Оксидантно-антиоксидантний та біоенергетичний гомеостаз у хворих з ішемічним інсультом у ході лікування (автореферат)

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

НАВРУЗОВ МИХАЙЛО БОРИСОВИЧ

УДК: 616.831-005.1:577.156.6]-08

Оксидантно-антиоксидантний та біоенергетичний гомеостаз у хворих з
ішемічним інсультом у ході лікування

14.01.15. — нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Григорова Ірина

Анатоліївна, Харківський державний медичний

університет, завідувач кафедри нервових хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара

Сергіївна, Інститут неврології, психіатрії та наркології

АМН України, керівник відділу судинної патології мозку

доктор медичних наук Малахов Володимир

Олександрович, Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри

невропатології та нейрохірургії

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “ 30 ” листопада 2005 р. о 10-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Ак. Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Ак. Павлова, 46.

Автореферат розісланий “ 26 ” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук
Л.І.Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. На даний час серед пріоритетних проблем
клінічної неврології судинні захворювання головного мозку міцно
утримують лідуюче положення. Вони посідають третє місце серед причин
смерті у всьому світі і є головною причиною інвалідизації в розвинених
країнах.

Щорічно в Україні інсульт переносять більше 140 тис. людей. Разом з
ішемічною хворобою серця гостра мозкова ішемія є основною причиною
смертності та інвалідизації в нашій країні (П.В.Волошин, 1999-2003; М.Є.
Поліщук, 2003; І.С.Зозуля із співавт., 1999-2002; А.Ю.Руденко із
співавт., 2003; Т.С.Міщенко, 1999-2004; І.А.Григорова, 1997-2004;
С.М.Віничук, 1999-2004; Л.А.Дзяк, 1998-2003; О.М.Дзюба, 2000-2002;
В.М.Пашковський, 2002-2004; О.А.Козявкін, 2002-2004). В Україні ішемічні
інсульти становлять 60-70% випадків серед гострих порушень мозкового
кровообігу. Летальність в гострому періоді інсульту, в перші тридцять
діб захворювання, за даними деяких авторів, становить від 14% до 35%,
збільшуючись на 12-15% до кінця першого року після перенесеного
інсульту.

Сучасні досягнення фундаментальної біохімії довели, що життєздатність
мозкової тканини в ішемізованій зоні визначається порушенням
метаболізму, яке переважає над гемодинамічними розладами (М.В.Верещагін,
1997-2001; Є.І.Гусєв із співавт., 1999-2003; П.В.Волошин, 1999-2003;
Т.С.Міщенко, 2000-2004; В.О.Малахов, 1999-2003; Н.М.Грицай, 1999-2003;
І.А.Григорова, 1997-2004; В.Й.Тайцлін; 2000-2002; В.Д.Деменко,
1996-2001; С.М.Кузнєцова; 2000-2003; В.С.Мерцалов, 1998-2002; P. К.Chan
et al., 1999; V.Sacco et al., 2000; B.Larry et al., 2001).

В основі патогенезу ішемічного інсульту лежить складний комплекс
багаторівневих процесів, який ініціюється редукцією мозкового кровотока.
Критичне зниження перфузії мозкової тканини є пусковим механізмом
розвитку ішемічного каскаду, основними етапами якого є глутаматна
екзайтотоксичність, що пов’язана з надмірним вивільненням збудливих
нейротрансмітерів та внутрішньоклітинною гіперкальціємією
(І.А.Григорова, 2001; Є.Г.Дубенко, 2000; J.D.Rothstein et al., 1996;
R.Kennedy et al., 2000; T.W.Stone et al., 2002).

Велике значення в патогенезі ішемічного інсульту також має розвиток
оксидантного стресу, який полягає в надмірному внутрішньоклітинному
накопиченні вільних радикалів, що посилює глутаматний екзайтотоксичний
ефект. Оксидантний стрес взаємодіє з ішемічним каскадом, взаємно
підсилюючи один одного (О.Є.Дубенко, 2001; Н.М.Грицай, 1999;
Т.С.Міщенко, 2003; В.О.Яворська, 2004; G.R.Dagenais et al., 2000;
R.Marchioli et al., 2001; L.Kritharides et al., 2002).

Незважаючи на фундаментальність досліджень, присвячених вивченню
патогенетичних аспектів розвитку гострої церебральної ішемії, деякі
питання залишаються маловивченими. Стан оксидантного гомеостазу у хворих
з ішемічним інсультом в доступній літературі оцінювався без урахування
показників первинних вільнорадикальних реакцій. На сьогоднішній день не
отримали належного висвітлення питання комплексного вивчення динаміки
вільнорадикальних процесів, вмісту нейромедіаторних амінокислот (НАК) і
біоенергетичного стану організму залежно від тяжкості ішемічного
інсульту та локалізації патологічного осередку з урахуванням цілісності
організму та взаємодії його функціональних систем. Також вимагають
подальшого вивчення деякі аспекти патогенетичної терапії ішемічного
інсульту в гострому періоді з урахуванням метаболічних і біоенергетичних
порушень. Усе вищевикладене визначило актуальність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського державного
медичного університету “Вивчення загальних закономірностей
патогенетичних процесів і розробка засобів їх корекції” (шифр
держреєстрації 0198U002619) і кафедри нервових хвороб ХДМУ “Вивчення
біоенергетичного гомеостазу мозку при гострих і хронічних порушеннях
мозкового кровообігу і методи його корекції” (шифр держреєстрації
0199U001773).

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – оптимізація
діагностично-прогностичних і лікувальних заходів на основі визначення
ролі порушення оксидантного, нейромедіаторного і біоенергетичного
гомеостазу в розвитку гострої церебральної ішемії залежно від ступеня
тяжкості захворювання.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

1. Вивчити клініко-неврологічні та клініко-параклінічні критерії
ішемічного інсульту головного мозку залежно від локалізації процесу й
тяжкості стану.

2. Виявити порушення оксидантного гомеостазу в розвитку гострої
церебральної ішемії різного ступеня тяжкості і визначити їхню
патогенетичну роль.

3. Вивчити динаміку первинних вільнорадикальних процесів залежно від
тяжкості ішемічного інсульту шляхом оцінки кінетики та інтенсивності
хемілюмінесценції.

4. Виявити порушення вмісту нейромедіаторних амінокислот у гострому
періоді ішемічного інсульту залежно від тяжкості захворювання та
визначити їх патогенетичну роль.

5. Оцінити стан біоенергетичних процесів і фізичний стан організму у
хворих з гострою церебральною ішемією різного ступеня тяжкості шляхом
вивчення показників клітинного ядерно-мембранного потенціалу.

6. На підставі комплексної оцінки динаміки клініко-функціональних,
біохімічних і біофізичних показників в гострому періоді ішемічного
інсульту оптимізувати діагностично-прогностичні та лікувальні заходи.

Об’єкт дослідження – гострий період церебрального ішемічного інсульту.

Предмет дослідження – клініко-патогенетичні зміни в гострому періоді
ішемічного інсульту.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного
клініко-параклінічного та біохіміко-біофізичного дослідження розроблені
критерії діагностики й прогнозування перебігу гострого періоду
ішемічного інсульту з урахуванням стану оксидантно-антиоксидантної
системи (ОС-АОС) та біоенергетичного гомеостазу.

У хворих з ішемічним інсультом за допомогою нових високочутливих
біофізичних методів вивчені інтенсивність процесів пероксидації
(індукована хемілюмінесценція) та енергетичний стан клітин
(електронегативність ядер (ЕНЯ) букального епітелію) залежно від ступеня
тяжкості гострої церебральної ішемії. Уперше вивчено кінетику
швидкорухливих первинних процесів вільнорадикального окислення (ВРО)
(патент № 70260 А), які є найбільш агресивними, що має важливе
прогностичне значення в плані оцінки тяжкості стану хворих.

Доведено, що при відносно задовільному ступені тяжкості ішемічного
інсульту спостерігалася мобілізація адаптаційних і компенсаторних
резервів організму (збільшення антиоксидантної активності та підвищення
рівня нейромедіаторних амінокислот), яка сприяла нормалізації
оксидантного й біоенергетичного гомеостазу, мінімізації клінічних
проявів і структурно-функціональних мозкових порушень до кінця гострого
періоду.

Виявлено, що при середньому та важкому ступені тяжкості ішемічного
інсульту вже з перших діб захворювання розвивалися дезадаптаційні
порушення, результатом яких було стійке посилення процесів ВРО ліпідів,
дисбаланс активуючих і гальмівних НАК з відносним переважанням перших,
погіршення біоенергетичних процесів, закріплення
структурно-функціональних порушень речовини мозку, формування стійкого
неврологічного дефіциту.

Визначено прогностично несприятливі критерії перебігу ішемічного
інсульту при вкрай тяжкому ступені захворювання.

Патогенетично обґрунтовано та доведено ефективність диференційованого
застосування в гострому періоді ішемічного інсульту комплексу препаратів
антиоксидантної, антигіпоксантної, мембраностабілізуючої дії (актовегін,
семакс), що сприяло мінімізації неврологічного дефіциту та
структурно-функціонально-метаболічних порушень організму.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження
дозволяють запропонувати включити до діагностичного комплексу при
ішемічному інсульті для визначення стану оксидантно-антиоксиданого
гомеостазу метод хемілюмінесценції (ХЛ), індукованої іонами заліза та
перекисом водню, який відбиває інтенсивність і кінетику первинних
найагресивніших вільнорадикальних процесів і дозволяє кількісно та
якісно оцінити дисбаланс в системі ОС-АОС. Про адаптаційні та
компенсаторні антиоксидантні можливості організму в плані елімінації
вільних радикалів рекомендовано судити за активністю ферментативної
ланки АОС (пероксидаза, каталаза).

Для оцінки вираженості екзайтотоксичності глутамату запропоновано
використання показника глутамат/ГАМК, який відображає збалансованість
системи активуючих-гальмівних НАК і знаходиться в прямопропорційній
залежності від ступеня тяжкості ішемічного інсульту в гострому періоді.

Як новий біофізичний метод обстеження хворих з ішемічним інсультом,
починаючи з гострого періоду, запропоновано визначення відсотка ЕНЯ
клітин букального епітелію, що дозволяє виявити зниження енергетичного
стану організму (зменшення відсотка ЕНЯ), а також уточнити ступінь
тяжкості стану хворих з ішемічним інсультом.

На підставі проведеного дослідження доведено ефективність використання
при гострій церебральній ішемії в комплексі лікувальних заходів
препаратів актовегін, семакс для корекції метаболічних порушень,
зменшення неврологічних і структурно-функціональних дефектів, зниження
відсотка інвалідизації серед хворих з гострою церебральною ішемією.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора.

Автор самостійно виконав аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової
літератури з даної проблеми. Самостійно поетапно дібрані та клінічно
обстежені всі тематичні хворі, сплановано комплекс інструментальних,
біохімічних і біофізичних методів дослідження. Самостійно був проведений
аналіз первинного матеріалу, статистична обробка отриманих результатів,
сформульовані основні положення і висновки роботи, розроблені практичні
рекомендації з терапії ішемічного інсульту в гострому періоді.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження впроваджені в
роботу неврологічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні,
25-ої клінічної лікарні, 17-ої багатопрофільної клінічної лікарні,
міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Харкова, у
педагогічний процес кафедри нервових хвороб Харківського державного
медичного університету, а також були представлені та обговорені на
засіданні Харківського наукового медичного товариства невропатологів
(Харків, 2003, 2004); II Національному конгресі неврологів, психіатрів і
наркологів України “Психоневрологія XXI століття” (Харків, 2002);
науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю
“Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні
питання діагностики та лікування ”(Івано-Франківськ, 2003); IX
Міжнародному конгресі з клінічної патології (Бангкок, Таїланд, 2004);
конференції, присвяченій 40-річчю медико-біологічного факультету РДМУ
(Москва, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній
гіпертензії” (Харків, 2004).

Публікації: За темою дисертації опубліковано 16 друкованих праць,
зокрема: 6 наукових статей в рекомендованих фахових наукових виданнях, з
них 1 – у моноавторстві; 1 деклараційний патент.

Структура та обсяг дисертації. Основні положення дисертації складаються
із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, викладених на 158 сторінках машинописного
тексту. Робота ілюстрована 18 таблицями, 11 рисунками. Список
використаної літератури включає 284 джерела, з них 168 є вітчизняними та
країн СНД, а 116 – іноземними.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладено комплексне
обстеження 127 хворих віком від 45 до 75 років з ішемічним інсультом в
першу, сьому і двадцять першу добу захворювання та пацієнтів контрольної
групи з 32 практично здорових людей тієї самої вікової групи.

Провідним етіологічним чинником розвитку інсульту у 98 (77,2%) хворих
був атеросклероз, у 29 (22,8%) сполучення атеросклерозу та артеріальної
гіпертензії. У 43 (33,9%) хворих виявлялися ознаки ішемічної хвороби
серця.

Хворі з ішемічним інсультом були розподілені на чотири клінічні групи
залежно від тяжкості стану, яка оцінювалася з урахуванням ступеня
порушення свідомості, наявності загальномозкової та осередкової
неврологічної симптоматики, з використанням шкал Глазго (Teasdale G.,
Lennet B., 1974 р.) та оригінальної клінічної шкали (Є.І.Гусєв,
В.І.Скворцова, 1991 р.): I група – хворі з відносно задовільним станом –
30 осіб (23,6%); II група – хворі зі станом середнього ступеня тяжкості
– 49 осіб (38,7%); III група – хворі з тяжким станом – 35 осіб (27,5%);
IV група – хворі з вкрай тяжким станом (померлі) – 13 осіб (10,2%).
Залежно від терапії, що проводилась, обстежені хворі були розподілені на
дві групи: групу А склав 61 хворий з ішемічним інсультом, який одержував
традиційну реперфузійну тв нейропротекторну терапію, а групу В – 53
хворих з ішемічним інсультом, яким в комплекс традиційної терапії
включали додатково низькомолекулярні гепариноїди (фраксипарин, клексан
по 7500 п/ш 2 рази на добу), актовегін 10% або 20% по 250 мл в/в
краплинно або по 5 мл в/в, і семакс 1% по 3 краплі в кожен носовий хід 4
рази на день.

Загальний комплекс обстеження хворих проводився за єдиною схемою з
використанням трьох груп додаткових методів дослідження. Перша група
методик включала комплекс інструментальних методів обстеження (ЕЕГ,
УЗДГ, КТ і МРТ) і дозволила об’єктивізувати структурно-функціональні
порушення головного мозку в умовах гострої церебральної ішемії. До
другої групи увійшли спеціальні біофізичні методи: метод ХЛ з
реєстрацією інтенсивності надслабкого світіння сироватки крові;
визначення ЕНЯ клітин букального епітелію методом Т.В.Колупаєвої та
В.Г.Шахбазова (1992) для оцінки енергетичного стану клітин і фізичного
стану організму в цілому. Третя група методів включала оцінку стану
ОС-АОС за показниками вмісту в крові дієнових кон’югатів (ДК),
малонового діальдегиду (МДА), SH-груп, глутатіону, активності каталази
(Ка) і пероксидази (Пе), які визначали за стандартними методиками і
нейрогуморального гомеостазу з визначенням рівня амінокислот методом
іонообмінної та колонкової хроматографії й аналізу їх спектрів за
калібрувальними кривими.

Статистична обробка результатів дослідження проведена за допомогою
сучасних методів математичного аналізу на ПЕВМ з використанням пакету
прикладних статистичних програм «Statgraf».

Результати дослідження і їх обговорення. У клінічній картині в
обстежених хворих спостерігалися загальномозкові симптоми (переважно в
III і IV групах) у вигляді загальної слабкості, головного болю (у 59,8%
хворих), запаморочення (у 78,3% обстежених), шуму у вухах (у 57,4%
випадків), вегетативній дисфункції (у 46,5% хворих).

Осередкова неврологічна симптоматика залежала від локалізації мозкового
інфаркту і ураженого судинного басейну і домінувала переважно у хворих I
і II клінічних груп. При локалізації ішемічного інсульту в каротидному
басейні спостерігалися контрлатеральні геміплегії (у 93,1% обстежених),
гемігіпо- та геміанестезії (у 88,3% випадків), моторна афазія (у 20,9%
хворих). При стовбуровій локалізації гострої ішемії превалювали
окорухові порушення (у 61,6% хворих), вестибуло- і мозочково-атактичні
синдроми (у 69,7% і 48,5% випадків відповідно),
бронхо-ларинго-фарингеальні паралічі та парези (у 30,3% хворих).

Аналіз мозкової нейродинаміки у хворих з гострою церебральною ішемією за
даними ЕЕГ-дослідження залежно від тяжкості захворювання виявив
порушення біоелектричної активності головного мозку дифузного характеру
у 45,7%; 56,7%; 64,7% і 88,9% хворих; ознаки міжпівкульової асиметрії у
19,3%; 41,4%; 55,1% і 63,4% хворих; вогнища патологічної активності в
ураженій півкулі у 3,1%; 19,5% 27,6% і 39,4% хворих (у I, II, III і IV
клінічних групах відповідно). Сприятливим прогностичним критерієм була
тенденція до зменшення потужності тета-вогнища та збільшення
альфа-активності в обох півкулях із симетричним розподілом потужності до
7-ої та 21-ої доби захворювання, а несприятливою ознакою була стійка
повільнохвильова дельта- і тета-активність на фоні ЕЕГ „плаского типу”.

Дослідження стану мозкової гемодинаміки у хворих з ішемічним інсультом
за даними екстра- і транскраніальної доплерографії виявило у хворих з
відносно задовільним станом і станом середньої тяжкості превалювання
УЗДГ-змін у вигляді міжпівкульової асиметрії середньої швидкості
мозкового кровотоку на 20-30% у 56% хворих і понад 30% міжпівкульової
асиметрії СШК у 39% хворих. У міру погіршення загального стану хворих з
ішемічним інсультом збільшувалася питома вага гемодинамічно значущих
міжпівкульових асиметрій понад 30% (у 61% хворих III і IV клінічних
груп) на фоні одно- і двосторонніх стенозів магістральних артерій шиї (у
43,1% і 21,6% випадків відповідно).

При цьому обмеженість судинних порушень в межах ушкодженого судинного
басейну була прогностичним критерієм сприятливого результату
захворювання, а посилення доплерографічних порушень у вигляді стійкого
спазму мозкових судин (стійке підвищення індексу пульсації) і зниження
кровонаповнення мозкових судин – несприятливим критерієм.

Прижиттєва візуалізація мозкових структур за допомогою методів КТ і МРТ
дозволила визначити локалізацію, розмір і характер осередку ураження,
які збільшувались у міру поглиблення гострої церебральної ішемії.
Величина перифокального та мозкового набряку була прямопропорційна
об’єму інфаркту мозку та обумовлювала ступінь дії набряку на серединні і
стовбурові структури головного мозку.

Таким чином, виявлено тісний зв’язок між тяжкістю стану хворих з
ішемічним інсультом та інструментальними показниками, який свідчить про
складні структурно-функціональні взаємозв’язки, що виникають в умовах
гострої церебральної ішемії.

При оцінці стану ОС-АОС (табл. 1) у хворих першої клінічної групи в 1-у
добу ішемічного інсульту спостерігалося достовірне підвищення рівня
прооксидантів: ДК на 60,4%; МДА на 48,1%; інтенсивності спонтанної ХЛ на
124,2%; Н2О2-ІХЛ на 120,3%; Fe-ІХЛ на 15,3% на фоні активації
антиоксидантної системи (підвищення вмісту SH-груп на 30,5%; активності
Ка 39,4% і пероксидази на 67%). Виявлена мобілізація захисних
антирадикальних резервів сприяла активному гальмуванню спонтанної
ланцюгової пероксидації та зниженню до кінця гострого періоду ішемічного
інсульту рівня прооксидантів в крові навіть до нормальних величин
(вмісту МДА та інтенсивності Fe-ІХЛ).

У хворих з ішемічним інсультом середнього ступеня тяжкості
спостерігалося підвищення активності як оксидантної (збільшення вмісту
ДК на 110,2%; МДА на 75,9%; інтенсивності спонтанної ХЛ на 128,4%;
Н2О2-ІХЛ на 177,2%; Fe-ІХЛ на 23,4%), так і антиоксидантної системи в
першу добу захворювання (підвищення активності Ка 37,1% і Пе на 61,9%).
На 21-у добу захворювання відмічалося прогресивне виснаження
антиоксидантних резервів організму (зниження рівня SH-груп на 26,8% і
глутатіону на 30,2%), що сприяло стійкому посиленню процесів
пероксидації з накопиченням як первинних, так і вторинних продуктів ПОЛ.
При цьому антиоксидантний захист у хворих даної групи у всі терміни
дослідження здійснювався переважно ферментативною ланкою АОС.

При тяжкому ступені ішемічного інсульту вже в першу добу захворювання
спостерігалося підвищення рівня прооксидантів і активація лише
ферментативної ланки антиоксидантної системи. На 7-у добу захворювання
розвивалася дисоціація показників оксидантної системи (збільшення ДК на
149,6%, підвищення Н2О2-ІХЛ на 241,5%, при зниженні рівня МДА на 14,5% і
Fe-ІХЛ на 21,7%), виснаження і пригнічення антиоксидантної системи
(зниження SH-груп на 14,2%, глутатіону на 22,4%), що посилювалося до
21-ї доби захворювання.

У хворих з украй тяжким ступенем ішемічного інсульту у всі терміни
дослідження виявлені неспроможність і пригнічення резервів АОС, у тому
числі і ферментативних, на фоні значного накопичення продуктів ПОЛ, що
сприяло посиленню процесів пероксидації та розглядалося як прогностично
несприятлива ознака.

Стан первинних вільнорадикальних процесів оцінювався за допомогою
показників Н2О2 – індукованої хемілюмінесценції (ІХЛ): амплітуди
“швидкого” спалаху, тобто інтенсивність світіння у момент введення
індуктора та коефіцієнта загасання, тобто відношення максимальної
амплітуди світіння до мінімальної ІХЛ сироватки крові (табл. 2). У всіх
обстежених хворих було відмічене підвищення амплітуди “швидкого” спалаху
у всі терміни спостереження, з максимальним збільшенням на сьому добу
захворювання. Більш виражене збільшення спостерігалося при середній
тяжкості перебігу ішемічного інсульту (у 2,9 раза), а якнайменше
виражене при тяжкому перебігу інсульту (у 2,3 раза) по відношенню до КГ.
Прогресуюче наростання інтенсивності ІХЛ в динаміці захворювання,
виявлене у хворих з украй тяжким ступенем захворювання, було розцінене
як поганий прогностичний критерій.

Коефіцієнт загасання, що відображає стан антиоксидантної системи, у
хворих з відносно задовільним і середнім ступенем тяжкості ішемічного
інсульту був підвищений у всі терміни обстеження (у першій групі — на
15,2% і 11,9% в 1-у і 7-у добу відповідно, в другій групі – на 8,6%;
17,9% та 11,9% в 1-й, 7-й та 21-й день захворювання відповідно), що було
підтвердженням мобілізації антиоксидантного захисту. У хворих третьої і
четвертої груп даний показник не перевищував контрольних величин, а до
21-ї доби захворювання достовірно знижувався (на 11,9% і 14,6%
відповідно), що було розцінене як ознака неспроможності АОС.

Для вивчення збалансованості оксидантної та антиоксидантної систем
використо-вували показники кінетики Fe2+-індукованої хемілюмінесценції:
максимальна амплітуда швидкого спалаху при ініціації (Ахл); максимальна
швидкість інгібування ІХЛ (V); період напівзагасання хемілюмінесценції
(ПП), інтегральний показник ХЛ (I) (табл. 2).

Аналіз одержаних даних виявив, що у хворих з відносно задовільним
станом в першу добу захворювання спостерігалася активація всієї
оксидантно-антиоксидантної системи (підвищення амплітуди швидкого
спалаху в 1,5 раза і максимальної швидкості інгібування ІХЛ в 1,3 раза
відносно до норми) з наявністю дисбалансу у бік переважання оксидантної
активності (підвищення інтегрального показника в 1,4 раза). До 21-ої
доби захворювання визначалося зниження вищезгаданих показників з
відновленням балансу про- та антиоксидантної систем.

У хворих з ішемічним інсультом середнього ступеня тяжкості в першу добу
захворювання посилення процесів пероксидації сполучалося із зниженням
компенса-торних можливостей АОС (підвищення Ахл і подовження ПП в 1,7;
1,3 раза відповідно порівняно з контрольною групою), що приводило до
більш вираженого дис-балансу ВРО-АОС у порівнянні з показником в I
групі. До кінця гострого періоду захворювання у хворих даної групи
спостерігалося також зниження оксидантної актив-ності в 1,5 раза щодо
показника в першу добу, проте дисбаланс оксидантно-анти-оксидантної
системи зберігався (підвищення показника I на 110% порівняно з
контролем).

При тяжкому та вкрай тяжкому ступенях ішемічного інсульту у всі терміни
обстеження спостерігалося прогресивне зростання дисбалансу системи
ОС-АОС (підвищення щодо контролю інтегрального показника в 2,3; 3,9 і
3,7 раза в третій групі і в 2,9; 4,2 і 3,7 раза в четвертій групі в 1-у,
7-у і 21-у добу захворювання відповідно) з посиленням оксидантного
стресу на фоні декомпенсації і виснаження антиоксидантних захисних
систем організму.

Аналіз показників стану оксидантно-антиоксидантної системи залежно від
тяжкості стану хворих виявив зворотнопропорційну залежність між ступенем
тяжкості ішемічного інсульту і вмістом SH-груп, глутатіону, активністю
Ка і Пе, а також прямо пропорційну залежність між ступенем тяжкості
захворювання та рівнем ДК, інтенсивністю спонтанної, Н2О2-індукованої ХЛ
та інтегральним показником I, що відображає вираженість дисбалансу
системи ОС-АОС.

При вивченні вмісту нейромедіаторних амінокислот (табл. 1) залежно від
тяжкості стану хворих було визначено, що в осіб з відносно задовільним
станом спостерігалося зниження рівня аспаратату та підвищення вмісту
глутамату і ГАМК у всі терміни спостереження з максимальним підвищенням
глутамату на 7-у добу на 42,8%, а ГАМК на 1-у добу захворювання на
30,3%, а також підвищення коефіцієнту глутамат/ГАМК щодо контрольної
групи в 1-ий і 7-ий дні хвороби на 23,1% і 28,6% відповідно, що свідчило
про відносне переважання збудливих НАК. До кінця гострого періоду
спостерігалося зниження всіх показників до контрольних величин.

У хворих із середнім ступенем тяжкості ішемічного інсульту у всі
терміни спостереження виявлена гіпоаспартатемія, гіперглутаматемія і
підвищення показника глутамат/ГАМК на 37,7%; 48,1%; 42,4% в 1-у, 7-у і
21-у добу захворювання.

При тяжкому ступені ішемічного інсульту була виявлена
гіпераспартатемія, зниження рівнів глутамату (на 15,7%; 8,8%; 11,8%) і
ГАМК (на 23,6%; 28,7%; 19,2%) в 1-й, 7-й і 21-й день захворювання
відповідно і підвищення показника глутамат/ГАМК у всі терміни
спостереження.

У хворих з украй тяжким ступенем тяжкості ішемічного інсульту було
виявлено найбільше підвищення рівню аспартату (у 2,2; 2,5 і 2,4 рази
вище норми), найбільше зниження пулу глутамату (у 2,7; 2,4 і 2,3 рази
нижче норми) і ГАМК (у 3,5; 3,4 і 2,3 рази нижче контролю) в 1-й, 7-й і
21-й день захворювання, що було розцінене як несприятлива ознака і
свідчило про виснаження адаптаційно-компенсаторних механізмів організму.
Коефіцієнт глутамат/ГАМК у хворих з украй тяжким ступенем ішемічного
інсульту у всі терміни дослідження був в 1,3; 1,4; 1,1 раза вище норми в
1-у, 7-у і 21-у добу захворювання відповідно.

Зіставлення показників рівня НАК залежно від тяжкості стану хворих
виявило зворотнопропорційну залежність у всі терміни спостереження між
ступенем тяжкості ішемічного інсульту і рівнем глутамату та ГАМК, а
також прямопропорційну залежність між ступенем тяжкості захворювання та
вмістом аспартату.

Таким чином, проведені клініко-біохімічні дослідження свідчили, що в
умовах гострої церебральної ішемії спостерігається інтенсифікація ВРО
ліпідів, виснаження АОС, зміна пулу амінокислот з дисбалансом між
збудливою та гальмівною НАК убік щодо переважання першої, які залежали
від тяжкості стану хворих і свідчили про гли-бокі
структурно-функціональні порушення біомембран при ішемічному інсульті
(табл. 1 та 2).

Для оцінки дії виявленого у хворих з ішемічним інсультом оксидантного
стресу та екзайтотоксичності глутамату безпосередньо на клітинному рівні
було вивчено стан біоелектричного потенціалу клітинного ядра в пробі
нативних клітин. Одержані дані дослідження ЕНЯ букального епітелію у
хворих з гострою церебральною ішемією показали його достовірне зниження
в 1-у, 7-у, 21-у добу захворювання (відповідно на 69%; 56%; 29% нижче,
ніж в контрольній групі ). Аналіз показників ЕНЯ залежно від ступеню
тяжкості ішемічного інсульту у всі терміни спостереження виявив
прямопропорційну залежність між тяжкістю перебігу захворювання та
показником IЕНЯ. При цьому найбільше зниження показника відсотка ЕНЯ (за
даними IЕНЯ) виявлене в 1-у, 7-у, 21-у добу у померлих (відповідно на
83%; 79%; 63% нижче, ніж в контрольній групі) (табл. 1).

Таким чином, зменшення ЕНЯ клітин букального епітелію свідчило про
зниження енергетичного стану організму, збільшення біологічного віку
хворих порівняно з паспортним, зміну заряду на поверхні клітини і
порушення мембранно-ядерного потенціалу як результат дисметаболічних
процесів, цитотоксичної дії надмірної кількості продуктів ПОЛ і
екзайтотоксичності глутамату.

8

Oe

O

?

h

h

h

h

h

h

h

8

:

O

??????:

Oe

O

U

¤

O

h

h

h

ph

h

h

h

h

h

?льший рівень ДК в першу добу, виражене підвищення рівня МДА на 21-й
день захворювання, найбільший рівень глутамату в 1-ий і 21-ий дні
захворювання та зниження вмісту ГАМК у всі терміни дослідження.

Таблиця 1

Показники оксидантного та біоенергетичного гомеостазу у хворих з
ішемічним інсультом залежно від ступеня тяжкості захворювання

ДК, (мкмоль/л) МДА, (мкмоль/л) SH-групи,

(ммоль/л) Глута-тіон,

(ммоль/л) Актив-ність Но,

(міліграм кат/г Hb) Актив-ність

Пе

(міліграм кат /г Hb) Спон-танна ХЛ, імп/с

Відносно задовільний стан

1-а доба 91,37 ? 17,44 * 15,13 ? 2,46 * 14,51 ? 1,12 * 1,19 ? 0,11
4,39 ? 0,31 * 9,87 ? 1,56 * 43,5 ± 8,8 *

7-а доба 115,23 ? 22,73 * 16,02 ? 3,09 * 16,13 ? 2,01 * 1,21 ? 0,09 4,57
? 0,49 * 9,46 ? 1,68 * 46,8 ± 6,5 *

21-а доба 96,41 ? 16,28 * 9,58 ? 2,12 7,13 ? 0,09 * 0,91 ? 0,10 * 4,51 ?
0,36 * 9,08 ? 1,13 * 30,2 ± 7,1 *

Середній ступінь тяжкості

1-а доба 119,78 ? 19,34 * 17,98 ? 2,88 * 11,88 ? 2,01 0,88 ? 013 4,32 ?
0,33 * 9,57 ? 2,03 * 44,3 ± 7,8 *

7-а доба 129,16 ? 26,11 * 18,33 ? 3,11 * 12,01 ? 2,13 0,91 ? 0,1 4,05 ?
0,35 * 9,48 ? 1,98 * 57,6 ± 8,4 *

21-а доба 118,69 ? 18,22 * 13,08 ? 2,08 8,14 ? 1,51 * 0,81 ? 0,11 * 3,99
? 0,29 * 8,86 ? 1,79 43,6 ± 9,1 *

Тяжкий ступінь

1-а доба 133,12 ? 19,82 * 11,99 ? 2,11 9,65 ? 2,14 0,71 ? 0,15 * 3,55 ?
0,29 * 9,18 ? 1,65 * 55,6 ± 8,9 *

7-а доба 142,19 ? 20,13 * 8,74 ? 2,03 9,54 ? 2,09 0,9 ? 0,13 * 3,47 ?
0,31 8,86 ? 1,54 * 54,6 ± 9,2 *

21-а доба 145,44 ? 22,38 * 7,99 ? 1,86 7,21 ? 1,99 * 0,82 ? 0,12 * 3,19
? 0,38 8,44 ? 1,60 51,9 ± 7,8 *

Украй тяжкий стан

1-а доба 149,66 ? 18,83 * 7,87 ? 2,12 7,01 ? 1,97 * 0,52 ? 0,12 * 3,21 ?
0,29 6,31 ? 1,99 56,7 ± 8,3 *

7-а доба 165,16 ? 21,41 * 6,38 ? 2,04 * 6,56 ? 2,21 * 0,53 ? 0,09 * 3,11
?0,25 5,97 ? 2,13 61,9 ± 8,6 *

21-а доба 168,12 ? 25,17 * 6,26 ? 1,88 * 6,01 ? 2,19 * 0,49 ? 0,12 *
2,77 ? 0,31 5,34 ? 1,32 66,4 ± 7,5 *

Контроль 56,97 ? 11,25 10,22 ? 2,43 11,12 ? 1,25 1,16 ? 0,09 3,15 ? 0,25
5,91 ? 1,64 19,4 ± 5,4

Продовження табл. 1

Fe2+- ІХЛ, імп/с H2O2- ІХЛ, імп/с Аспартат

мкм/л Глутамат

мкм/л ГАМК

мкм/л Глутамат/

ГАМК

от.ед. Показ-ник IЕНЯ, %

Відносно задовільний стан

1-а доба 363,8 ± 46,5 * 1716,3 ± 348,6 * 27,84 ± 2,62 * 98,42± 7,71 *
41,02 ± 4,11 * 2,41 ± 0,02 * 0,52 ± 0,03 *

7-а доба 339,8 ± 68,2 1950,1 ± 497,2 * 34,37±1,16 * 104,26 ± 5,73 *
35,05 ± 1,40 * 2,97 ± 0,04 * 0,43 ± 0,02 *

21-а доба 284,6 ± 59,1 * 1319,4 ± 275,9 * 43,75±1,27 * 79,35 ± 8,12
34,15 ± 2,43 2,31 ± 0,02 0,19 ± 0,01

Середній ступінь тяжкості

1-а доба 389,3 ± 51,2 * 2159,8 ± 611,5 * 47,58±2,11 * 109,43 ± 7,48 *
34,45 ± 3,40 3,18 ± 0,13 * 0,64 ± 0,02 *

7-а доба 368,7 ± 41,7 * 2274,2 ± 571,4 * 45,63±3,07 * 99,39 ± 6,01 *
29,25 ± 3,30 3,42 ± 0,12 * 0,51 ± 0,021 *

21-а доба 353,9 ± 39,7 1801,6 ± 617,4 * 39,79±2,31 * 91,33 ± 4,16 *
27,73 ± 2,24 * 3,29 ± 0,14 * 0,31 ± 0,02 *

Тяжкий ступінь

1-а доба 342,4 ± 34,1 2482,4 ± 783,1 * 73,26±2,18 * 61,58 ± 6,11 * 24,17
± 1,82 * 2,54 ± 0,15 * 0,72 ± 0,03 *

7-а доба 247,2 ± 77,3 * 2660,7 ± 534,4 * 69,14±2,54 * 67,34 ± 4,63 *
22,54 ± 1,43 * 2,99 ± 0,3 * 0,64 ± 0,032 *

21-а доба 251,3 ± 43,5 2539,1 ± 691,3 * 48,92±3,01 * 64,42 ± 4,26 *
25,56 ± 2,56 * 2,52 ± 0,12 * 0,42 ± 0,02 *

Украй тяжкий стан

1-а доба 327,3 ± 38,8 2487,8 ± 648,4 * 124,24±4,61 * 27,42 ± 2,63 * 9,11
± 1,26 * 3,01 ± 0,01 * 0,83 ± 0,05 *

7-а доба 287,4 ± 40,6 2674,3 ± 612,9 * 144,36±5,93 * 30,14 ± 1,94 * 9,34
± 2,15 * 3,22 ± 0,11 * 0,79 ± 0,04 *

21-а доба 293,8 ± 49,1 2796,9 ± 711,3 * 139,39±5,62 * 32,35 ± 2,12 *
13,81 ± 2,19 * 2,33 ± 0,12 0,63 ± 0,06 *

Контроль 315,5 ± 29,5 779,2 ± 213,69 57,14 ± 2,13 73,01 ± 2,32 31,62 ±
1,26 2,31 ± 0,04 0,11 ± 0,02

* — p < 0,05 по відношенню до контрольної групи При ішемічному інсульті у вертебро-базилярному басейні був відмічене найбільше збільшення вмісту ДК на 7-й день захворювання, більш виражене підвищення рівня МДА в першу добу ішемічного інсульту, найнижчий вміст в крові SH-груп і глутатіону, гіпераспартатемія в 1-ий, 7-ий дні захворювання (у 1,28 і 1,57 раза вище, ніж в контролі відповідно), найбільший рівень глутамату на 7-ий день захворювання та зниження змісту ГАМК крові у всі терміни обстеження. Таблиця 2 Показники кінетики індукованої хемілюмінесценції у хворих з ішемічним інсультом залежно від ступеня тяжкості захворювання Амплітуда “швидкого” спалаху, імп/с Коефі-цієнт загасання, ум. од. Ахл, імп V, ум. од. ПП, с I, ум. од. Відносно задовільний стан 1-а доба 34707,5 ± 5930,5 * 1,74 ± 0,15 * 3912,8 ± 619,8 * 1,93 ± 0,32 ** 22,17 ± 3,6* 44947,3 ± 7631 * 7-а доба 35623,1 ± 6922,1 * 1,69 ± 0,1 * 2472,3 ± 513,8 ** 1,72 ± 0,21 ** 21,03 ± 2,8 ** 36614,4 ± 5314,5* 21-а доба 24675,2 ± 5763,7 * 1,49 ± 0,06 1998,7 ± 426,5 ** 1,16 ± 0,34 * 18,7 ± 2,2* 31945,1 ± 6342,3* Середній ступінь тяжкості 1-а доба 34573,8 ± 5967,1 * 1,64 ± 0,07 * 4420,8 ± 571,8 ** 1,62 ± 0,51* 26,3 ± 2,44 ** 81878,2 ± 5111,3 ** 7-а доба 47769,9 ± 4463,3 * 1,78 ± 0,07 * 3947,5 ± 469,4* 1,34 ± 0,63* 24,9 ± 3,01 ** 73352,6 ±4577,4 ** 21-а доба 29119,6 ± 6217,3 * 1,68 ± 0,09 * 3017,7 ± 371,1 ** 1,01 ± 0,42 ** 22,7 ± 2,2* 67823,4 ± 4831,2 ** Тяжкий ступінь 1-а доба 33923,4 ± 3831,5 * 1,50 ± 0,06 3635,8 ± 412,1 * 1,32 ± 0,64* 27,2 ± 3,1 ** 74919,5±7356,1 ** 7-а доба 32231,8 ± 5751,1 * 1,41 ± 0,07 * 3939,7 ± 569,1 ** 0,99 ± 0,38 ** 31,8 ± 4,4 ** 126547,6±11833,4 ** 21-а доба 30446,2 ± 3694,3 * 1,33 ± 0,1 * 3647,7 ± 426,5 ** 0,97 ± 0,35 ** 29,7 ± 2,8 ** 119458,7 ± 8553,8 ** Украй тяжкий стан 1-а доба 34996,5 ± 6133,2 * 1,48 ± 1,1 3812,7 ± 432,5 ** 1,12 ± 0,36* 27,9 ± 2,7 ** 94977,1 ± 8361,3 ** 7-а доба 36143,4 ± 4387,4 * 1,42 ± 0,08 4394,7 ± 512,9 ** 0,97 ± 0,31 ** 29,6 ± 3,1 ** 134106,7 ± 7995,8 ** 21-а доба 38352,2 ± 6325,1 * 1,29 ± 0,05 * 4612,8 ± 499,6 ** 0,97 ± 0,39 ** 31,1 ± 2,7 ** 119435,5 ± 7548,9 ** Контроль 15068,1 ± 739,9 1,51 ± 0,04 2536,1 ± 367,4 1,5 ± 0,2 20,1± 2,8 32291,7 ± 8241,1 * - p < 0,05 по відношенню до контрольної групи На фоні терапії, що проводилася, в усіх обстежених хворих вже на 7-у добу захворювання спостерігалося поліпшення загального стану, регрес загальномозкової та осередкової симптоматики. Позитивні зміни неврологічного статусу на 21-у добу ішемічного інсульту у хворих в групі А спостерігалися в 64% випадків, негативні – в 9%, без змін – в 27%; у групі В позитивна динаміка спостерігалася у 76% хворих, негативна – у 6%, без змін – у 18%. При цьому хворі відзначали зменшення інтенсивності головного болю (39% і 48% хворих в групах А і В відповідно), запаморочення (31% і 38% хворих), збільшувалася рухова активність (23% і 36% обстежених), зменшувалися чутливі порушення (34% і 40% осіб), порушення черепно-мозкової іннервації (29% і 46% хворих) та вираженість вестибулярної (27% і 40% пацієнтів) симптоматики. Нейрофізіологічне дослідження встановило на 7-у добу ішемічного інсульту поліпшення патерну ЕЕГ у порівнянні з показниками у першу добу захворювання у 43,5% і 59,7% хворих, на 21-у добу – у 79,4% і 91,6% хворих груп А і В відповідно. Разом з тим у 41,2% і 34,7% хворих з ішемічним інсультом тяжкого ступеня в групах А та В відповідно фокальні зміни зберігалися упродовж усього гострого періоду захворювання, що корелювало з формуванням стійкого осередкового дефекту в неврологічному статусі. За даними КТ і МРТ головного мозку позитивна динаміка у вигляді зменшення вогнища ішемічного інсульту на 21-й день захворювання відмічена у 56,7% і 61,8% хворих груп А і В відповідно. Під впливом терапії у всіх обстежених хворих вже на 7-у добу спостерігалася позитивна динаміка вільнорадикальних процесів у вигляді зниження вмісту про-оксидантів в крові, яка на 21-у добу набувала достовірного характеру - зниження рівня ДК на 22,6% і 45,01%; МДА на 15% і 37,4%; спонтанної на 13,8% і 31% і індукованої хемілюмінесценції на 27,7% і 50,6% по відношенню до показника в першу добу в групах А і В відповідно. Динаміка вмісту показників АОС на фоні терапії свідчила про стиму-ляцію резервів антиоксидантного захисту – підвищення рівня на 21-у добу глутатіону, активності каталази та пероксидази більш виражене у хворих в групі В (рисунок). При аналізі показників вмісту НАК у крові хворих з ішемічним інсультом в гострому періоді залежно від терапії, що проводилася, було відмічено, що у всіх обстежених хворих до 21-ї доби захворювання спостерігалося зниження рівня збудливих амінокислот – аспартату та глутамату і підвищення рівня ГАМК в крові щодо показників в перший день захворювання. У хворих в групі В, яким, крім традиційної терапії, призначалися семакс і актовегін, позитивна тенденція до підвищення рівня гальмівної амінокислоти (ГАМК) на сьому добу хвороби до 21-го дня захворювання набувала достовірної значущості та перевищувала аналогічний показник в першу добу на 26,5% (p < 0,01). Аналогічна динаміка спостерігалася щодо співвідношення глутамат/ГАМК, що пов'язано з більш вираженими змінами під впливом терапії вмісту ГАМК порівняно з глутаматом у крові хворих з ішемічним інсультом. На 21-у добу хвороби в обстеженних хворих показник співвідношення глутамат/ГАМК знижувався на 7,8% (p > 0,05) та 28,1% (p < 0,01) в групах А та В відповідно. При цьому даний показник у хворих групи В досягав показників контрольної групи. Рисунок. Динаміка оксидантного та біоенергетичного гомеостазу у хворих з ішемічним інсультом в ході лікування. Таким чином, використання в комбінації з базисною терапією препаратів нейрометаболічої, антиоксидантної, мембраностабілізуючої дії сприяло більш вираженим позитивним змінам структурно-функціонального стану головного мозку, поліпшенню біоенергетичних процесів, процесів ВРО ліпідів і вмісту НАК в крові, що підтверджувало важливість комплексного лікування хворих в гострому періоді ішемічного інсульту. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового задавдання по вивченню стану оксидантного, нейромедіаторного та біоенергетичного гомеостазу в гострому періоді ішемічного інсульту різного ступеня тяжкості в процесі розробленої та патогенетично обґрунтованої лікувальної тактики. При комплексному клініко-інструментальному обстеженні виявлений тяжкий перебіг гострої церебральної ішемії у хворих з лівопівкульовою та стовбуровою локалізацією вогнища. Несприятливою прогностичною ознакою у хворих з ішемічним інсультом тяжкого та вкрай тяжкого ступеня була стійка повільнохвильова дельта- і тета-активність на фоні низькоамплітудної ЕЕГ. Вираженість УЗДГ-патернів у вигляді асиметрії мозкового кровотоку і ознак одно- й двосторонніх стенозів знаходилася в прямо пропорційній залежності від ступеня тяжкості ішемічного інсульту. У всі терміни спостереження, починаючи з першої доби, у хворих з ішемічним інсультом спостерігалося порушення процесів ВРО ліпідів із збільшенням вмісту прооксидантів (підвищення рівнів ДК на 118,1% і МДА на 57,7%). Була виявлена прямопропорційна залежність між тяжкістю стану хворих та рівнем ДК і зворотнопропорційна залежність між вмістом МДА і ступенем тяжкості хворих. У всіх хворих з гострою церебральною ішемією антиокислювальний захист здійснювався переважно за рахунок ферментативної ланки АОС (підвищення активності пероксидази) і був більш виражений у хворих у відносно задовільному стані. При тяжкому та вкрай тяжкому ступені ішемічного інсульту в першу добу захворювання була виявлена помірна активація ферментативних резервів антиоксидантної системи (підвищення активності пероксидази на 55,3% і 6,8% відповідно) з прогресуючим зниженням її активності до 21-ї доби, що було прогностично несприятливою ознакою. У всіх хворих з ішемічним інсультом хемілюмінесцентним методом виявлена активація первинних вільнорадикальних процесів у першу добу гострої церебральної ішемії, про що свідчило підвищення спонтанної та Н2О2-індукованної ХЛ в 2,5 і в 2,7 рази відповідно. До 21-ї доби захворювання у хворих з відносно задовільним станом і станом середньої тяжкості спостерігалося зниження вираженості процесів ВРО ліпідів, а у хворих з тяжким та вкрай тяжким станом – їх прогресивне зростання, що свідчило про виснаження захисних резервів організму. Оцінка кінетики Fe-індукованої ХЛ виявила у першу добу гострої церебральної ішемії дисбаланс про- і антиоксидантної систем, про що свідчило підвищення розрахункового інтегрального показника в 1,4; 2,5; 2,3 і 2,9 рази у хворих з відносно задовільним, середньотяжким, тяжким та вкрай тяжким станом відповідно. Несприятливою прогностичною ознакою стало подальше підвищення розрахункового інтегрального показника на 21-у добу ішемічного інсульту в 1,3 і 1,6 раза щодо показника у 1-у добу захворювання, що спостерігалося у хворих з тяжким та вкрай тяжким станом відповідно. У всіх хворих з ішемічним інсультом було виявлено порушення рівнів нейромедіаторних амінокислот (аспартату, глутамату, ГАМК) у всі терміни дослідження. Показником дисбалансу збудливих і гальмівних НАК при гострій церебральній ішемії стало підвищення співвідношення глутамат/ГАМК в 1,5; 1,2 та 1,4 раза у хворих з середньотяжким, тяжким та вкрай тяжким станом відповідно. При дослідженні ядерно-клітинного потенціалу встановлено зворотнопропорційну залежність між тяжкістю гострої церебральної ішемії і відсотком електронегативності ядер клітин букального епітелію. Виявлено зниження показника відсотка ЕНЯ букального епітелію у хворих з ішемічним інсультом на 69%, 56% і 29% в 1-у, 7-у і 21-у добу відповідно, що свідчило про стійке порушення гомеостазу і біоенергетичних процесів і погіршенні загального стану організму. Застосування комплексу препаратів нейрометаболічної, антиоксидантної та антигіпоксантної дії (10% розчин актовегіну і 1% розчин семаксу) сприяло прискоренню регресу неврологічної симптоматики, поліпшенню стану оксидантного і біоенергетичного гомеостазу, що було більш виражено у хворих з відносно задовільним станом та станом середнього ступеня тяжкості. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Хворим з ішемічним інсультом при дослідженні оксидантного гомеостазу рекомендовано використовувати метод Н2О2-індукованої хемілюмінесценції, що є найбільш інформативним щодо визначення стану первинних вільнорадикальних процесів. Для визначення збалансованості оксидантно-антиоксидантної системи у хворих з ішемічним інсультом доцільно вивчати кінетику залізо-індукованої хемілюмінесценції з обчисленням інтегрального показника. Для комплексної оцінки стану біоенергетичного метаболізму та фізичного стану організму у хворих з ішемічним інсультом рекомендовано вивчення електронегативності ядер клітин букального епітелію з обчисленням інтегрального показника за формулою IЕНЯ = ЕНЯзд – ЕНЯх / ЕНЯзд, що має важливе прогностичне значення. Ураховуючи отримані дані про патогенетичну роль порушень оксидантно-антиоксидантної системи та біоенергетичного гомеостазу у розвитку стійкої мембранної патології, доцільним є використання в комплексі лікування хворих з ішемічним інсультом в гострому періоді препаратів нейрометаболічної, нейропротекторної, антиоксидантної та мембраностабілізуючої дії (актовегін – 10% по 250 мл в/в повільно протягом 7-ми діб, потім по 600 мг на добу перорально протягом 1-го місяця; семакс – 12 мг на добу, по 3 краплі 1% розчину у кожний носовий хід 4 рази на добу протягом 7 днів, при гарній переносимості до 1-го місяця). ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЇ ДИСЕРТАЦІЇ Григорова І.А., Наврузов М.Б. Динаміка показників оксидантного гомеостазу в процесі лікування ішемічного інсульту в гострому періоді // Український вісник психоневрології. – 2005. – том 13, вип. 1(42). – С. 14–16. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, визначення мети, розробка плану, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Григорова И.А., Дубовская С.С., Наврузов М.Б. Динамика показателей оксидантно-антиоксидантной системы и состояние ферментативной активности у больных в остром периоде церебрального ишемического инсульта // Медицина сегодня и завтра. – 2004. - № 1. - С. 148-152. (Внесок дисертанта – збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Григорова И.А., Наврузов М.Б., Колупаева Т.В. Оценка эффективности лечения больных с острой церебральной ишемией по показателю электроотрицательности ядер клеток буккального эпителия // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Дике Поле, 2004. – Вип.66 (1). – С. 30-35. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, визначення мети, збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Григорова І.А., Наврузов М.Б. Кінетика Fe2+-індукованої хемілюмінесценції у хворих з гострою церебральною ішемією // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб. научн. тр. – К.:НМУ, 2004. – Вип.2. – С. 50-54. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, визначення мети, розробка плану, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Наврузов М.Б. Состояние свободнорадикальных процессов в остром периоде ишемического инсульта // Медицина сегодня и завтра. – 2004. - № 3. - С. 64-68. Дубовская С.С., Наврузов М.Б. Биоэнергетические и метаболические изменения у больных с острой церебральной ишемией // Медицина сегодня и завтра. – 2003. - № 3. - С. 140-144. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку). Дубовская С.С., Наврузов М.Б. Динамика изменений аминокислотного обмена, ферментативной активности, оксидантно-антиоксидантной системы у больных в остром периоде церебрального ишемического инсульта // International Journal on Іmmunorehabilitation. – 2004. – Т.6, №1. – С. 175. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, визначення мети, розробка плану, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Пат. 70260 А, UA, МПК А 61В10/00. / ХДМУ, Григорова І.А., Наврузов М.Б., Абашин В.М. – 3. № ; Заявл. 31.12.03; Опубл. 15.09.04. Спосіб оцінки тяжкості перебігу ішемічного інсульта/. (Внесок дисертанта – збирання матеріалу, аналіз результатів). Григорова І.А., Товажнянська О.Л., Наврузов М.Б. Роль нейромедіаторних амінокислот у діагностиці ішемічного інсульту в гострому періоді на тлі артеріальної гіпертензії // Тези доп. науково-практичної конференції з міжнародною участю “Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії”. – Харків, 2004. – С. (Внесок дисертанта – збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Дубівська С.С., Наврузов М.Б. Методи дослідження хворих на ішемічний інсульт // Тези доп. III Науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. – Харків, 2003. – ч. II. – С. 71. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, визначення мети, збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). Наврузов М.Б. Динамика показателей оксидантно-антиоксидантной системы у больных в остром периоде церебрального ишемического инсульта // Зб. тез конференції молодих вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття”. - Харків: ХДМУ, 2004. – С. 166. Наврузов М.Б. Оценка биоэнергетического состояния у больных с ишемическим инсультом в остром периоде // Зб. тез науково-практичної конференції молодих вчених із міжнародною участю „Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні питання діагностики та лікування”. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 65-67. Наврузов М.Б. Стан оксидантно-антиоксидантної системи у хворих на ішемічний інсульт // Тези доп. науково-практичної конференції “Внесок молодих вчених в медичну науку”. – Харків: ХМАПО, 2003. – С. 43. Наврузов М.Б. Вплив низькомолекулярних гепариноїдів на синтез нейромедіаторів у гострому періоді ішемічного інсульту // Тези доп. II Національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України. – Харків, 2002. – Том 10, вип. 1(30). – С. 100-101. Наврузов М.Б. Вплив низькомолекулярного гепариноїда Клексана на синтез нейромедіаторів у гострому періоді ішемічного інсульту у хворих на артеріальну гіпертензію // Тези доп. міжнародної науково-практичної конференції “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”. – Харків. - 2002. – С. 175-176. Наврузов М.Б., Дубовская С.С. Клинико-биоэнергетические изменения у больных острой церебральной ишемией // Тези доп. конференції, присвяченої 40-річчю медико-біологічного факультету РДМУ. – Москва, 2004. - №3(34). – С. 173. (Внесок дисертанта – ініціація роботи, визначення мети, розробка плану, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку). АНОТАЦІЯ Наврузов М.Б. Оксидантно-антиоксидантний і біоенергетичний гомеостаз у хворих з ішемічним інсультом у ході лікування. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби – Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005. На основі комплексного клініко-параклінічного та біохіміко-біофізичного дослідження 127 хворих з ішемічним інсультом в гострому періоді розроблені критерії діагностики та прогнозування перебігу захворювання з урахуванням ЕЕГ-, УЗДГ- і КТ-показників, стану оксидантно-антиоксидантної системи й біоенергетичного гомеостазу. Доведено, що в умовах гострої церебральної ішемії спостерігається інтенсифікація ВРО ліпідів, накопичення первинних і вторинних продуктів ПОЛ, виснаження АОС, зміна пулу амінокислот з дисбалансом між збудливими й гальмівними НАК у бік переважання першої, що обумовлює важкість стану хворих. Виявлені біохімічні зрушення сприяють порушенню структурно-функціональної цілісності біомембран, зміні ядерно-мембранного потенціалу (зменшенню електронегативності ядер клітин), що свідчить про стійке порушення гомеостазу та біоенергетичних процесів, погіршення фізичного стану організму в цілому. Патогенетично обґрунтовано та доведено ефективність диференційованого застосування в гострому періоді ішемічного інсульту комплексу препаратів антиоксидантної, антигіпоксантної, мембраностабілізуючої дії (актовегін, семакс), що сприяло мінімізації неврологічного дефіциту і структурно-функціонально-метаболічних порушень. Ключові слова: ішемічний інсульт, оксидантно-антиоксидантна система, нейромедіаторні амінокислоти, біоенергетичний гомеостаз, лікування. АННОТАЦИЯ Наврузов М.Б. Оксидантно-антиоксидантный и биоэнергетический гомеостаз у больных с ишемическим инсультом в ходе лечения. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни – Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украини, Харьков, 2005. В основу работы положены результаты комплексного клинико-параклинического и биохимико-биофизического обследования 127 больных ИИ различной степени тяжести (30 человек в относительно удовлетворительном состоянии; 49 больных с состоянием средней тяжести; 35 человек в тяжелом состоянии и 13 больных в крайне тяжелом состоянии) в первые, седьмые и двадцать первые сутки заболевания. Клинико-инструментальное исследование выявило тесную положительную связь между тяжестью состояния больных и нарушением мозговой нейродинамики (снижение биоэлектрической активности, появление межполушарной асимметрии и очага патологической активности по данным ЭЭГ), гемодинамики (наличие межполушарной асимметрии мозгового кровотока, развитие одно- и двусторонних стенотических процессов по данным УЗДГ) и структурными изменениями мозга (наличие различных по величине очагов поражения по данным КТ и МРТ), что свидетельствовало о сложных структурно-фукнциональных связях, возникающих в условиях острой церебральной ишемии. Установлено, что сохраняющиеся к 21 суткам ИИ медленноволновая активность на фоне уплощенной ЭЭГ и вазоспазм со снижением скорости кровотока являлись прогностически критериями неблагоприятнного исхода заболевания. Изучение состояния оксидантно-антиоксидантной системы в первые сутки ИИ выявило усиление процессов СРО липидов с накоплением в крови прооксидантов, активацией первичных свободнорадикальных реакций (повышение интерсивности Н2О2-индуцированной ХЛ в 2,2; 2,8; 3,2; 3,2 раза у больных с относительно удовлетворительным, средне тяжелым, тяжелым и крайне тяжелым состоянием соответственно) и развитием дисбаланса про- и антиоксидантной систем (повышение расчетного интегрального показателя I Fe-индуцированной ХЛ в 1,4; 2,5; 2,3 и 2,9 раза соответственно). Выявленная мобилизация защитных антирадикальных резервов у больных в относительно удовлетворительном состоянии (повышение содержания SH-групп на 30,5%; активности Ка 39,4% и пероксидазы на 67%) способствовала активному торможению спонтанной цепной пероксидации и снижению к концу острого периода ИИ уровня прооксидантов в крови даже до нормальных величин (содержания МДА и интенсивности Fe-ИХЛ). При тяжелой и крайне тяжелой степени ишемического инсульта в первые сутки заболевания отмечалась несостоятельность антиоксидантной системы (снижение SH-групп на 14,2% и 36,9%, глутатиона на 22,4% и 55,2% соответственно), нарастающая к 21-м суткам. Это способствовало прогрессивному увеличению содержания в крови первичных и вторичных продуктов ПОЛ, усугублению дисбаланса системы СРО-АОС (повышение расчетного интегрального показателя I к 21 суткам ИИ в 1,3 и 1,6 раза, по отношению к 1 суткам заболевания) и являлось прогностически неблагоприятным признаком. На основании изучения состояния нейромедиаторных аминокислот показано, что у больных ИИ в относительно удовлетворительном состоянии возникает активация как возбуждающих (глутамат), так и тормозных (ГАМК) нейроаминокислот с сохранением их соотношения. У больных со средне тяжелым, тяжелым и крайне тяжелым состоянием возникает сдвиг в нейроаминокислотном спектре в сторону возбуждающих НАК (повышение соотношения глутамат/ГАМК в 1,5; 1,2 и 1,4 раза соответственно), что свидетельствует об истощении адаптационно-компенсаторных резервов организма. При исследовании ядерно-клеточного потенциала установлена обратно пропорциональная зависимость между тяжестью ИИ и процентом ЭОЯ. Выявлено снижение показателя процента ЭОЯ буккального эпителия у больныхИИ на 69%, 56% и 29% в 1, 7 и 21 сутки соответственно, что отражает стойкое нарушение гомеостаза и биоэнергетических процессов и ухудшение физического состояния организма. Получен положительный эффект применения в комплексе терапии больных ИИ дополнительно препаратов нейрометаболического, нейропротекторного и антиоксидантного действия (10% раствор актовегина и 1% раствор семакса). Разработанная терапия способствовала более раннему регрессу неврологической симптоматики, улучшению состояния оксидантного и биоэнергетического гомеостаза, замедлению скорости старения организма и улучшению исхода ИИ. Ключевые слова: ишемический инсульт, оксидантно-антиоксидантная система, нейромедиаторные аминокислоты, биоэнергетический гомеостаз, лечение SUMMARY Navruzov M.B. Oxidant-antioxidant and biopower homeostasis at patients with ischemic insult during the treatment. - the Manuscript. The dissertation on competition the candidate of medical sciences scientific degree on a speciality 14.01.15 - nervous diseases - Institute of neurology, psychiatry and narcology of AMS of Ukraine, Kharkov, 2005. On the basis of complex clinic-paraclinic and biochemical-biophysical research of 127 patients with Ischemic Stroke in the acute period criteria of diagnostics and forecasting of current of disease with account EEG-, USDG- and CТ-parameters, a condition of oxidant-antioxidant systems and a biopower homeostasis are developed. It is proved, that in conditions of a acute cerebral ischemia the Lipid Peroxidation, exhaustion Antioxidant System, change of amino acids pool with disbalance between stimu-lating and brake Neuro Amino Acids aside concerning prevalence of the first which caused weight of a condition of patients were observed intensification Free Radical Oxidation of lipids, accumulation initial and by-products. The revealed biochemical shifts promoted infringement of structurally functional integrity of biomembranes, change nucleo-membrane potential (reduction of electronegativity of nucleus of cells) that testified to proof infringement of a homeostasis and biopower processes, deterioration of a physical condition of an organism as a whole. Pathogenetic efficiency of the differentiated application in the acute period of an ischemic insult of a complex of preparations antioxidant, antihypoxant and membranestabilization actions is proved (actovegin, semaks), that promoted minimization of neurologic deficiency and structural-functional-metabolic infringements. Key words: an ischemic insult, oxidant-antioxidant system, neuromediator amino acids, a biopower homeostasis, treatment.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *