.

Оптимiзацiя тактики ведення вагітності у жінок із залізодефіцитною анемією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3326
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦIОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л.ШУПИКА

МАРКЕВИЧ ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 618.3-06:616.155.194

Оптимiзацiя тактики ведення вагітності у жінок із залізодефіцитною
анемією

14.01.01 – акушерство і гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Сумському державному університеті.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Вдовиченко Юрій Петрович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та
перинатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Сенчук Анатолій Якович

Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології №1

Захист відбудеться 31.О1. 2008 року о годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Нацiональнiй медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Нацiональної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 28. 12. 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На частку залізодефіцитної анемії (ЗДА) у структурі
всіх анемій припадає 80-90% [Дворецкий Л.И., 1997; Аркадьева Г.В., 1999;
Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Колесник І.В., 2001]. Дефіцит заліза
особливо часто розвивається у вагітних жінок, що пов`язано з високою
потребою та зниженням його депонування [Алан Фавьє, 2000; Hercberg S.,
Galan P. Polo-Lugue M., 2000; Hercberg S. et al., 2005]. Відомо, що
дефіцит заліза є чинником 95% усіх анемій вагітних [Румянцев А.Г.,
Морщакова Е.Ф., Павлов А.Д., 2003].

В Україні ЗДА посіла провідне місце серед ускладнень вагітності
[Коломейчук В.М., 1998; Проценко О.О., 1999]. Частота цієї патології за
останні роки зросла більше ніж у 10 разів і становить 76,4-87% [Громова
А.Н., Добровольська Л.М., 1994; Коломейчук В.М., 1997; 2006]. У кінці
вагітності ЗДА діагностують у 73,0% – 91,7% жінок [Васюк Р. А., 1999;
Klebanoff M.M., Shino P., Selbi S. et al., 1991].

ЗДА супроводжується достовірним збільшенням частоти гестозів, загрози
переривання вагітності, спонтанних абортів, невиношування, викиднів,
внутрішньочеревної загибелі плода, хронічної фетоплацентарної
недостатності, несвоєчасного відходження вод, аномалій пологової
діяльності, атонії матки, передчасного відшарування нормально
розміщеного посліду, патологічної крововтрати, кесаревих розтинів
[Ясніковська С.М., 1997; Пилипець І. В. 2001; Романенко Т.Г., 2002;
Шилко В.И., Зеленцова В.Л., Попова Н.П., 2003; Хаща І.І., 2004, 2006;
Бондар Е.В.,2006; Hersberg S. et al., 2005].

Наявність ЗДА значно впливає на структуру перинатальної захворюваності
та смертності [Сенчук А.Я., 1996; Васюк Р.А., 1999 ]. Відсоток
перинатальних втрат у жінок із ЗДА у 3,5 разу більший, ніж у жінок без
анемії, і коливається від 1,8 до 20,7% [Cенчук А.Я. та ін., 1995;
Ясніковська С.М., 1997, Горобець Н.І., 2000]. Хворіють 80% малюків від
матерів з анемією [Яремчук Т.П., Тимошенко Л.В., Бесєдін В.М., 1993]. У
таких немовлят є значно більший ризик формування залізодефіцитних станів
з виникненням ЗДА [Безрук В.В., 2004].

Таким чином, ЗДА суттєво погіршує перебіг вагітності та пологів, сприяє
підвищенню захворюваності жінок, порушує розвиток плода, значно підвищує
частоту патологічних станів та захворюваність малюків.

Причини і механізми розвитку ЗДА залишаються предметом широкої дискусії.
Потребують поглибленого вивчення стан депо заліза та значення дефіциту і
дисбалансу заліза та інших мікроелементів , а також динаміка їх
плазмового та еритроцитарного пулу під час розвитку ЗДА.

Перспективним уявляється встановлення ролі цитокінів у патогенезі ЗДА та
дослідження еритропоетинсинтезувальної функції при фізіологічному
перебігу гестаційного процесу та за розвитку ЗДА у вагітних жінок.

Надзвичайно актуальною залишається проблема розробки ефективної тактики
та методики лікування ЗДА у вагітних з використанням сучасних препаратів
заліза і мікроелементів. Перспективним є використання для лікування ЗДА
феропрепаратів, основою яких є гідроксидполімальтозний комплекс заліза.

Зв’язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертаційна робота є
фрагментом науково-дослідної програми медичного факультету Сумського
держуніверситету “Етіопатогенетичні механізми анемій у вагітних та
новонароджених дітей і шляхи їх корекції”, № держреєстрації 0100U003228,
та “Ефективність застосування різних методів феротерапії, індукторів
синтезу еритропоетину та рекомбінантного еритропоетину при
залізодефіцитних анеміях у вагітних жінок та дітей різного віку”, №
держреєстрації 0104U009634.

Мета роботи – оптимізувати тактику ведення вагітності у жінок із
залізодефіцитною анемією шляхом підвищення ефективності діагностичних
заходів на підставі результатів вивчення показників червоної крові,
динаміки депо заліза, стану еритропоетинсинтезувальної функції,
забезпеченості мікроелементами та удосконалити терапевтичну тактику
шляхом використання новітніх препаратів заліза.

Завдання дослідження

1. Вивчити особливості виникнення залізодефіцитної анемії у вагітних
жінок.

2. Дослідити стан депо заліза та забезпеченість еритроцитарного та
сироваткового пулу залізом (Fе), міддю (Сu), цинком (Zn), кобальтом
(Co), нікелем (Ni) у здорових та вагітних, що хворіють на ЗДА.

3. З’ясувати особливості еритропоетинсинтезувальної функції при
фізіологічному перебігу вагітності та при ЗДА у вагітних жінок.

4. На підставі результатів досліджень розширити знання патогенезу ЗДА у
вагітних жінок та підвищити ефективність лікувальних заходів шляхом
використання новітніх феропрепаратів.

Об`єкт дослідження – жінки без клінічних і лабораторних проявів ЗДА та
вагітні із ЗДА.

Предмет дослідження – стан еритропоезу у вагітних жінок із ЗДА та вплив
на нього сучасних феропрепаратів.

Методи дослідження: Клінічні, лабораторні, імуноферментні,
атомно-абсорбційної спектрофотометрії, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів

Уперше вивчено та зіставлено стан еритропоетинсинтезувальної функції у
жінок у ході гестаційного процесу та у разі розвитку ЗДА у вагітних.

Розширені знання з патогенезу ЗДА у вагітних жінок завдяки результатам
дослідження стану еритропоетинсинтезувальної функції та депо заліза за
показником сироваткового феритину в ході розвитку анемії.

Досліджена забезпеченість мікроелементами Fe, Cu, Zn, Ni, Co
еритроцитарного та сироваткового пулу у разі ЗДА у вагітних.

Визначені нормативні показники вмісту сироваткового еритропоетину та
мікроелементів Fe, Cu, Zn, Ni, Co у сироватці та еритроцитах при
фізіологічному перебігу процесу гестації.

Обґрунтовані доцільність та ефективність використання для лікування ЗДА
у вагітних жінок препаратів на основі гідроксидполімальтозного комплексу
заліза.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті виконання роботи
доведено необхідність ретельного обстеження стану депо заліза,
мікроелементного забезпечення та показників червоної крові у жінок з
початку взяття їх на облік з приводу вагітності та корекції дефіциту
заліза і дисбалансу мікроелементів.

Визначені нормативні показники рівня еритропоетину та вмісту
мікроелементів (цинку, міді, кобальту, нікелю) у сироватці крові жінок у
разі фізіологічного перебігу вагітності.

Використання препарату на основі гідроксидполімальтозного комплексу
заліза Мальтоферу для лікування ЗДА у вагітних жінок забезпечує суттєве
покращання показників червоної крові, відновлення депо заліза та
фізіологічного балансу заліза з іншими мікроелементами, характеризується
100% комплаєнтністю та відсутністю побічної дії.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
впроваджені в лекційний курс і використовуються у проведенні практичних
занять на кафедрах акушерства і гінекології та педіатрії медичного
факультету Сумського державного університету, а також на кафедрі
перинатології акушерства і гінекології Національної медичної академії
післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику Сумського міського
пологового будинку, Сумського обласного центру акушерства, гінекології
та репродуктології, пологового відділення Київської міської клінічної
лікарні №1.

Особистий внесок здобувача. Проаналізовано наукову та патентну
літературу відносно етіології, патогенезу, поширеності, лікування ЗДА у
вагітних жінок та її негативного впливу на розвиток плода і
захворюваність новонароджених та малюків. Автором самостійно проведені
підбір і клінічне обстеження вагітних з анемією та вивчення ефективності
лікувальних засобів. Статистично опрацьовано отримані результати з їх
детальним аналізом та узагальненням. Забезпечено впровадження отриманих
результатів в діагностичну, лікувальну та навчальну практику.
Сформульовані основні висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження обговорені
на спільних наукових засіданнях кафедр акушерства і гінекології та
педіатрії (2000- 2006 рр.) Mедичного інституту СумДУ. Матеріали
дисертації повідомлені та обговорені на підсумкових наукових
конференціях Mедичного інституту СумДУ (квітень 1998,1999, 2004 рр., м.
Суми), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих
вчених, лікарів та викладачів (квітень 2005-2007 років, м. Суми), 7-му
Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених ( травень
2003 року, м. Тернопіль), 9-му Міжнародному медичному конгресі студентів
і молодих учених (квітень 2005 року, м. Тернопіль), 3-й Міжнародній
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (квітень 2005
року, м. Ужгород).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 6 статтях
фахових видань, рекомендованих ВАКом України, 10 наукових праць видано у
матеріалах наукових конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 142 сторінках
друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, 5
розділів власних досліджень, обговорення результатів досліджень,
висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Бібліографія
подана 294 джерелами вітчизняних та зарубіжних авторів. Дисертація
ілюстрована 27 таблицями, 7 рисунками, та

1 схемою.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Відповідно до мети і завдань нами було
обстежено 218 пацієнток, що були розділені на такі групи:

54 жінки з перебігом вагітності без клінічних та лабораторних проявів
ЗДА (I група);

51 вагітна жінка, що спостерігалися з метою дослідження частоти
виникнення ЗДА та особливостей її перебігу (II група);

87 жінок, що отримували лікування ЗДА феропрепаратом Глобірон-Н (III
група);

26 вагітних із ЗДА, що лікувалися препаратом Мальтофер (IV група).

Жінки, що увійшли до III групи, у свою чергу, були розподілені на 3
підгрупи. До I підгрупи входили 29 вагітних у терміні гестації 18 – 25
тижнів, до другої підгрупи – 28 жінок у терміні гестації 28 –30 (
28,38(1,22) тижнів. У 30 жінок III підгрупи термін гестації складав 33
–37 тижнів. При визначенні ступеня тяжкості ЗДА користувалися критеріями
відповідно до класифікації, запропонованої кафедрою гематології та
трансфузіології Національної медичної академії післядипломної освіти
імені П.Л.Шупика [Видиборець С.В., Гайдукова С.М., 2001; Гайдукова С.
М., Видиборець C. В., 2004].

Препаратами заліза проліковано 113 вагітних із ЗДА, у тому числі 87
отримували лікування феропрепаратом Глобірон-Н, а 26 – препаратом
Мальтофер.

Матеріалом для дослідження була периферична венозна кров вагітних жінок
без клінічних та лабораторних проявів анемії, а також кров жінок з
анемією вагітних I-III ступенів тяжкості. Кров у вагітних жінок забирали
на 12 –15-му, 16-22-му, 31-35-му та 36-40-му тижнях вагітності.
Кількісні та якісні параметри червоної крові досліджували на
автоматичному аналізаторі “Minos?stex”, при цьому користувалися
реактивами фірми “Roche” (Франція). Для оцінки даних використовували
нормативні показники, отримані іншими дослідниками [Луговская С.А. и
соавт., 1996; Кузнецов Д.В., Ковригина Д.С., Токарев Ю.Н., 1996;
Видиборець С.В., 1999]). Для визначення ролі в розвитку анемії у
вагітних дефіциту та дисбалансу таких мікроелементів, як залізо, мідь,
цинк, кобальт, нікель, досліджувався їх вміст у сироватці крові та
еритроцитах. Вміст мікроелементів визначали методом атомно-абсорбційної
мас-спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1 виробництва НВО
“Selmi” (Україна). Забезпеченість вагітних біологічно активними
сполуками (еритропоетином, феритином, інтерлейкінами) досліджувалася за
допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА).
Реєстрація та обчислення результатів проводилися за допомогою
автоматичного імунного аналізатора “Multiskan” (Фінляндія).

Для дослідження сироваткового рівня еритропоетину та інтерлейкінів (ІL
–1, ІL – 4, ІL –6, ФНП?) використовували набори реактивів Pro Con EPO 24
TOO, Pro Con IL-1ss, Pro Con IL-4, Pro Con IL-6, Pro Con TNF? фірми
“Протеиновый контур” (м. Санкт-Петербург). Стан депо заліза у вагітних
жінок оцінювали за показником сироваткового феритину [Петухов В.И. и
соавт., 2003]. Для цього використовували тест-системи ІФА-ФР фірми “Илья
Мечников” (м. Москва).

Статистичне опрацювання результатів досліджень здійснювалося на
персональному комп`ютері Celeron – 1,7 Гц за допомогою програми “Exel”.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Нами встановлено, що
середній рівень гемоглобіну та кількості еритроцитів у здорових
обстежених жінок на 12-15-му тижнях гестації становив відповідно 121,18
±1,52 г/л та 3,58 ± 0,1т/л, на 16-22-му – 123,45±1,21 г/л, та 3,81± 0,12
т/л, на 31-35-му – 121,6± 4,13 г/л та 3,81 ±0,26 т/л, а на 36-40-му
тижнях – 126,0 ±4,39 г/л і 3,94 ±0,20 т/л.

Роль своєрідного депо заліза відіграє феритин. У вагітних критичним
рівнем феритину вважається показник 40-50 нг/мл [Проценко О.О., 1999].

На 12-15-му тижні вагітності у жінок без клінічних та лабораторних
проявів анемії сироваткова концентрація феритину становила 34,0±2,39
нг/мл. У 25% жінок рівень його був ще нижчим і становив близько 21
нг/мл. Наприкінці II триместру стан депо заліза ще більше погіршувався –
концентрація феритину зменшувалася до 25,74± 2,12 нг/мл. У терміні
вагітності 36-40 тижнів рівень феритину залишався низьким – 28,68 ±1,65
нг/мл. Більш ніж у 55% жінок він був нижчим від середньостатистичного
показника (22,52 – 26,47 нг/мл). Це свідчить, що запаси депо заліза вже
на початку вагітності є досить низькими, а подальший її перебіг
супроводжується його виснаженням.

У I та II триместрах у вагітних виявлялася тісна кореляція вмісту
гемоглобіну та феритину – коефіцієнт кореляції складав Ґху=+0,828
(р0,05). Отже,
наприкінці вагітності поряд зі зменшенням депо заліза відбувається
порушення його кореляції з вмістом гемоглобіну.

Фізіологічний перебіг вагітності характеризувався сталим вмістом заліза
та міді в сироватці крові. Вміст заліза в еритроцитах зменшувався майже
на 40%, а міді зростав майже вдвічі. Коефіцієнт відношення вмісту заліза
в сироватці відносно еритроцитів збільшувався з 1,17 на початку
вагітності до 2,0 наприкінці її, а коефіцієнт
сироватково-еритроцитарного вмісту міді, навпаки, зменшувався з 227 до
152. Це є проявом сироватково-еритроцитарного та
внутрішньоеритроцитарного диcбалансу вмісту заліза та міді.

Між вмістом феритину в сироватці та заліза в еритроцитах на початку
вагітності та у II триместрі спостерігалась від?ємна кореляція
(rxy=-0,590 (р0,05), а
кількість еритроцитів із 2,79(0,05 т/л – до 2,95(0,10 т/л (р>0,05). У
більшої частини жінок(67,9%) другої підгрупи феротерапія забезпечувала
тенденцію до підвищення вмісту гемоглобіну (з 89,05(1,33 г/л до
100,32(1,77 г/л (р>0,05) та кількості еритроцитів (з 2,61(0,08 т/л до
2,997(0,14 т/л (р>0,05). Збільшення кількості гемоглобіну та еритроцитів
становило 12,3% та 15% відповідно. Середнє збільшення гемоглобіну
досягало 11,26(1,99 г/л, а щоденне збільшення – 0,37 г/л.

У меншої частини вагітних (32,1%) по закінченні курсу феротерапії
показники погіршувалися. Вміст гемоглобіну зменшувався із 102,44(2,86
г/л до 94,78(2,87 г/л (р>0,05), а кількість еритроцитів – із 3,16(0,098
т/л до 2,83(

±0,088 т/л (рl? ? Ae 2 b I I o 8l? ? Ae ;У III підгрупі вагітних (30 жінок) застосування феротерапії сприяло лише тенденції покращання показників гемоглобіну (з 94,83(1,24 г/л до 98,0( ±1,41 г/л; р>0,05) та кількості еритроцитів (із 2,92(0,04 т/л до
3,08(0,06 т/л; р>0,05). Як і у двох попередніх підгрупах, у 70,3% жінок
підвищувався вміст гемоглобіну з 93,5(0,99 г/л до 99,73(1,01 г/л
(рПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ЗДА – залізодефіцитна анемія ЕПО – еритропоетин ФНП( – фактор некрозу пухлин альфа ІL – інтерлейкін RBC (Red Blood Cells) – еритроцити HGB (Hemoglobin) – концентрація гемоглобіну HCT (Hematocrit) – гематокрит МCH (Mean Cell Hemoglobin) – середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті MCHC (Mean Cell Hemoglobin Concentration) – середня концентрація гемоглобіну в еритроциті MCV (Mean Cell Volume) – середній об’єм еритроцитів Fe – залізо Cu – мідь Zn - цинк Co – кобальт Ni - нікель Підписано до друку 02.11.2007 р. Формат 60х 90/ 16. Папір офс. Замовлення № Наклад 100 прим. Обл. – вид. aрк. 0,9. Ум. друк. арк. 0,9. Друк. oфс. Видавництво СумДУ. Свідоцтво 2365 від 08. 12. 2005 р. 40007, м. Суми, вул Римського-Корсакова, 2. Друкарня СумДУ, 40007, м. Суми, вул. Римського – Корсакова, 2. PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020