.

Неврологічні прояви ентеробіозу у дорослих (клініко-діагностична характеристика) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 2435
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Степанченко Костянтин Анатолійович

УДК 616.8:616.995.132

Неврологічні прояви ентеробіозу у дорослих (клініко-діагностична
характеристика)

14.01.15-нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент, Марченко Віра Григорівна, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри
невропатології та нейрохірургії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Волошина Наталія Петрівна, Інститут
неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу
нейроінфекцій та патології вегетативної нервової системи;

доктор медичних наук, професор Деменко Василь Дмитрович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
невропатології та дитячої неврології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П. Л. Шупика МОЗ України.

Захист відбудеться “2” червня 2004 р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 64.609.01 при Харківській медичній
академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків,
вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176,

м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розіслано “30” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої

ради, кандидат медичних наук, доцент В.Г. Марченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інфекційні ураження нервової системи представляють
одну із самих серйозних проблем у сучасній неврології, бо, незважаючи на
всі започатковані зусилля, епідеміологічна ситуація по ряду
інфекційно-паразитарних захворювань продовжує залишатися несприятливою,
особливо це стосується соціально орієнтованих хвороб (Безсонов А.С.,
1998; Возіанова Ж.І., 2000; Волошина Н.П., Тайцлін В.Й., 2002; Деменко
В.Д. 2000; Бодня К.І., Марченко В.Г., Благовещенська А.В., 2003).
Останнім часом посилився інтерес до питання про значення гельмінтів в
етіології ряду захворювань (Беєр С.А., 1997; Бобильова О.О., 2000; Бодня
К.І., Марченко В.Г., Благовещенська А.В., 2003; Кисельов В.С. і
співавт., 1997; Наркевич М.І. і співавт., 1991; Семенюк Е.І. і співавт.,
1991; Сергієв В.П. і співавт., 1990, 1991, 1992, 1997; Chaker E. et al,
1995; Hassan S.І., 1994). За сучасними оцінками ВООЗ, кожен четвертий
житель Землі уражений кишковими паразитами. Оцінка Всесвітнього Банку по
величині заподіюваного збитку ставить кишкові гельмінтози на 4 місце
серед усіх хвороб і травм людини (Сергієв В.П. і співавт., 1997).

Літературні дані показують, що гельмінти можуть викликати різноманітні
зміни організму, що знаходить і відповідне клінічне вираження (Астаф’єв
Б.А., 1991, 1998; Бодня К.І., 2002; Возіанова Ж.І., 2000; Озерецківська
Н.Н., 1997, 2000; Пішак В.П. і співавт., 2002; Gіlbert P., 1998). За
останні десятиліття накопичений різноманітний дуже цінний матеріал, як
клінічний, так і експериментальний, який показав, що гельмінти
викликають ураження не тільки органів, в яких вони безпосередньо
розташовуються, але при цьому може страждати весь організм, особливо ЦНС
(Астаф’єв Б.А., 1975; Найт Р., 1985; Lowіchіk A., Ruff A.J. 1995;
Moffіtt M.C., 1994; Nіkolіc S. et al, 1998).

Значення гельмінтозів, на жаль, недооцінюється населенням і багатьма
лікарями. Тим часом, факти показують, що в багатьох випадках паразити
являються або етіологічним фактором у розвитку ряду серйозних і тривалих
нервових захворювань, або істотно змінюють і погіршують перебіг багатьох
нервових хвороб (Грабовська В.П., 1962; Корнянський Г.П. і співавт., De
Graef M. et al, 2000; Kawajіrі M. et al, 2001).

Найбільш масовим гельмінтозом є ентеробіоз (Єлгандієва Н.К., Абдієв
Т.А., 2000; Мажилєнє О.К. і співавт., 1991; Маркін А.В., 1991; Сергієв
В.П. і співавт., 1997; Lohіya G.S. et al, 2000; Wu M.L. et al, 2000).
Турбує високий рівень захворюваності ентеробіозом, як серед дітей, так і
дорослих (Зубчук М.П., 1991; Федотова Г.П., 1999; Шульман Е.С., 1986). В
даний час не викликає сумнівів положення про те, що ентеробіоз, як і
інші гельмінтози, патологічно впливаючи на людей, має велике
медико-соціальне значення (Копанєв Ю.А., 2001; Лисенко А.Я. і співавт.,
1991; Маркін А.В., 1993; Шакаров А.Г., Вахабов Т.А., 2001). Поряд із
симптомами ураження внутрішніх органів, становлять інтерес і зміни
нервової системи, відзначені рядом авторів у хворих на ентеробіоз (Бодня
К.І. і співавт., Маркін А.В., 1996; Рафікова З.Б. і співавт., 2001;
Савченко Л.П., 1962, 1964; Яхонтов Б.В. і співавт., 1978; Devera R.,
2001).

Роботи, що стосуються питань впливу гостриків на організм людини, в
основному, обмежуються синдромами, що супроводжують соматичну патологію,
зокрема, захворювання шлунково-кишкового тракту, шкіри, імунологічні
порушення, торкаються ураження нервової системи мимохіть, не розкриваючи
всієї суті проблеми.

Доступні нам роботи, що стосуються безпосереднього ураження нервової
системи в результаті ентеробіозу, в основному, обмежуються дитячим
контингентом.

Таким чином, частота і характер неврологічних розладів, що виникають у
дорослих у результаті інвазії гостриками, методи їхнього раннього
виявлення і корекції вивчені далеко недостатньо. Все вищесказане й
обумовлює актуальність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова праця
виконана відповідно до комплексної програми Харківської медичної
академії післядипломної освіти “Клініко-патогенетичні особливості
паразитарних хвороб, як основа діагностики та лікування”, номер
держреєстрації: 0101U001866.

Ціль дослідження: підвищення ефективності ранньої діагностики та
лікувальних заходів у дорослих хворих на ентеробіоз із клінічними
проявами ураження нервової системи.

Задачі дослідження:

1. Визначити найбільш часті неврологічні синдроми в обстежених осіб.

2. Вивчити стан біоелектричної активності головного мозку і церебральної
гемодинаміки, показники варіабельності серцевого ритму, імунного статусу
у хворих на ентеробіоз.

3. Провести порівняльний аналіз клініко-неврологічних,
психофізіологічних, інструментальних показників у хворих з первинною і
повторною ентеробіозною інвазією до та після проведення курсу
специфічної терапії.

4. Обґрунтувати шляхи і способи корекції неврологічних порушень у хворих
на ентеробіоз.

Об’єкт дослідження: група чоловіків у віці від 18 до 24 років хворих на
ентеробіоз.

Предмет дослідження: клініко-параклінічні особливості ураження нервової
системи у хворих на ентеробіоз.

Методи дослідження: клініко-неврологічні – для оцінки неврологічного
статусу і, зокрема, стану вегетативної нервової системи;
нейропсихологічні – для виявлення порушень деяких вищих інтегративних
функцій ЦНС (пам’яті, уваги); інструментальні – електроенцефалографія
(ЕЕГ) для вивчення біоелектричної активності головного мозку,
реоенцефалографія (РЕГ) – для вивчення церебральної гемодинаміки,
варіабельність серцевого ритму (ВСР) – для оцінки стану вегетативного
гомеостазу; лабораторні – для оцінки показників імунного статусу;
математико-статистичні з обробкою всіх даних в основній і контрольній
групах.

Наукова новизна отриманих результатів. За допомогою комплексу сучасних
методів дослідження вперше визначені основні неврологічні синдроми, стан
біоелектричної активності мозку, церебральної гемодинаміки, проведений
аналіз варіабельності серцевого ритму, психофізіологічних процесів,
імунологічного статусу в дорослих хворих на ентеробіоз.

Встановлено взаємини між тривалістю ентеробіозної інвазії і
клініко-неврологічними, електрофізіологічними, психофізіологічними,
імунологічними показниками.

Вивчено динаміку клініко-параклінічних показників у дорослих з різною
тривалістю ентеробіозної інвазії після курсу специфічної терапії.

На основі результатів дослідження запропонована диференційована корекція
порушень нервової системи з урахуванням тривалості ентеробіозної
інвазії.

Практичне значення отриманих результатів. Знання про основні клінічні
синдроми, стан біоелектричної активності мозку, церебральної
гемодинаміки, показники варіабельності серцевого ритму,
психофізіологічних процесів, імунологічного статусу у дорослих хворих на
ентеробіоз мають значення для більш ранньої діагностики захворювання у
пацієнтів із клінічними проявами ураження нервової системи. Вчасно
проведена в амбулаторних умовах запропонована диференційована корекція
неврологічних порушень ентеробіозної інвазії, дозволить знизити
ймовірність розгорнутих клінічних форм патології.

Результати досліджень впроваджені в роботу неврологічних відділень МКЛ
№7, МКЛ №26, ЦКЛ №5 м. Харкова, ЦРЛ Роменського району Сумської області,
у навчальний процес кафедр невропатології та нейрохірургії, кафедри
невропатології і дитячої неврології, медичної паразитології та тропічних
захворювань Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Автором сформульовані мета і задачі дослідження,
проведений аналіз закордонної та вітчизняної наукової літератури,
патентно-інформаційний пошук, добір тематичних хворих. Автор
безпосередньо брав участь у клінічному обстеженні, електрофізіологічному
та лабораторному (імунологічному і паразитологічному) дослідженні.
Результати отриманих даних особисто оброблені методами математичної
статистики і згруповані в таблиці, малюнки. Самостійно проведений аналіз
результатів досліджень, обґрунтовані наукові висновки.

Апробація і впровадження результатів у практику. Матеріали дисертації
повідомлені й обговорені на ІІ Національному конгресі неврологів,
психіатрів і наркологів України з міжнародною участю “Психоневрологія
ХХІ сторіччя” (Харків, 2002), науково-практичній конференції неврологів
Харківської області і м. Харкова “Актуальні питання клінічної
неврології” (Харків, 2003), засіданні Харківського медичного товариства
(Харків, 2003), де автор нагороджений дипломом першого ступеня за кращу
наукову працю серед молодих учених.

Публікації. По темі кандидатської дисертації опубліковано 7 наукових
праць, з них 3 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 112
сторінках друкованого тексту. Дисертація складається з вступу, п’яти
розділів, висновків, ілюстрована 11 малюнками і 24 таблицями. Перелік
використаних літературних джерел містить 275 найменувань, у тому числі
119 латиницею.

Основний зміст дисертації

Матеріали та методи дослідження.

У дисертаційній роботі представлені матеріали комплексного обстеження
110 хворих на ентеробіоз, що склали основну групу. Як контроль обстежено
30 практично здорових осіб. Обстежені чоловіки курсанти Харківського
інституту військово-повітряних сил у віці від 18 до 24 років.

У ході дослідження було виділено дві групи хворих з різною тривалістю
ентеробіозної інвазії. В 1 групу з первинною ентеробіозною інвазією
ввійшло 75 курсантів. Другу групу з повторною інвазією гостриками склало
35 чоловік.

Усі хворі курсанти проходили ретельну медичну комісію при вступі до
інституту, що виключає наявність у них попередньо грубої соматичної та
неврологічної симптоматики. Жоден курсант, що ввійшов у досліджувані
групи, не був на обліку в лікарів фахівців з приводу хронічної патології
внутрішніх органів і нервової системи. В момент обстеження всі курсанти
вважалися клінічно здоровими і відвідували заняття в інституті.

Виходячи з мети і задач роботи, вивчений стан здоров’я хворих з
первинною і повторною ентеробіозною інвазією до та після проведення
курсу специфічної терапії вермоксом (мебендазолом) у разовій дозі 200 мг
(2 таб по 100 мг) після їжі: перший прийом (день 0), повторний прийом
(день 14), останній прийом (день 28) – курсова доза 600 мг. Після
проведення специфічної терапії у всіх хворих отримані негативні
результати аналізу на яйця гостриків.

Уніфікована методика дослідження містила в собі ретельний комплексний
клінічний аналіз у сполученні з інструментальними (кількісний аналіз і
топографічне картування ЕЕГ, РЕГ, дослідження ВСР) і лабораторними
(аналіз імунного статусу) методами дослідження

Неврологічний огляд складався з дослідження черепних нервів, рухової,
координаторної, чуттєвої, вегетативної систем, дослідження вищих
інтегративних функцій головного мозку, зокрема, пам’яті й уваги.

Дослідження стану вегетативної нервової системи проводилося в стані
спокою (фонові показники), при впливі на рефлексогенні зони (вегетативна
реактивність) і при проведенні фізичного навантаження (вегетативне
забезпечення діяльності), використовували запитальник і схему
дослідження для виявлення схованих вегетативних порушень (Вейн О. М.,
1991, 2000). Вегетативний тонус визначали за допомогою вегетативного
індексу Кердо, хвилинного об’єму крові (непрямі способи Лільє-Штрандера
і Цандера). Вегетативну реактивність визначали за допомогою проби
Даньіні-Ашнера, солярного рефлексу (Тома, Ру). Вегетативне забезпечення
діяльності – орто- і кліностатичними пробами.

Нейропсихологічне дослідження було спрямовано на виявлення порушень
деяких вищих інтегративних функцій головного мозку, включало вивчення
уваги та сенсомоторних реакцій за допомогою коректурної проби та
методики віднімання; дослідження пам’яті за методом запам’ятовування
серії з 10 слів.

Клініко-інструментальні дослідження включали: електроенцефалографію,
реоенцефалографію, дослідження варіабельності серцевого ритму по
визначених програмах.

Вивчали показники імунного статусу: основні популяції і субпопуляції
лімфоцитів периферичної крові (CD3+; CD4+; CD8+; CD19+) визначали з
використанням панелі моноклональных антитіл методом непрямої реакції
поверхневої імунофлюоресценції, відносну кількість 0-лімфоцитів
підраховували за формулою: % 0-лімфоцитів = =100 – (% CD3+ – % CD19+),
рівень циркулюючих імунних комплексів у сироватці периферичної крові
визначали спектрофотометричним методом, концентрацію імуноглобулінів
основних класів (A, G і M) – методом простої радіальної імунодифузії.
При дослідженні фагоцитарної функції нейтрофілів проводили облік
показників, що характеризують поглинальну (фагоцитарний індекс і
фагоцитарне число) і перетравлюючу (індекс завершеності фагоцитозу)
здатність нейтрофілів периферичної крові.

Діагноз ентеробіоз виставлявся у випадку хоча б одного позитивного
результату при триразовому обстеженні методом липкої стрічки (метод
Грехема). Для виключення інших гельмінтозів визначали наявність яєць
гельмінтів у фекаліях методом збагачення по Фюллеборну.

Статистична обробка проведена загальноприйнятими методами з обчисленням
відсотків, середніх значень і їхніх помилок з використанням комп’ютерних
програм Statgraphіcs Plus for Wіndows 2.1., Mіcrosoft Excel 2000. Для
порівняння вірогідності розходжень використовували критерій U
Вілкоксона-Манна-Уітні, Т (парний критерій Вілкоксона), критерій
кутового перетворення Фішера.

Результати власних досліджень, їх аналіз та обговорення.

Основні суб’єктивні симптоми у пацієнтів з ентеробіозом носили
астенічний та вегетативний характер. До них відносилися головний біль
(42,7%), зміна забарвлення (15,5%), пітливість (33,6%) і похолодання
і/або оніміння (25,5%) долонь і стоп, уртикарії (4,5%), нестійкість
настрою, дратівливість (28,2%), загальна слабість, швидка стомлюваність
(20,9%), зниження працездатності (19,1%), концентрації уваги (32,7%),
пам’яті (24,5%), порушення сну (30,9%), бруксизм (5,5%), відзначалося
також зниження апетиту (14,5%), перианальна сверблячка (14,5%).

Звертає увагу, що у хворих 2 групи були достовірно більш виражені, ніж у
1 групі, скарги на головний біль (відповідно 62,9% і 33,3%, р TH a .`?

a

A

Ae

i

B

D

l

рної формації, неспецифічні ядра таламуса, гіпокампова кола, тобто
утворення надсегментарного відділу ВНС, що забезпечують напруженість і
стійкість уваги. Ураження інтегративних систем мозку у даного
контингенту хворих підтвердилося не тільки при нейропсихологічному
тестуванні, але і при дослідженні їхнього вегетативного статусу,
вивченні ВСР, ЕЕГ.

При електроенцефалографічному дослідженні особлива увага приділялася
характеристикам ?-ритму, тому що по його параметрам можливе визначення
рівня активації ЦНС, стану кірково-підкіркових взаємодій.

Зміни на ЕЕГ у хворих на ентеробіоз свідчили про порушення
стовбурово-кіркових взаємин за рахунок дисфункції неспецифічних систем.

У хворих з первинною ентеробіозною інвазією, у порівнянні з контрольною
групою, відзначалося достовірне зниження амплітудних (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020