Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи (авт

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса)

Гурін Руслан Сергійович

УДК:378.937+378.126+370.179.2

Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування
нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої
школи

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному
університеті імені К.Д.Ушинського (м.Одеса), Міністерство освіти і науки
України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

БОГДАНОВА Інна Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса),

завідувач кафедри соціальної педагогіки, психології та педагогічних
інновацій

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

Підласий Іван Павлович,

Черкаський державний технологічний університет, завідувач кафедри
гуманітарних технологій і педагогіки вищої школи

кандидат педагогічних наук

МАКОЄД Наталя Олексіївна,

Одеська національна академія харчових технологій, викладач кафедри
прикладної математики та обчислювальної техніки

Провідна установа – Луганський національний педагогічний університет
імені Т.Шевченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки
України, м. Луганськ

Захист відбудеться “14” січня 2005 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському
державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) за
адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського
державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) за
адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий “13” грудня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.С.Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена модернізацією системи освіти в
Україні, зокрема підготовкою нової генерації педагогічних кадрів,
підвищенням їхнього професійного та загальнокультурного рівня. Успішному
розв’язанню зазначеної проблеми є застосування нових інформаційних
технологій у підготовці майбутніх учителів гуманітарного профілю.

Вища педагогічна освіта забезпечує підготовку вчителя, орієнтовану на
особистісний і професійний саморозвиток, готового творчо працювати в
сучасних навчальних закладах різного типу та різної акредитації.
Актуальність цього завдання підвищується у зв’язку з переходом до
12-річного навчання у загальноосвітній школі, що передбачає реалізацію
принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу
навчання на розвиток особистості учня, визнання її самобутності та
самоцінності. Реалізація такої програми може бути здійснена завдяки
впровадженню в навчальний процес як школи, так і ВНЗ нових інформаційних
технологій, що сприяють підвищенню рівня освіти й удосконалюють якість
навчання завдяки інтенсифікації навчально-виховного процесу.

Загальною особливістю нових інформаційних технологій у навчанні є
орієнтація на індивідуальний підхід до навчання як учня, так і студента.
Теоретико-методологічне підґрунтя цього підходу закладено у працях
Л.С.Виготського, В.В.Давидова, Л.В. Занкова та ін. Розкриттю суті,
змісту та структури навчально-пізнавальної діяльності учнів присвячено
праці І.Т.Огороднікова і Ю.К.Бабанського. Окремі аспекти оптимізації
наукової організації педагогічної праці висвітлено в дослідженнях
І.А.Зязюна, З.Н.Курлянд, В.М.Монахова, І.П.Радченко, Р.І.Хмелюк.
Психолого-педагогічні аспекти використання нових інформаційних
технологій у навчальному процесі розглядаються у працях М.І.Жалдака,
В.П.Зінченка, Ю.І.Машбиця та ін.

Проте в науковій літературі й дотепер питання впровадження нових
інформаційних технологій у навчальний процес висвітлено недостатньо. Це
й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Підготовка
майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових
інформаційних технологій у навчальний процес загальноосвітньої школи».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконувалося в межах наукової теми кафедри педагогіки
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса) “Дослідження педагогічних засад підготовки
вчителя національної школи” (№0100U000958). Автором досліджувалася
проблема підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до
застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
загальноосвітньої школи. Тема дисертаційного дослідження затверджена
Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету
імені К.Д.Ушинського (м.Одеса) (протокол №2 від 27.09.2001 р.) та
закоординована в координаційній раді при АПН України (протокол №9 від
27.11.2001 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та
експериментально апробувати дієвість блочно-модульної технології
підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до застосування
нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої
школи.

Завдання дослідження:

Уточнити сутність та класифікувати поняття “нові інформаційні
технології”, “нові інформаційні технології в навчанні”, “засоби нових
інформаційних технологій”.

Визначити функції та структуру професійної діяльності педагога в умовах
інформатизації освіти.

Визначити рівні професійної готовності майбутніх учителів гуманітарного
профілю до застосування нових інформаційних технологій.

Розробити й експериментально апробувати модель блочно-модульної
технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до
застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
загальноосвітньої школи.

Об’єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх
учителів гуманітарного профілю у ВНЗ.

Предмет дослідження – процес підготовки майбутніх учителів гуманітарного
профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному
процесі загальноосвітньої школи.

Гіпотеза дослідження – процес оволодіння майбутніми вчителями
гуманітарного профілю вмінь застосування НІТ та їх засобів
відбуватиметься більш продуктивно, якщо реалізувати модель
блочно-модульної технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного
профілю, яка передбачає включення студентів у самостійну
навчально-пізнавальну діяльність, що базується на системі знань
студентів про НІТ та їх упровадження у навчальний процес ЗОШ.

Методологічними засадами дослідження виступили положення про визначну
роль діяльності і свідомості в розвитку особистості; розуміння процесу
навчання як взаємозалежної і взаємообумовленої діяльності викладача та
студента в ланцюжку «учитель – комп’ютер – учень».

Теоретичними джерелами дослідження стали положення, що відбивають
проблеми і перспективи розвитку системи освіти в умовах інформатизації
суспільства, закріплені в Законі України «Про вищу освіту», «Про
національну програму інформатизації»; наукові праці вчених, в яких
висвітлено сутність сучасної теорії цілісного процесу навчання як
активної взаємодії педагога та учнів (Ю.К.Бабанський, В.П.Безпалько,
І.П.Підласий), структуру педагогічної діяльності та специфіку
професійної праці вчителя (Ф.Н.Гоноболін, Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін),
педагогічні підходи до комп’ютерізації навчального процесу (М.І.Жалдак,
А.П.Єршов, Т.І.Койчева, Н.О.Макоєд, І.І.Мархель, Ю.І.Машбиць та ін.),
концепції педагогічних положень про нові інформаційні технології
(В.М.Кухаренко, Є.С.Полат, О.В.Хуторський та ін.), застосування
модульних технологій навчання в навчальному процесі (І.М.Богданова,
В.О.Зінкевичус, І.А.Левіна, П.А.Юцявичене та ін.), сутність і специфіку
професійної підготовки майбутнього вчителя у вищій школі (Н.І.Дідусь,
М.Б.Євтух, А.Ф.Линенко, Е.Е.Карпова, Н.В.Кічук, Т.Ю.Осипова,
О.Я.Савченко, О.В.Сухомлинська, О.С.Цокур та ін.).

Методи дослідження: теоретичного рівня: вивчення, аналіз та узагальнення
філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з
метою вивчення стану і теоретичного обґрунтування проблеми підготовки
майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових
інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи,
визначення сутності й класифікації нових інформаційних технологій;
методи емпіричного рівня: цілеспрямоване спостереження та аналіз
педагогічних продуктів професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарного профілю із застосуванням засобів нових інформаційних
технологій; анкетування – для виявлення розуміння студентами сутності та
дидактичних можливостей нових інформаційних технологій та їх засобів;
тестування студентів щодо рівнів професійної готовності до застосування
нових інформаційних технологій; педагогічний експеримент
(констатувальний і формувальний) з метою перевірки ефективності змісту
професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю; методи
математичної статистики: статистична обробка результатів
дослідницько-експериментальної роботи та їх інтерпретація.

Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі
історико-філологічного факультету, факультету іноземних мов
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса). Експериментальною роботою було охоплено 242
студенти. У формуючому експерименті взяли участь 118 студентів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше теоретично
розроблено й експериментально перевірено модель блочно-модульної
технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до
застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
загальноосвітньої школи; виявлено та охарактеризовано рівні професійної
готовності вчителів гуманітарного профілю до застосування нових
інформаційних технологій; конкретизовано структуру понять “нові
інформаційні технології”, “засоби нових інформаційних технологій”, “нові
інформаційні технології в навчанні”; подальшого розвитку дістала
проблема формування вмінь застосовувати нові інформаційні технології в
майбутній професійній діяльності.

Практична значущість дослідження: розроблено модульну програму курсу
“Нові інформаційні технології”, навчальний посібник “Методичні основи
впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес”, а
також методику діагностики рівнів професійної готовності майбутніх
учителів гуманітарного профілю до застосування НІТ. Експериментальний
матеріал може бути використаний при розробці та коригуванні відповідних
навчальних планів і програм державного стандарту з підготовки вчителів
гуманітарного профілю до професійної діяльності із застосуванням нових
інформаційних технологій для всіх рівнів акредитації ВНЗ та в системі
перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес
підготовки студентів Дрогобицького педагогічного університету імені
І.Франка (протокол №1 від 27.08.2004 р.), Одеського обласного інституту
вдосконалення вчителів (довідка №359 від 05.10.2004 р.).

Достовірність дослідження забезпечувалася методичним і теоретичним
обґрунтуванням вихідних концептуальних положень; використанням системи
методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням; якісним
і кількісним аналізом експериментальних даних;
дослідницько-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
доповідалися на науково-практичних конференціях (м. Одеса, 2001, 2002,
2004рр.), й відображені в 7 публікаціях, 3 з них – у фахових виданнях та
в 1 навчальному посібнику.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків,
списку використаних джерел, додатків, списку скорочень та глосарію
термінів. Загальний обсяг роботи 171 сторінка. У тексті вміщено 15
таблиць, 16 рисунків, які займають 8 сторінок самостійного тексту.
Додатки викладено на 56 сторінках. У списку використаних джерел 264
найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет,
мету, гіпотезу, завдання дослідження, висвітлено його методологічні та
теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну
значущість, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних
результатів та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів
гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у
сучасній школі” проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та
методичній літературі; уточнено сутність понять “інформатизація освіти”,
“нові інформаційні технології”, “нові інформаційні технології в
навчанні”; визначено функції професійної діяльності сучасного вчителя
гуманітарного профілю до застосування НІТ; охарактеризовано компоненти
професійної готовності вчителя гуманітарного профілю до застосування НІТ
у навчальному процесі загальноосвітньої школи; подано модель
блочно-модульної технології професійної підготовки майбутнього вчителя
гуманітарного профілю до застосування НІТ у навчальному процесі
загальноосвітньої школи.

Як засвідчили дослідження багатьох учених (В.М.Галузяк, А.С.Нісімчук,
О.С.Падалка, І.П.Підласий, М.І.Сметанський, Н.Ф.Тализіна, В.І.Шахов,
О.Т.Шпак та ін.), серед процесів, які впливають на розвиток професійних
якостей учителя в сучасних умовах, відзначають процес інформатизації
системи освіти та впровадження нових інформаційних технологій у
навчальний процес. Учені визначають такі основні завдання інформатизації
освіти, як-от: формування інформаційної культури людини; забезпечення
розвитку особистісних якостей людини, розкриття її творчого потенціалу;
підвищення ефективності навчально-виховного процесу на підставі
впровадження нових інформаційних технологій навчання, надання діяльності
творчого, дослідницького характеру; інтенсифікація методичної роботи та
наукових досліджень.

Учені (І.М.Богданова, Т.О.Бороненко, М.М.Буняєв, М.І.Жалдак,
Н.В.Макарова, В.Л.Матросов, Н.В.Панченко, Н.І.Рижова, С.О.Симонович та
ін.) серед нагальних проблем інформатизації освіти в навчальному процесі
виокремлюють такі: формування інформаційної культури вчителя;
використання нових інформаційних технологій; формування у вчителів
навичок щодо організації системної роботи з комп’ютерною технікою в
конкретній предметній галузі; розробка нових інформаційних технологій,
їх психолого-педагогічних і психофізіологічних засад; підготовка
педагогічних кадрів; удосконалення управління освітою; ресурсне
забезпечення інформатизації освіти. Основою нових інформаційних
технологій є комп’ютерна навчальна система, що поділяється на два типи:
традиційну й інтелектуальну. Характерною особливістю для традиційних є
наявність однієї навчальної програми, що керує всією навчальною
діяльністю; системи другого типу називають допоміжними.

Ми розглядаємо нові інформаційні технології як упровадження нових
підходів у навчально-виховний процес, що орієнтований на розвиток
інтелектуально творчого потенціалу людини, з метою підвищення його
ефективності завдяки застосуванню сучасних технічних засобів.

На підставі систематизації науково-методичного матеріалу з питань
впровадження НІТ у навчальний процес нові інформаційні технології нами
було класифіковано таким чином: функціонально орієнтовані технології;
предметно орієнтовані технології; проблемно орієнтовані технології.

Аналіз наукових джерел (О.П.Єршов, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська, О.М.
Пєхота, І.В.Роберт, В.Л. Стефанюк та ін.) щодо методів та засобів
нових інформаційних технологій дозволив конкретизувати характеристику
елементів складових НІТ відповідно до засобів (ЕОМ, локальні і глобальні
мережі, пристрої введення-виведення, засоби збереження інформації та
інше сучасне периферійне обладнання; програмні комплекси; інформаційні
системи; системи мультимедіа та гіпермедіа, системи штучного інтелекту;
програмні засоби міжкомп’ютерного зв’язку тощо) і методів (системний
аналіз; системне проектування; методи передачі, збереження та захисту
інформації; безпаперові технології).

На думку вчених (В.П.Беспалько, П.Я.Гальперін, М.І.Жалдак, І.І.Мархеля
та ін.), упровадження комп’ютерних засобів у навчальний процес поширило
теорію і методику освіти шляхом застосування в навчальному процесі нових
різноманітних дидактичних засобів. Зауважимо, що дехто з науковців
(М.В.Кларін, А.М.Нісімчук, О.С.Падалка, І.О.Смолюк, О.Т.Шпак та ін.)
визначають сучасний етап розвитку суспільства як етап переходу від
традиційних масових засобів інформації до так званих засобів нових
інформаційних технологій.

Проведений аналіз теоретичних джерел (О.О.Абдулліна, А.М.Алексюк,
С.І.Архангельський, Л.Г.Арчажникова, Ю.К.Бабанський, М.І.Виноградов,
В.М.Галузинський, В.В.Давидова, М.І.Д’яченко, Л.В.Заремба,
Л.О.Кандибович, Н.В.Кічук, Н.В.Кузьміна, А.Ф.Линенко, Н.Д.Левітові,
О.М. Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, А.І.Піскунов, О.П.Рудницька, А.В.Семенова,
В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін, Д.Н.Узнадзе, Є.А.Улятовська, М.І.Шкіль,
О.І.Щербаков та ін), дав змогу визначити поняття зазначеної готовності
у такий спосіб: готовність майбутнього вчителя гуманітарного профілю до
застосування НІТ у професійній діяльності – це інтегрована якість
особистості майбутнього вчителя, що виявляється, по-перше, в підвищенні
продуктивності мислення, розвитку пам’яті, навичок, поширенні і
поглибленні знань за допомогою використання НІТ та їх засобів; по-друге,
в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за
виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення продуктивності
роботи у процесі інформатизації процесу навчання.

У ході дослідження нами було виокремлено такі функції педагогічної
діяльності з використання НІТ, як-от: діагностична;
орієнтаційно-прогностична; конструктивно-проектувальна; організаційна;
інформаційно-пояснювальна; комунікативно-стимулювальна;
аналітико-оцінна; дослідницько-творча. Спираючись на зазначені функції,
а також на визначене нами поняття професійної готовності майбутніх
учителів до застосування НІТ у своїй професійній діяльності, було
конкретизовано компоненти зазначеної готовності з урахуванням її
елементів: адаптивно-мотиваційний (сприяє усвідомленню значення й
особистісного ставлення студентів до впровадження НІТ в освіту та їх
спрямованість на застосування у майбутній діяльності), планово-змістовий
(вимагає від студентів наукового підходу, а саме: вмінь висувати
гіпотезу, припускати добір і структуризацію навчального матеріалу за
допомогою НІТ), організаційно-координаційний (спрямований на активне
використання НІТ у навчальному процесі загальноосвітньої школи, а також
орієнтування на самостійне здобуття знань) та контролювально-оцінний
(передбачає оперативний контроль і забезпеченість засобів НІТ, подання
навчальної інформації та діагностику її засвоєння).

Аналіз сутності модульних систем, модульних технологій, взагалі
модульного навчання і таких понять, як модуль, модель, моделювання та їх
класифікація стали підґрунтям для побудови моделі блочно-модульної
технології професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарного
профілю до застосування НІТ у навчальному процесі загальноосвітньої
школи (див. рис.).

Процес формування професійної готовності за всіма компонентами ми
вбачали у поетапній структурі блочно-модульної технології підготовки
вчителів гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних
технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

У зв’язку з тим, що технологія прогнозується, проектується і
здійснюється на засадах загальних і специфічно наукових принципах, ми
дійшли висновку, що принцип модульності, по-перше, належить до
діяльності із структуруванням змісту навчання на окремі логічно
завершені частки; по-друге, навчання будується на певних “функціональних
вузлах”; по-третє, засвоєння знань, умінь і навичок у модульному
навчанні характеризується системою виконання таких дій: принцип
структуризації; принцип динамічності; принцип гнучкості; принцип
усвідомленої перспективи; принцип

Рис. Модель блочно-модульної технології професійної підготовки
майбутніх учителів гуманітарного профілю до застосування нових
інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи

паритетності (Е.В.Сковин, А.А.Усандро, Л.М.Фридман, А.Я.Шатагина,
В.А.Штофф, П.А.Юцявичене та ін.).

Блочно-модульна технологія підготовки майбутніх учителів гуманітарного
профілю складалася з трьох блоків: репродуктивного, конструктивного та
креативного. Кожний навчальний блок означеної технології
визначався: метою, завданнями, функціями з відповідною взаємодією
викладачів та студентів за умов використання нових інформаційних
технологій. Для здійснення переходу від одного блоку до іншого в ході їх
реалізації передбачалася система поточного і підсумкового контролю
(оцінка рівня знань, умінь, навичок). Поточний контроль здійснювався під
час навчання, підсумковий – після вивчення кожного цілісного модуля.

Репродуктивний (перший навчальний блок) – характеризувався вміннями
студентів діяти за аналогією, відомими зразками, алгоритмами (моделями)
і передбачав вирішення навчальних завдань у рамках заданого або первісно
знайденого способу дії. Головною метою цього блоку було включення
студента до пізнавальної діяльності для усвідомлення педагогічних понять
та закономірностей в умовах інформатизації освіти.

Конструктивний (другий навчальний блок) – передбачав уміння студентів
оперувати методами, формами і прийомами застосування НІТ та їх
складових, що спрямовані на розвиток нового підходу до вирішення
педагогічних завдань. Мета блоку полягала в розвитку практичних
навичок та вмінь студентів використовувати НІТ у навчальному процесі
загальноосвітньої школи. Усвідомлення теоретичних і практичних засад
упровадження НІТ в освіту спрямовувало студентів на активне використання
нових інформаційних технологій у своїй майбутній професійній діяльності;
знання та вміння, які студенти вже одержали під час вивчення першого
модуля, передбачали пошук нових під опосередкованим впливом викладача.

Креативний (третій навчальний блок) – характеризувався вміннями
студентів виконувати оригінальні дії, створювати нові педагогічні
продукти, проектувати нові методи досліджень.

Підготовку вчителів гуманітарного профілю, що відповідатиме сучасним
вимогам інформатизації суспільства, ми вбачали у формуванні означеної
готовності шляхом реалізації блочно-модульної технології.

У другому розділі “Експериментальна технологія професійної підготовки
майбутніх учителів гуманітарного профілю до застосування НІТ у сучасній
школі” визначено напрями дослідницько-експериментальної роботи, подано
діагностику рівнів професійної готовності майбутніх учителів
гуманітарного профілю до застосування НІТ, описано шляхи реалізації
моделі блочно-модульної технології підготовки, проаналізовано результати
констатувального й формувального етапів експерименту.

Започатковуючи експериментальне дослідження, нами було виявлено критерії
досліджуваного феномену. Критерієм оцінювання рівнів професійної
готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до використання НІТ
ми вважали ступінь прояву кожного елемента визначених нами компонентів
готовності за 5-бальною шкалою.

Метою констатувального експерименту було з’ясування рівнів сформованості
професійної готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до
застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
загальноосвітньої школи.

Для виявлення рівнів професійної готовності майбутніх учителів
гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у
професійній діяльності було використано модифіковану нами методику Ю.П.
Платонова, що передбачає метод експертних оцінок якості особистості
керівника і характеристик засобів управління.

За результатами відповідей анкетування студентів щодо їх кількості балів
ми поділили шкалу відповідно до рівнів одержаних балів: 20-40–початковий
рівень професійної готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю
до використання нових інформаційних технологій; 41-59–ресурсний рівень
професійної готовності; 60-79–імітаційний рівень професійної готовності;
80-100–імпровізаційний рівень професійної готовності.

Початковий рівень професійної готовності майбутніх учителів
гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій
характеризував студентів таким чином: їхня мотивація до застосування НІТ
у майбутній професійній діяльності була занадто слабкою; упевненість у
собі як у майбутньому вчителеві надзвичайно мала; бажання
використовувати нові інформаційні технології здебільшого висловлювалося
незнанням та невмінням раціонально використовувати їх, що проявлялося в
недостатньому розумінні значення та ролі розвитку основних характеристик
НІТ, упровадження їх у навчальний процес. Інтерес до нових інформаційних
технологій взагалі був відсутній. Такі студенти вміли реалізовувати
тільки деякі функції педагогічної діяльності. У них відсутнє прагнення
та бажання самостійного пошуку інформації для вдосконалення
інформаційної культури та комп’ютерної грамотності; практично відсутня
здатність пізнавальної активності, оперативного регулювання самостійної,
індивідуальної та групової діяльності. У таких студентів готовність до
використання нових інформаційних технологій позначена певним
психологічним бар’єром, слабкою інформаційною культурою.

V

l

?

U Ue th J

|

?

V

X

Z

\

^

`

???????????????`

b

d

f

h

j

l

?

U Ue J

?

`„

„? ¤`„?

?????¤???професійної готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю
характеризував студентів з позитивно-пасивним ставленням до ознайомлення
з новими інформаційними технологіями. Спостерігалася індиферентна
позиція до проблеми в поєднанні з позитивними настановами щодо
результату діяльності з новими інформаційними технологіями. Такі
студенти не виявляють ініціативи під час навчання. Знання сутності та
специфіки нових інформаційних технологій, змісту, форм, методів
використання їх у професійній діяльності є поверховими. Студенти
спроможні розпізнавати дії лише за зразком, виконувати завдання за
аналогією їм важко. Не вміють використовувати чи пристосовувати знання
за фахом в умовах інформатизації. Навички використовувати нові
інформаційні технології в навчальному процесі не відпрацьовані,
відзначається прагнення до шаблонних дій. Пошук шляхів підвищення
комп’ютерної грамотності, ефективності використання НІТ у навчальному
процесі має відтінок короткочасності та ситуативності. При включенні в
навчальну діяльність не вміють ураховувати знання про НІТ у практичній
діяльності. Характер діяльності з використання нових інформаційних
технологій у майбутній професійній діяльності має репродуктивний рівень.
При включенні в самостійну, групову чи індивідуальну діяльність
спостерігається надмірна тривожність, хвилювання та невпевненість у
діях. Висловлювання своїх думок, переконань має слабко виражене емоційне
забарвлення. Професійна мотивація – низька.

Імітаційний рівень професійної готовності майбутніх учителів
гуманітарного профілю характеризував студентів з переважно позитивним
ставленням до майбутньої професійної діяльності і використання нових
інформаційних технологій. Для студентів на цьому рівні характерними є
усвідомлення необхідності використовувати НІТ у своїй майбутній
професійній діяльності, позитивний прояв інтересу до нових інформаційних
технологій та їх засобів, збудження бажання шукати нову інформацію,
висувати різноманітні ідеї та гіпотези. Студенти прагнуть
використовувати нові інформаційні технології, виявляючи при цьому
глибокі знання сутності НІТ. Однак вони ще зазнають утруднення в ході
застосування набутих знань, умінь і навичок у діяльності із засобами
нових інформаційних технологій за умов виникнення нових, нестандартних
навчальних завдань та ситуацій у навчально-виховному процесі. Діяльність
студентів відбувається на тлі позитивної спрямованості на результат.
Загалом у них відзначається свідомий науковий підхід до використання НІТ
у навчальному процесі, наявність уміння висувати гіпотезу, вміння
розподіляти увагу, прагнення до розробки проектів поточної діяльності,
організації міжпредметних зв’язків. Висловлюють бажання до участі в
наукових семінарах, дискусіях, конференціях. Позитивне ставлення до
вивчення та використання нових інформаційних технологій пов’язане з
процесом підвищення рівня самоосвіти студентів. Характер практичної
діяльності з використання нових інформаційних технологій у майбутній
професійній діяльності має реконструктивний рівень. При включенні в
самостійну, групову чи індивідуальну діяльність спостерігається
впевненість у власних діях. У студентів на цьому рівні виявляється
впевненість у собі як у майбутньому вчителі гуманітарного профілю.

Імпровізаційний рівень професійної готовності майбутніх учителів
гуманітарного профілю до використання нових інформаційних технологій у
навчальному процесі загальноосвітньої школи визначає максимальний
ступінь сформованості означеної готовності. Студенти, що знаходяться на
цьому рівні, відрізняються від інших сильною мотивацією, підвищеним
інтересом до нових інформаційних технологій та їх засобів, шукають нову
інформацію, висувають нові гіпотези та ідеї. Вміють застосовувати нові
інформаційні технології у своїй професійній діяльності, виявляючи при
цьому глибокі знання НІТ. Застосовують набуті знання, вміння і навички у
діяльності із засобами нових інформаційних технологій. Вирішують
нестандартні навчальні завдання. Комп’ютерна грамотність, пізнавальна
активність є на високому рівні. Можуть організовувати міжпредметні
зв’язки. За допомогою засобів нових інформаційних технологій підвищують
рівень самоосвіти. Характер практичної діяльності з використання нових
інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності має
креативний рівень. Вміють використовувати експертно-дослідну діяльність,
усвідомлюють взаємодію “учитель-комп’ютер-учень”, застосовують
діагностичне забезпечення засобів НІТ. Спроможні самостійно розробляти
власні педагогічні продукти, а саме, елементи електронних підручників з
використанням технологій гіпертексту та мультимедія; засобів контролю
знань за допомогою програм-тестів; електронних таблиць; текстових і
графічних редакторів; електронних перекладачів та Web-сторінок і т.ін.
При цьому, у кожного із студентів елементи означених компонентів у
відношенні один до одного проявлялися по-різному, тому при визначенні
рівнів готовності, ми керувались опосередкованими показниками.

Формування готовності студентів до застосування нових інформаційних
технологій ми проводили, реалізовуючи запропоновану модель
блочно-модульної технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного
профілю до застосування НІТ у навчальному процесі загальноосвітньої
школи.

Означена модель блочно-модульної технології підготовки майбутніх
учителів гуманітарного профілю до застосування НІТ реалізовувалася нами
серед студентів ЕГ у комп’ютерному класі, що був обладнаний такими
приладами: планшетний сканер – ScanMagic 1200, принтер – Canon BJC-1000
та проектор Sony. У студентів КГ заняття проводилися за традиційною –
лекційною формою навчання.

На розроблений нами навчальний курс “Нові інформаційні технології” на
підставі модульного навчання було відведено 54 години (20 годин –
лекції, 16 годин – практики та 18 годин на самостійну роботу).

Мета навчального курсу є розвиток професійної готовності майбутніх
учителів гуманітарного профілю до застосування НІТ у професійній
діяльності на високих рівнях. Для досягнення мети вирішувалися такі
завдання: сформувати у студентів уявлення про НІТ, що використовуються в
освіті; ознайомити з можливостями апаратного забезпечення й програмної
підтримки для побудови навчальних курсів з використанням НІТ; підвищити
комп’ютерну грамотність та професійну інформаційну культуру в умовах
використання НІТ; у режимі творчих освітніх завдань оволодіти
практичними навичками роботи з апаратними та програмними засобами НІТ.

Як уже зазначалося, для переходу з одного блоку на іншій здійснювався
поточний і підсумковий контроль.

Практичні заняття передбачали обговорення питань щодо використання
запропонованої моделі. Заняття за цим курсом відповідали
репродуктивному, реконструктивному та креативному блокам, передбачали
використання засобів НІТ і педагогічного управління з подальшим аналізом
результатів готовності студентів гуманітарного профілю до означеної
професійної діяльності.

Всі заняття характеризували цю модель блочно-модульної технології таким
чином: з першої по шосту теми відповідали першому репродуктивному блоку;
заняття – 7, 8, 9 відносилися до другого конструктивного блоку; заняття
з 10-ї теми – до третього креативного блоку означеної моделі.

Зміст репродуктивного блоку складали знання і відтворення понятійної
інформації про об’єкти, предмети, властивості, процеси, методи і способи
діяльності. У студентів формувалася власна концепція щодо чіткого
уявлення про основні напрями і перспективи розвитку нових інформаційних
технологій, їх роль не тільки в культурному розвитку сучасного
суспільства, а й у розвитку навчально-виховного процесу саме середньої
загальноосвітньої школи. Конструктивний блок передбачав знання законів,
закономірностей об’єктів, предметів і процесів, їх властивостей, методів
та способів діяльності, що необхідні для прийняття ефективних рішень. На
цьому рівні знання й уміння формувалися і поширювалися переважно з
гуманітарних дисциплін (історія, література, мова і т.ін.). Креативний
блок включав знання теорії, законів, закономірностей об’єктів,
предметів, процесів та їх властивостей, методів і способів діяльності на
високому рівні для формування власної моделі професійної діяльності.
Крім того, знання на цьому рівні формувалися здебільшого за рахунок
дисциплін за фахом відповідно до курсу “Нові інформаційні технології”.

Результати підсумкової діагностики, проведеної за власною методикою
оцінки рівней професійної готовності за ступенем прояву кожного елементу
визначених компонентів готовності, свідчать про достатньо високий рівень
ефективності виокремлених елементів, які були експериментально
апробовані у процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю
за поданою моделлю блочно-модульної технології (див. табл.).

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості в майбутніх учителів гуманітарного профілю
професійної готовності до застосування нових інформаційних технологій у
навчальному процесі загальноосвітньої школи

Блоки блочно-модульної технології Експериментальні групи Рівні
професійної готовності до застосування НІТ

початковий ресурсний імітаційний імпровіза-ційний

абс % абс % абс % абс %

репродуктивний Ег1 (28 осіб) 3 10,7 5 17,9 12 42,8 8 28,6

Ег2 (18 осіб) 2 11,1 3 16,7 7 38,9 6 33,3

Ег3 (16 осіб) 2 12,5 4 25 6 37,5 4 25

Ег1+Ег2+Ег3= 62 особи 7 11,3 12 19,4 25 40,3 18 29

конструктивний Ег1 (28 осіб) 3 10,7 4 14,3 12 42,9 9 32,1

Ег2 (18 осіб) 2 11,1 1 5,6 9 50 6 33,3

Ег3 (16 осіб) 1 6,3 4 25 7 43,7 4 25

Ег1+Ег2+Ег3= 62 особи 6 9,7 9 14,5 28 45,1 19 30,7

креативний Ег1 (28 осіб) 2 7,1 5 17,9 13 46,4 8 28,6

Ег2 (18 осіб) 0 0 1 5,6 11 61,1 6 33,3

Ег3 (16 осіб) 0 0 4 25 7 43,8 5 31,2

Ег1+Ег2+Ег3= 62 особи 2 3,2 10 16,1 31 50 19 30,7

На конcтатувальному експерименті, n=118 48 40,7 57 48,3 11 9,3 2 1,7

Дані таблиці свідчать, що початковий рівень готовності майбутніх
учителів було діагностовано на констатувальному етапі в 40,7%
респондентів (48 осіб). В експериментальних групах з таким рівнем було
діагностовано у 3,2% студентів (2 особи), що логічно пояснюється
спеціально проведеною роботою. Ресурсний рівень професійної готовності
було діагностовано на констатувальному етапі в 48,3% респондентів (57
особи), після експерименту в експериментальних групах у 16,1% студентів
(10 особи). Імітаційний рівень професійної готовності на
констатувальному етапі було діагностовано в 9,3% респондентів (11
особи), в експериментальних групах у 50% студентів (31 особи).
Імпровізаційний рівень на констатувальному етапі виявили 1,7%
респондентів (2 особи), в експериментальних групах – 30,7% студентів (19
особи). Загальний рівень студентів на початку експерименту та
експериментальних груп наприкінці експерименту склав: початковий рівень
зменшився з 40,7% до 3,2%; ресурсний рівень зменшився з 48,3% до 16,1%;
імітаційний рівень збільшився з 9,3% до 50%; імпровізаційний рівень
збільшився з 1,7% до 30,7%. Отже, аналіз експериментальних даних
підтверджує правомірність висунутої нами гіпотези дослідження, а саме:
процес оволодіння майбутніми вчителями гуманітарного профілю вміннями
застосування НІТ та їх засобів відбувається більш ефективно, якщо
реалізувати модель блочно-модульної технології підготовки майбутніх
учителів гуманітарного профілю, що передбачає включення студентів у
самостійну навчально-пізнавальну діяльність, яка базується на системі
знань студентів про НІТ та їх упровадження у навчальний процес ЗОШ.

У висновках узагальнено результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше досліджено проблему підготовки майбутнього вчителя
гуманітарного профілю до застосування НІТ у навчальному процесі
загальноосвітньої школи. Автором розроблено й науково обґрунтовано
модель блочно-модульної технології підготовки майбутніх учителів
гуманітарного профілю до застосування НІТ у навчальному процесі
загальноосвітньої школи.

Нові інформаційні технології – це впровадження нових підходів у
навчально-виховний процес, що орієнтований на розвиток інтелектуально
творчого потенціалу людини, з метою підвищення його ефективності завдяки
застосуванню сучасних технічних засобів. Розроблено: класифікацію НІТ
(функціонально орієнтовані технології; предметно орієнтовані технології;
проблемно орієнтовані технології); характеристику засобів і методів НІТ
(засоби — апаратні і програмні; методи – системний аналіз, системне
проектування і ін.); класифікацію складових НІТ у навчальному процесі
(засоби — апаратні, програмно-методичні та навчально-методичні; методи —
традиційні й нетрадиційні) .Нові інформаційні технології в навчанні – це
використання в навчанні різноманітних технічних засобів, у тому числі й
комп’ютерних. Засобами нових інформаційних технологій є
програмно-апаратні засоби й пристрої, що функціонують на базі
мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і
систем інформаційного обміну, які забезпечують операції збору,
продуціювання, накопичення, збереження, обробки, передачі інформації.

Резюмуючи результати теоретичного аналізу функцій професійної діяльності
вчителя з позицій підготовки вчителів гуманітарного профілю, нами було
конкретизовано такі функції педагогічної діяльності: діагностична,
орієнтаційно-прогностична, конструктивно-проектувальна, організаційна,
інформаційно-пояснювальна, комунікативно-стимулююча, аналітико-оцінна,
дослідно-творча; визначено новий сенс функцій педагогічного управління з
позицій нових інформаційних технологій (організаційна, коректуюча,
контролювальна).

Професійна готовність майбутнього вчителя до застосування НІТ у
професійній діяльності – це інтегрована якість його особистості, що
виявляється, по-перше, у підвищенні продуктивності мислення, розвитку,
пам’яті, навичок, поширенні та поглибленні знань за допомогою
використання НІТ та їх засобів; по-друге, у можливості обирати способи
дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати
шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу
навчання. Виявлено 4 рівні професійної готовності майбутнього вчителя до
застосування НІТ у професійній діяльності, як: початковий, ресурсний,
імітаційний та імпровізаційний.

У дослідженні було розроблено поетапну структуру блочно-модульної
технології професійної підготовки вчителів гуманітарного профілю до
використання НІТ у навчальному процесі загальноосвітньої школи, що
складалася з репродуктивного, реконструктивного, креативного блоків.
Ураховуючи теоретичні засади дослідження нами було розроблено навчальний
курс “Нові інформаційні технології” на підставі модульного навчання. Усі
заняття характеризували означену модель блочно-модульної технології.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив значні позитивні
зміни в рівнях сформованості професійної готовності майбутніх учителів
до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
загальноосвітньої школи. Так, загальний рівень студентів на початку та
наприкінці експерименту склав: початковий рівень зменшився від 40,7% до
3,2%; ресурсний рівень — від 48,3% до 16,1%; імітаційний рівень
збільшився від 9,3% до 50%; імпровізаційний рівень — від 1,7% до 30,7%.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно
відкриває перспективу для більш глибокого вивчення особливостей
технології підготовки майбутніх учителів до застосування нових
інформаційних технологій у професійній діяльності.

Основні положення та результати дослідження відображено в таких
публікаціях автора:

1. Гурін Р.С. Дидактичні умови використання гіпертексту// Науковий
вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (Зб. наук. праць). – Одеса,2000. – Вип. 1-2. – С.239-245.

2. Гурін Р.С. Аспекти формування гіпертекстових технологій у системі
знань//Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах
освіти: (Зб. наук. праць). Наукові записки Рівненського державного
гуманітарного університету. — Випуск 12. У 3-х частинах. Ч.ІІ. —
Актуальні проблеми теорії і практики навчання, виховання і розвитку
учнів загальноосвітньої школи. – Рівне, РДГУ, 2000 – С.147-149.

3. Гурін Р.С. Гіпертекст як умова удосконалення навчальної роботи
сучасного учителя//Наука і освіта – 2002. — №2.– С.91-93.

4. Гурін Р.С. Роль та сутність використання нових інформаційних
технологій у навчальному процесі на прикладах гіпертекстових технологій
у педвузах//Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах
України: Наук. метод. зб., Вип.8: Педагогіка (Ч.1)/ Редкол.: І.І.Мархель
(гол. ред.) та ін.-Одеса: Одес.НМУ, 2001 – С.155-158.

Гурін Р.С. Деякі аспекти підготовки вчителя до використання НІТ в
школі//Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах
України: Наук. метод.зб., Вип.9 (Ч.1)/Редкол.: І.І.Мархель (гол. ред.)
та ін.-Одеса: Одес.НМУ, 2002. – С.118-121.

Гурін Р.С. Підготовка викладачів: використання НІТ у навчальному
процесі.// Матеріали міжвузівської науково-метод. конф. “Шляхи
удосконалення підготовки військових фахівців та формування професійних
якостей”: Одеський ордена Леніна ін-т Сухопутних військ. — Одеса, 2003.
– С. 101-103.

Гурін Р.С. Методика впровадження нових інформаційних технологій у
навчальний процес. — Навч. посібник. – Одеса: ПДПУ імені К.Д.Ушинського,
-2002 р. — 57 с.

Гурін Р.С. Модель блочно-модульної технології професійної підготовки
майбутніх учителів гуманітарного профілю до застосування НІТ в
навчальному процесі загальноосвітньої школи// Матеріали міжнародної
науково-практ. конф. “К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки
розвитку професійної освіти”: Південноукраїнський державний педагогічний
університет ім. К.Д.Ушинського. — Одеса, 2004.–Т.2.-С. 93-97.

Анотація

Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до
застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
загальноосвітньої школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Південноукраїнський державний педагогічний університет імені
К.Д.Ушинського (м. Одеса), Одеса, 2004.

У дисертації досліджено й обґрунтовано необхідність підготовки вчителя
гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у
професійній діяльності. Визначено рівні професійної готовності до
застосування НІТ. Розроблено методику їх діагностики. Зазначено, що
структуру професійної готовності майбутнього вчителя гуманітарного
профілю становлять такі компоненти: адаптивно-мотиваційний,
планово-змістовий, організаційно-координаційний, контролюючо-оцінний.
Теоретично обґрунтовано модель блочно-модульної підготовки майбутнього
вчителя гуманітарного профілю до застосування НІТ у навчальному процесі
загальноосвітньої школи, а також способи її реалізації. Засобом
реалізації змістового аспекту виступив навчальний курс “Нові
інформаційні технології”.

Ключові слова: інформатизація освіти, нові інформаційні технології, нові
інформаційні технології в навчанні, засоби нових інформаційних
технологій, професійна готовність до застосування нових інформаційних
технологій, функції професійної діяльності вчителя гуманітарного профілю
до застосування НІТ.

АННОТАЦИЯ

Гурин Р.С. Подготовка будущего учителя гуманитарного профиля к
использованию новых информационных технологий в учебном процессе
общеобразовательной школы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Южно-Украинский государственный педагогический
университет имени К.Д.Ушинского (г. Одесса). – Одесса, 2004.

В исследовании впервые рассмотрена проблема подготовки будущего учителя
гуманитарного профиля к использованию новых информационных технологий в
учебном процессе общеобразовательной школы.

В первом разделе “Теоретические основы подготовки будущих учителей
гуманитарного профиля к использованию новых информационных технологий в
современной школе” проведен анализ состояния исследуемой проблемы в
психолого-педагогической и методической литературе, уточнены ключевые
понятия исследования; разработана модель блочно-модульной технологии
подготовки будущих учителей гуманитарного профиля к использованию НИТ.

Новые информационные технологии рассматриваются в исследовании как
процесс внедрения новых подходов в учебно-воспитательный процесс,
который ориентирован на развитие интеллектуально творческого потенциала
человека, с целью повышения его эффективности, при помощи использования
современных технических средств.

Готовность будущего учителя гуманитарного профиля к использованию НИТ в
профессиональной деятельности рассматривается как интегрированное
качество личности будущего учителя, которое проявляется, во-первых, в
повышении продуктивности мышления, развития памяти, умений, расширения и
углубления знаний с помощью использования НИТ и их средств; во-вторых, в
возможности выбирать способы действий, производить самоконтроль за
исполнением собственных действий и прогнозировать пути повышения
продуктивности работы в процессе информатизации обучения.

Модель блочно-модульной технологии подготовки будущих учителей
гуманитарного профиля к использованию НИТ в учебном процессе средне
образовательной школы состоит из трех блоков: репродуктивный,
конструктивный и креативный.

Блок 1. Репродуктивный – характеризуется умениями студентов действовать
по аналогии, известными примерами, алгоритмами и предполагает решение
учебных заданий в рамках заданных или изначально известных способов
действий.

Блок 2. Конструктивный – предполагает умения студентов оперировать
методами, формами и приемами использования новых информационных
технологий и их составных, которые направлены на развитие новых подходов
к решению педагогических задач.

Блок 3. Креативный – характеризуется умениями студентов выполнять
оригинальные действия, создавать новые педагогические продукты.

Во втором разделе “Экспериментальная технология профессиональной
подготовки будущих учителей гуманитарного профиля к использованию НИТ в
современной школе” определены направления
исследовательско-экспериментальной работы, представлена диагностика
уровней профессиональной готовности будущих учителей гуманитарного
профиля к использованию НИТ, описаны пути реализации модели
блочно-модульной технологии подготовки, проанализированы результаты
констатирующего и формирующего экспериментов.

Критерием оценивания уровней профессиональной готовности выступила
степень проявления каждого элемента определенных в исследовании
компонентов готовности к использованию НИТ за 5-ти бальной шкалой. Для
реализации модели был разработан учебный курс “Новые информационные
технологии”.

Проведенное исследование позволило получить существенные изменения в
формировании готовности студентов к использованию новых информационных
технологий в будущей профессиональной деятельности. После формирующего
эксперимента у большинства студентов наблюдалась полная
информированность про новые информационные технологии и методы их
использования в учебном процессе общеобразовательной школы. Результаты
исследования показали, что разработанная методика эффективно влияет на
формирование профессиональной готовности студентов гуманитарного профиля
к использованию НИТ в будущей профессиональной деятельности.

Ключевые слова: информатизация образования, новые информационные
технологии, новые информационные технологии в обучении, средства новых
информационных технологий, профессиональная готовность к использованию
новых информационных технологий, функции профессиональной деятельности
учителя гуманитарного профиля к использованию НИТ.

ANNOTATION

Gurin R.S. Preparation of the future teacher of a humanitarian structure
for use NIT in educational process averages of educational school. —
Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate
of pedagogical sciences on a speciality 13.00.04 — theory and methods of
professional education — South-Ukrainian State Pedagogical University
(c. Odessa) name by Ushinskiy K.D. — Odessa, 2004.

The dissertation is investigated and the necessity of preparation of the
teacher of a humanitarian structure to use of new information
technologies in professional activity is caused. The levels of
professional readiness to use NIT are determined. The structure of
professional readiness of the future teacher of a humanitarian structure
consisting from such components is submitted: adaptive — motivation,
scheduled-substantial, organizational-coordination, control-estimated.
The levels of professional readiness are revealed; are developed a
technique of their diagnostics.

The model of the block-modular preparation of the future teacher of a
humanitarian structure to use NIT in educational process averages of
educational school, and also ways of its (her) realization is
theoretically caused. By a means of realization of substantial aspect
the educational rate “New information technologies ” has acted.

Key words: information of education, new information technologies, new
information technologies in training, means of new information
technologies, professional readiness for use of new information
technologies, functions of professional work of the teacher of a
humanitarian structure to use of new information technologies.

PAGE 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *