.

Металоостеосинтез і метало-цементний остеосинтез при переломах довгих кісток у людей літнього та старечого віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
104 2632
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

АМІР М.М.К. МАЛКАВІ

УДК 616.717-001.5-089.22-053.9

Металоостеосинтез і метало-цементний остеосинтез при переломах довгих
кісток у людей літнього та старечого віку

(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.21 – травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Герцен Генріх Іванович,

Київська медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,

завідувач кафедри ортопедії і травматології
№1

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Герасименко Сергій Іванович,

Інститут травматології та ортопедії
АМН України,

заступник директора з
науково-лікувальної роботи,

керівник клініки захворювань
суглобів у дорослих

доктор медичних наук, професор

Волошин Олександр Іванович

Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця,

професор кафедри травматології та
ортопедії

Провідна установа: науково-дослідний інститут травматології та ортопедії

Донецького державного медичного
університету

ім. М.Горького МОЗ України

Захист дисертації відбудеться “24” травня 2005 р. о 14°° годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Інституті
травматології та ортопедії АМН України за адресою: 01601, м. Київ, вул.
Воровського, 27

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту травматології та
ортопедії АМН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

Автореферат розісланий “14” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Страфун С.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Остеопороз є однією з найбільш актуальних проблем
ортопедії і травматології. 11 – 12% населення європейських країн
страждають остеопорозом, 40% жінок віком 70 років і 50% жінок і
чоловіків віком понад 75 років мають остеопоротичні переломи
(Е.П.Подрушняк, 1997; В.В.Поворознюк, 1999; А.Я.Цыганенко,2000;
P.Geusens et al., 1998). У пацієнтів літнього і старечого віку
остепоротичні переломи стегнової кістки приводять до високої летальності
– до 40%, інвалідності – до 30%, зниженню тривалості життя населення на
12 – 15% (І.E.Kenzora et al., 1997). Всеукраїнський перепис населення
2001 року показав, що кількість людей віком понад 60 років складає 21,4%
(10,4 млн), тобто людей літнього і старечого віку стало більше на 3,3%
(1,6 млн) у порівнянні зі станом на 1989 рік. Співвідношення чоловіків і
жінок віком 65-70 років складає 1:2. За обліком середньої тривалості
життя жінок України (72,7 року) можна констатувати, що третину свого
життя вони проводять у постменопаузальному періоді на тлі розвитку
постменопаузального і сенильного остеопорозу. Проблема остеопенії і
остеопорозу не обмежується комплексними мірами профілактики і лікування
патології при остеопоротичних переломах кісток, на тлі
структурно-функціональних порушень кісткової тканини, традиційні способи
лікування не дають надійних позитивних результатів (Л.Д.Горидова,
К.К.Романенко, 2001; В.В.Дергачов, 2004; H.A.Yuehueі,2002).

У пацієнтів літнього і старечого віку з ускладненим соматичним статусом,
наявністю супутніх хвороб, лікування переломів кісток консервативними
способами з імобілізацією кінцівок, змушеним положенням, може приводити
до загострення хронічних захворювань, обтяжувати отриману травму
(Е.П.Подрушняк із співавт., 1985; O.Pіeske, G,Lob, 1996). Стабільний
металоостеосинтез діафізарних переломів довгих кісток дозволяє рано
активізувати хворих, проводити функціональну терапію (В.В.Паладюк,
И.С.Олексюк, 1991; В.Н.Левенец, А.Самади, 1994; Г.И.Герцен,
Л.А.Каграманян, 1998). Разом з тим, при традиційному металоостеосинтезі
відсоток ускладнень у цій віковій групі пацієнтів коливається від 5,5 до
15% (Н.А.Корж із співавт., 2002; H.A.Yuehueі, 2002). Крім
загальнохірургічних, розповсюдженими ускладненнями є міграція, поломка
імплантатів, вторинне зміщення кісткових уламків, що виникають на тлі
остеопенії, остеопорозу, порушеного структурно-функціонального стану
кісткової тканини (Г.И.Герцен із співавт., 2001; F.І.Kummer et al.,
1997; M.Schutz et al., 2000; R.Orozco, 2001).

У хворих літнього і старечого віку при виборі способу металоостеосинтезу
необхідно враховувати ступінь відбиття остепорозу кісткової тканини,
проводити міри профілактики і лікування цього процесу. Традиційні
способи металоостеосинтезу – (накістковий, внутрішньокістковий,
позавогнищевий) не можуть забезпечити стабільної фіксації кісткових
уламків остеопоротичної кісткової тканини (В.Н.Илюшева, В.Э.Гюнтер,
1999; А.Малкави, 2002; H.A.Yuehueі, 2002). При переломах довгих кісток
на тлі остеопенії та остеопорозу кісткової тканини є необхідність
застосування більш надійних способів остеосинтезу, що підвищують його
характеристики міцності.

Все вищезазначене вказує на необхідність подальших наукових розробок
технологій оперативного лікування переломів довгих кісток у хворих
літнього і старечого віку з метою диференційного підходу до способів
остеосинтезу в залежності від ступеня остеопорозу кісткової тканини,
створення умов для ранньої функціональної терапії і консолідації
кісткових відламків, що і слугувало підставою для виконання даної
роботи.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Клініко-експериментальне
дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт КМАПО
ім.П.Л.Шупика, тематика прикладна, держреєстрація № 0102U000223.

Мета роботи: підвищити ефективність металоостеосинтезу переломів довгих
кісток у людей літнього і старечого віку.

Основні завдання дослідження:

вивчити результати та виявити недоліки традиційних способів
металоостеосинтезу переломів довгих кісток у літньому і старечому віці;

визначити характеристики міцності фіксації з довгою кісткою традиційних,
удосконалених і метало-цементних імплантатів;

дослідити вплив інтрамедулярного введення кісткового цементу на
регенерацію кісткової тканини;

удосконалити традиційний спосіб накісткового металоостеосинтезу
переломів довгих кісток у літньому і старечому віці;

розробити і впровадити в клініці техніку метало-цементного остеосинтезу
переломів довгих кісток у літньому і старечому віці;

встановити показання до удосконаленого, метало-цементного остеосинтезу
переломів довгих кісток у літньому і старечому віці;

вивчити результати удосконаленого і метало-цементного остеосинтезу
переломів довгих кісток у літньому і старечому віці.

Об’єкт дослідження. Хворі літнього і старечого віку з переломами довгих
кісток, дорослі кролики породи “шиншила”, фрагменти трупних стегнових
кісток.

Предмет дослідження. Металоостеосинтез переломів довгих кісток у
літньому і старечому віці.

Методи дослідження. Клінічні, рентгенологічні, біомеханічні,
гісто-морфологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше на основі експериментально-біомеханічних досліджень проведено
порівняльну оцінку стабільності (міцності) різних способів остеосинтезу
та науково обґрунтовані раціональні способи остеосинтезу переломів
довгих кісток у літньому та старечому віці;

вперше в експерименті на тваринах вивчено перебіг репаративної
регенерації кісткової тканини при інтрамедулярному введенні
поліметилметакрілатного цементу, який застосовується при цементному
ендопротезуванні суглобів;

вперше запропонована та науково обґрунтована раціональна хірургічна
тактика остеосинтезу переломів довгих кісток у літньому та старечому
віці в залежності від ступеня остеопорозу кісткової тканини.

Практична цінність отриманих результатів:

розроблені показання для удосконаленого і метало-цементного остеосинтезу
переломів довгих кісток у пацієнтів літнього і старечого віку з
урахуванням віку, ступеню виразності локального і системного остеопорозу
кісткової тканини;

розроблена техніка і впроваджені в клініці удосконалений і
метало-цементний остеосинтез переломів довгих кісток у літньому і
старечому віці. Створено і застосовано “ключ-тримач”, що дозволяє
знизити час та травматичність операції при удосконаленому остеосинтезі;

запропоновані технології остеосинтезу забезпечують ранню функціональну
терапію, додання статичного навантаження кінцівок, зменшують відсоток
незадовільних результатів, підвищують ефективність лікування переломів
довгих кісток у хворих літнього та старечого віку.

Особистий внесок здобувача: На основі проведених
клініко-рентгенологічних, біомеханічних, експериментальних досліджень
обґрунтовані оптимальні способи остеосинтезу переломів довгих кісток у
хворих літнього і старечого віку залежно від ступеня остеопорозу, віку
хворих. Дисертант виконав експериментальне дослідження на кролях,
заготівлю і біомеханічні дослідження на трупних кістках. Здійснював
клінічне, рентгенологічне, інструментальне обстеження хворих, брав
участь в операціях у якості хірурга та асистента, забезпечував
післяопераційне ведення хворих, вивчив найближчі та віддалені
результати, ускладнення, помилки і недоліки в лікуванні.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати роботи
застосовуються в клінічній практиці і використовуються в педагогічному
процесі кафедри ортопедії і травматології №1 КМАПО ім.П.Л.Шупика.
Пропозиції і розробки впроваджені в Донецькому НДІ травматології і
ортопедії, ортопедо-травматологічних відділеннях обласних і міських
лікарень міст Києва, Одеси, Чернігова, Луцька. Отримано 18 актів
впровадження.

Апробація роботи. Основні наукові положення дисертаційної роботи
представлені на XIII з’їзді ортопедів-травматологів України (Донецьк,
2001), науково-практичних конференціях “Малоинвазивные и эндоскопические
технологии в травматологии и ортопедии” (Ялта, 2002), “Актуальні питання
травматології та ортопедії” (Житомир, 2002), науково-практичній
конференції, присвяченій 25-річчю кафедри травматології і вертебрології
ХМАПО (Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції з
проблем ортопедії та травматології “Актуальні питання сучасної
артрології” (Київ, 2003), науково-практичній конференції “Ураження та
захворювання колінного суглоба” (Київ, 2003), V-ій Українській
конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка В.В.
Фролькіса” (Київ, 2004), конференції присвяченій 85-річчю ІТО АМН
України “Актуальні питання сучасної ортопедії і травматології” (Київ,
2004), Київський міській науково-практичній конференції (Київ, 2004),
засіданні товариства ортопедів-травматологів м. Києва та Київської
області (2004), засіданні проблемної комісії ІТО АМН України (Київ,
2004), спільному засіданні кафедр ортопедії і травматології № 1, № 2,
хірургії та опікових хвороб КМАПО ім. П.Л. Шупика, ІТО АМН України та
НДІ надтвердих матеріалів НАН України (Київ, 2004).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладений у 20
публікаціях, з них 9 (7 – індивідуальних) – у провідних виданнях згідно
переліку, затвердженому ВАК України, 6 (3 – індивідуальних) – в
матеріалах і тезах конференцій та з’їздів. Матеріали дисертації є
розділом підручника (“Травматологія літного віку”, Київ, 2003, 170 с.).
Отримано деклараційний патент України на винахід, 5 посвідчень на
раціоналізаторські пропозиції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5
розділів, загальних висновків, списку використаних джерел літератури.
Повний обсяг дисертації становить 125 сторінок машинописного тексту,
основний текст викладений на 106 сторінках. Текст ілюстровано 36
малюнками, 11 таблицями і 2 додатками. Список літератури включає 167
джерел, з них 74 українських та авторів держав СНД, 93 – автори інших
держав світу.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформовано мету та
задачі дисертації, окреслено сукупність наукових результатів, що
виносяться на захист, наукову новизну та практичну цінність отриманих
результатів, особистий внесок автора, а також наведено відомості щодо
результатів дисертації та кількості публікацій.

У першому розділі наведено сучасні літературні дані щодо процесів
ремоделювання кісткової тканини, розвитку ії структурно-функціональних
змін у літному і старечому віці, розвитку первинного
(постменопаузального і сенільного) остеопорозу, частоти остеопоротичних
переломів довгих кісток. Аналіз сучасної української і зарубіжної
літератури засвідчив, що, незважаючи на певні успіхи та досягнення
сучасної травматології, до теперішнього часу залишається недостатньо
розробленою проблема лікування переломів довгих кісток у хворих літнього
і старечого віку. Більшість авторів в разі цих переломів віддають
перевагу металоостеосинтезу у зв’язку з можливістю ранньої активізації
хворих, однак при традиційному остеосинтезі фрагментів остеопоротичних
кісток високий процент ускладнень – міграція, поломка імплантатів,
вторинне зміщення кісткових уламків, в результаті чого виникають
уповільнена консолідація, деформації, дефекти, псевдоартрози кісток.

У другому розділі наведено матеріал і методи дослідження, використані в
дисертаційної роботі.

Під наглядом знаходилось 159 пацієнтів літнього та старечого віку (56 –
87 років) з переломами довгих кісток, котрі лікувались у клініках
кафедри ортопедії і травматології №1 Київської медичної академії
післядипломної освіти ім..П.Л.Шупика. Переважали хворі жіночої статі –
108 (68%), чоловіків було 51 (32%). По локалізації пошкоджень переломи
плечової кістки спостерігались у 29 (18,2%) випадках, кісток передпліччя
– у 22 (13,8%), стегнової кістки – у 55 (34.6%), кісток гомілки – у 53
(33,4%). Відповідно класифікації АО прості (А) переломи довгих кісток
спостерігались у 23,9% випадках, відламкові (В) – у 56,6%,
багатовідламкові (С) – у 19,5%. У 121 хворого з переломами довгих кісток
виконано традиційний металоостеосинтез (накістковий,
внутрішньокістковий), у 38 – удосконалений і метало-цементний
остеосинтез. Наявність остеопорозу кісткової тканини у хворих вивчали за
допомогою рентгенологічних досліджень, метакарпального морфометричного
індексу Exton-Smith et al.

Техніка удосконаленого металоостеосинтеза діафізарних переломів довгих
кісток пластинами відрізнялася від традиційної тим, що на протилежних
від пластини кінцях гвинтів, для попередження їхньої міграції,
установлювали гайки із шайбами. При цьому для зменшення глибини
операційного доступу і скорочення часу операції нами створений і
використаний спеціальний “ключ-тримач” гайки із шайбою (деклараційний
патент України).

Для метало-цементного остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток
використовували поліметилметакрилатний кістковий цемент марок “PALACOS”,
“CMW”, “PALAMED”, “SІMPLEX”, які широко застосовуються для цементного
ендопротезування суглобів. При метало-цементному остеосинтезі
діафізарних переломів довгих кісток перед введенням інтрамедулярних
стрижнів або установки пластин із гвинтами, кісткомозкову порожнину на
рівні перелому кістки заповнювали цементом, після цього фрагменти
фіксували імплантатами.

Біомеханічні експериментальні дослідження проводили у лабораторії
матеріалізації композиційних матеріалів НДІ Надтвердих матеріалів НАН
України. Для біомеханічних досліджень заготовлені 56 фрагментів трупних
стегнових кісток людей літнього і старечого віку (жінки від 56 до 78
років, чоловіки від 61 до 76 років). В історіях хвороб померлих не було
даних про наявність захворювань імунної системи, новоутворень кісток,
інших хвороб, що викликають вторинний остеопороз. На стискаюче-розривній
машині, що дозволяє створити навантаження на випробовувані об’єкти від 0
до 1000 кгс, при швидкості від 24 до 100 мм/хв, проведені біомеханічні
дослідження характеристик міцності різних варіантів фіксації фрагментів
трупної стегнової кістки імплантатами, у т.ч. пластини з гвинтами
(традиційний спосіб), пластини з гвинтами в доповненні з 2, 3, 4 і 6
гайками із шайбами. Крім того, на стискаюче-розривній машині проведене
дослідження характеристик міцності фіксації до фрагменту стегнової
кістки пластини з 4 гвинтами, а також стрижня з 2 блокуючими гвинтами,
порівняно з такими ж імплантатами при інтрамедулярному введенні
кісткового цементу.

Експериментальні дослідження на тваринах виконані на 60 дорослих
кролях породи “шиншила”, вагою 2,2-2,45 кг, котрим в асептичних умовах
виконували поперечну остеотомію діафіза променевої кістки. 30 кроликів
склали контрольну групу, 30 – піддослідну. Тваринам піддослідної групи
після остеотомії фрагменти променевої кістки заповнювали
поліметилметакрилатним цементом рідкої консистенції. Через 7 – 70 днів
після травми кроликів виводили з досліду, проводили гістоморфологічні
дослідження: готували целоїдинові препарати, гістологічні зрізи
фарбували гематоксиліном та еозином, а також пікрофуксином за Ван-Гізон.

Статистична обробка результатів клінічних і біомеханічних досліджень
проводилася на комп’ютері за допомогою прикладних програм “STATІSTІCA” і
“Mіcrosoft Exel 2000”.

У третьому розділі наведені результати біомеханічних досліджень, котрі
обґрунтовують переваги характеристик міцності удосконалених і
метало-цементних імплантатів у порівнянні з традиційними. Біомеханічні
спостереження показали, що при фіксації пластини з 4 гвинтами до
фрагменту трупної стегнової кістки відрив імплантату наставав при силі
навантаження в 204,7 кгс (2006 н), тоді як відрив пластини з 4 гвинтами,
додатково фіксованої до кістки 4 гайками і шайбами відбувався при
зусиллі в 582,2 кгс (5705 н), тобто для відриву удосконалених
імплантатів від фрагмента стегнової кістки необхідно було в 2,8 рази
більше зусиль (р ^i- r t " ???" $ & ( * , . B D r t v 8:c- ? HoeeeeeeaeOeOeOeOeOeOeOeeeeaEEEa & & `„A ????? ?????????? `„Aa$ едення кісткового цементу не порушує стадії репаративного остеогенезу, цілком зберігає кісткоутворювальну функцію періосту, пригнічує активність ендостального кісткоутворення, що викликає збільшення контрольних термінів загоєння переломів кісток. У п’ятому розділі описано тактику лікування хворих літнього і старечого віку з переломами довгих кісток, котрим виконувались традиційний, удосконалений і метало-цементний остеосинтез. При цьому з 121 хворого, яким виконували традиційний металоостеосинтез діафізарних переломів довгих кісток на підставі рентгенологічних досліджень у 96 випадках виявлений локальний остеопороз кісткових уламків. У 38 пацієнтів з діафізарними переломами довгих кісток, яким був виконаний удосконалений і метало-цементний остеосинтез, локальний остеопороз встановлений у 17 випадках, локальний і системний остеопороз кісткової тканини - у 21 випадку (індекс A.N. Exton-Smіth et al.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020