Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагностика та профілактика (автореферат)

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ЦИМЕРМАН

ОЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 636.7:618.1:616–07/08

Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагностика та профілактика

16.00.07 – ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Кошовий Віктор Павлович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри акушерства, гінекології і

біотехнології розмноження тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Сергієнко Олексій Іванович,

Державний науково-дослідний контрольний інститут

ветеринарних препаратів та кормових добавок,

(м. Львів), головний науковий співробітник лабораторії

контролю аерозолів, дезінфектантів та антигельмінтиків

Харенко Микола Іванович,

доктор ветеринарних наук, професор

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства

Захист дисертаційної роботи відбудеться „28” лютого 2008р. о 15 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському
національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені
С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів вул. Пекарська, 50, аудиторія
№ 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
за адресою: 79010, м. Львів вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий „22” січня 2008р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем ветеринарного акушерства
та кінології є своєчасна діагностика та профілактика патологій розвитку
плодів у пренатальний період. У практичній ветеринарній медицині до
тепер не існувало надійних та спеціальних методів діагностики стану
розвитку ембріонів, плодів та новонароджених цуценят. Тому виникла
необхідність у створенні програм оцінки стану розвитку ембріонів, плодів
та новонароджених цуценят.

Розробка ефективних експрес діагностичних програм визначення потенціалу
розвитку ембріона, плода та новонародженого має перспективу на
впровадження у практику ветеринарної медицини.

Профілактика згаданої патології можлива лише при застосуванні комплексу,
який включає: визначення стану розвитку плодів (у залежності від періоду
розвитку), а також застосування препаратів, дія яких направлена на
нормалізацію структури і функції фетоплацентарного комплексу як з боку
матері так і плода.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідної
роботи кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження
тварин Харківської державної зооветеринарної академії на тему: „Розробка
програми комплексної діагностики, профілактики та терапії тварин з
перинатальною патологією, післяродовими метро- та гонадопатіями” (номер
державної реєстрації 0105U00600).

Мета та завдання досліджень. Мета досліджень полягала у з’ясуванні
механізмів розвитку пренатальної гіпотрофії у собак; розробці способів
оцінки стану ембріонів, плодів та новонароджених; розробці, апробації та
впровадженню у практичне виробництво програми діагностики та
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак.

Для досягнення мети нами були поставлені наступні завдання:

з’ясувати механізми розвитку пренатальної гіпотрофії у собак;

розробити діагностику стану плодів та новонароджених з використанням
комп’ютерних технологій, колпоцитограм, сонограм з наступною
експериментальною перевіркою та апробацією у клінічній практиці;

обґрунтувати методи профілактики пренатальної гіпотрофії у собак;

визначити їх терапевтичну та економічну ефективність.

Об’єкт досліджень: форми і види пренатальної гіпотрофії у собак,
патологія ембріонів, плодів та новонароджених цуценят (до однієї доби).

Предмет досліджень: морфофункціональний стан органів плодів (щитовидна
залоза, наднирники, печінка) та органів статевої системи (яєчники,
матка), а також хоріальної частини плаценти. Механізми розвитку
пренатальної гіпотрофії у собак. Способи оцінки стану ембріонів, плодів
та новонароджених; методи діагностики та профілактики пренатальної
гіпотрофії у собак, визначення терапевтичної та економічної
ефективності.

Методи досліджень: клінічні (огляд, пальпація, ультразвукове дослідження
ембріонів, плодів та діагностичний забій), морфологічні (маса плодів на
58 добу розвитку, їх органів; розміри, маса плаценти), біохімічні
(загальний білок, неорганічний кальцій, неорганічний фосфор, кислотна
ємність, вітамін А), статистичні (підрахунок відсотку народження
цуценят-гіпотрофіків у виводку, їх подальший розвиток). Цифрові дані
оброблено біометричним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначено
морфофункціональний стан фетоплацентарного комплексу плодів у собак з
пренатальною гіпотрофією. Розроблено способи оцінки стану ембріонів,
плодів та новонароджених з використанням сучасних комп’ютерних
технологій, сонографії та колпоцитоскопії. Розроблено спосіб
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак з використанням
комп’ютерних програм та вітамінно-мінеральних і вітамінно-гормональних
препаратів. Розроблено комп’ютерні програми поправок дозування
препаратів у ембріональний та фетальний періоди розвитку. Визначено
терапевтичну та економічну ефективність програми діагностики та
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано та запропоновано
практичну і конкретну програму діагностики та профілактики пренатальної
гіпотрофії у собак, яку можна використовувати в умовах клініки дрібних
тварин.

Матеріали дисертаційної роботи використовують при вивченні курсу
„Акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин” на
факультетах ветеринарної медицини, Харківської державної зооветеринарної
академії та Сумського національного аграрного університету, технології
виробництва і переробки продуктів тваринництва, а також для слухачів
інституту післядипломної освіти цих вузів.

Пропозиції щодо діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у
собак увійшли до методичних рекомендацій „Комплексна діагностика та
профілактика пренатальної патології у собак”, схвалених
навчально-методичною комісією зі спеціальності „Ветеринарна медицина”
(протокол № 4 від 27 вересня 2006 року), колегією Головного управління
ветеринарної медицини у Харківській області (протокол 07/6 від 16
листопада 2006 року), та впроваджені у розплідниках Харківської і
Львівської областей.

Особистий внесок здобувача. Обґрунтування вибраного напрямку досліджень
і особливості методичного підходу розроблені разом з науковим
керівником.

Експериментальні дослідження з з’ясування механізмів розвитку
пренатальної гіпотрофії у собак, розробки способів оцінки стану
ембріонів, плодів та новонароджених, а також розробки програми
діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії проведено особисто
дисертантом на базі розплідників Харківської та Львівської областей та
лабораторій кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження
тварин, клінічної бази факультету ветеринарної медицини ХДЗВА.
Дослідження вмісту вітаміну А у печінці (сук та плодів) проведено при
безпосередній участі дисертанта у лабораторії клінічної біохімії
Національного наукового інституту експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини м. Харкова.

Особисто дисертантом проведено огляд та аналіз джерел наукової
літератури за темою дисертації, статистичну обробку отриманих даних.

Викладення результатів досліджень, їх аналіз та обговорення, наукова
інтерпретація, узагальнення, висновки та пропозиції для виробництва,
підготовка їх до друку, дисертації та автореферату здійснено здобувачем
самостійно при консультації наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень пройшли
апробацію на:

Міжнародній науково-виробничій конференції „Стан і перспективи розвитку
біотехнології відтворення тварин” 29 березня 2005р. (м. Харків);

Міжнародній науково-практичній конференції „Здобутки і перспективи
розвитку ветеринарної медицини”, 28-30 вересня 2005р (м. Суми);

Міжнародній практичній конференції присвяченої 155-ти річчю з дня
заснування Харківської державної зооветеринарної академії, 20-23 вересня
2006р. (м. Харків);

Міжнародній науково-практичній конференції „Наукові та практичні аспекти
ветеринарної медицини України”, 27-29 вересня 2006р. (м. Біла Церква).

Звітній конференції за результатами наукової діяльності вчених
факультету ветеринарної медицини і ХДЗВА (з міжнародною участю)
«Актуальні питання ветеринарної медицини”, 24-25 квітня 2007р. (м.
Харків).

Публікації. За матеріалом дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових
праць, з яких одноосібно 4, у співавторстві 7. У фахових виданнях, що
входять до переліку, затвердженого ВАК України видано 6 наукових праць,
отримано два деклараційних патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, огляду літератури, методів досліджень, результатів власних
досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій
виробництву, списку використаних джерел, що містять 213 найменувань, у
тому числі 51 зарубіжних авторів, додатків.

Робота написана на 184 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 28
таблицями, 14 схемами, 3 графіками та 49 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконували в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології і
біотехнології розмноження тварин, клінічної бази факультету ветеринарної
медицини Харківської державної зооветеринарної академії, а також у
розплідниках різної форми власності м. Харкова, Харківської та
Львівської областей.

Матеріалом дослідження слугували вагітні суки породи німецька вівчарка.
Для експериментальних досліджень використовували тварин, що не мали
породної цінності, на різних термінах вагітності, їх ембріони, плоди та
цуценята (віком до однієї доби).

Дослідження з метою визначення етіопатогенезу пренатальної гіпотрофії у
собак було проведено в умовах клінічної бази кафедри акушерства,
гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної
зооветеринарної академії. Для експерименту було відібрано дві групи
тварин (по три тварини у кожній), яких відбирали за принципом аналогів.
Собаки не мали породної цінності, були віком 2-3 роки, масою 25-30 кг.

Лабораторні дослідження з метою визначення окремих біохімічних
показників у вагітних сук проведено з використанням загальноприйнятих
методик. Визначали вміст у сироватці крові загального білку,
неорганічного кальцію, фосфору, кислотної ємності, вітаміну А, а також
ретинол у печінці.

Діагноз – пренатальна гіпотрофія цуценят ставили на підставі
морфометричних показників плодів, отриманих від сук на 58 добу
вагітності, а також морфофункціональних змін у органах плодів
(щитовидній залозі, печінці, наднирниках, матці, яєчниках) та плаценті.

Гістологічні та гістохімічні дослідження органів плодів проводили за
загальноприйнятою методикою. Зрізи щитовидної залози та печінки
робили по товщині органів у середній їх частині. Зрізи хоріальної
частини плаценти, матки, наднирників – перпендикулярно шарам органа.

Фарбування проводили гематоксиліном-еозином, за методом Маллорі та
Перлса. Визначали товщину коркового шару наднирників, діаметр фолікулів
щитовидної залози, та висоту фолікулярного епітелію, товщину стінки
матки, кількість маткових залоз на площі 1 см2 , їх діаметр.

У печінці визначали рівень гемопоезу, у хоріальній частині плаценти
наявність чи відсутність екстравазатів, вміст еластичних волокон,
ділянок гемосидерину.

Визначали кількість примордіальних (по периметру у місцях їх найбільшої
локалізації) фолікулів у яєчниках.

Вимірювання проводили за допомогою гвинтового окулярного мікрометра
(МОВ-1-15Х) не менше як у 10 місцях. Мікрофотографічні знімки робили за
допомогою спеціальної приставки на мікроскопі.

Схема експерименту проведеного з метою з’ясування механізмів розвитку
пренатальної гіпотрофії подана нижче (схема 1).

Наступні дослідження були спрямовані на розробку способу діагностики
пренатальної гіпотрофії у собак, який включає два розділи: перший –
проведення загального клінічного та вагінального дослідження; другий –
комп’ютерно-диференційне визначення стану розвитку ембріонів чи плодів.

Використовували клінічні, гінекологічні, сонографічні дослідження та
уперше запропонований для цього метод колпоцитоскопії.

Вагінальне дослідження проводили за допомогою гінекологічного дзеркала
для сук крупних порід (патент № 9393 UA) оцінювали загальний стан
статевих органів суки (стан шийки матки, слизової оболонки вагіни,
наявність чи відсутність патологічних процесів, новоутворень, запалень).

Схема 1

Експериментальне вивчення динаміки розвитку пренатальної гіпотрофії у
собак

Групи тварин

Контрольна (n=3) Дослідна (n=3)

Визначення

Біохімічні показники крові до і після еутаназії; Біохімічні показники
крові до і після еутаназії;

Раціон

Повноцінний за всіма поживними речовинами, а також вітамінами та
мінеральними речовинами. Неповноцінний за вітамінами та мінеральними
речовинами, повноцінний за білком, жирами та вуглеводами.

Лапаротомія на 58 добу вагітності

Визначення

Маси плодів, їх розмірів;

Відносної та абсолютної маси органів плодів;

Стан плаценти, щитовидної залози, печінки, наднирників, матки, яєчників.
Маси плодів, їх розмірів;

Відносної та абсолютної маси органів плодів;

Стану плаценти, щитовидної залози, печінки, наднирників, матки,
яєчників.

Також з метою оцінки стану ембріонів, плодів використовували
ультразвуковий метод. Ультразвукове дослідження проводили з
використанням сканера PICKER SE-150 та датчиків 5 і 7,5 мГц. Ехографічні
зображення досліджуваних органів фіксували на моніторі приладу і
зберігали на електронних носіях.

Результати проведених досліджень засвідчили існування зв’язку між
дефіцитом вітаміну А у організмі вагітних сук та порушеннями розвитку
плодів, зниженням їх маси, розмірів та морфофункціональними змінами у їх
органах (щитовидній залозі, печінці, наднирниках, яєчниках, матці та
хоріальній частині плаценти) і це стало основою для розробки способу
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак. Спосіб включає
застосування вітамінно-мінерального та вітамінно-гормонального
препаратів „Гравідоопт” та „Каплаестрол”.

Препарат „Гравідоопт” (патент №27044 UA) 1-3 фракція містить, у
залежності від фракції в-каротин, кальцій, залізо, цинк, магній та йод.
Кальцій – отримують з яєчної шкаралупи, залізо, цинк, магній з
гарбузового шроту. в-каротин – з рослини „Кавбуз” шляхом екстрагування.
Йод використовується хімічно чистий.

„Гравідоопт” впливає на імплантацію та розвиток ембріонів, плодів.
Складові препарату впливають на стан епітеліальних клітин, структуру і
функцію органів фетоплацентарного комплексу, активують
кальцієво-фосфорний обмін у організмі матері, впливають на розвиток
рефлекторної діяльності плодів.

Вітамінно-гормональний препарат „Каплаестрол” (патент № 64403А UA)
містить в-каротин та сумарні естрогени. в-каротин отримують з рослини
„Кавбуз” шляхом екстрагування. Сумарні естрогени – шляхом екстрагування
(хоріальної частини) жіночої плаценти.

Застосування „Каплаестролу” для сук нормалізує розвиток плаценти,
плодів, перебіг вагітності. Активує родову діяльність.

Об’єктом проведення досліджень з метою визначення впливу
вітамінно-мінерального препарату „Гравідоопт” (1-3 фракція) та
вітамінно-гормонального препарату „Каплаестрол” на пренатальний розвиток
плодів у собаки були суки, що не мали породної цінності, віком 3-4 роки,
масою 18-20 кг. Тварини належали кафедрі акушерства, гінекології і
біотехнології розмноження тварин ХДЗВА.

Сук за принципом аналогів було розділено на дві групи – контрольна
(n=3); дослідна (n=3).

Розміри плодів, їх органів та плаценти визначали за допомогою
сантиметрової стрічки, масу – електронними терезами.

Шматочки органів (щитовидна залоза, печінка, наднирники, яєчники, матка
та хоріальна частина плаценти), відбирали для проведення гістологічного
та гістохімічного дослідження. Їх фіксували у 10% розчині нейтрального
формаліну, рідині Карнуа. Готували блоки і зрізи за загальноприйнятими
правилами гістологічної техніки.

Зрізи фарбували гематоксиліном-еозином, за методом Маллорі та Перлса.

Виробничу перевірку програми комплексної діагностики та профілактики
пренатальної гіпотрофії у собак провели в умовах розплідників м. Харкова
та на базі Великомостівського навчального прикордонного загону
Львівської області.

Терапевтичну ефективність визначали враховуючи: стан ембріонів, плодів,
клінічний стан та потенціал розвитку новонароджених цуценят, тривалість
родової діяльності.

Економічну ефективність програми комплексної діагностики та профілактики
пренатальної гіпотрофії у собак визначали за загальноприйнятими
розрахунками.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Механізми розвитку пренатальної гіпотрофії у собак при А – вітамінній
недостатності

Дані таблиці 1 свідчать, що у сук дослідної групи за період
неповноцінної годівлі відбулося зниження вітаміну А як у печінці так і у
сироватці крові. Також у цих тварин реєстрували зниження загального
білку (на 15,9%), неорганічного кальцію (22,42%), неорганічного фосфору
(40,44%) та кислотної ємності (на 18,6%).

Таблиця 1

Біохімічні показники крові у сук дослідної та контрольної груп

Біохімічні показники Показники, що відповідають існуючим нормам Групи
тварин

%

Р

Контрольна (n=3) Дослідна (n=3)

Загальний білок, г/100 мл 5,9-7,6 6,77±0,2 5,7±0,12 15,9 0,999

Неорганічний кальцій, мг/100 мл 10-12,5 11,73±0,22 9,1±0,12 22,42 0,999

Неорганічний фосфор, мг/100 мл 3-4,5 4,03±0,12 2,4±0,12 40,44 0,999

Кислотна ємність, мг/100 мл 220-340 313,33±8,82 255±5,12 18,6 0,999

Вітамін А у печінці, мкг/г – 40±0,58 32±3,93 20 0,999

Вітамін А у сироватці крові,

мкг/г 0-1 0,91±0,03 0,17±0,01 18,6 0,999

Р< 0,999 критерій високої вірогідності. Проведеними дослідженнями встановлені зміни у розмірі хоріальної частини плаценти сук з дефіцитом вітаміну А (таблиця 2). Таблиця 2 Розміри плаценти сук дослідної та контрольної груп Показники Групи тварин % Контрольна (n=3) Дослідна (n=3) Довжина хоріальної частини плаценти, см 16,44±0,09 15,7±0,10 4,5 Ширина хоріальної частини плаценти, см 3,1±0,05 2,9±0,09 6,45 Маса плаценти, г 41,5±0,86 33,84±0,49 18,45 Площа хоріальної частини плаценти, см2 50,96±0,71 45,53±0,43 10,65 Дані таблиці 2. свідчать, що у тварин з дефіцитом вітаміну А спостерігали зниження розмірів хоріальної частини плаценти. Відбулось зменшення довжини (на 4,5%), ширини (6,45%), маси (18,45%) та площі (на 10,65%). На зрізах плаценти встановлені зміни структури, зниження вмісту еластичних та колагенових волокон. Виявлені ділянки гемосидерину, що свідчить про зміни фетального гемоглобіну і характеризується виходом залізу з комплексу гем. Результати досліджень показали, що отримані цуценята від сук з дефіцитом вітаміну А мали на 17,3% меншу масу тіла, а також масу окремих органів: серця, легень, шлунка та кишечника, печінки, селезінки, мозку, наднирників, щитовидної залози та матки з яєчниками (таблиця 3). Таблиця 3 Маса плодів та їх органів у сук контрольної та дослідної груп (58 доба вагітності) Група тварин Маса Плодів, г Серця, г Легень, г Шлунка та кишечника, г Печінки, г Нирок, г Селезінки, г Мозку, г Наднирників, г Щитовидної залози, г Матки з яєчниками, г Контрольна (n=22) 251,3 1,31 5,74 7,1 11,57 0,98 0,72 2,68 0,1 0,09 0,16 М±m 1,98 0,03 0,09 0,35 0,2 0,02 0,02 0,05 0,01 0,0 0,01 Дослідна (n=20) 207,7 1,08 3,93 6,66 8,15 0,99 0,45 1,9 0,07 0,04 0,11 М±m 3,62 0,03 0,07 0,09 0,15 0,03 0,03 0,15 0,0 0,0 0,0 ± -43,6 -0,23 -1,81 -0,44 -3,42 +0,01 -0,27 -0,78 -0,03 -0,05 -0,05 % 17,3 17,5 31,5 6,19 29,55 1 37,5 29,1 30 55,5 31,25 Р< 0,999 0,999 0,999++ 0,95 0,999 0,95+ 0,999 0,999 0,999 0,999 0,999 Примітка +Р<0,95 критерій низької вірогідності; ++Р<0,999 критерій високої вірогідності. Дані таблиці 3 свідчать, що у цуценят контрольної групи достовірно була більшою маса тіла, а також їх органів: легень, шлунка з кишечником, печінки, матки з яєчниками, селезінки, мозку, наднирникових залоз та щитовидної залози. У процентному відношенні найбільшу різницю по масі було відмічено у таких органах, як щитовидна залоза (55,5%), селезінка (37,5%), наднирники (30%), печінка (29,55%), мозок (29,1%), матка з яєчниками (31,25%). Мікроскопічно на зрізах печінки плодів-сук дослідної групи встановили явища дистрофії, низький рівень гемопоезу, великі обширні ділянки гемолізу. Наднирники характеризувалися слабким диференціюванням. Висота коркового шару становила 0,36 мм. У щитовидній залозі спостерігали збільшення та перерозтягненість фолікулів, потоншення їх стінки. Таким чином встановлено, що дефіцит вітаміну А викликає розвиток плацентарної недостатності, знижує трофічну функцію плаценти, призводить до затримки розвитку плодів, що в свою чергу закінчується неповноцінністю новонародженого приплоду. Розробка способу діагностики пренатальної гіпотрофії у собак Нами розроблено комп’ютерні програми оцінки стану ембріонів (17 доба розвитку), плодів на 35 добу, та 52 добу розвитку, а також новонароджених цуценят (віком до однієї доби). Ці програми базуються на інформаційних алгоритмах, отриманих у результаті клінічного, вагінального, ультразвукового досліджень та колпоцитоскопії. Програми розроблені за принципом СУБД (система узагальнення бази даних). Кожну з наведених програм, складено варіантно. Коли показники у межах норми діагностується високий потенціал розвитку (100 балів), помірковані відхилення показників – середній потенціал розвитку (75 балів), значні відхилення – низький потенціал розвитку (50 балів). Фахівцю необхідно лише внести визначену інформацію у комп’ютер, як у результаті буде автоматично поданий той чи інший потенціал розвитку ембріона, плода чи новонародженого. У широкому плані програми використали на 195 новонароджених цуценятах, породи німецька вівчарка, 56,4% з яких народилось з високим потенціалом розвитку, 18,47% з середнім, 25,13% з низьким, та склали групу ризику. Розробка способу профілактики пренатальної гіпотрофії у собак Наступним етапом нашої роботи була експериментальна перевірка та впровадження у практичну ветеринарну медицину комплексної програми діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у собак. Результати попередніх досліджень засвідчили існування зв’язку між дефіцитом вітаміну А у організмі вагітних сук та порушеннями розвитку плодів, зниженням їх маси, розмірів та морфофункціональними змінами у їх органах (щитовидній залозі, печінці, наднирниках, яєчниках, матці та плаценті), і це стало основою для розробки способу профілактики пренатальної гіпотрофії у собак. Спосіб включає застосування вітамінно-мінерального препарату „Гравідоопт” (патент № 27044 UA) та вітамінно-гормонального препарату „Каплаестрол”(патент № 64603 UA ) конкретної дії. Препарат „Гравідоопт” (1, 2 фракція) задавали у ембріональний (1-17 доба вагітності) та початковий фетальний (18-44 доба вагітності) періоди розвитку плодів. Препарат задають разом з кормом, щодня. Доза розраховувалась згідно потреб вагітної тварини та повноцінності раціону. У кінцевий фетальний період (45-60 доба вагітності) застосовують 3-ю фракцію препарату „Гравідоопт” та препарат „Каплаестрол”. Перший з них задавали щодня з кормом. Другий вводили інтраабдомінально у дозі 2 та 4 мл двічі, з інтервалом сім днів. Введення препарату „Гравідоопт” впливає на стан епітеліальних клітин, розвиток ембріонів, плодів, структуру і функцію органів фетоплацентарного комплексу. Забезпечує імплантацію ембріона, має вплив на розвиток і функціонування плаценти. Мінеральні речовини, що містяться у препараті активують кальцієво-фосфорний обмін у організмі матері. Впливають на розвиток органів, систем, регулюють розвиток рефлекторної діяльності плодів. Введення „Каплаестролу” нормалізує розвиток плаценти, плодів, перебіг вагітності, активізує родовий процес. При дозуванні запропонованих нами препаратів, необхідно враховувати не лише потреби в них вагітних тварин, а також стан розвитку ембріонів чи плодів. O th B t n ” U Jq `„Xa$ a$ Oe O B t I * l dh l n U & ded^fLg|itj?l®loooccccoUUUUUUUUUUUUUI a$ l AEq r?r¶r?ruyl{?}???†?<„oo†znnnnnnnn `„Xa$ ?F?????? ™kd? ?\??????? % % % % F F*F4F:FDFPFRFXFdFpF?F?F–FcF®F?FAEFOFTHFaF’¤”¤ooooooooiooooooooooooeYY о параметрів визначення (маса самки, вік, вгодованість, клінічний стан, повноцінність раціону, кількість цуценят у виводку, колпоцитоскопія та ультразвукове дослідження). Програми розроблено за принципом СУБД (система узагальнення бази даних), складено варіантно, коли показники у межах норми досягається максимальна сума 100 балів – високий потенціал розвитку, помірковані відхилення показників 75 балів – середній потенціал, значні відхилення 50 балів – низький потенціал розвитку ембріона чи плода. Поправки мають суттєві величини, що залежать від відмінностей діагностичних показників та потенціалу розвитку ембріона чи плода. Так собакам з високим потенціалом розвитку ембріонів чи плодів дозування препаратів проводиться у визначених величинах, при середньому потенціалі розвитку дозування препаратів збільшують на 25%, при низькому на 50%. Фахівцю необхідно лише ввести інформацію і в результаті автоматично подається потенціал розвитку ембріонів, плодів та відповідна до нього поправка по дозуванню препаратів. Експериментальну перевірку способу профілактики проведено на двох групах собак, які не мали породної цінності. Дослідну та контрольну групи тварин формували за принципом аналогів. Після введення препаратів у дослідних тварин змінились деякі біохімічні показники: зріс вміст загального білку (на 39,6%), неорганічного кальцію (32,3%), неорганічного фосфору (59,9%). Вміст вітаміну А у печінці достовірно збільшився на 34,8% і становив 44 мкг/г. У сироватці крові вміст вітаміну А збільшився у 2,5 рази і склав 0,91 мкг/г (таблиця 4). Таблиця 4 Біохімічні показники сук контрольної та дослідної груп Біохімічні показники Показни-ки, що відпові-дають існуючим нормам Групи тварин ± % Р< Контроль- на (n=3) Дослідна (n=3) До введення препаратів Після введення препаратів Загальний білок, г/100мл 5,9-7,6 4,77±0,27 4,7±0,9 6,8±0,35 +1,93 39,6 0,999 Кальцій, мг/100мл 10-12,5 9,7±0,06 9,5±0,21 12,57±0,19 +3,07 32,3 0,999 Фосфор, мг/100мл 3-4,5 2,7±0,06 2,67±0,15 4,27±0,09 +1,6 59,9 0,999 Кислотна ємність, мг/100мл 220-340 193,33±3,3 175±7,64 306,67±6,6 +131,7 75,2 0,999 Вітамін А в печінці, мкг/г – 28,67±0,88 – 44±0,58 +3,7 34,8 0,999 Вітамін А в сироватці крові, мкг/г 0-1 0,27±0,02 0,22±0,03 0,91±0,03 +0,69 У 2,5 рази 0,999 Примітка Р< 0, 999 критерій високої вірогідності Проведеною серією дослідів встановлено закономірну залежність вмісту вітаміну А у печінці вагітних сук та їх плодів: при збільшенні концентрації вітаміну А у печінці матері збільшується його вміст і у печінці плодів. При застосуванні вагітним сукам препаратів „Гравідоопт” та „Каплаестрол” збільшився рівень вітаміну А як у печінці сук так і їх плодів. У печінці сук дослідної групи після застосування препаратів вірогідно (Р<0,999) підвищився рівень вітаміну А (до 44 мкг/г), у сук контрольної групи він був у межах 30 мкг/г. Також достовірно (Р<0,999) зріс рівень вітаміну А і у печінці плодів дослідної групи (до 40,67). У плодів контрольної групи він знаходився у межах 20,67 мкг/г (таблиця 5). Таблиця 5 Вміст вітаміну А у печінці вагітних сук та їх плодів Вміст вітаміну А у печінці, мкг/г Контрольна група Дослідна група Вагітні суки (n=1) Плоди (n=3) Вагітні суки (n=1) Плоди(n=3) 1 30 20,67±1,76 1 43 40±1,15 2 27 23,67±1,2 2 44 40,67±0,67 3 29 21,33±2,4 3 46 39,33±1,76 Препарати „Гравідоопт” та „Каплаестрол” позитивно вплинули на розвиток та функціонування плаценти. Зросла: площа хоріальної часини плаценти (на 43%), та маса плаценти (на 33,45%). На мікроскопічному рівні плацента сук дослідної групи мала чітку структуру, високий рівень васкуляризації та вмісту еластичних і колагенових волокон. Капіляри заповнені еритроцитами. У плаценті сук контрольної групи виявляли місця екстравазатів зі значним ступенем насиченості. Реєстрували ділянки гемосидерину, що свідчить про зміни структури фетального гемоглобіну і може бути причиною розвитку метаболічного ацидозу та гіпоксії плодів. Застосування способу профілактики пренатальної гіпотрофії у собак дало змогу нормалізувати морфофункціональний стан плодів та їх органів. Дані таблиці 6 свідчать, що у цуценят дослідної групи відбулось достовірне збільшення маси тіла, та органів: легень, нирок, матки з яєчниками, селезінки, печінки, мозку, наднирникових залоз та щитовидної залози. У процентному відношенні найбільш збільшилась маса щитовидної залози (58,75%), печінки (49,18%) та наднирникових залоз (42,3%). Таблиця 6 Маса плодів та їх органів на 58 добу розвитку Група тварин Маса Плодів, г Серця, г Легень, г Шлунка та кишечника, г Печінки, г Нирок, г Селезінки, г Мозку, г Наднирниківг Щитовидної залози, г Матки з яєчниками, г Контрольна (n=21) 224,1 4,02 14,4 22,1 20,35 2,66 0,51 7,6 0,13 0,009 0,46 М±m 5,99 0,27 0,67 1,12 0,71 0,07 0,05 0,33 0,01 0,00 0,02 Дослідна (n=24) 255,7 3,89 16,5 19,31 40,05 2,82 1,97 8,88 0,229 0,24 0,59 М±m 1,12 0,07 0,29 0,28 0,36 0,05 0,08 0,11 0,01 0,01 0,05 ± +31,5 -0,13 +2,1 -2,79 +19,7 +0,16 +0,46 +1,28 +0,09 +0,14 +0,13 % 14,0 3,2 12,7 12,6 49,18 5,67 23,3 14,41 43,2 58,75 22 Р< 0,95 0,95 0,95 0,999++ 0,999 0,95+ 0,95 0,95 0,999 0,999 0,95 Примітка +Р<0,95 критерій низької вірогідності; ++Р<0,999 критерій високої вірогідності. Відбулися структурні зміни у органах плодів. У плодів дослідної групи печінка мала чітку структурованість, відсутність явищ дистрофії, високий рівень гемопоезу. Наднирникові залози відрізнялися структурним диференціюванням, збільшенням товщини коркового шару (на 24,4%). Морфофункціональні зміни щитовидної залози характеризувалися значним зменшенням розмірів фолікулів, зростанням висоти епітелію та кількості інтерфолікулярної тканини. Сонографічним дослідженням підтверджений позитивний вплив препаратів на розвиток ембріонів та плодів у сук дослідної групи (рис. 1-4). Колпоцитограма сук дослідної групи характеризувалася чіткою структурою клітин з інтенсивно забарвленою плазмою та ядрами, що свідчить про високий рівень естрогенів. У тварин контрольної групи реєстрували „дегенеративний” тип мазка, який характеризувався розмитістю контурів як цитоплазми так і ядер, утворенням гомогенних пластів із клітин без чітких меж між ними (рис. 5, 6). На заключному етапі досліджень визначали вплив розроблених препаратів „Гравідоопт” та „Каплаестрол” на стан плодів на 58 добу вагітності. Дослідженнями було встановлено, що цуценята на 58 добу вагітності мали масу на 14% вищу, повноцінно проявляли смоктальний та руховий рефлекси, температура їх тіла була вищою на один градус у порівнянні з цуценятами контрольної групи. Терапевтична і економічна ефективність способу комплексної діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії Впровадження комплексної програми діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у собак проведено в умовах розплідників м. Харкова та на базі Великомостівського навчального прикордонного загону Львівської області. Ефективність програми визначали на 116 суках породи німецька вівчарка. Проведеними дослідженнями з використанням диференційованої комп’ютерної програми визначення клінічного стану та потенціалу розвитку новонароджених цуценят встановлена висока терапевтична ефективність програми. Після введення препаратів зросла на 36,35% кількість цуценят з високим потенціалом розвитку. Цуценят, що склали групу ризику народилось на 35,16% менше ніж в контрольній групі тварин. Економічна ефективність способу досить висока. Впровадження розробленого способу дало можливість отримати прибуток за рахунок збільшення потенціалу розвитку та зниження рівня загибелі цуценят у розмірі 193,42 грн. на одне цуценя. ВИСНОВКИ У дисертації теоретично обґрунтовано і експериментально доведене вирішення проблеми пренатальної гіпотрофії у собак. На підставі отриманих результатів розроблено комплексну програму діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії, яка показала високу терапевтичну та економічну ефективність, що дозволяє об’єктивно оцінювати потенціал розвитку ембріонів, плодів та новонароджених і дає можливість своєчасно призначити корегуючу терапію для одержання повноцінного приплоду. 1. Пренатальна гіпотрофія є поширеною патологією у собак і коливається у межах 25% Однією з причин виникнення гіпотрофії є дефіцит вітаміну А, який впливає на фетоплацентарний комплекс, розвиток плацентарної недостатності, зниження трофічної функції плаценти, призводить до затримки розвитку плодів, що в свою чергу закінчується неповноцінністю новонародженого приплоду. 2. Розроблена нами програма діагностики пренатальної гіпотрофії у собак, включає впровадження комп’ютерних програм оцінки стану ембріонів, плодів, а також диференційної комп’ютерної програми визначення клінічного стану та потенціалу розвитку новонароджених цуценят, дозволяє своєчасно і ефективно застосовувати методи корегуючої терапії. 3. Пероральне введення препарату „Гравідоопт” впливає на імплантацію, розвиток ембріонів і плодів. Складові препарату впливають на стан епітеліальних клітин, структуру і функцію органів фетоплацентарного комплексу (в-каротин), активують обмінні процеси у організмі, впливають на розвиток та формування внутрішніх органів плодів. 4. Розроблені і впроваджені комп’ютерні програми поправок дозування препаратів „Гравідоопт” (1-3 фракція) та „Каплаестрол” дозволяють корегувати дози препаратів з урахуванням живої маси, віку, вгодованості, клінічного стану самки, повноцінності раціону, кількості плодів, ультразвукового дослідження, колпоцитограм та стану органів статевої системи. 5. Розроблений спосіб профілактики пренатальної гіпотрофії у собак забезпечує збільшення довжини ембріонів на 2,5 мм, плодів – 9,5 мм. Новонароджені цуценята при народжені мали більшу масу на 163,5г та розміри – 3,25 см. 6. Розроблений спосіб профілактики пренатальної гіпотрофії у собак дозволив по дослідній групі отримати на 36,35% більше цуценят з високим потенціалом розвитку. Цуценят, що склали групу ризику народилось на 35,16% менше ніж у контрольній групі тварин. 7. Економічна ефективність програми комплексної діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у собак становила 193,42 грн. на одне цуценя. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. Для об’єктивного визначення потенціалу розвитку ембріонів, плодів та новонароджених у сук породи німецька вівчарка пропонуємо використовувати комп’ютерні програми оцінки стану ембріонів, плодів та диференційну комп’ютерну програму визначення клінічного стану і потенціалу розвитку новонароджених цуценят, з метою своєчасного проведення корегуючої терапії. 2. Для профілактики пренатальної гіпотрофії плодів у сук породи німецька вівчарка пропонуємо застосовувати перорально вітамінно-мінеральний препарат „Гравідоопт” (1-3 фракція) та інтраабдомінально вітамінно-гормональний препарат „Каплаестрол”. Фракції препарату „Гравідоопт” задавати у ембріональний, початковий та кінцевий фетальні періоди розвитку, щодня з кормом у дозі 5-60 г, препарат „Каплаестрол” у кінцевий фетальний період у дозі 2-4 мл, двічі з інтервалом сім днів. Поправки по дозуванню препаратів розраховувати із допомогою комп’ютерних програм поправок дозування препаратів у залежності від потенціалу розвитку ембріонів чи плодів. 3. Отриманні дані рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання ветеринарного акушерства, гінекології і фармакології для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю III і IV рівнів акредитації. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Кошовий В.П., Цимерман О.О. Оцінка стану плодів собак та способи підвищення їх життєдіяльності // Ветеринарна медицина України. – 2006. – №12. – С. 29-31. (Дисертантом проведено апробацію розробленої програми морфо-функціонального, клінічного стану та потенціалу розвитку новонароджених цуценят). Кошовий В.П., Іванченко М.М., Скляров П.М., Федоренко С.Я., Цимерман О.О. Оцінка шляхів введення ретинолу ацетату та в – каротину в організм тварин // Ветеринарні науки. Зб. наук. праць. – Харків, 2007. – Вип. 14 (39), Ч. 2, Т. 1. – С. 201-207. (Дисертант брала безпосередню участь у проведені науково-практичних дослідів і аналізі результатів) Цимерман О.О. Гінекологічне дзеркало для сук крупних порід та можливості його використання в практиці ветеринарної медицини // Вісник Сумського НАУ. Серія “Ветеринарна медицина”. – Суми, 2005. – №1-2 (13-14). – С. 60-64. (Дисертант безпосередньо брала участь у розробці гінекологічного дзеркала для сук крупних порід, розробці методики його використання у практичній ветеринарній медицині). Цимерман О.О. Розробка програми визначення клінічного стану та по-тенціалу розвитку новонароджених цуценят // Вісник Сумського НАУ. Серія “Ветеринарна медицина”. – Суми, 2006. – № 1-2 (15-16). – С. 213-217. (Дисертант провела науково-практичні досліди і написала статтю). Цимерман О.О. Оцінка стану плода під час вагітності у сук // Ветеринарні науки: Зб. наук. праць Харківської державної зооветеринарної академії. – Харків, 2006. – Вип. 13, Ч. 2. – С. 244-249. (Дисертант провела науково- практичні досліди, узагальнила результати досліджень і написала статтю). Цимерман О.О. Морфофункціональні зміни в органах фетоплацентар-ного комплексу у собак при застосуванні препарату “Гравідоопт” // Вісник Сумського НАУ. Серія “Ветеринарна медицина”. – Суми, 2007. – № 8 (19). – С.144-152. (Дисертант провела науково-практичні досліди і написала статтю). Кошовий В.П., Цимерман О.О. Гінекологічне дзеркало для сук крупних порід // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. наук. праць. – Харків, 2005. – Т. 15. – С. 308-312. (Дисертант безпосередньо брала участь у розробці гінекологічного дзеркала для сук крупних порід, провела дослідження та написала статтю). 8. Деклараційний патент на корисну модель № 9393, Україна, МПК А 61 D 1/00. / Цимерман О.О., Кошовий В.П. “Гінекологічне дзеркало для сук крупних порід”. Заявл. 31.03.2005. Опубл. 15.09.2005. Бюл. № 9. 2005 р. (Дисертант брала безпосередню участь у проведені науково-практичних дослідів, узагальнені результатів досліджень, оформлені патенту). 9. Деклараційний патент на корисну модель № 27044, Україна, МПК А01 К 67/00. / Цимерман О.О., Кошовий В.П. “Спосіб підвищення життєздатності цуценят”. Заявл. 21.06.2007. Опубл. 10.10.2007. Бюл. № 19.2007 р. (Дисертант брала безпосередню участь у проведені науково-практичних дослідів, узагальнені результатів досліджень, оформлені патенту). Tsimerman O.O. Koshovyi V.P., Ivanchenko M.M., Sklyarov P.M. Pharmacological correction of derangements of antenatal animals elopement // ZBORNIK KRATKIH SADRZAJA PROCEEDING ABSTRACTS. – Herceg Novi, 2007. – S. 167. (Дисертант брала безпосередню участь у проведені науково - практичних дослідів і аналізі результатів). Кошовий В.П., Цимерман О.О. Комплексна діагностика та профі-лактика пренатальної патології у собак // Методичні рекомендації для студентів факультету ветеринарної медицини, слухачів інституту післядипломної освіти, практикуючих лікарів ветеринарної медицини. – Харків, 2007. – 49 с. (У рекомендаціях використані матеріали експериментальних досліджень автора). Цимерман О.О. Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагностика та профілактика. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2008. Дисертація присвячена проблемі пренатальної гіпотрофії у собак. Реєструється згадана патологія у 25% від загальної смертності собак. При пренатальній гіпотрофії у собак відбуваються значні морфо-функціональні зміни у органах фетоплацентарного комплексу, як з боку матері так і плода, в основному дистрофічного характеру. Розроблено та апробовано програму комплексної діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у собак з використанням новітніх комп’ютерних технологій. Доказано, що пероральне введення вітамінно-мінерального препарату „Гравідоопт” та інтраабдомінальне введення вітамінно-гормонального препарату „Каплаестрол” направлено на оптимізацію перебігу вагітності та розвитку плодів. в-каротин впливає на стан епітеліальних клітин, розвиток ембріонів, плодів, структуру і функцію органів фетоплацентарного комплексу. Забезпечує імплантацію ембріонів, має конкретний вплив на розвиток і функціонування плаценти. Мінеральні речовини, що містяться у препараті активують обмінні процеси (кальцієво-фософрний) у організмі матері. Впливають на розвиток органів, систем, регулюють розвиток рефлекторної діяльності плодів. Введення „Каплаестролу” забезпечує нормальний розвиток плаценти, плодів, перебіг вагітності, активізує родовий процес. Впровадження програми комплексної діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у собак у розплідниках по розведенню німецької вівчарки дозволило збільшити масу та розміри новонароджених цуценят, скоротити перебіг родового процесу. Відсоток цуценят з високим потенціалом розвитку при народжені збільшився на 36,35%, з низьким зменшився на 35,16% Ключові слова: собака, ембріон, плід, цуценя, дослідження, пренатальна гіпотрофія, діагностика, профілактика, вітамінно-мінеральний, вітамінно-гормональний препарати. Цимерман О.А. Пренатальная гипотрофия у собак, её диагностика и профилактика. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. – Львов, 2008. Диссертация посвящена проблеме пренатальной гипотрофии у собак. Проведенными исследованиями установлено, что пренатальная гипотрофия достаточно распространенная патология у собак и регистрируется в 25% случаев от общей смертности. При данной патологии у собак происходят значительные морфо-функциональные изменения в органах фетоплацентарного комплекса, как со стороны матери, так и со стороны плода, в основном дистрофического характера. Разработаны и апробированы в практики ветеринарной медицины способы оценки состояния эмбрионов, плодов, и новорожденных у собак, породы немецкая овчарка, с использованием компьютерных технологий которые позволяют своевременно диагностировать и применять методы корректирующей терапии. Разработанные программы включают использование, акушерских, гинекологических, ультразвуковых исследований и направлены на раннюю диагностику и профилактику пренатальной гипотрофии у собак. Описана разработанная программа диагностики и профилактики пренатальной гипотрофии у собак с использованием новых компьютерных технологий и оригинальных препаратов. Программа является комплексной и включает использование диагностических тестов, а также разработанных препаратов, дозы которых устанавливаются и регулируются с помощью компьютерных программ поправок дозирования препаратов. При дозировке предложенных препаратов "Гравидоопт" и "Каплаэстрол" необходимо учитывать не только потребности в них беременных животных, а также потенциал развития эмбрионов, плодов. Разработанные компьютерные программы поправок дозирования препаратов базируются на диагностических алгоритмах. В них представлено много параметров определения (масса самки, возраст, упитанность, клиническое состояние, полноценность рациона, количество щенков в помете, колпоцитоскопия, ультразвуковое исследование). Программы разработаны по принципу система обобщения базы данных, составлены вариантно. Когда показатели в пределах нормы, достигается максимальная сумма 100 балов – высокий потенциал развития, умеренные отклонения показателей 75 балов – средний потенциал развития, значительные – 50 балов – низкий потенциал развития эмбриона или плода. Поправки имеют существенные величины, которые зависят от отличий диагностических показателей и потенциала развития эмбриона или плода. Доказано, что пероральное задавание витаминно-минерального препарата „Гравидоопт” и интраабдоминальное введение витаминно-гормонального препарата „Каплаэстрол” направлено на оптимизацию течения беременности и развития плодов. в-каротин влияет на состояние эпителиальных клеток слизистых оболочек, развитие эмбрионов, плодов, структуру и функцию органов фетоплацентарного комплекса. Обеспечивает имплантацию эмбрионов, имеет конкретное влияние на развитие и функционирование плаценты. Минеральные вещества, что содержатся в препарате „Гравидоопт” активируют обменные процессы (кальциево-фосфорный) в организме матери. Влияют на развитие органов и систем, регулируют развитие рефлекторной деятельности плодов. Введение „Каплаэстрола” обеспечивает нормальное развитие плодов, течение беременности, родов. Использование способа профилактики пренатальной гипотрофии дало возможность нормализовать морфофункциональное состояние плодов и их органов. Было установлено, что щенки на 58 сутки развития имели массу на 14% больше, полноценно проявляли сосательный рефлекс, температура их тела была выше на один градус в сравнении со щенками контрольных животных. У щенков исследуемой группы произошло достоверное увеличение массы тела и органов: легких, почек, матки и яичников, селезенки, печени, мозга, надпочечников и щитовидной железы. В процентном отношении наиболее увеличилась масса щитовидной железы на 58,75%, печени – 49,18%, надпочечников 42,3% Внедрение программы комплексной диагностики и профилактики пренатальной гипотрофии у собак в питомниках по разведению немецкой овчарки позволило увеличить массу и размеры новорожденных щенков, сократить течение родового процесса. Процент щенков с высоким потенциалом развития при рождении увеличился на 36,35%, с низким сократился на 35,16%. Разработанная и предложенная в диссертационной работе программа комплексной диагностики и профилактики пренатальной гипотрофии у собак показала высокую экономическую эффективность. Её внедрение в питомниках по разведению немецкой овчарки позволило получить прибыль по группе от 19000 до 31000 грн., прибыль на одного щенка составила 193,42 грн. Ключевые слова: собака, эмбрион, плод, щенок, исследования, пренатальная гипотрофия, диагностика, профилактика, витаминно-минеральный, витаминно-гормональный препараты. Tsimerman O.O. Prenatal hypotrophy at dogs, diagnostics and preventive maintenance. – Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of veterinary sciences in a veterinary obstetrics specialty 16.00.07. – The L’viv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhitsky. – L’viv, 2008. By the carried out researches is established, that prenatal hypotrophy the widespread enough pathology at dogs and is registered in 25% of cases from general destruction of dogs. At prenatal hypotrophy at dogs occur significant morfofunkcional of change in bodies of a fetoplacent complex, both on the part of the mother, and on the part of a germ, basically of dystrophic character. The ways of an estimation of a condition germ, and newborn at dogs, breed the German sheep-dog, with use of computer technologies are developed and approbation in practice of veterinary medicine. The developed programs include use, gynecological, of ultrasonic researches and are directed on early diagnostics and preventive maintenance prenatal hypotrophy. The developed computer program of diagnostics and preventive maintenance prenatal hypotrophy at dogs is described. Is proved, that peroralno introduction vitamin -mineral preparation „Gravidoopt” and intraabdjminai the introduction vitamin-hormonal of a preparation „Kaplaestrol” is directed on optimization of current of pregnancy and development of germ. в-keratin the development germ structure and function of bodies of a fetoplacent complex influences a condition epithelial of crates. Provides implantation germ, has concrete influence on development and functioning placenta. The mineral substances, that contain in a preparation „ Gravidoopt ” activate exchange processes in organism of the mother and germ. Influence development of bodies and systems, adjust development reflex of activity of germ. The introduction „ Kaplaestrol ” provides normal development of germs, current of pregnancy, sorts. Are developed and the computer programs of the amendment doze of preparations are introduced which allow to concretize a doze of preparations depending on potential of development germs The introduction of the program of complex diagnostics and preventive maintenance prenatal hypotrophy at dogs in nurseries on cultivation of the German sheep-dog has allowed to increase weight and sizes newborn dogs, to reduce current of patrimonial process. Percent dogs with high potential of development at birth has increased on 36, 35 %, with low was reduced to 35,16 % Key words: dog, research, prenatal hypotrophy, diagnostics, preventive maintenance, vitamin-mineral, vitamin-hormonal preparations PAGE 23

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *