зростання (порівняно зі спадом); розірваність зв’язку
“освіта-професія-дохід”; значна економічна активність населення поза
сферою формальної економіки.

4. Підкреслено, що сучасне українське суспільство демонструє свій шлях у
формуванні „середнього класу», який мало нагадує аналогічні прошарки
розвинених країн. Основою створення його є підприємці, активна частина
суспільства, молодь. Узагальнення існуючих визначень „середнього класу”
дає можливість визначити його як соціальну групу за комплексом
показників: стабільна робота та рівень добробуту, який визначає якість,
спосіб та стиль життя; наявність нерухомого майна; високий рівень
освіти, професійної кваліфікації та культури, що дає змогу керувати
підприємством, виконувати висококваліфіковану роботу; тип трудової
поведінки, орієнтованої на ринкове господарювання, самостійність та
незалежність, інноваційність та інвестиційну активність;
соціально-психологічні установки на сімейний добробут, особистий
розвиток; вдоволеність статусом; політична орієнтація на демократичні
цінності, зацікавленість у політичній і соціальній стабільності у
суспільстві; суб’єктивна ідентифікація себе, як представника „середнього
класу”.

5. При розгляді трудової поведінки середнього класу як діяльності за
умов суспільних трансформацій, підкреслено, що формування „середнього
класу” в Україні, який за майновим статусом, рівнем особистих доходів та
впливом відповідав би критеріям розвинутих країн, знаходиться на
початковому етапі і потребує серйозної державної уваги та підтримки.

Формування «середніх» соціальних прошарків, виконання ними своєї місії в
ринкових відносинах великою мірою залежить від діяльності класу
підприємців. Підприємець став нормативною фігурою у суспільстві, і
розвиток приватного підприємництва набирає сили. Самодостатня
особистість – підприємець – головний «компонент» у структурі „середнього
класу”. Підгрунтям створення підприємництва в Україні стало вирішення
проблеми власності. Розглядаючи підприємництво у контексті трудової
діяльності особистості за сучасних умов, необхідно підкреслити, що
підприємництво повинно стати домінуючим різновидом соціально-економічної
та трудової діяльності в суспільстві. Трудова поведінка підприємця як
підприємницька діяльність, великою мірою детермінується суспільними
інтересами і потребами.

6. В дисертації систематизовані основні фактори сприяння підприємництву,
зокрема: започаткування громадянського суспільства і правової держави;
формування особистості на підґрунті природних прав і свобод, інтереси
якої можуть вступати в конфлікт з інтересами суспільства і держави;
право на приватну власність в сучасному її розумінні; економічна свобода
і свобода економічного вибору; відокремлення власності від державної
влади та економічної влади від політичної; розмежування економічної,
політичної і соціальної сфер життя. Показано, що становлення
підприємництва в Україні має свої особливості, які характеризуються
рівнем життя та соціальних гарантій, динамікою доходів населення,
активністю соціальної та трудової поведінки особистості, політичною
активністю, ставленням населення до підприємництва та реформ.

7. Аналіз чинників дієвості соціальних механізмів розвитку життєвих
сфер, їхньої взаємодії та взаємовідносини, функціонування
суспільно-виробничого процесу, складником чого є соціальна та трудова
діяльність особистості, її трудова поведінка, вказує на важливість
соціального управління. Сьогодні система соціального управління, як
науково обґрунтований механізм впливу на об’єкт управління, включає в
себе нові форми і методи стимулювання і мотивації поведінки особистості.
Вони грунтуються на потребах, інтересах і мотивах особистості, їхньому
співвідношенні та взаємозалежності, зовнішньому визначенні цілей
управління і складають внутрішню та зовнішню мотивацію. Зазначається, що
саме зовнішня мотивація визначає систему стимулювання. Часто поряд або
замість управління, використовують такі поняття, як регулювання,
керівництво, адміністрування, менеджмент, організація тощо. Але наукові
засади соціального управління опираються на теорії систем та мистецтва
управління, тому соціальне управління як процес управлінської діяльності
поєднується з управлінськими відносинами. Сучасною парадигмою наукової
теорії соціального управління, в умовах трансформації суспільства має
стати оптимізація соціального становлення особистості як основного
суб’єкта управління, її діяльності як об’єкта управління, що грунтується
на принципах гуманізації та демократизації всього суспільного механізму
управління.

Від впливу управлінських, культурних, правових, статусних та
мотиваційних регуляторів, ролі, місця і переміщення у структурі
суспільних зв’язків, від підтримки держави значною мірою залежить
діяльність об’єктів соціального управління. Ефективне, цілеспрямоване
функціонування систем соціального захисту, зайнятості, міграції
населення, дотримання принципів соціальної справедливості, розподільчих
відносин та задоволення потреб, сучасні методи стимулювання є також
певними формами соціального управління трудовою поведінкою та діяльністю
особистості, на формування яких також впливають зміни в сфері праці і
діяльності, масштаби здійснення ринкових реформ.

На підставі отриманих результатів запропоновані рекомендації щодо їх
практичного застосування, а саме для розробки соціально орієнтованої
політики і філософії на підприємствах, в установах та організаціях.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

Титарчук М.О. Підприємницький прошарок в Україні: проблеми
соціально-філософського дослідження // Мультиверсум. Філософський
альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях – Вип. 34 – К.:
Український центр духовної культури, 2003. – С. 229-236.

Титарчук М.О. Соціально-філософське осмислення трудової поведінки як
діяльності людини. // Нова парадигма. Альманах наукових праць – Вип. 34
– Запоріжжя, 2003. – С. 100-107.

Титарчук М.О. Підприємництво, свідомість, поведінка вітчизняних
підприємців // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць /
Гол. ред. В.В. Лях – Вип. 36 – К.: Український центр духовної культури,
2003. – С. 231-237.

Титарчук М.О. Трудова поведінка молоді за умов ринкової економіки. –
Київ: Стилос, 1998. – 27 с.

Титарчук М.О. Особливості трудової поведінки населення України. //
Українська національна ідея: реалії і перспективи розвитку.
Всеукраїнський теоретичний семінар. – Вип. 6. – Львів, 2000. – С.64-72.

Титарчук М.О. Особливості соціальної і трудової поведінки сільскої
молоді за умов ринку // Сільська молодь: проблеми і перспективи:
Матеріали доп. і виступів учісників всеукр. конф., 30 жовт. – 1 листоп.
2002 р., м. Черкаси, / Редкол.: М.П. Іщенко та ін. – К.: Знання України,
2003 – С. 56-60.

Титарчук М.О. Ринкові регулятори підприємницької діяльності населення
України // Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці:
Збірник праць міжнародної наукової конференції. – Черкаси: Черкаська
академія менеджменту, 2003. – С. 77-78.

АНОТАЦІЇ

Титарчук М.О. Трудова поведінка особистості як підприємницька
діяльність: соціально-філософський аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за
спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії –
Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім.
К.Д.Ушинського, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена актуальній та недостатньо дослідженій проблемі –
виявлення особливостей трудової поведінки особистості як підприємницької
діяльності, означення її сутності, чинників формування та реалізації.
Трудова поведінка особистості розглядається як соціально-філософська
категорія в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний
зміст розкривається через такі поняття як людина, соціум, діяльність,
суспільні і виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші.
Представлено визначення поняття „трудова поведінка”, яка за своєю
сутністю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей,
визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов’язками і формами
суспільно-виробничої діяльності. Трудова поведінка є видом та формою
суб’єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей
людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних
особливостей.

Аналізуються проблеми формування та поведінки „середнього класу” у
трансформаційних суспільних процесах, досліджується підприємництво та
проблеми соціального управління і регулювання трудової поведінки
особистості. Репрезентовано визначення поняття „підприємництво” та
„соціальне управління”.

Ключові слова: діяльність, трудова поведінка, трудова поведінка
особистості, підприємництво, управління, соціальне управління, ринкові
перетворення.

Титарчук Н.А. Трудовое поведение личности как предпринимательская
деятельность: социально-философский анализ – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по
специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории –
Южноукраинский государственный педагогический университет (г.Одесса) им.
К.Д.Ушинского, Одесса, 2003.

Диссертация посвящена актуальной и недостаточно разработанной проблеме –
выявлению особенностей трудового поведения личности как
предпринимательской деятельности, определению ее сущности, факторов
формирования и реализации в трансформирующемся обществе. Изменения в
социально-экономической системе общества сопровождаются проблемами в
социальной сфере, но вместе с тем появились новые возможности для
трудовой деятельности и активности личности, формируются новые классы,
социальные группы, слои. Актуальным становится социально-философский
анализ новых типов трудового поведения личности, социальных групп, как
вида и формы деятельности, механизмов социального управления поведением,
его регулирования и формирования в период проведения рыночных реформ.
Достаточно остро стоит проблема изучения особенностей создания,
формирования и поведения „среднего класса”, предпринимателей.
Отмечается, что в отечественной науке отсутствует комплексный, системный
социально-философский анализ проблемы трудового поведения личности.

В диссертации трудовое поведение личности рассматривается как
социально-философская категория, которая занимает свое место в
категориальной системе, интегрирует содержание и форму других категорий
и понятий, таких, как деятельность, социум, личность, труд,
производство, общественные и производственные отношения. Отмечается, что
трудовое поведение личности в своей сущности является совокупностью
социально-функциональных действий и поступков людей, определяемых
профессионально-квалификационными потребностями, обязанностями и формами
обществено-производственной деятельности. Трудовое поведение является
видом и формой субъективной деятельности, комплексным проявлением
интегрированных качеств человека, его интеллектуальных, физических,
морально-психических и духовных особенностей.

Отмечается, что в украинском обществе происходит своеобразное
формирование „среднего класса”, который мало напоминает аналогичные слои
общества развитых государств, основу его создания составляют
предприниматели, активная часть общества, молодежь. Рассмотрение
„среднего класса” в социально-философском измерении дает возможность
идентифицировать его в Украине как социальную группу, обобщая
существующие определения и ряд характеристик: достаточный уровень
доходов, стабильная трудовая деятельность, наличие собственного дела,
высокий уровень профессиональной квалификации, владение собственостью,
удовлетвореность собственым статусом, участие в политической
деятельности, заинтересованость в политической и социальной стабильности
в обществе; образ и стиль жизни, самоидентификиция, влияние на принятие
властными структурами решений в области политики и экономики.
Подчеркнуто, что процесс формирования „среднего класса” в современном
украинском обществе находится в начальной стадии и требует поддержки
государства.

В роботе отмечается, что переход к рынку тесно связан с созданием и
развитием предпринимательства, в основе которого лежит высокая трудовая
активность личности, ее трудовое поведение. Предпринимательство
определено как метод хозяйствования личности с особым мышлением,
социально-экономическим и трудовым поведением. Акцентируется как
инициативный вид деятельности человека с целью достижения высокого
социально-экономического или морально-психологического результата,
связанный с соединением или комбинированием производственных факторов.

В диссертации подчеркнуто, что в развитии всех сфер общественной жизни,
их взаимодействии и функционировании, в обществено-производственом
процессе определяющую роль занимает эффективное социальное управление и
регуляция трудовым поведением личности, его трудовой деятельностью.
Социальное управление рассматривается как совокупность видов, форм,
механизмов влияния субъекта управления на объект управления с целью
перевода его в другое состояние, измерение и качество, где объектом
может быть коллектив, группа, организация, система, для обеспечения его
целостности, эффективного функционирования и развития. Отмечается, что
деятельность объекта управления зависит также от правовых,
мотивационных, статусных и управленческих регуляторов, эффективного
функционирования систем социальной защиты населения, занятости,
миграции, принципов социальной справедливости, методов стимулирования,
результативности реформ.

Ключевые слова: деятельность, трудовое поведение, трудовое поведение
личности, предпринимательство, управление, социальное управление,
рыночные преобразования.

Tytarchuk M.O. «The labour behaviour of an individual as an
entrepreneurial activity: the social-philosophical analysis». —
Manuscript.

Thesis for obtaining a degree of a candidate of philosophical sciences
after the speciality 09.00.03 — social philosophy and philosophy of the
history — The South Ukrainian State (Odessa) K.D.Ushynsky Pedagogical
University, Odessa, 2004.

The thesis is dedicated to the actual in the modern conditions
transformation of the society, the insufficiently investigated problem —
the enucleating of the particularities of the labour behaviour of the
individual as the entrepreneurial activity, determining its nature,
factors of forming and realisation. The labour behaviour of an
individual has been investigated as a social-philosophical category
within the system of other categories of social philosophy, its
essential content has been revealed through such concepts as: the human
being, the socium, the activity, the social and working relations, the
social life, the individual and others. There has been presented the
definition of such concept as «labour behaviour», which after its nature
is a complex of social-functional actions and deeds of people,
determined by the professional-qualification demands, liabilities and
forms of social-production activity. The labour behaviour is a kind and
a form of a subject activity, the complex demonstration of the
integrated abilities of the human, its intellectual, physical,
moral-psychical and moral peculiarities.

Analysed the problems of forming and behaviour of the «middle class»,
there has been examined the entrepreneurship and the problems of social
management and regulating of labour behaviour of an individual. There
has been represented the definition of the notion of the
«entrepreneurship» and the «social management».

The key words: the activity, the labour behaviour, the labour behaviour
of individual, the entrepreneurship, the management, the social
management, the market transformation reorganization.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *