Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування магнітотерапії та кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз (автореферат)

Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут

медичної реабілітації та курортології

ГРАБОВСЬКА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.72-007.248-07-085.27.847.8

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування магнітотерапії та
кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз

14.01.33 — курортологія та фізіотерапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних
наук

Одеса — 2004
Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії
Одеського державного медичного університету МОЗ України

Науковий керівник: Якименко Олена Олександрівна,

Заслужений діяч науки і техніки
України,

доктор медичних наук, професор,
завідуюча кафедрою

пропедевтики внутрішніх хвороб, та
терапії Одеського

державного медичного університету

Офіційні опоненти: -Богатирьова Тетяна Вікторівна,

доктор медичних наук, старший
науковий

співробітник, головний науковий
співробітник

клінічного відділу, Український
НДІ медичної

реабілітації та курортології МОЗ
України;

-Тондій Леонід Дмитрович,

доктор медичних наук, професор,
завідуючий кафедри

фізіотерапії та курортології,

Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ

України

Провідна установа: Кримський державний медичний університет

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України,
кафедри фізіотерапії

факультету післядипломної освіти,
м.Сімферополь.

Захист дисертації відбудеться “25” 06 2004 р. о 10°° годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському
науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ
України (65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НДІ медичної реабілітації
та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6.

Автореферат розісланий “24” травня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
Дмитрієва Г.О.

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дегенеративні захворювання локомоторного апарату, до
яких належить артроз, через своє поширення у популяції людини посідає
одне з перших місць серед патологій, що призводять до непрацездатності
та інвалідності (Насонова В.А., Насонов Е.Л., Бунчук Н.В., 1997).
Тривалий хронічний перебіг захворювання з періодами загострення та
ремісії зумовлює тимчасову непрацездатність та у 10% випадків первинну
інвалідність. Все це свідчить про велике соціальне значення даної
патології (Корж А.А., 1997; Насонов Е.Л., 1998; В.М.Леванець, 1999).

Питанням етіології та патогенезу артрозу присвячені численні дослідження
(Тондій Л.Д., Васильєва-Лінецька Л.Я., 1987; Ревелл П.А, 1993;
Беневоленська Л.І., 1997). Між тим стан кісткової тканини при
захворюванні на артроз вивчено недостатньо, хоча зустрічаються
повідомлення про значну роль кістки, особливо її субхондральних ділянок
як можливого первинного субстрату захворювання. Визначено, що клітини
хряща й кістки мають спільне походження з мезенхімальної поліпотентної
клітини, що само по собі свідчить про спільність метаболізму та
регуляторних процесів у вищезазначених структурах (Земсков А.М., 1994;
Корж Н.А., Дедух Н.В., 2002).

Останнім часом, за даними авторів (Поворознюк В.В., Коваленко В.Н.,
2001) зросла поширеність остеопорозу. У достатній мірі опрацьовані
методи лікування й профілактики остеопорозу з використанням
медикаментозних препаратів (Поворознюк В.В., Баяндина О.І., Теренова
Г.М., 2001).Між тим, питанням використання фізичних факторів з
лікувально-профілактичною метою при захворюванні на остеопороз,
присвячені лише одиничні роботи (Коладзе М.М., 1999; Бабов К.Д.,
Богатирьова Т.В., Ігнатіїв О.М., та ін., 2001). Особливості механізму
дії природних та преформованих фізичних чинників, а саме політропність
їхнього впливу на різні системи організму та патогенетичні ділянки
захворювання, можливість варіювання та дози впливу, дозволяють
припустити ефективність застосування фізичних чинників для лікування
хворих з наявністю змін у кістковій тканині. Досить часто остеопороз
поєднується з дегенеративно — дистрофічними захворюваннями суглобів
(артрозом), погіршуючи його перебіг та спричиняючи до необхідності
опрацювання нової тактики лікування. У терапії артрозу досить
ефективні магнітні поля різної інтенсивності. Особливості механізму
дії магнітного поля низької та високої інтенсивності, різної частоти
вивчені низкою авторів (Самосюк И.З., Чухраев В.М., 2000; Оржешковский
В.В. 2001). Було зазначено, що дія штучних магнітних полів стимулює
репаративну регенерацію шкіри, слизових оболонок, кісткової тканини,
покращує мікроциркуляцію, посилює обмін речовин, активізує ферментативні
процеси, фагоцитоз та підвищує імунологічну реактивність організму
(Мирихулова М.Б., та ін 1991; Григорьева В.Д., Сидоров В.Д., 1992;
Пономаренко Г.Н., 1999). Низкою авторів (Іванов Л.І., 1993; Розанов
В.А., 1998) відмічена стимуляція магнітним полем ферментів
антіоксидантної системи. Де які авторі (Лобенко А.А., Бабов К.Д.,
Полівода А.Н.; 1996) висловлюють думку про ефективність застосування
магнітотерапії в реабілітаційному лікуванні хворих з переломами, а також
у пацієнтів з внутрішньосуглобними переломами після проведення
стабільно — функціонального остеосинтезу. Існує думка, що застосування
магнітотерапії при зрощуванні переломів відіграє роль активного
біологічного подразника або пускового механізму для регенерації
кісткових елементів. Останнім часом багато якими клінічними та
експериментальними дослідженнями доведено, що вплив магнітних полів на
функціональний стан судин є одним з механізмів його лікувального впливу
(Оржешковскій В.В., 2001; Бездольная І.С., 2001).

Багато які роботи (Поспеков Л.С., Донченко Л.І., Черниш В.Ю., та ін
1998) присвячені застосуванню магнітного поля у травматології для
зрощування довгих трубчастих кісток через його адекватну дію та
відсутність побічних ефектів від застосування Між тим характер змін у
хворих на артроз з ураженням кісткової тканини (у виді остеопорозу та
остеопенії) під впливом магнітотерапії не достатньо вивчений, що й
покладено в основу проведення даної роботи.

Враховуючи складність патогенезу артрозу й остеопорозу, вважаємо
виправданим припущення, що найбільш ефективним є комплексний підхід до
вирішення даної проблеми. Загальновизнаним у терапії остеопорозу є
використання препаратів кальцію. Останнім часом з’явилась велика
кількість ліків з різним вмістом не тільки кальцію, але й
мікроелементів. На думку низки авторів (Поворознюк В.В., Григор’єва
Н.В., Подрушняк Е.П., Орлова Е.В., 2000) серед них видрізняється
кальцемін, відмічено позитивний ефект від його застосування у хворих на
артроз із остеопорозом. Крім кальцію, до його складу входять
мікроелементи, які мають велике значення у життєдіяльності кісткової
тканини та суглобного хряща — цинк, мідь, марганець та бор. Кожний з
мікроелементів є край необхідним у процесах ремоделювання кісткової
тканини та формуванні хрящової. Цинк впливає на активність лужної
фосфотази, мідь бере участь у процесі утворення колагену та еластину,
перешкоджає процесам демінералізації кістки, марганець нормалізує синтез
глюкозаміногліканів, які необхідні для нормальної функції хряща, бор
регулює активність паратироїдного гормону, який відповідає за обмін
кальцію, магнію та фосфору. Між тим, робіт про ефективність та
особливості впливу комплексного застосування кальцеміну та фізичних
чинників немає. Зацікавлює вивчення можливості застосування комплексу
кальцеміну та магнітотерапії при лікуванні хворих на артроз, в тому
числі й з наявністю змін у кістковій тканині (остеопенією та
остеопорозом).

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є
фрагментом планової бюджетної науково-дослідної роботи кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного
університету і присвячена опрацюванню немедикаментозних методів
лікування хворих на ревматологічни захворювання (№ держреєстрації 0196
UO17678), частина роботи з изученням використовування магнітотерапії та
кальцеміну в комплексному лікуванні хворих на артроз з наявністю
остеопорозу або остеопенії зроблена безпосередньо дисертантом

Мета роботи – підвищення ефективності лікування хворих на артроз, в тому
числі зі змінами у кістковій тканині у виді остеопенії та остеопорозу,
шляхом опрацювання комплексної терапії із застосуванням змінного
магнітного поля низької частоти та кальцеміну на основі вивчення
динаміки клінічних, лабораторних та остеоденситометричних показників.

Задачі дослідження:

Вивчити особливості стану кісткової тканини на основі вивчення динаміки
клінічних, лабораторних та остеоденситометричних показників у хворих на
артроз залежно від статі, віку, тривалості перебігу дегенеративно-
дистрофічного процесу та стадії захворювання.

Виявити характер впливу змінного магнітного поля низької частоти на стан
клінічних, лабораторних та остеоденситометричних показників у хворих на
артроз, в тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії.

Вивчити характер впливу кальцеміну на стан клінічних, лабораторних та
остеоденситометричних показників у хворих на артроз , в тому числі із
наявністю остеопорозу та остеопенії.

Патогенетично обґрунтувати доцільність комплексного застосування
кальцеміну та магнітотерапії на основі особливостей динаміки клінічних,
лабораторних та остеоденситометричних показників у хворих на артроз, в
тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії, під впливом
комплексу

Вивчити безпосередні та віддалені результати лікування хворих на
артроз, в тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії, під впливом
різноманітних лікувальних комплексів (із включенням кальцеміну, із
включенням магнітотерапії, із включенням кальцеміну та магнітотерапії).

Опрацювати диференційовані патогенетично обґрунтовані методики лікування
хворих на артроз, в тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії, з
використанням кальцеміну та магнітотерапії ї показання до їх
застосування.

Об’єкт дослідження: 156 хворих на артроз.

Предмет дослідження: оцінка ефективності впливу кальцеміну та
магнітотерапії у хворих на артроз, в тому числі із остеопенією та
остеопорозом, на клінічні показники та стан мінеральної щільності
кісткової тканини (за даними ультразвукової остеоденситометрії та
лабораторних показників).

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні
(ультразвукова остеоденситометрія).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведеного
комплексного клініко-лабораторного та інструментального дослідження у
37% хворих на артроз вперше виявлені зміни кісткової тканини у виді
зниження її мінеральної щільності – остеопороз та остеопенія. Відмічено,
що ступінь порушень процесів ремоделювання кісткової тканини у хворих
на артроз залежала від стадії дегенеративно — дистрофічного процесу та
корелювала зі статтю та віком (у жінок залежала від тривалості
менопаузи). Доведена доцільність призначення магнітотерапії хворим на
артроз зі змінами мінеральної щільності кісткової тканини –
остеопорозом та остеопенією. Виявлено особливості механізму дії
магнітотерапії та кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз
та встановлена їхня сприятлива дія на процеси кісткового ремоделювання.
Встановлено, що застосування комплексного лікування із включенням
кальцеміну позитивно впливало на процеси кісткового ремоделювання,
сприяло зростанню щільності кісткової тканини при її вихідному зниженні,
а застосування комплексного лікування із включенням магнітотерапії
сприяло стабілізації втрати кісткової маси у хворих на артроз. Доведено,
що комплексне призначення магнітотерапії та кальцеміну при лікуванні
хворих на артроз є більш ефективним, ніж їхнє нарізне застосування, що
підтверджується даними клінічних, лабораторних та остеоденситометричних
досліджень, як безпосередньо, так й у віддаленому періоді.

Практична цінність роботи. Опрацьовано диференційовані методики
застосування змінного магнітного поля низької частоти та кальцеміну при
лікуванні хворих на артроз, в тому числі із остеопенією та остеопорозом,
залежно від стадії, клінічних проявів хвороби, ступеня ураження
кісткової тканини. Магнітотерапія (здійснювалась апаратом „Полюс -101”,
що дає змінне магнітне поле з напругою до 1,5 мТл та частотою 700-1000
Гц, тривалістю 10-15 хвилин. Соленоїди накладали на уражені суглоби
щоденно, (крім вихідних), всього на курс 19-20 процедур), сприяла
покращенню клінічного стану хворих на артроз, в тому числі й вторинним
синовітом. Застосування курсу лікування магнітотерапією забезпечує
стабілізуючий вплив на процеси кісткового ремоделювання, й може бути
застосовано у практиці лікування хворих на артроз із остеопорозом та
остеопенією, і найбільш ефективно у хворих старших за 45 років.
Застосування кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз сприяє
збільшенню мінеральної щільності кісткової тканини у разі супутніх
остеопорозу та остеопенії, частіше у хворих до 45 років. Комплексне
використання магнітотерапії та кальцеміну зумовлює більш виражену
позитивну клінічну динаміку в стані хворих різного віку та забезпечує
зростання кісткової маси у хворих на артроз із остеопенією та
остеопорозом.

Результати роботи впроваджені у практику фізіотерапевтичного відділення
МКЛ №9, у лікувальну практику санаторію „Росія” та „Лермонтовський”
(м. Одеса).

Особистий внесок дисертанта

Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні інформаційного пошуку,
аналізу інформаційної та патентної літератури, самостійному проведенню
комплексу досліджень, а також у створенні методики лікування хворих на
артроз із застосуванням магнітотерапії та кальцеміну. Автором проведена
статистична обробка одержаних результатів, їх аналіз. Отримані висновки
та результати лікування запроваджені в практику. Самостійно оформлена
робота.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації викладені та обговорені на ІІІ конгресі
ревматологів з міжнародною участю (Київ, 2001р.), та науково-практичній
конференції із міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного
университету (Одеса, жовтень 2003 р.).

Апробація роботи була проведена на спільном засідання УПК „Терапевтичні
спеціальності” та кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії
Одеського державного медичного університету, та засіданні клінічного
відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць (самостійних —
4), з них: 7 – журнальні статті, 1- патент України на винахід, 3- тези
доповідей.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація викладена на 180 сторінках комп’ютерного тексту та
складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень та
лікування, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків та списку опрацьованих джерел.
Перелік опрацьованої літератури містить в собі 361 джерело, з яких
250-вітчизняні, 111- зарубіжні. Дисертація ілюстрована 71 таблицей.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження та лікування. Спостерігались 156 хворих
на артроз. Всі хворі скаржились на біль у суглобах у покої або під час
руху. Частий терпкий біль у різних відділах хребта та кістках тазу
відмічався у 13% пацієнтів (23% від групи із остеопенією та остеопорозом
разом), який посилювався у нічні часи. Стомлюваність м’язів спини,
зниження росту спостерігалось у 20 пацієнтів (35%), біль у довгих
трубчастих кістках — у 5(9%), сутулість, судоми – у 14 (25%) хворих на
артроз. Болісність при пальпації суглобів відмічалась у всіх хворих на
артроз, обмеження руху в суглобах – у 85%. Серед досліджених хворих на
артроз чоловіків було 44 (28%), жінок – 112 (72%). Вік пацієнтів – від
25 до 75 років (в середньому -50 років). Тривалість захворювання – від 1
до 20 років. Крім того, жінок поділили на групи залежно від терміну
настання менопаузи: пременопауза (жінки репродуктивного віку), менопауза
тривалістю до 5 років, менопауза тривалістю більше 5 років.
Функціональна недостатність суглобів І ступеня спостерігалась у 48
(31%), ІІ – у 85 (54%), ІІІ – 23 (15%) досліджених. І стадія артрозу
була виявлена у 47% хворих, ІІ стадія дегенеративно-дистрофічного
процесу – у 53 % . Серед 156 пацієнтів з дослідженого контингенту
визначили 57 хворих на артроз з показниками кісткової тканини у зоні
схильності до остеопенії та остеопорозу, що склало 37%. Випадків явного
остеопорозу (пацієнти з показниками Т менше 2,5) серед 57 хворих було 15
(10%) та 42 (27%) пацієнта з остеопенією. Серед чоловіків та жінок число
випадків остеопорозу було відповідно 5 (3,2%) та 10 (6,4%), а число
випадків остеопенії складало відповідно у чоловіків – 13 (8,3%), а у
жінок – 29 (19%).

Оцінка вихідного стану хворих до лікування і після нього та контролю
ефективності лікування проводилась відповідно до рекомендацій (Коваленко
В.Н. та співав., 2001 р.). і включала оцінку больового, суглобового,
запального індексів та гоніометричного показника (у балах).

Водночас із клінічними дослідженнями для оцінки стану хворих на артроз
проводили у динаміці (до та після лікування) лабораторні дослідження,
які відбивають функціювання кісткової тканини (у крові визначення рівня
загального кальцію (за методикою Тодорова), фосфору (за методикою
Фіска-Саббароу), лужної фосфотази (за методикою А.Боданського), у сечі
–оксипроліну (за методикою Т.В.Замараєвої у модифікації П.М. Шараєвої)).

Також проводилось інструментальне вивчення кісткової тканини із
застосуванням методу ультразвукової денситометрії. Для дослідження
використовувався ультразвуковий денситометр – UBIS-5000 (Франція). При
цьому визначались такі параметри: широкосмужне ослаблення
ультразвукової хвилі (ШОУХ), швидкість ультразвукової хвилі (ШУХ), Т –
показник, який демонструє відмінність між даними пацієнта (ШОУХ або ШУХ)
та такими самими даними здорової молодої людини двадцятилітнього віку, Z
–показник відмінності між значеннями (ШОУХ або ШУХ) й такими самими
даними у здорової молодої людини такого самого віку, RRF – відносний
ризик розвитку переломів, Young Adult, Age Matched, індекс Стіфнеса.

Усі матеріали статистично оброблені з використанням методів
математичного аналізу та варіаційної статистики із використанням пакету
статистичних програм на персональному комп’ютері ИВМ-Рс\АТ. При цьому
визначалось середнє арифметичне (х), середнє відхилення середнього
арифметичного (+х), середньоквадратичного відхилення (+S), показник
вірогідності розбіжностей (Т), на основі якого за таблицею Стьюдента
визначалася можливість (Р) вірогідності одержаних результатів,
коефіцієнт кореляції. Динаміка вважалася вірогідною при (р<0,05). 156 хворих на артроз були поділені на групи відповідно до призначеного комплексу лікування. 1 комплекс (контрольна група з 60 хворих на артроз). Всім хворим призначили як базисний препарат хондропротектор алфлутоп по 1,0 мл внутрішньом’язово щоденно протягом 25 днів, з нестероїдних протизапальних препаратів застосовувались інгібітори ЦОГ-2 (найз) у дозі 100-200 мг на добу, тривалість прийому залежала від сили больового синдрому та наявності синовіту. Всім пацієнтам призначався комплекс ЛФК та дієта, збагачена кальцієм та вітамінами (молочні та соєві продукти, риба). 2 комплекс ( 32 хворих на артроз) був представлений додаванням до першого комплексу медикаментозного препарату кальцеміну (по 1таб. 3 рази на день) протягом 3 місяців. У разі необхідності курс лікування кальцеміном повторювали 2-3 рази з перервою у 2 місяця. 3 комплекс 32 хворих на артроз одержували разом с першим комплексом лікування курс магнітотерапії. Магнітотерапію тривалістю 10-15 хв. здійснювали апаратом „Полюс-101”, який давав змінне магнітне поле з напругою до 1,5 мТл та частотою 700-1000 Гц. Соленоїди накладали на уражені суглоби. Всього на курс 19-20 процедур щоденно, крім вихідних. 4 комплекс 32 хворим на артроз цієї групи призначили загальноприйнятий комплекс лікування (1 комплекс) з додаванням кальцеміну за методикою 2 комплексу та курсу магнітотерапії за методикою 3 комплексу лікування. Клінічні, лабораторні та остеоденситометричні дослідження проводились за такою динамікою: до лікування, після лікування та у віддаленому періоді (протягом одного року після лікування). Результати досліджень та їхнє обговорення $ T ~ c ¤ TH " $ A A Ae AE ?????????¤???????AE E T ‚ | ~ ae запальний індекс змінювався з 1,32±0,06 до 0,58±0,04; гоніометричний показник покращився з 2,37±0,09 до 1,68±0,07 (р<0,05). Більш виражений вплив комплексного призначення магнітотерапії та кальцеміну на стан клінічних показників, ніж їхнє роздільне застосування, відмічався не тільки у хворих з І стадією процесу, але й з ІІ стадією хвороби. Докладний аналіз впливу комплексного лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії на клінічні показники у хворих на артроз з різним вихідним станом кісткової тканини виявив схожий більш виражений нормалізуючий характер дії такого комплексу лікування. Проведений аналіз змін показників стану кісткової тканини за даними остеоденситометрії та лабораторних показників дозволив відмітити під впливом різних комплексів лікування (з включенням кальцеміну, з включенням магнітотерапії, з включенням кальцеміну та магнітотерапії) загальний нормалізуючий характер їхньої дії на стан кісток у хворих на артроз. Це проявилось, за даними остеоденситометрії, у вигляді стабілізації або покращення показників ШОУХ, ШУХ, індексу Стіфнесса, Young Adult, Age Matched, T, Z, RRF. В той самий час докладний аналіз динаміки показників, що відбивають стан кістки, дозволив виявити особливості впливу різних лікувальних комплексів на процеси кісткового ремоделювання у хворих на артроз. У разі призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну найбільш виражена позитивна динаміка остеоденситометричних показників (ШОУХ, ШУХ, RRF, індекса Стіфнесса) стосувалась хворих до 45 років, у цій групі показники змінювались ШОУХ від 67,7±0,03 до 68,9±0,09 (p<0,05); ШУХ від 1534,7±0,3 до 1545,3±0,3 (p<0,05); RRF від 0,13±0,02 до 0,05±0,03 (p<0,05); індекс Стіфнесса від 78,7±0,04 до 80,1±0,03 (p<0,05). Серед хворих на артроз з остеопенією та остеопорозом призначене лікування приводило до статистично достовірного (p<0,05) покрашення всіх остеоденситометричних показників: так динаміка ШОУХ відбувалась з 57,5±0,4 до 58,1±0,2; ШОУ з 1475,4±2,3 до 1487,2±0,7; RRF з 3,29±0,9 до3,0±0,7; індекс Стіфнесса з 60,3±0,4 до 60,9±0,3. У разі призначення комплексного лікування з включенням магнітотерапії не було таких виражених змін у остеоденситометричних показників, в той самий час у осіб після 45 років призначене лікування дозволило припинити процес втрати кісткової маси. Найбільш виражена позитивна динаміка показників кісткового ремоделювання відмічена у разі призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії. Це відбивалося у статистично достовірному (p<0,05) покращенні остеоденситометричних показників у хворих різних вікових груп. На відміну від хворих, що одержували комплексне лікування з включенням кальцеміну або магнітотерапії, позитивний характер дії даного комплексу більшою мірою стосувався хворих на артроз з остеопенією, та на артроз з остеопорозом. Так у хворих на артроз з остеопорозом остеоденситометричні показники змінювались: ШОУХ з 53,2±0,4 до 53,9±0,2 (p<0,05); ШУХ з 1428,7±1,4 до 1439,4±0,9 (p<0,05); RRF з 5,9±1,9 до 5,0±1,0 (p<0,05); індекс Стіфнесса з 58,2±0,4 до 59,0±0,4 (p<0,05).У хворих на артроз з остеопенією зсуви відбувалися відповідно: ШОУХ з 58,8±0,02 до 60,1±0,03 (p<0,05); ШУХ з 1465,3±1,4 до 1483,2±0,8 (p<0,05); RRF з 2,78±1,3 до 2,25±1,2 (p<0,05); индекс Стифнесса з 61,5±0,3 до 62,0±0,3 (p<0,05). Привертає до себе увагу той факт, що разом з більш вираженою позитивною динамікою остеоденситометричних показників у разі поєднання кальцеміну та магнітотерапії, ніж при їхньому роздільному застосуванні, відмічалась більш суттєва позитивна спрямованість у клінічних показниках у виді зменшення мимовільного болю у суглобах, збільшення або відновлення об’єму руху, зниження або зникнення запальних проявів хвороби. Динаміка лабораторних показників підтверджувала позитивний характер дії зазначених комплексів на процеси ремоделювання кісткових тканин, про що свідчило збільшення вмісту загального кальцію в крові. За даними лабораторних показників порівняльний аналіз ефективності впливу комплексного лікування з включенням кальцеміну або магнітотерапії на показники кісткового метаболізму дозволили показати деяку перевагу лікування з включенням кальцеміну, що особливо проявилось через зростання рівня загального кальцію в крові. Більш значима динаміка стосувалась хворих на артроз з остеопенією (с 2,10±0,04 до 2,25±0,05 (p<0,05)), та з остеопорозом (с 1,95±0,05 до 2,10±0,03 (p<0,05)). Найбільш позитивна динаміка лабораторних показників кісткового метаболізму відбувалась у разі призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії. Це стосувалось всіх груп хворих (з нормальною кістковою масою, з остеопенією, з остеопорозом). Але найбільш суттєва динаміка у виді збільшення вмісту загального кальцію крові, відмічалась у хворих на артроз з вихідним порушенням процесів кісткового ремоделювання (остеопороз та остеопенія). Так у хворих на артроз з остеопенією вміст загального кальцію крові збільшився з 2,11±0,05 до 2,28±0,04 (p<0,05), а у хворих на артроз з остеопорозом – відповідно з 1,93±0,05 до 2,12±0,03 (p<0,05). Аналіз віддалених результатів лікування показав у хворих артрозом наявність стійкого позитивного результату від застосування різних лікувальних комплексів (з включенням кальцеміну, з включенням магнітотерапії, з включенням магнітотерапії та кальцеміну). У більшості хворих на артроз ефект зберігався більше 3 місяців після лікування. Порівняльний аналіз комплексного лікування з включенням кальцеміну та комплексного лікування з включенням магнітотерапії показав схожу стійкість позитивного результату. Стійкість терапевтичного ефекту від комплексного лікування з включенням кальцеміну склала до 3 місяців у 37% хворих, до 6 місяців у 60%, у 3% хворих на артроз – до 12 місяців. Від комплексного лікування з включенням магнітотерапії позитивний результат зберігався до 3 місяців – у 31% хворих, до 6 місяців – у 56% хворих, до 12 місяців – у 13% хворих на артроз. Найбільш стійкій ефект відмічено при комплексному призначенні кальцеміну та магнітотерапії: до 3 місяців – у 28% хворих, до 6 місяців – у 53% хворих, до 12 місяців – у 19% хворих на артроз. Різні види комплексного лікування (з включенням кальцеміну, з включенням магнітотерапії, з включенням кальцеміну та магнітотерапії) патогенетично обґрунтовані та позитивно впливають на дегенеративно - дистрофічні процеси у суглобах. Вони також нормалізують процеси кісткового ремоделювання та забезпечують зниження втрати кісткової маси. При цьому мінеральна щільність кісткової тканини знижалась при комплексному лікуванні з включенням кальцеміну через 3 місяці у 3%, через 6 міс. – у 59%, через 12 міс. – у 38% хворих на артроз. З включенням магнітотерапії втрата кісткової маси відбувалась через 3 міс. – у 22%, через 6 міс. – у 78% хворих на артроз. Більш виражений стабілізуючий вплив на стан кісткового ремоделювання (остеоденситометричні показники не тільки не погіршились через 3 міс. після лікування у всіх 100% хворих на артроз, але й зазначилась тенденція до їхнього покращення) спостерігався від комплексного застосування кальцеміну та магнітотерапії. Позитивний ефект дії такого лікувального комплексу простежувався не тільки у хворих на артроз з нормальним вихідним станом кісток, але й з ураженням кісткової тканини (остеопенією або остеопорозом). При цьому не відбувалася втрата кісткової маси, тобто комплексне лікування спричинялося до стабілізуючої дії на кісткову тканину. ВИСНОВКИ 1)У хворих на артроз разом з дегенеративно - дистрофічними змінами хрящової тканини у достатній кількості випадків (37%) спостерігались зміни кісткової тканини у виді зниження її мінеральної щільності: остеопороз у 10% пацієнтів та остеопенія у 27%, що було підтверджено даними остеоденситометрії. 2) Ступінь порушення процесів ремоделювання кісткової тканини у хворих на артроз корелювала з віком та статтю: у жінок зниження мінеральної щільності кісткової тканини зустрічалось у 2,8 разів частіше, ніж у чоловіків. Втрата кісткової маси у жінок відбувалась у більш ранньому віці – від 31 до 45 років та прогресувала в міру старіння. Відмічено, що ступінь втрати кісткової маси залежав від тривалості менопаузи (збільшувалась достовірно з тривалістю менопаузи). В групі жінок в менопаузі тривалістю до 5 років та більше 5 років втрата кісткової маси склала відповідно (17,4±1,1)% и (28,7±10,9)%.У чоловіків втрата кісткової маси відбувалась пізніше – після 45 років і ступінь погіршення стану кісткової тканини був менше виражений навіть з віком. 3) Відмічалась залежність ступеня зміни клінічних показників та рівня зниження мінеральної щільності кісткової тканини. В міру прогресування захворювання (за даними больового, суглобного, запального індексів та гоніометричного показника) погіршувалися показники, що відбивають процеси кісткового ремоделювання (остеоденситометричні – широкосмужне ослаблення ультразвукової хвилі , швидкість ультразвукової хвилі, Young Adult , Age Matched, T, Z, ризик розвитку переломів, індекс Стіфнесса та лабораторні показники – рівень в крові загального кальцію, фосфору, лужної фосфотази; у сечі – вміст оксипроліну). 4)Призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну або магнітотерапії спричинилося до схожого позитивного впливу на клінічний стан хворих на артроз у виді анальгізуючого та протизапального ефектів, покращення або нормалізації функціональної спроможності суглобів. В той самий час призначення кальцеміну було більш ефективним при лікування хворих на артроз без реактивного синовіту, тоді як дія комплексного лікування с включенням магнітотерапії мала виражену протизапальну активність у більшості хворих (71,87%) з вихідною наявністю синовіту. 5)Застосування комплексного лікування з включенням кальцеміну мало суттєвий позитивний вплив на процеси кісткового ремоделювання, на що вказували дані остеоденситометрії та лабораторних показників, відбиваючих функціювання кісткової тканини. Відбувалось статистично достовірне покращення широкосмужного ослаблення ультразвукової хвилі, швидкості ультразвукової хвилі, Young Adult, Age Matched, T, Z, індексу Стіфнесса, зниження ризику розвитку переломів, після проведеного лікування. При цьому найбільш значима динаміка цих показників відбувалась у групі хворих на артроз до 45 років. Серед хворих на артроз з наявністю остеопенії або остеопорозу призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну зумовило достовірне підвищення вихідного зниженого рівня загального кальцію в крові. 6) Комплексне лікування з включенням магнітотерапії сприяло стабілізації втрати кісткової маси у хворих на артроз, що підтверджувалось даними остеоденситометричних показників (широкосмужне ослаблення ультразвукової хвилі, швидкість ультразвукової хвилі, Young Adult,Age Matched, T, Z, ризик розвитку переломів, індекс Стіфнесса). При цьому нормалізуючий вплив на стан кісткового метаболізму відмічався у хворих на артроз старших за 45 років. 7) Найбільш виражену позитивну динаміку клінічних показників (суглобного, больового, запального індексів та гоніометричного показника) у хворих на артроз давало комплексне застосування кальцеміну та магнітотерапії: 93,75% пацієнтів виписались зі значним покращенням. Призначене комплексне лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії дало виражену позитивну динаміку не тільки у хворих без реактивного синовіту, але й у хворих на артроз з реактивним синовітом, а також не тільки при незначних змінах в суглобах (І стадія), але й при виражених дегенеративно - дистрофічних змінах в суглобах (ІІ стадія). 8) Комплексне призначення кальцеміну та магнітотерапії дало більш суттєвий нормалізуючий ефект у порівнянні з призначенням окремо кальцеміну або тільки магнітотерапії й на стан кісткової тканини у хворих на артроз, на що показували статистично достовірні зсуви остеоденситометричних показників та лабораторних показників (в крові – рівень загального кальцію, у сечі – оксипроліну). У всіх хворих на артроз з вихідним порушенням стану кісткової тканини (остеопенією або остеопорозом), позитивний ефект виражався в значному збільшенні широкосмужного ослабленням ультразвукової хвилі, швидкості ультразвукової хвилі до кінця курсу лікування. Серед хворих на артроз з вихідними нормальними показниками стану кісткової тканини комплексне лікування забезпечувало стабілізуючий ефект, запобігаючи втратам кісткової маси протягом року після лікування. 9) Найбільш стійкий позитивний клінічний ефект відмічався після комплексного лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії, при якому у 46% хворих зберігався до одного року. При цьому майже у половині хворих на артроз відбувалось покращення показників кістковой тканини. Призначення магнітотерапії виявило стабілізуючий ефект на процеси втрати кісткової маси у термін до 3 місяців у більшості хворих, а застосування кальцеміну забезпечило стабілізацію остеоденситометричних показників до 6 місяців у 62% хворих на артроз. Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації 1) Якименко Е.А., Дець В.В., Грабовская О.А.; Вікові особливості щільності кісткової тканини у чоловіків міста Одеси за даними ультразвукової денситометрії. // Одеський медичний журнал.- 2002.-№1.-С.100-103 (Грабовська О.А. самостійно проводила ультразвукову остеоденсиометрию). 2) Грабовська О.А.; Діагностичні можливості ультразвукової денситометрії при остеоартрозі.// Одеський медичний журнал. - 2002.-№3.-С.41-43 3) Якименко Е.А., Дець В.В., Грабовська О.А.; Динаміка вікових змін щільності кісткової тканини у жінок за даними ультразвукової денситометрії. // Вісник морської медицині.- 2002.-№1.-С.21-25. (Грабовська О.А. проводила статистичну обробку даних). 4) Грабовська О.А. Вивчення змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на остеоартроз під впливом комплексного лікування з включенням перемінного магнітного поля низької частоти.// Медична реабілітація курортологія фізіотерапія.-2003.-№1.-С.7-8 5) Якименко Е.А., Дець В.В., Грабовська О.А; Вплив комплексної терапії з включенням кальцеміну на клініко – лабораторні показники у хворих остеоартрозом.// Травматология, ортопедия и протезирование.-2003.-№2.-С.17-18 (Грабовська О.А робила аналіз даних літератури, обстеження хворих на артроз). 6) Грабовська О.А.; Порівняльний аналіз віддалених наслідків лікування хворих на артроз при використанні різноманітних лікувальних засобів.// Одеський медичний журнал.-2003.-№4.-С.94-96. 7) Грабовская О.А.; Особенности динамики клинических и остеоденситометрических показателей у больных артрозом при назначении комплекса магнитотерапии и кальцемина.// Вестник физиотерапии и курортологии- 2003.-№3.-С.57-59. Патент: 8) Деклараційний патент на винахід № 48890 А; от 15.10.2002.Бюл. № 10 Якименко Е.А., Дець В.В., Грабовська О.А.: Спосіб діагностики остеоартрозу Тези 9) Якименко Е.А., Дець В.В., Грабовская О.А.; Ультразвуковая денситометрия костной ткани у больных остеоартрозом. // Материалы ІІІ национального конгресса ревматологов Украины.; г.Киев-2001-С..38. (Грабовської О.А представлені результати остеоденситометрії у хворих на артроз). 10) Якименко Е.А., Дець В.В., Закатова Л.В., Грабовская О.А.; Состояние костной ткани у больных первичным остеоартрозом по данным ультразвуковой денситометрии// Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю присвяченої 100-річчю кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного університету; г. Одеса-жовтень 2003р.-С.98-100. (Грабовської О.А проведен літературний пошук). 11) Якименко Е.А., Дець В.В., Закатова Л.В.Грабовская О.А.; Єффективность комплексного лечения первичнного остеоартроза с применением низкочастотного магнитного поля // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю присвяченої 100-річчю кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного університету; г. Одеса-жовтень 2003р.-С.100-101 (Грабовської О.А представлені результати комплексного лікування хворих на артроз з застосуванням магнітотерапії) АНОТАЦІЯ Грабовська О.А. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування магнітотерапії та кальцеміну в комплексному лікуванні хворих на артроз.-Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 – курортологія та фізіотерапія. - Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охороні здоров’я України, Одеса, 2004. Дисертація присвячена клініко-патогенетичному обґрунтуванню, та вивченню ефективності застосування магнітотерапії та кальцеміну у лікуванні хворих на артроз, в тому числі із супутніми остеопенією та остеопорозом. У 156 хворих на артроз оцінювали клінічні, інструментальні (ультразвукова остеоденситометрія), та лабораторні показники кісткового метаболізму під впливом магнітотерапії, кальцеміну та комплексного призначення магнітотерапії та кальцеміну. Установлено, що призначення низькочастотного магнітного поля більш ефективно у лікуванні хворих на артроз із супутнім реактивним синовітом, воно стабілізує процеси кісткового ремоделювання переважно у хворих старших за 45 років. Використання кальцеміну для лікування хворих на артроз сприяє збільшенню мінеральної щільності кісткової тканини (у разі наявності остеопенії або остеопорозу), частіше у хворих старших за 45 років. Доведена переважна дія комплексного призначення магнітотерапії та кальцеміну на позитивну клінічну динаміку стану хворих на артроз різного віку, в тому числі й з реактивним синовітом, з різною (І й ІІ) стадією процесу. Ключеві слова: артоз, остеопороз, остеопенія, магнітотерапія, кальцемін, медична реабілітація. АННОТАЦИЯ Грабовская О.А. Клинико-патогенетическое обоснование применение магнитотерапии и кальцемина в комплексном лечении больных артрозом. - Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 – курортология и физиотерапия. – Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии Минздрава Украины, Одесса, 2004. Диссертация посвящена изучению эффективности и клинико-патогенетическому обоснованию применения магнитотерапии и кальцемина у больных артрозом, в том числе с сопутствующей остеопенией и остеопорозом. У 156 больных артрозом проведено комплексное клинико-инструментальное и лабораторное обследование в динамике до и после лечения (клиническое состояние больных по основным показателям в баллах – болевой индекс, суставной индекс, воспалительный индекс, гониометрический показатель; рентгенологическое исследование; ультразвуковая остеоденситометрия; содержание в крови - общего кальция, фосфора, щелочной фосфотазы; в моче – оксипролина) позволяющее оценить не только состояние хряща, но и процессы костного ремоделирования. На основании данных ультразвуковой остеоденситометрии и лабораторных показателей (определение в крови – уровня общего кальция, фосфора, щелочной фосфотазы; в моче – оксипролина), установлено, что среди больных артрозом в 37% случаях выявлен остеопороз и остеопения. Доказано, что степень нарушения процессов ремоделирования костной ткани у больных артрозом коррелировала с полом и возрастом: у женщин снижение минеральной плотности костной ткани встречалось в 2.8 раза чаще, чем у мужчин. Потеря костной массы у женщин происходила в более раннем возрастном периоде - от 31 до 45 лет, и прогрессировала по мере старения. У мужчин потеря костной массы происходила позже - после 45 лет, и степень ухудшения состояния костной ткани была менее выражена, даже с возрастом. Также отмечено, что степень потери костной массы у женщин зависела от длительности менопаузы (увеличивалась достоверно (p<0,05) с продолжительностью менопаузы): в группе женщин в менопаузе продолжительностью до 5 лет и более 5 лет потеря костной ткани составила соответственно 18% и 29%. Впервые выявлено, что у больных артрозом уровень снижения минеральной плотности костной ткани коррелировал со степенью дегенеративно -дистрофического процесса. Применение курса лечения магнитотерапии у больных артрозом оказывало анальгезирующий, противовоспалительный эффект, что делало предпочтительным его использование у больных артрозом с сопутствующим реактивным синовитом. Впервые отмечено стабилизирующее влияние магнитотерапии на процессы костного ремоделирования, и это позволяло рекомендовать его назначение в практике лечения больных артрозом с остеопенией и остеопорозом, и наиболее эффективно у больных старше 45 лет. Включение кальцемина в комплекс лечения больных артрозом способствует увеличению минеральной плотности костной ткани (в случае наличия остеопении или остеопороза), чаще у больных до 45 лет. Остеоденситометрические данные, прослеженные в динамике на протяжении одного года после назначения кальцемина свидетельствуют о нарастании костной массы у больных артрозом с остеопорозом и остеопенией (по данным: широкополосного ослабления ультразвуковой волны, скорости ультразвуковой волны, Young Adult, Age Matched, Т, Z, риска развития переломов, индекса Стифнесса). Разработан новый комплекс лечения больных артрозом, в том числе с остеопорозом и остеопенией, с использованием магнитотерапии и кальцемина, обусловливающий более выраженную позитивную клиническую динамику состояния больных различного возраста. Доказано, что под влиянием разработанного патогенетически обоснованного комплекса лечения отмечалась наиболее выраженная положительная динамика клинических показателей (суставного, болевого, воспалительного индексов и гониометрического показателя) – 93,75% больных выписались со значительным улучшением. Назначенное комплексное лечение с включением кальцемина и магнитотерапии оказывало выраженную благоприятную динамику не только у больных артрозом без реактивного синовита, но и у больных артрозом с реактивным синовитом, а также не только при незначительных изменениях в суставах (І стадии), но и при выраженных дегенеративно - дистрофических изменениях в суставах (II стадии). Стойкость клинических показателей подтверждалась положительной направленностью и в показателях остеоденситометрии: у большинства больных артрозом получавших комплексное лечение с включением магнитотерапии по показателям костного метаболизма не происходила потеря костной массы, в сроки через 3 месяца после лечения. У 62% больных артрозом, получавших комплексное лечение с включением кальцемина, остеоденситометрические показатели сохранялись до 6 месяцев, а у 28% больных артрозом стойкость остеоденситометрических показателей отмечалась до 1 года. Комплексное назначение кальцемина и магнитотерапии, обеспечивало не только сохранность, но и улучшение показателей костной ткани почти у половины больных артрозом на протяжении 1 года после лечения. На основании полученных данных, непосредственных и отдалённых результатов определены дифференцированные показания для использования магнитотерапии, кальцемина, комплекса магнитотерапии и кальцемина в лечении больных артрозом. Результаты исследования позволяют повысить эффективность лечения больных артрозом в том числе с остеопорозом и остеопенией, предотвратить риск развития переломов и предупредить прогрессирование заболевания. Ключевые слова: артроз, остеопороз, остеопения, магнитотерапия, кальцемин, медицинская реабилитация. SUMMARY Grabovskaya O.A. Clinico - pathogenetic substantiation application of a magnetotherapy and calcimine in complex treatment of the patients with arthrosis. -Manuscript. The dissertation for a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.33 - Balneology and Physiotherapy - Ukrainian scientific research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2004. The dissertation is devoted to studying of efficiency and a clinicopathogenetic substantiation application of a magnetotherapy and calcimine in patients with arthrosis, including associated osteopania and osteoporosis. Clinical, instrumental (ultrasonic osteodensiometria) as well as laboratory parameters of a bone metabolism were evaluated in 156 patients with arthrosis under the influence of magnetotherapy, calcimine and complex administration of magnetotherapy and calcimine. The administration of a low-frequency magnetic field has been established to be more effective in patients with arthrosis associated with reactive synovitis, exerts the stabilizing influence on the processes of bone resimulation mainly in patients over 45. Use of calcimine for the treatment of patients with arthrosis promoting an increase in mineral density of a bone tissue (in case of osteopenia or osteoporosis) is more often in patients over 45. Advantage of complex magnetotherapy and calcimine administration on positive clinical dynamics of the patients' conditions with arthrosis of various age including reactive synovitis with a different (I and II) stage of process has been proved. Key words: arthrosis, osteoporosis, osteopenia, magnetotherapy, calcimine, medical rehabilitation.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *