.

Стан серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму та при її поєднанні з артеріальною гіпертензією і ефективність медикаментозної корекції (а

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 2974
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ДОЛЯ ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

УДК 616.1+616.248+616.12-008.331.1-08:615.03

Стан серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму та при її
поєднанні з артеріальною гіпертензією і ефективність медикаментозної
корекції

14.01.11 — кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті
ім. С. І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Дудар Лариса
Вікторівна, Кримський державний медичний університет
ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, кафедра терапії № 1 з курсом
ендокринології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Колчин Юрій
Миколайович, Луганський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра внутрішньої медицини № 1, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Жарінов Олег Йосипович, Київська медична
академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра
кардіології та функціональної діагностики.

Провідна установа: Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска АМН України,
відділ серцевої недостатності, м. Київ

Захист відбудеться “20” січня 2006 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01. Кримському державному медичному
університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України (95006,
м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського державного
медичного університета ім. С. І. Георгієвського МОЗ України (95006,
м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

Автореферат розісланий “18” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
Є.П.СмугловЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) є однією з найбільш актуальних
проблем медицини. Бронхіальна астма, як причина смерті, займає одне з
перших місць у багатьох країнах світу. В Україні захворюваність на БА
складає 21,2 на 100 тис. населення, смертність — 3,8 на 100 тис.
населення (Кубишкін В. Ф. , Солдатченко С. С. , 1995; Фещенко Ю. І. ,
2000, 2003). Кардіогемодинамічні порушення, що виникають при
бронхіальній астмі, мають істотний вплив на перебіг бронхіальної астми
(Солдатченко С. С. , 1995; Чучалін О. Г. і співавт., 2003).

Основним фактором, що зумовлює порушення функції серця при бронхіальній
астмі, є гіпоксія міокарда як прояв системної гіпоксії. Гіпоксія є
потужним стимулом активації синтезу тромбоксану А2, що в поєднанні з
підвищенням гематокриту зумовлює розвиток порушень мікроциркуляції та
погіршення кровотоку в серцевому м’язі (Гаврисюк В. К. , 2004). У
зв’язку з цим клінічний перебіг БА ускладнюється порушеннями ритму та
провідності, артеріальною гіпертензією у 15 %–62,5 % хворих (Ненашева
Т. М. та співавт., 1995; Симоненко В. Б. та співавт., 2001). За даними
Яблокова Д. Д. та співавт. у 12 % хворих на бронхіальну астму
діагностується артеріальна гіпертензія (АГ). Бобров В. А. та співавт.
(1995) розцінювали підвищення АТ у хворих на БА як компенсаторну
реакцію, спрямовану на ліквідацію киснево-метаболічного дефіциту в
життєво важливих системах організму. Існують й інші точки зору на
патогенетичну сутність АГ у хворих на БА. Велике значення приділяють
зростанню периферичного опору, наростанню легеневої гіпертензії,
вважаючи, що гіпертонія пов’язана з венозним застоєм в гіпоталамусі та
нирках, гіпоксемією або з порушенням обміну вазоактивних речовин (Manes
A. , 2005, Weitzenblum E. , 2005).

За даними Шевченка Ю.Л. та співавт. (2002), у хворих на БА спочатку
з`являється гіперфункція правого шлуночка (ПШ) с розвитком гіпертрофіі
ПШ, а по мірі прогресування захворювання — гіпертрофія м’яза лівого
шлуночка (ЛШ). Геометрія ЛШ відіграє центральну роль в нормальній його
функції та в процесі ремоделювання серця. Ремоделювання серця передує
клінічним проявам серцевої недостатності та супроводжує їх, воно може
самостійно поглиблювати систолічну та діастолічну дисфункцію шлуночків
(Флоря В. Г. , 1997, Budev M. M. , 2003). Лівошлуночкова недостатність
діагностується у 26,9 % хворих із середньотяжким і у 51,4 % хворих з
тяжким перебігом БА. У 18 % хворих на бронхіальну астму було виявлено
ішемічну хворобу серця (Адон’єв Б. І. , 1990, Ненашева Т. М. та
співавт., 1995). За даними електрокардіографії, у 15,8 % хворих на БА
було виявлено ознаки порушення реполяризації та ішемії міокарда
(Семенова Н. І. , Гайворонська Т. Ю. та співавт., 1999, Zanoni L. Z. ,
2005). У хворих діагностуються різні порушення ритму, найчастіше
спостерігаються надшлуночкові аритмії (70%), шлуночкові аритмії
виникають рідше (26%), поява складних порушень серцевого ритму свідчить
про несприятливий найближчий прогноз (Козлова Л.І., 2001). Солопов
В. А. і співавт. (1994) з розвитком гострих аритмій пов’язують
підвищення частоти раптової смерті серед цієї категорії пацієнтів.

Порушення ритму та їх з’вязок з виникненням АГ і ії впливом на перебіг
БА вивчено недостатньо, що обумовлює подальше вивчення та необхідність
пошуку шляхів корекції АГ з метою профілактики серцево-судинних
ускладнень у хворих на БА.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри
факультетської терапії № 1 з курсом ендокринології і госпітальної
терапії № 1 Кримського державного медичного університету
ім. С. І. Георгієвського на тему “Клінічні методологічні аспекти
діагностики та лікування некоронарогенних і ішемічних серцево-судинних
захворювань і синдромів” (№ держреєстрації 0102U006246).

Мета дослідження : виявити особливості стану серцево-судинної системи у
хворих на бронхіальну астму та при ії поєднанні з артеріальною
гіпертензією і можливості корекції артеріальної гіпертензії інгібіторами
АПФ.

Основні задачі дослідження :

Визначити особливості змін серцево-судинної системи та їх зв’язок з
порушеннями ритму й артеріальною гіпертензією залежно від ступеня
важкості та тривалості бронхіальної астми.

Виявити особливості структурно-функціональних змін серцево-судинної
системи у хворих на бронхіальну астму з ознаками хронічного легеневого
серця.

Виявити особливості структурно-функціональних змін серцево-судинної
системи у хворих на бронхіальну астму з ознаками легеневої гіпертензії.

Виявити особливості змін серцево-судинної системи у хворих на
бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією в залежності від ступеня
артеріальної гіпертензії.

Визначити тип порушення добових коливань артеріального тиску у хворих на
бронхіальну астму залежно від наявності артеріальної гіпертензії.

Вивчити клінічну ефективність застосування і-АПФ (еналаприла) для
корекції артеріальної гіпертензії і порушень серцевого ритму у хворих на
бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією.

Об`єкт дослідження – бронхіальна астма в поєднанні з артеріальною
гіпертензією та без неї.

Предмет дослідження – показники структурного та функціонального стану
міокарда, дані ЕКГ, доплерехокардіографії, холтерівського моніторування
ЕКГ, добового моніторування артеріального тиску у хворих на бронхіальну
астму та при її поєднанні з артеріальною гіпертензією, оцінка
ефективності терапії і-АПФ.

Методи дослідження – клініко-анамнестичні дані, результати
загальноклінічного обстеження, електрокардіографія, холтерівське
моніторування ЕКГ, доплерехокардіографія та добове моніторування
артеріального тиску (ДМАТ), статистичні дані.

Наукова новизна отриманих результатів. В роботі на підставі комплексного
дослідження серцево-судинної системи за допомогою методів холтерівського
моніторування ЕКГ, ехокардіографії у хворих на бронхіальну астму та при
її поєднанні з артеріальною гіпертензією встановлені особливості
ремоделювання міокарда лівого шлуночка у вигляді розширення його
порожнини і збільшення товщини стінок з порушенням діастолічної функції,
ступінь виразності яких залежав від ступеня важкості бронхіальної астми.
Дані зміни супроводжувалися порушеннями ритму у вигляді надшлуночкової і
шлуночкової екстрасистолії.

У хворих на бронхіальну астму з ознаками хронічного легеневого серця
виявлені структурно-функціональні зміни лівих відділів у вигляді
розширення порожнини лівого передсердя, збільшення товщини стінки лівого
шлуночка, підвищення індексу маси міокарда лівого шлуночка, порушення
його діастолічної функції. При поєднанні бронхіальної астми з
артеріальною гіпертензією ці зміни були більш виразними.

Ознаки легеневої гіпертензії 1 ступеню реєструються значно частіше
(84 %) у групі хворих на бронхіальну астму при її поєднанні з
артеріальною гіпертензією. Встановлено взаємозв’язок між підвищенням
тиску в ЛА та збільшенням кількості ранніх шлуночкових екстрасистол.
Встановлено прямий помірний взаємозв’язок між підвищенням тиску в
легеневій артерії та розширенням порожнини правого шлуночка у хворих на
бронхіальну астму.

Вивчений вплив артеріальної гіпертензії на показники порушень серцевого
ритму, структурно-функціонального стану міокарда у хворих на бронхіальну
астму. У хворих на бронхіальну астму з підвищенням артеріального тиску 2
ступеню, порівняно з 1 ступенем, більшими були показники індексу маси
міокарда лівого шлуночка та його діастолічної дисфункції, які
супроводжувалися латентними порушеннями ритму серця у вигляді
шлуночкової екстрасистолії.

Досліджено вплив бронхіальної астми на показники добового профілю АТ у
вигляді типу non-dipper для систолічного та діастолічного АТ. При
поєднанні БА з АГ частіше реєструються профілі у вигляді типів
non-dipper і night-peaker для систолічного АТ і non-dipper для
діастолічного АТ.

Вивчено вплив 6-місячного прийому еналаприлу: реєструвалося зниження
надшлуночкової і шлуночкової екстрасистолії високих градацій, зменшення
рівня легеневої гіпертензії, зниження середньодобових та середньоденних
показників систолічного та діастолічного АТ, нормалізація добових ритмів
АТ, які супроводжувалася поліпшенням функціонального стану міокарда.

Практичне значення отриманих результатів. Застосування холтерівського
моніторування ЕКГ, доплерехокардіографічного дослідження, добовий
моніторинг АТ дозволяють оцінювати ступінь ураження серцево-судинної
системи у хворих на бронхіальну астму та при її поєднанні з артеріальною
гіпертензією.

Враховуючи зміни добового ритму АТ у хворих на бронхіальну астму та при
ії поєднанні з артеріальною гіпертензією, всім хворим необхідно
проведення добового моніторування АТ, що важливо для індивідуального
підбора терапії та оцінці ефективності лікування.

Застосування методу терапії еналаприлом у хворих на бронхіальну астму
та при ії поєднанні з артеріальною гіпертензією дає можливість досягти
клінічного ефекту у вигляді нормалізації показників артеріального тиску,
профілактиці латентних порушень серцевого ритму та поліпшення функції
міокарда.

Впровадження результатів дослідження у практику. Основні результати
проведеного дослідження впроваджено в практику алергологічного
відділення РКЛ ім. М. А. Семашко та пульмонологічного і кардіологічного
відділень 7 міської лікарні.

Основні положення дисертації використовуються в педагогічному процесі на
кафедрі терапії № 1 з курсом ендокринології і кафедрі терапії та
сімейної медицини ФПО Кримського державного медичного університету
ім. С. І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автор сформулював мету та завдання роботи,
самостійно здійснив пошук літературних джерел і аналіз літературних
даних. Допплерехокардіографічні дослідження повністю виконані всім 124
обстеженим. Здобувач проводив відбір хворих, клінічне й інструментальне
обстеження, статистичну та математичну обробку даних, а також аналіз
отриманих результатів. Особисто автором написано всі розділи дисертації,
сформульовано основні положення, висновки та практичні рекомендації,
забеспечено впровадження їх у клінічну практику та відображено в
опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включених у
дисертацію, доповідались на: Республіканській науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Нові технології в діагностиці та
лікуванні серцево-судинних захворювань” (Феодосія, 2003), “Нові
технології в діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань органів
дихання” (Євпаторія, 2004), “Невідкладні стани в кардіоревматології в
практиці терапевта та педіатра” (Феодосія, 2005).

Апробація дисертації відбулася на спільному засіданні кафедр
терапевтичного профілю Кримського державного медичного університету
ім. С. І. Георгієвського.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 13 роботах, в том числі
5 статей в виданнях, рекомендованих ВАК України. Сукупність матеріалів,
що містяться в публікаціях, відображає основні положення і висновки
дисертаційної роботи.

Об’єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 178 сторінках
машинописного тексту та складається з переліку умовних скорочень,
вступу, 5 розділів, у яких викладено огляд літератури, характеристики
матеріалу та методів дослідження, результати роботи та їх обговорення,
висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатків.
Дисертація містить 25 таблиць, ілюстрована 23 малюнками. Список
використаної літератури складається з 295 робіт вітчизняних і іноземних
авторів, що складає 30 сторінок.

OCНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами
обстежено 93 хворих на бронхіальну астму (67 жінок і 26 чоловіків), які
знаходилися на стаціонарному лікуванні у алергологічному відділенні РКБ
ім. М. А. Семашко, віком від 26 до 55 років (середній вік 43,4±1,0
років). Усі обстежені були розділені на дві групи: до 1 групи увійшли 48
хворих на бронхіальну астму, до другої — 45 хворих на бронхіальну астму
з артеріальною гіпертензією. Групи обстежених були однорідними за віком
і статтю. Згідно з наказом № 499 від МОЗ України (2003 рік) хворі на
бронхіальну астму були поділені на хворих з персистуючим захворюванням
середнього (3 ступінь) і тяжкого ступеня (4 ступінь) тяжкості (43 і 50
хворих відповідно).

Контрольну групу склали 31 особа без виявленої соматичної патології (21
жінка та 10 чоловіків), середній вік яких становив 32±3,7 років.

Діагноз БА встановлювався після ретельного клініко-інструментального й
анамнестичного обстеження згідно з наказом № 499 МОЗ України 2003 року.
У дослідження не залучали хворих з хронічним легеневим серцем у стадії
декомпенсації, хронічною серцевою недостатністю II Б – III

стадії, цукровим діабетом, печінковою та нирковою недостатністю.

Усім залученим до дослідження проводилося загальне клінічне обстеження,
робився аналіз клініко-анамнестичних даних, клінічні аналізи крові та
сечі, визначення глюкози, електролітів, холестерину, сечовини,
креатиніну, електрокардіограму.

ХМ ЕКГ здійснювали згідно з рекомендаціями експертів Європейського
кардіологічного товариства та Північноамериканського товариства
кардіостимуляції й електрофізіології (1996 р.) на апараті “ДіаКард” АТ
“Сольвейг” (Україна) на початку стаціонарного лікування. Аналізували
характеристики та джерело ритму, середню, максимальну та мінімальну ЧСС
за добу, кількість і характеристики екстрасистолії, рівень елевації та
депресії сегменту ST у залежності від фізичної, емоційної активності,
прийому медикаментів.

Визначались наступні показники артеріального тиску за допомогою того ж
апарату “ДіаКард” АТ “Сольвейг” (Україна): середні добові (СрДб), денні
(СрДн) і нічні (СрН) САТ, ДАТ, пульсовий (П) АТ, ЧСС, індекси
варіабельності для САТ, ДАТ, ЧСС, добові індекси САТ, ДАТ, індекси
навантаження часом для САТ, ДАТ, індекси площі „гіпертензивного
навантаження”.

Доплерехокардіографічне обстеження за допомогою апарату HDI-1500 (ATL)
виконано всім хворим при надходженні до стационару і після 6-місячного
лікування еналаприлом. Ехокардіографічні вимірювання здійснено згідно з
рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (АSE). У
В-контрольованому М-режимі з парастернального підходу по довгій осі ЛШ
визначали передньо-задній розмір лівого передсердя (ЛП), товщину МШП і
задньої стінки ЛШ в діастолу, кінцево-діастолічний розмір (КДР) ЛШ, ФВ
ЛШ за методом L. Teichholz (1976), КДР ПШ, товщину його стінки, ФВ ПШ за
методом одноплощинного еліпса.

Масу міокарда ЛШ (ММ ЛШ) обчислювали за формулою ASE:

ММ ЛШ=1,04*(КДР+МШП+ЗСЛШ)3-1,04*КДР3-13,6.

Індекс ММ ЛШ (ІММ ЛШ) – за формулою: ІММ ЛШ = ММ ЛШ/ППТ, де ППТ – площа
поверхні тіла.

Діастолічну функцію шлуночків вивчали за допомогою пульсового
доплерівського методу. Проводилася оцінка наступних параметрів потоків
через атріовентрикулярні клапани: пікових швидкостей ранньодіастолічного
(Е) і пізньодіастолічного (передсердного) (А) наповнення, співвідношення
Е/А, часу сповільнення ранньодіастолічного наповнення (DT), тривалості
періоду ізооб’ємметричного розслаблення ЛШ (IVRT). Вимірювали також час
прискорення систолічного потоку в ЛА як непрямий показник тиску в ній.

Розлади діастолічного наповнення ЛШ класифікували як (1) тип порушеного
розслаблення (ПР), який характеризувався подовженим DT (>240 мс) і/або
Е/А100 мс), (2) псевдонормальний тип (ПНТ) — Е/А від 1
до 2, DT 140-240 мс і (3) рестриктивний тип діагностичними критеріями
якого були Е/А>2 або Е/А>1 i короткий DT (¶o" . ^ ` b d f f h j ’ ” A Ae :D;ununnneeYYEE»Y?¤¤¤¤ & 8D;Zae@3/4BdG~JIM@QBQxS@V?X?ZO\?^v`thdee”hEiooaeOOIOOOOOOOOOOOOOO
OOO

&

орих із ХЛС (35±2,43 мм рт.ст.). У хворих на БА з ознаками ХЛС було
діагностовано збільшення товщини стінки ЛШ. У хворих БА з ознаками ХЛС
було виявлено достовірне (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020