Модель приватної практики в стоматології в період переходу до ринкових відносин (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

Кравченко Василь Віталійович

УДК: 614.2(477)(613. 31–083.98

Модель приватної практики в стоматології в період переходу до ринкових
відносин

14.02.03 – соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007 рік

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник:

— доктор медичних наук, професор Криштопа Борис Павлович, Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра
управління охороною здоров’я, професор.

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Корнацький Василь Михайлович,
Національний науковий центр „Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска
АМН України, завідувач наукового відділу медико-соціальних проблем
кардіології, головний лікар-заступник директора по клінічній роботі;

— доктор медичних наук, професор Рудень Василь Володимирович, Львівський
національний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач
кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я.

Захист відбудеться 26 жовтня 2007р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 Національної медичної академії
післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112,
м.Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я,
аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий 24 вересня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент Бугро В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження.

Подальше удосконалення системи медичного забезпечення населення України
в нових соціально-економічних умовах нерозривно пов’язано з
функціонуванням державних і недержавних форм підприємницької діяльності,
як комплексного і багатогранного соціально-економічного явища [Герзмава
О.Х., 1996; Лебедев А.А., Лисицин Ю.П., 1996; Неспрядько В.П., 1997;
Волков І., 2001; Кораблев В.Н., 2002; Величковский Б., 2002; Гук А.В.,
2002; Маршавін Ю.М., 2004].

Досвід деяких країн ближнього та далекого зарубіжжя щодо впливу ринкових
відносин на систему охорони здоров’я свідчить, що найбільш природньо в
них входить стоматологічна практика [Голухов Г.Н., Шиленко А.Ю., 1996;
Бояринцев Б.И., 1996; Леонтьев В.К., 1997; Мчелидзе Т.Ш., Гусев О.А.,
1999; Бутова В.Г., Власов Н.Н., 2000; Бесим Нури, 2002; Mindak M.T.,
1996; Nasser F.E., 1996], оскільки вона має найбільші світові
напрацювання стосовно надання платних послуг населенню незалежно від
існуючої в державі системи охорони здоров’я і довела свою спроможність
запропонувати при відповідній законодавчій базі економічно безпечний та
вигідний ринок стоматологічних послуг [Бояринцев Б.И., 1996; Леонтьев
В.К., 1997; Косенко К.М., 1999; Бутова В.Г., Власов Н.Н., 2000].

Наведене свідчить, що для України, яка визнана державою з ринковою
економікою (2007), актуальним стає розвиток медичних закладів
недержавної форми власності, зокрема, сектору стоматологічної допомоги,
питома вага якої в структурі загальної медичної допомоги досягає 15%
[Неспрядько В.П., 1997].

Однак розвиток недержавної медицини в Україні, який в останні роки
набуває стрімких темпів, не забезпечується достатнім нормативно-правовим
врегулюванням, моделюванням її діяльності, науково обгрунтованою
методикою ціноутворення, що для приватної стоматологічної практики є
особливо актуальним.

Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю
виконання основних напрямків Концепції реформування галузі охорони
здоров’я населення України (2000), одним з пріоритетних напрямків якої є
створення стоматологічних закладів недержавної форми власності, які в
умовах обмеженого бюджетного фінансування системи охорони здоров’я (4,2%
ВВП), в тому числі стоматологічної допомоги, покликані суттєво знизити
навантаження на державний бюджет, забезпечити поступовий перехід на
різні форми приватної стоматологічної допомоги [Косенко К.М., 1999;
Бесим Нури, 2002; Герасименко Н.Ф., Кузьмина Н.Б., Шиленко Ю.В., 2002;
Nuri B.In., Tragakes E., 2002; Organization and financing of health care
reform in countries of central and eastern Europe, Geneva: WHO, 2004;].

В той же час, числені вітчизняні дослідники [Неспрядько В.П., 1997;
Назар П.С., Рудика Л.П., 1998; Леонтьев В.К., 1999; Иванова О.Ю.,
Зацерковский А.В., 2000; Заблоцкий Я., 2001], наголошуючи на переваги
приватної стоматологічної практики, залишають поза увагою форми її
надання, розкриття з системних позицій їхньої багатопланової діяльності
та місця в загальній структурі стоматологічної допомоги населенню. При
цьому відсутні також поглибленні дослідження аналізу потреби та попиту
споживачів стоматологічних послуг в приватному секторі охорони здоров’я,
комплексу заходів по задоволенню потреб в них різних верств суспільства.

Суперечливість поглядів на функціонування приватної стоматологічної
практики є результатом відсутності науково обгрунтованої, доступної для
України в умовах ринкових відносин моделі їх функціонування.

Необхідність в таких умовах наукового обгрунтування моделі приватного
стоматологічного закладу для великого міста, спроможного функціонувати в
умовах жорсткої конкуренції на ринку стоматологічних послуг, при
невідповідності для України моделей аналогічних стоматологічних структур
економічно розвинутих країн [Caplan G.M., 1993; Brewster J.E., 1994;
Jager H.H.K., 1994; Peddermors G.M., 1995; Huglus D., Landay M., 1996;
George R.J., 1996], і обумовили актуальність даного дослідження,
визначили його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація є фрагментом планової науково–дослідної роботи кафедри
управління охороною здоров’я Національної медичної академії
післядипломної освіти ім. імені на тему: “Вивчення соціальних
детермінант популяційного здоров’я та управління ними” (№ державної
реєстрації науково-дослідних робіт 0105U000118.

Мета дослідження — наукове обгрунтування моделі приватного
стоматологічного закладу в умовах великого міста.

Завдання, обумовлені поставленою метою передбачали:

проведення аналізу стану, якості та економічних особливостей надання
стоматологічної допомоги бюджетними та недержавними стоматологічними
установами м. Києва; при централізовано-плановій формі господарювання та
в умовах приватної практики на підставі вивчення запропонованого
комплексу системних критеріїв оцінки.

виявлення основних принципових відмінностей у функціонуванні
стоматологічних закладів державної і приватної форм власності;

наукове обгрунтування концептуальних методологічних підходів до
організаційних основ функціонування приватної стоматологічної практики;

впровадження і виявлення ефективності запропонованої моделі приватної
практики на прикладі конкретного стоматологічного закладу м. Києва;

обгрунтування практичних рекомендацій до впровадження в систему охорони
здоров’я запропонованої моделі приватної практики в стоматології.

Об’єкт дослідження – типові бюджетні та приватні стоматологічні установи
м. Києва.

Предмет дослідження – матеріально-технічний стан, якість та економічні
особливості надання стоматологічної допомоги закладами державної і
недержавної форми власності.

Методи дослідження: системного підходу, анкетування, моделювання,
експертних оцінок, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в
Україні:

запропонований комплекс системних критеріїв оцінки функціонування
стоматологічних закладів м. Києва при централізовано-плановій формі
господарювання та в умовах приватної практики;

визначені основні принципові відмінності у функціонуванні
стоматологічних закладів державної і приватної форм власності;

обгрунтовані концептуальні методологічні підходи до функціонування
стоматологічних закладів недержавної форми власності;

науково обгрунтована, розроблена і впроваджена модель організаційної
побудови, управління та функціонування приватної стоматологічної
структури та визначені особливості її функціонування в умовах ринкових
відносин;

доведена ефективність функціонування запропонованої моделі приватної
стоматологічної структури недержавної форми власності на прикладі
приватного стоматологічного закладу м. Києва.

Теоретичне значення дослідження полягає в суттєвому доповненні теорії
соціальної медицини в частині обгрунтування становлення та розвитку
приватної медичної допомоги в Україні, зокрема, в галузі стоматологічних
послуг.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони стали
підставою для:

створення в м. Києві приватного стоматологічного закладу “Український
стоматологічний центр”;

розробки програми аналізу діяльності стоматологічних закладів різної
форми власності.

Отримані результати можуть бути використані для удосконалення чинного
законодавства щодо організації, управління та функціонування системи
державної та недержавної загальномедичної та стоматологічної практики.

Особистий внесок здобувача.

Автором особисто проведений інформаційний пошук і аналіз наукової
літератури за проблемою, самостійно розроблена програма та визначені
методи дослідження, проаналізований стан, якість та особливості
економічної діяльності досліджуваних об’єктів, виявлена громадська думка
населення та медичних працівників щодо діяльності державних та приватних
стоматологічних закладів, науково обгрунтовані концептуальні підходи та
запропонована функціонально-організаційна модель закладу приватної
стоматологічної практики, визначена її ефективність на прикладі
діяльності приватного стоматологічного закладу “Український
стоматологічний центр”, виконана статистична обробка та аналіз
напрацьованого матеріалу, проведене узагальнення результатів
дослідження, сформульовані основні висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації доповідались та обговорювались:

а) при розгляді закону “Про фінансування охорони здоров’я та медичне
страхування” (2005 рік);

б) на науково-практичних конференціях:

“Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров’я в Україні:
нові законодавчі ініціативи” (м.Київ, 27 лютого 2004 р.);

“Сучасні проблеми терапевтичної стоматології” (м.Київ, 25–26 березня
2004 р.).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 4 статті
(3 особисті) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 199 сторінках друкарського тексту (основний
зміст – 167 сторінок), складається з вступу, аналітичного огляду
літератури, п’яти розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел літератури, який містить 152 джерела, з яких 100 – вітчизняних та
авторів держав СНГ, 52 – іноземних авторів; 10 додатків. Ілюстрована 46
рисунками і 17 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріал, обсяг та методи дослідження. Досягнення головної
мети дослідження – наукового обгрунтування функціонально-організаційної
моделі приватного стоматологічного закладу в умовах великого міста –
потребувало розробки спеціальної програми, складеної з використанням
системного підходу, яка передбачала чотири його етапи, результати
кожного з яких ставали логічною послідовністю для вирішення завдань
наступних етапів (рис. 1).

Науковою базою дослідження, яке проводилось протягом трьох років
(2003-2005), стали стоматологічні заклади м. Києва різної форми
власності, зокрема:

чотири державні типові стоматологічні поліклініки: Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; Шевченківського,
Голосіївського і Солом’янcького районів, з яких за формою власності
перша

відноситься до власне державної, останні три – до районної комунальної
власності;

чотири стоматологічні заклади приватної форми власності: “Український
стоматологчний центр” (вул.Червоноармійська, 104), стоматологічний центр
(вул. Червоноармійська, 86), стоматологічна клініка (вул. Мельникова,
53/55), стоматологічний центр “Ренесанс” (вул. Саксаганського, 100).

Обгрунтування вибору для дослідження саме наведених діючих приватних
стоматологічних закладів обумовлювалось тим, що вони:

є типовими для м. Києва приватними закладами в частині організаційної
структури та оснащення, що відзеркалює загальний стан організації
приватних стоматологічних закладів;

мають наявну позитивну динаміку розвитку протягом останніх років,
успішно вписуються в ринкові відносини;

І етап

Стан фінансування стоматологічних закладів різних форм власності
Комплексний системний аналіз стану надання стоматологічної допомоги
населенню м. Києва при централізовано-плановому господарюванні та в
умовах приватної практики

Мета:

1, 2

задача

Стан матеріально-технічної бази

Додаткові якісні показники

Структура стоматологічних закладів та розподіл робочого навантаження

Кількісний та якісний склад медичного персоналу

Рівень заробітної платні

Мінімальні витрати на лікування основних видів стоматологічної патології

Соціальне анкетування

Джерела інформації (2003-2005 рр.)

Нормативні документи МОЗ України

Звіти по інвентарізації закладів (24) Санітарно-епідеміологічні
нормативи МОЗ України

Звіти по інвентарізації закладів (24)

Звіти відділу кадрів закладів (24)

Фінансова звітність

Ф №2-М (24),

Ф №1 (24) Фінансова звітність

Ф №2-М (24),

Ф №1 (24)

Анкети І (29), ІІ (161) і ІІІ (165) типів

Всього 355

Фінансова звітність

Ф №2-М (24),

Ф №1(24)

Звіти відділу кадрів закладів (24)

Нормативні документи МОЗ України

Очікуваний результат: Виявлення загальних принципових відмінностей в
функціонуванні державних і приватних стоматологічних закладів

ІІ етап Теоретичне обгрунтування та концептуальні підходи створення та
організаційні основи функціонування моделі приватної стоматологічної
практики Мета:

3

задача

Формування концептуальних методологічних підходів до моделювання
Моделювання функціонування приватної стоматологічної практики в умовах
розвитку ринкових відносин в Україні

Маркетингові дослідження Досвід світової діяльності

Маркетингові дослідження

І етап

Бізнес-план

Організаційно-правова форма підприємства

ІІ етап

Імідж лікарської практики та закладу

ІІІ етап Організаційно-управлінські заходи в приватній стоматологічній
установі

ІV етап

Фінансова

діяльність

приватного

закладу

V етап

Джерела інформації (2000-2005 рр.)

Літературні джерела Власна теоретична концепція

Очікуваний результат: Функціонально-організаційна модель приватної
стоматологічної практики

ІІІ етап Практичний аналіз функціонування моделі приватної
стоматологічної практики на прикладі стоматологічного закладу Мета:

4, 5

задача

Оцінка програмних критеріїв

Фінансування Матеріально-технічне забезпечення Імідж приватної
стоматологічної практики та закладу Зручність та якість надання
стоматологічної допомоги

Джерела інформації (2003-2005 рр.)

Фінансова звітність

Ф №2-М (3),

Ф №1 (3)

Прейскурант клініки на надання послуг (3)

Звіти по інвентарізації закладу (3)

Звітність приватного закладу (15)

Соціальне анкетування

(355) Звітність по лікувально-профілактичній роботі закладу

Ф №20 (3)

Очікуваний результат: Прибуткова реалізація населенню стоматологічних
послуг

Подальша ефективна діяльність та прогресивний розвиток стоматологічної
установи приватної форми власності

ІV етап * Розробка та впровадження

Методичне забезпечення дослідження

Метод системного підходу І — ІV етапи

критерії: фінансування І – ІІІ етапи

матеріально-технічне забезпечення І – ІІІ етапи

структурний І – ІІІ етапи

якості та зручності надання стоматологічної допомоги І – ІІІ етапи

Метод соціального опитування і експертних оцінок І, ІІІ етапи

Метод моделювання та прогнозування ІІ, ІІІ етапи

Статистичний І – ІV етапи

Примітка. * — впровадження результатів дослідження проводили одразу
після їх отримання на етапах виконання.

Рис. 1. Програма, матеріал, обсяги та методи дослідження

відтворюють зріз діяльності приватного сектору за розміщенням, оскільки
розташовані як у центральній частині міста, так і відносно периферійно;

позитивно характеризувались пацієнтами, які відмічали відносно середні
та середньо нижчі їхні ціни вартості послуг в мережі приватних
стоматологічних закладів м. Києва.

Згідно програми дослідження, перший його етап, крім вивчення за даними
літератури особливостей сучасних тенденцій розвитку приватних
стоматологічних послуг, передбачав проведення системного аналізу надання
стоматологічної допомоги населенню м. Києва закладами бюджетної та
приватної практики на підставі нормативних документів МОЗ України,
фінансової звітності (Ф №2-М, Ф №1), звітів відділу кадрів та
інвентарізації досліджуваних закладів, результати якого дозволили
виявити принципові відмінності у функціонуванні державних та приватних
стоматологічних установ; другий полягав у теоретичному обгрунтуванні
організаційних основ моделі приватної стоматологічної практики, що
потребувало перш за все визначення необхідності передумов її створення,
концептуальних до неї підходів з розкриттям особливостей маркетингу
стоматологічних послуг та складання бізнес-плану, вибору
організаційно-правової форми приватного закладу та вимог до нього,
особливостей управління ним та обгрунтування цінової політики; третій –
аналізу функціонування запропонованої функціонально-організаційної
структури приватного стоматологічного закладу, визначення медичної,
соціальної та економічної ефективності якого стало метою четвертого,
завершального, етапу дослідження.

В дослідженні використані безпосередньо або в різних варіаціях обрані
його методи, зокрема:

системного підходу на всіх етапах для аналізу стану, якості та
економічної діяльності об’єктів дослідження з запропонованим нами
комплексом оціночних критеріїв, в тому числі:

а) фінансування – за джерелами та обсягами, вартістю стоматологічних
послуг, витратами на одне відвідування пацієнта, мінімальними витратами
при наданні окремих видів стоматологічної допомоги, показниками чистого
прибутку від реалізації продукції, розміру заробітної платні,
відрахувань на соціальні заходи, матеріальних витрат, відсотку
заробітної платні відносно прибутку, загальних витрат та чистого
прибутку;

б) матеріально-технічного забезпечення – за забезпеченістю сучасним
стоматологічним діагностичним та лікувальним обладнанням, матеріалами та
інструментарієм, що дозволяють впроваджувати новітні технології;

в) структурної побудови відносно структури стоматологічних закладів,
кількості лікувальних кабінетів, робочих місць, наявності допоміжних
підрозділів: клінічної та зуботехнічної лабораторій, фізіотерапевтичного
і рентгенологічного кабінетів, науково-навчальної бази;

г) якості та зручності надання стоматологічної допомоги — задоволеності
пацієнтів її рівнем, термінами та об’ємом втручань,
гігієнічно-профілактичної та консультативної роботи, використання
робочого часу на прийом одного пацієнта, якісного складу медичного
персоналу, рівня впровадження в лікувальний процес новітніх технологій,
додаткових якісних критеріїв (рівня освітлення, водопостачання).

— анкетного опитування з охопленням 355 осіб трьох категорій: споживачів
медичних послуг державних та приватних закладів (29 осіб), інших
незалежних громадян (161 особа), лікарів державних (107) та приватних
(58) стоматологічних закладів (всього – 165 осіб) за спеціально
розробленими для кожної категорії анкетами.

Перелік питань для пацієнтів, які звертались за допомогою як до
державних, так і приватних стоматологічних закладів дозволив встановити
частоту та регулярність звернень населення різного віку, рівень їх
доходів, а також відношення до доцільності функціонування приватної
стоматологічної практики, бажаного розміру оплати стоматологічних послуг
та визначення основних вимог пацієнтів щодо надання стоматологічної
допомоги в сучасних умовах.

Аналіз результатів анкетування споживачів дозволив об’єктивно оцінити
їхню думку щодо функціонування та розвитку приватної стоматологічної
практики, механізмів удосконалення існуючої стоматологічної допомоги
(переважно закладів державної форми власності) в умовах ринкових
відносин, виявити певні вимоги щодо бажаної структури стоматологічних
закладів приватної форми власності, кваліфікації лікарів, їх заробітної
платні та умов оплати стоматологічних послуг.

Анкетування лікарів-стоматологів приватного сектору і поліклінік
державної форми власності дозволило виявити їх точку зору щодо приватних
установ, переваг та недоліків діяльності стоматологічних структур різної
форми власності відносно впровадження новітніх технологій лікування,
матеріально-технічного забезпечення закладів, рівня заробітної платні
персоналу, якості надання стоматологічних послуг та раціонального
використання робочого часу.

моделювання, використаний на ІІ і ІІІ етапах дослідження, дозволив
обгрунтувати модель приватної стоматологічної практики, довести
спроможність її функціонування на прикладі функціонально-організаційної
структури окремого приватного стоматологічного закладу.

статистичний метод [Столяров Г.С., Вороненко Ю.В., 2000; Мінцер О.П.,
2003;], інтегрований з іншими методами на всіх етапах дослідження,
сприяв проведенню достовірного якісного аналізу отриманих характеристик
досліджуваних процесів і явищ, результати яких піддавались статистичній
обробці з визначенням середніх величин.

Результати дослідження оброблялись на персональному комп’ютері IBM
Pentium з використанням пакетів прикладних програм, в яких реалізовані
математичні методи статистичної обробки даних: MS Excel, Statistica,
Statgraphics.

Результати дослідження. Аналіз принципових відмінностей у функціонуванні
державних і приватних стоматологічних установ, проведений за визначеними
програмою дослідження напрямками, дозволив встановити, що витрати коштів
на одне відвідування пацієнтів в державних стоматологічних закладах були
у 7,35 разів нижче проти нормативів МОЗ України і становили 15,25% від
мінімального державного кошторису. При цьому рівень дефіциту бюджетних
коштів складав 84,75%, а в приватних стоматологічних установах такі
витрати у 9,8 разів перевищували рекомендовані МОЗ України нормативи.
Обсяг нормативних бюджетних коштів в них становив 10,2% від фактичних
витрат, а приріст коштів — 89,8%.

Очевидним стало і збільшення у 65 разів фактичних витрат коштів на
відвідування одного пацієнта у приватних стоматологічних клініках м.
Київа у порівнянні з установами державної форми власності, де їх питома
вага складала 1,6%.

Результати аналізу матеріально-технічної бази досліджуваних державних і
приватних стоматологічних закладів засвідчили низький рівень бюджетного
фінансування перших із них, внаслідок чого терміни використання
стоматологічного обладнання у 5 разів перевищували аналогічний показник
в приватних стоматологічних установах.

При цьому 91,5% опитаних лікарів державних стоматологічних поліклінік
наголосили на відсутності достатньої кількості сучасних стоматологічних
матеріалів, обладнання та технологій лікування, а також незадовільні
умови та рівень оплати праці — 96,4%. В той же час результати
анкетування 165 лікарів-стоматологів, половина з яких (58 осіб)
працювали у приватному секторі засвідчили їх задоволеність постачанням
сучасними лікувальними матеріалами, високу якість матеріально-технічного
забезпечення клінік, створення раціональних умов праці.

Вивченням додаткових якісних показників (рівня освітлення та якості
водопостачання) встановлено, що рівень освітлення в лікувальних
кабінетах стоматологічних установ державної форми власності виявився на
60% нижчий, ніж в приватних стоматологічних клініках, а результати
дослідження хімічного і бактеріологічного складу води з загальноміської
мережі, яка використовується при лікуванні в державних стоматологічних
закладах, як такі, що не повністю відповідають вимогам до його
якісності, в той час, як в приватних стоматологічних закладах
застосовується автономна подача дистильованої води без вмісту надлишку
солей та дезинфікуючих і будь яких інших речовин, що сприяє забезпеченню
підвищення якісних показників лікування.

Аналіз структури стоматологічних поліклінік державної форми власності
засвідчив їх організаційну побудову за принципом поліпрофільності
(терапевтичні, ортопедичні, хірургічні лікувальні кабінети),
зуботехнічнічна лабораторія, фізіотерапевтичний та рентгенологічний
кабінет. В той же час приватні стоматологічні клініки характеризуються
відсутністю структурного розподілу лікувальних кабінетів, оскільки
функціонують на підставах загального прийому, при якому одне робоче
місце передбачає поєднання функцій профільних кабінетів. В таких умовах
закономірним стало зменшення останніх в середньому в 2,4 рази та у 4,7
разів — стоматологічних установок, відношення яких до кількості
лікувальних кабінетів становило 1:1, а в державних — 2:1. Якщо питома
вага зуботехнічних лабораторій у приватному секторі становила 28,6%, то
в державному — лише 12,2%, тобто, менше, ніж удвічі.

Суттєвим недоліком державних стоматологічних поліклінік стала виявлена в
окремих з них відсутність клінічної лабораторії (поліклініки
Солом’янського та Шевченківського районів м. Києва).

Дослідження кількісного складу лікарів державних та недержавних
стоматологічних закладів засвідчила меншу його чисельність в недержавних
установах (від 4 до 10 штатних одиниць), а в державних — перевищення в
3,9 рази. При цьому в останніх лише 83,2% лікарів мали відповідну
атестаційну категорію, а в приватному секторі — 100%, що в 1,4 рази вище
середньо республіканського показника (65,8%). Якщо в державних закладах
питома вага лікарів вищої кваліфікаційної категорії становила більше
третини (34,5%), то в приватних досягала 65,5%, тобто більше в 1,9 рази.

Заробітна платня лікарів і зубних техніків в приватних установах в 6,5
разів перевищувала її розмір в установах державної форми власності,
середнього медичного персоналу — в 3,5 рази, бухгалтера та
адміністратора — в середньому вдвічі. Хоча при цьому 26,3% лікарів
приватних закладів висловили невдоволеність заробітною платнею, рівень
якої не враховує її залежність від кількості прийнятих пацієнтів.

Суттєвим позитивним чинником 66,7% лікарів державних стоматологічних
закладів вважають гарантоване надання їм соціального захисту, тоді як
38,6% лікарів приватних установ віднесли його відсутність до значних
недоліків. Узагальнені основні принципові відмінності у функціонуванні
закладів державної і приватної форм власності представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Основні принципові відмінності в функціонуванні державних і приватних
стоматологічних закладів

Стоматологічні заклади державної форми власності Стоматологічні заклади
приватної форми власності

1. СТАН ФІНАНСУВАННЯ

Бюджетне, частково комунальне, госпрозрахункове;

Тенденція недостатності обсягів фінансування;

Наявність жорстких рамок кошторису з відповідними статтями;

Наявність калькуляції витрат на окремі види робіт;

Неможливість:

вільного маніпулювання фінансовими ресурсами;

оперативного розпорядження коштами без довготривалого погодження з
контролюючими органами. Самофінансування;

Фінансування без обмежень за потребами лікарів-стоматологів;

Відсутність постійного кошторису;

Можливість вільного та оперативного маніпулювання коштами в залежності
від реальної потреби.

2. СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО БАЗИ

Наявність застарілого, незручного для лікарів та пацієнтів обладнання;

Неможливість вчасного його оновлення через брак коштів;

Значний відсоток незадовільного стану лікувальних кабінетів, в яких
ведеться прийом пацієнтів;

Нехтування персоналом засобами індивідуального захисту;

Порушення санітарно-епідеміологічного режиму;

Неможливість витрачання коштів на придбання сучасних стоматологічних
матеріалів та інструментарію відповідно до реальних потреб. Високий
рівень матеріального і технічного забезпечення;

Можливість керівника закладу (підприємця) самостійно без додаткових
погоджень вирішувати питання придбання стоматологічного оснащення та
матеріалів;

Використання сучасних дезинфікуючих засобів;

Наявність сучасного інтер’єру та необхідного ремонту приміщень з
обладнанням їх вентиляційними системами та системою кондиціювання
повітря.

3. ОПЛАТА МЕДИЧНОЇ ПОСЛУГИ

Самовільне, неконтрольоване встановлення лікарями розцінок на медичні
послуги;

Сплата пацієнтом коштів за лікування поза касою. Формування прайс-листа
з визначенням рівня оплати по різних видів стоматологічної послуги;

Сплата пацієнтом коштів в касу згідно до акту виконаних робіт.

4. ОПЛАТА ПРАЦІ

1. Фіксована заробітня платня. Нефіксована заробітня платня;

Отримання лікарями відсотку від фактично виконаного обсягу робіт.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ЛІКУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Низький рівень надання стоматологічних послуг;

Неможливість своєчасного втілення сучасних технологій лікування;

Збільшення терміну лікування одного зуба до 2-6 днів;

Відсутність гарантії на проведене лікування;

Використання низьковартісних стоматологічних матеріалів. Віддання
переваги сучасним стоматологічним матеріалам і технологіям;

Гарантія якості на всі види стоматологічних втручань;

Наявність контролю за якістю лікування пацієнтів;

Використання сучасних високовартісних стоматологічних матеріалів.

6. ІНШІ ВІДМІННОСТІ

Надання стоматологічної допомоги за принципом “рафінування”;

Наявність значної кількості не атестованих лікарів, а також лікарів ІІ і
І кваліфікаційної категорії та лікарів з припиненим професійним
удосконаленням;

Складна процедура звільнення працівника за ініціативою адміністрації;

Відсутність фінансування на рекламу;

Фактична відсутність мотивації до праці;

Наявність значної кількості скарг від населення;

Недостатнє технічне забезпечення. Відсутність прикріпленого до установи
населення;

Звільнення працівника після 2-3 порушень виробничої дисципліни;

Можливість витрат на рекламу;

Наявність мотивації до праці;

Високий рівень задоволеності пацієнтів;

Високий рівень забезпеченості сучасним обладнанням.

8

:

?

l v Ae AE ”

?

3/4

A

:

< >

@

|

~

?

?

?

?

c

oe

& ( * , D l n p r t v – Ae AE ’

?

A

v”vcv¤v&wthw/iiiikii‚kde

&

&

&

??&?

??&?

Наведені в табл. 1 дані свідчать про переваги приватної стоматологічної
практики та доцільність її введення, що підтверджується також і
результатами соціологічного опитування пацієнтів та лікарів державного і
приватного секторів стоматологічної допомоги. Так, 51,7% з них віком від
19 до 64 років з середнім рівнем доходів на одну людину від 300-600 грн.
та 34,5% пацієнтів з доходом 600-1200 грн. протягом останніх 3-х років
звертались за стоматологічною допомогою, 69% респондентів один або два
рази раніше лікувалися в приватних стоматологічних структурах, яким вони
віддають перевагу перед державними закладами.

93,1% опитаних пацієнтів вважали доцільним введення оплати за
стоматологічні послуги, однак 7,2% відмічали високі на них ціни як в
приватних, так і в державних стоматологічних установах. При цьому
особисто лікарю сплачували кошти 53,6% респондентів, в іншій формі –
46,4%, що засвідчило необхідність відповідної корекції методів оплати
послуг та цінорегулювання.

Проте, незважаючи на вказане, 89,3% респондентів відмітили, що при
однакових цінах на стоматологічні послуги та рівнозначному обсязі
надання допомоги, вони віддадуть перевагу приватним стоматологічним
установам.

Визначення мінімальної ціни на стоматологічні послуги засвідчили про
переваги фінансування та розподілу коштів у приватному стоматологічному
секторі, де витрати, наприклад, на лікування карієсу та його ускладнень
з пломбуванням порожнини зуба сучасним фотополімерним матеріалом в 1,8
разів перевищували аналогічний показник в державних стоматологічних
установах.

При загальному соціологічному опитуванні встановлено, що 100%
респондентів висловилися за повний або в межах 90% перехід
стоматологічної служби до приватного сектору. При умові збереження 10%
державних стоматологічних закладів, 22,4% респондентів механізм
удосконалення стоматологічної допомоги пов’язували з її переходом у
приватну власність, 18,6% — шляхом роздержавлення, 21,1% — приватизації
стоматологічних закладів, 7,5% — віддання в оренду, 8,1% висловилися як
за приватизацію (50%), так і підтримку оренди (50%).

Удосконалити державну стоматологічну службу шляхом акціонування та
переведення до приватних закладів пропонували 5,6% респондентів, за
покращення фінансування з бюджету висловилися 8,1% і стільки ж за
збереження існуючої мережі державних стоматологічних закладів для
соціально незахищених прошарків населення. Про заборону приватної
стоматологічної практики висловились лише 0,7% респондентів.

Результати дослідження засвідчили також підвищення вимог потенційних
споживачів стоматологічних послуг до закладів, кваліфікації лікарів,
форм оплати праці, тощо. Так, 100% респондентів висловилися за
структурну організацію приватних стоматологічних закладів у великих
містах (районах) у вигляді невеликих клінік на 5-10 крісел, у малих
містах (районах) – на 1-2 крісла з лікарями переважно двох
спеціальностей, або такими, що володіють комплексом спеціальностей,
враховуючи прийом дітей.

Водночас 100% респондентів вважали, що заробітна платня лікареві не
повинна бути фіксованою, а сплачуватися як відсоток від об’єму виконаних
робіт, що стимулюватиме їх до підвищення якості виконання професійних
обов’язків. За оплату послуг безпосередньо лікареві висловилися лише
1,5% опитаних, на безготівковий розрахунок погоджувались 5,3%
респондентів, а 93,2% віддали перевагу розрахунку через касу закладу.

Отримані дані високого відсотку сплати потенційними пацієнтами
стоматологічних послуг на рахунок приватного стоматологічного закладу у
поєднанні із сплатою через касу (всього 98,5% респондентів) дозволить
адміністрації вільно маніпулювати заробленими коштами і при необхідності
без довготривалого погодження з фінансовими установами, витрачати їх на
впровадження новітніх технологій, удосконалення існуючої
матеріально-технічної бази установи, тощо, що є однією з найважливіших
переваг у фінансуванні приватного стоматологічного сектору над
державним.

Отримані результати, які довели об’єктивну перевагу приватних
стоматологічних закладів, стали підставою для визначення концептуальних
підходів до формування моделі їх організаційних засад, в основу якого
покладались результати вивчення світового досвіду, комплексного
порівняльного аналізу діяльності установ державної і приватної форм
власності, особливостей їх фінансування та організаційно-правових форм,
заходів зовнішнього та внутрішнього маркетингу, визначення політики
ціноутворення та іміджу приватної установи.

Досягнення поставленої мети вимагало побудови моделі приватного
стоматологічного закладу, теоретичний підхід до формування якого
передбачав декілька етапів його реалізації. Перший з них спрямовувався
на визначення вибору організаційно-правової форми стоматологічного
закладу, другий – обгрунтування сучасних вимог до його
матеріально-технічної бази, третій – організаційних заходів зовнішнього
і внутрішнього маркетингу з відпрацюванням на четвертому етапі системи
управління закладом, п’ятий і шостий – відповідно визначення
особливостей фінансування і ціноутворення та формування іміджу закладу.
Взаємозв’язок етапів моделювання спрямовувався на досягнення його
ефективної діяльності та розвиток конкурентноспроможності, заохочення та
утримання пацієнтів встановленням доступних цін на стоматологічні
послуги.

Першочерговим завданням при формуванні функціонально-організаційної
моделі приватного стоматологічного закладу для умов великого міста
постала необхідність не тільки наявності в його структурі необхідних
діагностичних та лікувальних підрозділів, а і зосередження для зручності
пацієнтів надання якісних стоматологічних послуг в одному місці.

В умовах різноманітності організаційних форм приватних стоматологічних
закладів найбільш доцільним у досягненні поставленої мети визнавалось
його створення на базі існуючого державного лікувального закладу шляхом
оренди відповідних приміщень та функціонального поєднання діяльності
приватної і державної структур.

Саме такий підхід покладено в основу запропонованої
функціонально-організаційної моделі приватного стоматологічного закладу
“Український стоматологічний центр” (УСЦ), створеного з використанням
орендованих приміщень та відповідних структурних підрозділів однієї з
державних районних поліклінік м. Києва (схема 1.).

Як видно із схеми 1, УСЦ, як система, складається з двох підсистем:

власне приватної структури з її суб’єктами управління (директор,
технічний директор, головний лікар, бухгалтер) та об’єктами керованими –
трьома лікувальними кабінетами і зуботехнічною лабораторією;

функціонально підпорядкованими приватній структурі в частині
обслуговування пацієнтів підрозділами державної поліклініки:
фізіотерапевтичним та рентгенологічним кабінетами, клінічною
лабораторією, центральною стерилізаційною (ЦСО) та відповідними
технічними службами.

Тобто, формування моделі у запропонованому вигляді, як особливість її
функціонування, передбачало:

поєднання елементів системи двох закладів різної форми власності в
єдиному медичному просторі;

можливість взаємозаміни діяльності окремих елементів;

фінансову зацікавленість поліклініки державної форми власності.

Таким чином, у функціонуванні УСЦ на орендованих площах закладались
відповідні переваги порівняно з приватними стоматологічними закладами
іншої форми побудови. Так, згідно угоди між державною поліклінікою та
УСЦ, останній отримував право користуватись фізіотерапевтичним кабінетом
і клінічною лабораторією, що спрямовувалось, з одного боку, на
заощадження коштів УСЦ на утримання додаткових приміщень, а з другого –
отримання державною стоматологічною поліклінікою додаткової кількості
пацієнтів в цих підрозділах, що позитивно позначиться на виконанні нею
бюджетного плану.

Оснащення кожного лікувального кабінету УСЦ сучасним настінним
рентгенологічним апаратом, не тільки дозволяє заощаджувати час на прийом

ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ПРОСТІР

5.4. Функціонально-організаційна

— Взаємозамінюваність — Власність або орендовані площі держ.
поліклініки

— Підпорядкування — Власність УСЦ

Схема 1. Функціонально-організаційна модель приватного стоматологічного
закладу

пацієнтів, а для державної стоматологічної поліклініки ще й можливість
користуватися ним у випадках технічної несправності власного
рентгенологічного обладнання. При цьому її пацієнти отримують певні
пільги щодо сплати за послуги, що є позитивним моментом, особливо для
незахищених верств населення.

Взаємовигідним як для УСЦ, так і для поліклініки державної форми
власності, є виконання в разі потреби ремонтних робіт, несправності
стоматологічного устаткування, комунікаційних служб, а також
взаємозамінюваність лікувальних кабінетів і зуботехнічної лабораторії за
умов функціонування на єдиному територіальному просторі, що сприятиме,
перш за все, наданню невідкладної стоматологічної допомоги населенню в
разі виникнення незручностей у діяльності державної стоматологічної
поліклініки.

Функціонування запропонованої моделі слугує гарантією забезпечення
стоматологічних послуг населенню, особливо соціально малозахищеним його
верствам, а також надання безкоштовної невідкладної стоматологічної
допомоги на умовах взаємозамінюваності. Так, згідно угоди, УСЦ при умові
зниження орендної плати забезпечує безкоштовне обслуговування 10%
пацієнтів пенсійного віку та дітей, а також надання їм невідкладної
допомоги при зверненні до стоматологічної поліклініки державної форми
власності.

Крім того, запропонована функціонально-організаційна модель УСЦ здатна
забезпечити надання завершеного, якісного циклу лікування
стоматологічної патології на єдиному територіальному просторі із
стоматологічним закладом державної форми власності.

Враховуючи, що Центр самостійно регулює в залежності від потреб ринку
об’єм, чисельність стоматологічних послуг та їх вартість, його
діяльність орієнтована на потреби пацієнтів в сучасних стоматологічних
технологіях, забезпечення їх доступності населенню, модель УСЦ сприятиме
прибутковості його функціонування.

Ефективність впровадження запропонованої функціонально-організаційної
моделі “Українського стоматологічного центру” вивчалось у порівнянні з
діяльністю приватної стоматологічної клініки по вул. Мельникова 53/55.

Встановлено, що фінансова діяльність УСЦ дозволила в останні роки шляхом
поступової заміни оснастити лікувальні кабінети та зуботехнічну
лабораторію сучасними стоматологічними установками та обладнанням,
укомплектувати кабінети настінними рентгенологічними апаратами,
радіовізіографом з відеосистемою, сучасними автоклавами та сухожаровими
шафами для стерилізації інструментарію, ультрастомами, оснастити робоче
місце лікаря-стоматолога фотополімерізатором із розрахунку одна одиниця
на лікувальний кабінет.

Високий рівень оснащеності сучасною діагностичною та лікувальною
апаратурою, а також стоматологічними матеріалами, відмітили 100%
опитаних пацієнтів, в той час, як 11,8% пацієнтів закладу порівняння
наголошували на відсутність поновлення матеріально-технічної бази, а
головне – впровадження новітніх технологій. В той же час, в УСЦ
кількість новітніх технологій, впроваджених протягом 2003 — 2005 рр.
зросла стосовно терапевтичного прийому – у 2,6 разів, хірургічного – у
1,75 рази, ортопедичного – у 2,5 разів, тоді як в закладі порівняння
відповідно у 2,3, 1,25 та у 2 рази.

Показано, що на прийом одного пацієнта в УСЦ лікар витрачає у 1,5 разів
більше часу, ніж у закладі порівняння, що позначається на якості надання
стоматологічних послуг, враховуючи, що 69% пацієнтів звертаються до
приватних стоматологічних закладів саме за отриманням якісного
лікування.

За період з 2003 по 2005рр. загальна кількість пролікованих пацієнтів в
УСЦ зросла у 1,3 рази (в закладі порівняння – не змінилась), в тому
числі у 1,4 рази — з приводу карієсу (в закладі порівняння – в 1,1 раз)
і в 1,2 рази — з приводу його ускладнень (пульпіту, періодонтиту) – в
обох дослідних закладах. При цьому в УСЦ відбулось загальне зростання
обсягу виконаних робіт у 1,2 рази (в закладі порівняння – не змінилось),
в тому числі по хірургічному напрямку — у 1,5 рази, в закладі порівняння
– у 1,2 рази.

Отримані дані свідчать про достатньо високий імідж лікарської практики
УСЦ та якість надання стоматологічної допомоги при адекватних для
населення, помірних цінах на послуги.

Аналіз рівня професійної підготовки лікарських кадрів засвідчив досить
високі вимоги адміністрації УСЦ, результатом чого стало досягнення
відношення лікарів вищої кваліфікаційної категорії в середньому як 1:1,
тоді як у закладі порівняння – 2:1. Крім того, 100% лікарів УСЦ
підтвердили, що проходили навчання за рахунок адміністрації, в той час
як біля третини (27,4%) лікарів закладу порівняння сплачували за
навчання з власних коштів.

Результати фінансової діяльності та розподілу коштів в досліджуваних
установах дозволили встановити переваги в діяльності УСЦ, де чистий
прибуток за період дослідження зріс на 34,7% і у 6,2 рази перевищував
рівень приватного закладу порівняння. Аналогічну тенденцію мали
відрахування коштів на заробітну платню, які зросли на 43,9%,
матеріальні витрати — на 71,74%, відрахування на соціальні заходи — на
46,7%, тобто відповідно у 4,6, 4,4 та 4,7 разів вище, ніж у закладі
порівняння. Поряд з цим зріс і відсоток заробітної платні відносно
виручки: в УСЦ – у 7,5 разів, у закладі порівняння — у 4,6 рази, тобто в
1,6 рази менше.

Особливістю фінансової діяльності УСЦ стало ведення її за безготівковим
кошторисом в межах 12,6%, а 87,4% кошторису припадало на розрахунки
пацієнтів готівкою, що дозволило йому здійснити 11,5% закупівель
медичного обладнання та стоматологічних матеріалів за готівковим
розрахунком, як однією з переваг приватного закладу над державним.

Результат аналізу впливу вартості надання стоматологічних послуг в УСЦ
на можливість повторного звернення пацієнтів засвідчив, що для 59,5%
респондентів вона при високому рівні якості допомоги не є перешкодою для
їх повторного звернення.

З числа тих, хто в УСЦ отримав первинну консультацію лікаря-стоматолога,
лікування в інших стоматологічних закладах, в тому числі і бюджетної
форми фінансування, продовжили всього 6,5% пацієнтів, у 3,1% з яких таке
рішення пов’язувалось з неспроможністю сплачувати стоматологічні
послуги, хоча в цілому ціни на різні види стоматологічних втручань вони
вважали доступними, а 3,4% пацієнтів не влаштовував термін або
запропонований план лікування. Однак, при цьому питома вага пацієнтів,
які після прийому в УСЦ обрали для себе інший заклад, була в 1,3 рази
менша, ніж в приватному закладі порівняння.

Якщо за досліджуваний період до УСЦ з профілактичною метою звернулися
16,5% загальної кількості пацієнтів, то до приватного закладу порівняння
– всього 3,4% пацієнтів, що в 4,9 разів менше. Вказане стало наслідком
проведення УСЦ достатньо широкої профілактичної роботи серед населення
та впровадження сучасних гігієнічних заходів в стоматології, що
відповідає сучасним позиціям маркетингу при моделюванні функціонування
приватної стоматологічної практики.

Фінансова спроможність УСЦ у напрямку досягнення якісних результатів
лікування основних видів стоматологічної патології дозволила йому більш
широко використовувати новітні вітчизняні та світові технологічні
розробки в галузі апаратної діагностики, пломбувальних матеріалів та
інших стоматологічних лікувальних засобів і методів лікування.
Підтвердженням цьому є зростання в ньому в 1,2 рази можливості лікування
патології твердих тканин зубів (карієсу) та його ускладнень (пульпіту,
періодонтиту) за одне відвідування. В той же час в приватному закладі
порівняння відсоток лікування наведеної патології за два та більше
відвідувань в 1,3 рази перевищував аналогічний в УСЦ.

Результати дослідження свідчать, що УСЦ, який діє за запропонованою
моделлю, став конкурентноспроможним на ринку стоматологічних послуг м.
Києва. Підтвердженням цьому є те, що серед його пацієнтів 2,0% складають
ті, які раніше лікувались в інших приватних стоматологічних клініках
міста, що при загальній їх кількості 338 одиниць слід вважати досить
високим відсотком.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена відсутність в
Україні нормативно-правового врегулювання діяльності приватних
стоматологічних закладів в умовах значного їх поширення переважно у
вигляді різноманітних монопрофільних організаційних форм, що не завжди
задовольняє потреби пацієнтів, і потребувало наукового обгрунтування
концептуальних підходів до визначення функціонально-організаційної
моделі стоматологічного закладу недержавної форми власності в умовах
великого міста, впровадження якої дозволило організувати якісне надання
стоматологічних послуг за завершеним циклом, що підтвердило її медичну,
соціальну та економічну ефективність та отримало позитивну оцінку
переважної більшості пацієнтів, які висловились за доцільність введення
приватної стоматологічної практики.

Встановлено принципову відмінність в структурі стоматологічних закладів
державної і недержавної форми власності: структура державних закладів
побудована за принципом поліпрофільності, а недержавних – загального
прийому без виокремлення кабінетів, яка дозволяє зменшити чисельність
кадрового складу в 3,9 рази, потребу в стоматологічних установках – в
4,7 рази, термін використання стоматологічного обладнання – в 5 разів,
забезпечити наявність лікарів вищої кваліфікаційної категорії більше ніж
у 1,6 рази, рівня заробітної платні – у 6,5 рази, зуботехнічних
лабораторій – у 2 рази, освітлення в кабінетах – у 1,6 рази.

Аналіз витрат коштів на одне відвідування пацієнта в досліджуваних
державних стоматологічних закладах, рівень бюджетних асигнувань в яких
складав 84,7%, виявився в 7,5 рази нижчим від нормативу МОЗ України при
його перевищенні в 9,8 рази в приватних стоматологічних установах, що
призвело до загального збільшення фактичних в них витрат на одне
відвідування в 65 разів, а стосовно витрат на лікування карієсу та його
ускладнень – в 1,8 рази.

Результати соціологічного опитування пацієнтів державних і приватних
стоматологічних установ свідчать, що 69% з них раніше лікувались в
приватних закладах і віддають їм перевагу, 93,1% вважають доцільним
введення платних стоматологічних послуг, однак 7,2% відмічали їх високу
вартість як у державних, так і недержавних стоматологічних структурах,
наголошуючи, що 53,6% респондентів сплачували особисто лікареві, що
вказує на необхідність корекції методів ціноутворення і оплати праці, а
89,3% заявляли, що навіть при однакових цінах і обсязі послуг вони
схильні звертатись до приватних закладів, що підтверджує позитивну
оцінку їх діяльності у порівнянні з державними.

Щодо заробітної платні, то 100% опитаних лікарів вважали, що вона
повинна становити відповідний відсоток від обсягу виконаних робіт, 93,2%
віддали перевагу розрахунку за послуги через касу, що дозволяє
адміністрації приватного закладу накопичувати фонди і при необхідності
вільно, без довготривалого узгодження з фінансовими органами,
розпоряджатись ними з метою покращення матеріально-технічної бази,
впровадження новітніх технологій та інше, що слід вважати однією з
найважливіших переваг приватного стоматологічного сектору і
підтверджується результатами анкетування його лікарів, які саме в цьому
вбачали можливість високого рівня технічного забезпечення закладів
недержавної форми власності.

В основу концептуального підходу до формування моделі організаційних
основ приватної стоматологічної практики покладались результати вивчення
її світового досвіду, комплексного порівняльного аналізу діяльності
установ державної і приватної форм власності, особливостей їх
фінансування та організаційно-правових форм, заходів зовнішнього та
внутрішнього маркетингу, визначення політики ціноутворення та іміджу
приватної установи.

Визначення концептуального підходу дозволило обгрунтувати
функціонально-організаційну модель приватного стоматологічного закладу
„Український стоматологічний центр”, особливістю якого стало його
розміщення у складі трьох кабінетів на орендованих площах поліклініки
державної форми власності з використанням для потреб УСЦ її
клініко-біохімічної лабораторії, фізіотерапевтичного та
рентгенологічного кабінетів і стерилізаційної, що дозволило організувати
надання стоматологічних послуг в єдиному місці і по завершеному циклу і
взаємовигідно позначилось на діяльності обох структур: позбавлення УСЦ
необхідності мати власні допоміжні підрозділи, а для поліклініки –
щорічне отримання стабільних додаткових до бюджету асигнувань в межах
60-80 тис. грн.

Про ефективність впровадження запропонованої моделі УСЦ свідчать
результати аналізу його діяльності за 2003-2005 роки, зокрема зростання
фінансових показників: чистого доходу – на 34,7%, відрахувань на
заробітну плату – на 43,9%, на соціальні заходи – на 46,7%, матеріальних
витрат – на 71,7%, а також відсотку заробітної плати відносно виручки –
у 7,5 разів, що відповідно у 6,2, 4,6, 4,7, 4,4, та 4,6 рази перевищує
аналогічні дані обраного для порівняння іншого приватного
стоматологічного закладу.

Підтвердженням медичної та соціальної ефективності впровадженої моделі є
також показники якісної діяльності УСЦ: зростання в 1,3 рази кількості
пролікованих хворих при фактично незмінній їх чисельності у закладі
порівняння, звернення з профілактичною метою 16,5% загального числа
пацієнтів проти 3,4% у закладі порівняння, впровадження кількості
новітніх технологій стосовно терапевтичного прийому у 2,6 рази,
хірургічного – в 1,7, ортопедичного – у 2,5 рази (у закладі порівняння –
відповідно у 2,3, 1,2, та 2,0 рази), витрат у 1,5 рази більше часу на
прийом одного хворого, скорочення в 1,4 рази робочого навантаження
лікарів, готовність 59,5% опитаних пацієнтів повторно звернутись до УСЦ,
що свідчить про його досить високий імідж.

Впровадження запропонованої моделі приватної стоматологічної практики
можливе не лише в умовах великого міста, а й в інших з врахуванням
місцевих особливостей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати проведених досліджень дають підставу рекомендувати:

МОЗ України та Асоціації стоматологів України розробити
нормативно-правові акти впровадження приватної стоматологічної практики.

Керівникам приватних стоматологічних закладів та лікарям-стоматологам,
які мають намір займатись приватною практикою доцільно використати
запропоновану функціонально-організаційну модель для діяльності
приватних стоматологічних підприємств в умовах великого міста та в
районах з врахуванням місцевих особливостей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кравченко В.В., Мушак С.О. До сорокаріччя діяльності стоматологічної
поліклініки Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика // Збірник
наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2004. – Вип.
13., Книга 1. – С. 535-541.

Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі історичних
літературних джерел щодо функціонування стоматологічної поліклініки ІС
КМАПО, дослідженні діяльності керівників стоматологічної поліклініки та
співробітників кафедри навпротязі 40 років, написанні статті.

Кравченко В.В. Зміна форм власності медичних закладів в стоматології як
одна з перспективних напрямків розвитку галузі // Современная
стоматология. – 2005. — №3. – С. 161-162.

Кравченко В.В. Маркетинг стоматологічних послуг в умовах формування
ринкових відносин // Современная стоматология. – 2006. — №1. – С.
142-145.

Кравченко В.В. Бізнес-планування підприємницького проекту приватної
практики у стоматології // Современная стоматология. – 2006. — №4. – С.
138-142.

Кравченко В.В. Приклад приватизації медичних закладів в стоматології як
один із напрямів виходу з кризи галузі охорони здоров’я // Матеріали
наук.-пакт. конф. “Фінансово-економічні засади реформування охорони
здоров’я в Україні: нові законодавчі ініціативи”. – К., 2004. – С.
210-211.

Кравченко В.В., Мушак С.А. Стоматологическая поликлиника ИС КМАПО – путь
длиной в 40 лет // Матеріали наук.-пакт. конф. “Сучасні проблеми
терапевтичної стоматології”. – К., 2004. – С. 30-35.

Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі історичних
літературних джерел щодо функціонування стоматологічної поліклініки ІС
КМАПО, дослідженні діяльності керівників та співробітників
стоматологічної поліклініки, оформленні тез конференції.

АНОТАЦІЯ

Кравченко В.В. Модель приватної практики в стоматології в період
переходу до ринкових відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
фахом – 14.02.03 – соціальна медицина. Національна медична академія
післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, 2007.

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню організаційних основ
функціонування моделі приватної практики в стоматології в період
переходу до ринкових відносин.

Доведені переваги надання якісних стоматологічних послуг населенню
приватними стоматологічними закладами у порівнянні з аналогічними
установами державної форми власності, що свідчить про доцільність
введення в Україні приватної стоматологічної практики та забезпечення її
відповідною законодавчо-нормативною базою.

Визначені концептуальні підходи до формування
функціонально-організаційної моделі приватного стоматологічного закладу
в єдиному медичному просторі з державною стоматологічною установою.

Ключові слова: стоматологічні послуги, приватна практика, принципова
відмінність, приватний стоматологічний заклад, модель, медико-соціальна
та економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Кравченко В.В. Модель частной практики в стоматологии в период перехода
к рыночным отношениям. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности – 14.02.03 – социальная медицина. Национальная медицинская
академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, г.
Киев, 2007.

Диссертация посвящена научному обоснованию организационных основ
функционирования модели частной практики в стоматологии в период
перехода к рыночным отношениям.

Анализ деятельности отобранных для исследования стоматологических
учреждений государственной и негосударственной формы собственности в г.
Киеве позволил выявить принципиальные в них различия, в частности, в
организационной их структуре, финансовом обеспечении, затратах на одно
посещение пациента, условиях работы, сроках использования и замены
стоматологического оборудования, укомплектованности врачами высшей
квалификационной категории, возможностями внедрения современных
стоматологических технологий, в уровнях оплаты медицинского персонала с
превалированием указанных критериев в частных стоматологических
структурах.

Результаты социологического опроса пациентов государственных и частных
стоматологических учреждений позволили установить, что почти 70% из них
пользовались услугами последних, а 93% считают целесообразным введение
частной стоматологической практики, обеспечивающей высокое качество
помощи, отметив при этом необходимость коррекции ценообразования и
методов оплаты услуг.

Что же касается заработной платы, то все опрошенные врачи-частники
считают, что она должна соответствовать удельному весу выполненных
работ, а 93,2% из них высказались за необходимость внесения пациентами
оплаты через кассу, что позволит администрации накапливать доходы и
свободно ими распоряжаться с целью улучшения материально-технической
базы и внедрения новых технологий.

Научно обоснована целесообразность создания стоматологической структуры
негосударственной формы собственности – “Украинского стоматологического
центра” – с использованием арендованных площадей и отдельных
диагностических подразделений одной из государственных стоматологических
поликлиник г. Киева, что позволило на взаимовыгодных и взаимозаменяемых
условиях организовать оказание по законченному типу качественных
стоматологических услуг в едином медицинском пространстве.

О медицинской, социальной и экономической эффективности внедренной
модели “Украинского стоматологического центра” свидетельствуют
качественные показатели его деятельности в сравнении с другой
аналогичной стоматологической клиникой, в частности, рост финансовых
показателей, отчислений на заработную плату и социальные потребности,
увеличение численности пролеченных больных и обращений с
профилактической целью, внедрение современных стоматологических
технологий, увеличение времени на прием одного больного при сокращении
рабочей нагрузки врачей, готовность 59,5% опрошенных пациентов повторно
обратиться в Центр, что подтверждает его достаточно высокий имидж.

Результаты эффективной деятельности предложенной модели позволяют
рекомендовать ее для не только крупных городов, но и других с учетом
местных особенностей.

Ключевые слова: стоматологические услуги, частная практика,
принципиальные отличия, частные стоматологические учреждения, модель,
медико-социальная и экономическая эффективность.

SUMMARY

Kravchenko V.V. Мodel of private practice in stomatology in the period
of passing to the relations of markets. – Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of candidate of medical sciences on
speciality – 14.02.03 – social medicine. – National Medical Academy of
Postgraduate Education named after P.L. Shupik of Ukraine Ministry of
Health, Kyiv, 2007.

Dissertation is devoted the scientific ground of organizational bases of
functioning of model of private practice in stomatology in the period of
passing to the relations of markets.

Advantages of providing high-quality stomatological services a
population private stomatological establishments are well-proven in
comparing to similar establishments of state pattern of ownership which
testifies about expedience of introduction in Ukraine of private
stomatological practice and providing its proper legislatively normative
base.

Conceptual approaches are certain to forming of functionally
organizational model of private stomatological establishment in the
unique medical space with public stomatological organization.

Keywords: stomatological services, private practice, of principle
difference, private stomatological establishment, model, medicaly,
sociality and economic efficiency.

PAGE 1

Матеріально-технічна база

ЗУБОТЕХНІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ (1)

Людський фактор

Фізіотерапевтичний кабінет

ЦСО

Технічні служби

Клінічна лабораторія

Рентгенологічний кабінет

УСЦ

ПОЛІКЛІНІКА

ЛІКУВАЛЬНІ КАБІНЕТИ (3)

БУХГАЛТЕР

ТЕХНІЧНИЙ ДИРЕКТОР

ГОЛОВНИЙ ЛІКАР УСЦ

ДИРЕКТОР

УСЦ

— — — — —

_____

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *