.

Лікування вагітних з невиношуванням за наявності генітального герпесу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 3215
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СОРОКІН ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 618.3-06-08:618.1:616.523

Лікування вагітних з невиношуванням за наявності генітального герпесу

14. 01. 01 – акушерство та гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Писарєва Світлана Петрівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

завідувач відділення наукових проблемне виношування вагітності

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Леуш Станіслав Сергійович, Національна медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (Київ), професор кафедри акушерства
та гінекології № 1.

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Ромащенко Оксана Василівна, Інститут урології АМН України (Київ),
головний науковий співробітник відділу сексопатології і андрології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця
МОЗ України (Київ), кафедра акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться ” 27 ” березня 2007 р. о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.553.01 по захисту дисертації
на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю
„Педіатрія”, „Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий ” 24 ” лютого 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних проблем сучасного акушерства є
проблема невиношування вагітності, частота якої складає 10-25% від
загальної кількості вагітностей і не має тенденції до зменшення.
Невиношування обумовлює високу частоту перинатальної захворюваності та
смертності. Перинатальна смертність при передчасних пологах в 33 рази
вища, ніж при пологах у строк (Т.К. Знаменская, С.П. Писарева, 2005; К.
Нисвандера, А. Эванса, 1999; И.С. Сидорова и соавт., 2004).

Згідно з даними сучасної літератури, одне з перших місць серед причин
невиношування вагітності посідають внутрішньоутробні інфекції, зокрема
генітальний герпес (ВГЗ 2-го типу), що спонукають інфікування плода та
новонародженого (Т.К. Знаменская, С.П. Писарева, 2005; С.П. Писарєва і
співав., 2003, 2004). Це створює не тільки медичні, але й соціальні
проблеми в зв’язку з тим, що в багатьох випадках народжені діти
вимагають допомоги протягом всього життя. У вагітних жінок частота ВГЗ
2-го типу складає від 13 до 91,6%. Частота внутрішньоутробної інфекції
коливається від 15 до 70% при первинному інфікуванні та від 0,2 до 2%
при реактивації ВГЗ (В.А. Анохин, Г.В. Хасанова, 1999; О.В. Данченко та
співав., 1997; Т.Н. Демина і співав., 1998).

Незважаючи на окремі успіхи, досягнуті за останні роки у вирішенні даної
проблеми, залишаються маловивченими зміни клітинного імунітету та
фетоплацентарного комплексу при ВГЗ 2-го типу у жінок з невиношуванням
вагітності. Відсутні достатньо ефективні методи лікування вагітних з ВГЗ
2-го типу. Не розроблені надійні засоби, що сприяли б попередженню
інфікування плода та новонародженого (Н.С. Дяченко і співав., 2002; Н.С.
Дяченко і співав., 2003; С.П. Писарева, С.Н. Толкач, 2003; С.П. Писарєва
і співав., 2004). Це обумовлює медичну та соціальну актуальність даної
проблеми.

Зв’язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Дана робота
виконана відповідно до плану НДР ІПАГ АМН України та є фрагментом
комплексної теми відділення наукових проблем невиношування вагітності
„Вдосконалити та розробити діагностику та ефективні технології лікування
герпесвірусних інфекцій у вагітних”, (№ держреєстрації 01.02U001069).

Мета дослідження. Зниження частоти невиношування вагітності за наявності
інфікування генітальним герпесом шляхом розробки ефективних лікувальних
заходів на підставі вивчення гормонального статусу вагітних, клітинного
імунітету, піхвового біоценозу та стану фетоплацентарного комплексу.

Задачі дослідження:

Вивчити перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода
та новонародженого у жінок з невиношуванням вагітності за наявності ВГЗ
2-го типу.

Визначити вираженість тестів діагностики ВГЗ 2-го типу у вагітних з
невиношуванням в анамнезі

Провести клініко-лабораторне обстеження жінок з невиношуванням
вагітності для визначення змін на тлі інфікованості ВГЗ 2-го типу
залежно від вираженості діагностичних тестів (вміст статевих гормонів та
плацентарного лактогену в крові, показники клітинного імунітету,
мікробіоценозу піхви).

Визначити особливості стану фетоплацентарного комплексу у жінок з
невиношуванням вагітності за наявності ВГЗ 2-го типу в динаміці
лікування.

Провести порівняльну оцінку застосування специфічних та неспецифічних
імуноглобулінів для лікування генітального герпесу у вагітних з
невиношуванням.

На основі отриманих даних обґрунтувати специфічну терапію ВГЗ 2-го типу
та розробити комплекс лікувальних заходів для вагітних з невиношуванням
за наявності генітального герпесу із застосуванням специфічного
імуноглобуліну людини проти вірусу герпесу звичайного 2 типу та показати
його ефективність.

Об’єкт дослідження – вагітность та фетоплацентарний комплекс у жінок з
невиношуванням за наявності генітального герпесу.

Предмет дослідження – перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду, стан плода та новонародженого, гормональний гомеостаз,
показники клітинного імунітету, біоценоз піхви, морфологія та гістологія
плаценти у жінок з невиношуванням за наявності генітального герпесу (ВГЗ
2-го типу).

Методи дослідження – клінічні, серологічні, імунологічні,
ендокринологічні, бактеріологічні, патоморфологічні, інструментальні,
статистично-математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено клінічний перебіг
вагітності та пологів, вміст статевих гормонів у крові та стан
клітинного імунітету у вагітних з невиношуванням за наявності ВГЗ 2-го
типу. Показана залежність стану плода та плацентарного комплексу від
виразності діагностичних показників активності інфекційного процесу у
вагітних. Констатовано взаємозв’язок морфологічних змін
фетоплацентарного комплексу з гормональними розладами, зокрема зміною
концентрації прогестерону у ІІ триместрі вагітності. Вперше показаний
зв’язок змін плаценти та стану плода у вагітних з невиношуванням за
наявності ВГЗ 2-го типу. Вперше доведена доцільність використання в
комплексі лікувальних заходів специфічного імуноглобуліну людини проти
вірусу герпесу 2-го типу для лікування ВГЗ 2-го типу у вагітних з
невиношуванням.

На підставі вивчення гормонального та імунного статусу вагітних,
розроблені ефективні лікувальні заходи для таких вагітних, що дозволяє
значно знизити частоту невиношування вагітності та кількість
перинатальних втрат за наявності інфікування генітальним герпесом.

Вперше для впровадження в роботу родопомічних закладів запропонована
система оцінки стану плода у вагітних з невиношуванням за наявності ВГЗ
2-го типу на підставі виразності показників активності ГВІ, концентрації
прогестерону в крові та морфологічних змін фетоплацентарного комплексу;
обґрунтована та розроблена вдосконалена схема лікування ВГЗ 2-го типу з
застосуванням специфічного імуноглобуліну людини рідкого проти вірусу
герпесу 2-го типу у вагітних з невиношуванням, доведена її ефективність,
надані рекомендації по застосуванню.

Практичне значення отриманих результатів. Для впровадження в роботу
родопомічних закладів запропонована вдосконалена схема лікування
невиношування вагітності за наявності ВГЗ 2-го типу із застосуванням
специфічного вітчизняного імуноглобуліну людини рідкого, визначена її
ефективність, надані рекомендації по застосуванню, розроблені показання
та строки лікування; надані рекомендації щодо етапності діагностики ВГЗ
2-го типу у вагітних з невиношуванням.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно розроблена програма
дослідження, проведений патентний пошук, вивчення літератури; проведений
відбір вагітних для дослідження, розподіл їх за групами, аналіз
анамнестичних даних та клінічного перебігу вагітності, пологів,
післяпологового періоду, наслідків вагітності у обстежених жінок; аналіз
та статистична обробка отриманих результатів, проведено впровадження
отриманих результатів у практичну діяльність родопомічних закладів та
розроблені практичні рекомендації для лікарів; оформлення дисертаційної
роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладені на 1-й
Всеукраїнській науково-практичній конференції „Імунотропні препарати в
клінічній практиці”(Київ, 2004), науково-практичній конференції з
міжнародною участю і пленуму Асоціації інфекціоністів України „Вірусні
хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз” (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції
студентів, інтернів і молодих вчених „Нові технології в лікуванні
акушерсько-гінекологічної патології” (Луганськ, 2005).

Впровадження. Результати роботи впроваджено в практику в Кіровоградській
центральній районній лікарні, Донецькому регіональному центрі охорони
материнства та дитинства, центральній міській клінічній лікарні м.
Донецька, Київському міському пологовому будинку № 4, поліклініці № 2
Шевченківського району м. Києва.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць (в
авторефераті наведено 5), з них – 1 – монографія (співав.), 4 статті у
журналах, 4 – тези доповідей.

Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 151 сторінках тексту.
Складається з вступу, огляду літератури, 9 розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій та списку використаних джерел (273 праці), викладеному на
26 сторінках. Робота ілюстрована 12 таблицями, 5 рисунками, що займають
15 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі
завдань комплексно в динаміці вагітності обстежено 160 вагітних. Залежно
від даних анамнезу, результатів серологічного обстеження, проведеного
методу лікування вагітні розподілені на 3 групи: 1-а група – 90 жінок з
загрозою переривання вагітності та ВГЗ 2-го типу, які отримували в
комплексі лікування специфічний імуноглобулін людини проти вірусу
герпесу звичайного 2-го типу (основна група); 2-а група – 40 вагітних з
загрозою переривання вагітності та ВГЗ 2-го типу, які отримували під час
лікування імуноглобулін людини нормальний 10 % (група порівняння); 3-я
група – 30 соматично здорових вагітних без симптомів невиношування, без
ГВІ (контрольна група).

Поряд з загальноклінічним обстеженням у всіх вагітних визначали
наявність специфічних антитіл до ВГЗ 2-го типу, вміст статевих гормонів
(естрадіолу, прогестерону) та плацентарного лактогену в крові; показники
клітинного імунітету, мікробіоценоз піхви, а також стан
фетоплацентарного комплексу.

Наявність специфічних антитіл до ВГЗ 2-го типу ІgG та ІgМ у сироватці
крові визначали імуноферментним методом (ЕLISА) за допомогою
імуноферментного аналізатора „SCH Stat/fах 303 Рlus” та фрагментів ДНК
вірусів методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням
тест-систем „АмплиСенс-200” та „ДНК-сорб-А” виробництва ЦНДІ
Епідеміології МОЗ РФ.

Вміст прогестерону, естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці
крові оцінювали радіоімунним та флюориметричним методами за допомогою
автоматизованих діагностичних систем “Кліні-гамма 1272” фірми
“Рharmaсіа” (Швеція) та “Амерлайт” (Великобританія) з використанням
відповідних тест-систем.

Стан клітинного імунітету оцінювали за загальною кількістю лімфоцитів,
та вмістом субпопуляцій лімфоцитів (СD3+, СD4+, СD8+, СD16+/56+,
CD4+/CD8+) у крові. Дослідження проводили методом двокольорової
проточної цитометрії з використанням лізуючого розчину моноклональних
антитіл на проточному цитофлюориметрі FACSСАN фірми Весton – Dickinson,
США.

Вивчений мікробіоценоз статевих шляхів у обстежуваних жінок для
визначення видового складу мікрофлори. Проведення аналізів та облік
результатів здійснювали згідно наказу № 535 МЗ СССР від 1985 р. та
наказу № 4 МОЗ України від 1996 р. Склад анаеробної мікрофлори оцінювали
відповідно до методичних рекомендацій “Лабораторная диагностика
гнойно-воспалительных заболеваний, обусловленных аспорогенными
анаэробными микроорганизмами. -Харьков, – 1985”.

Висів вмісту піхви здійснювали на такі середовища: жовточно-сольовий,
кров”яний та шоколадний агари, середовища Ендо, Плоскірєва, Сабуро.
Ступінь мікробного обсіменіння визначали методом секреторного засівання
на середовища. Всі жінки обстежені на наявність бактерій класу
Сhlamidіа, Мусорlasmа, Ureaplasmа, Gardnerellа.

При вивченні особливостей плаценти у жінок з герпетичною інфекцією
використані такі методи: органометричний – вимірювання маси плаценти, її
діаметру та товщини, діаметру та товщини пупкового канатику;
макроскопічний – визначення цілісності тканин плаценти та децидуальної
тканини, форми, розмірів плаценти, наявність допоміжних часточок, їх
кількості та розмірів, виразності та глибини борозн; загально
гістологічний – за стандартною схемою; імуногістохімічний – непрямий
стрептавидин-пероксидазний метод (НСПМ) виявлення рівня експресії
антигенів HSV-ІІ за допомогою первинних і вторинних Kit моноклональних
антитіл (Polyclonal Rabbit Anti-Herpes Simplex Virus Type 2 до антигену
вірусу герпесу 2-го типу); гістостереометричний аналіз, який проводили
за допомогою відеоаналізітора „Інтеграл-2МТ”.

Стан внутрішньоутробного плода визначали за параметрами даних УЗД
(фетометрії та плацентометрії) та кардіотокографії.

Аналіз кардіотокограми оцінювали за стандартними методиками: визначали
базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС) плода, амплітуду миттєвих
осциляцій (АМО), акцелерації (Ац), децелерації (Дц).

Стан дитини після народження оцінювали за шкалою Апгар. При оцінці
показників фізичного розвитку новонароджених враховували масу тіла,
зріст, відповідність маси тіла гестаційному віку.

Обстеження вагітних проводили в динаміці: у І та ІІ триместрах (до і
після лікування), перед пологами та під час пологів; новонароджених – у
ранньому неонатальному періоді.

При поступленні вагітних до стаціонару з симптомами загрози самовільного
аборту їм проводили лікування згідно з клінічними протоколами з
акушерської та гінекологічної допомоги (Наказ МОЗ №582 від 15.12.2003),
яке призначали після обстеження та встановлення діагнозу. Крім того, за
наявності ВГЗ 2-го типу призначали специфічне лікування
імуноглобулінами. Специфічний імуноглобулін людини проти вірусу герпесу
звичайного 2-го типу призначили по 1,5 мл (вміст 1-ї ампули)
внутрішньом’язово 1 раз на 3 дні – всього 5 ін’єкцій – у 12-15, 25-26 та
35-36 тижнів вагітності. За 3-м курсом препарат додатково вводили
внутрішньопіхвово по 1,5 мл щоденно протягом 7 днів. Імуноглобулін
людини нормальний 10 % без ВГЗ-антитіл призначали по 1,5 мл за тою ж
схемою.

За результатами проведених досліджень оцінювали ефективність обох
препаратів, їх вплив на перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду у матері, стан фетоплацентарного комплексу, показники
гормонального та імунного гомеостазу, мікробіоценоз піхви та наслідки
вагітності для матері і плода.

Статистична обробка отриманих даних виконана з використанням пакету
прикладних програм для статистичної обробки даних “Місгosoft Ехеl-2000”,
розділ програми “Аналіз даних” на персональному комп’ютері.
Достовірність відмінності між порівнюваними величинами оцінювали як
статистично достовірну за рівнем значимості р0,05), починаючи з II триместру та до пологів він був
достовірно знижений у порівнянні з таким у здорових вагітних, але перед
пологами вміст гормону збільшувався до такого у здорових.

Така ж динаміка концентрації прогестерону у крові просліджувалася й у
вагітних 1Б групи.

У вагітних 2А та 2Б груп вміст прогестерону змінювався синхронно,
незалежно від проведеного лікування.

Концентрація ПЛ в I триместрі у вагітних 1А групи складала 34,1±3,9
нмоль/л та була достовірно нижчою у порівнянні з такою у здорових
вагітних (р0,05).

Зі збільшенням строку вагітності вміст плацентарного лактогену
підвищувався, але не досягав рівня у здорових вагітних та складав у
вагітних 1А групи 53,2±4,3 нмоль/л (рLB h ? U „\ yyyy^„\ „\ yyyy^„\ ® ° Oe Oe LAeB h ? „ yyyy]„ & F „A`„A oaaUUUoEEo»»»»»»»»»»» W складав (33,2±1,12) %, абсолютна кількість – (0,556±0,019)*109/л, (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020