.

Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
174 2583
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ.П.Л.ШУПИКА

ТРЕЩАК ІВАН ІВАНОВИЧ

УДК 618.4+618.635

Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і
гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут
Української Асоціації народної медицини, МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна,
Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця, МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології №1

ПРОВІДНА УСТАНОВА

Львівський Національний медичний університет ім. Данила Галицького, МОЗ
України, кафедра акушерства та гінекології №2, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться “14”травня 2004 року о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській
медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України
(04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9). З дисертацією можна ознайомитись
в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України (04112,м.Київ, вул.Дорогожицька,9).

Автореферат розісланий “7”квітня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед найбільш значущих питань акушерства і
перинатології в даний час важливе місце займають порушення
функціонального стану фетоплацентарного комплексу, частота яких постійно
зростає і досягає в групах високого ризику 70-80% (В.О.Товстановська та
співавт., 2000; В.М.Запорожан та співавт., 2001; В.К.Чайка та співавт.,
2003). Серед основних причин такої негативної тенденції виділяють
погіршення репродуктивного і соматичного здоров’я жінок дітородного
віку, несприятливий вплив сучасних екологічних і економічних
особливостей, високий рівень непланованої вагітності й ін.
(Б.М.Венцківський та співавт, 2001; А.Я.Сенчук та співавт. 2002).

Як свідчать дані світової літератури (С.І.Жук 1998; С.Н.Гайдуков 1999;
Л.І.Тутченко та співавт., 2002) лактаційна функція жінок залежить від
стану системи мати-плацента-плід, а гіпогалактію розглядають як
продовження фетоплацентарної недостатності. Зростаючий відсоток жінок із
гіпогалактією, частота якої сягає 60-70%, висуває задачу по вивченню
механізмів і чинників, що визначають недостатність лактації. Зі значного
числа факторів ризику фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії в
останні роки все більше значення приділяється вихідної ендокрінопатії,
основним проявом якої є супутнє ожиріння (М.М.Шехтман 1999;
Н.А.Годлевська та співавт, 2001).

Незважаючи на числену кількість наукових публікацій з проблеми
фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії, а також впливу супутнього
ожиріння на акушерські і перинатальні наслідки розродження, не можна
вважати всі питання цілком вирішеними. Так, у першу чергу, це стосується
ефективної профілактики і прогнозування даних ускладнень з використанням
сучасних технологій. Усе це в сукупності є свідотцтвом актуальністі
обраного наукового напрямку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
науково-дослідна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри
акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика “Прогнозування, профілактика,
лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на
сучасному етапі” № державної реєстрації: 0101 U007154.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім
ожирінням на підставі розробки методики прогнозування й удосконалення
лікувально-профілактичних заходів.

Для досягнення вказаної мети, були поставлені наступні задачі:

Вивчити особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності,
пологів і стану новонароджених у жінок із супутнім ожирінням.

З’ясувати особливості формування фетоплацетарного комплексу у жінок із
супутнім ожирінням.

Встановити взаємозв’язок між эхографічними, доплерометричними й
ендокринологічними показниками фетоплацентарного комплексу, а також
основними кількісними і якісними змінами грудного молока у жінок із
супутнім ожирінням.

Запропонувати методику прогнозування фетоплацентарної недостатності і
гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі розробки
нейромережної комп’ютерної програми.

Розробити й впровадити в клінічну практику комплекс
профілактично-лікувальних заходів щодо зниження фетоплацентарної
недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням із
застосуванням медикаментозної корекції.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності, пологів та післяпологового
періоду у жінок із супутнім ожирінням.

Предмет дослідження – частота, структура і ступінь важкості
фетоплацетарної недостатності і гіпогалактії.

Методи дослідження – клінічні, функціональні, біохімічні, ехографічні,
доплерометричні, радіоімунологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчено особливості
формування фетоплацентарного комплексу і становлення лактації у жінок із
супутнім ожирінням в залежності від клінічного перебігу вагітності,
пологів, післяпологового та неонатального періодів.

Вперше встановлений взаємозв’язок між ступенем вираженості гіпогалактії
та станом фетоплацентарного комплексу у жінок із супутнім ожирінням з
застосуванням ехографічних, доплерометричних й ендокринологічних
досліджень, що дозволило розширити наявні дані про патогенез
фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії.

Вперше науково обгрунтована методика прогнозування та поетапної
профілактики фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із
супутнім ожирінням.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені клінічні
особливості преморбідного фону, перебігу вагітності, пологів,
післяпологового періоду і стану новонароджених у жінок із супутнім
ожирінням. Розроблено і впроваджено методику прогнозування
фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім
ожирінням на підставі розробки нейромережної комп’ютерної програми.

Розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти
фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім
ожирінням на підставі розробленої прогностичної моделі і поетапної
профілактичної методики з використанням медикаментозної корекції.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано дисертантом за період з 1999 по 2003 р.р. Автором проведене
клініко-лабораторне і функціональне обстеження 100 жінок із супутнім
ожирінням. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного
матеріалу. Усі лабораторні і функціональні методи дослідження виконані
безпосередньо автором.

Автором розроблена методика прогнозування і поетапної профілактики
фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім
ожирінням на підставі використання медикаментозної корекції. Статистична
обробка отриманих результатів проведена виключно автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та
обговорювалися на засіданні Асоціації акушерів-гінекологів Київської
(березень 2002, лютий 2003) і Закарпатської областей (листопад 2002) та
на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (жовтень 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 друкованих праці.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 124 сторінках,
складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи
дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, їх обговорення,
висновків, практичних рекомендацій. Перелік використаних джерел займає
23 сторінки та складає 198 найменувань (99 вітчизняних та 99
зарубіжних). Робота ілюстрована 39 таблицями і 43 рисунками, які
займають 31 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об(єкт, методи та методологія досліджень. Для вирішення поставленої мети
і задач нами було обстежено 150 породіль після розродження через
природні пологові шляхи, у 100 з який було супутнє ожиріння. Контрольну
групу склали 50 породіль без акушерської і соматичної патології після
фізіологічних пологів з раннім прикладанням новонародженого до грудей і
вільним режимом грудного вигодовування. І групу склали 50 породіль із
супутнім ожирінням, що отримували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи. ІІ групу склали також 50 породіль із
супутнім ожирінням, раннім прикладанням немовляти до грудей і вільним
режимом грудного вигодовування у яких використовували розроблену нами
прогностичну і лікувально-профілактичну методику.

Для розробки нової прогностичної методики у жінок із супутнім ожирінням
був проведений нейросітьовий комп’ютерний аналіз основних
клініко-лабораторних і функціональних показників серед жінок І групи. Це
дозволило розробити нову методику прогнозування гіпогалактії.

Загальноприйнята методика профілактики первинної гіпогалактії полягала у
використанні дієтотерапії, окситоцину, ліпоєвої кислоти, кокарбоксілази,
вітамінів групи Р та В, а також застосуванні ультразвукового
фізіотерапевтичного впливу на молочні залози (С.Н.Гайдуков 1999).

Основною відмінною рисою розробленої нами методики є використання в ІІ
групі замість вищеописаного комплексу таблетованої форми препарату
хофітол трьома профілактичними курсами (на 16-18 тиж., 26-28 тиж. і
36-38 тиж. вагітності) по 20 мг/кг ваги на добу протягом 20 днів, а
потім протягом мінімально такого ж терміну після розродження. Подальше
застосування препарату залежало від функціонального стану лактації.

Клінічні дослідження пацієнток усіх груп полягали у вивченні
антропометричних даних, відносних значень жирового, кісткового і
м’язового компонентів, визначенні індексу маси тіла і конституційного
типу.

Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на
ультразвуковому апараті Siemens “Sonoline SL – 250“: визначення
кількості і тривалість дихальних рухів плоду (ДРП); рухову активність
плоду (ДАП); тонус плоду (ТП); структуру плаценти (СП) у якості одного з
показників враховували ступінь зрілості плаценти (СЗП); обсяг
навколоплідних вод (ОНВ). Отримані дані аналізували відповідно до шкали
оцінки функціонального стану фетоплацентарної системи (Г.М.Савельева на
співавт., 1999). Доплерометричне вивчення кровообігу у функціональній
системі “мати-плацента-плід” проводили на тому ж апараті, що дозволяло
одержувати зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією
доплерограм. Використовували якісну оцінку кривих швидкостей кровоплину
(КШК), при якій основне значення має співвідношення між швидкостями
кровотоку в різні фази серцевого циклу. Досліджували індекс
резистентності (ІР) і систоло-діастолічне відношення (СДВ).
Доплерометричні дослідження кровоплину проводили в артерії пуповини
(АП), у правій і лівій маткових артеріях (МА), середній мозковій артерії
плоду (СМА). Оцінку реактивності серцево-судинної системи плоду під час
вагітності здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на
фетальних моніторах Hewlett Packard “Series 50“ та Biomedica “O.T.E.
2226“. Інтерпретацію отриманих даних проводили згідно шкали оцінки
реактивності серцево-судинної системи плоду (В.О.Товстановська та
співавт, 2000). Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі
визначення радіоімунологічним методом вмісту естріолу, прогестерону,
кортизолу, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену
(О.Г.Резніков 2000).

Для більш детального вивчення стану лактації мі вважали за доцільне
дослідити в динаміці післяпологового періоду (1, 3, 7 і 14 доба) ряд
показників, які відображують місцеві зміни безпосередньо в материнському
молоці. Визначення об’єму молоковіддачи проводилось шляхом зважування
новонароджених до і після годування, а також встановлювалась кількість
зціджуваного молока. Визначення молочного цукру (лактози); казеїну;
загального білка; ліпідів; вітамінів С та Є; імуноглобулінів класів G,
A, M та секреторного імуноглобуліну А (sIgA) та лактоферину проводилось
за загальноприйнятими методиками (Т.К.Набухотний 1996; К.Н.Прозоровська
та співавт,. 1999).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
О.П.Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IV”.Графіки
оформлювали за допомогою пакету програм “Microsoft Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Як свідчать результати
проведених досліджень, середній вік пацієнток контрольної групи склав
22,1±1,2 років, а в двох основних групах цей показник був вірогідно
вище, але не відрізнявся між собою – 26,3±2,3 років (р 0,05) в усі досліджувані терміни,
також як і рівень ліпідів.

B

F

.l??

O

Oe

h

h

$a$

?

Oe

h

h

h

h

h

h

h

h

h

‘?(n)z*0+e,>.o/E0/oo????eaOOCCCC1/41/41/41/41/4C

&

IINTHPooooaoaOaA?©!•!aa

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

adaniiaaaaaaaaaaaaaaaaannnnnn

d„th

h

h

h

h

h

h

h

h

h

kU@? ZПри аналізі вітамінного складу грудного молока жінок різних груп
можна констатувати, що вміст вітаміну С у 1 добу після розродження
вірогідно не відрізнялося між групами (р> 0,05). Однак, починаючи з 3
доби відзначене достовірне зменшення даного показника в І групі (І група
– 72,4±3,1 мкмоль/л і контрольна – 100,5±4,8 мкмоль/л; р 0,05). Надалі,
вже на 3 добу мало місце достовірне зниження цього показника в І групі
(І група – 5,2±0,4 г/л і контрольна – 10,2±0,9 г/л; р 0,05), то
починаючи з 3 доби в жінок I групи відзначене достовірне зниження цього
параметра: 3 доба (І група – 3371,8±204,7 ммо/л і контрольна –
4852,5±312,8 ммо/л; р СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ: АП – артерія плода АТ – артеріальний тиск РАП – рухова активність плоду ДРП – дихальні рухи плоду Е - естріол ЗВУР – затримка внутрішньоутробного розвитку ІР – індекс резистентності К - кортизол КТГ - кардіотокографія МА – маткові артерії ОНВ – обсяг навколоплідних вод ПГ - прогестерон ПЛ – плацентарний лактоген СМА – середньомозкова артерія СДВ КШК – систолічне-діастолічне відношення кривих швидкостей кровоплину СП – структура плаценти ТП – тонус плоду УЗД - ультразвукове дослідження ЦПВ – церебрально-плацентарне відношення ФПН – фетоплацентарна недостатність ХГ – хоріонічний гонадотропін

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020