Методи діагностики та комплексне лікування вертеброгенних попереково-крижових корінцевих больових синдромів у хворих різних вікових груп (автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

Середа Віталій Георгійович

УДК 616.833.24-002-08:615.849+616.71-018.3-002-08

Методи діагностики та комплексне лікування вертеброгенних
попереково-крижових корінцевих больових синдромів у хворих різних
вікових груп

14.01.15– нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров`я України

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,
професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології і
рефлексотерапії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шкробот Світлана Іванівна, Тернопільський
державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України,
кафедра неврології, психіатрії, наркології і медичної психології,
завідувач кафедри;

доктор медичних наук Соколова Лариса Іванівна, Національний медичний
університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нервових хвороб,
професор кафедри.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, м. Харків.

Захист відбудеться “_22_” _березня 2006 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. .П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_21_” __лютого_ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Т.М. Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Дегенеративно-дистрофічні зміни хребта посідають
провідне місце серед причин виникнення больового синдрому в
попереково-крижовій області. Ведуче місце в структурі неврологічних
захворювань цієї групи як по важкості процесу, так і по їх
соціально-економічним наслідкам займають вертеброгенні
попереково-крижові корінцеві больові синдроми (ВПККБС). На їх долю
приходиться від 70 до 86% загальної кількості втрат робочого часу з
непрацездатності при захворюваннях нервової системи, при зростаючій
інвалідизації. Багато авторів підкреслюють не лише медичне, а й
соціально-економічне значення проблеми больових синдромів у разі
дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта (ДДЗХ) (Попелянский Я.Ю.,
1989, 1997; Мачерет Є.Л. з співавт., 2001; Шкробот С.І., 2001; Антонов
И.П., І992; Ehrlich G.E. et al., 1999).

Больовий синдром значно погіршує перебіг захворювання. Біль при цьому є
не тільки проявом хвороби, але стає об’єктивно діючим фактором,
підтримуючи альтерацію тканин, патофізіологічні реакції і часто
являється пусковою ланкою в формуванні патофізіологічних порочних кіл
(Попелянский Я.Ю., 1997, 2003; Вейн А.М., 2001).

Широка розповсюдженість патології, ураження переважно людей активного
віку та часта схильність до стійкого, затяжного перебігу з
неодноразовими рецидивами, не зважаючи на достатню розробку, залишають
питання лікування неврологічних проявів ДДЗХ попереково-крижового
відділу однією із актуальніших проблем в неврології (Мачерет Є.Л. з
співавт., 2000, 2001; Ситель А.Б., 2002).

Медикаментозне лікування даної патології не завжди виявляється
ефективним. “Фармакологічна перенасиченість” стала серйозною проблемою
медицини. З кожним роком збільшується кількість хворих з алергічними та
ятрогенними захворюваннями. Серед хворих, які отримали хірургічне
лікування, після операції 8 – 25% стають інвалідами (Юрик О.Є., 2001), і
лише у незначної частини хворих воно призводить до стійкої ремісії.
Ведуче місце в останній час стали набувати методи рефлексотерапії,
зокрема лазеропунктура (ЛП) і мануальна терапія (МТ) (Попелянский А.Я.,
2003; Бротман М.К., 1975, 1993; Мачерет Є.Л. з співавт., 1983, 1989,
1993, 2001; Антонов И.П. с соавт.,1989, 1992; Скоромец А.А. с соавт.,
2001).

В зв’язку з цим, удосконалення діагностичних критеріїв за допомогою
акупунктурної діагностики (АД), розробка нових більш ефективних
індивідуальних, патогенетично обґрунтованих комплексних підходів до
лікування даної патології є важливою медико-соціальною проблемою.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
відповідно до основних планів науково-дослідної роботи кафедри
неврології і рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної
освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за номером державної реєстрації РК №
0198U009049 “Нетрадиційні методи лікування при захворюваннях нервової
системи”.

Мета дослідження. Оптимізація діагностичної та лікувальної тактики при
ВПККБС на фоні ДДЗХ на основі дослідження клініко-параклінічних
особливостей їхнього перебігу в динаміці комплексного лікування із
застосуванням ЛП і МТ у хворих молодого, середнього та похилого віку.

Завдання дослідження.

Провести дослідження клінічних особливостей перебігу ВПККБС на фоні ДДЗХ
в молодому, середньому і похилому віці та їх зміни в динаміці
комплексного лікування з використанням ЛП в поєднанні з МТ.

Вивчити особливості даних рентгенографії та магнітно-резонансної
томографії (МРТ) хребта у пацієнтів молодого, середнього та похилого
віку з ВПККБС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта.

Дослідити показники електронейроміографії (ЕНМГ) у пацієнтів молодого,
середнього та похилого віку з ВПККБС на фоні ДДЗХ та їх зміни в динаміці
комплексного лікування з використанням ЛП в поєднанні з МТ.

Оцінити результати АД за методом Накатані та Акабане при ВПККБС на фоні
ДДЗХ у хворих різних вікових груп.

На основі отриманих даних розробити новий рефлексотерапевтичний підхід
до лікування хворих з ВПККБС із використанням інфрачервоного лазерного
випромінювання (ІЧЛВ) на точки акупунктури (ТА), при допомозі
акупунктурних методів діагностики, в поєднанні з МТ.

Визначити ефективність використання ЛП в поєднанні з МТ в комплексному
лікуванні ВПККБС на фоні дегенеративно-дистрофічних змін хребта в
віковому аспекті.

Провести порівняльну характеристику ефективності лікування хворих з
ВПККБС при ДДЗХ різних вікових груп за допомогою медикаментозної терапії
та із застосуванням розробленого комплексного підходу.

Об`єкт дослідження. Вертеброгенні попереково-крижові корінцеві больові
синдроми обумовлені дегенеративно-дистрофічними змінами хребта у хворих
молодого, середнього та похилого віку.

Предмет дослідження. Динаміка клініко-параклінічних особливостей
перебігу ВПККБС при ДДЗХ у хворих молодого, середнього та похилого віку
під впливом комплексного лікування із застосуванням ІЧЛВ на ТА в
поєднанні з МТ.

Методи дослідження. Загальноклінічне, неврологічне дослідження,
рентгенографія, магнітно-резонансна томографія, електронейроміографія,
акупунктурні методи діагностики по Накатані та Акабане, статистичні
(аналіз отриманих даних).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі вивчення
особливостей і розвитку больового корінцевого синдрому у хворих з
дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта розроблений і
запропонований комплексний метод лікування, який включає вплив
інфрачервоного лазерного випромінювання на точки акупунктури в поєднанні
з мануальною терапією. Вперше вивчено вплив інфрачервоної ЛП в поєднанні
з МТ на динаміку клінічних проявів, ЕНМГ-показників, які характеризують
функціональний стан аферентних, еферентних ланок та мотонейронів
сегментарних рефлекторних дуг у хворих з ВПККБС молодого, середнього та
похилого віку. Вперше доказаний високий клінічний ефект розробленої
схеми комплексного лікування у хворих різного віку з больовими
корінцевими синдромоми при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях
попереково-крижового відділу хребта.

Практичне значення роботи. Результати проведеного комплексного
клініко-інструментального дослідження дозволили науково обґрунтувати
доцільність використання поєднаного впливу інфрачервоної ЛП та МТ при
консервативному лікуванні хворих різного віку з ВПККБС при ДДЗХ.

Доказано необхідність при проведенні ЛП враховувати показники
акупунктурної діагностики по Накатані та Акабане, що дозволяє підвищити
її ефективність.

Поєднаний вплив інфрачервої ЛП та МТ, поряд із загальноприйнятими
методами лікування, сприяв значному підвищенню ефективності лікування
хворих з ВПККБС молодого, середнього та похилого віку, що дозволило
рекомендувати широке використання даної схеми в лікарській практиці.

Впровадження результатів дослідження. Запропоновані методи діагностики
та лікування впроваджені у неврологічних відділеннях Київської обласної
клінічної лікарні №1, а також включені у навчальний процес на кафедрі
неврології і рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто вивчив та проаналізував
наукову літературу по темі дисертації, здійснив інформаційний пошук.
Автор самостійно провів клінічне обстеження хворих, дослідження з
використанням ЕНМГ, методу акупунктурної діагностики по Накатані та
Акабане. Дослідження з застосуванням методів інструментальної
діагностики – МРТ та рентгенографії – зроблені на базі діагностичного
відділу Київської обласної клінічної лікарні №1. Лікування хворих,
первинна обробка отриманих результатів, їхній аналіз та узагальнення,
написання всіх розділів дисертації і автореферату, формулювання
висновків автором виконані самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались на Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною
участю, присвяченій 25-річниці служби рефлексотерапії в Україні (Київ,
жовтень 2002 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної
медицини” (Київ, жовтень 2003 р.), науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на
сучасному етапі” (Київ, жовтень 2004 р.), науково-практичній конференції
з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і
нетрадиційної медицини” (Київ, жовтень 2005 р.).

Робота апробована на спільному міжкафедральному засіданні кафедр
неврології і рефлексотерапії, неврології №1, неврології №2, кафедри
медицини невідкладних станів Київської медичної академії післядипломної
освіти ім.П.Л.Шупика, відділу судинної патології нервової системи
інституту геронтології 18.11.2005 р. і рекомендована до офіційного
захисту.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 19 наукових
роботах, з них — 4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих
ВАК України, з яких 1 стаття одноосібна, 14 тез наукових конференцій,
отримано 1 деклараційний патент.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6
розділів, які включають огляд літератури, матеріали та методи
дослідження, розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення
отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій. Дисертація
викладена на 137 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 23
таблицями, 19 рисунками. Перелік використаної літератури має 242
найменування, в тому числі 163 кирилицею і 79 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Основу дослідження склали клінічні
спостереження 190 хворих з ВПККБС при ДДЗХ. Всі пацієнти обстежені в ІI
неврологічному відділенні Київської обласної клінічної лікарні №1, яке є
базою кафедри неврології і рефлексотерапії Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Хворі були у віці від 20 до 74
років, з них чоловіків було 88 (46,3%), жінок – 102 (53,7%). Згідно з
віковою класифікацією, прийнятою Міжнародним Європейським семінаром по
охороні здоров’я людей похилого та старечого віку та попередженню
передчасного старіння (м. Київ, 1963), хворих молодого віку ( від 20 до
44 років) було 63 (33,1%), середнього віку (від 45 до 59 років) — 64
(33,7%), похилого віку (від 60 до 74 років) – 63 (33,1%).

Хворих відбирали на основі комплексного обстеження, яке включало
анамнестичне, загальноклінічне та клініко-неврологічне обстеження в
динаміці, рентгенографію попереково-крижового відділу хребта, МРТ
попереково-крижового відділу хребта. Умовами відбору хворих був
вертеброгенний генез больового попереково-крижового корінцевого
синдрому, його виникнення внаслідок дегенеративно-дистрофічних змін
попереково- крижового відділу хребта.

Для підтвердження діагнозу, розробки раціональної терапії і визначення
ефективності застосованих методів лікування проводили вивчення скарг,
даних анамнезу, неврологічного статусу та стану опорно-рухового апарату.

Особливу увагу приділяли кількісній і якісній характеристиці болю. Для
загальної оцінки вираженості больового синдрому виділяли його чотири
ступені по І. П. Антонову: слабко виражений (І ст.), помірно виражений
(ІІ ст.), виражений (ІІІ ст.), різко виражений (ІV ст.).

Оцінку структури больового синдрому до та після лікування проводили за
допомогою Мак-Гилівського больового опитувальника (Мc Gill Раіn
Questionare, МРQ), інтенсивність больового синдрому — за допомогою
комбінованої візуально-аналогової шкали (ВАШ). Для відображення
вираженості та динаміки патологічних вогнищ у вертебральних та
екстравертебральних структурах визначали показник сумарної вертебральної
та екстравертебральної болючості — суму балів для всіх алгічних зон.

Стан психоемоційної сфери оцінювався по шкалі індивідуальної та
реактивної тривожності Ч. Д. Спілбергера, адаптованій Ю. Л. Ханіним
(1978). Визначали реактивну тривожність, яка характеризує реакцію людини
на різні стреси та особисту тривожність, яка дає змогу оцінити
індивідуальні відмінності сприйняття дії різних стресорів.

Дослідження хребта починали з рентгенографії в двох стандартних
проекціях – прямій і боковій. Для більш достовірної оцінки змін хребта,
стану міжхребцевого диска, діагностики гриж міжхребцевих дисків,
звуження хребетного каналу, проведення диференційної діагностики ДДЗХ та
інших нозологічних форм тощо проводили МРТ поперекового відділу хребта в
сагітальній та поперековій проекціях.

Для дослідження стану нервово-м’язової системи та центральних нейронів
сегментарних рефлекторних дуг в динаміці комплексного лікування
використовували ЕНМГ. Обстеження проводили на комп’ютерному
електронейроміографі “Нейрон-Спектр-4/ВП” (“НейроСофт”, Росія).
Реєстрували швидкість проведення збудження (ШПЗ) по рухових волокнах
великогомілкового і малогомілкового нервів, М-відповідь інервованих ними
м’язів обох нижніх кінцівок хворого та Н-рефлекс.

З метою підбору та поєднання ТА для складання акупунктурного рецепта, а
також для контролю ефективності лікування методом рефлексотерапії було
використано комп’ютерний варіант електропунктурної діагностики по методу
Накатані та термочутливий тест за Акабане.

Статистична обробка результатів проведена з використанням методів
варіаційної статистики. Розраховували середні арифметичні величини
показників, їх середньоквадратичні відхилення та похибки середніх
показників до та після проведеного лікування, величини зсуву, їх
вірогідність у відповідності з критеріями Ст’юдента.

В роботі використана сучасна класифікація захворювань периферичної
нервової системи, що була розроблена Всесоюзною проблемною комісією по
захворюванням периферичної нервової системи під керівництвом професора
І.П Антонова (1987), до якої відносять вертеброгенні корінцеві синдроми.

Тривалість загострення у більшості хворих (162; 85,3%) складала від 1 до
5 місяців. Провокуючими факторами виникнення останнього загострення у
132 (69,4%) хворих було фізичне навантаження (підняття ваги, різкий або
невдалий рух, тривале перебування в незручній позі), у 32 (16,8%) хворих
— загальне або місцеве переохолодження, у 26 (13,7%) — поєднання
фізичного навантаження з переохолодженням. Більшість хворих молодого (53
особи – 84,1%) та середнього (49 осіб – 76,5%) віку пов’язували початок
захворювання з фізичними навантаженнями. Хворі похилого віку пов’язували
появу болю в попереково-крижовому відділі в рівному ступені як з
фізичним навантаженням, так і з переохолодженням.

Зважаючи на те, що фізичне навантаження було найчастішим провокуючим
фактором виникнення загострень, був проведений аналіз професійної
діяльності хворих, який засвідчив, що більшість пацієнтів працювала
фізично, а пенсіонери в минулому переважно були представниками професій,
пов`язаних з фізичною працею.

Для більшості хворих з ВПККБС була характерна сезонність захворюваності.
Переважна кількість виникнення загострень відмічалась весною та восени,
що, ймовірно, зумовлено тим, що до складу обстежених хворих увійшли,
головним чином, мешканці сільської місцевості та сезонністю
сільськогосподарських робіт.

Хворі поступали в стаціонар з клінічними проявами больового
попереково-крижового корінцевого синдрому в стадії загострення з
відповідними проявами компресійного та різного ступеня вираженості
вертебрального і екстравертебрального синдромів. Корінцеві синдроми
діагностували враховуючи локалізацію болю і порушень чутливості,
оцінюючі м’язову силу відповідних міотомів, зміну рефлексів і даних
додаткових методів дослідження. Найбільш часто виявлено ураження корінця
S1 (у 53,2% спостережень), ураження корінців L5 і S1 — у 33,7%, ураження
корінця L5 — у 13,1% спостережень. ВПККБС характеризувалися локальним
болем і болючістю уражених хребцево рухових сегментів (ХРС), деформацією
і порушенням функції відповідних відділів хребетного стовбура внаслідок
рефлекторно-тонічних реакцій паравертебральних м’язів. Для
екстравертебрального синдрому характерні були клінічні прояви поза
хребтом в області таза і нижніх кінцівок. Екстравертебральні порушення
локалізувались переважно у фіброзних і м’язових тканинах, а також у
тісно пов’язаних з ними кісткових структурах.

Залежно від схеми лікування, яка використовувалась, пацієнтів було
поділено на дві групи — основну та групу порівняння (контрольну).
Основну групу склали 133 хворих, яким було проведене комплексне
лікування з застосуванням ІЧЛВ і МТ в якості основного терапевтичного
впливу поряд з медикаментозною терапією. Групу порівняння склали 57
хворих, яким застосовували загальноприйняте медикаментозне лікування
(нестероїдні протизапальні засоби, анальгетики, дегідратаційна терапія
тощо), масаж та ЛФК. Хворих обох груп було поділено залежно від віку на
3 підгрупи (молодого, середнього і похилого віку). Формування груп
проводилось таким чином, щоб розподіл за віком, статтю, тривалістю та
ступенем важкості клінічних проявів був подібний.

Для ЛП використовували апарат “Биомед-001” з довжиною хвилі
інфрачервоного лазерного випромінювання 0,89мкм. Апарат може працювати у
2 режимах: імпульсно-безперервному та з модуляцією частот від 0,1 до
1000 Гц. Курс лікування 10 – 14 сеансів; час впливу на одну корпоральну
точку 1 – 3 хв., аурикулярну – 50 – 60 секунд, сумарна експозиція під
час одного сеансу – до 25 хвилин. Під час однієї процедури впливали на
12 – 18 ТА.

Для диференційованого підходу при призначенні ЛП використовували дані
обстеження хворих з використанням комп’ютерного варіанта акупунктурної
діагностики по методу Накатані та методу Акабане, що дало можливість
впливати на ТА в залежності від функціонального стану меридіанів.
Відповідний симптомокомплекс, виявлений у хворого після акупунктурної
діагностики, розглядали з позиції надмірності або недостатності
меридіанів. Визначивши функціональний стан ураженого меридіану,
переходили до терапії з використанням правил міжмеридіанних зв’язків
класичної рефлексотерапії. Підбір точок для ЛП у хворих з корінцевими
синдромами при ДДЗХ також передбачав використання місцево-сегментарних
(больових та в зонах уражених сегментів або корінців), віддалених і
загальнозміцнювальних точок.

МТ розпочинали після проведення ЛП з мануальної діагностики. Вибір
прийомів МТ у конкретного хворого здійснювали з урахуванням особливостей
неврологічної симптоматики, вираженості болю, ступеню розвитку м’язів та
їх напруження, з обов’язковим урахуванням даних отриманих при МРТ
дослідженнях, наявності протипоказів.

При проведенні МТ застосували релаксаційні і мобілізаційні прийоми,
включаючи постізометричну релаксацію м’яза (ПІРМ), та маніпуляції в
області попереково-крижового відділу хребта і нижніх кінцівок, на
віддалених ХРС, сполучених з ураженими.

Сеанси МТ розпочинали з релаксаційних прийомів та ПІРМ, яка заключалась
в послідовному ізометричному напружені протягом 7-8 сек. м’яза, при
помірному вольовому зусиллі хворого з послідуючим розтягненням м’яза
лікарем. Цикли повторювали 5-7 разів з інтервалом в 1-2 хв.

Мобілізації проводились для відновлення нормального об’єму рухів в ХРС
за рахунок пасивних, ритмічно повторюваних рухів (до 10 разів) у
міжхребцевих суглобах до безболісного досягнення максимального
фізіологічного об’єму. При маніпуляції усували функціональну блокаду
(ФБ) за рахунок цілеспрямованого, швидкого одномоментного руху
невеликого обсягу з положення оклюзії в напрямку обмеження руху.

Застосовували тракційні прийоми: тракція за обидві ноги в положенні
хворого на животі при задньобокових міжхребцевих грижах, в положенні
хворого на спині при серединних грижах, при наявності сколіоза проводили
тракцію за одну ногу з боку больового синдрому. Тракції виконували в
декілька сеансів з перервами не менше доби.

Хворим із задньо-медіальними грижами міжхребцевих дисків мануальну
терапію доповнювали ПІРМ в положенні хворого на спині з максимально
зігнутими в колінних та тазостегнових суглобах ногами. На вдоху протягом
9–11с. хворий спричиняв легкий опір при розгинанні ніг, на видоху —
розслаблення. Орієнтуючись по больовим відчуттям хворого, збільшували
амплітуду згинання в поперековому відділі хребта.

При серединних грижах міжхребцевих дисків і їхніх клінічних проявах
лікувальними рухами для передислокації грижового випинання від
дурального мішка вважали маніпуляції на згинання поперекового відділу
хребта. При клінічних проявах задньобокових і фораменальних гриж
проводили маніпуляції, направлені на розгинання поперекового відділу
хребта, що поєднували з одночасною дистракцією і бічним нахилом у
«здорову» сторону.

При виявленні позитивного ефекту від лікування акцент у лікувальному
комплексі спрямовувався не стільки на проведення мобілізації ХРС на
зацікавленому рівні, скільки на техніку ПІРМ і ауторелаксацію. Курс
лікування складав до 10 процедур.

Результати досліджень та їх обговорення. В усіх обстежених нами хворих
облігатним клінічним проявом був больовий синдром з різними
характеристиками локалізації та ступеня вираженості. Найбільш часто
виявляли больовий синдром II ступеня — у 116 (60,9%) хворих, ІІІ ступеня
— у 53 (27,9%) хворих, I ступеня — у 21 (11,3%) хворого.

При клінічному обстеженні хворих з ВПККБС в 95,8% випадків відзначалася
порушення поверхневої чутливості. Високий відсоток чутливих порушень
можна пояснити тим, що в клініку хворі поступали переважно з стійкими,
довготривалими корінцевими синдромами. Частіше мала місце гіпестезія в
зоні іннервації S1 (57,4% випадків), рідше L5 — S1 (25,3% випадків) і L5
(13,2% випадків) корінців.

У більшості обстежених був позитивним симптом натягу Ласега, який
виявляли у 80,9% пацієнтів молодого, 82,2% середнього та 87,3% похилого
віку. Інші симптоми натягу, такі як Васермана, Мацкевича, Нері, Дежеріна
та ін. спостерігали у 43,2% хворих. Зниження сили у згиначах або
розгиначах ступні відзначено у 20,6% пацієнтів молодого, 21,9% —
середнього та 19% — похилого віку. У 31,4% пацієнтів молодого віку,
37,5% — середнього та 38,1% — похилого мала місце гіпотонія м’язів
сідничної області і гомілки. У 15,9% пацієнтів молодого, 17,2% —
середнього та 25,4% — похилого віку був відсутнім ахіловий рефлекс, а
його зниження спостерігали у 69,8% хворих молодого, 70,3% — середнього
та 71,4% — похилого віку.

З інших клінічних проявів захворювання відзначали: обмеження об’єму
рухів в поперековому відділі хребта у 63,5% пацієнтів молодого, 62,5% —
середнього та 88,9% — похилого віку; згладженість лордозу у 90,5%
пацієнтів молодого, 76,6% — середнього та 74,6% — похилого віку; сколіоз
у 42,8% пацієнтів молодого, 29,7% — середнього та 30,2% — похилого віку;
гіперлордоз у 7,9% — пацієнтів молодого, 10,9% — середнього та 15,9% —
похилого віку; напруження поперекових м’язів у 71,4% пацієнтів молодого,
75% — середнього та 90,5% — похилого віку; болючість паравертебральних
точок у 87,3% пацієнтів молодого, 82,8% — середнього та 92,1% — похилого
віку; болючість остистих відростків у 61,9% пацієнтів молодого, 60,9% —
середнього та 66,7% — похилого віку; болючість точок Валлє у 66,7%
пацієнтів молодого, 65,6% — середнього та 61,9% — похилого віку.

Однією із складових вертебрального синдрому у обстежених нами хворих
була наявність ФБ в ХРС. В старших вікових групах відмічалось достовірне
збільшення заблокованих ХРС. Найбільш часто у хворих діагностовано ФБ
шийно-грудного та грудо-поперекового переходу, поперекового відділу
хребта, попереково-крижового переходу.

Всім хворим було проведено МРТ поперекового відділу хребта в сагітальній
та поперековій проекціях. При МРТ досліджені у хворих (відповідно до
молодого, середнього та похилого віку) були виявлені: зниження висоти і
ознаки дегідратації міжхребцевих дисків у всіх обстежених, випрямлення
поперекового лордозу (90,5%, 76,6% та 74,6% випадків), сколіоз (42,8%,
29,7% та 30,2% випадків), крайові кісткові розростання (6,3%, 25% та
74,6% випадків), гіпертрофія задньої повздовжньої зв’язки (6,4%, 9,4% та
11,1% випадків), грижі Шморля (11,1%, 15,6% та 26,9% випадків).

При МРТ-обстеженнях у пацієнтів візуалізовано 360 грижових випинання: 99
у хворих молодого віку, 112 у хворих середнього віку і 149 у хворих
похилого віку. При аналізі просторового розташування гриж міжхребцевих
дисків у поперековому відділі хребта в 36,7% виявлена серединна
локалізація, у 57,9% — задньобокова, у 6,3% — фораменальна. У хворих
молодого віку грижі міжхребцевих дисків розподілилися наступним чином:
на 1-му рівні — у 30 (47,6%), на 2-х рівнях — у 30 (47,6%), на 3-х
рівнях — у 3 (4,8%) пацієнтів. У хворих середньої вікової групи грижі
міжхребцевих дисків розподілилися таким чином: одиночна грижа
міжхребцевого диска — у 33 (51,5%), дві грижі — у 18 (28,1%), на 3-х
рівнях — у 9 (14,1%), на 4-х рівнях — у 4 (6,3%) пацієнтів. У хворих
похилого віку грижі міжхребцевих дисків розподілилися в такий спосіб: 1
грижа — у 12 (19,1%), 2 грижі — у 31 (49,2%), на 3 рівнях — у 8 (12,7%),
4 грижі — у 9 (14,3%), на протязі всього попереково-крижового відділу
хребта — у 3 (4,7%) пацієнтів. З віком збільшувалися частота і
поширеність дистрофічних змін в хребті. У хворих похилого віку
візуалізувались найбільш виражені морфологічні зміни. В цій віковій
групі частіше процес був полісегментарним, спостерігалися дегенерація
дисків усього попереково-крижового відділу хребта, задні і передні
остеофіти тіл хребців, множинні грижі тіл хребців та міжхребцевих
дисків, грижі у верхньопоперекових дисках.

Хворих молодого віку з грижами міжхребцевих дисків розміром до 3 мм
виявлено 6 (9,5%), до 5 мм — 35 (55,5%), від 5 до 9 мм — 18 (28,6%),
більше 9 мм — 4 (6,4%). Хворих середнього віку з грижами міжхребцевих
дисків розміром до 3 мм виявлено у 3 (4,9%), до 5 мм — у 17 (57,8%), від
5 до 9 мм — у 37 (57,8%), більше 9 мм — у 7 (10,9%) випадках. У хворих
похилого віку грижі міжхребцевих дисків розміром до 3 мм виявлені у 3
(4,7%), до 5 мм — у 10 (15,9%), від 5 до 9 мм — у 42 (66,7%), більше 9
мм — у 8 (12,7%) випадках. Великі грижі у молодих пацієнтів склали 35%
випадків, в той час як у хворих середнього і похилого віку — відповідно
68,7% і 79,4%. Компресію корінця за даними МРТ можна було констатувати
тільки в 121 (63,7%) хворого з ВПККБС. У інших хворих рівень компресії
корінця визначити точно не вдавалось через наявність множинних гриж на
різних рівнях і можливий розвиток тракційнно-дислокаційоного
компресійного синдрому (Бротман М.К., 1975; Ситель А.Б., 1998).

Ступінь регресу больового синдрому залежав від ступеня його вираженості
і від комплексу методів лікування, які були використані. Після лікування
в основній групі хворих та групі порівняння регрес болю ІII ступеня
спостерігався у хворих молодого віку відповідно у 92,3 % та 40 %
випадків, у хворих середнього віку у 91,7% та 40%, у хворих похилого
віку — 84,6% та 33,3% випадків; регрес болю ІІ ступеня — у 84,5 % та
41,7 % хворих молодого віку, у 75% та 33,3% хворих середнього віку, у
74,1% та 27,3% хворих похилого віку. Кількість хворих з больовим
синдромом І ступеня після лікування збільшилась, що пов’язано із
зменшенням інтенсивності больового синдрому ІІ та ІІІ ступеня внаслідок
проведеної терапії. У хворих молодого віку основної групи та групи
порівняння повністю купувався больовий синдром у 59,1% і 21,1%,
середнього віку – у 53,3% і 15,8%, похилого віку – у 52,3% і 15,8%
випадків відповідно. Тобто, при застосуванні в комплексному лікуванні ЛП
ІЧЛВ в поєднанні з МТ позитивна динаміка щодо регресу болю зареєстрована
у достовірно (р<0,05) більшої кількості хворих різного віку. . 0 >

V

f

t

|

3/4

A

F

V

X

f

h

v

x

?

