Клініко-технологічні особливості виготовлення повних знімних протезів з використанням еластичних пластмас (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ЗГОННИК ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ

УДК:616.314-089.23/28

Клініко-технологічні особливості виготовлення повних знімних протезів з
використанням еластичних пластмас

14.01.22- стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава- 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор Ждан В.М.).

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, професор Рубаненко В’ячеслав Васильович,
Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач
кафедри ортопедичної стоматології та імплантології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Силенко Юрій Іванович, Українська медична
стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри пропедевтики
ортопедичної стоматології та ортодонтії;

доктор медичних наук, професор Голік Віктор Павлович, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
ортопедичної стоматології.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться „15 ” лютого 2005 р. о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.44.601.01 при Українській медичній
стоматологічній академії за адресою: 36024 м.Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії за адресою: 36024, м.Полтава, вул.Шевченка, 23.

Автореферат розісланий „10” січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Повна відсутність зубів на одній або обох щелепах —
найбільш тяжке ураження зубощелепної системи, яке супроводжується
серйозними ускладненнями морфологічного і функціонального характеру.

В атрофічні процеси втягуються кістки щелепно-лицьового скелета, що
різко змінює зовнішній вигляд людини; порушуються функції жування,
ковтання, дихання і мовлення, перебудовуються елементи
скронево-нижньощелепного суглоба (Гаврилов Е.И., Щербаков А.С., 1984;
Силенко Ю.І., 2000; Варес Е.Я., Нагурний В.А., 2002; Мірза О.І., 2002).

Частота повної втрати зубів в осіб віком понад 40 років, як указує Варес
Е.Я. (1993), коливається в межах 15 %. За даними інших авторів, із
загальної кількості хворих, які звертаються за ортопедичною допомогою,
12-18% населення потребують повного знімного протезування. З віком ця
кількість помітно зростає й у людей похилого віку перевищує 35-40 %
(Нагурний В.А., 2000). Якщо до цього додати осіб, які не користуються
виготовленими протезами через лікарські або технічні помилки, а також
осіб, яким через 3-5 років необхідно переробляти протези, то кількість
пацієнтів, що потребують протезування, в загальній структурі населення
значно зростає (Варес Е.Я. та ін., 1993; Жулев Е.Н.,1997; Єрис Л.Б.,
Рубаненко В.В., 1999; Єрис Л.Б., 2000).

Якість протезування повними знімними протезами багато в чому
визначається індивідуальними особливостями стану протезного ложа,
залежить від використовуваних матеріалів і технологій (Обідняк В.З.,
1999).

Характер процесів адаптації обумовлений ступенем фіксації і стабілізації
протезів, забезпечити які не завжди вдається через, так звані,
“несприятливі” умови в порожнині рота. Особливо це стосується нижньої
щелепи, де анатомічна будова й обмеженість протезного поля утруднюють
створення замикального клапана, а сил адгезії й ретенції недостатньо для
стійкості протеза (Высоцкий В.Л., 1975; Нідзельський М.Я., 1997; Дієва
Т.В., 2003).

Як конструктивні матеріали для знімних пластинкових протезів у 98%
випадків (Чулак Л.Д., 1997) використовуються пластмаси акрилового ряду,
а неможливість рівномірно розподілити жувальний тиск під жорстким
базисом протеза спонукала до розробки еластичних підкладкових
матеріалів. Вони дозволяють домогтися більшої відповідності базису
податливій слизовій оболонці, однак, можливості еластичних пластмас
далеко не вичерпані.

Давно відомо, що звикання до протеза з двошаровим базисом відбувається
швидше і без хворобливих відчуттів (Пичужкин М.Я. 1972;
Абдурахманов А.И., 1982; Аль-Ширани Ийяд, 1993), проте роль еластичних
пластмас у створенні замикального клапана висвітлена недостатньо. Не
вирішені питання врахування індивідуальних особливостей анатомічної
будови щелеп щодо технічних можливостей еластичних пластмас, окремі
порівняльні фізико-механічні властивості різних еластичних матеріалів.

З огляду на достатню поширеність повної відсутності зубів,
недосконалість окремих клініко-лабораторних етапів, необхідність більш
повного врахування індивідуальних особливостей стану протезного ложа,
невирішені питання порівняльної характеристики різних матеріалів,
проблема їхнього подальшого використання в клініці знімного протезування
залишається актуальною.

Це й обумовило мету і завдання нашого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедр
стоматологічного профілю Української медичної стоматологічної академії
“Механізм ушкодження зубощелепної системи, резистентність організму і
обґрунтування засобів профілактики і реабілітації основних
стоматологічних захворювань” (номер Державної реєстрації 0197V018550).

У комплексній темі дисертант виконував окремі фрагменти.

Мета дослідження полягає в удосконаленні та клінічній апробації методики
виготовлення повних знімних протезів з урахуванням анатомо-топографічних
особливостей беззубих щелеп.

Завдання дослідження:

Вивчення частоти повної втрати зубів у населення Полтавського регіону.

Вивчення фізико-хімічних і фізико-механічних властивостей еластичних
пластмас окремо й у з’єднанні з базисним матеріалом.

Розробка технології виготовлення повного знімного протеза з урахуванням
анатомо-топографічних особливостей беззубих щелеп.

Вивчення функціонального стану жувального апарату після ортопедичного
лікування за запропонованою технологією в осіб із повною відсутністю
зубів.

Вивчення віддалених результатів лікування і розробка практичних
рекомендацій за вдосконаленою технологією виготовлення повних знімних
протезів.

Об’єкт дослідження – вивчення фізико-хімічних та фізико-механічних
властивостей еластичних пластмас для розробки технології виготовлення
повних знімних протезів з урахуванням функціонального стану жувального
апарату в осіб із повною відсутністю зубів.

Предмет дослідження – вдосконалення методики виготовлення повних знімних
протезів.

Методи дослідження. У роботі використані загальноклінічні методи
обстеження хворих із повною відсутністю зубів, методики паралелометрії
беззубих альвеолярних відростків і вивчення податливості слизової
оболонки в різних відділах щелеп. В експерименті застосовані методики
фізико-хімічного і фізико-механічного аналізу властивостей використаних
конструктивних матеріалів. Вирішуючи четверте завдання, що стосується
функціонального стану жувального апарату в осіб із повною відсутністю
зубів до і після ортопедичного лікування, ми використали достатньо
об’єктивний та інформативний електроміографічний метод дослідження
жувальних м’язів. У наших клінічних спостереженнях ця методика виконана
за допомогою комп’ютерного комплексу “Нейро-МВП” фірми “Нейро-Софт”.
Метод полягає у вивченні найбільш важливого показника функціонального
стану нейром’язового апарату — його електрозбудливості, що тісно
пов’язаний із загальним станом організму і змінюється залежно від
виразності патологічного процесу в системі (Дворник В.Н., Баля Г.Н.,
Згонник О.С., 2003).

Активність рухових одиниць м’язових волокон визначалася різними
функціональними пробами, що використані нами в дослідженнях і
рекомендовані для відтворення у всіх аналогічних випробуваннях:

наявність або відсутність електричної активності в стані відносного
фізіологічного спокою нижньої щелепи;

характер прояву електричної активності під час вольового максимального
трисекундного стискання щелеп;

характер і кількісне вираження електричної активності в процесі
довільного жування харчового подразника.

