Методика навчання спеціальної автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України (автореферат)

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Назаркін Олександр Анатолійович

УДК 378.147: 629.33.073: 378.635.174 (477) (043.3)

Методика навчання спеціальної автомобільної підготовки курсантів вищих
навчальних закладів системи МВС України

13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії,
Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

КОВАЛЕНКО Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна академія,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків,

ректор, завідувач кафедри педагогіки

і методики професійного навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ГРЕБЕНЮК Георгій Євгенович,

Академія цивільного захисту,

Міністерство надзвичайних ситуацій України, м. Харків,

професор кафедри безпеки життєдіяльності та екології

кандидат педагогічних наук, доцент

ЯРЕСЬКО Катерина Вікторівна,

Харківський національний педагогічний університет

ім. Г.С. Сковороди,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків,

доцент кафедри соціальної педагогіки

Провідна установа Національний аграрний університет,

кафедра педагогіки,

Кабінет Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться “18” травня 2006 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській
інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул.
Університетська, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української
інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул.
Університетська, 16.

Автореферат розісланий “15” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Плохіх В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена об’єктивною потребою
суспільства в кваліфікованих, професійно підготовлених співробітниках
правоохоронних органів, здатних за своїми діловими, моральними,
психологічними та фізичними якостями забезпечити охорону законності,
дотримання і захист прав і свобод людини. Сучасний стан правопорядку в
країні, поява нових, нетрадиційних форм і методів антигромадської
діяльності приводить до того, що правоохоронці все частіше зіштовхуються
з надзвичайними ситуаціями, у яких необхідно діяти адекватним чином
(швидко, безпомилково, безпечно), і не завжди, на жаль, співробітники
готові до виконання цих завдань.

Аналіз статистичних даних свідчить про неналежний рівень підготовленості
працівників органів внутрішніх справ (ОВС) до адекватних дій в
небезпечних ситуаціях, пов’язаних з використанням транспортних засобів.
Серед надзвичайних подій, що призвели до загибелі працівників ОВС, перше
місце посідають дорожньо-транспортні пригоди (ДТП). Протягом останніх
чотирьох років за участю співробітників ОВС скоєно 1739 ДТП, при цьому
загинуло більш 500 осіб, понад 2000 – поранено. Внаслідок ДТП на
особистому і службовому транспорті щорічно гине відповідно 46% і 11,4%
від загальної кількості загиблих працівників ОВС. Встановлено, що у 47%
випадків ДТП викликані некваліфікованими діями співробітників у штатних
або несподіваних ситуаціях. Отже, актуальності набуває проблема
удосконалення контраварійної підготовки та психологічної готовності
співробітників ОВС до дій в екстремальних ситуаціях.

Навчання курсантів водінню в екстремальних ситуаціях є важливою
складовою їх готовності до професійної діяльності, оскільки вміння
швидко і безпомилково діяти в критичних ситуаціях є найважливішою умовою
успішного виконання службово-оперативних завдань і забезпечує безпеку їх
життя.

Результати дослідження організації процесу навчання у ВНЗ системи
Міністерства внутрішніх справ (МВС) свідчать про те, що сучасна система
відомчої освіти поряд з позитивним досвідом, традиціями і наявним
педагогічним потенціалом має проблеми і недоліки, які не дозволяють
забезпечувати підготовку майбутнього фахівця з урахуванням
екстремального характеру правоохоронної діяльності. Нові стандарти
освіти, складність оволодіння професією на рівні сучасних вимог, а також
великий відсоток помилкових дій в екстремальних умовах висуває перед
педагогічними кадрами системи МВС завдання пошуку шляхів більш якісної
професійної освіти. Актуалізується переорієнтація на якісно нову освітню
парадигму, яка передбачає впровадження інноваційних педагогічних
технологій, міждисциплінарну інтеграцію, оптимізацію навчального процесу
з орієнтацією на майбутню професійну діяльність курсантів.

Наукове обґрунтування окремих аспектів проблеми підвищення ефективності
навчання знайшло своє відображення у дослідженнях психологів, педагогів,
соціологів (А.О. Вербицький, П.Я. Гальперін, В.М. Галузинський,
О.Е. Коваленко, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, О.В. Сухомлинська,
Н.Ф. Тализіна, Г.В.Троцко). Активні методи навчання продуктивно
розробляють В.І. Лозова, П.Г. Лузан, М.І. Махмутов, В.Я. Платов,
А.Н. Смолкін. Проблеми і перспективи удоскона-лення системи професійної
підготовки у вищих навчальних закладах системи МВС висвітлені в наукових
працях О.М. Бандурки, В.С. Венедиктова, А.О. Лігоцького, І.А. Малютіна,
О.В. Негодченка, П.І. Орлова та ін. Методи навчання водіїв керуванню
транспортними засобами в особливих умовах розробляють В.І. Ваганов,
В.В. Волгін, А.А. Пінт, А.А. Ривкін, Е.С. Циганков, О.Л. Міленін,
С.М. Гусаров, В.О. Градусов. Разом із тим у педагогічній теорії
недостатньо розроблено проблему навчання спеціальної автомобільної
підготовки майбутніх працівників ОВС, яка б враховувала екстремальний
характер право-охоронної діяльності, сприяла формуванню і розвитку в них
професійно важливих якостей та вмінь швидко і безпомилково діяти в
надзвичайних ситуаціях.

В процесі наукового аналізу зафіксовано об’єктивно існуючі протиріччя,
які актуалізують проблему дослідження. Це протиріччя:

між новими вимогами суспільства до співробітника МВС як активної,
самостійної і відповідальної особистості й низьким рівнем
підготовленості курсантів до прийняття самостійних рішень;

між потребою в спеціальній підготовці курсантів до адекватних дій в
екстремальних умовах і відсутністю необхідної методики навчання.

Викладені суперечності зумовлюють необхідність розв’язання питання: яким
чином слід навчати курсантів вищих навчальних закладів системи МВС
безпечним діям в критичних ситуаціях при керуванні автомобілем, щоб
сформувати у них навички контраварійного водіння й уміння приймати
адекватні ситуації рішення.

Усе викладене вище сприяло вибору теми дисертаційного дослідження,
обумовило її доцільність, мету, завдання, структуру та логіку роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного
університету внутрішніх справ як складова колективної теми „Соціальні
проблеми діяльності органів внутрішніх справ, особиста безпека
працівників міліції під час виконання ними службових обов’язків,
пов’язаних з ризиком”, затвердженої Наказом МВС України від
30.06.2002 р. № 635 (п. 4.1).

Дисертаційна робота виконана відповідно до держбюджетної теми № 9-11
„Теоретико-практичні основи формування у майбутніх інженерів-педагогів
професійних умінь здійснювати навчальний процес у професійних закладах
освіти“. Тема дослідження затверджена вченою радою Української
інженерно-педагогічної академії (протокол № 2 від 26.03.2002 р.) й
узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і
психології АПН України (протокол № 10 від 21.12.2004 р.). Особистий
внесок дисертанта у виконання даної програми полягає в розробці й
апробації методики навчання спеціальної автомобільної підготовки
курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України на основі
активізації пізнавальної діяльності.

Об’єкт дослідження – процес автомобільної підготовки курсантів вищих
навчальних закладів системи МВС України.

Предмет дослідження – методика навчання спеціальної автомобільної
підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України на
основі активізації пізнавальної діяльності.

Мета дисертаційного дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й
експериментально перевірити мету, зміст і засоби навчання спеціальної
автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС.

Гіпотеза дослідження. Якість навчання автомобільної підготовки курсантів
ВНЗ системи МВС значно підвищиться за умов реалізації методики навчання,
розробленої на основі інтеграції проблемно-ситуативного навчання, теорії
поетапного формування розумових дій і концепції
особистісно-орієнтованого навчання. Активізація пізнавальної діяльності
курсантів в автомобільній підготовці дозволить послідовно і
цілеспрямовано формувати у них професійно важливі вміння щодо керування
транспортними засобами в екстремальних ситуаціях при виконанні
професійно-оперативних завдань.

Для досягнення мети були сформульовані та вирішені наступні завдання:

Здійснити аналіз стану проблеми дослідження (виявити особливості
професійного навчання курсантів МВС, визначити місце та роль спеціальної
автомобільної підготовки в професійній діяльності співробітників МВС,
проаналізувати сучасні методики викладання автомобільної підготовки,
визначити їх недоліки).

Розробити організаційно-педагогічну модель спеціальної автомобільної
підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС.

Обґрунтувати теоретичні основи впровадження проблемно-ситуативних
методів у процес навчання спеціальної автомобільної підготовки.

Розробити та науково обґрунтувати методику навчання спеціальної
автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи
МВС.

Експериментально перевірити ефективність розробленої методики навчання
спеціальної автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів
системи МВС.

Розробити та впровадити в навчальний процес підготовки курсантів вищих
навчальних закладів системи МВС комплекс навчально-методичних матеріалів
для науково-педагогічних працівників, інструкторів практичного водіння,
курсантів з дисципліни „Спеціальна автомобільна підготовка“.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях
теорії пізнання, структурно-функціональному підході та принципах
системного аналізу, основних положеннях про цілісність педагогічної
діяльності, теорії поетапного формування розумових дій, основних
теоретичних положеннях діяльнісного підходу.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які
стосуються:

проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності (О.О. Вербицький,
О.М. Леонтьєв, В.І. Лозова, С.Л. Рубінштейн, Г.В. Троцко, К.В. Яресько
та ін.);

теорії поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін,
Н.Ф. Тализіна);

теорії і практики проблемного навчання (П.Г. Лузан, М.І. Махмутов,
В.Я. Платов, А.Н. Смолкін та ін.);

педагогічного проектування (В.П. Беспалько, Г.Є. Гребенюк,
О.Е. Коваленко, М.І. Лазарєв);

проблем професійної підготовки працівників ОВС (О.М. Бандурка,
В.С. Венедиктов, А.О. Лігоцький, І.А. Малютін, П.І. Орлов та ін.);

навчання керуванню транспортними засобами в особливих умовах
(В.І. Ваганов, В.В. Волгін, А.А. Пінт, Е.С. Циганков та ін.);

психолого-педагогічних аспектів забезпечення професійної надійності в
екстремальних умовах (Р.М. Макаров, В.І. Медведєв та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки
гіпотези були використані такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз наукової і методичної літератури за темою дослідження
з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу; міждисциплінарний
синтез; порівняльний аналіз; теоретичне моделювання;

емпіричні: педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий,
порівняльний); спостереження; опитування, анкетування, експертна оцінка;
ретроспективний аналіз власного досвіду; методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося упродовж 2001-2006
років і мало такі етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (2001-2002 рр.) – вивчення стану проблеми в її теоретичному
й практичному аспектах: аналіз психолого-педагогічної літератури з
проблеми дослідження, вивчення особливостей професійної діяльності
працівників правоохоронних органів, дослідження сучасного стану системи
підготовки у ВНЗ системи МВС; визначення недоліків існуючих методик
навчання автомобільної підготовки; формування методологічного апарату
дослідження, визначення експериментальної бази.

Другий етап (2002-2004 рр.) – теоретичне обґрунтування методики навчання
спеціальної автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів
системи МВС; розробка навчально-методичних матеріалів для проведення
занять за цією методикою, проведення формуючого експерименту.

Третій етап (2004-2006 рр.) – експериментальна перевірка ефективності
розробленої методики навчання; формулювання загальних висновків
дослідження; визначення напрямів упровадження основних положень
дисертації в навчальний процес.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідну роботу було
здійснено в Харківському національному університеті внутрішніх справ, на
кафедрі тактико-спеціальної підготовки 1-3 факультетів. У дослідженні
взяло участь 210 курсантів, 30 викладачів, 50 працівників районних
відділів міліції та Державтоінспекції.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше розроблено організаційно-педагогічну модель навчання спеціальної
автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи
МВС, яка передбачає поетапне формування у курсантів професійно важливих
умінь щодо керування транспортними засобами в екстремальних ситуаціях
через оптимальне застосування проблемних методів навчання, адекватних
рівням активізації пізнавальної діяльності;

уточнено та доповнено мету та зміст навчання спеціальної автомобільної
підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС;

вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику
навчання спеціальної автомобільної підготовки курсантів ВНЗ системи МВС,
яка ґрунтується на принципах активізації пізнавальної діяльності
курсантів;

обґрунтовано доцільність використання проблемно-пошукових методів
навчання під час аудиторної підготовки і моделювання критичних ситуацій
на етапах тренажерної та спеціальної контраварійної підготовки;

вперше визначено й обґрунтовано психолого-педагогічні умови впровадження
проблемно-ситуативного навчання в систему професійної підготовки
майбутніх правоохоронців.

Теоретичне значення дослідження. На основі інтеграції
проблемно-ситуативного навчання, теорії поетапного формування розумових
дій, концепції особистісно орієнтованого навчання обґрунтовано
теоретичні та методичні основи навчання спеціальної автомобільної
підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в конкретній реалізації
результатів дисертаційного дослідження у підготовці курсантів ВНЗ
системи МВС. На основі матеріалів дисертації розроблені, апробовані й
упроваджені в навчальний процес Харківського національного університету
внутрішніх справ проблемно-ситуативні методи, ситуаційні задачі і
методичні матеріали, призначені для викладачів і курсантів системи МВС з
тем: “Відпрацювання дій в екстремальних умовах”; “Керування автомобілем
в особливих умовах”; “Підготовка курсантів до прийняття самостійних
рішень в оперативних нестандартних ситуаціях при водінні автомобіля”
(акт впровадження від 20.09.2005 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого
удосконалення процесу професійної підготовки водіїв транспортних засобів
в інших навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною
науковою працею. Дисертанту належить вирішальна роль у визначенні мети
дослідження, шляхів її досягнення, плануванні та проведенні
експерименту, обробці, інтерпретації та узагальненні одержаних
результатів та формуванні основних положень та висновків.

Особисто автором розроблено та впроваджено методику навчання спеціальної
автомобільної підготовки майбутніх правоохоронців, яка передбачає широке
використання проблемно-пошукових методів навчання на етапі аудиторної
підготовки і моделювання критичних ситуацій на етапах тренажерної та
спеціальної контраварійної підготовки.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів дослідження
обумовлена методологічною коректністю вихідних положень; використанням
комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й
завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та
якісного аналізу одержаних результатів, обґрунтуванням отриманих даних
за допомогою методів математичної статистики; реалізацією основних
розробок і рекомендацій у процесі підготовки курсантів та позитивними
наслідками їх впровадження.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні та
методологічні положення і практичні результати дисертаційного
дослідження доповідалися автором на таких науково-практичних
конференціях: ІV Міжнародна науково-практична конференція „Молодь в
умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, ЖДПУ, 2002), V
Міжнародна науково-практична конференція „Молодь в умовах нової
соціальної перспективи” (м. Житомир, ЖДПУ, 2003).

Публікації. Основні положення дослідження викладено у 9 опублікованих
наукових працях, у тому числі 3 статті у провідних наукових фахових
виданнях, затверджених ВАК України, 3 тези у збірниках матеріалів
конференцій, 3 методичні рекомендації.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних
скорочень і спеціальних термінів, вступу, трьох розділів, висновків до
розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (239
найменувань, з них 14 – іноземними мовами), 5 додатків на 90 сторінках.
Повний обсяг роботи – 289 сторінок (обсяг основного тексту 178
сторінок). Робота має 20 таблиць на 12 сторінках, 22 рисунки на 12
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено
його об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й
теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне
значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про
впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи методики спеціальної автомобільної
підготовки курсантів шляхом впровадження проблемно-ситуативного
навчання“ з метою наукового аналізу формування нової моделі навчання
досліджено сучасний стан системи професійної підготовки у ВНЗ системи
МВС; визначено місце та роль автомобільної підготовки в професійній
діяльності працівників ОВС; проаналізовано існуючі методики навчання
автомобільної підготовки; вивчено проблему підвищення ефективності
навчання в педагогічній теорії і практиці; визначено основні принципи
організації навчання курсантів на основі проблемно-ситуативного методу з
урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності.

Активна позиція фахівця, ефективність вирішення багатопланових,
складних, а часто і неординарних завдань при охороні правопорядку і
законності визначаються професійними якостями і здібностями
правоохоронців, що формуються в процесі належним чином організованого
навчання. У зв’язку зі специфікою професійної діяльності особливої
значущості набувають навички керування транспортними засобами в складних
умовах, уміння адекватно оцінювати обстановку і приймати відповідальні
рішення в умовах дефіциту часу.

Аналіз сучасного стану підготовки працівників ОВС до безпечних дій в
екстремальних умовах при виконанні службових обов’язків дозволяє зробити
висновки, що рівень цієї підготовки значною мірою не відповідає сучасним
вимогам. Встановлено, що протягом останніх років головною причиною
травматизму та загибелі співробітників ОВС залишаються
дорожньо-транспортні пригоди, більшість з яких викликані
некваліфікованими діями водіїв.

Значне зростання кількості ДТП, яке спостерігається нині, обумовлене
недостатньою підготовленістю водіїв, удосконаленням транспортних засобів
(ускладнення обладнання, підвищення швидкості), а також дефіцитом часу
при прийнятті і реалізації рішення.

Аналіз науково-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень і
практики професійної діяльності працівників ОВС показав, що в
організації навчального процесу у ВНЗ є багато проблем, які виникли
через недоліки у науково-методичному забезпеченні професійної діяльності
та підготовки.

Дослідження традиційних методик навчання автомобільної підготовки
показало, що вони здебільшого орієнтовані на формування загальних знань,
умінь та навичок і не враховують специфіки майбутньої професії.

Враховуючи екстремальний характер правоохоронної діяльності, необхідно в
процесі підготовки фахівців особливу увагу акцентувати на формуванні:

надійності професійно важливих знань, навичок та вмінь;

ціннісно-орієнтаційної зрілості особистості;

адаптаційних здібностей, уміння володіти собою в екстремальних умовах;

уміння адекватно оцінювати ситуацію і приймати відповідальні рішення.

Впровадження проблемно-ситуативного методу в процес професійної
підготовки майбутніх працівників ОВС має забезпечити цілеспрямованість,
планомірність й ефективність навчання та формування професійно важливих
навичок і вмінь (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив проблемно-ситуативного навчання на формування професійно важливих
якостей фахівця

Якості фахівця Характеристика якостей Характеристика навчальної
діяльності

Здатність приймати рішення Уміння виробляти і приймати модель конкретних
дій Зіставлення й оцінювання переваг і недоліків різних ситуацій,
розуміння логіки їх розвитку

Системне мислення Уміння цілісно сприймати об’єкти у їхній
структурно-функціональній виразності Всебічне осмислення ситуації

Самостійність та ініціативність Уміння індивідуально виробляти й
активно реалізовувати рішення Висока індивідуальна активність у
ситуаціях невизначеності

Готовність до змін, адаптаційні здібності Здатність швидко
орієнтуватися в мінливій ситуації, адаптуватися до нових умов Вироблення
поведінки у мінливих ситуаціях аналізу

Уміння працювати з інформацією Уміння шукати інформацію, здійснювати її
аналіз, переводити з однієї форми в іншу Постійний пошук, виділення,
класифікація, групування, аналіз і надання інформації

Проблемність мислення Здатність бачити проблеми Пошук проблеми і
визначення її основних характеристик

Конструктивність Уміння виробляти моделі вирішення проблем Пошук шляхів
вирішення проблеми в кейсі

Отже, одним з основних засобів підвищення ефективності навчання
спеціальної автомобільної підготовки курсантів має бути застосування
комплексу проблемно-пошукових методів, що дозволяє враховувати
особливості майбутньої професійної діяльності. З цією метою виділено
типи проблемних ситуацій:

невідповідність між наявними знаннями курсантів і новими вимогами більш
високого рівня;

необхідність із різноманітної сукупності знань зробити вибір конкретного
знання, що застосовується саме в цій ситуації;

створення нових практичних умов продуктивного використання вже наявних
знань;

наявність протиріччя між теоретично можливим шляхом розв’язання задачі і
практичною нездійсненністю і недоцільністю обраного способу.

Отримані результати дослідження покладено в основу розробки методики
навчання спеціальної автомобільної підготовки майбутніх працівників ОВС.

У другому розділі „Методика навчання спеціальної автомобільної
підготовки курсантів на основі активізації пізнавальної діяльності“
обґрунтовано мету, основні принципи, етапи та зміст, педагогічні умови
навчання спеціальної автомобільної підготовки, розроблено критерії
оцінювання підготовленості курсантів до виконання службово-оперативних
завдань. Методику побудовано на базі інтеграції проблемно-ситуативного
навчання, теорії поетапного формування розумових дій, концепції
особистісно-орієнтованого навчання.

В основу методики покладено такі принципи навчання:

загальні педагогічні принципи: науковості; професійної спрямованості;
активності й самостійності; систематичності й послідовності; наочності;
доступності; проблемності; міждисциплінарних взаємозв’язків;

специфічні процесуальні принципи, що розкривають сутність професійної
діяльності працівників ОВС: принцип взаємозв’язку структур
підготовленості і професійної діяльності; безпеки життєдіяльності;
суворої регламентації та часового лімітування засвоюваних дій;
комплексного формування професійно важливих якостей.

Організаційну основу методики навчання спеціальної автомобільної
підготовки курсантів складають особливості їх професійної підготовки:

аудиторна підготовка передбачає формування загальних знань, умінь та
навичок через активне застосування проблемно-пошукових методів;

тренажерна підготовка – моделювання проблемних ситуацій на комплексній
тренажерній системі з метою наближення до реальних умов діяльності і
вироблення механізмів адаптації;

»

>

@

n

p

i

L p r t ? AE ue E

???????

?????

»

>

n

L AE

X

?

??????$??

??$?

? ???????????????$???????????$??

??????????

?????

???

??????????

???

???

????????приймати і реалізовувати правильні рішення в умовах дефіциту
часу.

Форми організації навчально-виховного процесу – лекції, практичні та
тренажерні заняття, ділові ігри. Технічні засоби навчання визначаються в
залежності від етапу підготовки й мети заняття. На етапі аудиторної
підготовки застосовуються засоби наочності: стенди, плакати,
відеоматеріали; на етапі тренажерної підготовки – автотренажери,
комп’ютерні симулятори; на етапі спеціальної контраварійної підготовки –
комплексна тренажерна система, навчальні автомобілі, спеціально
обладнаний автодромний майданчик.

Для ефективного впровадження проблемно-ситуативного методу в процес
навчання спеціальної автомобільної підготовки курсантів ВНЗ системи МВС
важливо поетапно активізувати пізнавальну діяльність курсантів.
Орієнтовний етап передбачає формування у курсантів орієнтовної основи
діяльності з вирішення навчально-пізнавальних завдань. На
репродуктивному етапі формуються уміння самостійно вирішувати типові
задачі і діяти за заданим складним алгоритмом. Евристичний етап
передбачає формування уміння виконувати дії за складними алгоритмами,
конструювати алгоритми, оперуючи великими масивами інформації,
самостійно вирішувати нестандартні задачі на основі відомих алгоритмів,
способів і методів, адаптованих до нових умов діяльності. На
дослідницькому етапі у курсантів удосконалюються уміння виконувати дії
за складними алгоритмами і вирішувати нові завдання професійної
діяльності на рівні творчості.

Враховуючи специфіку майбутньої професійної діяльності курсантів,
основними педагогічними умовами ефективності технології навчання
спеціальної автомобільної підготовки виступають:

квазіпрофесійний характер побудови процесу навчання;

широке використання активних форм навчання;

посилення особистісної спрямованості навчання;

інтегративний підхід до структурування навчального матеріалу;

евристично-алгоритмічний підхід до формування процесів мислення;

оптимізація процесу навчання.

Оцінювання підготовленості курсантів до продуктивної діяльності в
екстремальних умовах здійснюється за такими критеріями:

когнітивний (необхідний обсяг професійно важливих знань, достатній для
якісного виконання службових обов’язків в екстремальних режимах
діяльності);

особистісно-позиційний (здатність бачити проблеми, генерувати ідеї,
уміння виробляти моделі розв’язання проблем);

мотиваційний (націленість на професійну діяльність, прагнення до
досягнення успіху, здатність до оцінкових дій);

діяльнісно-практичний (активне, самостійне, творче розв’язання
професійних проблем в умовах ліміту часу).

На підставі проведених досліджень розроблено організаційно-педагогічну
модель підготовки спеціаліста МВС в курсі спеціальної автомобільної
підготовки, яка орієнтована на досягнення цілей навчання – поетапне
формування надійних професійних знань, умінь і навичок.

У третьому розділі „Дослідно-експериментальна перевірка теоретичних
положень дослідження“ обґрунтовано організаційно-методичні основи
експериментального дослідження, способи обробки та інтерпретації
отриманих даних, проаналізовано ефективність розробленої методики,
визначено напрями впровадження основних результатів дисертаційного
дослідження в навчальний процес.

У ході констатуючого експерименту було проведено оцінювання стану
традиційної системи професійної підготовки у ВНЗ системи МВС. Результати
опитування офіцерів практичних підрозділів ОВС,
професорсько-викладацького складу та курсантів Харківського
національного університету внутрішніх справ (ХНУВС) дозволили визначити
пріоритетні напрями оптимізації навчального процесу.

Формуючий педагогічний експеримент проводився на базі ХНУВС, у ньому
брали участь 80 курсантів І-ІІ курсів юридичного факультету. Контрольні
групи займалися за традиційною програмою. В експериментальних групах
заняття проводились за розробленою методикою, що передбачала широке
використання активних форм організації навчання в процесі аудиторної,
тренажерної і спеціальної контраварійної підготовки (проблемне
викладення, метод аналізу конкретних ситуацій, ділові ігри, моделювання
критичних ситуацій).

Процедура експериментального доказу ефективності інноваційної методики
спеціальної автомобільної підготовки побудована на порівнянні
контрольних та експериментальних груп та наступному оцінюванні отриманих
результатів.

Порівняльний аналіз ефективності експериментальної методики і
традиційного навчання здійснювався методом індивідуального експертного
оцінювання за такими критеріями:

змістовно-цільовий (відповідність змісту цілям навчання, кваліфікаційним
вимогам, структурі професійної діяльності);

організаційно-процесуальний (структурно-логічна впорядкованість змісту,
повнота і доступність навчальної інформації, її наукова новизна);

результативно-практичний (активність курсантів на заняттях, якість
вирішення курсантами нестандартних завдань).

В якості експертів виступали 8 викладачів ХНУВС, педагогічний стаж яких
становить не менш 10 років. Результати експертного оцінювання свідчать
про значні переваги методики за такими параметрами: відповідність змісту
цілям навчання і структурі професійної діяльності, адекватність змісту
рівням засвоєння навчального матеріалу. Результати оцінювання
представлені у табл.2.

Порівняння результатів навчання курсантів контрольних і
експериментальних груп на різних етапах експерименту дозволило виявити
суттєві відмінності.

Таблиця 2

Результати експертного оцінювання ефективності традиційної й
експериментальної методик навчання спеціальної автомобільної підготовки

Критерії Показники Експертна оцінка

Інноваційна методика Традиційна методика

Змістовно-цільовий відповідність змісту цілям навчання; 4,2 3,8

відповідність змісту Держ. освітньому стандарту і кваліфікаційним
вимогам; 3,4

4,3

відповідність змісту структурі професійної діяльності 4,7 3,4

Організаційно-процесуальний обсяг змісту; 4,2 4,1

повнота наукової і навчальної інфор-мації; 4,5 4,0

ступінь новизни змісту; 4,6 4,1

структурно-логічна упорядкованість змісту; 4,3 4,1

доступність змісту; 4,4 4,4

відповідність обсягу змісту рівням за-своєння навчального матеріалу:

— „мати уявлення”;

— „знати… і уміти використовувати”

— „володіти”;

— „мати досвід (навичку)”

4,4

4,6

4,7

4,7

4,6

4,5

4,2

4,1

Результативно-практичний активність курсантів на практичних і
семінарських заняттях; 4,6

4,1

якість розв’язання курсантами про-блемних завдань 4,6 4,2

На етапі аудиторної підготовки оцінюється уміння курсанта розв’язувати
локальну проблемну ситуацію, в процесі тренажерної підготовки декілька
нестандартних задач утворюють екстремальну ситуацію, яку курсант
розв’язує на моделі. На етапі спеціальної контраварійної підготовки
курсант виконує комплекс контрольних вправ на спеціально обладнаному
автодромному майданчику. При визначенні рівня підготовленості курсантів
на кожному етапі застосовувалися критерії та оціночні показники, що
враховували: правильність і швидкість оцінки і прогнозування ситуації,
своєчасність прийняття і реалізації оптимального рішення, ступінь
автоматизації навичок, сталий психоемоційний стан тощо.

Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про
підвищення рівня самостійності й активності у курсантів
експериментальних груп. Більш вираженим стало прогнозування можливих
варіантів розв’язання проблемної ситуації. 96% курсантів
експериментальної групи розв’язали проблемне завдання самостійно, 3% з
них – допустилися незначних помилок. В контрольній групі самостійність
проявили 70% курсантів і лише 42% з них успішно впоралися з завданням,
23% курсантів розв’язали завдання за допомогою викладача, а 7% ?
відмовилися від рішення. При виконанні комплексної контрольної вправи з
водіння результат наприкінці педагогічного експерименту в контрольній
групі покращився на 28,1%, а в експериментальній – на 48,5%.

Дослідження показали, що у курсантів контрольних груп під впливом
екстремальних факторів стрес-реакція та необхідність швидкого аналізу
ситуації обумовлювали розгубленість, невпевненість, великий відсоток
помилкових дій. Курсанти експериментальних груп, на відміну від
контрольних, швидко аналізували та прогнозували розвиток ситуації,
самостійно приймали і своєчасно реалізовували відповідальні рішення,
враховуючи всі фактори та ціннісні пріоритети. Рівень психофізіологічної
напруженості у курсантів експериментальної групи дозволяв правильно
розподіляти та переключати увагу, точно та швидко діяти в умовах
обмеженого часу, зберігати високу працездатність, передбачати наслідки
помилкових дій. У наших дослідженнях рівень психофізіологічної
напруженості оцінювався за частотою серцевих скорочень. Слід зазначити,
що після проведення формуючого педагогічного експерименту у курсантів
експериментальних груп під впливом екстремальних факторів цей показник
змінюється неістотно.

Таким чином, впровадження проблемно-ситуативного методу навчання в курсі
спеціальної автомобільної підготовки дозволило підвищити якість
підготовки курсантів до продуктивної діяльності в екстремальних умовах,
що свідчить про високу ефективність дослідної методики.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз структури професійної діяльності працівників ОВС показав, що
вміння керувати автомобілем в особливих умовах є важливою складовою
успішного виконання професійно-оперативних завдань. За статистичними
даними, більшість ДТП за участю працівників ОВС викликані
некваліфікованими діями водіїв, що актуалізує проблему удосконалення
системи професійної підготовки і підвищення кваліфікації співробітників
ОВС. Необхідність реформування системи професійної підготовки з
урахуванням екстремального характеру правоохоронної діяльності висуває
завдання пошуку шляхів впровадження інноваційних педагогічних
технологій.

2. Системний аналіз літературних джерел, наукових досліджень і практики
професійної діяльності працівників ОВС свідчить, що поряд з позитивним
досвідом, традиціями і наявним педагогічним потенціалом, відомча освіта
має певні проблеми і недоліки, що не дозволяють здійснювати підготовку
фахівців відповідно до сучасних вимог.

Дослідження традиційних методик навчання автомобільної підготовки
показало, що вони здебільшого орієнтовані на формування загальних знань,
умінь та навичок і не враховують специфіки майбутньої професії, що
носить екстремальний характер. Таким чином, у процесі підготовки
фахівців особливу увагу необхідно акцентувати на формуванні:

надійності професійно важливих знань, навичок та умінь;

ціннісно-орієнтаційної зрілості особистості;

адаптаційних здібностей, уміння володіти собою в екстремальних умовах;

уміння адекватно оцінювати ситуацію і приймати відповідальні рішення.

3. На основі інтеграції проблемно-ситуативного навчання, теорії
поетапного формування розумових дій, концепції особистісно-орієнтованого
навчання обґрунтовано теоретичні та методичні основи навчання
спеціальної автомобільної підготовки, а саме:

створено організаційно-педагогічну модель спеціальної автомобільної
підготовки, яка передбачає поетапне формування у курсантів професійно
важливих умінь щодо керування транспортними засобами в екстремальних
ситуаціях через оптимальне застосування проблемних методів навчання,
адекватних рівням активізації пізнавальної діяльності;

уточнено та доповнено мету та зміст навчання спеціальної автомобільної
підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС;

розроблено й експериментально перевірено технологію активізації
пізнавальної діяльності курсантів шляхом впровадження
проблемно-ситуативного методу в процес навчання спеціальної
автомобільної підготовки.

Організаційну основу методики навчання курсантів складають:

аудиторна підготовка, в процесі якої відбувається формування загальних
знань, умінь та навичок через активне застосування проблемно-пошукових
методів навчання (проблемне викладення, дидактичний аналіз конкретних
ситуацій, ділові ігри тощо);

тренажерна підготовка – моделювання проблемних ситуацій на комплексній
тренажерній системі з метою наближення до реальних умов діяльності і
вироблення механізмів адаптації;

спеціальна контраварійна підготовка передбачає відпрацювання комплексу
вправ в умовах, наближених до екстремальних, це дозволяє формувати
надійні уміння та навички адекватно оцінювати ситуацію при керуванні
автомобілем, приймати і реалізовувати оптимальні рішення в умовах
дефіциту часу.

Необхідними педагогічними умовами ефективності технології навчання
спеціальної автомобільної підготовки виступають: квазіпрофесійний
характер побудови процесу навчання; широке використання активних форм
навчання; посилення особистісної спрямованості навчання; інтегративний
підхід до структурування навчального матеріалу; евристично-алгоритмічний
підхід до формування процесів мислення; оптимізація процесу навчання.

4. На підставі результатів проведених досліджень розроблено та
впроваджено в навчальний процес підготовки курсантів ВНЗ системи МВС
комплекс навчально-методичних матеріалів для організації та проведення
занять з дисципліни ”Спеціальна автомобільна підготовка“.

5. Процедура експериментального доказу ефективності розробленої методики
спеціальної автомобільної підготовки передбачала порівняльний аналіз
результатів навчання курсантів контрольних та експериментальних груп.
При визначенні рівня підготовленості курсантів на кожному етапі
застосовувалися критерії та оціночні показники, що враховували:
правильність і швидкість оцінки і прогнозування ситуації, своєчасність
прийняття і реалізації оптимального рішення, ступінь автоматизації
навичок, сталий психоемоційний стан тощо.

Педагогічний експеримент показав, що у процесі навчання, організованого
на основі розробленої методики спеціальної автомобільної підготовки,
було сформовано у курсантів експериментальних груп уміння швидко
аналізувати й прогнозувати розвиток ситуації; самостійно приймати і
своєчасно реалізовувати відповідальні рішення, враховуючи всі фактори та
ціннісні пріоритети; швидко та безпомилково діяти в умовах обмеженого
часу.

Таким чином, впровадження проблемно-ситуативного методу навчання в курсі
спеціальної автомобільної підготовки дозволило підвищити якість
підготовки курсантів до продуктивної діяльності в екстремальних умовах,
що свідчить про високу ефективність дослідної методики.

Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання
поставлених мети і завдань дослідження.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій щодо його
використання в теорії і практиці педагогічної діяльності. Розроблена
методика навчання спеціальної автомобільної підготовки може бути
використана в процесі навчання і підвищення кваліфікації водіїв у
навчальних закладах системи МВС і Міністерства надзвичайних ситуацій.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми,
актуальними та перспективними є такі питання: узгодження видів
підготовки курсантів за обсягом і напруженістю, оптимізація
міжпредметних зв’язків, вдосконалення структурування навчального
матеріалу, формування психологічної готовності курсантів до діяльності в
екстремальних умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Назаркін О.А. Проблемно-ситуативне навчання як спосіб моделювання дій в
екстремальній ситуації // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб.
наук. праць. Випуск 3. – Харків, УІПА, 2003. – С. 110-115. – 0,4 др.
арк.

Назаркін О.А. Методичні підходи до підвищення ефективності підготовки
курсантів МВС шляхом впровадження активних методів навчання //
Підвищення ефективності та якості підготовки фахівців педагогічної
спрямованості: Зб. наук. праць. – Харків: Стиль-Іздат, 2005. – С.
108-114. – 0,4 др. арк.

Назаркін О.А. Підготовка спеціаліста в системі МВС до прийняття
самостійних відповідальних рішень в екстремальних умовах // Теорія і
практика управління соціальними системами: Щоквартальний науково-практ.
журнал. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2005, №2. – С. 58-65. – 0,5 др. арк.

Назаркін О.А., Лемешко О.М. Відпрацювання дій в екстремальних умовах:
Методична розробка з дисципліни „Автомобільна підготовка“.– Харків:
НУВС, 2005.– 32с.– 1,82 др.арк. (Дисертантом обґрунтовано методику
відпрацювання дій курсантів в екстремальних умовах, розроблено проблемні
ситуації, комплекс вправ – 1,2 др. арк.).

Назаркін О.А., Лемешко О.М. Керування автомобілем в особливих умовах:
Методична розробка з дисципліни „Автомобільна підготовка“. – Харків:
НУВС, 2005. – 26 с. – 1,38 др. арк. (Дисертантом розроблено методику
навчання водінню в складних умовах – 1,3 др. арк.).

Назаркін О.А., Сазонов О.Г. Підготовка до прийняття самостійних рішень в
оперативних нестандартних ситуаціях при водінні автомобіля: Методична
розробка з дисципліни „Автомобільна підготовка“.– Харків: НУВС, 2005.–
25 с. – 1,26 др. арк. (Дисертантом обґрунтовано методику підготовки
курсантів до прийняття рішень, розроблено проблемно-ситуативні завдання
– 0,9 др. арк.).

Назаркин А.А., Фесенко Г.И. Модель личности сотрудника органов
внутрен-них дел // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матер.
ІV міжнар. наук.-практ. конф., Житомир, 2002. – С. 55-56. – 0,11 др.
арк. (Дисертант особисто брав участь у проведенні дослідження,
узагальненні й інтерпретації отриманих даних, написанні тез – 0,08 др.
арк.).

Фесенко Г.И., Назаркин А.А. Системное моделирование в контексте развития
конструктивных способностей специалиста // Молодь в умовах нової
соціальної перспективи: Матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф., Житомир,
2002. – С. 126-127.– 0,15 др. арк. (Дисертантом проведено теоретичне
дослідження, узагальнені отримані результати – 0,1 др. арк.).

Назаркин А.А. Философские аспекты надежности специалиста в экстремальных
условиях // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матер. V
міжнар. наук.-практ. конф., Житомир, 2003. – С. 70-71. – 0,05 др. арк.

Назаркін О.А. Методика навчання спеціальної автомобільної підготовки
курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі
спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні
дисципліни). – Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню, розробці та
експериментальній перевірці методики навчання спеціальної автомобільної
підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України
шляхом впровадження проблемно-ситуативного навчання.

Експериментальна перевірка розробленої методики свідчить про підвищення
ефективності і якості професійної підготовки співробітників ОВС з
урахуванням екстремального характеру правоохоронної діяльності й
акцентуванням уваги на формуванні: 1) надійності професійно важливих
знань, навичок та вмінь; 2) ціннісно-орієнтаційної зрілості особистості;
3) адаптаційних здібностей, уміння володіти собою в будь-яких умовах; 4)
умінь адекватного оцінювання ситуації та прийняття відповідальних рішень
в екстремальних умовах.

Ключові слова: методика навчання спеціальної автомобільної підготовки,
професійна підготовка курсантів системи МВС, проблемно-ситуативне
навчання, екстремальна ситуація.

Nazarkin A.A. Method of police cadet’s special automobile training in
High School of Police. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of Candidate of Pedagogical
Sciences in speciality 13.00.02 – theory and methods of education
(technical subjects). – Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy,
Kharkiv, 2006.

The dissertation deals with the problem of theoretical ground,
elaboration and experimental verification methods of the police cadet’s
special automobile training with the using problem-situation education.

The results of experimental verification the elaborated methods allow to
draw a conclusion as to the increase in the effectiveness and quality of
police cadet’s automobile training with the take into consideration
extreme character of police professional activity and accents our
attention on the basis of the grows of cadet’s professional competence;
their value-orientation ripeness; adaptation abilities and the level of
their ability for decide decision in extreme situation.

Key words: method of special automobile training, problem-situation
education, professional preparation of police cadets, extreme situation.

Назаркин А.А. Методика обучения специальной автомобильной подготовке
курсантов высших учебных заведений системы МВД Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (технические
дисциплины). – Украинская инженерно-педагогическая академия Министерства
образования и науки Украины. – Харьков, 2006.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научной
проблемы совершенствования системы профессиональной подготовки будущих
сотрудников органов внутренних дел с учетом экстремального характера
правоохранительной деятельности. Исследование современных методик
обучения автомобильной подготовке позволило выявить существующие
недостатки и определить перспективные направления оптимизации процесса
обучения. Поскольку при обучении управлению транспортными средствами
часто не учитывается экстремальный характер профессиональной
деятельности сотрудников правоохранительных органов, актуализируется
проблема разработки соответствующей методики.

С целью анализа подготовленности личного состава ОВД к адекватным
действиям в экстремальных ситуациях при вождении автомобиля изучены
статистические данные динамики и причин ДТП. Результаты анализа
показали, что большинство ДТП вызваны неквалифицированными действиями
водителей, что позволяет сделать вывод о ненадлежащем уровне подготовки
сотрудников ОВД к управлению транспортными средствами.

На основе интеграции проблемно-ситуационного обучения, теории поэтапного
формирования умственных действий, концепции личностно ориентированного
обучения разработана организационно-педагогическая модель специальной
автомобильной подготовки, которая позволяет организовать процесс
обучения курсантов с учетом особенностей профессиональной деятельности.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена методика
специальной автомобильной подготовки курсантов вузов системы МВД,
которая предполагает внедрение проблемно-ситуативного обучения в процесс
подготовки курсантов к выполнению профессиональных заданий в
экстремальных ситуациях.

Организационную основу методики составляют: 1) аудиторная подготовка, в
процессе которой осуществляется формирование общих знаний, умений и
навыков посредством широкого использования активных методов обучения;
2) тренажерная подготовка, которая предполагает моделирование проблемных
ситуаций на комплексной тренажерной системе с целью приближения к
реальным условиям деятельности и выработки механизмов адаптации; 3)
специальная контраварийная подготовка в условиях, приближенных к
экстремальным, позволяет формировать надежные умения и навыки адекватно
действовать в критических ситуациях, принимать и реализовывать
оптимальные решения.

Основными педагогическими условиями эффективности предложенной
технологии обучения курсантов: квазипрофессиональный характер построения
процесса обучения; широкое использование активных форм обучения;
интегративный подход к структурированию учебного материала; усиление
личностной направленности обучения; эвристическо-алгоритмический подход
к формированию мыслительных процессов; оптимизация процесса обучения.

Оценка уровня подготовленности курсантов осуществлялась по следующим
критериям: когнитивный (необходимый объем знаний, достаточный для
качественного выполнения служебных обязанностей в экстремальных режимах
деятельности); личностно-позиционный (умение видеть проблемы,
генерировать идеи, вырабатывать модели решения проблем); мотивационный
(нацеленность на профессиональную деятельность, стремление достичь
успеха); деятельностно-практический (самостоятельное творческое решение
профессиональных проблем в условиях лимита времени).

Экспериментальная проверка разработанной методики свидетельствует о
повышении эффективности и качества профессиональной подготовки
сотрудников ОВД с учетом экстремального характера правоохранительной
деятельности и позволяет акцентировать внимание на формировании:
1) надежности профессионально важных знаний, навыков и умений;
2) ценностно-ориентационной зрелости личности; 3) адаптационных
способностей, умения владеть собой при любых обстоятельствах; 4)
способности к адекватной оценке ситуации и принятию ответственных
решений в экстремальных ситуациях.

Выполненное исследование позволило разработать комплекс
учебно-методических материалов для проведения практических занятий по
дисциплине “Специальная автомобильная подготовка”.

Ключевые слова: методика обучения специальной автомобильной подготовке,
профессиональная подготовка курсантов системы МВД, проблемно-ситуативное
обучение, экстремальная ситуация.

PAGE 1

PAGE 19

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *