Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки молодших спеціалістів стоматологічного профілю (автореферат)

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ
ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Гуменюк Ольга Михайлівна

УДК 377.1:369

Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки молодших
спеціалістів стоматологічного профілю

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти
Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий
співробітник

Кміт Ярослав Михайлович, Інститут педагогіки і психології

професійної освіти АПН України, заступник директора з наукової роботи
(Львівський науково-практичний центр).

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Романишина Людмила Михайлівна, Тернопільський державний педагогічний
університет ім. В.Гнатюка, професор кафедри педагогічної майстерності та
освітніх технологій;

кандидат педагогічних наук Єгоренков Анатолій Іванович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,

доцент кафедри медичної та біологічної фізики.

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра
педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м.
Ужгород.

Захист відбудеться “28” квітня 2004 р. о 14.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і
психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,
вул. М. Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і
психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.
Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “26” березня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Цибульська Г.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Нові соціально-економічні умови
в Україні ставлять на одне із перших місць у педагогічних дослідженнях
питання вдосконалення змісту і процесу професійної підготовки, розвитку
її моделей, запровадження нових спеціальностей, яких очікує ринок праці.
Зокрема, у галузі стоматологічної допомоги відчувається потреба у добре
підготовленому допоміжному стоматологічному персоналі, який у країнах з
високим рівнем стоматологічного здоров’я населення працює у складі
стоматологічної команди в умовах трудомістких технологій. Стан
стоматологічного здоров’я населення різних регіонів та соціальних груп
України, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, є одним із
найнижчих у Європі.

На сьогоднішній день в Україні як допоміжний стоматологічний персонал
використовують медичних сестер, які не мають спеціальної стоматологічної
освіти. Тим часом сучасні технології надання стоматологічної допомоги
потребують висококваліфікованих фахівців із спеціальною освітою.
Професійна підготовка асистентів лікаря-стоматолога дала б змогу
поліпшити якість стоматологічної допомоги населенню та підвищити
продуктивність праці лікаря-стоматолога.

На актуальності і необхідності професійної підготовки допоміжного
стоматологічного персоналу в Україні наголошувалось в Указі Президента
України “Про програму профілактики та лікування стоматологічних
захворювань на 2002 – 2007 рр.” (2002 р.); документах Асоціації
стоматологів України (1999 – 2000 рр.); матеріалах наради керівників
стоматологічних служб України (2001 р.) та рішеннях конференцій з
проблем реформування стоматологічної освіти України (1998 – 2002 рр.).

Теоретико-методологічні засади неперервної професійної освіти
обґрунтовано у працях А. М. Алексюка, С. У. Гончаренка, І. А. Зязюна,
А. О. Лігоцького, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєвої. Порівняльно-педагогічні
дослідження систем вищої освіти висвітлені у працях Н. В. Абашкіної,
В. М. Зубка, К. В. Корсака, Н. О. Корсунської, В. О. Кудіна,
Л. П. Пуховської. Погляди сучасних психологів на освітні процеси
викладено у працях В. В. Давидова, О. І. Зімньої, О. І. Кульчицької,
С. Д. Максименка, В. В. Рибалки. Питання вищої медичної освіти
розглянуті у наукових працях І.Є.Булах, Ю. В. Вороненка, Б. П. Криштопи,
Л. М. Романишиної, І. М. Шило; вищої стоматологічної освіти – в працях
А. В. Борисенка, І. І. Нікберга, К. Є. Пєчковського. Проблема
вдосконалення підготовки медичних сестер стоматологічного профілю
знайшла розкриття у працях Г. В. Базіяна, В. Г. Бєлоусова,
П. П. Манойліної, Е. Н. Матвеєва, С. П. Мучинської, Л. Л. Сковердяка.
Підготовку молодших спеціалістів стоматологічного профілю (зубних
лікарів та зубних техніків) аналізував Г. Н. Троянський.

Професійна підготовка допоміжного стоматологічного персоналу в
зарубіжних країнах розпочалася ще у 20 – 30 рр. ХХ ст. Відповідно до
традицій кожної країни сформувалися різні моделі професійної підготовки
допоміжного стоматологічного персоналу. У той же час, в Україні
професійній підготовці молодших спеціалістів стоматологічного профілю
приділялося недостатньо уваги.

Враховуючи актуальність визначеної проблеми, потреби сучасного ринку
праці у молодших спеціалістах стоматологічного профілю – асистентах
лікаря-стоматолога, а також відсутність спеціальних досліджень у цій
галузі темою дослідження було обрано: “Організаційно-педагогічні умови
професійної підготовки молодших спеціалістів стоматологічного профілю”.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану
наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти
АПН України як складової теми „Управління підготовкою кваліфікованих
робітників та фахівців у регіоні: організаційно-педагогічні та
економічні аспекти” (РК № 0101U000101).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Інституту
педагогіки і психології професійної освіти АПН України 21 грудня 2000
р., протокол № 10 і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у
галузі педагогіки і психології в Україні 11 квітня 2001 р., протокол №
4.

Об’єкт дослідження: професійна підготовка фахівців стоматологічного
профілю у вищих медичних навчальних закладах.

Предмет дослідження: зміст та організаційно-педагогічні умови
професійної підготовки молодшого спеціаліста стоматологічного профілю –
асистента лікаря-стоматолога.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити і експериментально
перевірити організаційно-педагогічні умови здійснення професійної
підготовки молодшого спеціаліста стоматологічного профілю – асистента
лікаря-стоматолога.

Концептуальна ідея дослідження базується на: теоретичних положеннях
особистісно орієнтованого підходу до організації процесу професійної
підготовки майбутніх фахівців; обґрунтуванні організаційно-педагогічних
умов як таких, що забезпечують взаємодію трьох суб’єктів, а саме: –
навчального закладу – студента як майбутнього фахівця – потенційного
роботодавця; вимогах державних стандартів щодо професійної підготовки
фахівців з врахуванням потреб сучасного ринку праці та відповідного
зарубіжного досвіду.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійна підготовка
асистента лікаря-стоматолога буде ефективною, за умов:

— обґрунтування теоретико-методологічних засад змісту та моделі
професійної підготовки молодшого спеціаліста, узгодженої із запитами
ринку праці та сучасними світовими стандартами професії;

— організації активної взаємодії трьох суб’єктів, а саме: навчального
закладу – студента як майбутнього фахівця – потенційного роботодавця;

— забезпечення сприятливого поля педагогічних можливостей для формування
професійного досвіду майбутнього фахівця як особистісно значущого.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези дослідження були визначені такі
його завдання:

1. Проаналізувати стан проблеми дослідження у педагогічній теорії і
практиці.

2. Вивчити зарубіжний досвід професійної підготовки допоміжного
стоматологічного персоналу.

3. Розробити і теоретично обґрунтувати модель професійної підготовки
молодшого спеціаліста – асистента лікаря-стоматолога.

4. Визначити й експериментально перевірити організаційно-педагогічні
умови професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога.

5. Розробити методичні матеріали щодо професійної підготовки асистента
лікаря-стоматолога.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення теорії
пізнання, педагогіки, психології та інших галузей знань, які містять
найважливіші принципи аналізу соціально-психологічних та педагогічних
явищ, філософські ідеї та висновки щодо тенденцій модернізації системи
освіти в Україні; теоретичне обґрунтування змісту і форм організації
навчального процесу в галузі професійної підготовки, що базується на
системно-структурному і системно-діяльнісному підходах і діалектичному
характері взаємодії суб’єктів, враховуючи суб’єкт-суб’єктні пріоритети
сучасної професійної освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові висновки та положення
щодо: вимог загальнонаукової методології до професійної підготовки
фахівців (Б. Г. Ананьєв, В. Г. Афанасьєв, Б. С. Гершунський);
теоретичних засад неперервної професійної освіти (А. М. Алексюк,
С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, А. О. Лігоцький, Н. Г. Ничкало,
С. О. Сисоєва); підготовки фахівця у системі вищої стоматологічної
освіти (А. В. Борисенко, М. Ф. Данилевський, К. М. Косенко,
В. П. Неспрядько, М. С. Скрипніков); визначення показників ефективності
професійної підготовки (Б. Г. Аненков, В. А. Бодров, К. К. Платонов,
А. Савельєв, І. Тараненко, В. Д. Шадріков); психолого-педагогічних основ
ефективної професійної підготовки (Г. П. Васянович, Ж. П. Вірна,
Т. О. Добровольська, Є. П. Ільїн, О. Г. Кучерявий, О. М. Пєхота,
І. С. Якиманська); концепції інтерактивного планування (Ш. М. Ноулз,
К. В. Корсак, А. Яновський).

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів
дослідження. Теоретичні методи: аналіз філософських, педагогічних,
психологічних і медичних джерел з проблеми дослідження; синтез
характерних і суттєвих ознак систем фахової підготовки асистента
лікаря-стоматолога в Україні і за кордоном; моделювання нового фахівця
(модель-аналог) і параметрів його професійної готовності
(модель-контур); факторний аналіз та наукове прогнозування
(екстраполяція) – для визначення тенденцій розвитку ринку
стоматологічних послуг в Україні та вищої стоматологічної освіти.
Емпіричні методи: педагогічне спостереження, опитування, бесіда,
анкетування, оцінка і самооцінка, експертна оцінка – для з’ясування
доцільності системи фахової підготовки й ефективності визначених
організаційно-педагогічних умов. Педагогічний експеримент – з метою
перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов професійної
підготовки молодших спеціалістів стоматологічного профілю та апробації
системи професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога, відповідно
до теоретично визначених умов. Математичні методи – для аналізу та
інтерпретації результатів експерименту.

Дослідження проводилося впродовж 1994 – 2003 рр. та охоплювало кілька
етапів науково-педагогічного пошуку:

На першому етапі (1994 – 1997 рр.) визначено мету, об’єкт, предмет та
вихідні положення дослідження. Проаналізовано спеціальну і загальну
літературу.

Сформульовано гіпотезу, визначено завдання та програму дослідження.
Вивчено досвід підготовки асистента лікаря-стоматолога та зубного
гігієніста в навчальних закладах Канади та Польщі під час перебування у
творчому відрядженні. Проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі (1998 – 2002 рр.) вперше в Україні теоретично
обґрунтовано і розроблено зміст організаційно-педагогічних умов
професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога. Розроблено модель
його професійної підготовки і розпочато підготовку фахівця. Розроблено
галузевий стандарт вищої освіти молодшого спеціаліста – асистента
лікаря-стоматолога та відповідне навчально-методичне забезпечення.
Проведено формуючий експеримент, систематизовано і проаналізовано
отримані дані. Результати дослідження впроваджено у діяльність вищих
медичних навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації.

На третьому етапі (2002 – 2003 рр.) підведені підсумки формуючого
експерименту, вдосконалено навчально-методичне забезпечення професійної
підготовки асистента лікаря-стоматолога. Сформульовано загальні
висновки.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося на базі
Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського,
Рокитненського медичного училища Рівненської області, Житомирського
базового медичного коледжу, Могилів-Подільського медичного училища
Вінницької області, Харківського медичного училища № 2, Вищого
навчального закладу “Інститут екології та медицини” (м. Київ),
Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). В
експериментальному дослідженні взяли участь 872 особи, з них 697
студентів, 90 викладачів, 63 керівники на базах практики, 22 керівники
стоматологічних клінік.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

— вперше в Україні розроблено й теоретично обґрунтовано модель
професійної підготовки молодшого спеціаліста стоматологічного профілю –
асистента лікаря-стоматолога; здійснено відбір та структурування змісту
професійної підготовки даного фахівця;

— подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо управління
професійною підготовкою конкурентноспроможного фахівця;

— удосконалено освітньо-кваліфікаційну характеристику та
змістово-процесуальні елементи професійної підготовки фахівця як
результат взаємодії навчального закладу, студента, потенційного
роботодавця.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положень щодо
системи і способів взаємодії трьох суб’єктів: навчального закладу –
студента – потенційного роботодавця; організаційних і дидактичних умов,
які забезпечують розвиток активної участі студента як суб’єкта
професійної підготовки і впливають на формування його професійної
готовності.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні:
галузевого стандарту вищої освіти із спеціальності 5.110106
“Стоматологія” з підготовки молодшого спеціаліста – асистента
лікаря-стоматолога у вищих медичних навчальних закладах; чотирнадцяти
типових навчальних програм, з яких три програми – із циклу
загальнонаукових (фундаментальних) дисциплін, одинадцять – з дисциплін
професійного циклу та відповідне їм навчально-методичне забезпечення для
викладачів і студентів. Матеріали дослідження можуть використовуватися
викладачами та студентами всіх вищих медичних навчальних закладів
України з метою вдосконаленню змісту і процесу професійної підготовки.

Концептуальні положення і рекомендації щодо підготовки молодшого
спеціаліста стоматологічного профілю – асистента лікаря-стоматолога та
обґрунтовані нами організаційно-педагогічні умови, які забезпечують
високу фахову освіту, впроваджено у Львівському державному медичному
коледжі ім. Андрея Крупинського (довідка № 420 від 12.12.2003 р.),
Харківському медичному училищі № 2 (акт № 339 від 26. 11. 2003 р.),
Вищому навчальному закладі “ Інститут екології та медицини (м. Київ)
(акт №524 від 20.11.2003 р.), Житомирському базовому медичному коледжі
(довідка МОЗ України № 08.02-13/2831 від 19.12.2003 р.), Українській
медичній стоматологічній академії (м. Полтава) (довідка МОЗ України №
08.02-13/2831 від 19.12.2003 р.), Рокитненському медичному училищі
(довідка № 256 від 15.12.2003 р.), Могилів-Подільському медичному
училищі (довідка № 348 від 16.12.2003 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає в
узагальненні теоретичних положень, що характеризують систему професійної
підготовки асистента лікаря-стоматолога у суб’єкт-суб’єктних
пріоритетах; розробці моделі професійної підготовки нового для України
фахівця – асистента лікаря-стоматолога і її змістового та методичного
забезпечення; обґрунтуванні способів створення
управлінсько-педагогічного середовища трисуб’єктної взаємодії, –
навчального закладу – студента – потенційного роботодавця; розробці
авторського варіанту індивідуального навчального завдання – “Портфель
фахівця” та колективного завдання – “Портфель документів асоціації
асистентів лікаря-стоматолога” для формування студентами суб’єктного
професійного досвіду.

У працях, написаних у співавторстві, автору належать: визначення
переліку обов’язкових для засвоєння знань, умінь і навичок з кожної
фахової дисципліни; відбір і структурування змісту навчальних дисциплін.

На всіх етапах наукового пошуку автор особисто брала участь в
організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні
науково-методичного забезпечення, здійснюючи викладацьку діяльність з
фахової підготовки майбутніх асистентів лікаря-стоматолога.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною
обґрунтованістю його вихідних положень; застосуванням комплексу
взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідають меті, предмету,
об’єкту і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного
аналізу емпіричних даних і результатами педагогічного експерименту.

На захист виносяться:

1. Теоретично обґрунтована і розроблена модель професійної підготовки
асистента лікаря-стоматолога.

2. Положення щодо особистісно орієнтованої професійної підготовки
молодших спеціалістів стоматологічного профілю – асистентів
лікаря-стоматолога.

3. Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки асистента
лікаря-стоматолога: трисуб’єктна взаємодія навчального закладу –
студента як майбутнього фахівця – потенційного роботодавця; суб’єктна
діяльність студента у навчальному процесі; інтерактивна технологія
управління та інтерактивні методи навчання.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
дослідження обговорено на міжнародних конференціях: “Ефективність реформ
охорони здоров’я” (м. Київ, 1997); “Охорона здоров’я: Україна і світ”
(м. Київ, 1999); “Сучасні освітні технології у професійній підготовці
майбутніх фахівців” (м. Львів, 2002); “Викладач і студент у системі
вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці, взаємодії” (м. Львів, 2003);
всеукраїнських конференціях: “Сучасні проблеми підготовки фахівців у
вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України” (м. Львів,
1996; м. Полтава, 1998; м. Луганськ, 2001); “Реформування вищої освіти в
Україні” (м. Київ, 1998); звітних наукових конференціях Інституту
педагогіки і психології професійної освіти АПН України: “Професійна
педагогіка і психологія: результати досліджень, проблеми, перспективи”
(м. Львів, 2002); нарадах-семінарах: директорів медичних навчальних
закладів І – ІІ рівнів акредитації (м. Львів, 1996; м. Яремче, 1997; м.
Тернопіль, 1999); заступників директорів з навчальної роботи медичних
училищ та коледжів України (м. Івано-Франківськ, 2001); робочих груп з
питань подальшого вдосконалення ступеневої стоматологічної освіти в
Україні (м. Полтава, 1998) та з питань проведення діагностичної оцінки
новостворених проектів стандартів освіти зі спеціальностей “Стоматологія
ортопедична” та “Стоматологія” (м. Полтава, 2001).

Основні результати дослідження висвітлено у 27 опублікованих працях, з
них 10 праць написано без співавторів, у тому числі: 4 статті – у
провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 3 статті
– у журналах; 3 статті – у збірниках матеріалів конференцій; 2 брошури з
методичними вказівками; 1 галузевий стандарт; 14 типових навчальних
програм.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел
(289 найменувань, з них 23 – іноземними мовами), 29 додатків на 259
сторінках (окремим томом). Загальний обсяг дисертації – 459 сторінок,
основний текст – 171 сторінка. Робота містить 10 таблиць на 5 сторінках
та 22 рисунки на 6 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено
об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано
концептуальні ідеї та гіпотезу дослідження. Охарактеризовано
методологічну та теоретичну основу дослідження, розкрито його наукову
новизну і практичне значення, викладено інформацію щодо апробації та
впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теорія і практика професійної підготовки
допоміжного стоматологічного персоналу” – визначено
теоретико-методологічні засади професійної підготовки молодшого
спеціаліста стоматологічного профілю – асистента лікаря-стоматолога на
підставі аналізу філософських, психологічних, педагогічних і медичних
джерел дослідження; обґрунтовано потребу в професійній підготовці
молодшого спеціаліста стоматологічного профілю; розглянуто сучасний стан
та моделі професійної підготовки допоміжного стоматологічного персоналу
за рубежем.

Сучасні зміни науково-методичного обґрунтування професійної освіти
зумовлюються педагогічною парадигмою на основі особистісного підходу і
освіти орієнтованої на суб’єкт-суб’єктні пріоритети. У змісті
професійної підготовки в центрі уваги стає діяльність студента з
формування особисто і професійно значущого досвіду. У процесі підготовки
важливим є знайти, підтримати і розвинути механізми самореалізації,
саморозвитку, саморегуляції, самовиховання людини крізь призму професії.

Відповідно до загальнонаукової методології системного і діяльнісного
підходів поняття “система професійної підготовки асистента
лікаря-стоматолога” визначена нами як система штучна, відкрита,
динамічна, абстрактна як педагогічне поняття і конкретна як педагогічне
явище, сумативна і діяльнісна. Спрямованість на цю систему є доцільною з
огляду на потреби її суб’єктів і взаємин з іншими системами. Уточнено
наявність структурних елементів системи на основі запропонованих змін їх
властивостей і нових елементів взаємодії. Зроблено висновок, що такими
елементами є адаптивність з орієнтацією на саморозвиток та сумісність з
дотичними системами. Сучасна освітня система як діяльнісна, нелінійна,
здатна до самоорганізації, є відкритою до перетворень, кількісних та
якісних зрушень. Отже, вона не лише детермінована у дотичних системах,
але і сама зумовлює у них зміни.

Виявлено і обґрунтовано чинники, що зумовлюють створення вітчизняної
системи професійної підготовки асистентів лікаря-стоматолога, а саме:
середовищні фактори України (політико-правові, економічні,
соціально-культурні та екологічні); тенденції міжнародного середовища
(розвиток світових освітніх систем; зміни стратегії стоматологічної
допомоги на державному і регіональному рівнях; переорієнтація системи
стоматологічного обслуговування на збереження стоматологічного статусу і
на профілактичну роботу); спрямованість і моделі підготовки допоміжного
стоматологічного персоналу у світовій практиці (зміни у специфіці
підготовки фахівця стоматологічного профілю у цілому; збільшення
тривалості загальномедичної та спеціальної підготовки лікаря; тенденції
розширення сфери підготовки і використання допоміжного стоматологічного
персоналу; створення галузевого стандарту підготовки асистента
лікаря-стоматолога). Шляхом факторного аналізу виділена ієрархія
чинників: комплексні, загальні та одиничні. Серед них на підставі
критерію “кінцевого продукту дидактичного процесу” виділено
системоформуючі продуктогенні чинники: стоматологічний статус населення
України; законодавчі і нормативні акти; групу технологічних причин,
серед яких “технологія стоматологічної дії в чотири руки”. Одночасно ми
виділили чинники непрямої дії: зміна стратегії стоматологічної допомоги
на проведення профілактики стоматологічних захворювань; перманентне
запровадження нових технологій. Факторний аналіз дав змогу провести
екстраполяцію дії аналогічних зовнішньо- та внутрішньосистемних
тенденцій у розвитку вітчизняної стоматологічної служби та вищої
стоматологічної освіти загалом.

Аналіз системи професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога та
зубного гігієніста у США, Канаді, Німеччині, Польщі, Росії дав
можливість виявити наявність широкого спектра елементарних програм
підготовки асистента лікаря-стоматолога та кваліфікаційних рівнів з
підготовки зубного гігієніста – молодший спеціаліст (ліценціат) –
бакалавр – магістр. У межах зарубіжної фахової підготовки асистента
лікаря-стоматолога чи зубного гігієніста існують спеціалізації
(наприклад, медичний вихователь, біокомунікатор, науковий дослідник у
галузі стоматологічної гігієни). З’явилася тенденція до визначення у
певних регіонах бакалаврського рівня підготовки зубного гігієніста як
мінімального рівня для цієї професії.

Виявлена характерна для світового простору практика соціального
партнерства. До планування і прогнозування освітніх змін залучаються
різні суб’єкти: від національних стоматологічних асоціацій до керівників
клінік; студенти як майбутні фахівці; представники професійних
асоціацій; представники громадських об’єднань, фондів, організацій;
приватні та юридичні особи, що відображено у Болонській декларації.

На підставі результатів дослідження зроблено висновок про те, що в
Україні є всі умови для успішного створення і функціонування системи
професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога.

У другому розділі – “Професійна підготовка молодшого спеціаліста
стоматологічного профілю – асистента лікаря-стоматолога:
організаційно-педагогічні умови” – теоретично обґрунтовано зміст і
роблено модель професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога та
модель-контур його професійної готовності; теоретично обґрунтовано та
впроваджено організаційно-педагогічні умови трисуб’єктної взаємодії
навчального закладу, студента як майбутнього фахівця й потенційного
роботодавця через відповідні управлінсько-педагогічні дії, які
забезпечують систему реалізації цих умов через діяльність всіх трьох
суб’єктів професійної підготовки; розроблено необхідне методичне
забезпечення професійної підготовки фахівця.

З’ясувавши, що дві базові зарубіжні моделі (асистент лікаря-стоматолога
і зубний гігієніст) при їх поєднанні можуть бути найкраще адаптованими
до потреб українського ринку стоматологічних послуг, ми забезпечили
синтез цих двох напрямів професійних дій і вперше розробили виробничі
функції такого фахівця з врахуванням діапазону його професійних дій,
структури праці, особливостей потенційної сфери діяльності.

Обґрунтовано і розроблено модель професійної підготовки асистента
лікаря-стоматолога (рис.1). Вона враховує опосередковані і безпосередні
суб’єктні впливи систем освітнього і професійного середовища на процес
професійної підготовки фахівця (суб’єкта) і деталізована нами у
наступних складових: система особистісних відношень і пріоритетів
студента у професії; знання, уміння і навички майбутнього фахівця;
виробничі функції; досвід творчої діяльності спрямованої у професійне
русло.

Розробка змісту професійної підготовки дозволила визначити, що новий
фахівець за спеціальністю 5.110106 “Стоматологія” згідно з
освітньо-кваліфікаційною характеристикою може займати первинні посади
асистента лікаря-стоматолога (терапевтичного, хірургічного,
ортопедичного, пародонтологічного, дитячого профілів) та зубного
гігієніста. Відповідно була створена освітньо-кваліфікаційна
характеристика асистента лікаря-стоматолога.

Проведення уточнення змісту професійної підготовки фахівця випливало з
необхідності врахування сучасних освітніх, зокрема,
психолого-педагогічних стандартів вищої професійної підготовки,
відповідно до яких він повинен володіти основами професійної діяльності
у сфері ”людина-людина”, а саме: загальними комунікативними знаннями,
уміннями і навичками; прогностично-організаційними
психолого-педагогічними особливостями роботи з пацієнтами різного віку;
управлінсько-організаційними вміннями з навчально-тренувальних дій з
різними групами населення; знаннями основ медичного менеджменту.

Відповідно до вимог особистісного підходу визначено, що модель
професійної готовності майбутнього фахівця (модель-контур) будується
самим студентом як система особистих параметрів професійної готовності
(мотиваційного, орієнтаційного, операційного, вольового та оцінного) і
реалізується завдяки діяльності навчального закладу із створення
педагогічного середовища для виховання особистості професіонала за
попередньо заданими якостями.

У процесі професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога виділено
наступні організаційно-педагогічні умови:

створення навчальним закладом системи трисуб’єктної взаємодії зі
студентом як майбутнім фахівцем і потенційним роботодавцем, яка є
відкритою, постійною, практично орієнтованою;

організація навчального процесу як суб’єкт-суб’єктного, де активна
діяльність студентів спрямована у професійне русло;

забезпечення змістово-нормативної основи та організаційних можливостей
її розвитку в процесі взаємодії суб’єктів;

використання адаптивних та інтерактивних технологій управління, що
сприяє внесенню змін у зміст професійної підготовки відповідно до
запитів ринку праці;

надання можливостей студенту і потенційному роботодавцю впливати на
дидактичний процес через середовище і механізми управлінської взаємодії;

використання спеціальних інтерактивних методів навчання через виконання
студентами індивідуального навчального завдання “Портфель фахівця” та
його колективного варіанту “Портфель документів асоціації асистентів
лікаря-стоматолога”.

Розроблено відповідну до змісту організаційно-педагогічних умов систему
їх реалізації через активну діяльність усіх трьох
суб’єктів-організаторів процесу професійної підготовки. Перший суб’єкт –
вищий навчальний заклад – представник освітньої структури суспільства.
Другий суб’єкт – сам студент як майбутній фахівець – безпосередній
споживач освітніх послуг. Третій суб’єкт – служба охорони здоров’я як
потенційний роботодавець і опосередкований споживач освітніх послуг, а
також представники професійних стоматологічних спілок.

Перший суб’єкт, вищий навчальний заклад, створює: умови і середовище для
трисуб’єктної взаємодії і є потенційно відкритим до вмотивованих запитів
і потреб як потенційного роботодавця так і майбутнього фахівця;
педагогічне поле можливостей для вияву майбутнім фахівцем суб’єктної
професійно орієнтованої поведінки під час організації навчального
процесу; програму управлінсько-педагогічних дій, які забезпечують
ефективність процесу професійної підготовки майбутнього фахівця (з
урахуванням запитів другого і третього суб’єктів); організаційне поле
можливостей для реорганізації системи професійної підготовки асистентів
лікаря-стоматолога відповідно до потреб ринку праці і орієнтації на
підготовку молодшого спеціаліста лише як допоміжного стоматологічного
персоналу (прикрісельний асистент) або як самостійного фахівця
стоматологічної служби (зубний гігієніст).

Другий суб’єкт, студент як майбутній фахівець, має поле можливостей для:
впливу на зміст і процес власної професійної підготовки завдяки внесенню
спеціальних, відповідно до програми експерименту, змін у організацію
навчального процесу; планування і вдосконалення рівня й структури
власної професійної компетентності через введення у систему роботи
навчального закладу спеціально організованих анкет-самооцінок
професійної готовності, а також виконання навчальних завдань
інтерактивного типу. Одне з них – “Портфель фахівця” – оцінюється на
одному з етапів державного комплексного кваліфікаційного іспиту –
співбесіді.

Третій суб’єкт – потенційні роботодавці: керівники приватних і державних
стоматологічних клінік мають поле можливостей для впливу на зміст і
процес професійної підготовки через систему щорічних відгуків щодо
потреб ринку праці; компетентні фахівці системи стоматологічної
допомоги, педагогічні працівники дошкільних та шкільних установ мають
вплив на систему фахової освіти через: а) залучення до формування
вибіркового компонента завдань педагогічно зорієнтованої практики; б)
анкети фахової компетентності студента-практиканта; в)
анкети-рекомендації щодо уточнення їхнього бачення змісту професійної
підготовки; повноважні представники державних та професійних структур
системи стоматологічної допомоги України мають вплив на зміст
професійної підготовки через систему експертних оцінок
освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної
характеристики.

Відповідно до даної системи нами розроблено експериментальну програму
управлінсько-педагогічних дій і розпочато її впровадження як
варіативного чинника експерименту. Узагальнено бачення першим та третім
суб’єктами складових моделі фахівця та моделі-контуру його професійної
готовності (на підставі співбесід, відгуків; висновків компетентних
фахівців стоматологічної науки та практики). Інтерактивне середовище
діалогу, взаємодії і співпраці суб’єктів-організаторів освітніх змін
створювалося завдяки ініціюванню навчальним закладом консультацій,
нарад, відгуків, рецензій, експертних анкет, анкет-оцінок ходу і
результатів професійної підготовки. Результатом спільних дій трьох
суб’єктів було внесення змін у зміст і процес професійної підготовки
фахівця. Серед них зміни щодо:

— освітньо-кваліфікаційної характеристики (на вимогу потенційного
роботодавця введено роботу з рентгенапаратурою та роботу як
менеджера-реєстратора);

— загального змісту професійної підготовки, а саме введення у типовий
навчальний план нових дисциплін – “Рентгенографія зубів і щелеп” (54
год), “Основи педагогіки” (54 год); збільшення кількості годин на
дисципліни професійного циклу (перша медична допомога – на 27 год;
стоматологічне матеріалознавство та інструментарій – на 27 год;
терапевтична стоматологія –на 27 год; профілактика стоматологічних
захворювань – на 135 год);

— організації професійної підготовки (збільшення тривалості та термінів
проходження студентами виробничої практики для формування досвіду
профілактичної роботи);

— змісту типових навчальних програм (перша медична допомога;
стоматологічне матеріалознавство та інструментарій; терапевтична
стоматологія; профілактика стоматологічних захворювань).

Впровадження моделі фахівця було розпочато на основі “Кваліфікаційної
характеристики асистента лікаря-стоматолога” та відповідного їй
навчального плану із спеціальності 5.110106 “Стоматологія” у 1999 р. у
чотирьох вищих медичних навчальних закладах України І – ІІ рівнів
акредитації. За узагальненими результатами трисуб‘єктного діалогу було
внесено уточнення в модель фахівця і у 2001 р. розроблено “Галузевий
стандарт вищої освіти з підготовки молодшого спеціаліста із
спеціальності 5.110106 „Стоматологія”, у 2002 р. – відповідний йому
“Орієнтовний навчальний план”, згідно з яким підготовка фахівця
здійснюється у семи вищих медичних навчальних закладах України І – ІV
рівнів акредитації.

H

H

J

dh]„9^„qa$

J

» 3/4 4

?

?ooooooooooooooooooooooooooo

¤?`„?

^

“Організація та результати педагогічного експерименту” – визначено мету,
завдання, етапи та методику експериментальної роботи; проведено
інтерпретацію математично оброблених результатів формуючого
експерименту.

Перевірка ефективності здійснювалася методом вибіркового спостереження.
Експериментальна робота з перевірки ефективності
організаційно-педагогічних умов професійної підготовки асистента
лікаря-стоматолога проводилась упродовж 1999 – 2002 рр. Генеральна
сукупність формувалася на базі семи вищих медичних навчальних закладів
України (усього 872 особи): Львівського державного медичного коледжу ім.
Андрея Крупинського, Житомирського базового медичного коледжу,
Рокитненського медичного училища Рівненської області,
Могилів-Подільського медичного училища Вінницької області, Харківського
медичного училища № 2, Української медичної стоматологічної академії (м.
Полтава), Вищого навчального закладу “Інститут екології і медицини” (м.
Київ). Репрезентативність вибірки забезпечувалась на підставі
узагальнення серії спостережень, проведених у Львівському державному
медичному коледжі ім.Андрея Крупинського; Могилів-Подільському та
Рокитненському медичних училищах. Середні значення і дисперсія ознак за
якими визначалися контрольні і експериментальні групи у репрезентативній
вибірці не відрізнялися від показників у генеральній сукупності.

На кожному етапі експерименту щодо студентів експериментальних і
контрольних груп двічі проводилося вимірювання параметрів професійної
готовності як інтегративної особистісної якості (після першої виробничої
практики і після останньої – переддипломної практики). Загальна
кількість контрольних зрізів – чотири.

Для діагностики професійної готовності студентів було проведено
багатофакторне експериментальне дослідження з одночасною варіацією всіх
чинників, які згідно з гіпотезою дослідження підтверджують ефективність
впроваджених факторів. Для їх вимірювання в процесі експерименту
використовувалися: методика “Мотивація вибору медичної професії”
А.П.Василькової – для визначення ступеня переваги груп внутрішніх і
зовнішніх мотивів; модифікований нами відповідно до характеру професії
тест “Виробничі ситуації” – для виявлення спрямованості особистості у
професійній діяльності; авторська методика трисуб’єктного анкетування –
для порівняння трисуб’єктного бачення рівня професійної готовності
фахівця та трисуб’єктного оцінювання операційного параметра; тест
суб’єктного контролю – для визначення особливостей прояву вольового
параметра професійної готовності та для виявлення рівня суб’єктивного
контролю студентів у особистісно професійно значущих ситуаціях. Обробка
результатів експерименту здійснювалася з використанням методів
математичної статистики, через комп’ютерну реалізацію у форматі
Ехsel-2002. Статистичну достовірність визначали з використанням
t-критерію Стьюдента через виявлення кореляційних зв’язків за
коефіцієнтом лінійної кореляції Спірмена. Щоб з’ясувати достовірність у
вимірюваних показниках в експериментальних (Е) і контрольних (К) групах,
використовувався метод перевірки нульової гіпотези, який дозволив
виявити наступне.

Мотиваційний параметр. Стартові мотиваційні показники студентів
експериментальних та контрольних груп виявилися досить близькими з
однаковою перевагою внутрішніх мотивів, орієнтованих на зміст і характер
медичної діяльності та зовнішніх вузько особистісних мотивів. Натомість,
менш значущими виявилися зовнішні соціальні мотиви вибору медичної
професії. На період закінчення медичного закладу експериментальна група
виявила статистично достовірні зсуви за сімома мотиваційними показниками
з дев’яти. Мотивація вибору медичної професії студентами
експериментальної групи зросла за показниками внутрішніх мотивів
(“Бажання лікувати людей”, “Бажання полегшити страждання хворих”,
“Бажання вирішувати медичні проблеми”); зовнішніх соціальних мотивів
(“Престиж професії”) та знизилися показники вузько особистісної
мотивації (“Доступ до медикаментів”, “Бажання піклуватися про своє
здоров’я”). Натомість, студенти контрольної групи виявили статистично
достовірні зсуви лише за двома мотивами з дев’яти (альтернативна
гіпотеза підтверджена).

Орієнтаційний параметр. Спрямованість поведінки студентів
експериментальних та контрольних груп у професійній діяльності
визначалася через чотири типи орієнтацій: на себе; на офіційну
субординацію; на психологічний клімат і взаємини; на справу. Результати
демонструють близькість показників орієнтаційного параметра
експериментальних та контрольних груп на першому зрізі після проходження
першої виробничої практики та істотні відхилення між груповими
показниками на другому зрізі після переддипломної практики.
Експериментальна група, за результатами другого зрізу, виявила
статистично достовірне зменшення орієнтації на офіційну субординацію і
зовнішній бік професійних взаємин. Суб’єктні очікування (згідно з
умовами експерименту) істотно вплинули на збільшення показника
орієнтації на себе та орієнтації на справу (альтернативна гіпотеза є
правильною).

Операційний параметр. Вимірювання операційного параметра професійної
готовності проводилося за авторською методикою трисуб’єктного
анкетування. Перший зріз дав змогу виявити істотні відмінності в
трисуб’єктному оцінюванні професійних знань, умінь і навичок студентів
експериментальних та контрольних груп після першої виробничої практики.
Якісний рівень умінь і навичок студентів, визначений першим суб’єктом,
виявився значно нижчим, ніж той, що був отриманий за результатами
анкетування другого (самих студентів) і третього (потенційного
роботодавця) суб’єктів.

На другому зрізі у контрольній групі зберігається тенденція показникової
розбіжності (альтернативна гіпотеза є правильною) (рис. 2).

Натомість, у експериментальної групи виявилися статистично достовірні
зсуви показників трьох суб’єктів щодо операційного параметра, які
розміщені таким чином, що оцінки трьох суб’єктів мають тенденцію до
зближення (рис. 3).

Вольовий параметр. Вимірювання особливостей прояву вольового параметра у
професійній діяльності проводилося двічі – після першої виробничої та
переддипломної практик. На першому зрізі між контрольними і
експериментальними групами не виявлено статистично значущих відмінностей
за жодним із обстежуваних показників (нульова гіпотеза). Порівняння
вимірювань другого зрізу експериментальних і контрольних груп
підтверджують альтернативну гіпотезу за усіма аналізованими показниками.
Студенти експериментальної групи виявили вищий рівень загального
інтернального контролю, суб’єктивного контролю щодо ситуацій успіху і
невдач. Стосовно показника “суб’єктивний контроль за виробничими
ситуаціями”, то студенти експериментальної групи виявили рівень 5,583
одиниць, студенти контрольної групи – 4,6 одиниць (t-критерій становить
4,73, при t-критичному 1,98; отже, альтернативна гіпотеза правильна).

Оцінний параметр. Вимірювання цього параметра професійної готовності
проводилося за результатами оцінки професійної готовності трьома
суб’єктами після проходження студентами виробничої практики. На першому
зрізі було виявлено істотні відмінності у якісних показниках оцінювання
студентами, базою практики та навчальним закладом знань, умінь та
навичок. Показники, отримані нами на другому зрізі оцінного параметра,
дають можливість виявити не лише якісну динаміку і перевагу
експериментальної групи, порівняно із контрольною, але і наявність
істотного зближення якісних показників першого і другого суб’єктів та
існування чіткої розбіжності показників у контрольній групі. Для
статистичної перевірки правильності альтернативної гіпотези було
використано двовибіркові

t-тести з різними дисперсіями .

Результати дослідно-експериментальної роботи, які узагальнені у 10
таблицях та 22 рисунках засвідчують ефективність розроблених нами та
впроваджених у практику навчання організаційно-педагогічних умов
професійної підготовки – асистентів лікаря-стоматолога. На підставі
аналізу параметрів професійної готовності фахівця виявлено:

— статистично вірогідні професійно значущі зміни усіх особистісних
параметрів професійної готовності студентів експериментальної групи і
відсутність достовірних змін у контрольній групі, а саме – показники
мотивації вибору медичної професії зросли за рахунок збільшення
внутрішніх мотивів вибору і зниження вузькоособистісної мотивації;

— зростання орієнтації на себе та на справу і зменшення спрямованості
на офіційну субординацію та зовнішній бік професійних взаємин;

— зростання показників суб’єктного інтернального контролю як у
виробничих ситуаціях, так і в ситуаціях успіху і невдач та у цілому –
загального інтернального контролю;

— істотні відмінності на першому зрізі експерименту в результатах
трисуб’єктного оцінювання рівня професійної готовності студентів
експериментальних (І суб‘єкт – 60 %; ІІ суб’єкт – 86,6 %; ІІІ суб’єкт –
90 %) і контрольних груп (І суб’єкт – 63,3 %; ІІ суб’єкт – 93,3 %; ІІІ
суб’єкт — 96,6 %);

— на другому зрізі виявлено зближення показників трисуб’єктного
оцінювання професійної готовності експериментальних груп (І суб’єкт –
80 %; ІІ суб’єкт – 76,6 %; ІІІ суб’єкт – 80 %) і збереження тенденції
різниці в оцінюванні контрольних груп (І суб’єкт – 70 %; ІІ суб’єкт –
93,3 %; ІІІ суб’єкт – 96,7 %);

— значущі, з огляду на мету експерименту, корелюючі залежності росту
орієнтації студента на справу: позитивно корелює із внутрішніми мотивами
вибору медичної професії, інтернальним контролем у виробничій сфері,
ситуаціями успіху та невдач; негативно корелює з орієнтацією на офіційну
субординацію. Таким чином можна підтвердити наявність зв’язку, що мав
місце між розвитком студента як майбутнього фахівця, і як суб’єктності
його професійної підготовки. Здійснена математична перевірка
дослідницької гіпотези підтверджує її правильність.

Отже, розроблені та впроваджені нами організаційно-педагогічні умови
забезпечили дієвість системи трисуб’єктної взаємодії та суб’єктну
поведінку студентів і підвищення рівня професійної готовності студентів
за всіма п’ятьма її параметрами.

У загальних висновках викладено результати наукового пошуку спрямованого
на визначення ефективних організаційно-педагогічних умов професійної
підготовки молодших спеціалістів стоматологічного профілю – асистентів
лікаря-стоматолога:

1. Соціально-економічні зміни в Україні, суб’єкт-суб’єктні пріоритети
особистісного підходу ставлять перед системою професійної освіти
завдання оновлення як змісту, так і процесу підготовки фахівців.
Особливо це стосується професій, які є порівняно новими для українського
ринку праці.

Аналіз філософських, психологічних, педагогічних та медичних джерел з
проблеми дослідження засвідчив, що ґрунтовного вивчення і розв’язання
потребує проблема професійної підготовки в Україні фахівців допоміжного
стоматологічного персоналу. Дотримання методології системно-структурного
і системно-діяльнісного підходів та діалектичного характеру взаємодії
суб’єктів, дало змогу розглянути діяльність суб’єктів
освітньо-професійних, соціальних систем та виявити їх потреби у нових
фахівцях, а також розглядати систему професійної підготовки таких
фахівців як сумативну і діяльнісну, відкриту, нелінійну, здатну до
кількісних і якісних змін.

Факторний аналіз було проведено нами щодо таких систем: середовище
України; міжнародне середовище, світовий освітній простір. Дослідження
ієрархії позасистемних чинників дало можливість виділити низку
системоформуючих продуктогенних причин, які зумовлюють потребу створення
в Україні системи професійної підготовки допоміжного стоматологічного
персоналу.

2. Аналіз зарубіжного досвіду підготовки допоміжного стоматологічного
персоналу дав змогу виявити більше як 50 моделей фахівців, серед них –
асистент лікаря-стоматолога та зубний гігієніст. Проаналізовано
багаторівневі і спеціалізовані моделі фахівців, а також досвід їхньої
підготовки у США, Канаді, Німеччині та у країнах з перехідною економікою
– Польщі та Росії.

Виявлено, що у розвинутих зарубіжних країнах професійна підготовка
фахівця здійснюється з участю як опосередкованих, так і безпосередніх
споживачів освітніх послуг, тобто в інтерактивному середовищі
соціального партнерства та співпраці.

Аналіз джерельної бази дослідження дав змогу виявити загальні тенденції
фахової підготовки допоміжного стоматологічного персоналу в Україні та
за рубежем та зробити висновок, що підготовка допоміжного
стоматологічного персоналу в Україні не відповідає рівню світової
медичної освіти та потребам сучасного ринку стоматологічних послуг
України.

Виявлено, що в практичній діяльності зарубіжних стоматологічних служб
використовуються дві базові моделі – прикрісельний асистент (який працює
як помічник лікаря-стоматолога) і зубний гігієніст (який може працювати
самостійно). Доведено доцільність адаптації саме цих моделей до потреб
сучасного українського ринку стоматологічних послуг, поєднавши при цьому
функціональні обов’язки цих фахівців з забезпечення синтезу їхньої
підготовки до двох напрямів професійних дій.

3. У ході дослідження було обґрунтовано зміст і розроблено модель
професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога, яка враховує
суб’єктні впливи систем освітнього і професійного середовища на процес
професійної підготовки фахівця (суб’єкта) у таких складових: система
особистісних відношень і пріоритетів студента у професії; знання, уміння
і навички майбутнього фахівця; виробничі функції; досвід творчої
діяльності спрямованої у професійне русло. Фахівець може займати такі
посади: асистент лікаря-стоматолога (терапевтичного, хірургічного,
ортопедичного, пародонтологічного та дитячого профілів); зубний
гігієніст. Відповідно до цього було визначено зміст його професійної
підготовки (освітньо-професійну програму).

Враховуючи вимоги сучасних освітніх українських та міжнародних
стандартів вищої професійної освіти у зміст професійної підготовки цього
фахівця включено знання з основ професійної діяльності у сфері
”людина-людина”: загальними комунікативними; спеціальними (відповідно до
фаху – прогностично-організаційними та управлінсько-організаційними
знаннями основ медичного менеджменту).

На основі розробленої моделі створено галузевий стандарт вищої освіти
молодшого спеціаліста зі спеціальності 5.110106 “Стоматологія” та
розпочато підготовку асистента лікаря-стоматолога в Україні з 1999 р.

Відповідно до вимог особистісного підходу визначено модель-контуру
професійної готовності фахівця, яка охоплює мотиваційний, орієнтаційний,
операційний, вольовий та оцінний параметри.

4. З’ясовано і визначено відповідно до методології дослідження
організаційно-педагогічні умови, які полягають в тому, що:

— навчальний заклад забезпечує функціонування системи трисуб’єктної
взаємодії з студентом і потенційним роботодавцем;

— навчальний процес організовується як суб’єкт-суб’єктний;

— наявна відповідна змістово-нормативна база професійної підготовки;

— внесено зміни у зміст професійної підготовки з використанням
адаптивних та інтерактивних технологій управління;

— проведено зміни в організації навчального процесу;

— використовуються інтерактивні методи навчання.

У ході експериментального дослідження перевірено ефективність і
результативність організаційно-педагогічних умов фахової підготовки
асистента лікаря-стоматолога як молодшого спеціаліста стоматологічного
профілю на підставі аналізу параметрів його професійної готовності:
мотиваційного, орієнтаційного, операційного, вольового й оцінного.

Шляхом експериментального впровадження організаційно-педагогічних умов
підготовки асистента лікаря-стоматолога досягнуто статистично
вірогідного підвищення орієнтаційного, мотиваційного, операційного,
оцінного й вольового параметрів професійної готовності майбутніх
фахівців та виявлено кореляцію педагогічно значимих показників. У
результаті експерименту показники трисуб’єктного оцінювання професійної
готовності майбутнього фахівця виявили чітку тенденцію до зближення.
Математична перевірка дослідницької гіпотези підтверджує її
правильність.

5. Виконане дослідження дало змогу розробити і впровадити
навчально-методичне забезпечення процесу професійної підготовки
асистента лікаря-стоматолога: орієнтовний навчальний план, робочі
навчальні плани; типові навчальні програми з циклу загальнонаукових
(фундаментальних) та професійно орієнтованих дисциплін; методичні
рекомендації з практичних занять з дисципліни «Профілактика
стоматологічних захворювань», методичні вказівки з курсу «Робота в
чотири руки на терапевтичному прийомі з дисципліни «Терапевтична
стоматологія»; методику організації самостійної роботи студентів з
навчального завдання «Портфель фахівця»; методику організації
самостійної роботи студентів з виконання ними навчального завдання
«Портфель документів асоціації асистентів лікаря-стоматолога».

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати, що вихідна
гіпотеза правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв’язані.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані на:

— загальнодержавному рівні у ході створення галузевих стандартів
професійної підготовки фахівців (залучати до їх розробки не лише
провідних фахівців відповідних служб та асоціацій, а і керівників певних
установ);

— галузевому рівні (залучати до формування і корекції змісту професійної
підготовки майбутніх фахівців представників вищих навчальних закладів
різних рівнів акредитації, наукових кіл, компетентних представників
професійних та громадських об’єднань);

— рівні вищого навчального закладу в ході організації професійної
підготовки створювати умови для: опосередкованого і безпосереднього
залучення для їх здійснення представників відповідної галузі, керівників
баз практики, потенційних працедавців; залучення до самоініційованої
діяльності безпосереднього споживача освітніх послуг – самого студента,
як суб’єкта професійної підготовки.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми.
Подальшого дослідження, на нашу думку, потребують теоретико-методичні
засади створення державних стандартів підготовки асистента
лікаря-стоматолога та зубного гігієніста за бакалаврською програмою у
світлі положень концепції Болонського процесу, а відтак відповідна
побудова змісту та навчально-методичного забезпечення професійної
підготовки цих фахівців.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Гуменюк О. М. Теоретико-методологічні проблеми підготовки майбутнього
молодшого спеціаліста стоматологічного профілю // Педагогіка і
психологія професійної освіти. – 2001. – № 1. – С. 61-70.

2. Гуменюк О. М. Фахові характеристики професійної компетентності
асистента лікаря-стоматолога // Педагогіка і психологія професійної
освіти. – 2001. – № 4. – С. 79-89.

3. Гуменюк О. М. Організаційно-педагогічні умови підготовки асистента
лікаря-стоматолога // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – 2002.
– Вип. 32. – С. 146-154.

4. Гуменюк О.М. Моделі професійної підготовки допоміжного
стоматологічного персоналу (з досвіду зарубіжних країн). // Педагогіка і
психологія професійної освіти. – 2002. – №5. – С.316-325.

5. Гуменюк О. М. Перспективи реформування стоматологічної освіти в
Україні // Українські медичні вісті. – К., 1997. – Т. 1 – С. 62.

6. Гуменюк О. М. Досвід організації роботи фахівців стоматологічного
профілю в США та Канаді та перспективи реформування стоматологічної
освіти в Україні // Новини стоматології. – Львів, 1998. – № 2 (15). –
С. 70-71.

7. Гуменюк О.М. Підготовка фахівців нового покоління в Україні //
Стоматолог. – Харків, 2001. – №1-2 (33-34). – С.21-22.

8. Гуменюк О. М. Перспективи підготовки фахівців стоматологічного
профілю нового покоління //Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих
навчальних медичних та фармацевтичних закладах України: Матеріали
доповідей науково-методичної конференції. – Луганськ. – 2000. –
С. 10-11.

9. Гуменюк О. М. Підготовка спеціалістів стоматологічного профілю //
Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні:
Матеріали доповідей науково-методичної конференції. – Полтава. – 1998. –
С. 24.

10. Гуменюк О.М. Особливості організації підготовки фахівців нового
покоління – асистентів лікаря-стоматолога // Актуальні проблеми
підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних
закладах України: Матеріали науково-методичної конференції. – Чернівці.
– 2002. – С.476-477.

11. Гуменюк О. М., Дуда Д. В. Методичні вказівки з дисципліни
“Терапевтична стоматологія” для студентів спеціальності “Стоматологія”
по розділу “Техніка праці в чотири руки на терапевтичному прийомі”. –
Львівський державний медичний коледж. – 2001. – 25 с. (авторські – С.
18-25).

12. Гуменюк О. М., Заяць Т. І., Жуковська Л. О. Методичні вказівки з
дисципліни “Профілактика стоматологічних захворювань” для студентів
спеціальності “Стоматологія”. – Львівський державний медичний коледж. –
2001. –60 с. (авторські – С. 3-21).

13. Галузевий стандарт вищої освіти молодшого спеціаліста із
спеціальності 5.110106 “Стоматологія” Гуменюк О.М., Дєдик Х.Д.,
Снядецький О.Ю., Мазуренко М.П., Дуда Д.В., Заяць Т.І., Бикова Т.Ф.,
Скиба І.М., Горегляд М.М., Лантвойт Л.В. – К. МОЗ України, 2002. – 116
с. – (авторські – С. 3-32, 110-116).

14. Бєлова Т. Ф., Дєдик Х. Д., Гуменюк О. М., Скиба І. М.. Програма з
предмета “Стоматологія дитячого віку” (спеціальність “Стоматологія”). –
К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 35 с. –
(авторські – С.3-10).

15. Гуменюк О. М., Дуда Д. В. Програма з предмета “Анатомія та
фізіологія людини з ембріологією, гістологією та патологією ротової
порожнини” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з
підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 21 с. – (авторські – С.3-8,
12-13).

16. Перетятко М. Й., Гуменюк О. М. Програма з предмета “Основи
фармакології” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з
підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 38 с. – (авторські – С.3-4,
7-8, 9).

17. Трач Л. В, Гуменюк О. М., Програма з предмета “Основи психології та
між особове спілкування” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ
України з підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 17 с. – (авторські –
С.5-8, 14-16).

18. Джулай Л. І., Гуменюк О. М., Програма з предмета “Перша медична
допомога” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з
підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 21 с. – (авторські – С.3-7).

19. Гуменюк О. М., Бєлова Т. Ф., Заяць Т. І. Програма з предмета
“Профілактика стоматологічних захворювань” (спеціальність
“Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших
спеціалістів, 1999. – 25 с. – (авторські – С.3-8).

20. Гуменюк О. М., Войтюк О. О. Програма з предмету “Фізіотерапія в
стоматології” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з
підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 18 с. – (авторські – С.3-6).

21. Бєлова Т. Ф., Скиба У. М., Гуменюк О. М., Жуковська Л. О.,
Улянець Л. В. Програма з предмета “Терапевтична стоматологія”
(спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки
молодших спеціалістів, 1999. – 25 с. – (авторські – С.3-8).

22. Гуменюк О. М., Конюх Р. І. Програма з предмета “Стоматологічне
матеріалознавство та інструментарій” (спеціальність “Стоматологія”). –
К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 21 с. –
(авторські – С.3-8).

23. Гуменюк О. М., Варес Д. М., Мазуренко М. П. Програма з предмета
“Ортодонтія та ортопедична стоматологія” (спеціальність “Стоматологія”).
– К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 22 с.
– (авторські – С.3-9).

24. Бєлова Т. Ф., Гуменюк О. М., Снядецький О. Ю., Волковська Л. М.
Програма з предмета “Хірургічна стоматологія” (спеціальність
“Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших
спеціалістів, 1999. – 34 с. – (авторські – С.3-12)

25. Барчук С. В., Гуменюк О. М. Програма з предмета “Основи інфекційних
хвороб” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з
підготовки молодших спеціалістів, 1999. – 26 с. – (авторські – С.3-10).

26. Гуменюк О.М., Назар С. Л., Грабова О.М. Програма з дисципліни
“Стоматологія дитячого віку” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК
МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 2003. – 20 с. –
(авторські – С.3-10).

27. Гуменюк О.М., Дуда Д.В. Програма з дисципліни “Терапевтична
стоматологія” (спеціальність “Стоматологія”). – К.: ЦМК МОЗ України з
підготовки молодших спеціалістів, 2003. – 21 с. – (авторські – С.3-13).

Гуменюк О.М. Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки
молодших спеціалістів стоматологічного профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. –
Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ,
2004.

У дисертації здійснено теоретичну конкретизацію та експериментальне
апробування організаційно-педагогічних умов професійної підготовки
молодших спеціалістів стоматологічного профілю у руслі загальних вимог
особистісного підходу до організації процесу професійної підготовки.
Факторний аналіз тенденцій розвитку систем освіти та середовищних систем
і аналіз досвіду професійної підготовки допоміжних фахівців
стоматологічного профілю за рубежем дав змогу виявити зумовленість і
необхідність фахової підготовки в Україні молодшого спеціаліста
стоматологічного профілю.

Огрунтовано зміст та розроблено модель професійної підготовки нового для
України фахівця – асистента лікаря-стоматолога, а також його
освітньо-кваліфікаційну характеристику й освітньо-професійну програму і,
шляхом експерименту, впроваджено підготовку такого фахівця у семи вищих
медичних навчальних закладах України. Окреслено контури прогностичної
моделі професійної готовності фахівця.

Визначено та практично впроваджено організаційно-педагогічні умови, які
забезпечать ефективність професійної підготовки асистента
лікаря-стоматолога у вищому медичному навчальному закладі, а саме:
систему трисуб’єктної взаємодії навчального закладу, студента як
майбутнього фахівця і потенційного роботодавця та педагогічні можливості
для самореалізації студента як суб’єкта власної професійної підготовки.

Використано авторські варіанти: інтерактивного трисуб’єктного планування
та адаптивного управління; методики роботи з індивідуальним навчальним
“Портфелем фахівця” і колективним “Портфелем документів асоціації
асистентів лікаря-стоматолога” як способів формування суб’єктного
досвіду майбутнього фахівця. Шляхом експерименту доведено ефективність
впровадження організаційно-педагогічних умов фахової підготовки
асистента лікаря-стоматолога.

Основні результати роботи впроваджено в навчальний процес вищих медичних
навчальних закладів І – IV рівнів акредитації України.

Ключові слова: особистісний підхід, професійна підготовка,
організаційно-педагогічні умови, молодший спеціаліст стоматологічного
профілю, трисуб’єктна взаємодія, портфель фахівця, модель-контур.

Гуменюк О. М. Организационно-педагогические условия профессиональной
подготовки младших специалистов стоматологического профиля. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Институт педагогики и психологи профессионального
образования АПН Украины, Киев, 2004.

В диссертации на основании анализа философских, психологических,
педагогических и медицинских источников определено несоответствие в
системе образования вспомогательного стоматологического персонала.
Теоретически данная проблема также полностью не освещена. В соответствии
с методологией системно-структурного и системно-деятельностного подходов
определены акценты, которые позволили проанализировать деятельность всех
субъектов образовательно-профессиональных и социальных систем. Это
позволяет рассматривать исследуемую систему профессиональной подготовки
как открытую, линейную, сумативную, деятельностную.

Проведенный факторный анализ тенденций развития систем образования и
анализ опыта профессиональной подготовки вспомогательных специалистов
стоматологического профиля за рубежом позволили выявить обусловленность
и необходимость профессиональной подготовки в Украине младшего
специалиста стоматологического профиля.

Изучен и проанализирован зарубежный опыт подготовки вспомогательного
стоматологического персонала. Выявлено две базовые модели, которые
целесообразно адаптировать к потребностям современного украинского рынка
труда.

Обосновано содержание и разработана модель профессиональной подготовки
нового для Украины специалиста – ассистента врача-стоматолога, а также
его образовательно-квалификационая характеристика и
образовательно-профессиональная программа. В качестве составляющих
теоретически обоснованной модели нового специалиста выделено влияние
систем образовательной и профессиональной среды на формирование
личностных отношений и приоритетов студента в профессии; знаний, умений
и навыков; производственных функций и опыта профессионально направленной
творческой деятельности. Модель учитывает специфику данного специалиста
как ориентированного на деятельность в сфере “человек-человек”. В силу
этого его профессиональные характеристики дополнены специальными
коммуникативными умениями, касающимися специфики работы с разными
возрастными группами. В качестве эксперимента начата подготовка таких
специалистов в семи высших медицинских учебных заведениях Украины.
Очерчены контуры прогностической модели профессиональной готовности
специалиста, которая охватывает мотивационный, ориентировочный,
операционный, волевой и оценочный параметры.

В диссертации осуществлена теоретическая конкретизация и
экспериментальная апробация организационно-педагогических условий
профессиональной подготовки младших специалистов стоматологического
профиля в русле общих требований личностно ориентированного подхода к
организации процесса профессиональной подготовки.

В диссертации описаны организационно-педагогические условия и система их
реализации путем активной деятельности всех трех субъеков-организаторов:
учебного заведения – студента как будущего специалиста – потенциального
работодателя.

На основании анализа параметров профессиональной готовности специалиста
обнаружено изменения всех личностных параметров профессиональной
готовности студентов экспериментальных групп; увеличение ориентации на
себя и на дело; сближение показателей трехсубъектного оценивания
профессиональной готовности студентов экспериментальных групп.

Определены и практически введены организационно-педагогические условия
эффективной профессиональной подготовки, которые создают адекватную
педагогическую среду, а именно – реализации трехсубъектного
взаимодействия учебного заведения, студента как будущего специалиста и
потенциального работодателя; ожидание субъектного профессионально
ориентированного поведения студента. Использованы авторские варианты
интерактивного трехсубъектного планирования и адаптивного управления;
методики работы с индивидуальным учебным заданием “Портфель специалиста”
и коллективным учебным заданием “Портфель документов ассоциации
ассистентов врача-стоматолога” как методы формирования субъектного опыта
будущего специалиста. Путем эксперимента доказана эффективность
внедрения организационно-педагогических условий профессиональной
подготовки ассистента врача-стоматолога.

Основные результаты внедрены в учебный процесс высших медицинских
учебных заведений І – ІV уровней аккредитации Украины.

Ключевые слова: личностный подход, профессиональная подготовка,
организационно-педагогические условия, младший специалист
стоматологического профиля, трехсубъектное взаимодействие, портфель
специалиста, модель-контур.

Humenyuk О.М. Organizing-pedagogical conditions of professional training
of the younger experts of dental profile. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical
Sciences on specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional
Education.- Institute of Pedagogy and Psychology of Professional
Education at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

In the dissertation the theoretical concrete definition and experimental
approbation of organizing-pedagogical conditions of professional
training of the younger experts of dental profile in a channel of the
common requirements of the personality-orientated approach to organize
the process of professional training. Carried out the factor analysis
of the tendencies of development of educational systems and analysis of
experience of professional training of the auxiliary experts of dental
profile abroad have permitted to find out conditionally and necessity
begin professional training in Ukraine of the younger expert of dental
profile.

The model of the expert, new to Ukraine, – assistant of the
doctor-dentist is developed, and also his educational-qualifying
characteristic and educational-professional program and, by practical
consideration, the preparation of the given expert in seven educational
institutions of Ukraine is entered, is outlined contours of prediction
model of professional readiness of the expert.

Is determined and practically are entered organizing-pedagogical
conditions, which create effective professional training of assistant of
the doctor-dentist in high medical schools: the three-subjects
realizations of interaction of an educational institution, student as
future expert, and potential employer and pedagogical possibilities for
student self-realization as subject of his own professional training.

The author’s variants are used: interactive three-subjects planning and
adaptive management; techniques of work on individual and collective
portfolio as to ways of formation of subjective experience of the future
expert. The efficiency of introduction of organizing-pedagogical
conditions of professional training of the assistant of the
doctor-dentist is by practical consideration proved.

The main results of the work have been introduced in the educational
process of higher medical institutions of the I-IV levels of
accreditations of Ukraine.

Key words: the personality approach, professional training, model of the
expert, younger expert of dental profile, three-subjects interaction,
portfolio, model-contour.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *