Морфологічні особливості селезінки після тимектомії та дії імунорегулюючих препаратів (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

Нужна Олена Костянтинівна

УДК: 591.441-089:615.275.4

Морфологічні особливості селезінки після тимектомії та дії
імунорегулюючих препаратів

(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Сімферополь – 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Селезінка є важливим периферійним органом імунної
системи, що виконує різноманітні імунологічні та не імунологічні функції
(Д.Є. Григоренко, 1998; М.Р. Сапін, 2003). Серед відомих — це виведення
антитіл після внутрішньовенного введення антигену, подальша
диференціація Т-лімфоцитів, гемостатична та гемолітична функції;
селезінка бере участь в обміні речовин, регулює діяльність кісткового
мозку (екстрамедулярне кровоутворення) та виконує депонування крові
(М.Е. Гуревич, 1987; V.N. Anisimov, 1992; В.Т. Антоненко, 1993; K.
Hogcvist, 1995; Л.М. Барановська, 2003).

У наш час найбільш вивченими з екзогенних чинників, які впливають на
селезінку, є гіпергравітація, підвищені м’язові навантаження, лазерне та
гамма-випромінювання, іонізуюча радіація, вплив нерадіоактивних та
радіоактивних хімічних речовин (П.М. Ларіонов, 1992; Ю.А. Гриневич,
1998; О.Н. Груздева, 1999; В.А. Левицький, 2002; І.Б. Краснов та
співавт., 2003).

Раніше проводилися роботи з вивчення впливу на селезінку таких
ендогенних чинників, як вплив гормонів та їх синтетичних аналогів, вплив
антигенів; були вивчені морфологічні зміни при атерогенезі та ін. (Д.Р.
Каулен, 1981; Е.А. Березина, 1984; П.В. Пигаревский, 1995; Н.А. Волошин
та співавт., 2002).

У осіб, які втратили селезінку після травми, або за умов деяких інших
причин, виникає підвищений ризик виникнення різноманітних бактеріальних
інфекцій та септичних ускладнень, що призводять до розвитку синдрому
„блискавичної постспленектомічної інфекції” з летальністю 60-80% (T.D
Yadav, 2002; Т.Л. Томусяк, М.В Зеляк, 2002; М.В. Тимербуланов, 2002;
Н.Н. Голобородько, 2003). Значне місце у клініці займають уроджені вади
селезінки (агенезія, аплазія, гіпоплазія, додаткова та блукаюча
селезінка), більшість з них виявляються у ранньому віці (K. Hogcvist,
1995; О.І. Тереховська, 2002; С.В. Прокопенко, Н.В. Белік, 2003).

В останній час спостерігається великий клінічний інтерес до
імунодефіцитних станів та аутоімунних захворювань, які зустрічаються з
кожним роком все частіше. Їх виникнення серед населення України
обумовлено погіршенням екологічної ситуації, наслідками аварії на ЧАЕС,
урбанізацією населення, розповсюдженістю „синдрому підвищеної втоми” та
ВІЛ-інфекції (Н.М. Грицай, А.А. Литвин, 1993; Г.Н. Драник, 1994; В.М.
Фролов, 1996).

Не викликає сумніву певний анатомо-функціональний взаємозв’язок між
нервовою, ендокринною та імунною системами. Протягом всього життя
взаємодія тиміко-лімфатичної та нейроендокринної системи вважається
основою гомеостазу. Відповідно зміни, що відбуваються у кожній із
вищевказаних систем у відповідь на порушення гомеостазу, призводять до
змін у інших системах та органах (O.K. Khemel’nitskii, 1993; R.F.
Calhoun, 1999).

Селезінка має виразну здібність до морфофункційних змін під впливом
різноманітних екзогенних та ендогенних чинників (С.А. Кащенко, 2004).

Таким чином, селезінка більше не може розглядатися як другорядний орган,
оскільки її нормальна функція сприяє утриманню повноцінної
життєдіяльності організму (Т.С Смирнова, 1993; М.Р. Сапін, 1997; T.
Abiko 1998).

Незважаючи на значну кількість анатомо-експериментальних робіт за даною
темою, досліджень вкрай недостатньо, особливо стосовно морфологічної
будови селезінки в умовах імунодефиціту, імуностимуляції та
імунокорекції. Все це обумовлює актуальність обраної теми. Метою
наукового дослідження є вивчання особливостей будови селезінки при
різноманітних умовах експерименту залежно від строків спостереження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень
Луганського державного медичного університету та є складовою частиною
науково–дослідницької теми кафедри анатомії людини „Особливості
морфогенезу кісткової, імунної та ендокринної систем під впливом
екологічних чинників”, номер державної реєстрації 0103U006652.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення морфологічних
особливостей будови селезінки у щурів репродуктивного віку після
тимектомії (модель імунодефіцитного стану) та введення тимогену та
декарису (за умов імуностимуляції та імунокорекції).

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі задачі:

Збудувати програмно–апаратний комплекс для гістоморфометричного
дослідження селезінки.

Вивчити морфофункціональні особливості селезінки статевозрілих щурів
після тимектомії.

Виявити морфологічні зміни селезінки після введення тимогену.

Визначити морфофункціональні особливості органа після введення декарису.

Вивчити морфофункціональні особливості будови селезінки після тимектомії
з подальшою корекцією тимогеном та декарисом.

З’ясувати ультраструктурні зміни клітин селезінки щурів
експериментальних та контрольних груп.

Встановити кореляційні зв’язки між різноманітними морфометричними
показниками селезінки та оцінити статистичну вірогідність впливу
факторів експерименту.

Об’єкт дослідження: морфобудова селезінки щурів статевозрілого віку в
умовах імунодефіциту, імуностимуляції та імунокорекції.

Предмет дослідження: морфологічні особливості селезінки після тимектомії
та дії імунорегулюючих препаратів.

Методи дослідження: органометричний – для вивчення морфологічних змін
селезінки на органному рівні, морфометричний – для вивчення змін
морфометричних показників селезінки щурів на тканинному рівні,
ультрамікроскопічний — для вивчення структур селезінки на клітинному
рівні, математичний аналіз з використанням методів кореляційного та
факторного аналізу – для визначення абсолютних величин досліджуваних
показників та характеру їх зв’язків з метою інтерпретації отриманих
результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на достатньому
експериментальному матеріалі вивчені органометричні та морфометричні
параметри селезінки щурів статевозрілого віку після тимектомії та
введення тимогену та декарису (за умов імуностимуляції та
імунокорекції). Виразність і спрямованість цих змін залежала від впливу
та тривалості експерименту. Вперше досліджена динаміка змін
ультрамікроскопічної будови білої та червоної пульпи селезінки після
тимектомії, введення тимогену та у контрольних групах тварин.
Встановлено кореляційні зв’язки між морфометричними показниками
селезінки, а також оцінена статистична достовірність впливу умов
проведеного експерименту. У дослідженні запропоновано і впроваджено
новий інструмент для препарування на селезінці „Пінцет” (деклараційний
патент України на винахід № 69763 А від 15.09.04., бюл. № 9). В ході
роботи був створений апаратно-програмний комплекс для стандартизованого
морфометричного дослідження гістологічних зрізів селезінки.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного
дослідження розширюють існуючі морфологічні дані щодо будови селезінки,
які існували до теперішнього часу в умовах змодельованого
імунодефіцитного стану, стимуляції та корекції імунної системи. Виявлені
зміни макро-, мікро- та ультрамікроструктури селезінки розширюють і
поглиблюють існуючі уявлення про механізми взаємодії між органами
імунної системи. Дана робота може бути основою для подальших клінічних
досліджень, розробки нових методів профілактики і лікування імунних
порушень. Отримані результати свідчать, що дія тимогену максимально
виражена на 7 добу після 10-ти добового курсу введення препарату, а
декарису — на 15 добу, та вони мають імунорегулюючий ефект на селезінку.
Це дає підставу для рекомендації їх для використання у клінічній
практиці імунологів, гематологів та терапевтів.

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі і
науково-дослідницькій роботі кафедр анатомії людини Донецького,
Ужгородського, Одеського, Сумського та Вінницького державних медичних
університетів, кафедри анатомії, оперативної хірургії та топографічної
анатомії і гістології Сумського державного університету, а також кафедр
оперативної хірургії та топографічної анатомії Тернопільської,
Буковинської та Дніпропетровської державних медичних академій.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційний
пошук та аналіз джерел літератури, окреслено мету та задачі, складений
план та проведено експериментальні морфологічні дослідження. Здобувачем
успішно вдосконалено проведення операції тимектомії, а також проведені
усі оперативні втручання та збір матеріалу. Самостійно проведено
органометричне дослідження, були виготовлені гістологічні препарати з
подальшим забарвленням, також проведено комп’ютерний морфометричний
аналіз гістологічних зрізів селезінки з подальшим статистичним
опрацюванням і обробкою отриманих результатів. Ультрамікроскопічне
дослідження отриманих препаратів селезінки проводили разом із
співпрацівниками лабораторії електронної мікроскопії Харківського НДІ
медичної радіології ім. С.П. Григор’єва. Інтерпретація отриманих
результатів, усі основні положення та висновки, які винесені на захист,
належать автору.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були
викладені й обговорені на V Міжнародному конгресі з інтегративної
антропології (Вінниця, 2004), V Українській конференції молодих вчених,
присвяченій пам’яті академіка Фролькіса (м. Київ, 2004), та на
конференції молодих вчених Луганського державного медичного університету
(Луганськ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, що
відображають основні результати дослідження. Серед них 8 публікацій
надрукованих у наукових профільних виданнях, рекомендованих ВАК України
(5 самостійних); 1 деклараційний патент України на винахід; 1 тези.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 211
сторінках друкованого тексту. Робота складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалу та методів дослідження, глав власних даних,
кореляційного та дисперсійного аналізу, обговорення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних
джерел, що складається з 270 найменувань (178 робіт вітчизняних авторів
та 92 – іноземних).

У роботі представлено 25 таблиць, 58 мікрофотографій та 14
електронограм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Експериментальне дослідження проведене
на 240 білих щурах статевозрілого віку з вагою 130-150 гр. Під час
експерименту лабораторні тварини утримувалися відповідно до положень
„Загальних етичних принципів на тваринах, затверджених першим
Національним конгресом з біоетики” (Київ, 2001). Усі тварини
розподілялись на п’ять серій відносно умов експерименту та тривалості
дослідження. Першу серію дослідження складали тварини I групи після
операції тимектомії (з повною екстракцією тимусу). Контролем були
тварини I К групи, котрим проводили всі етапи оперативного втручання,
крім видалення тимусу (таб. 1).

Таблиця 1

Розподілення тварин залежно від серії, групи та строків спостереження

Серії № №

групп Вплив на тварин Строки спостереження Разомо

1 доб. 7 доб. 15 доб. 30 доб.

1 I Тимектомія 6 6 6 6 24

I К Несправжня тимектомія 6 6 6 6 24

2 II Тимоген 6 6 6 6 24

II К Контроль до тимогену 6 6 6 6 24

3 III Декарис 6 6 6 6 24

III К Контроль до декарису 6 6 6 6 24

4 IV Тимектомія + тимоген 6 6 6 6 24

IV К Несправжня тимектомія

+ фізрозчин 6 6 6 6 24

5 V Тимектомія + декарис 6 6 6 6 24

V К Несправжня тимектомія

+фізрозчин 6 6 6 6 24

Другій серії тварин (II група) вводили препарат тимоген. Цей препарат
виробництва „Дніпрофарм” Україна П/96/158/6 вводився щурам щодня
протягом 10 діб внутрішньоочеревинно в дозі 1 мкг/кг маси тіла.
Контролем були тварини II К групи, котрим вводили фізіологічний розчин
натрію хлориду за тією ж схемою. Тварини третьої серії розподілялися на
2 групи. Третій групі тварин вводили декарис. Даний препарат виробництва
„Гедеон Ріхтер А.О.” Будапешт — Угорщина вводився щурам за допомогою
зонда у шлунок у дозі 1 мкг/кг маси тіла протягом 10 діб. Контролем були
тварини III К групи, яким вводили фізіологічний розчин за тією ж схемою.
Четверта серія тварин розподілялась на IV групу, тваринам якої була
проведена операція тимектомії з подальшою корекцією тимогеном, та IV К
групу тварин без видалення тимусу з подальшим введенням фізіологічного
розчину натрію хлориду. До п’ятої серії були віднесені V та V К
експериментальні групи, котрим було проведено операції справжньої та
несправжньої тимектомії, коректором для них були декарис та
фізіологічний розчин відповідно.

Щурів кожної групи розподіляли на підгрупи залежно від тривалості
спостереження (1, 7, 15, 30 доба).

Після закінчення термінів експерименту тварин декапітували під ефірним
наркозом. Виділяли за допомогою спеціального пінцета селезінку щурів,
препарували та проводили її макроскопічний аналіз. Вивчали такі
органометричні показники: довжину, ширину, товщину органа за допомогою
окуляра-мікрометра МОВ-1-15 ГОСТ 7865-56. Масу органа вимірювали на
аналітичних вагах ВЛА-200 з точністю до 1 мг. Проводку гістологічного
матеріалу здійснювали за стандартною схемою. Гістологічні зрізи
фарбували гематоксилін-еозином і азур- II- еозином та досліджували під
бінокулярним мікроскопом OLYMPUS C 3040- ADV і USMAD-3, за допомогою
цифрового фотоапарата OLYMPUS C-5050 (Японія) та комп’ютера ATHLON 2,2
ГГц. В цілому вивчалося 2160 полів зору. Цифрові зображення записували
на СD-диски, потім їх опрацьовували програмою „Morpholog”. Спочатку
кожне зображення приводилося до реального розміру за допомогою
каліброваного модуля. На зображенні визначали усі морфологічні структури
білої та червоної пульпи селезінки та автоматично проводили підрахування
морфометричних параметрів: вимірювалися загальна площа зріза селезінки,
білої та червоної пульпи, періартеріальних лимфоїдних піхв, загальна
площа та кількість лімфатичних вузликів та їх гермінативних центрів,
періартеріальної, мантійної та маргінальної зон. Розраховували
відсоткове відношення червоної та білої пульпи, лімфатичних вузликів,
також середню площу лімфатичних вузликів та відсоткове відношення
маргінальної зони від загальної площі білої пульпи.

Отримані дані опрацьовували за допомогою пакета статистичних програм,
проводили кореляційний та двофакторний аналізи.

Для електронно-мікроскопічного дослідження шматочки селезінки розміром
1 мм3 занурювали спочатку в глютаральдегідний фіксатор за Тарнавським на
24 години, потім – у 1% тетроксид осмію за Паладе на 1 годину. Після
дегідратації в етанолі зростаючої концентрації й абсолютному ацетоні
матеріал заливали сумішшю епоксидних смол (епон-аралдит). Полімеризацію
проводили протягом 36 годин при 60 С0. Ультратонкі зрізи виготовляли на
ультрамікротомі УМТП-4 Сумського ВО „Електрон” (Україна), контрастували
у розчині уралацетату і цітрату свинцю за Рейнольдсом і переглядали в
електронному мікроскопі ЕМ-125 з прискорючою напругою 75 кВ. Отриманий
матеріал документували у виді негативних та позитивних фотознімків.

Результати дослідження та їх аналіз. Під впливом умов експерименту
органометричні показники – довжина, ширина й об’єм селезінки щурів
змінювалися таким чином: у тварин в умовах вторинного імунодефіциту,
викликаного тимектомією, усі органометричні параметри селезінки
достовірно нижче контрольних значень на 2,08% — 6,3% (р<0,05), особливо значна різниця - на 7 добу спостереження. У групі тварин після 10 добового курсу введення тимогену спостерігається підвищення усіх органометричних показників селезінки. Відхилення від контрольних значень знаходяться на рівні 3,1% - 12,5% (р<0,05), максимально відрізняючись на 7 добу спостереження. У групі щурів, котрим вводили препарат декарис, спостерігається збільшення органометричних показників довжини, ширини та об’єму селезінки. Всі показники вірогідно вище контрольних на 1,4% – 11,3% (р<0,05), максимально відрізняються на 15 добу спостереження. У результаті корекції тимогеном наслідків тимектомії спостерігається збільшення органометричних показників, особливо на 7 добу спостереження відносно тварин, які не отримували коректор. Відхилення від контрольних значень становило 2,5% - 10,2% (р<0,05), особливо на 7 добу спостереження. У групі тварин після тимектомії з подальшою корекцією декарисом спостерігалось збільшення органометричних параметрів на 1,64%- 9,2% (р<0,05), які максимально відрізнялись на 15 добу спостереження. При морфологічному дослідженні на мікроскопічному рівні за допомогою програми “Morpholog” встановлено, що протягом усіх строків спостереження у тварин усіх піддослідних груп відбуваються зміни морфометричних параметрів селезінки. Вони мають прояви у змінах параметрів загальної площі білої та червоної пульпи, лімфатичних вузликів, гермінативних центрів, періартеріальних лимфоїдних піхв, періартеріальної, мантійної та крайової зон. Виявлені зміни відсоткових співвідношень білої та червоної пульпи, лімфатичних вузликів, мантійної зони до загальній площі білої пульпи, а також кількості лімфатичних вузликів та гермінативних центрів. Загальна площа періартеріальної зони селезінки у групі тварин після тимектомії нижче від контролю на 15,3 - 32,4%, найбільша різниця на 7 добу після операції, тому що в даній зоні за умов експерименту відбувається знижена диференціація Т-лімфоцитів у субпопуляції. Загальна площа гермінативних центрів у групах, яким вводили тимоген, вище контролю на 11,9 – 26,4%, особливо на 7 добу спостереження, тому що відбувається стимуляція проліфіративних процесів в органі. Загальна площа гермінативних центрів у групах, яким вводили декарис, вище контрольних значень на 8,1 – 15,7%, особливо на 15 добу спостереження. Загальна площа періартеріальної зони селезінки у групі тварин після тимектомії з подальшою корекцією тимогеном більше контролю на 5,9 – 10,2%, загальна площа мантійної зони перевищувала контрольні значення на 6,4 – 11,8%, особливо відрізняючись на 7 добу спостереження. Це дозволяє нам стверджувати, що введення тимогену знижує вплив негативних наслідків, обумовлених відсутністю тимусу. Це відображається у підвищенні розмірів вищевказаних показників. Загальна площа періартеріальної зони селезінки у групі тварин після тимектомії з подальшою корекцією декарисом вище, ніж у групах, які не приймали коректор, на 3,2 – 8,2%, загальна площа мантійної зони перевищувала контрольні значення на 4,6 – 9,8%, найбільш відрізняючись на 15 добу спостереження. p r t ? O 2 2 4 6 8 : < >

@

B

D

j

l

n

p

t

v

?

&

akd

H були статистично важливими факторами дослідження для загальної площі
білої пульпи, тому що вони перевищували верхню критичну межу (F
в.кр.=3,11).

Аналізуючи вплив умов дослідження на морфометричні показники, слід
відзначити, що введення тимогену більше впливає на загальну площу
лімфатичних вузликів, червоної пульпи та на загальну площу крайової зони
селезінки.

Після проведеної операції тимектомії на ультрамікроскопічному рівні на 7
добу спостереження на прицільних знімках у білій пульпі селезінки
статевозрілих щурів визначається клітинний „хаос”. Ядра лімфоцитів
гермінативних центрів неправильної форми, невеликі, світлі, з нечіткими
контурами, іноді навіть пікнотичними. Їх каріолема має вип’ячування.
Хроматин у ядрі розташований нерівномірно. Цитоплазма лімфоцитів має
велику кількість вакуолей. Цистерни комплексу Гольджи та профілі
гранулярної ендоплазматичної сітки значно розширені. Це є свідченням
затримки в них білка, який або посилено синтезується, що малоймовірно,
або погано виводиться. Лімфоцити не активні, тому, що відсутній сигнал
із тимусу. Навколо можна побачити великі кулясті вакуолі та ретикулярні
волокна, також значне зростання сполучної тканини. Наявність
гетерохроматину, зниження кількості пор, підвищення кількості зв’язаних
та вільних рибосом, можуть свідчити про зниження білковопродукуючої
функції в умовах вторинного імунодефіціту.

Періартеріальна зона містить лімфоцити, еритроцити та відростки
ретикулярних клітин. Ядра лімфоцитів крупні, з вузькою смугою
гетерохроматину впродовж каріолеми. Ядерна оболонка має інвагінації.
Їхня цитоплазма об’ємна, світла, з нечіткими органелами та мілкими
вакуолями. Плазмолема має звитий вигляд та включає піноцитозні пухирці.
У даній зоні знаходяться еритроцити, тому що вони виходять з
кровоносного русла. Вони некрупні та мають нечіткий контур. Навколо
можемо бачити відростки ретикулярних клітин.

Електронна мікроскопія підтверджує, що структурною основою червоної
пульпи є сітка з ретикулярних волокон, яка безперервно продовжується у
колагенові волокна трабекул. Крім ретикулярних клітин та макрофагів,
червона пульпа має у великому відносному співвідношенні формівні
елементи крові: еритроцити, лімфоцити, а також плазматичні клітини. У
даній зоні спостерігається велика кількість еритроцитів, макрофагів, яки
розташовані впродовж синусоїдів селезінки. Відживаючі еритроцити, за
умов експерименту, фагоцитуються макрофагами, які знаходяться у
субстанції пульпи. Макрофаги червоної пульпи активні, їх мітохондрії з
чіткими кристами та мілкозернинним матриксом. Межа між білою та червоною
пульпою не чітка, розвинута.

На 7 добу після закінчення введення препарату тимогену в селезінці щурів
спостерігаються зміни тонкої структури білої та червоної пульпи органа.
У гермінативних центрах лімфатичних вузликів білої пульпи переважають
функціонально активні, середні лімфоцити зі світлими ядрами та чіткою
формою. В ядрах лімфоцитів розташований еухроматин. Цитоплазма
лімфоцитів містить чисельні гранули та органели: мітохондрії кулясті з
гарно розвинутими кристами та електронопрозорим мітохондріальним
матриксом, помірна кількість лізосом, комплекс Гольджи з розширеними
ламелами із цистернами та пухирцями, які окантовані біомембраною. Можемо
спостерігати у білій пульпі фігури мітозу клітин. У мантійній зоні
спостерігаються ознаки трансформації лімфоцитів у плазматичні клітини,
ядра котрих мають кулястий вигляд з ділянками деконденсованого хроматину
у каріоплазмі. Цитоплазма плазматичних клітин містить велику кількість
органел. Особливо привертає увагу гранулярна ендоплазматична сітка з
великими цистернами, канальцями, рибосомами та вакуолями, які заповнені
субстанцією білкового походження. Мітохондрії у цитоплазмі плазматичних
клітин з розвинутими кристами та світлим електронопрозорим матриксом,
комплекс Гольджи з розширеними ламелами.

У червоній пульпі селезінки щурів статевозрілого віку на 7 добу
спостереження після введення тваринам тимогену збільшується кількість
макрофагів, еритроцитів, гранул. У кількісному відношенні серед клітин
червоної пульпи переважають еритроцити. Макрофаги цієї зони достатньо
активні, їх цитоплазма утримує утилізовані клітини. Спостерігаються
відростки ретикулярних клітин між еритроцитами, макрофагами,
лімфоцитами, тому що це є каркас паренхіми селезінки. Межа між червоною
та білою пульпою селезінки чітка, рівна. Ультрабудова клітин свідчить
про підвищену функціональну активність селезінки: наявність еухроматину,
підвищена кількість пор клітинних мембран та наявність розвинутої
гладкої ендоплазматичної сітки можуть свідчити про підвищену
білковопродукуючу функцію органа.

На 30-ту добу після закінчення введення тимогену при
ультрамікроскопічному дослідженні спостерігається поліморфна картина.
Клітинний зміст білої пульпи представлено лімфоцитами, нейтрофілами,
макрофагами, еритроцитами та ретикулярними волокнами. Спостерігається
збільшення середніх та малих лімфоцитів у гермінативних центрах. Їхні
ядра кулястої форми з невеликою кількістю ядерець та конденсованим
хроматином, цитоплазма має обмежену кількість органел. У мантійній зоні
представлені усі види клітин, серед них темні малі лімфоцити,
плазматичні клітини з розвинутими канальцями ендоплазматичної сітки,
еритроцити, навколо ми бачимо відростки ретикулярних клітин. У червоній
пульпі міститься значна кількість типових еритроцитів, які мають вигляд
без’ядерних, рівномірно забарвлених поліморфних клітин. Каркас паренхіми
селезінки виконано ретикулярними волокнами, котрі розташовані всюди.
Дана зона містить великі нейтрофіли із сегментованим ядром та зернистою
цитоплазмою. Деякі клітини білої та червоної пульпи мають
ультраструктуру, близьку до структури клітин у інтактних тварин.
Отримані дані електронномікроскопічного дослідження свідчать про
нормалізацію процесів у селезінці щурів на 30 добу спостереження.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача – вивчені
морфофункціональні особливості будови селезінки щурів статевозрілого
віку після тимектомії (модель імунодефіцитного стану), введення тимогену
та декарису (в умовах імуностимуляції), введення тимогену та декарису
після тимектомії (в умовах имунокорекції). Ступінь та наявність змін
залежать від строків спостереження та умов експерименту.

1. При вивченні морфологічних особливостей селезінки щурів після
тимектомії тварин усі органометричні показники селезінки були вірогідно
менше контрольних значень на 2,08%-6,3% (р<0,05). Загальна площа періартеріальної зони у тимектамованих тварин нижче контролю на 15,3- 32,4%, максимальна різниця - на 7 добу після операції. 2. У групі тварин після введення їм курсу тимогену відбувається збільшення усіх органометричних параметрів селезінки. Відхилення від контрольних значень на 3,1%-12,5% (р<0,05). Загальна площа гермінативних центрів лімфоїдних вузликів селезінки даної групи вище контролю на 11,9- 26,4%, найбільш виразні ці показники на 7 добу спостереження. 3. Після введення курсу декарису експериментальним тваринам нами встановлено збільшення довжини, товщини та об’єму селезінки на 1,4%- 11,3% (р<0,05). Загальна площа гермінативних центрів у даної групи тварин перевищувала контрольні значення на 8,1-15,7%, максимально відрізняючись на 15 добу спостереження. 4. У групі тварин, які приймали тимоген після проведеної тимектомії, спостерігалося збільшення усіх органометричних показників селезінки, особливо на 7 добу спостереження відносно групи тварин, які не приймали коректор, відхилення від контролю на 2,5%-10,2% (р<0,05). Загальна площа періартеріальної зони перевищувала контрольні значення на 5,9-10,2%, загальна площа мантійної зони мала відхилення від контролю на 6,4-11,8%, особливо на 7 добу спостереження. 5. Після проведеної корекції декарисом прооперованих тварин спостерігається збільшення усіх органометричних параметрів селезінки на 1,64%-9,2% (р<0,05), максимальна різниця - на 15 добу спостереження. Загальна площа періартеріальної зони перевищувала контрольні значення на 3,2-8,2%, загальна площа мантійної зони мала відхилення від контролю, збільшуючись на 4,6-9,8%, особливо на 15 добу спостереження. 6. Електронномікроскопічні зміни через 7 доб після тимектомії у періартеріальній зоні селезінки щурів проявляються через наявність дрібних лімфоцитів з нечіткими контурами. Наявність у ядрі лімфоцитів гетерохроматину, знижена кількість вільних та зв’язаних рибосом, знижена кількість пор клітинних мембран можуть опосередковано свідчити про знижену функціональну активність селезінки. На ультрамікроскопічному рівні на 7 добу після введення тимогену в гермінативних центрах лімфатичних вузликів селезінки переважають функціонально активні середні лімфоцити. Наявність у ядрі лімфоцитів еухроматину, збільшення кількості вільних та зв’язаних рибосом, збільшення пор, опосередковано свідчать про підвищення функціональної активності органа. 7. Відповідно до даних кореляційного аналізу, гістоморфометричні параметри загальної площі білої пульпи селезінки мають середній кореляційний зв’язок із загальною площею лімфатичних вузликів (r=0,40), загальною площею періартеріальної зони (r=0,50), загальною площею крайової (r=0,48) та мантійної зон (r=0,51). Встановлено кореляційний зв'язок між загальною площею білої пульпи з площею гермінативних центрів та площею періартеріальних лімфатичних піхв (r=0,30 и r=0,39 відповідно). За даними дисперсійного аналізу нами встановлено, що усі умови даного експерименту є статистично значущими факторами для морфометричних показників селезінки (F розрах.>F-верх. кр).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для отримання повної та об’єктивної оцінки стану імунокомпетентного
органа — селезінки лабораторних тварин необхідно використовувати
комплексне вивчення органометричних, морфометричних та
ультрамікроскопічних методів.

Імуностимулятори тимоген та декарис оптимізують морфофункціональні
показники лімфоїдної тканини селезінки тварин статевозрілого віку. Дія
тимогену відзначається на 7 добу спостереження після курсу введення
препарату, а дія декарису – на 15 добу після закінчення курсу введення.
Це дозволяє рекомендувати використання цих препаратів у осіб з
хронічними захворюваннями, пов’язаними зі змінами імунного статусу.

Отримані дані можуть бути рекомендовані для практики терапевтів,
імунологів, хірургів, гематологів при проведенні профілактики та
лікуванні пацієнтів, страждаючих на різноманітні форми захворювань,
пов’язаних з порушеннями імунного статусу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Нужная Е.К. Электронномикроскопическое строение селезёнки крыс,
перенесших тимэктомию в эксперименте // Український морфологічний
альманах. — 2003.- Т. 1, № 2.- С. 60-62.

Кащенко С.А., Нужная Е.К. Морфологические характеристики и методика
выделения селезёнки, тимуса и подмышечных лимфатических узлов у белых
лабораторных крыс // Проблеми екологічної та медичної генетики і
клінічної імунології: Зб. наук. праць.- Луганськ – Київ. — 2003. — Вип.
2 (48).- С. 64-69. (Здобувачем особисто проведено виділення селезінки,
аналіз джерел літератури та узагальнення отриманих результатів).

Ковешников В.Г., Лузин В.И., Маврич В.В., Кащенко С.А., Калиниченко
Ю.А., Ткаченко О.Я., Болгова Е.С., Овчаренко В.В., Нужная Е.К. Влияние
неблагоприятных экологических факторов на морфогенез костной,
эндокринной и иммунной систем на ранних этапах постнатального онтогенеза
// Проблеми остеології. — 2003.- Т 6, № 4. — С.72-73. (Автором особисто
описано розділ стосовно селезінки).

Нужная Е.К. Особенности динамики органометрических показателей селезёнки
половозрелых крыс при иммуннодефицитом состоянии, вызванном тимэктомией
// Український морфологічний альманах. — 2004. — Т. 2, № 1. — С. 59-61.

Коржан В.А., Нужная Е.К. Новый инструмент для препаровки тканей //
Український медичний альманах. — 2004. — Т 7, № 5 — С. 79-80.
(Здобувачем особисто проведено аналіз даних літератури, узагальнення
одержаних результатів та висновки).

Нужная Е.К. Электронномикроскопические изменения селезёнки в условиях
иммуностимуляции тимогеном // Український морфологічний альманах. —
2005.- Т. 3, № 2.- С. 60-65.

Нужная Е.К. Морфометрические изменения селезёнки половозрелых крыс после
введения им декариса // Український морфологічний альманах. — 2005. — Т.
3, № 3.- С. 71-74.

Нужная Е.К. Корреляционные связи гистоморфометрических параметров
селезёнки крыс репродуктивного возраста контрольных групп // Український
медичний альманах. — 2005.- Т 8, № 4. — С 136-140.

Пат. 69763 А Україна, А 61В17/30. Пінцет: Пат. 69763 А Україна,
А61В17/30/ В.А. Коржан; О.К. Нужна.- № 20031210845; Заявл. 01.12.03;
Опубл. 15.09.04, Бюл. № 9. — 2 с. (Автором особисто подано ідею
винаходу, виготовлено та удосконалено інструмент).

Ковешніков В.Г., Кащенко С.А., Болгова О.С., Овчаренко В.В., Нужна О.К.
Ультрабудова органів імунної та ендокринної системи в умовах
імуностимуляції // V Міжнародний конгрес з інтегративної антропології:
Зб. наук. праць. — Вінниця. — 2004.- № 2.- С.165-168. (Автором виконано
фрагмент стосовно селезінки).

Анотація

Нужна О.К. Морфологічні особливості селезінки після тимектомії та дії
імунорегулюючих препаратів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. — Кримський державний
медичний університет ім. С.І. Георгієвського, МОЗ України.- Сімферополь,
2006.

Дисертація присвячена вивченню морфології селезінки в нормі, після
тимектомії (модель імунодефіцитного стану), після введення тимогену та
декарису (модель імуностимуляції) та після тимектомії з подальшим
введенням тимогену та декарису (модель імунокорекції). Експериментальне
дослідження виконано на 240 білих щурах статевозрілого віку.

Вперше отримані дані, які характеризують морфофункціональні зміни
селезінки щурів під впливом тимектомії та введення тимогену та декарису
в умовах імуностимуляції та імунокорекції. Виразність та спрямованість
цих змін залежала від виду впливу та тривалості експерименту. Вперше
досліджена динаміка змін ультрамікроскопічної будови білої та червоної
пульпи селезінки після тимектомії, після введення тимогену та у
контрольних тварин.

Встановлено кореляційні залежності між досліджувальними параметрами та
визначена статистична вірогідність впливу умов експерименту на
морфометричні показники селезінки.

Ключові слова: селезінка, тимектомія, тимоген, декарис, морфометрія,
електронна мікроскопія, кореляційний та дисперсійний аналіз.

Аннотация

Нужная Е.К. Морфологические особенности селезёнки после тимэктомии и
действия иммуннорегулирующих препаратов.- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.01- нормальная анатомия.- Крымский государственный
медицинский университет им. С.И. Георгиевского, МЗ Украины.-
Симферополь, 2006.

Диссертация посвящена изучению морфологии селезёнки половозрелых крыс
после тимэктомии (модель иммунодефицитного состояния), после введения
тимогена и декариса (условия иммуностимуляции) и после тимэктомии с
последующей коррекцией тимогеном и декарисом (условия иммунокоррекции) и
в контрольних группах.

Экспериментальная робота проведена на 240 белых крысах самцах
репродуктивного возраста. Изучалась селезёнка с помощью органо-,
морфометрического и ультрамикроскопического методов исследования.
Статистическая обработка полученных данных проводилась с помощью
двуфакторного и корреляционного анализа.

В ходе исследования доказано, что в селезёнке происходит выраженная
морфофункциональная перестройка особенно после тимэктомии и введения
тимогена и декариса. Выраженность и степень этих изменений зависела от
сроков наблюдения. Показательными являлись 7-е сутки наблюдения в
группах тимэктомированных животных и получавших тимоген, и 15-е сутки
для группы животных, получавших декарис.

У тимэктомированных животных выявлены морфологические признаки снижения
функциональной активности за счет уменьшения всех органометрических
параметров селезёнки от контрольных значений на 2,08%-6,3% (р<0,05), а также за счет снижения общей площади периартериальной зоны в данной группе животных на 15,3-32,4%, максимально отличаясь на 7-е сутки после операции. В группах животных после введения 10-ти дневного курса тимогена наблюдается повышение функциональной активности селезёнки за счёт увеличения всех органометрических параметров селезёнки на 3,1%-12,5% (р<0,05) и общей площади герминативных центров, что выше контроля на 11,9-26,4%, особенно на 7-е сутки наблюдения. После проведения 10-ти дневного курса декариса подопытным животным нами выявлены данные, косвенно свидетельствующие о повышении функциональной активности органа за счёт увеличения органометрических параметров: длины, ширины и толщины селезёнки. Они превышали контрольные значения на 1,4%-11,3% (р<0,05), а также изменения общей площади герминативных центров на 8,1-15,7%, максимально отличаясь на 15-е сутки наблюдения. Ультраструктурные изменения селезёнки половозрелых крыс после перенесенной тимэктомии характеризуются большим количеством функционально неактивных лимфоцитов, со светлыми, неправильной формы ядрами и расширенными профилями гранулярной эндоплазматической сети. Полученные данные могут свидетельствовать о задержке выведения белка, так как отсутствует регулирующая функция тимуса, вследствие операции тимэктомии. После введения курса тимогена крысам на ультрамикроскопическом уровне в селезёнке преобладают функционально активные средние лимфоциты со светлыми ядрами, правильной формы. Гетерохроматин в них локализован по периферии ядра. Цитоплазма их обогащена гранулами. В цитоплазме лимфоцитов выявляются многочисленные органеллы: митохондрии округлые, с хорошо выраженными кристами, расширенные канальцы гранулярной эндоплазматической сети с цистернами и мешочками. Также в цитоплазме содержится умеренное количество лизосом и комплексов Гольджи с расширенными ламеллами. Все вышеуказанное может свидетельствовать о повышении функциональной активности селезёнки после введения крысам тимогена. На морфофункциональную активность селезёнки иммуностимуляция тимогеном, по данным факторного анализа, оказывает статистически значимое влияние. В условиях иммуномодуляции тимогеном, наблюдается обратная картина в динамике органометрических и морфометрических показателей. Согласно данным корреляционного анализа, выявлены несколько групп, связанных между собой морфометрических показателей селезёнки: 1) группа показателей, характеризующих органометрические показатели (r=0,48 - 0,57); 2) группа показателей, характеризующих макроморфометрические показатели (r=0,20-0,92); 3) группа взаимосвязанных органометрических и макроморфометрических показателей (r=0,18-0,57). Ключевые слова: селезёнка, тимэктомия, тимоген, декарис, морфометрия, электронная микроскопия, корреляционный, дисперсионный анализ. Annotation Nuzhnaja E.K. Morphological features of spleen under influence the thymectomy and application medicines for immunoregulation. – А manuscript. Dissertation for the candidate of medical sciences degree in spaciality 14.03.01 – normal anatomy - Crimea State Medical University, MPH.- Simpheropol, 2006. The dissertation is devoted to study the morphological structure of spleen control, under influence the thymectomy (models of immunodeficiency), after application of thymogenum and decaris (model of immunostimulation) and after thymectomy with application the thymogenum and decaris (model of immunocorrection). The experimental work has been carried out at 240 white reproductive age rats. For the first time data which characterize morphofunctional change in spleen of rats reproduction age under influence thymectomy, after application of thymogenum and decaris and after thymectomy with injections of thymogenum and decaris were received. Manifestation and orientation of these changes depended on kind of influence and duration of experiment. For the first time dynamics of changes ultramicroscopic structure of white and red pulp of the spleen after thymectomy, also at application the thymogenum, and at the control groups was investigated. The correlation between researched parameters was established and the statistical reliability of experiment was determined. Key words: spleen, thymectomy, thymogenum, decaris, morphometry, correlation dependences. PAGE 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *