.

Півкульні особливості реорганізації метаболізму, морфології мозку та церебральної гемодинаміки у хворих середнього віку у відновному періоді ішемічног

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
101 3631
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

ШУЛЬЖЕНКО Діна Володимирівна

УДК 616.831 – 005.1 – 036.8 – 008.9] – 053.9

Півкульні особливості реорганізації метаболізму, морфології мозку та
церебральної гемодинаміки у хворих середнього віку у відновному періоді
ішемічного інсульту

14.01.15 – Нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ „Інститут геронтології АМН України”

Науковий керівник: доктор медичних наук Кузнєцов Віктор Валерійович,

ДУ „Інститут геронтології АМН України”,

відділ судинної патології головного мозку,

старший науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Національна
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра медицини невідкладних станів, професор кафедри;

доктор медичних наук Мяловицька Олена Анатоліївна, Національний медичний
університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нервових хвороб,
доцент кафедри

Захист відбудеться ” 21 ” лютого 2008 р. о 11 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Національній
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України
(04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9, ауд. № 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька,9).

Автореферат розісланий “___18____”___січня____2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Т.М. Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі порушення мозкового кровообігу є актуальною
медичною і соціальною проблемою, яка займає у всьому світі друге-третє
місце в загальній структурі смертності і є провідною причиною
інвалідизації дорослого населення (Верещагін Н.В., 2003). Щорічно в
світі переносить інсульт більше 6 млн. осіб, в Україні – 120 тисяч чол.
Велика частина хворих, що перенесли інсульт, вмирає протягом першого
року, 60 % стають інвалідами, 25 % з цих хворих – люди працездатного
віку (Гусев Е.И., 2007). Смертність від інсульту в Україні складає 70-78
випадків на 100 тис. населення, що також перевищує таку в розвинутих
країнах (Міщенко Т.С., 2006). Для виправлення такого стану розробляються
програми профілактичних і лікувальних заходів, засновані на стратегії
популяції і індивідуальній стратегії високого ризику в цілому, без
вікової орієнтації (Скворцова В.И., 2006). Проте інсульт у осіб молодого
і середнього віку в клінічній практиці зустрічається досить часто, а
науково обґрунтована система ефективної реабілітації хворих інсультом
неможлива без даних про морфо-функціональний і біохімічний стан
головного мозку як в гострий, так і у відновний період (Кадыков А.С.,
2007).

Ішемічний інсульт є процесом, що веде до розвитку гемодінамічних,
морфологічних і метаболічних порушень в тканині головного мозку
(Головченко Ю.И., 2002). Стадійність процесу відновлення і його характер
індивідуальні і залежать від важкості інсульту, особливостей
метаболізму, гемодинаміки, пластичності мозку (Зозуля И.С., Боброва
В.И., 2000). За даними морфологічних досліджень у відновний період
переважають процеси репарації, практично відсутній набряк нервової
тканини, закінчується процес формування кісти, а також стабілізується на
індивідуальному для даного хворого рівні регіональний мозковий кровотік
і значно зменшується характерна для перших діб захворювання міжпівкульна
асиметрія мозкового кровотоку (Ткаченко Е.В., 2001). Процес компенсації
забезпечується наявністю багатобічних анатомічних зв’язків між різними
відділами нервової системи та пластичністю нервових центрів (Епифанов
В.А., 2006). Втрачена функція замінюється цілою функціональною системою
зв’язків між взаємодіючими центральними та периферичними утвореннями,
які утворюють єдиний комплекс (Суслина З.А., 2006). Проблема відновлення
після інсульту пов’язана з теорією динамічної локалізації функцій і їх
системною організацією, що дозволило вважати реорганізацію функцій
основним механізмом їх відновлення (Кузнецова С.М., 2007).

Активне вивчення змін метаболізму, церебральної гемодинаміки у хворих на
інсульт проводилося переважно в гострий період, що дозволило розробити
ефективні методи корекції функціональних, біохімічних порушень у цієї
категорії хворих, знизити смертність і сприяти формуванню менш
вираженого неврологічного дефіциту (Мачерет Є.Л., 2005). Але, для
успішної реалізації стратегії реабілітації хворих, що перенесли інсульт,
необхідні фундаментальні знання структури морфо-функціональної і
метаболічної реорганізації мозку у хворих у відновному періоді інсульту
з урахуванням віку і півкульної локалізації вогнища ураження. Така
робота була проведена для хворих похилого віку, що перенесли ішемічний
інсульт, у відновний період, були виділені лімітуючи ланки і
компенсаторні механізми в системі реабілітації хворих інсультом цієї
вікової категорії. (Кузнєцов В.В., 2006). Проте півкульні особливості
реорганізації метаболізму, морфології мозку та церебральної гемодинаміки
у хворих середнього віку у відновному періоді ішемічного інсульту не
вивчалися, що і стало предметом даного клінічного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту
геронтології АМН України, є фрагментом комплексних тем відділу судинної
патології головного мозку: “Порівняльна характеристика вікових змін
психіки, електрогенезу, кровопостачання та макроструктури головного
мозку при старінні” (шифр теми 005199, державний реєстраційний номер:
0199U000634, термін виконання 1999-2001); “Вікові особливості
морфо-метаболічних і гемодинамічних змін головного мозку і шляхи їх
корекції у хворих на інсульт” (державний реєстраційний номер:
0102U003070, шифр теми АМН 02.02., термін виконання 2002 – 2004);
“Особливості реорганізації церебральної гемодинаміки, метаболізму,
біоелектричної активності головного мозку у хворих середнього віку, які
перенесли ішемічний інсульт” (шифр теми 48.07, державний реєстраційний
номер: 0107U003070, термін виконання 2007 – 2009).

Мета дослідження – удосконалити систему реабілітації хворих на ішемічний
інсульт (ІІ) на основі визначення півкульних особливостей реорганізації
церебральної гемодинаміки, метаболізму та морфометрії мозку у хворих
середнього віку у відновному періоді інсульту.

Задачі дослідження:

На підставі клініко-неврологічного огляду визначити частоту різних
післяінсультних синдромів у хворих середнього віку, що перенесли
ішемічний інсульт, з урахуванням півкульної локалізації вогнища
ураження.

Провести порівняльний аналіз стану церебральної гемодинаміки в судинах
каротидного і вертебро-базилярного басейнів у хворих середнього віку, що
перенесли інсульт, з урахуванням півкульної локалізації вогнища ішемії і
осіб контрольної групи відповідного віку.

Визначити вміст основних метаболітів (NAA, Cr, Cho) в білій та сірій
речовині ураженої та інтактної півкуль у хворих середнього віку, що
перенесли ішемічний інсульт, і у осіб контрольної групи відповідного
віку.

Провести морфометричні вимірювання шлуночкової системи, окремих структур
стовбуру мозку у хворих середнього віку, які перенесли інсульт, з
урахуванням півкульної локалізації ішемічного вогнища і осіб
контрольної групи.

Проаналізувати структуру взаємозв`язків між показниками метаболізму і
церебральної гемодинаміки у хворих середнього віку, що перенесли
інсульт, з урахуванням півкульної локалізації вогнища ішемії і у осіб
контрольної групи відповідного віку (за даними кореляційного аналізу).

Вивчити вплив антиагреганту агреноксу на церебральну гемодинаміку і
реологічні властивості крові у хворих середнього віку, що перенесли
ішемічний інсульт.

На підставі аналізу метаболізму, морфометрії головного мозку,
церебральної гемодинаміки і їх взаємозв`язків виявити лімітуючи ланки і
компенсаторні механізми в системі морфо-функціональної реорганізації
мозку у хворих середнього віку, що перенесли інсульт, з урахуванням
півкульної локалізації ішемічного вогнища.

Об`єкт дослідження. Ішемічний інсульт в каротидному басейні у хворих
середнього віку.

Предмет дослідження. Показники церебральної гемодинаміки, метаболізму
мозку, морфометрії окремих структур мозку, кореляційні зв’язки між
показниками метаболізму мозку та церебральної гемодинаміки у хворих
середнього віку у відновному періоді ішемічного інсульту.

Методи дослідження. Клініко-неврологічне обстеження, ультразвукове
дуплексне сканування екстра- та інтракраніальних судин головного мозку
(УЗДС), магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ),
магнітно-резонансна спектроскопія (МРС), морфометрія мозку, статистична
обробка отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше дана системна характеристика стану окремих ланок гемодинаміки,
метаболізму та морфології головного мозку та міжсистемних взаємин у
хворих середнього віку у відновному періоді ішемічного інсульту

Встановлені компенсаторні механізми, які сприяють відновленню
метаболічних та гемодінамічних процесів в ЦНС у хворих середнього віку,
які перенесли ІІ, що характеризуються підвищенням вмісту нейрометаболіта
NAA в окремих областях інтактної та ураженої півкулі, підсиленням
взаємин між показниками церебральної гемодинаміки в судинах каротидного
басейну та метаболічними процесами в білій та сірій речовині головного
мозку.

Представлені лімітуючи ланки в системі постінсультної реорганізації
мозку: зниження швидкісних показників гемодинаміки в судинах каротидного
та вертебро-базилярного басейну, наявність атрофічних процесів в окремих
структурах стовбуру мозку та гіпокампі, висока частота стенозів та
оклюзій в судинах каротидного басейну.

Практичне значення одержаних результатів.

Вперше представлені півкульні особливості змін церебральної
гемодинаміки, метаболізму, морфометрії та структури їх взаємиозв’язків у
хворих середнього віку у відновному періоді ішемічного інсульту.

У хворих середнього віку, які перенесли ІІ, з локалізацією вогнища
ураження в лівій півкулі у відновний період більш виражені, ніж у хворих
з локалізацією ІІ в правій півкулі, зміни церебральної гемодинаміки та
метаболізму (за даними лінійної та об’ємної швидкостей кровотоку,
частоти високого ступеню стенозування судин каротидного басейну, вмісту
NAA, Cr, Cho в білій та сірій речовині головного мозку), що в певній
мірі свідчить про зниження інтенсивності відновних процесів та дає
підстави рекомендувати більш активне застосування вазоактивних та
ноотропних препаратів у цієї категорії хворих.

У хворих середнього віку, які перенесли ІІ, встановлена висока частота
стенозів та „агресивних” (гіпоєхогенних та гетерогенних)
атеросклеротичних бляшок, що визначає ризик виникнення повторних
інсультів та вказує на необхідність застосування в комплексній терапії
наслідків інсульту у цієї категорії хворих статинів.

На основі проведеного аналізу впливу курсового застосування препарату
агренокс на церебральну гемодинаміку, реологічні властивості крові у
хворих середнього віку, які перенесли ІІ, обґрунтована доцільність
застосування агреноксу як для вторинної профілактики інсульту, так і для
покращення церебральної гемодинаміки у цієї категорії хворих.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею
здобувача. Дисертант спільно з науковим керівником визначив мету та
завдання дослідження. Автор самостійно провів аналіз наукової
літератури, обґрунтував актуальність та необхідність виконання даного
дослідження. Основний внесок дисертанта полягає в проведенні
комплексного клініко-неврологічного, інструментального дослідження,
кореляційного аналізу і статистичної обробки даних із застосуванням
комп’ютерних програм, узагальненні і аналізі отриманих результатів.
Автором самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовані
основні положення та висновки. Оформлення дисертаційної роботи та
автореферату проведені дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні
положення дисертації були представлені на V – IX Міжнародних симпозіумах
по актуальним питанням неврології (2003-2007 р., м. Судак); 6th
Міжнародній конференції по інсульту (12-15 марта, 2003 р., Монте-Карло,
Монако); науковій конференції молодих вчених „Актуальні проблеми
геронтології та геріатрії” (27 января 2006 р., м. Київ); Українській
науково-практичній конференції “Первинна та вторинна профілактика
церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії” (16-18 марта
2006 р., м. Київ); XIV Міжнародному симпозіумі з атеросклерозу (18-22
червня, 2006 р., Рим, Італія); конгресі „Інсульт та судино-мозкові
захворювання” (14-15 вересня 2006 р., м. Київ); науково-практичній
конференції “Современные аспекты реабилитации” (18-19 травня 2007 р., м.
Москва); ІІІ Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів
України „Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та
наркології” (3-5 липня 2007р., м. Харків); на засіданнях Наукової Ради
сектора клінічної геронтології та геріатрії Інституту геронтології АМН
України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 друкованих робіт, в тому
числі 4 наукових статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України
(з них 1 – одноосібна); 11 праць – в матеріалах з‘їздів та
науково-практичних конференцій, в тому числі 4 в – іноземних.

Структура та обсяг дисертації. Загальний об’єм рукопису – 179 сторінок
друкованого тексту. Робота включає вступ, огляд літератури, розділ про
матеріали та методи дослідження, 5 розділів з результатами власних
досліджень, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки,
перелік використаних літературних джерел. Дисертацію ілюстровано 32
таблицями і 8 рисунками. Список літературних джерел містить 212 робіт, з
яких 86 викладені кирилицею, 126 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Проведене комплексне обстеження 101
хворого середнього віку у відновному періоді атеротромботичного ІІ в
каротидному басейні, що перебували на лікуванні у відділенні
реабілітації хворих, які перенесли гостре порушення мозкового
кровообігу, Інституту геронтології АМН України. Хворі основної групи
були розподілені на підгрупи за принципом півкульної локалізації ІІ: 49
хворих з інсультом у лівій півкулі (ЛП) і 32 – в правій півкулі (ПП).
Середній вік хворих 52,7±4,8 роки. 20-ти хворим (середній вік 56,3±3,8
років), які перенесли ІІ в каротидному басейні, проведено курсове (1
місяць) лікування препаратом агренокс (капсули з модифікованим
вивільненням, які містять 25 мг ацетілсаліцілової кислоти та 200 мг
діпірідамолу) в дозі 1 капсула двічі на добу. До контрольної групи (КГ)
увійшли 35 осіб середнього віку без церебральної судинної патології
(середній вік 50,3±4,7 років). В дослідження не включалися хворі з
важкою кардіальною, легеневою, нирковою патологією, порушенням ритму
серця, цукровим діабетом I типу.

Неврологічне обстеження проводилось за традиційною схемою, ступінь
важкості інсульту оцінювалась за Скандинавською Шкалою, рівень
повсякденної життєвої активності – за шкалою Бартеля (А.Н. Белова, О.Н.
Щепетова, 2002).

Стан структурних змін та гемодинамічних показників мозкового кровообігу
вивчали методом екстра- та транскраніального УЗДС судин голови та шиї на
приладі “Sonoline Elegra” (Siemens, Німеччина) за допомогою датчиків 8
МГц і 2 МГц. Аналіз включав визначення товщини комплексу “інтима-медіа”
(КІМ) загальної сонної артерії (ЗСА), діаметр судин (D); вимірювання
лінійної систолічної швидкості кровотоку (ЛСШК, см/с), об’ємної
швидкості кровотоку (Pv, л/хв), індексів циркуляторного опору (Ri) та
пульсації (Pi), лінійної максимальної швидкості кровотоку (TAMx),
усередненої в часі середньої швидкості кровотоку (TAMn) в екстра- й
інтракраніальних судинах; ступінь стенозу, тип атеросклеротичних бляшок
(Лелюк В.Г. та ін., 2002).

Стандартна МРТ, яку було виконано усім пацієнтам на високопольній (1,5
Т) МР- установці “Magnetom Vision Plus” (Siemens, Німеччина),
проводилася на базі науково-діагностичного центру “Здоров`я літніх
людей” АМН України. За сагітальним оглядовим зображенням виконувалось
позиціонування для проведення наступного етапу – отримання зображень,
зважених на Т2, та протонної щільності (pd), а також Т1 зважених
зображень за допомогою послідовності TSE – “турбо-спін-ехо” – в
аксіальній площині. Кількість зрізів звичайно становила 15-17 при
товщині 3-5 мм. Вибір наступних проекцій та режимів залежав від
локалізації патологічних змін. Отримані при досліджені зображення
копіювали на лазерні диски та рентгенівську плівку (Davis S., Fisher M.,
Warach S., 2003).

Морфометрія мозку виконувалася за даними МРТ: аналіз шлуночкової системи
проводився на аксіальних зрізах, де вимірювалася MFHD – максимальна
відстань між передніми рогами по латеральному краю; MWLV – мінімальний
розмір бічних шлуночків; MV3 – максимальний розмір 3-го шлуночка; IsdLFh
– внутрішній розмір черепа на рівні краю передніх рогів бічного
шлуночка; IsdhCn – внутрішній розмір черепа на рівні хвостатого ядра;
MISd – максимальний внутрішній розмір черепа; OsdFh – зовнішній розмір
черепа на рівні краю передніх рогів; MОSd – максимальний зовнішній
розмір черепа; MWLVc – мінімальний розмір бічних шлуночків (на рівні
cella media); MV4 – ширина 4-го шлуночка (найбільший поперечний розмір).
Для введення поправки на загальний розмір голови дані оцінювалися у
вигляді співвідношень: співвідношення Евана (ER=MFHD/MISd.x.100%);
біфронтальний індекс (BFI=MFHD/IsdLFh.x.100%); бікаудальний індекс
(BCI=MWLV/IsdhCn.x. 100%); індекс центральної частини бічного шлуночка
(СМІ=MОSd/MWLVc); індекс лобового рога (FHI=OsdFh/MFHD); шлуночковий
індекс (VI=MWLV/MFHD); число Хакмана (HN= WLV + MFHD) (Prassopoulos P.,
2001).

Морфометрія стовбурових структур головного мозку проводилася на
середньосагітальному зображенні. Розміри середнього мозку (MIDBRAIN)
визначали від верхньої межі мосту до середньої точки між горбками
чотиригорбикового тіла; міст (PONS AP) – від передньої поверхні мосту до
дна четвертого шлуночка (V4); довгастий мозок (MEDULLA AP) – над
з’єднанням між шийкою й довгастим мозком; ніжки мозку (PEDUNCUL) –
максимальний розмір стовбуру на рівні середнього мозку. Для виміру
максимального розміру стовбура на рівні середнього мозку в аксіальній
проекції на відповідних рівнях використовувалися: поперечний розмір
мосту (на рівні трійчастого або переддвірно-завиткового нерва) (PONS
TRV) і поперечний розмір довгастого мозку (найбільш близька до
каудальної частини видима область) (MEDULLA TRV). Розміри гіпокампа
оцінювалися у вигляді співвідношення (індексу) двох лінійних показників
Axial IUD/IW і Coronal IUD/IW, де Axial IUD – мінімальна інтраункальна
відстань, Axial IW – інтракраніальна ширина (на аксіальному зрізі), що
проходить через цистерну над турецьким сідлом. Coronal IUD – мінімальна
інтраункальна відстань (найперший шар із зображенням скроневого рога),
Coronal IW – інтракраніальна ширина (на корональному зрізі) (Raininko R.
Et al, 1999).

Визначення вмісту основних метаболітів – N-ацетиласпартату (NAA),
креатину (Cr), холіну (Cho) (у відносних одиницях) – проводилося у білій
(лобова область) і сірій (потилична область) речовині методом 1Н МРС. 1Н
спектри in vivo було отримано на МР томографі 1.5 T, Magnetom Vision
Plus (Siemens, Німеччина). Спектри записано з використанням методу STEAM
з такими параметрами збирання даних: час повторення імпульсної
послідовності TR = 1500 мс; проміжок часу між другим і третім 90о-ними
імпульсами TM = 13 мс; час формування сигналу луни TE = 20 і 135 мс;
об’єм області інтересу (OI) VROI = 1 – 8 см3, а також методу 2D CSI:
TR = 1500 мс; TM = 13 мс; TE = 135 мс; VROI = 8 ( 8 ( 2 см3. Для
вимірювання часів релаксації спектри записували при TE = 135, 155, 175,
200 і 235 мс. За допомогою методу in vivo МРС на ядрах 1Н
експериментально досліджено регіональні й вікові залежності часів
релаксації протонів і вмісту метаболітів тканини головного мозку. На
основі цих залежностей проведено кількісний аналіз стану метаболізму
головного мозку (Lenkinski R.E., Schnall M.D., 1995).

Агрегаційна активність тромбоцитів досліджувалась на двоканальному
лазерному аналізаторі агрегації тромбоцитів 230 LA (Біола, Росія)
турбудиметрічним методом. Оцінювався рівень спонтанної та індукованої
агрегації тромбоцитів. В якості індукторів використовувались АДФ (в
кінцевій концентрації 5 мкмоль/л), адреналін (в кінцевій концентрації 1
мкмоль/л) та коллаген (в кінцевій концентрації 0,1 мг/мл).

Статистична обробка одержаних даних була виконана за допомогою
стандартного статистичного пакету “Microsoft ® Excel 97”, “Statistica®
for Windows 6,0”. Виконували кореляційний аналіз, однофакторний
дисперсійний аналіз. Вірогідність відмінностей між групами оцінювали за
допомогою t-критерію Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення. При неврологічному огляді у
хворих з право- та лівопівкульним інсультом практично з однаковою
частотою реєструвався контрлатеральний геміпарез (93,7 і 93,9 %
відповідно), центральний парез мімічної мускулатури (84,4 і 91,8 %),
порушення чутливості (56,3 і 69,4 %), тонуса м’язів (34,4 і 51,4 %),
псевдобульбарний синдром (28,1 і 30,6 %), субкортикальні (59,4 і 59,2 %)
та патологічні стопні рефлекси (87,5 і 87,8 %). Слід зазначити, що у
хворих, що перенесли ІІ в ПП більш висока частота депресивних розладів
(65,6 і 28,5 %), а у хворих з локалізацією ІІ в ЛП – мовних розладів (0
і 63,3 % відповідно) та когнітивних порушень (46,8 і 67,3 %). Згідно
Скандинавської Шкали хворі з середнім ступенем важкості складали 28,2 та
30,6 % відповідно, з легким – 71,8 та 69,4 %. В двох обстежуваних групах
хворих сума балів по шкалі Бартела складала 69,3±3,8 та 72,5±4,1, що
відповідає середньому ступеню важкості неврологічних порушень.

Аналіз стану мозкового кровоточу у хворих середнього віку у відновному
періоді ІІ свідчить про наявність півкульних особливостей змін окремих
показників церебральної гемодинаміки. Для хворих середнього віку, що
перенесли ІІ в ПП і ЛП, характерно статистично достовірне потовщення КІМ
в гомолатеральній вогнищу ЗСА: у хворих з локалізацією ІІ в ПП –
1,07±0,06 мм, в КГ КІМ правої ЗСА 0,95±0,07 мм, у хворих з локалізацією
ІІ в ЛП – 1,04±0,05 мм, в КГ КІМ лівої ЗСА 0,9±0,06 мм. В
гетеролатеральній ЗСА товщина КІМ у хворих на ІІ статистично вірогідно
не відрізняється від КГ і складає у хворих з локалізацією ІІ в ПП –
0,99±0,04 мм, в ЛП – 1,01±0,05 мм (КГ 0,95(0,07 та 0,9(0,06 мм
відповідно).

У хворих з локалізацією ІІ як в ПП так і в ЛП практично однакова частота
стенозів до 50 % судин екстракраніального відділу гомолатерального
(відповідно 37,9 і 36,6 %) і гетеролатерального (відповідно 41,4 і 41,5
%) каротидних басейнів. В той же час частота стенозів 50-75 % як в гомо-
так і в гетеролатеральних вогнищу екстракраніальних судинах каротидного
басейну вище у хворих з локалізацією ІІ в ПП (відповідно 17,2 і 20,7%),
ніж з ІІ в ЛП (відповідно 9,8 і 7,3 %) (pVaeF ¬ o ????? ????? ????????????$?? ????? ????? ????? ????? NRAIN 1,71(0,03 1,65(0,03* 1,81(0,05 PEDUNCUL 4,26(0,06* 4,18(0,07* 3,48(0,03 PONS AP 2,32(0,06 2,30(0,04* 2,43(0,01 PONS TRV 3,21(0,07 3,05(0,08 3,16(0,05 MEDULLA AP 1,18(0,03 1,24(0,02 1,21(0,08 MEDULLA TRV 1,47(0,05 1,38(0,03* 1,52(0,03 Шлуночкова система MFHD 3,89(0,1 4,0(0,06* 3,53(0,07 MWLV 1,93(0,13* 2,05(0,09* 1,19(0,07 MV3 0,78(0,03* 0,88(0,05* 0,53(0,02 MWLVc 2,84(0,13 2,93(0,11 2,64(0,2 MV4 1,58(0,07 1,69(0,08* 1,46(0,09 ER 0,29(0,001* 0,29(0,003* 0,27(0,002 BFI 0,30(0,001* 0,31(0,001* 0,32(0,003 BCI 0,68(0,02* 0,70(0,02* 0,45(0,02 CMI 5,65(0,26 5,56(0,22 5,9(0,4 FHI 3,34(0,07* 3,3(0,06* 3,76(0,03 VI 0,49(0,03* 0,51(0,02* 0,34(0,04 HN 4,55(0,5 4,82(0,4 4,72(0,2 Індекси гіпокампу AXIAL IU 2,67(0,11* 2,36(0,07* 1,76(0,1 AXIAL IW 13,47(0,2 13,42(0,1 14,04(0,3 IUD/IW1 0,20(0,01* 0,18(0,001* 0,13(0,01 CORONAL IU 2,91(0,06* 2,85(0,07* 2,06(0,06 CORONAL IW 13,77(0,22 13,82(0,12 14,22(0,1 IUD/IW2 0,21(0,001* 0,21(0,002* 0,15(0,004 * - статистично вірогідні відмінності між хворими на інсульт та особами контрольної групи (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020