Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді (автореферат)

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ апн уКРАЇНИ

Білик марія володимирівна

УДК 159.9.316.7:32

Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія;

психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка, факультет соціології та психології, кафедра соціальної
психології

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Корнєв Микола
Никифорович, завідувач кафедри соціальної психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Третьяченко
Вікторія Віталіївна, завідувач кафедри психології Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля

кандидат психологічних наук, доцент Скок Микола Андрійович, декан
психолого-педагогічного факультету Чернігівського державного
педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка

Провідна установа: Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України,
лабораторія соціальної психології, м. Київ

Захист відбудеться 23 грудня 2004 p. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.467.01 в Інституті соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул.
Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул.
Андріївська, 15.

Автореферат розісланий 19 листопада 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник
Жадан І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Звернення до проблеми політичної культури
молоді та її психологічних чинників зумовлене низкою важливих обставин.
По-перше, сучасний етап розвитку українського суспільства, який
характеризується продовженням трансформаційних процесів у сфері
суспільних цінностей та ідеалів, викликає модифікації глибинних
взаємовідносин людини з державою, владою, політикою і призводить до
значних змін у перебігу та формах становлення політичної культури
особистості.

По-друге, у молодіжному середовищі останнім часом спостерігається
переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь,
переривання послідовності у передачі соціокультурного та політичного
досвіду, що призводить до загальної ціннісно-нормативної кризи та
ідеологічного вакууму. Все це висуває підвищені вимоги до молодої людини
як суб’єкта соціально-політичного буття, тому виникає необхідність у
створенні нових моделей політичної поведінки та власної системи
цінностей.

По-третє, у сучасних умовах різноманітності політичного спектра
суспільного життя, в умовах багатопартійності проблема формування
цілеспрямованої дійової позиції молоді в розбудові політичних інституцій
набуває особливого значення. У молодому віці відбувається трансформація
емоційно-оцінного та когнітивно-опосередкованого ставлення до
політичного життя суспільства у його дійово-практичну реалізацію, а
також усвідомлення змістовних аспектів політичної діяльності суспільних
інститутів зі спробою визначення власної політичної позиції стосовно
них.

Незважаючи на значну кількість напрямів і підходів, які пояснюють зміст,
сутність та особливості прояву політичної культури особистості, розробка
цієї проблеми є недостатньою і потребує переосмислення дослідженого
раніше та поглибленого розгляду окремих аспектів цієї проблеми. Попри
розлогу традицію досліджень тут і дотепер немає єдності поглядів.

Політична культура під кутом зору узагальнюючих політико-психологічних
характеристик індивіда, ступеня його політичної розвиненості, вміння
реалізувати власні політичні знання у межах функціонуючої політичної
системи розглядається у працях Є.І.Головахи, В.М.Бебика, М.Ф.Головатого,
В.А.Ребкала, М.Н.Корнєва; особливості політичної культури у їхньому
тісному зв’язку з політичним вихованням та освітою підростаючих поколінь
в умовах суспільних змін розкриваються у працях Т.І.Бєлавіної,
М.Й.Боришевського, І.В.Жадан, Л.Н.Овдієнко; акцент на національній
культурі, національному характері та менталітеті робиться у дослідженнях
М.І.Пірен, О.М.Рудакевича, Л.П.Нагорної; акцент на дослідженні власне
психологічних чинників процесу формування політичної культури
особистості через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної
ідентичності зроблено у роботах Н.Ф.Гедікової, Н.М.Дембицької,
М.С.Катаєвої, В.В.Москаленко; розгляд політичної культури особистості
через комплексні дослідження масової політичної свідомості та політичної
поведінки здійснено у роботах В.О.Васютинського, Г.Г.Дилігенського,
Д.В.Ольшанського, М.М.Слюсаревського, О.Б.Шестопал.

Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, аналіз феномена політичної
культури в сучасних умовах становлення особистості має на меті поєднання
вихідних принципів зазначених концептуальних підходів у цілісне наукове
уявлення про психологічні детермінанти прояву політичної культури,
політичного рівня свідомості студентської молоді та його реалізації у
певному виді політичної поведінки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконувалося відповідно до планів наукової роботи кафедри
соціальної психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка в рамках комплексної наукової програми “Інноваційна поведінка
молоді в період становлення Української держави”. Номер держреєстрації
0198U000061.

Об’єкт дослідження – психологічні особливості політичної культури
студентської молоді.

Предмет дослідження – особистісні детермінанти реалізації політичної
культури студентської молоді.

Мета дослідження полягала у виявленні взаємозв’язку між особистісними
параметрами та проявом політичної культури студентської молоді.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз існуючих концептуальних підходів до визначення
змісту та психологічних компонентів політичної культури особистості,
визначити способи її операціоналізації.

Визначити психологічні особливості та специфіку прояву політичної
культури студентської молоді у сучасних соціокультурних умовах.

Дослідити характер впливу особистісних характеристик на прояв політичної
культури студентської молоді.

Встановити психологічні чинники, які зумовлюють активні форми реалізації
політичної культури студентської молоді, виділити сучасні стилі
політичної активності.

У ході розв’язання поставлених завдань було використано такі методи
дослідження: теоретичні – теоретичний аналіз наукової літератури та
практичних результатів досліджень феномена політичної культури з
формулюванням концептуальної моделі досліджуваного явища; емпіричні –
застосування методів суб’єктивного шкалювання, проективних методик та
класичних опитувальників для проведення емпіричного дослідження;
конструктивні – розробка і впровадження методик семантичного аналізу
ідейно-політичних настанов та особливостей політичної поведінки
особистості; методи математичної обробки результатів – первинний
статистичний аналіз, кореляційний та факторний аналіз з подальшим
якісним обґрунтуванням і узагальненням результатів, обробка даних
виконувалася за пакетом програм SPSS for Windows.

Наукова новизна роботи полягає у дослідженні ціннісно-настановчого та
діяльнісного аспектів політичної культури особистості у їх єдності та
взаємозв’язку. Виявлено суперечливий характер прояву політичної культури
молоді у сучасних соціокультурних умовах. Обґрунтовано характер впливу
особистісних параметрів (особливостей мотиваційно-потребової сфери,
когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії та
ціннісно-смислових орієнтацій особистості) на особливості прояву
політичної культури студентської молоді. Визначено основні психологічні
детермінанти реалізації політичної культури політично активної
студентської молоді та сучасні стилі політичної активності.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розширенні та
поглибленні знань про особливості прояву політичної культури особистості
в умовах трансформації суспільства, в обґрунтуванні впливу психологічних
чинників на особливості прояву політичної культури особистості, у
виявленні психологічних детермінант та стилів політичної активності
особистості.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження
можуть бути використані: для підвищення політичної та електоральної
активності молоді з урахуванням особливостей її політичних настанов та
поведінки; можуть сприяти розробці науково обґрунтованої програми
політичного виховання, що є надзвичайно важливим в умовах трансформації
українського суспільства. За результатами дисертаційного дослідження
розроблено, апробовано та впроваджено у психолого-педагогічну практику
курс лекційних та семінарських занять у рамках навчальної дисципліни
“Політична психологія” для студентів Чернігівського державного
педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (довідка № 04–11/403 від
02.06.2004 р.). Результати дослідження використано в роботі
Чернігівської міської молодіжної громадської організації “Маю право”
(довідка № 34/09 від 16.09.2004 р.).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися
методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження,
використанням взаємодоповнювальних методів, адекватних його меті,
об’єкту, предмету та завданням, застосуванням стандартизованих методів
математико-статистичної обробки даних.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем було проаналізовано основні
парадигмальні напрями, у межах яких відбуваються теоретичні дослідження
політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників.
Проведено емпіричне дослідження політичної культури студентської молоді
та проаналізовано його основні результати. У науковій статті, написаній
у співавторстві, доробок здобувача становить 50 %. Розробки та ідеї, що
належать співавтору, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження
доповідались на засіданнях кафедри соціальної психології КНУ імені
Тараса Шевченка (2002, 2003, 2004 рр.), Міжнародній науково-практичній
конференції “Психологія ХХІ століття” (Санкт-Петербург, 18–20 квітня
2002 р.), науково-практичній конференції “Соціально-психологічні
детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Луганськ, 1–3
жовтня 2003 р.), на науково-практичній конференції
“Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні”
(Київ, 18 листопада 2003 р.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній
конференції “Динаміка наукових досліджень ’2004” (Дніпропетровськ, 21-30
червня 2004 р.), на наукових конференціях студентів і аспірантів
факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (17–18
квітня 2003 р., 22 квітня 2004 р.).

Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображені у 8
публікаціях (1 – у співавторстві), з них 5 – у виданнях, визнаних ВАК
України за фахові з психології.

Структура дисертації зумовлюється логікою дослідження і складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який
налічує 338 найменувань, додатків. Основну частину дисертації виконано
на 194 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 271 сторінку,
основний текст дисертації містить 26 таблиць та 14 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет,
мету, сформульовано завдання, розкрито методологічну основу і методи,
наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, наведено
дані про апробацію основних результатів роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження політичної культури
студентської молоді” висвітлено результати науково-теоретичного аналізу
основних концепцій політичної культури особистості, узагальнено провідні
підходи до вирішення проблеми політичної культури студентської молоді в
цілісну концептуальну модель дослідження. Розкрито психологічний зміст
таких понять, як “політична культура особистості”, “політична культура
студентської молоді”, “ідейно-політичні настанови”, “політичні ціннісні
орієнтації”, “політична поведінка”, “психологічні чинники прояву
політичної культури”. Виділено основні психологічні чинники процесу
реалізації політичної культури особистості.

Зазначено, що спеціальні дослідження феномена політичної культури
проводились у рамках “системного аналізу” політики, який об’єднує такі
провідні теорії, як теорія політичної культури, “політичної підтримки”
та рольова теорія політичної участі, і характеризується узагальненим,
структурно недиференційованим уявленням про політичну систему та місце
особистості в ній. Істотний внесок у розгляд саме психологічних
детермінант та чинників прояву політичної культури особистості, а саме
внутрішньо- особистісних механізмів політичної поведінки, мотивації
політичної діяльності, факторів формування політичного рівня політичної
свідомості особистості, зроблений представниками провідних психологічних
парадигм: біхевіоризму, когнітивізму, гуманістичної та психоаналітичної
психології.

Все розмаїття ідей та теоретичних підходів у вивченні політичної
культури особистості об’єднано у три основні підходи: 1) уявлення про
політичну культуру як про сукупність політичних знань, переконань та
духовних цінностей, політичного досвіду та традицій, розгляд політичної
культури перш за все як феномена свідомості. У цьому підході розуміння
політичної культури дуже тісно пов’язано з уявленням про змістове
наповнення політичної свідомості, майже ототожнюється з ним (Г.Алмонд,
С.Верба, К.С.Гаджиєв, Ю.К.Тихомиров);

2) розширене тлумачення феномена політичної культури за рахунок
включення до його змісту не тільки політичних уявлень, орієнтацій,
настанов, але й елементів політичної поведінки. Важливим моментом, який
об’єднує основні концепції у рамках цього підходу, є розуміння основної
функції політичної культури як здатності реалізовувати сутнісні сили
особистості у сфері політичних відносин, вмінні застосовувати набутий
досвід на практиці (Е.Я.Баталов, Є.І.Головаха, Л.М.Карамушка,
М.М.Кейзеров, В.А.Ребкало, У.Розенбаум);

3) розгляд політичної культури як узагальненої характеристики
особистості, ступеня її політичної та соціокультурної розвиненості, міри
активності у перетворенні політичної дійсності. Політична культура
розуміється як явище, що фіксує ступінь оволодіння елементами політичної
культури особистістю (В.М.Бебик, М.Ф.Головатий, М.Н.Корнєв, Ю.П.Ожегов).

Особливу увагу приділено аналізу прояву політичної культури студентської
молоді як цілісної групи, яка перебуває в умовах існуючих
суспільно-політичних відносин і якій властива молодіжна політична
субкультура, котра, у свою чергу, має свої специфіку, характер,
структуру. Виділено два основні етапи формування та прояву політичної
культури студентської молоді, які відповідають емоційно-когнітивному
(17–18 років) та дійово-практичному (19–25 років) освоєнню та
відтворенню політичної дійсності.

Психологічними особливостями політичної культури студентської молоді
визначено, з одного боку, ті, що стосуються сфери її політичної
свідомості (ідейно-політичні настанови та політичний ціннісний рівень
свідомості), з іншого — особливості політичної поведінки молоді, її
практичної залученості до суспільно-політичної діяльності. Важливими
складовими дослідження політичної поведінки є аналіз
соціально-психологічних факторів становлення, визначення провідних
мотивів та вивчення конкретних форм прояву політичної поведінки.

В аналізі основних детермінант прояву політичної культури студентської
молоді приділено увагу дослідженню психологічних чинників. Зазначається,
що особистість має низку внутрішніх механізмів реагування на стимули
зовнішнього середовища, впливи якого вступають у складні взаємозв’язки з
притаманними кожній людині особливими когнітивними, комунікативними,
ціннісними структурами і формують унікальне сприйняття політичної
реальності.

Серед психологічних властивостей особистості, які впливають на
формування та прояв її політичної культури, дослідники виділяють
властивості біологічного (темперамент, стать, вік), психологічного
(емоції, воля, пам’ять, мислення, характер), соціального (настанови,
цінності, світогляд), екзистенціального рівнів (В.В.Ільїн,
О.Б.Шестопал), особливості темпераменту та характеру (Ю.В.Ірхін,
Ф.М.Кирилюк, Л.А.Кремень), емоційну зрілість, соціальний інтелект,
особливості локусу контролю й соціальної фрустрованості особистості
(Л.А.Кияшко), самосвідомість індивіда, систему індивідуальних цінностей,
набір особистісних характеристик (М.В.Владимирова), рівень мотивації
самоактуалізації, індивідуально-стильові якості (інтернальність,
педантичність, комунікативність, тривожність тощо) (Т.О.Жадан), тип
особистості, її Я-концепцію та самооцінку, когнітивний стиль, а також
специфіку мотиваційного блоку – потреби, мотиви, ціннісні орієнтації
(Л.А.Преснякова).

З урахуванням зазначених психологічних чинників прояву політичної
культури студентської молоді зроблено спробу узагальнити їх та об’єднати
в цілісну систему аналізу. Виходячи з концептуальної моделі особистості
Л.М.Собчик, до провідних психологічних чинників прояву політичної
культури студентської молоді було віднесено особливості
мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної
взаємодії, ціннісних орієнтацій та соціально-психологічні особливості
перебігу життєвого шляху.

У другому розділі “Організація та методичні засади дослідження
політичної культури студентської молоді” обґрунтовуються програма
емпіричного дослідження особливостей прояву політичної культури
студентської молоді та її психологічних чинників, розробка і вибір
психометричних процедур, адекватних меті та завданням дослідження,
дається характеристика вибірки.

Виявлено, що розмаїття підходів до вивчення політичної культури
особистості неминуче призводить до неузгодженості в методологічних
принципах її дослідження. Відсутність чіткої, несуперечливої
методологічної бази зумовила необхідність створення власної
концептуальної моделі дослідження, вибір методичних принципів, найбільш
адекватних меті та завданням дослідження, обґрунтування принципів
розробки методик для аналізу ідейно-політичних настанов та особливостей
політичної поведінки студентської молоді. Найбільш адекватними для
дослідження визначено методи психосемантики, суб’єктивного шкалювання,
які дають змогу оминути так звані мотиваційні спотворення, а
респондентам – актуалізувати не тільки усвідомлюваний, але й імпліцитний
психологічний зміст.

На основі аналізу існуючих концептуальних підходів до емпіричного
визначення змісту, структури та особливостей ідейно-політичних настанов
особистості було створено авторську методику суб’єктивного шкалювання
“Ідейно-політичні настанови особистості”, яка дає змогу проаналізувати
характер взаємозв’язку між трьома рівнями прояву ідейно-політичних
настанов (імпліцитним, свідомим та дійовим), ступінь їхньої узгодженості
та впорядкованості.

Психосемантичні принципи дослідження покладено і в основу створення
методики дослідження політичної поведінки студентської молоді. Методика
дала змогу проаналізувати характер політичної активності або
іммобільності студентської молоді, вплив домінуючих факторів на
становлення політичних переконань, форми прояву політичної активності на
когнітивному (у вигляді інтересу до політичних подій) та дійовому
(безпосередньої участі в політичному житті суспільства) рівнях.

Для аналізу ступеня актуалізації та репрезентації політичного ціннісного
рівня в структурі свідомості студентської молоді використано проективну
Методику дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості (СЦОО)
В.Ю.Дмитрієва. Ця методика дає змогу дослідити зміст і характер прояву
політичного ціннісного рівня в структурі ціннісних орієнтацій та базових
цінностей особистості, а також проаналізувати загальну структуру її
ціннісних орієнтацій, виявити ядро домінуючих ціннісно-смислових
орієнтирів, рівень їхньої узгодженості, широту, підпорядкованість.

Відповідно до теоретично визначеної сукупності психологічних чинників
прояву політичної культури студентської молоді (особливості
мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної
взаємодії, ціннісно-смислових орієнтацій, особливості життєвого шляху)
обґрунтовано доцільність використання обраних психологічних методик:
методики колірних виборів (МКВ) – модифікований 8-колірний тест
М.Люшера, методики «Стилі мислення» А.Алексєєва та Л.Громової, методики
діагностики міжособистісних стосунків (ДМВ) – модифікований варіант
інтерперсональної діагностики Т.Лірі, методики дослідження структури
ціннісних орієнтацій особистості (СЦОО) В.Ю.Дмитрієва,
анкети-опитувальника соціально-психологічного анамнезу особистості
В.О.Худіка.

Формування вибірки. Загальна вибірка емпіричного дослідження, яке
проводилося протягом 2002–2004 рр., становить 344 особи віком 17–25
років: 168 (48,8%) чоловіків та 176 (51,2%) жінок. Генеральна вибірка
була побудована за принципом стратифікації таким чином, щоб відобразити
основні групи сучасної студентської молоді, і складалася з таких груп
молоді: студенти Чернігівського державного інституту економіки та
управління, Чернігівського державного педагогічного університету імені
Т.Г.Шевченка, Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, студенти – представники суспільно-політичних молодіжних
організацій: Європейського молодіжного парламенту в Україні (м. Київ) та
суспільно-політичного об’єднання «Молодіжний альянс» (м. Чернігів).

У третьому розділі “Особливості політичної культури студентської молоді
та її психологічних чинників: емпіричний аналіз” подано результати
емпіричного дослідження: інтерпретовано кількісні та якісні особливості
політичної культури студентської молоді (характер ідейно-політичних
настанов та політичної поведінки, ступінь актуалізації політичного
ціннісного рівня свідомості), встановлено існування кореляційних
зв’язків між особистісними параметрами та проявом політичної культури
студентської молоді.

Головними особливостями актуалізації ідейно-політичних настанов
студентської молоді визначено існування певних суперечностей та
неузгоджень між досліджуваними рівнями ідейно-політичних настанов
(імпліцитним, свідомим та дійовим), а також наявність помилкових уявлень
про змістове наповнення певних ідеологічних напрямів (екологізму,
анархізму, соціалізму, націоналізму).

В результаті факторного аналізу виділено 5 основних факторів, за якими
репрезентовано структуру ідейно-політичних уподобань студентської
молоді: легітимний еколого-соціалізм, ліберальний націоналізм,
догматичний консерватизм, поміркований націоналістичний консерватизм та
суперечливий анархізм. У більшості факторів актуалізований лише
імпліцитний рівень сприйняття ідейно-політичних цінностей, що засвідчує
переважання неусвідомленого ставлення до певних ідейно-політичних
напрямів. Лише у двох факторах спостерігається послідовна підтримка
націоналістичної, ліберальної та консервативної ідеологій на всіх рівнях
сприйняття.

Встановлено позитивні кореляційні зв’язки на рівні середньої значущості
між деякими ідеологічними напрямами, що свідчить про близькість і
перетинання їхніх ідей у свідомості молодого покоління. Так, на
імпліцитному рівні виявлено близькість ідей екологічного й
соціалістичного напрямів (r=0.442), на свідомому – позитивні кореляції
виявлено між націоналістичним та консервативним напрямами (r=0.474), на
дійовому – між ліберальною і націоналістичною ідеологіями (r=0.448).

Аналіз взаємозв’язку між ідейно-політичними настановами та особистісними
параметрами студентської молоді, які, на нашу думку, визначають її
ідеологічні прихильності, виявив, що характер конкретного ідейного
спрямування психологічно зумовлений поєднанням характеристик
когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії та
ціннісно-смислових орієнтацій студентської молоді, що дає змогу виявити
психологічні особливості прихильників політичних ідеологій серед
студентської молоді (табл. 1).

Таблиця 1

Особистісні чинники ідейно-політичного вибору

Ідейно-

політичний

напрямок Особистісні чинники

Когнітивний

стиль Стиль міжособистісної взаємодії Особливості

ціннісних орієнтацій

Лібералізм Схильність до інновацій та експерименту, гнучкість та
адаптивність, творчість,

інтерес до змін Неконформні тенденції, індивідуалізм, підвищене почуття
суперництва Широкий діапазон ціннісних орієнтацій (соціальні,
естетичні, політичні) є свідченням ліберальної схильності до плюралізму
інтересів

Консерватизм Опора на факти, думку експертів, здатність брати на себе
відповідальність Висока мотивація досягнення, активний вплив на
оточуючих, завойовницька позиція Утилітарність ціннісного вибору
(пізнавальний рівень), пов’язана з потребами навчального характеру

Соціалізм Інтуїтивна, емоційна схильність до співпраці та солідарності
Підвищене почуття справедливості, яке поєднується з переконанням у
власній правоті Важливість етико-релігійних цінностей (взаємодопомога,
моральний обов’язок, духовний розвиток)

Націоналізм Опора на факти, конкретику, вміння переконувати, керувати Не
виявлено взаємозв’язків

, . ?

?

???????. R V ? I ?

?

?

3/4

A

Ae

??

???????????

„?`„?

??

a

a

a

між даними параметрами Пізнавально-етичний характер ціннісних орієнтацій
(законність, порядок, пізнання)

Анархізм Не виявлено взаємозв’язків

між даними параметрами Егоцентричність, завищений рівень домагань,
виражене почуття суперництва Звуження ціннісних орієнтирів внаслідок
протестної реакції, заперечення політичних, релігійних, пізнавальних
цінностей

Екологізм Підвищений інтерес до потреб та цінностей людини, високі норми
моралі Схильність до ідеалізації міжособистісних стосунків, прагнення до
діяльності, корисної для людей, альтруїзм Важливість духовного розвитку
(релігія, Бог) та гармонійних стосунків (здорове, повноцінне життя)

Аналіз ступеня актуалізації політичного ціннісного рівня в структурі
свідомості студентської молоді дав змогу зробити висновок про
переважання вибору політично забарвлених ціннісних орієнтацій на
емоційному рівні (“подобається”), зменшення інтенсивності їхнього прояву
на когнітивному рівні (“важливо”) та незначну представленість на
дійово-практичному рівні (“реалізую, займаюся в даний час”), про що
свідчать дані як первинного статистичного аналізу, так і факторного.
Причому на перших двох рівнях найбільш значущими цінностями виявились не
ті, які стосуються особистої активної участі молоді в політичному житті
або свідчать про наявний пізнавальний інтерес до політичних подій, а ті,
що торкаються глобальних суспільно-політичних понять – проблем
політичного миру, свободи, захисту (табл. 2).

Таблиця 2

Політичний ціннісний рівень у структурі свідомості

студентської молоді, % (За методикою СЦОО В.Ю.Дмитрієва)

Цінності

політичного рівня Рівень репрезентації цінностей, %

Емоційний Когнітивний Дійово-практичний

17-18 років 19-25 років 17-18 років 19-25 років 17-18 років 19-25 років

Політична активність 4.9 8.3 3.9 6.3 2.0 2.9

Політичне лідерство 1.9 4.9 0.0 2.9 0.0 0.5

Політичний мир та стабільність 38.5 51.5 42.3 39.8 2.0 3.5

Політичний інтерес, інформованість 9.6 18.0 6.7 14.6 2.9 8.7

Ціннісна орієнтація на політичний мир і стабільність є досить вагомою як
на емоційному, так і на когнітивному рівні репрезентації, проте низький
відсоток інших політичних ціннісних орієнтацій свідчить скоріше не про
важливість політичного миру та спокою у їх глобальному розумінні, а про
необхідність особистісної захищеності, безпеки та стабільності, які
мають побутово-життєве забарвлення.

У процесі аналізу взаємозв’язку між політичним ціннісним рівнем
свідомості та особистісними параметрами студентської молоді виявлено, що
особливості мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю і стилю
міжособистісної взаємодії не справляють вагомого впливу на рівень
актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, що свідчить про
ймовірну зумовленість його не стільки суто особистісними властивостями,
скільки ціннісними та соціально-психологічними факторами. Виявлено, що
однією з детермінант прояву політичного ціннісного рівня свідомості є
загальна структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають
цінності соціального, етичного та пізнавального рівнів.

Аналіз особливостей політичної поведінки студентської молоді дав змогу
виділити два основні типи політичної залученості серед політично
активної студентської молоді – когнітивно-електоральну та
дійово-практичну, причому більшість респондентів віддала перевагу
першому типу активності, яка має пасивно-споглядальний характер, а також
два основні види політичної мотивації – ціннісно орієнтована та
інструментальна політична мотивація з переважанням альтруїстичних,
ціннісно орієнтованих спрямувань. Низькі показники реальної політичної
участі, постійного інтересу засвідчують відсутність адекватних новим
політичним реаліям поведінкових моделей реалізації політичної культури
серед сучасної молоді.

На підставі аналізу основних психологічних чинників політичної
активності студентської молоді на прикладі групи політично активних
респондентів порівняно з групою політично пасивних респондентів виявлено
такі особливості психологічних проявів політичних активістів, як: висока
мотивація досягнення, потреба в самореалізації, домінуванні, нестійкість
самооцінки, прагнення поліпшити враження про себе в очах значущих
інших    – у мотиваційно-потребовій сфері, які, однак, виявились
фрустрованими за результатами факторного аналізу і проявились переважно
у вигляді захисних та компенсаторних тенденцій.

У когнітивній сфері виявлено переважання реалістичного, прагматичного та
аналітичного стилів мислення, взаємопоєднання та перетинання основних
характеристик яких дає змогу визначити головні особливості когнітивного
стилю, властивого політично активним респондентам. Це інтерес до
отримання конкретних результатів, опора на об’єктивні, перевірені факти,
прагнення до порядку та контролю над ситуацією, схильність до дійовості,
швидкого прийняття рішень без особливих внутрішніх коливань.

Стиль міжособистісної взаємодії політично активних респондентів
характеризується існуванням не лише нонконформістських та
індивідуалістичних проявів у міжособистісних стосунках, але й рис
тривожності, невизнаності, що зумовлює пошуки самоствердження,
соціального захисту та підвищення особистісного статусу.

Ціннісно-смислова сфера характеризується високим рівнем інтегрованості
політичного ціннісного рівня до загальної структури ціннісних
орієнтацій переважно на дійово-практичному рівні актуалізації і дає
підстави для припущення, що політика як така є не метою для політично
активних респондентів, а лише засобом досягнення ними визнаних важливими
життєвих орієнтирів. Ядро ціннісних орієнтацій політично активних
респондентів характеризується значною вагою цінностей пізнавального,
етичного рівнів, а також загальною прагматичною забарвленістю ціннісних
орієнтацій порівняно з групою політично пасивних респондентів.

Виявлено особливості життєвого шляху (первинної соціалізації) політично
активних респондентів – незначний вплив батьківського прикладу та
авторитету на перебіг політичної соціалізації респондентів, переривання
органічного трансферу батьківських політичних цінностей дітям; ранній
досвід відстоювання власних інтересів та поглядів у сімейному оточенні,
особливості сімейних рольових позицій, що сприяло формуванню якостей,
властивих політичним активістам; незначний рівень шкільного та
вчительського авторитету в процесі формування політичних переконань у
період шкільного навчання. Це засвідчує поступову втрату сім’єю та
школою функцій первинної політичної соціалізації особистості, що
призводить до певної хаотичності та некерованості цього процесу на
початкових етапах життєдіяльності індивіда.

У результаті дослідження виділено основні типи політичної активності та
пасивності сучасної молоді та визначено їхнє психологічне змістове
наповнення (табл. 3).

Таблиця 3

Психологічний зміст типів політичної активності і політичної пасивності

Емпірично виявлені типи

Психологічний зміст виявленого типу

Особливості мотиваційно-потребової сфери Домінуючий когнітивний стиль
Стиль міжособистісної взаємодії Домінуючий ціннісний рівень*

політичної активності Домінантно-самостверджувальна Потреба визнання,
захисні зовнішньо- звинувачувальні тенденції — Прямолінійно-агресивний,
владно-лідируючий Політичний, соціальний, естетичний

Компенсаторно-конформістська Пасивність, компенсація, втомленість
Прагматичний Співпрацюючий-конвенціальний, залежно-слухняний
Побутово-життєвий,

етичний

Реалістично мотивована Потреба в

досягненні та оволодінні Реалістичний — Соціальний, політичний

Інтелектуально-фрустрована Стримування спонтанної самореалізації,
незадоволена чуттєвість — Владно-лідируючий, незалежно-

домінуючий Політичний, соціальний, пізнавальний

Ідеалістично-ірраціональна Ірраціональність домагань,
індивідуалістичність Аналітичний — Релігійний, політичний, пізнавальний

політичної пасивності Фрустрована

соціоцентричність Фрустрація базових потреб Ідеалістичний
Залежно-слухняний, відповідально-великодушний Естетичний, релігійний,
політичний

Соціально-конвенціональна адаптованість Активна життєва позиція,
потреба в емоційній залученості — Відповідально-великодушний,
співпрацюючий-конвенціальний Етичний, побутово-життєвий

Інтелектуалізований індивідуалізм — Синтетичний Незалежно-домінуючий
Пізнавальний

Пересічно-споживацька адаптація Потреба в емоційній залученості — —
Естетичний, пізнавальний

* За методикою СЦОО В.Ю.Дмитрієва

Виділено основні сучасні стилі політичної активності студентської молоді
шляхом факторного аналізу таких показників, як ідейно-політичні
настанови, зміст та рівень актуалізації політичного ціннісного рівня
свідомості, характер політичної поведінки (табл. 4).

Таблиця 4

Стилі політичної активності

Основні

складові стилю Стиль політичної активності

Дійово-інтенціональна політична активність ліберально-націоналістичного
спрямування Когнітивно-креативна політична активність

націонал-ліберального

спрямування Ідеалізовано-конформістська політична активність
соціалістичного спрямування

Характер ідейно-політичних настанов Ліберально-націоналістичний
Націоналістично-ліберальний Соціалістичний

Політичний ціннісний

рівень свідомості Політична активність

(ем., когн., дійовий рівні), політична інформованість (ем., дійовий
рівні) Політичне лідерство

(когн. рівень) Політичний мир та стабільність

(емоц., когн. рівні)

Когнітивна

залученість Читання політичної преси, перегляд політичних програм ТБ,
читання фундаментальних політологічних робіт Перегляд та обговорення
політичних програм ТБ та радіо Не виявлено

Дійова

залученість Реальна участь у суспільно-політичній діяльності молодіжних
організацій та партійних структур Діяльність у роботі молодіжних
суспільно-політичних організацій Відвідування політичних зібрань та
мітингів, контакти з політичними діячами

Мотиви

політичної

участі Застосування власних сил, збагачення соціальних зв’язків,
удосконалення суспільних інститутів, власні моделі устрою Можливість
втілення власних ідеалів та моделей політичного устрою Соціальна
захищеність, приналежність до групи однодумців

Сучасні стилі політичної активності студентської молоді мають переважно
дійове спрямування, характеризуються високою когнітивною та ціннісною
залученістю до політичного життя країни, переважанням ціннісно
орієнтованої мотивації та ліберально-націоналістичного
ідейно-політичного спрямування.

Висновки

Результати дисертаційного дослідження феномена політичної культури
студентської молоді та її психологічних чинників дають підстави для
таких висновків:

1. На основі теоретичного аналізу політичну культуру особистості
визначено як сукупність політичних поглядів, переконань, цінностей,
настанов особистості, поєднаних в індивідуальні когнітивні схеми
сприйняття та відтворення політичної реальності, які визначають характер
політичної поведінки, рівень та спрямованість політичної активності
особистості. Психологічними особливостями політичної культури
студентської молоді визначено, з одного боку, ті, що стосуються сфери її
політичної свідомості (ідейно-політичні настанови та політичний
ціннісний рівень свідомості), з іншого — особливості політичної
поведінки молоді, її практичної залученості до суспільно-політичної
діяльності.

2. В результаті емпіричного дослідження виявлено психологічні
особливості політичної культури студентської молоді на сучасному етапі
суспільно-політичного розвитку, які полягають у низькому рівні
практично-дійової реалізації політичної культури молоді, відсутності
адекватних поведінкових моделей реалізації політичної культури при
досить високому ступені політичного інтересу й електоральної активності;
у низькому рівні актуалізації політичного ціннісного рівня у структурі
свідомості студентської молоді; у непослідовності і суперечливості
актуалізації ідейно-політичних настанов.

Структуру сучасних ідейно-політичних уподобань студентської молоді
складають такі ідейні напрямки, як легітимний еколого-соціалізм,
ліберальний націоналізм, догматичний консерватизм, поміркований
націоналістичний консерватизм та суперечливий анархізм. Існує помітний
розрив між актуалізацією політичних ціннісних орієнтацій на емоційному,
когнітивному та дійово-практичному рівнях сприйняття, зменшення
інтенсивності їхнього прояву на когнітивному рівні та незначну
представленість на дійовому рівні. Основними видами політичної
залученості серед політично активної студентської молоді є
когнітивно-електоральна та дійово-практична залученість, а політичної
мотивації – ціннісно орієнтована та інструментальна політична мотивація.

3. Визначено характер впливу особистісних параметрів (особливостей
мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної
взаємодії, ціннісно-смислових орієнтацій) на формування та особливості
прояву ідейно-політичних настанов, політичних ціннісних орієнтацій і
політичної поведінки студентської молоді.

Характер конкретного ідейного спрямування психологічно зумовлений
поєднанням характеристик когнітивного стилю, стилю міжособистісної
взаємодії та ціннісно-смислових орієнтацій, що дає змогу виділити
психологічні типи прихильників існуючих політичних ідеологій серед
студентської молоді.

Основними психологічними детермінантами прояву політичного ціннісного
рівня свідомості є не особливості мотиваційно-потребової сфери,
когнітивного стилю та стилю міжособистісної взаємодії, а загальна
структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають цінності
соціального, етичного та пізнавального рівнів.

4. В результаті порівняльного аналізу особистісних характеристик
політично активних і політично пасивних респондентів та емпірично
виявлених психологічних типів політичної активності і пасивності
встановлено їхні основні відмінності.

Так, для політично активних респондентів характерним є переважання
самостверджувальних та захисних тенденцій у мотиваційно-потребовій
сфері, неактуалізованість базових потреб у відстоюванні власної позиції,
в емоційній залученості, у глибинній прихильності на відміну від
політично пасивних респондентів, серед яких актуалізація вторинних
потреб є незначною. Головними відмінностями когнітивної сфери є
переважання прагматичного когнітивного стилю політично активних
респондентів порівняно з політично пасивними респондентами, для яких
більш характерним є ідеалістичний когнітивний стиль. Стиль
міжособистісної взаємодії політично активних респондентів
характеризується більшою виразністю індивідуалістичних проявів,
переважанням неконформних тенденцій порівняно з політично пасивними
респондентами, для яких більш властивою є спрямованість на групову
взаємодію, залежність від колективу. Характерними особливостями
ціннісних орієнтацій політично активних респондентів є переважання
цінностей пізнавального та етичного рівнів, а також загальна прагматична
забарвленість ціннісних орієнтацій порівняно з групою політично пасивних
респондентів.

5. Сучасні стилі політичної активності, які характеризуються своєрідним
поєднанням чотирьох показників: ідейно-політичне спрямування, зміст
політичного ціннісного рівня свідомості, особливості політичної
поведінки (форми когнітивної, дійової залученості) та мотивація
політичної поведінки, виявлено в результаті факторного аналізу. Вони
мають таке політичне спрямування: дійово-інтенціональна політична
активність ліберально-націоналістичного спрямування (характеризується
високим рівнем когнітивної, ціннісної та дійової залученості),
когнітивно-креативна політична активність націоналістично-ліберального
спрямування (характеризується значним рівнем когнітивної та
дійово-креативної залученості, маючи на меті втілення власних ідеалів і
моделей політичного устрою), ідеалізовано-конформістська політична
активність соціалістичного спрямування (характеризується переважанням
пасивно-споглядального типу залученості і має на меті соціальну
захищеність та належність до групи однодумців).

Результати дослідження дають змогу окреслити перспективи подальших
теоретичних і практичних розробок, що випливають із його контексту.
Перспективними, зокрема, можуть стати лонгитюдні дослідження динаміки
формування та прояву політичної культури студентської молоді, більш
детальний аналіз когнітивно-рефлексивних механізмів її актуалізації,
визначення особливостей прояву політичної культури у різних вікових,
статевих, регіональних, професійних групах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Актуальні проблеми дослідження політичної соціалізації в США //Вісник
Харків. ун-ту. Серія “Психологія”. – Харків, 2002. – №550. – Ч.2. –
С.115–118. – (У співавт. з М.Н.Корнєвим ).

2. Індивідуально-психологічні чинники політичної активності особистості
//Матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. “Динаміка наукових
досліджень ’2004”. Т. 2. “Психологія”. – Дніпропетровськ: Наука і
освіта, 2004. – С.10–11.

3. Концептуальні засади дослідження феномену політичної свідомості
особистості //Вісник Київ. нац. ун-ту. Серія “Соціологія, психологія,
педагогіка”. – К., 2003. – Вип. 19. – С.49–52.

4. Місце політичного ціннісного рівня в структурі індивідуальної
свідомості сучасної молоді //Проблеми заг. та пед. психології. – К.,
2003. – Т.V. – Ч.5. – С.122–127.

5. Особливості ідейно-політичних настанов сучасної молоді
//Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні /За
ред. С.Д.Максименка, В.Т.Циби, Ю.Ж.Шайгородського та ін. – К.: Укр.
центр політ. менеджменту, 2003. – С.471–479.

6. Особливості формування політичної культури сучасної молоді
//Соціальна психологія. – 2004. – №4(6). – С.96–105.

7. Особливості ціннісних орієнтацій сучасної молоді з різними типами
світогляду //Вісник Чернігів. держ. пед. ун-ту ім. Т.Г.Шевченка. Серія
“Психологічні науки”. – Чернігів: ЧДПУ, 2002. – №11. – С.63–67.

Феномен політичної соціалізації особистості: ретроспективний аналіз
психологічних концепцій //Вісник Київ. нац. ун-ту. Серія “Соціологія,
психологія, педагогіка”. – К., 2003. – Вип. 15,16. – С.111–114.

АНОТАЦІЇ

Білик Марія Володимирівна. Психологічні чинники прояву політичної
культури студентської молоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної
роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ,
2004.

Дисертація є теоретико-емпіричним дослідженням особливостей прояву
політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників.
Досліджено особливості політичної культури студентської молоді, які
виявляються у характері актуалізації її ідейно-політичних настанов та
політичного ціннісного рівня свідомості, їхньому дійовому втіленні в
політичній поведінці. Розкрито специфіку впливу психологічних чинників
(особливостей мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю
міжособистісної взаємодії та структури ціннісно-смислових орієнтацій) на
особливості прояву політичної культури студентської молоді.
Проаналізовано особливості актуалізації політичної культури у групі
політично активної студентської молоді, визначено домінуючі психологічні
фактори у її реалізації, виділено сучасні стилі політичної активності.

Ключові слова: політична культура, ідейно-політичні настанови, політичні
ціннісні орієнтації, політична поведінка, стиль політичної активності,
психологічні чинники прояву політичної культури.

Билык М. В. Психологические факторы проявления политической культуры
студенческой молодежи. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной
работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев,
2004.

Диссертация является теоретико-эмпирическим исследованием особенностей
проявления политической культуры студенческой молодежи и ее
психологических факторов. Исследованы ценностно-мотивационный и
деятельностный аспекты политической культуры студенческой молодежи,
которые проявляются в характере актуализации ее идейно-политических
установок и политического ценностного уровня в структуре ценностных
ориентаций, их действенном воплощении в политическом поведении. Особое
внимание уделено анализу проявления политической культуры студенческой
молодежи как целостной группы, которая находится в условиях существующих
общественно-политических отношений и которой присуща молодежная
политическая субкультура, имеющая свои специфику, характер, структуру.

На основании эмпирического анализа политической культуры студенческой
молодежи сделан вывод о ее характерных особенностях на современном этапе
общественно-политического развития: низкий уровень
практически-действенной реализации политической культуры, отсутствие
адекватных новым политическим реалиям поведенческих моделей реализации
политической культуры при довольно высокой степени заинтересованности,
политического интереса и электоральной активности; низкий уровень
актуализации политического ценностного уровня в структуре сознания
студенческой молодежи; непоследовательность и противоречивость
актуализации идейно-политических установок на имплицитном, сознательном
и действенно-практическом уровнях проявления.

Обосновано, что такая ситуация является следствием несовершенства
процесса политической социализации в современных условиях, когда
наблюдается оторванность молодого поколения от политической жизни
страны, отсутствие налаженных механизмов реального взаимодействия между
политическими институтами и молодежью.

Определены роль и место психологических факторов в процессе актуализации
политической культуры студенческой молодежи, характер влияния
психологических свойств (особенностей мотивационно-потребностной сферы,
когнитивного стиля, стиля межличностного взаимодействия,
ценностно-смысловых ориентаций и особенностей жизненного пути
студенческой молодежи) на формирование и особенности проявления
политического сознания и политического поведения студенческой молодежи.

Выделены особенности актуализации политической культуры в группе
политически активной студенческой молодежи, основные типы политической
активности современной молодежи, определены доминирующие психологические
факторы в ее реализации, современные стили политической активности,
которые характеризуются своеобразным соединением таких показателей, как
идейно-политическая направленность, степень актуализации политического
ценностного уровня сознания, особенности проявления и мотивации
политического поведения.

Теоретическое значение диссертационного исследования состоит в
расширении и углублении знаний об особенностях проявления политической
культуры личности в условиях трансформации общества, в обосновании
влияния психологических факторов на особенности проявления политической
культуры личности, в раскрытии связи между психологическими факторами и
основными формами реализации политической культуры (политическим
сознанием и политическим поведением личности).

Практическое значение диссертационного исследования состоит в том, что
его результаты могут быть использованы для повышения политической и
электоральной активности молодежи с учетом особенностей ее политических
установок и поведения, могут способствовать разработке научно
обоснованной программы политического воспитания, что является
чрезвычайно важным условием формирования политической культуры молодежи
в условиях трансформации украинского общества.

Ключевые слова: политическая культура, идейно-политические установки,
политические ценностные ориентации, политическое поведение, стиль
политической активности, психологические факторы проявления политической
культуры.

Bilyk M.V. Psychological factors of political culture display of
student’s youth. — Manuscript.

Dissertation for the candidate degree in psychological science.
Speciality 19.00.05 – “social psychology; psychology of social work”.
Institute of social and political psychology, Academy of Pedagogic
Sciences of Ukraine, Kiev, 2004.

The dissertation is a theoretical and empirical research of political
culture display of student’s youth and its psychological factors. The
features of political culture of student’s youth are investigated, which
are displayed in character of actualization of ideological-political
attitudes and political value level of consciousness, their effective
realization in political behavior. The specificity of influence of the
psychological factors (peculiarities of motive and need spheres,
cognitive style, style of interpersonal interaction and structure of
value-semantic orientations) on feature of display of political culture
of student’s youth is revealed. The features of political culture
actualization of politically active student’s youth are analyzed, the
dominant psychological factors in realization are determined, the modern
styles of political activity are determined.

Key words: political culture, ideological-political attitudes, political
value orientations, political behavior, style of political activity,
psychological factors of political culture display.

PAGE 20

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *