Підвищення рівня професійної підготовки студентів економічних спеціальностей засобами ігрових форм навчання (автореферат)

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Полєщук Ірина Федорівна

УДК 378. 147: 330

Підвищення рівня професійної підготовки студентів економічних
спеціальностей засобами ігрових форм навчання

13.00.04 ? теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ ? 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому кооперативному коледжі економіки і
права, Укоопспілка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Петрук Віра
Андріївна,

Вінницький
національний технічний університет,

доцент кафедри вищої
математики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Кондратюк Олександр
Пантелеймонович

Інститут педагогіки і
психології професійної освіти АПН України,

головний науковий
співробітник, Заслужений працівник Вищої школи України;

кандидат педагогічних
наук, доцент

Мельникова Ірина
Миколаївна

Інститут вищої освіти
АПН України, старший науковий співробітник відділу економіки і
управління вищої освіти

Провідна установа – Вінницький державний педагогічний університет імені
Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки
України, м. Вінниця

Захист відбудеться 07.04.2005 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН
України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зал
засідань

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти
АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий 02.03.2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради
Уваркіна О. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Вищі навчальні заклади України, які готують
майбутні економічні кадри, на сучасному етапі не можуть залишитись
осторонь прискореного, випереджувального, інноваційного розвитку освіти
і науки та вимагають забезпечення умов для розвитку, самореалізації
особистості впродовж життя. Вища освіта покликана давати системні знання
про професійну сферу діяльності, її специфіку, має формувати особистісні
якості спеціаліста. Випускник вищої школи повинен володіти міцними та
глибокими знаннями, професійним мисленням, мати власну
професійно-особистісну позицію. З цією метою необхідно задіяти весь
комплекс психолого-педагогічних, соціологічних засобів, які
безпосередньо мають сприяти розв’язанню даної проблеми.

Питання підвищення рівня підготовки випускників вищої школи, у тому
числі й економічної, особливо актуальне на сучасному етапі розвитку
суспільства. Проблеми реформування професійної освіти в Україні
аналізуються у працях Н. Г. Ничкало, І. Л. Лікарчук, А. Чабана та ін.
Для нашої країни цей процес є дуже важливим. Підготовка майбутнього
фахівця до виконання ним посадових обов’язків є складною та
багатогранною. Її успіх буде залежати від того, якою мірою скоординовані
зусилля фахової підготовки. Ґрунтовні знання студентів, їхні власні
переконання і, значною мірою, ціннісні орієнтації здобуваються під час
професійного навчання. Випускник вищої школи – це спеціаліст, який
отримав відповідну професійну підготовку, швидко орієнтується в нових
сучасних ситуаціях, самостійно вирішує економічні завдання. Обмежена
кількість випускників з високим рівнем економічної та професійної
підготовки пояснюється, перш за все, недостатнім впровадженням у
навчальний процес новітніх технологій, форм і методів активного
навчання. Ігрові форми й методи підготовки фахівців економічної сфери
дозволяють оптимально враховувати вимоги обраної студентами
спеціальності, створювати ситуації, беручи участь у яких, вони
оволодівають мистецтвом швидко й ефективно вирішувати управлінські
завдання, розвивати економічне мислення. Використання ігрових форм
навчання забезпечує включення студентів у спеціально створені ситуації,
що передбачають не одне, а цілий ряд професійних рішень.

Прогресивні технології навчання досліджували В. П. Безпалько,
Г. К. Селевко, О. С. Падалка та ін. Впровадження методів активного
навчання розглянуто П. М. Щербанем, В. А. Рибальським, О. О. Вербицьким
та ін. Питання розробки, впровадження і використання ігрових форм
навчання в професійній підготовці висвітлені в працях Л. Д. Дудко,
І. М. Носаченко, О. Набоки, Н. В. Шапілової та ін. Проте в опублікованих
працях не знайшли достатнього висвітлення особливості професійного
навчання молодших спеціалістів з економіки у ВНЗ і, зокрема, в закладах
другого рівня акредитації – коледжах. Наявні дослідження стосуються
переважно загальних механізмів формування умінь і навичок безвідносно до
конкретних навчальних предметів і, отже, без урахування специфіки
майбутньої професійної діяльності.

Зміни, які відбуваються в суспільно-економічному середовищі, вносять
суттєві корективи в зміст підготовки спеціалістів, сприяють зростанню
уваги суспільства до виховання у них високих професійно-ділових і
морально-етичних якостей, уміння самостійно приймати рішення.

Аналіз науково-педагогічної літератури переконує в тому, що проблема
підвищення рівня професійної підготовки студентів у процесі навчання
спеціальних дисциплін повністю не вивчена і потребує значної уваги. Це в
першу чергу стосується удосконалення змісту, форм і методів навчання. У
сучасних умовах, коли від компетентності та ініціативи спеціаліста, його
вміння організувати практичну діяльність залежить успіх справи,
актуалізується завдання підготовки висококваліфікованих спеціалістів,
які здатні творчо мислити, самостійно приймати вірні рішення.

Практика навчання спеціальних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації
вказує на те, що в розв’язанні проблеми підвищення рівня професійної
підготовки студентів є вагомі недоліки: викладачі недостатньо враховують
методологічні аспекти розв’язання даної проблеми, не завжди послідовно
реалізують їх на практиці; недостатньо вивчені критерії оцінки рівня
професійної підготовки студентів. Досвід підготовки висококваліфікованих
спеціалістів у різних областях знань показує, що здібності людини, її
знання і переконання формуються і розвиваються лише в процесі
безперервної дослідницької діяльності. У зв’язку з цим для розвитку
творчих здібностей студентів мають бути розроблені і втілені нові форми
і методи активного навчання.

Таким чином, вивчення наукових, документальних та інших джерел дозволяє
зробити висновок, що питання підвищення рівня професійної підготовки
майбутніх бухгалтерів-фінансистів потребує поглибленого вивчення,
систематизації та теоретичного узагальнення, розробки критеріїв оцінки
підвищення рівня професійної підготовки студентів. Зокрема, практика
роботи зі студентами Вінницького кооперативного коледжу економіки і
права, теоретичні дослідження щодо впровадження нових педагогічних
технологій у навчально-виховний процес та здобуті результати свідчать
про актуальність, соціальну і педагогічну значущість цієї проблеми.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
входить до тематичного плану науково-дослідних робіт, як складова
колективної теми Інституту вищої освіти АПН України відділу економіки і
управління вищою освітою ІВО АПН України “Тенденції та механізми
розвитку економіки вищої освіти України (РК 0103U000961); та тематичного
плану науково-дослідних робіт Вінницького національного технічного
університету (ВНТУ) та міністерства освіти і науки України з
держбюджетної теми 53-Д-216 “Розробка теоретичних основ
комп’ютерно-орієнтованих дидактичних систем формування та активізації
навчальної діяльності, поглиблення міжпредметних зв’язків” (наказ ВНТУ №
15 від 14 січня 2000 р.) на 2000-2003 рр.

Тема дослідження затверджена на засіданні Ученої ради ВНТУ (протокол № 6
від 31 січня 2002 р.) та узгоджена на Раді з координації наукової
діяльності в галузі педагогіки і психології України (протокол № 6 від 15
червня 2004 р.).

Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки студентів економічних
спеціальностей.

Предмет дослідження: дидактичні умови ефективного впливу ігрових форм
навчання на підвищення рівня професійної підготовки студентів
економічних спеціальностей ВНЗ І — ІІ рівня акредитації.

Мета дослідження: виявлення, наукове обґрунтування та експериментальна
перевірка дидактичних умов ефективного впливу ігрових форм навчання на
рівень професійної підготовки студентів економічних спеціальностей ВНЗ
І-ІІ рівня акредитації.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що вплив ігрових форм
навчання на підвищення рівня професійної підготовки студентів
економічних спеціальностей ВНЗ І — ІІ рівня акредитації буде
ефективнішим за таких умов:

професійно зорієнтований зміст ігрових форм навчання;

диференційоване використання ігрових занять з урахуванням рівня
підготовленості студентів;

розвиток мотивації навчальної діяльності студентів;

забезпечення розвитку ініціативності, самостійності та творчості
студентів;

налагодження партнерської взаємодії та співробітництва учасників ігрових
занять на основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначено основні завдання
дослідження:

Виявити стан професійної підготовки у студентів економічних
спеціальностей.

Здійснити психолого-педагогічний аналіз процесу професійної підготовки.

Проаналізувати практику підвищення рівня професійної підготовки засобами
ігрових форм у сучасних умовах.

Дослідити дидактичні умови ефективного використання ігрових форм
навчання в процесі професійної підготовки студентів.

Розробити критерії оцінки рівня професійної підготовки студентів.

Розробити систему підвищення рівня професійної підготовки студентів
економічних спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

? теоретично обґрунтовані положення стосовно ефективності використання
ігрових форм навчання для підвищення рівня професійної підготовки
фахівців економічних спеціальностей;

визначено критерії оцінювання ефективності застосування ігрових форм
навчання в процесі професійної підготовки студентів економічних
спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівня акредитації: а) навчальні: рівні
необхідного обсягу знань з економічного аналізу, наявність умінь
розв’язувати завдання виробничого змісту, наявність умінь формулювати
висновки з виробничої точки зору, досвідченість у вирішенні завдань
підприємства на підставі методів економічного

аналізу, уявлення про використання отриманих знань з економічного
аналізу для вирішення виробничих ситуацій, схильність і прагнення до
більш глибоких знань з економічного аналізу, до самоосвіти; б) виховні:
позитивне ставлення до обраної спеціальності, інтерес до обраної
професії;

розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено
систему підвищення рівня професійної підготовки у майбутніх
бухгалтерів-фінансистів засобами ігрових форм, яка включає в себе мету,
методику (різні види ігрових занять та ділова гра );

розроблено основні напрямки діяльності викладача щодо конструювання
змісту ігрових занять та розробки методичних рекомендацій з їх
підготовки, організації, впровадження та проведення на прикладі вивчення
певних тем економічного аналізу;

визначено дидактичні умови проведення ігрових форм навчання на заняттях
з економічного аналізу з урахуванням міжпредметних зв’язків між курсами
економічного аналізу, економіки, статистики, бухгалтерського обліку,
менеджменту, адаптовано їх до ситуацій сучасного виробництва;

розроблена та експериментально перевірена методика ігрових занять з
курсу економічного аналізу;

розроблено та експериментально перевірено алгоритм ділової гри, який
може бути запропонований для конструювання й проведення ділових ігор під
час вивчення дисциплін інших циклів;

доповнено теорію методів активного навчання положеннями про доцільність
використання ігрових форм у процесі підвищення рівня професійної
підготовки.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, що
стверджує єдність конкретного й абстрактного, емпіричного й
теоретичного; системний підхід, за яким досліджуваний об’єкт (процес
підвищення рівня професійної підготовки у майбутніх
бухгалтерів-фінансистів) розглядається як освітня система, утворена
внаслідок взаємозв’язку її компонентів; особистісно-діяльнісний підхід у
педагогічній та психологічній науці, за яким детермінуюча роль у
формуванні особистісних новоутворень належить провідній діяльності, де
формується продуктивна суб’єктна активність; наукові досягнення
психології та педагогіки в умовах інформаційно-технічної революції;
результати досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних психологів,
дидактиків і методистів про закономірності навчально-виховного процесу.

Теоретичну основу дослідження становлять: теоретико-методологічні та
культурологічні аспекти філософії формування нового покоління фахівців
(В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, М. І. Михальченко);
педагогічні надбання (П. П. Блонський, А. С. Макаренко,
В. О. Сухомлинський, С. Т. Шацький, К. Д. Ушинський); теорія управління
пізнавальною діяльністю (М. М. Скаткін, А. А. Деркач, Н. Ф. Тализіна);
теорія ігрового імітаційного моделювання (Д. Б. Ельконін ); роботи з
організації і впровадження ділових ігор і проблемного навчання
(В. Б. Христенко, Ю. Д. Красовський, А. А. Вербицький, С. Р. Гідрович,
Є. А. Хруцький, В. І. Рибальський, А. В. Брушлінський); роботи
психологів щодо діяльнісного підходу до процесу засвоєння знань
(С. Л. Рубінштейн, Л. С. Виготський, Є. Берн, Н. В. Гришина ).

Дослідження базувалось на основних положеннях Закону України “Про вищу
освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, а
також на матеріалах науково-практичних конференцій.

Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки
гіпотези використовувався такий комплекс взаємопов’язаних методів
дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання,
систематизація, узагальнення) – теоретичний аналіз наукової літератури з
теми дослідження з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу,
аналіз концепцій, теорій і методик, що мав на меті виявлення шляхів
розв’язання досліджуваної проблеми, моделювання ігрових ситуацій,
максимально наближених до майбутньої професійної діяльності
бухгалтерів-фінансистів; емпіричні – педагогічне спостереження,
анкетування, тестування, ? які застосовувалися з метою виявлення рівня
професійної підготовки у студентів третього (четвертого) курсів;
педагогічний (констатуючий, уточнювальний, формуючий) експеримент –
експериментально перевірялися дидактичні умови ефективного впливу
ігрових занять на рівень професійної підготовки у майбутніх
бухгалтерів-фінансистів; математичні – статистичні методи обробки
отриманих даних із метою виявлення кількісних та якісних характеристик
результативності запропонованої методики.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася у
Вінницькому кооперативному коледжі економіки і права (185 осіб).
Дослідження проводилося з 1999 по 2003 рік і складалося з кількох
взаємопов’язаних етапів.

На першому етапі (1999 ?2000 навчальні роки) вивчалися
теоретико-методологічні передумови, вихідні принципи та методики
дослідження, стан досліджуваної проблеми, уточнювався понятійний апарат,
обґрунтовувалися концептуальні ідеї, об’єкт, предмет і завдання,
гіпотеза дослідження, проводився констатуючий експеримент згідно з
розробленою програмою, створювалися сценарії та методика проведення
ігрових занять.

На другому етапі (2000 ? 2001 навчальний рік) проводився уточнювальний
експеримент. На цьому етапі було виявлено теми з курсу економічного
аналізу, найбільш вдалі для використання на ігрових заняттях з метою
підвищення рівня професійної підготовки студентів, здійснено апробацію
методики розроблених ігрових занять, з’ясовано позитивні і негативні
моменти використання ігрових занять. В уточнювальному експерименті була
використана методика розроблених ігрових занять, яка порівнювалася з
традиційною. Мета даного експерименту полягала в перевірці можливостей
використання та ефективності розробленої методики підвищення рівня
професійної підготовки (на прикладі вивчення економічного аналізу) на
третьому (четвертому) курсі навчання.

На третьому етапі (2001 – 2003 навчальні роки) здійснювався формуючий
експеримент, спрямований на перевірку вірогідності сформульованої
гіпотези, апробувалися методики розробки та проведення різних ігрових
занять професійної спрямованості, які були вдосконалені після
уточнювального експерименту, перевірялася сукупність дидактичних умов,
що забезпечують ефективний вплив ігрових форм навчання на підвищення
рівня професійної підготовки у майбутніх бухгалтерів-фінансистів. Разом
з тим на заключному етапі аналізувалися й узагальнювалися результати
дослідження, оброблялися експериментальні дані, формулювалися загальні
висновки.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
доповненні педагогічної теорії новими положеннями щодо створення
оптимальних дидактичних умов впливу ігрових форм навчання на підвищення
рівня професійної підготовки студентів; в обґрунтуванні на основі
експериментальної перевірки технології розробки ігрових занять для
ефективного процесу підвищення рівня професійної підготовки студентів
засобами ігрових форм; в розробці основних критеріїв оцінки рівня
професійної підготовки студентів. Практичне значення одержаних
результатів дослідження полягає в тому, що запропоновано методику
підвищення рівня професійної підготовки у майбутніх
бухгалтерів-фінансистів у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації засобами ігрових
форм, створено сценарії ігрових занять професійної спрямованості, видано
методичні рекомендації для викладачів з організації і проведення ігрових
занять.

Основні концептуальні положення і рекомендації впроваджено в
діяльність Вінницького кооперативного коледжу економіки і права,
Вінницького технолого-економічного технікуму Київського національного
торговельно-економічного університету.

Особистий внесок автора в одержання наукових результатів. Усі основні
результати дисертаційної роботи отримані автором особисто. Розроблена
методика ігрових занять з економічного аналізу, розроблено
навчально-методичний посібник для проведення ділової гри, проведена
діагностика рівня професійної підготовки майбутніх
бухгалтерів-фінансистів, проаналізовані психолого-педагогічні аспекти
взаємодії учасників ігрових занять. У публікаціях, написаних у
співавторстві, автору належить: аналіз психолого-педагогічних аспектів
підвищення рівня професійної підготовки студентів економічних
спеціальностей; обґрунтування використання ігрових форм навчання
економічного аналізу студентів економічних спеціальностей;
експериментальна перевірка результативності запропонованої методики
підвищення рівня професійної підготовки студентів.

На захист виносяться:

Теоретичне обґрунтування дидактичних умов ефективного впливу ігрових
форм навчання на підвищення рівня професійної підготовки у студентів
економічних спеціальностей.

Систематизація критеріїв оцінки рівня професійної підготовки студентів.

Основні положення щодо розробки, організації та проведення ігрових
занять з економічного аналізу та ділової гри “Оцінка ринкових
можливостей підприємства“.

Апробація результатів дослідження. Проміжні та кінцеві результати
дослідження обговорювалися на 6 науково-практичних конференціях,
зокрема: на науково-методичній конференції “Проблеми гуманізму і освіти”
( Вінниця, 2002 ); на ІХ міжнародній науково-методичній конференції
”Актуальні питання удосконалення підготовки конкурентноспроможних
фахівців у нових соціально-економічних умовах” (Севастополь, 2002); на
Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Розвиток особистості в
системах трудової та професійної підготовки молоді ” (Кривий Ріг, 2002);
на Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Засоби реалізації
сучасних технологій навчання ” (Кіровоград, 2002), на VІ міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасні технології навчання: проблеми та
перспективи“ (Рівне, 2003), на Міжнародній науковій конференції
“Трудове навчання в системі освіти ХХІ століття“ ( Трускавець, 2003).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у
13 наукових працях, із них – 1 ? у науково-методичному посібнику, 8 – у
фахових виданнях, 4 – у збірниках праць наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, переліку умовних
скорочень, 8 додатків. Кожний розділ поділяється на підрозділи.
Загальний обсяг дисертації становить 265 сторінок, в т. ч. 169
друкованих сторінок основного тексту дисертації, 6 рисунків, 37 таблиць.
Список використаних джерел містить 193 найменування за наскрізною
нумерацією, із них 1 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет,
завдання, методи, розкрито методологію та етапи дослідження, розкрито
його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок,
наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі ? “Психолого-педагогічні аспекти професійної
підготовки студентів економічних спеціальностей на підставі застосування
ігрових форм навчання” на підставі аналізу психолого-педагогічної
літератури розглянуто теоретичні основи досліджуваної проблеми,
використання в навчальному процесі методів активного навчання (МАН), а
саме ігрових занять; з’ясовано стан професійної підготовки у майбутніх
бухгалтерів-фінансистів.

Процес підвищення рівня професійної підготовки особистості є необхідною
передумовою успішної трудової діяльності, яка припускає наявність
професійно значущих її властивостей і якостей. У дисертації з’ясовано,
що значний внесок у розробку методологічних основ підвищення рівня
професійної підготовки здійснено як вітчизняними, так і зарубіжними
науковцями. Окремі сторони професійної підготовки вивчалися й вивчаються
в професійній педагогіці, у психології праці, соціальній психології
(В. М. Романенко, Г. В. Нікітіна, А. А. Вайсбург, С. Я. Батишев та ін.).
Вчені Л. С. Виготський, Б. Г. Ананьєв, Б. І. Адаскін та інші провели ряд
принципово важливих досліджень, які дають можливість створювати нові
теоретичні та практичні передумови для вирішення проблем навчання й
виховання особистості. Питання підвищення рівня підготовки випускників
вищої школи, у тому числі й економічної, особливо актуальне на сучасному
етапі розвитку суспільства. У працях Н. Г. Ничкало, І. Л. Лікарчук,
А. Чабана та ін. аналізуються проблеми реформування професійної освіти в
Україні.

Дослідження наукового доробку дозволило дійти висновку, що одним із
найбільш перспективних шляхів удосконалення підготовки майбутніх
бухгалтерів-фінансистів, озброєння їх необхідними знаннями, практичними
вміннями є впровадження активних форм та методів навчання. Традиційні
методи навчання, розраховані на відносно стабільну навчальну інформацію,
на сучасному етапі є малоефективними. Обсяг інформації з економічних
дисциплін настільки швидко змінюється як за кількістю, так і за
насиченістю, що узагальнити його на лекціях і повністю засвоїти таким
чином неможливо. Великого значення в цих умовах набуває самопідготовка,
глибоке осмислення теоретичних і практичних основ майбутньої професії.
Цьому повною мірою відповідають МАН, а саме ігрові методи. Такі методи
навчання забезпечують усвідомлену зацікавлену розумову діяльність
студентів, активне сприйняття теоретичного матеріалу в навчальному
процесі, розвиток навичок самостійного вироблення рішень з проблемних
питань.

Аналіз досліджуваного матеріалу показав, що основні положення теорії
ігрової діяльності були сформульовані і розроблені класиками педагогіки
К. Д. Ушинським, Д. І. Писаревим, А. С. Макаренком, видатними
психологами і педагогами Л. С. Виготським, Л. С. Рубінштейном,
О. М. Леонтьєвим та іншими. У сучасній педагогіці відомі
вчителі-новатори Є. М. Ільїн, С. М. Лисенкова та В. Ф. Шаталов, які,
організовуючи навчальну й виховну діяльність учнів, широко
використовують ігрові ситуації. Впровадження МАН розглянуто
П. М. Щербанем, В. А. Рибальським, О. О. Вербицьким та ін.

Для отримання даних про стан проблеми підвищення рівня професійної
підготовки студентів при навчанні спеціальним дисциплінам був проведений
констатуючий експеримент, яким було охоплено 72 особи. У ході
експерименту визначено загальний стан професійної підготовки студентів у
кооперативному коледжі, загальний рівень теоретичних знань, рівень умінь
розв’язування завдань виробничого змісту, формулювання висновків за
отриманими результатами з урахуванням специфіки організації аналітичної
роботи в умовах інфляційної економіки на прикладі тем з економічного
аналізу, загальний рівень інтересу до обраної професії.

У ході експерименту було відзначено, що значна частина студентів
теоретичні знання з економічного аналізу засвоюють здебільшого
формально: правильну відповідь на тест дали лише 41,7% студентів,
правильно розв’язали завдання і сформулювали висновки з виробничої точки
зору лише 15,3%. Недостатній рівень професійного мислення, про що
свідчать відповіді на четвертий пункт анкети – низький відсоток (26,4%)
відповідей «так» на запитання про повноту уявлень щодо використання
отриманих знань з економічного аналізу в роботі за спеціальністю.
Отримані результати переконливо доводять необхідність підвищення рівня
професійної підготовки майбутніх бухгалтерів-фінансистів у процесі
вивчення спеціальних дисциплін.

У другому розділі “Використання ігрових форм навчання в процесі
професійної підготовки студентів економічних спеціальностей”
обґрунтовано дидактичні умови ефективного впливу ігрових форм навчання
на підвищення рівня професійної підготовки студентів ВНЗ І-ІІ рівня
акредитації, розроблена система підвищення рівня професійної підготовки
засобами ігрових форм навчання (на прикладі курсу економічного аналізу).
Орієнтація навчальних закладів на підвищення якості та поглиблення
професійної підготовки фахівців потребує впровадження в навчальний
процес ? поряд із традиційними ? ігрових форм навчання. Матеріали
дослідження свідчать, що ігрові заняття, на відміну від традиційних,
крім активізації пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в
майбутніх спеціалістів таких якостей, що дозволяють їм включатися в
практичну діяльність та якомога швидше адаптуватися у конкретних її
умовах та обставинах.

»

4

6

@ B v

?

»

?

?

c

o

, . 0 2 4 6 N ~ t

v

ue

`!

@

@

„A^„`„A!

@

„Ae^„`„Ae!

@

„?^„`„?!

@

&

F

@

&

F

@

&

F

@

$!

@

&

F

@

OJPJQJ

@

„Ae`„Ae!

@

??????????ті використання ігрових форм навчання для активізації процесу
підвищення рівня професійної підготовки студентів під час вивчення
спеціальних дисциплін (на прикладі вивчення курсу економічного аналізу)
у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації. Враховуючи накопичений досвід проведення
пробних ігрових занять, у дослідженні пропонується система підвищення
рівня професійної підготовки з економічного аналізу в майбутніх
бухгалтерів-фінансистів на основі ігрових занять.

Метою розробленої дисертантом системи є підвищення ефективності процесу
професійної підготовки студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації засобами
ігрових форм навчання. Відповідно до концепції та методики дослідження
запропоновано комплекс ігрових занять. Розроблені сценарії ігрових
занять: “Аналіз витрат в торгівлі ”, “ Мозковий штурм “Рентабельна
робота заготівельних організацій в сучасних умовах господарювання”,
“Аналіз ситуації “Можливість зниження собівартості промислової
продукції”, “Олімпіада економічних знань”, розроблена методика
організації й проведення ділової гри “Оцінка ринкових можливостей
підприємства” (на прикладі курсу економічного аналізу). “Мозковий штурм“
передбачає пошуки найкращого вирішення проблеми, що винесена для
вивчення. Аналізуючи виробничі ситуації, студенти формують економічне
мислення і моделюють основні етапи своєї майбутньої професійної
діяльності. Під час проведення олімпіади економічних знань у студентів
формується прагнення до читання економічної літератури, розвивається
увага, вміння продуктивно працювати, самостійно приймати рішення,
знаходити вихід із кризових ситуацій.

Ділова гра спрямована на досягнення навчально-пізнавальних, розвиваючих
та виховних цілей.

У діловій грі студенти, які вивчають економічний аналіз, імітуючи
діяльність сільського споживчого товариства (ССТ) за ігровою моделлю,
вирішують завдання аналізу основних показників фінансово-господарської
діяльності підприємств ССТ, розробки заходів, які спрямовані на
покращання цих показників та їх економічне обґрунтування. Для ділової
гри розроблені функції учасників, система стимулювання.

Алгоритм проведення ділової гри складається з трьох етапів. Перший ?
підготовчий. Всі учасники гри знайомляться зі структурою і змістом,
цілями і завданнями гри, системою стимулювання, отримують інструктивну
та методичну літературу, розподіляють ролі. Другий етап ? це самостійна
робота студентів в ігрових групах. Етап складається з чотирьох ігрових
циклів. Перший ігровий цикл представляє ситуацію “Аналіз
фінансово-господарської діяльності підприємств ССТ”, для якої слід
виконати ряд завдань: зібрати і систематизувати інформацію, яка
необхідна для аналізу; проаналізувати показники; розрахувати вплив на
них певних чинників. Другий ігровий цикл передбачає вирішення проблемної
ситуації (Пошук шляхів стабілізації роботи підприємств ССТ в умовах
ринкових відносин). На підставі отриманих результатів розрахунків
(перший ігровий цикл) в кожному підрозділі розробляються й економічно
обґрунтовуються заходи, спрямовані на покращання показників
фінансово-господарської діяльності підприємств ССТ. Третій ігровий цикл
? це міжгрупова дискусія. Проводиться виробнича нарада ССТ, де
виступають учасники гри зі своїми висновками та пропозиціями,
доповідають свій варіант вирішення аспектів проблеми, що розглядається.

Після представлення заходів кожним старшим бухгалтером та старшим
економістом члени команд-суперників мають висловити свою думку з приводу
їх обґрунтування, погодитись або не погодитись з його доцільністю,
правильністю. При потребі доповідач може звернутися по допомогу до
фахівців своєї ігрової групи, якщо для обґрунтування спірного заходу
необхідні додаткові аргументи. Як показали наші дослідження, під час
дискусії студенти набувають досвіду соціального й емоційно-морального
спілкування, активної співпраці, вміння зрозуміти інші погляди,
розвивають критичність, здатність оцінювати себе та інших. Після
встановлення значущості заходів ухвалюється постанова виробничої наради
ССТ.

В четвертому ігровому циклі підводяться підсумки роботи кожної ігрової
групи.

Третій етап – заключний. Керівник гри аналізує роботу команд на всіх
етапах, звертає увагу на вдалі рішення, допущені помилки. Визначаються
переможці. Проводиться анкетування учасників для подальшого
вдосконалення методики ігрових занять, їх проведення та для того, щоб
створити певне уявлення про їх ефективність. Аналіз анкет показує, що
ігри вчать застосовувати отримані теоретичні знання на практиці,
розвивають творчі здібності, виховують почуття колективізму, посилюють
інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі
спеціальності. Анкетування дає дуже багатий матеріал для подальшого
вдосконалення методики ігрових занять і розуміння психології студентів.

Проаналізовані психолого-педагогічні аспекти взаємодії учасників ігрових
занять.

Результати нашого дослідження підтверджують, що одним із засобів
навчання студентів адекватного ставлення до формування взаємовідносин,
розвитку вміння розв’язувати непорозуміння та конфліктні ситуації
виступають ігрові форми навчання. Різноманітні ігрові дії, за допомогою
яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють
інтерес до обраної професії.

У третьому розділі “Організація, методика і результати педагогічного
експерименту” ? проаналізовано результати педагогічного експерименту,
який проводився у Вінницькому кооперативному коледжі економіки і права
протягом 1999 ? 2003 років, а також здійснено експериментальну перевірку
ефективності запропонованих дидактичних умов впливу ігрових форм
навчання на процес підвищення рівня професійної підготовки студентів.

Програмою наукового пошуку було передбачено проведення впродовж
2000 ? 2001 років експерименту, в якому була використана методика
розроблених ігрових занять, що порівнювалася з традиційною. Мета
експерименту полягала в перевірці можливості використання та
ефективності розробленої методики підвищення рівня професійної
підготовки студентів на прикладі вивчення економічного аналізу.
Формуючий експеримент був проведений протягом 2001 ? 2003 років
відповідно до затвердженої програми і охопив 185 осіб.

Для визначення доцільності застосування методики ігрових занять ми,
поставивши за мету з’ясувати думку студентів, використали такий метод
педагогічного дослідження, як анкетування (таблиця 1).

Таблиця 1

Результати відповідей на запитання анкети (формуючий експеримент)

Запитання Кількість позитивних відповідей у %

1. Яким заняттям Ви віддаєте перевагу:

? ігровим;

? традиційним ?

2. Чого Ви навчилися під час ігрових занять:

? прийняття групових рішень;

? взаємодопомоги;

? взаємоконтролю тощо ?

3. Чи сприяє проведення ігрових занять отриманню більш міцних знань ?

4. Що Ви думаєте (після ігор) про Вашу майбутню працю:

? посилився інтерес до майбутньої праці;

? зросла впевненість у правильному виборі спеціальності
?

5. Чи зіграли б Ви в ці ігри ще раз ?

89,7

10,3

100

100

100

96,7

94,2

94

100

Внаслідок анкетування були виявлені думки студентів про доцільність
застосування ігрових форм у навчальному процесі. На перше запитання
89,7% опитаних студентів висловилися на користь проведення ігрових
занять. Решта студентів – прихильники традиційного методу навчання.
Відповідаючи на друге запитання, всі 100% опитаних зазначили, що участь
в ігрових заняттях дозволила набути “нові вміння” ? такі, як прийняття
групових рішень, взаємодопомога, взаємоконтроль та ін. Для 96,7%
студентів важливим виявилося отримання більш міцних знань. Всі 100%
студентів, які були охоплені анкетуванням, висловилися за те, що
використання в навчальному процесі ігрових форм є ефективним засобом і
вони із задоволенням зіграли б у ці ігри ще раз.

Внаслідок проведеного анкетування з’ясовано, що всі студенти висловилися
за використання ігрових форм навчання на заняттях. Вони зазначають, що
участь у грі викликає підвищений інтерес до навчальної дисципліни,
процес навчання стає цікавим і захоплюючим, поліпшується психологічний
клімат у групі, з’являється можливість швидко дізнатися “хто є хто”, гра
допомагає більш осмисленому засвоєнню знань, вчить знаходити найбільш
оптимальні рішення, посилюється інтерес до майбутньої праці та
впевненість у правильному виборі спеціальності. Атмосфера змагальності
дозволяє зацікавити в результатах роботи, розвиває творчість і
доброзичливе суперництво.

З метою дослідження динаміки, визначення ефективності впливу ігрових
занять на процес підвищення рівня професійної підготовки студентів,
об’єктивної оцінки його результатів було розроблено якісну та кількісну
оцінки критеріїв рівня професійної підготовки.

В якості основних критеріїв оцінки рівня професійної підготовки
студентів нами були обрані такі: а) навчальні: рівні необхідного обсягу
знань з економічного аналізу; наявність умінь розв’язувати завдання
виробничого змісту; наявність умінь формулювати висновки з виробничої
точки зору; досвідченість у вирішенні завдань підприємства на підставі
методів економічного аналізу; уявлення про використання отриманих знань
з економічного аналізу для вирішення виробничих ситуацій; схильність і
прагнення до більш глибоких знань з економічного аналізу, до самоосвіти;
б) виховні: позитивне ставлення до обраної спеціальності; інтерес до
обраної професії.

Для дослідження якості запропонованої ігрової методики навчання була
проведена оцінка коефіцієнтів успішності.

Результати першого етапу формуючого експерименту – підсумки контрольної
роботи з економічного аналізу свідчать, що процент студентів, які
розв’язали завдання повністю, в групі 1е на 51% вищий, ніж у групі 2к.

Досліджуючи результати другого етапу формуючого експерименту – підсумки
відповідей на екзамені з економічного аналізу, ? бачимо, що знання
теоретичного матеріалу в першій групі якісніші на 9% і 8%, ніж у другій.
Крім того, збільшилась кількість відмінних відповідей після проведення
ігрових занять на 37% порівняно з другою групою, де навчання
проводилось за традиційною формою. Значно вище в першій
експериментальній групі (на 59%) вміння формулювати висновки за
отриманими в процесі аналізу результатами з виробничої точки зору.

Під час встановлення ефективного впливу ігрових форм навчання та
правильного визначення дидактичних умов ураховувався показник ? рівень
засвоєння необхідного обсягу знань з економічного аналізу.

Аналіз результатів експерименту показує, що високий рівень засвоєння
необхідного обсягу знань зріс в експериментальній групі з 17,7 % до 26,8
%, а в контрольній з 15,7 % до 16,9 %, тобто відповідно на 9,1 % та 1,2
%. При порівнянні показників низького рівня засвоєння необхідного обсягу
знань, можна відзначити, що в експериментальній групі він зменшився з
26,5 % до 16,1 %, а в контрольній групі він знизився лише на 2 % (з 29 %
до 27%). Однак переважній кількості студентів все ж таки притаманний
середній рівень засвоєння необхідного обсягу знань, що потребує
подальшого покращання

Таким чином, контрольні виміри засвідчують, що побудований згідно з
обґрунтованими в роботі дидактичними умовами формуючий експеримент
сприяв прискоренню формування творчого мислення у майбутніх
бухгалтерів-фінансистів, уяви, перебудові їхньої навчальної мотивації,
що в комплексі забезпечило підвищення рівня професійної підготовки
студентів.

Для підтвердження результатів формуючого та уточнювального експериментів
у дисертаційному дослідженні була виконана статистична оцінка
результатів педагогічного експерименту.

Для оцінки ефективності ігрових форм навчання були побудовані
статистичні моделі параметрів уточнювального і формуючого експериментів.
Для дослідження якості запропонованої методики навчання була здійснена
оцінка основних числових характеристик параметрів ? середнього і
дисперсії. Для оцінки значущості відмінностей середніх використовується
критерій Стьюдента, для оцінки значущості відмінностей дисперсії ?
критерій Фішера.

Як показали дослідження, використання ігрових форм навчання під час
вивчення курсу економічного аналізу сприяє усвідомленому засвоєнню
теоретичного матеріалу, осмисленому використанню його під час
розв’язування виробничих завдань, формулювання висновків з виробничої
точки зору і тим самим сприяє підвищенню рівня професійної підготовки
студентів.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Практика навчання у вищій школі характеризується рядом істотних
недоліків: а) не досить повна його відповідність специфіці професійної
діяльності і вимогам, які стоять перед особистістю сучасного фахівця; б)
одноманітність форм, методів і прийомів викладання, що викликає падіння
інтересу до пізнавальної діяльності й майбутньої спеціальності.

У зв’язку з цим навчальний процес потребує вдосконалення, що можливе
тільки шляхом впровадження новітніх технологій навчання.

2. Для оцінки наявності рівня професійної підготовки майбутнього
спеціаліста ефективно використати такі критерії: а) навчальні: рівні
необхідного обсягу знань з економічного аналізу, наявність умінь
розв’язувати завдання виробничого змісту, наявність умінь формулювати
висновки з виробничої точки зору, досвідченість у вирішенні завдань
підприємства на підставі методів економічного аналізу, уявлення про
використання отриманих знань з економічного аналізу для вирішення
виробничих ситуацій, схильність і прагнення до більш глибоких знань з
економічного аналізу, до самоосвіти; б) виховні: позитивне ставлення до
обраної спеціальності, інтерес до обраної професії.

3. Дані експериментального дослідження свідчать про можливість
позитивного впливу ігрових форм навчання на процес підвищення рівня
професійної підготовки у майбутніх бухгалтерів-фінансистів.
Найефективніше це відбувається тоді, коли зміст ігрових форм навчання
професійно зорієнтований; ігрові заняття використовуються
диференційовано з урахуванням рівня підготовленості студентів;
розвивається мотивація навчальної діяльності студентів; забезпечується
розвиток ініціативності, самостійності та творчості студентів;
налагоджується партнерська взаємодія та співробітництво учасників гри на
основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

4. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики
використання ігрових занять професійної спрямованості у навчанні
студентів спеціальних дисциплін (економічного аналізу) дає підстави
стверджувати, що вона сприяє підвищенню рівня професійної підготовки,
мотивації навчальної діяльності, підвищенню успішності у засвоєнні
знань.

5. Ефективному використанню ділової гри сприяє теоретично розроблена й
експериментально перевірена методика організації та проведення ділової
гри, яка відповідає загальним принципам організації ділової гри й
містить обґрунтування теми, змісту і мети, міжпредметну основу,
імітовану виробничу ситуацію, алгоритм проведення гри, відповідну
облікову документацію, систему стимулювання, інформаційну базу для
забезпечення індивідуалізації навчання та колективної діяльності.

Методика ділової гри забезпечує досягнення системи цілей профільної
диференціації, яка сприяє підвищенню рівня економічних знань,
адаптованих до умов виробництва.

Розроблений і експериментально перевірений алгоритм проведення ділової
гри може бути запропонований як методична основа для створення і
проведення ділових ігор при вивченні економічного аналізу та інших
спеціальних дисциплін.

6. Виходячи із результатів дослідження, можна рекомендувати:

? вищим навчальним закладам ? впроваджувати в практику вивчення
спеціальних дисциплін навчальні ігри та ігрові заняття виробничого
характеру. При цьому необхідно враховувати специфіку курсу і
психолого-педагогічні особливості процесу навчання;

? у навчально-виховний процес Вінницького кооперативного коледжу
економіки і права запровадити обґрунтовану методику підвищення рівня
професійної підготовки майбутніх бухгалтерів-фінансистів;

? підготувати навчально-методичний посібник, у якому розкрити методику
підвищення рівня професійної підготовки студентів економічних
спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

7. Результати дисертаційного дослідження не вичерпують усіх можливостей
використання ігрових форм у професійному навчанні, а сприяють їх
подальшому вдосконаленню.

На нашу думку, спеціального дослідження потребує питання застосування
ігрових форм навчання для активізації процесу вивчення економічного
аналізу з використанням нових комп’ютерних технологій.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Полєщук І. Ф. Ділова гра “Оцінка ринкових можливостей“:
Науково-методичний посібник. ? Вінниця, 2003. ? 88 с.

Полєщук І. Ф. Діагностика рівня професійної спрямованості майбутніх
бухгалтерів-фінансистів //Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту
ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2002. ? Вип. 7. – С. 169 – 171.

Полєщук І. Ф. Застосування ігрових занять при навчанні економічному
аналізу //Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту
ім. В. Винниченка. – Кіровоград, 2002. – Вип. 46 . – 

С. 171 – 173.

Полєщук І. Ф. Формування професійної спрямованості студентів на ігрових
заняттях з економічного аналізу //Науковий вісник Південноукраїнського
держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2002. – Вип. 11 – 12.
–  С. 239 – 243.

Полєщук І. Ф. Ігрові заняття як засіб формування професійної
спрямованості студентів при вивченні економічного аналізу //Наукові
записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. – Вінниця,
2003. ? Вип. 8. – С. 116 ? 121.

Полєщук І. Ф. Психолого-педагогічні аспекти взаємодії учасників ділової
гри //Науковий вісник Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім.
К. Д. Ушинського. – Одеса, 2003. – Вип. 3 ? 4. – С. 143 ? 149.

Полєщук І. Ф. Використання ігрових занять при формуванні професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей //Молодь і ринок. ?
Дрогобич, 2003. ? № 4 (6). ? С. 54 ? 57.

Петрук В. А., Полєщук І. Ф. Результати педагогічного експерименту
використання ділової гри з економічного аналізу //Науковий вісник
Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. ? Одеса,
2003. ? Вип. 5 ? 6. – С. 35 – 42. (особистий внесок ? 0,3 авт. арк.).

Петрук В. А., Полєщук І. Ф. Методика організації ділової гри “Оцінка
ринкових можливостей” //Вісник Вінницького політехнічного ін-ту. ?
Вінниця, 2004. ? Вип. 2. ? С. 98 – 103. (особистий внесок ? 0,3 авт.
арк.).

Полєщук І. Ф. Ігрова форма навчання як умова розвитку особистості в
процесі професійної підготовки бухгалтерів-фінансистів //Збірник
доповідей Всеукр. наук.- практ. конф. “Розвиток особистості в системах
трудової та професійної підготовки молоді”. 27?28 вересня 2002. ? Кривий
Ріг, 2002. – С. 150 – 153.

Полєщук І. Ф. Формування професійної спрямованості студентів
економічних спеціальностей на ігрових заняттях з курсу економічного
аналізу //Вісник Укр. держ. ун-ту водного господарства та
природокористування. ? Рівне, 2003. ? Ч. 2. ? С. 110 – 115.

Полєщук І. Ф., Кислинська І. І. Психолого-педагогічні аспекти
формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей //Збірник доповідей наук.-метод. конф. “Проблеми
гуманізму і освіти”. 21?22 травня 2002. ? Вінниця, 2002. ? Т. 2. – С.
238 – 240. (особистий внесок ? 0,2 авт. арк.).

Петрук В. А., Полєщук І. Ф. Ігрові заняття з економічного аналізу
//Сборник докладов ІХ междунар. научно-метод. конф. ”Актуальные вопросы
совершенствования подготовки конкурентноспособных специалистов в новых
социально-экономических условиях”. 18–20 сентября 2002 г. – Севастополь,
2002. – С. 70 – 73. (особистий внесок ? 0,2 авт. арк.).

АНОТАЦІЯ

Полєщук І. Ф. Підвищення рівня професійної підготовки студентів
економічних спеціальностей засобами ігрових форм навчання. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 ? теорія і методика професійної освіти ? Інститут
вищої освіти АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підвищення рівня професійної
підготовки майбутніх бухгалтерів-фінансистів. У роботі теоретично
обґрунтовані дидактичні умови впливу ігрових занять на процес підвищення
рівня професійної підготовки в цілісному навчально-виховному процесі
кооперативного вищого навчального закладу. Розроблено систему підвищення
рівня професійної підготовки, яка включає в себе мету, суб’єкти
навчального процесу, методику підвищення, методики організації і
проведення ігрових занять.

У процесі дослідження були розроблені критерії оцінки рівня професійної
підготовки студентів, завдання прикладного змісту для ігрових занять;
досліджено стан професійної підготовки серед студентів кооперативних ВНЗ
І-ІІ рівня акредитації; експериментально перевірено результативність
запропонованої методики підвищення рівня професійної підготовки
студентів.

Ключові слова: вищий навчальний заклад, підвищення рівня професійної
підготовки студентів, ігрові заняття, ділова гра, дидактичні умови.

SUMMARY

Polestchuk I. F. Encreasing of professional training of students of
economy specialities by means of playing forms at the classes. ?
Manuscript.

Thesis for Candidate’s Degree in Pedagogical Science Speciality 13.00.04
? Theory and Methods of Vocational Education ? Institute of Higher
Education of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2005.

Dissertation is devoted to the problem of encreasing of professional
training for future accountants-financiers. Didactic conditions of play
classes influence on the process of professional training in integrated
educational process at cooperative higher educational establishment. The
system of professional training was worked out, that includes aim,
subjects of education at process, methods of training, methods of
organization and conducting play classes.

Applied tasks for play classes were worked out; the state of training of
students of cooperative higher educational establishments of І-ІІ
accreditation levels was defined, successfulness of suggested
methodology of professional training was tested.

Key woods: higher educational establishment, encreasing level of
training students, play classes, business play, didactic conditions.

АННОТАЦИЯ

Полещук И. Ф. Повышение уровня профессиональной подготовки студентов
экономических специальностей с использованием игровых форм обучения. ?
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 ? теория и методика профессионального образования
? Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию проблемы повышения уровня
профессиональной подготовки будущих бухгалтеров-финансистов высших
учебных заведений І-ІІ уровня аккредитации. В работе теоретически
обоснованы дидактические условия влияния игровых занятий на процесс
повышения уровня профессиональной подготовки в целостном
учебно-воспитательном процессе кооперативного высшего учебного заведения
І-ІІ уровня аккредитации. Разработана система повышения уровня
профессиональной подготовки, которая включает в себя цель, субъекты
учебного процесса, методику повышения, методику организации и проведения
игровых занятий по курсу экономического анализа.

В процессе исследования были выявлены темы из программы экономического
анализа, которые являются наиболее удачными для игровых занятий, и
разработана методика этих занятий, а также методика организации и
проведения деловой игры “Оценка рыночных возможностей предприятия“,
исследовано состояние профессиональной подготовки студентов
кооперативного высшего учебного заведения І-ІІ уровня аккредитации;
разработаны критерии оценки уровня профессиональной подготовки
студентов; экспериментально проверена результативность предложенной
методики повышения уровня профессиональной подготовки будущих
бухгалтеров-финансистов.

Решение проблемы формального усвоения знаний, отсутствия умений
использовать их при решении производственных задач предлагается с
помощью методов активного обучения, а именно игровых занятий. Они
направлены на достижение учебно-познавательной цели ? приобретения
студентами более качественных теоретических знаний по изучаемому
предмету, повышения уровня профессиональной подготовки студентов.
Результаты исследования показали, что для эффективного осуществления
профессиональной деятельности у будущих бухгалтеров-финансистов
необходимо сформировать в течение обучения: умение применить
теоретические знания к решению задач производственного содержания;
умение формулировать выводы с производственной точки зрения; стремление
к более углубленному изучению учебного материала; интерес к избранной
профессии.

В диссертационном исследовании разработана, теоретически обусловлена и
экспериментально проверена система повышения уровня профессиональной
подготовки будущих бухгалтеров-финансистов. Она состоит из цели,
субъектов учебного процесса, методики формирования, комплекса игровых
занятий.

Результаты апробации предложенной методики подтверждают, что ее
применение способствует повышению уровня профессиональной подготовки
студентов.

В диссертационном исследовании проанализированы психолого-педагогические
аспекты игровых занятий, такие как взаимоотношения между участниками
игры, формирование у них экономического мышления, воспитание будущего
бухгалтера-финансиста.

На втором (третьем) курсе студенческий коллектив характеризуется
сложившимися товарищескими отношениями, общественным мнением,
работоспособным активом, взаимоинтересом к общим делам, готовностью к
совместным действиям, способностью самостоятельно решать свои проблемы.
Большинство членов студенческого коллектива имеет положительное
отношение к выбранной профессии, интерес к ней, а следовательно, и
стремление приобрести глубокие знания, необходимые в будущей
практической деятельности. Однако нельзя оставить без внимания и ту
группу студентов, которая безразлична к будущей специальности и имеет к
ней негативное отношение.

В результате исследования доказано, что воспитание интереса к выбранной
специальности на игровых занятиях достигается путем выработки у
студентов правильного представления об общественном значении и
содержании работы в области выбранной профессии, формирования убеждения
в профессиональной пригодности, понимания необходимости овладения
экономическим анализом для будущей успешной работы.

Основные результаты работы внедрены в учебный процесс Винницкого
кооперативного колледжа экономики и права, Винницкого
технолого-экономического техникума Киевского национального
торгово-экономического университета.

Ключевые слова: кооперативное высшее учебное заведение, повышение уровня
профессиональной подготовки студентов, игровые занятия, деловая игра,
дидактические условия.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *