.

Корекція відновних процесів у породіль з прееклампсією після кесаревого розтину з урахуванням реактивності організму (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3149
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім`ї

ЛИТВИНОВА ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 618.5-089.888.61-008.6-06:612.017-08

Корекція відновних процесів у породіль з прееклампсією після кесаревого
розтину з урахуванням реактивності організму

14. 01. 01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2006

Дисертація є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор

Чайка Володимир Кирилович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Сімрок Василь Васильович,

завідувач кафедри акушерства і гінекології та дерматовенерології
медичного факультету

Луганського державного медичного університету

доктор медичних наук, професор

Пирогова Віра Іванівна,

завідуюча кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО

Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра
акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Захист дисертації відбудеться „ 22 „ лютого 2006 р. о 12.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при НДІ медичних
проблем сім`ї Донецького державного медичного університету ім.. М.
Горького за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3, Донецький
регіональний центр охорони материнства та дитинства

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк. пр.
Ілліча, 16

Автореферат розісланий „ 20 ” січня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент
О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реабілітація породіль після кесаревого розтину (КР)
значною мірою визначається особливостями перебігу вагітності та її
ускладненнями, серед яких важливе місце відводиться прееклампсії (ПЕ) як
функціональній поліорганній недостатності, яка часто тривало персистує
після розродження (Дашкевич В.Є., 2000; Іванченко С.А., 2000; Савельєва
Г.М., 2001). Неефективність лікування ПЕ і неповноцінна корекція
відновних процесів у післяпологовому періоді призводить до переходу
функціональних порушень в органах й системах в органічні (Ананьєв В.А.,
2005 та ін.).

Резервом удосконалення комплексної схеми реабілітації може бути подальше
вивчення патогенетичних факторів виникнення ПЕ, зокрема, адаптаційних
механізмів її розвитку з позицій відповідної реакції організму вагітної
на плід (Савельєва Г.М., 2001). Форму реактивності організму вагітної
формують взаємини між парасимпатичною і симпатичною вегетативними
нервовими системами, співвідношення стрес-лімітувальних і
стрес-індукувальних гормонів, реологічні властивості крові,
інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), викид біогенних
амінів (гістамін, серотонін), середньомолекулярних пептидів (Баєвський
Р.М., 2001; Браженко Н.А., 2002, Бурмістров С.О., 2001). Неадекватна
реакція материнського організму на плід у вигляді гіпо- або
гіперергічної реактивності може призводити до різних порушень
функціонування регуляторних систем і мікроциркуляції, формування
дизадаптаційного синдрому (Адо А.Д., 2001) при ПЕ. У доступній
літературі відсутні роботи, присвячені вивченню перебігу ПЕ залежно від
форми реактивності організму вагітних жінок.

Тяжка ПЕ займає 20-25% і погано піддається медикаментозній терапії, що в
свою чергу у 83,6% випадків призводить до необхідності ургентного
розродження шляхом операції КР (Камінський В.В., 1998). КР є додатковим
стресовим фактором, який посилює порушення реактивності організму жінок
з ПЕ, що диктує необхідність удосконалення комплексу реабілітаційних
заходів в післяпологовому періоді з урахуванням форми реактивності
організму, зокрема, за допомогою фізичних методів. Це дозволить значно
поліпшити стан здоров’я жінок при меншому медикаментозному навантаженні,
однак потрібні експериментальні та клінічні докази. На особливу увагу
заслуговує вивчення перебігу ПЕ у пацієнток зі зниженою реактивністю
організму, оскільки для неї характерні більшою мірою приховані прояви і
частіше проводиться неадекватна реабілітація. Для оптимізації відновних
процесів широко використовується низькоінтенсивне лазерне випромінювання
(НІЛВ), в той же час дані про його ефективність суперечливі, що,
можливо, пов’язано з відбором хворих без урахування реактивності їх
організму (Васильов А.П., 1999, Пономаренко Г.Н., 1999). Доцільне
проведення досліджень in vitro щодо вивчення дії НІЛВ не тільки на кров
здорових донорів, але й роділь з тяжкою ПЕ, що дозволить розробити
показання і оптимальні режими лазеротерапії (ЛТ) у жінок з ПЕ в
післяопераційному періоді. Розробка і впровадження в практичній охороні
здоров’я вдосконаленої схеми реабілітації породіль з ПЕ після КР залежно
від форми реактивності їх організму з включенням НІЛВ дозволить,
ймовірно, поліпшити перебіг відновних процесів в післяопераційному
періоді, що, однак, вимагає клінічного підтвердження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота “Корекція відновних процесів у породіль з прееклампсією після
кесаревого розтину з урахуванням реактивності організму” є фрагментом
планової науково-дослідної роботи “Використання фізичних факторів для
корекції порушень мікроциркуляції при прееклампсії вагітних і
відбудовних процесів у післяопераційній рані в породілей” (шифр УН
03.02.01 N0102U006783) Донецького державного медичного університету
імені М. Горького на 2003-2007 рр.

Мета роботи. Підвищити ефективність відновних процесів після кесаревого
розтину у породіль з ПЕ з урахуванням реактивності їх організму шляхом
наукового обгрунтування, розробки і впровадження комплексних схем
реабілітації з включенням фізичних факторів (НІЛВ).

Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:

Оцінити стан адаптаційних систем організму жінок з ПЕ і фізіологічною
вагітністю шляхом вивчення гормонального статусу, вегетативного тонусу,
мікроциркуляції, інтенсивності перекисного окислення ліпідів, вмісту
біогенних амінів і середньомолекулярних пептидів.

Проаналізувати стан адаптаційних систем організму породіль після
кесаревого розтину з ПЕ і фізіологічною вагітністю шляхом вивчення
гормонального статусу, мікроциркуляції, вегетативного тонусу,
інтенсивності перекисного окислення ліпідів, вмісту біогенних амінів і
середньомолекулярних пептидів.

In vitro обґрунтувати режими проведення і підходи щодо відбору
пацієнток для проведення низькоінтенсивного лазерного випромінювання.

Впровадити і оцінити ефективність вдосконаленої схеми комплексної
реабілітації після кесаревого розтину у породіль з ПЕ і гіпоергічним
типом реактивності організму.

Об’єкт дослідження: відновні процеси у породіль з ПЕ після КР.

Предмет дослідження: гормональний і вегетативний статус, стан ПОЛ і
антиокислювальної системи (АОС), біогенних амінів, поверхневого натягу
(ПН) сироватки крові у жінок з ПЕ в період вагітності та після
оперативного розродження при різній реактивності організму.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, біохімічні, радіоімунні,
цитологічні, інструментальні, тензіометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розв`язана одна з
актуальних задач сучасного акушерства – підвищення ефективності
післяпологової реабілітації пацієнток з ПЕ при різних типах реактивності
їх організму. Доповнені дані про стан реактивності організму при
фізіологічному перебігу вагітності. Вперше досліджені особливості
клінічного перебігу ПЕ, стани метаболічних і адаптаційних систем у
вагітних з ПЕ при різних типах реактивності організму і виділені
особливості перебігу ПЕ при гіпо- й гіперергічному типах реагування,
розроблена схема їх патогенезу. Відібрані найінформативніші параметри та
індекси стресової реакції, що визначають збалансованість гормонального і
вегетативного статусу, стану ПОЛ, адреналової системи і мікроциркуляції
у пацієнток з ПЕ під час вагітності й в післяпологовому періоді.
Установлений вплив початкової реактивності вагітних на клінічний перебіг
і характер відновних процесів після КР. Розроблені нові диференційовані
підходи до реабілітації породіль після КР залежно від перебігу ПЕ у
породіль з гіпо- або гіперреактивністю організму. Вивчений вплив НІЛВ
інфрачервоного діапазону різної частоти і тривалості опромінювання in
vitro на стан крові роділь з тяжкою ПЕ. Оцінена ефективність
вдосконаленої схеми комплексної реабілітації після КР у пацієнток з ПЕ
на фоні зниженої реактивності організму.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше запропонований
оптимальний комплекс діагностичних критеріїв для визначення особливостей
перебігу ПЕ залежно від типу реактивності організму вагітних.
Вдосконалена і впроваджена комплексна схема реабілітації пацієнток з
гіпоергічним типом реагування при ПЕ після КР. Розроблені і
запропоновані оптимальні режими проведення НІЛВ.

Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи
впроваджені в учбовий процес на кафедрі акушерства та гінекології № 1 і
кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького для підготовки студентів,
лікарів-інтернів та лікарів-курсантів. Розроблена комплексна схема
реабілітації пацієнток з гіпоергічною формою реактивності організму й ПЕ
після КР впроваджена в роботу клінічних закладів м. Донецька та
Донецької області.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати
дослідження є основним і полягає в проведенні патентно-інформаційного
пошуку, аналізу даних літератури, у відборі і комплексному обстеженні
жінок, формуванні груп пацієнток з ПЕ залежно від типу реактивності їх
організму, розробці інформативних індексів стресової реакції та схем
патогенезу ПЕ з урахуванням типу реактивності організму і обґрунтуванні
диференційованих підходів до реабілітації даних роділь з ПЕ,
обґрунтуванні оптимальних режимів й відбору пацієнток з ПЕ для НІЛВ в
дослідженнях in vitro, впровадженні комплексної схеми реабілітації
пацієнток з ПЕ після КР на фоні гіпореактивності організму й оцінці
результатів дослідження. Автор самостійно провела статистичну обробку та
аналіз одержаних даних, сформулювала висновки і практичні рекомендації.
У дисертації не використані ідеї або розробки, що належать співавторам
опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи представлені
на IV Російському науковому форумі “Охрана здоровья матери и ребенка”
(Москва, 2002); Російському науковому форумі “Физические факторы и
здоровье человека” (Москва, 2002); VII міжнародній конференції з
квантової медицини “Теоретические и клинические аспекты квантовой
медицины. Двадцать лет физики живого” (Маріуполь, 2002); на
науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми сучасного акушерства
та гінекології” (Донецьк, 2004) і “Нові підходи в медичній реабілітації”
(Донецьк, 2004), на об’єднаному засіданні кафедр акушерства, гінекології
та Вченої Ради НДІ медичних проблем сім`ї ДонДМУ ім. М. Горького
(Донецьк, 2005).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 19 наукових робіт,
з них 9 статей в журналах, затверджених ВАК України, і 10 тез на
науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 251 сторінці, з
яких 150 сторінок друкованого тексту, і вона складається зі вступу, 5
розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів та 3
розділів власних досліджень), заключної частини, висновків і списку
використаних джерел, який містить 265 найменувань (97 іноземних авторів)
та викладений на 25 сторінках. Роботу ілюстровано 42 таблицями та 44
малюнками, які займають 76 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали дослідження: результати досліджень in vitro (235 проб крові)
та клінічних (168 пацієнток). Особливості методологічного підходу
полягали у тому, що мета дослідження досягалася за допомогою
послідовного розв`язання взаємозалежних задач. Відповідно до етапу
дослідження (експериментальний чи клінічний) і стану реактивності
організму обстежені поділялися на групи.

У клінічній частині роботи обстежені 138 породіль після КР, з яких у 108
вагітність була ускладнена ПЕ, у 30 спостерігали фізіологічний перебіг
гестації (контрольна група 1 (К1)), а також 30 гінекологічно і соматично
практично здорових невагітних жінок репродуктивного віку (контрольна
група 2 (К2)). До основної групи (О) увійшла 41 роділля з ПЕ після КР на
фоні гіпоергічної реактивності організму. Вони в післяопераційному
періоді одержували розроблену нами комплексну схему реабілітаційних
заходів із включенням комбінованої ЛТ. Дана група була поділена на дві
залежно від ступеня тяжкості ПЕ (ОЛ – 22 роділлі з легкою, ОТ – 19
пацієнток з тяжкою ПЕ). Групу порівняння склали 67 роділь після КР з ПЕ,
які в післяопераційному періоді одержували традиційну медикаментозну
схему реабілітаційних заходів. У групу порівняння 1 (S1) увійшла 31
роділля зі зниженою, в групу 2 (S2) – 36 пацієнток з підвищеною
реактивністю організму. Дані групи також були поділені на дві залежно
від ступеня тяжкості ПЕ (S1Л і S2Л – відповідно, 16 і 19 роділь з легкою
ПЕ; S1Т і S2Т – відповідно, 15 і 17 роділь з тяжкою ПЕ). Обстеження
пацієнток проводилося під час вагітності в терміні 38-40 тижнів під час
надходження до стаціонару, на 1-у і 7-8-у добу після КР. Породіллі
основної групи додатково були обстежені після 1-го сеансу ЛТ. Обстеження
невагітних пацієнток проводилося на 7-8-й день менструального циклу.

Матеріалом дослідження in vitro послужила кров 38 роділь із клінічних
груп порівняння (1-а (n=15) і 2-а (n=12) групи породіль з ПЕ відповідно
з гіпо- та гіперергічним типами реагування) і групи К1 (3-я група
(n=11)), взята у них на 1-у добу після КР до початку проведення
післяопераційної реабілітації, а також кров практично здорових
жінок-донорів групи К2 (4-а група (n=9)), взята на 7-8-й день
менструального циклу.

Методи дослідження. У роботі використані клініко-лабораторні,
радіоімунні, інструментальні, біохімічні, тензіометричні, цитологічні,
статистичні методи дослідження. Визначали скарги, характер підвищення
артеріального тиску (АТ), поширеність набряків, протеїнурія, дані
кардіотокографії (КТГ) та ультразвукового дослідження (УЗД) плода,
консультації суміжних спеціалістів. У післяопераційному періоді
проводили клінічну оцінку стану породіллі, при якій контролювали
гемодинамічні показники, характер зникнення набряків, добовий діурез,
температуру тіла, інволюцію матки, характер лохій, больовий синдром,
характер загоєння рани.

Визначення рівня гормонів (кортизолу (Кз), інсуліну (Інс), пролактину
(Прл), естріолу (Е3), прогестерону (Пг), трийодтироніну (Т3) та
тироксину (Т4)) у сироватці крові здійснювали радіоімунологічним та
імуноферментним аналізом, за допомогою наборів інституту біоорганічної
хімії АН Білорусі. Концентрацію гормонів виражали у значеннях СІ
(Зяблицев С.В., 1998). Для визначення спрямованості гормональних
порушень при ПЕ обчислювали співвідношення відносних величин гормонів у
жінок до рівня норми невагітних, вивчали розроблені нами індекси
гормональної рівноваги (ІГР) – Кз/Інс, Е3/Пг, а також індекс
гормонального балансу (ІГБ) – (Прл+Кз+Т3+Т4+Е3)/(Пг+Інс).

УЗД плода і плаценти проводили за допомогою апарату “Kransbuhler
SonoSkop 20” (Німеччина) з використанням трансабдомінального датчика з
частотою 3,5 Мгц. Кардіотокографічний моніторинг плода здійснювали за
допомогою фетального біомонітора ВМТ-9141 (Німеччина). Дослідження
варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводили за допомогою
комп`ютерного електрокардіографа “Cardiolab-2000” (ХАІ-Медика, Україна)
на п`ятихвилинних послідовностях RR-інтервалів ЕКГ (Яблучанський М.І,
1997).

Серед продуктів ПОЛ вивчали дієнові кон`югати (ДК), малоновий діальдегід
(МДА), перекисний гемоліз еритроцитів (ПГЕ). При визначенні
антиокислювальної активності (АОА) визначали загальну АОА, рівень
вітаміну Є, активність супероксиддисмутази (СОД) та каталази (Ка)
(Владимиров Ю.А., 1987). Вводили індекс рівноваги окисних систем (ІРОС),
який визначали як співвідношення нормованих величин активності
вільно-радикальної системи до антиоксидантної ланки:
(ДК+МДА+ПГЕ)/(СОД+Ка+АОА). Визначали індекс рівноваги біогенних амінів
(ІРБА), який показував відношення гістаміну до серотоніну (відносні
величини, співвідносні до рівня норми здорових невагітних жінок).

Порушення мікроциркуляції та реології крові, колоїдно-осмолярних
властивостей її сироватки оцінювали за значеннями ПН як інтегрального
показника білкового, ліпідного та електролітного обмінів, в`язкості
крові. Визначення ПН сироватки крові здійснювали за допомогою методу
максимального тиску в бульбашці (з використанням комп`ютерних
тензіометрів МРТ1 і МРТ2 (Lauda, Німеччина)). Перевагою МРТ є висока
швидкість виконання аналізу, повна автоматизація процесу вимірювання,
комп`ютерна обробка отриманої інформації, а абсолютна похибка вимірювань
не перевищує 0,5 мН/м (Казаков В.М., 1997).

Характер морфологічних змін, стан неспецифічних факторів захисту, фазу
перебігу ранового процесу визначали за допомогою цитологічного
дослідження ранового ексудату методом препаратів-відбитків, розробленим
М.П. Покровською та М.С. Макаровим (1997).

Оцінку достовірності розбіжності показників у групах здійснювали за
допомогою критерія Ст`юдента. Різниця показників вважалася достовірною
при рaeb ? ?????? ( z ? ¬ ® ° ? ? O ?1/4aeb ???????b ? & ????????? $ $ $1$If^„”ya$ $If]„oeya$ ; 1-у добу рівня стрес-індукувальних на фоні зменшення активності стрес-лімітувальних гормонів із порушенням ІГБ та ІГР (див. рис. 1); збалансовану активацію симпатичної і парасимпатичної систем (див. рис. 2); помірну активність ПОЛ на 1-у добу після КР з подальшим включенням АОС до 7-8-ї доби зі зменшенням ІРОС (див. рис. 3), баланс біологічно активних речовин (БАР), помірне підвищення згущення крові в ранньому післяопераційному періоді (збільшення ПН сироватки крові) з подальшим розрідженням до кінця терміну спостереження (падіння ПН) (див. табл. 1). Під час операції КР середня крововтрата у роділь групи К1 склала 623,3±10,4 мл. Післяопераційний період перебігав задовільно. Болі в післяопераційній рані спостерігалися протягом 2 діб після КР, перед випискою больовий симптом не спостерігався. Підвищена температура до субфебрильних цифр зберігалася протягом 1,1±0,9 доби. Післяродова інволюція матки проходила нормально. Усім жінкам шви були зняті на 5-6-у добу після КР, рана зажила первинним натягом, за ходом рубця інфільтратів не виявили. Число ліжко-днів склало 7,6±0,8. Зміни клітинного пулу в післяопераційній рані виступали своєрідним “вікном” неускладненого перебігу відновних процесів в організмі даних породіль в цілому. Нормалізація біохімічних параметрів гомеостазу відображала ефективність реабілітації пацієнток. Перебіг післяопераційного періоду у породіль з ПЕ був ускладненим, що пояснювалося посилюванням дизадаптаційних порушень під час вагітності у бік зниження або підвищення відповідних показників залежно від типу реактивності організму. Під час операції у породіль з ПЕ на фоні гіпореактивності організму відзначена крововтрата до 1097,6 ± 10,3 мл, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020