?

c

°

B

r

t

v

x

z

|

A

88;i^EvG¤HAEJHMNR”WLZ.\¶_?_ae_Oee8iaejiaiiiiiaaaaUaOAE®c

dh`„Ae

$ порівняння встановлено тенденцію до зниження зазначених показників у
всіх вікових підгрупах хворих. Тобто знеболюючий ефект при використанні
ЛП в поєднанні з МТ у хворих був достовірно вищим ніж у групі
порівняння. Після закінчення курсу комплексної терапії рівень реактивної
тривоги та особистої тривожності вірогідно (р( 0,05) знижувався у хворих
молодого, середнього та похилого віку основної групи, хоча особиста
тривожність і не досягла рівня “низьких” показників. Відомо, що показник
особистої тривожності є більш сталим і в меншій мірі змінюється під
впливом стресових факторів. В групі порівняння показники достовірно не
змінювалися (р(0,05).

Під впливом проведеного лікування відзначена позитивна динаміка
клінічних проявів ВПККБС, як в основній групі, так і в групі порівняння.
Проте, при застосуванні в комплексному лікуванні ЛП в поєднанні з МТ
мала місце достовірна відмінність щодо більшого зменшення їхньої
вираженості та регресу.

Після проведеного лікування відбулися позитивні зрушення неврологічних
симптомів: у хворих (відповідно в основній групі і групі порівняння)
молодого віку відновився ахіловий рефлекс при його порушенні у 71,4% і
18,8%, регресував симптом Ласега у 58,3% і 25%, інші симптоми натягу — у
44,4% і 33,3%, відновилась чутливість в зоні іннервації уражених
корінців у 72,5% і 18,9%; у хворих середнього віку відновився ахіловий
рефлекс при його порушенні у 67,5% і 23,1%, регресував симптом Ласега у
55,5% і 31,2%, інші симптоми натягу — у 45% і 28,5%, відновилась
чутливість в зоні іннервації уражених корінців у 64,3% і 18,7%; у хворих
похилого віку відновився ахіловий рефлекс при його порушенні у 36,4% і
11,8%, регресував симптом Ласега у 50% і 23,5%, інші симптоми натягу — у
39,1% і 25%, відновилась чутливість в зоні іннервації уражених корінців
у 46,7% і 5,3%. Приведені результати свідчать, що стабільнішими
неврологічні симптоми виявилися у хворих групи порівняння.

Після проведеного лікування у хворих також змінилася інтенсивність
вертебральних симптомів. Динаміка змін вертебральних симптомів в
основній клінічній групі хворих була кращою: зменшився об’єм обмеження
рухів в хребті у 80% і 33,3%, згладженість лордозу у 60% і 5,9%,
зменшився сколіоз у 69,5% і 25%, зменшилось напруження поперекових
м’язів спини у 75% і 38,5%, зменшились ФБ відповідних ХРС у 75% і 26,3%
хворих молодого віку відповідно до групи порівняння; зменшився об’єм
обмеження рухів в хребті у 79,4% і 25%, згладженість лордозу у 55,9% і
6,7%, зменшився сколіоз у 62,5% і 33,3%, зменшилось напруження
поперекових м’язів спини у 78,8% і 26,7%, зменшились ФБ відповідних ХРС
у 47,7% і 10,5% хворих середнього віку відповідно до групи порівняння;
зменшився об’єм обмеження рухів в хребті у 71,8% і 5,9%, згладженість
лордозу у 34,3% і 13,3%, зменшився сколіоз у 57,1% і 20%, зменшилось
тонічне напруження поперекових м’язів спини у 71,8% і 22,2%, зменшились
ФБ відповідних ХРС у 47,7% і 10,5% хворих похилого віку відповідно до
групи порівняння.

Після проведеного лікування у хворих з ВПККБС, поряд з покращенням
клініко-функціональних показників, спостерігалось зниження величини
сумарної вертебральної болючості та піддалися регресу ділянки
екстравертебральних змін. У хворих з ВПККБС сумарна вертебральна та
екстравертебральна болючість в вікових підгрупах обох груп до лікування
не відрізнялась (р > 0,05). Водночас вираженість екстравертебральної
болючості переважала сумарну вертебральну болючість (р<0,05). Найкращий лікувальний ефект під час контролю за сумарною вертебральною та екстравертебральною болючістю було виявлено у хворих всіх вікових підгруп основної групи, результати лікування яких перевищували (р<0,05) результати лікування хворих групи порівняння. При проведенні стимуляційної ЕНМГ у хворих з ВПККБС на ураженій нижній кінцівці (порівняно до показників “здорової”) виявлено достовірне (р<0,05) зниження ШПЗ по еферентних волокнах великогомілкового та малогомілкового нервів, амплітуди М-відповіді та підвищення латентності М-відповіді. Під впливом комплексного лікування відзначена позитивна динаміка зазначених вище показників, як в основній, так і в контрольній групі, а саме: ШПЗ по великогомілковому нерву до лікування становила 41,6±1,5 м/с, а після лікування в основній групі і групі порівняння достовірно (р<0,05) збільшилась відповідно до 53,5±1,7 м/с та 46,7±1,6 м/с у хворих молодого віку, 40,4±1,6 м/с - до лікування та 49,4±1,5 м/с і 45,1±1,6 м/с після лікування у хворих середнього віку, 38,7±1,5 м/с - до лікування та 48,7±1,5 м/с і 43,7±1,5 м/с після лікування у хворих похилого віку; ШПЗ по малогомілковому нерву до лікування становила 42,0±1,5 м/с, а після лікування достовірно (р<0,05) збільшилась відповідно до 51,7±1,6 м/с та 46,7±1,6 м/с у хворих молодого віку, 41,5±1,5 м/с - до лікування та 50,3±1,6 м/с і 45,8±1,6 м/с після лікування у хворих середнього віку, 40,5±1,8 м/с - до лікування та 49,1±1,5 м/с і 44,7±1,5 м/с після лікування у хворих похилого віку; амплітуда М-відповіді по великогомілковому нерву до лікування становила 4,2(0,2 мВ, а після лікування достовірно (р<0,05) збільшилась відповідно до 5,6(0,3 мВ та 4,8(0,2 мВ у хворих молодого віку, 3,5(0,2 мВ - до лікування та 4,9(0,3 мВ і 4,1(0,2 мВ після лікування у хворих середнього віку, 3,4(0,2 мВ - до лікування та 4,6(0,2 мВ і 4,0(0,2 мВ після лікування у хворих похилого віку; амплітуда М-відповіді по малогомілковому нерву до лікування - 3,9(0,2 мВ, а після лікування достовірно (р<0,05) збільшилась відповідно до 5,3(0,3 мВ та 4,5(0,2 мВ у хворих молодого віку, 3,7(0,2 мВ - до лікування та 4,8(0,1 мВ і 4,3(0,2 мВ після лікування у хворих середнього віку, 3,1(0,2 мВ - до лікування та 4,3(0,2 мВ і 3,7(0,2 мВ після лікування у хворих похилого віку; латентність М-відповіді по великогомілковому нерву до лікування - 3,9(0,2 мс, а після лікування достовірно (р<0,05) зменшилась відповідно до 3,2(0,1 мс та 3,6(0,1 мс у хворих молодого віку, 4,5(0,2 мс - до лікування та 3,6(0,1 мс і 4,0(0,2 мс після лікування у хворих середнього віку, 4,7(0,2 мс - до лікування та 3,5(0,2 мс і 4,1(0,2 мс після лікування у хворих похилого віку; латентність М-відповіді по малогомілковому нерву до лікування - 4,2(02 мс, а після лікування достовірно (р<0,05) зменшилась відповідно до 3,1(0,1 мс та 3,6(0,2 мс у хворих молодого віку, 4,5(0,2 мс - до лікування та 3,4(0,1 мс і 3,9(0,2 мс після лікування у хворих середнього віку, 4,6(0,2 мс - до лікування та 3,5(0,1 мс і 4,0(0,2 мс після лікування у хворих похилого віку. Після лікування відзначена достовірна відмінність (р<0,05) між групами на користь більш позитивної динаміки показників в основній групі. При ЕНМГ дослідженні до курсу лікування у обстежених хворих з ВПККБС на ураженій нижній кінцівці (порівняно зі “здоровою”) в 32,3% випадків відмічено підвищення порогу виникнення, а також достовірне (р<0,05) підвищення латентності та зменшення амплітуди Н-рефлекса, зменшення співвідношення Нмакс/Ммакс. Після проведеного лікування, зменшення вираженості больового синдрому та клінічних проявів захворювання виявлені позитивні зміни показників на ураженїй нижній кінцівці: амплітуда макс. H-рефлекса до лікування становила 1,28(0,17 мВ, а після лікування в основній групі і групі порівняння збільшилась відповідно до 1,87(0,17 мВ та 1,37(0,19 мВ (р<0,05) у хворих молодого віку, 1,19(0,17 мВ - до лікування та 1,85(0,17 мВ і 1,31(0,18 мВ (р<0,05) після лікування у хворих середнього віку, 1,17(0,17 мВ - до лікування та 1,81(0,18 мВ і 1,28(0,16 мВ (р<0,05) після лікування у хворих похилого віку; латентність макс. H-рефлексу до лікування становила 33,9(0,6 мс, а після лікування в основній групі і групі порівняння зменшилась відповідно до 30,8(0,4 мс та 32,1(0,5 мс (р<0,05) у хворих молодого віку, 34,3(0,8 мс - до лікування та 32,3(0,7 мс і 34,1(0,6 мс (р<0,05) після лікування у хворих середнього віку, 34,9(0,6 мс - до лікування та 32,3(0,7 мс і 34,3(0,7 мс (р<0,05) після лікування у хворих похилого віку; співвідношення Hмакс/Ммакс до лікування становило 32,4(2,8%, а після лікування в основній групі і групі порівняння збільшилось відповідно до 41,7(2,5% та 35,8(2,5% (р<0,05) у хворих молодого віку, 31,1(2,5% - до лікування та 41,9(2,5% і 34,9(2,5% (р<0,05) після лікування у хворих середнього віку, 30,9(2,6% - до лікування та 41,6(2,5% і 34,5(2,6% (р<0,05) після лікування у хворих похилого віку. Отримані результати ЕНМГ дослідження у хворих з ВПККБС в динаміці свідчать, що при застосуванні ЛП та МТ мало місце більш ефективне відновлення показників ЕНМГ у хворих всіх досліджуваних вікових груп порівняно до показників групи порівняння, що вказує на покращення функціонального стану аферентних, еферентних ланок та мотонейронів сегментарних рефлекторних дуг. Проведення АД за методом по Накатані та Акабане до лікування виявили найбільші відхилення за межі ФК у вигляді надмірності в інь-меридіанах: сечового міхура V (VІІ), жовчного міхура VB (ХІ) та шлунку Е (ІІІ), а також недостатності - нирок R (VІІІ), печінки F (ХІІ) та селезінки-підшлункової залози RP (ІV). Після проведеного курсу лікування відзначена позитивна динаміка функціонального стану меридіанів. Найбільш виражена позитивна динаміка в енергетичному стані меридіанної системи спостерігалась у пацієнтів основної групи. Таким чином, ефективність застосування запропонованого методу лікування та його патогенетична суть обгрунтовані з точки зору даних акупунктурної діагностики. При аналізі результатів лікування хворих з ВПККБС основної групи видужання відзначене в 53,4%, значне поліпшення – у 25,5%, поліпшення – у 6,4%. В групі порівняння результати лікування були гіршими: видужання відзначене в 27,1% хворих, значне поліпшення – у 11,8%, поліпшення – у 15,2%, незначне поліпшення – у 45,9%. Тобто, найкращі результати лікування досягнуті в основній групі, видужання і значне поліпшення відзначене в 85,3% пацієнтів. Таким чином, проведене комплексне обстеження хворих молодого, середнього та похилого віку з ВПККБС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта встановило клініко-діагностичні особливості перебігу ВПККБС в динаміці комплексного лікування та, як свідчить порівняльний аналіз ефективності різних методів терапії, більша результативність отримана при комплексному лікуванні з використанням ІЧЛВ на ТА в поєднанні з МТ в усіх досліджуваних вікових групах. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання оптимізації діагностичної і лікувальної тактики при ВПККБС на фоні ДДЗХ у хворих різного віку на основі вивчення клініко-діагностичних особливостей їхнього перебігу при застосуванні ЛП в поєднанні з МТ та розробки індивідуального підходу до лікування. Встановлено, що регрес больового синдрому залежав від ступеня його вираженості і від комплексу методів лікування, які були використані. При застосуванні в комплексному лікуванні інфрачервоної ЛП в поєднанні з МТ позитивну динаміку щодо регресу болю відмічено у достовірно більшої кількості хворих різного віку з ВПККБС при ДДЗХ (повністю купувався больовий синдром у 59,1% хворих молодого віку, 53,3% - середнього віку, 52,3% - похилого віку). При використанні в комплексному лікуванні інфрачервоної ЛП в поєднанні з МТ відбулось достовірно більше зменшення вираженості та регрес клінічних проявів ВПККБС у хворих молодого, середнього та похилого віку, зокрема, чутливих і рухових порушень, симптомів натягу, напруження поперекових м’язів, вираженості згладженості лордозу, сколіозу, обмеження об’єму рухів, вертебральної та екстравертебральної болючості, відновлення ахілового рефлексу. Для проведення ЛП важливо враховувати дані акупунктурної діагностики за Накатані та Акабане, оскільки вони, визначаючи функціональний стан меридіанів, дозволяють індивідуально підбирати ТА і тим самим оптимізувати лікування. Проведені рентгенологічні та МРТ-дослідження поперекового відділу хребта у всіх хворих з ВПККБС виявили різного ступеня морфо-функціональні зміни поперекового відділу хребта. Найбільш виражені зміни виявлені у хворих похилого віку. При цьому у них відмічено високу частоту виявлення множинних і великих гриж міжхребцевих дисків. Ці зміни хребта необхідно враховувати при виборі прийомів мануальної терапії хворих з ВПККБС. Проведене ЕНМГ-дослідження хворих з ВПККБС при ДДЗХ виявило достовірне подовження латентності, тривалості М-відповіді, зниження амплітуди та швидкості проведення збудження по велико- та малогомілковим нервам, а також подовження латентності, зменшення амплітуди Н-рефлекса та співвідношення Нмакс/Ммакс на ураженій стороні. Після проведеної комплексної терапії із застосуванням інфрачервоної ЛП в поєднанні з МТ у хворих з ВПККБС при ДДЗХ різного віку відзначено достовірну позитивну динаміку показників ЕНМГ, що відоброжає покращення функціонального стану аферентних, еферентних ланок та мотонейронів сегментарних рефлекторних дуг. Розроблений диференційований підхід до лікування хворих з ВПККБС при ДДЗХ, який включає інфрачервону ЛП та МТ, підвищує ефективність лікувальних заходів, що підтверджується позитивними результатами отриманими у 85,3% хворих основної групи. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ До комплексного лікування хворих молодого, середнього та похилого віку з ВПККБС при ДДЗХ доцільно включати, поряд з медикаментозною терапією, інфрачервону лазеропунктуру в поєднанні з мануальною терапією. Вибір прийомів МТ при ВПККБС повинен носити індивідуальний характер і будуватись з урахуванням результатів додаткових методів обстеження, зокрема, рентгенографії та МРТ поперекового відділу хребта. При лікуванні хворих з ВПККБС на фоні ДДЗХ, ускладнених грижами міжхребцевих дисків, необхідно використовувати спеціальні прийоми мануальної терапії залежно від виду гриж. При проведенні лазеропунктури слід використовувати дані акупунктурної діагностики за Накатані та Акабане, а також застосовувати ІЧЛВ на місцево-сегментарні (больові та в зонах уражених сегментів або корінців), віддалені і загальнозміцнювальні точки. СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ Довгий І.Л., Середа В.Г. Відновне лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта, ускладнених грижами ядра диска // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2002. - С. 613–616. (Дисертантом особисто проведено обстеження та лікування хворих, оцінка даних клінічного дослідження, статистична обробка даних). Середа В.Г., Довгий І.Л. Лазеропунктура та мануальна терапія в комплексному лікуванні вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів у хворих різного віку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2003. - С. 618–623. (Дисертантом особисто проведено обстежння та лікування хворих, оцінка даних клінічного дослідження в динаміці лікування, написання роботи). Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Середа В.Г. Консервативне диференційне лікування неврологічних проявів дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта, ускладнених грижами міжхребцевих дисків в залежності від виду грижі // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2003. - С. 534–540. (Дисертантом особисто проведено обстежння та лікування хворих, оцінку його ефективності). Середа В.Г. Електрофізіологічні зміни при комплексному лікуванні вертеброгенних попереково-крижових больових корінцевих синдромів у хворих різного віку // Лікарська справа Врачебное дело. – 2004 р. №.8 – С. 53-57. Довгий І.Л., Коркушко О.О., Середа В.Г., Ханенко Н.В. Застосування лазеропунктури та мануальної терапії в лікуванні нейродистрофічних синдромів при дискогенних радикулопатіях поперекового відділу хребта // IV міжнародна науково-практична конференція з народної та нетрадиційної медицини, присвячена 10-річчю утворення КМІ УАНМ: Зб. наук. пр. – К.: Інтермед, 2002. – С. 168-169. (Дисертантом особисто проведено обстежння та лікування хворих, обробку і оцінку отриманих даних). Чуприна Г.М., Довгий І.Л., Середа В.Г., Лішневський С.О. Комп’ютерний варіант електропунктурної діагностики по Накатані при дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта, ускладнених грижами міжхребцевих дисків // IV міжнародна науково-практична конференція з народної та нетрадиційної медицини, присвячена 10-річчю утворення КМІ УАНМ: Зб. наук. пр. – К.: Інтермед, 2002. – С. 165. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих по методу Накатані, обробку отриманих даних). Мачерет Є.Л., Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Середа В.Г., Ковальчук В.В. Клініко-рентгенологічні прояви та головні принципи лікування гриж міжхребцевих дисків при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях попереково-крижового відділу хребта методами рефлексотерапії // Матеріали Ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії”. – Київ, 10 – 11 жовтня. – 2002. – С. 151–153. (Дисертантом особисто проведено клініко-рентгенологічні співставленням та їх аналіз). Мачерет Є.Л., Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Середа В.Г., Ковальчук В.В. Лікування методами рефлексотерапії дискогенних радикулопатій попереково-крижового відділу хребта, ускладнених синдромом грушоподібного м’язу // Матеріали Ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії”. – Київ, 10 – 11 жовтня. – 2002. – С. 153–155. (Дисертантом особисто проведено обстеження та лікування хворих, обробку отриманих даних). Коркушко О.О., Середа В.Г., Довгий І.Л. Ефективність застосування лазеропунктури та мануальної терапії в комплексному лікуванні вертеброгенних попереково-крижових синдромів у хворих старших вікових груп // Матеріали Ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-річчю служби РТ в України, Київ, 10-11 жовтня. – 2002. – С. 94–96. (Десертантом особисто проведено клініко-неврологічне обстеження хворих, їх лікування та оцінку отриманих даних, написання роботи). Довгий І.Л., Коркушко О.О., Ханенко Н.В., Середа В.Г. Раціональна рефлексотерапія при лікуванні неврологічних проявів дегенеративно-дистрофічних захворювань попереково-крижового відділу хребта, ускладнений грижами (пролапсом) ядра диска з гострим перебігом // Матеріали Ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії”. – Київ, 10 – 11 жовтня. – 2002. – С. 39–41. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, обробку та аналіз отриманих результатів). Довгий І.Л., Коркушко О.О., Ханенко Н.В., Середа В.Г., Ковальчук В.В. Патоморфологічне та патогенетичне обґрунтування ефективності застосування методів рефлексотерапії в лікуванні різних видів гриж міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях // Матеріали Ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії”. – Київ, 10 – 11 жовтня. – 2002. – С. 41–45. (Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу і його обробку) Середа В.Г., Довгий І.Л. Лазеропунктура та мануальна терапія в комплексному лікуванні вертеброгенних больових синдромів попереково-крижової локалізації // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”. – Київ, 10 – 11 жовтня. – 2003. – С. 138–140. (Дисертантом особисто проведено обстеження, лікування хворих, обробку отриманих даних, оцінку ефективності проведеної терапії, написання роботи). Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Середа В.Г., Ковальчук В.В. Особливості мануальної терапії хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта, ускладнених грижами міжхребцевих дисків // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”. – Київ, 10 – 11 жовтня. – 2003. – С. 40–41. (Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу, акупунктурну діагностику і обробку отриманих даних). Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Середа В.Г., Ковальчук В.В. Особливості мануальної терапії в хворих з дискогенними радикулопатіями поперекового відділу хребта, в залежності від виду та направлення гриж і протрузій міжхребцевих дисків // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на сучасному етапі”. – Київ, 1 – 2 жовтня. – 2004. – С. 34–37. (Дисертантом особисто проведено аналіз особливостей МТ, набір клінічного матеріалу і його обробку). Середа В.Г., Довгий І.Л., Дригант Л.П. Комплексне електронейроміографічне обстеження хворих з вертеброгенними попереково-крижовими корінцевими больовими синдромами // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на сучасному етапі”. – Київ, 1 – 2 жовтня. – 2004. – С. 131–132. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, оцінка даних електронейроміографії, клінічного дослідженя, обробку матеріалу та написання роботи). Середа В.Г., Коркушко О.О., Довгий І.Л. Лазеропунктура та мануальна терапія в комплексному лікуванні вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів у хворих різного віку // Міжнародний неврологічний журнал. – 2005 р. №3 – С. 112-113. (Дисертантом особисто проведено обстеження та лікування хворих, обробку отриманих даних, написання роботи). Довгий І.Л., Коркушко О.О., Середа В.Г., Ханенко Н.В. Аспекти реабілітаційного лікування хворих з дискогенними радикулопатіями попереково-крижового відділу хребта // Міжнародний неврологічний журнал. – 2005 р. №3 – С. 168-169. (Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу і його обробку). Середа В.Г., Довгий І.Л., Коркушко О.О. Ефективність лікування методом поєднання лазеропунктури і мануальної терапії хворих похилого віку з вертеброгенними попереково-крижовими корінцевими синдромами (клініко-електронейроміографічне дослідження) // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”. – Київ, 7 – 8 жовтня. – 2005. – С. 114–118. (Дисертантом особисто проведено клініко-електронейроміографічне обстеження хворих в динаміці лікуваня, обробку даних, написання роботи). Коркушко О.О., Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Середа В.Г., Ковальчук В.В. Деклараційний патент на винахід “Спосіб лікування неврологічних проявів дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта, ускладнених грижами міжхребцевих дисків” № 55914А Україна 7А61Н1/00, А61N1/32. 15.04.2003. Бюл.№4. АНОТАЦІЯ Середа В.Г. Методи діагностики та комплексне лікування вертеброгенних попереково-крижових корінцевих больових синдромів у хворих різних вікових груп. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006. Проведено обстеження та лікування 190 пацієнтів з вертеброгенними попереково-крижовими корінцевими больовими синдромами (ВПККБС) при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта (ДДЗХ) молодого, середнього та похилого віку. На основі даних комплексного клініко-параклінічного обстеження визначені клінічні, клініко-нейровізуальні, електронейроміографічні особливості перебігу вертеброгенних попереково-крижових корінцевих больових синдромів на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта при використанні в комплексному лікуванні інфрачервоної лазеропунктури в поєднанні з мануальною терапією у хворих молодого, середнього та похилого віку. Показано, що акупунктурна діагностика по Накатані та Акабане є інформативними критеріями визначення функціонального стану акупунктурних меридіанів у хворих з ВПККБС при ДДЗХ. Використання в комплексному патогенетично обгрунтованому лікуванні інфрачервоної лазеропунктури в поєднанні з мануальною терапією підвищує ефективність лікувальних заходів при ВПККБС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта у хворих молодого, середнього та похилого віку. Ключові слова: вертеброгенний попереково-крижовий корінцевий больовий синдром, магнітно-резонансна томографія, електронейроміографія, інфрачервона лазеропунктура, мануальна терапія. АННОТАЦИЯ Середа В.Г. Методы диагностики и комплексное лечение вертеброгенных пояснично-крестцовых корешковых болевых синдромов у больных разных возрастных групп. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни.- Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, МОЗ Украины. Киев, 2006. Диссертация посвящена вопросам диагностики и патогенетического подхода к лечению больных с вертеброгенными пояснично-крестцовыми корешковыми болевыми синдромами (ВПККБС) при дегенеративно-дистрофических заболеваниях позвоночника молодого, среднего и пожилого возраста с помощью инфракрасной лазеропунктуры. Проведено клиническое, параклиническое (рентгенография, МРТ, електронейромиография, акупунктурная диагностика по методу Накатани и Акабане) обследование и лечение 190 больных с ВПККБС. В зависимости от метода лечения больные были распределены на две группы - основную и контрольную. Основную группу составили 133 больных, которым было проведено комплексное лечение с использование инфракрасного лазерного излучения и мануальной терапии в качестве основного терапевтического воздействия наряду с медикаментозной терапией. Контрольную группу составили 57 больных, которым применяли общепринятое медикаментозное лечение, массаж и ЛФК. В зависимости от возраста больные обеих групп были поделены на три подгруппы (молодого, среднего и пожилого возраста). Эффективность лечения оценивали на основании динамики клинических проявлений и параклинических исследований. В результате этого было установлено, что использование в комплексном патогенетически обоснованном лечении инфракрасной лазеропунктуры в сочетании с мануальной терапией повышает эффективность лечебных мероприятий у больных молодого, среднего и пожилого возраста. Под воздействием комплексного лечения происходило достоверно большее снижение выраженности болевого синдрома, сглаженности поясничного лордоза, сколиоза, ограничения объема движений, напряжения поясничных мышц, вертебральной и экстравертебральной болезненности, симптомов натяжения, чувствительных и двигательных нарушений, восстановление ахиллового рефлекса. У больных с ВПККБС на фоне дегенеративно-дистрофических изменений в позвоночнике выявлены изменения ЭНМГ-параметров, которые под воздействием комплексного лечения с использованием лазеропунктуры и мануальной терапии имели позитивную динамику с тенденцией к нормализации. Важное значение для проведения комплексного дифференцированного индивидуального лечения больных с ВПККБС имеет проведение МРТ-обследования и использование акупунктурных методов диагностики. Ключевые слова: вертеброгенный пояснично-крестцовый корешковый болевой синдром, магнитно-резонансная томография, электронейромиография, инфракрасная лазеропунктура, мануальная терапия. SUMMARY Sereda V.G.: The methods of diagnostic and complex treatment vertebrogenic transversal lumbosacral pain radicular sets of symptoms at the patients of different age groups. – Script. The dissertation for a degree of candidate of medical science, specialty 14.01.15 - nervous diseases. - Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.Shupyk of Ministry of Health Protection of Ukraine, Kyiv, 2006. The total number of 190 patients of the junior, middle and senior age groups with vertebrogenic transversal lumbosacral pain radicular sets of symptoms added with degenerative dystrophic diseases of the spine were examined and treated. Based on the results of the clinic and paraclinic investigation explored clinic, clinic and neuro-visual, electroneuromiographic specific features of the process of vertebrogenic transversal lumbosacral pain radicular sets of symptoms with degenerative dystrophic diseases of the spine using in complex treatment infra-red laser puncture combined with manual therapy at the patients of the junior, middle and senior age groups. It’s proved that Nakatani and Akabane acupunture diagnostic is informative category of the definition of functional conditions of the acupunture meridians at the patients of the junior, middle and senior age groups with vertebrogenic transversal lumbosacral pain radicular sets of symptoms added with degenerative dystrophic diseases of the spine. The use in complex pathogenetic proved treatment infra-red laser puncture combined with manual therapy increases the efficiency of treatment measures at vertebrogenic transversal lumbosacral pain radicular sets of symptoms added with degenerative dystrophic diseases of the spine at the patients of the junior, middle and senior age groups. Key words: vertebrogenic transversal lumbosacral pain radicular sets of symptoms, magnetic-resonance tomography, electroneuromiography, infra-red laser puncture, manual therapy. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ АД – акупунктурна діагностика ВАШ – візуальна аналогова шкала ВПККБС – вертеброгенний попереково-крижовий корінцевий больовий синдром ДДЗХ – дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта ЕНМГ - електронейроміографія ІЧЛВ – інфрачервоне лазерне випромінювання ЛП - лазеропунктура МРТ – магнітно-резонансна томографія МТ – мануальна терапія ПІРМ – постізометрична релаксація м’яза ТА – точка акупунктури ХРС – хребцево-руховий сегмент ШПЗ – швидкість проведення збудження ФБ – функціональна блокада 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 188 19 20 21

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *