Стан гіпоталамо−гіпофізарно−надниркової та симпато−адреналової систем за умов дії на організм тварин малих доз іонізувального випр

Волинський державний університет

імені Лесі Українки

Коваленко Валентина Григорівна

УДК 379. 825

Модульно-рейтингове навчання як засіб індивідуалізації навчального
процесу у вищому технічному закладі

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луцьк — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі
Українки,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гусак Петро Миколайович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: академік АПН України, доктор педагогічних наук,
професор

Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, директор Інституту педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент

Остапйовський Ігор Євгенович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

доцент кафедри соціальної педагогіки.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет

імені В. Гнатюка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться 11 березня 2005 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К32.051.04 в Волинському державному
університеті ім. Лесі Українки за адресою: 43021, м.Луцьк, вул.
Винниченка, 30.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського державного
університету іменіЛесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, Винниченка,
30а.

Автореферат розісланий 10 лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
В.С.Петрович ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Трансформація національної системи освіти до
європейського соціально-культурного простору вимагає технологічного
переоснащення організаційних моделей сучасного навчально-виховного
процесу. За таких умов виникає об’єктивна потреба у створенні
дидактичних технологій, які задовільняють різносторонні освітні та
професійні потреби кожної особистості та інтенсифікують навчальний
процес. Важливою складовою педагогічного процесу стає
особистісно-орієнтована взаємодія викладача і студента.

Демократизація cистеми вищої освіти та входження її до світового
культурно-освітнього простору, що на сучасному етапі характеризується
активним впровадженням у навчальний процес кредитно-модульної системи
навчання, суть якої полягає у поєднанні модульного структурування змісту
навчального матеріалу та акумулюючого оцінювання навчально-пізнавальної
діяльності студентів, зумовлюють актуальність дослідження.

Теоретичні пошуки шляхів інтенсифікації навчання науковці проводили в
різні часи. Кращі здобутки вчених набували свого практичного
застосування. За характером ці дослідження можна поділити на
теоретико-методологічні – С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, С.У.
Гончаренко, Т.О. Ільїна, І.Я. Лернер, О.Г. Мороз, М.М. Скаткін;
дидактичні – А. М. Алексюк, В.І. Бондар, В.П.Беспалько, В.А. Козаков,
М.І. Махмутов; психологічні – Г.О.Балл, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін,
О.М. Матюшкін, В.А. Семиченко, Н.Ф.Тализіна. Серед сучасних педагогічних
технологій, пов’язаних з інтенсифікацією навчально-виховного процесу,
виділяють модульне навчання як технологію, що потребує подальшого
розвитку.

У 60-70-ті роки ХХ ст. американські науковці В. Голдшмід, М. Голдшмід,
С. Постлесвайт, Д.Рашелл, Г. Оуенс та ін. займалися дослідженнями
модульного навчання. До вивчення зарубіжного досвіду і можливостей
впровадження модульного навчання у навчально-виховний процес вітчизняної
системи освіти дослідники приступили в кінці 70-х років минулого
століття. Використання модульного навчання у навчальних закладах США,
Англії та інших західних країн вивчали А. А. Барбарига, В. М. Волков, Н.
І. Крюкова, В. П. Лапчинська, 3. А. Малькова, Л.Г.Можаєва, М.Д.Нікандров
та ін.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури засвідчив зростання
уваги вчених до досвіду використання модульного навчання у вищій школі.
Так, А.М.Алексюк на основі принципів модульного навчання розробив курс
«Педагогіка вищої школи» і впровадив його в навчально-виховний процес
Київського національного університету. В.І. Бондар адаптував модульне
навчання до вивчення курсу дидактики. Н.І.Крюкова на основі досвіду
аудиторної і позааудиторної роботи у вузах США запропонувала деякі
аспекти впровадження цієї технології у вітчизняні вищі навчальні
заклади. П.М.Гусак розкрив механізми реалізації диференційованого
навчання засобами модульно-рейтингового навчання. І.А.Тагунова розробила
рекомендації щодо впровадження індивідуалізованого навчання у вищому
навчальному закладі за зразками роботи університетів США. Ю.Ф.Тимофеєва
дослідила вплив модульного навчання на формування особистості
педагога-інженера тощо.

Наприкінці 80-х років ХХ ст. спостерігається підвищення інтересу
дослідників до вивчення модульного навчання як нової технології та
шляхів її впровадження у практику роботи вищої школи. Деякі аспекти
модульного навчання розкриті в працях Ю.К.Балашова, Т.В.Васильєвої,
М.В.Гриньової, Є.М. Дурко, В.Б. Закорюкіна, В.І.Карпова,
С.І.Куликова, В.М.Панченка, В.А.Рижова, Л. М. Твердіна, Ю. А.
Устинюка, П. А. Юцявічене та ін.

Аналіз наукових доробок та вивчення досвіду доводить, що розробка
теоретичних положень, виділення класифікаційних ознак, апробація
конкретних методик модульно-рейтингового навчання у вищих навчальних
закладах загалом потребують подальшого дослідження. На сучасному етапі
відсутні методичні рекомендації щодо впровадження технології
модульно-рейтингового навчання у навчально-виховний процес, не
узагальнено його вплив на процес індивідуалізації навчання у вищому
навчальному закладі, не акцентовано увагу на технологічних особливостях
модульно-рейтингового навчання, не адаптовано критерії рейтингового
оцінювання за умов модульного навчання тощо. Ці проблеми і визначили
вибір теми дисертаційного дослідження “Модульно-рейтингове навчання як
засіб індивідуалізації навчального процесу у вищому технічному закладі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами та планами. Дисертаційне
дослідження виконувалось у межах комплексної теми кафедри соціальної
педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки
„Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі”, яка
входила до плану науково-дослідної роботи Волинського державного
університету як складова держбюджетної теми «Організація навчального
процесу у вищому закладі освіти в умовах переходу на
освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців» (номер державної
реєстрації 0100U000240, період 01.01.2000 – 31.12.2002 р.р.). Тема
дисертації затверджена вченою радою Луцького державного технічного
університету (протокол № 6 від 31 cічня 2002 року) та узгоджена Радою з
координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН
України (протокол №7 від 17 вересня 2002 року).

Об’єкт дослідження – навчальний процес у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – індивідуалізація навчання студентів за умов
застосування модульно-рейтингової технології.

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та
експериментальній перевірці можливості підвищення ефективності
навчального процесу у вищому технічному закладі шляхом впровадження
модульно-рейтингової технології як засобу індивідуалізації
навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що впровадження
модульно-рейтингового навчання як інноваційної технології, вибудованої
на засадах поглиблення індивідуалізації цільової, змістової,
процесуальної та результативної компонент навчального процесу, дозволить
підвищити його ефективність та сприятиме створенню загального
позитивного ставлення студентів до процесу засвоєння знань та умінь.

Для реалізації мети й перевірки висунутої гіпотези були визначені такі
завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній
теорії та практиці.

2. Розкрити особливості та потенційні можливості модульно-рейтингового
навчання у вищому навчальному закладі.

3. Довести доцільність застосування модульно-рейтингового навчання у
процесі індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

4. Розробити й обгрунтувати власну експериментальну модель застосування
модульно-рейтингового навчання у процесі вивчення студентами іноземної
мови.

5. Експериментально перевірити ефективність впровадження
модульно-рейтингового навчання при вивченні іноземної мови у вищому
технічному закладі.

Методологічною основою дослідження є філософські та
психолого-педагогічні положення про людську особистість; загальний
зв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ та процесів, що
відбуваються в навколишньому середовищі; системний, особистісний,
діяльнісний підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах;
концепції вітчизняних та зарубіжних учених про індивідуалізацію
навчального процесу. Важливим аспектом методологічного обгрунтування
дослідження стали технологічні підходи до аналізу та проектування
навчального процесу, здобутки в галузі сучасних педагогічних технологій.

Теоретичною основою дослідження є положення:

– психолого-педагогічної теорії творчого розвитку особистості
(Л.В.Занков, В.О. Моляко,

В.Ф. Паламарчук, М.Д. Ярмаченко та інші);

організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
(А.М.Алексюк, В.І. Бондар, О.Г. Мороз та інші);

диференціації та індивідуалізації навчання (П. М. Гусак, О.Я.Савченко,
А.В.Фурман, І.Е.Унт та інші);

структурування змісту навчального матеріалу дисциплін (В.П.Беспалько,
І.Я. Лернер та інші);

технології модульного навчання (А.М. Алексюк, А.В. Фурман, П.А.Юцявічене
та інші);

об’єктивізації контролю і оцінювання знань та умінь студентів
(В.С.Аванесов, Ю.К.Бабанський та інші);

технологічного підходу до аналізу та проектування навчального процесу
(В.П. Беспалько, П.М. Гусак, М.В. Кларін, А.С.Нісімчук, І.О.Смолюк та
ін).

Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів
дослідження:

– теоретичні: аналіз психологічної та педагогічної літератури, синтез,
порівняння, співставлення, систематизація, узагальнення теоретичних та
експериментальних даних, моделювання;

– емпіричні: вивчення досвіду організації навчального процесу у вищих
навчальних закладах, спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю
студентів, бесіди зі студентами та викладачами, анкетування,
констатуючий та формуючий експерименти, математично-статистичні методи
обробки даних.

Організація та етапи дослідження.

Перший етап (1996-1997 рр.) – аналітико-констатуючий. Зроблено аналіз
літератури з обраної проблеми дослідження. Визначено об’єкт, предмет,
мету і завдання дослідження, розроблено його гіпотезу і програму.
Підготовлено матеріали і проведено констатуючий експеримент з метою
визначення ставлення студентів і викладачів до процесу викладання
дисциплін з позицій застосування особистісно-орієнтованих інноваційних
технологій.

На другому етапі (1998-2003 рр.) – дослідно-експериментальному –
здійснювалась експериментальна робота, яка проводилась у такій
послідовності:

1. Впровадження рейтингового оцінювання знань та вмінь студентів за
традиційного навчання (1998-2000 н. р.). Основне його призначення –
визначити та апробувати механізми рейтингового оцінювання і шляхом їх
застосування розкрити можливості індивідуалізації навчання.

2. Застосування рейтингового оцінювання за умов модульного навчання
(2001-2003 н. р.). Основне його призначення – розробити підходи до
модульного структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови;
поєднати модульне навчання з рейтинговою технологією оцінювання;
апробувати технологію модульно-рейтингового навчання за умов
індивідуалізації навчальної діяльності студентів; підвищити ефективність
навчальної успішності студентів у процесі засвоєння ними іноземної мови.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) – завершально-узагальнюючому –
аналізувалися і узагальнювалися результати експерименту, визначалась
ефективність навчального процесу за умов застосування
модульно-рейтингової технології, здійснювалось наукове і літературне
оформлення результатів дослідження.

Основною дослідно-експериментальною базою були Волинський державний
університет ім. Лесі Українки, Луцький державний технічний
університет, Український державний університет водного господарства та
природокористування.

На різних етапах роботи над дисертаційною темою було охоплено 750
студентів і 78 викладачів (констатуючий
експеримент) та 243 студенти (формуючий експеримент) вищих навчальних
закладів міст Луцька та Рівного.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. Вперше проведено
теоретичний аналіз модульно-рейтингового навчання з позицій його
технологічності та індивідуалізації; обгрунтовано модульно-рейтингове
навчання як цілісну інноваційну технологію, здатну індивідуалізувати
навчальний процес у вищому навчальному закладі; подальшого вдосконалення
набула розробка видів рейтингового оцінювання знань та вмінь студентів,
адекватних вимогам запровадження модульного навчання; започатковано
підходи до розкриття способів модульного структурування змісту
навчальної дисципліни з позицій забезпечення індивідуалізації навчання;
визначено основні критерії ефективності технології модульно-рейтингового
навчання.

