.

Теоретико – методичні засади моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
268 9178
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

РОМАНЕНКО Юлія Анатоліївна

УДК 371.26:54

Теоретико – методичні засади моніторингу результатів навчання хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах

13.00.02 – теорія та методика навчання хімії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор

Буринська Ніна Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

головний науковий співробітник лабораторії

хімічної і біологічної освіти

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Максимов Олександр Сергійович,

Мелітопольський державний педагогічний університет,

завідувач кафедри неорганічної хімії та методики викладання хімії;

доктор педагогічних наук, професор

Чайченко Надія Натанівна,

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,

завідувач кафедри методики початкової

та природничо-математичної освіти;

доктор педагогічних наук, професор

Булгакова Наталія Борисівна,

Національний авіаційний університет, професор кафедри педагогіки

Захист відбудеться 13 грудня 2007 року о 14 00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН
України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки
АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий 2 листопада 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д.Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вимоги сьогодення зумовили модернізацію системи
освіти України на принципах демократизації, гуманізації, диференціації,
орієнтації на особистість. Це підтверджує Національна доктрина розвитку
освіти, яка декларує важливість підвищення якості освіти, та заснування
центрів моніторингу якості освіти.

Проблема якості освіти є загальнодержавною, регіональною і локальною для
кожного загальноосвітнього навчального закладу. Розв’язання цієї
проблеми зумовлює необхідність опрацювання та впровадження стратегії і
тактики діяльності педагогічних колективів щодо забезпечення
прогнозування якості освіти; розробки проекту впровадження системи
моніторингу якості освіти в школі та передбачення в ньому мобілізації
зусиль педагогів та учнів на його реалізацію; визначення показників,
критеріїв та методики оцінювання, спостереження, корекції, аналізу й
узагальнення результатів, управління процесом навчання та підвищення
рівня знань учнів.

У науковій літературі чимало праць вітчизняних та зарубіжних фахівців
присвячені загальним питанням педагогіки щодо використання моніторингу в
педагогічних дослідженнях (М. Бершадський, В. Беспалько, В. Гузєєв,
А. Дахін, Г. Єльнікова, В. Зайцев, В. Кальней, О. Локшина, О. Ляшенко,
О. Майоров, Д. Матрос, В. Нефьодова, Д. Полєв, Л. Тимченко,
В. Хлєбніков, С. Шишов). Щодо вітчизняної методики хімії, то проблема
теорії та методики моніторингу в навчальному процесі з хімії майже не
розглядалася.

Розв’язання проблеми теоретико-методичних засад моніторингу результатів
навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах має принципове
значення для подальшого розвитку вітчизняної методики навчання хімії в
умовах прийняття стандарту загальної середньої хімічної освіти,
впровадження системи зовнішнього тестування, введення державної
атестації випускників загальноосвітніх закладів та заснування центрів
моніторингу якості освіти в Україні. Розв’язання цієї проблеми визначає
основні напрями практичного впровадження концептуальних положень
моніторингу в загальноосвітній школі. Отримані результати у процесі
моніторингу допомагають спланувати навчальну, методичну роботу,
визначити шляхи корекції виявлених недоліків у знаннях та уміннях учнів,
підвищити рівень знань та ефективність навчання хімії.

Проблемі моніторингу в освіті приділяли увагу такі вітчизняні педагоги,
як С. Бабінець, О. Байназарова, М. Барна, Т. Борова, І. Булах,
Т. Волковська, Т. Волобуєва, О. Гірний, Л. Гриневич, Л. Гриненко,
А. Єрмола, Л. Забродська, І. Іванюк, О. Касьянова, О. Коберник,
Т. Коляда, І. Крамаренко, Н. Крупеніна, Т. Лукіна, Г. Максимова,
О. Максимов, І. Маслікова, О. Матвієнко, Л. Мельникова, О. Овчарук,
В. Овчиннікова, Л. Паращенко, Н. Пастушенко, Р. Пастушенко,
О. Патрикеєва, С. Подмазін, О. Продеус, І. Родигіна, Л. Чернікова;
психологи І. Гавриленко, Л. Кашкарьова; вітчизняні хіміки-методисти
О. Іванов, А. Сологуб, Н. Титаренко та зарубіжні педагоги В. Антіпова,
Ф.-М. Жерар, Л. Качалова, М. Кларін, Г. Лаптєва, Н. Мєльнікова,
К. Роеж’єр, А. Сєвєрук, Д. Уїлмс, В. Юдін; зарубіжні хіміки-методисти
О. Арєф’єва, О. Євсюніна, Л. Коробєйнікова, Л. Шестакова.

Аналіз літературних джерел показав, що проблемі моніторингу в освіті
присвячено чимало праць, значно менше публікацій, які розкривають
інструктивно-алгоритмічні процедури безпосереднього моніторингу якості
природничої освіти на рівні вчителя чи навчально-виховного закладу, а
саме методики моніторингу результатів навчання хімії учнів
загальноосвітніх навчальних закладів.

У процесі здійснення педагогічного дослідження виявлено ряд
суперечностей між:

? потребою формування теоретичних засад моніторингу результатів навчання
хімії та недостатньою практикою застосування моніторингу в реальному
навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів;

? сучасними вимогами до навчальних досягнень учнів з хімії та розробкою
цієї проблеми в методиці навчання хімії;

? необхідністю об’єктивізувати процес виявлення рівня підготовки учнів з
хімії та існуючою практикою вимірювання результатів навчання;

? вагомістю методичних засад моніторингу і недостатньою реалізацією їх у
навчальному процесі з хімії.

Необхідність усунення виявлених суперечностей зумовлює актуальність теми
дослідження “Теоретико-методичні засади моніторингу результатів навчання
хімії в загальноосвітніх навчальних закладах” і доцільність її розробки
та обґрунтування для методики навчання хімії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану наукових
досліджень лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту
педагогіки АПН України у межах тем “Науково-методичне забезпечення
реалізації концепції шкільної хімічної освіти” (номер державної
реєстрації 0195 U 030116), “Дидактичне забезпечення складових державного
стандарту шкільної хімічної освіти” (номер державної реєстрації
0199 U 004156) та кафедри органічної хімії Донецького національного
університету – “Технологія створення і визначення якості тестів на
матеріалі хімії для контролю знань учнів середньої школи і студентів”
(номер державної реєстрації 0199 U 001497). Тему дисертаційного
дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогіки АПН України
(протокол № 7 від 05.06.2003 р.) та узгоджено Радою з координації
наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол
№ 8 від 28.10.2003 р.).

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес з хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження – моніторинг результатів навчання хімії учнів
загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні методики
моніторингу результатів навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних
закладів.

Концепція дослідження. Ми сповідуємо ідею, що освіта має базуватися на
сучасних наукових поглядах, її якість – визначатися, формуватися за
рахунок не лише контролю, а й системи неперервних дій, спрямованих на
об’єктивні вимірювання, постійне спостереження, фіксоване накопичення,
якісний та кількісний аналіз, планомірне, диференційоване управління та
ретельне прогнозування результатів навчання учнів, тобто на моніторинг.
Тому в дослідженні ми виходили з таких положень:

? необхідність забезпечити у навчанні особистісно-зорієнтований підхід
до учнів вимагає постійного вдосконалення навчально-виховного процесу в
загальноосвітніх навчальних закладах, у тому числі й з хімії;

? об’єктивною є потреба створення науково обґрунтованої методики
моніторингу, яка забезпечує спостереження, виявлення, оцінювання,
управління та прогнозування якості хімічної освіти;

? необхідністю є об’єктивізування процесу виявлення рівня підготовки
учнів з хімії шляхом проведення педагогічного вимірювання за наявності
мети, об’єкта, науково обґрунтованого (надійного, валідного,
технологічного) інструментарію та стандартизованого вимірювання
(збирання, статистична обробка, узагальнення, аналіз та інтерпретація
результатів, вироблення рекомендацій учням, вчителям, керівникам
навчальних закладів, батькам);

? розробка теоретико-методичних засад моніторингу результатів навчання
хімії потребує врахування:

кваліметричного підходу, який передбачає визначення терміна “якість”,
його структурованості, вимірювання та оцінювання якості, що ґрунтуються
на підборі показників вимірювання, шкалюванні, накопиченні даних
вимірювання, обробці отриманих результатів та їх інтерпретації;

синергетичної природи процесу навчання хімії учнів загальноосвітніх
навчальних закладів, якому властиві складність, нелінійність,
нестабільність, самоорганізація;

особливостей учнів (рівень підготовки учнів з хімії, здібності,
пізнавальний інтерес тощо) та гуманістичного ставлення до школярів як
рівноправних суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності;

неперервності та системності навчально-виховного процесу з хімії у
загальноосвітніх навчальних закладах;

систематичності нагляду, перевірки результатів навчання хімії,
педагогічного аналізу, корекції знань та умінь учнів.

Гіпотеза дослідження. Ми виходили з припущення, що застосування методики
моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх навчальних
закладах буде ефективним за умов:

? визначення сутності моніторингу результатів навчання хімії як системи
стандартних вимірювань навчальних досягнень учнів, за фіксованими
(накопичуваними) результатами яких здійснюється педагогічний аналіз,
оцінювання, спостереження, діагностика, управління та прогнозування
подальшого розвитку набутих хімічних знань та умінь учнями;

? обґрунтування концептуальних положень та моделі моніторингу
результатів навчання хімії, в основу якої покладено
особистісно-зорієнтований, систематичний, синергетичний та
кваліметричний підходи;

? здійснення технологічного підходу до моніторингу шляхом створення бази
даних; відбору статистичних і математичних методів опрацювання та
узагальнення одержаних результатів дослідження навчальних досягнень
учнів з хімії; визначення критеріїв і показників оцінювання одержаної
інформації, її фіксація та адресне розповсюдження;

? визначення і теоретичного обґрунтування методичних аспектів
моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії, що полягають у
діагностичному цілепокладанні, виділенні еталонів навчального матеріалу,
виявленні, оцінюванні, корекції знань та умінь учнів з хімії;

? використання технологічного інструментарію вимірювання результатів
навчання учнів з хімії, що забезпечує надійність, валідність,
об’єктивність та точність виміру;

? реалізації програми методичної підготовки вчителів до організації
моніторингу під час навчання учнів хімії;

? визначення принципів організації та здійснення моніторингу у
навчальному процесі з хімії загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання дослідження:

Проаналізувати стан досліджуваної проблеми за літературними джерелами та
практику застосування моніторингу в системах освіти різних країн,
виявити тенденції створення та розвитку регіональних центрів моніторингу
якості освіти й визначити функції моніторингу навчання хімії.

Розробити концепцію та обґрунтувати модель моніторингу результатів
навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах і створити
логіко-структурну схему його організації.

Створити методику моніторингу результатів навчання хімії, опрацювати
цілісну технологію здійснення внутрішнього (індивідуального, локального)
та зовнішнього моніторингу як багаторівневу систему відстеження зміни
якості хімічної освіти і визначити принципи організації та здійснення
моніторингу в навчальному процесі з хімії загальноосвітніх навчальних
закладів.

Визначити схему та принципи формування еталона знань та умінь учнів з
хімії і розробити методику їх корекції під час моніторингових
досліджень.

Сконструювати інструмент моніторингу результатів навчання учнів хімії,
що дасть змогу здійснювати вимірювання на етапах моніторингу, визначити
принципи та вимоги до його створення й обґрунтувати структуру
лабораторії тестових технологій.

Розробити програму методичної підготовки вчителів до організації
моніторингу під час навчання учнів хімії, визначити умови та шляхи
втілення моніторингу в навчальний процес з хімії і виявити тенденції
підвищення якості освітнього процесу внаслідок впровадження моніторингу.

Експериментально перевірити педагогічну ефективність розробленої та
науково обґрунтованої методики моніторингу результатів навчання хімії
учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Методологічною основою дослідження є філософські, психологічні й
педагогічні ідеї щодо оцінювання та аналізу результатів діяльності в
науці, зокрема педагогічних явищ; системний та діяльнісний підходи у
навчанні; теорія управління і контролю як управлінської функції; теорія
моделювання управлінської діяльності; наукові підходи до проведення
моніторингу якості освіти; принципи єдності теорії і практики,
гуманізації й демократизації освіти; психолого-педагогічні та
методологічні основи навчально-виховного процесу та комплексний підхід
до його реалізації; тенденції розвитку хімічної освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять положення загальної методики
формування розумових дій учнів (В. Паламарчук); методичні підходи до
вивчення і перевірки знань та умінь з хімії (Н. Буринська, В. Рисс),
критерії навчальних цілей у когнітивній сфері (Б. Блум); спосіб
діагностичної постановки цілей навчання (В. Беспалько); загальні
положення теорії управління (В. Бондар, В. Пікельна); теоретичні та
методичні підходи до конструювання інструментарію вимірювання
результатів навчання (В. Аванесов, І. Булах, П. Клайн, М. Олійник,
В. Староста); теорія моніторингу (А. Дахін, Г. Єльнікова, В. Кальней,
О. Майоров, Д. Уїлмс, С. Шишов), теоретичне обґрунтування
особистісно-зорієнтованого навчання (І. Бех, С. Подмазін), наукові
основи гуманізації загальної середньої освіти (С. Гончаренко, І. Зязюн,
Ю. Мальований). Ідеї та настанови, висвітлені у державних нормативних
документах України з проблеми освіти та хімічної підготовки учнівської
молоді (Національна доктрина розвитку освіти, Закон України “Про
загальну середню освіту”, постанова Кабміну України “Про комплексний
план заходів щодо розвитку загальної середньої освіти у 1999-2012
роках”, Концепція гуманізації й гуманітаризації освіти, Концепція
12-річної середньої загальноосвітньої школи, Концепція шкільної хімічної
освіти).

Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів
педагогічного дослідження:

? теоретичних: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми
дослідження, опрацювання досвіду науковців та вчителів з метою вибору
напрямку дослідження; моделювання для створення моделі моніторингу
результатів навчання хімії;

? емпіричних: методи масового збирання інформації – опитування, бесіди,
спостереження, узагальнення, колективні обговорення, тестування та
анкетування учнів з метою розробки теоретико-методологічних засад
моніторингу результатів навчання хімії та визначення якості розробленого
інструменту моніторингу; педгогічний експеримент з математичною обробкою
одержаних даних, аналіз кореляцій між результатами тестування,
традиційними формами контролю, експертними оцінками з метою перевірки
педагогічної ефективності розробленої теоретико-методичної системи
заходів моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх
навчальних закладах.

Етапи дослідження. Дослідження проблеми створення науково обґрунтованої
методики моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх
навчальних закладах виконувалось протягом семи років (2001-2007 рр.).

На першому, аналітико-констатувальному, етапі дослідження
(2001-2002 рр.) здійснювався теоретичний аналіз літератури з проблеми;
вивчалися етапи становлення та розвитку моніторингу у світовій
педагогічній практиці та в Україні; аналізувалися моделі освітніх
індикаторів та об’єкти моніторингових досліджень у світовій освіті;
визначалися комплекс засобів навчання та контролю з хімії для здійснення
вимірів на етапах моніторингу, види та показники моніторингу. Зібрані
матеріали аналізувалися й узагальнювалися. На цьому етапі визначались
об’єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження.

На другому, пошуковому, етапі дослідження (2002-2004 рр.) на підставі
висновків, зроблених за результатами теоретичного аналізу проблеми,
розроблялась концепція дослідження, формулювалась робоча гіпотеза;
створювались й обґрунтовувались модель, методика та логіко-структурна
схема організації моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії;
конструювалися тести як інструмент моніторингу результатів навчання
хімії та встановлювалися показники їх якості; визначалися основні етапи
і принципи організації та здійснення моніторингу і з’ясовувалися
можливості впровадження його в навчальний процес з хімії; розроблялися
програма методичної підготовки вчителів та програма педагогічного
експерименту.

На третьому етапі проводився формувальний експеримент (2004-2005 рр.),
здійснювалась експериментальна перевірка гіпотези та концептуальних
положень дослідження; апробувалась та впроваджувалась методика
моніторингу в навчальний процес з хімії; аналізувались одержані
результати; уточнювались структурні компоненти та змістове наповнення
моделі моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх
навчальних закладах.

На четвертому, завершально-коригувальному, етапі дослідження
(2005-2007 рр.) оброблялися, систематизувалися й узагальнювалися
результати, здобуті у процесі дослідної роботи; уточнювалися параметри
та шкала оцінювання знань і вмінь учнів; коригувалася технологія
організації та проведення моніторингу результатів навчання хімії;
перевірялася ефективність дослідження; формулювалися загальні висновки;
визначалися перспективи подальшого дослідження цієї актуальної проблеми;
доопрацьовувалися навчальні посібники; завершувалось оформлення рукопису
дисертаційної роботи.

Експериментальну базу дослідження становлять загальноосвітні школи (ЗОШ)
I – III ступенів м. Донецька № 19, 25, 28, 31, 37, 42, 44, 45,
навчально-виховний комплекс (НВК) “Гармонія”, ліцей № 1 м. Макіївки, ЗОШ
№ 2, 3, 11 м. Артемівська, ЗОШ № 1, 4, 24 м. Горлівки, ЗОШ № 24, 35
м. Краматорська, НВК “Спектр” м. Тореза, ЗОШ № 18, 53 та міський ліцей
м. Маріуполя Донецької області, спеціалізована школа I – III ступенів
№ 10 м. Суми Сумської області. У педагогічному експерименті брали участь
учні 8-11 класів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у вітчизняній
методиці навчання хімії вперше:

? створено концепцію моніторингу результатів навчання хімії, на основі
якої розроблено модель, що складається з концептуального,
мотиваційно-змістового, процесуального, результативно-оцінного,
регулювального компонентів;

? науково обґрунтовано логіко-структурну схему організації моніторингу
навчальних досягнень з хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів,
що складається з чотирьох основних блоків: спостереження, діагностики,
прогнозування та управління;

? визначено функції моніторингу навчання хімії (діагностична,
прогностична, управлінська, організаційна, інформаційна, аналітична,
дослідницька, педагогічна, адаптаційна);

? виявлено умови і визначено шляхи впровадження моніторингу в навчальний
процес з хімії загальноосвітніх навчальних закладів;

? розроблено й теоретично обґрунтовано принципи організації та
здійснення моніторингу в навчальному процесі з хімії (цілеспрямованості
й мотивації; системності й систематичності; гласності, корекції,
диференціації, індивідуального та гуманістичного підходів до учнів;
наукової обґрунтованості, точності, повноти і конкретності висновків,
рекомендацій і пропозицій; дієвості, вимогливості й ефективності
навчання учнів хімії);

? розроблено цілісну технологію здійснення внутрішнього
(індивідуального, локального) і зовнішнього моніторингу результатів
навчання хімії як багаторівневу систему відстеження зміни якості
хімічної освіти;

? визначено принципи розробки інструментарію вимірювання результатів
навчання учнів хімії в загальноосвітніх навчальних закладах
(цілеспрямованість та мотивація, системність, структурованість,
однорідність, відповідність, диференціація, наукова обґрунтованість та
об’єктивність вимірювання) та визначено вимоги до його конструювання за
напрямками: вимоги до змісту, форми, складності, розміщення завдань; до
оформлення та обробки результатів вимірювання; логіко-психологічні та
науково-гносеологічні вимоги.

Удосконалено систему внутрішньошкільного контролю з хімії та
педагогічного аналізу навчально-виховного процесу загальноосвітніх
навчальних закладів на засадах моніторингу, методику конструювання
інструментарію вимірювання результатів навчання хімії учнів
загальноосвітніх шкіл, схему еталона знань та умінь учнів з хімії за
аспектами (державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, навчальний матеріал),
напрямами (предметно-змістовий, процесуальний, діяльнісний) та визначено
основні принципи формування еталона (системність, відповідність,
структурованість змісту, критеріально-інтеграційний, мотиваційний,
інваріантний); уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема поняття
“моніторинг”, “технологія моніторингу”, “індивідуальний моніторинг” (на
рівні учня, учителя), “локальний моніторинг” (автомоніторинг,
педагогічний моніторинг, адміністративний моніторинг), “зовнішній
моніторинг” (на муніципальному, регіональному, національному рівнях) та
“моніторинг хімічної освіти”.

Подальшого розвитку набули методика оцінювання результатів навчання
хімії; методика використання комбінованої форми навчання та контролю
знань і умінь учнів з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах;
технічні (організаційні) підходи до здійснення моніторингу результатів
навчання учнів хімії в межах загальноосвітнього навчального закладу
(розроблені інструкції щодо проведення етапів моніторингу, діагностичні
листи учня, вчителя, технічна карта методиста, моніторингова карта
діяльності навчального закладу, схеми аналізу отриманих результатів,
відповідні форми для фіксації, опрацювання та накопичення даних за
допомогою комп’ютера).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики
моніторингу результатів навчання хімії, створенні вимірників навчальних
досягнень учнів з хімії, програми методичної підготовки вчителів хімії
до організації моніторингу, методики корекції знань та умінь учнів з
хімії за результатами моніторингових досліджень, що здійснюється за
циклічною схемою (виявлення прогалин у знаннях та уміннях учнів,
планування коригуючої роботи, корекція знань та умінь, виявлення змін
після реалізації коригуючих заходів); розробці навчально-методичних
посібників з тестового контролю знань і умінь школярів з хімії як
методичного забезпечення.

На підставі результатів дослідження запропоновано структуру та поетапні
заходи діяльності регіональних центрів моніторингу освіти в Україні та
структуру лабораторії тестових технологій, діяльність якої апробовано на
кафедрі органічної хімії Донецького національного університету (довідка
№ 282/01-26/6.3.0 від 06.03.2007 р).

Розроблені тематичні та підсумкові тести з хімії для загальноосвітніх
навчальних закладів впроваджено під час реалізації проекту
“Організаційно-технологічне та науково-методичне забезпечення,
створення, функціонування та розвиток мережі пілотних загальноосвітніх
навчальних закладів України” ДР № 0100 U 006514 Інститутом інформаційних
технологій і засобів навчання АПН України (довідка № 119 від
24.05.2007 р).

Основні положення та ідеї дослідження впроваджено в загальноосвітніх
школах м. Донецька: № 19 (довідка № 88 від 18.05.2005 р.), № 25 (довідка
№ 45 від 07.02.2006 р.), № 28, 31, 37, 42, 44, 45 (довідка № 01/24-557
від 18.05.2005 р.); НВК “Гармонія” (довідка № 01/24-557 від
18.05.2005 р.); у ліцеї № 1 м. Макіївки (довідка № 562 від
20.02.2006 р.), ЗОШ № 2, 3, 11 м. Артемівська, ЗОШ № 1, 4, 24
м. Горлівки, ЗОШ № 24, 35 м. Краматорська, НВК “Спектр” м. Тореза, ЗОШ
№ 18, 53 та міському ліцеї м. Маріуполя Донецької області (довідка
№ 34/02 від 02.02.2006 р.); ССШ № 10 м. Суми Сумської області (довідка
№ 53 від 06.02.2006 р.); в Українському фізико-математичному ліцеї
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка
№ 92 від 12.04.2006 р.); відділі освіти Ленінської районної в
м. Донецьку ради (довідка № 01/24-558 від 18.05.2005 р.).

Розроблені теоретичні та методичні положення можуть бути використані для
вдосконалення навчальних програм і підручників з хімії, конструювання
вимірників рівня загальноосвітньої підготовки учнів за вимогами
державного стандарту, створення концепції моніторингу якості загальної
середньої освіти в Україні, розробки системи зовнішнього тестування в
Україні.

Результати дослідження можуть бути використані під час створення мережі
регіональних центрів моніторингу освіти, а також методичних посібників і
рекомендацій, адресованих керівникам навчальних закладів, методистам,
учителям, студентам педагогічних закладів.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці та теоретичному
обґрунтуванні концепції, методики, технології, вимірників, основних ідей
та положень досліджуваної проблеми.

У спільному з М. Олійником посібнику “Тест як інструмент кількісної
діагностики рівня знань у сучасних технологіях навчання” авторськими є
2, 3 та 5 розділи. У статтях: “Реформа освіти: міф чи реальність” автору
належать аналіз та узагальнення шляхів освітянських реформ; “Мотивація
навчання і розвиток особистості в системі неперервної професійної
освіти” (співавтор І. Катанова) – концептуальна ідея статті та тестовий
матеріал; “Тематичний тестовий контроль знань учнів з хімії” – тематичні
оцінювання № 1-7 для 8 класу, тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5 для 9
класу, тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5, 6 для 10 класу та тематичні
оцінювання № 1, 3, 4, 5 для 11 класу; “Підсумковий тестовий контроль
знань учнів з хімії” – підсумкові тести для 8-11 класів; “Технологія
моніторингу навчання хімії: експеримент” – виявлення
змістово-процесуальних закономірностей та розробка технології
експерименту моніторингу знань учнів загальноосвітньої школи. У тезах:
“Методика кількісного виміру мотивації навчання учнів ліцею на матеріалі
хімії” (співавтор І. Катанова) – концептуальна ідея статті та тестовий
матеріал; “Проблеми якості хімічної освіти. Моніторинг” – узагальнення
принципів педагогічних вимірювань; “Моніторинг знань учнів з хімії:
педагогічний експеримент” – розробка та узагальнення формувального
експерименту; “Досвід створення та застосування тестів у
загальноосвітній школі та ВНЗ. Порівняльний аналіз” – організація,
проведення експерименту з апробації методики моніторингу навчання хімії
в загальноосвітніх навчальних закладах та аналіз і узагальнення
результатів дослідження.

Вірогідність і аргументованість результатів дослідження забезпечені
відповідністю наукового апарату (об’єкта, предмета) меті дослідження;
застосуванням комплексу методів, адекватних поставленим меті й
завданням; кількісним та якісним аналізом експериментальних даних;
репрезентативністю вибірки й обробкою кількісних результатів дослідження
з використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на конференціях різного
рівня, а саме:

? міжнародні науково-методичні та науково-практичні конференції:
“Інженерна педагогіка: дидактичні та психологічні аспекти вищої освіти”
(Севастополь, 2001 р.); “Актуальні питання вдосконалення підготовки
конкурентоспроможних спеціалістів у нових соціально-економічних умовах”
(Севастополь, 2002 р.); “Педагогічні засади формування гуманістичних
цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості”
(Полтава, 2003 р.); “Вища освіта у ХХI столітті: Інформація –
Комунікація – Мультимедіа” (Севастополь, 2003 р.); “Наука і освіта 2004”
(Дніпропетровськ, 2004 р.); “Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія,
теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004 р.); “Актуальні проблеми
особистісно-зорієнтованого навчально-виховного процесу в системі
безперервної освіти” (Кременець, 2004 р.); ХI Каришинські читання
“Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах
моделювання освітнього середовища” (Полтава, 2004 р.); “Динаміка
наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); “Наука та
технології: крок у майбутнє – 2006” (Бєлгород, 2006 р.);

? всеукраїнські наукові, науково-методичні та науково-практичні
конференції: “Сучасна хімія і вища школа” (Полтава, 2002 р.); “Шляхи
розвитку хімічної освіти в Україні” (Львів, 2002 р.);
“Природничо-наукова освіта школярів: реалії та перспективи” (Тернопіль,
2003 р.); “Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у
вищій школі” (Кривий Ріг, 2004 р.); “Інформаційні технології в освіті,
науці і техніці ІТОНТ-2004” (Черкаси, 2004 р.); “Безперервна освіта:
реалії та перспективи” (Івано-Франківськ, 2004 р.); “Проблеми викладання
хімічних дисциплін щодо реалізації принципів Болонського процесу”
(Донецьк, 2005 р.); “Хімічна освіта в контексті Болонського процесу:
стан і перспективи” (Київ, 2006 р.);

? наукові конференції установ: Донецького національного університету
(Донецьк, 2003 р., 2005 р.); Інституту педагогіки АПН України (Київ,
2001-2006 рр.).

Крім того, апробація і використання результатів дослідження
здійснювалися шляхом публікації матеріалів у журналах “Біологія і хімія
в школі”, “Освіта і управління”, “Рідна школа”, “Шлях освіти”,
науково-методичних збірниках, у процесі читання лекцій, проведення
практичних занять з курсу “Новітні технології навчання”, керівництва
педагогічною практикою та дипломними роботами студентів Донецького
національного університету.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 49 публікаціях, у
тому числі: 1 монографія, 3 навчально-методичних посібника (1 з грифом
Міністерства освіти і науки України), 26 статей у фахових виданнях,
затверджених ВАК України, 6 статей у збірниках матеріалів конференцій,
13 тез всеукраїнських та міжнародних конференцій. Одноосібних робіт 38.

Кандидатська дисертація з теми “Формування системи тестів з хімії для
загальноосвітньої школи” захищена у 2000 р. Матеріали кандидатської
дисертації у підготовці докторської не використовувались.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів,
загальних висновків, списку використаних джерел, що включає 510
найменувань, з них – 39 іноземними мовами (45 стор.), та тринадцяти
додатків (100 стор.). Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 540
сторінок, з них 395 сторінок – основний текст, який містить 16 рисунків
та 44 таблиці (25 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано зв’язок
роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено об’єкт,
предмет, мету, гіпотезу, методологічні й теоретичні засади, концепцію,
завдання, методи та етапи педагогічного дослідження, розкрито наукову
новизну, практичне значення одержаних результатів, встановлено їх
вірогідність і аргументованість, наведено особистий внесок здобувача,
форми апробації, впровадження в практику роботи загальноосвітніх
навчальних закладів результатів дослідження, публікації.

У першому розділі “Педагогічний моніторинг: історія, проблеми, пошуки,
здобутки” висвітлюються етапи становлення та розвитку моніторингу у
світовій педагогічній практиці. Аналізується стан проблеми та
розкриваються перспективи розвитку моніторингових досліджень у системі
освіти України.

Аналіз літературних джерел виявив, що системне дослідження якості освіти
передбачає вивчення комплексу проблем, які охоплюють: а) з’ясування
сутності базових понять якості освіти (її визначення, структурні
компоненти, властивості, критерії й норми тощо); б) визначення процедур
і показників оцінювання якості освіти (як освітнього процесу, як його
результату і як функціональної системи); в) проведення моніторингу та
прийняття управлінських рішень задля забезпечення встановлених норм
якості освіти на всіх її рівнях.

З’ясовано причини великої уваги до проблеми моніторингу в зарубіжних
країнах, які пояснюються тим, що, по-перше, проведення моніторингу та
порівняння його інформації з міжнародними показниками дає змогу одержати
матеріал для оцінки стану системи освіти порівняно з іншими країнами.
По-друге, дані моніторингу використовуються для розроблення освітньої
політики держави. Моніторинг дає інформацію про те, як і наскільки ці
зміни впливають на результати освітньої системи на різних рівнях
(локальному, регіональному та державному).

В огляді розглянуто різні поняття моніторингу в педагогіці (А. Дахін,
Г. Єльнікова, Л. Качалова, О. Майоров, С. Подмазін, Д. Уїлмс), види
моніторингу в освіті (А. Бєлкін, А. Єрмола, Т. Лукіна, О. Майоров,
Д. Матрос, Д. Полєв, Д. Уїлмс), вимірювання, які здійснюються під час
моніторингових досліджень (М. Бершадський, Н. Боттані, В. Гузєєв,
А. Дахін, А. Тайджнман), категорії об’єктів, відкритих для
моніторингових процедур (Г. Ковальова, А. Тайджнман). Це дало змогу
встановити, що всі види моніторингу умовно можна поділити на два типи:
зовнішній (регіональний, муніципальний, національний, міжнародний) та
внутрішній (адміністративний, педагогічний, учнівський або
індивідуальний) моніторинг залежно від того, хто організовує
дослідження. З’ясовано, що в педагогіці виділяють також інформаційний,
управлінський, базовий та проблемний види моніторингу залежно від мети
організації дослідження, а також типи систем педагогічного моніторингу
(моніторинг узгодження управління, діагностичний моніторинг, моніторинг
діяльності). Об’єктами моніторингових досліджень в освіті є система
освіти (національна, регіональна, муніципальна, навчальний заклад),
процеси (навчання, виховання тощо), діяльність (учня, групи учнів,
вчителя тощо). Інформація про об’єкти транслюється за допомогою освітніх
індикаторів, які визначаються як статистичні дані для забезпечення
інформацією про стан та напрями розвитку освітньої системи або її
окремої складової.

Констатувальний експеримент дав змогу визначити не вирішені раніше
проблеми моніторингу навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних
закладів, найактуальнішими з яких є:

? розробка теоретико-методичних засад моніторингу результатів навчання
учнів хімії;

? створення концепції, методичної моделі та логіко-структурної схеми
організації моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії;

? визначення методики організації моніторингу та методики корекції
засвоєння учнями знань та умінь з хімії;

? визначення умов стандартизації педагогічних моніторингових досліджень;

? конструювання науково обґрунтованих якісних вимірників для здійснення
внутрішнього (локального, індивідуального) моніторингу результатів
навчання учнів хімії.

Дослідження засвідчило, що проблемі моніторингу в процесі навчання
загалом і хімії зокрема як у зарубіжній, так і вітчизняній школі та
педагогіці приділялась увага, проте у вітчизняній школі методика
організації та проведення моніторингу результатів навчання учнів хімії
не розглядалася. Необхідність створення для сучасної вітчизняної школи
кількісного, об’єктивного процесу вимірювання рівня знань та умінь учнів
на будь-якому етапі навчання, а також створення інструментарію
вимірювання результатів навчання учнів з хімії зумовило необхідність
розробки та впровадження нами концептуальних положень,
методико-технологічних підходів до моніторингу в навчальний процес
загальноосвітніх закладів з хімії.

У другому розділі “Теоретичні та технологічні засади моніторингу
результатів навчання хімії” обґрунтовуються передусім концептуальні
засади моніторингу в хімічній освіті, які включають такі вихідні
положення, як об’єкт, функції, напрями та етапи моніторингу.

У процесі дослідження науково обґрунтовано cутність поняття “моніторинг
хімічної освіти” як системи стандартних (однорідних, порівняльних)
вимірювань, за фіксованими (накопичуваними) результатами яких
здійснюються педагогічне оцінювання, спостереження, діагностика,
управління та прогнозування стану хімічної освіти і змін, які
відбуваються під час педагогічного процесу, що охоплює вимірювання рівня
знань і умінь учнів з хімії і здійснюється на внутрішньому
(індивідуальному, локальному), зовнішньому (муніципальному,
регіональному, національному) рівнях управління освітою, що передбачає
розробку науково обґрунтованих рекомендацій підвищення ефективності
функціонування хімічної освіти.

Під час дослідження сформульовано структурні компоненти управління
якістю хімічної освіти, які складаються з мети управління якістю
хімічної освіти; встановлення вихідного стану керованого процесу;
основних перехідних станів процесу навчання хімії; забезпечення
систематичного зворотного зв’язку; регуляції процесу навчання хімії.

Розробляючи технологію моніторингу результатів навчання хімії, ми
розглянули сутність поняття педагогічної технології, яка підвищує
ефективність освітнього процесу шляхом досягнення гарантованих
запланованих результатів навчання (М. Арстанов, В. Беспалько,
С. Гончаренко, В. Гузєєв, М. Кларін, А. Кушнір, С. Локетіс, Н. Ничкало,
Т. Сакамото, Г. Сєлєвко, В. Юдін); ураховували розвиток пізнавальних
можливостей учнів у процесі навчання хімії (Н. Буринська), формування
творчого інтелекту учнів (В. Паламарчук), управління процесом засвоєння
учнями навчального матеріалу (В. Бондар), кібернетичну модель
навчального процесу (Н. Тализіна) та таксономію цілей навчального
предмета (Б. Блум).

Уперше розроблено модель моніторингу результатів навчання хімії
(рис. 1), основні структурні складові якої співвідносяться з етапами
процесу організації моніторингу та логікою засвоєння учнями знань та
умінь з хімії – концептуальний, мотиваційно-змістовий, процесуальний,
результативно-оцінний та регулювальний компоненти.

Концептуальний компонент моделі організації моніторингу передбачає
розкриття сутності та основних положень моніторингу результатів навчання
хімії на внутрішньошкільному управлінні навчальним процесом на засадах
кваліметрії.

Мотиваційно-змістовий компонент є провідним, оскільки він спрямовує і
коригує весь процес формування знань та вмінь учнів з хімії, стимулюючи
їх навчальну діяльність. Мотиви при цьому скеровані на певну мету
навчання і діяльність учнів (когнітивну чи ефективну). Компонент
передбачає створення зразка спостереження стану навчальної діяльності
учнів шляхом визначення еталона знань та умінь учнів, діагностичних та
мотиваційних цілей навчання з урахуванням змісту, структури та
особливостей навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Рис. 1. Модель моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх
навчальних закладах

Процесуальний компонент моделі відбиває технологічні заходи проведення
моніторингу (форми організації, основні етапи, методи, принципи, умови,
методичний та математичний апарат вимірювання результатів навчання
хімії), передбачає вибір або конструювання інструментарію вимірювання
навчальних досягнень учнів із хімії за критеріями дидактичних цілей, за
допомогою якого в математичній формі відображається результат навчання
хімії.

Результативно-оцінний компонент процесу моніторингу формує систему
заходів, яка складається з узагальнення, інтерпретації одержаних даних.
Увага приділяється якісному та кількісному аналізу одержаних
результатів, визначенню помилок як окремого учня, так і всього класу.

Регулювальний компонент моделі забезпечує на рефлексивній основі
корекційну роботу, яка спрямована на самоаналіз та самокорекцію знань
учнями, а також проектування та конструювання навчального процесу хімії
на кожний наступний урок (та теми в цілому) з урахуванням змісту,
структури та цілей навчання.

В основу моделі покладено особистісно-зорієнтований, систематичний,
синергетичний (стрижневою основою якого є теорія змін та теорія
самоорганізації) та кваліметричний підходи.

З погляду синергетики самонавчання, самоаналіз, самокорекція є проявом
самоорганізації учнів у навчальному процесі, і саме на них базується
регулювальний компонент розробленої моделі моніторингу результатів
навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах. Теорія змін
прослідковується в конструюванні учителем навчального процесу хімії на
кожний урок, появі результату, відмінного від прогнозованого.

Кваліметричний підхід пов’язаний з розробкою та використанням під час
моніторингу результатів навчання хімії науково обґрунтованих якісних
вимірників, показників вимірювання, шкали оцінювання, еталонів знань та
умінь учнів з хімії, а також кількісного та якісного аналізу одержаних
результатів навчання.

Організація моніторингу на уроках хімії в загальноосвітньому навчальному
закладі проявляється у характері взаємозв’язків його елементів, що
ґрунтується на технології застосування моделі моніторингу результатів
навчання учнів хімії як системної діяльності з відповідним методичним
супроводом за етапами: 1) визначення мети та планування дослідження;
2) розроблення або підбирання інструмента вимірювання навчальних
досягнень учнів з хімії; 3) проведення дослідження; 4) збирання та
опрацювання результатів; 5) аналіз та інтерпретація результатів
дослідження.

Процес моніторингу результатів навчання хімії учнів загальноосвітніх
навчальних закладів є неперервним, після завершення останнього етапу
починається знову перший з метою коригування цілі проведення
моніторингу. Отримані під час моніторингових процедур результати
навчальних досягнень учнів з хімії передбачають створення бази даних для
збереження інформації, після обробки якої виробляються висновки, на
підставі яких відбуваються коригування і знаходження резервів розвитку
навчальної діяльності учнів на основі рефлексивного ставлення тих, хто
бере участь у моніторингових процедурах.

Дослідження показало, що моніторинг результатів навчання хімії – це,
по-перше, визначення навчальних досягнень учнів з хімії шляхом
неперервного спостереження; по-друге, виявлення незадовільних наслідків
навчання та розробка коригуючої програми (корекція знань і вмінь учнів,
зміна технології педагогічного процесу); по-третє, управління навчальним
процесом та прогнозування розвитку об’єкта моніторингу, тобто учня.

Під час дослідження розроблено логіко-структурну схему організації
моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії (рис. 2), яка
реалізується за чотирма блоками: спостереження, діагностика,
прогнозування та управління.

Дослідження показало, що вчителю хімії не потрібен великий масив
кількісних даних. Важкі розрахунки, складні комп’ютерні програми
відштовхують вчителя від бажання оволодіти технологією моніторингу і
втілювати її у навчальний процес хімії.

Тому під час розробки технології моніторингу ми використовували
найрозповсюдженіші комп’ютерні програми Microsoft Excel та Windows,
обмежену кількість показників і дидактичні засоби (діагностичні листи,
технологічну карту результатів навчання хімії учня, узагальнювальну
матрицю результатів навчання учнів) та науково обґрунтовані якісні
вимірники навчальних досягнень, які давали змогу якомога швидше
визначити прогалини в знаннях учнів.

Під час відбору для моніторингу методів оцінювання й обґрунтування їх
переваг ми враховували критерії якості педагогічних вимірювань
(об’єктивність, надійність, валідність та точність вимірювання).

Порівняльний аналіз методів оцінювання рівня знань учнів (спостереження,
усна, письмова та експериментальна форми перевірки знань, тестування)
показав, що тестування є кращим методом вимірювання навчальних досягнень
учнів, оскільки він задовольняє основним методичним критеріям якості та
забезпечує об’єктивність усіх трьох головних стадій процесу оцінювання –
вимірювання, обробки даних та їхньої інтерпретації.

Але дослідження показало, що моніторинг результатів навчання хімії не
може базуватися на якомусь одному інструментальному комплексі. Для
різних компонентів змісту освіти і різних груп цілей освітнього процесу
варто застосовувати різні вимірники навчальних досягнень учнів, тому ми
намагалися комбінувати тестову форму контролю з традиційними формами
контролю.

У дисертації сформульовано основні принципи (цілеспрямованості та
мотивації, системності, структурованості, однорідності, відповідності,
диференціації, наукової обґрунтованості та об’єктивності вимірювання) та
розроблено вимоги до створення інструмента моніторингу навчальних
досягнень з хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів за
напрямками: вимоги до змісту, форми, складності й розміщення завдань; до
оформлення вимірників й обробки результатів вимірювання;
логіко-психологічні й науково-гносеологічні вимоги.

Рис. 2. Логіко-структурна схема організації моніторингу навчальних
досягнень учнів з хімії

Визначено, що завдання, сконструйовані для моніторингу результатів
навчання хімії, мають бути: правильними – не допускати вільного
тлумачення у тексті завдання; однозначними – виключати можливість
формулювання багатозначних відповідей; відносно короткими – обмежувати
кількість слів в тексті завдання; технологічними – забезпечувати
можливість співвідносити кількісну оцінку виконання тесту із шкалою
вимірювання та давати змогу здійснювати математичну обробку результатів;
придатними – забезпечувати вимірювання рівня навченості широких
контингентів учнів, які оволодівають однаковим обсягом знань на
однаковому рівні навчання.

Під час дослідження розроблено систему заходів та програму методичної
підготовки вчителів хімії з метою організації та проведення моніторингу
навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах, основу якої
складають: вивчення основ організації моніторингу в освіті і практична
підготовка до діагностики та прогнозування; формування уміння розробляти
спеціальні контролювальні матеріали.

У третьому розділі “Організація моніторингу результатів навчання хімії”
розкрито методичні аспекти організації моніторингу, які полягають у
цілепокладанні, виявленні, оцінюванні, корекції знань та умінь учнів з
хімії.

Одним із методичних аспектів моніторингу результатів навчання хімії є
діагностичне цілепокладання, яке полягає в конкретизації мети уроку,
формулюванні її через результат діяльності учня, причому такий
результат, який має бути досягнутий учнем. Наприклад, сформувати уміння
розпізнавати основні типи хімічних реакцій (початковий рівень,
розпізнавання); сформувати в учнів уміння розрізняти реакції сполучення,
заміщення, обміну, розкладу (середній рівень, розуміння); сформувати
уміння класифікувати реакції за різними ознаками, уміння характеризувати
процеси окиснення та відновлення (достатній рівень, уміння і навички);
сформувати уміння оцінювати значення реакцій різних типів, уміння робити
висновки про вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій
(високий рівень, перенесення знань).

Дослідницька робота з учителями різних загальноосвітніх установ
переконує нас у тому, що сформовані традиційні підходи до визначення
мети уроку через планування діяльності вчителя на уроці не дозволяють
перейти на інший підхід, зумовлений технологією моніторингу. У випадку
використання методики моніторингу важливо, щоб учитель планував і свою
діяльність, і результат діяльності учня на уроці. Дослідження показало,
що вирішити цю проблему допомагає й використання циклічного планування,
яке передбачає логічний розвиток пізнавальної діяльності учнів та
навчальної діяльності вчителя.

Під час дослідження визначено ступінь фактичного досягнення поставлених
діагностичних цілей, який визначається відсотком правильних відповідей
всіх учнів класу на завдання. Для визначення ступеня фактичного
досягнення цілей навчання ми пропонуємо шкалу: (0-29%) – критичний
ступінь; (30-50%) – низький ступінь; (51-74%) – допустимий ступінь;
(75-100%) – оптимальний ступінь.

Іншим методичним аспектом моніторингу результатів навчання хімії є
виділення еталонів навчального матеріалу за освітнім державним
стандартом та критеріями оцінювання навчальних досягнень.

Під час дослідження було запропоновано схематичне зображення еталона
знань та умінь учнів з хімії (рис. 3), де коло охоплює всі знання та
уміння з хімії.

На схемі показано три аспекти (державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів, навчальний матеріал), що відсікають, уточнюють,
конкретизують знання та уміння, якими учень має володіти з будь-якої
теми за чинною державною програмою з хімії. Особливість розробленого
нами схематичного зображення еталона полягає в тім, що в еталон увійшли
критерії та норми, що враховують усі рівні навчальних досягнень.

Критерії оцінювання
Державні вимоги до рівня

навчальних досягнень
загальноосвітньої підготовки

учнів з хімії
з хімії

Навчальний матеріал з хімії за чинними

державними програмами та підручниками

Рис. 3. Схематичне зображення еталона знань та умінь учнів з хімії, де I
– початковий, II – середній, III – достатній, IV – високий рівні
навчальних досягнень учнів

Дослідження показало, що формування на уроках хімії еталона за
розробленою схемою дозволило порівнювати як учням (самоаналіз,
самооцінка), так і вчителям одержані знання з еталоном знань та умінь.
Такий підхід мотивує учнів до вивчення всієї теми з наближенням до
еталона і, тим самим, підвищує рівень навчальних досягнень учнів з
будь-якої теми. Це припущення було підтверджено й експериментально.

Визначено основні принципи формування еталона знань та умінь з хімії
(системності, відповідності, структурованості змісту,
критеріально-інтеграційний, мотиваційний, інваріантний) та встановлено
основні напрями у його визначенні (предметно-змістовий, процесуальний,
діяльнісний).

Під час дослідження виявлено, що у шкільній практиці спостерігаються
значні розбіжності в оцінці вчителями навчальних досягнень учнів з
хімії. Ми ж розглядали підвищення об’єктивності оцінки знань як одне з
концептуальних положень методики моніторингу, яке сприяє підвищенню
позитивного ставлення учнів до навчання. Тому, користуючись теорією
шкалювання, базуючись на аналізі існуючих шкал оцінювання, ми розробили
шкалу конвертації тестових балів учнів (результатів навчання) у
12-бальну систему оцінювання (табл. 1). Така шкала допомагає вчителю
швидко й об’єктивно оцінити рівень засвоєння знань та умінь учнів з
хімії.

Використовуючи шкалу конвертації як шкалу оцінювання результатів
навчання учнів з хімії, вчитель одержує інформацію про засвоєння знань
та умінь учнями за рівнями. Так, початковий рівень – 0-19%; середній –
20-50%; достатній – 51-81%; високий – 82-100% правильних відповідей. Але
для того, щоб учитель ефективно використовував 12-бальну шкалу
оцінювання, необхідно підходити об’єктивно до оцінювання результатів
навчання учнів, розробити критерії оцінювання діяльності учня, чітко
визначити, що повинен знати та уміти учень, виконуючи ту чи іншу роботу,
за якими параметрами його оцінювати і яким інструментом виміряти рівень
навчальних досягнень учнів з хімії.

Таблиця 1

Шкала конвертації тестового бала в 12-бальну систему оцінювання

Оцінка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Відсоток правильних відповідей (Х), % 0-5 6-11 12-19 20-29 30-39 40-50
51-61 62-71 72-81 82-89 90-95 96-100

?Х, % 5 6 8 10 10 11 11 10 10 8 6 5

Важливим етапом моніторингу є підбирання контролювальних засобів
(інструментарія вимірювання) для того, щоб перевірити досягнення
поставлених діагностичних цілей та визначити навчальні досягнення учнів.

Педагогічний експеримент, власний педагогічний досвід і досвід учителів,
що вивчався у процесі дослідження, засвідчують, що весь контроль за
результатами навчання учнів хімії можна використовувати вчителю для
систематичних моніторингових досліджень, результати яких накопичуються,
узагальнюються, аналізуються, що спонукає вчителя до управління
навчальним процесом з хімії, а також прогнозування результатів навчання
учнів.

У процесі дослідження розроблені та науково обґрунтовані вимірники рівня
знань і умінь учнів з хімії за 7-11 класи для кожної навчальної теми.
Валідність вимірників навчальних досягнень учнів з хімії доведено за
нормальним законом розподілу, тому їх можна вважати внутрішньо
стандартизованими і придатними для проведення моніторингу результатів
навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах.

Виявлено, що від організації роботи учнів з вимірниками та чіткого
дотримання учителем методики вимірювання залежить об’єктивність
оцінювання знань і загалом ефективність використання тестів у
навчальному процесі хімії. З метою ефективного використання створених
вимірників на уроках хімії розроблено методику, яка полягає в
організації вимірювання, інтерпретації (чи конвертації) виміру
обов`язкових результатів навчання з хімії в різних за рівнем знань
класах, різними вчителями (дослідниками).

Удосконалено методику побудови тесту як інструмента моніторингу
навчальних досягнень учнів з хімії шляхом введення етапу проектування
змісту вимірника за встановленою спеціфікацією з урахуванням
діагностичних цілей “знання”, “розуміння”, “застосування”, “аналіз”,
“оцінювання” та рівнів засвоєння знань учнів.

Під час дослідження за розробленими нами пропозиціями була створена
лабораторія тестових технологій на кафедрі органічної хімії Донецького
національного університету, в якій розробляються завдання та тести для
загальноосвітніх навчальних закладів. У дисертації обґрунтовані її
наукові напрями діяльності, а саме: а) теоретичні та прикладні
дослідження в галузі технологій створення і застосування вимірників;
б) створення банку валідних завдань з хімії; в) складання вимірників
різного призначення: контролювальних і навчальних, тематичних і
підсумкових залежно від їх застосування на різних етапах навчання;
г) випробування вимірників шляхом пілотного тестування та моніторингу;
ґ) визначення якості створюваних завдань і вимірників, методик і
технологій оцінювання; д) розроблення методик і програм дистанційного
тестування; е) створення збірників і буклетів тестів.

Обґрунтовано необхідність створення центрів моніторингу освіти, у тому
числі хімічної, що сприятиме виявленню підвищення рівня знань і умінь
учнів, розв`язанню суперечності щодо системи оцінювання як знань та
умінь учнів з хімії, так і діяльності загальноосвітнього навчального
закладу. Розроблено структуру регіонального центру моніторингу в освіті.
Визначено принципи функціонування (легітивність, наступність вимог,
науковість, зв’язок якості контролю з якістю навчання, гласність,
конфіденційність, колегіальність прийняття рішень, рівні права й
можливості для споживачів, зовнішній контроль ефективності
функціонування системи централізованого тестування) і поетапного
становлення системи централізованого тестування в Україні. Визначено
основні функції регіонального центру моніторингу в освіті
(організаційно-технологічна, інформаційна, наукова, методична,
аналітично-прогностична). Запропоновано методику проведення зовнішнього
моніторингу у загальноосвітніх навчальних закладах.

Створено цілісну технологію здійснення внутрішнього (індивідуального,
локального) та зовнішнього моніторингу результатів навчання учнів хімії
як багаторівневу систему відстеження навчальних досягнень учнів з хімії.

Спираючиcь на теорію управління навчально-виховним процесом в школі
(В. Бондар, Г. Єльнікова, Т. Левченко, В. Пікельна), основи
особистісно-зорієнтованого навчально-виховного процесу (І. Бех,
С. Подмазін), методику навчання хімії (Н. Буринська, Н. Чайченко);
враховуючи гуманістичну стратегію навчання (І. Бех, С. Гончаренко,
Ю. Мальований, І. Зязюн) і модель самокорекції засвоєння знань
(Т. Борова), ми розробили методику та схему корекції знань та умінь
учнів з хімії під час моніторингу (рис. 4), яка складається з чотирьох
етапів: виявлення прогалин у знаннях та уміннях учнів, планування
коригуючої роботи, корекція знань та умінь і виявлення змін після
реалізації коригуючих заходів.

На етапі виявлення прогалин у знаннях та уміннях учнів відбувається
збирання та аналіз інформації про засвоєння знань і умінь учнів за
допомогою статистично-математичного апарату і визначення причин незнання
шляхом проведення бесід, анкетувань учнів тощо.

На етапі планування коригувальної роботи передбачається конструювання
процесу навчання хімії шляхом підбору форм корекції, засобів навчання за
принципами диференціації, індивідуалізації, гуманізації. Незалежно від
того, який підхід ми обираємо, щоб коригувати навчання, а значить,
формувати конкретні теоретичні, емпіричні знання, перший етап коригуючої
роботи завжди мотиваційний. Важливими факторами цієї методики є
позитивна мотивація учнів на повне засвоєння навчального матеріалу та
творчий підхід вчителя до процесу навчання, його зацікавленість у
засвоєнні учнями навчального матеріалу.

Корекцію знань та умінь складають соціальні, педагогічні, психологічні
функції самокорекції процесу засвоєння знань (факти, поняття, закони,
закономірності, теорії, правила, алгоритми дій тощо), системний підхід
до побудови змісту та структури навчальної діяльності учнів з хімії.
Результативність функціонування запропонованої методики зумовлена рівнем
засвоєння учнями знань і умінь оперувати ними, розвитком їхніх
інтелектуальних здібностей, що визначають ціннісне ставлення до хімічних
знань загалом.

Етап виявлення змін після реалізації коригуючих заходів передбачає
спостереження, аналіз, самоаналіз засвоєння знань. Цей етап методики
передбачає перехід до спостереження за засвоєнням знань наступної теми.
І знову повторюється перший етап виявлення прогалин у знаннях та уміннях
учнів, що робить цю методику циклічною.

Рис. 4. Циклічна схема корекції знань та умінь учнів з хімії

>

@

@

h

?

e

*1/43/4a,

j

I

O

????????????@

?

e

*?1/43/4,

j

O

]„`„

¤1$]„^„`„

„6

dh]„^„`„6

„6

dh ¤1$]„^„`„6

&

&

*

,

D

X

?

3/4

A

E

Oe

U

Ue

i

u

??????????’???????????’???????????????’???????????’???????Опрацьована
методика має критеріально-орієнтовані ознаки, у процесі реалізації якої
поточна оцінка відіграє роль зворотного зв’язку та підпорядкована
досягненню мети (при цьому поточні оцінні судження, що отримає учень,
мають змістовий характер, вони допомагають учневі скоригувати свою
роботу). Вчителю відводиться роль консультанта, інформатора і
спостерігача, а учень відіграє центральну роль у навчальному процесі.
Саме це робить процес засвоєння знань плідним, пізнавальним, цікавим,
творчим, ефективним, що й підтвердилося під час дослідження.

Базуючись на тому, що дані, отримані під час моніторингу, можна
використовувати для спостереження, оцінювання, діагностики, контролю,
прогнозування, управління, ми визначили наступні принципи організації та
здійснення моніторингу у навчальному процесі з хімії загальноосвітніх
навчальних закладів: цілеспрямованість й мотивація; системність й
систематичність; гласність, корекція, диференціація, індивідуальний та
гуманістичний підходи до учнів; наукова обґрунтованість, точність,
повнота і конкретність висновків, рекомендацій і пропозицій; дієвість,
вимогливість й ефективність навчання учнів хімії.

З’ясовано можливості та труднощі втілення технологій моніторингу в
навчальний процес з хімії.

Під час дослідження розроблено схему управлінського циклу результатів
навчання хімії учнів навчального закладу. Схема має спрощений характер і
не враховує зовнішні соціально-економічні впливи, а характеризує,
більшою мірою, ситуацію функціонування системи хімічної освіти на рівні
навчального закладу. Вона дозволяє проілюструвати основні підходи до
одержання необхідної інформації у процесі моніторингу навчання хімії.

Удосконалено схему організації навчання хімії учнів навчального закладу,
що базується на визначенні системи оцінних показників на “вході” та на
“виході”, за якою можливе проведення локальних обстежень навчальних
закладів з використанням моделей оцінки діяльності: відповідності
нормам, вихідного контролю, контролю досягнень, вимірюванні змін у
навчальних досягненнях учнів.

Дослідження показало, що відмінною рисою моніторингу навчання хімії від
традиційних форм і методів контролю є інформація про відповідність
фактичного результату його очікуванням, прогнозуванням, а також оцінка
цієї відповідності. Що стосується концептуальних положень технології
моніторингу, то вони полягають у сприянні зростанню позитивного
ставлення учнів до навчання через об’єктивність оцінки знань.

Розроблена методика організації та проведення моніторингу результатів
навчання хімії учнів навчального закладу добиралася на підставі
кваліметричного підходу з урахуванням специфіки навчання хімії та
процесуальності, а саме: ініціювання та підготовка до проведення
моніторингу; проведення вимірювання; збирання та опрацювання
результатів; узагальнення, аналіз та інтерпретація отриманих даних;
вироблення рекомендацій (стратегії змін) щодо розвитку досліджуваного
об’єкта. Після завершення останнього етапу коригуючої програми знову
перевіряємо, як учні засвоїли матеріал. За розробленою методикою
передбачається поглиблене вивчення результатів навчання хімії з метою
збирання, аналізу, узагальнення та систематизації оперативного масиву
інформації, одержаної у разі вимірювання об’єктивним стандартизованим
інструментом, розробленим за чинними державними програмами.

У дисертації показано, що розроблена методика моніторингу результатів
навчання хімії дає можливість учителю скласти цілісне уявлення про
підготовку учнів з хімії шляхом дослідження набутих знань та умінь
(теоретичного та фактичного матеріалу, хімічної мови, вирішення
розрахункових задач тощо); виявити провідні тенденції в динаміці якісних
змін у процесі навчання хімії на рівні навчального закладу і розробити
систему стратегічних та операційних дій, спрямованих на контроль,
оцінювання, вдосконалення і підвищення результатів навчання хімії у
загальноосвітніх навчальних закладах.

У четвертому розділі “Експериментальне дослідження ефективності
розробленої методики моніторингу результатів навчання хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах” розкрито перебіг дослідження,
загальні питання організації експерименту, методи дослідження і подано
результати апробації та ефективності застосування розробленої методики
моніторингу результатів навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних
закладів.

Педагогічний експеримент здійснювався в два етапи. На першому етапі
дослідження передбачалася апробація методики моніторингу результатів
навчання хімії, а на другому – визначалася педагогічна доцільність
запропонованої методики.

Етап апробації методики моніторингу складався з трьох моніторингових
досліджень на базі семи навчальних закладів Ленінського району м.
Донецька ЗОШ I – III ступенів № 28, 31, 37, 42, 44, 45 та НВК
“Гармонія”. Термін проходження апробації – два навчальні роки 2003-2004
та 2004-2005. Експериментальним дослідженням було охоплено 70 класів
загальноосвітніх шкіл м. Донецька, в яких навчалися понад 900 учнів 8-х
та 9-х класів і понад 600 – 10-х та 11-х класів.

Встановлювався план-графік проведення обстежень. Проводилися додаткові
зондажні опитування різних суб’єктів освітнього процесу щодо їх
ставлення до діагностичних процедур, які здійснювалися у навчальному
закладі в межах програми відслідковування результатів навчання учнів
хімії. Вимірювання здійснювали розробленими вимірниками з хімії, що
складалися з чотирьох варіантів. Кожний учень під час вимірювання
отримав індивідуальний збірник тестів і бланк відповідей. Результати
вимірювання навчальних досягнень з хімії учнів 8-11-х класів статистично
оброблялись за допомогою комп’ютерної програми.

Під час дослідження ми отримали великий масив різних показників.
Методами математичної статистики з урахуванням кваліметричного підходу
до оцінювання якості знань учнів було визначено, що на індивідуальному
(учнівському) рівні показник якості знань учня з хімії визначається як
відсоток правильних відповідей на завдання вимірника або його
середньоарифметична величина на локальному рівні Х%с (клас, навчальний
заклад), але за умов, що вимірювання здійснюється якісними науково
обґрунтованими вимірниками і стандартизованою процедурою вимірювання.
Цього ми й дотримувалися під час свого дослідження.

Під час першого пілотного моніторингового дослідження була поліпшена
технологія порівняння та діагностики результатів навчання учнів з хімії,
визначені та апробовані шляхи опрацювання результатів та конвертації.
Усі виявлені недоліки враховувались під час проведення наступних
моніторингових досліджень.

Під час дослідження було проведено анонімне анкетування 1517 учнів.
80,2% опитаних вважали, що запропонована процедура є чеснішою, і їм вона
подобається більше, ніж традиційні усні чи письмові іспити. 45,5% учнів
сподівалися під час тестування перевірити справжній рівень своїх знань
із хімії. Слід зауважити, що своїми власними результатами були
задоволені 38,5% опитаних.

Учасникам дослідження було також поставлене запитання щодо технології
проведення вимірювань під час моніторингу. Так, рівень складності
запропонованого тесту з хімії оцінюють як “легкий” – 3,2%, “середньої
складності” – 45,1%, “складний” – 45,0%, “дуже складний” – 6,7%. Час,
відведений на виконання завдання, вважає достатнім 40,8% опитаних,
недостатнім – 59,2%. 91,8% учнів уважає, що процедура тестування була
суворо дотримана, 8,2% – дає негативну відповідь. 89,4% опитаних бажали
б перевірити шляхом тестування свої знання з інших предметів, 10,6% – не
бажали.

Отримані результати анкетування свідчать про те, що апробовану методику
моніторингу можна використати в загальноосвітніх навчальних закладах під
час навчання хімії. Учасники експерименту підтверджують її переваги над
традиційною системою оцінювання та контролю. Цей незаперечний факт став
основою для організації подальших моніторингових досліджень.

Під час другого моніторингового дослідження проводили вимірювання
навчальних досягнень з хімії всіх учнів вибірки 8, 9, 10 та 11-х класів
за допомогою розроблених науково обґрунтованих тестів, спрямованих на
перевірку якості сформованості конкретних елементів знань і умінь за
чинними державними програмами: знання теоретичного матеріалу (формул,
визначень, одиниць вимірювання фізичних величин); сформованість хімічних
умінь; використання стандартних процедур та алгоритмів розв’язування
типових задач; виконання хімічних перетворень; аналіз перебігу хімічних
процесів, пояснення залежностей величин, порівняння результатів
розв’язання задачі з її даними або певними науковими фактами,
обґрунтування способу розв’язування задачі тощо.

Результати поелементного аналізу вимірювання дали змогу визначити
основні напрями корекційно-розвивальної роботи з учнями. Враховуючи
вікові особливості школярів, пріоритет надавався видам і формам роботи,
орієнтованим на відтворення інформації, формування вміння логічно
мислити, аналізувати явища, давати визначення поняттям; на розвиток
критичного мислення, здатність встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки.

Взагалі за результатами другого моніторингового дослідження в 8-11-х
класах ми дійшли таких висновків:

1. У викладанні хімії переважає репродуктивна модель навчання. Більшість
учнів виконали завдання на запам’ятовування й розуміння навчального
матеріалу. Для 50% продіагностованих значною проблемою виявилися
завдання на причинно-наслідковий зв’язок з використанням знань та умінь,
набутих у процесі вивчення теоретичного матеріалу. Виявилося, що
навчання хімії було недостатньо спрямоване на розвиток таких умінь:

встановлювати генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук і
залежність між складом і властивостями речовин (в учнів 8-х класів);

визначати ступінь окиснення атомів елементів за формулами речовин;
складати схеми будови атомів елементів малих періодів та обраховувати
масу одного з продуктів реакції за вказаною масою одного з реагентів, що
містить визначену частку домішок (в учнів 9-х класів);

обраховувати вихід продукту реакції та визначати молекулярну формулу
речовин за результатами аналізу, знаючи її відносну густину або масові
частки елементів цієї речовини (в учнів 10-х класів);

пояснювати сутність та визначати причини матеріальної єдності
неорганічних та органічних речовин (в учнів 11-х класів).

Завдання проблемного характеру повністю або частково виконала тільки
третина всіх учасників діагностування.

2. У знаннях учнів експериментальних шкіл спостерігається
фрагментарність. Більшість із них завдання кожного рівня виконували
частково. Це свідчить про формальний підхід до організації навчального
процесу. Учителі не завжди переструктуровують матеріал програми,
виходячи з можливостей учнів. Одна з причин цього – незначна кількість
часу, що відводиться чинними державними програмами на вивчення того чи
іншого матеріалу.

Методи, які застосовуються нині вчителями для педагогічних вимірювань,
як правило, є дуже спрощені: при контролі не встановлюються діагностичні
цілі, яких треба досягти в процесі навчання, а, отже, різними з боку
вчителів є трактування передбачуваних результатів навчання. Для одних
учителів об’єктом контролю є фактичний матеріал, який засвоїли учні; для
інших – здатність застосувати знання на практиці; для ще інших –
здатність переносити знання на розв’язання нових завдань тощо.
Відповідно оцінюються різні сторони відповідей і розробляється своя
система перевірних завдань.

Після закінчення третього моніторингового дослідження визначали динаміку
рівня знань усієї вибірки учнів 8-11-х класів експериментальних шкіл при
переході від 1-го до 2-го та 3-го моніторингових досліджень.

З’ясовуючи причини зниження результатів навчання в деяких випадках, ми
здійснили ретельний аналіз помилок, зроблених учнями під час
вимірювання, аналіз показників трудності завдань, які були визначені як
для всієї вибірки 8-11-х класів, так і для вибірки кожного навчального
закладу, кожного класу.

За результатами моніторингу визначали якість розробленої методики
моніторингу результатів навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних
закладів.

Надійність методики характеризували надійністю вимірників, які
розроблялись для моніторингу і використовувались під час дослідження.
Статистичні дані якості вимірників мають досить високу надійність.
Значення коефіцієнтів надійності rн знаходяться в діапазоні від 0,69 до
0,95.

З метою визначення діагностичної валідності вимірників було
прокорельовано бали учнів з експертними оцінками (оцінки вчителів,
виставлені звичайним, прийнятим у школах способом). Отримані під час
кореляцій дані свідчать, що розроблені вимірники результатів навчання
учнів є валідними, оскільки достовірна вірогідність наведених кореляцій
дуже висока, а саме Р > 99,99%.

Аналізуючи параметри, що характеризують валідність завдань, –
коефіцієнти кореляції rxy та розрізнювальну здатність завдань, було
зроблено висновок, що переважна більшість завдань валідна, 16% (65 з
400) маловалідні (0,3 ( rxy ( 0,1), невалідних завдань лише 1% (5 з
400).

Отже, у процесі дослідження виявлено, що практично всі завдання і самі
вимірники в цілому валідні. Це дає підставу зробити висновок, що
методика моніторингу, де використовувалися розроблені тести як вимірники
рівня навчальних досягнень з хімії учнів 8-11-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів, також є валідною.

Валідність розробленої методики моніторингу визначали також за даними
коефіцієнтів кореляцій результатів, одержаних під час 1-го, 2-го та 3-го
моніторингових досліджень. Достовірні вірогідності всіх цих кореляцій ((
99,99 % при всіх r, що спостерігалися від 0,38 до 0,62), які отримані за
допомогою критеріїв Стьюдента, цілком достатні, щоб свідчити про
валідність запропонованої нами методики моніторингу результатів навчання
хімії.

Отже, висока технологічність, можливість об’єктивного контролю, достатня
надійність та валідність інструмента, валідність технології моніторингу
роблять розроблену методику моніторингу результатів навчання учнів
надійним важелем управління процесами навчання хімії у загальноосвітніх
навчальних закладах.

У процесі дослідження також встановлено, що запропонована процесуальна
сторона моніторингу результатів навчання хімії спонукає вчителя до
глибшого вивчення учнів, виконання контрольно-діагностичних функцій,
спрямованих на виявлення динаміки рівня навчальних досягнень учнів та
визначення елементів знань та умінь, засвоєних учнями, самоаналізу
педагогічної праці та мотивації на якісне навчання школярів.

Під час дослідження з метою перевірки ефективності використання методики
моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх закладах у
2004-2005 навчальному році проводився інший експеримент.

З метою чистоти експерименту, щоб одержати об’єктивніші результати, ми
визначили експериментальні та контрольні класи у різних навчальних
закладах. Вони обиралися приблизно однаковими за рівнем успішності
учнів, який характеризувався середньорічним балом табеля (для 8-11-х
класів) та середньорічним балом з хімії (для 9-11-х класів). Вибірка
учнів як експериментальних, так і контрольних класів склала біля 600
учнів 8-х класів і майже по 500 – 9-11-х класів.

На початку навчального року (початок експерименту) як в
експериментальних, так і в контрольних класах було визначено рівень
навчання учнів шляхом порівняння середніх тестових балів учнів та їх
оцінок за 12-бальною шкалою, визначених під час тестування розробленими
науково обґрунтованими вимірниками.

В експериментальних класах у процесі формувального експерименту введення
моніторингу в навчальний процес з хімії супроводжувалося такими кроками:

виділенням еталонів навчального матеріалу за освітнім державним
стандартом та доведенням його змісту учням під час навчання на уроках
хімії з мотивацією на повне засвоєння;

формуванням діагностичних цілей навчання для перевірки досягнень учнів
за допомогою вимірників;

використанням розроблених нами науково обґрунтованих вимірників;

недотриманням жорсткого часового фактора у виконанні роботи з учнями в
плані корекції їх знань та вмінь.

Отримані дані оброблялись, аналізувались, узагальнювались за розробленою
авторською методикою. Складалися діагностичні карти вчителя з метою
діагностування навчальних цілей; діагностичні листи результатів навчання
хімії учнів з метою корекції і підвищення мотивації та ефективності
навчання хімії; узагальнюючі матриці особистісних результатів засвоєння
знань з їх фіксацією та визначенням, які елементи знань та умінь учні не
засвоїли або погано засвоїли, щоб вчасно здійснити корекцію, визначити
методи та технології навчання хімії. Зібрана у процесі дослідження
інформація являла собою великий набір даних, який ми обробляли за
допомогою комп’ютерного програмного пакету EXCEL. Усі результати
вимірювання (бали учнів) конвертувалися у 12-бальну шкалу оцінювання і
зводилися в таблиці за рівнями навчання учнів.

У контрольних класах протягом усього року навчання здійснювалося без
застосування розроблених вимірників і методики моніторингу результатів
навчання хімії. У цих класах вчителі застосовували традиційні форми
контролю. Після закінчення навчального курсу оцінювання досягнень з
хімії учнів як в експериментальних, так і в контрольних класах
здійснювалось за науково обґрунтованим підсумковим (річним) вимірником.
Результати порівнювали.

Аналіз показників успішності учнів усієї вибірки (табл. 2) дав змогу
зробити такі висновки:

1. В екпериментальних і контрольних класах відбувається зростання рівня
навчальних досягнень учнів 8-11-х класів.

Однак в експериментальних класах ця тенденція виражена сильніше, ніж у
контрольних, особливо на високому та початковому рівнях навчальних
досягнень.

У 8-х класах кількість учнів, які досягли високого рівня наприкінці
формувального експерименту, збільшується на 75%, а в контрольних – лише
на 11,8%; у 9-х класах – збільшується на 96,7%, а в контрольних – лише
на 11,8%; у 10-х класах – збільшується на 77,1%, а в контрольних –
лише на 3,4%; у 11-х класах – збільшується на 83,3%, а в контрольних –
лише на 5,7%.

Таблиця 2

Рівні навчальних досягнень учнів 8-11-х

експериментальних і контрольних класів на початку і в кінці експерименту

Клас Рівні навчальних досягнень учнів Кількість учнів

на початку експерименту в кінці експерименту

контрольні класи експериментальні класи контрольні класи
експериментальні класи

8 Початковий 52 54 48 16

Середній 331 318 313 165

Достатній 180 198 200 374

Високий 17 20 19 35

Разом осіб 580 590 580 590

9 Початковий 60 55 33 1

Середній 338 327 328 178

Достатній 116 125 151 291

Високий 17 22 19 59

Разом осіб 531 529 531 529

10 Початковий 52 61 32 4

Середній 300 315 305 161

Достатній 109 99 123 283

Високий 29 35 30 62

Разом осіб 490 510 490 510

11 Початковий 40 51 25 3

Середній 241 204 230 95

Достатній 180 203 205 330

Високий 19 25 20 55

Разом осіб 480 483 480 483

2. Водночас в експериментальних класах відбувається істотне зменшення
кількості учнів, які мають середній рівень навчальних досягнень. Для 8-х
експериментальних класів зміна становить 48,0%, а для контрольних – лише
5,4%; для 9-х експериментальних класів – 39,5%, а для контрольних – лише
3,0%; для 10-х експериментальних класів – 48,9%, а для контрольних –
лише 1,6%; для 11-х експериментальних класів – 56,6%, а для контрольних
– лише 4,6%.

Формувальний експеримент показав, що моніторинговий підхід до
навчального процесу з хімії у загальноосвітніх закладах на основі
розробленої методики спонукає до виявлення позитивних і негативних
тенденцій у динаміці якісних змін навчальних досягнень учнів,
коригування навчального процесу з хімії, реалізації зворотного зв’язку в
управлінні процесом навчання хімії, підвищення якості та ефективності
навчання учнів хімії, підвищення інформованості педагогів, учнів,
батьків про результати досягнень учнів.

Порівняння результатів вимірювання навчальних досягнень з хімії учнів
8-11-х класів контрольних та експериментальних груп наводиться у
табл. 3. Виходячи з даних табл. 3, видно, що застосування авторської
методики моніторингу за значенням середніх тестових балів Хс спричинює
підвищення рівня знань учнів в експериментальних класах порівняно з
контрольними у 8-х класах на 28,7%, 9-х – на 34,3%, 10-х – на 32,6%,
11-х – на 30,7%.

Обчислені значення t-критерію Стьюдента та число ступенів свободи n’ за
даними таблиці t-розподілу Стьюдента дають для учнів 8-11-х класів Р>
0,999, тобто достовірна вірогідність підвищення рівня знань учнів,
завдяки застосуванню розробленої методики моніторингу в навчальному
процесі хімії, складає в 8-11-х класах більше 99,9%.

Таблиця 3

Порівняння результатів вимірювання навчальних досягнень з хімії

учнів 8-11-х класів контрольних та експериментальних груп

Клас Групи N Хс ДХс ДХ, % sх t n’

8 Експериментальні

Контрольні 590

580 22,9

17,8 5,1 28,7 8,5

5,9 11,9 1168

9 Експериментальні

Контрольні 529

531 23,5

17,5 6,0 34,3 9,0

6,7 12,5 1058

10 Експериментальні

Контрольні 510

490 23,6

17,8 5,8 32,6 8,4

6,4 12,3 998

11 Експериментальні

Контрольні 483

480 25,1

19,2 5,9 30,7 8,3

6,6 12,2 961

Отже, підсумки проведення формувального експерименту дають змогу зробити
загальний висновок про підтвердження гіпотези дослідження, оскільки
добуті результати засвідчують загальну тенденцію підвищення рівня
навчальних досягнень учнів. Окрім того, моніторинг хімічної освіти дає
змогу оптимізувати діяльність учителя і коригувати результати навчання
школярів, здійснюючи індивідуально орієнтований підхід до учнів.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної літератури вітчизняних та зарубіжних
фахівців дав змогу визначити, що проблема формування
теоретико-методичних засад моніторингу результатів навчання учнів у
загальноосвітніх навчальних закладах є актуальною для більшості
предметів, зокрема хімії. Дослідження показало, що в процесі становлення
та розвитку педагогіки накопичено значний теоретичний і практичний
досвід з моніторингу якості освіти, але кожний предмет має свої
особливості і потребує вивчення питань інструктивно-алгоритмічних
процедур, наприклад, методики організації моніторингу навчання хімії
безпосередньо на рівні учня, вчителя, навчального закладу.

До не вирішених раніше найактуальніших проблем моніторингу якості
навчання хімії відносимо створення концепції моніторингу результатів
навчання хімії, конструювання якісних вимірників для здійснення
внутрішнього (локального та індивідуального) моніторингу результатів
навчання учнів хімії, розробку методики організації моніторингу та її
впровадження в навчальний процес загальноосвітніх закладів тощо.

З метою вирішення виявлених проблем у методиці хімії України вперше
розроблено і науково обґрунтовано концепцію моніторингу результатів
навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах, яка містить
визначення моніторингу якості хімічної освіти, функції та об’єкти
моніторингу хімічної освіти, напрямки та етапи моніторингових досліджень
з хімії, структуру організації моніторингу навчання хімії. Доведено, що
реалізація концепції можлива за умов системного використання
моніторингових досліджень у цілеспрямованому навчальному процесі з хімії
в загальноосвітніх навчальних закладах.

У процесі дослідження розроблено методичну модель моніторингу
результатів навчання хімії, сутність якої складають провідні положення
сучасної теорії основ моніторингу та методики навчання хімії, адаптовані
до нашого дослідження. Модель співвідноситься з основними етапами
технології організації процесу моніторингу та логікою засвоєння учнями
хімічних знань і вмінь і містить такі базові компоненти, як
концептуальний, мотиваційно-змістовий, процесуальний,
результативно-оцінний та регулювальний.

На підставі кваліметричного підходу з урахуванням специфіки навчання
хімії розроблено методику організації та проведення моніторингу
результатів навчання хімії. Її процесуальність складають етапи:
1) ініціювання та підготовки до проведення моніторингу; 2) проведення
моніторингового вимірювання; 3) збирання та опрацювання результатів
моніторингового дослідження; 4) узагальнення, аналіз та інтерпретація
результатів дослідження; 5) складання та вироблення рекомендацій щодо
розвитку досліджуваного об’єкта (учня).

Сутність методики полягає в проблемному аналізі й оцінюванні одержаної
інформації про результати досягнень учнів з хімії, її фіксації та
адресному розповсюдженні, дослідженні динаміки результатів навчання
учнів, виявленні позитивних і негативних тенденцій якісних змін у
навчальному процесі на уроках хімії та управлінні ним на основі корекції
знань школярів, а також у прогнозуванні подальшого розвитку учнів у
галузі навчання хімії.

Розроблено логіко-структурну схему організації моніторингу навчальних
досягнень учнів, яка реалізується за чотирма блоками: спостереження,
діагностики, прогнозування та управління.

Визначено умови впровадження методики у навчальний процес
загальноосвітніх закладів, які полягають у методичній підготовці
вчителів хімії (знання основ організації, проведення моніторингу в
освіті та методики вимірювання, розвиток діагностичного та
прогнозованого мислення); наявності якісних вимірників результатів
навчання хімії, комп’ютерної програми для здійснення технічних операцій
під час моніторингу.

Запропоновано цілісну технологію моніторингових досліджень з хімії, яка
складається з таких структурних компонентів, як визначення мети та
планування дослідження; розробка або підбір інструментарію вимірювання
результатів навчання хімії; проведення вимірювання; визначення
початкового стану; забезпечення об’єктивної інформації за розробленою
системою параметрів (зворотний зв’язок); збирання й опрацювання
результатів вимірювання; аналіз та інтерпретація результатів
дослідження; виявлення регулюючих упливів (корекція); встановлення
вихідного стану результатів навчання учнів хімії.

З метою здійснення технічних операцій моніторингових досліджень
розроблено діагностичний лист учителя й діагностичний лист учня,
технічну карту методиста та моніторингову карту діяльності навчального
закладу, яка охоплює всі об’єкти моніторингу (учні, вчителі, батьки і
матеріально-технічне, методичне забезпечення освітнього процесу),
напрями діагностування освітнього процесу взагалі та результатів
навчання хімії зокрема.

Визначено, що організація та проведення моніторингу результатів навчання
хімії здійснюються на засадах принципів цілеспрямованості й мотивації;
системності й систематичності; гласності, корекції, диференціації,
індивідуального та гуманістичного підходів до учнів; наукової
обґрунтованості, точності, повноти і конкретності висновків,
рекомендацій і пропозицій; дієвості, вимогливості й ефективності
навчання учнів хімії.

Розроблено схему еталона знань та умінь учнів з хімії за трьома
аспектами (державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,
критерії оцінювання навчальних досягнень та навчальний матеріал),
установлено основні напрями у його визначенні (предметно-змістовий,
процесуальний, діяльнісний). Визначено й основні принципи формування
еталона знань та умінь з хімії: системності, відповідності,
структурованості змісту, критеріально-інтеграційний, мотиваційний,
інваріантний.

Розроблено методику корекції знань та умінь учнів з хімії, в основу якої
покладено циклічну схему (перший етап – виявлення прогалин у знаннях та
уміннях учнів, другий – планування коригуючої роботи, третій – корекція
знань та умінь, четвертий – виявлення змін після реалізації коригуючих
заходів).

У процесі дослідження розроблені й науково обґрунтовані вимірники рівня
знань та умінь з хімії для учнів 7-11-х класів, які мають характеристики
якості надійності та валідності.

Удосконалено методику побудови тестів як інструмента моніторингу
результатів навчання хімії введенням у специфікацію змісту вимірника
завдань за критеріями навчальних цілей (знати, розуміти, застосовувати,
аналізувати, оцінювати) та за рівнями засвоєння знань (початковий,
середній, достатній, високий).

На підставі кількісного та якісного аналізу одержаних результатів
доведено, що створені тести можуть використовуватися вчителем як
інструмент вимірювання результатів навчання учнів загальноосвітніх шкіл
із хімії з метою здійснення внутрішнього (індивідуального, локального)
моніторингу.

Розроблено принципи створення інструмента вимірювання результатів
навчання учнів хімії під час моніторингу (цілеспрямованості та
мотивації, системності, структурованості, одноманітності, відповідності,
диференціації, наукової обґрунтованості та об’єктивності вимірювання).

Визначено вимоги до створення інструмента моніторингу навчальних
досягнень з хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів за
напрямками: вимоги до змісту, форми, складності й розміщення завдань; до
оформлення вимірників й обробки результатів вимірювання;
логіко-психологічні й науково-гносеологічні вимоги.

Під час дослідження обґрунтовано необхідність створення центрів
моніторингу освіти, у тому числі хімічної, що сприятиме виявленню
реального інтелекту держави, підвищенню рівня знань і умінь учнів,
об’єктивності їх вимірювання.

Розроблено і запропоновано структуру регіональних центрів моніторингу в
освіті. Визначено заходи поетапного становлення та діяльності
регіональних центрів моніторингу освіти в Україні. Обґрунтовано та
апробовано на практиці структуру й напрями діяльності лабораторії
тестових технологій.

Розроблено програму методичної підготовки вчителів хімії до організації
та проведення моніторингу в загальноосвітніх навчальних закладах, яка
складається з теоретичного вивчення основ організації системного
моніторингу в освіті та практичного здійснення процесуальних етапів
технології моніторингу результатів досягнень учнів на уроках хімії.

Визначено шляхи втілення моніторингу результатів навчання хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах, а саме:

? розробка, апробація та впровадження системи вимірників рівня
навчальних досягнень учнів з хімії;

? відбір статистичних та математичних методів опрацювання та
узагальнення одержаних результатів;

? визначення критеріїв і показників оцінювання одержаної інформації;

? конструювання системи стратегічних та операційних дій, спрямованих на
контроль, оцінювання та вдосконалення якості хімічної освіти в
навчальних закладах;

? створення багаторівневої системи відстеження якості хімічної освіти на
підставі розробленої цілісної технології здійснення внутрішнього
(індивідуального, локального) та зовнішнього моніторингу хімічної
освіти.

Під час впровадження методики моніторингу в навчальний процес з хімії
загальноосвітніх навчальних закладів виявлено такі тенденції якості
освітнього процесу навчання хімії, як підвищення рівня успішності учнів
та перехід їх від нижчого рівня засвоєння знань до вищого; розвиток
бажання учнів самостійно набувати знання, зростання зацікавленості
вчителів у якості знань та умінь учнів і мобільного перетворення
навчального процесу за результатами корекційної роботи з учнями;
посилення індивідуалізації навчальної діяльності школярів.

Експериментально перевірено педагогічну ефективність розроблених засад
моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх закладах.
Достовірність та ефективність створеної методики моніторингу доведено за
допомогою t-критерію Стьюдента, а також табличного і графічного подання
результатів експерименту. Методами математичної статистики доведено, що
рівні знань учнів (Хс) під час різних паралельних вимірювань (в
динаміці) корелюють між собою з достовірною вірогідністю кореляцій ((
99,9%), отриманою за допомогою t-критерію Стьюдента. Вірогідність цілком
достатня, аби свідчити про валідність запропонованої методики
моніторингу результатів навчання хімії. Про надійність розробленої
методики свідчить доведена надійність інструменту вимірювання
результатів навчання хімії учнів 8-11-х класів. Коефіцієнти надійності
розроблених тестів rнт знаходяться в діапазоні від 0,69 до 0,95.

Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що моніторинговий
підхід до навчального процесу хімії у загальноосвітніх закладах дає
змогу на науковій основі виконати процеси спостереження та діагностики
результатів навчання хімії, виявити тенденції в динаміці якісних змін
навчальних досягнень учнів, спрогнозувати позитивні чи негативні
тенденції у розвитку освітньої системи, підвищити якість та ефективність
управління педагогічним процесом, підвищити рівень навчальних досягнень
учнів.

Проведене педагогічне дослідження не вирішує всіх проблем моніторингу
якості хімічної освіти. Так, потребує подальшого вдосконалення
технологія зовнішнього (національного) моніторингу, створення вимірників
досягнення державних стандартів з хімії. Актуальним є детальніше
дослідження індивідуального моніторингу, пошук зв’язків між здібностями
учнів засвоювати хімічний навчальний матеріал і навчальними цілями з
метою створення найбільш ефективних методик навчання хімії.
Перспективним є ранжування шкіл за результатами моніторингових
досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії в загальноосвітніх
навчальних закладах: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 439 с. –
Бібліогр.: C.343-367.

Навчальні та методичні посібники

2. Романенко Ю.А. Використання тестів на уроках хімії: Методичний
посібник. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 91 с.

3. Романенко Ю.А. Тестовий контроль з хімії: 7-8 / Під ред.
М.М. Олійника. – Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2007. – 224 с. (З грифом
Міністерства освіти і науки України).

4. Олійник М.М., Романенко Ю.А. Тест як інструмент кількісної
діагностики рівня знань в сучасних технологіях навчання: Навч. посіб. зі
спецкурсу для студентів педагогічних спеціальностей та викладачів. –
Донецьк: ДонНУ, 2001. – 84 с. (Авторські розділи 2, 3 та 5).

Статті в наукових фахових виданнях

5. Романенко Ю. Тематичний тестовий контроль знань учнів з хімії //
Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. – 2002. – № 2. – С.13-20.

6. Романенко Ю. Тематичний тестовий контроль знань учнів з хімії //
Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. – 2002. – № 3. – С.21-32.

7. Романенко Ю. Створення незалежних регіональних центрів тестування в
Україні як фактор інтеграції в європейський простір // Шлях освіти. –
2002. – № 2. – С.23-27.

8. Романенко Ю.А. Регіональні центри тестування на Україні: тенденція
створення та розвиток / Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол.авт. –
К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2002. – Вип. 28. – С.248-256.

9. Романенко Ю.А. Технологія моніторингу освіти на регіональному рівні /
Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і
пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –
Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 24. – С.60-63.

10. Романенко Ю.А. Регіональні центри моніторингу освіти України /
Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і
пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –
Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 25. – С.56-60.

11. Романенко Ю.А. Лабораторія тестових та інноваційних технологій як
перший крок до створення регіональних центрів моніторингу освіти України
/ Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і
пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –
Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 26. – С.75-78.

12. Романенко Ю.А. Тестування в системі освіти США / Педагогіка і
психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки:
Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.-
Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 27. – С.281-285.

13. Романенко Ю.А. Моніторинг хімічної освіти: інструмент, технологія /
Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і
пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –
Київ-Запоріжжя. – 2003. – Вип. 28. – С.332-339.

14. Романенко Ю.А. Зовнішнє тестування: пошуки, здобутки / Педагогіка і
психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки:
Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –
Київ-Запоріжжя. – 2003. – Вип. 29. – С.289-295.

15. Романенко Ю. Тести в аспекті стандартизації базових знань учнів //
Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 6. – С.47-50.

16. Романенко Ю.А. Апробація механізму моніторингу навчання хімії /
Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і
пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –
Київ-Запоріжжя. – 2004. – Вип. 31. – С.374-380.

17. Романенко Ю. Моніторинг якості знань учнів в загальноосвітніх
школах: експеримент, практика управління // Освіта і управління. – 2004.
– Т.7, Ч.1. – С.133-138.

18. Романенко Ю.А. До проблеми моніторингу якості навчання хімії //
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у
підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми//
Зб. наук. пр. – Вип. 6 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. –
Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С.549-553.

19. Романенко Ю. Моніторинг хімічної освіти // Біологія і хімія в школі.
– 2004. – № 6. – С.26-28.

20. Романенко Ю.А. Технологія моніторингу навчання хімії: експеримент /
Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт.– К.:
Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 39. – С.97-107.

21. Романенко Ю. Логіко-структурна модель системного моніторингу в
освіті // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного
університету. Серія: Педагогіка. – 2005. – № 4. – С.3-8.

22. Романенко Ю. Концептуальні засади моніторингу навчання хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах // Освіта і управління. – 2005. –
Т.8, Ч.1. – С.104-108.

23. Романенко Ю.А. Педагогічна ефективність використання методики
моніторингу навчання хімії / Педагогіка і психологія формування творчої
особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко
(голов. ред.) та ін. – Запоріжжя. – 2006. – Вип. 39. – С.333-341.

24. Романенко Ю.А. Методика моніторингу навчання хімії / Педагогіка і
психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки:
Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя.
– 2006. – Вип. 40. – С.380-386.

25. Романенко Ю., Олійник М. Реформа освіти: міф чи реальність // Рідна
школа. – 2001. – № 7. – С.16-18. (Аналіз та узагальнення шляхів
освітянських реформ).

26. Олійник М.М., Романенко Ю.А., Катанова І.В. Мотивація навчання і
розвиток особистості в системі неперервної професійної освіти /
Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць
/ За редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. – У двох частинах. – Ч.1. –
К.: Видавничий центр НТУ “ХПІ”, 2001. – С.99-104. (Концептуальна ідея
статті та тестовий матеріал).

27. Романенко Ю., Олійник М. Тематичний тестовий контроль знань учнів з
хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. – 2002. – № 1. –
С.1-12. (Тематичні оцінювання № 1-7 для 8 класу, тематичні оцінювання
№ 1, 3, 4, 5 для 9 класу, тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5, 6 для 10
класу та тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5 для 11 класу).

28. Романенко Ю., Олійник М. Підсумковий тестовий контроль знань учнів з
хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. – 2002. – № 5. –
С.33-36. (Підсумкові тести для 8-9 класів).

29. Романенко Ю., Олійник М. Підсумковий тестовий контроль знань учнів з
хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. – 2002. – № 6. –
С.37-40. (Підсумкові тести для 10-11 класів).

30. Романенко Ю., Олійник М. Технологія моніторингу навчання хімії:
експеримент // Біологія і хімія в школі. – 2006. – № 3. – С.43-45.
(Виявлення змістово-процесуальних закономірностей та розробка технології
експерименту моніторингу знань учнів загальноосвітньої школи).

Матеріали конференцій, тези доповідей

31. Романенко Ю.А. Тести як аспект стандартизації контролю за
результатами навчання з хімії // Актуальные вопросы совершенствования
подготовки конкурентоспособных специалистов в новых
социально-экономических условиях: Материалы IХ Международной
науч.-метод. конф. 18-20 сентября 2002 г. – Севастополь: Изд-во СевНТУ.
– 2002. – С.67-70.

32. Романенко Ю.А. Створення незалежних регіональних центрів тестування
на Україні як фактор вирішення проблеми об’єктивного виміру якості знань
учнів/ Сучасна хімія і вища школа: Збірник матеріалів Всеукраїнської
науково-практичної конференції 14-16 жовтня 2002 р. / Кол. авт. –
Полтава: Полтавський державний педагогічний університет ім.
В.Г. Короленка. – 2002. – С.212-217.

33. Романенко Ю.А. Лабораторія тестових та інноваційних технологій:
завдання, пошуки, здобутки // Вища освіта в ХХI столітті: Інформація
Комунікація Мультимедіа: Матеріали 10 ювілейної міжнародної
наук.-метод. конф. 17-19 вересня 2003 р. – Севастополь: Вид-во СевНТУ. –
2003. – С.97-100.

34. Романенко Ю.А. Зовнішнє тестування в системі освіти // Теорія та
методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Збірник
наукових праць IV Всеукраїнської научно-практичної конференції 8-9
квітня 2004 р. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ. – 2004. –
С.170-173.

35. Романенко Ю. Моніторинг успішності та ефективності навчання хімії /
Актуальні проблеми гуманітарної освіти: Зб. наук. пр.: Матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції 13-14 травня 2004 р. – Випуск
1 / За заг. ред. д.п.н., проф. Онкович Г.В. та канд. фіз.-мат.н., проф.
Ломаковича А.М. – Київ-Кременець: РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка. – 2004.
– С.288-293.

36. Романенко Ю. Моніторинг якості хімічної освіти в Україні: проблеми,
перспективи застосування // Шляхи розвитку шкільної хімічної освіти в
Україні: Матеріали Всеукраїнської научно-практичної конференції 17-19
вересня 2002 р.: Тези доповідей. – Львів: Видавн. центр
Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка. – 2002. – С.18-19.

37. Романенко Ю. Технологія моніторингу, спрямованого на розвиток
особистості / Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей
природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості: Збірник
матеріалів Міжнародної, науково-практичної конференції Х Каришинські
читання 29-30 травня 2003 р. / Кол. авт. – Полтава: АСМІ. – 2003. –
С.415-417.

38. Романенко Ю. Інструмент моніторингу хімічної освіти // Природничо –
наукова освіта школярів: реалії та перспективи: Матеріали Всеукраїнської
науково-практичної конференції. Тернопіль. 17-19 вересня 2003 р. –
Тернопіль: Підручники і посібники. – 2003. – С.87-88.

39. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії // Матеріали VII
Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Том
43. Сучасні методи викладання. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. –
2004. – С.27-29.

40. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії як перспективний напрямок
застосування нових інформаційних технологій в освіті // Інформаційні
технології в освіті, науці і техніці: Матеріали IV Всеукраїнської
конференції молодих науковців ІТОНТ-2004: Черкаси, 28-30 квітня 2004 р.
– Ч. 2. – Черкаси: ЧНУ. – 2004. – С.145-146.

41. Романенко Ю. Моніторинг навчання хімії: педагогічний експеримент /
Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах
моделювання освітнього середовища: Збірник матеріалів Міжнародної
науково-практичної конференції ХI Каришинські читання 27-28 травня
2004 р. / Кол. авт. – Полтава: АСМІ. – 2004. – С.330-331.

42. Романенко Ю.А. Моніторинг якості освіти як крок до її реформування
// Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка
наукових досліджень 2004”. Том 28. Педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука
і освіта. – 2004. – С.35-36.

43. Романенко Ю.А. Тест як інструмент стандартизованого контролю знань
учнів з хімії // Безперервна освіта: реалії та перспективи: Матеріали II
Всеукраїнської науково-методичної конференції: Івано-Франківськ, 2004 р.
– Київ: Вища освіта України. – 2004. – С.251-252.

44. Романенко Ю.А. Основи технології моніторингу якості хімічної освіти
// Проблеми викладання хімічних дисциплін щодо реалізації принципів
Болонського процесу: Матеріали Другого Всеукраїнського
науково-методичного семінару, присвяченого 85-річчю Донецького
державного університету економіки і торговлі ім. М. Туган-Барановського.
– Донецьк, ДонДУЕТ. – 2005. – С.61-63.

45. Романенко Ю.А. Методологічні аспекти моніторингу навчання хімії //
Материалы I Международной научно-практической конференции “Наука и
технологии: шаг в будущее – 2006”. Том 7. Педагогические науки. –
Белгород: Руснаучкнига. – 2006. – С.40-42.

46. Катанова И.В., Олейник Н.М., Романенко Ю.А. Методика количественного
измерения мотивации обучения учащихся лицея на материале химии //
Инженерная педагогика: дидактические и психологические аспекты высшего
образования: Материалы VII Международной науч.-метод. конф. 19-21
сентября 2001 г. – Севастополь: Изд-во СевГТУ. – 2001. – С.64-69.
(Концептуальна ідея статті та тестовий матеріал).

47. Романенко Ю.А., Олійник М.М. Проблеми якості хімічної освіти.
Моніторинг // Праці наукової конференції професорсько-викладацького
складу за підсумками науково-дослідної роботи за період 2002-2003 рр:
Зб. наук. праць / Редколегія: О.М. Шендрик (відп. ред.) та ін. –
Донецьк: ДонНУ. – 2003. – С.11-13. (Узагальнення принципів педагогічних
вимірів).

48. Романенко Ю.А., Олійник М.М. Моніторинг знань учнів з хімії:
педагогічний експеримент // Праці наукової конференції
професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи
за період 2003- 2004 рр: Зб. наук. праць / Редколегія: О.М. Шендрик
(відп. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ. – 2005. – С.46-48. (Розробка та
узагальнення формувального експерименту).

49. Олійник М.М., Романенко Ю.А. Досвід створення та застосування тестів
у загальноосвітній школі та ВУЗі. Порівняльний аналіз // Хімічна освіта
в контексті Болонського процесу: стан і перспективи: Матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції / За заг. ред.
В.П. Покася, В.С. Толмачової. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2006.
– С.36-38. (Організація, проведення експерименту з апробації методики
моніторингу навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах та
аналіз і узагальнення результатів дослідження).

А Н О Т А Ц І Ї

Романенко Ю.А. Теоретико-методичні засади моніторингу результатів
навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання хімії. – Інститут
педагогіки АПН України, Київ, 2007.

У дисертації розроблено і науково обґрунтовано концепцію моніторингу
результатів навчання учнів хімії у загальноосвітніх навчальних закладах;
створено модель, базовими компонентами якої є концептуальний,
мотиваційно-змістовий, процесуальний, результативно-оцінний та
регулювальний; запропоновано логіко-структурну схему організації
моніторингу результатів навчання хімії, яка складається з чотирьох
основних блоків: спостереження, діагностики, прогнозування та
управління; і відповідно методику, що спрямована на контроль,
оцінювання, корекцію, вдосконалення та виявлення провідних тенденцій у
динаміці якісних змін у системі хімічної освіти. Створено інструмент
моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії. Запропоновано цілісну
технологію здійснення внутрішнього (індивідуального, локального) і
зовнішнього моніторингу хімічної освіти та багаторівневу систему
відстеження якості хімічної освіти.

Експериментально виявлено підвищення ефективності навчання за рахунок
застосування розробленої моделі, логіко-структурної схеми та методичної
системи заходів моніторингу результатів навчання хімії, які сприяють
визначенню рівня засвоєння елементів знань та умінь з хімії, підвищенню
рівня навчальних досягнень школярів та ефективному управлінню
навчально-виховним процесом з хімії.

Ключові слова: концепція, модель, логіко-структурна схема, інструмент,
методика моніторингу результатів навчання хімії.

Романенко Ю.А. Теоретико-методические положения мониторинга результатов
обучения химии в общеобразовательных учебных заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по
специальности 13.00.02 – теория и методика обучения химии. – Институт
педагогики АПН Украины, Киев, 2007.

В диссертации разработана и научно обоснована концепция мониторинга
результатов обучения химии учащихся общеобразовательных учебных
заведений; представлена модель мониторинга результатов обучения химии,
формирующаяся из базовых компонентов: концептуального,
мотивационно-содержательного, процессуального, результативно-оценочного
и регулирующего. Создана и теоретически обоснована логико-структурная
схема организации мониторинга учебных достижений учащихся по химии,
состоящая из четырех основных блоков: наблюдения, диагностики,
прогнозирования и управления.

Теоретически обоснована и разработана методика организации и проведения
мониторинга результатов обучения химии, направленная на контроль,
оценивание, усовершенствование и выявление положительных тенденций в
динамике качественных изменений в системе химического образования.

В работе акцентировано внимание на процессуальности мониторинговых
исследований результатов обучения химии учащихся общеобразовательных
учебных заведений, которые состоят из целостных технологических этапов,
а именно: 1) инициирования и подготовки к проведению мониторинга;
2) проведения мониторингового измерения (при одинаковых условиях и
наличии научно обоснованных измерителей (тестов)); 3) статистической
обработки полученных результатов; 4) сбора и обработки результатов
мониторингового исследования; 5) обобщения, анализа и интерпретации
результатов исследования; 6) составления отчета и наработки рекомендаций
(стратегия изменений) по поводу развития исследуемого объекта.

Предложена схема эталона знаний и умений учащихся в области химии по
трём аспектам (государственные требования к уровню общеобразовательной
подготовки учащихся, критерии оценивания учебных достижений школьников,
учебный материал), установлены основные направления его определения
(предметно-содержательные, процессуальные, действенные).

Разработана методика коррекции знаний и умений учащихся по химии,
которая осуществляется по циклической схеме (первый этап – определение
пробелов в знаниях и умениях учащихся, второй – планирование
корректирующей работы, третий – коррекция знаний и умений, четвёртый –
выявление изменений после реализации корректирующих мероприятий).

Создан инструмент мониторинга результатов обучения учащихся химии;
разработана целостная технология осуществления внутреннего
(индивидуального, локального) и внешнего мониторинга достижений учащихся
и многоуровневой системы отслеживания качества химического образования.

Теоретически обосновано и экспериментально доказано, что мониторинговый
подход к обучению химии в общеобразовательных заведениях дает
возможность на научной основе:

? выполнить процессы наблюдения и диагностики результатов обучения
химии;

? выявить тенденции в динамике качественных изменений учебных достижений
учащихся;

? прогнозировать позитивные или негативные тенденции в развитии
образовательной системы;

? повысить качество и эффективность управления педагогическим процессом;

? повысить уровень знаний и умений учащихся.

В диссертации показано внедрение разработанной методики мониторинга в
учебный процесс по химии общеобразовательных учебных заведений, которое
базируется на методической системе мероприятий подготовки учителей химии
и направлено на осуществление мониторинговых исследований с
контрольно-диагностическими функциями, нацеленными на выявление динамики
развития учащихся, мотивации на качественное обучение химии и более
глубокое изучение учащихся.

Экспериментально проверена педагогическая эффективность использования
разработанной методики мониторинга результатов обучения химии в
общеобразовательных заведениях. Достоверная вероятность различия
показателя уровня знаний по химии в сравниваемых группах учащихся,
имеющих одинаковый общий уровень успеваемости, превышает 99,9%.

В приложениях к диссертации представлены: пример циклического
планирования уроков химии; пример формирования базы данных;
разработанные диагностические листы и технологические карты для
фиксирования информации, полученной во время мониторинговых исследований
по химии в общеобразовательных учебных заведениях; структура
регионального центра тестирования в образовании; положение о лаборатории
тестовых технологий; тесты для мониторинговых исследований с
показателями качества; таблицы и диаграммы результатов мониторинговых
исследований.

Ключевые слова: концепция, модель, логико-структурная схема, инструмент,
методика мониторинга результатов обучения химии.

Romanenko J.A. Theoretic-methodical regulations of monitoring of
training chemistry in the comprehensive educational institutions. –
Manuscript.

Dissertation in search of scientific Degree for Doctor of Pedagogical
Sciences in speciality 13.00.02 – theory and methods of training
chemistry. – Pedagogical Institute of Ukrainian Academy of Pedagogical
Sciences, Kyiv, 2007.

The dissertation presents the worked – out and scientifically grounded
monitoring conception of pupils’ training in chemistry in the
comprehensive educational institutions; the model which has such basic
components as conceptual, motivation – substantional, technologic –
procedural, effective – evaluative and regulated; the logic-structural
model of organisation of system monitoring of chemical education which
consists of 4 main blocks: observation, diagnostics, prediction and
management; and the methods aimed to the control, appraisement,
correction, improvement and exposure of positive tendencies in the
dynamics of qualitative changes in the system of chemical education has
been theoretically proved and created. The monitoring instrument of
pupils’ progress in chemistry has been created. The holistic technology
of realization of individual, local and external monitoring of chemical
education and of the different-leveled system of quality tracking in the
chemical education has been proposed.

Experimentally proved is an increase of teaching efficiency due to the
application of the worked – out model, logic – structural scheme and
methodical system of monitoring methods of training chemistry which
promote the level determination of mastering knowledge – and abilities
elements in chemistry realizing the individual-oriented approach to the
pupils’ training; they promote an increase of the level of pupils’
progress and of the effective control of teaching and educational
process in chemistry.

Key words: conception, model, logic-structural scheme, instrument,
monitoring methods of teaching chemistry.

PAGE \* MERGEFORMAT 16

PAGE 17

PAGE 44

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ

МОТИВАЦІЙНО-ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ

РЕЗУЛЬТАТИВНО-ОЦІННИЙ КОМПОНЕНТ

Зміст, структура, види, функції, об’єкти, напрямки, принципи, етапи,
інструмент моніторингу результатів навчання учнів хімії

Мотиви і цілі навчання, формування знань та вмінь учнів з хімії: знання
(дізнавання), розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання

Зміст, структура та особливості навчання хімії: факти, поняття, закони,
закономірності, теорії

Узагальнення, інтерпретація, якісний та кількісний аналіз одержаних
даних

Дидактичні основи технології моніторингу результатів навчання хімії:

форми організації, основні етапи, методи, принципи, умови,

методичний та математичний апарат

Інструментарій вимірювання результатів досягнень учнів за критеріями
навчальних цілей

Вимірювання результатів навчання хімії на кваліметричній основі

РЕГУЛЮВАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ

Коригування навчальної діяльності

Учні: самоаналіз, самокорекція

Вчитель: проектування та конструювання навчального процесу хімії на
кожний урок та в цілому теми

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ

Спостереження

МОНІТОРИНГ

результатів навчання хімії

Діагностика

Прогнозування

Управління

Банк вимірників

Система перекодування

Перевірка результатів вимірювання (учителем, учнями)

Заповнення матриці відповідей учнів

База даних

Порівняння результатів навчання учнів, класів, навчальних закладів тощо

Оцінка діяльності учнів, класів, навчальних закладів тощо

Інтерпретація результатів вимірювання

Банк стандартів

Висновки за результатами навчання учнів, класу, школи на підставі
технологічних карт, діагностичних листів на базі співвідношення
результатів з вимогами до знань і умінь учнів, зафіксованими у
програмних документах

Банк

прогностичних моделей

Пропозиції щодо зміни об’єкта на підставі існуючих моделей

Прийняття рішень щодо зниження впливу незадовільних наслідків навчання

Створення програми корекції знань і вмінь учнів

Зміна чи вдосконалення технології педагогічних процесів

Банк

управлінських моделей

Прийняття управлінських рішень на рівні учителя, методиста, керівника

IV

Знання та уміння в галузі
хімії

III

I

II

Збирання інформації про процес засвоєння знань та умінь учнів (з теми,
розділу, курсу)

Аналіз кількісних та якісних показників навчальних досягнень учнів

Визначення причин незасвоєння того чи іншого матеріалу, елементів знань
(бесіда, анкетування учнів)

Соціальний аспект (самовизначення, вміння планувати)

Психологічний аспект (розвиток учнів за віковими особливостями)

Педагогічний аспект (впровадження технологій, які формують компонент
процесу засвоєння знань)

Хімічний аспект (факти, поняття, закони, закономірності, теорії,
правила, алгоритми дій, висновки)

I. ВИЯВЛЕННЯ ПРОГАЛИН У ЗНАННЯХ ТА УМІННЯХ УЧНІВ

Корекційна ситуація

II. ПЛАНУВАННЯ КОРИГУЮЧОЇ РОБОТИ

Репродукція, конструкція, творчість

III. КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

Рефлексія та коригування навчальної діяльності

Вибір форми корекції знань

Підбір засобів навчання за принципами диференціації та індивідуалізації
(текстові та тестові завдання)

Індивідуальна

Групова

Конструювання навчального процесу

IV. ЗМІНИ ПІСЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОРИГУЮЧИХ ЗАХОДІВ

Афективна, результативна сфери

Підбір чи розробка засобів діагностики, контролю, самоконтролю за
принципами диференціації та індивідуалізації (текстові та тестові
завдання)

Спостереження за рівнем засвоєння знань (індивідуально, фронтально)

Самоаналіз засвоєння знань та умінь учнями

Визначення динаміки засвоєння знань та уникнення прогалин

Парна

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020