Особливості впливу професійних факторів та умов життєдіяльності на організм військовослужбовців миротворчих підрозділів (автореферат)

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ПОНОМАРЕНКО НІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 615.9:613.63:616-008.6(477)

Особливості впливу професійних факторів та умов життєдіяльності на
організм військовослужбовців миротворчих підрозділів

14.02.01. – Гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ –2005 рік

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової
медицини Збройних Сил України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Варус Василь Іванович,

Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил
України, начальник інституту

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна,

Інститут медицини праці АМН України,

завідувачка відділом епідеміологічних досліджень

Доктор медичних наук, професор Бердник Ольга Володимирівна,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України,

завідувачка лабораторією популяційного здоров’я

Провідна установа:

Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця, кафедра гігієни
та професійних захворювань, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться „20” грудня 2005 р. о 13.30. годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий „16 грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. З історії добре відомо, що навіть у мирний час
досить часто виникає необхідність виконання військовослужбовцями своїх
професійних обов’язків в умовах, які по силі свого екстремального впливу
наближаються до бойових умов. Яскравим прикладом таких випадків в
Україні є участь військовослужбовців силових структур у міжнародних
миротворчих операціях, які проводяться під егідою ООН та НАТО. Запорукою
успішного виконання поставлених завдань перед військовослужбовцями є
наявність у них високого рівня професійної психофізичної готовності, що
створює умови для максимального виявлення професійно важливих якостей
під час виконання службових обов’язків у зоні впливу екстремальних
факторів.

Участь військовослужбовців ЗС України у міжнародних миротворчих
операціях обумовила необхідність вирішення медичною службою складної
проблеми їх медичного захисту. Її складність обумовлена тим, що вплив
факторів в специфічних географічних, кліматичних та етнічних умовах
діяльності міжнародних військових контингентів, особливо тих, що
пов’язані з дією на людину інформаційної зброї, біологічних субстанцій,
електромагнітного та лазерного випромінювання, збідненого урану та
інших, ще до кінця не вивчений, хоча й відомо, що під їх дією
патологічні зміни в організмі розвивається поступово і приховано, а їх
прояв помітний після багатьох місяців, або навіть років професійної
діяльності, коли боротися з ними вже дуже важко. Випадки погіршення
стану здоров’я та передчасної смерті багатьох військовослужбовців різних
країн після виконання військових місій проти Іраку в Перській затоці,
бойових операцій міжнародного військового контингенту KFOR у Косово
(Югославія) придали проблемі захисту здоров’я та життя особового складу
військових контингентів, крім медичного, великого політичного значення.

ЗС України мають сьогодні систему медичного забезпечення
військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів, яка являє
собою комплекс науково обґрунтованих організаційних форм та методів
практичної діяльності спеціалістів: від медичного та психологічного
відбору осіб у миротворчі підрозділи до оперативного контролю за
функціональним станом та працездатністю військовослужбовців під час
виконання бойових завдань. Вона, в основному, дозволяє вирішувати
питання експертизи, динамічного медичного спостереження під час
виконання миротворчої місії, медичного контролю за дотриманням режимів
праці, відпочинку, харчування цієї професійної категорії військових
спеціалістів. Існує також система санаторно-курортного лікування.

Проте дані статистичних звітів про збільшення захворюваності серед
військовослужбовців миротворчих місій, омолодження низки захворювань
нервово-психічного генезу, ранньої дискваліфікації військовослужбовців
за станом здоров’я свідчать про те, що необхідні додаткові заходи по
збереженню здоров’я, високої працездатності військовослужбовців
міжнародних миротворчих контингентів та збільшенню їх активного
професійного довголіття.

У зв’язку з цим виникає потреба у проведенні фізіолого – гігієнічних
досліджень з метою збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців
Збройних Сил України, які приймають участь у міжнародних миротворчих
операціях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана
з виконанням плану науково-дослідних робіт: “Реєстр 02” № державної
реєстрації 0103V003291, “Яворів” № державної реєстрації 0199V002887
“Синдром” № державної реєстрації 0101V003247, які виконувались у
Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил
України.

Метою роботи було визначення особливостей негативного впливу факторів та
умов професійної діяльності на організм військовослужбовців під час
виконання миротворчих місій і обґрунтування, на основі отриманих даних,
комплексу профілактичних заходів, спрямованих на збереження їх
працездатності та здоров’я.

Задачі дослідження:

Визначення факторів та умов, що впливають на стан здоров’я
військовослужбовців миротворчих контингентів.

Вивчення особливостей негативного впливу факторів та умов
життєдіяльності на організм військовослужбовців миротворчих
контингентів.

Обґрунтування системи гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на збереження працездатності та здоров’я військовослужбовців
миротворчих контингентів.

Об’єкт досліджень: особливості життєдіяльності військовослужбовців
миротворчих підрозділів ЗС України та характеру виконання службових
обов’язків протягом миротворчої місії.

Предмет досліджень: стан здоров’я військовослужбовців миротворчих
підрозділів ЗС України психофізіологічні та індивідуально-особистісні
особливості, умови професійної діяльності та життєдіяльності у місцях
дислокації при виконанні миротворчої операції; фактори ризику виникнення
професійно обумовлених захворювань, системи медичного забезпечення
миротворчих місій.

Методи дослідження: гігієнічні (професіографічна оцінка умов та
характеру праці); фізіологічні (оцінка функціонального стану організму і
працездатності військовослужбовців у динаміці під час виконання
миротворчої місії); психофізіологічні (визначення
індивідуально-типологічних властивостей ВНД і вищих психічних функцій
військовослужбовців миротворчих контингентів); психологічні
(психодіагностика особистості та психоемоційної стійкості до стресу);
клінічні (діагностика захворювань, лікування та реабілітація);
медико-соціологічні (дослідження якості медичного забезпечення);
статистичні (обробка результатів дослідження).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше отримані дані, які
визначили структуру та ступінь негативного впливу основних професійних
факторів на організм військовослужбовців миротворчих підрозділів у
різних регіонах світу, за даними соціально-гігієнічного моніторингу
протягом повного циклу миротворчої місії.

Вперше виявлені особливості зниження функціональних резервів
військовослужбовців протягом річного циклу професійної діяльності в
умовах виконання миротворчої місії.

Отримані нові дані, що підтверджують залежність у військовослужбовців
показників (функціональних, біохімічних, імунологічних, гематологічних),
які забезпечують механізми адаптації, від впливу комплексу негативних
факторів професійної діяльності особового складу миротворчих
підрозділів.

Показано, що встановлені особливості можуть служити прогностичною
моделлю, яка описує формування меж адаптаційних реакцій, передпатології
і патології у військовослужбовців, діяльність яких здійснюється в умовах
миротворчих місій, викликаних потенційно небезпечними психологічними,
фізичними, біологічними та хімічними впливами.

На основі оцінки якості медичного забезпечення запропонований комплекс
додаткових заходів, впровадження яких забезпечило стабільно високу
профілактичну діяльність і підвищило ефективність медичного забезпечення
миротворчих підрозділів ЗС України.

Отриманий подальший розвиток концепції професійної психофізичної
готовності військовослужбовців, що дозволяє розширити і поглибити
сучасні уявлення, важливі для теорії та практики медицини праці стосовно
медичного забезпечення військовослужбовців.

Практичне значення отриманих результатів. На основі систематизації й
аналізу виявлення зрушень і порушень у стані здоров’я
військовослужбовців миротворчих контингентів під час виконання
миротворчих місій запропоновано комплекс гігієнічних та
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення умов
професійної діяльності і збереження здоров’я військовослужбовців.
Розроблений проект „Положення по організації медичного забезпечення
військовослужбовців ЗС України, які залучаються до участі в міжнародних
миротворчих операціях”.

Результати впроваджено шляхом обмеження шістьма місяцями терміну
миротворчої місії військовослужбовців ЗС України.

Розроблені пропозиції по доповненню існуючої системи медичного
забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України „Положенням по медичній
реабілітації військовослужбовців Збройних Сил та миротворчих підрозділів
України”, реалізація якого здійснюється за допомогою двох
взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів:

індивідуального динамічного медичного контролю за станом професійної
психофізичної готовності військовослужбовців миротворчих підрозділів ЗС
України;

превентивної реабілітації, що проводиться в умовах миротворчого
підрозділу, військових госпіталів та військових санаторіях.

Обґрунтовано методичні рекомендації з до нозологічної діагностики
дисгомеостазу у військовослужбовців, що зазнають інтенсивного впливу
негативних факторів та умов професійної діяльності в районах дислокації
миротворчих контингентів.

Результати роботи використанні: при розробці методичних рекомендацій ДОЗ
МО України „Профілактика малярії серед військовослужбовців в умовах
тропіків та гірсько-пустельної місцевості”, рекомендацій з
організаційно-штатної структури і функціональних обов’язків, матеріально
— технічного забезпечення медичної служби підрозділів миротворчих
контингентів ЗС України; при розробці тимчасової інструкція щодо
проведення медичного огляду військовослужбовців Збройних Сил України,
які залучаються до участі у міжнародних миротворчих операціях; при
створенні військово-медичного реєстру військовослужбовців миротворчих
контингентів ЗС України; при підготовці проміжного та заключного звітів
НДІ ПВМ ЗС України з НДР “Яворів”, „Ліцей”, “Реєстр 02”, “Синдром” та
„Рекрут”; створені та впроваджені програмного забезпечення та
інформаційно – аналітичної бази даних морфологічних, біохімічних та
імунологічних показників крові особового складу ММП ЗС України.

Особистий внесок здобувача. Дослідження проводились самостійно та
спільно з колегами в умовах миротворчої діяльності військових
контингентів ЗС України в у Косово (Югославія), Лівані та Сьєра-Леоне,
на Яворівському військовому полігоні, а також в умовах спеціалізованого
відділення професійної патології з апробацією результатів на практиці
медичного забезпечення миротворчих місій та міжнародних військових
навчань. Автор визначив найбільш інформативні методики досліджень
функціонального стану військовослужбовців миротворчих контингентів,
установив роль умов та факторів професійної миротворчої діяльності в
етіопатогенезі станів організму, які виникають під впливом факторів
професійної миротворчої діяльності, екологічних та клімато —
географічних умов. Обґрунтовані пропозиції по удосконаленню існуючої
системи медичного забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України.
Автором проведена математична обробка та аналіз отриманих результатів,
написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та
практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на
конференціях, семінарах та робочих нарадах на: методичному семінарі
Головного військово-медичного управління МО України з питань наукових
досліджень у медичній службі, медичних проблем підвищення професійної
надійності військовослужбовців (Ірпінь, 2000); Міжнародній науковій
конференції “Вплив багатонаціональних місій Збройних Сил НАТО на
організацію охорони здоров’я ”,(Київ, 2000 р.); Міжнародній науковій
конференції “Управління медичними ресурсами”,(Київ, 2001 р.);
міжнародному симпозіумі NATO та країн – партнерів (RTO-MP-109) (Анталія,
Турція, 2003); міжнародному симпозіумі NATO та країн – партнерів
(RTO-FM-108) (Будапешт, Угорщина, 2004); науково-практичній конференції,
присвяченій проблемам санаторно-курортного лікування (Крим, 2002 р.);
зборах керівного складу медичної служби ЗС України (Київ, 2001, 2002,
2003, 2004 рр.); міжнародній науково-практичній конференції „Клінічна
авіаційна медицина: сучасний стан, перспективи розвитку, вплив на льотне
довголіття та безпеку польотів” (Вінниця, 2004); науково-практичній
конференції Сухопутних Військ ЗС України (м. Київ, 2004); на розширеному
засіданні Бюро Воєнно-наукової Ради Міністерства оборони України (2004,
м. Ірпінь);

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 10 наукових
роботах (4 самостійно), в тому числі: 8 — у фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, з них 3 статті — у наукових журналах, 5
статей — у збірниках наукових праць; методичній рекомендації, тимчасової
інструкції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 150 сторінках.
Вона має традиційну побудову і складається з вступу, аналітичного огляду
літератури, основної частини з 4 розділів власних досліджень, висновків,
списку використаних джерел (що включає 225 україномовних і
російськомовних джерела та 49 іншомовних), додатків. Роботу
проілюстровано 16 таблицями, 29 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Досліджувались військовослужбовці 1 окремого спеціального батальйону в
Косово (1 ОСБ), 3 окремого інженерного батальйону в Лівані (3 ОІБ) та 4
окремого ремонтно-відновлювального батальйону у Сьєрра-Леоне (4 ОРВБ) ЗС
України на протязі 2001 – 2004 років. Всього обстежено 9 108 осіб.
Дослідженню підлягали військовослужбовці у віці 21 — 50 років, середній
вік та стаж військової служби статистично не відрізнявся від генеральної
сукупності військовослужбовців всіх миротворчих підрозділів ЗС України
(28,1 ± 10,6 років), із стажем військової служби (6 ±5 років). Кількість
обстежених за віковими групами має нормальний розподіл: офіцери та
прапорщики – 32±12,5 років, As = 0,42, Ex=-0,79; рядовий та сержантський
склад 26 ± 4,1 років As = 0,52, Ex=-0,32. Досліджувані — це практично
здорові люди, які не мають протипоказань до військової служби та
фізичних дефектів.

На першому етапі вивчалась динаміка психічного та фізичного статусів
військовослужбовців, професійні фактори ризику та умови діяльності перед
місією та під час її виконання. З метою виявлення ранніх функціональних
порушень, зв’язаних з миротворчою діяльністю проводились лабораторні
біохімічні, морфологічні та імунологічні дослідження крові (ранком
натще) з інтервалом 3 місяці. Окрім динамічного спостереження за станом
здоров’я військовослужбовців проводився щомісячний медичний огляд у
розширеному об’ємі, з додатковою реєстрацією низки психофізіологічних
показників.

Вивчались медико-географічні, санітарно-епідемічні та екологічні
характеристики районів дислокації і діяльності особового складу
українських миротворчих контингентів. Використовувався метод
санітарно-топографічного обстеження місць дислокації та району дії
миротворчих підрозділів ЗС України. Проводився поточний санітарний
нагляд умов життя та праці, водопостачання, харчування
військовослужбовців миротворчого контингенту за встановленими
санітарними нормами та правилами. При поглибленому санітарному
обстеженні проводились комплексні інструментально-лабораторні
дослідження чинників навколишнього середовища. За даними місцевих
метеорологічних геомагнітних станцій визначались середньорічні показники
фізичних властивостей атмосферного повітря , що характеризують клімат
місць дислокації миротворчих контингентів.

Об’єм і якість медичного забезпечення підрозділів вивчали за даними
соціологічних опитувань, аналізу облікової та звітної медичної
документації.

На другому етапі досліджень проводилось вивчення індексу професійної
психофізичної готовності військовослужбовців міжнародних миротворчих
підрозділів Збройних Сил України відразу ж після повернення на
батьківщину в умовах стаціонарного обстеження в 11 та 21 базових
військових госпіталів. Обстеження здійснювали підготовленими лікарями –
експертами за загально прийнятими методиками. Додаткові дослідження
психофізіологічних, біохімічних, цитологічних та імунологічних
показників проводили самостійно. Захворюваність вивчали за даними звітів
(форми 1/мед, 3/мед), показників захворюваності за класами хвороб. Для
визначення якості та ефективності медичного забезпечення
військовослужбовців використовували спеціальний показник – інтегральний
коефіцієнт ефективності (Кі)

Вся діагностична апаратура та обладнання, яке використовувалось у
дослідженнях мали діючі посвідчення про щорічне проходження державної
повірки.

Після визначення взаємозв’язку між станом здоров’я, факторами та умовами
миротворчої діяльності та якістю медичного забезпечення розроблялись
пропозиції що до покращення охорони здоров’я військовослужбовців. Про
ефективність використання запропонованих заходів судили за результатами
функціональної діагностики, біохімічним показникам, якості професійної
діяльності, відзивам військовослужбовців та медичного персоналу
миротворчих підрозділів.

Після оцінки ефективності запропонованих заходів покращання медичного
забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України розроблялися
організаційно методичні рекомендації по удосконаленню системи охорони
здоров’я військовослужбовців на етапах до -, під час та після виконання
миротворчої місії.

Дані про основні напрями, зміст та загальний об’єм досліджень поданий на
табл.. 1.

Таблиця 2.1.

Напрями, зміст та загальний об’єм досліджень.

№ за/п Напрямки роботи Кількість обстежених Кількість обстежень

1 2 3 4

Вивчення стану здоров’я особового складу українських миротворчих
контингентів під час стаціонарного обстеження у відділення професійної
патології 11 та 21 військових госпіталів за даними:

— дослідження стану психічного здоров’я;

— дослідження соматичного здоров’я;

— визначення стану професійно важливих психофізіологічних якостей

547

547

547

1094

1094

1094

Вивчення адаптаційних можливостей організму особового складу
українських миротворчих контингентів під час та після виконання місії:

дослідження динаміки психофізіологічних функцій та стану психічного
здоров’я;

лабораторні дослідження крові.

438

438

2190

2190

Аналіз динаміки захворюваності особового складу українських миротворчих
контингентів до, під час та після виконання місії: 5238 5238

Вивчення якості та ефективності медичного забезпечення українських
миротворчих контингентів. 259 259

Вивчення особливостей професійної діяльності, бойового та службового
навантаження українських миротворчих контингентів. 547 547

Вивчення медико-географічної, санітарно-епідемічної та екологічної
характеристики районів дислокації і діяльності особового складу
українських миротворчих контингентів. — 8

Математична обробка включала розрахунок первинних статистичних
показників (середнього арифметичного (M) похибки середньоарифметичного
значення (m), середньоквадратичного відхилення (?) )та виявлення
відмінностей між групами за статистичними ознаками.

Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою методів перевірки
гіпотези про різницю середніх та кореляційного аналізу (Мінцер О.П.,
1991). Дані оброблялись на ПЕОМ РС/Celeron 700 з використанням
електронних таблиць Excel 7.0 з пакету програм Microsoft Office.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Гігієнічна оцінка факторів і умов праці та епідеміологічний аналіз місць
дислокації та району дії 1 ОСБ ЗС України в Косово показали наявність
впливу на організм військовослужбовців нервово-психічної напруженості,
обумовленої збройними сутичками з протиборчими угрупуваннями, значним
робочим та службовим навантаженням (250 ± 52 год на місяць). Санітарно
гігієнічні умови розташування, харчування та водопостачання оцінюються
як добрі. В районі дислокації, в умовах післявоєнної розрухи, майже при
повному руйнуванні будівель, водогонів, каналізаційних систем, масовим
виплодом мух, великою кількістю синантропних гризунів, здичавілих псів
та котів, відсутністю системи протиепідемічного захисту населення у
місцях дислокації та районі дії спостерігаються стійкі вогнища гострих
кишкових інфекцій серед місцевого населення, гепатитів, ієрсиніозу,
геморрагічної лихоманки з нирковим синдромом, менінгіту та сказу.

Провідними факторами ризику, які негативно впливають на стан здоров’я
військовослужбовців 3 ОІБ ЗС України в Лівані є: нервово психічна
напруженість, спричинена ризиком для життя та здоров’я при розмінуванні
мінних полів, оскільки існує небезпека раптових вибухів мін та вибухових
предметів, які знаходяться у землі вже тривалий час (до 50 років);
значне робоче та службове навантаження (254 ± 47 год./міс); складні
кліматичні умови перебування, які властиві для гірсько – пустельної
високогірної зони. Підрозділ знаходиться на автономному режимі
забезпечення побутових умов, харчування та водопостачання, які
оцінюються як задовільні. Епідемічна ситуація серед місцевого населення
характеризується як нестійка за шлунково-кишковими захворюваннями та
захворюваннями шкіри. На території Ізраїлю та Лівану час від часу
виникають випадки захворювань вірусним енцефалітом Західного
Нілу.Небезпеку для особового складу також представляють змії та
скорпіони, особливо під час виконання робіт по розмінуванню.

Оцінка факторів та умов діяльності та епідеміологічний аналіз місць
дислокації та району дії 4 ОРВБ ЗС України у Сьєрра-Леоне показала
негативний вплив на організм військовослужбовців нервово-психічної
напруженості, пов’язаної з значним ризиком для життя та здоров’я
військовослужбовців, оскільки існує небезпека сутичок з озброєними
групами та раптових вибухів мін та вибухових предметів, які знаходяться
у землі. Окрім того, 305 ± 22 год/міс особовий склад виконує регламентні
та ремонтні роботи на закріпленій техніці та озброєнні, підвищує
професійну підготовку та несе внутрішню і караульну службу у
відповідності до визначеного графіку. Для клімату характерна висока
температура повітря з незначними її коливаннями протягом доби (денна
35-42?С, нічна 25-28?С), висока вологість та сонячна радіація. За
показниками термічної духоти атмосферне повітря у районі дислокації
батальйону відноситься до вкрай дискомфортного. До особливості клімату
даного району відноситься також наявність тільки двох пір року (сухої –
літо та вологої – зима). Сезон дощів поділяється на сезон малих та
великих дощів. Перші дощі з’являються у другій половині травня і
супроводжуються великими поривами вітру, грозовими розрядами, річна сума
опадів досягає до 4400 мм. В умовах вкрай дискомфортного клімату та
низького соціально-економічного рівня життя населення країни широкого
розповсюдження набули практично всі хвороби помірного клімату,
інфекційна та неінфекційна тропічна патологія. Особливу небезпеку
представляють інфекційні та паразитарні хвороби (малярія, група
„дитячих” інфекцій, кишкові хвороби, туберкульоз, гельмінтози).
Щомісячно територія Сьєрра-Леоне оголошується ВООЗ зараженою такими
карантинними інфекціями як холера та жовта лихоманка. Територія країни є
єдиними ендемічними районами лихоманки Ласса на планеті. Надзвичайно
поширеними захворюваннями є різноманітні форми гельмінтозів. З 250
відомих видів 200 зустрічаються у Сьєрра-Леоне. Число уражених осіб
складає від 330 -560 на 1000 населення. Небезпеку для особового складу
також являють отруйні тварини та комахи. Особливо розповсюджені три роди
отруйних змій: аспіди (три види кобр та аспідів), гадюки (17 видів) та
мамби (4 види). На території змії поширені, як на землі (під поваленими
деревами, серед каміння та листя), так і на деревах. Серед отруйних
комах особливо небезпечними є оса – „чемпіон” та „іпритна” муха.

Значний рівень вітальної небезпеки, напружений робочий цикл, умови праці
та побуту дають підстави віднести миротворчу діяльність за важкістю і
напруженістю трудового процесу, до робіт середньої важкості і важких, а
за шкідливістю й небезпекою факторів виробничого середовища — до IV
класу небезпеки (екстремальних).

Аналіз результатів досліджень засвідчує негативну динаміку психічного
здоров’я військовослужбовців ММП, яке стрімко погіршується із
збільшенням терміну перебування військовослужбовця у відрядженні. Так,
після 6 місяця виконання місії, у 10% особового складу миротворчих
підрозділів визначаються граничні психічні розлади, а до кінця 12 місяця
60% військовослужбовців ММП мають їх ознаки. Психофізіологічна
дезадаптація військовослужбовців реалізується головним чином проявами
астено-невротичних станів граничного характеру у формах: депресії
невротичного рівня психогенного генезу (17%); тривожності високого
невротичного рівня (11%); проявів невротичної дратівливості,
нестриманості та агресивної поведінки (22%); невротичної симптоматики у
психологічній формі неврозу витіснення (26%).

Роботою установлена залежність (r = 0,673) зростання показника частоти
захворюваності військовослужбовців МПП від тривалості ММО (рис 1).

Рис. 1. Динаміка частоти захворюваності військовослужбовців
миротворчих підрозділів ЗС України в залежності від місця дислокації ( n
1628 осіб)

TH

:

\

U

Ue

???Ue

TH

t 6

8

:

b

Ue

O

O

O

O

O

O

&

O

O

O

&

F

O

O

O

?????????? показника ЗС України в цілому (96 ± 17‰) (p>0,05). Але,
починаючи з 6 місяця частота захворюваності майже у 2 рази перевищує
частоту захворюваності у ЗС України (180 ± 28‰) (p<0,01). Частота захворюваності військовослужбовців 4 ОРВБ з перших місяців перебування у Сьєрра-Леоне більша ніж в цілому у ЗС України і стрімко збільшується починаючи з 6 місяця перебування (340 ± 32‰). На 12 місяці виконання миротворчої місії цей показник складає 780 ± 42‰, що перевищує в більш як 13 раз аналогічний показник до відрядження. Приріст показника обумовлений збільшенням захворюваності військовослужбовців на хвороби шкіри та підшкірної клітковини (мікротравми, абсцеси, фурункули, панариції), гострі респіраторні захворювання, захворювання нервової системи (радикуліти, міозити), вуха і ока (зовнішні отити, кон’юнктивіти). Приріст показника 4 ОІВБ обумовлений збільшенням захворювань військовослужбовців на тропічну малярію та паразитоносійство збудника тропічної малярії, а також філяріоз. Результати оцінки жирнокислотного складу ліпідів та рівня вільного холестерину сироватки крові методом газорідинної хроматографії до та після виконання військовослужбовцями ММП ЗС України миротворчої місії дозволили зробити висновок про те, що знаходження особового складу в екстремальних умовах на протязі 12 місяців призводить до значних несприятливих змін ліпідного комплексу сироватки крові всіх військовослужбовців, що може призводити до виникнення або розвитку патологічного процесу. Так виявлено достовірний знижений вміст пальмітинової ЖК (С16:0) (р<0,001), особливо у миротворчого контингенту в Сьєра-Леоне. Проте рівень стеаринової ЖК (С18:0) (р<0,08) більш знижений у миротворчого контингенту Косово. Значно підвищений рівень вмісту арахідонової ЖК (С20:4), ейкозотриєнової ЖК (С20:3) та ПНЖК (р<0,001), що свідчить про розвиток запальних змін в організмі. Вивчення функціональної стійкості організму на клітинному рівні у військовослужбовців ММП, у яких відразу ж після виконання миротворчої місії не виявили захворювання, засвідчує, що за 12 місяців відрядження відбувається збільшення кількості еритроцитів, які презентують різні стадії деформаційних перетворень. Основну масу змінених форм еритроцитів склали ехіноцити та стоматоцити 1 та 2 форм. Різноманітність виявлених форм клітин віддзеркалює зміни у стані цитомембрани та її цитоскелету, які могли виникнути під впливом шкідливих факторів, таких як несприятливі кліматогеографічні умови та стрес. Дослідженні показника мінливості еритроцитів (ПМЕ) виявило кращу реактивність та адаптивність військовослужбовців, які виконують миротворчу місію у Косово, про що свідчить відносна кількість військовослужбовців з помірними змінами ПМЕ (28%) вища у групі військовослужбовців 4 ОІВБ порівняно з даними контингенту з Косова (2%), за рахунок зменшення незначних змін ПМЕ (44% у 4 ОІВБ порівняно з даними 1 ОСБ (62%). Помірні та значні зміни ПМЕ засвідчують напругу адаптаційних процесів в організмі, які можуть бути зв’язані з впливом пошкоджуючих факторів (стресовий, кліматичний, інфекційний та інш.). Результати досліджень типів гемодинамічної регуляції з метою оцінки адаптаційних механізмів захисту організму військовослужбовців 1 ОСБ, 3 ОСБ та 4 ОІВБ засвідчують, що участь у миротворчих місіях для військовослужбовців призводить до розвитку стану хронічного стресу різного ступеню виразності. Збільшується частки військовослужбовців з гіпореактивною відповіддю серцево-судинної системи на пробу Вальсальви: з 21 ± 7% до 61 ± 8‰ (p<0,001). Аналіз результатів дослідження фізичної працездатності засвідчує, що максимальне споживання кисню військовослужбовцями миротворчих контингентів достовірно знижується після 12 місяця виконання миротворчої місії (з 42 ± 1,2 мл/хв./кг до 32 ± 0,8 мл/хв./кг) (p<0,05). Оцінки військовослужбовцями власного функціонального стану за методикою САН перед виконанням завдань миротворчої місії складає 6 ± 0,8 бала, але із збільшенням терміну перебування у відрядженні показник САН зменшується до проявів помірної втоми на 6 місяці (4,5 ± 0,5) бала і значної втоми на 12 місяці миротворчої місії (3,1 ± 0,3 бала). Встановлено, що лабільність зорового аналізатора за критичною частотою світових мигань у військовослужбовців миротворчих контингентів (43 ± 1,2 Гц) із збільшенням терміну відрядження має тенденцію до зниження і досягає достовірних значень на 12 місяці місії (34 ± 4,8 Гц) (p<0,001). Здатність до тонкої сенсомоторної координації за показником треморометрії у них (8 ±0,5 бала) через 6 місяців відрядження досягає критичних значень (5 ± 1,2 бала), а через 12 місяців становить 2,8 ± 2,1 бала (p<0,05), що ставить під сумнів їх здатність виконувати складну операторську роботу. Така ж тенденція спостерігається по показнику здатності сприйняття та оперування просторовими уявленнями. За даними опитування командування ММП, якість виконання функціональних обов’язків їх підлеглими достовірно погіршується з 6,5 ± 0,5 балів на 1-ому місяці місії, до 4,5 ± 0,8 балів - на 12-ому місяці ( по 7 бальній шкалі). Оцінка системи медичного забезпечення миротворчих підрозділів Збройних Сил України показала, що військово-медичними ресурсами ММП укомплектовані у відповідності до існуючих норм з можливістю додаткової закупівлі медичної техніки, майна та медикаментів. Освітньо – кваліфікаційний рівень медичного персоналу повністю відповідає державним та відомчим вимогам. Виявлені недоліки у підготовці медичного персоналу з питань: реалізації заходів, спрямованих на профілактику захворювань, медичної статистики. Так, медична допомога, яка надавалась військовослужбовцям, стосувалась, насамперед, артрозо-артритів, остеохондрозу, загострення шлунково-кишкових та серцево-судинних хвороб, захворювань зубів, що складає майже половину в загальному обсязі медичної допомоги й засвідчує про суттєві недоліки медичного відбору кандидатів у миротворчі підрозділи. Ефективність заходів медичного забезпечення військовослужбовців ММП ЗС України, яка визначена по інтегральному коефіцієнту ефективності (А.Л.Лінденбратен, Т.М.Шаровар, В.С.Васюкова, 1995), склала 0,37 ум. од. із 1,0 ум. од. можливих, що засвідчило про відсутність системного підходу в системі управління медичними підрозділами. Нами був розроблений комплекс гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів по охороні здоров’я військовослужбовців ММП ЗС України, реалізація якого здійснювалась за двома принциповими напрямками: перший – створення ефективної системи профілактичної роботи у ММП ЗС України на основі інтеграції зусиль керівництва держави, командування та всіх служб забезпечення (затверджено наказом Міністра оборони України 18.06. 2004 року у межах „Довгострокової програми морально-психологічної підтримки українського миротворчого контингенту у республіці Ірак”); другий – удосконалення організації медичного забезпечення ММП ЗС України та його профілактичної компоненти. Вся багаторівнева система заходів по другому напрямку увійшла у „Положення про медичне забезпечення військовослужбовців ЗС України, які залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях”. З метою мінімізації ризику порушень професійної психофізичної готовності військовослужбовців була суттєво удосконалена методика медичного відбору кандидатів у ММП військово-лікарськими комісіями. Для збільшення вірогідності прогнозу стійкості організму військовослужбовця ММП, донозологічної діагностики були створені та впроваджені програмне забезпечення та інформаційно-аналітична база морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові особового складу ММП ЗС України, розроблена та впроваджена методика визначення показника мінливості нефарбованих еритроцитів. Для підвищення ефективності профілактики порушень, що розвиваються, була реформована система реабілітації, яка затверджена наказом Міністра оборони України 22.07.2004 року в рамках „Довгострокової програми реабілітації військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України”. Результати дослідження ефективності запропонованих заходів свідчать, що показники захворюваності військовослужбовців миротворчих підрозділів ЗС України скоротилися більш ніж у двічі (рис. 2), а захворюваність військовослужбовців 4 ОІВБ на малярію - майже у четверо (з 920 ± 84‰ до 250 ± 45‰). Рис. 2. Вплив комплексу гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів на показник захворюваності військовослужбовців миротворчих підрозділів ЗС України в залежності від місця дислокації ( n 1234 осіб). Визначається позитивна динаміка психічного здоров’я військовослужбовців миротворчих контингентів під впливом комплексу гігієнічних та лікувально – профілактичних заходів. Таким чином, впровадження запропонованого комплексу гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів суттєво підвищило якість медичного забезпечення військовослужбовців миротворчих підрозділів ЗС України. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове практичне розв’язання наукового завдання щодо визначення особливостей впливу професійних факторів та умов на організм військовослужбовців миротворчих підрозділів і обґрунтування, на основі отриманих даних, комплексу профілактичних заходів спрямованих на збереження їх працездатності та здоров’я. Професійну діяльність військовослужбовців міжнародних миротворчих підрозділів ЗС України у період виконання місій супроводжує несприятливий вплив комплексу небезпечних для життя та здоров’я професійних факторів, які в умовах тривалого перебування (до 12 місяців) в епідемічному вогнищі та на екологічно забруднених територіях, важкої праці у складних кліматичних та географічних умовах, перевищують наявний рівень психофізіологічних резервів організму, що призводить до збільшення рівня загальної захворюваності у 3 – 4 рази, за інфекційними та паразитарними хворобами (у 4-5 разів, у тому числі ендемічними інфекціями, як малярія, лихоманка Ласса та філяріоз), захворюваннями органів дихання, травлення та опірно – рухливого апарату (у 2 – 3 рази), розвитку у 60% військовослужбовців граничних психічних розладів до кінця миротворчої місії. Встановлені характеристики чинників різної природи, які діють на організм військовослужбовців різних за призначенням та дислокації миротворчих підрозділів, дозволили відокремити території спостереження, де проведено вивчення їх поєднаного впливу на рівні захворюваності військовослужбовців. Визначено існування залежності показників захворюваності військовослужбовців від впливу окремих факторів, при цьому найбільш вагома роль належить психофізіологічній напруженості, нервово-психічному стресу та інфекційним чинникам. Показано, що під комплексним впливом негативних факторів миротворчої діяльності, відбуваються зміни функціонального стану та професійної працездатності, які мають фазовий характер і залежать від тривалості миротворчої місії: перший період (1-3 місяці від початку) характеризується ускладненням адаптаційних змін функціональних систем організму, що проявляється граничними психічними розладами та зростанням захворюваності; у другому періоді (3-6 місяці) відмічається стадія стійкої адаптації функціональних систем, зниження захворюваності, найвища якість професійної діяльності та фізичної працездатності; для третього періоду (7-12 місяці) характерне наростання декомпенсаційних змін, які проявляються у погіршенні якості професійної діяльності, зниженні фізичної працездатності, наростанні неузгодженості регуляції метаболізму, зростанні частоти граничних психічних розладів та захворюваності. Прояви психофізіологічної дезадаптації військовослужбовців реалізуються головним чином проявами астено - невротичних станів граничного характеру у формах: депресії невротичного рівня психогенного генезу (17%); тривожності високого невротичного рівня (11%); проявів невротичної дратівливості, нестриманості та агресивної поведінки (22%); невротичної симптоматики у психологічній формі неврозу витіснення (26%). Встановлено, що рівень захворюваності військовослужбовців 1 ОСБ та 3 ОСБ у перші шість місяців виконання миротворчої міcії має значення 80±23 ‰, що достовірно не відрізняються від аналогічного показника ЗС України в цілому (96 ± 17‰.) (p>0,05). Починаючи з шостого місяця рівень
захворюваності 3 ОСБ майже у 2 рази перевищує захворюваність у
військовослужбовців у ЗС України. Приріст показника обумовлений
збільшенням захворювань військовослужбовців на захворювання шкіри та
підшкірної клітковини, гострі респіраторні захворювання, захворювання
нервової системи та вуха і ока. Частота захворюваності
військовослужбовців 4 ОРВБ з першого місяця перебування у Сьєрра-Леоне
достовірно більша (p<0,01) ніж в цілому у ЗС України. Вона стрімко збільшується починаючи з 6 місяця перебування і на 12 місяці виконання миротворчої місії цей показник перевищує в більш як 13 раз аналогічний показник до відрядження. За рахунок збільшення захворювань військовослужбовців на тропічну малярію та паразитоносіння збудника тропічної малярії, а також філяріоз. Встановлено напруження адаптаційно-компенсаторного механізму в організмі через вплив екстремальних умов за результатами дослідження жирнокислотної формули ліпідів сироватки крові військовослужбовців миротворчих контингентів, де виявлено достовірний знижений вміст пальмітинової ЖК (С16:0) (р<0,001), особливо у миротворчого контингенту в Сьєра-Леоне. Проте рівень стеаринової ЖК (С18:0) (р<0,08) більш знижений у миротворчого контингенту Косово. Значно підвищений рівень вмісту арахідонової ЖК (С20:4), ейкозотриєнової ЖК (С20:3) та ПНЖК (р<0,001), що свідчить про розвиток запальних змін в організмі. Дослідження показника мінливості еритроцитів (ПМЕ) виявило кращу реактивність та адаптивність військовослужбовців, які виконують миротворчу місію у Косово. Виявлено, що майже половина об’єму медичної допомоги військовослужбовцям миротворчих контингентів надається з причини загострення хронічних захворювань і вказує про суттєві недоліки роботи військово-лікарських комісій щодо медичного відбору кандидатів у миротворчі підрозділи. Низька якість медичного контролю виявляється в дефектах роботи медичного персоналу по профілактиці інфекційних хвороб та гнійничкових захворювань шкіри, за недосконалістю методичних рекомендацій по медичному забезпеченню військових підрозділах та веденню обліково-звітної медичної документації. На підставі визначеного інтегрального коефіцієнта ефективності (в середньому 0.37 ум. од. із 1,0 ум. од. можливих) виявлена низька ефективність управління системою медичного забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України, та вирішено питання про необхідність створення єдиної інформаційно-аналітичної системи даних про рівень професійної підготовленості, професійного здоров’я, психофізіологічних резервів та мотивації до професійної діяльності миротворців. Показано, що реалізація запропонованого комплексу профілактичних заходів у практиці медичного забезпечення миротворчих підрозділів ЗС України, а саме мінімізація ризику порушень (професійний відбір, прогнозування стійкості організму людини, донозологічну діагностику, медичний контроль та лікарську експертизу); профілактику порушень, які розвиваються (обмеження тривалості безперервного перебування військовослужбовця до 6 місяців, ротація контингенту вахтовим методом, засоби індивідуального та колективного захисту, спеціальні способи тренувань та навчання, розвиток професійно важливих якостей, методи підвищення стійкості до факторів, а також корекцію, відновлення та реабілітацію) дозволяє скоротити загальну захворюваність та працевтрати військовослужбовців більш ніж у два рази, а рівень захворюваності на ендемічні тропічні хвороби - майже у чотири рази. На основі узагальнених характеристик несприятливих факторів, які впливають на стан професійного здоров’я військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України, оцінки недоліків системи медичного забезпечення та можливості отримати максимальний ефект від корекції шкідливих факторів розроблений комплекс профілактичних заходів, спрямованих на збереження працездатності та здоров’я військовослужбовців миротворчих підрозділів. Це дало змогу обґрунтувати рекомендації, які лягли в основу створення регламентуючих та програмних документів по медичному забезпеченню миротворчих підрозділів, а також комп’ютерної інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень „Медичний реєстр МО України”, що діє у ЗС України. СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Пономаренко Н.О. Вплив факторів срередовища перебування на здоров’я військовослужбовців миротворчого контингенту Збройних Сил україни в Косово // Збірник наукових праць ГВКГ МО України „Сучасні аспекти військової медицини (випуск шостий) „ Київ, - 2001,- С.62-67. Кухленко О.С., Королев В.В., Пономаренко Н.О. Актуальні питання медичного забезпечення українських миротворчих контингентів// Військова медицина України,-2001,- Том 1,- №2, - С.139-143. Автором виявлені особливості динаміки стану здоров’я та захворюваності військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України. Kukhlenko O.S., Korolev V.V., Ponomarenko N.O. Urgent Problems of Medical Support of Ukraine Peacekeeping Contingents//Papers presented at the USA-Ukraine meeting beld in Kiev, Ukraine, 12-14 November 2001, -P.49-54. Автором виявлені особливості захворюваності військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України після виконання миротворчої місії. Варламов Д.О., Пономаренко Н.О. Медико-соціальні проблеми професійного стресу у військовослужбовців миротворчих контингентів Збройних Сил України//Військова медицина України,- 2003,- Том 3,- №3-4, - С.105-109. Автором розкриті патогенетичні механізми виникнення професійного стресу у військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України. Пономаренко Н.О. Гігієнічне обгрунтування основних напрямків вдосконалення системи медичного забезпечення військовослужбовців миротворчих контингентів в залежності від регіональних факторів медичного ризику// Гігєнічна наука та практика на рубежі століть: Метаріали XIV з’їзду гігієністів України. 19-21 травня 2004 року (Дніпропетровськ)/Т.ІІ.-К,2004.-С.434-437. Пономаренко Н.О. Динаміка функціонального стану організму військовослужбовців українського миротворчого контингенту//Збірник наукових праць Інституту гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України „Гігієна населених місць”, К., 2004, Вип.,43, - С.366-369. Пономаренко Н.О. Порівняльна характеристика санітарно-гігієнічних умов дислокації Українських миротворчих контингентів // Збірник наукових праць Інституту гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України „Гігієна населених місць”, К., 2004, Вип.,44, - С.589-593. О.А. Бєлов, Т.С. Брюзгіна, Н.О. Пономаренко. Оцінка адаптивних процесів у військовослужбовців, які виконують миротворчу місію, за показниками крові // Військова медицина України,-2004,- Том 4,- №4, - С.72-74.; АНОТАЦІЯ Пономаренко Н.О. Особливості впливу професійних факторів та умов життєдіяльності на організм військовослужбовців миротворчих підрозділів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005. Професійну діяльність військовослужбовців ММП ЗС України у період виконання місій супроводжує несприятливий вплив комплексу небезпечних для життя та здоров’я професійних факторів, які в умовах тривалого перебування (до 12 місяців) в епідемічному вогнищі та на екологічно забруднених територіях, важкої праці у складних кліматичних та географічних умовах, та інш., перевищують наявний рівень психофізіологічних резервів організму, що призводить до збільшення рівня загальної захворюваності по таким класам хвороб, як: інфекційні та паразитарні захворювання, захворювання органів дихання, травлення та опірно – рухливого апарату, розвитку граничних психічних розладів. Розроблені пропозиції по доповненню існуючої системи медичного забезпечення ММП ЗС України новими організаційними і методичними рекомендаціями медичного контролю і реабілітації. Ключові слова: умови праці, міжнародні миротворчі операції, міжнародні миротворчі підрозділи, функціональний стан, професійне здоров’я, захворюваність, медичне забезпечення. АННОТАЦИЯ Пономаренко Н.А. Особенности влияния профессиональных факторов и условий жизнедеятельности на организм военнослужащих миротворческих подразделений. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2005. Профессиональную деятельность военнослужащих ММП ВС Украины в период выполнения миссий сопровождает неблагоприятное влияние комплекса опасных для жизни и здоровья профессиональных факторов, которые в условиях длительного пребывания (до 12 месяцев) в эпидемических очагах и на экологически загрязненных территориях, тяжелого труда в сложных климатических и географических условиях и др. превышают имеющийся уровень психофизиологических резервов организма, что приводит к увеличению уровня общей заболеваемости по таким классам заболеваний как: инфекционные и паразитарные, заболевания органов дыхания, пищеварения и опорно-двигательного аппарата, развитию пограничных психических расстройств. Выявлено наличие зависимости уровня заболеваемости военнослужащих разных по назначению и дислокации миротворческих подразделений от влияния отдельных факторов, среди которых значительную роль играют психофизиологическая напряженность, нервно-психический стресс, инфекционные возбудители. В работе показано, что под комплексным влиянием негативных факторов профессиональной деятельности миротворческого контингента изменения функционального состояния военнослужащих носят фазовый характер и зависят от продолжительности миротворческой миссии: первый период (1-3 месяцы миссии ) характеризуется нарастанием адаптационный изменений в организме, что проявляется пограничными психическими расстройствами и увеличением уровня заболеваемости; во втором периоде (3-6 месяцы миссии) отмечается стадия стойкой адаптации функциональных систем, снижение заболеваемости, высший уровень физической трудоспособности и профессиональной деятельности; для третьего периода (7-12 месяцы миссии) характерно нарастание декомпенсаторных изменений, проявляющихся в виде снижения уровня физической трудоспособности и профессиональной деятельности, росте частоты пограничных психических расстройств и уровня заболеваемости. Проведённый анализ оказания медицинской помощи военнослужащим миротворческого контингента показал, что близко половины составляет обращаемость по поводу обострения хронических заболеваний, что указывает на существенные недостатки работы военно-врачебных комиссий по медицинскому отбору кандидатов в миротворческие подразделения. Разработаны предложения по дополнению существующей системы медицинского обеспечения ММП ВС Украины новыми организационными и методическими рекомендациями медицинского контроля и реабилитации, основанием которых является комплексный подход к изучению состояния здоровья военнослужащих с учетом региональных факторов медицинского риска во время осуществления миротворческих операций, оценки их физических и функциональных резервов, духовного и социального комфорта, что позволяет сохранить высокий уровень работоспособности и профессионального здоровья. Основные результаты работы внедрены в усовершенствованной системе медицинского обеспечения военнослужащих ММП ВС Украины и в директивных документах. Показано, что реализация разработанного комплекса профилактических мероприятий в практике медицинского обеспечения миротворческих подразделений ВС Украины (ограничение продолжительности беспрерывного нахождения в миссии до 6 месяцев, ротация контингента вахтовым методом, применение способов индивидуальной и коллективной защиты, методов повышения устойчивости к факторам окружающей среды, реабилитационные мероприятия) позволили снизить общую заболеваемость и трудопотери военнослужащих больше чем в два раза, а уровень заболеваемости на эндемические тропические заболевания – почти в четыре раза. Ключевые слова: условия труда, международные миротворческие операции, международные миротворческие подразделения, функциональное состояние, профессиональное здоровье, заболеваемость, медицинское обеспечение. SUMMARY Ponomarenko N.A. Peculiarities of impact of occupational factors and conditions of life activity on servicemen of peacekeeping units. – Manuscript. Dissertation to obtain the degree of a candidate of medical sciences on specialty 14.02.01 – hygiene. Institute of Occupational Medicine of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005. Occupational activity of servicemen of military peacekeeping units of Ukraine Armed Forces during mission performance is accompanied by unfavourable impact of dangerous for life and health occupational factors. In conditions of long-term service (12 months) in epidemical foci and on ecologically contaminated territories, hard work in difficult climatic and geographical conditions they exceed existing level of psychophysiological reserves of an organism. It leads to increase of mobidity on the following diseases: infectious and parasitical illnesses, diseases of airways, supporting moving apparatus, development of boundary psychical disorders. Suggestions were developed to provide existing system of medical support of military peacekeeping units of Ukraine Armed Forces with new organizational and methodical recommendations of medical control and rehabilitation, the basis of which is a complex approach to study of servicemen health status taking into account regional factors of medical risk during peacekeeping mission, evaluation of their physical and functional reserves, inner and social comfort enabling to restore high level of working capability and occupational health. The main findings were taken into practice in advanced medical support system of Ukrainian military peacekeeping units and regulations. Key words: working conditions, international peacekeeping operations, international peacekeeping units, functional status, occupational health, mobidity, medical support.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *