Психологічна допомога безробітним у кризовому стані в умовах професійної перепідготовки (автореферат)

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Павлов Юрій Олексійович

УДК 159.923:057.19

Психологічна допомога безробітним у кризовому стані в умовах професійної
перепідготовки

19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти
АПН України, м. Київ

Науковий керівник:   доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Балл Георгій Олексійович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, м. Київ, завідувач
лабораторії методології і психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Маноха Ірина Петрівна,

Інститут вищої освіти АПН України, м. Київ, заступник директора з
науково-експериментальної роботи;

Кандидат психологічних наук, доцент

Шевченко Наталія Федорівна,

Запорізький національний університет,

доцент кафедри практичної психології.

Провідна установа: Інститут проблем виховання АПН України,
лабораторія трудового виховання і профорієнтації, м. Київ.

Захист відбудеться “ 26 ” травня 2006 р. на засіданні спеціалізованої
вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної
освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9, 5-й
поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і
психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ,
вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “___” ____________ 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О.Помиткін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Розвиток сучасної української
економіки вимагає оперативної й адекватної адаптації працівників до
ринку праці, особливо у випадках втрати ними місця роботи і професійної
перепідготовки. Протиріччя між потребами ринку праці і фактичним рівнем
професійної підготовки фахівців, їх недостатня кваліфікація та
непристосованість до вимог професійної діяльності в ринкових умовах
обумовлюють виникнення і зростання безробіття серед працездатного
населення. З огляду на це, проблема надання психологічної допомоги
безробітним із кризовими станами набуває особливої актуальності.

Жорсткі вимоги сучасних роботодавців передбачають наявність у
працівників здатності виробляти конкурентоспроможну продукцію. Ринкова
економіка вимагає, щоб кожен працівник володів «базовими компетенціями»,
тобто наскрізними знаннями і вміннями, потрібними для роботи у будь-яких
підрозділах тих чи інших галузей виробництва. Сьогоднішнім фахівцям
мають бути властиві належний рівень виробничої культури, корпоративна
солідарність і єдність у зусиллях, спрямованих на забезпечення
конкурентоспроможної продукції.

Проте, не всі працездатні безробітні здатні швидко адаптуватися до нових
умов професійної діяльності і це, звичайно, сприяє втраті роботи, а
відтак і виникненню майже у кожного безробітного кризових особистісних
станів. Отже, їх поява зумовлена як об’єктивними соціально-економічними
суперечностями в країні, так і неконкурентоздатністю самої особистості
на ринку праці.

Соціологічні та психологічні обстеження свідчать, що більшості
безробітним властиві суттєві проблеми, пов’язані з втратою роботи. Вони
зневірюються у власних силах щодо подальшого професійного саморозвитку й
самореалізації. Це нерідко призводить до виникнення таких кризових
станів, як роздратованість, збудженість, стрес, зневіра у власних
можливостях, а відтак і до нервових та психічних розладів, зрештою – до
втрати себе як особистості.

Для цих станів властиві такі настрої безробітних, як: „Я не здатний
щось змінити у власному житті”, „Моя професійна підготовка не відповідає
теперішнім умовам праці”, „Я не знаю, як себе поводити на сучасному
ринку праці у пошуку роботи”, ”Я не вірю у власне майбутнє” та ін.

Отже, ця складна соціально-психологічна проблема потребує нагального
психолого-педагогічного дослідження, розробки концептуальних засад
адекватної психологічної допомоги у подоланні безробітними особистісних
кризових станів в умовах професійної перепідготовки.

У створення теоретичних передумов дослідження вказаної проблеми зробили
суттєвий внесок такі українські вчені, як: Г.О.Балл, О.Ф.Бондаренко,
Є.В.Єгорова, І.А.Зязюн, О.М.Ігнатович, З.Г.Кісарчук, О.В.Киричук,
Г.С.Костюк, О.І.Кульчицька, Н.І.Литвинова, С.Д.Максименко, І.П.Маноха,
В.Ф.Моргун, Н.Г.Ничкало, О.М.Отич, В.Г.Панок, П.С.Перепелиця,
Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов, В.В.Синявський,
В.А.Семиченко, Л.О.Хомич, Б.О.Федоришин та ін.

Що ж до практичної сторони справи, то у країнах Західної та Центральної
Європи, у США і Японії вже багато десятиліть працюють над нею. В цих
країнах розроблені спеціальні програми психологічної допомоги
безробітним в системі неперервної професійної освіти та соціального
захисту з метою ефективної адаптації до нових умов праці. Однак, у нашій
країні в цьому плані зроблено ще порівняно мало.

Згідно з наявними даними, можна зробити висновок, що дослідження
проблеми надання психологічної допомоги безробітним із кризовими станами
у процесі їх професійної перепідготовки є актуальною
психолого-педагогічною проблемою. Її розв’язання сприятиме як
забезпеченню економічної та соціальної стабільності держави, так і
гармонійному розвитку особистості в умовах ринку.

Враховуючи вищезазначене, обрана тема дисертаційного дослідження:
„Психологічна допомога безробітним у кризовому стані в умовах
професійної перепідготовки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи
Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України,
зокрема, теми відділу психології трудової і професійної підготовки
„Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної
професійної освіти” РК №0102U000399. Тему дисертації затверджено на
засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної
освіти АПН України 26.06.2003 р., протокол № 9, та узгоджено у Раді з
координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в
Україні 23.09.2003 р., протокол №7.

Об’єкт дослідження: особистість безробітного в умовах надання їй
психологічної допомоги у подоланні кризових станів.

Предмет дослідження: психологічна допомога як засіб подолання кризових
станів особистості безробітних в умовах їх професійної перепідготовки.

Мета дослідження: теоретично й експериментально обгрунтувати й розробити
програму надання психологічної допомоги безробітним із кризовими станами
та перевірити її ефективність у процесі професійної перепідготовки.

Концептуальна ідея дослідження: теоретичне та експериментальне вивчення
психологічних проблем і станів безробітних, умов і особливостей надання
допомоги особистості безробітних із кризовими станами дозволяє відкрити
нові можливості їхньої професійної перепідготовки, що спрямовані на
формування сучасних професійних якостей особистості – активності,
впевненості, конкурентоспроможності – як головних чинників професійної
самореалізації безробітних в ринкових умовах праці.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що успіх у розв’язанні безробітними
проблемних життєвих ситуацій і подоланні кризових станів обумовлюється
такими чинниками: адекватним сприйняттям власної особистості в контексті
сучасних ринкових реалій та виконання професійної праці; активністю у
рефлексії набутого раніше професійного досвіду, формуванням нових
професійних цінностей, настановленнями на забезпечення
конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Сутність часткових гіпотез складається з припущень, що ефективність
психологічної допомоги підвищується за умови: забезпечення адекватного
сприйняття безробітними вимог ринкової економіки та усвідомлення
необхідності удосконалення власної особистості в ході професійної
перепідготовки; реальної адекватної самооцінки власних особистісних та
професійних здібностей; рефлексії особистісного професійного досвіду у
формуванні особистісної і професійної компетентності сучасного
працівника; готовності до прийняття психологічної допомоги у подоланні
кризових станів особистості.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

Здійснити теоретичний аналіз проблеми надання психологічної допомоги
безробітним із кризовими станами;

Теоретично дослідити особливості кризових станів як проблем особистості
та шляхи їх усунення засобами психологічної допомоги;

Розробити концептуальну модель психологічної допомоги безробітним із
кризовими станами у процесі їх професійної перепідготовки;

Експериментально визначити характеристики кризових станів особистості
безробітних та доцільні методи надання психологічної допомоги в їх
подоланні;

Розробити та експериментально перевірити програму і технології надання
психологічної допомоги безробітним у подоланні кризових станів у процесі
їх професійної перепідготовки.

Методологічну основу дослідження складають принципи єдності психіки і
діяльності; розвитку психіки, системно-структурний принцип; принцип
особистісного підходу у педагогічній та віковій психології, професійній
підготовці; положення про єдність природного і набутого, індивідуального
і соціального у становленні особистості.

Теоретична основа дослідження: а) положення щодо розвитку проблемної,
кризової особистості у дослідженнях Л.С.Виготського, Г.С.Костюка,
О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, К.К.Платонова, С.Л.Рубінштейна,
В.В.Рибалки, Т.М.Титаренко та ін.; б) принципи психологічної допомоги
проблемній особистості, розроблені у працях О.Ф.Бондаренка,
З.Г.Кісарчук, О.В.Киричука; в) теоретичні положення, здобуті у
дослідженнях проблеми готовності до професійної праці, особистісного і
професійного самовизначення, профорієнтації і профвідбору такими
вченими, як О.А.Донченко, Б.В.Зейгарнік, Ф.С.Ісмагілова, Є.О.Климов,
І.С.Кон, Є.О.Мілерян, В.О.Моляко, А.К.Осницький, Н.А.Побірченко,
М.С.Пряжніков, В.В.Синявський, Б.О.Федоришин та ін.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, синтез,
систематизація наукових даних, на основі чого здійснено
теоретико-методологічне обґрунтування психолого-педагогічних умов
психологічної допомоги безробітним у кризовому стані в процесі їх
професійної перепідготовки, визначено основні передумови професійного
самовизначення безробітних в нових соціально-економічних умовах праці;
емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти,
констатувальний експеримент; розвивальні – формувальний
психолого-педагогічний експеримент, психологічний тренінг, консультація;
якісна та кількісна обробка та інтерпретація даних – методи математичної
статистики, узагальнення даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2001-2005
років, в чотири етапи. На першому етапі (2001-2002 рр.) проаналізовано
психолого-педагогічні дані з проблеми дослідження, здійснено аналіз
наукових підходів до особливостей професійного самовизначення
безробітних в нових умовах праці, концептуальних засад психологічної
допомоги безробітним із кризовими станами, обґрунтовано
психодіагностичний інструментарій дослідження. На другому етапі
(2002-2003 рр.) проводилась апробація психодіагностичних методик,
відбувався констатувальний експеримент, обґрунтовані форми, методи і
технології організації психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами у процесі їх професійної перепідготовки. На третьому етапі
(2003-2004 рр.) було розроблено авторську програму психологічної
допомоги безробітним із кризовими станами в їх професійній адаптації до
нових соціально-економічних умов, аналізувалися результати її
практичного застосування. На четвертому етапі (2004-2005 рр.)
узагальнювалися результати експериментальної перевірки запропонованої
програми психологічної допомоги, перевірялась відповідність отриманих
даних гіпотезі та меті дослідження, здійснювалося оформлення
кандидатської дисертації.

Експериментальна база дослідження: міський центр зайнятості населення
міста Вінниці, обласний центр зайнятості населення у Вінницькій області,
Рівненський обласний центр зайнятості, Луганський обласний центр
зайнятості.

Наукова новизна дослідження: вперше розроблено концептуальну модель
організації психологічної допомоги безробітним у кризовому стані в
умовах професійної підготовки; обґрунтовано й апробовано авторську
програму з надання психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами у професійній перепідготовці, спрямовану на забезпечення
конкурентоспроможності особистості на ринку праці; набули подальшого
розвитку уявлення про психологічні умови професійної адаптації
безробітних із кризовими станами до вимог ринкової економіки.

Теоретичне значення роботи полягає: у поглибленні наукових уявлень щодо
рефлексії особистісних властивостей і станів безробітними в ході
професійного самовизначення в нових умовах праці; у науковому
обґрунтуванні комплексу психологічних параметрів професійного
самовизначення безробітних із кризовими станами в умовах професійної
перепідготовки.

Практичне значення роботи полягає у розробці індивідуальних програм
психологічної допомоги безробітним у процесі їх професійної
перепідготовки на основі реальної самооцінки, рефлексії власного досвіду
і станів, адекватного розуміння необхідності удосконалення професійної
підготовки, набуття додаткових професійних цінностей, формування
конкурентоспроможності в процесі професійної перепідготовки в державних
центрах зайнятості населення.

Результати дослідження впроваджено в Ленінському районному центрі
зайнятості м. Вінниці (довідка № 07-25/1321 від 17.05.2005 р.),
Вінницькому обласному центрі зайнятості (довідка № 06-10/1288 від
20.05.2005 р.), Рівненському обласному центрі зайнятості (довідка №
01-1103 від 16.06.2005 р.), Луганському обласному центрі зайнятості
(довідка № 11-3512 від 12.05.2005 р.).

Особистий внесок автора полягає у розробці концептуальної моделі
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у процесі
адаптації до нових умов праці, вивченні психологічних умов
конкурентоспроможності особистості безробітного із кризовими станами,
визначенні комплексу показників, критеріїв і методів повторного
професійного самовизначення безробітних, науковому обґрунтуванні
програми психологічної допомоги безробітним із кризовими станами.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечується
методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень,
використанням валідних та надійних взаємодоповнюючих методів, що
відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки
досліджуваних, порівняльним аналізом даних, кількісним та якісним
аналізом отриманих результатів, використанням методів математичної
статистики.

На захист виносяться:

1. Теоретичні положення щодо характеристики кризових станів особистості
безробітного.

2. Концептуальна модель організації психологічної допомоги безробітним
із кризовими станами.

3. Програма і технологія психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами у процесі їх професійної перепідготовки.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та
виступів на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Психологія
особистості безробітного” (м. Київ, 2004 р.; м. Київ, 2005 р.); “Сучасні
інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці
фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (м. Вінниця, 2004 р.),
на наукових сесіях і засіданнях відділу психології трудової і
професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної
освіти АПН України.

Публікації. Основні положення дослідження представлені у 9 одноосібних
наукових працях, в тому числі в 5 статтях у фахових виданнях,
затверджених ВАК України, одна стаття у зарубіжному виданні.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел із 188 найменувань (з них 18 іноземними мовами), 5
додатків. Дисертація містить 7 рисунків на 3 сторінках, 15 таблиць на 8
сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, основна
частина займає 167 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет,
мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну,
теоретичне та практичне значення роботи, методологічні засади, методи
дослідження, вказано сферу впровадження його результатів та наведено
дані про структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретичний аналіз проблеми надання психологічної
допомоги безробітним із кризовими станами в умовах професійної
перепідготовки” представлений теоретичний аналіз особистісних проблем
безробітних та їхніх потреб у психологічній допомозі, розглянуті
психологічні особливості кризових станів особистості безробітних та
шляхи їх усунення засобами психологічної допомоги, теоретично
обгрунтована концептуальна модель організації психологічної допомоги
безробітним у кризовому стані в умовах професійної перепідготовки.

У підрозділі 1.1 „Теоретичний аналіз особистісних проблем безробітних та
їх потреб у психологічній допомозі” здійснено теоретичний аналіз
наукових праць Л.І.Анциферової, О.Ф.Бондаренка, Є.А.Донченко,
Б.В.Зейгарник, Ф.С.Ісмагілової, З.Г.Кісарчук, О.В.Киричука, Є.О.Клімова,
І.С.Кона, А.К.Осницького, Н.А.Побірченко, М.С.Пряжнікова,
В.В.Синявського, Б.О.Федоришина, А.Р.Фонарьова, С.Н.Чистякової та ін.,
що розкривають ті аспекти проблеми, які необхідні для адекватної
постановки завдань дослідження.

Науковий аналіз даних з проблеми дозволяє стверджувати, що серед причин
безробіття істотну роль відіграють такі явища, як невідповідність
професійної підготовки фахівців, недостатність усвідомленого сприйняття
ними сучасних професійних вимог та потреб роботодавців, а відтак і їх
неконкурентоспроможність на ринку праці. Безробіття в умовах ринкових
перетворень призводить до суттєвих психологічних труднощів особистості,
пов’язаних, зокрема, з нездатністю безробітної людини адекватно оцінити
ситуацію і причини втрати роботи та виявити активну особистісну
поведінку в професійній перепідготовці.

Труднощі формування безробітними особистісного ставлення до професійної
діяльності як складової цілісного життєвого самовизначення обумовлюють
виникнення певних особистісних проблем. Особистісні проблеми, що
властиві безробітним із кризовими станами, виявляються у: розбіжностях
між мотивами та ціннісними орієнтаціями особистості безробітних;
нездатності реалізувати свою суб’єктність в реальних ринкових умовах;
стійкій нервово-психічній напрузі; внутрішньому конфлікті; нездатності
подолати власними силами існуючі труднощі; почутті незадоволення собою,
зниженні впевненості у власних силах; песимізмі щодо перспективи
діяльності; неадекватному емоційному реагуванні на зміну умов
діяльності; власній професійній невідповідності сучасним потребам ринку.
Визначені особистісні проблеми безробітних із кризовими станами
найбільшою мірою впливають на подальший професійний шлях, на формування
ставлення до рівня свого професійного потенціалу, на рівень
самокритичності і здатність до прийняття ефективних професійних рішень.

Безробітні із кризовими станами характеризуються наявністю таких видів
потреб у допомозі, як: перебудова самосвідомості, психологічна
реабілітація, психологічна мобілізація, усунення стану тривоги,
підвищення стійкості до стресу, формування адекватної самооцінки,
впевненості у власних силах. Нереалізованість цих потреб особистості
безробітних із кризовими станами утруднює процес їх професійної
перепідготовки. Адже ефективність перепідготовки значною мірою
зумовлюється розумінням необхідності пошуку нових форм професійної
самореалізації і усвідомленням себе як активного суб’єкта професійної
діяльності та життя взагалі.

Отже, у вирішенні особистісних проблем безробітних дуже важливим є
надання їм адекватної психологічної допомоги шляхом розвитку в них у
процесі професійної перепідготовки активності щодо рефлексії свого
досвіду, формування відповідних цінностей і активної особистісної
поведінки.

У підрозділі 1.2 „Особливості кризових станів особистості та шляхи їх
усунення засобами психологічної допомоги” визначені основні кризові
стани, характерні для особистості безробітних, їх особливості,
розглянуті засоби психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами.

Кризові стани безробітних – це особливі характеристики їхньої
особистості та психічної діяльності, що виникають і формуються у
ситуації втрати роботи. Вони викликаються невідповідністю між
можливостями особистості безробітних, рівнем їх знань і умінь і системою
змістових вимог з боку ринкової професійної ситуації, що позначаються на
їх самопочутті, індивідуальних особливостях, негативно впливають на їхню
поведінку і дії. Кризовий стан характеризується як наслідок дії
кризового явища на особистість безробітного, що виявляється у порушеннях
самопочуття і психічної діяльності особистості безробітних у певний
період часу.

До кризових станів особистості безробітних відносяться негативні прояви
почуттів (тривожні настрої, неспокій, депресія, афекти, тривога, стрес,
страх, фрустрація), уваги (недостатня зосередженість, розсіяність), волі
(розгубленість, невпевненість), мислення (сумніви), деструкція мотивів.

Втрата роботи призводить до негативних наслідків в емоційній сфері,
самопочутті та поведінці особистості, негативно впливає на процес
професійної адаптації у нових соціально-економічних умовах. Усунення
кризових станів засобами психологічної допомоги передбачає застосування
проблемного підходу, моделювання соціальних та професійних ролей, в
процесі чого здійснюються: оптимізація емоційного стану безробітних,
досягнення адекватного сприйняття ними сучасних соціально-економічних
умов суспільства; планування, з урахуванням індивідуальних особистісних
характеристик безробітних, прийомів і методів корекції, скерованих на
формування усвідомленого сприйняття особистістю ринкових реалій щодо
здійснення професійної праці; орієнтування безробітних на послідовне
застосування власного професійного досвіду у професійній перепідготовці;
налаштування безробітних на позитивне сприйняття себе як особистості і
як суб’єкта активності, досягнення впевненості у кризовій ситуації,
зниження тривожності та агресивності з використанням терапевтичних
тренінгових методів; планування на основі аналізу індивідуальних
особливостей особистості безробітних, прийомів та методів корекції, що
дозволяють оптимізувати спрямування і динаміку їх самооцінки та творчої
активності у використанні власного професійного досвіду; зорієнтування
безробітних на послідовне використання рефлексії у професійному
самовизначенні в нових соціально-економічних умовах; надання допомоги
безробітним у розробці власних планів професійної самореалізації щодо
певних видів діяльності, досягнення конкурентоспроможності на сучасному
ринку праці.

У підрозділі 1.3 „Концептуальна модель організації психологічної
допомоги безробітним у кризовому стані в умовах професійної
перепідготовки” представлене теоретичне обгрунтування моделі надання
психологічної допомоги особистості безробітних із кризовими станами в
процесі їхньої професійної перепідготовки.

У теоретичній розробці даної моделі ми базувалися на концептуальних
ідеях, викладених у працях Г.О.Балла, О.Ф.Бондаренка, І.А.Волошина,
О.В.Киричука, Є.О.Клімова, І.С.Кона, Н.А.Побірченко, Н.С.Пряжнікова,
В.В.Рибалки та ін.).

Процес усунення кризових станів особистості безробітних здійснюється
через рефлексивний аналіз ситуації втрати роботи, який є особливою
внутрішньою діяльністю, що пов’язана, головним чином, із специфікою їх
самосвідомості, типом життєвого світу. Це підкреслює важливість
внутрішньої роботи по сенсоутворенню, з гармонізації мотиваційної сфери
особистості безробітних, з долання внутрішніх конфліктів і суперечностей
на основі усвідомленої перебудови і породження нових смислів.

Визначення шляхів психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами у процесі їх професійної перепідготовки потребує аналізу їх
психологічних характеристик в контексті підвищення
конкурентоспроможності, вивчення професійного досвіду, забезпечення на
цій основі реальної самооцінки особистості щодо оволодіння новими
професійними цінностями. Психолого-педагогічні умови подолання кризових
станів у процесі професійної перепідготовки безробітних мають
передбачати корекцію особистісних психологічних станів безробітних, що
спрямована на розв’язання їх життєво важливих проблем.

Найважливішим у професійній перепідготовці безробітних із кризовими
станами є розвиток мотиваційної сфери (оновлені ціннісні орієнтації,
прагнення, інтереси тощо), а також операційної сфери (більш адекватні
професійні знання, способи дій, прийоми співпраці тощо).

Встановлено, що важливими принципами у наданні психологічної допомоги
безробітному є: забезпечення усвідомленого розуміння ним особистої ролі
у подоланні життєвих труднощів; заохочення реальної самооцінки щодо
придатності для певної професії, рефлексії власного професійного
досвіду; формування настановлення на підвищення професійного рівня,
досягнення конкурентоспроможності в сучасних соціально-економічних
умовах.

На цій основі нами розроблено і теоретично обґрунтовано концептуальну
модель організації психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами в процесі їхньої професійної перепідготовки (див. рис.1.).

Таким чином, обґрунтування теоретичних підходів та загальних принципів
надання психологічної допомоги безробітним у кризовому стані в умовах
професійної перепідготовки, вибір відповідних форм, методів і технологій
доцільно здійснювати в контексті підвищення їх конкурентоспроможності,
відповідної корекції психологічних характеристик безробітних,
спрямованої на формування нових особистісних і професійних цінностей,
адекватних сучасному ринку праці.

Рис.1. Концептуальна модель організації психологічної допомоги
безробітним у кризовому стані в умовах професійної перепідготовки

Отже, основним принципом у психологічній допомозі безробітним із
кризовими станами у процесі їх перепідготовки є визнання пріоритетом
індивідуальності особистості як носія професійного досвіду та
властивостей, розвиток відповідної мотивації щодо забезпечення
конкурентоспроможності особистості в нових умовах праці, забезпечення
здатності до реальної самооцінки, рефлексії шляхів удосконалення
власного професійного досвіду в нових умовах трудової діяльності.

У розділі 2 „Експериментальне вивчення кризових станів безробітних та
доцільності їх усунення засобами психологічної допомоги” висвітлено
результати констатувального експерименту, обґрунтовано теоретичні
підходи, методи і технології надання психологічної допомоги безробітним
із кризовими станами у процесі їх професійної перепідготовки,
акцентовано увагу на ролі рефлексії особистісного професійного досвіду у
пристосуванні безробітних до нових умов праці. Визначено відповідний
перелік завдань щодо розробки програми психологічної допомоги
безробітним із кризовими станами у процесі їх професійної
перепідготовки.

У підрозділі 2.1. „Процедура і методика експериментального вивчення
кризових станів особистості безробітних та їх потреб у психологічній
допомозі” висвітлено організацію та хід констатувального експерименту.

Експериментальне дослідження виконувалося на базі міського центру
зайнятості населення міста Вінниці та обласного центру зайнятості
населення у Вінницькій області. У дослідженні приймали участь 164
безробітних та 28 співробітників служб зайнятості Вінницької області.

Реалізуючи дослідницький задум і збираючи інформацію згідно із
поставленими завданнями, ми на різних етапах дослідження застосували ряд
методик, зокрема: неформалізоване інтерв’ю з експертами –
співробітниками служб зайнятості, анкету дослідження безробітного в
ситуації пошуку роботи, опитувальник Р.Кеттела 16-ФО-187-А, методику
діагностики стійкості до стресових ситуацій (методичний коментар і
адаптація методики здійснені В.В.Синявським), методику виявлення
депресивних станів (тест перекладений на українську мову та апробований
у службі зайнятості В.В.Синявським і С.Оганесян), методику діагностики
мотивації особистості до успіху (методичний коментар і стандартизація
методики підготовлені В.В.Синявським і О.Токовою), методику діагностики
рівня конкурентоспроможності особистості (методичний коментар і
адаптація методики до умов нашої культури підготовлені В.В.Синявським).

Констатувальний експеримент складався з трьох послідовних етапів. На
першому етапі вивчалися психологічні портрети особистості безробітних.
На другому – досліджувалися характеристики кризових станів особистості
безробітного. На третьому – проаналізовано результати експериментального
вивчення кризових станів особистості безробітних та потреб у наданні їм
психологічної допомоги.

У підрозділі 2.2 „Результати констатувального експерименту” представлені
результати дослідження психологічних характеристик безробітних із
кризовими станами щодо їх конкурентоспроможності (див. табл. 1),
визначені загальні принципи та підходи надання психологічної допомоги
безробітним у процесі їх професійної перепідготовки.

Результати дослідження психологічних характеристик безробітних із
кризовими станами, отримані за факторами опитувальника Р.Кеттелла
16-ФЛО-187-А, свідчать, що особистості безробітних властиві емоційна
збудженість, дратівливість, вразливість, поступливість та залежність.
Аналіз показників за 11-им фактором свідчить про перевагу низьких стенів
(63%), отже безробітні із кризовими станами характеризуються
прямолінійністю, спонтанністю, різкістю. За 12-им фактором 41%
безробітних має високі, 42% — середні стени, що засвідчує низький рівень
впевненості безробітних. Їм властива залежність від групи, колективу та
низький рівень життєвої активності (42% — низькі, 45% — середні стени).
Аналіз 16-го фактору показав, що більшість безробітних (63%)
характеризуються напруженістю, збудженістю і дратівливістю.

Втрата роботи для безробітних є суттєвим стресогенним чинником. Низька
стійкість до стресу виявлена у 74% безробітних. При цьому у 17% виявлено
легку депресію, істинно депресивний стан зафіксовано у 24%, а основна
кількість безробітних характеризується замаскованою депресією.

Значній кількості безробітних властива низька мотивація до успіху – 64%,
середні показники виявлено у 32%, високі у 4%.

TH

? A –

?

?

?

»

$

Ue

TH

R ? A ?

?

????????

O

??

?????

?????????U

??

?????th????

?????

?????

N-N N»N$N&N(N*N,N.N0N2N4N6N8N:NN@NBODOUeO®UooooooooooooooooooooessssO

%, що значній частині безробітних властиві низькі показники рівня
конкурентоспроможності, причому пояснюється тим, що більшість
безробітних сприймають втрату роботи як певне завершення життєвих
можливостей та професійного саморозвитку; їм властиві нездатність до
налагодження міжособистісних контактів, брак чіткої мотивації до праці,
неготовність до набуття додаткових знань й умінь, подальших змін фаху,
несприйняття сучасних ринкових соціально-економічних умов діяльності,
неспроможність гнучко адаптуватися до вимог та потреб ринку. Вони
нездатні самостійно формувати сучасні професійні цінності.

Встановлено, що відсутність свідомого розуміння ринкових реалій та
особистісне несприйняття відповідальності за власне майбутнє постають як
найважливіші проблеми безробітних, котрі зумовлюють їх
неконкурентоспроможність.

У підрозділі 2.3 „Аналіз результатів констатувального експерименту та
обґрунтування шляхів психологічної допомоги безробітним із кризовими
станами” узагальнено результати констатувального етапу дослідження,
обґрунтовано форми та прийоми організації психологічної допомоги
безробітним із кризовими станами у процесі їх професійній
перепідготовки.

За результатами констатувального експерименту здійснено опис
психологічного портрету особистості безробітних із кризовими станами.
Для них характерні страх, невпевненість, зневіра, нездатність самостійно
долати життєві перепони, професійно визначатися в нових умовах праці,
агресивність, нездатність до діалогу, замкненість. Особистісними рисами,
спільними для різних безробітних, є небажання взяти відповідальність за
своє життя на себе, відсутність впевненості у власних силах, страх перед
новою професійною діяльністю, неготовність змінюватися, негнучкість у
застосуванні професійного досвіду.

Таблиця 1

Психологічні характеристики кризових станів особистості безробітних

№ Показники кризових станів та рівні їх прояву у безробітних Методики
Кількість безробіт-

них (у%)

Замкненість-товариськість

низький

середній

високий Опитувальник Р.Кеттелла 16-ФЛО-187-А, фактор 1

“Замкненість – товариськість”

62

33

5

Емоційна нестійкість-стійкість

низький

середній

високий Фактор 3

“Емоційна нестійкість – стійкість”

82

15

3

Підлеглість-незалежність

низький

середній

високий Фактор 4

“Підлеглість – незалежність”

79

17

4

Виражена сила Я – безпринциповість

низький

середній

високий Фактор 6

“Виражена сила “Я” – безпринципність”

65

21

14

Прямолінійність-гнучкість

низький

середній

високий Фактор 11

“Прямолінійність – гнучкість”

63

22

15

Упевненість у собі – тривожність

низький

середній

високий Фактор 12

“Упевненість у собі – тривожність”

17

42

41

Залежність-самостійність

низький

середній

високий Фактор 14

“Залежність – самостійність”

42

45

13

Розслабленість-напруженість

низький

середній

високий Фактор 16

“Розслабленість – напруженість”

13

24

63

Стійкість до стресу

низький

середній

високий Методика діагностики стійкості до стресових ситуацій

74

23

3

Депресія

істинна

замаскована

легка Методика виявлення депресивних станів

24

64

12

Рівень мотивації до успіху

низький

середній

високий Методика діагностики мотивації особистості до успіху

64

32

4

Рівень

конкурентоспроможності

низький

середній

високий Методика діагностики рівня конкурентоспроможності особистості

73

25

2

На цій основі нами визначено такі типи особистості безробітних із
кризовими станами, як: тривожно-пасивний, депресивно-пасивний,
конфліктний. До перших двох типів належать безробітні, які переживають
стреси, тривогу, депресії, а ситуацію безробіття розглядають як велике
горе. Вони не здатні до сприймання допомоги, яка надається їм у службі
зайнятості. Вони несміливі, слабкі, беззахисні, з низькою самооцінкою.
Втрата ними роботи призводить до того, що і так низька самооцінка ще
знижується і безробітні все більше відходять від готовності до зміни
ситуації, набуваючи почуття невпевненості, розпачу та зневіри. На
професійну перепідготовку вони покладають великі надії, але їхня реальна
поведінка зводиться до опису власних проблем та переживань, скарг щодо
погіршення студентів із близькими, соматичних розладів тощо. Третій тип
– конфліктний. Для цих безробітних характерним стилем взаємодії є вимога
визнання власної правоти і підтвердження власних сподівань, а також
нездатність сприймати інформацію, яка суперечить їх уявленням. Їхня
самооцінка дуже завищена. Такі безробітні вважають себе дуже цінними
фахівцями, яких інші не визнають і недооцінюють.

Психологічна допомога безробітним перших двох типів у процесі
професійної перепідготовки спрямована на усунення стресового стану,
тривоги, депресії та підвищення заниженої самооцінки. Психологічна
допомога безробітним третього типу здійснюється шляхом формування в них
здатності адекватно оцінювати власні професійні можливості і досвід.

У розділі 3 „Експериментальна перевірка ефективності програми
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами в умовах
професійної перепідготовки” висвітлено результати формувального
експерименту із застосуванням авторської програми психологічної допомоги
безробітним із кризовими станами у процесі їх професійної
перепідготовки.

У підрозділі 3.1 „Програма і технології психологічної допомоги
безробітним із кризовими станами” обґрунтовано сутність та тематику
занять запропонованої програми психологічної допомоги безробітним з
кризовими станами у процесі їх професійної перепідготовки.

Розробку програми психологічної допомоги безробітним було здійснено на
основі висунутої гіпотези з урахуванням результатів констатувального
експерименту щодо психологічних характеристик безробітних із кризовими
станами. Вибір форм, методів і засобів надання психологічної допомоги
було спрямовано на забезпечення психологічної стабільності, стійкості до
стресу, формування конкурентоспроможності безробітних за адекватного
сприйняття ринкових реалій, адекватної самооцінки, рефлексії власного
досвіду, усвідомленого розуміння особистісної відповідальності за
результати праці і власне майбутнє тощо.

На цій основі було розроблено відповідну тематику програми психологічної
допомоги безробітним із кризовими станами у процесі їх професійної
перепідготовки. Програма містить наступні теми: „Пізнай нові умови
праці”, „Якими ми є”, „Пізнай себе”; „Створи свій позитивний професійний
імідж”, „Життєво важливі цілі та їх реалізація”, „Як здобувати нові
знання та уміння”, „Життєво важливі цінності, необхідні у професійній
праці”, “Вчимося самостійно приймати рішення”, „Розвиток креативності”,
„Особистісна відповідальність за власний професійний саморозвиток”,
„Планування професійного майбутнього”.

Опитування безробітних після надання психологічної допомоги за даною
програмою засвідчило, що переважна кількість (72%) з них набула
врівноваженості і спокою, впевненості у можливій професійній
самореалізації в нових умовах праці тощо.

У підрозділі 3.2 „Організація та проведення формувального експерименту”
визначено мету, особливості організації та здійснення формувального
етапу дослідження. Він був здійснений на основі висунутої гіпотези з
урахуванням результатів констатувального експерименту.

Основна мета формувального експерименту полягала в експериментальній
перевірці ефективності програми психологічної допомоги безробітним із
кризовими станами у процесі їх професійної перепідготовки. Організація
цього етапу дослідження передбачала роботу з контрольною (78 осіб) та
експериментальною (86 осіб) групами безробітних.

В експериментальній групі було реалізовано програму психологічної
допомоги безробітним із кризовими станами. Основними формами надання
психологічної допомоги були індивідуальні та групові професійні
консультації, психотерапевтичні сеанси із застосуванням прийомів
оптимізації емоційного стану групи чи особистості безробітних,
тренінгові заняття та вправи.

У контрольній групі програма психологічної допомоги не реалізовувалась.
Здійснювалась лише професійна перепідготовка безробітних на основі
традиційних підходів.

У підрозділі 3.3 „Результати експериментальної перевірки програми
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами” проведено
дослідження ефективності запропонованої авторської програми
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами.

Отримані результати свідчать про суттєві відмінності психологічних
характеристик безробітних із кризовими станами в експериментальній і
контрольній групах (див. табл.2).

Таблиця 2

Показники особистісних властивостей безробітних експериментальної та
контрольної груп за восьми факторами 16-факторного опитувальника
Р.Кеттелла у формувальному експерименті до і після відпрацювання
програми психологічної допомоги

Стени Відсоток респондентів з відповідними стенами – за факторами

Фактор 1

„Замкненість – товариськість” Фактор 3

„Емоційна нестійкість – стійкість” Фактор 4

„Підлеглість – незалежність” Фактор 6

„Виражена сила „Я” – безпринципність” Фактор 11

„Прямолінійність – гнучкість” Фактор 12

„Упевненість у собі – тривожність” Фактор 14

„Залежність – самостійність” Фактор 16

„Розслабленість – напруженість”

Експериментальна група

Після формувального експери-менту Низькі 5 4 9 2 8 58 5 58

Середні 14 14 23 12 11 34 38 35

Високі 81 82 68 86 81 8 57 7

До формувального експери-менту Низькі 59 76 75 59 58 20 37 18

Середні 27 17 20 24 25 41 47 24

Високі 14 7 5 17 17 39 16 58

Контрольна група

Після формувального експ.ери-менту Низькі 60 81 79 65 63 17 41 14

Середні 34 15 18 21 21 42 44 22

Високі 6 4 3 14 16 41 15 64

До формувального експерименту Низькі 62 82 79 65 63 17 42 13

Середні 33 15 17 21 22 42 45 24

Високі 5 3 4 14 15 41 13 63

Отримані результати свідчать, що в процесі формувального експерименту
респонденти розвинули здатність до особистісного спілкування, готовність
до співпраці, уважність і відкритість.

Нами було проведено дослідження динаміки рівня стійкості до стресу
(див. табл. 3).

Таблиця 3

Показники стійкості безробітних до стресу

Групи Відсоток респондентів

Низька стійкість

56-80 балів Середня стійкість

40-55 балів Висока стійкість

менше 39 балів

до формувального експерименту після формувального експерименту до
формуваль-ного експе-рименту після формува-льного експерименту до
формува-льного експерименту після

формува-льного експерименту

Експериментальна 74 7 23 45 3 48

Контрольна 74 77 23 21 3 2

Як свідчать отримані результати, рівень стійкості до стресу у
респондентів експериментальної групи став значно вищий, ніж у
респондентів контрольної групи.

Досліджувалась також динаміка рівня депресії (див. табл. 4).

Таблиця 4

Показники рівня депресії безробітних на етапі формувального експерименту

Групи Відсоток респондентів

Легка депресія

РД>50, але <59 Замаскована депресія, РД 60-69 Істинно депресивний стан РД>70

до формува-льного експери-менту

після формува-льного експери-менту до формува-льного експери-менту
після формува-льного експери-менту до формува-льного експери-менту 24
після форму-вального експерименту.

Експериментальна 12 4 64 — 24 —

Контрольна 12 10 64 65 24 25

Як видно з таблиці, в експериментальних групах, на відміну від
контрольних, практично знято депресивні стани.

Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що реалізація
програми психологічної допомоги сприяла зняттю кризових та депресивних
станів, в цілому – психологічній підготовці до нових умов трудової
діяльності. Професійна перепідготовка на основі застосування спеціально
розробленої програми психологічної допомоги, що ґрунтується на виявленні
особистісних проблем і кризових станів безробітних, реальній самооцінці
і рефлексії власного професійного досвіду, розвитку самостійності та
креативності особистості у виконанні професійної праці, забезпечує
підвищення рівня їх конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Слід зазначити, що у респондентів контрольної групи особистісних змін не
відбулося. Для переважної більшості цих респондентів характерними
залишилися тривога, невпевненість та зневіра у подальшій професійній
праці.

Аналіз особистісних характеристик безробітних із кризовими станами у
процесі формувального експерименту засвідчив, що професійна
перепідготовка безробітних в експериментальних групах, у поєднанні з
психологічною допомогою, сприяла психологічній стабільності та
впевненості особистості у подальшій професійній самореалізації.
Безробітні стали адекватніше сприймати сучасні соціально-економічні
умови, так само як усвідомлювати свої реальні особистісні та професійні
можливості. Водночас, безробітні з контрольної групи, здійснюючи
професійну перепідготовку за традиційним підходом без психологічної
допомоги у професійному пристосуванні до нових умов праці, не відчули
помітних зрушень у своїй готовності до праці в таких умовах, не набули
впевненості у власних силах та можливостях.

Таким чином, аналізуючи результати формувального експерименту, можна
зробити висновок, що застосування запропонованої програми психологічної
допомоги безробітним із кризовими станами у процесі перепідготовки
значною мірою забезпечує подолання їх кризових станів, сприяє формуванню
нових професійних цінностей, що підвищує їх конкурентоспроможність на
сучасному ринку праці.

Отже висунуту гіпотезу підтверджено, поставлені завдання розв’язано.

Результати дослідження та їх практичне впровадження у службах зайнятості
трьох областей України засвідчили доцільність і ефективність
використання розробленої програми психологічної допомоги безробітним із
кризовими станами в процесі їх професійній перепідготовки державних
служб зайнятості.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість
сформулювати загальні висновки:

Теоретичний аналіз проблеми надання психологічної допомоги безробітним
із кризовими станами в умовах професійної перепідготовки дав змогу
визначити специфіку особистісних проблем безробітних та їх потреб у
психологічній допомозі.

Специфіка особистісних проблем безробітних виявляється у виникненні
розбіжностей між їхніми мотивами, ціннісними орієнтаціями і можливістю
реалізувати їх в реальних ринкових умовах, що призводить до появи
стійкої нервово-психічної напруги. Остання поступово переходить у
внутрішній конфлікт, ознаками якого є: нездатність подолати власними
силами наявні труднощі, почуття незадоволення собою, зниження
впевненості у власних силах, розвиток песимізму щодо перспектив
діяльності, підвищення емоційного реагування на зміну умов діяльності,
власну професійну невідповідність сучасним потребам ринку. Тому
особистість безробітних потребує певної перебудови свідомості,
психологічної мобілізації зусиль для усунення стресу, депресії,
підвищеного рівня тривоги, конфліктності, дискомфорту, заниженої
самооцінки, невпевненості у власних силах, які спричиняють деструкцію
мотивів і утруднюють процес професійної перепідготовки. Адже
ефективність професійної перепідготовки безробітного значною мірою
зумовлюється розумінням необхідності пошуку нових форм професійної
самореалізації і усвідомленням себе як активного суб’єкта професійної
діяльності та життя взагалі.

Особливості кризових станів особистості безробітних полягають в тому, що
вони викликаються невідповідністю між можливостями особистості
безробітних, рівнем їх професійних знань і умінь і системою змістових
вимог з боку ринкової ситуації. Кризовий стан характеризує наслідки дії
кризового явища на особистість безробітного, які виявляються в
порушеннях психічної діяльності і структури властивостей особистості
безробітних у певний період часу. До кризових станів особистості
безробітних належать негативні прояви почуттів (тривожні настрої,
неспокій, депресія, афекти, стрес, страх, фрустрація), уваги (недостатня
зосередженість, розсіяність), волі (розгубленість, невпевненість),
мислення (сумніви), деструкція мотивів поведінки. Основними засобами
усунення в безробітних кризових станів є забезпечення у процесі
професійної підготовки психологічної стабільності; розвиток відповідної
мотивації, спрямованої на формування конкурентоспроможності особистості;
допомога безробітним у здійсненні рефлексії власного професійного
досвіду, формування адекватної самооцінки та впевненості щодо подальшого
працевлаштування.

Розроблено і теоретично обґрунтовано концептуальну модель організації
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у процесі їх
професійної перепідготовки. Дана модель передбачає створення у процесі
професійної перепідготовки безробітних атмосфери психологічної
стабільності, успіху, професійного співробітництва. Основні акценти в
даній моделі зроблені на пріоритеті індивідуальності особистості
безробітного як носія певного професійного досвіду, розвитку в нього
відповідної мотивації щодо забезпечення конкурентоспроможності власної
особистості в нових умовах праці, формуванні здатності до реальної
самооцінки та рефлексії власного професійного досвіду в нових умовах
трудової діяльності. Формами психологічної допомоги безробітним із
кризовими станами є індивідуальні і групові професійні консультації,
психотерапевтичні сеанси із застосуванням прийомів щодо оптимізації
емоційного стану групи чи окремого безробітного, тренінгові заняття та
вправи.

За результатами констатувального експерименту визначено характеристики
кризових станів особистості безробітного та технології надання їм
відповідної психологічної допомоги у процесі їх професійної
перепідготовки. Визначено такі типи особистості безробітних із кризовими
станами, як: тривожно-пасивний, депресивно-пасивний, конфліктний.
Психологічна допомога безробітним перших двох типів у процесі
професійної перепідготовки спрямовується на усунення стресового стану,
тривоги, депресії та підвищення заниженої самооцінки. Психологічна
допомога безробітним третього типу здійснюється шляхом формування в них
здатності адекватно оцінювати власні професійні можливості і досвід.
Особистісними рисами, спільними для різних безробітних, є небажання
взяти на себе відповідальність за своє життя, відсутність впевненості у
власних силах, страх перед новою професійною діяльністю, неготовність
змінюватися, негнучкість у застосуванні професійного досвіду. Технології
надання безробітним психологічної допомоги передбачають: організацію
групової форми занять з відтворенням сучасних соціальних і професійних
умов праці, оптимізацію емоційного стану безробітних, корекцію
психологічних характеристик, формування адекватної самооцінки та
відповідних професійних цінностей щодо конкурентоспроможності
особистості. Важливим також є надання індивідуальної психологічної
допомоги безробітним у розробці власних програм професійного
саморозвитку.

Програма психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у
процесі професійної перепідготовки передбачає формування в них
психологічної стабільності, стійкості до стресу, адекватного сприйняття
ринкових реалій. У цьому контексті безробітні мають усвідомлювати
особистісні проблеми, пов’язані з набуттям нових знань та умінь,
забезпеченням самостійності у прийнятті професійних рішень, плануванням
власного майбутнього тощо. Доведено ефективність реалізації зазначеної
програми. Цю ефективність зумовлено формуванням у безробітних більш
адекватних особистісних здатностей та умінь, реальної самооцінки і
рефлексії власного професійного досвіду, самостійності та креативності у
виконанні професійної праці. Загалом, ці якості істотно сприяють
конкурентоспроможності особистості на сучасному ринку праці.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого
вивчення потребують питання формування особистісних цінностей
безробітного в нових умовах праці, психологічні умови рефлексії
професійного досвіду особистості. Доцільною є подальша розробка форм
психологічної допомоги безробітним для різних вікових категорій, різних
професійних галузей діяльності тощо.

Основний зміст роботи відображено у публікаціях:

Павлов Ю.О. Психологічні аспекти професійного розвитку безробітних в
умовах ринку // Педагогічний процес: Теорія і практика: Педагогіка і
психологія: Зб.наук. праць Інституту педагогіки і психології професійної
освіти АПН України. – К., 2005. – Вип. 2. – С.178-185.

Павлов Ю.О. Проблеми професійного самовизначення безробітних з кризовими
станами в наукових дослідженнях // Неперервна професійна освіта: Теорія
і практика: Науково-методичний журнал. – К., 2005. – Вип. 2. –
С.179-184.

Павлов Ю.О. Кризові стани безробітних як психологічна проблема //
Педагогіка і психологія професійної освіти: Зб. наук. праць Інституту
педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – Львів, 2005. –
Вип. 3. – С.124-128.

Павлов Ю.О. Втрата роботи як психологічна проблема безробітних //
Неперервна професійна освіта: Теорія і практика: Науково-методичний
журнал. – К., 2005. – Вип. ІІІ-ІV. – С.153-159.

Павлов Ю.О. Дослідження ефективності запропонованої програми
психологічної допомоги безробітним з кризовими станами // Педагогічний
процес: Теорія і практика: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць
Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К.,
2005. – Вип. 3. – С. 367-377.

Павлов Ю.О. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми //
Зб. наук. праць: Ред. кол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – Київ- Вінниця:
ДОВ Вінниця, 2004. – Вип. 5. – С. 206-209.

Павлов Ю.О. Мотивація діяльності безробітного – основний чинник його
професійного становлення // Психологія особистості безробітного:
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 травня 2004
р.). – Відп. ред. О.В.Киричук. – К.: Інститут підготовки кадрів
державної служби зайнятості України, 2004. – С. 137-141.

Павлов Ю.О. Психологічні аспекти професійної адаптації безробітних в
сучасних соціально-економічних умовах // Психологія особистості
безробітного: Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної
конференції (26 травня 2005р.). – Відп. ред. О.В.Киричук. – К.: Інститут
підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2005. – С.
124-129.

Jurij Pawіow. Podstawy psychologiczne rozwoju zawodowego bezrobotnych w
warunkach rynku // Pedagogika. – T. IV. – Zeszyty Naukowe PWSZ w
Pіotsku. – Pіotsk, 2005. – S. 413-418.

Павлов Ю.О. Психологічна допомога безробітним у кризовому стані в умовах
професійної перепідготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”. – Інститут
педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному вивченню проблеми
психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у процесі їх
професійної перепідготовки.

У дослідженні проаналізовано основні причини, зміст і наслідки кризових
станів особистості, пов’язаних з втратою роботи.

Автором окреслено психологічний портрет особистості безробітних із
кризовими станами і розроблено концептуальну модель організації
психологічної допомоги їм в умовах професійної перепідготовки.
Розроблено й апробовано авторську програму психологічної допомоги
безробітним з кризовими станами щодо їх професійної адаптації в сучасних
соціально-економічних умовах.

Програма психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у
процесі професійної перепідготовки передбачає формування в них
психологічної стабільності, стійкості до стресу, адекватного сприйняття
ринкових реалій, усвідомлення в цьому контексті особистісних проблем,
пов’язаних з набуттям нових знань і вмінь, забезпеченням самостійності у
прийнятті професійних рішень, плануванням власного майбутнього;
креативністю у здійсненні професійної діяльності тощо. Доведено
ефективність реалізації зазначеної програми, що істотно сприяє
конкурентоспроможності особистості на сучасному ринку праці.

Ключові слова: професійна перепідготовка, особистість безробітного,
кризові стани, психологічний портрет безробітного, психологічна допомога
безробітним, конкурентоспроможність.

Павлов Ю.А. Психологическая помощь безработным с кризисными состояниями
в условиях профессиональной переподготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.07 – “Педагогическая и возрастная психология”. –
Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН
Украины. – Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме предоставления психологической помощи
безработным с кризисными состояниями в условиях профессиональной
переподготовки.

Определена специфика личностных проблем безработных и их потребностей в
психологической помощи. Разработана и теоретически обоснована
концептуальная модель психологической помощи безработным с кризисными
состояниями в процессе профессиональной переподготовки. Данная модель
предусматривает создание в ходе указанной переподготовки атмосферы
психологической стабильности, успеха, профессионального сотрудничества.
Основными акцентами данной модели являются: приоритет индивидуальности
личности безработного как носителя определенного профессионального
опыта, развитие у него соответствующей мотивации относительно
обеспечения конкурентоспособности собственной личности в новых условиях
труда, формирование способности к реальной самооценке и рефлексии
собственного профессионального опыта в этих условиях. Формами
психологической помощи безработным с кризисными состояниями служат
индивидуальные и групповые профессиональные консультации,
психотерапевтические сеансы с использованием приемов оптимизации
эмоционального состояния группы или отдельного безработного, тренинговые
занятия и упражнения.

Определены характеристики кризисных состояний личности безработного и
соответствующие технологии предоставления психологической помощи в
процессе профессиональной переподготовки. Личностными чертами, общим для
разных безработных, являются нежелание брать на себя ответственность за
свою жизнь, неуверенность в собственных силах, страх перед новой
неудачей в профессиональной деятельности, неготовность самоизменяться,
негибкость в применении профессионального опыта. Разработанная
технология предоставления безработным психологической помощи
предусматривает групповую форму занятий с моделированием современных
социальных и профессиональных условий труда, оптимизацией эмоционального
состояния безработных, коррекцией их психологических характеристик,
формированием адекватной самооценки и соответствующих профессиональных
ценностей.

Программа психологической помощи безработным с кризисными состояниями в
процессе их профессиональной переподготовки предполагает формирование у
них психологической стабильности, устойчивости к стрессу, адекватного
восприятия рыночных реалий, осознания в этом контексте личностных
проблем, связанных с приобретением новых знаний и умений, обеспечением
самостоятельности в принятии профессиональных решений, планированием
своего будущего, креативностью в осуществлении профессиональной
деятельности и т.д. Доказана эффективность разработанной программы,
которая существенно способствует конкурентоспособности личности на
современном рынке труда.

Ключевые слова: профессиональная переподготовка, личность безработного,
кризисные состояния, психологический портрет безработного,
психологическая помощь безработным, конкурентоспособность.

Pavlov Y.O. Psychological support of the unemployed in crisis in the
terms of improving professional qualification. – Manuscript.

Thesis on competing a scientific degree of a Candidate of Psychological
Sciences by the specialty 19.00.07 – “Pedagogical and age psychology”. –
The Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of
the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation research is devoted to the theoretic and experimental
investigation of a problem of psychological support of the unemployed in
crisis in the process of their professional qualification improving.

In it the main reasons, content and consequences of the personality’s
crisis states, connecting with the job loss.

The author outlined the psychological portrait of the unemployed
personality in crisis and created the conceptual model of psychological
support organization in the terms of their professional qualification
improving. The author’s programme of psychological support of the
unemployed in crisis according to their professional adaptation in the
contemporary social and economic conditions has been created and
approved.

The programme of psychological support of the unemployed in crisis in
the process of their professional qualification improving includes the
formation of their stability, stableness to stress, adequate perception
of the market reality and realization in the context of personal
problems connecting with the acquisition of new knowledge and skills,
the provision of professional self decision-making, the planning of own
future; the creativity in professional activity etc. The efficiency of
the programme realization, which definitely promotes the personal
self-competition on the modern labor-market, has been proved.

Key words: additional professional training, personality of the
unemployed, crisis states, psychological portrait of an unemployed,
psychological help to unemployed persons, competitiveness.

PAGE 1

Психодіагностика кризових станів та складання психологічного портрету
безробітного

Кризові стани:

Деструкція мотивів.

Втрата сенсу професійної кар’єри.

Негативні прояви почуттів (тривожні настрої, неспокій, афекти, тривога,
страх, фрустрація), уваги (недостатня зосередженість, розсіяність), волі
(розгубленість, невпевненість), мислення (сумніви).

Стрес.

Депресія.

Засоби психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у
професійній перепідготовці

Засоби усунення кризових станів

Методики діагностики:

Методика діагностики мотивації особистості до успіху.

Методика діагностики рівня конкурентоспромож-ності особистості.

Інтерв’ю експертів; анкета безробітного;

опитувальник Р.Кеттела

16-ФО-187-А.

Методика діагностики стійкості до стресових ситуацій.

Методика виявлення депресивних станів.

Методи і форми надання психологічної допомоги:

Методи психологічної консультації

(індивідуальні та групові консультації).

Терапевтичні тренінгові методи.

Корекційні, психотерапевтичні та тренінгові заходи щодо усунення наявних
кризових станів:

забезпечення у процесі професійної підготовки психологічної
стабільності; розвиток мотивації, спрямованої на формування конкурентної
спроможності особистості; допомога безробітним у здійсненні рефлексії
власного професійного досвіду, формування адекватної самооцінки та
впевненості щодо подальшого працевлаштування.

Адекватне сприйняття безробітним ринкових реалій, адекватна самооцінка,
рефлексія власного професійного досвіду, професійні цінності,
конкурентоспроможність, прийняття психологічної допомоги.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *