Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит з використанням гінгівостеопластики та поліпептидних препаратів (авт

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

ГАЛЕТА ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 37.03:004+378:33

Формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу
засобами інформаційних технологій

13.00.04-теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному
університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки
України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Радул Валерій Вікторович,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

БІДА Олена Анатоліївна,

Черкаський національний

університет імені Богдана Хмельницького,

професор кафедри теорії та історії педагогіки;

кандидат педагогічних наук, ст. науковий співробітник

ЗАКАТНОВ Дмитро Олексійович,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідуючий лабораторією трудового виховання і

профорієнтації.

Провідна установа: Ізмаїльський державний гуманітарний університет,
кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,

м. Ізмаїл.

Захист відбудеться «20» січня 2006 р. о 1200 на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному
педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою:
25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського
державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
(25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).

Автореферат розісланий «20» грудня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення в усіх
сферах суспільного життя, національне відродження, розширення
економічної самостійності України, високий динамізм суспільно-політичних
і виробничо-економічних процесів, потреба в постійній відповідності
рівня освіченості молоді швидкому розвитку науки та техніки зумовлюють
необхідність докорінного перегляду підходів до підготовки спеціалістів у
вищих навчальних закладах. У Законах України «Про освіту», «Про
професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», у «Національній доктрині
розвитку освіти у ХХІ столітті» перед навчальними закладами професійної
освіти поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів,
конкурентноспроможних на ринку праці, здатних до творчості, професійного
розвитку, освоєння й упровадження наукових та інформаційних технологій.
Особливого значення набуває вдосконалення підготовки студентів вищих
економічних навчальних закладів до професійної діяльності, адже наше
майбутнє визначатиметься рівнем освіти молодого покоління, його
прагненням і здатністю адаптуватися в умовах ринку, що постійно
змінюються.

Проблема економічної підготовки особистості завжди була й надалі
залишається однією з найактуальніших проблем у педагогічній науці,
особливо на сучасному етапі роздержавлення власності, розгортання
процесу приватизації, утвердження нових ринкових відносин. Як
узагальнення більш високого порядку, наукове економічне мислення повинно
формуватися, зокрема у студентів, у чітку систему поглядів, у певні
практичні переконання. Саме тому оптимізація змісту та шляхів реалізації
економічної освіти є одним із першочергових завдань роботи вищих
економічних навчальних закладів.

У цьому зв’язку особливого значення набуває проблема формування
пізнавальної самостійності студентів економічних коледжів. Її
розв’язання вимагає пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення
форм і методів здобуття економічних знань, оскільки економічне навчання
та його результативність зумовлюються активізацією студентів у
навчально-виховному процесі, оптимізацією їх навчально-пізнавальної
діяльності.

Проблемі пізнавальної самостійності особистості приділялась належна
увага в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях різних періодів розвитку
педагогічної науки, вона продовжує цікавити вчених на сучасному етапі.

Педагогічні аспекти проблеми формування пізнавальної самостійності
розглядалися в теоретичних дослідженнях педагогів (Л.П. Арістової,
Ю.К. Бабанського, Є.Я. Голанта, Н.О. Половникової, О.Я. Савченко,
І.Е. Унт, І.Ф. Харламова, Т.І. Шамової й ін.), в яких розроблено питання
розуміння сутності, структури і рівнів розвитку пізнавальної
самостійності учнів, засобів її формування.

Пізнавальна самостійність розглядалась у процесі трансформації
професійних знань студентів у практику і вивчалась у зв’язку з цим в
межах проблеми самостійної роботи, яка багатьма вченими розцінювалась
саме як засіб формування пізнавальної самостійності студентів вищих
навчальних закладів (Б.П. Єсіпов, Р.Б. Срода, П.І. Підкасистий та інші).

Пошуки шляхів розвитку пізнавальної самостійності школярів збагачуються
важливими висновками психологів і дидактів про структуру і механізми
управління навчальною діяльністю (О.М. Леонтьєв, П.Я. Гальперін,
Н.Ф. Тализіна й ін.), шляхи оволодіння школярами розумовими прийомами
(Н.О. Менчинська, Є.М. Кабанова-Меллєр, В.І. Рєшетніков і ін.), уміння й
навички навчальної праці (Ю.К. Бабанський, Н.О. Лошкарьова,
Л.А. Концевая й ін.).

Суттєвим внеском у розробку проблеми самостійності у пізнавальній
діяльності стали дослідження, присвячені формуванню пізнавального
інтересу, пізнавальних потреб, мотивації учіння, проведені Л.І. Божович,
М.В. Матюхіною, Г.І. Щукіною. Зокрема, виявлено їх зв’язок з активним
самостійним навчанням.

Усвідомлення в наукових колах актуальності проблеми формування
пізнавальної самостійності особистості обумовило появу в останні роки
певної кількості дисертаційних досліджень.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури та дисертаційних
досліджень останніх років засвідчує, що професійна перспектива безумовно
пов’язана із самостійністю учнів, студентів, зокрема з рівнем
сформованості у них пізнавальної самостійності. Неоднозначність у
трактуванні дослідниками поняття пізнавальної самостійності майбутнього
фахівця, існування специфічних педагогічних підходів з метою формування
пізнавальної самостійності у процесі фахової підготовки дозволяє
говорити про необхідність продовження наукових пошуків стосовно
формування пізнавальної самостійності у фахівців різних напрямків.

Аналіз стану розробки різних аспектів означеної проблеми засвідчив
недостатню дослідженість питань, які пов’язані з розглядом особливостей
та прогнозуванням наслідків використання інформаційних технологій у
процесі самостійного навчання. Зокрема, дослідження В.П. Беспалька,
М.В. Кларіна, Є.С. Полата, Г.К. Селевка та ін. показують, що в умовах
інформаційного суспільства широке впровадження новітніх досягнень,
спрямованих на самостійність у навчанні, неможливе без використання
нових інформаційних технологій, котрі забезпечують найбільш ефективну
реалізацію можливостей для самоосвітньої діяльності, що закладені в них.
Разом з тим аналіз наукових праць з теми дослідження показав, що
теоретичні й методичні аспекти використання нових інформаційних
технологій для реалізації конкретних завдань організації самостійної
роботи є недостатньо розробленими, це в свою чергу не дозволяє широко
використовувати інформаційні технології в процесі професійної підготовки
майбутнього фахівця.

Актуальність окреслених проблем і недостатній рівень їх розробки в
педагогічній теорії і практиці зумовили вибір теми дисертаційного
дослідження «Формування пізнавальної самостійності студентів
економічного коледжу засобами інформаційних технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема даного
дослідження знаходиться в межах наукової проблеми кафедри педагогіки
Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира
Винниченка «Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної
підготовки вчительських кадрів», реєстраційний шифр теми №0104V003704.
Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного
педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 12
від 24.05.2004 р.) і узгоджена в такому формулюванні у Раді з
координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в
Україні (протокол № 6 від 15.06.2004 р.).

Об’єкт дослідження: процес формування пізнавальної самостійності
студентів економічного коледжу.

Предмет дослідження: формування пізнавальної самостійності студентів в
умовах економічного коледжу засобами інформаційних технологій.

Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати та здійснити
експериментальну перевірку методики формування пізнавальної
самостійності студентів економічного коледжу засобами інформаційних
технологій.

Гіпотеза дослідження: процес формування пізнавальної самостійності
студентів буде відбуватися ефективніше, якщо при цьому передбачатиметься
використання можливостей інформаційних технологій.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблем розвитку
пізнавальної самостійності особистості та механізмів її формування.
Вивчити стан проблеми формування пізнавальної самостійності студентів у
практиці вищих навчальних закладів.

2. Визначити критерії, показники та рівні сформованості пізнавальної
самостійності студентів економічного коледжу та здійснити обґрунтування
моделі її розвитку.

3. Вивчити стан використання інформаційних технологій в освіті,
обґрунтувати їх значення в процесі формування пізнавальної самостійності
студентів економічного коледжу.

4. Розробити та експериментально перевірити методику формування
пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу засобами
інформаційних технологій.

Методологічною основою дослідження є: філософські ідеї про пізнання й
відображення дійсності в людській свідомості; положення про системний
підхід як методологічний засіб наукового пізнання педагогічних явищ;
діалектичне положення про розвиток і формування цілісної особистості;
об’єктивні закономірності розвитку пізнавальної діяльності, детермінація
її об’єктивними та суб’єктивними факторами; педагогічні концепції
розвивального та проблемного навчання.

Вихідні положення дослідження ґрунтуються на Законах України «Про
освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», на
«Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті».

Теоретичними основами дослідження стали теорії змісту й технології
психолого-педагогічної підготовки фахівця (Г.О. Балл, В.П Беспалько,
С.У. Гончаренко, Г.С. Костюк та ін.); підходи до реалізації принципу
активізації навчально-пізнавальної діяльності (М.О. Данилов,
І.Я. Лернер, В.І. Лозова, О.Я. Савченко, Н.Ф. Тализіна, Г.І. Щукіна й
ін.); дослідження педагогічних аспектів проблеми формування пізнавальної
самостійності, які розглядались у роботах Л.П. Арістової, Є.Я. Голанта,
Н.О. Половникової, О.Я. Савченко, Т.І. Шамової й ін;
теоретико-методологічні положення педагогіки і психології про
взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної
діяльності, що ґрунтується на: надбаннях сучасних дослідників
професійної підготовки й організації навчання у вищих закладах освіти
(С.І. Архангельський, О.Г. Мороз, О.В. Сухомлинська, М.І. Шкіль,
В.О. Якунін та ін.), організації самостійної роботи студентів
(А.М.Алексюк, В.А.Козаков, П.І.Підкасистий та ін.), використанні засобів
нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі
(В.П. Беспалько, Т.А. Ільїна, Ю.І. Машбиць, Є.С. Полат і ін.),
реалізації дидактичних функцій комп’ютера (Н.В. Апатова, А.П. Єршов,
І.В.Роберт та ін.).

Методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської,
психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з метою
визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми формування
пізнавальної самостійності студентів, а також узагальнення одержаної
інформації, передового та особистого досвіду в формуванні пізнавальної
самостійності студентів; емпіричні – методи масового опитування
(анкетування, бесіди) та спостереження за діяльністю викладачів і
студентів з метою визначення місця інформаційних технологій у
навчальному процесі, впливу мотивації на самостійне виконання студентами
навчальних завдань; спостереження за перебігом пізнавальної діяльності
студентів з метою визначення впливу стимулів на їхню розумову
діяльність, сформованості основних компонентів пізнавальної
самостійності, аналіз продуктів діяльності для перевірки ефективності
використання інформаційних технологій з метою формування пізнавальної
самостійності студентів; експериментальні – констатувальний та
формувальний експеримент, метод ранжування з метою розподілу студентів
за рівнями сформованості пізнавальної самостійності; методи математичної
статистики – кореляційний аналіз для статистичної обробки результатів
експериментальної роботи та їх інтерпретації.

Експериментальною базою дослідження обрано Вінницький кооперативний
коледж економіки і права, Кіровоградський кооперативний коледж економіки
і права ім. М.П. Сая, Львівський кооперативний коледж економіки і права
та Херсонський кооперативний економіко-правовий коледж. Всього
дослідно-експериментальною роботою було охоплено 485 студентів та 216
викладачів.

Етапи дослідження. Дослідження проводилось протягом 1999-2005 років у
чотири етапи.

На першому, пошуковому етапі (1999-2000 рр.) в ході узагальнення
безпосереднього досвіду практичної роботи й вивчення наукової літератури
визначено проблему дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, визначено
й конкретизовано об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження,
розроблено програму дослідницької роботи, теоретично осмислено проблему
формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу
засобами інформаційних технологій, проведено цілеспрямований аналіз
першоджерел за темою дослідження, вивчено стан розробленості даної
проблеми в її теоретичному аспекті, а саме аналіз розвитку поняття
пізнавальна самостійність та особливостей використання інформаційних
технологій у навчальному процесі.

На другому, констатувальному етапі (2001-2002 н.р.) здійснено аналіз
існуючих підходів до формування пізнавальної самостійності особистості,
в результаті якого визначено місце й роль інформаційних технологій у
процесі формування пізнавальної самостійності студентів. Узагальнення
отриманих результатів та аналіз схем рівнів сформованості пізнавальної
самостійності дали змогу сформулювати напрями використання інформаційних
технологій у навчальному процесі з метою формування пізнавальної
самостійності студентів економічних коледжів. Визначено вихідний рівень
сформованості пізнавальної самостійності студентів економічних коледжів.
Одержані дані стали основою для визначення складу експериментальної й
контрольної груп.

На третьому, формувальному етапі (вересень 2002 р. – травень 2004 р.)
розроблено й експериментально апробовано в експериментальній групі
методику формування пізнавальної самостійності студентів згідно
запропонованих нами напрямів використання інформаційних технологій.

На четвертому, завершальному етапі (2004-2005 н.р.) здійснено кількісний
та якісний аналіз експериментально-дослідної роботи та теоретичне й
науково-методичне узагальнення даних формувального експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше
розроблено методику застосування інформаційних технологій як засобу
формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу
згідно визначених напрямів їх використання, характерною рисою яких є
зміщення акцентів з керівної ролі викладача щодо організації
пізнавальної діяльності студентів на самостійну пізнавальну діяльність
студентів; удосконалено модель розвитку пізнавальної самостійності
особистості; подальшого розвитку набули наукові знання про використання
інформаційних технологій у навчальному процесі, положення щодо
визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості пізнавальної
самостійності студентів.

Практичне значення дослідження полягає у визначенні критеріїв,
показників та рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів
економічних коледжів; у розробці рекомендацій з формування пізнавальної
самостійності засобами комп’ютерних навчальних ігор, мультимедіа,
комп’ютерного моделювання; у розробці системи контрольних завдань з
метою діагностики рівнів сформованості пізнавальної самостійності.
Результати дослідження стануть науково-методичною основою як для
удосконалення підготовки студентів економічних коледжів, так і для
практики роботи економістів у різних галузях народного господарства.

Висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення матеріалів
дослідження, впроваджено в практику навчально-виховної роботи
Вінницького кооперативного коледжу економіки і права (довідка №324 від
17.10.2005 р.), Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і
права ім. М.П. Сая (довідка №308 від 11.10.2005 р.), Львівського
кооперативного коледжу економіки і права (довідка №761 від
28.10.2005 р.) та Херсонського кооперативного економіко-правового
коледжу (довідка №571 від 11.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напрямів використання
інформаційних технологій у процесі формування пізнавальної самостійності
студентів економічного коледжу; у розробці й практичній апробації
дидактико-методичної системи формування пізнавальної самостійності
студентів економічного коледжу; у розробці критеріїв, показників та
рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів економічних
коледжів; у розробці та експериментальній перевірці структурної моделі
розвитку пізнавальної самостійності студентів економічних коледжів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним
обґрунтуванням його вихідних позицій; дотриманням вимог системного
підходу та використанням комплексу різноманітних взаємодоповнюючих
методів, адекватних меті та завданням дослідження; тривалою
дослідно-експериментальною перевіркою теоретичних засад; об’єктивністю
оцінювання, кількісним та якісним аналізом результатів експерименту;
репрезентативною вибіркою учасників педагогічного експерименту.

Апробація результатів дослідження здійснювалась протягом шестирічної
педагогічної діяльності дисертанта у Кіровоградському кооперативному
коледжі економіки і права ім. М.П.Cая, в процесі
дослідно-експериментальної роботи, шляхом публікацій наукових та
науково-методичних праць автора, виступів із доповідями, науковими
повідомленнями на науково-практичних Всеукраїнська студентська
науково-практична конференція «Впровадження ідей В.О. Сухомлинського в
практику сучасної школи» (Кіровоград, 1999 р.), науково-практична
конференція «Шляхи вдосконалення підготовки молодших спеціалістів і
бакалаврів у кооперативних вищих навчальних закладах» (Львів, 2001 р.),
в процесі проведення дослідження «Формування пізнавальної самостійності
на уроках інформатики» згідно призначеного гранту Президента України для
обдарованої молоді (розпорядження Президента України від 12.01.2002 р.
№5/2002-рп), на засіданнях кафедри педагогіки та щорічних звітних
наукових конференціях викладачів Кіровоградського державного
педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Публікації. Результати дослідження й основний зміст дисертації
висвітлено в 9 одноосібних публікаціях, із яких 6 – у наукових фахових
виданнях, затверджених ВАК України, 3 – у фахових журналах і збірниках
матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
джерел (278 найменувань) і додатків. Загальний обсяг дисертації – 219
сторінок, основний зміст дослідження викладено на 180 сторінках. Робота
містить 22 таблиці (із них 6 – у додатках), 19 рисунків (із них 4 – у
додатках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено
об’єкт, предмет і мету, завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито
методи дослідження, його наукову новизну, окреслено практичне значення
та вірогідність одержаних результатів, наведено відомості про апробацію
та впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи формування
пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу» – розглянуто
послідовність розвитку наукової думки щодо пізнавальної самостійності у
психолого-педагогічній літературі, її місця в структурі
навчально-пізнавального процесу, вивчено стан проблеми формування
пізнавальної самостійності студентів у практиці вищих навчальних
закладів.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури виявив різні
погляди на розуміння сутності самостійності. Л.П. Арістовою
самостійність розглядалась як спроможність суб’єкта діяти без сторонньої
допомоги. З точки зору Р.І. Іванова, самостійність – це здатність того,
хто навчається спрямовувати власну діяльність – організаційно-технічну,
пізнавальну і практичну. Пізнавальну самостійність як вольову якість
особистості розглядають О.Г. Ковальов, В.А. Крутецький, В.М. Мясіщев,
А.В. Петровський. Більш широко, як якість особистості розуміють
самостійність Г.О. Люблінська, Л.М. Піменова та ін.

Тривалий час, дана якість зводилась лише до розвитку самостійності
мислення. Вважалось достатнім сформувати в особистості відповідно до її
вікових можливостей методи логічного мислення. Однак спеціальні
дослідження показали неповноту й однобічність такого розуміння, тому що
пошук особистістю нових знань, способів дій не можна звести тільки до
самостійних зусиль мислення.

Відомий дидакт М.О. Данилов, який є одним з перших дослідників розвитку
самостійності в пізнавальній діяльності, зазначав, що її суть
виявляється в потребі й умінні тих, хто навчається самостійно мислити, у
здатності орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити питання,
завдання і знайти підхід до його розв’язання. Принциповий зміст
наведеного тлумачення пізнавальної самостійності зберігається у роботах
Н.О. Половнікової, І.Я. Лернера, Т.І. Шамової.

На думку О.Я. Савченко, риси пізнавальної самостійності проявляються в
прагненні й умінні учнів опанувати новий зміст у процесі пошукової
діяльності, яка може бути спрямована на пізнання нового й удосконалення
вже пізнаного.

Розробка дидактичних умов і засобів формування даної якості є предметом
дослідження і в останні роки 20-го та на початку 21-го століття.

Аналіз різних аспектів означеної проблеми засвідчив недостатню
дослідженість питань, які пов’язані з розглядом особливостей та
прогнозуванням наслідків використання інформаційних технологій в процесі
самостійного навчання.

Досліджуючи стан використання інформаційних технологій в освіті з метою
обґрунтування їх значення в процесі формування пізнавальної
самостійності студентів економічного коледжу, нами встановлено, що
застосування інформаційних технологій у навчальному процесі впливає на
інтенсивність засвоєння навчального матеріалу. Характерний для них
діалоговий режим роботи перетворює об’єкт навчального процесу на
суб’єкт, здатний самостійно здобувати знання, контролювати успішність
свого навчання, що є необхідним для майбутнього фахівця.

Отже, проведений аналіз уможливлює припущення, що комплексне
застосування інформаційних технологій може впливати на підвищення рівня
сформованості пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу.

У другому розділі – «Методика формування пізнавальної cамостійності
студентів економічного коледжу» – висвітлено сутність способів
формування пізнавальної самостійності особистості, визначено місце та
функції інформаційних технологій в цьому процесі. Викладено методику
формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу
засобами інформаційних технологій.

У сучасній педагогічній науці визначено декілька способів формування
даної якості особистості. Велику увагу проблемі формування пізнавальної
самостійності через систему самостійних робіт приділяли Б.П. Єсіпов,
І.Т. Федоренко, Т.І. Шамова та ін. Під самостійною роботою тих, хто
навчаються вчені розуміють таку роботу, яка виконується без
безпосередньої участі вчителя, але за запропонованими ним завданнями у
спеціально обраний для цього час; при цьому учні свідомо намагаються
досягнути визначеної мети, проявляючи зусилля і виражаючи у тій або
іншій формі результати своїх розумових або фізичних (або тих чи інших
разом) дій.

На наш погляд, використання інформаційних технологій під час
організації самостійної роботи студентів дозволить викладачу:
здійснювати більш ефективний контроль за послідовністю її виконання;
давати своєчасні вказівки, що попереджують можливі помилки; за рахунок
вивільнення часу здійснювати більш ґрунтовний аналіз наслідків
самостійної діяльності, зокрема осмислення і засвоєння тими, хто
навчається, змісту й результатів виконаної роботи.

a ae —

oe

P

^

?

o

o

oe

@

@

@

@

yyyy

@

OJPJQJ

+uCJ

??????????значена у комп’ютерній навчальній грі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури також показав, що до способів
формування пізнавальної самостійності відноситься використання в процесі
навчання системи пізнавальних завдань.

Також нами проведено аналіз розроблених дослідниками рівнів
сформованості пізнавальної самостійності, який показав, що на різних
етапах, в різних навчальних ситуаціях роль викладача і студента
змінюється в напрямі зміщення акцентів з керівної ролі викладача щодо
організації пізнавальної діяльності студентів на самостійну пізнавальну
діяльність студентів, а це означає, що методика застосування
інформаційних технологій як засобу формування пізнавальної самостійності
повинна будуватись відповідно до цих змін. У зв’язку з цим нами
визначено напрями використання інформаційних технологій: інформаційні
технології як джерело інформації; інформаційні технології як засіб
формування прийомів розумової діяльності; інформаційні технології як
засіб організації пошукової діяльності студентів.

В межах визначених напрямів нами виокремлено функції інформаційних
технологій в процесі формування пізнавальної самостійності студентів, а
саме: спрямовуюча, інформативна, операційна, діагностична.

Аналіз наявних комп’ютерних програм дозволив розробити критерії відбору
інформаційних технологій для застосування їх в процесі формування
пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу. До них ми
відносимо такі: з якою метою викладач збирається використовувати те чи
інше програмне забезпечення; чи відповідає інформаційний зміст
комп’ютерної програми змісту предмету; чи спрямована інформація та
спосіб її пред’явлення на формування в студентів уміння здобувати власні
знання; якою мірою комп’ютерна програма інтенсифікує навчальну
діяльність студентів, вимагає від них активного залучення до роботи з
наданою інформацією; чи здатна комп’ютерна програма організувати
зворотній зв’язок зі студентом у процесі її використання.

Запропоновано можливий підхід до цілеспрямованого формування даної
якості особистості на матеріалі предметів економічного циклу.

У третьому розділі ? «Дослідно-експериментальна робота з визначення
ефективності формування пізнавальної самостійності студентів
економічного коледжу» ? обґрунтовано та визначено критерії, показники та
рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів. Розроблено
модель, яка відображає рівневу структуру розвитку пізнавальної
самостійності та методику її діагностування. Відображено результати
експериментальної перевірки методики формування пізнавальної
самостійності студентів економічного коледжу.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми
дозволив визначити як оптимальний для дослідження процесу формування
пізнавальної самостійності студента метод педагогічного експерименту.
Цей метод дозволяє не тільки виявити наявні рівні пізнавальної
самостійності, що склалися в минулому досвіді студентів, а під час
самого дослідження простежити динаміку розвитку рівнів та їх істотні
закономірності, що дає можливість варіювати, перебудовувати методику
формування пізнавальної самостійності в залежності від напрямів
використання інформаційних технологій.

Таким чином, необхідно передбачити модель, яка б відображала структуру
розвитку пізнавальної самостійності, враховуючи поділ на рівні кожного з
компонентів. Це дасть можливість нам підійти не тільки до визначення
типових ознак пізнавальної самостійності, її критеріїв, а й змінювати, в
разі необхідності, акценти в методиці її формування. Зазначимо, що ми
дотримуємось двохкомпонентної структури пізнавальної самостійності
(змістовно-операційний та мотиваційний компоненти).

В основу даної моделі було покладено визначену Н.О. Половніковою
технічну сторону пізнавальної самостійності, так звану прикладну
самостійність, в якій умовно виокремлено рівні за ознакою зростання
складності (творчого елементу) пізнавальної самостійної діяльності.
Наступний етап розбудови моделі полягав у визначенні співвідношення
пізнавальної діяльності та її мотивації. Розбудовуючи структурну модель
пізнавальної самостійності, ми враховували і психологічні характеристики
цих мотивів, які А.К. Маркова визначає як змістовні та динамічні.
Співвідношення всіх сторін мотиваційної сфери проявляється для викладача
у вигляді інтересів того, хто навчається. А.К. Маркова, С.Л. Рубінштейн,
Г.І. Щукіна, Ф.К. Савіна та інші розглядають пізнавальний інтерес як
найбільш вагомий мотив навчання. За даними Г.І. Щукіної, пізнавальний
інтерес фігурує серед інших мотивів як центральний.

Все це дозволило нам покласти в основу визначення критеріїв пізнавальної
самостійності прийоми мислення, знання як продукт їх застосування,
вміння управляти розумовими процесами та пізнавальний інтерес як мотив
здійснення пізнавальної діяльності. Таким чином, пізнавальна
самостійність як властивість особистості, що реалізується в навчальній
діяльності, визначається за такими критеріями: рівень розумового
розвитку, ставлення даної особи до навчання, її прагнення опановувати
різні способи пізнання, мобілізація вольових зусиль щодо подолання
труднощів у навчанні та досягнення поставленої мети. Визначено показники
прояву критеріїв пізнавальної самостійності: ступінь розвитку логічного
мислення, ступінь сформованості загальнонавчальних умінь, ступінь
сформованості системи провідних знань, ступінь розвитку пізнавального
інтересу.

Вищеназвані критерії та показники дозволили виділити три рівні
сформованості пізнавальної самостійності (низький, середній, високий).

Низький рівень. Студенти володіють мінімальним обсягом знань, потребують
спонукання до здійснення пізнавальної діяльності та участі викладача у
всіх етапах управління процесом самостійної пізнавальної діяльності.

Середній рівень. Студенти володіють достатнім обсягом знань, виявляють
інтерес до додаткової інформації (прагнуть поглибити власні знання);
контроль за самостійною пізнавальною діяльністю має частковий, навіть
імпульсивний характер.

Високий рівень. Знання студентів мають системний характер; студенти
прагнуть здійснювати пізнавальну діяльність незалежно від факторів
стримування (високий рівень стійкості пізнавального інтересу);
самоконтроль має випереджальний характер.

Таким чином, визначивши критерії, показники та рівні сформованості
пізнавальної самостійності, основні положення, які стосуються
компонентів пізнавальної самостійності та окресливши напрями їх розвитку
ми можемо формалізувати та деталізувати структуру даної якості у вигляді
наступної моделі (рис. 1).

Рис. 1. Структурна модель розвитку пізнавальної самостійності студента

Дана модель дає можливість показати, що студенти з різним рівнем
успішності утворюють групи, члени якої є далеко не однорідними за своїм
складом. Кожна з них поділяється на підгрупи, які, у свою чергу мають,
певний рівень мотивації до пізнавальної діяльної.

В основу методики діагностування нами покладено комбінацію спеціально
підібраних ситуацій «вибору» та прийому «переносу», що виявляють:
спрямованість інтересу студентів до різних сторін навчальної діяльності;
рівень аналізу й синтезу того, що виокремлюється аналізом, та
абстрагування і узагальнення, що є похідними від них. Засобом
діагностики нами обрано пізнавальні завдання.

Використовуючи розроблену методику діагностування, на одному з етапів
констатувального експерименту ми визначили рівні сформованості
пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні сформованості пізнавальної самостійності

студентів І курсу на початку експерименту

Рівень сформованості пізнавальної самостійності Назви навчальних
закладів

Вінницький кооперативний коледж економіки і права

Кіровоградський кооперативний коледж економіки і права ім. М.П. Сая

Львівський кооперативний коледж економіки і права

Херсонський кооперативний економіко-правовий коледж

Разом

Низький рівень І складова

12

10

10

7

39

ІІ складова

9

4

15

11

39

ІІІ складова

4

1

6

3

14

Середній рівень І складова

31

23

29

21

104

ІІ складова

24

15

17

16

72

ІІІ складова

17

5

15

6

43

Високий

рівень І складова

25

19

27

20

91

ІІ складова

16

12

18

11

57

ІІІ складова

9

5

8

4

26

Разом 147 94 145 99 485

За результатами діагностування визначено склад контрольної та
експериментальної груп (далі відповідно КГ та ЕГ). Факт певної
відповідності зміни ознаки (рівнів) ЕГ та КГ, їх кореляційний зв’язок
визначили за допомогою методу рангової кореляції Спірмена (rs).

Під час формувального етапу експериментального дослідження здійснювалось
впровадження експериментальної методики. Результати діагностики
представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл студентів за результатами виконання серії контрольних завдань

Рівні сформованості пізнавальної самостійності Низький рівень

Середній рівень

Високий рівень

І складова

ІІ складова

ІІІ складова

І складова

ІІ складова

ІІІ складова

І складова

ІІ складова

ІІІ складова

КГ 17 14 9 54 38 22 52 23 12

ЕГ 8 11 12 37 46 32 43 31 24

Простежимо динаміку розвитку пізнавальної самостійності студентів
експериментальної групи по відношенню до контрольної за допомогою
гістограми (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка розвитку пізнавальної самостійності студентів

експериментальної та контрольної груп

З метою перевірки впливу інформаційних технологій на процес формування
пізнавальної самостійності студентів нами використано критерій Пірсона
?2, який дозволив нам пересвідчитись в тому, що процес формування
пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу за допомогою
розробленої нами методики відбувається з більшою ефективністю і це має
закономірний характер з вірогідністю не нижче 95%.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичного та
експериментального дослідження.

1. Серед фундаментальних педагогічних завдань, що потребують ґрунтовного
вивчення й вирішення у зв’язку із змінами в державній парадигмі
національної освіти (Україна ХХІ століття), одне з важливих місць
посідають питання розвитку пізнавальної самостійності студентів у
системі вищої школи. Здійснений аналіз філософської,
психолого-педагогічної, науково-методичної літератури дозволив виявити
коло проблем, вирішення яких спрямоване на розвиток творчої особистості,
удосконалення знань, практичних вмінь, навичок, на активізацію
самостійного пошуку для подальшого продуктивного втілення набутого
досвіду в професійній діяльності.

2. У ході проведеного дослідження було встановлено, що пізнавальна
самостійність виявляється в прагненні й умінні студентів здобувати нові
знання в процесі пошукової діяльності, яка може бути спрямована на
пізнання нового й удосконалювання вже пізнаного. При цьому було виділено
два компоненти пізнавальної самостійності: процесуальний і мотиваційний.
Змістовий аспект процесуального компоненту характеризується опорними
знаннями, необхідними для самостійного пізнання, а операційний аспект
включає практичні, пізнавальні й організаційні уміння. Мотиваційний
аспект характеризується наявністю у особистості потреби і прагнення до
пізнання.

3. На основі узагальнення результатів проведеного дослідження виявлено
недостатній рівень розвитку пізнавальної самостійності у студентів
економічного коледжу, що зумовлено проблемами шкільної освіти і вимагає
пошуку нових засобів ефективної організації самостійної навчальної
роботи студентів.

4. Аналіз підходів до формування пізнавальної самостійності особистості
та рівнів її сформованості дав можливість обґрунтувати напрями
використання інформаційних технологій, які дозволяють цілеспрямовано
впливати на розвиток пізнавальної самостійності студентів економічного
коледжу в процесі вивчення предметів загальноекономічного циклу. До них
ми відносимо: інформаційні технології як джерело інформації;
інформаційні технології як засіб формування прийомів розумової
діяльності; інформаційні технології як засіб організації пошукової
діяльності студентів. В межах визначених напрямів нами виокремлено
функції інформаційних технологій в процесі формування пізнавальної
самостійності студентів, а саме: спрямовуюча, інформативна, операційна,
діагностична. Аналіз наявних комп’ютерних програм дозволив розробити
критерії відбору інформаційних технологій для застосування їх в процесі
формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу. До
них ми відносимо такі: з якою метою викладач збирається використовувати
те чи інше програмне забезпечення; чи відповідає інформаційний зміст
комп’ютерної програми змісту предмету; чи спрямована інформація та
спосіб її пред’явлення на формування в студентів уміння здобувати власні
знання; якою мірою комп’ютерна програма інтенсифікує навчальну
діяльність студентів, вимагає від них активного залучення до роботи з
наданою інформацією; чи здатна комп’ютерна програма організувати
зворотній зв’язок зі студентом у процесі її використання.

5. Доведено, що необхідною умовою ефективного розвитку пізнавальної
самостійності студентів економічного коледжу є критеріально-рівневий
підхід до оцінки її сформованості. Відповідно обґрунтовано критерії:
рівень розумового розвитку, ставлення даної особи до навчання, її
прагнення опановувати різні способи пізнання, мобілізація вольових
зусиль щодо подолання труднощів у навчанні та досягнення поставленої
мети. Показниками пізнавальної самостійності було визначено: ступінь
розвитку логічного мислення, ступінь сформованості загальнонавчальних
умінь, ступінь сформованості системи провідних знань, ступінь розвитку
пізнавального інтересу. Вищеназвані критерії та показники дозволили
виділити три рівні сформованості пізнавальної самостійності (низький,
середній, високий).

6. Розроблено структурну модель розвитку пізнавальної самостійності.

7. Результатом проведеного дослідження стала розробка
дидактико-методичних підходів до діагностики пізнавальної самостійності
студентів економічного коледжу. В їх основу покладено прийоми, адекватні
розумінню даної якості, а саме комбінацію спеціально підібраних ситуацій
«вибору» та прийому «переносу».

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати
питання формування пізнавальної самостійності студентів економічного
коледжу, вдосконалити систему фахової підготовки, проте не претендує на
повноту і вичерпність розгляду даної проблеми. Подальше її дослідження
може здійснюватись у напрямках поглибленого вивчення
теоретико-методологічних засад формування пізнавальної самостійності;
пошуків оптимальних критеріїв оцінювання рівнів пізнавальної
самостійності та створення надійних методик діагностування рівнів
сформованості пізнавальної самостійності студентів вищих навчальних
закладів; дослідження наступності у формуванні пізнавальної
самостійності між загальноосвітньою та вищою школами. В контексті
застосування інформаційних технологій з метою формування пізнавальної
самостійності особистості ми вбачаємо перспективним дослідження процесу
розвитку даної якості в умовах інформаційно-навчального середовища.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Галета Я.В. Формування пізнавальної самостійності особистості в умовах
інформатизації освіти // Наукові записки. –Випуск 25. –Серія:
Педагогічні науки. –Кіровоград, Центрально-Українське вид-во, 2000.
–С.37-44.

Галета Я.В. Застосування комп’ютерних технологій при виконанні при
виконанні позаурочних навчальних завдань // Наукові записки. –Випуск 27.
–Серія: Педагогічні науки. –Кіровоград: РВГ ФЦ КДПУ ім. В.Винниченка,
2000. –С.115-120.

Галета Я.В. Формування пізнавальної самостійності на уроках
інформатики // Наукові записки. –Випуск 32, Частина 2. – Серія:
Педагогічні науки. –Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.
–С.27-30.

Галета Я.В. До питання діагностики окремих аспектів пізнавальної
самостійності в умовах інформаційно-комп’ютерного навчання // Наукові
записки. –Випуск 41. –Серія: Педагогічні науки. –Кіровоград: РВЦ КДПУ
ім. В.Винниченка, 2002. –С.34-37.

Галета Я.В. Формування пізнавальної самостійності студентів економічного
коледжу засобами комп’ютерних навчальних ігор // Рідна школа. –2005.
–№11(910). –С.38-42.

Галета Я.В. Роль та місце інформаційних технологій у процесі формування
пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу // Наукові
записки. –Випуск 63. –Серія: Педагогічні науки. –Кіровоград: РВЦ КДПУ
ім. В.Винниченка, 2005. –С.41-45.

Галета Я.В. Інформаційні технології як засіб інтелектуального розвитку
особистості // Впровадження ідей В.О. Сухомлинського в практику сучасної
школи: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної
конференції. –Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. –С.20-22.

Галета Я.В. Формування пізнавальної самостійності засобами інформаційних
технологій // Шляхи вдосконалення підготовки молодших спеціалістів і
бакалаврів у кооперативних вищих навчальних закладах: Збірник доповідей
учасників науково-практичної конференції. –К.: Укоопосвіта, 2001.
–С.183-185.

Галета Я.В. Комп’ютерні та інформаційні технології в навчальній та
науковій роботі //Коледжанин. –2003. –№12(24).–С.12-15.

АНОТАЦІЇ

Галета Я.В. Формування пізнавальної самостійності студентів економічного
коледжу засобами інформаційних технологій. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти.
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира
Винниченка, Кіровоград, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування пізнавальної
самостійності студентів економічного коледжу. Проведено її
теоретико-експериментальний аналіз. У дослідженні визначено критерії,
показники, рівні сформованості та обґрунтовано модель розвитку
пізнавальної самостійності студента.

Розроблено методику формування пізнавальної самостійності студентів
економічного коледжу засобами інформаційних технологій. Визначені
критерії відбору інформаційних технологій. В основу методики покладено
можливості комп’ютерних навчальних ігор, мультимедіа, комп’ютерного
моделювання. Визначено напрями використання інформаційних технологій у
процесі формування пізнавальної самостійності та їх функції.
Підтверджено ефективність запропонованої методики формування даної
якості у студентів економічного коледжу.

Ключові слова: пізнавальна самостійність, модель розвитку пізнавальної
самостійності, студенти економічного коледжу, інформаційні технології.

Галета Я.В. Формирование познавательной самостоятельности студентов
экономического колледжа средствами информационных технологий. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. Кировоградский государственный педагогический университет
имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2005.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирование познавательной
самостоятельности студентов экономического колледжа. Проведен ее
теоретико-экспериментальный анализ. В исследовании определены критерии,
показатели, уровни сформированности и обоснована модель развития
познавательной самостоятельности студентов.

На основании анализа психолого-педагогической литературы по исследуемой
проблеме освещена последовательность развития педагогической мысли по
проблеме познавательной самостоятельности личности. Анализ состояния
разработки разных аспектов обозначенной проблемы убедил в недостаточной
исследованности вопросов, которые связаны с рассмотрением особенностей и
прогнозированием последствий использования информационных технологий в
процессе самостоятельного обучения, что, в свою очередь, обусловливает
актуальность исследования.

Исследуя состояние использования информационных технологий в образовании
с целью обоснования их значения в процессе формирования познавательной
самостоятельности студентов экономического колледжа, нами установлено,
что применение информационных технологий в учебном процессе влияет на
интенсивность усвоения учебного материала. Характерный для них
диалоговый режим работы превращает объект учебного процесса на субъект,
способный самостоятельно приобретать знание, контролировать успешность
своего обучения, что является необходимостью для будущего специалиста.

Итак, проведенный анализ делает возможным предположение, что комплексное
применение информационных технологий может влиять на повышение уровня
сформированности познавательной самостоятельности студентов
экономического колледжа.

Нами изучена сущность способов развития познавательной самостоятельности
личности, в частности таких, как: использование системы самостоятельных
работ, формирование приемов умственной деятельности и учебной работы,
использование в процессе обучение системы познавательных задач.

На основе анализа существующих подходов к формированию познавательной
самостоятельности личности определены компьютерные программные средства,
которые могут быть использованы в учебном процессе с этой целью.

Также нами проведен анализ разработанных исследователями уровней
сформированности познавательной самостоятельности, который показал, что
на разных этапах, в разных учебных ситуациях роль преподавателя и
студента изменяется в направлении смещения акцентов с руководящей роли
преподавателя относительно организации познавательной деятельности
студентов к самостоятельной познавательной деятельности студентов. Таким
образом, методика применения информационных технологий как средства
формирования познавательной самостоятельности должна строиться
соответственно этим изменениям.

В связи с вышеизложенным нами определены направления использования
информационных технологий: информационные технологии как источник
информации; информационные технологии как средство формирования приемов
умственной деятельности; информационные технологии как средство
организации поисковой деятельности студентов.

В соответствии с названными направлениями были обозначены функции
информационных технологий, а именно: направляющая, информативная,
операционная, диагностическая.

В результате проведенного исследования разработана методика формирования
познавательной самостоятельности студентов экономического колледжа.
Предложен возможный подход к целенаправленному формированию данного
качества личности на материале предметов экономического цикла.

В работе обоснованы критерии познавательной самостоятельности: уровень
умственного развития, отношение данного лица к обучению, его стремление
овладевать разными способами познания, мобилизация волевых усилий
относительно преодоления трудностей в обучении и достижение поставленной
цели. Показателями познавательной самостоятельности были определены:
степень развития логического мышления, степень сформированности
общеучебных умений, степень сформированности системы ведущих знаний,
степень развития познавательного интереса. Вышеназванные критерии и
показатели позволили выделить три уровня сформированности познавательной
самостоятельности (низкий, средний, высокий). На их основании
разработана модель, которая отображает уровневую структуру развития
познавательной самостоятельности и методику его диагностирования.

С целью проверки влияния информационных технологий на процесс
формирования познавательной самостоятельности студентов нами использован
критерий Пірсона ?2, который позволил убедиться в том, что процесс
формирования познавательной самостоятельности студентов экономического
колледжа при использовании разработанной нами методики происходит с
большей эффективностью и это имеет закономерный характер с
достоверностью не ниже 95%.

Ключевые слова: познавательная самостоятельность, модель развития
познавательной самостоятельности, студенты экономического колледжа,
информационные технологии.

Haleta Y.V. The forming of students cognitive independence of economical
college by means of informational technologies. –Manuscript.

The dissertation for receipt of scientific level of the candidate of
pedagogical sciences in speciality 13.00.04 – theory and methodics of
professional education. The Kirovohrad State Pedagogical University
named after V. Vynnychenko, Kirovohrad, 2005.

The dissertation is dedicated to the research of the problem of the
forming of students cognitive independence of economical college. Its
theoretical and experimental analyses were conducted.

Standarts, indices, levels of forming were determined and the model of
the development of students cognitive independence was substantiated in
this research. The methodics of the forming of students cognitive
independence of economical college was worked out by means of
informational technologies. The base of the methodics is opportunities
of computer training games, multimedia, computer modelling. The
directions of the usage of informational technologies were determined
during the process of the forming of cognitive independence and their
functions. The effectiveness of the proposed methodics of the forming of
the given quality belonging to students of economical college has been
proved.

Key words: cognitive independence, model of the development of cognitive
independence, students of economical college, informational
technologies.

1 складова

І рівня

2 складова

І рівня

3 складова

І рівня

Мотиваційний

компонент

Змістовно-операційний компонент

ІІІ рівень-високий

ІІ рівень – середній

І рівень – низький

1 складова

ІІ рівня

2 складова

ІІ рівня

3 складова

ІІ рівня

1 складова

ІІІ рівня

2 складова

ІІІ рівня

3 складова

ІІІ рівня

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *