Роль ендогенного оксиду азоту в патогенезі периферичної полінейропатії при експериментальному цукровому діабеті (автореферат)

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО

ЛУПАНОВ Костянтин Вячеславович

УДК 616.379-008.64:616.85:612.015.33-092.9

Роль ендогенного оксиду азоту в патогенезі периферичної
полінейропатії при експериментальному цукровому діабеті

(експериментальне дослідження)

14.03.04 — патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті
Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Демидов Володимир Михайлович, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної

хірургії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бородін Олексій Дмитрович, Донецький

державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор

кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

доктор медичних наук, професор Абрамов Андрій Володимирович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
патологічної фізіології

Провідна установа:

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН
України (м. Київ)

Захист відбудеться 16 вересня 2005 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому державному
медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
проспект Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
проспект Ілліча, 16).

Автореферат дисертації розісланий 18 липня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор

Г.А. Ігнатенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поширеність цукрового діабету (ЦД) в світі наростає з
кожним роком (Балаболкин М.И., 1998; Ефимов А.С., Скробонская Н.А.,
1998; Балаболкин М.И., Креминская В.М., 2000; Hedding-Eckerich M.,
Eckert M.W., 2000). Сьогодні фахівці, що працюють в області
ендокринології та суміжних галузях медичної науки, констатують тривожний
факт: захворювання на ЦД носить характер пандемії. Наприклад, тільки в
такій забезпеченій і соціально захищеній країні, як США, щорічно
реєструються 600000 нових випадків захворювання (Heitzer T. et al.,
2001; Hounsom L. et al., 2001; Coppey L.J. et al., 2002). Вважається, що
число хворих на ЦД становить 10% числа людей в популяції. В Україні до
категорії хворих на ЦД відносять за статистичними даними на 2000 рік
приблизно 5 млн. чоловік (Зелинский Б.А., Зелинский А.А., 1996; Ефимов
А.С., Скробонская Н.А., 1998; Павловський М.П., Маркевич Ю.О., 2001;
Щербак О.В., 2001).

ЦД — надзвичайно поширене захворювання, якому супутні зменшення
тривалості життя, зниження її якості, висока та рання інвалідизація, а
також висока вартість багаторічних лікувально-діагностичних заходів. Це
ще раз примушує повернутися до детального дослідження і ширшого вивчення
та обговорення питань, пов’язаних з терапією даного захворювання.
Очевидно, що при складанні схем лікування ЦД необхідно враховувати
патогенетичні механізми захворювання.

Пацієнти з ЦД зазнають на страждання не стільки від самого захворювання,
скільки від його ускладнень, до яких слід віднести діабетичну
периферичну полінейропатію (ДПП). Патогенетичні механізми даного стану
різні, однак, переважним є патологічний вплив гіперглікемії та
оксидативного стресу, а також стрес-обумовлені ураження невральної та
периневральної тканин (Строков И.А. і соавт., 2000; Clemens А. et al.,
1999; Androne L. et al., 2000; Cakatay U. et al., 2000; Biessels G.J. et
al., 2001; Hounsom L. et al., 2001). В патогенезі ДПП важливу роль
відіграють метаболічні порушення на ендотеліальному рівні, які згодом
сприяють формуванню порушень перфузії нерва (Khamaisi M. et al., 1999;
Evans J.L., Goldfine I.D., 2000; Haak E. et al., 2000). Це, у свою
чергу, сприяє розвитку ішемії нерва; порівнянні дані в експериментальних
та клінічних дослідженнях у тварин і пацієнтів з ЦД були одержані
Stevens M.J. et al. (2000) та Packer L. et al. (2001).

Результати проведених досліджень дозволяють висловити гіпотезу про
наявність раніше невідомої ланки в патогенезі ЦД – йдеться про залучення
до розвитку даного захворювання та його ускладнень NO (NO) (Ивашкин
В.Т., Драпкина О.М., 2000; Sasaki T. et al., 1998; Cho C.H., 2001).
Зокрема, показано, що кількість NOS-позитивних нейронів в спинальних
гангліях щурів із стрептозотоцин (СТЗ)-індукованим ЦД істотно зменшена
(Sasaki T. et al., 1998).

Ці дані свідчать про можливу участь NO у формуванні периферичних
полінейропатій. Відомою є роль NO у формуванні запальних реакцій
(Wildhirt S.M. et al., 1995); показано, що NO продукується активованими
макрофагами (Hibbs J.B. et al., 1988). При цьому цитостатичні та
цитотоксичні ефекти макрофагів при запаленні реалізуються значною мірою
через систему NO — шляхом активації NO-синтази, яка перетворює аргінін в
NO (Недоспаев А.А., 1998; Cho C.H., 2001). Синтезований NO при гострому
запаленні сприяє розвитку вазодилятації (найчастіше локальної),
локальному пошкодженню паренхіми органу, що піддався запаленню, та його
подальшої ішемізації (Satoh А. et al., 1994). Вказані ефекти NO сприяють
також розвитку гострого запального ураження паренхіми підшлункової
залози (ПЗ); загальновідомо, що такий ланцюговий процес попереджує
формуванню ЦД, будучи одним з найважливіших патогенетичних чинників
даного захворювання.

Враховуючи вищевикладене, акутальним є вивчення ролі NO та його
метаболітів в патогенезі ДПП при СТЗ-індукованому ЦД. В ході такого
дослідження ми використовували блокування активності NO-синтази за
допомогою використання NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу, а також
вивчали фармакотерапевтичні ефекти пентоксифіліну та ?-ліпоєвої кислоти
(ЛК), беручи до уваги роль численних судинних і оксидативних порушень в
механізмах формування ДПП.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні
дослідження виконувалися в межах НДР кафедри загальної хірургії
Одеського державного медичного університету (ОДМУ) по дослідженню
регуляторних гормональних систем та їх природних метаболітів, а також
впровадженню їх синтетичних аналогів як лікарських препаратів, (теми,
затвердженої МОЗ України: “Розробка патогенетично обґрунтованих методів
корекції ендотоксикозу і змін дифузної ендокринної системі у хворих з
гострими захворюваннями черевної порожнини і запальними захворюваннями
м’яких тканин”; № держреєстрації 0196U001839), Договору про наукову
співпрацю між ОДМУ, інститутом фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України
і Державним підприємством НДІ Фармакології Російської АМН “Принципы и
методы фармакологической коррекции нарушений функций нервной системы в
пред- и послеоперационном периоде у больных с острыми заболеваниями
брюшной полости”, а також Договору про науково-технічну співпрацю між
Управлінням охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації,
Управлінням охорони здоров’я м. Одеси та ОДМУ.

Дисертант є співвиконавцем вказаних НДР і договорів.

Мета дослідження. Вивчити патогенетичну роль NO в умовах СТЗ-індукованої
діабетичної полінейропатії, а також розробити заходи експериментальної
корекції діабетичної полінейропатії за допомогою використання
препаратів, що блокують синтез NO.

Задачі дослідження.

Вивчити динаміку зміни концентрації глюкози в крові та маси тіла щурів
за умов експериментальної діабетичної периферичної полінейропатії (ЕДПП)
та вплив на ці показники речовин, що сприяють гальмуванню синтезу NO.

Дослідити динаміку зміни швидкості проведення збудження (ШПЗ) по
периферичному нерву у щурів в умовах ЕДПП та вплив на даний показник
речовин, що сприяють гальмуванню синтезу NO.

Дослідити зміни концентрації метаболітів NO — нітриту (NO2-) і нітратів

(NO3-) — в крові щурів на моделі ЕДПП, а також вплив на досліджувані
показники речовин, що сприяють гальмуванню синтезу NO.

Дослідити зміни виразності процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)
та антиоксидантного захисту в крові та тканині підшлункової залози (ПЗ)
у щурів в умовах ЕДПП і вплив на досліджувані показники речовин, що
сприяють гальмуванню синтезу NO.

Обґрунтувати механізми використання з профілактичною та лікувальною
метою речовин, що сприяють гальмуванню синтезу NO, в умовах ЕДПП.

Об’єкт дослідження — щури з ЕДПП, викликаною введенням СТЗ.

Предмет дослідження – патогенетичні механізми ЕДПП, концентрація глюкози
в крові; маса тіла; вміст метаболітів NO в крові; показники, які
характеризують вираженість процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту в
крові та тканині ПЗ; ШПЗ по периферичному нерву та їх зміни в умовах
блокади синтезу ендогенного NO з лікувальною та профілактичною метою у
інтактних і експериментальних щурів за умов СТЗ-індукованої ЕДПП.

Методи дослідження — для досягнення поставленої мети були використані
патофізіологічні, біохімічні, електрофізіологічні та статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше показано, що перебіг
СТЗ-індукованої ЕДПП характеризується прогресивним збільшенням
концентрації в крові метаболітів NO — нітратів та нітритів. При цьому
встановлено, що у щурів за модельних умов відмічено прогресивне
зростання концентрації глюкози крові, зменшення маси тіла та показників
ШПЗ по хвостовому нерву тварин, збільшення концентрації в крові та
тканині ПЗ проміжних продуктів ПОЛ, а також зниження активності
антиоксидатних ферментів в крові та тканині ПЗ.

Автор вперше показав, що блокування синтезу NO на моделі СТЗ-індукованої
ЕДПП за допомогою прямого інгібітору синтезу NO-синтази –
NG-нітро-L-аргініну та інгібітору фосфодіестерази цАМФ — цилостазолу за
умов лікувальної та профілактичної схем дії характеризується
відновленням концентрації глюкози крові, нормалізацією маси тіла,
показників ШПЗ по хвостовому нерву тварин, а також концентрації
проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиокисидантних
ферментів в крові та тканині ПЗ щурів. Лікувальна та профілактична
ефективність NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу відносно досліджуваних
показників приблизно однакова.

Протягом виконання експериментальних досліджень вперше встановлено, що
блокування синтезу NO в умовах СТЗ-індукованої ЕДПП за допомогою
інгібітору фосфодіестерази цАМФ пентоксифіліну та ліпоєвої кислоти (ЛК)
забезпечує нормалізацію досліджуваних показників. Лікувальна
ефективність пентоксифіліну та ЛК відносно досліджуваних показників
приблизно однакова, а профілактична ефективність пентоксифіліна
перевершує таку у ЛК.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані дані розширюють
уявлення про патогенез СТЗ-індукованої ЕДПП в аспекті патогенетичної
ролі в ній системи ендогенного азоту.

Вперше автором показано, що виражена лікувальна та профілактична
ефективність використання речовин, які блокують синтез NO і нівелюють
основні прояви СТЗ-індукованої ЕДПП, є експериментальним
обґрунтовуванням доцільності їх включення в комплекс лікувальних та
профілактичних заходів при діабетичній полінейропатії та ЦД в клініці.

На підставі одержаних результатів розроблені оригінальні рекомендації по
лікуванню і профілактиці діабетичної полінейропатії. Результати
досліджень впроваджені в практику роботи обласних Управлінь Охорони
здоров’я України, Управлінь Охорони здоров’я міст Києва та Севастополя,
а також Одеської обласної клінічної лікарні, Одеського обласного
ендокринологічного диспансеру, Одеського обласного госпіталю інвалідів
ВВВ, МКЛ №№ 1, 2, 10, 11 та 12 м. Одеси. Результати роботи включені в
учбовий процес на кафедрах загальної і клінічної патофізіології та
загальної хірургії ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Вибір напряму, об’єму та методів дослідження
виконаний спільно з науковим керівником. Дисертант самостійно провів
патентно-інформаційний пошук за темою наукового дослідження, сформулював
цілі та задачі дослідження, провів експериментальні дослідження і
виконав статистичну обробку одержаних результатів, виконав науковий
аналіз, узагальнив отримані результати та сформулював основні положення
і висновки дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
докладалися та отримали позитивну оцінку фахівців на Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Гнійно-септичні ускладнення в хірургії.
Нові технології в хірургії XXI століття” (Яремча, 2002), VI міжнародному
медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002), XLV
Міжрегіональної науково-практичної конференції “Здобутки клінічної і
експериментальної медицини” (Тернопіль, 2002), IV республіканської
науково-практичної конференції з міжнародною участю “Нове у клінічній
фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів” (Харків,
2002), ІІ Всеукраїнської конференції “Актуальні питання невідкладної і
відновної медицини” (Ялта, 2002), Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Актуальні питання теоретичної та практичної медичини”
(Суми, 2002), науково-практичної конференції “Сучасні тенденції в
хірургії XXI століття” (Київ, 2002), науково-практичної конференції
“Сучасні напрямки розвитку ендокринології (Другі Данілевські читання)”
(Харків, 2003), науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з
дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора
А.Ф.Греджева “Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны” (Донецьк,
2003).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 16 наукових робіт,
зокрема 5 статей в профільних журналах, затверджених ВАК України, решта
робіт – у збірниках конференцій та симпозіумів та тези. Надруковані
практичні рекомендації, інформаційний лист, одержано 3 патенти України
на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Робота представлена на 164 сторінках
машинописного тексту. Складається з введення, огляду літератури, списку
матеріалів і методів досліджень, п’яти глав опису результатів власних
досліджень, аналізу та узагальненню результатів, висновків і списку
використаної літератури. Дисертація ілюстрована 32 таблицями та 7
рисунками. Список літератури містить 288 джерел, з них 216 — на
іноземних мовах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Експериментальні дослідження були
виконані в умовах хронічного експерименту на 510 статевозрілих щурах
лінії Вістар масою 180-250 г; досліди виконували згідно положень,
викладених у “Основних методах вивчення токсичності потенційних
фармакологічних препаратів” (Фармкомітет України, Київ, 2000). Роботу з
лабораторними тваринами проводили, додержуючись норм проведення
дослідів, прийнятих комісією з етики проведення експериментальних
досліджень ОДМУ, та правил, що передбачені Європейською комісією з
нагляду за проведенням лабораторних та інших дослідів з участю
експериментальних тварин різних видів.

Експериментальний цукровий діабет (ЕЦД) відтворювали у щурів при в/очер
введенні СТЗ (60 мг/кг; “Serva”, Німеччина), який розчиняли в натрієвому
цитратному буфері (рН=4,5). Введення СТЗ призводить до вибіркової
загибелі ?-клітин ПЗ (Biessels G.J. et al., 2001). Окрім цього, в
паренхімі ПЗ морфологічно відзначається некроз та загибель 67-80%
?-клітин, у решти клітин відмічався незначний набряк із збереженнням
функціональної активності. Формування ЕЦД перевіряли на 2 добу після
введення СТЗ шляхом визначення концентрації глюкози в крові щурів,
отриманої з хвостової вени, за допомогою індикаторної тест-смужки (‘One
Touch’, Німеччина; погрішність методу становила ±1 %). Для подальших
експериментів обиралися лише ті щури, концентрація глюкози в крові яких
перевищувала 15 ммоль/л. Ефективність моделювання ЕЦД становила 92-95 %.
За щурами спостерігали 6 тижнів без лікування (цей часовий інтервал є
достатнім для формування ЕДПП; Vinik A.I. et al., 2001), після чого
розпочинали лікування.

Формування ЕДПП підтверджували морфологічним дослідженням хвостового
нерву. Для проведення морфологічних досліджень кожний тиждень умертвляли
по 2-3 тварини з кожної з груп, у щурів вилучали хвостовий нерв,
промивали ізотонічним розчином NaCl і клали у 5 % розчин формаліну.
Вилучені нерви піддавали дії спиртів зі зростаючою концентрацією, потім
їх заливали у целуїдін. З блоків готували зрізи завтовшки 7-9 мкм,
забарвлювали гематоксиліном, еозином і тіоніном за Нісслем. Якісні
морфологічні зміни оцінювали за допомогою світлового мікроскопу МБІ-15.
При морфологічному дослідженні хвостового нерву у щурів відзначалися
набряк та дегенерація шванівських клітин, а також сегментарна
демієлінізація, які мали периаксональний характер. До кінця 6 тижнів з
момента введення СТЗ відмічалися набряк ядра шванівських клітин та поява
жирових крапель в їх цитоплазмі. Мієлінова оболонка периферичного нерва
втратила правильні контури. Прекапілярні артеріоли хвостового нерва
переважно спазмовані, відмічаються в полі зору зі втратою
внутрішньоклітинних органел.

Препарати з лікувальною метою щурам з ЕДПП вводили, починаючи з 7 тижня
протягом подальших 4 тижнів (до 10 тижнів досліду) одноразово,
внутрішньоочеревинно (в/очер), двічі на тиждень (на 2 та 5 добу). З
профілактичною метою препарати вводили одноразово двічі в тиждень з 1 по
6 тижні досліду (на 2 та 5 добу).

Експерименти виконували в наступних групах тварин: 1 група — інтактні
щури (контроль); 2 група — щури з ЕДПП; 3 група — щури з ЕДПП, яким
вводили пентоксифілін (100 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 4 група —
щури з ЕДПП, яким вводили пентоксифілін (100 мг/кг, в/очер) з
профілактичною метою; 5 група — щури з ЕДПП, яким вводили ЛК (50 мг/кг,
в/очер) з лікувальною метою; 6 група — щури з ЕДПП, яким вводили ЛК (50
мг/кг, в/очер) з профілактичною метою; 7 група — щури з ЕДПП, яким
вводили цилостазол (5,0 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 8 група —
щури з ЕДПП, яким вводили цилостазол (5,0 мг/кг, в/очер) з
профілактичною метою; 9 група — щури з ЕДПП, яким вводили
NG-нітро-L-аргінін (20 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 10 група —
щури з ЕДПП, яким вводили NG-нітро-L-аргінін (20 мг/кг, в/очер) з
профілактичною метою.

До кожної з названих груп надходило не менше 10 тварин (виняток
становили експерименти по дослідженню швидкості проведення збудження
(ШПЗ) по периферичному нерву; при цьому в кожній групі було по 6 щурів).

З профілактичною метою тестували ефекти досліджуваних препаратів
протягом 1-6 тижнів з моменту введення СТЗ.

Масу тіла щурів визначали за допомогою механічних лабораторних терезів;
погрішність зважування складала ±1 г.

В окремих спостереженнях у щурів визначали ШПЗ (м/с) по хвостовому нерву
за методикою Biessels G.J. et al. (2001). Для цього у наркотизованих
етаміналом натрію (30 мг/кг) щурів подразнювали монополярно крізь
голковий електрод прямокутними поштовхами струму 400-450 мкА (тривалість
0,1 мс); викликаний масовий потенціал дії (хвилю збудження) відводили
аналогічним електродом на відстані 8-14 см від місця подразнення.
Референтний електрод знаходився в прямій кишці. Реєстрацію здійснювали
за допомогою електронного осцилографа та фотореєстратора (ФОР-2).

В окремій серії експериментів після евтаназії (надмірною дозою етамінала
натрію, 100 мг/кг) у тварин збирали кров, в якій визначали суму
метаболітів NO — нітриту (NO2-) та нітратів (NO3-). Враховуючи
нестійкість NO2- та його легку здатність окислюватися до NO3-,
нітрат-іон відновлювали до нітрит-іона за допомогою металевого кадмію,
імпрегнованого міддю; концентрацію NO2- визначали за допомогою реактиву
Грейса (Green L.C. et al., 1982).

У крові та гомогенатах ПЗ щурів загальноприйнятими методами визначали
концентрацію малонового диальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів (ДК)
(Коган В.С. и соавт., 1988; Андреева Л.И. и соавт., 1998), а також
активність антиоксидантних ферментів. Активність каталази оцінювали
колориметрично, СОД вимірювали за ступенем її інгібірування відновлення
нітросинього тетразолія у присутності NADH та феназін-метасульфата
(Дубинина Е.Е. и соавт., 1983), глутатіонпероксидази — за швидкістю
окислення глутатіону у присутності гідроперекису третинного бутилу (Моин
В.М., 1986), а NADРH-глутатіонредуктази — за швидкістю відновлення
окисленого глутатіону у присутності NADРH (Власова С.Н. и соавт., 1990).
Вміст відновленого глутатіону визначали за методикою Прохорової М.І.
(1982). З природних антиоксидантів, що відносяться до неферментної
системи антиоксидантного захисту, досліджували концентрацію ?-токоферолу
за методом Кисилевич Р.Ш., Скварко С.И. (1972) в модифікації
Рудакової-Шиліної Н.К., Матюхової Н.П. (1982). Метод заснований на
здатності ?-токоферолу давати кольорову реакцію у присутності
2,2-діпіріділу та іонів трьохвалентого заліза. Інтенсивність розвинутого
в ході реакції забарвлення реєстрували спектрофотометрично при довжині
хвилі 520 нм.

Всі одержані результати обробляли за допомогою загальноприйнятих в
медико-біологічних дослідженнях параметричних і непараметричних методів
статистичного аналізу. Статистичну обробку проводили за допомогою
комп’ютерної програми статистичного аналізу «Statgraph». Міжгрупові
розбіжності вважали вірогідними при P<0,05. Результати власних досліджень і їх обговорення. Перебіг ЕДПП характеризувався вираженою гіперглікемією, показники якої на 6 тиждень дослідження перевищували первинні дані в середньому в 3,5-3,8 рази (P<0,001) та продовжували наростати до кінця спостережень (табл. 1). При введенні цилостазолу з лікувальною метою концентрація глюкози у щурів на 8 тиждень дослідження складала 8,4±0,7 ммоль/л, що було в 2 рази менше відповідного показника в цій групі щурів на 6 тиждень дослідження до введення препарату (P<0,001). При введенні NG-нітро-L-аргініну та пентоксифіліна відмічалися схожі ефекти (зниження рівня глюкози) на 8 тиждень спостереження, які були більш виразні в разі введення NG-нітро-L-аргініну. В кінці дослідження (на 10 тиждень) введення ЛК сприяло зниженню концентрації глюкози крові щурів в порівнянні з таким до початку її введення на 42 % (P<0,001; табл. 1). При вивченні профілактичної дії препаратів, що досліджувалися, на динаміку концентрації глюкози в крові при ЕДПП з'ясувалося, що виражений гіпоглікемічний ефект був властивий тільки NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу. Таблиця 1 Вплив введення з лікувальною метою препаратів, сприяючих гальмуванню синтезу NO, на зміни концентрації глюкози крові щурів за умов СТЗ-індукованої ЕДПП Групи щурів Концентрація глюкози крові щурів, M?m, ммоль/л Тиждень 0 Тиждень 6 Тиждень 7 Тиждень 8 Тиждень 9 Тиждень 10 1. Інтактні щури, n=10 5,0±0,4 5,2±0,3 5,1±0,4 4,9±0,4 5,0±0,4 5,5±0,3 2. ЕДПП, n=10 4,8±0,3 17,2±0,6 *** 18,0±0,6 *** 18,9±0,5 *** 21,4±0,7 *** 25,6±0,7 *** 3. ЕДПП + цилостазол, n=13 4,7±0,5 16,7±0,7 *** 14,6±0,8 *** 8,4±0,7 ### 7,7±0,7 ### 6,6±0,7 ### 4. ЕДПП + NG-нітро-L-аргінін, n=13 4,9±0,4 16,4±0,5 *** 14,9±0,6 *** 6,3±0,7 ### 5,9±0,6 ### 5,1±0,6 ### 5. ЕДПП + пентоксифілін, n=14 5,0±0,5 17,4±0,7 *** 16,5±0,7 *** 14,8±1,0 # 13,6±1,0 # 12,7±0,9 ### 6. ЕДПП + ЛК, n=11 5,0±0,4 17,3±1,2 *** 15,4±1,1 *** 14,2±1,0 12,0±1,0 10,0±0,9 ### Примітки: 1. *** – P<0,001 - достовірні відмінності відносно відповідних значень у інтактних щурів (тут і далі в таблицях використаний статистичний критерій АНОВА+Крушкал-Валіс). 2. # - P<0,05, ### - P<0,001 - достовірні відмінності відносно відповідних значень у щурів на 6 тижні дослідження. У разі профілактичного використання пентоксифіліну та ЛК помірний гіпоглікемічний ефект досягався лише на 6 тиждень введення препаратів. Отже, одержані дані свідчать про те, що концентрація глюкози в крові щурів при СТЗ-індукованій ЕДПП істотно підвищена. Блокування активності NO-синтази при терапевтичній та профілактичній схемах дії сприяє нормалізації концентрації глюкози в крові щурів. Дані спостереження ми розглядаємо як один з доказів важливості блокади синтезу ендогенного NO для полегшення клінічного перебігу захворювання. Формування ЕДПП супроводжувалося прогресивним зниженням маси тіла щурів. Даний показник складав на 10 тижню дослідження в середньому всього 70 % від початкової величини (P<0,001), тоді як маса тіла інтактних щурів досягала 116 % початкового значення (табл. 2). Використання NG-нітро-L-аргініну, цилостазолу, пентоксифіліна та ЛК сприяло збільшенню маси тіла щурів в середньому на 15-21 % відносно показників, які ми відзначали на 6 тиждень дослідження (на момент формування ЕДПП; P<0,05; табл. 2). Таблиця 2 Вплив введення з лікувальною метою препаратів, сприяючих гальмуванню синтезу NO, на зміни маси тіла щурів за умов СТЗ-індукованої ЕДПП Групи щурів Маса тіла щурів, M?m, г Тиждень 0 Тиждень 6 Тиждень 7 Тиждень 8 Тиждень 9 Тиждень 10 1. Інтактні щури, n=10 190?10 205?10 207?8 210?10 214?9 220?10 2. ЕДПП, n=10 200?10 165?8 ** 161?8 ** 150?10 *** 147?9 *** 140?10 *** 3. ЕДПП + цилостазол, n=13 200?10 165?9 ** 167?9 ** 180?10 185?9 194?9 # 4. ЕДПП + NG-нітро-L-аргінін, n=13 205?11 161?8 ** 166?8 ** 183?11 187?10 196?9 ## 5. ЕДПП + пентоксифілін, n=14 196?11 159?10 ** 160?10 ** 162?9 * 179?10 189?9 # 6. ЕДПП + ЛК, n=11 199?10 160?9 * 158?8* 154?10 * 172?10 194?9 # Примітки: 1. * - P<0,05, ** - P<0,01, *** – P<0,001 - достовірні відмінності відносно відповідних значень у інтактних щурів . 2. # - P<0,05, ## - P<0,01 - достовірні відмінності відносно відповідних значень в щурів на 6 тижні дослідження. При введенні досліджуваних препаратів з профілактичною метою відмічено запобігання зниженню маси тіла щурів тільки у випадках ін'єкції цилостазолу та NG-нітро-L-аргініну (починаючи з 4 тижня введення препаратів) та пентоксифіліна (на 5 тиждень). Отже, отримані результати свідчать про виражене зниження маси тіла щурів при СТЗ-індукованій ЕДПП як про один з проявів патологічного стану; одним з вірогідних факторів при цьому є вплив ендогенного NO. Це доповнює одержані раніше результати про зниження концентрації глюкози в крові щурів в аналогічних умовах та вказує на комплексний характер патологічних ефектів ендогенного NO за умов вказаної патології. В умовах блокування активності NO-синтази при терапевтичній та профілактичній схемах дії відмічається запобігання зниженню маси тіла щурів, що ми розглядаємо як один з доказів важливості блокади синтезу ендогенного NO для поліпшення клінічного перебігу захворювання. До початку досліджень ШПЗ по хвостовому нерву щурів склала в середньому 29,8±1,6 м/с (табл. 3). Таблиця 3 Вплив введення з лікувальною метою препаратів, сприяючих гальмуванню синтезу NO, на зміни на зміни ШПЗ в щурів зі СТЗ-індукованою ЕДПП Групи щурів Значення ШПЗ по хвостовому нерву щурів, M?m, м/с Тиждень 0 Тиждень 6 Тиждень 7 Тиждень 8 Тиждень 9 Тиждень 10 J n ? r ? Ae e OJPJQJph J L N l ? ???i i OJPJQJ EHuy E-E&O4O?O OdOfOvOxO?O?O?O?O¬O®O3/4OAOiOiOthOuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiui uiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiuiucucuiuiuiuiuiuiuiuiu ?1,2# 19,2?1,1# 16,1?0,9# 12,8?0,9# 10,6?0,9# 3. ЕДПП + цилостазол, n=6 29,0?1,6 19,8?1,1# 19,0?1,0# 18,6?1,0# 18,8?1,0 ** 19,4?1,1 ** 4. ЕДПП + NG-нітро-L-аргінін, n=6 28,9?1,6 18,7?0,9# 18,5?1,0# 18,0?1,0# 18,5?1,0 ** 19,7?1,0 ** 5. ЕДПП + пентоксифілін, n=6 31,0?2,1 20,7?1,0# 20,0?0,9# 17,5?0,9# 17,5?0,9 * 17,4?1,0 * 6. ЕДПП + ЛК, n=6 30,4?1,9 19,6?1,1# 18,6?1,0# 18,0?0,9# 18,1?1,0 * 18,4?0,9 * Примітки: 1. * - P<0,05, ** - P<0,01 - достовірні відмінності відносно відповідних значень у щурів із ЕДПП без введення препаратів. 2. # - P<0,05 - достовірні відмінності відносно відповідних значень в інтактних щурів. Після введення СТЗ показники ШПЗ у щурів почали прогресивно знижуватися. У групі щурів із ЕДПН, яким лікування не проводили, досліджуваний показник на 10 тижні досліду дорівнював 10,6?0,9 м/с (P<0,001). Після проведеного курсу лікування, на 10 тижні досліду за умов введення пентоксифіліну та ЛК досліджувана величина зросла на 62 % та 74 %, відповідно, порівняно з аналогічними показниками у щурів з ЕДПП без лікування (P<0.05). При вживанні з лікувальною метою блокаторів NO-синтази NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу також було досягнуте істотне збільшення швидкості проведення збудження по хвостовому нерву порівняно з таким в групі щурів з ЕДПП (P<0,01). За умов використання пентоксифіліну, ЛК, NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу з профілактичною метою при ЕДПП було відзначено, що зниження ШПЗ досягалося тільки у разі введення щурам прямого інгібітору синтезу NO-синтази – NG-нітро-L-аргініну та інгібітору фосфодіестерази цАМФ - цилостазолу. Ефект спостерігався, починаючи з 3 тижня використання. Пентоксифілін та ЛК в цьому плані були ефективними, починаючи з 5 тижня використання. За цих умов величина швидкості проведення збудження по хвостовому нерву істотно не відрізнялася від таких у щурів контрольної групи. В динаміці розвитку ЕДПП концентрація в крові щурів нітратів/нітритів дорівнювала 8,61±0,84мкмоль/л, що на 80 % перевищувало відповідний показник в контрольній групі щурів (P<0,001). Пентоксифілін сприяв зниженню вмісту нітратів/нітритів в крові щурів з ЕДПП на 31 % (P<0,05), а ЛК - тільки на 26 % (P>0,05). При блокуванні синтезу NO використанням
NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу концентрація досліджуваних речовин в
крові щурів дорівнювала 5,69±0,60мкмоль/л та 5,78±0,64 мкмоль/л, що було
на 34 % та на 32 % менше, відповідно, такого показника в групі щурів з
ЕДПП (P<0,05). В умовах використання досліджуваних речовин з профілактичною метою при ЕДПП було відзначено запобігання зростанню концентрації в крові нітратів/нітритів тільки у разі введення щурам прямих інгібіторів NО-синтази - NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу, а також пентоксифіліна. При цьому величина досліджуваних показників істотно не розрізнялася з такими в крові щурів контрольної групи. Отримані дані свідчать про значне накопичення в крові концентрації метаболітів NO в умовах СТЗ-індукованої ЕДПП. Це, на наш погляд, може послужити експериментальним обґрунтовуванням клінічного тестування вказаних препаратів в клініці. Наші дані свідчать про значне накопичення в крові концентрації метаболітів NO в умовах СТЗ-індукованої ЕДПП. Отже, одним з вірогідних механізмів токсичних ефектів за умов формування даної моделі ЕДПП є патогенні впливи метаболітів NO, концентрація яких зростає у міру прогресування даного патологічного стану. Блокування синтезу NО-синтази, яке ми відтворювали за умов лікувальної та профілактичної схем, виявляло чітку нормалізуючу дію на вміст нітритів/нітратів в крові. Це, на наш погляд, може послужити експериментальним обґрунтовуванням клінічного тестування вказаних препаратів в клініці. У крові тварин з ЕДПП спостерігаються істотні зміни концентрацій кінцевих та проміжних продуктів ПОЛ, а також активності антиоксидантних ферментів. Так, рівень МДА склав в середньому 2,91±0,14 нмоль/л, що в 2 рази перевищувало аналогічний показник в крові контрольних щурів (P<0,001). Концентрація ДК в крові щурів в цих умовах зростала на 94 % (P<0,001). ЕДПП у щурів супроводжується зниженням активності каталази в середньому на 32 % (P<0,001) та СОД (в середньому на 38 %; P<0,001) відносно таких показників в крові тварин контрольної групи. В крові щурів з ЕДПП також знижувалася кількість загального глутатіону в середньому на 29 % (P<0,01). Вміст ?-токоферолу склав 41,1±1,8 мкмоль/мл, що було на 15 % менше (P<0,01) відповідного показника в контрольній групі щурів. Використання за цих умов препаратів, що обумовлюють пряме або опосередковане гальмування активності NO-синтази, в умовах лікувальної та профілактичної схем дії виявилося достатньо ефективним. Так, при введенні з лікувальною метою NG-нітро-L-аргініну, цилостазолу, пентоксифіліну та ЛК вже на 8 тиждень дослідження (після 2 тижнів використання) було відмічено істотне зниження концентрації проміжних продуктів ПОЛ в крові та підвищення активності ферментів, що відносяться до ферментативної і неферментативної ланок антиоксидантної системи. При профілактичному введенні вказаних препаратів нами також було відмічені аналогічні ефекти, що свідчать про зниження інтенсивності ПОЛ та підвищення активності всіх ланок АОС (на 5 тиждень від моменту початку використання). Аналогічну спрямованість мали феномени, які ми знайшли при вивченні особливостей протікання процесів ПОЛ- АОС в тканині ПЗ щурів за умов використання даної моделі. Відтворений патологічний стан характеризувався істотним накопиченням в тканині ПЗ недоокислених продуктів ПОЛ - МДА та ДК, а також вираженим зниженням активності СОД, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази. Блокування активності NO-синтази дозволило виявити наступні ефекти вживання досліджуваних препаратів при використовуванні лікувальної та профілактичної схем. Так, при лікувальному вживанні NG-нітро-L-аргініну, цилостазолу, пентоксифіліна та ЛК в тканині ПЗ щурів з ЕДПП на 10 тиждень відмічалося виражене зниження концентрації МДА та ДК (P<0,05) і підвищення активності СОД, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази (P<0,05). Антиоксидантні ефекти за умов профілактичної схеми введення були виявлені тільки у прямих інгібіторів синтезу NO-синтази - NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу (починаючи з 5 тижня введення). Таким чином, наші дані узгоджуються з думкою ряду авторів про істотне патогенетичне значення інтенсифікації процесів ПОЛ при ЦД та за умов розвитку ЕДПП (Бобырева Л.Е., 1996; Дедов И.И., Фадеев В.В., 1998; Миронова И.В. и соавт., 1998; Строков И.А. и соавт., 1999, 2000; Аметов А.С., Строков И.А., 2001; Павловський М.П., Маркевич Ю.О., 2001; Ziegler D. et al., 1999; Androne L. et al., 2000; Jain S.K., Lim G., 2000; Biessels G.J. et al., 2001). Одержані результати дозволили зробити висновок, що прискорення процесів ПОЛ та пов'язане з ним пригнічення активності антиоксидантної системи (АОС) при ЕДПП відбувається в тканині ПЗ. Це, по-перше, чітко обкреслює комплекс органів та тканин, які безпосередньо опосередковують перебіг даного патологічного процесу, а, по-друге, є доказом початку формування синдрому поліорганної недостатності, властивого для ЦД та його ускладнень. Слід зазначити, що за умов блокування активності системи ендогенного NO при лікувальній схемі дії відмічаються виражені антиоксидантні ефекти, що виявляються в зниженні концентрацій проміжних процесів ПОЛ та підвищенні активності антиоксидантних ферментів в крові та тканині ПЗ. В профілактичному аспекті ефективним є використання тільки прямих інгібіторів NO-синтази, що виявляє виражену антиоксидантну дію. Отже, одержані на підставі проведених експериментальних досліджень результати дозволяють обґрунтувати слідуючі основні положення: а) зміни в системі ендогенного NO мають істотне патогенетичне значення за умов СТЗ-індукованої ЕДПП, що підтверджується такими фактами - збільшенням концентрації нітритів/нітратів в крові щурів в модельних умовах, а також нормалізацією основних проявів ЕДПП внаслідок блокади активності ключового ферменту синтезу NO - NO-синтази; б) доцільне вивчення в клініці використання прямих (NG-нітро-L-аргінін) та непрямих (пентоксифілін, цилостазол і ЛК) інгібіторів синтезу NO в комплексній терапії у хворих на діабетичну полінейропатію з лікувальною метою; в) доцільне вивчення використання прямих і непрямих інгібіторів синтезу NO з профілактичною метою, для попередження розвитку діабетичної полінейропатії при ЦД. ВИСНОВКИ У дисертації обґрунтовані і розроблені принципи та нові прийоми комплексної експериментальної корекції ДПП з врахуванням патогенетичної ролі NO за допомогою вживання препаратів, що блокують синтез NO. На підставі результатів проведених досліджень на моделі СТЗ-індукованого діабету запропонований принципово новий ефективний метод терапії і профілактики полінейропатії шляхом вживання блокаторів синтезу NO. Перебіг СТЗ-індукованої ЕДПП у щурів характеризується прогресивним зростанням концентрації глюкози крові, зменшенням маси тіла та показників швидкості проведення збудження по хвостовому нерву тварин, збільшенням концентрації в крові метаболітів NO - нітратів та нітритів та концентрації в крові та тканині підшлункової залози проміжних продуктів ПОЛ, а також зниженням активності антиоксидатних ферментів в крові та тканині ПЗ. Блокування синтезу NO за умов СТЗ-індукованої ЕДПП шляхом застосування прямого інгібітору синтезу NO-синтази – NG-нітро-L-аргініну та інгібітору фосфодіестерази цАМФ - цилостазолу за умов лікувальної та профілактичної схем дії характеризується зниженням концентрації глюкози крові, нормалізацією маси тіла, показників швидкості проведення збудження по хвостовому нерву тварин, а також концентрації проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиокисдантних ферментів в крові та тканині ПЗ. Блокування синтезу NO за умов СТЗ-індукованої ЕДПП шляхом застосування інгібітору фосфодіестерази цАМФ пентоксифіліну та антиоксиданту ЛК за умов лікувальної та профілактичної схем дії також характеризується зниженням концентрації глюкози крові, нормалізацією маси тіла, показників ШПЗ по хвостовому нерву тварин, а також концентрації проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиоксидантних ферментів в крові та тканині ПЗ щурів. Лікувальна ефективність NG-нітро-L-аргініну, цилостазолу, пентоксифіліну та ЛК кислоти відносно досліджуваних показників приблизно однакова. Профілактична ефективність NG-нітро-L-аргініну, цилостазолу та пентоксифіліну за даних модельних умов перевищує таку в ЛК в середньому на 19 % - 44 %. Отримані результати є експериментальним обґрунтовуванням доцільності включення прямих (NG-нітро-L-аргінін) та непрямих (пентоксифілін, цилостазол і ЛК) інгібіторів синтезу NO в комплекс лікувальних та профілактичних заходів при ДПП і ЦД в клініці. ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Демидов В.М., Москальова С.В., Лупанов К.В. Нормалізація функціональної активності периферичних нервів у щурів із експериментальним діабетом під впливом пентоксифіліну та ліпосомального сандостатину // Вісник морської медицини. –2002. -№1. –С.98-102 (Особисто здобувачем здійснено пошук літератури, проведення електрофізіологічних досліджень, оформлення статті). Демидов С.М., Лупанов К.В. Антидіабетичні ефекти пентоксифіліну при експериментальному цукровому діабеті // Галицький лікарський вісник. –2002. –Т.9, №3. –С.116-118 (Особисто здобувачем здійснено пошук літератури, проведення електрофізіологічних досліджень, оформлення статті. Проведення статистичної обробки отриманих результатів). Марков В.О., Лупанов К.В., Гоцуляк Н.М., Бондарєв А.І. NO-опосередковані патогенетичні механізми стрептозотоцин-викликаного діабету у щурів // Вестник неотложной и восстановительной медицины. –2002. –Т.3, №3. –С.436-439 (Особисто здобувачем здійснено підготовку переліку літератури, моделювання експериментального цукрового діабету, проведення біохімічних досліджень, статистичну обробку отриманих даних, виступ з доповіддю на конференції). Демидов В.М., Марков В.О., Москальова С.В., Лупанов К.В. Вивчення комбінованого вживання сандостатину і альфа-ліпоєвої кислоти, а також ліпосомального сандостатину на функціональну активність периферичних нервів у щурів із стрептозотоцин-індукованим діабетом // Хірургія України. –2002. -№3. –С.15-17 (Особисто здобувачем здійснено пошук літератури, проведення електрофізіологічних досліджень, оформлення статті). Демидов В.М., Лупанов К.В., Розумна Є.М. Роль ендогенного окису азота в патогенезі периферичної полінейропатії при цукровому діабеті у щурів // Одеський медичний журнал. -2003. -№1. –С.30-33 (Особисто здобувачем здійснено пошук літератури, проведення біохімічних досліджень, оформлення статті). Демидов В.М., Лупанов К.В., Москальова С.В., Разумна Є.М. Комплексна патогенетична терапія діабетичної периферичної полінейропатії у щурів в експерименті // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. –2003. -№2. –С. 67-71 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментальної діабетичної полінейропатії, підготовку переліку літератури, проведення біохімічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних). Демидов В.М., Торбинський А.М., Русєвіч Т.С., Марков В.О., Лупанов К.В., Москальова С.В. Спосіб лікування цукрового діабету та його ускладнень. –Метод. рекомендації. –Одеса, 2003. –15 с (Особисто здобувачем здійснено підготовку переліку літератури, обгрунтування ідеї застосування блокаторів NO-синтази для профілактики ускладнень цукрового діабету). Деклараційний патент № 64639 А, Україна, МПК А 61 К 31/195 Спосіб лікування експериментальної діабетичної полінейропатії : // Деклараційний патент № 64639 А, Україна, МПК А 61 К 31/195 / Демидов В.М., Лупанов К.В., Кадочніков В.С., Гнатенко В.М. (Україна). -2004. -Бюл. №2. (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментальної діабетичної полінейропатії, підготовку переліку літератури, проведення електрофізіологічних досліджень, статистичну обробку отриманих даних). Деклараційний патент № 64640 А, Україна, МПК А 61 К 31/195 Спосіб лікування експериментальної діабетичної полінейропатії : // Деклараційний патент № 64640 А Україна, МПК А 61 К 31/195 / Демидов В.М., Торбинський А.М., Лупанов К.В., Кадочніков В.С., Касаткін О.І. (Україна). -2004. - Бюл. №2 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментальної діабетичної полінейропатії, проведення електрофізіологічних досліджень, статистичну обробку результатів). Деклараційний патент № 65450 А, Україна, МПК А 61 К 31/195 Спосіб профілактики експериментальної діабетичної полінейропатії : // Деклараційний патент № 65450 А Україна, МПК А 61 К 31/195 / Демидов В.М., Лупанов К.В., Кадочніков В.С., Касаткін О.І. (Україна). -2004. - Бюл. №3 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментальної діабетичної полінейропатії, проведення електрофізіологічних досліджень, статистичну обробку результатів). Лупанов К., Марков В., Гоцуляк Н., Бондарєв А. Антидіабетогенні ефекти цілостазолу у щурів // Тез. доп. VI міжн. медичного конгресу студентів і молодих вчених. –Тернопіль, 2002. –С. 236 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментальної діабетичної полінейропатії, підготовку переліку літератури, статистичну обробка отриманих даних, виступ з доповіддю на концеренції). Марков В.О., Лупанов К.В., Кадочніков В.С. Антидіабетогенні ефекти пентоксифіліну за умов експериментального цукрового діабету у щурів // Нове у клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів. –Тез. доп. IV респ. науково-практ. конф. з міжн. участю. –Харків, 2002. –С.210-211 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментального цукрового діабету, підготовку переліку літератури, статистичну обробку результатів, виступ з доповіддю на концеренції). Лупанов К.В., Куліш С.О. До проблеми комплексної терапії експериментальної діабетичної полінейропатії // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. –Тез. доп. XLV Міжрегіональної науково-практичної конференції. –Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. –С.77-78 (Особисто здобувачем здійснено проведення електрофізіологічних досліджень, статистичну обробку результатів. Виступ з доповіддю на конференції.). Демидов В.М., Лупанов К.В. Пентоксифілін нормалізує функціональну активність периферичних нервів у щурів із експериментальним діабетом // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини. –Тез. доп. всеукр. науково-практ. конф. –Суми, 2002. –С.124-125 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментального цукрового діабету. Виступ з доповіддю на конференції.). Демидов В.М., Лупанов К.В. Антидіабетогенні ефекти сумісного застосування репаглініду та метформіну в хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет // Сучасні напрямки розвитку ендокринології (Другі Данілевські читання). –Тез. доп. науково-практ. конф. –Харків, 2003. –С.60-61 (Особисто здобувачем підготовлено літературу. Виступ з доповіддю на конференції.). Демидов В.М., Лупанов К.В. Пентоксифілін покращує швидкість проведення збудження по периферичному нерву у щурів при експериментальній діабетичній полінейропатії // Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны. – Тез. доп. науково-практ. конф., присв. 80-річчю з дня народження заслуженого діяча науки та техніки України професора Греджева А.Ф. –Донецьк, 2003. –С.63-64 (Особисто здобувачем здійснено моделювання експериментальної діабетичної полінейропатії, підготовку літератури, проведення електрофізіологічних досліджень, статистичну обробку отриманих даних, виступ з доповіддю на конференції.). АНОТАЦІЯ Лупанов К.В. Роль ендогенного оксиду азоту в патогенезі периферичної полінейропатії при експериментальному цукровому діабеті (експериментальне дослідження). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04. - патологічна фізіологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2005. Дисертацію присвячено вивченню патогенетичної ролі оксиду азоту (NO) в умовах стрептозотоцин (СТЗ) - індукованої діабетичної полінейропатії, а також розробці експериментальної корекції діабетичної полінейропатії шляхом застосування засобів, які блокують синтез NO. Показано, що перебіг СТЗ-індукованої експериментальної діабетичної периферичної полінейропатії (ЕДПП) характеризується прогресивним збільшенням концентрації в крові нітритів і нітратів. Отримані дані свідчать про те, що блокування синтезу NO в умовах СТЗ-індукованої ЕДПП шляхом застосування прямого інгібітору синтезу NO-синтази – NG-нітро-L-аргініну та інгібітору фосфодіестерази цАМФ – цилостазолу – при лікувальній та профілактичній схемах призводить до зниження концентрації глюкози в крові, стабілізації маси тіла, зниженню проміжних продуктів перекисного окислення ліпідів й збільшенню активності антиоксидантних ферментів в крові та тканині підшлункової залози щурів, а також до відновлення швидкості проведення збудження по периферичному нерву. При цьому встановлено, що лікувальна та профілактична ефективність NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу стосовно досліджуваних показників приблизно однакова. Показано, що блокування синтезу NO в умовах СТЗ-індукованої ЕДПП шляхом застосування непрямих блокаторів NO-синтази пентоксифіліну та ліпоєвої кислоти при лікувальній та профілактичній схемах впливу також веде до нормалізації всіх показників, які досліджуються. При цьому лікувальна ефективність пентоксифіліну й ліпоєвої кислоти стосовно досліджуваних показників приблизно однакова, а профілактична ефективність пентоксифіліну перевищує таку в ліпоєвої кислоти. Зроблено висновок про те, що виражена лікувальна та профілактична ефективність застосування засобів, які блокують синтез NO та нівелюють основні прояви СТЗ-індукованої ЕДПП, є експериментальним обґрунтуванням доцільності їх залучення до комплексу лікувальних і профілактичних мироприємств при діабетичній полінейропатії та цукровому діабеті в клініці. Ключові слова: цукровий діабет, СТЗ, периферична полінейропатія, оксид азоту, швидкість проведення збудження, лікування, профілактика. АННОТАЦИЯ Лупанов К.В. Роль эндогенного оксида азота в патогенезе периферической полинейропатии при экспериментальном сахарном диабете (экспериментальное исследование). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04. - патологическая физиология. – Донецкий государственный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2005. Диссертация посвящена изучению патогенетической роли оксида азота (NO) в условиях стрептозотоцин (СТЗ) - вызванной диабетической полинейропатии, а также разработке экспериментальной коррекции диабетической полинейропатии посредством применения препаратов, блокирующих синтез NO. Показано, что течение СТЗ-вызванной экспериментальной диабетической периферической полинейропатии (ЭДПП) характеризуется прогрессивным увеличением концентрации в крови нитритов и нитратов. Полученные данные свидетельствуют о том, что блокирование синтеза NO в условиях СТЗ-вызванной ЭДПП применением прямого ингибитора синтеза NO-синтазы – NG-нитро-L-аргинина и ингибитора фосфодиэстеразы цАМФ – цилостазола – в условиях лечебной и профилактической схем воздействия способствует снижению концентрации глюкозы крови, нормализации массы тела, снижению концентрации промежуточных продуктов перекисного окисления липидов и увеличению активности антиоксидантных ферментов в крови и ткани поджелудочной железы крыс, а также восстановлению скорости проведения возбуждения по периферическому нерву. В данных условиях лечебная и профилактическая эффективность NG-нитро-L-аргинина и цилостазола в отношении исследуемых показателей примерно одинакова. Показано, что блокирование синтеза NO при СТЗ-вызванной ЭДПП применением непрямых блокаторов NO-синтазы - пентоксифилина и липоевой кислоты - в условиях лечебной и профилактической схем воздействия также способствует нормализации всех исследуемых показателей. При этом лечебная эффективность пентоксифилина и липоевой кислоты в отношении исследуемых показателей примерно одинакова, а профилактическая эффективность пентоксифилина превосходит таковую у липоевой кислоты. Полученные на основании проведенных экспериментальных исследований результаты позволяют обосновать следующие основные положения: а) изменения в системе выработки эндогенного NO имеют существенное патогенетическое значение в условиях СТЗ-вызванной ЭДПП, что подтверждается следующими фактами - увеличением концентрации нитритов/нитратов в крови крыс в экспериментальных условиях, а также нормализацией основных проявлений ЭДПП вследствие блокады активности ключевого фермента синтеза NO – NO-синтазы; б) целесообразно применение прямого ингибитора синтеза NO-синтазы (NG-нитро-L-аргинина), ингибитора фосфодиэстеразы цАМФ (цилостазола) и непрямых (пентоксифилин и ЛК) ингибиторов синтеза оксида азота в клинике у больных с диабетической полинейропатией с лечебной целью; в) целесообразно применение прямых и непрямых ингибиторов синтеза NO и с профилактической целью, для предупреждения развития диабетической полинейропатии при сахарном диабете. Ключевые слова: сахарный диабет, СТЗ, периферическая полинейропатия, оксид азота, скорость проведения возбуждения, лечение, профилактика. SUMMARY Lupanov K.V. Endogenous nitric oxide role in experimental diabetic peripheral polyneuropathy pathogenesis (experimental investigation). - Manuscript. Thesis for a scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.03.04 - pathological physiology. – Donetsk State Medical University after M.Gorky Ministry of Health Care of Ukraine, Donetsk, 2005. Dissertation didicated to the nitric oxide (NO) pathogenetic role investigation in conditions of streptozotocin (STZ) – induced diabetic polyneuropthy as well as its experimental treatment scheme performance using compounds that block NO synthesis. It was shown that STZ-induced experimental diabetic peripheral polyneuropathy (EDPP) characterizes by nitrites and nitrates blood content progressive accumulation. The data obtained are indicated that NO synthesis blockade during STZ-induced EDPP in conditions of therapeutic and prophylactic schemes of direct NO-synthase inhibitor– NG-nitro-L-arginine and phiosphodiestherase inhibitor cylostazol – using follows by rats’ body weight, plasma glucose indexes, lipoperoxidation intermediate products level and antioxidant enzymes activity in blood and pancreatic parenchyma as wel as nerve conductance velocity indexes normalization. NG-nitro-L-arginine and cylostazol both curing and prophylactic efficacy are approximately equal in the abovenamed conditions. It was shown that NO synthesis blockade during STZ-induced EDPP in conditions of therapeutic ans prophylactic schemes pentoxifylline and lipoic acid using follows by all the investigated indexes normalization. Pentoxifylline and lipoic acid curing efficacy is approximately equal in the abovenamed conditions but pentoxifylline prophylactic efficacy prevails upon the same in lipoic acid. The conclusion was made that expressed curing and prophylactic efficacy of the compounds that block NO synthesis and minimize STZ-induced EDPP main symptoms is the experimental background of these compounds involvement into curing and prophylactic schemes in patients with diabetic polyneuropathy and diabetus mellitus. Key words: diabetus mellitus, streptozotocin, peripheral polyneuropathy, nitric oxide, nerve conductance velocity, treatment, prophylaxy. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АОС - антиоксидантна система В/очер - внутрішньоочеревинно ГЦ - гуанілатциклаза ДК - дієнові кон'югати ДПП - діабетична периферична полінейропатія ЕДПП - експериментальна діабетична периферична полінейропатія ЕФР - ендотеліальний фактор релаксації судин ЕЦД - експериментальний цукровий діабет ІЗЦД - інсулінзалежний цукровий діабет ІЛ - інтерлейкін ІНЦД - інсуліннезалежний цукровий діабет ЛК - ?-ліпоєва кислота МДА - малоновий діальдегід ПЗ - підшлункова залоза ПОЛ - перекисне окислення ліпідів СОД - супероксиддісмутаза СТЗ - стрептозотоцин ФНП - фактор некрозу пухлини-альфа цГМФ - циклічний гуанозинмонофосфат ЦД - цукровий діабет ШПЗ - швидкість проведення збудження NO - оксид азоту NOS - NO-синтаза cNOS - конституційна форма NO-синтази eNOS - ендотеліальна форма NO-синтази iNOS - індуцибельна форма NO-синтази NADH - нікотинамідаденіндинуклеотід НАДФ-Н - нікотинамідаденіндінуклеотидфосфат

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *