.

Особливості анатомії щитоподібної залози осіб Прикарпатського регіону (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
159 3753
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОТА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.441-091-073/477.8/

Особливості анатомії щитоподібної залози осіб Прикарпатського регіону

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нормальної анатомії у Львівському
Національному медичному університеті імені Данила Галицького
Міністерства охорони здоров`я України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Кривко Юрій
Ярославович, Львівський Національний медичний університет імені Данила
Галицького, завідувач кафедри нормальної анатомії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Черкасов Віктор
Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
професор кафедри анатомії людини

доктор медичних наук, професор Вакуленко Іван Петрович, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри
радіології і променевої анатомії

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія МОЗ

України

Захист відбудеться “ 7 ” жовтня 2004 року о 13.30 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 у Національному
медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ,
бульвар Шевченка, 13).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці
Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (03057, м. Київ,
вул. Зоологіна,1).

Автореферат розісланий “ 3 ” вересня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.м.н., професор
О.М. Грабовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впровадження в клініку методів
ультразвукових досліджень відкрило широкі перспективи подальшого
вивчення анатомії щитоподібної залози [Привес М.Г., 1984]. Можливість
повторного ультразвукового дослідження в різні періоди життя одного і
того ж пацієнта дає можливість прослідкувати індивідуальні особливості
постнатального розвитку щитоподібної залози.

З розвитком двомірної сонографії поряд з описовими стали
здійснюватися і кількісні дослідження щитоподібної залози, що включають
в себе визначення лінійних та об`ємних параметрів органа [Аринчин А.Н. и
соавторы, 1990; Касаткина Э.П. и соавторы, 1993; Szebeni M., 1992].
Значна увага приділяється вивченню морфометричних параметрів
щитоподібної залози осіб, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС [Бобрик
І.І. і співавтори, 1998; Дудник В.М., 1997].

Проте в роботах різних авторів використовуються різноманітні
методичні підходи до вимірювань лінійних та об`ємних параметрів
щитоподібної залози, які часто не дають змоги порівнювати їх один з
одним та робити певні висновки [Свинарeв М.Ю., 2000; Цыб А.Ф. и
соавторы, 1997; Hegedus L., 1990; Uedo D., 1990].

Дані вітчизняної та іноземної літератури, присвячені вивченню
кількісної анатомії щитоподібної залози, свідчать про зв`язок об`єму
органа з віком, статтю, ростом і вагою тіла, місцем проживання та
вживанням гормональних медичних препаратів [Видуэцкий А.В., 1997; Паршин
В.С. и соавторы, 1994; Цыб А.Ф. и соавторы, 1992; Fleury Y., 2001; Gomez
A., 2000; Semiz S., 2001].

В доступних нам літературних джерелах відсутні дані про
особливості анатомічної будови щитоподібної залози осіб, які проживають
в Прикарпатському регіоні. Прикарпаття – це одне з найстаріших
ендемічних вогнищ в Європі, де під впливом чинників зовнішнього
середовища сформувалася своєрідна популяція населення. Тому вивчення
морфологічної варіабельності щитоподібної залози осіб даного регіону з
урахуванням крайніх проявів анатомічної норми є актуальним не тільки для
морфологів, але й для практичних лікарів, оскільки знання індивідуальної
анатомічної мінливості має важливе значення при діагностиці захворювань
[Беков Д. Б. и соавторы, 1988; Маргорин Е.М., 1975].

При обстеженні пацієнта ультразвуковими методами лікар
спостерігає не орган в цілому, а відображення його зрізів. Складне
топографічне розміщення щитоподібної залози і незвичайні умови
дослідження з різних акустичних доступів утруднюють інтерпретацію
отриманих ультразвукових зображень. Тому успішному клінічному
застосуванню ультразвукового дослідження повинні сприяти
анатомо-ультразвукові зіставлення. В літературі наявна невелика
кількість публікацій, що присвячені такому підходу і, в основному, ці
праці стосуються вивчення серцево-судинної системи [Вакуленко І.П.,
1996; Кирьякулов Г.В. и соавторы, 1990]. В доступній нам літературі ми
не зустріли даних про анатомо-ультразвукові зіставлення щитоподібної
залози. Саме тому в посібниках з двомірної сонографії подається тільки
описання сонограм щитоподібної залози. До них інколи приєднуються
схематичні замальовки елементів щитоподібної залози та анатомічних
структур, що розміщені в ділянці шиї. Ці схеми не відображають усіх
деталей будови щитоподібної залози та її топографо-анатомічного
співвідношення з сусідніми органами.

Враховуючи наведені вище факти та недостатність розробки цієї
проблеми було проведене наше дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Вибраний напрямок дослідження являється частиною планової наукової
роботи кафедри нормальної анатомії “Структурно-функціональна організація
ряду органів, їх кровоносного русла, взаємовідношення їх структурних
компонентів в нормі, онтогенезі, при порушеннях кровопостачання,
травмах, корегуючих впливах, відновних операціях і цукровому діабеті”
(№ держреєстрації 0199V003675), що виконується у Львівському
Національному медичному університеті імені Данила Галицького згідно з
державним планом та програмою.

Мета дослідження. Метою цього дослідження є опрацювання
принципу анатомо–ультразвукових зіставлень щитоподібної залози з різних
акустичних доступів із наступним описом на його основі особливостей
будови щитоподібної залози і визначенням параметрів, що характеризують
її морфометрію, зв`язану зі статтю та конституцією людини.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості будови і провести аналіз морфометричних показників
анатомічних препаратів щитоподібної залози.

Розробити принцип і способи анатомо–ультразвукових зіставлень
щитоподібної залози .

Провести анатомо–ультразвукові зіставлення щитоподібної залози в
горизонтальній, сагітальній, фронтальній площинах, а також у площині, що
формує кут 20?-30? з серединною площиною та в площині, яка утворює кут
20?-30? з горизонтальною площиною.

Вивчити особливості будови щитоподібної залози при ультразвуковому
дослідженні.

Провести комплексну морфометрію ультразвукових зображень щитоподібної
залози і вивчити зв`язок лінійних та об`ємних показників щитоподібної
залози зі статевими і конституційними особливостями.

Провести кореляційний аналіз між об`ємом щитоподібної залози і
антропометричними параметрами фізичного розвитку (вагою, ростом, площею
поверхні тіла, периметром шиї).

Здійснити побудову математичних моделей щитоподібної залози з метою
визначення її об`єму при ультразвуковому дослідженні.

Об`єкт дослідження: анатомічні особливості щитоподібної залози
осіб Прикарпатського регіону.

Предмет дослідження: щитоподібна залоза людини.

Методи дослідження: поставлені в роботі завдання вирішували з
використанням методів описової і кількісної (морфометрія) анатомії на
додаток до анатомічних препаратів та ультразвукових зображень
щитоподібної залози практично здорових осіб. З метою вивчення впливу
статі і конституції на морфометричні показники щитоподібної залози
провели кореляційний, багатофакторний регресійний і дисперсійний
аналізи.

Наукова новизна роботи. Вперше розроблені принцип, способи і
виконані анатомо–ультразвукові зіставлення щитоподібної залози в
горизонтальній, сагітальній, фронтальній площинах, а також у площинах,
що формують кути 20?-30? з серединною і горизонтальною площинами.
Опрацьовано спосіб проведення анатомічних зрізів шиї людини в площинах,
які максимально близькі до акустичних доступів ультразвукового
сканування щитоподібної залози (Патент України №59265А).

Вперше проведена комплексна морфометрія (визначення трьох
повздовжніх і трьох передньо-задніх розмірів часток) ультразвукових
зображень щитоподібної залози осіб юнацького віку, які є корінними
жителями Прикарпаття.

Виявлено чотири ультразвукових варіанти щитоподібної залози та
встановлено їхній зв`зок із статевими і конституційними особливостями
обстежуваних. За допомогою багатофакторних регресійного та дисперсійного
аналізів побудовані математичні моделі щитоподібної залози з метою
визначення її об`єму при ультразвуковому дослідженні для осіб обох
статей трьох конституційних типів будови тіла.

Практична і теоретична цінність роботи. Розроблені принцип,
способи і виконані анатомо–ультразвукові зіставлення щитоподібної залози
матимуть практичне значення в підготовці студентів та фахівців з
ультразвукової діагностики, рекомендуються для використання під час
вивчення інших органів та систем.

Описані типова анатомія і морфометрія ультразвукових зображень
щитоподібної залози осіб юнацького віку Прикарпатського регіону в
залежності від статі і конституції можуть послужити відліком для
вивчення вікової морфології, патології, в діагностиці, в диференційній
діагностиці, при лікуванні і наступному диспансерному нагляді. Отримані
математичні моделі, що мають вигляд рівнянь лінійної регресії, можуть
служити для розробки номограм, які дадуть змогу враховувати
індивідуально-конституційні особливості обстежуваних при нормуванні
об`єму щитоподібної залози.

Отримані результати дослідження впроваджені у навчальний процес
кафедри радіології і променевої анатомії Донецького медичного
університету, кафедр нормальної анатомії Тернопільської та
Івано-Франківської медичних академій, кафедри анатомії людини,
оперативної хірургії і гістології Ужгородського державного університету,
кафедр нормальної анатомії, топографічної анатомії і оперативної
хірургії, ендокринології, радіології і променевої діагностики
Львівського Національного медичного університету, а також в роботу
Головного управління охорони здоров`я Львівської обласної державної
адміністрації.

Особистий внесок здобувача. Ідеї і розробки використані у
дисертації належать здобувачу. Забір анатомічного матеріалу, усі
морфологічні та антропометричні дослідження, статистична обробка
результатів, їх теоретичний аналіз, написання розділів дисертації
проведені здобувачем особисто. Інтерпретація отриманих результатів і
висновки дисертації належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи
були винесені на обговорення ІІ Національного конгресу анатомів,
гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Луганськ, 1998),
ІІІ міжнародного конгресу інтегративної антропології (Бєлгород–Харків,
2000), міжнародної наукової конференції “Функціональна морфологія і
клінічна медицина“ (Ростов–на–Дону, 2000), VІІІ Конгресу світової
федерації Українських лікарських товариств (Львів, 2000), ІІІ
Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і
топографоанатомів України (Київ, 2002).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у чотирьох
фахових наукових виданнях, ліцензованих ВАК України, а також у п`яти
збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій. Зареєстрований
деклараційний патент на винахід №59265А.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною
мовою на 217 сторінках, із яких 144 сторінки залікового принтерного
тексту. Робота складається із вступу, трьох підрозділів огляду
літератури, розділу, що характеризує матеріали і методи дослідження,
розділу власних досліджень (5 підрозділів), аналізу і узагальнення
результатів дослідження, висновків та списку літературних джерел. Робота
містить 21 таблицю, 6 формул, проілюстрована 65 рисунками, у тому числі
55 фотографіями, 3 схемами, 7 діаграмами. Список літератури складається
з 241 джерела, в тому числі 158 викладених кирилицею, 83 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Анатомічне дослідження
проводили на трупах та на препаратах автопсійних щитоподібних залоз
осіб, смерть яких не пов`язана з ураженням ендокринної системи, а також
з пошкодженням ділянки шиї. Препарати щитоподібної залози отримували в
патологоанатомічних відділеннях Львівської міської клінічної лікарні
швидкої допомоги та Львівської міської клінічної лікарні №8. Всього
досліджено 48 препаратів, які забирали в складі органокомплексів шиї.
Розподіл матеріалу в залежності від статі і типу будови тіла наведений
в табл.1.

Органокомплекси щитоподібної залози досліджували за наступною
схемою: вивчали розміщення часток та перешийка залози стосовно кілець
трахеї, перснеподібного і щитоподібного хрящів гортані. Шляхом
препарування залозу відділяли від інших анатомічних структур,
досліджували особливості її анатомічної будови, стану капсули і
переходили до морфометричних методик, які включали в себе визначення
лінійних розмірів перешийка, об`єму, маси та густини щитоподібної
залози.

Таблиця 1

Кількість спостережень анатомічних препаратів щитоподібної
залози в залежності від статі і конституційного типу будови тіла

Стать

Конституційний тип

Всього

мезоморфний доліхоморфний брахіморфний

чоловіча 12 7 9 28

жіноча 8 7 5 20

всього 20 14 14 48

Суть анатомічного дослідження на
трупах людей полягала в проведенні розпилів шиї в площинах, які
максимально близькі до площин, що використовуються при сонографічному
дослідженні щитоподібної залози. Всього досліджено 10 трупів осіб, які
поступили в морги кафедр нормальної та топографічної анатомій
Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького
для навчального процесу. Розпили шиї проводили в горизонтальній,
сагітальній і фронтальній площинах, а також в площинах, що утворюють кут
20?-30? з серединною та горизонтальною площинами. Для вирішення даного
завдання нами запропонований спосіб проведення анатомічного зрізу шиї,
на який одержаний патент №59265А. Опрацьований нами спосіб дає змогу
проводити зрізи шиї трупа людини в заданих площинах через конкретні
ділянки щитоподібної залози, не добуваючи останню з тіла людини, що
дозволяє достовірно трактувати локалізацію залози та її взаємовідношення
з іншими структурами шиї і надалі використовувати фотовідбитки отриманих
зрізів для анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози.

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози проводили на базі
Львівської міської клінічної лікарні №8. Для вирішення поставлених в
роботі завдань були обстежені 150 осіб обох статей (чоловіків – 70,
жінок – 80) віком від 16 до 21 року. Всі обстежені – корінні жителі
Прикарпаття і являються типовою групою представників Прикарпатської
регіональної популяції. Розподіл обстежених на групи наведений в табл.2.
Ультразвукове дослідження виконували за допомогою сонографа “SIЕMENS”.
Використовували конвексний трандюсер з робочою частотою 7,5 МГц, без
водної насадки. Параметри приладу при всіх дослідженнях залишалися
незмінними. Щитоподібну залозу досліджували шляхом сканування із
найрізноманітніших акустичних доступів.

В анатомічних і ультразвукових дослідженнях виділяли
конституційні типи з урахуванням статі та будови тіла. Доліхоморфний,
мезоморфний, брахіморфний типи будови тіла визначали на основі індексів
відносної довжини тулуба та відносної ширини плечей.

Таблиця 2

Кількість ультразвукових спостережень щитоподібної залози
практично здорових осіб в залежності від статі і конституційного типу
будови тіла

Стать

Конституційний тип

Всього

мезоморфний доліхоморфний брахіморфний

чоловіча 32 20 18 70

жіноча 35 25 20 80

всього 67 45 38 150

В основу принципу анатомо-ультразвукових зіставлень покладене
вчення про типову анатомію людини. Використання даного методу мало на
меті покращити розпізнавання ультразвукових зображень, що мають розмиті
ехотіні і являються подібними за своїми контурами. Для зіставлення
використовували фотовідбитки зрізів шиї і сканограми щитоподібної
залози, виконані в максимально наближених один до одного умовах з
урахуванням напрямку площин, що розсікають шию (відповідно до
акустичних доступів ультразвукового сканування), їх відношення до
поперечної і повздовжньої осей часток, виконання топологічної
еквівалентності (шляхом приведення розмірів фотовідбитків зрізів шиї до
розмірів сканограм), розміщення фотовідбитку анатомічного зрізу шиї під
сканограмою і накладенням на фотовідбитки анатомічних препаратів кута
розгортки ультразвукового сканування з затемненням ділянок, що не
потрапляють в нього. Одержані пари фотографій являлися основним
матеріалом в ідентифікації і описанні анатомічних особливостей
щитоподібної залози та співвідношення її із структурами шиї (рис.1).

Ми провели системну морфометрію щитоподібної залози на
ультразвукових сканограмах, яка включала в себе вимірювання трьох
повздовжніх, трьох передньо-задніх розмірів правої та лівої часток на
різних рівнях, а також їх ширини. Серед лінійних розмірів також
вимірювали товщину перешийка.

Об`єм кожної з бічних часток щитоподібної залози розраховували
за формулою: А*В*С*0,52, де: А – довжина частки, В – ширина частки, С
-товщина частки, 0,52 – коефіцієнт на поправку. Загальний об`єм
щитоподібної залози відповідає сумі об`ємів правої і лівої часток.
Товщина перешийка не враховувалася.

Статистичне опрацювання результатів власних досліджень
виконували за загальноприйнятими методами на комп`ютері Pentium-??? з
використанням пакету програм MS–Office, а саме Excel. Достовірність
різниці оцінювали за критерієм Стьюдента з рівнем визначення р ue8 : l B D F H J L N f h – ??????? ? ? ?? E pOe yyyyyyyyyyyyyy?T Z ?T Z ae‹i‹o‹o‹?iUII I^N *V ?q?? ????ільш випуклі ніж в попередніх випадках. Своїми медіальними краями частки залози ніби “напливають”на трахею та стравохід. Особливості часток, що характерні для даного варіанта будови щитоподібної залози, можуть свідчити про початкову гіперплазію органа. Залози такої будови нами виявлені у 8 обстежених (5,3%). Всі вони являються особами жіночої статі (5 з доліхоморфним типом будови тіла, 3 – з мезоморфним типом будови тіла). Проведений морфометричний аналіз лінійних параметрів ультразвукових зображень щитоподібної залози свідчить, що їхня величина, в першу чергу, визначається конституційними особливостями і, в меншій мірі, статевими (табл. 3). Повздовжні розміри правої та лівої часток осіб обох статей доліхоморфного типу будови тіла статистично вірогідно перевищують аналогічні розміри осіб відповідних статей мезоморфного та брахіморфного типів будови тіла. Різниця між повздовжніми розмірами часток у осіб з доліхоморфним типом будови тіла являється незначною. Максимальна різниця між повздовжніми розмірами часток спостерігається у осіб з брахіморфним типом будови тіла незалежно від статі. Величина співвідношень між повздовжніми розмірами часток щитоподібної залози осіб з мезоморфним типом будови тіла займає проміжне положення між двома попередніми. Аналіз передньо-задніх розмірів часток щитоподібної залози свідчить, що максимальна різниця між цими розмірами спостерігається у осіб з брахіморфним типом будови тіла незалежно від статі, мінімальна - у осіб чоловічої статі з доліхоморфним типом будови тіла. У осіб обох статей різних конституційних типів будови тіла передньо-задній розмір на рівні нижнього полюса кожної з часток домінує над відповідним розміром на рівні верхнього полюса, але дана різниця не являється статистично вірогідною. Ширина часток щитоподібної залози в осіб з брахіморфним типом будови тіла статистично вірогідно перевищує ширину часток щитоподібної залози осіб відповідних статей двох інших конституційних типів. Така особливість характерна для осіб обох статей. На основі аналізу об`ємних параметрів щитоподібної залози осіб обох статей різних конституційних типів встановлено, що об`єм залози осіб брахіморфного типу будови тіла, незалежно від статі, домінує над об`ємом щитоподібної залози осіб мезоморфного і доліхоморфного типів будови тіла. В осіб усіх конституційних типів обох статей спостерігається перевищення об`єму правої частки над об`ємом лівої частки на 0,5-1,0 см?. Дана різниця найбільше виражена у осіб жіночої статі брахіморфного типу будови тіла. Не встановлено статистично вірогідної різниці між об`ємом щитоподібної залози осіб протилежної статі відповідногг конституційного типу будови тіла. Таблиця 3 Лінійні розміри часток щитоподібної залози в залежності від статі та конституційного типу будови тіла, M±m (мм) брахіморфний жінки л.ч. 36,19± 0,59 43,27± 0,59* 30,82± 0,81* 8,67± 0,34 14,46± 0,42 9,25± 0,27 16,25± 0,57* Примітка. * - P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020