Цифровий матеріал обчислений за допомогою методу варіаційної статистики
за Стьюдентом-Фішером із межею довірчого рівня Р<0,05. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та клінічній апробації нової технології виготовлення повного знімного протеза з поліпшеною фіксацією і стабілізацією. Уперше за допомогою паралелометра вивчені анатомічні особливості ретенційних утворів залежно від ступеня атрофії й форми беззубих альвеолярних відростків. В експерименті вивчена порівняльна характеристика властивостей різних пластмас і їхніх з’єднань. Уперше обґрунтована методика створення замикального клапана протеза нижньої щелепи за допомогою паралелометрії. Подана заявка на винахід „Прилад для вимірювання податливості слизової оболонки ротової порожнини”. На підставі електроміографічних досліджень вивчені процеси адаптації до повних знімних протезів, оцінена якість протезування. Практичне значення отриманих результатів полягає в удосконаленні окремих клінічних етапів виготовлення повних знімних протезів, що дозволяє покращити їхню функціональну характеристику. Використання паралелометрії у вивченні моделей беззубих щелеп дає можливість урахувати найважливіші анатомічні утвори і використати їх для фіксації протезів. Застосування м'якої пластмаси для створення меж повного знімного протеза сприяє утворенню замикального клапана і забезпечує більш надійну стабілізацію протеза. Методика виготовлення повних знімних протезів упроваджена в роботу ортопедичних відділень Полтавської і Харківської обласних стоматологічних поліклінік, та 1-ї міської поліклініки м.Харкова, використовується в лекційному матеріалі на кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів ортопедів УМСА (зав.каф. – проф. Нідзельський М.Я.) та на кафедрі ортопедичної стоматології Харківського медичного університету (зав.каф. – проф. Голік В.П.). Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчена і проаналізована література з досліджуваної проблеми, виконаний патентно-інформаційний пошук. Сформульовані мета і завдання дослідження. Самостійно проведені клінічні й окремі лабораторні дослідження, здійснений клінічний прийом усіх пацієнтів із застосуванням авторських удосконалень. У співавторстві з Луговою Л.О. створена нова модель пристрою для визначення податливості слизової оболонки протезного ложа. У лабораторії кафедри біоорганічної, фізколоїдної і біонеорганічної хімії під керівництвом доцента Червица М.Я. виконаний розділ фізико-хімічних досліджень зразків пластмас. Фізико-механічні випробування проведені на кафедрі біофізики, інформатики і медичної апаратури УМСА й у лабораторії Інституту монокристалів (м.Харків) під керівництвом доктора фізико-математичних наук, професора Доценка В.І. Самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації. У наукових роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантом особисто вивчена література, виконані дослідження моделей беззубих щелеп у паралелометрі, визначені особливості виготовлення індивідуальної ложки, а також обґрунтовані функціональні проби досліджень. Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи повідомлені й обговорені на обласній науково-практичній конференції „Питання організації стоматологічної ортопедичної допомоги в сучасних умовах” (м.Полтава, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних та ортодонтичних хворих” (м.Вінниця, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні принципи діагностики і лікування в стоматології та щелепно-лицевій хірургії” (м.Харків, 2003); обласній науково-практичній конференції лікарів- стоматологів і науковців „Сучасні питання стоматології, щелепно-лицевої хірургії та імплантології” (м.Харків, 2003), а також на засіданні апробаційної ради №2 „Стоматологія” при Українській медичній стоматологічній академії (м.Полтава, 2004). Публікації: з теми дисертації опубліковані у відкритому друці 7 робіт, з яких 4 самостійних – у журналах, ліцензованих ВАК України. Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 132 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єктів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків та практичних рекомендацій. У списку використаної літератури 140 найменувань робіт українською та російською мовами і 43 роботи авторів із далекого зарубіжжя. Робота ілюстрована 14 таблицями, 46 схематичними малюнками, 4 витягами з історій хвороби . ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали і методи дослідження. Технологія виготовлення повних знімних протезів досить складна. Незважаючи на те, що клініко-лабораторні етапи вважаються відпрацьованими і загальнодоступними, необхідність їхнього подальшого вдосконалення диктується різноманіттям клінічних умов у кожного окремого пацієнта. З огляду на це для розв’язання поставлених завдань ми використали комплекс експериментальних, клінічних, функціональних та інших додаткових методів дослідження з урахуванням необхідної кількості хворих у сформованих клінічних групах. Наочно це показано в табл. 1. Таблиця 1 Методичне і кількісне забезпечення завдань дослідження Завдання дослідження Методи дослідження Кількість експериментального і клінічного матеріалу 1 2 3 1. Вивчити частоту повної втрати зубів у населення Полтавського регіону. Статистична обробка матеріалу проведена методом відсоткових порівнянь (Кузнецов С.П. та ін., 1997). Населення м .Полтави і Полтавської області. Статистична документація за 1994-2002 роки. 2. Вивчити фізико-хімічні та фізико-механічні властивості еластичних пластмас окремо та у з’єднанні з базисним матеріалом. Визначити водопоглинання і вихід мономера зі зразків стоматологічних пластмас у воду. Випробовування адгезивної міцності з'єднання еластичного матеріалу з базисним. Дослідження межі з'єднання еластичного матеріалу з базисним. Методика визначення рівня водопоглинання і виходу залишкового мономера. Методика визначення міцності з'єднання пластмас. Рентгенконтрастна мікроскопія. На 18 зразках стоматологічних матеріалів у 6 серіях дослідів. На 30 зразках стоматологічних матеріалів у 3 серіях дослідів. На 3 серіях зразків. 3. Розробити технологію виготовлення повного знімного протеза з урахуванням анатомо-топографічних особливостей беззубих щелеп. Систематика й уточнення клінічних і лабораторних етапів. Клінічне обстеження. Огляд, визначення ступеня атрофії, вивчення форми альвеолярних відростків. Оцінка стану протезного ложа і визначення податливості слизової оболонки. Креслення моделей (визначення меж протезів). Візуальна оцінка виготовлених протезів, визначення якості їхньої фіксації. Техніка проведення паралелометричних досліджень методом перпендикулярних площин. Методики визначення якості фіксації знімних протезів (за Зайцевим О.Г., Бєліковим О.Б., 2002). 53 пацієнти досліджуваних груп. Моделі беззубих верхніх і нижніх щелеп із повною відсутністю зубів. 4. Вивчити функціо-нальний стан жу-вального апарату після ортопедично-го лікування за запропонованою технологією в осіб із повною відсутністю зубів. Електроміографічні дослідження (Дворник В.Н., Баля Г.Н., Згонник О.С., 2003). Контрольна група пацієнтів у кількості 20 осіб. Пацієнти обох клінічних груп у терміни (до протезування, у день здачі протезів, через 1 місяць, через 3 місяці). 5. Вивчити віддалені результати лікування та розробити практичні рекомендації за вдосконаленою технологією повних знімних протезів. Клінічні та функціональні (ЕМГ) методи вивчення якості протезування. Клінічні групи пацієнтів. Для з’ясування частоти повної втрати зубів у населення Полтавського регіону використані статистичні звіти, амбулаторні карти, журнали відвідувань та інші матеріали за дев'ятирічний період. Статистична обробка цифрових даних проведена методом відсоткових порівнянь. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами аналізу отриманих даних встановлено, що із загальної кількості жителів м.Полтави й області, які звернулися за ортопедичною допомогою, виготовлення повних знімних протезів потребували і були забезпечені ними 65949 осіб, що складає 4,4%, або 44 особи на 1000 населення. Порівнюючи ці показники з аналогічними в інших регіонах України, ми не знайшли суттєвої різниці в потребі ортопедичної допомоги, що, ймовірно, слід ураховувати в плануванні стоматологічної служби. Задля вирішення другого завдання дослідження щодо вивчення фізико-хімічних і фізико-механічних властивостей еластичних пластмас окремо й у з'єднанні з базисними матеріалами виконані експериментальні фізико-механічні і фізико-хімічні дослідження властивостей окремих еластичних матеріалів (“ПМ-01”, “Малаксил”, “Ufi Gel P”) і їхніх з’єднань із базисними пластмасами (безбарвна і “Фторакс” і “Ufi Gel H”). Для визначення здатності пластмас до водопоглинання використана методика визначення відносного збільшення маси зразків у відсотках. Аналізуючи отримані цифрові дані щодо еластичних пластмас, потрібно зазначити, що ступінь водопоглинання в різних матеріалів різний і коливається в досить широкому діапазоні. Для пластмаси “Ufi Gel P” середній показник водопоглинання складає 0,59% через 1 місяць випробувань. Не суттєво змінилася ця цифра і через 3 місяці випробувань і склала 0,51%. Тоді як водопоглинання зразків пластмас “Малаксил” і “ПМ-01” склало 3,72% і 4,19% відповідно через місяць і значно збільшилося в терміни після трьох місяців випробувань (6,84% і 6,87%). Під час випробування зразків базисних матеріалів виявилися певні закономірності: через місяць досліджень найбільше водопоглинання спостерігалося у зразків безбарвної пластмаси (різниця з пластмасою “Фторакс” несуттєва). Низький ступінь водопоглинання пластмаси “Ufi Gel P” пояснюється хімічною природою полімеру. Він становить собою силікон із поліконденсаційним механізмом затвердіння, чим відрізняється від полімеризуючих пластмас. У другій частині експерименту, що стосується визначення кількості вільного мономера, використовувалася методика, розрахована на акриловий і метакриловий полімери, тому пластмаси “Ufi Gel P” і “ПМ-01” були виведені з випробувань, оскільки перша з них у своїй основі складається із силікону, а друга - це співполімер вінілхлориду з бутилакрилатом. Тому досліджувалися тільки зразки пластмас для базисів “Фторакс”, “безбарвна пластмаса”, “Ufi Gel H” і еластична пластмаса “Малаксил”. Принцип методу полягав у визначенні кількості мономера, виділеного у водне середовище з випробуваних зразків пластмас. Вихід залишкового мономера спостерігається протягом першого місяця після полімеризації та контакту з водою. Виняток складає пластмаса “Фторакс”, для якої збільшення терміну експозиції до 3-х місяців приводить до збільшення виходу мономера в 1,5 рази. У цілому наявність мономера в досліджуваних зразках досить низька (у максимальному значенні не перевищує 0,022 ммоль/м, або 0,21%). Максимальним виходом мономера характеризується пластмаса вітчизняного виробництва “Фторакс” і “безбарвна пластмаса”, що використовувалися для виготовлення твердих базисів протезів. Мінімальна кількість мономера визначена в еластичній пластмасі “Малаксил”. Фізико-хімічні дослідження виявили той факт, що незалежно від особливостей технологічного процесу якість готової пластмаси визначається здатністю до водопоглинання , яка більша у пластмас “Малаксил” і “ПМ-01”. 2 t ° c E 2   c E ^„¤ @ 2 @ 2 ???F????%? @ 2 ???F????%? ”a @ 2 @ 2 z I?NoO-Oe?*?U2UeZYaJae`ejeoooooooooooooooooooocccccc Вихід залишкового мономера зі зразків пластмаси „Малаксил” найменший, порівняно великий вихід зі зразків вітчизняних матеріалів для базисів (“Фтораксу” і “безбарвної пластмаси”). Але у всіх випробуваннях кількість залишкового мономера не перевищувала припустимих меж за умови дотримання режиму полімеризації. Необхідність проведення порівняльних фізико-механічних випробувань зразків стоматологічних пластмас очевидна, оскільки під час користування протезом матеріал зазнає різних знакоперемінних навантажень, унаслідок яких може руйнуватися по місцю з'єднання двох різнорідних поверхонь. В експеримент були включені зразки базисної пластмаси “Фторакс” і еластичних пластмас “ПМ-01”, “Малаксил” і “Ufi Gel P”. Механічні випробовування адгезивних властивостей виконані на зразках спеціальної форми в розривній машині МКР-1. Деформування зразків у дослідній машині на розрив може призвести до їхнього руйнування або по місцю з'єднання м'якої і твердої пластмас, або по еластичній пластмасі. Дані експерименту дозволяють говорити про кардинальні розбіжності властивостей зразків з еластичними пластмасами “Малаксил” і “Ufi Gel P” та зразків з еластичною пластмасою “ПМ-01”. Усі зразки першої та другої серій руйнувалися по місцю з'єднання з твердою пластмасою, причому руйнівне напруження пластмаси “Ufi Gel P” було майже в 1,5 рази вищим, ніж у “Малаксилу”, що свідчить про велику адгезивну міцність зразків другої серії. Цікаво те, що зразки з пластмасою “ПМ-01” руйнувалися при значно більших навантаженнях, але не по місцю з'єднання з твердою пластмасою, а в товщі самої м'якої пластмаси. Це свідчить про те, що адгезивна міцність “ПМ-01” вища власної когезивної міцності і значно перевищує міцність зразків еластичних пластмас “Малаксил” і “Ufi Gel P”. У рамках наведеної схеми випробовувань визначити адгезивну міцність цих матеріалів було неможливо. Отже, порівняльний аналіз з'єднань різних еластичних пластмас із твердою пластмасою “Фторакс” дає можливість альтернативного вибору матеріалу з урахуванням клінічних умов і завдань протезування. Інша частина експерименту полягала у вивченні структурних особливостей пластмас у місці з'єднання їх одна з одною. Для цього використовували метод рентгенструктурного аналізу, суть якого полягала в реєстрації дифрагованих променів на рентгенівській плівці. Зразки пластмас “ПМ-01-Фторакс” і “Ufi Gel P-Фторакс” вивчалися на апараті ІРИС-3.0 у випромінюванні мідного анода на камері РКСО “на просвіт”. Щільність почорніння отриманих рентгенограм вимірювали на мікрофотометрі ІФО-451. Рентгенограми знімали з твердої, м'якої і проміжної ділянок кожної з пластмас. Характерною рисою всіх отриманих рентгенограм є відсутність рефлексів, відповідальних за кристалічну фазу, і наявність широких гало, властивих для дифракції на аморфних невпорядкованих структурах. Серед отриманих даних достовірні розбіжності спостерігаються тільки для еластичної пластмаси “ПМ-01”. Інтенсивність для “Ufi Gel P” приблизно в 1,5 рази менша, ніж для “ПМ-01”. Очевидно, цим і пояснюється вищий ступінь адгезії “ПМ-01” до базису, ніж у пластмаси “Ufi Gel P”. Повертаючись до розділу фізико-хімічних характеристик цих матеріалів, можна зазначити, що поряд із більшою здатністю до водопоглинання фактор поверхні посилює вплив на слизову оболонку протезного ложа. Наступним завданням стала розробка технології виготовлення повного знімного протеза з поліпшеною фіксацією і стабілізацією. Для вирішення цього завдання ми відібрали групу осіб з обов'язково повною відсутністю зубів на нижній щелепі і з будь-якими дефектами верхнього зубного ряду, тому що відомо, що нижні протези не завжди вдається забезпечити надійною фіксацією. Загальна кількість запротезованих склала 53 особи, з яких повних знімних протезів нижньої щелепи потребували всі 53, і яким паралельно були виготовлені 46 повних і 7 часткових знімних протезів верхньої щелепи. Для протезування пацієнти надходили із загального прийому, у зв'язку з чим діагноз беззубої нижньої щелепи охоплював усі типи атрофії за Келлером. На першому етапі проводилося обстеження пацієнта з обов'язковим вивченням зон податливості слизової оболонки протезного ложа за спеціальною схемою з використанням уніфікованого приладу; на етапі одержання функціонального відбитка використані індивідуальні ложки зі світлоотверділого матеріалу з подовженням внутрішньоротових меж; обов'язковим клініко-лабораторним етапом вважали проведення паралелометричних досліджень моделей із метою вивчення положення внутрішньої косої лінії, що дозволило визначити межі твердої частини базису і розміри еластичної частини протеза, що забезпечує створення замикального клапана; на етапі постановки зубів використана методика Коника Г.П. (1973) з урахуванням доповнень Єрис Л.Б. (2000). На етапі остаточного виготовлення протезного базису межі протеза оформляються м'якою пластмасою з урахуванням топографії нейтральної зони і внутрішньої косої лінії. В останнє відвідування хворого проводилася оцінка якості протезування з використанням відомого в літературі тесту “БОКАУ” і його модифікації “БОФОСАУ”. Усі виготовлені протези були оцінені за допомогою названих тестів. В результаті дослідження встановлено, що якість фіксації протезів на верхню щелепу значно вища якості їхньої фіксації нижній щелепі: із 47 повних протезів на верхню щелепу добра їхня фіксація отримана в 46 випадках, і тільки в одному випадку ступінь фіксації та стабілізації був оцінений як задовільний. Зовсім інша ситуація склалася з нижньощелепними протезами. Тільки в 3-х пацієнтів фіксація і стабілізація раніше виготовлених протезів була визначена як задовільна, але вимагала корекції. Інші пацієнти виготовленими раніше протезами користуватися відмовлялися. Усі протези були перероблені з урахуванням індивідуальних особливостей протезного ложа; знімалися диференційовані функціональні відбитки, проводилися паралелометричні дослідження моделей. Краї протезів виконувалися еластичною пластмасою для створення надійного замикального клапана. Якість протезів у 42 осіб оцінили на „добре” і в 9 осіб – на „задовільно”. Тільки 2 пацієнти з вираженою атрофією альвеолярного відростка нижньої щелепи залишились незадоволені протезами. Для відпрацьовування методики й одержання первинного матеріалу для порівняння була набрана група з 20 осіб віком від 26 до 35 років з інтактними зубними рядами. У клінічних групах електроміографічні показники вивчені в 53 хворих із повною відсутністю зубів. Записи виконувалися в день здачі виготовлених нами протезів, з раніше виготовленими протезами і з новими протезами. Крім того, повторні записи виконані в терміни через 1 і 3 місяці користування протезами. Віддалені результати перевірені через рік після протезування (рис. 1-4). Рис. 1. Електроміограма пацієнта під час довільного жування старими повними знімними протезами (А – правий та Б – лівий жувальні м’язи). Рис. 2. Електроміограма пацієнта під час довільного жування новими протезами (А – правий та Б – лівий жувальні м’язи). Рис. 3. Електроміограма пацієнта. Довільне жування через місяць після протезування (А – правий та Б – лівий жувальні м’язи). Рис. 4. Електроміограма пацієнта. Довільне жування через рік після протезування (правий жувальний м’яз). У результаті досліджень оцінена якість протезування хворих з повною відсутністю зубів за пропонованою нами технологією виготовлення повних знімних протезів нижньої щелепи. Порівняння даних, отриманих зі старими і з новими протезами в день здачі протезів, через місяць і рік користування ними, виявляє підвищення біоелектричної активності жувальних м'язів, поліпшення взаємин між фазами біоелектричної активності і біоелектричного спокою. Змінюється також коефіцієнт “К” у бік зменшення. У міру адаптації до повних знімних протезів, формування і закріплення нового динамічного стереотипу жування скорочується час одного жувального періоду, а відповідно - і час одного динамічного циклу, наближаючись до показників інтактної зубощелепної системи. У той час як під час жування зі старими протезами виникають функціональні порушення, які на електроміограмі виявляються зниженням скорочувальної здатності жувальних м'язів, подовженням фази біоелектричної активності, порушенням симетричності жування, появою однобічного жування. Більш повний аналіз індивідуальних анатомо-топографічних особливостей протезного ложа, використання анатомічних ретенційних утворів, визначених за допомогою паралелометрії, врахування ступеня податливості слизової оболонки дозволяють підвищити якість повного знімного протезування, особливо беззубих нижніх щелеп. ВИСНОВКИ У роботі представлені узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає у підвищенні якості протезування хворих із повною відсутністю зубів та несприятливими умовами порожнини рота шляхом удосконалення технології виготовлення повних знімних протезів з урахуванням індивідуальних особливостей протезного ложа. Частота повної втрати зубів у дорослого населення Полтавської області складає 4,4 %, або 44 особи на 1000 звернень населення за ортопедичною допомогою. Цей показник не перевищує середньостатистичного в інших регіонах України. Проведені фізико-хімічні і фізико-механічні дослідження властивостей зразків базисних і еластичних пластмас дозволяють рекомендувати їх до використання в різних клінічних ситуаціях. Вузький еластичний край знімного протеза (до 2-4 мм) краще виготовляти з пластмаси “Ufi Gel P”. За високого розташування внутрішньої косої лінії (до 8-10 мм) кращі результати досягаються використанням комбінації ”ПМ-01”+„Фторакс”. Установлено, що необхідною клінічною маніпуляцією є паралелометричне вивчення моделей беззубих щелеп на етапі визначення меж твердої й еластичної частин базису. Це дозволяє врахувати анатомічні особливості протезного ложа, створити замикальний клапан і забезпечити кращу фіксацію і стабілізацію протеза. Виражена тенденція до нормалізації акту жування, що проявляється підвищенням амплітуди біострумів (від 350 до 560 мкВ), розподіленням структури записів і значним (з 4,0 до 1,7) зниженням співвідношення гальмівних та збудливих процесів, свідчить про переваги запропонованої технології. Задоволеність пацієнтів виготовленими протезами, відсутність скарг і корекцій протезів у терміни до 12 місяців дозволяють рекомендувати технологію виготовлення повних знімних протезів з еластичним краєм, заведеним у ретенційну зону під внутрішньою косою лінією, в практику ортопедичної стоматології. Практичні рекомендації: Для поліпшення функціональної характеристики протезів у хворих із несприятливими для протезування клінічними умовами доцільно проводити паралелометричне вивчення беззубих щелеп із метою врахування найважливіших анатомічних утворів і використання їх для фіксації протезів. Для утворення замикального клапана і забезпечення надійнішої стабілізації протезів у пацієнтів із гострим краєм внутрішньої косої лінії та грушоподібною формою альвеолярного відростка необхідне застосування м'якої пластмаси по краю повного знімного протеза. Вибір комбінації еластичного і базисного матеріалу зумовлений загальною площею еластичного краю і глибиною ретенційної зони. Вузький еластичний край краще виготовляти з комбінації матеріалів „Фторакс”+”Ufi Gel P”, широку еластичну межу краще оформляти з „Фторакс” + „ПМ-01”. СПИСОК ДРУКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Згонник О.С. Нуждаемость в полном съемном протезировании населения города Полтавы и области //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2003. – Т.3, Вип. 2(6). – С.24-26. Згонник О.С. Качество фиксации полных съемных протезов в зависимости от анатомо-топографических особенностей протезного ложа (Сообщение 1) //Проблеми екології та медицини. – 2003. – Т.7. – №3-4. – С.58-61. Згонник О.С. Сравнительная оценка физико-химических свойств некоторых стоматологических пластмасс // Український стоматологічний альманах. – 2004. – №1-2. – С.4-6. Згонник О.С. Качество фиксации полных съемных протезов в зависимости от анатомо-топографических особенностей протезного ложа (Сообщение 2) // Український стоматологічний альманах. – 2004. – №3-4. – С.43-45. Згонник О.С. Параллелометрия в клинике полного съемного протезирования // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сборник научных работ. – Вып.6. – Харьков, 2003. – С.211-212. Дворник В.Н., Баля Г.Н., Згонник О.С., Абу Сахюн Ияд, Рубаненко И.В. К вопросу о стандартизации комплексных электромиографических исследований в клинике ортопедической стоматологии // Вопросы экспериметальной и клинической стоматологии: Сборник научных работ. – Вып. 6. – Харьков, 2003. – С.207-209 (Автором особисто вивчена література і обґрунтовані функціональні проби досліджень). Згонник О.С., Рубаненко И.В. Технология и клинические особенности изготовления индивидуальной ложки при неблагоприятных условиях на беззубых нижних челюстях // Вопросы экспериметальной и клинической стоматологии: Сборник научных работ. – Вып. 7. – Харьков, 2004. – С.50-52. (Автором особисто виконані дослідження моделей беззубих щелеп у паралелометрі. Визначені особливості виготовлення індивідуальної ложки). АНОТАЦІЯ Згонник О.С. Клініко-технологічні особливості виготовлення повних знімних протезів з використанням еластичних пластмас. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Українська медична стоматологічна академія. – Полтава, 2004. Дисертація присвячена розробці та клінічній апробації вдосконаленої технології виготовлення повних знімних протезів за несприятливого стану протезного ложа. Аналіз статистичного матеріалу дозволив визначити потребу населення Полтавського регіону в повному знімному протезуванні, яка в цілому не перевищує ці показники в інших регіонах України і складає 4,4%. Лабораторні дослідження різних пластмас свідчать про необхідність використання комбінації “Фторакс”+“Ufi Gel P” за скороченого еластичного краю протеза і “Фторакс”+“ПМ-01”, якщо довжина еластичного краю дорівнює 8-10 мм. Розміщення, товщина і протяжність внутрішньоротового краю протеза визначаються паралелометричним вивченням моделей беззубих щелеп. Функціональна ефективність протезування за пропонованою методикою підтверджена даними електроміографії. Скорочення терміну адаптації, зниження кількості корекцій протезів, доступність методу і задоволеність пацієнтів результатами протезування дозволяють рекомендувати вдосконалену технологію до впровадження у практику. Ключові слова: повний знімний протез, удосконалена технологія виготовлення. АННОТАЦИЯ Згонник О.С. Клинико-технологические особенности изготовления полних съемных протезов с использованием эластических пластмасс. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Украинская медицинская стоматологическая академия.- Полтава, 2004. Диссертация является клинической работой, посвященной разработке, усовершенствованию и клинической апробации технологии изготовления полных съемных протезов при неблагоприятном состоянии протезного ложа. На основании статистического материала изучена потребность в полных съемных протезах населения г.Полтавы и Полтавской области. Согласно собранным сведениям этот показатель составляет 4,4%, что, в целом, совпадает с показателем в других регионах Украины и может иметь значение при планировании ортопедической помощи. При проведении физико-химических и физико-механических испытаний отдельных жестких и мягких пластмасс установлена их оптимальная комбинация в зависимости от размеров эластического края протеза. Для оформления узкого эластического края лучше использовать комбинацию “Фторакса” с пластмассой “Ufi Gel P”. При этом прочности соединения достаточно для эффективного пользования протезом, а величина водопоглощения сводится к минимуму. При более широком эластическом крае, пренебрегая показателем водопоглощения, следует добиваться более прочного соединения двух материалов, что достигается комбинацией “Фторакс”+“ПМ-01”. Параллелометрическое изучение моделей беззубых челюстей позволяет определить границу мягкой и жесткой пластмасс, глубину ретенционной зоны и толщину внутриротового края протеза. Манипуляция параллелометрии должна стать обязательной при протезировании больных с полным отсутствием зубов. Не менее обязательным клиническим этапом следует признать измерение степени податливости слизистой оболочки на всем протяжении протезного ложа. Поскольку дифференциация компрессии и декомпрессии отдельных участков слизистой оболочки является определяющей в процессе адаптации к протезам, перед снятием функционального оттиска необходимо изучить это состояние. В случаях податливости слизистой оболочки в пределах от 0,05 до 0,3 мм ее следует разгрузить, для чего индивидуальную ложку перфорируют. Зоны с податливостью слизистой оболочки в пределах от 0,35 мм и выше должны отображаться под давлением, тем большим, чем больше величина податливости. Результаты протезирования с учетом всех индивидуальных особенностей протезного ложа объективно определены функциональными исследованиями, в которых прослеживается выраженная тенденция к нормализации акта жевания. В первую очередь это относится к конструкциям, изготовленным по нашей технологии. Все показатели электрической активности значительно отличаются от таковых, полученных в процессе жевания старыми протезами, что согласуется с субъективной оценкой качества последних самими пациентами. Уменьшение количества коррекций, сокращение сроков адаптации, субъективная удовлетворенность изготовленными протезами, доступность, позволяют рекомендовать технологию к более широкому внедрению в практику ортопедических отделений. Положительные отдаленные результаты наблюдений свидетельствует о правильности конструктивного решения. Ключевые слова: полные съёмные протезы, усовершенствованная технология изготовления. ANNOTATION Zgonnik O.S. – Clinico-technological peculiarities of manufacturing of full removable dentures with the use of elastic plastics. A manuscript. A thesis in search for the degree of a Candidate of medical sciences on the speciality 14.01.22 – stomatology. – Ukrainan Medical Stomatological Academy. – Poltava, 2004. The thesis is devoted to the working out and clinical approbation of the improved technology of full removable dentures manufacturing in unfavourable condition of the prosthetic bed. The analysis of statistic material allowed to define of the Poltava region population in full removable prosthetics, which does not exceed these indexes in other regions of Ukraine and makes 4,4%. Laboratory investigations of different plastics testify to the necessity to use the combination “Ftorax” + “Ufi Gel P” in the shortened elastic margin of a denture and “Ftorax” + “PM-01”, when the length of elastic margin is 8-10 mm. Placing, thickness and drawing of inner-oral margin of the denture are determined during parallelometric study of models of the edentulous jaws. Functional effectiveness of prosthetics according to the proposed method is supported by the data of electromyography. Shorting of adaptation term, lowering of a number of denture corrections accessibility of the method and satisfaction of patients with the results of prosthetics allow to recommend the improved technology to be inculcated into practice. Key Words: full removable denture, improved technology of manufacturing. А Б

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *