.

Порушення імунного статусу у хворих на урогенітальні інфекції та їх комплексна корекція (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
91 2461
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОКРЕЦОВ СЕРГІЙ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 618.1+616.64]-002-022.6:579.88:612.017.1.

Порушення імунного статусу у хворих на урогенітальні інфекції та їх
комплексна корекція

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис.

Робота виконана

в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця
Міністерства охорони здоров`я України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Свирид Сергій Григорович,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, професор
кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ляшенко Іван Никифорович, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, професор кафедри
шкірних та венеричних хвороб;

кандидат медичних наук, Мариненко Володимир Петрович.
шкірно-венерологічний диспансер №1міста Києва, , лікар-дерматовенеролог

Провідна

установа Інститут дерматології та венерології АМН України, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 06.05.2004 р. о 15-30 годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному
університеті імені

О.О. Богомольця за адресою: 01023, м. Київ, вул.. Шовковична 39/1,
Центральна міська клінічна лікарня, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця (03057, Київ-57, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий 05.04. 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02,

доктор медичних наук, професор
С. Г. Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Урогенітальні інфекції (УІ) відносяться до групи
захворювань соціального характеру. Цей статус обумовлений їх значною
розповсюдженістю, тяжкими наслідками як для окремого хворого, так і для
суспільства в цілому. Несвоєчасна діагностика, мультивогнищевість
ураження, прогредієнтно-рецидивуючий перебіг, розвиток екстра- та
генітальних ускладнень, торпідність до багатьох засобів і методів
терапії призводять до втрати працездатності [Молочков В.А., 2000;
Айзятулов Р.Ф., 2002;].

Серед епідемічних чинників УІ значне місце посідає їх
поліетіологічність. Домінуючі позиції займає патологія, обумовлена
хламідіями, міко- та уреаплазмами. Наявність кількох збудників посилює
агресивність кожного з учасників асоціацій. Крім того, поширюється
спектр атипових форм мікроорганізмів [Шинский Г.Э.,2001]. Це ускладнює
лабораторну діагностику, розгалуджує діапазон патогенетичних ланок УІ.
Слід відзначити, що жоден з використовуваних методів веріфікації
збудників не володіє абсолютними специфічністю та чутливістю. Раховане
до недавна, “золотим стандартом” культуральне дослідження залишається,
як і раніше, найбільш трудомістким, довготривалим, потребуючим доволі
значних коштів і високої кваліфікації персоналу, методом діагностики.
Тому, його широке використання в клінічній практиці виглядає сумнівним.
Запропоновані молекулярні методи дослідження – полімеразна та лігазна
ланцюгові реакції (ПЛР і ЛЛР) мають вищі специфічність та чутливість,
достатню швидкість отримання результатів [Toye B., et al.,1998; Гладкая
Л.В., Крукович А.А., 2001].

Чільне місце серед патогенетичних аспектів УІ посідають імунні
порушення, котрі мають, переважно, Т-клітинно-осередковану залежність,
ступінь виразності яких є вельми лабільним [Глухенький Б.Т., та ін.,
2000; Айзятулов Р.Ф., та ін., 2001]. Це створює певні труднощі при
побудові тактики комплексного терапевтичного втручання. Серед
імунотропних засобів перевага надається похідним тимусу, індукторам
ендогенного інтерферону, сульфоновим препаратам, ензимам, адаптогенам
[Горпинченко И.И., и др., 2000; Калинина С.М., и др., 2003]. Але, їх,
сумісне з антибіотиками, використання далеко не завжди дозволяє досягти
мікробіологічної санації. Вірогідно, це пов’язано з впливом препаратів
лише на окремі ланки імунної системи.

Таким чином, проблема УІ має різновекторний характер. Дискусійним
виглядає стан етіотропної діагностики. Відсутні чіткі критерії
призначення комплексної терапії хворим на асоційовану патологію. Не
окреслені параметри комбінованого застосування етіотропних препаратів та
їх сумісності з патогенетичними засобами. Не визначена інформативність
складових імунного статусу, не врахований можливий зв’язок між ними. Не
систематизовані дослідження по інтегральній клініко-імунній оцінці
перебігу захворювань. Не вирішені аспекти взаємодії імунотропних засобів
і їх використання при місцевому лікуванні. Це свідчить про доцільність
подальшого вивчення патогенетичних механізмів УІ, пошуку засобів їх
усунення, визначення адекватного спектру препаратів етіотропного
спрямування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри.
Дисертація виконана за тематикою науково-дослідної роботи кафедри
шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця і є фрагментом комплексної
теми „Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних
дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом” (державний
реєстраційний номер 0101 U 000265). Дисертант в комплексній темі
виконував окремі фрагменти.

Мета дослідження. Вивчення імунного статусу у хворих на урогенітальні
інфекції хламідійного, уреа- та мікоплазмового генезу, розробка, на
підставі отриманих даних, впровадження та оцінка ефективності
комплексного методу корекції виявлених порушень.

Завдання дослідження

Вивчення показників імунного статусу у хворих на хламідіоз, уреа- та
мікоплазмоз.

Визначення ролі фагоцитарної системи у реалізації неспецифічної
резистентності при урогенітальних інфекціях.

Дослідження клініко – імунної дії циклоферону та ехінацеї композитум.

Обгрунтування місцевого застосування імунотерапії.

Розробка, застосування та оцінка ефективності комплексного методу
лікування хворих на урогенітальні інфекції з використанням етіотропних,
патогенетичних та місцевих засобів.

Об(єкт дослідження. Хворі на урогенітальні інфекції, хламідійного , уреа
– та мікоплазмового генезу (171 пацієнтів).

Предмет дослідження. Особливості клініко-імунного перебігу
урогенітальних інфекцій, обумовленних хламідіями, уреа – та мікоплазмами
та їх динаміка під впливом запропонованого комплексного методу
лікування.

Методи дослідження.

Клінічні – встановлення діагнозу, визначення форми і стадії
захворювання, топографічних зон ураження.

Лабораторні –бактеріоскопічні, бактеріологічні, молекулярно-біологічні.

Імунологічні – визначення показників клітинної та гуморальної ланок
імунітету, неспецифічної резистентності, цитокінового профілю.

Статистичні.

Наукова новизна.

Вперше проведено комплексний аналіз імунного стану та функціональної
активності формуючих його клітин при хламідіозі, уреа – та мікоплазмозі.
Показано, що імуноагресивні особливості збудників УІ суттєво впливають
на різні ланки природньої резистентності макроорганізму.

Доведена недостатність Т-клітинної ланки імунитету, обумовлена
пригніченням кількості CD3+ і CD4+ целюлярних елементів, функціональної
активності лімфоцитів, залежним від спектру етіологічних факторів.

Вперше продемонстрований, домінуючий серед представників мікоплазм,
імуноагресивний вплив Ureaplasma urealyticum.

Вперше, у хворих на УІ, відстежено імунологічний дисбаланс: підвищеної
кількості клітин-попередників реалізації антитілоутворення, пригнічення
вмісту імуноглобулінів і стану компенсаторних можливостей організму
зв’язування антигенів.

Доведений, дестабілізуючий вплив на фагоцитарну реакцію урогенітальної
мікст-інфікованості.

Показана дискоординація змін цитокінового профілю у хворих на УІ.

Вперше доведена клініко-імунологічна ефективність сумісного застосування
імунотропних засобів спорідненої та, частково, різновекторної дії –
циклоферону та ехінацеї композитум.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтований, розроблений та
впроваджений в клінічну практику адекватний метод комплексної терапії
хворих на УІ з використанням етіотропних, патогенетичних і місцевих
засобів.

Доведена доцільність послідовного використання препаратів
мікробіологічної санації (вільпрафену та вібраміцину).

Встановлено, що сумісне застосування запропонованих імунотропних
засобів: циклоферону і ехінацеї композитум, враховуючи, частково,
різновекторний характер їх дії, має виразний коригуючий вплив на імунний
статус і функціональну активність формуючих його клітин.

Вперше запропоноване місцеве використання антигомотоксичного препарату
Echinacea compositum S у вигляді піхвових супозиторіїв та уретральних
паличок наступного складу: Echinacea compositum S – 0,2 мл; Dimexidi –
0,2 мл; Butyri Сacao – 2,0 г, котре сприяє підвищенню швидкості
елімінації збудників УІ.

Наукові положення дисертації впроваджені у практику Київського
областного шкірно-венерологічного диспансеру, Київського
шкірно-венерологічного диспансеру №1, шкірно-венерологічного відділення
міської клінічної лікарні №14 міста Києва.

Результати дисертаційних досліджень впроваджено в навчальний процес
кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Одержано патент на винахід: 62668 А України МПК 7 А61К35/78 “Спосіб
лікування урогенітальної хламідійної інфекції” № 2003043842; Опубл.
15.12.2003; Бюл.№12.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною працею
автора. Разом з науковим керівником, проф.. С.Г. Свиридом, визначені
мета та завдання дослідження, обговорені та сформульовані основні
висновки роботи та практичні рекомендації. Здобувачем самостійно
проведено огляд та аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за
обраною темою, виконано клінічне обстеження хворих, проаналізовані дані
імунологічних досліджень, надана їх інтерпретація, статистично оброблені
результати дослідження, написані всі розділи роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були
повідомлені та обговорені на IV з`їзді дерматологів та венерологів
Республіки Білорусь „Современные аспекты диагностики, лечения и
профилактики сифилиса, гонореи и других ИППП” (Гомель, 2001);
науково-практичній конференції присвяченій 80-річчю ОКВД м.
Дніпропетровська (Дніпропетровськ, 2003); засіданні Апробаційної ради
„Спеціальні питання клінічної медицини” при Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця (Київ, 2004)

Публікації. За темою дисертації( опубліковано 7 наукових робіт, з них –
4 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано 1 патент
України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів досліджень, загальної клінічної
характеристики хворих, 4 розділів власних досліджень, аналізу і
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 152
сторінок, включаючи 27 таблиць, 34 рисунків та список використаних
джерел з 155 найменувань, зокрема, 112 – кирилицею та 43 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Було проведено комплексне
клініко-лабораторне обстеження 171 хворих на УІ. Групу порівняння склали
20 здорових осіб. Стан імунної системи досліджували у 162 хворих.

Для ідентифікації збудників застосовували мікроскопічні дослідження, ПЛР
з використанням видоспецифічних праймерів (реактиви фірми „Амплісенс”,
Росія), бактеріологічний селективно-кількісний метод культивування за
допомогою тест-системи “Mycoplasma DUO”, фірми “Sanofi Pasteur”
(Франція).

Субпопуляції лімфоцитів визначали за допомогою панелі моноклональних
антитіл до їх диференційних антигенів (CD3+, CD4+, CD8+, CD22+,
CD16+/CD56+) серії LT установи „Сорбент” (Інститут імунології РАМН,
Москва), а також фірми “Ortho Diagnostic System Inc.” (США).
Функціональну активність Т-лімфоцитів досліджували в реакції
бласттрансформації лімфоцитів, індукованої фітогемаглютинином (ФГА)
(Передерий В.Г. и соавт., 1995). Для кількісного визначення
імуноглобулінів сироватки крові використовували метод простої радіальної
імунодифузії (Манчіні, 1965). Дослідження вмісту Ig E проводили за
допомогою імуноферментного аналізу з використанням тест-систем “Ubi
Magiwel” (США) та наборів Phadebas Ig E PRIST (Pharmacia) Roche, згідно
інструкції виробника. Для визначення концентрації ЦІК використовували
спектрофотометрію (Передерий В.Г. и соавт., 1995). Рівні ФЧ, ФІ,
спонтанне НСТ-тестування нейтрофілів досліджували відповідно до
загальноприйнятих методів (Передерий В.Г. и соавт., 1995; Чернушенко
Е.Ф., Когосова Л.С., 1978; Клаус Дж., 1990; Вязов О.Е., 1967). Вміст
?-ІНФ, ІЛ-4, ІЛ-1?, ФНП-? визначали за допомогою імуноферментного
аналізу на апараті “STAT-FAX-303” з використанням тест-системи ТОВ
„Протеиновый контур”, м. Санкт-Петербург, відповідно до рекомендацій,
запропонованих виробником.

Статистичне опрацювання результатів проводили за стандартними методиками
варіаційної статистики за допомогою комп’ютерних програм Statistica 5,0
for Windows.

Результати роботи та їх обговорення. Проведені дослідження, присвячені
вивченню особливостей епідеміології, імунного статусу, клінічних проявів
захворювань урогенітального тракту у чоловіків та жінок, хворих на УІ, в
залежності від етіологічних чинників, їх асоціативності, з наступними
розробкою, впровадженням та оцінкою ефективності комплексної
етіотропної, патогенетичної та місцевої терапії.

Під нашим спостереженням знаходився 171 хворих на урогенітальні інфекції
(чоловіків – 39, жінок – 132). Понад 80% обстежених були у віці
найбільшої соціально-економічної і сексуальної активності (18 – 35
років), який відображає епідеміологічні та демографічні процеси в
суспільстві.

Веріфікація збудників УІ (Chlamydia trachomatis (Ch.tr.), Ureaplasma
urealyticum (U.u.) та Mycoplasma hominis (M.h.)), в залежності від віку
хворих, показала, що рівень детекції Ch.tr.був найбільшим у осіб 18-23
років – 23 (43,4%) пацієнтів. З віком наростала частота виявлення U.u.
та M.h. Доведено, що хламідіозу притаманні більш гострі клінічні прояви
з суттєвими суб’єктивними відчуттями, які й примусують хворих звертатися
по медичну допомогу. Мікоплазмові інфекції, навпаки, характеризуються
мало- чи взагалі безсимптомним перебігом, котрий нерідко призводить до
розвитку ускладнень (запальні захворювання органів тазу, безпліддя,
тощо).

За допомогою комплексного (ПЛР, бактеріологічного) етіотропного
обстеження у 53 (30,9%) хворих виявлено Ch.tr., у 145 (84,8%) – U.u., у
86 (50,3%) – M.h., у 9 (5,3%) – Mycoplasma genitalium (M.g.).

В залежності від веріфікованих етіологічних чинників хворі були
розподілені на наступні групи:

1-а група – хворі на урогенітальний уреаплазмоз – 48 пацієнтів (36 жінок
та 12 чоловіків);

2-а група – пацієнти, у яких етіологічним чинником виступала M.h. – 21
хворий (16 жінок та 5 чоловіків);

3-а група – хворі, у яких виявлена асоціація U.u. і M.h. – 42 пацієнти
(33 жінок та 9 чоловіків);

4-а група – хворі, у яких виявлена асоціація Ch.tr. і U.u. – 29
пацієнтів (23 жінки та 6 чоловіків);

5-а група – хворі у яких виявлена асоціація Ch.tr, U.u. і M.h. – 22
особи (18 жінок та 4 чоловіків);

Контрольну групу склали 20 здорових осіб.

Всі групи суттєво не відрізнялись між собою за віковим та статевим
чинниками.

Пацієнти з присутністю в етіологічному спектрі M.g., зважаючи на їх
малочисельність, не були включені до жодної з виділених груп.

Характер скарг жінок, хворих на УІ, був таким: на виділення зі статевих
шляхів скаржилися 125 (99,2%), на подразнення та свербіж – 99 (78,6%),
на болючість при статевому контакті (диспареунію) – 28 (22,2%),
неплідність турбувала 15 (11,9%), дизурічні явища – 32 (25,4%)
пацієнток.

Анамнестичні дані свідчили, що у більшості жінок, хворих на УІ, перебіг
захворювання був ускладнений порушенням оваріально-менструального циклу,
ендометріозом, пухлинами яєчників, неплідністю. Слід зазначити, що
приєднання до етіологічних чинників хламідійної інфекції (в 4 та 5
групах) частіше призводило до виникнення цих змін, у порівнянні, з
пацієнтками інших категорій.

Однією з клінічних особливостей перебігу УІ у жінок є
багатовогнищевість ураження органів малого тазу. Слизова оболонка
цервікального каналу уражалась найчастіше – у 77 (61,1%), уретра – у 45
(35,7%), піхва – у 56 (44,4%) обстежених. Запальні захворювання органів
малого тазу діагностувались у 94 (74,6%) пацієнток. Патологічний процес
досить часто поширювався на дві та більше топографічних зон: ендоцервікс
та уретра – 39 (30,9%), ендоцервікс та піхва – 42 (33,3%).

При цьому, скарги, у більшості пацієнток, не мали постійного характеру.
Періоди покращення змінювались епізодами відновлення суб’єктивних ознак
і клінічних проявів захворювання.

Обстеження жінок довело, що ураження ендоцервіксу зустрічається частіше,
ніж уретри, тому оцінка його стану набуває вагомого значення. Крім того,
слід зауважити, що з ендоцервіциту починається розвиток висхідної
інфекції. При огляді: виділення, набряк та гіперемію в зоні зовнішнього
зіва шийки матки спостерігали у 77 (61,1%) хворих. Характер перших
коливався від слизового (24 – 31,2% жінок) до слизово-гнійного (45 –
58,4%) та гнійного (8 – 10,4% пацієнток).

Аналіз кольпоскопічної картини у обстежених жінок виявив домінування
диспластичних процесів шийки матки (78 – 61,9% хворих). У пацієнток 4 та
5 груп, в етіологічному спектрі яких присутня Ch.tr., частота та ступінь
дисплазії були вищими, ніж у інших категорій.

За даними бімануального та ультразвукового обстежень діагностований
сальпінгоофорит у 94 (74,6%) жінок, у 40 (42,6%), з яких, ураження було
двобічним, у 54 (57,4%) – асиметричним. Параметрит виявлено у 41
(32,5%), метроендометрит – у 2 (1,6%) обстежених пацієнток.

Серед обстежених хворих було 36 чоловіків. На підставі проведених
загальноклінічних і лабораторних досліджень у 29 (80,6%) хворих
діагностовано хронічний простатит або уретропростатит, у 12 (33,3%)
обстежених зафіксовано хронічний або підгострий уретрит. Ще у 4 (11,1%)
чоловіків встановлено екскреторно-токсичне безпліддя, у двох (5,6%) –
хронічний епідидиміт.

Серед скарг домінували: незначні виділення з уретри серозного чи
серозно-слизового характеру, переважно, вранці (35 – 97,2% чоловіків).

Більш виразними були клінічні прояви простатиту. Біль над лоном, в
промежині відчували 28 (77,8%) хворих, ірадиацію больових відчуттів у
яєчка відзначали 12 (33,3%) пацієнтів.

Дизуричні явища нерідко також спостерігались. Так, часте сечовипускання
турбувало 18 (50,0%) обстежених, відчуття неповного випорожнення
сечового міхура – 8 (22,2%), біль на початку акту сечовипускання – 7
(19,4%), ніктурія – 4 (11,1%) хворих.

На тлі УІ погіршувалась і статева функція чоловіків. Найчастіше
відзначались прискорена еякуляція (23 – 63,9%), болісний оргазм (5 –
13,9%), нестабільність адекватних ерекцій (14 – 38,9%) пацієнтів.

Ультразвукове дослідження передміхурової залози і сім`яних міхурців у
чоловіків із застосуванням трансректального датчика виявило
дифузно-неоднорідну ехогенність передміхурової залози у 31 (86,1%)
обстежених осіб. Такі ознаки хронічного простатиту, як потовщення та
деформація капсули залози, спостерігались у 28 (77,8%) чоловіків,
гіпоехогенні утворення (так звані „псевдомікроабсцеси”) – у 20 (55,6%),
ділянки фіброзу та кальцифікації – у 27 (75,0%), розширення і
неоднорідність сім`яних міхурців з однієї або обох сторін відмічено у 6
(16,7%) пацієнтів.

Отже, значна кількість запальних захворювань урогенітальної сфери як у
чоловіків, так і жінок обумовлена екзогенною інокуляцією інфекційних
агентів, що передаються статевим шляхом. Хламідії та патогенні
мікоплазми (U.u., M.h., M.g.) мають виразний тропізм до клітин
циліндричного та перехідного епітелію урогенітального тракту. Цим
пояснюється переважне ураження означеними збудниками уретри та цервіксу.

Таким чином, незважаючи на варіабільність клінічних проявів у хворих на
УІ, хламідії та міко-уреаплазми володіють суттєвою агресивною дією на
сечо-статеві органи. Більш маніфестовані патологічні зміни виникають при
мікст-інфекціях.

Однією із базових причин розвитку хронічних запальних процесів у жінок
та чоловіків виступають виникаючі порушення імунного стану, котрі
призводять до зниження реактивності макроорганізму, формуванню як
екстра-, так і геніальних ускладнень, нерідкою рефрактерністю до
традиційних методів лікування.

Дослідження імунного статусу нами було проведено у 162 хворих на УІ.
Встановлено, що у них спостерігаються доволі значні зміни показників
клітинної ланки імунітету. Так, доведений вірогідний (р0,05). Тому, CD4+/CD8+
індекс був достовірно зменшений – 0,95±0,12 (у здорових осіб –
1,22±0,06). Отримані дані свідчать про наявність імунодефіцитного стану
у спостерігаємих хворих.

Для оцінки глибини змін клітинної ланки імунитету, в залежності від
ізольованих етіотропних агентів, проведений аналіз середніх рівнів та
діапазону відхилень параметрів від значень здорових осіб.

Так, доведено зниження рівнів CD3+ і CD4+-клітин в 1 (U.u), 3 (U.u+M.h),
4 (Ch.tr.+U.u) та 5 (Ch.tr.+U.u.+M.h.) групах, яке мало вірогідний
(р0,05). Але, докладний
індивідуальний аналіз показав, що у більшості обстежених (88 – 54,3%
пацієнтів) кількість CD8+-елементів була вищою за фізіологічну. У 48
(29,6%) хворих – спостерігалось зниження, а у 26 (16,0%) – цей показник
був у межах значень здорових осіб.

Найбільше зниження CD4+/CD8+ індексу спостерігалось у пацієнтів 1 (U.u.)
і 5 (Ch.tr.+U.u.+M.h.) груп. При аналізі індивідуальних імунологічних
показників його пригнічення доведено у більшості хворих (131 – 80,9%
осіб).

Отже, зниження кількості CD3+, CD4+ клітин і CD4+/CD8+ індексу у
пацієнтів з УІ свідчить про недостатність Т-клітинної ланки імунітету.
Слід зазначити, що наведені зміни носять споріднений, односпрямований
характер, але, їх глибина більш вагома при наявності двох чи більше
збудників. Означена тенденція була також притаманна мікоплазмовим
інфекціям, але, вірогідності вона набувала, лише, при виділенні
уреаплазм. Це свідчить про більш суттєвий імуноагресивний потенціал
U.u., ніж інших представників мікоплазм.

O

Z

?

v

¦

?

?

¬

®

°

?

?

?

?

?

O

O

Oe

O

o

Z

????

E?E?F¦H?I”KoMEO@Q|R?V’ZOe[ _c_A_Ja?coooooooccccccTHOTHOOOIAA

H‘Z“.–@— ?oao**********************

ifi?iPoe?/oooooaaooooooYOoOEEEEEE

T Важливим показником, який характеризує стан клітинної ланки імунітету,
є трансформуюча активність Т-лімфоцитів при їх стимуляції поліклональним
мітогеном (ФГА). Дослідження показали достовірне (p0,05) від мікробного
пейзажу.

Визначення рівнів імуноглобулінів дозволило констатувати у осіб,
страждаючих на УІ статистичне достовірне (p0,05) тенденцією до збільшення концентрації Ig Е, котра була
обумовлена наявністю тріади збудників (Ch.tr., U.u., M.h.).

Таким чином, зростання кількості елементів-попередників
антитілопродукуючих клітин асоціюється з дефіцитом імуноглобулінів, що
свідчить про наявність імунологічного дисбалансу.

Значне підвищення концентрації ЦІК у спостерігаємих хворих – 128,39±7,55
од., у здорових осіб – 63,12±3,98 од. (p0,05)
тенденцію до збільшення концентрації ІЛ-1? – до 47,61±6,71 пкг/мл (у
здорових осіб – 39,18±1,75 пкг/мл).

Рівень ФНП-? не виходив за межі фізіологічних коливань – 47,31±6,58
пкг/мл (у здорових осіб – 48,20±1,97 пкг/мл; p>0,05).

Концентрація ?-ІФН у хворих на УІ суттєво зменшувалась, сягаючи –
47,85±6,59 пкг/мл (у здорових осіб – 96,00±1,32 пкг/мл; p0,05). Вміст ЦІК
статистично достовірно (p0,05) до
збільшення рівня ІЛ-1? (47,61±6,71 пкг/мл; у здорових осіб – 39,18±1,75
пкг/мл) та фізіологічними коливаннями потенціалу ФНП-? – 47,31±6,58
пкг/мл (у здорових осіб – 48,20±1,97 пкг/мл; p>0,05).

Доведено, що циклоферон підвищує кількість CD3+, CD4+, CD16+/CD56+
клітин, CD4+/CD8+ індекс, трансформуючу активність Т-лімфоцитів під
впливом ФГА, пригнічує вміст CD22+ целюлярних елементів, вміст ІЛ-4 та
ЦІК. Echinacea compositum S збільшує рівні CD16+/CD56+-клітин, ФІ та ФЧ
нейтрофілів, ?-ІФН та зменшує кількість CD22+ целюлярних елементів,
концентрації ЦІК, Ig Е та IЛ-4. Це свідчить про споріднений і,
частково, різновекторний характер імунотропної дії препаратів. Означені
засоби, крім того, володіють суттєвою клінічною ефективністю.

Констатовано, що місцеве застосування Echinacea compositum S, володіючої
антимікробною та протизапальною властивостями, у складі вагінальних
супозиторіїв і уретральних паличок підвищує ступінь елімінації збудників
УІ.

Встановлено, що комплексний метод терапії хворих на УІ з послідовним
використанням вільпрафену та вібраміцину, сумісним призначенням
циклоферону та Echinacea compositum S і місцевим застосуванням
антигомотоксичного препарату дозволяє: коригувати виникаючі
імунопатологічні зрушення, досягти мікробіологічної санації у 95,1%, а
клінічної виліковуваності у 96,3% пацієнтів.

Практичні рекомендації.

Хворим на УІ доцільно проводити комплексне імунологічне дослідження,
параметри якого повинні відображати різні ланки природньої
резистентності.

Препаратами вибору патогенетичної корекції у хворих на УІ можуть служити
циклоферон і Echinacea compositum S, котрі мають споріднений і,
частково, різновекторний характер імунотропної дії.

Включення до арсеналу засобів місцевого лікування вагінальних
супозиторіїв і уретральних паличок, котрі містять Echinacea compositum
S, сприяє елімінації збудників УІ.

Комплексний метод терапії хворих на УІ з послідовним застосуванням
вільпрафену та вібраміцину, сумісним призначенням циклоферону та
Echinacea compositum S, місцевим використанням вагінальних супозиторіїв
і уретральних паличок наступного складу: Echinacea compositum S – 0,2
мл; Dimexidi – 0,2 мл; Butyri Cacao – 2,0 г дозволяє суттєво підвищити
ефективність лікування таких пацієнтів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

Свирид С.Г., Мокрецов С.Е. Иммунный статус женщин, страдающих
урогенитальными инфекциями // Дерматовенерология, косметология,
сексопатология.-2002.-№1-2(5).-С.86-88.

Свирид С.Г., Мокрецов С.Е. Нарушения фагоцитоза у больных хламидиозом и
их комплексная патогенетическая корекция // Дерматовенерология,
косметология, сексопатология.-2002.-№1-2(5).-С.185-186.

Мокрецов С.Е., Свирид С.Г. Комплексная антигомотоксическая терапия
больных урогенитальным хламидиозом // Дерматовенерология, косметология,
сексопатология.-2002.-№3-4(5).-С.191-192.

Мокрецов С.Е. Современные клинико-лабораторные аспекты урогенитального
уреа-микоплазмоза // Дерматовенерология, косметология,
сексопатология.-2003.-№1-4(6).-С.174-176.

Мокрецов С.Є., Свирид С.Г. Імунотропна терапія хворих на урогенітальні
інфекції // Український журнал дерматології, венерології,
косметології.-2003.-№1(8).-С. 96-97.

Мокрецов С.Е., Свирид С.Г., Тимко Г.И. Клинико-иммунные нарушения у
больных страдающих хламидиозом, уреа-микоплазмозами, и возможные пути их
коррекции // Імунологія та алергологія.-2002.-№3.-С.52.

Мокрецов С.Е., Свирид С.Г. Вторичный иммунодефицит у лиц, страдающих
урогенитальными инфекциями // IV науково-практична конференція
„Актуальні проблеми експериментальної медицини” (до 40-річчя
НДЛЦ).-Київ, 2002.- С.60-62.

Пат. 62668 А Україна, МКИ 7 А 61К35/78 “Спосіб лікування урогенітальної
хламідійної інфекції”.- № 2003043842; Заявл. 25.04.03; Опубл.
15.12.2003; Бюл.№12.

АНОТАЦІЯ

Мокрецов С.Є. Порушення імунного статусу у хворих на урогенітальні
інфекції та їх комплексна корекція.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця Міністерства охорони здоров`я
України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена актуальній проблемі дерматовенерології – вивченню
імунного статусу у хворих на урогенітальні інфекції та пошуку ефективних
методів корекції виявлених порушень.

Проведені нами дослідження, засвідчили, що збудники УІ мають виражені
імуноагресивні особливості, що проявляється у більшості хворих
недостатністю Т-клітинної ланки імунітету, фагоцитарної реакції,
дисбалансом між підвищеною кількістю CD22+-клітин та пригніченим вмістом
імуноглобулінів, зростанням ЦІК. Встановлено дискоординований характер
змін цитокінового спектру у хворих на УІ.

Зміни досліджуваних показників мали споріднений, односпрямований
характер у хворих виділених груп з тенденцією до поглиблення у пацієнтів
з мікст-інфекцією.

Застосування запропонованого комплексного методу терапії з послідовним
використанням вільпрафену та вібраміцину, одночасним призначенням
циклоферону та Echinacea compositum S, місцевим застосуванням
вагінальних супозиторіїв і уретральних паличок наступного складу:
Echinacea compositum S – 0,2 мл; Dimexidi – 0,2 мл; Butyri Cacao – 2,0 г
дозволило підвищити ефективність лікування хворих на УІ.

Ключові слова: урогенітальні інфекції, імунний статус, комплексна
терапія.

АННОТАЦИЯ

Мокрецов С.Е. Нарушения иммунного статуса у больных с урогенитальными
инфекциями и их комплексная коррекция.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. Национальный
медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2004.

Диссертация посвящена актуальной проблеме дерматовенерологии – изучению
иммунного статуса у больных с урогенитальными инфекциями и поиску
эффективных методов коррекции выявленных нарушений.

Проведенные нами исследования свидетельствуют, что возбудители
урогенитальных инфекций проявляют выраженное иммуноагрессивное действие,
что выражается у большинства больных угнетением: Т-клеточного звена
иммунной системы (снижение количества CD3+, CD4+ клеток, CD4+/CD8+
индекса, способности Т-лимфоцитов к бласттрансформации при их стимуляции
поликлональным митогеном ФГА); килерного звена резистентности (снижение
содержания CD16+/CD56+-клеток); фагоцитоза (снижение показателей ФИ и
ФЧ). Повышение уровня CD 22+-лимфоцитов, одновременно со снижением
продукции основных классов Ig А, Ig М, Ig G у больных с урогенитальными
инфекциями свидетельствует о наличии иммунологического дисбаланса между
возросшим количеством предшественников антителообразующих целлюлярных
элементов и дефицитом иммуноглобулинов. Повышение уровня ЦИК у
наблюдаемых больных отражает состояние компенсаторных возможностей
организма связывать антитела.

Исследования цитокинового профиля у больных с урогенитальными инфекциями
выявили дискоординированный характер изменений показателей, что
обуславливает вариабельность клинического течения заболевания.
Установлено снижение секреции ?-ІФН и повышение активности ІЛ-4,
одновременно с увеличением уровня синтеза ІЛ-1? и физиологическими
колебаниями продукции ФНП-?.

Изменения исследуемых показателей иммунного статуса были одновекторными
у больных всех выделенных групп с тенденцией к углублению у лиц с
микст-инфекциями. Следует отметить, что наиболее выраженный
иммунагрессивный потенциал среди урогенитальных микоплазм имеет U.
urealyticum.

С целью коррекции установленных патогенетических изменений мы
использовали одновременное назначение циклоферона и Echinacea compositum
S. Проведенные нами исследования показали, что циклоферон повышает
количество CD3+, CD4+, CD16+/CD56+ клеток, CD4+/CD8+ индекс, способность
Т-лимфоцитов к бласттрансформации при их стимуляции поликлональным
митогеном ФГА, угнетает содержание CD22+-клеток, IЛ-4 и ЦИК. Echinacea
compositum S повышает уровень CD16+/ CD56+-клеток, ФИ и ФЧ нейтрофилов,
?-ІФН и снижает количество CD22+ целлюлярных элементов, концентрацию
ЦИК, Ig Е и IЛ-4. Это свидетельствует об однонаправленном и, частично,
разновекторном характере иммунотропного действия препаратов. Следует
отметить положительное влияние препаратов на клинические проявления
заболевания и отсутствие побочных действий.

На основании полученных данных нами разработана комплексная терапия с
последовательным использованием антибиотиков (вильпрафен и вибрамицин),
совместным назначением иммунокорректоров (циклоферон и Echinacea
compositum S). Принимая во внимание общепризнанные антимикробные и
противовоспалительные свойства антигомотоксического препарата Echinacea
compositum S, пациентам проводилась местная терапия в виде вагинальных
суппозиториев и уретральных палочек, разработанного нами, следующего
состава: Echinacea compositum S – 0,2 мл; Dimexidi – 0,2 мл; Butyri
Сacao – 2,0 г, которые вводились, соответственно, женщинам и мужчинам
ежедневно на ночь на протяжении 10 дней.

Проведенные после лечения клинико-лабораторные исследования
свидетельствовали о коррекции иммунного статуса и позитивной клинической
динамике. Клинические признаки заболевания в виде остаточных явлений,
после проведенной комплексной терапии наблюдались только у 3,7%
пациентов, Контроль этиологической излеченности проведенный через 1-3
месяца после лечения свидетельствовал о микробиологической санации у
95,1% наблюдавшихся больных.

Таким образом, применение предложенного комплексного метода лечения с
последовательным приемом вильпрафена и вибрамицина, одновременным
использованием циклоферона и Echinacea compositum S, местным назначением
антигомотоксического препарата позволяет повысить эффективность лечения
больных с урогенитальными инфекциями.

Ключевые слова: урогенитальные инфекции, иммунный статус, комплексная
терапия.

SUMMARY

Mokretsov S.E. Infringements in immune state of patients with urogenital
infections and its complex correction.- Manuscript.

Thesis for candidate`s degree by speciality 14.01.20 – skin and venereal
diseases. The O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to a relevant problem in dermatovenereology
– studying infringements in immune state of patients with urogenital
infections and searching efficacious methods of its correction.

Leading researches indicated, that pathogens of urogenital infections
have immunoagressive effects. Our dates suggested about deficiency: of
T- cellular link of immunity; of phagocytosis; balance between quantity
of CD22+-cells and lowering content of immunoglobulins A, M, G; rising
of circulatory immune complex. Established breaking co-ordination of
cytokines.

Changes of immune indexes have similar characters in all patients, with
tendency to deterioration in groups of patients with mixt-infections.

Application of complex treatment including aetiological (wilprafen,
vibramycin), immunopathogenic (cycloferon and Echinacea compositum S)
remedies, local therapy (vaginal and urethral suppositories contains:
Echinacea compositum S – 0,2 ml; Dimexidi – 0,2 ml; Butyri Сacao – 2,0
g) has allowed achieving correction of immune changes and raised the
effectiveness of treatment.

Key words: urogenital infections, immune state, complex treatment.

PAGE 3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020