Практичне значення дослідження. Розроблено програму модульного вивчення
дисципліни „Англійська мова” і систему рейтингового індивідуалізованого
оцінювання навчальних досягнень студентів. Результати дослідження
покладені в основу розробки методичних рекомендацій з питань організації
навчального процесу при викладанні англійської мови у вищому технічному
закладі. Матеріали дослідження можуть слугувати науковою базою для
подальшого вдосконалення навчального процесу у вищому технічному закладі
і бути творчо використані при модульному структуруванні змісту
навчального матеріалу підручників та посібників. Апробовані у ході
дослідження критерії та методики визначення ефективності
модульно-рейтингового навчання дозволяють запроваджувати цю технологію
при вивченні будь-якої навчальної дисципліни. Розроблену модель
технології модульно-рейтингового навчання можна покласти в основу
кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Впровадження результатів дослідження здійснювались у Волинському
державному університеті імені Лесі Українки (довідка № 4/538 від
19.02.04 р.), Луцькому державному технічному університеті (довідка №
319/І-10 від 16.03.04 р.), Українському державному університеті водного
господарства та природокористування (довідка № 290 від 18.03.04 р.).

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві (з
Гусаком П.М.), полягає у теоретичному обґрунтуванні
модульно-рейтингового навчання як цілісної інноваційної технології, яка
здатна індивідуалізувати навчальний процес у вищому навчальному закладі,
у висвітленні механізмів впровадження модульно-рейтингового навчання у
практику роботи вищого навчального закладу.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та
теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, які використовуються для
побудови моделі модульно-рейтингового навчання; застосуванням
адекватного меті та завданням комплексу взаємодоповнюючих методів
дослідження, які підтверджують гіпотетичне припущення наукового пошуку;
наступністю та адекватністю констатуючого і формуючого експериментів, що
підтверджується об’єктивними характеристиками кількісних та якісних
показників; поєднанням теоретичного і практичного аспектів у процесі
вирішення означених проблем, що відображається у зваженості та повноті
висновків.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на Всеукраїнських
науково-практичних конференціях „Духовність особистості: методологічні
та методичні проблеми” (Луцьк, 2003 р.) і „Актуальні проблеми викладання
іноземних мов у вищих технічних навчальних закладах освіти” (Донецьк,
2004 р.), науково-методичних конференціях Луцького державного технічного
університету (1999-2004 рр.), обговорювалися на засіданнях кафедри
іноземних мов Луцького державного технічного університету, кафедри
соціальної педагогіки Волинського державного університету імені Лесі
Українки. Дослідні матеріали та результати дослідження покладені в
основу розробки методичних рекомендацій з питань організації навчального
процесу при викладанні англійської мови у вищому технічному закладі.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
відображено у 13публікаціях: з них 10 одноосібних наукових і методичних
праць (3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3– у
збірниках матеріалів конференцій).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, 9 додатків на 48
сторінках, списку використаних джерел (268найменувань, з них 25
іноземними мовами). Її повний обсяг становить 255 сторінок (183сторінки
– основна частина), робота вміщує 20 таблиць (18 сторінок), 15 рисунків
(5сторінок).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність, доцільність і ступінь дослідженості
проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і гіпотезу дослідження,
перераховано основні завдання, викладено основні теоретико-методологічні
засади, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну та
практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про
апробацію та впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі „Модульно-рейтингове навчання як педагогічна проблема”
проведено науковий аналіз модульного навчання, розкрито підходи до
рейтингового оцінювання знань та умінь студентів, застосовано
технологічний підхід до модульно-рейтингового навчання, охарактеризовано
технологію модульно-рейтингового навчання з позицій індивідуалізації
навчального процесу у вищому навчальному закладі.

В основі модульного навчання лежить поняття модуля (лат. – modulus,
англ. – module), що набуває значення функціонального вузла. У
науково-педагогічній літературі існує різне трактування модуля.
Найчастіше модуль визначається як міра компонування знань для зручного
засвоєння.

У теорії та практиці модульного навчання можна виділити модуль
логічного, процедурного, фреймового (структурно-схематичного),
семантичного походження. З дидактичних позицій розглядається навчальний
модуль. У нашому розумінні навчальний модуль визначається як інтеграція
різних видів та форм організації навчання у межах певної змістової
одиниці. Ядром модуля виступає інформаційний матеріал, який реалізується
на різних заняттях. Форми організації навчання, у межах яких
реалізується модуль, набувають варіативного поєднання.

Модульне структурування змісту навчання можна узагальнити як наскрізну
проблему, яка характеризується організаційно-методичною будовою
відповідно до структури наукового знання. Залежно від вибору предмета
структурування можна виділити кілька способів модульного структурування:
функціональний, циклічний, заліковий, технологічний.

Модульне структурування навчального матеріалу відображається у модульній
програмі, мета теоретичного спрямування якої будується за
гносеологічними ознаками, а прикладного – за діяльнісними.

Аналіз літературних джерел дозволив нам виділити принципи модульного
навчання цільового характеру (цільового забезпечення, ієрархії цілей),
змістового характеру (структурування змісту навчального матеріалу,
змістової компактності, повноти навчального матеріалу) та технологічного
характеру (гнучкості, оптимізації навчання, оперативного зворотнього
зв’язку, співробітництва і диференціації) .

У практиці модульного навчання існують різні схеми розташування модулів
за змістовою зумовленістю та послідовністю вивчення. За результатами
нашого дослідження такі схеми-моделі можуть мати моновалентний,
полівалентний та змішаний характер.

За умов стандартизації оцінювання особливої актуальності набуває рейтинг
як вид рангової якісної шкали оцінювання. В нашому розумінні рейтинг —
індивідуальний числовий показник навчальної діяльності студента, який
враховує результати його навчання за всіма видами занять і самостійної
роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального року,
періоду навчання. Рейтинг – це сумарна оцінка якості роботи студента за
певний проміжок часу.

Високу ефективність забезпечує органічне поєднання модульного навчання з
рейтинговим оцінюванням знань та умінь студентів, що визначається рядом
педагогічних чинників: технологізацією навчального процесу у вищому
навчальному закладі, функціональністю підготовки майбутнього фахівця,
гуманізацією вищої освіти, орієнтацією на формування творчої особистості
студента. За умов запровадження модульного навчання рейтингове
оцінювання базується на принципах діагностичності, конкретності,
об‘єктивності, доступності, індивідуалізації, системності, загальності,
технічного забезпечення, позитивної мотивації. Систематизація підходів
до рейтингового оцінювання дозволяє виділити п’ять моделей такого
оцінювання: щотижневі заліки, система залікових годин, робота на
аудиторних заняттях, періодичні контрольні зрізи, визначення успішності
за змістовою ознакою. Ці моделі можуть реалізуватися за двома напрямами:
за сумарною та середньозначимою оцінкою.

З позицій нашого дослідження модульно-рейтингове навчання є ефективною
прикладною технологією, яка грунтується на системі принципів:
діагностичної цілеспрямованості, науковості, оптимальності,
завершеності, свідомого вибору власної траєкторії навчання,
об’єктивності оцінювання, співробітництва, вимірюваності результатів.

Особливостями технологічності модульного навчання є чітке (діагностичне)
визначення мети навчання, логічне структурування змісту навчального
матеріалу, представлення змісту та методів навчання у модульній
програмі, варіативність способів засвоєння навчального матеріалу.

З позицій забезпечення індивідуалізації навчального процесу у вищому
навчальному закладі мета модульної технології навчання полягає в
створенні найбільш сприятливих умов розвитку особистості студента шляхом
забезпечення гнучкості змісту навчання, пристосування дидактичної
системи до його індивідуальних потреб та рівня базової підготовки
студента шляхом організації навчально-пізнавальної діяльності за власною
лінією навчання на основі проходження поглибленого, повного чи
скороченого курсу програми.

У другому розділі „Технологія модульно-рейтингового навчання у вищому
навчальному закладі” описана модель технології модульно-рейтингового
навчання за цільовою, змістовою, процесуальною та результативною
компонентами. Теоретичні засади модульно-рейтингового навчання ми
поклали в розробку однойменної моделі вивчення іноземної мови у вищому
технічному закладі.

З позицій системного підходу до розгляду педагогічних явищ, процесів ми
розробили ієрархію цілей вивчення студентами іноземної мови у вищому
технічному закладі. Глобальний рівень цілеутворення передбачає
визначення мети вивчення студентами іноземної мови і корелює із
глобальною метою підготовки фахівців. Етапний рівень цілеутворення
відображений у поетапному вивченні студентами іноземної мови по
семестрах та курсах навчання. Оперативне цілеутворення зводиться до
визначення функціональної специфічності кожного окремого модуля з
іноземної мови. На етапі процесуального цілеутворення мета навчання
співвідноситься з логічним структуруванням змісту навчального матеріалу
і практично реалізовується у межах певних модулів на рівні навчальних
елементів за змістовими юнітами.

Суть дидактичного процесу, побудованого на основі модульно-рейтингового
навчання, полягала у структуруванні змісту навчання в автономні
організаційно-методичні одиниці (модулі), що дозволяє студентові
вибирати індивідуальну лінію навчання.

Зміст кожного модуля формувався відповідно до структури модульної
програми. Він включав у себе такі обов’язкові компоненти: діагностичні
дидактичні цілі і конкретні способи їх реалізації; навчальні елементи
відповідно до логічної структури змісту навчального матеріалу дисципліни
та їх методичне забезпечення; способи контролю та самоконтролю, які
підтверджують реалізацію діагностичної дидактичної мети.

У кожному семестрі студенти вивчали чотири модулі. З метою
індивідуалізації навчального процесу студент вибирав чотири теми із
запропонованого викладачем переліку. Перелік тем систематизований за
змістовими блоками (тексти на теми повсякденного життя та тексти на
фахову тематику). За бажанням та здібностями студента ці тексти можуть
бути більш звуженими чи конкретизованими. З викладачем він лише узгоджує
план роботи. Вибір власної лінії навчання забезпечується також свободою
вибору текстів із змістового блоку. В запропонованій моделі обов’язковим
є вивчення спеціалізованих текстів з фаху у четвертому семестрі.
Студенти, які проявляють високу успішність, за бажанням можуть починати
вивчати спеціалізовані тексти вже в третьому семестрі.

Індивідуалізація навчання студентів у процесі вивчення іноземної мови
здійснювалася також шляхом поглиблення їх знань завдяки опрацюванню
додаткових матеріалів на самостійній роботі. Для цього студентам
пропонували тексти на вибір, що несуть загальну інформацію про різні
сфери діяльності України, США та Великобританії.

Стандартизація англомовної підготовки майбутніх фахівців здійснювалась
за допомогою реалізації юнітів: а) grammar unit (граматичний); b)
vocabulary unit (словниковий); c) reading and writing unit (письмо та
читання); d) speaking skills unit (усне мовлення); e) extended reading
unit (додаткове читання).

У нашому розумінні, юніт – це обов’язковий вид роботи, в основі якого
лежить специфічна змістова одиниця у вигляді певного аспекту мови.

У процесуальній компоненті індивідуалізованість навчання забезпечувалась
різнорівневим характером діяльності студента у процесі роботи за
модулями на рівні викладу проблеми, створення та обговорення проблемних
ситуацій, оцінюванні якості роботи інших студентів та власної
діяльності, участі у „круглому столі” з певної теми.

Експериментальна модель модульно-рейтингового навчання, яку ми розробили
в ході дослідження, включала поступовий перехід від традиційної до
інноваційної технології шляхом впровадження рейтингового оцінювання за
умов практично-лекційного навчання та модульного навчання. Це дозволило
послідовно реорганізувати навчальний процес без одноразових різких змін,
якісно його удосконалити, апробувати в оцінюванні навчальної діяльності
студентів нові підходи за звичних умов, позбутися психологічного
дискомфорту від впровадження інновацій.

e

V † T

v

i

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

a

a

????????a

ae

ae

e

V ? o J

L

N

P

R

T

i

$

O

EHuy

O

??????????ення їх до “спільного знаменника”.

З метою поглиблення індивідуалізації процесу вивчення студентами
іноземної мови та забезпечення цілісності знань на другому етапі ми
розробили та впровадили технологію модульно-рейтингового навчання.
Доцільною, на нашу думку, є модель оцінювання навчальної успішності
студентів за змістовою ознакою. Всього за курс навчання студенти
вивчають 16 модулів. Кожний модуль включає практичні заняття, самостійну
роботу та контрольне заняття. Ми розробили модульну робочу програму
курсу „Англійська мова”.

Експериментальний варіант технології модульно-рейтингового навчання
включав два варіанти оцінювання. Перший – визначався сумарною оцінкою
всіх видів діяльності, другий – їх середньозначимою оцінкою.

Рейтинг за сумарною оцінкою видів діяльності включав контрольні бали за
такими показниками: відвідування практичних занять; рівень самостійної
підготовки до практичного заняття; своєчасне відпрацювання матеріалу з
даної теми; додаткові або преміальні бали (за виконання додаткових
завдань різної складності, за активну роботу на занятті).

Однак, крім позитивних сторін цей вид рейтингового оцінювання мав ряд
недоліків, які ускладнювали його застосування. Він не передбачає
фіксованої кількості балів за семестр, а зумовлюється кількістю видів
робіт, аудиторних занять та самостійної роботи, які змінюються залежно
від робочого плану дисципліни, що призводить до того, що нарахування
балів стає різним. Залежно від кількості навчальних годин у семестрі
формувалася різна кількість модулів, що ускладнювало процедуру
підрахунку балів. Рейтинговий контроль за сумарною оцінкою видів робіт
розрахований переважно на окрему дисципліну, щo, в свою чергу, ускладнює
усвідомлення студентом критеріальної бази різних дисциплін і не дозволяє
адекватно порівнювати успішність студентів з них.

Проаналізувавши позитивні та негативні сторони першого етапу
впровадження експериментальної моделі навчання, ми запропонували варіант
навчання студентів іноземної мови з метою індивідуалізації їх
навчально-пізнавальної діяльності та розробили спосіб
модульно-рейтингового контролю за середньозначимою оцінкою основних
видів діяльності.

Модульне структурування змісту навчального матеріалу дозволило відійти
від подрібнення навчальної діяльності студентів за видами робіт та
оцінювати відносно самостійний змістово-процесуальний компонент вцілому.

Для проведення модульно-рейтингового контролю готувалися варіанти
завдань. Ці завдання були однаковими або рівнозначними. Структура,
система та критерії оцінювання результатів їх виконання пропонувались
студентам на початку вивчення іноземної мови.

Завершальним і обов’язковим етапом здачі модуля був підсумковий
контрольний тест, який дозволив визначити комплекс засвоєних знань і
вмінь студентів із вказівкою рівня їх засвоєння.

Система оцінювання за умов модульно-рейтингового навчання включала
семестровий та кваліфікаційний контроль. Семестровий контроль поділявся
на досесійний та сесійний. Досесійний контроль передбачав оцінювання
навчальної діяльності студента протягом семестру, а сесійний — складання
студентами екзамену чи заліку з іноземної мови. Кваліфікаційний контроль
здійснювався у кінці четвертого семестру за освітньо-кваліфікаційним
рівнем „бакалавр” у вигляді складання екзамену.

Уніфікована схема варіантів оцінювання знань та умінь студентів з
іноземної мови, яку ми розробили, дозволила індивідуалізувати навчальну
діяльність студентів за рахунок вибору певного рівня оцінювання (Рис.1).

Рис. 1. Уніфікована схема варіантів оцінювання знань та умінь студентів
з іноземної мови

І рівень оцінювання – встановлюється для тих студентів, які отримали
Rауд або Rм за рейтинговими показниками, вищими за мінімально допустиму
норму, і яких влаштовує досягнутий результат.

ІІ рівень оцінювання – для студентів, щo одержали рейтингові показники
нижчі за мінімально допустиму норму, встановлюється Rк як контрольний
зріз за підсумковим блоком завдань за весь семестр.

ІІІ рівень оцінювання – для студентів, котрі отримали Rзаг за
рейтинговими показниками, нижчими за мінімально допустиму норму,
встановлюється за рейтинговим чи модульно-рейтинговим контролем та
контрольним зрізом Rк.

ІV рівень оцінювання – встановлюється за весь курс вивчення студентами
іноземної мови (Rпідс) як середнє арифметичне загальних рейтингових
показників за чотири семестри та балів за екзамен.

У третьому розділі „Результати експериментального впровадження
модульно-рейтингового навчання” розкриваються адекватні
експериментальному варіанту навчання критерії ефективності та
представляються результати їх сформованості.

Результати експерименту засвідчують актуальність та перспективність
впровадження інноваційних технологій та модульно-рейтингового навчання у
вищому навчальному закладі. Варто зазначити, що суть цієї технології до
цього часу недостатньо зрозуміла для багатьох викладачів. Ситуація
ускладнюється ще й їх небажанням з різних причин відходити від
традиційних способів навчальної діяльності.

Викладацький склад можна умовно поділити на тих, хто активно впроваджує
модульно-рейтингове навчання і тих, хто очікує на наступні
адміністративні рішення ректорату та на результати впровадження цієї
технології колегами. Ставлення викладачів до модульно-рейтингового
навчання кардинально відрізняються: перші вказують на доцільність його
впровадження та на основні ускладнення під час застосування рейтингового
оцінювання, другі – на перенесення термінів його запровадження та на
відсутність доцільності такого впровадження взагалі.

На відміну від викладачів студенти активно сприймають запровадження
інноваційних технологій. Вони досить високо оцінюють значимість
іноземної мови у своїй професійній підготовці, проявляють внутрішнє
прагнення до самовдосконалення, висловлюють зацікавленість до нових
індивідуалізованих способів навчально-пізнавальної діяльності. Студенти,
які брали участь у констатуючому експерименті, не мають мотивації чітко
визначеного окремого напрямку. Їх не влаштовує відсутність усвідомленої
структурованості навчальної дисципліни, високий рівень суб’єктивності
оцінювання, недостатнє врахування їхніх індивідуальних особливостей
тощо.

Враховуючи індивідуалізовану спрямованість модульно-рейтингового
навчання, ми визначили критерії його ефективності за результативними,
розвивальними та стимулюючими ознаками. В основі результативної сторони
лежить навчальна успішність, розвивальної – загальні творчі здібності,
стимулюючої – мотиви (рис.2). Це дозволило провести аналіз ефективності
модульно-рейтингового навчання з системних позицій. Ефективність
трактується нами як співвідношення між прогнозованими та реально
одержаними результатами.

Рис. 2. Критерії ефективності модульно-рейтингового навчання студентів

Аналіз результатів формуючого експерименту підтверджує, що задоволеність
від вивчення іноземної мови вища у студентів експериментальних
груп, ніж контрольних. Вони краще усвідомлюють навчальні вимоги.
Студенти активніше включаються в організацію власної навчальної
діяльності, контролюють особисті досягнення. Мотивованість студентів
експериментальних груп чітко визначена у професійному та пізнавальному
напрямках.

Експериментальне дослідження показує залежність між організацією
навчального процесу та розвитком загальних творчих здібностей студентів.
Однак, розвиток загальних творчих здібностей відбувається досить
повільно, про що свідчать показники їх приростів у студентів як
контрольних, так і експериментальних груп (табл.1).

Таблиця 1.

Зведена таблиця показників загальних творчих здібностей студентів
контрольних та експериментальних груп

Рівні Загальні творчі здібності (%)

До початку експерименту

В кінці експерименту

Приріст

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

Низький 34,9 32,5 17,1 21,7 -17,8 -10,8

Середній 56,1 59,2 64,2 66,7 +8,1 +7,5

Високий 9,0 8,3 18,7 11,6 +9,7 +3,3

Модульно-рейтингове навчання дозволило індивідуалізувати навчальний
процес, покращити навчання студентів. За розробленими змістовими юнітами
успішність студентів експериментальних груп є кращою (рис.3).
Динаміка вивчення студентами експериментальних груп іноземної мови за
різними змістовими юнітами є збалансованою (винятком є лише робота з
граматичним матеріалом). Це дозволяє говорити про ефективність впливу
технології модульно-рейтингового навчання на особистість студента.

Р

a, b, c, d, e – юніти

Ряд 1 – контрольні групи. Ряд 2- експериментальні групи

Рис 3. Показники засвоєння студентами контрольних та експериментальних
груп знань та вмінь за юнітами

Апробація технології модульно-рейтингового навчання у вищому технічному
закладі засвідчила її більшу ефективність порівняно з традиційною
системою.

Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези та дало
підстави сформулювати такі загальні висновки:

1. У теорії та практиці дидактики вищої школи модульно-рейтингове
навчання займає провідне місце серед сучасних інноваційних технологій
особистісно-орієнтованого спрямування. Активне впровадження положень
модульно-рейтингового навчання у практику організації навчального
процесу вищого навчального закладу вимагає цілісного емпіричного
дослідження та теоретичного узагальнення. Особлива значимість та
актуальність проведеного дослідження визначається перспективами
застосування модульно-рейтингового навчання за умов впровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Аналіз
теоретичних джерел і результатів дослідження дозволяє констатувати, що
модульно-рейтингове навчання – це інноваційна технологія, яка відповідає
сучасним вимогам організації навчального процесу, стимулює саморозвиток
студентів, сприяє самоусвідомленню необхідності кількісного та якісного
зростання, дозволяє індивідуалізувати навчально-пізнавальну діяльність
майбутніх фахівців, стимулює їх самостійну активність.

2. Відповідно до цілісного розуміння технології модульно-рейтингового
навчання ми провели систематизацію принципів модульного навчання за
цільовою, змістовою та технологічною ознаками. В основі
модульно-рейтингового навчання лежить розуміння модуля як відносно
завершеної частини навчального матеріалу, яка передбачає адекватні
способи його засвоєння. Особливого значення у логіці засвоєння
дисципліни набуває усвідомлення структури та послідовності використання
моновалентних, полівалентних та змішаних модулів, що зумовлюється
логічною структурою змісту навчального матеріалу і дозволяє формувати не
лише систему знань та вмінь, але й визначати способи їх засвоєння.
Рейтингове оцінювання у модульному навчанні базується на принципах
діагностичності, конкретності, об’єктивності, вільного вибору,
індивідуалізації, системності, загальності, доступності, технічності,
позитивної мотивації. Систематизація підходів до рейтингового оцінювання
дозволяє виділити п’ять моделей такого оцінювання: щотижневі заліки,
система залікових годин, робота на аудиторних заняттях, періодичність
контрольних зрізів, визначення успішності за змістовою ознакою. Ці
моделі можуть реалізовуватися у двох напрямках: за сумарною та
середньозначимою оцінкою.

3. Модульно-рейтингове навчання забезпечує його індивідуалізацію,
оскільки реалізується варіативністю змісту та способів засвоєння залежно
від рівня базової підготовки студентів, а також особливостей їх
професійної спеціалізації, систематичністю та об’єктивністю оцінювання
знань та вмінь майбутніх фахівців. Описана технологія навчання, як
ефективний засіб його індивідуалізації, полягає у тому, що студент з
високою мірою самостійності може працювати за запропонованою викладачем
навчальною програмою, яка включає програму дій, банк інформації та
методичне керівництво з досягнення поставлених дидактичних цілей.

4. Ми розробили модель технології модульно-рейтингового навчання за
цільовою, змістовою, процесуальною та результативною компонентами. Вона
побудована на засадах інтенсифікації та індивідуалізації навчального
процесу і апробована в процесі вивчення студентами технічних вузів
іноземної мови. Системотвірним компонентом модульно-рейтингового
навчання є його мета, яку ми представляємо у вигляді ієрархії цілей
глобального, етапного, оперативного та процесуального рівнів. Це
дозволило з позицій системного підходу визначити та описати інтегровану
мету, семестрові, модульні та робочі цілі вивчення дисципліни. Чітка
ієрархія цілей, в свою чергу, забезпечила варіативне структурування
змісту навчального матеріалу дисципліни. За основу змістової одиниці ми
взяли модуль, за основу структурної – юніт. Модульне структурування
змісту навчального матеріалу дозволяє індивідуалізувати процес засвоєння
знань та вмінь, структурування за юнітами – стандартизувати підготовку
майбутнього фахівця. Органічне поєднання варіативності та
стандартизованості змістової компоненти забезпечує індивідуалізацію
навчального процесу в межах визначених цілей підготовки майбутнього
фахівця. Варіативність змістової компоненти модульно-рейтингового
навчання зумовлювалась: вільним вибором студентом змістового модуля і
особистим визначенням глибини проблем, що вивчаються; регулюванням
самостійної роботи та вибором навчального матеріалу загальноосвітнього
чи професійного спрямування. Індивідуалізація навчання студентів за
процесуальною компонентою передбачає вибір ними власної лінії навчання,
а за варіативною – вибір змістової компоненти. При цьому враховується
рівень підготовки студентів, їх мотивація, ступінь професійної
орієнтації. Залежно від цих чинників студент на відповідному етапі
підготовки бере участь в обговоренні проблем та виконанні завдань на
рівні основного виконавця, опонента чи експерта. Результативна
компонента дозволяє індивідуалізувати навчальний процес шляхом
запровадження модульно-рейтингового оцінювання знань та вмінь студентів.

5. З позицій індивідуалізованої спрямованості модульно-рейтингового
навчання у роботі визначено три критерії ефективності навчального
процесу: успішність, здібності і мотиви. За результатами успішності
студентів технологія модульно-рейтингового навчання щодо ефективності
значно випереджає традиційне навчання як за окремими змістовими
одиницями (юнітами) дисципліни, так і за рівномірністю їх засвоєння, що
свідчить про збалансованість впливу технології модульно-рейтингового
навчання на засвоєння студентами знань та вмінь. В основі цієї
технології лежить персоналізована творча навчально-пізнавальна
діяльність студентів. За основними характеристиками модульно-рейтингова
технологія навчання є найбільш вдалою педагогічною технологією у
сучасному вищому навчальному закладі.

Дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів поставленої проблеми.
Потребують подальшої розробки механізми рейтингового оцінювання знань та
вмінь студентів. Офіційно визнана у вищому технічному закладі
чотирибальна система оцінювання нівелює диференційовану рейтингову
процедуру визначення рангу студентів, а тому перестає виконувати свою
основну функцію. Потребує спрощення процедура оцінювання та обліку
успішності студентів. Це можна вирішити шляхом запровадження відповідної
комп’ютерної підтримки. Отримані результати можуть слугувати основою для
подальшого розвитку модульно-рейтингового навчання на етапі впровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора:

1. Коваленко В. Г. Рейтингова система контролю знань студентів при
вивченні курсу “Англійська мова” // Проблеми педагогічних технологій. –
Луцьк, 2002. – №2. – С.206-212.

2. Коваленко В. Г. Модульне вивчення курсу “Англійська мова”// Наукові
записки. Зб. наукових статей НПУ. – Київ, 2002. – Випуск 47. – С. 77-82.

3. Коваленко В. Г. Модульно-рейтингове навчання в індивідуалізації
підготовки майбутніх фахівців // Вісник Львівського університету. Серія
педагогічна. – Львів, 2002. – Випуск 16. – Частина 1. — С.44-50.

4. Коваленко В. Г., Гусак П. М. Стандартизація оцінювання знань, умінь і
навичок майбутніх фахівців з соціальної роботи // Соціальна робота в
Україні: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л. – Київ, 2003. — №1. —
С.129-141.

5. Коваленко В.Г., Гусак П.М. Якісна оцінка знань фахівців за умов
конкурсного добору: метод шкалювання // Теоретико-методологічні основи
аналізу реформаційної політики. Нац. ун-т “Острозька Академія”, серія
“Політологія”. – Острог – Луцьк, 2003. – Випуск 1. — С. 517 -525.

6. Коваленко В.Г. Модульно-рейтингова технологія навчання у вищих
закладах освіти України// “Сучасні технології навчання в університеті”.
Тези доп. наук.-метод. конференції ЛДТУ. – Луцьк, 2002. — С. 23-24.

7. Коваленко В.Г. Теоретичні основи індивідуалізації навчального процесу
у вищому закладі освіти // Всеукраїнська науково-практична конференція
“Духовність особистості: методологічні та методичні проблеми”. – Луцьк,
2003. — С. 107 — 109.

8. Коваленко В.Г. Застосування модульно-рейтингового контролю знань
студентів в процесі вивчення курсу “Англійська мова” // Всеукраїнська
науково-практична конференція “Актуальні проблеми викладання іноземних
мов у вищих технічних навчальних закладах освіти”. – Донецьк: ДНТУ,
2004. — С.122 -126.

9. Коваленко В. Г., Мірошниченко С.І. Діагностичні тести та
контрольно-тренувальні програми з видо-часових форм дієслова англійської
мови для студентів І-ІІ курсу всіх спеціальностей. – Луцьк:
Редакційно-видавничий відділ ЛДТУ, 1998. – 98 с.

10. Коваленко В. Г. Практичні завдання з англійської мови для студентів
ІІ курсу технологічного факультету спеціальності 7.090.202 – „Технологія
машинобудування”. – Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2001. – 38 с.

11. Коваленко В. Г. Практичні завдання з англійської мови для студентів
ІІ курсу економічних спеціальностей. – Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2002. – 58 с.

12. Коваленко В. Г. Контрольно-тренувальні тести з видо-часових форм
англійського дієслова. — Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2002. – 48 с.

13. Коваленко В. Г. Методичні вказівки до практичних занять з
англійської мови для студентів ІІ курсу спеціальності „Обладнання для
обробки металів тиском” денної форми навчання. — Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2004.
– 56 с.

АНОТАЦІЇ

Коваленко В.Г. „Модульно-рейтингове навчання як засіб індивідуалізації
навчального процесу у вищому технічному закладі”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. Волинський державний
університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2005.

У дисертації проведено теоретичний аналіз модульно-рейтингового навчання
з позицій його індивідуалізації; представлено модульно-рейтингове
навчання як цілісну інноваційну технологію, здатну досить глибоко
індивідуалізувати навчальний процес у вищому технічному закладі;
розроблено види рейтингового оцінювання знань та умінь студентів,
адекватні вимогам запровадження модульного навчання; розкрито способи
модульного структурування змісту навчальної дисципліни щодо забезпечення
індивідуалізації навчання; обґрунтовано основні критерії ефективності
технології модульно-рейтингового навчання.

Захищаються результати теоретико-експериментального дослідження.
Встановлено, що впровадження модульно-рейтингового навчання як
інноваційної технології на засадах поглиблення індивідуалізації
цільової, змістової, процесуальної та результативної компонент
навчального процесу забезпечує підвищення його ефективності, сприяє
загальному позитивному ставленню студентів та викладачів до процесу
засвоєння знань та умінь.

Матеріали дослідження слугують науковою базою для подальшого
вдосконалення організації навчального процесу у вищому технічному
закладі.

Ключові слова: технологічний підхід, модульне навчання, рейтингова
система оцінювання знань та вмінь студентів, індивідуалізація навчання,
критерії ефективності.

Коваленко В.Г. „Модульно-рейтинговое обучение как средство
индивидуализации учебного процесса в высшем техническом заведении”.—
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.09 — теория обучения. Волынский государственный
университет имени Леси Украинки, Луцк, 2005.

В диссертации осуществлен теоретический анализ современных инновационных
технологий обучения, а именно — модульного обучения, раскрыты
особенности и виды рейтингового оценивания знаний, умений и навыков
студентов, определен технологический подход к модульно-
рейтинговому обучению, выявлены основные принципы его реализации.

В диссертационном исследовании модульно-рейтинговое обучение
рассматривается как личностно-ориентированная или
личностно-деятельностная педагогическая технология, в основе которой
лежит идея индивидуализации учебной деятельности студентов.

Модульно-рейтинговое обучение понимается как дидактический процесс,
основывающийся на системном структурировании содержания учебных
предметов в автономные организационно-методические единицы — модули, с
широким использованием рейтингового оценивания учебных достижений
студентов.

Модульно-рейтинговое обучение рассматривается как эффективное средство
индивидуализации учебного процесса, позволяющее студентам осуществлять
выбор индивидуальной линии обучения, сущность которой состоит в том, что
студент с высокой степенью самостоятельности имеет возможность выбрать и
работать по предлагаемой программе, включающей в себя программу
действий, банк информации и методические рекомендации по достижению
поставленных дидактических целей. Это позволяет студенту осуществлять
самоорганизацию и самоконтроль познавательной деятельности, а также
самостоятельно регулировать темп обучения.

Модульно-рейтинговое обучение рассматривается автором как сложное
системное образование, включающее в себя целевой, содержательный,
процессуальный и результативный компоненты. Целевой компонент
обеспечивается иерархией целей (интегральной, семестровой, модульной,
рабочей), содержательный – вариативным модульным структурированием
содержания учебного предмета, процессуальный – обеспечением
индивидуальной линии обучения, результативный – объективностью
рейтинговой оценки знаний, умений и навыков.

Важным моментом проведенного исследования есть совмещение
индивидуализации процесса обучения и стандартизации качества подготовки
будущего специалиста.

Автором диссертационного исследования разработана и апробирована модель
модульно-рейтингового обучения студентов, обеспечивающая постепенный
переход от традиционной до инновационной технологии обучения.

Эффективность реализации представленной в работе модели
модульно-рейтингового обучения иностранному языку в высшем техническом
заведении определялась по результативным, развивающим и стимулирующим
показателям. Использовалась трехмерная модель критериев эффективности
учебного процесса (мотивы — способности — успеваемость).

Установлено, что внедрение модульно-рейтингового обучения как
инновационной технологии, базирующейся на позициях углубления
индивидуализации целевого, содержательного, процессуального и
результативного компонентов учебного процесса, обеспечивает повышение
его эффективности и способствует созданию общего положительного
отношения студентов и преподавателей к процессу усвоения знаний и
умений.

По результатам диссертационного исследования определены условия
эффективного использования модульно-рейтингового обучения в высших
технических заведениях.

Материалы исследования могут служить научной основой для дальнейшего
усовершенствования организации учебного процесса в высших учебных
заведениях.

Ключевые слова: технологический подход, модульное обучение, рейтинговая
система оценивания знаний и умений студентов, индивидуализация обучения,
критерии эффективности.

Kovalenko V. H. Modular and rating instruction as a means of
individualization of the teaching procedure at a higher technical
establishment. – Manuscript.

Thesis for the candidate degree by speciality — 13.00.09 — theory of
instruction. — Volyn State University named after Lesia Ukrainka, Lutsk,
2005.

Theoretical study of modular and rating instruction from the standpoint
of its individualization is done in the thesis.

Modular and rating instruction is presented as a uniform innovatory
technology individualizing to a great extent teaching at a higher
technical educational establishment. Types of rating evaluation of
students’ knowledge and skills that are met the case of modular
instruction introduction are worked out. Methods of modular structuring
of the subject content ensuring its individualization are shown.
Principal criteria of the efficiency of modular and rating instruction
technology are substantiated.

Ways of introduction of modular and rating instruction technology into
the English language study at a technical university are presented.

Results of the theoretical and experimental investigation are defended.
It was established that introduction of innovatory modular and rating
instruction technology to deepen the individualіzation of the
instruction procedure purpose, content, method and result ensures the
increase of its efficiency and facilitates the formation of general
positive students and teachers’ attitude to the process of assimilation
of knowledge and skills.

Materials of investigation are scientific fundamentals for further
improvement of instruction procedure organization at a higher technical
establishment.

Key words: technological approach, modular instruction, rating
evaluation of students’ knowledge and skills, individualization of
instruction, efficiency criteria.

Підп. до друку .02.2005 р. Формат 60х90/16. Папір офс.

Гарн. Таймс. Ум. друк. арк. 0,75. Обл.-вид. арк. 2.

Тираж 100 прим. Зам. 679

Редакційно-видавничий відділ

Луцького державного технічного університету

43018 Луцьк, вул. Львівська, 75

Друк – РВВ ЛДТУ

PAGE \* Arabic 25

Система оцінювання

Семестровий контроль

Кваліфікаційний контроль

Досесійний контроль

Сесійний контроль

Екзамен

Рейтинговий

контроль

Модульно-рейтинговий

контроль

Залік

І рівень

семестрового

оцінювання

(“автомат”)

ІІ рівень

семестрового

оцінювання (“зріз”)

ІІІ рівень семестрового оцінювання (залік)

IV рівень

кваліфікаційне

оцінювання(екзамен)

Мотивація

Успішність

Здібності

114

0,36

0,47

0,59

0,64

0,48

0,51

0,72

0,73

0,7

0,67

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

a b
c d
e

Показник засвоєння

Ряд1

Ряд 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *