Стан слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенією та корекція його препаратами фітоестрогенів (автореферат)

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МАКЕДОН ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ

УДК 616.31:611. 311:615.357/616.015:(-071):(001.5)

Стан слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенією та
корекція його препаратами фітоестрогенів

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса — 2005 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Скиба Василь Якович,

Інститут стоматології АМН України,

завідувач відділом терапевтичної стоматології

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дєньга
Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач
відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії

— доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій
Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ
України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України, кафедра стоматології

Захист відбудеться “ 14 ” лютого 2005 року о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “ 12 ” січня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивченню механізмів розвитку, профілактиці та
лікуванню захворювань слизової оболонки порожнини рота, які мають тісний
зв’язок з порушенням функції різних органів і систем організму,
присвячена велика кількість робіт (А.И. Рыбаков, 1965; Г.В. Банченко,
1965; В.Е. Епишев, 1972; В.Е. Скляр, 1983; В.Я. Скиба, 1996; В.М.
Почтар, 1998; О.В. Дзяд, 2002; О.В.Дементьева, 2004).

Слизова оболонка порожнини рота постійно піддається впливу різних
ендогенних і екзогенних факторів, вона досить часто є місцем прояву
захворювань різних органів і систем організму.

Останнім часом з’явилися роботи, що свідчать про те, що однією з причин
розвитку захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх загострення,
особливо в старшій віковій групі, є недостатність ендокринних факторів
і, зок-рема, гіпоестрогенія (Н.В. Косей із співавт., 2002). Клініцисти
відзначають, що ураження слизової оболонки порожнини рота в жінок
зустрічаються частіше, ніж у чоловіків, а штучна (променева, хірургічна)
кастрація часто призводить до запальних та дистрофічних процесів у
слизовій оболонці ясен, явищ атрофії слизової оболонки, остеопорозу
зубощелепної системи. У жінок при клімаксі, інфантилізмі, первинній
аменореї, посткастраційному синдромі відзначається атрофія слизової
оболонки порожнини рота, її анемія, в’ялоперебігаючі запальні процеси,
що розвиваються по типу гіпореактивних, які стійкі до лікарських засобів
і важко піддаються лікуванню (Н.А.Мануилова, 1980; Г.Н.Вишняк,
Н.А.Бакшутова, 1997).

Доказом тісного зв’язку захворювань слизової оболонки порожнини рота з
функцією статевих залоз є позитивний ефект при їхньому лікуванні
статевими гормонами (Е.А. Шубникова, 1981; Е.М. Вихляева,1997).

За даними Веthman (1961) у жінок із захворюваннями яєчників знижені
регуляторні процеси на рівні циркуляторних систем. При зниженні рівня
естрогенів відзначаються дегенеративні зміни епітелію і сполучної строми
слизової оболонки порожнини рота (Gratkowska, 1962).

Однією з причин недостатньої ефективності лікування і профілактики
захворювань слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенії варто
виділити головну — відсутність чітких уявлень про їхній патогенез.
Завдяки досягненням експериментальної стоматології з’явилася реальна
можливість вивчати закономірності розвитку патологічних змін у слизовій
оболонці порожнини рота і великих слинних залозах при гіпоестрогенії в
динаміці і проводити корекцію виявлених порушень.

Естрогени мають широкий спектр біологічної дії: стимулюють кровообіг,
регідратацію, підсилюють синтез колагену, забезпечують гідрофільність
тканин, поліпшують реологічні властивості крові, впливають на процеси
перекисного окиснення ліпідів і антиперекисну систему захисту (П.В.
Сергеев с соавт., 1999, А.П. Левицкий с соавт., 2000, Л.И. Авдонина,
О.Н. Кузнецова, 2002).

В Інституті стоматології АМН України разом із НВА «Одеська
біотехнологія» розроблені препарати із соєвих бобів ЕКСО та ІФСО, що
включають природні ізофлавони — геністеїн і дайдзеїн у формі глікозидів
та білки, амінокислоти, вітаміни групи В, макро- та мікроелементи, які
виявляють естрогенний, мембранотропний, анаболічний, остеотропний та
антиоксидантний ефекти (А.П. Левицький, 2000). Вміст ізофлавонів у
препаратах ЕКСО та ІФСО складає відповідно 2 і 20 мг/г.

Соєві ізофлавони здатні конкурувати з естрогенами за відповідні
рецептори в мембранах клітин органів-мішеней. Тому при нестачі
естрогенних гормонів вони можуть виявляти замісний ефект і, навпаки, при
їх надлишку ізофлавони можуть інгібувати біологічні ефекти останніх (P.
Fanti et al., 1998).

Естрогенний ефект препаратів фітоестрогенів дозволяє використовувати їх
для профілактики тта лікування патологічних наслідків менопаузи,
двубічного видалення яєчників та інших гіпоестрогенних станів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту
стоматології АМН України «Дослідження регуляції остеогенезу за допомогою
фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних
захворювань» (шифр АМН 04201, № ДР 0101U001326, інв. №0204U000774).
Дисертант був виконавцем окремого фрагмента НДР.

Мета дослідження — підвищення ефективності лікування і профілактики
уражень слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенії на підставі
патогенетичного обґрунтування застосування препаратів фітоестрогенів.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити в експерименті на моделі гіпоестрогенії, що викликана
двобічною оваріоектомією у щурів-самок, структурно-морфологічні зміни в
тканинах слизової оболонки порожнини рота і великих слинних залозах.

2. Вивчити в клініці стан слизової оболонки порожнини рота і
функціональну активність великих слинних залоз у жінок з
гіпоестрогенією.

3. Розробити і обгрунтувати методи корекції виявлених в експерименті
порушень у слизовій оболонці порожнини рота і великих слинних залозах
при гіпоестрогенії з застосуванням препаратів фітоестрогенів.

4. Вивчити лікувально-профілактичну дію фітоестрогенів на слизову
оболонку порожнини рота і великі слинні залози в клініці у жінок з
гіпоестрогенією.

Об’єкт дослідження – слизова оболонка порожнини рота та великі слинні
залози експериментальних тварини, жінки з недостатньою функцією статевих
залоз, ротова рідина, препарат ЕКСО, субстанція ІФСО, зубний еліксир
«Ексодент – 1».

Предмет дослідження – патогенетичні механізми, що обумовлюють зміни в
слизовій оболонці порожнини рота при гіпоестрогенії і методи корекції
виявлених порушень з застосуванням фітоестрогенів.

Методи дослідження: патофізіологічні – моделювання стану гіпоестрогенії;
біохімічні – вивчення рівня процесів вільнорадикального окиснення
ліпідів і активність ферментів антиоксидантного захисту, визначення
активності протеолітичних ферментів; радіоізотопні – вивчення впливу
фітоестрогенних препаратів на біозасвоюваність кальцію слизовою
оболонкою порожнини рота і підщелепними слинними залозами; морфологічні
– для вивчення морфологічних змін тканин слизової оболонки порожнини
рота і слизової оболонки матки в експерименті; клінічні — вивчення
електрокінетичної рухливості ядер букального епітелію; статистичні –
визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтована,
підтверджена в експерименті і клініці доцільність застосування
фітоестрогенів сої для профілактики і лікування уражень слизової
оболонки порожнини рота і великих слинних залоз при гіпоестрогенних
станах у жінок.

Вперше вивчено в клініці стан слизової оболонки порожнини рота і
функціональну активність великих слинних залоз у жінок із зниженою
виробкою статевих гормонів.

В експерименті встановлено, що оваріоектомія призводить до вираженого
зниження анаболічних процесів, підвищення рівня процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів і зниження активності ферментів
антиоксидантного захисту в тканинах слизової оболонки порожнини рота.

Вперше при експериментальній оваріоектомії вивчено процеси проліферації
і диференціювання, мітотичний індекс клітин слизової оболонки порожнини
рота та ендометрію.

В роботі проведене експериментальне вивчення терапевтичних ефектів
препаратів, що містять фітоестрогени, результати якого служать
обґрунтуванням для застосування їх з метою профілактики і лікування
патологічних станів слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенії.

З метою профілактики і лікування уражень слизової оболонки порожнини
рота і великих слинних залоз при гіпоестрогенних станах у жінок
запропоновано препарати, які містять ізофлавони сої, та виявляють
естрогенні, антиоксидантні та мембранотропні властивості.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано для впровадження
в медичну практику препарату ЕКСО, і зубного еліксиру “Ексодент – 1” для
профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота в
жінок з гіпоестрогенією.

Встановлено, що застосування препаратів фітоестрогенів сої у жінок із
захворюваннями слизової оболонки порожнини рота на тлі зниженого
вироблення статевих гормонів є перспективним і дозволяє замінити
синтетичні гормональні препарати на природні — фітоестрогени.

Запропонований метод лікування впроваджено в клінічну практику відді-лу
терапевтичної стоматології Інституту стоматології АМН України,
терапев-тичному відділенні міської стоматологічної полікліники № 2 м.
Одеси. Мате-ріали дисертації включені в учбовий процес кафедри
терапевтичної стомато-логії Одеського державного медичного університету
МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проаналізована наукова
література по даній проблемі та особисто проведено науково-інформаційний
пошук по темі дисертації. Разом з науковим керівником визначені мета і
задачі дослідження. Самостійно проведені всі клінічні спостереження і
лабораторні дослідження у хворих, експериментальні дослідження на
тваринах. Проведено математичну обробку отриманих результатів,
оформлення їх у вигляді таблиць, діаграм і графіків, зроблений аналіз
результатів, сформульовані основні положення дисертації.

Біохімічні дослідження проведені разом із співробітниками лабораторії
біохімії відділу біотехнології (зав. відділом, д.б.н., професор А.П.
Левицький, зав. лабораторією біохімії – к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко)
Інституту стоматології АМН України.

Радіоізотопні дослідження проводилися в патофізіологічній лабораторії
Інституту стоматології АМН України (зав. лабораторією, д.м.н., професор
О.І. Сукманський).

Морфологічні дослідження проведені на кафедрі гістології Одеського
державного медичного університету під керівництвом д.м.н., професора
І.М. Моісеєва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися й обговорювалися на V Українській конференції молодих
вчених (Київ, 2003), науково-практичній конференції молодих вчених
(Харків, 2003), V Українській конференції молодих вчених, присвяченій
пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2004), Міжнародному науковому
конгресі «Стоматологія Казахстану – 2004» (Алмаата, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, серед
яких 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і
3 тезів у вигляді матеріалів конференцій, з’їздів, конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, розділу матеріалів і методів досліджень, 3-х розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків,
практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації складає 154 сторінки. Робота ілюстрована 24 таблицями і 13
малюнками. Список використаних джерел літератури містить 318 джерел, у
тому числі 41 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань проведені експериментальні дослідження на 110 білих щурах і
обстеження та лікування 150 жінок в стані гіпоестрогенії (жінки з
фізіологічним клімаксом та двобічною оваріоектомією в віці 25-55 років.
Контрольну групу склали 10 практично здорових жінок в віці 25-35 років).

Експериментальні дослідження. Експерименти на тваринах здійснено
відповідно до Міжнародних вимог про гуманне поводження з тваринами,
дотримуючись правил “Европейской конвенции защиты позвоночных животных,
использующихся в экспериментальных и других научных целях”.

Лікувальну дію препаратів фітоестрогенів вивчали на самках білих щурів
лінії Вістар стадного розведення, яким моделювали гіпоестрогенію шляхом
двобічної оваріоектомії. В якості препаратів порівняння використовували
мікрофолін і гранули кверцетину. Експеримент був проведений на 70 білих
щурах, які були розділені на 7 груп: 1 – інтактні тварини; 2 – щури з
оваріоектомією без лікування; 3 – щури, які протягом 30 діб після
двобічної оваріоектомії отримували гранули кверцетину в дозі 100 мг/кг ;
4 – тварини, які після двобічної оваріоектомії отримували мікрофолін в
дозі 25 мг/кг протягом 30 діб; 5 – тварини, яким після двобічної
оваріоектомії протягом 30 діб зрошували порожнину рота еліксиром
“Ексодент – 1”; 6 – група щурів, яким після двобічної оваріоектомії
протягом 30 діб вводили ЕКСО у дозі 300 мг/кг; 7 – група щурів, яким
після двобічної оваріоектомії протягом 30 діб вводили субстанцію ІФСО у
дозі 30 мг/кг.

Клінічні методи. Проведено обстеження 150 жінок в стані гіпоестрогенії
та групи контролю, яку складали 10 практично здорових жінок у віці від
25 до 55 років. Із 150 обстежених у 20 жінок з двобічною оваріоектомією
та 20 жінок з фізіологічним клімаксом були виявлені захворювання
слизової оболонки ротової порожнини: у 23 діагностовано хронічний
рецидивуючий афтозний стоматит, а у 17 — червоний плискатий лишай.
Тривалість захворювань слизової оболонки ротової порожнини в середньому
була — від 1,6 до 3,6 років після оваріоектомії та початку фізіологічної
менопаузи. До початку нашого лікування всі хворі знаходились на
амбулаторному лікуванні в різних стоматологічних полікліниках міста
Одеси та Інституті стоматології, де лікування проводилось за загальними
принципами: знеболювання, призначення загальноукріпляючих,
кератопластичних, протизапальних, седативних засобів.

Клінічне обстеження хворих починалося з ретельного збору анамнезу,
огляду ротової порожнини, що дозволило визначити тривалість
захворювання, кількість рецидивів на рік, термін епітелізації елементів
ураження і супутні захворювання.

У ранковий час, натще, пацієнтам обстежуваних груп робили забір
нестимульованої ротової рідини, у якій проводили біохімічні дослідження,
та відбрали клітини букального епітелію для визначення електрофоретичної
рухливості ядер (В.И. Шахбазов и соавт., 1986).

Естрогенну насиченість організму визначали за методикою кристалізації
слини (Г.Н. Вишняк., Н.А. Бакшутова, 1987).

Біохімічні методи. Біохімічні дослідження проводили в надосадовій
частині ротової рідини хворих, сироватці крові, надосадовій рідині
гомогенатів тканин слизової оболонки ротової порожнини та великих
слинних залоз білих щурів. У досліджуваних зразках визначали вміст
малонового діальдегіду за реакцією із тіобарбітуровою кислотою (И.Д.
Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977), катепсинів pH 3,5 за методом Anson
(1938) у модіфикації А.П. Левицького, Р.Д. Барабаша (1973), активність
каталази за методом М.А. Королюк, Л.І. Іванової (1998), концентрацію
водорозчинного білка визначали за методом O.N. Lowry (1957).

Морфологічні методи. Морфологічні дослідження в тканинах слизової
оболонки щоки та ендометрії проводили згідно з рекомендаціями Г.Г.
Автандилова (1990).

Радіоізотопні методи. Обмінні процеси в тканинах слизової оболонки
порожнини рота вивчали з використанням міченого кальцію 45Са.

Статистичні методи. Всі отримані в клініці та експериментах результати
оброблялись методом варіаційної статистики з використанням t-критерію
Ст`юдента на персональному компьютері IBM PC.

Результати досліджень та їх обговорення. Метою проведення
експериментальних досліджень було вивчення структурно-метаболічних змін
в слизовій оболонці порожнини рота щурів з гіпоестрогенією, яка
призводить до її ураження і запропонування патогенетичної терапії.

Із факторів, які свідчать про стан запалення систем організму, було
обрано показники рівня процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та
активність ферментів антиоксидантної системи. Окрім того, стан слизової
оболонки порожнини рота і ендометрію у самок щурів оцінювали
морфологічно.

Розвиток гіпоестрогенїї в експериментальних тварин відобразився
на стані слизової оболонки порожнини рота, про що свідчать результати
біохімічних досліджень. У слизовій оболонці порожнини рота у 2 рази
(р?0,05) збільшився рівень малонового діальдегіду, а у сироватці крові у
1,5 рази (р?0,05). При оваріоектомії відмічається тенденція до зниження
активності антиоксидантного ферменту каталази. Оваріоектомія призводить
до різкого зниження в слизової оболонці порожнини рота рівня протеолізу.

Проведені експерементальні дослідження свідчать про те, що
двобічна оваріоектомія у щурів призводить не тільки до клінічних змін в
слизовій оболонці порожнини рота, а також біохімічних та морфологічних.

Після оваріоектомії відмічається активація процесів вільнорадикального
окиснення ліпідів, що підтверджується збільшенням у слизовій оболонці
порожнини рота, піднижньощелепних слинних залозах та сироватці крові
вмісту кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів — малонового
діальдегіду. Як відомо, естрогени є інгібіторами процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів. Механізм дії естрогенів подібний
до дії фенольних з`єднань, і зумовлений антирадикальною активністю.
Активність процесів вільно-радикального окиснення ліпідів посилена в той
час, коли концентрація естрогенів в організмі знижена, що і
підтвердилось в наших дослідженнях. Зростання рівня процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів обумовлено також зниженням
активності ферментів антиоксидантного захисту як у сироватці крові, так
і в тканинах слизової оболонки порожнини рота (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст малонового діальдегіду у слизовій оболонці порожнини рота

та підщелепних слинних залоз щурів після оваріоектомії
(мкмоль/кг, M?m; n=10)

Досліджувані

групи тварин Слизова оболонка щоки Слизова оболонка язика Підщелепні
слині залози

Контроль

(вдаванооперовані) 11,7?0,8 30,9?6,4 55,8?2,0

2. Контроль

(оваріоектомія) 24,5?3,4

р<0,001 33,3?2,2 65,1?1,6 р<0,001 3. Оваріоектомія + гранули кверцетину 19,7?3,7 35,2?4,0 57,4?3,3 4. Оваріоектомія + мікрофолін 16,5?4,5 23,1?5,1 56,3?4,2 5. Оваріоектомія + еліксир “Ексодент-1” 21,5?4,2 33,4?7,8 55,7?1,4 6. Оваріоектомія + ЕКСО 22,4?1,8 32,9?7,1 58,9?2,9 7. Оваріоектомія + ІФСО 18,4?2,9 19,4?2,4 58,2?3,1 П р и м і т к а. р – достовірність розрахована відносно показників групи контролю (вдаванооперовані). Введення щурам з оваріоектомією препаратів фітоестрогенів сої сприяло зниженню рівня малонового діальдегіду та зростанню активності каталази в усіх досліджуваних тканинах, що свідчить про їх захисну дію (табл. 2). Це обумовлено присутнітю в їх складі флавоноїдів геністеїну, дайдзеїну та гліцетеїну, які мають антиоксидантну активність і виявляють стимулюючу дію на ферменти антиоксидантної системи. Введення природних фітоестрогенів (ЕКСО, ІФСО, зубний еліксир “Ексодент – 1”) в значній мірі компенсує наслідки оваріоектомії, відновлюючи рівень загальної протеолітичної активності в тканинах слизової оболонки порожнини рота з 42 нкат/г до 90 нкат/г, при показниках контрольної групи 180 нкат/г. Таблиця 2 Активність каталази в слизовій оболонці порожнини рота та підщелепних слинних залозах щурів після оваріоектомії (мкат/кг, M?m; n=10) Досліджувані Групи тварин Слизова оболонка щоки Слизова оболонка язика Підщелепні слині залози 1. Контроль 3,13?0,19 4,82?0,10 5,23?0,17 2.Контроль (оваріоектомія) 2,85?0,41 4,15?0,55 4,25?0,44 р =0,05 3. Оваріоектомія + гранули кверцетину 3,66?0,39 4,21?0,43 4,60?0,42 4. Оваріоектомія + мікрофолін 3,87?0,28 р =0,09 4,32?0,48 4,92?0,23 5. Оваріоектомія + Ексодент-1 3,99?0,44 4,52?0,75 4,02?0,47 р=0,03 6. Оваріоектомія + ЕКСО 3,75?0,30 р =0,09 4,51?0,55 4,45?0,48 р=0,18 7. Оваріоектомія + ІФСО 4,21?0,43 р =0,03 р?0,05 4,45?0,48 р=0,77 4,01?0,46 р?0,02 П р и м і т к а. Достовірність (р) розрахована відносно показників групи контролю (вдаванооперовані). Отримані дані морфологічних досліджень свідчать про те, що у тварин після оваріоектомії виникають зміни процесів проліферації та диференціювання багатошарових епітеліоцитів в слизовій оболонці порожнини рота. Оваріоектомія призвела до зменшення товщини епітеліального шару, при цьому зона неороговівшого шару та зона ороговівшого шару зменшились відповідно на 27 і 16 % , мітотичний індекс зменшився на 25 %, а кількість ядерних клітин збільшилась на 40 %. При підрахунку кількості клітин в стадії розподілу виявилась однонаправленість змін (зменшення кількості мітозів) в епітелії щоки та язика – в тканинах, які в звичайних умовах характеризуються високою швидкістю обновлення клітинних популяцій. Вказані зміни призводять до дизбалансу процесів відновлення та кератинізації клітин і можуть слугувати причиною змін функціональних властивостей епітеліального шару слизової оболонки порожнини рота. Гальмування процесів проліферації супроводжувалося збільшенням кількості двуядерних клітин, які більші ніж одноядерні, що свідчить про компенсаторну реакцію, направлену на збереження оптимальної товщини епітеліального шару. Структурні зміни в епітелії тканин слизової оболонки порожнини рота тварин супроводжувалися зменшенням вмісту нуклеїнових кислот в клітинах шиповатого шару. Оваріоектомія призводить до порушень на внутрішньоклітинному і молекулярному рівні. Відмічається зменшення розмірів ядра, ядерця та вмісту нуклеїнових кислот, головним чином – рибонуклеїнової кислоти, в епітеліоцитах слизової оболонки порожнини рота. Досліджені ядерця свідчать про зміни кількості та пригнічення рибосом, рибосомної РНК і білкового синтезу. Гальмування процесів анаболізму супроводжувалось і обмеженням можливостей утворення пластичного матеріалу, необхідного для збереження відповідного рівня проліферації, росту та диференціювання епітеліальних тканин. 2 o ^ „ . T O =¬>O>*@N@?E†G?P,R@W2[E_
`aboebxd?d(h*h,hlhaj-k,tNt1/4av„ „?…Oe…ooooaeYaeNAeooo?ooooooooooooooo
oooooo??o?o?ooooooooooooooooo?o?o?o?o?

O

§

§

§

§

O

$

O

O

$

O

O

§

§

O

§

§

O

$

O

O

$

O

O

§

§

O

§

§

O

$

O

O

$

O

O

§

§

O

O

O

§

§

O

EHuy

O

O

§

§

§

§

O

$

O

O

$

O

O

§

§

§

§

O

O

O

$

O

O

§

§

§

§

O

$

O

O

§

§

|

??????????ї і роз`яснюються виявлені нами витончення епітеліального
шару, порушення співвідношення зон ороговівшого та неороговівшого шарів,
зменшення кількості мітозів, а також компенсаторне збільшення кількості
двуядерних епітеліоцитів.

Під дією препарату ЕКСО кількісні показники, що характеризують процеси
відновлення епітеліального шару – кількість мітозів і двуядерних клітин
практично повністю нормалізувалися. Під дією препарату ЕКСО прийшли до
норми і ознаки зон неороговівшого і ороговівшого епітелію, що призвело
до відновлення нормальної товщини всього епітеліального шару. Здвиги
позитивного характеру відмічались і при дослідженні вмісту нуклеїнових
кислот, що проявилось в збільшенні їх кількості в епітеліоцитах
шиповатого шару. Проведенні морфологічні дослідження свідчать про те, що
фітоестрогенний препарат ЕКСО в дозі 300 мг/кг в умовах оваріоектомії
виявляє дію анаболічної спрямованості на епітеліальні клітини слизової
оболонки порожнини рота.

Як і в слизовій оболонці порожнини рота, в ендометрії відмічалось
зменшення товщини епітелію, зниження мітотичного індексу на 25 %,
порушення проліферації та диференціровки клітин покровного епітелію, що
супроводжувалося атрофічними змінами. У щурів з оваріоектомією, які
отримували ЕКСО, зменшення товщини епітелію було значно меньшим. При
цьому нормалізувалися розміри клітин, збільшився в них і вміст
нуклеїнових кислот, відмічалось гальмування атрофічних процесів.

Таким чином, проведені нами експериментальні дослідження свідчать про
те, що ЕКСО нормалізує цитологічні показники покровного епітелію
слизової оболонки порожнини рота і ендометрію, що характеризує загальні
механізми регулювання диференціювання їх клітин.

Проведені на 40 щурах радіоізотопні дослдіження свідчать про те, що
двобічна оваріоектомія призводить до зниження відсотку включення 45Са в
слизову оболонку порожнини рота та великі слинні залози (р<0,01), що може призводити до атрофії та дистрофії в них. Введення оваріоектамованим щурам препарату ЕКСО призводило до достовірного збільшення відсотку включення 45Са в досліджуваних тканинах (р<0,05). Сукупність отриманих експериментальних даних з’явилося основою для застосування фітоестрогенів сої для профілактики і лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенними станами. Нами проведено обстеження 150 жінок, які знаходилися на диспансерному обліку у жіночій консультації № 5 м. Одеси з фізіологічним клімаксом та після операції двобічної оваріоектомії, у віці 25-55 років. У 40 з них в анамнезі відмічались захворювання слизової оболонки порожнини рота. Ці захворювання з`явились після операції та на початку фізіологічного клімаксу, і пов`язуються з гіпоестрогенними станами організму. У 20 жінок з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота в анамнезі була двобічна оваріоектомія (середній вік 34,2 роки), а 20 жінок були з фізіологічним клімаксом. Проведене клінічне обстеження та лікування 40 жінок з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота в перший день виникнення елементів ушкоджень та після їх зникнення показало, що у 12 жінок після двобічної оваріоектомії відмічався хронічний рецидивуючий афтозний стоматит, а 8 жінок – червоний плескатий лишай. У 11 жінок з фізіологічним клімаксом з`явився червоний плескатий лишай, а у 9 – хронічний рецидивуючий афтозний стоматит. Ефективність проведеного лікування хворих з ерозивно-виразковими елементами ушкоджень слизової оболонки порожнини рота та афтами оцінювали по нормалізації стану слизової оболонки (зменшення набряку, гіперемії, терміну епітелізації елементів ушкоджень), визначенню рівня естрогенної насиченості організму, показникам електрокінетичної рухливості ядер клітин букального епітелію, біохімічним показникам активності ферментів ротової рідини. Проведені дослідження рівня естрогенної насиченості організму у обстежених жінок свідчили про дефіцит естрогенів (0,9 балів при нормі 3 бали). Біохімічні дослідження в ротової рідини жінок як з фізіологічним клімаксом, так і з двобічною оваріоектомією свідчать про підвищення рівня малонового діальдегіду (табл. 3). У період рецидиву захворювань слизової оболонки порожнини рота в жінок відмічалось підвищення рівня МДА у ротовій рідині вдвічі (р<0,05) на тлі зменшення активності ферментів антиоксидантного захисту. Після проведеного лікування з включенням в базову терапію препаратів, які містять соєві ізофлавони, концентрація малонового діальдегіду зменшувалась (р<0,05), але залишилась на підвищеному рівні. Активність каталази – ферменту антиоксидантного захисту, поверталась до контрольних показників (р<0,05). В період рецидиву захворювань слизової оболонки порожнини рота у ротовій рідині жінок на тлі гіпоестрогенії більше ніж в двічі збільшувалась загальна протеолітична активність та вміст водорозчинного білка (р<0,05). В той же час, у жінок із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота, яким проводили лікування тільки базисною терапією, після зникнення елементів ушкоджень на слизовій оболонці порожнини рота загальна протеолітична активність зменшувалась, але залишалась на досить високому рівні (р>0,05). Такі ж данні отримані нами і при визначенні
вмісту водорозчинного білка (табл. 4).

Таблиця 3

Концентрація малонового діальдегіду та активність
каталази в ротовій рідині хворих з
гіпоестрогенними станами до

і після лікування (M±m, n=10)

Досліджуванні групи

Контроль

Базисна терапія

Базисна терапія+ЕКСО

+Ексодент-1

До

після

до

Після

Концентрація МДА, мкмоль/л

Двобічна

оваріоектомія

Фізіологічний клімакс

0,52±0,02 1,05±0,31

р<0,002 0,83±0,12 р1>0,5

0,98±0,24

р<0,002 0,58±0,10 р1<0,05 1,12±0,42 р<0,002 0,92 ±0,12 р1>0,5

1,08 ±0,33

р<0,05 0,57±0,21 р1<0,05 Активність каталази, мкат/л Двобічна оваріоектомія Фізіологічний клімакс 0,11±0,001 0,07±0,001 р<0,05 0,12±0,001 р1<0,001 0,06±0,001 р<0,001 0,13±0,002 р1<0,05 0,06±0,001 р<0,05 0,10±0,001 р1<0,05 0,07±0,001 р<0,05 0,12±0,002 р1<0,05 П р и м і т к а. Достовірність відмінностей розрахована відносно до показників: р – осіб контрольної групи; р1 – до показників, одержаним до лікування. Таблиця 4 Вміст білка та загальна протеолітична активність в ротовій рідині хворих з гіпоестрогенними станами до і після лікування (M±m, n=10) Досліджуванні групи Контроль Базисна терапія Базисна терапія+ЕКСО +Ексодент-1 До після до після Вміст білка, г/л Двобічна оваріоектомія Фізіологічний клімакс 1,42±0,21 3,44±0,69 р<0,02 2,80±0,28 р1>0,5

3,40±0,35

р<0,002 1,72±0,34 р1<0,05 3,57±0,54 р<0,002 1,94 ±0,18 р1>0,5

3,46±0,35

р<0,002 1,58±0,23 р1<0,05 Загальна протеолітична активність, нкат/л Двобічна оваріоектомія Фізіологічний клімакс 13,6±4,3 31,2±9,1 р<0,002 25,4±7,2 р1>0,5

30,6±11,4

р<0,05 12,3±7,6 р1<0,05 28,7±9,8 р<0,002 16,8±5,1 р1>0,5

30,8±8,2

р<0,002 11,7±7,8 р1<0,05 П р и м і т к а. Достовірність відмінностей розрахована відносно до показників: р – осіб контрольної групи; р1 – до показників, одержаним до лікування. Про позитивні результати застосування препаратів із вмістом ізофлавонів сої у жінок з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота на тлі гіпоестрогенії свідчить і збільшення відсотку рухливості (з 31,3±2,8 до 51,3±4,5 (р?0,02)) та амплітуди зміщення ядер букального епітелію (з 0,9±0,08 до 2,7±0,18 (р?0,001)). Після проведеного нами лікування відмічалось і збільшення інтенсивності кристалізації слини, що свідчить про збільшення вмісту естрогенів в ротовій рідині з 0,9 до 2 балів (р?0,001). Щоденні клінічні спостереження за пацієнтами з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота свідчили про те, що вже на 3 добу у хворих, яким у базову терапію включали препарат ізофлавонів сої, зменьшувались набряк, гіперемія, біль та прискорювалися терміни регенерації елементів уражень слизової оболонки порожнини рота. Середні терміни епітелізації елементів уражень при призначенні базової терапії складали 12 діб, а у хворих з включенням в базову терапію препаратів, що містять ізофлавони сої – 9,4 доби. Таким чином, результати клінічних та лабораторних досліджень свідчать про ефективність включення ізофлавонів сої в комплексне лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенією. ВИСНОВКИ У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов`язаної з вивченням механізмів розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенними станами, та запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів для корекції виявлених метаболічних порушень за допомогою фітоестрогенів. Експериментальна гіпоестрогенія, яка моделювалась у щурів двобічною оваріоектомію, призводить до посилення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів (збільшення вмісту МДА в 2 рази), зниження активності ферментів антиоксидантної системи, інтенсивності включення радіокальцію, різкого пригнічення загальнопротеолітичної активності в тканинах слизової оболонки порожнини рота, піднижньощелепних слинних залозах та сироватці крові. Експериментальна гіпоестрогенія призводить до зменшення товщини епітеліального шару слизової оболонки порожнини рота, зниження індексу диференціювання епітелію, мітотичного індексу на 25% та вмісту нуклеїнових кислот при одночасному збільшенні кількості двоядерних клітин, що є причиною змін функціональних властивостей епітелію. Введення ізофлавонів сої у складі препарату ЕКСО та зубного еліксиру “Ексодент – 1” тваринам з оваріоектомією знижує рівень процесів перекисного окиснення ліпідів в слизовій оболонці щоки, піднижньощелепних слинних залозах та сироватці крові щурів з одночасним підвищенням активності ферментів АОЗ, загальної протеолітичної активності та включення радіокальцію. Встановлено, що препарати порівняння – кверцетин і мікрофолін – виявляють слабкішу антиоксидантну дію. Гістологічне дослідження тканин слизової оболонки порожнини рота щурів з оваріоектомією показало збільшення товщини епітеліального шару, мітотичного індексу і вмісту нуклеїнових кислот під впливом препарату ЕКСО, що проявляє анаболічну дію, про що свідчить збільшення об`єму ядра та ядирця в епітеліоцитах. У жінок з гіпоестрогенією в ротовій рідині в 2,5 рази підвищується концентрація водорозчинного білка, в 2 рази – вміст малонового діальдегіду та загальна протеолітична активність на тлі 2-разового зниження активності фермента каталази. Включення в комплексну терапію захворювань слизової оболонки порожнини рота у жінок на тлі гіпоестрогенії препаратів фітоестрогенів (ЕКСО у вигляді таблеток та зубного еліксиру “Ексодент – 1”) нормалізує вміст в ротовій рідині білка, МДА, знижує до норми активність протеаз та підвищує активність каталази. Окрім того, включення в комплекс лікувальних заходів препаратів ЕКСО і “Ексодент - 1” вірогідно підвищує рівень кристалізації слини, різко зниженій при гіпоестрогенії, що може свідчити про їх естрогенний ефект. Застосування препаратів ЕКСО і “Ексодент – 1” у жінок із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота на тлі гіпоестрогенії поліпшує стан слизової оболонки порожнини рота, нормалізує її колір та рельєф, зменьшує прояви дистрофії та атрофії, прискорює на 2,6 дні терміни загоювання ерозивно-виразкових елементів ураження. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Для лікування і профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенними станами запропоновані препарати ізофлавонів сої для місцевого та загального використання. Застосування препарату ЕКСО та зубного еліксиру “Ексодент – 1” дозволило скоротити терміни епітелізації елементів уражень слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенними станами. Пропонуємо використовувати дані препарати в залежності від періодичності рецидивів захворювань слизової оболонки порожнини рота і важкості стану від 2 до 5 разів на рік. Препарат ЕКСО приймають перорально по 2 таблетки (600 мг) 3 рази на день протягом 30 днів; еліксир “Ексодент – 1” – у вигляді ротових ванночок 2 рази на день напротязі 30 днів. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Македон А.Б., Скиба В.Я., Почтарь В.Н., Макаренко О.А., Россаханова Л.Н. Влияние препаратов соевых изофлавонов на слизистую оболочку полости рта у крыс после овариоэктомии // Вісник стоматології. – 2002. - № 4. – С. 6-11. Участь здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів і написанні статті. 2. Македон А.Б., Почтарь В.Н., Скиба В.Я., Левицкий А.П., Подорожная Р.П., Кнава О.Э., Россаханова Л.Н. Влияние фитоэстрогенных препаратов на включение радиокальция в мягкие ткани полости рта и большие слюнные железы овариоэктомированных крыс // Вісник морської медицини. – 2002. - № 4. – С. 33-38. Здобувачу належить проведення експериментальних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті. 3. Македон А.Б., Почтарь В.Н., Скиба В.Я., Левицкий А.П. Влияние соевых изофлавонов на протеолитическую активность слизистой оболочки полости рта крыс после овариоэктомии // Вісник стоматології. – 2003. - № 1. – С. 9-12. Здобувачу належить проведення експериментальних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті. 4. Македон А.Б., Моисеев И.Н., Скиба В.Я., Почтарь В.Н. Морфологические изменения слизистой оболочки полости рта крыс, вызванные овариоэктомией и коррекция ЕКСО // Вісник стоматології. – 2003. - № 4. – С. 5-9. Участь здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та аналізі результатів, написання статті. 5. Македон А.Б., Моисеев И.Н., Почтарь В.Н., Скиба В.Я. Морфометрические исследования эпителиоцитов слизистой оболочки щеки крыс после овариоэктомии и введения ЕКСО // Вісник стоматології. – 2004. - № 1. – С. 11-15. Здобувачу належить проведення експериментальних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті. 6. Македон А.Б., Почтарь В.Н., Скиба В.Я., Левицкий А.П. Применение препаратов фитоэстрогенов для лечения заболеваний слизистой оболочки полости рта при гипоэстрогенных состояниях у женщин // Вісник стоматології. – 2004. - № 3. – С. 22-26. Дисертантом проведено клініко-лабораторні дослідження, аналіз результатів, статистична обробка даних та написання статті. 7. Македон А.Б. Коррекция фитоэстрогенами изменений слизистой оболочки полости рта при гипоэстрогении у женщин // Матеріали V Української конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – Київ, 2003. – С. 112-113. 8. Македон О.Б. Коррекция фитоэстрогенами изменений слизистой оболочки полости рта при гипоэстрогении у женщин // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харків. – 2003. – С. 40-41. 9. Македон А.Б. Изменения на слизистой оболочке полости рта у женщин с физиологическим климаксом и коррекция фитоэстрогенами // Материалы международной научно-практической конференции “Проблемы современной стоматологии Казахстана”. – Часть 2. – Алматы, 2004. - С. 303-304. АНОТАЦІЯ Македон О.Б. Стан слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенією та корекція його препаратами фітоестрогенами. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2005. Дисертаційна робота присвячена вивченню стану слизової оболонки порожнини рота, великих слиних залоз при гіпоестрогенних станах в експерименті та клініці з метою корекції виявлених порушень. Встановлено в експерименті та клініці, що двобічна оваріоектомія призводить не тільки до клінічних змін, а й до біохімічних та морфологічних змін у слизовій оболонці порожнини рота. При цьому одним з механізмів ураження слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенних станах є активація процесів вільнорадикального окиснення ліпідів на тлі виснаження ферментів антиоксидантної системи. Отримані дані морфологічних досліджень свідчать про те, що оваріоектомія призводить до порушення процесів проліферації і диференціювання епітеліоцитів, зниження на 25% мітотичного індексу та вмісту нуклеїнових кислот в слизовій оболонці порожнини рота. Подібні зміни виявлені також в ендометрії оваріоектомованих щурів. Естрогени є інгібіторами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів. Введення оваріоектомованим тваринам препаратів фітоестрогенів (ЕКСО, ІФСО, зубного еліксиру “Ексодент – 1”) сприяє зниженню рівня процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та зростанню активності каталази, підвищенню мітотичного індексу та вмісту нуклеїнових кислот. Препарати ізофлавонів сої у жінок з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота на тлі гіпоестрогенії зменьшують прояви атрофії та дистрофії слизової оболонки, прискорюють на 2,6 дні термін регенерації елементів уражень, знижують процеси вільнорадикального окиснення ліпідів в ротовій рідині та збільшують активність ферментів антиоксидантного захисту. Ключові слова: ураження слизової оболонки порожнини рота, оваріоектомія, перекисне окиснення ліпідів, фітоестрогени. АННОТАЦИЯ Македон А.Б. Состояние слизистой оболочки полости рта при гипоэстрогении у женщин и его коррекция с помощью фитоэстрогенов. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2005. Диссертационная работа посвящена изучению состояния слизистой оболочки полости рта, больших слюнных желез при гипоэстрогении в эксперименте и клинике с целью коррекции выявленных нарушений. Использованы клинические, патофизиологические, биохимические, морфологические, биофизические методы исследования. В работе приведены результаты биохимических, морфологических исследований на 130 белых крысах по изучению влияния гипоэстрогении, вызванной двухсторонней овариоэктомией, на структурно-метаболические процессы в тканях слизистой оболочки полости рта и больших слюнных желез. Установлено, что одним из механизмов поражения слизистой оболочки полости рта и больших слюнных желез является активация процессов свободнорадикального окисления липидов на фоне снижения активности ферментов антиоксидантной защиты. Проведенные морфологические исследования свидетельствуют о том, что после овариоэктомии происходит нарушение процессов пролиферации и дифференцировки клеток слизистой оболочки, снижение на 25 % митотического индекса, содержания нуклеиновых кислот в них и компенсаторное увеличение количества двуядерных эпителиоцитов. Аналогич-ные изменения отмечаются и в эндометрии овариоэктомированных крыс. Под влиянием препаратов, содержащих изофлавоны сои, происходит нормализация выявленных структурно-метаболических нарушений: снижение синдрома пероксидации, увеличение содержания нуклеиновых кислот в тканях слизистой оболочки полости рта. Совокупность полученных биохимических и морфологических данных позволила рекомендовать для профилактики и лечения заболеваний слизистой оболочки полости рта при гипоэстрогенных состояниях препараты, содержащие изофлавоны сои, которые обладают антиоксидантными и эстрогенными эффектами. Проведено обследование 150 женщин с различным уровнем насыщенности организма эстрогенами, у 40 из которых выявлены заболевания слизистой оболочки полости рта. Исследования ротовой жидкости свидетельствуют о том, что при гипоэстрогенных состояниях в ней отмечается увеличение содержания малонового диальдегида на фоне достоверного снижения ферментов антиоксидантной защиты. В период рецидивов заболеваний слизистой оболочки полости рта процессы свободно-радикального окисления липидов еще более усиливались. После проведенного лечения больных с заболеваниями слизистой оболочки полости рта на фоне гипоэстрогении с включением в базисную терапию препаратов, содержащих изофлавоны сои, для местного и общего применения в ротовой жидкости отмечалось снижение содержания МДА и увеличение активности ферментов антиоксидантной защиты. О положительных результатах лечения свидетельствует также увеличение подвижности ядер клеток буккального эпителия, увеличения содержание эстрогенов в ротовой жидкости, ускорение сроков эпителизации элементов поражения на 2,6 дня. Ключевые слова: поражения слизистой оболочки полости рта, овариоэктомия, перекисное окисление липидов, фитоэстрогены, гипоэстрогения. ANNOTATION Makedon A.B. The condition of a mucous membrane of oral cavity at women with hypoestrogenia and correction of it by the phytoestrogens. – Manuscript. A dissertation for a scientific degree of a Candidate of Medical Sciences on specialty 14.01.22 – dentistry. – The Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa, 2005. This thesis devotes to study of the condition of mucous membrane of oral cavity, big saliva glandules at hypoestrogenic conditions with the goal of correction of studied disoders at experiment and clinic. It was determined that double ovariectomy led not only to clinical changes but to biochemical and morthologic changes in mucous membrane of oral cavity at experiment and clinic. By this one of the mechanism of affect of mucous membrane of oral cavity at hypoestrogenic conditions is an activation of processes of free radical oxidation of lipids against a background of exhaustion of ferments of antioxidation system. The datas of morthological studies which had received by us testified that ovariectomy led to disorder of processes of proliferation and differentiation of epitheliocytes, lowering of kariokinetic index approximately at 25% and contents of nucleic acids of mucous membrane of oral cavity. Such changes reveal in an endometrium of rats after the ovariectomy. The estrogens are the inhibitors of the processes of free radical oxidation of lipids. Introduction of preparation of phytoesrogens (“ЕКSО”, “IFSО”, dental elixir “Eksodent”) to animals with ovariectomy render assistance to lowering of the processes of free radical oxidation of lipids and increasing of catalaze activity, increasing of kariokinetic index and contents of nucleic acids. Preparations of soy’s isoflavones decrease the display of the atrophy and dystrophy of mucous membrane, increase the period of regeneration of affections’ elements approximately on 2,6 days, decrease the processes of free radical oxidation of lipids in oral liquid and increase the activity of ferments of antioxidation protection at women with disease of mucous membrane of oral cavity against a background of hypoestrogenia. Key words: damage of mucous membrane of oral cavity, ovariectomy, lipid peroxidation, phytoestrogens.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *