Прогнозування та профілактична корекція невиношування вагітності та стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

гОНЧАР кОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 618.39:616—053.31]–084-085:618.3-06:616.988:616.36-002-022

Прогнозування та профілактична корекція невиношування вагітності та
стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит в

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства, гінекології та репродуктології
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Камінський В’ячеслав Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та
репродуктології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Жук Світлана Іванівна,

Українська військово-медична академія,

професор кафедри військової хірургії

доктор медичних наук, професор

Яковлева Ельвіра Борисівна,

Донецький національний медичний університет ім.. М.Горького МОЗ України,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти

Захист відбудеться 01.11. 2007 року о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (01030, м. Київ, бульвар
Шевченка, 17; т. 234-13-91)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (01057, м. Київ,

вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий 28.09. 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Я.М.Вітовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з серйозних медико-соціальних проблем кінця
двадцятого, початку двадцять першого сторіччя у всьому світі, є проблема
зростання інфекційної захворюваності, зокрема вірусних гепатитів з
парентеральним шляхом передачі, найпоширенішими з яких є вірусні
гепатити В та С. Це пов’язано із їх широким розповсюдженням, важким
перебігом та наявністю складних безпосередніх та віддалених наслідків
інфікування – перехід у хронічну форму перебігу, формування цирозу та
первинного раку печінки (Яковлєва Э.Б.,

Батман Ю.А., 2006.).

Захворюваність на вірусний гепатит В, що реєструється серед дорослих в
Україні за останні 5 років, коливається в межах 20–30 випадків на 100000
населення. Рівень носійства НВsАg в популяції складає 1-2% (Сенчук А.Я.,
Дубоссарская З.М., 2005.).

Інфікування вірусним гепатитом В може відбуватися «природним шляхом» –
статевим, та вертикальним, тобто від матері до дитини трансплацентарно,
та «штучним шляхом» – під час медичних, лікувально-діагностичних
процедур та при переливанні крові та її компонентів (Кузин С.Н., Икоев
В.Н., Шахгильдян Н.В. 1990.).

На сучасному етапі розвитку медичної науки вірусні гепатити
розглядаються як проблема загально медичного значення. В останні роки
достовірно встановлено негативний вплив вірусних гепатитів на перебіг
вагітності та пологів (Венцківський Б.М., Заболотна А.В., Зелінський
О.О., Сенчук А.Я., 2007.).

Вагітні жінки хворіють на вірусні гепатити в 4,5 – 5 разів частіше, ніж
невагітні. Це пояснюється високою вразливістю тканин печінки у період
вагітності вірусом гепатиту внаслідок зміни функціонального стану
органу, та пов’язано з великою кількістю гінекологічних та інших
обстежень під час вагітності (Шехтман М.М., 1999.).

У 15-25% жінок, які хворіють на вірусний гепатит В у розпал захворювання
виникає невиношування вагітності, частіше в терміні 28-34 тиж., що
призводить до її переривання. Частота таких ускладнень, як гестози
вагітних, допологове відходження навколоплідних вод складає 2-5% і 20-25
% відповідно. Це пов’язано з вираженою інтоксикацією організму,
порушенням обміну речовин та гормональної функції фетоплацентарної
системи, накопиченням недоокисленних продуктів, розвитком
субкомпенсованого ацидозу, який зростає відповідно з важкістю
захворювання.

Серед ускладнень пологів автори відмічають аномалії пологової
діяльності, кровотечі у ранньому післяпологовому періоді, ЗВУР плоду.
Перинатальна смертність при цьому складає до 14% (Диндар О.А. 2000).

Як свідчать роботи Фарбера Н. А., Мартинова К. А., Гуртового Б. Л.
(1990) вірус гепатиту В проникає через плаценту, та викликає
внутрішньоутробне інфікування плода, однак за даними Шехтмана М.М.
(1999) переважно відбувається інтранатальне інфікування (90-95%). На
пре- та постнатальне інфікування припадає 5-10 % (Сенчук А.Я.,
Дубоссарская З.М., 2005; Жук С.І. 2006.).

Також існує думка, що можлива вертикальна передача вірусу в першому
триместрі вагітності (в доімплатаційному періоді) внаслідок інтеграції
ДНК вірусу в ДНК внутрішніх органів ембріону (Фарбер Н. А. 1990). У
дітей може відбуватися персистенція вірусу протягом всього життя, в
результаті чого в віці до 20 років такі пацієнти гинуть від цирозу або
від раку печінки.

Не дивлячись на наявність великої кількості робіт, присвячених проблемі
вірусного гепатиту В та вивченню перебігу вагітності при вказаному виді
інфікування, актуальною проблемою продовжує залишатись питання
прогнозування перебігу вагітності, оскільки клінічні ознаки загрози
переривання вагітності не дають повної достовірної інформації щодо
перебігу вагітності та пологів, стану новонародженого. Серед
лабораторних тестів найбільшу діагностичну цінність за даними літератури
мають дослідження маркерів гепатиту, біохімічний аналіз крові, та
дослідження фетального фібронектину (Сенчук А.Я., Дубоссарская З.М.,
2005., LaShay N., Gilson G., Joffe G Et al., 2000.) Однак, якщо за їх
допомогою можна визначити ступінь важкості перебігу вірусного гепатиту
В, та успішно прогнозувати термін передчасних пологів, то дані тести не
дають можливості диференціювати патогенні фактори, що лежать в основі
ініціювання передчасних пологів.

В зв’язку з цим особливого значення набуває вивчення в якості маркерів
невиношування вагітності, на фоні вірусного гепатиту В, показників
активності запального процесу, що дасть змогу прогнозувати перебіг
вагітності, пологів та стан новонародженого.

Іншим важливим аспектом даної проблеми є необхідність у призначенні
ефективних лікувально-профілактичних заходів, які б мали патогенетичне
обґрунтування. Саме з цих позицій ми виходили, виконуючи дане
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри
акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО ім. П.Л.Шупика за темою
”Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду,
прогнозування та профілактика ускладнень у вагітних із захворюваннями,
що передаються статевим шляхом”, № державної реєстрації 0101 U 00496.

Мета дослідження – покращити перинатальні наслідки у вагітних, які
хворіють на вірусний гепатит В, з невиношуванням, шляхом розробки і
впровадження в практику комплексу прогностичних і
лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення маркерів запального
процесу, гормональних, функціональних параметрів.

Завдання дослідження:

Дослідити особливості перебігу вагітності, пологів та стану
новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В.

Визначити рівні маркерів запального процесу у жінок досліджуваних груп
(ФНП-?, ІЛ-1?, ІЛ-6), та біохімічні показники.

Дослідити кореляційні зв’язки між рівнем запальних медіаторів та
клінічними ознаками невиношування вагітності.

Дослідити діагностичну значимість інструментального (УЗД, КТГ,
біофізичний профіль плода), та імунологічного (ФНП-?, ІЛ-1?, ІЛ-6)
моніторингу у прогнозуванні внутрішньоутробного стану плоду у жінок
досліджуваних груп.

Вивчити частоту інфікування новонароджених від жінок, які хворіють на
вірусний гепатит В за допомогою імунохроматографічних тестів, та
запропонувати методи профілактики.

Розробити, науково обґрунтувати та вивчити клінічну ефективність
комплексу заходів прогнозування невиношування, його ранньої діагностики
і корекції у покращенні перинатальних наслідків у вагітних, які хворіють
на вірусний гепатит В.

Об’єкт дослідження: невиношування вагітності та вертикальна трансмісія
віруса гепатиту В у жінок які хворіють на вірусний гепатит В.

Предмет дослідження: маркери запального процесу, гормональні та
функціональні параметри системи мати-плацента-плід, та перинатальна
патологія у жінок які хворіють на вірусний гепатит В.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, гормональні, імунологічні,
інструментальні, статистичні.

Наукова новизна. Вперше виконане комплексне багаторівневе дослідження
маркерів запалення у жінок, які хворіють на ВГВ, із невиношуванням
вагітності в пізніх термінах.

Вперше визначені прогностичні системи для виявлення невиношування
вагітності на фоні вірусного гепатиту В, засновані на дослідженні рівнів
інтерлейкінів в цервікальному секреті, сироватці крові та амніотичній
рідині.

Удосконалено діагностично-лікувальні заходи, для підвищення ефективності
ранньої діагностики, профілактики невиношування та стану новонародженого
у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В.

Доведено доцільність і ефективність комплексного застосування індукторів
інтерферону, антигомотоксичних препаратів, та метаболічної терапії у
покращенні невиношування вагітності, та вертикальної трансмісії віруса
гепатиту В.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано практичній
охороні здоров’я нові прогностичні системи визначення предикторів
запального процесу при загрозі переривання вагітності на фоні вірусного
гепатиту В

(ІЛ-6 та феритину в цервікальному секреті та ІЛ-6, нітротирозин та
лізофосфатидилхолін в сироватці крові).

Патогенетично обґрунтовані підходи до прогнозування, лікування та
профілактики невиношування вагітності, вертикальної трансмісії вірусу ГВ
у жінок, які хворіють на ВГВ.

Результати дослідження впроваджені у практику роботи відділення
інфекційного акушерства пологового будинку № 4, обсерваційних відділень
пологових будинків № 2, №6 м. Києва, №1 м. Одеси.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений
інформаційно-патентний пошук, клінічне, ультразвукове та
кардіотокографічне обстеження вагітних, забір та підготовка до
дослідження біологічних матеріалів. Всі лабораторні дослідження
проведені за безпосередньою участю автора. Дисертантом особисто
проаналізовано значимість серологічних, біохімічних, гормональних,
імунологічних, ультразвукових, доплерометричних, функціональних методів
у визначенні загрози невиношування, та стану новонародженого Автор
самостійно здійснив статистичну обробку отриманих результатів, аналіз та
узагальнення результатів, формування наукових положень дисертації,
висновків та практичних рекомендацій, впровадження їх у практику та
відображення в опублікованих працях. Наукові положення та результати, що
виносяться на захист, отримані автором особисто. В роботах, виконаних у
співавторстві, дисертанту належить проведення клініко-лабораторного
обстеження жінок, опрацювання та аналіз результатів, оформлення статей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені та
обговорені на науково-практичній конференції “Актуальні питання
сучасного акушерства” (Тернопіль, 2003), на засіданнях асоціації
акушерів-гінекологів (Київ, 2004, 2005, 2006), конференції молодих
вчених НМАПО ім. П.Л. Шупика (2005, 2006).

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
використовуються в лекціях та практичних заняттях, що проводяться для
студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів та курсантів на
кафедрі акушерства гінекології та репродуктології НМАПО ім П.Л.Шупика.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць –

в фахових наукових журналах, затверджених переліком ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках, і
складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи, 3
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків

та практичних рекомендацій, переліку використаних джерел, який включає

240 джерел, з яких 53 іноземних. Робота ілюстрована 48 таблицями та 4
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведено комплексне обстеження 124 вагітних, на протязі 2003-2006
років, з них 100 вагітних з вірусним гепатитом В (основна група) та
загрозою невиношування вагітності і 24 жінки з фізіологічним перебігом
вагітності (контрольна група). Критеріями включення вагітних у
дослідження були: вірусний гепатит В, веріфікований
лікарем-інфекціоністом, за допомогою даних клініко-лабораторних методів
дослідження і виявлення специфічних маркерів HBV-інфекції (HbsAg,
анти-HbsAg, HbeAg, анти-HbeAg); наявність загрози переривання
вагітності, відсутність інших захворювань гепатобіліарної системи. В
подальшому з дотриманням принципів рандомізації та в залежності від
застосованих методів лікування загрози невиношування вагітності жінки
основної групи були розподілені на дві підгрупи: в першу увійшли 50
вагітних, які хворіли на ВГВ, з загрозою переривання вагітності,
лікування яких проводилось згідно методичним рекомендаціям; другу
підгрупу склали 50 вагітних, які хворіли на ВГВ, з загрозою переривання
вагітності, у яких лікування загрози переривання вагітності проводилось
за запропонованою нами схемою. Згідно розподілених груп були розподілені
і новонароджені.

Для оцінки клінічних результатів проведених досліджень була розроблена
спеціальна карта, до якої заносилися особливості преморбідного фону,
клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та
неонатального періоду, дані лабораторних та інструментальних методів
дослідження.

Біохімічне дослідження плазми крові полягало у визначенні основних
показників пігментного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін,
сечовина, тимолова проба, загальний білок та його пофракційний розподіл,
загальний білірубін, кон’югований білірубін, АЛТ, АСТ). Також в
сироватці крові визначали вміст 3-нітротирозину, після осадження білків
70% хлорною кислотою. Аналіз вели методом ВЕРХ (хроматограф НР 1100
«Bionarcio»), як описано в роботі К.Ноnсіа та співавт. (1999).

Вміст прозапальних цитокінів – інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та фактору некрозу
пухлини-альфа (ФНП-?), інтерлейкіну 1-? (ІЛ-1?) визначали
імуноферментними методами з використанням стандартних наборів фірми
ІММИШТЕСН, Франція.

Ехографічні дослідження під час вагітності проводили апаратом “Aloka

SSD-2000” (Японія) за допомогою трансабдомінального сканування датчиком
по 5,0 МГц та 3,5 МГц. Для оцінки БФП плода проводили дослідження,
вивчаючи поперечний зріз на рівні живота плоду, оскільки у даній площині
найчастіше вимірюють найбільшу кишеню навколоплідних вод, при цьому
одночасно реєструючи дихальну активність, шляхом спостереження за рухами
животика плоду, рухи плоду, реєструючи циркулярні рухи спинки, і ТП на
основі спостереження за розгинанням кінцівок з наступним їх поверненням
у початкове положення (згинання).

Для проведення адекватної оцінки стану плода та діагностики його
гіпоксії як анте-, так і в інтранатальному періоді проводилося
кардіомоніторне дослідження непрямим способом. Враховуючи те, що одним з
базових методів оцінки функціонального стану плоду за допомогою КТГ є
проведення нестресового тесту, останній був обраний при проведенні
кардіомоніторного дослідження. Запис здійснювався на кардіомоніторі
“Somicaid FM-7 Fetal Monitor” фірми “Biomedica” (Великобританія). Для
інтерпретації даних щодо БФП плоду використовувалася бальна система
оцінки за шкалою A. Vintzileos et al., 1983.

Оцінку стану новонародженого проводили за загальноприйнятою шкалою
Апгар.

Також використано метод імунохроматографічного аналізу на визначення
поверхневого антигену гепатита В у новонароджених від жінок, які хворіли
на вірусний гепатит В під час вагітності.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному
комп’ютері “Pentium 4” за допомогою стандартного програмного пакету
“Statistica-6,0”.

Результати дослідження, їх обговорення.

В результаті проведеної роботи отримано наступні результати: серед
обстежених вагітних жінок в віці 16-19 років було 22 жінок (17,7%), в
віці 20-26 років було 60 жінок (48,4%), в віці 27-33 років було 18 жінок
(14,5%), при чому більшість вагітних, які хворіють на вірусний гепатит В
під час вагітності було в віці від 20 до 26 років. Середній вік серед
жінок контрольної групи становив 25-27 років.

При вивчені соціального та спеціального гінекологічного анамнезу
виявлені певні відмінності між основною та контрольною групою
дослідження щодо стилю життя, та активності статевого життя (кількості
статевих партнерів у анамнезі). Перевага у групах спостереження
неорганізованої частини населення може вказувати на значущість впливу
стилю життя на ймовірність інфікування вірусом гепатиту В.

Як показують наведені дані вагітні які хворіють на вірусний гепатит В в
більшості випадків мали від трьох до п’яти статевих партнерів (30
вагітних, що склало 30,0%) та більше п’яти (40 (40,0%) вагітних) у
порівнянні з контрольною групою (8 вагітних, що склало 33,3% та 6
(25,0%) вагітних відповідно).

Як свідчать отримані результати вивчення репродуктивного анамнезу у
контрольній групі більшість жінок (91,0%) були першовагітними і тільки в
9,0% в анамнезі мали місце артифіційні і мимовільні ранні аборти. Цілком
іншу картину можна було спостерігати в основній групі. Так, число
першовагітних склало 30 (30,0%). Звертає на себе увагу високий рівень
артифіційних абортів – 58 (58,0%) вагітних; репродуктивних втрат в
анамнезі – 36 (36,0%) вагітних і мимовільних ранніх абортів – 26 (26,0%)
вагітних відповідно.

Аналізуючи причини, що могли привести до інфікування на вірусний гепатит
В, виявлено, що у 10 (10,0%) вагітних достовірно встановлена наявність
медичних інвазивних маніпуляцій та втручань у проміжку часу до появи
симптоматики захворювання, який відповідає інкубаційному періоду
вірусного гепатиту В,

8 (8,0%) вагітних жінок, які захворіли на вірусний гепатит В, виявилися
медичними працівниками, 18 (18,0%) жінок констатували статевий шлях
інфікування, оскільки у даної частки опитаних жінок на час захворювання
у статевого партнера також виявлено вірусний гепатит В, 26 (26,0%)
вагітних жінок пов’язували захворювання з ін’єкційним вживанням
наркотичних препаратів, 4 (4,0%) жінок пов’язують інфікування на
вірусний гепатит В із контактуванням з хворим на дане захворювання у
побуті.

Дещо більший відсоток випадків з неуточненими причинами інфікування –

34 вагітних (34,0%), у порівнянні із даними літератури, можна пояснити
переходом із можливим, але недоведеним статевим шляхом інфікування,
взявши до уваги висвітлені раніше дані, які свідчать, що значна частка
жінок, які хворіли на вірусний гепатит В, мали від трьох до п’яти та
більше п’яти статевих партнерів, при чому складно достовірно виявити
дійсний шлях інфікування.

У всіх обстежених жінок спостерігалась жовтянична форма захворювання.
Перебіг захворювання на вірусний гепатит В у обстежених вагітних був
наступний: легка форма захворювання спостерігалась у 72 (72,0%)
вагітних; середня ступінь важкості мала місце у 28 (28,0%) вагітних
жінок. Важка форма перебігу вірусного гепатиту В у обстежених жінок не
спостерігалась.

Враховуючи роль інфекційного компоненту в патогенезі переривання
вагітності, нами у жінок з вірусним гепатитом було вивчено можливі
чинники, які до цього призводять.

Так, виявлено невелике, але вірогідне зростання рівня ІЛ-6, ІЛ-1-?,
тенденція до зростання концентрації в сироватці крові ФНП-?. В
цервікальному слизу рівень інтерлейкіну-6 вірогідно збільшувався в 1,4
рази, а феритину – в 1,3 рази.

Виявилось, що зі збільшенням терміну вагітності відбувається також
поступове зростання процесів пероксидації ліпідів та білків, що
проявляється зокрема невеликим підвищенням рівня дієнових кон’югатів та
карбонільних груп білків в сироватці крові вагітних. Так, у порівнянні з
вагітними обстежених в строки 27-36 тижнів у жінок в термін вагітності
37-39 тижнів вміст дієнових кон’югатів та карбонільних груп білків
зростає на 21 та 11%, відповідно. По мірі збільшення терміну вагітності
очевидно зростає також продукція оксиду азоту, про що свідчить зростання
на 30% вмісту нітротирозину – продукту нітрування білків метаболітом
оксиду азоту пероксинітритом, та падіння (на 17,0%) концентрації в
сироватці крові аргініну, який є джерелом оксиду азоту і субстратом
синтетази оксиду азоту.

Наведені дані свідчать про існування прямого зв’язку між терміном
вагітності і рівнем протизапальних цитокінів та продуктів пероксидації
ліпідів та білків.

Враховуючи те, що однією з основних причин переривання вагітності у
пізні строки є наявність вірусного гепатиту В, ми вирішили в першу чергу
дослідити рівень прозапальних цитокінів в сироватці крові та вміст ІЛ-6
і феритину в цервікальному слизу у вагітних із загрозою переривання
вагітності в залежності від терміну пологів.

В порівнянні з контрольною групою спостерігалось зростання всіх
показників відповідно до зменшення терміну пологів. Так, рівень ІЛ-6 в
сироватці крові жінок, які хворіють на вірусний гепатит В, з загрозою
переривання вагітності, які народили після 37 тижнів, виявився вдвічі
більшим, ніж у жінок контрольної групи, які обстежувались приблизно на
тому-ж строку вагітності. Концентрація ІЛ-1-бета у цих жінок була
більшою на 35%, а ФНП-? – на 60%. Вміст ІЛ-6 та феритину в цервікальному
секреті перевищував такий в контрольній групі на 49 та 51%, відповідно.

Ще більш виражені зміни реєструвались у жінок, які народили між 34 та

37 тижнями вагітності. Рівень ІЛ-6 в сироватці крові перевищував такий в
контрольній групі в 3,1 рази, ІЛ-1-бета – в 1,7 рази, ФНП-? – в 2,2
рази.

В цервікальному секреті рівень ІЛ-6 виявився більшим в 2,3 рази, а
феритину – вдвічі.

Однак найбільші значення досліджуваних маркерів запалення виявлялись в
групі жінок які народили раніше 34 тижня, тобто у пацієнток у яких
розрив між терміном обстеження та терміном пологів був мінімальним (1-2
тижні). Вміст ІЛ-6 в сироватці крові цих жінок перевищував такий в групі
практично здорових вагітних в 4,5 рази, ІЛ-1-бета – в 2,2 рази, ФНП-? –
в 3,1 рази. В цервікальному секреті рівень ІЛ-6 виявився більшим в 3,5
рази, а феритину – в 3,0 рази, ніж в контрольній групі жінок.

Проведений нами кореляційний аналіз показав наявність тісних зв’язків
між рівнем маркерів запалення та терміном пологів, причому ці зв’язки
мають зворотній характер, тобто чим більший вміст цитокінів в сироватці
крові чи концентрація ІЛ-6 або феритину в цервікальній рідині тим раніше
наступали пологи. Цікаво відмітити і той факт, що сила зв’язку між
терміном пологів та рівнем досліджуваних маркерів запалення тим більша,
чим меншим є розрив часу між терміном обстеження жінок та майбутніми
передчасними пологами. Особливо слід зазначити тісний зв’язок строку
передчасних пологів з вмістом ІЛ-6 в цервікальному секреті. У всіх
вагітних з ВГВ коефіцієнти кореляції між концентрацією ІЛ-6 в
цервікальному секреті та строком пологів виявились вищими, ніж
коефіцієнти кореляції щодо вмісту цього цитокіну в сироватці крові.
Кореляції між вмістом феритину в цервікальному секреті та строком
пологів за силою наближались до таких щодо рівня цитокінів в сироватці
крові.

Разом ці дані свідчать, що за допомогою досліджених нами маркерів
запалення можна зі значною вірогідністю передбачати можливість
передчасних пологів, причому точність передбачення найбільша при розриві
між терміном обстеження і терміном передчасних пологів в межах 1-2
тижнів.

Проведений кореляційний аналіз виявив наявність досить тісних зв’язків
між зазначеними показниками та терміном пологів. Встановлено, що чим
вищим є рівень дієнових кон’югатів, карбонільних груп білків,
нітротирозину і чим нижчим є рівень аргініну тим в більш ранні строки
відбуваються передчасні пологи. При цьому сила зв’язку між цими
показниками та терміном пологів наростає по мірі зменшення розриву в
часі між терміном обстеження жінок з загрозою переривання вагітності і
терміном пологів. Серед вивчених показників найтісніше зі строком
пологів корелює рівень нітротирозину, дещо меншим за величиною є зв’язок
строку пологів з рівнем дієнових кон’югатів, карбонільних груп білків і
найменшим з вмістом аргініну.

В цілому кореляційний зв’язок між строком передчасних пологів та
вищезазначеними показниками був меншим, ніж такий щодо рівня запальних
цитокінів (особливо щодо вмісту ІЛ-6 в цервікальному секреті).

Наявність активного запального процесу суттєво погіршує перебіг
вагітності та негативно впливає на стан внутрішньоутробного плоду. До
теперішнього часу одним з ефективніших методів, ще дозволяє проводити
динамічний контроль за станом плоду, є кардіотокографія, а також оцінка
біофізичного профілю плода

(за Vintzileos).

У здорових жінок, з фізіологічним перебігом вагітності показники БЧСС в
середньому складає 139,1 + 2,1 уд/хв., а у жінок, які хворіють на
вірусний гепатит В, з невиношуванням вагітності в межах від 120 до 170
ударів за хвилину. Тобто,

у жінок, які хворіють на ВГВ, з невиношуванням вагітності має місце
прискорення частоти серцевих скорочень. Вірогідно, що прискорення БЧСС у
даного контингенту хворих пов’язано з хронічною гіпоксією плода.
Отримані дані наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники біофізичного профілю плода у жінок досліджуваних груп (М+m)

Показники БПП Контрольна група

n=24 Вагітні, які хворіють на вірусний гепатит В (основна група)

І підгрупа

n=42 ІІ підгрупа

n=58

НСТ (бал.) 1,98±0,32 0,42±0,69 0,38±0,72

ДРП (рух.) 11,04±2,45 5,69±2,01 5,35±2,12

ІДРП (%) 61,12±15,35 30,7±16,89 28,7±15,69

РП (рух.) 6,89±2,17 4,13±2,03 3,92±1,98

М‘язовий тонус (бал.) 2 2 2

Плацента 3 ст. (%) 11,76±3,4 28,13±5,06 30,03±4,06

Об’єм навколоплідних вод (бал.) 1,81±0,52 1,44±0,73 1,64±0,83

Оцінка за Vintzileos 11,25±0,77 7,05±0,99 6,75±0,88

Примітка : р( 0,05

У жінок з фізіологічним перебігом вагітності амплітуда миттєвих
осциляцій складала в середньому 9,5 ± 0,3 уд/хв., а у жінок, які
хворіють на ВГВ,

з невиношуванням вагітності АМО була достовірно нижчою і складала в І
підгрупі – 7,63 ± 0,7 уд/хв., а в ІІ підгрупі – 7,23 ± 0,6 уд/хв.

Ступінь компенсаторних можливостей серцево-судинної системи плоду
відображає наявність акцелерацій. У жінок контрольної групи середня
кількість акцелерацій складала 8,4 ± 0,1 за 30 хвилин. У жінок, І
підгрупи цей показник склав – 5,2 ± 0,3., а ІІ підгрупи – 5,0 ± 0,2.
Таким чином, кількість акцелерацій у жінок, які хворіють на ВГВ, із
загрозою переривання вагітності нижча за таку у здорових вагітних
(р<0,001), що можна розцінити як погіршення стану плода. Крім частоти акцелерацій, стан плоду характеризує також і амплітуда та тривалість. Так, у жінок з фізіологічним перебігом вагітності амплітуда акцелерацій складала 25,5 ± 0,5 уд/хв., а їх тривалість – 22,2 + 0,4 сек. У жінок основної групи (І і ІІ підгрупи) спостерігалось зменшення амплітуди та тривалості акцелерацій у порівнянні з такими у здорових вагітних (р<0,001), що можна розцінити як погіршення стану плоду, зниження компенсаторних можливостей його серцево-судинної системи, ймовірно, у відповідь на хронічну гіпоксію. Кореляційний аналіз показав, що стан плода виявляє залежність не лише від рівня ІЛ-6, але і інших маркерів запалення. Так, величина біофізичного профілю плода виявляє тісний кореляційний зв'язок не лише ІЛ-6 (коефіцієнт кореляції – 0,60), але і ФНП-? (r = –0,60), ІЛ-1?. \ ? ? ’ ” – ? ? ? ? a a >

~

AE

???????????$?????????$??

?????

????

???????$??

&Фактори, що лежать в основі патогенезу загрози переривання вагітності
суттєво погіршують не лише перебіг вагітності, про що вже нами
повідомлялось вище, але спричиняють значний негативний вплив на перебіг
пологів та стан новонародженого.

Пологи у вагітних, які хворіють на ВГВ у 78% випадків відбулися вчасно
(на 38-40 тижні гестації), 20% передчасно (до 37 тижнів) та у 2% пологи
відбулися у терміні вагітності 41 тиждень та більше. У контрольній групі
передчасні пологи відзначені у 2% випадків, пологи при вагітності 41
тиждень та більше у 2% та вчасні у 96% випадків.

Отримані результати свідчать, що у 32% вагітних з вірусним гепатитом В
навколоплідні води відійшли передчасно, у 14% відмічено раннє
відходження навколоплідних вод та у 54% навколоплідні води відійшли
своєчасно. У контрольній групі своєчасне відходження навколоплідних вод
відбулося у 72% вагітних, у 24% відмічено раннє відходження
навколоплідних вод, у 4% навколоплідні води відійшли передчасно (Рис.
1).

Рис. 1

Встановлено, що у дітей народжених від матерів з контрольної групи
навіть народжених в строк виявляються вірогідні зміни параметрів
пуповинної крові. Зокрема у цих дітей зростає вміст сечової кислоти (на
38,0%) та малонового діальдегіду (на 91,0%) в плазмі крові та рівень
2,3-дифосфогліцерату в еритроцитах (на 12,0%). Одночасно зменшується
вміст АТФ в еритроцитах (на 14,0%) та вміст фосфоліпідів в
еритроцитарних мембранах (на 10,0%). При цьому виявляються ознаки
дестабілізації мембран, зростає в 2,1 рази чутливість еритроцитів до
перекисного гемолізу.

Враховуючи знайдену нами тісну залежність біохімічних параметрів
пуповинної крові дітей народжених від матерів, які хворіють на ВГВ, з
загрозою передчасних пологів від концентрації медіаторів запалення в цій
крові та амніотичній рідині не викликає подиву і залежність стану
новонародженого за шкалою Апгар з концентрацією цитокінів та метаболітів
оксиду азоту в амніотичній рідині та пуповинній крові.

Встановлено, що рівень інтерлейкінів в амніотичній рідині у жінок, які
хворіють на ВГВ, із загрозою переривання вагітності змінювався навіть в
тих випадках, коли стан народжених ними дітей за шкалою Апгар відповідав
8-9 балам. Так, у порівнянні з жінками контрольної групи, в амніотичній
рідині породіть з загрозою передчасних пологів рівень ІЛ-6 виявився
більшим в 2,6 рази, ФНП-? –

? 2,0 рази, ІЛ-1 ? – в 2,2 рази.

Високим виявився рівень медіаторів запалення в амніотичній рідині жінок,
які народили дітей в менш задовільному стані. У тих жінок, які народили
дітей зі станом за шкалою Апгар в 7 балів ці показники зростали,
відповідно, в 3,1, 2,2, 3,0 та 1,7 рази, а у жінок, які народили дітей
зі станом в 6 балів – відповідно, в 3,6, 2,6, 3,3 та 2,1 рази, а у
жінок, які народили дітей з оцінкою їх стану за шкалою Апгар в

1-5 балів, відповідно, в 5,3, 3,7, 5,4 та 2,6 рази. Встановлено також і
достовірний кореляційний зв’язок між станом новонароджених за шкалою
Апгар та рівнем медіаторів запалення в амніотичній рідині.

Також встановлено, що навіть у тих новонароджених, які народились в
задовільному стані (8-9 балів), але від матерів, які хворіють на ВГВ, з
загрозою невиношування вагітності має вірогідне зростання рівнів ІЛ-6,
ФНП-? та ІЛ-1 ? і нітротирозину в пуповинній крові (відповідно, на 34,
38, 23, 44% у порівнянні з дітьми від матерів контрольної групи). У
дітей, які народились в менш задовільному стані ці показники були значно
вищими. Зокрема в групі новонароджених зі станом по шкалі Апгар 7 балів
рівні ІЛ-6, ФНП-?, ІЛ-1 ? та нітротирозину перевищували такі в контролі
на 64, 80, 80 та 73%, відповідно, а в групі дітей зі станом здоров’я в 6
балів по шкалі Апгар – в 2,4, 2,4, 2,4 та 2,0 рази, а в групі дітей зі
значеннями шкали Апгар в діапазоні 1-5 балів – в 3,9, 3,4, 2,5 та 2,8
рази, відповідно.

Кореляційний аналіз показав значні обернені кореляційні залежності між
рівнем прозапальних цитокінів та метаболітів оксиду азоту в амніотичній
рідині, пуповинній крові та станом новонароджених, оціненим за шкалою
Апгар. При цьому стан новонародженого в більшій мірі корелював зі
вмістом медіаторів запалення в пуповинній крові, ніж з їх концентрацією
в амніотичній рідині.

Таким чином, зростання вмісту цитокінів та метаболітів оксиду азоту в
амніотичній рідині та в пуповинній крові у жінок, які хворіють на ВГВ,
свідчить про можливість інфікування новонароджених вірусом гепатиту В.
Тому для діагностики пренатального інфікування вірусом гепатиту В надалі
використовували обстеження новонароджених на маркери НВ-вірусної
інфекції за допомогою імунохроматографічних тестів.

Як зазначалось раніше нами призначалось лікування призначалось у два
етапи: перший (лікування загрози переривання вагітності) тривав 12 днів,
а другий (профілактика вертикальної трансмісії вірусу гепатита В) — 20
днів.

Ефективність запропонованого нами підходу до лікування загрози
переривання вагітності на фоні ВГВ, який включає призначення кагоцелу,
траумеля С, енгістолу, магне В6 та вібурколу була порівняна з
ефективністю традиційного лікування, яке включало призначення
токолітиків, спазмолітиків, антиагрегантів та вітамінних препаратів.
Лікування вірусного гепатиту у обох групах проводилось однакове, згідно
клінічних протоколів.

У вагітних, яким застосовували традиційне лікування, спостерігалась
поступова нормалізація тонусу матки, що стало помітним на початку
другого тижня лікування. В той же час у вагітних основної групи клінічні
прояви загрози переривання вагітності зникали вже через декілька діб з
початку лікування.

При застосуванні розроблених нами лікувально-профілактичних заходів
відбулися зміни показників кольпоцитограм, які наблизили їх до
показників, які спостерігаються під час фізіологічного перебігу
вагітності.

Як показали проведені нами дослідження, до початку лікування жінки І та

II підгрупи мали приблизно однакові за величиною концентрації
прозапальних цитокінів, дієнових кон’югатів, карбонільних груп білків,
нітротирозину та аргініну в сироватці крові. Всі ці показники за
величиною суттєво перевищували такі в контрольній групі: рівень ІЛ-6 в
3,5 рази, ФНП-? – в 2,4 рази, ІЛ-1 ? –

в 1,9 рази, білкових карбонільних груп – в 1,6 рази, нітротирозину – в 3
рази,

а рівень аргініну навпаки зменшувався в порівнянні з контролем в 1,6
рази.

Застосування традиційного комплексу лікувальних заходів забезпечило
позитивну динаміку зазначених вище показників активності запального
процесу в сироватці крові у вагітних з загрозою переривання вагітності.
Зокрема протягом терміну лікування рівень ІЛ-6 в сироватці крові
зменшився на 17%, ФНП-? – на 15%, ІЛ- ? – на 17%, білкових карбонільних
груп – на 14%, нітротирозину – на 26%. Рівень аргініну в сироватці
крові, у порівнянні з його концентрацією до початку лікування, у цих
жінок збільшився на 12,4%. Однак слід відмітити, що традиційне лікування
не забезпечувало повної нормалізації порушених процесів і всі
вищезазначені показники залишались вірогідно вищими, ніж в контрольній
групі (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка вмісту прозапальних цитокінів, дієнових кон’югатів,

нітротирозину та аргініну в сироватці крові жінок досліджуваних груп

Показники І підгрупа

n=50 ІІ підгрупа

n=50

До лікування Після лікування До лікування Після лікування

Інтерлейкін-6, нг/л 10,4+0,32 8,68+0,48 10,1+0,28 4,63+0,42

Фактор некрозу пухлини-альфа, нг/л 208±7,8 176+8,8 202+5,3 94,3+8,7

Інтерлейкін-1 – бета, нг/л 32,9+1,1 27,2+1,1 32,4±1,2 16,3+1,3

Дієнові кон’югати, од.оп. щільності/мл 1,81+0,04 1,56±0,06 1,79±0,05
1,14±0,04

Нітротирозин. мкг/л 35,1+1,32 26,0+1,13 36,6±1,09 17,5±0,99

Аргінін, мкмоль/л 46,8+1,27 52,6+1,21 46,8+1,30 60,7+1,33

Пропонований нами терапевтичний комплекс виявився більш ефективним, ніж
традиційний набір засобів лікування загрози переривання вагітності.
Вміст ІЛ-6 в сироватці крові протягом терміну лікування падав на 54%,
ФНП-? – на 53,3%,

ІЛ-1-?- на 49,7%, нітротирозину – на 52%, рівень аргініну в сироватці
крові за час лікування збільшився на 29,7%.

Після проведеного лікування у вагітних з загрозою переривання вагітності
відбулась повна нормалізація рівня загальних фосфоліпідів та активності
фосфоліпази. При цьому рівень лізофосфатидилхоліну зменшився на 35,6%,
сфінгомієліну – на 5,2%. Концентрація фосфатидилхоліну зросла на 13%,

а фосфатидилетаноламіну – на 14,5%.

Ефективність лікування загрози переривання вагітності нами оцінювалось
не лише під час вагітності, а і по кінцевому її результату, тобто за
перебігом пологів та станом здоров’я новонароджених.

Оцінюючи ефективність лікування жінок з загрозою переривання вагітності,
встановлено, що запропоноване нами лікування дозволяє пролонгувати
вагітність в середньому на 3 тижні і скоротити до 12,5% кількість жінок,
які народили раніше 36 тижнів вагітності, в порівнянні з 48,8% при
традиційному лікуванні.

Переваги пропонованого нами лікування знайшли також відображення і в
рівнях маркерів запалення в амніотичній рідини. У порівнянні з
традиційним лікуванням в амніотичній рідині породіль, що лікувались під
час вагітності за запропонованими нами підходами, рівень ІЛ-6 був меншим
в 1,7 рази, та ІЛ-1? – в 1,96 рази, ФНП-? – в 1,46 рази, нітритів та
нітратів – в 1,5 рази. Однак, за абсолютними значеннями вказані вище
показники залишались все ж таки вищими, ніж в амніотичній рідині жінок
контрольної групи.

В амніотичній рідині породіль, які під час вагітності лікувались
запропонованим нами терапевтичним комплексом, виявлялись більш
сприятливі співвідношення між фосфоліпідними фракціями і більш низькі
величини поверхневого натягу. Зокрема поверхневий натяг амніотичної
рідини жінок, що отримували пропонований нами комплекс лікарських
засобів, виявився на 14% меншим, ніж у жінок, що отримували традиційне
лікування і за абсолютною величиною достовірно не відрізнявся від
поверхневого натягу амніотичної рідини жінок контрольної групи. В цій
групі реєструвався більш високий вміст загальних фосфоліпідів (на
11,0%), фосфатидилхоліну (на 11,0%), більш низькі рівні сфінгомієліну
(на 17,0%) та особливо лізофосфатидилхоліну (на 39,0%). Значно нижчим
виявилось також співвідношення фосфатидилхолін/лізофосфатидилхолін (в
1,7 рази).

Важливо відмітити, що в групі породіль, які отримували під час
вагітності пропонований нами комплекс, практично повністю
нормалізувалось співвідношення між фосфатидилхоліном і сфінгомієліном.
Однак повної нормалізації складу амніотичної рідини (до значень у жінок
контрольної групи) вдалось добитись не по всім показникам.

Ефективність пропонованого нами підходу до лікування загрози переривання
вагітності і його переваги над традиційним лікування, нами також були
доведені кращим станом здоров’я новонародженого.

Як свідчать отримані дані в групі породіль, що під час вагітності
лікувались запропонованим нами комплексом, стан новонароджених за шкалою
Апгар був значно кращим, ніж у новонароджених, матері яких лікувались
традиційними методами.

В групі породіль, які під час вагітності лікувались традиційними
методами, більш як у третини їх новонароджених реєструвався синдром
дихальних розладів,

а в групі породіль, які лікувались пропонованим нами методом, дихальні
розлади реєструвались лише у 12,5% новонароджених. В останній групі діти
народжувались також з кращими антропометричними показниками.

Дослідження компонентів пуповинної крові новонароджених також
підтвердили переваги пропонованого нами підходу до лікування загрози
переривання вагітності. Діти з цієї групи жінок народжувались з більш
низькими (на 55,0%) рівнями нітротирозину в плазмі пуповинної крові, ніж
діти з групи породіль, які лікувались традиційними методами і за цим
показником практично не відрізнялись від дітей, народжених матерями
контрольної групи.

Для визначення поверхневого антигену у новонароджених, з метою
діагностики вертикальної трансмісії віруса гепатита В, ми користувались
імунохроматографічними експрес тестами.

Як свідчать отримані дані, у новонароджених від вагітних жінок, які
отримували запропоновану нами профілактику (ІІ підгрупа), в одному
випадку (2,0%) експрес тест був позитивним, а в І підгрупі у 12 (24,0%)
жінок експрес тест на виявлення поверхневого антигену виявився
позитивним. Отримані дані свідчать про високу ефективність
запропонованої нами профілактики вертикальної трансмісії вірусу гепатиту
В.

Отже, запропоновані нами нові підходи до профілактики вертикальної
трансмісії віруса гепатита В від матері до дитини, у жінок, які хворіють
на вірусний гепатит В, виявились ефективними.

Таким чином комплекс лікувальних заходів, який включає призначення
препаратів з противірусними, спазмолітичними, імуномодулюючими,
протизапальними та метаболічними властивостями (кагоцел, енгістол,
траумель С, магне В6 вібуркол) має безсумнівні переваги перед
традиційним підходом до лікування загрози переривання вагітності, так як
його ефективність склала 96%.

Висновки

В дисертаційній роботі досліджено патогенетичне значення
запально-інфекційних чинників в ініціюванні передчасних пологів у жінок,
які хворіють на ВГВ і обґрунтовані нові підходи до прогнозування та
фармакотерапії загрози переривання вагітності, а також вертикальної
трансмісії віруса гепатита В від матері до дитини.

У вагітних жінок, які хворіють на вірусний гепатит В, найбільш частими
ускладненнями є загроза невиношування (25,0%), анемія (64,0%),
несвоєчасний вилив навколоплідних вод (46,0%) і передчасні пологи
(22,0%), затримка розвитку плоду (23,1%).

Перебіг вагітності у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В
супроводжується помірним зростанням рівня прозапальних цитокінів (13,6%)
та маркерів оксидативного та нітрозативного стресів, активацією
фосфоліпази А2 (10,6%). Загроза переривання вагітності на фоні ВГВ
супроводжується значним підвищенням в крові та цервікальному слизу рівня
ІЛ-6 (в 4,5 рази), ІЛ-1-?

(в 2,2 рази), ФНП-? (в 3,1 рази), рівня дієнових кон’югатів (в 2 рази),
білкових карбонільних груп (в 1,8 рази), нітротирозину (в 2,9 рази),
зниженням концентрації аргініну (в 1,5 рази), різкою активацією
фосфоліпази (на 79%) та підвищенням утворення лізофосфатидилхоліну (на
89%).

Проведений нами кореляційний аналіз показав наявність тісних зв’язків
між рівнем маркерів запалення та терміном пологів, причому ці зв’язки
мають зворотній характер, тобто чим більший вміст цитокінів в сироватці
крові чи концентрація ІЛ-6 або феритину в цервікальній рідині тим раніше
наступали пологи. Cила зв’язку між терміном пологів та рівнем
досліджуваних маркерів запалення тим більша, чим меншим є розрив часу
між терміном обстеження жінок та майбутніми передчасними пологами. Cлід
зазначити тісний зв’язок строку передчасних пологів з вмістом ІЛ-6 в
цервікальному секреті. У всіх вагітних з ВГВ коефіцієнти кореляції між
концентрацією ІЛ-6 в цервікальному секреті та строком пологів виявились
вищими, ніж коефіцієнти кореляції щодо вмісту цього цитокіну в сироватці
крові. Кореляції між вмістом феритину в цервікальному секреті та строком
пологів за силою наближались до таких щодо рівня цитокінів в сироватці
крові.

Комплексне застосування сучасних методів інструментальної діагностики у
вагітних жінок, які хворіють на вірусний гепатит В разом з імунологічним
моніторингом (ФНП-?, ІЛ-1-?, ІЛ-6) – є високоефективним та інформативним
у прогнозуванні внутрішньоутробного стану плоду.

Застосування імунохроматографічних тестів з метою діагностики
поверхневого антигену (HBsAg), результати яких можна вважати точними та
достовірними при виявленні маркерів вірусного гепатиту В у
новонароджених дозволить почати лікування новонародженого в найкоротший
термін – ще до виявлення клінічних ознак вірусного гепатиту В. Виявлено,
що при традиційних методах лікування інфікування новонароджених вірусом
гепатиту В виникає в 24% випадків. Запропонований комплекс профілактики
вертикальної трансмісії вірусу гепатита В дозволив знизити частоту
інфікування до 2% випадків.

Науково обґрунтовано застосування індуктора інтерферону («Кагоцел»), та
комплексу антигомотоксичних препаратів і антигіпоксичного комплексу
(«Актовегін», «Магне В-6», «Кагоцел», «Енгістол», «Траумель С»,
«Вібуркол», «Гепар композітум», «Плацента композітум», та «Бетадін») з
метою корекції передчасного переривання вагітності на фоні вірусного
гепатита В. Цей комплекс зменшує пероксидацію ліпідів, підвищує
стабільність клітинних мембран. Зазначені заходи покращують стан системи
мати-плацента-плід (внутрішньоутробна гіпоксія на 19,61%, синдром
затримки розвитку плода на 17,4%, рівень перинатальної захворюваності на
14,6%, кількість асфіксій новонароджених на 11,2%), перебіг вагітності.

Практичні рекомендації

Жінки, які хворіють на вірусний гепатит В потребують пильного
спостереження під час вагітності та виділення в групу ризику по розвитку
акушерських та перинатальних ускладнень.

В практику роботи родопомічних закладів доцільно впровадити планове
обстеження даного контингенту вагітних з використанням експрес тестів.

В практику роботи родопомічних закладів доцільно впровадити планове
обстеження новонароджених від матерів, які хворіють на вірусний гепатит
В, за допомогою імунохроматографічних експрес тестів з метою ранньої
діагностики вірусного гепатиту В.

В практику роботи родопомічних закладів для застосування, з метою
лікування загрози переривання вагітності та профілактики вертикальної
трансмісії у вагітних з вірусним гепатитом В доцільно призначати на
першому етапі (лікування загрози переривання вагітності) препарати
«Кагоцел», «Енгістол», «Траумель С», «Вібуркол», та «Магне В-6», а на
другому етапі (профілактики вертикальної трансмісії) препарати «Гепар
композітум», «Плацента композітум», та «Актовегін».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Камінський В.В., Гончар К.В., Кравець А.О., Маслій Ю.В. Порівняльна
характеристика методів лікування передчасних пологів у жінок, які
хворіють та перехворіли на вірусний гепатит В // Вісник наукових
досліджень. – 2003. – № 1. – С. 98-100 (дисертант провів огляд
літературних джерел, статистичну обробку матеріалу, підготував статтю до
друку).

Камінський В.В., Гончар К.В., Кравець А.О. Опыт применения препарата
Магне В6 при беременности отягощенной вирусным гепатитом //
Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 3 (19). – С. 61-62
(дисертант провів огляд літературних джерел, статистичну обробку
матеріалу, підготував статтю до друку).

Камінський В.В., Гончар К.В. Профілактика вертикальної трансмісії віруса
гепатиту В у вагітних, які хворіють на вірусний гепатит В //
Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 4 (29). – С. 164-166
(дисертант виконав забір матеріалу, аналіз, статистичну обробку,
підготував статтю до друку).

Гончар К.В. Комплексне лікування загрози переривання вагітності у жінок,
які хворіють на вірусний гепатит В // Здоровье женщины. – 2006. – № 4
(28). – С. 50-54 (самостійна).

Камінський В.В., Кравець А.О., Гончар К.В. Сучасний підхід у лікуванні
загрози переривання вагітності у жінок, які хворіють або перехворіли на
вірусний гепатит В // Здоровье женщины. – 2006. – № 4 (29). – С. 44-49
(дисертант виконав забір матеріалу, аналіз отриманих результатів
дослідження, статистичну обробку, підготував статтю до друку).

АНОТАЦІЯ

Гончар К.В. Прогнозування та профілактична корекція невиношування
вагітності та стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний
гепатит В. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням комплексного прогнозування невиношування
вагітності на фоні вірусного гепатиту В. Встановлено високу частоту
трансмісії вірусу гепатиту В від матері до новонародженого. У роботі
вперше визначено рівень маркерів запалення у жінок, які хворіють на
вірусний гепатит В, встановлено кореляційний зв’язок між рівнем
запальних медіаторів та станом новонародженого.

Науково обґрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров’я
застосування індуктора інтерферону, та комплексу антигомотоксичних
препаратів і антигіпоксичного комплексу з метою профілактичної корекції
передчасного переривання вагітності, та профілактики вертикальної
трансмісії вірусу гепатиту В від матері до дитини, у жінок, які хворіють
на вірусний гепатит В.

Ключові слова: вірусний гепатит В, загроза переривання вагітності,
прогнозування, маркери запального процесу, профілактична корекція,
вертикальна трансмісія.

АННОТАЦИЯ

Гончар К.В. Прогнозирование и профилактическая коррекция невынашивания
беременности и состояния новорожденного у женщин, которые болеют
вирусным гепатитом В. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Национальный
медицинский университет имени О.О. Богомольца, Киев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам комплексного прогнозирования
невынашивания беременности на фоне вирусного гепатита В. Установлена
высокая частота трансмиссии вируса гепатита В от матери к
новорожденному. В работе впервые определен уровень маркеров воспаления у
женщин, которые болеют вирусным гепатитом В, установлена корреляционная
связь между уровнем воспалительных медиаторов и состоянием
новорожденного, а также определение поверхностного антигена в крови
новорожденного с использованием экспресс тестов.

Полученные результаты позволили выделить группы показателей с разной
диагностической ценностью. К показателям с наибольшей прогностической
ценностью (более 60,0%) относится содержание ИЛ-6 и феритина в
цервикальной слизи; уровни ИЛ-6, нитротирозина в сыворотке крови. К
группе показателей со средней прогностической ценностью (50-60%)
относятся ТНФ-?, ИЛ-1(.

Течение беременности у женщин, которые болеют вирусным гепатитом В
сопровождается умеренным ростом уровня провоспалительных цитокинов
(13,6%) и маркеров оксидативного и нитрозативного стрессов, активацией
фосфолипази А2 (10,6%). Угроза прерывания беременности на фоне ВГВ
сопровождается значительным повышением в крови и цервикальной слизи
уровня ІЛ-6 (в 4,5 разы), ІЛ-1-? (в 2,2 разы), ФНО-? (в 3,1 раза),
уровня диеновых конъюгатов (в 2 раза), белковых карбонильных групп (в
1,8 раза), нитротирозина (в 2,9 раза), снижением концентрации аргинина
(в 1,5 раза), резкой активацией фосфолипазы (на 79%) и повышением
образования лизофосфатидилхолина (на 89%).

Проведенный нами корреляционный анализ показал наличие тесных связей
между уровнем маркеров воспаления и сроком родов, причем эти связи имеют
обратный характер, то есть чем большее содержание цитокинов в сыворотке
крови или концентрация ІЛ-6 или феритина в цервикальном секрете тем
раньше наступали роды. Связь между сроком родов и уровнем исследуемых
маркеров воспаления тем больше, чем меньше разрыв времени между сроком
обследования женщин и преждевременными родами. Следует отметить, что
тесная связь срока преждевременных родов от содержания ІЛ-6 в
цервикальном секрете. У всех беременных с ВГВ коэффициенты корреляции
между концентрацией ІЛ-6 в цервикальном секрете и сроком родов оказались
выше, чем коэффициенты корреляции относительно содержания этого цитокина
в сыворотке крови.

Комплексное применение современных методов инструментальной диагностики
у беременных женщин, которые болеют вирусным гепатитом В вместе с
иммунологическим мониторингом (ФНП-?, ІЛ-1-?, ІЛ-6) – является
высокоэффективным и информативным в прогнозировании внутриутробного
состояния плода.

Применение иммунохроматографичных тестов с целью диагностики
поверхностного антигена (HBsAg), результаты которых можно считать
точными и достоверными при выявлении маркеров вирусного гепатита В у
новорожденных позволит начать лечение новорожденного в кратчайший срок –
еще до появления клинических признаков вирусного гепатита В. Обнаружено,
что при традиционных методах лечения инфицирования новорожденных вирусом
гепатита В возникает в 24% случаев. Предложенный комплекс профилактики
вертикальной трансмиссии вируса гепатита В позволил снизить частоту
инфицирования до 2% случаев.

Научно обосновано и внедрено в практику охраны здоровья применение
индуктора интерферона, комплекса антигомотоксических препаратов и
антигипоксического комплекса («Актовегин», «Магне В-6», «Кагоцел»,
«Енгистол», «Траумель С», «Вибуркол», «Гепар композитум», «Плацента
композитум») с целью профилактической коррекции прерывания беременности,
и профилактики вертикальной трансмиссии вируса гепатита В от матери к
ребенку, у женщин, которые болеют вирусным гепатитом В.

Эффективность предложенного комплекса профилактического лечения угрозы
прерывания беременности, а также профилактики вертикальной трансмиссии
вируса гепатита В подтверждена положительной динамикой показателей
биофизического профиля плода, данных кардиотокографии, снижения уровня
воспалительных цитокинов, и данными, полученными при использовании
экспресс тестов на предмет выявления поверхностного антигена в крови
новорожденных.

Ключевые слова: вирусный гепатит В, угроза прерывания беременности,
прогнозирования, маркеры воспалительного процесса, профилактическая
коррекция, вертикальная трансмиссия.

ANNOTATION

Gonchar K.V. Prognosis and prophylactic correction of interruption of
pregnancy and state of new-born at women with viral hepatitis B. –
Manuscript.

The thesis for the gaining of scientific degree of candidate of medical
sciences in speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – National
medical university named after O.O. Bogomolеts, Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to the questions of complex prognosis of the
premature of interruption of pregnancy caused by viral hepatitis B. It
has been defined high frequency of transmission of virus of hepatitis B
from mother to a new-born. For the first time the level of markers of
inflammation at women with viral hepatitis B was defined. It was defined
correlation connection between the level of inflammatory mediators and
state of new-born.

It was scientifically unsubstantiated and was included in practice of
health care the application of inductor of interferon, and complex of
antihomotocsical preparations and antihypocsical complex with the
purpose of prophylactic correction of the premature interruption of
pregnancy, and prophylaxises of vertical transmission of virus of
hepatitis B from mother to a child, at women with viral hepatitis B.

Keywords: viral hepatitis B, threat of interruption of pregnancy,
prognosis, markers of inflammatory process, prophylactic correction,
vertical transmission.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АМО амплітуда миттєвих осциляцій

ВГВ вірусний гепатит В

ГВ гепатит В

ІЛ інтерлейкін

ФНП-? фактор некрозу пухлин

ФПН фетоплацентарна недостатність

АлАТ аланін-аміно-трансфераза

АсАТ аспартат-аміно-трансфераза

БФП біофізичний профіль

КТГ кардіотокографія

____________________________________________

Підписано до друку 27.09.2007 р. Формат 60*90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 106

____________________________________________

“Видавництво “Науковий світ””®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504.

200-87-13, 200-87-15, 8-050-525-88-77

PAGE 1

Основна група

Контрольна

група

0

20

40

60

80

відсотки

своєчасне

відходження

навколоплідних вод

раннє відходження

навколоплідних вод

передчасне

відходження

навколоплідних вод

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *