Ступенева антибіотикотерапія офлоксацином при катаральній бронхопневмонії телят (автореферат)

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ПАВЛІВ

ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 619: 615.015.4: 619: 616.2: 636.2

Ступенева антибіотикотерапія офлоксацином при катаральній
бронхопневмонії телят

16.00.04 — ветеринарна фармакологія та токсикологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Л Ь В І В – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького Міністерства
аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

Гунчак Василь Михайлович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.
Ґжицького, професор кафедри фармакології та токсикології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Малик Остап Григорович,
Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних
препаратів та кормових добавок, головний науковий співробітник
лабораторії фармакології та токсикології

кандидат ветеринарних наук, доцент

Слюсар Надія Василівна, Подільський державний агротехнічний університет,
доцент кафедри біохімії, фармакології та радіології

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет,
кафедра паразитології і фармакології Міністерства аграрної політики
України

Захист відбудеться “13” квітня 2007 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, Пекарська, 50, аудиторія №1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, Пекарська, 50

Автореферат розісланий “9” березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Головне завдання в галузі тваринництва – збільшити та
здешевити виробництво тваринницької продукції. Одним із шляхів вирішення
цього питання є профілактика та ефективне лікування тварин при
захворюваннях інфекційної та незаразної етіології. У структурі
захворювань бактеріальної етіології бронхопневмонії у молодих тварин є
однією з причин масової загибелі і вимушеного забою. Тому, ці
захворювання наносять значні економічні збитки тваринництву. При
лікуванні захворювань бактеріальної етіології провідне місце займає
антибіотикотерапія. Високу ефективність при бронхопневмоніях проявляють
антибіотики групи пеніциліну, тетрацикліну, макролідів, аміноглікозидів
(Васильєв Н.Т., 1991, 1996; Кондрахін І.П., 1998, Левченко В.І. і
співавт., 1999;). Проте, до вказаних антибіотиків у бактерій швидко
настає резистентність, що зменшує їхню терапевтичну ефективність
(Падейська Е.Н., 1994; Навашин С.М. і співавт., 1996; Smith І.Т. et al.,
1988). Саме тому постійно здійснюється пошук нових груп антибіотиків на
основі високих технологій виробництва та складних способів синтезу, що
значно збільшує вартість лікування. Поряд із впровадженням у практику
лікування препаратів із новими фармакологічними властивостями,
створюються нові лікарські форми на базі відомих препаратів та
розробляються оптимальні схеми і способи фармакотерапії. Одним із таких
способів є ступенева (Stepdown) антибіотикотерапія при інфекційних
захворюваннях, яка за останні роки набула широкого застосування в
гуманній медицині (Навашин С.П., Фоміна Н.П., 1982; Новиков В.П. і
співавт., 1996; Яковлєв С.Я. і співавт., 1996).

При ступеневій терапії лікування починають із парентерального введення
антибіотика, щоб швидко створити терапевтичну концентрацію препарату в
крові. Відтак, антибіотик задають всередину, щоб підтримувати
концентрацію препарату в організмі на терапевтичному рівні впродовж
курсу лікування. Ступенева антибіотикотерапія характеризується високою
ефективністю і економічною доцільністю (Яковлєв С.Я. і співавт., 1996).

У практиці ветеринарної медицини відсутнє наукове обґрунтування і не
розроблені схеми ступеневої антибіотикотерапії тварин при бактеріальних
інфекціях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри
фармакології та токсикології Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького ”Дослідження
механізмів патогенезу, розладів гідролітично-транспортної функції
травної системи у худоби за дії техногенних факторів та розробка
ефективних способів зменшення їх негативної дії на продуктивність і
здоров’я тварин” (номер державної реєстрації 0102U001339). Вона є
окремим фрагментом вирішення питання розробки ефективних методів
лікування тварин.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити фармакологію і
токсичність офлоксацину та впровадити у практику ветеринарної медицини
ефективний метод лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію
методом ступеневої терапії офлоксацином – новим антибіотиком групи
фторхінолону.

Для вирішення поставленої мети, у дослідах на інтактних телятах за
морфологічними і біохімічними показниками крові та станом імунної
системи вивчали фармакологію офлоксацину при внутрішньом’язовому та
ступеневому застосуванні у терапевтичній дозі 10 мг/кг маси тіла (м.т.)

У дослідах на кролях вивчали токсичність офлоксацину в дозі 100 мг/кг
м.т., що в 10 разів більше за терапевтичну, при ступеневому введенні – 7
діб внутрішньом’язово та 7 діб перорально.

На телятах, хворих на катаральну бронхопневмонію, вивчали ефективність
лікування офлоксацином за умов ступеневої антибіотикотерапії. У день
постановки діагнозу офлоксацин в дозі 10 мг/кг м.т. вводили
внутрішньом’язово а в наступні 2 доби препарат задавали всередину у
порівнянні із традиційним введенням біциліну-1, який вводили
внутрішньом’язово в дозі 10 мг/кг м.т., 3 ін’єкції з інтервалом 24
години.

У процесі досліджень необхідно було:

— визначити чутливість мікрофлори, виділеної із бронхіального слизу
телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, до офлоксацину у порівнянні
з антибіотиками інших груп;

— вивчити етіологію захворювання телят на катаральну бронхопневмонію;

— провести клінічні дослідження телят та встановити лікувальну
ефектив-ність офлоксацину в порівнянні з традиційним методом лікування
біциліном-1;

— за результатами досліджень розробити і впровадити в практику
ветеринар-ної медицини ступеневу антибіотикотерапію офлоксацином при
катаральній бронхопневмонії телят.

Об’єкт досліджень: морфологічні і біохімічні показники крові, показники
неспецифічної резистентності організму, активність ферментів,
білоксинтезуюча функція печінки.

Предмет досліджень: інтактні телята та хворі на спонтанну катаральну
бронхопневмонію, кролі, бактеріальна мікрофлора бронхіального слизу,
антибіотики, офлоксацин, біцилін-1, хлортетрациклін, гентаміцин,
стрептоміцин.

Методи досліджень: клінічні, морфологічні, біохімічні, мікробіологічні,
патологоанатомічні, токсикологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на інтактних телятах
вивчено фармакологію офлоксацину. Отримано нові дані про його вплив на
морфологічні і біохімічні показники крові, активність ферментів у
сироватці крові, білоксинтезуючу функцію печінки та неспецифічну
резистентність організму. Встановлено високу терапевтичну ефективність
ступеневої антибіотикотерапії офлоксацином при спонтанній катаральній
бронхопневмонії телят. Наукова новизна отриманих результатів
підтверджена заявкою на деклараційний патент на корисну модель № u 2007
00673 “Cпосіб корекції морфологічного складу крові та імунного статусу
телят при лікуванні катаральної бронхопневмонії”.

Науково обґрунтовано і практично підтверджено терапевтичні та економічні
переваги ступеневої антибіотикотерапії, у порівнянні із традиційним
методом лікування біциліном. Викладені у дисертації наукові положення
розкривають нові аспекти фармакології офлоксацину, які полягають у
високій його антимікробній дії та стимулюванні неспецифічної
резистентності організму.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані досліджень
розширюють і доповнюють відомості про фармакологію офлоксацину –
антибіотика нового покоління групи фторхінолонів та розкривають його
нові перспективні терапевтичні можливості за умов ступеневої
антибіотикотерапії телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Цей
метод широко використовується спеціалістами ветеринарної медицини
Західних областей України при лікуванні телят, хворих на катаральну
бронхопневмонію.

Перспектива подальших досліджень полягає у розширенні експериментальних
пошуків та науковому обґрунтуванні ступеневої антибіотикотерапії для
лікування тварин при інших інфекціях бактеріальної етіології.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно організовував
експериментальні дослідження з вивчення фармакології офлоксацину та його
лікувальної ефективності при катаральній бронхопневмонії телят в умовах
господарства, провів мікробіологічні дослідження бронхіального слизу і
біохімічні дослідження крові. Підібрав та проаналізував літературу за
темою дисертаційної роботи. За участю наукового керівника визначено тему
дисертаційної роботи та основі напрямки досліджень, проведено аналіз та
інтерпретацію отриманих результатів і сформульовано висновки та
пропозиції для практики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів
проведених досліджень та дисертаційної роботи доповідались,
обговорювались і отримали схвалення на щорічних наукових звітах і
конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького
(2004-2006 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих
вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки
і практики” (м. Львів, 2004 р.); Науково-практичній конференції “Сучасні
проблеми ветеринарної фармакології і фармації” (м. Київ, 2006 р.) тощо.

Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи
опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях, перелік яких
затверджено ВАК України. Подано заявку на винахід (корисну модель).

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 144 сторінках
комп’ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, аналізу та
узагальнення результатів досліджень, висновків, практичні рекомендації,
списку джерел літератури. Дисертація ілюстрована 30 таблицями і 7
рисунками. Список використаних джерел включає 236 найменувань, у тому
числі 89 — іноземних авторів.

Загальна методика та основні методи досліджень

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фармакології та
токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького та в ТзОВ “Вербів” Бережанського району
Тернопільської області протягом 2003-2006 років.

Вивчення фармакології офлоксацину провели у три етапи. На першому етапі,
на інтактних телятах досліджували вплив офлоксацину у терапевтичній дозі
(10 мг/кг м.т.) на морфологічні і біохімічні показники крові та
неспецифічну резистентність організму за умов внутрішньом’язового
введення офлоксацину з інтервалом 24 год., протягом 3-х діб поспіль та
ступеневого введення з інтервалом 24 год. – у першу добу
внутрішньом’язово, наступні дві доби препарат задавали перорально.

На другому етапі, у дослідах на кролях вивчали токсичність офлоксацину у
дозі в 10 разів більшій за терапевтичну (100 мг/кг м.т.) за умов
ступеневого введення – 7 діб внутрішньом’язово та 7 діб перорально.

На третьому етапі, на телятах, хворих на спонтанну катаральну
бронхопневмонію, вивчали ефективність лікування офлоксацином (10 мг/кг
м.т.) ступеневим методом – у день постановки діагнозу препарат вводили
внутрішньом’язово, у наступні дві доби – задавали перорально та
порівнювали з ефективністю лікування біциліном-1 (внутрішньом’язово, 10
мг/кг м.т., 3 ін’єкції з інтервалом 24 год).

Методи досліджень. У крові визначали: кількість еритроцитів –
фотоколориметрично за методикою Є.С.Гаврилець і співавт. (1986),
кількість лейкоцитів у гематологічній камері, лейкоцитарну формулу
визначали при мікроскопічному дослідженні мазків крові за
загальноприйнятою методикою, вміст гемоглобіну крові –
спектрофотометрично за методом М.С.Кушаковського у модифікації
В.С.Кондратьева (1985), величину гематокриту – центрифугуванням
гепаринізованої крові за І.І. Архангельським (1983), швидкість осідання
еритроцитів – за методом панченкова (1985).

У сироватці крові визначали: вміст загального білка, альбумінів і
глобулінів біуретовим реактивом, за методикою Л.П.Делекторської (1968),
активність аланін — і аспартат — амінотрансфераз за методикою К.Г.
Капетанакі (1981), активність лужної фосфатази – фотоколориметрично
(1981), каталази – спектрофотометрично за методикою М.А.Королюк (1988).
Неспецифічну резистентність організму визначали за бактерицидною
активністю сироватки крові (БАСК) модифікованим методом Т.О.Кузьміної
(1991), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) – фотоколориметрично
за В.Е. Чумаченько (1992), фагоцитарну активність нейтрофільних
лейкоцитів (ФАЛ) – тестом із суспензією золотистого стафілококу за
методикою В.Е. Чумаченько (1992).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Фармакологія офлоксацину при ступеневому та внутрішньом’язовому
введенні. Клінічно здоровим телятам 2 міс. віку першої групи (5 голів)
вводили офлоксацин у дозі 10 мг/кг м.т. ступеневим методом (у першу добу
внутрішньом’язово, у наступні 2 доби – перорально). Телятам другої групи
(5 голів) офлоксацин в дозі 10 мг/кг м.т. вводили внутрішньом’язово 3
доби поспіль з інтервалом 24 год. Телята третьої групи були контрольними
(5 голів). Їм внутрішньом’язово вводили ізотонічний розчин натрію
хлориду (0,1 мл/кг м.т.). Кров для досліджень відбирали із яремної вени
на 1, 3, 5, 7-у доби досліду. Результати досліджень крові подані у
таблиці 1.

Таблиця 1

Морфологічні і біохімічні показники крові телят при ступеневому введенні
офлоксацину (10 мг/кг) М ± m, n=5

Показники Доба досліджень

Контроль / Дослід Перша Третя П’ята Сьома

Еритроцити, Т/л 7,32 ( 0,16

7,62 ± 0,12 7,34 ± 0,12

8,14 ± 0,14* 7,36 ± 0,14

7,62 ± 0,24 7,56 ± 0,12

7,65 ± 0,12

Гемоглобін, г/л 110,3 ± 1,6

118,5 ± 3,2 112,4 ± 1,5

136,4 ± 3,4* 108,7± 1,5

116,7 ± 2,6 116,8±1,2

115,3 ± 2,3

Білок загальний, г/л 61,9 ± 1,22

62,4 ± 1,25 61,4 ± 1,35

68,8 ± 1,44* 62,0±1,34

68,6 ± 1,32* 62,8±1,24

63,2 ± 1,28

Альбуміни, г/л 21,4 ± 0,34

26,4 ± 0,34 22,3 ± 0,36

28,7 ± 0,64*** 21,8 ± 0,18

26,8 ± 0,8** 22,4 ± 0,16

23,5 ± 0,82

Глобуліни, г/л 36,5 ± 0,23

37,9 ± 0,64 39,1 ± 0,34

40,1 ± 0,75 40,2 ± 0,38

41,8 ± 0,56 39,2 ± 0,26

39,7 ± 0,72

Каталаза, ммоль/л 1,73 ± 0,14

1,70 ± 0,12 1,68±0,12

2,15±0,14*** 1,65±0,14

2,17±0,12*** 1,78±0,14

1,82 ± 0,15

Фосфатаза,ммоль/л 3,80±0,16

3,70± 0,12 3,86±0,12

4,18± 0,14* 3,95 ±0,22

5,25±0,16** 3,76±0,24

3,86± 0,14

АсАТ, ммоль/л 1,34±0,18

1,32 ± 0,08 1,32±0,12

1,54 ±0,12* 1,38±0,16

1,60 ± 0,08** 1,32±0,24

1,35 ±0,04

АлАТ, ммоль/л 0,62±0,08

0,58 ± 0,04 0,60 ± 0,06

0,78 ± 0,02** 0,68 ± 0,04

0,86± 0,08* 0,61±0,04

0,65 ± 0,06

БАСК, % 68,4±2,4

68,6 ± 2,2 67,2 ± 2,1

79,2 ± 2,4** 67,7±3,2

78,4 ± 2,6* 66,4±2,6

67,8±2,6

ЛАСК, % 26,4±1,7

27,8 ± 1,2 24,2±1,2

28,6 ± 1,4** 24,4±2,8

28,2± 1,4* 28,6±2,6

27,8±1,4

ФАЛ, % 53,7±2,6

55,2 ± 1,4 54,2±2,3

67,8±1,6** 57,2±3,6

68,7 ± 1,2** 60,8±1,4

58,4 ± 1,2

Лейкоцити, Г/л 8,62±0,24

8,65± 0,54 8,46±0,38

9,87 ± 0,42** 8,24±0,36

9,52±0,63** 8,56±0,26

9,42±0,43*

Ступінь вірогідності * р<0,05; ** р<0,025; *** р<0,01 При ступеневому введенні офлоксацину, на 3-у добу в телят встановлено збільшення кількості еритроцитів на 8% та підвищення рівня гемоглобіну крові на 12%. На 5-у і 7-у доби досліду кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну крові були в межах нормальних величин. При внутрішньом’язовому введенні офлоксацину кількість еритроцитів була більшою, порівняно з контролем на 3-у і 5-у доби на 8% і 8,2% а рівень гемоглобіну на 11% і 8%, відповідно. Отримані результати свідчать про подразнюючу дію офлоксацину, особливо при внутрішньом’язовому введенні, на кровотворну систему і вивільнення у кров молодих форм еритроцитів. На це вказує зменшення середнього об’єму одного еритроцита на 11% та збільшення в еритроциті вмісту гемоглобіну на 8%, внаслідок чого величина кольорового показника у телят, яким вводили офлоксацин ступеневим методом була на 5%, а при внутрішньом’язовому введенні на 8% більшою, порівняно з телятами контрольної групи. У телят обох дослідних груп не встановлено вірогідних змін величин загального об’єму еритроцитів (гематокритної величини) та швидкості осідання еритроцитів. При дослідженні білоксинтезуючої функції печінки при ступеневому введенні офлоксацину, на 3-у і 5-у доби досліду у сироватці крові телят встановлено підвищення рівня загального білка на 12-11% та альбумінів на 29-23%. Натомість рівень глобулінів був таким, як у телят контрольної групи. При введенні офлоксацину внутрішньом’язово, рівень загального білка на 3- і 5-у доби був на 7-12% вищим, а рівень альбумінів був вищим на 3, 5, 7-у доби, відповідно, на 42%, 43% і 17%. Рівень глобулінів, на вказані періоди, був знижений, відповідно, на 6%, 15% і 14%. Отже, при внутрішньом’язовому введенні офлоксацину, рівень глобулінів знижується, а враховуючи, що ця фракція білків бере участь в імунному захисті організму, можна допустити імуннодепресивну дію офлоксацину за умов парентерального введення. Встановлене підвищення рівня загального білка в сироватці крові дослідних телят при ступеневому введенні офлоксацину могло бути зумовлено активізацією процесів метаболізму та посиленим синтезом альбумінів у гепатоцитах. Підвищення рівня альбумінів у сироватці крові – це фізіологічна реакція організму на наявність у крові чужерідного агента (Гетте З.П., 1986, Логинов А.С., 1987), адже антибіотики утворюють комплексні сполуки з альбумінами. Глобуліни у вказаних процесах беруть меншу участь. На активізацію метаболічних процесів в організмі телят після введення офлоксацину ступеневим методом вказує підвищена на 12% активність АсАТ у сироватці крові, адже амінотрансферази беруть участь у процесах метаболізму білків, жирів і вуглеводів (Кондрахін І.П., 1985). Додатковим фактором активізації метаболічних процесів є те, що на 3 і 5-у доби підвищеною була активність каталази на 28% і 31% та лужної фосфатази на 8% і 7%, відповідно. При введенні офлоксацину внутрішньом’язово, на 3 і 5-у доби активність каталази була на 11-17% вищою, а активність лужної фосфатази – в межах нормальних величин. Отже, за умов парентерального введення офлоксацину реакція організму проявляється в меншій мірі, порівняно з введенням його ступеневим методом. Підтвердженням цього є активність ферментів у сироватці крові. Зокрема, каталаза бере участь у окисно-відновних процесах і її висока активність у крові свідчить про посилення реакцій метаболізму в організмі телят, яким вводили офлоксацин. При пероральному введенні антибіотика, можливо внаслідок дії офлоксацину на ентероцити, високою була і активність лужної фосфатази. При дослідженні величин показників неспецифічної резистентності організму встановлено, що при ступеневому введенні офлоксацину на 3 і 5-у доби підвищилась бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові, відповідно, на 16-18% та 15-18%. Фагоцитарна активність нейтрофільних лейкоцитів, на вказані періоди, була на 20-25% вищою, порівняно з телятами контрольної групи. Стимулювання офлоксацином стану імунної системи є позитивним фактором, адже при інфекційних захворюваннях пригнічується імунна система тварин, а більшість антибіотиків діють імунодепресивно (Карпуть І.М., 1995). Рис. 1. Показники неспецифічної резистентності телят при введенні офлоксацину При внутрішньом’язовому введенні офлоксацину упродовж досліду не встановлено вірогідних змін бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові, і лише фагоцитарна активність нейтрофільних лейкоцитів була на 15-18% вищою на 3-у і 5-у доби. Після введення офлоксацину ступеневим методом на 3-у і 5-у доби загальна кількість лейкоцитів була на 16% а при внутрішньом’язовому – на 19% більшою. При аналізі лейкоцитарного профілю встановлено збільшення кількості еозинофілів та сегментоядерних нейтрофілів. Вважаємо, що лейкоцитоз та еозинофілія є відповідною реакцією організму на чужорідний подразник, в даному випадку на офлоксацин. Підводячи підсумки проведених досліджень з вивчення фармакології офлоксацину за умов ступеневого введення інтактним телятам ми дійшли висновку, що офлоксацин активізує процеси метаболізму, на що вказує підвищення у сироватці крові активності каталази і лужної фосфатази, що беруть участь в окисно-відновних процесах та аланін- і аспартат-амінотрансфераз, які забезпечують процеси трансамінування. Внаслідок цього активізується білоксинтезуюча функція печінки. При ступеневому введенні офлоксацину підвищується активність системи неспецифічної резистентності організму, що має позитивне значення при лікуванні тварин уражених бактеріальними інфекціями. При внутрішньом’язовому введенні офлоксацин в меншій мірі активізує процеси метаболізму в організмі телят, а зниження рівня глобулінів у сироватці крові вказує на імунодепресивну дію антибіотика. Встановлені зміни в морфологічному і біохімічному складі крові самостійно нормалізувалися після введення офлоксацину ступеневим методом за 3 доби а при внутрішньом’язовому введенні – за 5 діб після припинення введення антибіотика. Токсичність офлоксацину при ступеневому введенні. Токсичність офлоксацину вивчали на кролях (10 голів), яким антибіотик вводили в дозі 100 мг/кг м.т. (що в 10 разів більша за терапевтичну) ступеневим методом упродовж 14 діб поспіль (7 діб внутрішньом’язово та 7 діб перорально). Контролем були 5 кролів, яким внутрішньом’язово вводили ізотонічний розчин натрію хлориду (0,1 мл/кг м.т.) 7 діб поспіль. Перорально розчин натрію хлориду не задавали. Кров для досліджень відбирали з краєвої вени вуха на 1, 3, 7, 14, 21 доби досліду (табл. 2). При введенні кролям офлоксацину в максимальній дозі (100 мг/кг м.т.) упродовж 14 діб поспіль, за клінічними симтомами токсичної дії антибіотика не встановлено. Проте, були вірогідні зміни в морфологічному і біохімічному складі крові. У перші 7 діб внутрішньом’язового введення офлоксацину кількість еритроцитів збільшилася на 19-25%, а рівень гемоглобіну крові підвищився на 31-35%. Еритроцити мали об’єм на 36% більший за контрольні величини та на 14% перевищував середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті. Отримані результати свідчать про стимулюючу дію офлоксацину на кровотворну систему. Внаслідок цього у крові наявні молоді формені елементи крові. У наступні 7 діб, за умов перорального введення офлоксацину, кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну крові дещо зменшилися, але залишалися на високому рівні до 14-ї доби, і нормалізувалися через 7 діб після останнього введення антибіотика (21-а доба). Встановлено, що тривале введення офлоксацину (100 мг/кг м.т.) пригнічує білоксинтезуючу функцію печінки. На це вказує насамперед підвищення рівня загального білка у сироватці крові на 3-тю добу на 6%, відтак, на 7-у і 14-у доби його рівень був на 26-23% нижчим від контрольного і, навіть на 7-у добу після останнього введення антибіотика залишався на 7% нижчим, порівняно з кролями контрольної групи. Таблиця 2 Морфологічні та біохімічні показники крові кролів при ступеневому введенні офлоксацину (100 мг/кг м.т.) М ± m, n=5 Показники Доба досліджень Контроль/Дослід 1 3 7 14 21 Еритроцити, Т/л 8,12± 0,24 8,22± 0,24 8,26± 0,22 9,84±0,28** 8,34±0,22 10,42±0,23*** 8,18± 0,24 9,56± 0,18* 8,15± 0,25 8,12± 0,16 Гемоглобін, г/л 134,5 ±1,2 136,7±1,4 142,6 ±1,4 186,4±1,5*** 146,8± 1,2 198,4±1,1*** 138,5± 1,7 146,4±2,7* 136,6± 1,8 138,5±2,4 Білок загальний, г/л 62,4± 2,6 62,6±1,4 63,2± 1,8 66,7±1,4* 63,4± 1,6 50,2±1,3*** 62,4± 1,2 50,8±1,6** 62,8±1,4 58,6±1,2* Альбуміни, г/л 48,6±1,2 48,8±1,5 49,2±1,6 52,6±1,4* 49,6±1,2 36,6±1,6*** 48,6±1,4 14,0±1,5*** 48,5±1,7 45,8±1,3* Глобуліни, г/л 13,8±0,8 13,6±0,4 14,2±0,6 14,1±0,7*** 13,8±0,4 13,6±0,5 14,2±0,6 13,2±0,4 14,3±0,6 14,8±0,6 Каталаза, ммоль/л 1,56±0,18 1,58±0,24 1,46±0,06 2,34±0,08*** 1,54±0,08 2,44±0,06*** 1,62±0,04 2,24±0,02*** 1,58±0,03 1,88±0,08** Фосфатаза лужна, ммоль/л 4,25±0,12 4,36±0,14 4,34± 0,16 4,42 ± 0,12 4,38±0,16 4,12±0,14* 4,42± 0,22 3,26± 0,08*** 4,30±0,14 3,86±0,15* АсАТ, ммоль/л 1,32±0,08 1,36±0,06 1,38±0,06 1,42±0,08 1,36±0,02 1,88±0,04*** 1,38±0,04 1,86±0,06*** 1,40±0,06 1,34±0,08 АлАТ, ммоль/л 0,68±0,02 0,62±0,05 0,66±0,04 0,76±0,06** 0,64± 0,05 0,84±0,04*** 0,62±0,06 0,86±0,04*** 0,68±0,03 0,70±0,06 БАСК, % 68,4±2,1 67,5±2,0 68,7±1,7 74,3± 1,2* 68,2±1,4 63,6±1,5* 69,5±1,2 67,6± 1,5 68,8±1,4 64,6±1,2 ЛАСК, % 26,4±1,7 26,8±1,2 25,8±1,2 28,4±1,5* 25,2±1,4 27,3±1,2* 26,3±1,2 25,5±1,7 26,8±1,4 25,7±0,8 ФАЛ, % 52,0±1,8 51,8±1,4 53,4±1,4 78,4±1,2*** 51,6±1,2 66,2±1,8** 52,7±0,6 65,3±1,7** 50,2±0,6 49,6±0,8 Лейкоцити, Г/л 10,96±0,56 10,46±0,24 10,24±0,34 12,86±0,25*** 10,52±0,25 12,93±0,24*** 10,64±0,36 12,84±0,26*** 10,56±0,32 12,34±0,36** Ступінь вірогідності * р<0,05; ** р<0,025; *** р<0,01 Аналогічно змінювався рівень альбумінів у сироватці крові дослідних кролів – був підвищеним на 3-ю добу та зниженим на 7-у, 14-у, 21-у доби, відповідно, на 39%, 35% і 6%. Рівень глобулінів був зниженим на 7-у і 14-у доби на 9% і 7% відповідно, що призвело до вірогідної диспропорції між альбумінами і глобулінами. : < U < ????$?? ¬ ° o u F v ????$ ??????????? ??????? ?????????? ??????????? ??????????? ??? ????? ????? ?.?0?P?d?z?ooooHooo«kd ?????$ ??? 8% і, навіть на 7-у добу після припинення введення офлоксацину активність каталази була на 19% вищою, порівняно з кролями контрольної групи. При пероральному введенні офлоксацину, на 14-у добу, активність лужної фосфатази була на 36% нижчою і не нормалізувалася за 7 діб після припинення введення антибіотика. Отримані результати свідчать про високий рівень окисно-відновних процесів, у яких бере участь каталаза (Єгоров А.М., 2000). На 3-ю, 7-у і 14-у доби у сироватці крові кролів установлено підвищення активності АлАТ, відповідно, на 15%, 31% і 38% та нормалізацію активності ферменту за 7 діб після останнього введення офлоксацину. Активність АсАТ була на 38% вищою на 7-у добу та на 35% на 14-у добу і нормалізувалася на 21-у добу досліду. Отримані результати свідчать, що в дозі 100 мг/кг, при введенні 14 діб поспіль, офлоксацин спричиняє підвищення проникності мембран гепатоцитів, внаслідок чого внутрішньоклітинні амінотрансферази надходять з них у кров. При дослідженні величин показників неспецифічної резистентності організму встановлено, що у перші 3 доби введення офлоксацину БАСК підвищилась на 8%, ЛАСК – на 10%, ФАЛ – на 32%. На 7-у добу досліду БАСК і ЛАСК була, відповідно, на 7% і 8% вищою, порівняно з контролем і нормалізувалася на 14-у добу досліду. Натомість ФАЛ була вищою за контрольні величини на 7-у добу на 28% та на 14-у добу на 26% і нормалізувалася на 21-у добу досліду. Отже, отримані результати свідчать, що офлоксацин активізує неспецифічну резистентність організму. Підвищена фагоцитарна активність нейтрофільних лейкоцитів є адекватною реакцією організму на дію антибіотика (Бережная Н.М., 1988). Підтвердженням цього є також збільшення загальної кількості лейкоцитів на 3-ю, 7-у і 14-у доби досліду на 25%, 23% і 21%, відповідно. І, навіть за 7 діб після припинення введення офлоксацину кількість лейкоцитів була на 17% більшою, порівняно з кролями контрольної групи, що вказує на тривалу післядію антибіотика. Поряд з лейкоцитозом встановлено еозинофілію та нейтропенію із зрушенням “ядра вліво”. Ступенева антибіотикотерапія офлоксацином при катаральній бронхопневмонії телят. При спонтанній катаральній бронхопневмонії телят дослідної групи (10 голів) лікування проводили офлоксацином у дозі 10 мг/кг м.т. У день постановки діагнозу антибіотик вводили внутрішньом’язово, в наступні 2 доби – задавали перорально. Телят контрольної групи лікували внутрішньом’язовим введенням біциліну-1 (10 голів) – три ін’єкції з інтервалом 24 год. Кров для досліджень відбирали з яремної вени на 1, 3, 5 і 7-у доби. На день постановки діагнозу у хворих телят були характерні клінічні ознаки катаральної бронхопневмонії. У крові встановлено збільшення кількості еритроцитів на 17%, підвищення рівня гемоглобіну крові на 24%, прискорення ШОЕ, збільшення величини гематокриту. У сироватці крові встановлено зниження рівня загального білка на 30%, альбумінів – на 44% та глобулінів– на 20%. Активність каталази була пригнічена в 2 рази, лужної фосфатази на 17%, була підвищена активність АлАТ на 39% і АсАТ на 60%. Установлено пригнічення величин неспецифічної резистентності організму: БАСК – на 50%, ЛАСК – на 45% і ФАЛ – на 32%. Кількість лейкоцитів збільшилась на 23% (таблиця 3). Таблиця 3 Морфологічні і біохімічні показники крові телят, хворих на катаральну бронхопневмонію при лікуванні офлоксацином (10 мг/кг м.т.), М ± m, n=10 Показники Доба досліджень Дослід/контроль Перша Третя П’ята Сьома Еритроцити, Т/л 7,32±0,15 8,65±0,34** 7,34±0,12 8,24±0,26* 7,36±0,14 8,60±0,35* 7,46±0,12 7,62±0,56 Гемоглобін, г/л 107,3±1,6 137,0±1,4*** 112,4± 1,5 134,6±1,8** 108,7±1,5 116,6±3,2 116,2±1,2 113,6±2,8 Білок загальний, г/л 61,9±0,22 50,5±0,12*** 63,4±0,35 52,0±0,14** 62,6±0,34 56,4±0,18* 61,8±1,24 61,3±0,08 Альбуміни, г/л 22,6±0,32 18,4±0,34*** 25,4±0,28 23,3±0,36 * 27,6±0,22 24,2±0,18* 28,4±0,34 26,8±0,16* Глобуліни, г/л 33,3±0,28 39,6±0,23** 38,0±0,25 35,7±0,14* 35,0±0,24 35,2±0,28 33,4±0,27 34,5±0,26 Каталаза, ммоль/л 1,73±0,04 0,85±0,04*** 1,68±0,02 0,82±0,06*** 1,65±0,04 1,18±0,04*** 1,78±0,04 1,64±0,08* Фосфатаза, ммоль/л 3,70±0,16 3,25±0,12* 3,86±0,12 3,54±0,14* 3,95±0,12 3,62±0,16* 3,76±0,14 3,78±0,16 АсАТ, ммоль/л 1,34±0,08 2,15±0,02*** 1,42±0,02 2,14±0,08*** 1,48±0,06 1,72±0,04** 1,32±0,08 1,45±0,06 АлАТ, ммоль/л 0,62±0,08 0,86±0,06*** 0,64±0,06 0,82±0,06*** 0,58±0,04 0,68±0,02** 0,61± 0,04 0,56± 0,04 БАСК, % 68,4±1,45 45,6±1,74*** 67,2±1,16 51,2±1,76*** 67,7±1,24 51,4±1,64** 67,2±1,64 64,3±1,34 ЛАСК, % 26,4±0,72 18,2±0,14*** 26,2±0,24 20,4±0,18** 27,4±0,86 25,6±0,22* 28,6±0,63 26,8±0,32 ФАЛ, % 53,7±1,63 40,6±1,45*** 54,2±1,36 40,4±1,26*** 53,2±1,62 48,3±1,84* 52,8±1,46 54,7±1,26 Лейкоцити, Г/л 8,42±0,24 12,64±0,28*** 8,46±0,38 10,46±0,35** 8,24±0,36 9,24±0,64* 8,56±0,26 9,22±0,22* Ступінь вірогідності * р<0,05; ** р<0,025; *** р<0,01 При дослідженні бронхіального слизу від телят, що загинули на катаральну бронхопневмонію, установлено, що мікрофлора представлена бактеріальною асоціацією, в якій стрептококи становлять 52%, стафілококи – 24%, протей – 7%, псевдомонади – 2%, пастерели – 5% і пневмококи – 11% (рисунок 2). Рис. 2. Склад мікрофлори бронхіального слизу При дослідженні чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків методом тест-дисків та посівом у м’ясопептонному бульйоні установлено, що офлоксацин проявляє найвищу антимікробну ефективність щодо бактеріальної асоціації, а в монокультурах – стосовно стафілококів, пневмококів і протея. Адже саме ці бактерії у найбільших кількостях виділяли із бактеріального слизу. Офлоксацин менше ефективний за стрептоміцин і гентаміцин стосовно стрептококів. Біцилін-1 проявляє високу ефективність щодо стафілококів, але низьку стосовно протея і пневмококів. Найменшу антимікробну ефективність стосовно бактеріальної асоціації та монокультур проявляє хлортетрациклін, можливо, внаслідок широкого застосування цього препарату в господарстві для антибіотикотерапії і, внаслідок цього, утворення резистентних штамів бактерій. Як видно з даних (таблиці 3) при застосуванні офлоксацину ступеневим методом для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, на 3-ю добу величини досліджуваних показників морфологічного і біохімічного складу крові дещо нормалізувалися але залишалися вірогідно високими. На 5-у добу встановлено нормалізацію кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну крові. Рівень загального білка на вказаний період залишався на 6% а альбумінів на 14% нижчим. Рівень глобулінів був у межах нормальних величин. За тест-дисками і методом посіву у рідке живильне середовище встановлено, що стосовно бактеріальної асоціації та виділених монокультур офлоксацин ефективніший за біцилін, стрептоміцин, гентаміцин і хлортетрациклін (рисунок 3) Активність лужної фосфатази нормалізувалася на 7-у добу, а активність каталази і на цей період була на 8% нижчою, порівняно з показниками клінічно здорових телят. На 5-у добу активність АлАТ була на 17%, а АсАТ на 16% вищою. На 7-у добу активність амінотрансфераз у сироватці крові нормалізувалася. Показники величин неспецифічної резистентності організму БАСК, ЛАСК і ФАЛ нормалізувалися на 7-у добу. На вказаний період на 8% була більшою кількість лейкоцитів та еозинофілів. Рис. 3. Ефективність антибіотиків стосовно бактеріальної асоціації Отже, при лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, ступеневим введенням офлоксацину клінічне одужання настає на 3-тю добу, а нормалізація більшості морфологічних і біохімічних показників крові на 7-у добу. Лише рівень альбумінів у сироватці крові телят був на 6% нижчим та активність каталази на 8% вищою, порівняно з клінічно здоровими телятами. А встановлений лейкоцитоз та еозинофілія вказують на наявність запального процесу на 7-у добу. При застосуванні для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, біциліну-1 клінічне одужання настає на 5-у добу. Нормалізація кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну та активності каталази, фосфатази, АсАТ і АлАТ - на 7-у добу. Проте, на вказаний період на низькому рівні залишається вміст загального білка і альбумінів та не повністю нормалізуються показники неспецифічної резистентності організму (БАСК на 11%, ЛАСК на 18%, ФАЛ на 6% нижчі порівняно з клінічно здоровими телятами) та наявний лейкоцитоз і еозинофілія. Отже, за терміном одужання, нормалізацією морфологічних і біохімічних показників крові при катаральній бронхопневмонії телят офлоксацин, при ступеневій антибіотикотерапії, значно ефективніший за біцилін – 1. Узагальнюючи результати експериментальних досліджень з вивчення фармакології офлоксацину при ступеневій антибіотикотерапії телят, хворих на катаральну бронхопневмонію та аналізуючи результати досліджень інших авторів ми дійшли наступного заключення. При введенні інтактним телятам офлоксацину в терапевтичній дозі (10 мг/кг м.т.) ступеневим методом в організмі активізуються процеси метаболізму, про що свідчить підвищення у сироватці крові активності каталази, лужної фосфатази та аланін-амінотрансферази. Досліджуваний антибіотик при запропонованому способі введення підвищує білоксинтезуючу функцію печінки, збільшує рівень загального білка і альбумінів. Крім того, стимулюється неспецифічна резистентність організму, що характеризується підвищенням БАСК, ЛАСК і ФАЛ. Короткотривале і незначне збільшення кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну крові вказує на подразнення мононуклеарної системи, підтвердженням чого є вірогідне збільшення середнього об’єму одного еритроцита та підвищений середній вміст гемоглобіну в еритроцитах. При внутрішньом’язовому введенні офлоксацину (3 доби поспіль) в дозі 10 мг/кг м.т. він в меншій мірі активізує процеси метаболізму та в більшій мірі подразнює мононуклеарну систему крові. Зниження рівня гемоглобіну в сироватці крові та пригнічення бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові вказує на імунодепресивну дію офлоксацину. Отже, телята у підсисний період важко переносять парентеральні ін’єкції офлоксацину, а тому для терапії при бактеріальних інфекціях його необхідно вводити ступеневим методом – спочатку створити в крові терапевтичну концентрацію а відтак підтримувати концентрацію антибіотика упродовж курсу лікування. У дослідах на кролях установлено, що в дозі в 10 разів більшій за терапевтичну (100 мг/кг м.т.), за умов ступеневого введення (7 діб внутрішньом’язово та 7 діб перорально) офлоксацин не спричиняє клінічних симптомів токсикозу. Встановлене при цьому збільшення кількості еритроцитів і підвищення рівня гемоглобіну крові є адекватною реакцією організму на надмірну дію подразника. Підвищення активності каталази і лужної фосфатази є проявленням дії компенсаторних механізмів організму. У високих дозах офлоксацин пригнічує білоксинтезуючу функцію печінки та порушує цілісність клітинних оболонок гепатоцитів а також пригнічує неспецифічну резистентність організму. У дослідах на телятах, спонтанно хворих на катаральну бронхопневмонію встановлено, що офлоксацин при ступеневій антибіотикотерапії має суттєві переваги перед традиційним способом лікування цього захворювання біциліном-1 та іншими антибіотиками. Він, порівняно з тетрацикліном, гентаміцином, стрептоміцином і біциліном проявляє кращу антимікробну дію стосовно бактеріальної асоціації виділеної із бронхіального слизу хворих телят. Клінічне одужання телят та нормалізація морфологічних і біохімічних показників крові настає при лікуванні офлоксацином на 2-3 доби швидше, порівняно з лікуванням біциліном-1, а економічна ефективність є кращою. Вартість лікування одного теляти офлоксацином на 4,6 гривні менша за лікування біциліном – 1. ВИСНОВКИ 1. У дисертації, на основі експериментальних досліджень на інтактних телятах представлено результати вивчення фармакології офлоксацину – нового антибіотика групи фторхінолонів. Встановлено стимулюючу дію офлоксацину на активність ферментів окиснення, білоксинтезуючу функцію печінки та показники неспецифічної резистентності організму. Розроблено і клінічно підтверджено високу ефективність ступеневої антибіотикотерапії офлоксацином телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. За результатами досліджень запропоновано для використання у господарствах Західного регіону України спосіб корекції морфологічного складу крові та імунного статусу телят при лікуванні катаральної бронхопневмонії. Ступенева антибіотикотерапія характеризується високою терапевтичною ефективністю, меншою побічною дією антибіотика на організм тварин та економічною доцільністю. 2. Офлоксацин у інтактних телят викликає подразнюючу дію на кровотворну систему, що проявляється збільшенням кількості еритроцитів на 8% та вмісту гемоглобіну на 12%. Еритроцити мають малий об’єм та високу концентрацію гемоглобіну. 3. Офлоксацин підвищує білоксинтезуючу функцію печінки, що призводить до збільшення у сироватці крові рівня загального білка на 10-12% та альбумінів на 23-28%. Рівень глобулінів був у межах нормальних величин. 4. Внаслідок активізації процесів метаболізму у сироватці крові телят підвищується активність каталази на 28-31%, лужної фосфатази на 7-8%. Поряд з цим, активність амінотрансфераз (АлАТ і АсАТ) вказує на відсутність деструкції мембран гепатоцитів. 5. При ступеневому введенні офлоксацину стимулюється неспецифічний захист у інтактних телят. Підтвердження цього є зростання бактерицидної і фагоцитарної активності сироватки крові на 20-25% а лізоцимної активності сироватки крові на 16-18%. 6. Досліджувані морфологічні і біохімічні показники крові при внутрішньо-м’язовому введенні за аналогічної дози (10 мг/кг м.т.) у порівнянні з ступеневим способом введення були подібними. Однак, виявлений лейкоцитоз та еозинофілія при загальноприйнятому внутрішньом’язовому способі лікування характеризують запропонований ступеневий спосіб лікування офлоксацином як ефективніший. 7. Тривале введення офлоксацину у великій дозі (100 мг/кг м.т.) може викликати запальні, а в окремих випадках і деструктивні процеси у телят, що проявляється зменшенням еритропоезу на 17-25%, зниженням вмісту гемоглобіну крові на 31-35%, пригніченням білоксинтезуючої функції печінки на 23-26%, активності каталази на 38-60% і лужної фосфатази на 6-7%. Зростання активності АлАТ і АсАТ, відповідно, на 31-39% і 35-38% є результатом порушення цілісності мембран гепатоцитів. Крім того, від тривалого введення офлоксацину у телят пригнічується неспецифічний захист. 8. З’ясовано, що при катаральній бронхопневмонії у телят мікрофлора бронхіального слизу представлена бактеріальною асоціацією, в якій стрептококи становлять 52%, стафілококи – 24%, протей – 7%, псевдомонади – 2%, пастерели – 8% і пневмококи – 11%. За тест-дисками і методом посіву у рідке живильне середовище встановлено, що стосовно бактеріальної асоціації та виділених монокультур офлоксацин ефективніший за біцилін, стрептоміцин, гентаміцин і хлортетрациклін. У монокультурі офлоксацин поступається стрептоміцину і гентаміцину щодо стрептококів. 9. При лікуванні ступеневим способом телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, установлено збільшення кількості еритроцитів на 18%, підвищення рівня гемоглобіну – на 24%, зниження рівня білка – на 29%, альбумінів – на 44%, зниження активності каталази у 2 рази, підвищення активності АлАТ – на 39%, АсАТ – на 60%, пригнічення БАСК – на 50%, ЛАСК – на 45% і ФАЛ – на 75%. 10. При лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, методом ступеневого введення офлоксацину, одужання тварин та нормалізація морфологічних і біохімічних показників крові настає на 2-3 доби швидше порівняно із внутрішньом’язовим введенням біциліну-1 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для ефективного лікування катаральної бронхопневмонії у телят та зменшення побічних ефектів рекомендуємо використовувати новий антибіотик групи фторхінолонів ступеневим методом, а саме: у день постановки діагнозу офлоксацин у дозі 10 мг/кг м.т. вводять внутрішньом(язово, у наступні дві доби – препарат необхідно задавати перорально. 2. Теоретичні дані роботи можуть бути використані при вивчені курсів “Ветеринарна фармакологія”, “Ветеринарна токсикологія”, “Внутрішні хвороби тварин” для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю різних рівнів акредитації. Список праць, опублікованих за темою дисертації 1. Гунчак В.М., Павлів О.В., Хомик Р.І. Чутливість мікрофлори до антибіотиків за умов бронхопневмонії телят // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2004. – №11. – С.33-34. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку результатів та їх аналіз). 2. Гунчак В.М., Павлів О.В. Стан імунної системи клінічно здорових та хворих на бронхопневмонію телят на тлі дії офлоксацину // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – № 3-4. – С.60-62. (Дисертант брав участь у проведенні дослідів, узагальненні результатів досліджень). 3. Гунчак В.М., Павлів О.В. Стан імунної системи телят при ступеневій антибіотикотерапії // Сільський господар. – 2006. – № 11-12. – С. 32-33. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів). 4. Павлів О.В., Гунчак В.М. Лікувальна ефективність офлоксацину при бронхопневмонії телят // Наук. практ. конф. / Сучасні проблеми ветеринарної фармакології, токсикології, фармації. – Київ, 2006. – Вип.107. – С. 8-10. (Дисертант організував проведення досліду, провів експерименти та проаналізував одержані результати). 5. Гунчак В.М., Павлів О.В. Заявка на деклараційний патент України № u 2007 00673 Спосіб корекції морфологічного складу крові та імунного статусу телят при лікуванні катаральної бронхопневмонії (Дисертант виконав експериментальну частину роботи, статистичну обробку, аналіз результатів та отримав заявку на патент України). Анотація Павлів О.В. Ступенева антибіотикотерапія офлоксацином при катаральній бронхопневмонії телят. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Львів, 2007. У дослідах на телятах вивчалась фармакологія офлоксацину за умов внутрішньом’язового та ступеневого введення (Stepdown). Розкриті нові аспекти впливу офлоксацину на білоксинтезуючу функцію, активність ферментів у сироватці крові, стан неспецифічного імунітету. У дослідах на кролях установлено, що офлоксацин у дозі 100 мг/кг м.т., що в 10 разів більша за терапевтичну, при тривалому введенні (7 діб внутрішньом’язово та 7 діб перорально) не проявляє токсичної дії але пригнічує білоксинтезуючу функцію печінки і еритропоез, активізує окисно-відновні процеси, підвищує фагоцитарну активність лейкоцитарних нейтрофілів. При катаральній бронхопневмонії телят ступенева антибіотикотерапія офлоксацином ефективніша, порівняно з внутрішньом’язовим введенням біциліну-1, за рахунок кращої антимікробної дії на бактеріальну мікрофлору та швидкої нормалізації морфологічних показників крові. Ключові слова: офлоксацин, біцилін, катаральна бронхопневмонія, бронхіальний слиз, ступенева антибіотикотерапія. Аннотация Павлив О.В. Ступенчатая антибиотикотерапия офлоксацином при катаральной бронхопневмонии телят. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.04. – ветеринарная фармакология и токсикология. – Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого, Львов, 2007. Диссертационная работа посвящена изучению фармакологии офлоксацина при внутримышечном и ступенчатом введении интактным телятам и телятам, больным на катаральную бронхопневмонию. В первый день препарат вводили внутримышечно с целью быстрого создания в крови терапевтической концентрации, а в последующие два дня офлоксацин вводили перорально, поддерживая концентрацию антибиотика на терапевтическом уровне. Установлено, что у телят в подсосный период разница между скоростью поступления и количеством офлоксацина при внутримышечном и пероральном введении существенно не отличается. Офлоксацин при ступенчатом введении в дозе 10 мг/кг м.т. усиливает эритропоэз на 11%, содержание гемоглобина – на 21%, активизирует белоксинтезирующую функцию печени – на 12%, повышает активность окислительных ферментов каталазы и щелочной фосфатазы, повышает неспецифическую резистентность организма – БАСК на 17%, ЛАСК – на 18%, ФАЛ – на 25%. Прогностическое значение эффективности лечения имеет исследование морфологического состава крови. Изменение количества эритроцитов и уровня гемоглобина направлено на компенсацию гипоксии, которая наступает вследствие уменьшения дыхательной поверхности легких у телят, больных на катаральную бронхопневмонию. Увеличение концентрации гемоглобина в одном эритроците необходимо для оптимального использования его функциональной способности транспортировать кислород. Установленное у больных телят увеличение количества эритроцитов и высокий уровень гемоглобина крови является компенсаторной реакцией организма на тканевую гипоксию, что развивается вследствие недостаточности легочной вентиляции. Снижение уровня общего белка, альбуминов и глобулинов в сыворотке крови является результатом угнетения белоксинтезирующей функции печени. Это, в конечном результате, как и расстройства гомеостаза приводит к снижению иммунной реактивности организма. Увеличение общего количества лейкоцитов у крови телят, больных на катаральную бронхопневмонию, необходимо расценивать как проявление токсического лейкоцитоза, а установленная эозинофилия является аллергической реакцией организма на действие бактериальных токсинов. Умеренный лейкоцитоз, установленный после клинического выздоровления телят является адекватной реакцией на действие раздражителей, что поступает из очага. В диссертации раскрыты новые аспекты влияния офлоксацина на белоксинтезирующюю функцию печени, активность ферментов в сыворотке крови и состояние неспецифических факторов защиты. В дозе 100 мг/кг м.т., что в 10 раз превышает терапевтическую, при введении 7 дней внутримышечно и 7 дней перорально офлоксацин не оказывает токсического действия на организм кроликов но угнетает белоксинтезирующую функцию печени на 23%, снижает активность каталазы – на 38% и щелочной фосфатазы – на 7%. Он вызывает деструкцию клеточных мембран гепатоцитов, вследствие чего в сыворотке крови повышается активность АсАТ и АлАТ. Офлоксацин не влияет на БАСК и ЛАСК но повышает фагоцитарную активность нейтрофильных лейкоцитов. При катаральной бронхопневмонии телят, офлоксацин в дозе 10 мг/кг м.т. при ступенчатом введении (в день постановки диагноза внутримышечно и в последующие 2 дня перорально) проявляет более высокую терапевтическую эффективность, в сравнении с бицилином-1, который вводили внутримышечно 3 инъекции с интервалом 24 часа. Клиническое выздоровление телят при применении офлоксацина происходит на 2-3 дня раньше. Нормализацию морфологических и биохимических показателей крови установлено на 5-й день. При исследовании бронхиальной слизи от телят, больных на катаральную бронхопневмонию, установлено, что микрофлора представлена бактериальной ассоциацией, в которой стрептококки составляют 52%, стафилококки – на 24%, протей – на 7%, пастереллы – на 5%, пневмококки – на 11%. При исследовании чувствительности выделенной микрофлоры методом тест-дисков и посевом в МПБ установлено, что офлоксацин проявляет наивысшую антимикробную эффективность по отношению к бактериальной ассоциации, а в монокультуре – к стафилококкам, пневмококкам и протею. Он менее эффективен за стрептомицин и гентамицин, по отношению к стрептококкам. Бицилин - 1 проявляет высокую эффективность к стафилококкам, но низкую – к пневмококкам и протею. Ключевые слова: офлоксацин, бицилин, катаральная бронхопневмония, бронхиальная слизь, ступенчатая антибиотикотерапия. Annotation Pavliv O.V. Qradual antibioticotherapy by means of ofloxacin at the controlled bronchopneumonia of calves. – Manuscript. Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of veterinary sciences after speciality 16.00.04 is veterinary pharmacology and toxicology.- Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, 2007. In experiments on calves pharmacology of ophloxacini was studied subject to the condition and stepdown introduction intramuscular. The new aspects of influencing of ophloxacini are exposed on a albumin sinthethics function, activity of enzymes in the whey of blood, state of cellular immunity. In experiments it is set on crawls, that ophloxacini in a dose in 10 times to greater than therapeutic, subject to the condition the protracted introduction (7 days intramuscular and 7 days throughthe mout) does not show a toxic action, but represses an albumen synthesizing the function of liver and erythrocytopoesis, activates the processes of окисно-restorations, promotes phagocytosis activity of leucocytis neutrophile. At catarrhal bronchopneumonia of calves of stepdown therapy antibacterialis ophloxacinum more effective comparatively with intramuscular introduction of bicillini-1, due to the prepotent antimicrobial operating on bacterial microflora and to more rapid normalizations of morphological indexes of blood. Key words: ophloxacini, bicillini, catarrhal bronchopneumonia, bronchial mucus, stepdown therapy antibacterialis. PAGE 22

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *