.

Клініко–лабораторні особливості, морфологічні ознаки та нові технології діагностики герпетичної моно і мікст–інфекції у дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 5105
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

МIЩЕНКО ВIКТОРIЯ АНАТОЛIЇВНА

УДК 616.98:578.825 – 053.2 – 071 – 091.8

Клініко–лабораторні особливості, морфологічні ознаки та нові технології
діагностики герпетичної моно і мікст–інфекції у дітей

14.01.13 – Інфекцiйнi хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, Матяш Віктор Іванович, Інститут епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, головний лікар;

– академік Академії Наук вищої школи України і Української Академії
оригінальних ідей, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат
державної премії України, доктор медичних наук, професор Мощич Петро
Степанович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ
України, кафедра педіатрії № 3;

– доктор медичних наук, доцент Незгода Ірина Іванівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, кафедра
дитячих інфекційних хвороб.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України

Захист відбудеться “24” лютого 2005р. об 11:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.614.01 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (01015, м. Київ,
вул. Січневого повстання, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України

(03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 5).

Автореферат розісланий “23” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Кононенко

кандидат медичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Герпетична iнфекцiя, що обумовлена HSV першого та
другого типу, є однiєю з найрозповсюдженiших вiрусних захворювань
людини [И.Ф. Баринский, А.К. Шубладзе, А.А. Каспаров и др., 1986;
А.Г. Коломиец, Т.В. Савицкая, В.А. Матвеев и др., 1997; Ж.І. Возіанова,
2001; А.О. Руденко, Л.В. Муравська, 2001; L.R. Stanberry, 2002].
Вважається, що в усiх країнах свiту приблизно 90% мiського населення є
iнфiкованими одним або кiлькома сероварiантами вiрусiв герпесу, а за
даними епiдемiологiчних дослiджень в рiзних країнах, рецидивуючими
формами хвороби страждають вiд 2 до 12% людей [W.E. Lafferty, 2002]. За
даними ВООЗ (1991), в структурi смертностi вiд вiрусних iнфекцiй,
герпетична iнфекцiя посiдає друге мiсце (15,8%) пiсля гострих
респiраторних вiрусних iнфекцiй та грипу (35,8%). У зв’язку з тим, що
реєстрацiя хворих на герпес у бiльшостi країн свiту не проводиться,
важко дати статистичну оцiнку розповсюдженостi цiєї хвороби у свiтi,
тому ми обмежимося лише тими даними, якi представленi у медичнiй
лiтературi деяких країн. Наприклад, у США кожен рiк реєструється до
98 млн. випадкiв лабiального герпесу, 20 млн. випадкiв рецидивуючого
герпесу генiталiй, 500 тисяч випадкiв офтальмогерпесу, бiльш нiж 5 тисяч
випадкiв герпетичного енцефалiту та бiля 5 тисяч випадкiв герпесу
новонароджених [E. Heid, 1990; D.T. Fleming, G.M. McQuillan, R.E.
Johnson et al., 1997; S. Cotton, B.L. Connelly, S.S. Cohen et al.,
2002]. Окремi дослiдження вказують на драматичне зростання кількості
зареєстрованих випадкiв генiтального герпесу [И.И. Мавров, 1999]. В
порiвнянні з перiодом 1976–1980 рокiв у 1988–1994 роках iнфiкованiсть
HSV населення США зросла на 30%, а носiйство HSV другого типу
спостерiгається приблизно в одного з п’яти мешканцiв у віці від 12 рокiв
[C. Dtamond, S. Selke, R. Ashley et al., 1999]. На територiї Росiї та
iнших країн СНД хронiчними герпесвiрусними iнфекцiями страждає приблизно
22 млн. людей [И.Ф. Баринский, 1992]. Подiбна ситуацiя, на наш погляд,
має мiсце i в Українi. Дослідження проведені відносно носійства деяких
персистентних інфекцій серед дитячого населення України довели, що
частота виявлення специфічних антитіл до HSV у дітей трьохмісячного віку
склала 17,3%, частота активних форм чи первинного інфікування HSV
становила 5,3%. Доля первинного інфікування та активних форм хвороби у
дітей півторарічного віку склала 8,2%, рівень інфікування дітей
6–7-річного віку склав 50,7% випадків, від 14 до 16 років – 65%. При
цьому частка їх з активацією персистентної інфекції становила в
середньому 16,8% випадків [І.Л. Маричев, 1998].

Поширенню герпетичної інфекції серед населення сприяють патогенетичнi
особливостi збудникiв, якi ускладнюють проведення епiданалiзу,
вiдсутнiсть високоефективних противiрусних препаратiв та засобiв
специфiчної терапiї герпетичних захворювань [Л.Н. Хахалин, Ф.И. Абазова,
1995].

Дослiдження, проведенi вiтчизняними та iноземними фахiвцями за останнi
кiлька рокiв, вказують на багатогранний характер проблеми, що полягає у
здатності вірусу поширюватись усiма вiдомими шляхами передачі інфекції
та його персистентності [А.Ф. Фролов, 1996; Ю.А. Барштейн, В.В.
Кононенко, 1999; J.E. Malkin, 2002]. HSV може викликати патологiчнi
стани у рiзних органах та системах органiзму не тiльки
внутрішньоутробно, але i постнатально, як у дiтей, так і дорослих [І.Л.
Маричев, О.І. Процап, В.В. Кононенко, 2002; І.І. Торяник, Н.Г. Попова,
О.О. Радченко, 2002; С. Dennett, G.M. Cleator, P.E. Klapper, 1997;
B. Kaufman, S.A. Gandhi, Е. Louie et al., 1997]. Герпетична інфекція
характеризується полiморфiзмом клiнiчної картини і залежно від вікового
періоду має свої особливостi, що обумовлені тропізмом вірусу, здатного
пошкоджувати клiтини iмунної системи. Це явище є провідною ланкою у
процесі розвитку вторинного iмунодефiциту, що проходить з подальшим
формуванням рецидивуючих та генералiзованих форм хвороби [Т.С.
Брязжикова, 1995]. Доведено також, що герпетична інфекція є
СНIД-маркерною хворобою [В.В. Борисова, 1994; G.R. Kinghorn, 1995].
Безліч робiт присвячено методам лабораторної дiагностики герпетичної
інфекції, проте всі вони висвітлюють лише певний бік проблеми
[В.А. Исаков, В.В. Борисова, Д.В. Исаков, 1999; Н.Д. Львов,
А.В. Мельниченко, Д.Н. Львов, А.А. Никитина, 2000; И.С. Марков, 2002].
Можливість використання в медицині, поряд з традиційними засобами
діагностики, експертних комп’ютерних систем викликає жваві дискусії
[Б. Стефанова, В. Бирданова, 1995; А.В. Гришина, И.А. Латфулин,
В.Ф. Терзи, Р.У. Хабриев, 1996; D. Waterman, 1994]. Між іншим, перевагою
експертних комп’ютерних систем є здатність, на підставі швидкого
багатофакторного аналізу, прогнозувати стан здоров’я та можливості
виникнення захворювання, діагностувати хворобу, пропонувати оптимальну
схему лікування [Л.В. Авдеева, 1998; О.М. Зінчук, І.О. Кіселик, Л.Ю.
Шевченко, 2000; C. Camma, G. Garofalo, P. Almasio et al., 1991; G.
Lindberg, 1997].

Накопичена сьогодні маса інформації переважно стосується об’єктивності
можливостей та значимості окремих методів діагностики, але нечисленні
дослідження з цього питання не можна визнати досконалими, оскільки в
них, як правило, відсутнє співставлення анамнестичних,
клініко-лабораторних, вірусологічних та патоморфологічних маркерів
герпетичної інфекції у дітей. Не визначена якісна та кількісна
значимість сукупності вищезазначених маркерів у дітей на фоні іншої
інфекційної патології, нез’ясована їх діагностична чутливість,
можливість прогнозування перебігу захворювання та його найближчих
наслідків у дітей різних вікових груп.

Саме тому, на сучасному етапi актуальною задачею є, на підставі
визначення діагностичної значимості сукупності анамнестичних,
клініко-лабораторних, серологічних маркерів, удосконалити ранню
діагностику герпетичної інфекції у дітей шляхом розробки оригінальної
діагностичної експертної комп’ютерної системи та впровадження її в
повсякденну медичну практику сімейного та лікаря-інфекціоніста, де часто
виникають ургентні ситуації, що потребують миттєвого прийняття вірного
рішення.

Вирішення цієї наукової проблеми вiдповiдає потребам практичної медицини
та буде сприяти подальшому розвитку охорони здоров’я дітей у рамках
національних програм “Планування сім’ї” та “Діти України”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведенi
дослiдження є фрагментом спiльної планової науково-дослiдної роботи
кафедри дитячих iнфекцiйних хвороб Харкiвської медичної академії
післядипломної освіти та НДІ мiкробiологiї та iмунологiї iм. I.I.
Мечникова МОЗ України (нині Інститут мікробіології та імунології ім.
І.І. Мечникова АМН України) “Вiрусологiчний монiторинг за герпесвiрусами
(HSV-1, HSV-2, CMV) i вивчення їхньої ролi в розвитку
материнсько-плодової iнфекцiї, захворюваностi дiтей молодшого вiку та
юнакiв для пiдвищення якостi лiкувально-дiагностичного процесу” (номер
державної реєстрації 0199И003172, шифр ЦФ.4.33.99.).

Мета дослідження. Визначити діагностичну значимість сукупності
анамнестичних даних, клініко-лабораторних показників, імунологічних
маркерів, морфологічних ознак і на їх підставі удосконалити діагностику
герпетичної моно- та мікст-інфекції у дітей, розробити оригінальну
діагностичну експертну комп’ютерну систему, обґрунтувати класифікацію
герпетичної інфекції.

Задачі дослідження:

1. Вивчити частоту, анамнестичні та клініко-лабораторні ознаки
герпетичної моно- та мікст-iнфекцiї у госпiталiзованих до лiкарнi з
приводу гострих кишкових iнфекцiй, гострих iнфекцiй дихальних шляхiв,
гострих нейроiнфекцiй, гострих вiрусних гепатитів дiтей.

2. Оцінити частоту реєстрації та діагностичну значимість серологічних і
молекулярно-біологічних маркерів герпетичної інфекції у досліджуваних
пацієнтів.

3. Визначити морфологічні ознаки HSV-інфекції у померлих хворих на
гострі кишкові інфекції, гострі інфекції дихальних шляхів, гострі
нейроінфекції та гострі вірусні гепатити.

4. На підставі наявних морфологічних даних провести ретроспективний
аналіз протоколів розтину дітей померлих в ОДІКЛ м. Харкова (глибина
пошуку 3 роки) і дати оцінку частоті реєстрації маркерів HSV та їхній
діагностичній значимості.

5. Удосконалити класифікацію герпетичної інфекції у дітей на підставі
отриманих даних щодо розподілу хворих в залежності від строків
інфікування, періоду виникнення та форми інфекції, фази інфекційного
процесу, можливих ускладнень та виходу захворювання.

6. Розробити оригінальну експертну комп’ютерну систему, яка завдяки
проведенню швидкого аналiзу сукупностi анамнестичних,
клiнiко-лабораторних та специфiчних дiагностичних ознак дозволить
удосконалити ранню діагностику герпетичної інфекції у дітей.

Об’єкт дослідження: діти у віці від 1 місяця до 14 років хворі на гострі
кишкові інфекції, гострі інфекції дихальних шляхів, гострі
нейроінфекції, гострі вірусні гепатити.

Предмет дослідження: герпетична інфекція, спричинена HSV, клінічні
особливості, перебіг, діагностика, морфологічні зміни.

Методи дослідження: в роботі використано комплекс клінічних,
лабораторних, серологічних, молекулярно-біологічних, морфологічних та
методів додаткової діагностики, що завершились статистичною обробкою
отриманих даних за допомогою математичного аналізу на ПЕОМ типу IBM PC з
монітором Samsung SyncMaster 755 DF та використанням програм
“Statgraphics” і STATISTICA 6.0 у системі “Windows 2000”.

Наукова новизна отриманих результатів. Ступінь новизни дослідження
полягає в тому, що на підставі вивчення закономірностей клінічного
перебігу, серологічних, молекулярно-біологічних показників,
морфологічних ознак визначена частота герпетичної моно- та
мікст-інфекції серед дітей, госпіталізованих в інфекційну лікарню з
приводу гострих кишкових інфекцій, гострих інфекцій дихальних шляхів,
гострих нейроінфекцій та гострих вірусних гепатитів.

1. Окреслено комплекс анамнестичних даних, клініко-лабораторних
показників, серологічних та молекулярно-біологічних маркерів,
морфологічних ознак, і визначена їх діагностична цінність, як критеріїв
герпетичної моно- та мікст-інфекції у дітей.

2. Визначені особливості клініки і перебігу ряду бактеріальних та
вірусних захворювань асоційованих з HSV. Доведено, що активація ГІ на
фоні інших гострих інфекційних хвороб призводить до появи клінічних
синдромів та ознак, непритаманних для основного захворювання і тих, які
значно обтяжують його перебіг. Саме цей факт знайшов свій відбиток у
підвищенні частоти летального наслідку у групі дітей з герпетичною
мікст-інфекцією в порівнянні з контрольною групою у 2 рази.

3. Проведено ретельний аналіз клінічного перебігу герпетичної інфекції
залежно від строків інфікування дитини та динаміки серологічних маркерів
герпетичної інфекції. Вивчені вікові особливості (з урахуванням строків
інфікування) імунної відповіді у дітей хворих на герпетичну моно- та
мікст-інфекцію. Отримані також дані щодо оцінки діагностичної значимості
серологічних маркерів герпетичної моно- та мікст-інфекції у дітей різних
вікових груп.

4. Поглиблені клініко-морфологічні критерії діагностики герпетичної
інфекції у дітей. За цим, було показано наявність пошкоджень у
структурах похідних з мезенхіми.

5. На базі встановлених закономірностей удосконалена класифікація
герпетичної інфекції у дітей.

6. Результати досліджень дозволили запропонувати експертну комп’ютерну
систему “HERPESDIAMED” (Патент України №  51526А від 15 листопада
2002 р.), яка призначена для удосконалення ранньої діагностики
герпетичної інфекції у дітей, завдяки прискореному аналізу діагностичної
значимості сукупності анамнестичних та клініко-лабораторних показників.

7. Вперше обґрунтований та впроваджений новий методичний напрямок до
ранньої діагностики герпетичної інфекції у дітей із застосуванням
експертної комп’ютерної системи “HERPESDIAMED”. Спосіб діагностики
герпетичної інфекції у дітей (Патент України №  51526А від 15 листопада
2002 р.), який дозволяє своєчасно встановити діагноз та призначити
специфічну терапію, завдяки чому значно знижується частота несприятливих
наслідків хвороби.

Практичне значення одержаних результатів. У рамках національних програм
“Планування сім’ї” та “Діти України” результати дослідження можуть бути
використані в лабораторіях скринінгу клініко-морфологічного матеріалу та
моніторингу за станом постнатального онтогенезу дітей хворих на
герпетичну інфекцію, оцінки ступеня тяжкості хвороби, прогнозування її
перебігу та наслідків.

Виявлені факти, які свідчать про значну поширеність та несприятливий
перебіг герпетичної інфекції у дітей з інфекційною патологією, яка
потребує розширення спектра обстеження цієї групи хворих.

Розроблені принципи оптимізації діагностики герпетичної інфекції, які
полягають в раціональному поєднанні анамнестичних, клінічних,
серологічних, молекулярно-біологічних та морфологічних методів
дослідження. Обстеження дітей з герпетичною інфекцією на першому етапі
повинно включати розширене серологічне тестування, оцінку активності
запального процесу та характеру імунної відповіді на втручання збудника.
У випадку негативних результатів серологічних тестів, що реєструються у
дитини з тяжким перебігом основного інфекційного захворювання, на фоні
обтяженого сімейного анамнезу по герпетичній інфекції та несприятливого
преморбідного фону доцільно призначати обстеження на DNK HSV з
використанням молекулярно-біологічних методів тестування.

Доведено, що важливою діагностичною ознакою контролю за прогнозуванням
перебігу герпетичної інфекції у дітей є визначення рівня специфічних
антитіл до HSV. При відсутності специфічних антитіл або їхніх рівней, що
перевищує критичну оптичну щільність у 2,5–3 рази, на тлі наявності
Ag HSV, слід очікувати несприятливий перебіг захворювання.

Узагальнено комплекс морфологічних критеріїв герпетичного ураження
внутрішніх органів у дітей різних вікових груп. Визначено, що останні
можна диференціювати на специфічні та неспецифічні, для герпетичної
інфекції. До перших відносять гігантоклітинний метаморфоз,
лімфо-гістіо-плазмоцитарну інфільтрацію, типове для герпесвірусної
інфекції просвітлення ядер. З’ясований факт високої ступені чутливості
до втручання HSV тканин мезенхімального походження. Встановлено
домінуючий характер морфологічних змін, які викликані втручанням
вірусного агенту над змінами, які виникають у разі мікробного
інфікування. Структурні зміни у тканинах органів померлих дітей, яким
було діагностовано герпетичну моно- та мікст-інфекцію були, однотипними
за своїм характером та генезом.

Традиційні методи діагностики герпетичної інфекції мають бути доповнені
сучасними експертними технологіями. Розроблена і впроваджена в практику
охорони здоров’я комплексна експертна комп’ютерна система призначена для
діагностики ГІ у дітей. Застосування програми дозволяє швидко та
об’єктивно, на підставі аналізу діагностичної значимості виявлених при
дослідженні хворого епідеміологічно-анамнестичних, клініко-лабораторних
ознак з високою ймовірністю, діагностувати або відхилити діагноз ГІ ще
до отримання результатів специфічних вірусологічних методів дослідження.
Використання розробленої програми дозволяє не тільки своєчасно
призначити специфічну противірусну терапію, але й, в ряді випадків,
відмовитися від проведення специфічних лабораторних методів дослідження,
які дорого коштують (“Спосіб діагностики герпетичної інфекції у дітей”,
Патент України за №  51526 А від 15 листопада 2002 р.).

Вищезазначені дані надають суттєвий внесок до постнатальної діагностики
герпетичної інфекції у дітей з урахуванням типової та атипової
синдромології та симптоматики її перебігу.

Впровадження результатів дослідження в практику. Матерiали дисертацiї
використовуються в лекцiях i практичних заняттях кафедри дитячих
iнфекцiйних хвороб Харкiвського державного медичного унiверситету та
циклах удосконалення лiкарiв з дитячих iнфекцiйних хвороб Харкiвської
медичної академії післядипломної освіти. За матерiалами дисертацiї
опублiкованi методичнi розробки “Герпетична інфекція”, якi
використовуються в роботi Харкiвської обласної дитячої iнфекцiйної
клiнiчної лiкарнi та дитячої лiкарнi № 5, Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України м. Харкова, районних полiклiнiк
№ 15, 7, 23 м. Харкова. По матеріалах дисертації одержаний патент на
винахід – “Cпосіб діагностики герпетичної інфекції у дітей” (Патент
України № 51526А від 15 листопада 2002 р.) та авторське право на
комп’ютерну програму для діагностики герпетичної інфекції у дітей
(свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 5922 “Комп’ютерна
програма для діагностики герпетичної інфекції у дітей” від 16 липня
2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізована
наукова література, визначена тема, складені план та програма
дослідження. Особисто проведений підбір матеріалу дослідження, основні
етапи клінічного обстеження пацієнтів та їх аналіз. Самостійно
узагальнені результати дослідження, сформульовані висновки, практичні
рекомендації щодо стратегічних шляхів діагностики герпетичної інфекції у
дітей. Особисто дисертантом запропоновані основні підходи та
удосконалена класифікація герпетичної інфекції у дітей, надані стартові
матеріали, окреслений медичний документативний базис для складання
експертної комп’ютерної програми “HERPESDIAMED”. Автором самостійно за
допомогою статистичних програм виконані математичні обчислювання за
матеріалами дисертаційної роботи.

Автором самостійно проведені облік та диференційний аналіз усього
первинного матеріалу, анамнез, клінічне обстеження, узагальнені
результати власних досліджень, сформульовані положення, що виносяться на
захист, пропозиції щодо впровадження в клінічну практику та в навчальний
процес.

Лабораторні дослідження проведені спільно з вірусологічною лабораторією
Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України
(директор – д.м.н., професор Ю.Л. Волянський, зав. лабораторією вірусних
інфекцій – д.м.н., професор Л.О. Панченко, к.м.н. І.В. Коробкова),
вірусологічної лабораторії ОДІКЛ м. Харкова (зав. вірусологічною
лабораторією – Н.І. Зозуля).

Гістологічні, напівтонкі зрізи виготовлені при безпосередній участі
автора. Самостійно виконаний підбір матеріалу щодо ретроспективного
аналізу протоколів розтинів померлих дітей. Аналіз препаратів
здійснювався за консультативною участю ст. наук. спів. Iнституту
мiкробiологiї та iмунологiї iм. I.I. Мечникова АМН України, к.м.н. І.І.
Торяник.

Автор виражає щиру вдячність професору кафедри дитячих інфекційних
хвороб ХГМУ д.м.н. професору. Є.А. Вашеву, к.м.н. завідувачу кафедри
дитячих інфекційних хвороб ХМАПО К.К. Макаренко, д.м.н. професору,
завідувачу лабораторії вірусних інфекцій Iнституту мiкробiологiї та
iмунологiї iм. I.I. Мечникова АМН України Л.О. Панченко за цінні
консультації та професійну увагу під час виконання роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались на підсумкових наукових конференціях молодих вчених,
професорсько-викладацького складу Харківського інституту удосконалення
лікарів, нині Харківська медична академія післядипломної освіти (Харків,
1994–2002), обласних наукових конференціях педіатрів, неонатологів,
інфекціоністів (Харків, 1994–2002), тематичних наукових та
науково-практичних конференціях ОДІКЛ (Харків, 1994–2002), засіданнях
асоціації дитячих лікарів (Харків, 1994–2002), спiльних засiданнях
кафедр дитячих iнфекцiйних хвороб, епiдемiологiї та медичної
паразитологiї, дитячої анестезiологiї та iнтенсивної терапiї,
iнфекцiйних хвороб ХМАПО i дитячих iнфекцiйних хвороб Харкiвського
державного медичного унiверситету (Харків, 1994–2000), на міжнародному
семінарі “Организация научных исследований и высшего образования в
Израиле и Украине” (Харків, 1994), міжнародній науковій конференції,
присвяченій 150-річчю з дня народження І. І. Мечникова (Харків, 1995),
республіканській науково-практичній конференції “Фундаментальные и
клинические аспекты современной реабилитации” (Полтава, 1995), ІІ
нацiональному конгресi анестезiологiв України (Харків, 1996),
Всеросiйськiй науковiй конференцiї, присвяченiй актуальним питанням
сучасної педiатрiї (Саратов, 1997), Пленумi Асоцiацiї iнфекцiонiстiв
України (Мукачево, 1998), V з’їздi iнфекцiонiстiв України (Тернопiль,
1998), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю заснування
ХІУЛ (Харків, 1998), науково-практичній конференції, присвяченій
75-річчю заснування кафедри інфекційних хвороб ХІУЛ (Харків, 1999),
10-му з’їзді педіатрів України (1999), 11-му з’їзді педіатрів України
(2000), 5-му з’їзді паразитоценологів України (2001), з’їзді
гастроентерологів (Дніпропетровськ, 2001), VI Російському з’їзді
лікарів-інфекціоністів (Санкт-Петербург, 2003), Всероссийской
научно-практической конференции (Санкт-Петербург, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 51 наукова праця, у
фахових виданнях рекомендованих ВАК України 25, із них 13
моноавторських. Дисертантом здобуті авторське право на комп’ютерну
програму (свідоцтво про реєстрацію авторського права на працю № 5922
“Комп’ютерна програма для діагностики герпетичної інфекції у дітей” від
16 липня 2002 р.) та патент на винахід “Спосіб діагностики герпетичної
інфекції у дітей” (Патент України № 51526А від 15 листопада 2002 р.). За
темою дисертації видані методичні рекомендації “Герпетична інфекція”.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, опису методів дослідження, 5 розділів результатів власних
досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, практичних
рекомендацій та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації
складає 285 сторінок. Дисертацію ілюстровано: 64 таблицями, 15
діаграмами та 31 рисунком, виписками з історій хвороб. Список літератури
містить 279 джерел українських, російських та зарубіжних авторів, що
викладені у порядку цитування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступi обґрунтовується вибiр i актуальнiсть теми дослiдження,
визначаються мета дослiджень, методики дослiджень, наукова новизна,
практичне значення роботи.

У першому роздiлi розглядаються сучасні концепції патогенезу, клініки та
діагностики герпетичної інфекції у дітей.

В другому роздiлi викладені матерiали та методи дослiдження.
Дисертаційна роботa базується на результатах комплексного обстеження,
лікування, катамнестичного аналізу, проведеного за період з 1990–1998
рр. у 455 дітей, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в ОДІКЛ
м. Харкова.

Вибіркові репрезентативні групи формували у відповідності до
нозологічного принципу з урахуванням синдромології, ступеня тяжкості
хвороби.

Розподіл хворих за нозологічними групами захворювань був таким:
150 (32,9%) склали хворі на гострі кишкові інфекції, 148 (32,5%) – хворі
на гострі нейроінфекції, 108 (23,9%) хворі на гострі інфекції дихальних
шляхів, 49 (10,7%) – хворі на гострі вірусні гепатити.

Осіб із супутньою патологією, специфічними інфекціями, органічними
психічними розладами було виключено із об’єму обстеження. У роботі не
представлені дані відносно хворих дітей, у яких було встановлено
ВІЧ-позитивні імунологічні реакції та вірусоносіння вірусу імунодефіциту
людини.

Якісний аналіз об’єма представленої вибірки та репрезентативних груп
проводили з урахуванням статевих та вікових особливостей хворих дітей.
Серед обстежених дітей у віці від 1 до 6 місяців було 157 (34,5%) дітей,
від 7 до 12 місяців – 82 (18,0%), від 13 місяців до 3 років – 75 (16,5%)
дітей, від 4 до 6 років – 46 (10,1%), більше 6 років – 95 (21,8%).

Розподіл обстежених дітей за нозологічно-етіологічними принципом був
таким:

– в структурі гострих кишкових інфекцій питома вага сальмонельозної
інфекції склала 32,0% випадків (48 хворих), шигельозної, відповідно –
22,1% (33 хворих), ешеріхіозної – 5,3% (8 хворих) гострих кишкових
інфекцій обумовлених умовно-патогенною флорою – 18,6% (28 хворих),
гострих кишкових інфекцій невизначеної етіології – 21,3% (32 хворих),
ієрсиніозної – 1 (0,7%);

– в структурі гострих інфекцій дихальних шляхів у 57,4% випадків (62
хворих) була діагностована гостра інфекція дихальних шляхів невизначеної
етіології, у 16,7% випадків (18 хворих) етіологічним чинником
захворювання був парагрип, у 13,0% випадків (14 хворих) етіологічним
чинником захворювання була РС-інфекція, грип реєструвався у 0,9%
випадків (1 хворий), аденовірусна інфекція була також діагностована у
0,9% випадків (1 хворий). Гостра інфекція дихальних шляхів у вигляді
бронхіту мала місце у 0,9% випадків (1 хворий), пневмонії – у 10,2%
(11 хворих);

– серед хворих, що були госпіталізовані до лікарні з приводу гострих
нейроінфекцій, менінгококовий менінгіт та менінгоенцефаліт спостерігався
у 98 дітей (66,2%), пневмококовий менінгіт – у 1 (0,7%), гнійний
менінгіт нез’ясованої етіології – у 4 (2,8%), гнійний менінгоенцефаліт
нез’ясованої етіології – у 3 (2,0%), серозний менінгоенцефаліт – у 31
(20,9%), паротитний менінгіт – у 11 (7,4%);

– серед хворих, госпіталізованих до лікарні з приводу гострих вірусних
гепатитів, гострий вірусний гепатит А був діагностований у 34 (69,4%),
гострий вірусний гепатит В – у 6 (12,2%), гострий вірусний гепатит
нез’ясованої етіології – у 9 (18,4%).

Усі хворі надходили до лікарні у тяжкому стані. У реанiмацiйне
вiддiлення було госпiталiзовано 268 (58,9%) дiтей, у спецiалiзовані
вiддiлення 187 (41,1%) хворих. В середньому у вiддiленнi реанiмацiї дiти
знаходилися протягом 2,48±0,3 діб.

Вiд патологiчної вагiтностi народилось 188 дітей (41,3%), низьку масу
тiла при народженнi (менше нiж 2500 г) мали 70 дітей (15,4%),
ускладнений перебiг постнатального перiоду спостерiгався у 119 хворих
(26,2%), вiдставання у психомоторному розвитку мало мiсце у 76 (16,7%)
дiтей, частi застуднi захворювання реєструвалися у 212 дiтей (46,6%),
тривала анемiя в анамнезi була у 114 дітей (25,1%), неврологiчна
патологія (енцефалопатiя, наявнiсть судом, гiпо- та гiпертонус м’язiв,
випадки втрати свiдомостi та iнше) спостерiгалась у 93 дiтей (20,4%).
Обтяжений сімейний анамнез у вiдношеннi герпесвiрусної iнфекцiї мали 292
дітей (64,2%).

Для вирішення поставлених задач користувалися комплексом клінічних,
лабораторних, морфологічних та математичних методів.

З діагностичною метою використовували клінічні методи дослідження, що
засновані на суб’єктивних та об’єктивних даних. Скарги хворих ретельно
деталізували та доповнювали клінічні опитування. Клінічні методи
комплектували з біохімічними, бактеріологічними, серологічними та
молекулярно-біологічними методами дослідження.

Виконували морфологічні дослідження (гістологічний, ультрамікроскопічний
аналіз) нервової, епітеліальної тканин шматочків тонкої, товстої кишок,
легенів, печінки, фрагментів судин. Завдяки узагальненню результатів
вищезазначених методів з’явилась можливість удосконалити класифікацію
герпетичної інфекції у дітей та розробити комп’ютерну програму її
ранньої діагностики.

Для об’єктивізації дослідження використовували комплекс: клінічних та
методів додаткової діагностики, що завершились статистичною обробкою
отриманих даних за допомогою математичного аналізу на ПЕВМ SyncMaster
755 DF фірми “Samsung electronics” з використанням програм
“Statgraphics” та STATISTICA 6.0 у системі “Windows 2000”.

У всіх дітей, представленої вибірки, вивчали сімейний анамнез щодо
наявності ГІ, особливості перебігу постнатального періоду, реєстрували
основні клінічні синдроми захворювання та проводили їх порівняння у
хворих віднесених до різних вибіркових груп за допомогою методу бальної
оцінки.

Поряд з вищезазначеним, хворим проводились клiнiчнi дослiдження кровi,
сечi, протеїнограма, при госпiталiзацiї до лiкарнi та в динамiцi
хвороби. Дiтям, хворим на ГКI, додатково проводили копрологiчне,
бактерiологiчне та вірусологічне дослiдження калу в динамiцi хвороби.
Особам, що були госпiталiзованi з приводу ГIДШ, додатково проводили
iмунофлюоресцентне дослiдження змиву з носоглотки на наявнiсть вiрусiв
грипу, парагрипу, аденовiрусiв та респiраторно-синтицiальних вiрусiв.
При необхiдностi призначали бактеріологічне дослідження мокроти та
рентгенографiю легень. Дітям, хворим на ГВГ досліджували кров на функції
печінки, рівень білірубіну та лужної фосфатази по загальноприйнятим
методикам. Крім того, з метою верифікації етіологічного чинника гепатиту
проводили дослідження на маркери вірусних гепатитів (А, В, С, D) з
використанням ІФА. Пацієнтам з ГНІ поряд з загальноприйнятими методами
лабораторної діагностики додатково проводили цитоскопічне та
бактеріологічне дослідження ліквору. При необхідності проводився
бактеріологічний засів крові.

З метою пошуку та ідентифікації маркерів ГІ у досліджуваних рідинах та
тканинах внутрішніх органів померлих хворих було запропоновано комплекс
серологічних, молекулярно-біологічних та морфологічних методів
дослідження. Кожен із них відповідав меті дослідження та був
зорієнтований на рішення поставлених задач. Методичний план відображав
поетапний підхід, враховував специфічність ситуаційного вибору кожного
із методів. Для оптимізації розробки акцентували увагу на їх
адекватність, співвідносність прогностичних викладок щодо
етіопатогенетичних механізмів ГІ у дітей, можливість всебічного
обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків.

Результати досліджень та їх обговорення.

Особисті спостереження представлені у 3–7 розділах.

В третьому роздiлi подана загальна клiнiчна характеристика хворих.
У результаті дослідження 455 дітей, госпіталізованих до лікарні з
приводу інфекційної патології було встановлено, що у 97 осіб (21,3%)
мала місце герпетична моноінфекція, у 225 (49,5%) – герпетична
мікст-інфекція. У 133 дітей (29,2%) аналіз на серологічні маркери
надавав негативний результат, завдяки чому окреслилась група
порівняльного контролю.

Розподіл дітей, що склали групу герпетичної мікст-інфекції за
нозологічно-етіологічним принципом був таким: кишкова інфекція (n=84)
герпетично-сальмонельозної етіології – 35 дітей (41,7%),
герпетично-шигельозної, відповідно – 24 (28,6%), герпетично-ешеріхіозної
– 5 (6,0%), герпетична асоційована з умовно-патогенною флорою –
20 (23,8%), гострі респіраторні захворювання (n=39)
герпетично-аденовірусної етіології – 20 (51,3%), яка ускладнилася
бронхітом у 1 хворого та пневмонією – у 4 дітей. Герпетично-парагрипозна
– 9 (23,1%), герпетично-респіраторно-синтиціальна – 9 (23,1%),
герпетично-грипозна – 1 (2,6%), менінгіти та менінгоенцефаліти (n=76):
герпетично-менінгококової етіології – 70 дітей (92,1%),
герпетично-паротитний менінгоенцефаліт – 5 дітей (6,6%),
герпетично–пневмококовий менінгоенцефаліт – 1 (1,3%), гострий вірусний
гепатит (n=26), обумовлений асоціацією HSV та вірусу гепатиту А –
24 (92,3%), асоціацією HSV та вірусу гепатиту В – 2 (7,7%).

Подальший аналіз груп хворих на герпетичну моно- та мікст-інфекцію
проводили, базуючись на критеріях, що витікали із методичних підходів:
анамнестичний, клінічний, лабораторний, морфологічний.

Так, анамнестично для кожної з обстежених груп вимальовувалися однорідні
діагностичні особливості, які відрізнялися частотою реєстрації та
співвідношенням у абсолютних та відносних показниках.

Якщо за критеріями обтяжливий сімейний анамнез у відношенні
герпесвірусної інфекції, ускладнений перебіг вагітності, патологічні
пологи, низька маса тіла при народженні, суттєвих відмін у групах хворих
на герпетичну моно- та мікст-інфекцію не виявляли (про що не можна
зауважити у контрольній групі дітей), то за показниками, ускладнений
перебіг постнатального періоду, відставання у психомоторному розвитку,
тривала анемія в анамнезі в усіх досліджуваних групах виявляли суттєву
різницю (таблиця 1).

Таблиця 1

Частота реєстрації анамнестичних факторів преморбідного фону у
досліджуваних груп дітей

Анамнестичні фактори преморбідного фону Герпетична моноінфекція

(n=97) Герпетична мікст-інфекція (n=225) Контрольна група

(n=133) Разом (n=455)

абс. число % абс. число % абс. число % абс. число %

Обтяжливий сімейний анамнез у вiдношеннi герпесвiрусної інфекцiї 86
88,7 176 78,2 30 22,6 292 64

Ускладнений перебiг вагiтностi 49 50,5 100 44,4 39 29,3 188 41

Патологiчні пологи 41 42,3 79 35,1 35 26,3 155 34

Низька маса тiла при народженнi (менше нiж 2500 г) 19 19,6 46 20,4 5 3,8
70 15

Перебiг постнатального перiоду (гiпотрофiя, затяжна “фiзiологiчна
жовтяниця” тривалий субфебрилiтет) 43 44,3 65 28,9 11 8,3 119 26

Вiдставання у психомоторному розвитку 25 25,8 41 18,2 10 7,5 76 17

Анемiя в анамнезі 37 38,1 63 28,0 14 10,5 114 25

Енцефалопатія, судоми, гiпо- та гiпертонус м’язiв, випадки втрати
свiдомостi та iн. 27 27,8 39 17,3 27 20,3 93 20

Частi застудні захворювання 55 56,7 100 44,4 57 42,9 212 47

Значну увагу приділяли наявності та ступеню виразності синдромів та
притаманних їм клінічних ознак, яку оцінювали за допомогою системи
бального методу. Тобто, при наявності синдрому йому присвоювали один
бал, у разі відсутності – 0 балів. Аналіз проводили на госпітальному
етапі та оцінювали основний синдромологічний комплекс, а саме, кишковий,
запально-респіраторний та менінгеальний синдроми.

Виразна диференціація, як у разі моно- так і мікст-інфекції на фоні
порівняльного контролю виявлялася й на клінічному етапі дослідження
хворих.

Аналіз клінічних симптомів та синдромів в окреслених групах хворих на
ГКІ показав певну різницю в перебігу інфекційного процесу та дозволив
виявити притаманні для герпетичної моно- та мікст-інфекції діагностичні
ознаки. Такi симптоми, як неспокiй, млявiсть, порушення сну,
iнтенсивнiсть ексикозу та збiльшення печiнки статистично вiрогiдно
частiше мали мiсце у групi хворих з герпетичною моно- та
мiкст-iнфекцiєю, нiж у хворих групи порiвняння. Крiм того, у хворих на
герпетичну мiкст-iнфекцiю довше, нiж в iнших групах спостерiгалося
патологiчне випорожнення, прояви гемоколiту, збiльшення печiнки та
селезiнки. Звернув на себе увагу і той факт, що в групах хворих на
герпетичну моно- та мікст-інфекцію початку захворювання передував
катаральний синдром, а на фоні кишкового розладу з’являвся менінгеальний
синдром, про що не можна зауважити у контрольній групі дітей.
Катаральний синдром, що визначали у балах в групі хворих з герпетичною
моноінфекцією дорівнював 0,9±0,06, з герпетичною мікст-інфекцією
0,88±0,04, в групі порівняння лише 0,25±0,07, що статистично вірогідно
різнилося (p 

@

B

V

X

Z

\

,0TXZ†°

t

x

:

@

B

Z

?Z

?

.0Vx

?x

z

|

F

H

J

L

?

?

?

?

3/4

A

A

?

U

i

o

u

\

^

f

c

AE

E

I

?

U

?r????????

?????i

?

???$?-

`

f

p

x

?

?

 

c

E

?

U

a

e

?

u

?увати перебіг захворювання та його найближчі наслідки. Сприятливий
перебіг захворювання з відсутністю летальних наслідків спостерігався
лише в групі хворих з адекватним процесом антитілоутворювання (65
досліджених). В групі дітей (38 хворих), де антитіла були відсутні, у
13,4% випадків (5 дітей) захворювання закінчилось летальним наслідком.
Ще більш несприятлива ситуація реєструвалась в групі дітей з рівнем
антитіл, що перевищував ОЩкр у 3 та більше разів. З 11 дітей склавших цю
групу померло 2 дитини (18,2% випадків).

Доведено, що для діагностики пошкодження кишкового тракту герпетичної
етіології доцільно в першу чергу проводити дослідження крові на
наявність Ag HSV та антитіл до нього. Відсутність специфічних антитіл до
HSV у крові не є підставою для припинення подальшого обстеження дитини
на серологічні та молекулярно-біологічні маркери ГІ, особливо при
несприятливому перебігу захворювання і обтяжливому анамнезі. Доцільним
та діагностично вагомим, при перебігу ГКІ з менінгеальним синдромом, є
дослідження ліквору на наявність Ag HSV. Рівень Ag HSV в крові та
характер антитілоутворювання на його втручання має не тільки
діагностичне, але і прогностичне значення відносно перебігу хвороби та
її найближчих наслідків.

Аналіз результатів обстеження 108 хворих на ГІДШ показав, що
серопозитивний результат мав місце у 71 (65,7%) дитини. Серодіагностика
у 32 (29,6%) випадках продемонструвала герпетичну моноінфекцію
(наявність Ag HSV діагностичного рівня сумарних антитіл до нього у
досліджуваних рідинах). Інші 39 (36,1%) – виявилися хворими на
герпетичну мікст-інфекцію. Спектр маркерів ГІ, як і в попередньому
випадку із хворими на ГКІ був достатньо поширений. Серед серологічних
маркерів ГІ найчастіше виявлялися сумарні антитіла в крові, а саме – у
53 (74,6% випадків) з 71 обстеженої дитини. Дещо менше, в порівнянні з
антитілами, реєструвався Ag HSV в крові – 47 (66,2% випадків) та слині –
34 (47,9% випадків) дітей. Дітям з ГІДШ, при появі менінгеального
синдрому, проводилось дослідження ліквору на Ag HSV, яке виявилося
позитивним у 21 (29,6%) дитини. Решті дітей, додатково, поряд з
обстеженням на серологічні маркери HSV, проводили дослідження на
молекулярно-біологічні маркери ГІ з використанням ПЛР. Позитивний
результат на DNK HSV в крові був отриманий – у 24 (33,8% випадків)
дітей, в лікворі – у 12 дітей (16,9% випадків), в слині – у 20 дітей
(28,2% випадків). Тобто, неспецифічні у клінічній картині синдроми та
клінічні ознаки, які вносили смуток у остаточний заключний діагноз можна
було б сміливо віднести на рахунок ГІ.

Аналіз динаміки антитіл та їх класифікаційних ознак зробили цілковито
можливим визначення активності ГІ, особливості її перебігу залежно від
віку дитини та особливостей механізмів імунної відповіді. Як і в
попередньому випадку, у дітей хворих на ГІДШ реєструвались 3 варіанти
імунної відповіді на втручання HSV. У обстежених дітей даної
нозологічної групи у 60,6% випадків (43 хворих) характер
антитілоутворювання відповідав адекватній імунній відповіді. У 25,4%
випадків (18 хворих) при наявності Ag HSV в досліджуваних рідинах (кров,
слина, ліквор) антитіла не утворювались. Підвищена реакція
антитілоутворювання на втручання HSV спостерігалася лише у 14,1%
випадків (10 хворих). Рівень антитіл до HSV теж демонстрував виразні
диференційні особливості характерні для дітей різних вікових груп.
Дефект процесу антитілоутворювання у дітей перших 6 місяців життя
спостерігався у 47,3% випадків, проти 19,3% – у дітей більше 1 року.
Завдяки співвідношенню концентрації Ag HSV та антитіл до нього з’явилась
змога встановлення критеріїв прогнозування перебігу хвороби з
урахуванням синдромології процесу. Перебіг захворювання з відсутністю
летальних наслідків спостерігався лише в групі хворих зі стандартним
процесом антитілоутворювання (43 досліджених). В групі дітей (18
хворих), де антитіла були відсутні, у 44,4% випадків (8 дітей)
захворювання закінчилось летальним наслідком. Несприятлива ситуація
відносно частоти летального наслідку захворювання реєструвалась в групі
дітей з підвищеним характером антитілоутворювання. З 10 дітей, що склали
цю групу, померло 2 дитини (20,0% випадків).

Обстеження 148 хворих на ГНІ серопозитивний результат на маркери ГІ
виявили у 107 (72,3%) дітей. Герпетичний менінгоенцефаліт був
діагностований у 31 дитини. 76 інших дітей страждали на менінгіт та
менінгоенцефаліт, обумовлений асоціацією збудників, що відображало
мікст-інфекцію. Маркери ГІ реєструвалися у кожному з 107 випадків та
виявлялись за допомогою ІФА та ПЛР у крові та лікворі. Серологічний
спектр маркерів ГІ виявився поширеним і в порівнянні з попередніми
випадками (групи хворих з ГКІ та ГІДШ) мав певні відміни та специфіку.
Серед серологічних маркерів ГІ однаково часто виявлялися сумарні
антитіла до HSV в крові – у 88 (82,2% випадків) та Ag HSV у лікворі – 88
(82,2% випадків) з 107 обстежених дітей. Ag HSV в крові реєструвався у
29 дітей (27,1% випадків) та слині у – 11 дітей (10,3% випадків). Решті
дітей, додатково, поряд з обстеженням на серологічні маркери HSV,
проводили дослідження крові та ліквору на молекулярно-біологічні маркери
ГІ за допомогою ПЛР. Позитивний результат на DNK HSV в крові був
отриманий – у 17 (15,9% випадків) дітей, в лікворі – у 25 (23,4%
випадків), в слині – у 1 дитини (0,9% випадків).

Поряд з Ag HSV у лікворі та крові визначали також рівень антитіл в
крові, вікові аспекти їх динаміки. У випадку з хворими на ГНІ
спостерігались вже відомі закономірності процесу антитілоутворювання у
відповідь на втручання HSV. У досліджуваних дітей даної нозологічної
групи у 52,3% випадків (56 хворих) рівень антитіл перевищував ОЩкр у
2–2,5 рази і відповідав адекватній імунній відповіді. У 17,8% випадків
(19 хворих) при наявності Ag HSV в досліджуваних рідинах (кров, слина,
ліквор) антитіла не виявлялись. Рівень антитіл, що перевищував ОЩкр
більше ніж у 3 рази спостерігався у 29,9% випадків (32 хворих).
Відсутність антитіл або їх низький рівень у дітей перших 6 місяців життя
спостерігався у 29,1% випадків, проти 12,1% – у дітей більше 1 року.

Серед хворих на ГНІ летальні наслідки спостерігалися незалежно від рівня
антитіл, з тією лише різницею, що в групі хворих з рівнем антитіл, що
перевищував ОЩкр у 2–2,5 рази летальний наслідок захворювання
спостерігався лише у 6 з 56 дітей (10,7% випадків). В групі дітей (19
хворих), де антитіла до HSV були відсутні при наявності Аg HSV, у 31,6%
випадків (6 дітей) захворювання закінчилось летальним наслідком.
Несприятлива ситуація відносно частоти летального наслідку захворювання
реєструвалась в групі дітей, де рівень антитіл перевищував ОЩкр у 3 та
більше разів. З 32 дітей, що склали цю групу померло 4 дитини (12,5%
випадків).

З метою оцінки ролі HSV при гострих вірусних гепатитах були проведені
специфічні серологічні та молекулярно-біологічні дослідження слини,
крові та при необхідності жовчі 49 хворим. Позитивний результат на
маркери ГІ був отриманий у 30 обстежених. Серологічний спектр отриманих
маркерів довів, що найчастіше у хворих на гострі вірусні гепатити
реєструвалися сумарні антитіла до HSV – 28 (93,3% випадків), поряд з
Ag HSV – у крові 9 хворих (30,0% випадків). Достатньо інформативним
виявилось визначення при гострих вірусних гепатитах Ag HSV в слині у 7
(23,3% випадків). Дослідження жовчі на наявність Ag HSV проводили у
випадках, коли діагноз герпетичного гепатиту був встановлений на
підставі клініко-лабораторних показників та наявності інших маркерів. В
усіх досліджуваних хворих отриманий позитивний результат, який дає
підставу рекомендувати проведення серологічних досліджень жовчі з метою
остаточної етіологічної верифікації діагнозу при гострих вірусних
гепатитах у дітей. Поряд з серологічними методами діагностики доцільно
використовувати молекулярно-біологічні методи. При їх використанні
позитивний результат на наявність DNK HSV в крові, був отриманий у 5
(16,7% випадків) дітей, в слині – у 3 (10,0% випадків).

Поряд з антигеном у крові, слині та жовчі визначали рівень антитіл,
вікові аспекти динаміки яких оцінювались як і в попередніх випадках
залежно від концентрації визначеної відносно з ОЩкр. У досліджуваних
дітей даної нозологічної групи у 76,7% випадків (23 хворих) характер
антитілоутворювання відповідав адекватній імунній відповіді. У 6,7%
випадків (2 хворих) при наявності Ag HSV в досліджуваних рідинах (кров,
слина, ліквор) антитіла не утворювались. Рівень антитіл, що перевищував
ОЩкр у 3 та більше разів при наявності Ag HSV спостерігався у 16,6%
випадків (5 хворих). Як і у попередніх випадках рівень антитіл, їх
динаміка використовувалися як показчики розвитку процесу, критерії
наслідків та перебігу хвороби.

Частота летального наслідку захворювання, мала чітку залежність від
рівня антитіл, що реєструвався у дітей з герпетичним пошкодженням
печінки. Летальним наслідком захворювання закінчилось у однієї дитини з
відсутністю антитіл до HSV та у однієї дитини з рівнем антитіл до HSV
вище ніж ОЩкр у 3 та більше разів на фоні наявності Ag HSV.

Узагальнено рівень антитіл у дітей різних вікових груп хворих на
герпетичну моно- та мікст-інфекцію представлений в таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень антитіл до HSV у дітей різних вікових груп

Рівень антитіл до HSV в крові Вік дітей Разом

(n=322)

до 6 міс

(n=117) 6 міс – 1 рік

(n=56) більше 1 року

(n=149)

абс.

число % абс.

число % абс.

число % абс.

число %

АТ (0) 44 37,6 16 28,6 17 11,4 77 23,9

АТ (1) 60 51,3 36 64,3 91 61,1 187 58,1

АТ (2) 13 11,1 4 7,1 41 27,5 58 18,0

Всього 117 100 56 100 149 100 322 100

АТ (0) – антитіла відсутні, АТ (1) – рівень антитіл перевищує критичну
оптичну щільність у 2–2,5 рази, АТ (2) – рівень антитіл перевищує
критичну оптичну щільність у 3 та більше разів.

Узагальнена частота летального наслідку захворювання, залежно від
активності процесу антитілоутворювання у дітей з герпетичною моно- та
мікст-інфекцією представлена на діаграмі 1.

Діаграма 1

В п’ятому роздiлi надається морфологічна характеристика основних
органів–мішеней при герпетичній інфекції у дітей. Резюме дослідження
склали на підставі клініко-морфологічних зіставлень, що стало можливим
завдяки накопиченому патогістологічному матеріалу (у разі 35 летальних
наслідків). Професійна увага патологоанатома була привернена не тільки
до морфологічних особливостей проявів клінічних форм ГІ (ГКІ, ГІДШ, ГНІ,
ГВГ), але й до структурних маркерів моно- та мікст-інфекції. Проте, як
оперативна інформація, щодо результатів розтину, так і наступний
морфологічний ретроспективний аналіз (глибина пошуку 5 років) дали змогу
зробити висновки відносно загальних закономірностей розвитку ГІ:

– в усіх випадках морфологічні зміни характерні для HSV носили
генералізований характер;

– поряд із специфічними для ГІ змінами виявляли неспецифічні порушення;

– найбільш уразливими визначались органи утворені тканинами похідними з
мезенхіми (тобто епітеліальна та нервова).

Візитною карткою ГІ у разі ГКІ, ГІДШ та пошкоджень печінки стали
ураження клітин епітеліального походження. Вони носили однотипний
характер та визначались наявністю гігантоклітинного метаморфозу. У всіх
випадках де клінічно і, зокрема, серологічно визначався типовий
герпетичний процес реєстрували значно збільшені у своїх розмірах
клітини, що утримували велетенські ядра із фрагментованим хроматином та
помітно просвітленою центральною частиною.

Найбільш вдалі випадки проілюстрували ознаки життєдіяльності вірусу
наявністю базофільно та еозинофільно забарвлених включень. Альтеративні
зміни призводили до загибелі клітин. Насамперед, в легенях зазначені
процеси супроводжувались на клітинному рівні інтенсивним злущенням
альвеолоцитів, у тонких кишках пластів ентероцитів. Як у органах
дихальної системи (альвеоли легень), так і у кишковому тракті
відбувалось накопичення серозного ексудату, а подекуди геморагійного
випоту зумовленого клітинними асоціаціями (мононуклеари, еритроцити).

Прогресуючий характер процесу призводив до формування численних
осередків некрозу. Визначені морфологічні порушення спричиняли клінічну
симптоматику запальних процесів (пневмоній, у тому числі некротичних) та
летальних наслідків у випадках з ентероколітами у разі ГКІ.

Морфологічний аналіз тканини головного мозку (лобна, тім’яна, скронева
частини) свідчив про помітне збільшення розмірів нейроцитів та клітин
глії: як і у попередніх випадках (ентероцити, альвеолоцити) ядра
останніх утримували базофільні та еозинофільні включення.

Зареєстровані картини клітинних порушень демонстрували глибину вірусної
агресії та достатньо високу чутливість до нього нервової тканини.
Типовими для герпетичного пошкодження нервової системи можна було
вважати каріорексис, каріопікноз, фрагментацію хроматину з його крайовим
розташуванням.

Метаморфоз клітин кори мозку, широке розповсюдження явищ
субепіндемарного гліозу у разі пролонгації процесу ставали черговими
східцями до розвитку некротичного менінгоенцефаліту.

Закономірними на цьому фоні виглядали судинні пошкодження. Ендотеліоцити
мікросудин не витримували масованої інтервенції вірусу та дії продуктів
його життєдіяльності. Типово специфічний гігантоклітинний метаморфоз
ендотеліоцитів і альтеративні зміни підлеглих шарів судинної стінки
ставали очікуваними вироками для ГІ. Гомогенізація судинних стінок
сприяла їх пенітрації та активному діапедезу еритроцитів, що виливалось
у васкуліти різної органової локалізації.

Вищезазначені процеси зумовлювали, в тому числі, і набряк мозку, що
клінічно фіксували в історіях хвороб за життя дітей появою менінгеальних
знаків та симптомів.

В шостому розділі надається класифікація ГІ у дітей. В її основу
покладені період виникнення хвороби, її форма, фаза, особливості
перебігу, характер ускладнень та основні напрямки виходу. З 322 дітей з
герпетичною моно- та мікст-інфекцією на підставі аналізу анамнестичних
та клінічних ознак діагноз внутрішньоутробної (природженої) ГІ був
встановлений у 58 (18,0%). На користь внутрішньоутробного інфікування 58
досліджуваних дітей свідчили: обтяжливий сімейний анамнез по ГІ – у 57
(98,3%) хворих, наявність клінічних проявів або серологічних маркерів ГІ
у матерів цих дітей в період вагітності та пологів, маса тіла при
народженні нижче чим 2500 г – у 36 дiтей (62,1%), ускладнений перебiг
постнатального періоду – у 58 (100%) дітей. За постнатальне інфікування
інших 264 (82%) дітей свідчили нормальний перебіг вагітності, народження
дітей з вагою більше 2500 г, гладкий перебіг періоду новонародженості.

Аналіз клінічного перебігу захворювання, сукупність серологічних та
молекулярно-біологічних маркерів, які були виявлені у обстежених хворих,
дозволив діагностувати локалiзовану форму ГІ у 16,1% випадкiв,
генералiзовану – у 83,8% випадкiв. Генералiзована форма перебігала з
одночасним пошкодженням нервової та дихальної системи у 38,2% випадкiв,
дихальної, нервової та кишкової системи – у 25,3% випадкiв, дихальної та
кишкової системи – у 19,3% випадкiв. Вищезазначений факт забезпечував
формування певної клінічної синдромології (менінгеальний, кишковий та
запально-респіраторний синдроми).

У більшості хворих на уроджену ГІ антитіла в сироватці крові не
реєструвалися, що свідчило за неповноцінність механізмів імунної
відповіді при внутрішньоутробному інфікуванні плоду HSV. У хворих на
придбану ГІ, навпаки, антитіла реєструвалися у концентрації, яка
перевищувала критичну оптичну щільність у 2–3 рази та більше. Виявлено,
що несприятливий вихід захворювання частіше спостерігається в групі
дітей з уродженою ГІ в порівнянні з хворими на придбану ГІ. При
уродженій ГІ повного одуження хворих не спостерігалося, у той час як
хворі на придбану ГІ одужували у 68,6% випадків. Запропонована
класифікація ГІ представлена в таблиці 4.

Таблиця 4

Класифікація ГІ у дітей

Період виникнення Форма Фаза Перебіг Вихід

по тривалості по характеру

1. Внутрішньо – утробний (уроджена)

2. Постнатальний

(придбана)

1. Локалізована

– шкірно-слизова

– нервова

– вісцеральна

2. Генералізована

(вказати пошкоджені органи) Активна

(Ag HSV та DNK HSV в досліджуваних рідинах, антитіла класу Ig M до HSV в
крові або сумарні антитіла в концентрації, яка перевищує ОЩкр.у 2-2,5
рази)

Неактивна

(відсутність Ag HSV та DNK HSV в досліджуваних рідинах, відсутність
антитіл класу Ig M до HSV в крові, наявність антитіл класу Ig G до HSV)
Гострий

Хронічний

– з рецидивами

– без рецидивів Гладкий

Ускладнений

Пошкодження органів та систем

Синдром дисемінованого судинного згортання

Вторинна імунна недостатність

Супутня вірусна, бактеріальна та грибкова інфекція Одужання

Органічні пошкодження

ЦНС

Хронічна патологія з боку внутрішніх органів

Летальний наслідок

В сьомому розділі викладені основні положення експертної комп’ютерної
системи діагностики ГІ у дітей. Метою її створення було передати у базу
даних (програму) існуючу компетентність відносно специфіки
етіопатогенезу, клініки та діагностики ГІ у дітей. Кінцевий результат –
можливість використання вищезазначеної компетентності звичайним
лікарем–практиком в типовій ургентній ситуації, що вимагає прийняття
максимально вірного рішення.

Отже, нормативно-довідкову базу програми склали із об’єму вибірки
(455 дітей) та інформативних ознак, до яких відносили дані щодо
етіопатогенезу клініки та діагностики. Оцінку кожної із складових
здійснювали у відповідності із спеціальними формулами. Подальші функції
використовувача зводились до елементарних дій з клавіатурою комп’ютера:
вхід до програми, внесок виявлених ознак та кількісних даних, що їм
відповідали.

Підсумком аналізу та синтезу введеної до комп’ютера інформації був
запропонований нею діагноз.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми,
що виявляється у визначенні місця герпетичної моно- та мікст-інфекції в
структурі гострих інфекційних захворювань у дітей; окреслені
клініко-лабораторні та морфологічні особливості перебігу ГІ, а також ГІ
асоційованої з бактеріальними та вірусними збудниками; показана
можливість прогнозування перебігу захворювання та його найближчих
наслідків на підставі отриманих результатів дослідження; обґрунтовані
нові шляхи ранньої діагностики і класифікація герпетичної інфекції у
дітей.

1. На підставі сукупності анамнестичних, клінічних, серологічних та
молекулярно-біологічних методів дослідження 455 дітей з інфекційною
патологією було виявлено, що в етіологічній структурі ГКІ на долю
герпетичної моноінфекції, як етіологічного чинника захворювання припадає
20,0%, герпетичної мікст-інфекції – 56,0%, серед хворих на ГІДШ
відповідно 29,6% та 36,1%, в етіологічній структурі ГНІ – 20,9% та 51,3%
випадків, в етіологічній структурі ГВГ – 8,2% та 53,0%.

2. Найвірогіднішими анамнестичними маркерами ГІ у дітей слід вважати
обтяжений сімейний анамнез у вiдношеннi ГI (низьку масу тiла при
народженнi, ускладнений перебiг постнатального перiоду, вiдставання у
психомоторному розвитку, тривалу анемiю). Мало iнформативними, згiдно з
проведеними дослiдженнями, виявилися такi ознаки, як ускладнений перебіг
вагітності, патологiчнi пологи, частота “застудних захворювань” та
наявнiсть неврологiчної симптоматики.

3. Встановлено, що локалiзована форма ГІ становила 16,1%, генералiзована
форма – 83,8% випадкiв. Генералiзована перебігала з одночасним
пошкодженням нервової та дихальної системи у 38,2%, дихальної, нервової
та кишкової системи – у 25,3%, дихальної та кишкової системи – у 19,3%
спостережень. Вищезазначений факт забезпечував формування певної
клінічної синдромології (менінгеальний, кишковий та
запально-респіраторний синдроми).

4. Iнтенсивнiсть та тривалiсть холестатичного синдрому, поряд з
обтяженим сiмейним анамнезом по ГI роблять за доцiльне призначення
обстеження на наявність специфічних маркерів ГI хворим на ГВГ.

5. Для ІФА діагностики ГІ доцільно в першу чергу проводити дослідження
на Ag HSV крові, а при ГНІ, поряд з кров’ю – ліквору. При негативному
результаті ІФА, отриманому у дитини з обтяженим по ГІ анамнезом та
несприятливим перебігом захворювання доцільно додатково провести
дослідження на DNK HSV зазначених рідин методом ПЛР.

6. Рівень Ag HSV та антитіл до нього в крові має не тільки діагностичне,
але і прогностичне значення. Виявлено, що найбільш несприятливий перебіг
захворювання спостерігається при відсутності антитіл до HSV або при
рівні, який перевищував ОЩкр у 3 рази та більше на фоні концентрації
Ag HSV у крові вище ОЩкр у 2–2,5 рази.

7. Для ГІ характерні специфічні та неспецифічні морфологічні ознаки, що
найчастіше виявляються в тканинах мезенхімального походження. Саме вони
дозволяють запобігти помилок діагностики та створити цілісний
діагностичний підхід до ГІ незалежно від форми, фази та можливих
ускладнень.

8. Асоційовані з HSV інфекційні збудники змінюють клінічні прояви і
значно ускладнюють перебіг захворювання, що знайшло свій відбиток в
інтенсивності клінічних синдромів (катарального, кишкового,
менінгеального та холестатичного) та підвищенні частоти летального
наслідку у 2–2,5 рази в порівнянні з контрольною групою.

9. Ретроспективний аналіз протоколів розтину померлих хворих не тільки
виявив показчики летальності при моно- та мікст-інфекціях у разі ГКІ,
ГІДШ, ГНІ та ГВГ, але й підтвердив основну тезу робочої гіпотези
відносно діагностики їх на клінічному етапі. З 159 померлих хворих
морфологічні ознаки притаманні для HSV-інфекції при ГКІ були виявлені у
32 (65%), у разі ГІДШ – у 21 (41%), та при ГНІ – у 22 (37,2%).

10. Згідно до розробленої класифікації ГІ слід реєструвати період
виникнення, форму інфекції, фази інфекційного процесу, можливі
ускладнення та вихід захворювання. Це дозволить розробити для кожної
форми хвороби алгоритм діагностики, лікувально-профілактичні заходи, що
позитивно вплинуть на рівень захворюваності дітей на ГІ.

11. Використання для діагностики ГІ у дітей розробленої експертної
комп’ютерної системи “HERPESDIAMED” дозволяє, на підставі проведеного
аналізу сукупності введених епідеміологічно-анамнестичних,
клініко-лабораторних показників та обчислення порогової суми їх
дiагностичних коефiцiєнтiв, діагностувати різні форми ГІ з високим
ступенем вірогідності, завдяки чому досягається об’єктивне підвищення
інформативності одержаних результатів та значно покращується діагностика
ГІ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою отримання об’єктивної картини захворювання при ГІ у дітей
різних вікових груп рекомендується одночасне визначення концентрації
вірусного антигену та антитіл до нього. Для цього доцільно
використовувати результати зазначених обстежень, як важливі критерії
прогнозу перебігу захворювання та його наслідків.

2. З метою ефективної діагностики, а також попередження розвитку тяжких
та летальних випадків герпетичної моно та мікст-інфекції у дітей,
лікарям-інфекціоністам запропоновано критерії діагностики та ризику
розвитку різних ступенів важкості клінічного перебігу ГІ, які базуються
на вікових, анамнестичних та лабораторних даних. У випадку, коли сумарні
антитіла відсутні у сироватці крові дітей перших 6 місяців життя, на тлі
обтяженого анамнезу на ГІ, при наявності Ag HSV у концентрації, яка
перевищує ОЩкр у 2 рази та більше слід очикувати тяжкий перебіг
захворювання. У разі, якщо сумарні антитіла у сироватці крові дітей
старше 1 року, перевищують ОЩкр у 3 та більше на тлі наявності Ag HSV у
концентрації, яка перевищує ОЩкр у 2 рази та більше слід очикувати
тяжкий перебіг захворювання.

3. Запропоновано практичним лікарям морфологічні критерії діагностики
тяжких форм ГІ у дітей. Морфологічні ознаки герпетичного пошкодження
кишкового тракту полягають в наявності гіганто-клітинного метаморфозу,
лімфо-плазмоцитарної інфільтрації, некробіотичних змін. У разі
пошкодження HSV легенів, поряд з вищезазначеними явищами, відбувається
накопичення серозного ексудату, геморагійного випоту та, в решті решт,
формування чисельних осередків некрозу. Рекомендується враховувати
наявність гіганто-клітинного метаморфозу у разі розвитку герпетичного
менінгоенцефаліту у дітей (лобна, тім’яна, скронева частки головного
мозку) та пошкодження ендотеліального шару судин. Пропонується ретельно
аналізувати структуру гепатоцитів, осередки лімфо-плазмоцитарної
інфільтрації, розмір клітин структурно-функціональних одиниць печінки у
разі розвитку ГІ у дітей. У випадках підозри на ГІ слід завжди
прогнозувати пошкодження клітин епітеліальної та нервової тканин.

4. Багатофакторність патологічного процесу у разі ГІ у дітей різних
вікових категорій зумовлює діагностичні труднощі, які пов’язані із
широтою об’єму ознаків у репрезентативних групах вибірки. У зв’язку із
цим та для підвищення ймовірності отриманих результатів, ефективності
діагностики, запобігання помилок, рекомендується використовувати
розроблену автором уніфіковану комп’ютерну експертну програму (Патент
України №  51526А від 15 листопада 2002 р.).

5. З метою сприяння покращенню реєстрації, об’єктивізації діагностики,
оптимізації прогнозу розвитку захворювання у дітей рекомендується
використовувати удосконалену класифікацію ГІ.

6. Для практичних лікарів рекомендується використовувати методичні
розробки “Герпетична інфекція”, з детальним викладенням особливостей
перебігу, форм, сучасних методів діагностики ГІ.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Міщенко В.А., Козько В.Н. До питання класифікації герпетичної інфекції у
дітей // Сучасні інфекції. – 2002. – № 3. – С.99-102.(90% досліджень
проведено автором, Козько В.Н. – консультативна допомога).

Міщенко В.А. Особливості перебігу гострих інфекцій дихальних шляхів,
обумовлених вірусом звичайного герпесу в дітей // Інфекційні хвороби. –
2001. – № 3. – С.31-35.

Міщенко В.А. Діагностичні аспекти гострих кишкових інфекцій герпетичної
етіології у дітей // Інфекційні хвороби. – 2002. – № 2. – С.33-36.

Міщенко В.А. Клініко-лабораторна характеристика перебігу гострих
кишкових інфекцій, обумовлених вірусом простого герпеса у дітей // Укр.
мед. Альманах. – 2001. – № 4. – С.112-115.

Міщенко В.А., Валюх Т.І. Особливості клінічного перебігу менінгококових
менінгітів та менінгоенцефалітів у дітей // Укр. мед. Альманах. – 2000.
– № 2. – С.109-110. (дисертант провела збір та статистичну обробку
матеріалу, Валюх Т.І. – технічна допомога).

Міщенко В.А. Діагностика та особливості перебігу гострих нейроінфекцій,
обумовлених вірусом простого герпеса // Укр. вісник психоневрології. –
2001. – Т.9. – Вип.1(26). – С.55-57.

Міщенко В.А., Танцура Л.М. Особливості перебігу герпетичних енцефалітів
залежно від строків інфікування дитини // Укр. вісник психоневрології. –
2001. – Т.9. – Вип.3(28). – С.95-97. (90% матеріалу зібрано здобувачем,
Танцура Л.М. – конскльтативна допомога).

Міщенко В.А., Торяник І.І. Клініко-морфологічні паралелі діагностики
герпетичних енцефалітів та менінгоенцефалітів у дітей // Укр. вісник
психоневрології. – 2003. – Т.11. – Вип.4(37). – С.99-101. (дисертанту
належить ідея проведення дослідження, а також 90% матеріалу зібрано
автором, Торяник І.І. – консультативна допомога).

Міщенко В.А., Георгіянц В.А. Сучасні підходи до діагностики та терапії
гострих інфекцій дихальних шляхів герпетичної інфекції у дітей //
Клінічна фармація. – 2002. – Т.6. – № 1. – С.28-31. (70% матеріалу
зібрано та проаналізовано автором, Георгіянц В.А. – технічна допомога).

Міщенко В.А. Порівняльна оцінка діагностичної значимості специфічних
лабораторних методів дослідження при герпетичній інфекції у дітей //
Клінічна фармація. – 2003. – Т. № 2. – С.24-26.

Міщенко В.А., Торяник І.І. Клініко-морфологічні ознаки у діагностиці
пошкоджень шлунково-кишкового тракту при герпетичній інфекції у дітей //
Клінічна фармація. – 2004. – Т.8. – № 1. – С.41-46. (78% матеріалу
зібрано і опрацьовано автором, Торяник І.І. – консультативна допомога).

Міщенко В.А., Погоріла О.В. Менінгоенцефаліти герпетичної етіології в
структурі гострих нейроінфекцій у дітей // Экспериментальная и
клиническая медицина. – 2002. – № 3. – С.105-107. (Основна думка, збір
матеріалу на 90% та його статистична обробка належить автору, Погоріла
О.В. – технічна допомога).

Міщенко В.А. Герпетична інфекція в структурі гострих інфекційних
захворювань у дітей // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – № 2. –
С.90-92.

Міщенко В.А. Інфекції, обумовлені вірусами родини герпес, та їхнє місце
в структурі смертності дітей // Врачебная практика. – 2003. – № 5. –
С.29-32.

Міщенко В.А. Діагностика та лікування герпетичних менінгоенцефалітів у
дітей. / Сб.: Лекарства человеку. – 2001. – Т. XV. – № 1 – 2. –
С.376-378.

Міщенко В.А. Оцінка ефективності противірусної терапії при герпетичній
інфекції залежно від строків інфікування дитини. / Сб.: Лекарства
человеку. – 2002. – Т. XVII. – № 1. – С.259-263.

Міщенко В.А. Принципи діагностики та лікування гострих кишкових інфекцій
герпетичної етіології у дітей. / Сб.: Лекарства человеку. – 2002. – Т.
XVII. – № 2. – С.191-195.

Міщенко В.А. Використання експертної комп’ютерної системи “HERPESDIAMED”
в діагностиці та лікуванні герпетичної інфекції у дітей. / Сб.:
Лекарства человеку. – 2002. – Т. ХVII. – № 3. – С.276-280.

Міщенко В.А. Клініко-діагностичні особливості перебігу та терапевтичні
аспекти герпетичної інфекції у хворих на вірусні гепатити дітей. / Сб.:
Лекарства человеку. – 2003. – Т. XVIII. – № 1. – С.118-123.

Міщенко В.А. Клініко-лабораторна характеристика особливостей перебігу
герпетичних гепатитів у дітей / Зб.: Гастроентерологія. – 2001. – Вип.
32. – С.388-392.

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Афанасьева Д.К. Особенности течения
герпетических гепатитов у детей // Весник проблем современной медицины.
– 1995. – № 4. – С.134-138. (Ідея і зміст належать дисертанту, Коробкова
И.В. – консультативна допомога, Афанасьева Д.К. – технічна допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский А.Ю. Клинико-лабораторная
диагностика герпетической инфекции у детей // Там же. – С.139-142. (80%
матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Коробкова И.В. –
консультативна допомога, Волянский А.Ю. – технічна допомога).

Казмірчук В.В., Макаренко В.Д., Міщенко В.А. Особливості перебігу
уродженої герпетичної інфекції у дітей раннього віку // Вісник проблем
біології та медицини. – 1999. – № 8. – С.78-81. (Ідея, збір матеріалу на
79% та його статистична обробка належить автору, Казмірчук В.В.,
Макаренко В.Д. – технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Особливості специфічної діагностики
герпетичної інфекції у дітей // Вісник проблем біології та медицини. –
1999. – № 1. – С.107-110. (Дисертанту належить ідея проведення
дослідження, а також 90% матеріалу, зібраного автором, Білоконова Л.А. –
технічна допомога).

Білоконова Л.А., Міщенко В.А. Можливості клініки та перебігу гострих
респіраторних захворювань у дітей, інфікованих вірусом звичайного
герпеса // Там же. – С.98-103. (Дисертантка виконала збір матеріалу,
Білоконова Л.А. – збір матеріалу та технічна допомога).

Спосіб діагностики герпетичної інфекції у дітей (Патент України № 
51526А від 15 листопада 2002 р.).

Міщенко В.А., Макаренко К.К., Казмірчук В.В., Макаренко В.Д., Кухар Д.І.
Герпетична інфекція як етіологічний фактор розвитку критичних станів у
дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 4. – С.52.
(Ідея, збір матеріалу на 79% та його статистична обробка належить
автору, Казмірчук В.В., Макаренко В.Д. – збір матеріалу, Кухар Д.І. –
технічна допомога).

Міщенко В.А., Валюх Т.І. Індуктори інтерферону в лікуванні герпетичних
менінгоенцефалітів у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –
2000. – № 3. – С.73. (80% матеріалу зібрано та проаналізовано автором,
проведена статистична обробка матеріалу, Валюх Т.І. – технічна
допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. Изучение специфического
иммунитета к вирусу простого герпеса у детей с инфекционной патологией /
Материалы медицинской секции международного семинара “Организация
научных исследований и высшего образования в Израиле и Украине”. –
Харьков. – 1994. – С.26-27. (80% матеріалу зібрано та проаналізовано
автором, Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. – консультативна допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. Особенности циркуляции
вируса простого герпеса у детей с инфекционной патологией / Сб. докладов
международной научн. конф., посвященной 150-летию со дня рождения
И.И. Мечникова, “Идеи И.И. Мечникова и развитие современного
естествознания”. – Харьков, 1995. – С.160-161. (98% матеріалу зібрано та
проаналізовано автором, Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. – консультативна
допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский Ю.Л., Макаренко К.К. Место
герпетической инфекции в этиологической структуре острых нейроинфекций у
детей / Сб. докладов международной научн. конф., посвященной 150-летию
со дня рождения И.И. Мечникова, “Идеи И.И. Мечникова и развитие
современного естествознания”. – Харьков. – 1995. – С.264-265. (70%
матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Коробкова И.В., Волянский
Ю.Л., Макаренко К.К. – консультативна допомога)

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Мацак Ю.В., Манжела Л.Я. Реабилитация
больных страдающих хронической рецидивирующей герпетической инфекцией /
Сб. докл. Республиканской научно-практической конференции
“Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации”. –
Полтава. – 1995. – С.74. (Дисертанту належить ідея проведення
дослідження, а також 90% матеріалу зібрано автором, Коробкова И.В.,
Мацак Ю.В., Манжела Л.Я. – технічна допомога).

Мищенко В.А., Белоконова Л.А. Интенсивная терапия при остром
герпетическом менингоэнцефалите у детей / Материалы 2 национального
конгресса анестезиологов Украины. – VII съезд анестезиологов Украины. –
Харьков. – 1996. – С.111. (Дисертант виконала збір матеріалу, Белоконова
Л.А. – технічна допомога).

Мищенко В.А. Перспективы лечения герпетической инфекции у детей / VIII
з’їзд українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та
паразитологів ім. Д.К. Заболотного. – Київ–Вінниця. – 1996. – С.271.

Мищенко В.А., Белоконова Л.А. Клиническая оценка выявления маркеров
герпетической инфекции у детей / Всероссийская научная конференция
“Актуальные вопросы современной педиатрии”. – Саратов. – 1997. – С.70.
(Дисертант провела збір та статистичну обробку матеріалу, Белоконова
Л.А. – технічна допомога).

Мищенко В.А., Елоева З.В., Макаренко К.К. Холестатические варианты
вирусных гепатитов у детей / Всероссийская научная конференция
“Актуальные вопросы современной педиатрии”. – Саратов. – 1997. –
С.63-64. (Дисертант виконала збір матеріалу, Елоева З.В. – технічна
допомога, Макаренко К.К. – консультативна допомога).

Мищенко В.А., Белоконова Л.А., Макаренко К.К., Рыбалко Г.Д. Оценка
активности герпетической инфекции при заболеваниях органов дыхания у
детей раннего возраста / Сб. научн. работ “Проблемы и перспективы
паразитоценологии”. – Харьков–Луганск. – 1997. – С.112-113. (Ідея і
зміст належать дисертанту, Макаренко К.К. – консультативна допомога,
Белоконова Л.А., Рыбалко Г.Д. – технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Визначення групи ризику щодо
несприятливого перебігу герпетичної інфекції у дітей / Матеріали V
з’їзду інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної
інфектології”. – Тернопіль. – 1998. – С.324-325. (89% матеріалу зібрано
і опрацьовано автором, Білоконова Л.А. – технічна допомога).

Міщенко В.А., Казмірчук В.В. Клінічна оцінка результатів визначення
маркерів герпетичної інфекції при критичних станах у дітей з інфекційною
патологією / Матеріали V з’їзду інфекціоністів України “Актуальні
питання клінічної інфектології”. – Тернопіль. – 1998. – С.325-326. (Ідея
і зміст належать дисертанту, Казмірчук В.В. – технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А., Казмирчук В.В. Особливості перебігу
гострих пневмоній у дітей, інфікованих вірусом звичайного герпесу /
Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації
інфекціоністів України. – Мукачево. – 1998. – С.9-10. (Основна думка,
збір матеріалу на 90% належать автору, Білоконова Л.А., Казмирчук В.В. –
технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Вплив інфікування вірусом герпесу на
перебіг гострих кишкових інфекцій у дітей / Матеріали науково-практичної
конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Мукачево. –
1998. – С.102-103. (Збір матеріалу та його статистична обробка належать
автору, Білоконова Л.А. – технічна допомога).

Мищенко В.А., Елоева З.В. Влияние вируса простого герпеса на
формирование затяжных вариантов вирусных гепатитов у детей // Российский
журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – Москва. –
1998. – Том. VIII. – № 5. – С.102. (Дисертантка виконала збір матеріалу,
Елоева З.В. – збір матеріалу та технічна допомога).

Міщенко В.А., Макаренко К.К., Єлоєва З.В., Казмирчук В.В.,
Макаренко В.Д., Білоконова Л.А. Сучасні аспекти герпетичної інфекції /
Зб. матеріалів ювілейної наук.-практ. конференції, присвяченій 75-річчю
заснування ХІУЛ “Актуальні проблеми медичної науки”. – Харків. – 1998. –
С.150-152. (80% проаналізовано автором, Макаренко К.К. – консультативна
допомога, Єлоєва З.В., Казмирчук В.В., Макаренко В.Д., Білоконова Л.А. –
технічна допомога).

Мищенко В.А., Белоконова Л.А., Казмирчук В.В. Влияние инфицирования
вирусом простого герпеса на течение инфекционных заболеваний у детей
раннего возраста //Инфекции не знают границ: Приложение к “Scholl of
Fundamental Medicine jurnal” Vol. 5, № 1. – Харьков . – 1999. – С.13.
(Дисертант виконала збір матеріалу та статистичну обробку, Белоконова
Л.А., Казмирчук В.В. – технічна допомога).

Міщенко В.А. Комп’ютерний алгоритм діагностики і прогнозування перебігу
герпетичної інфекції у дітей / Матеріали науково-практичної конференції
і пленуму асоціації інфекціоністів України “Нове в діагностиці та
терапії інфекційних хвороб”. – Львів. – 2000. – С.180-181.

Міщенко В.А., Третьякова Т.І. Сучасні проблеми діагностики і лікування
герпесвірусної інфекції у дітей / Матеріали науково-практичної
конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України “Нове в
діагностиці та терапії інфекційних хвороб”. – Львів. – 2000. –
С.181-182. (Дисертанту належить ідея проведення дослідження, а також 90%
матеріалу зібрано автором, Третьякова Т.І. – технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Вплив герпетичної інфекції на перебіг
гострих кишкових інфекцій у дітей / Зб. наукових праць Харківського
зооветеринарного інституту присвячений 5-му з’їзду паразитоценологів
України, “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”. – Харків. –
2001. – Випуск 7(31). – С.125-126. (Основна думка, збір матеріалу
належать автору, Білоконова Л.А. – технічна допомога).

Мищенко В.А., Мацак Ю.В., Белоконова Л.А. Герпетическая инфекция. –
Методические рекомендации. – ХИУВ. – 1996. – 27 с. (70% зібрано та
проаналізовано автором, Мацак Ю.В., Белоконова Л.А. – технічна
допомога).

Міщенко В. А. Герпетична мікст-інфекція у дітей /Матер. наук.-практ.
конф. “Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією
на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики”. –
Харків. – 2002. – Частина ІІ. – С.37.

Мищенко В.А., Торяник И.И. Роль и место инфекций, вызванных вирусом
простого герпеса (ВПГ), в структуре смертности детей (по данным
ретроспективного анализа) / VI Российский съезд врачей-инфекционистов. –
СПб. – ВмедА. – 2003. – С.255-256. (Морфологічні дослідження на 70%
проведені злобувачем, Торяник І.І. – консультативна допомога).

Мищенко В.А., Торяник И.И. Использование оригинальной экспертной
компьютерной системы “Herpesdiamed” для усовершенствования ранней
диагностики герпетической инфекции у детей / Инфекционные заболевания у
детей: проблемы, поиски, решения. – Материалы Всероссийской
научно-практической конференции . – Санкт-Петербург. – 2004. – С.103.
(Ідея та експеримент належить автору, Торяник І.І. – технічна допомога).

АНОТАЦІЯ

Міщенко В.А. Клініко-лабораторні особливості, морфологічні ознаки та
нові технології діагностики герпетичної моно- і мікст-інфекції у дітей.
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Харківська медична
академія післядипломної освіти, Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням удосконалення та оптимізації діагностики
герпетичної інфекції у дітей різних вікових груп на підставі вивчення її
поширеності, клініко-морфологічних особливостей перебігу, серологічних
та молекулярно-біологічних маркерів.

В роботі представлені основні аспекти клінічного перебігу герпетичної
інфекції залежно від строків інфікування дитини, встановлені стратегичні
моменти динаміки серологічних маркерів HSV. Вивчені вікові особливості
(з урахуванням строків інфікування) імунної відповіді у дітей хворих на
герпетичну моно- та мікст-інфекцію. Отримані нові дані щодо оцінки
діагностичної значимості серологічних маркерів при герпетичній моно- та
мікст-інфекції у дітей різних вікових груп. На базі встановлених
закономірностей розроблена уніфікована класифікація герпетичної інфекції
у дітей. Встановлено високий рівень інфікування HSV дітей у віці від 1
місяця до 14 років. Виявлені найбільш уразливі для герпетичної інфекції
контингенти дітей. Встановлена домінуюча роль герпетичної інфекції у
формуванні симптомокомплексу, особливостей клінічного перебігу у хворих
на гострі кишкові інфекції, гострі інфекції дихальних шляхів, гострі
нейроінфекції, гострі вірусні гепатити. Підтверджена провідна роль HSV у
розвитку тяжких форм гострих інфекцій, визначено місце HSV як
етіологічного чинника в генезі інфекційних процесів з летальним
наслідком. На підставі проведених досліджень розроблена оригінальна
експертна комп’ютерна система “HERPESDIAMED” для удосконалення ранньої
діагностики герпетичної інфекції у дітей. Розроблено комплекс
морфологічних критеріїв діагностики герпетичної інфекції у дітей,
визначені їх вікові особливості, ступень виразності залежно від важкості
та тривалості інфекційного процесу, встановлено вибірковий тропізм HSV
переважно до клітин тканин мезенхімального походження.

Ключові слова: герпетична інфекція, мікст-інфекція, серологічний,
молекулярно-біологічний моніторинг, морфологічні ознаки, клінічні
особливості, діти.

АННОТАЦИЯ

Мищенко В.А. Клинико-лабораторные особенности, морфологические признаки
и новые технологии диагностики герпетической моно- и микст-инфекции у
детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. – Харьковская медицинская
академия последипломного образования, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования и оптимизации
диагностики герпетической инфекции у детей различных возрастных групп на
базе изучения ее распространенности, клинико-морфологических
особенностей проявления, серологических, молекулярно-биологических
маркеров.

В работе определены основные аспекты клинического течения герпетической
инфекции в зависимости от сроков инфицирования ребенка, установлены
стратегические моменты динамики серологических маркеров HSV. Изучены
возрастные особенности (с учетом сроков инфицирования) иммунного ответа
у детей, страдающих герпетической моно- и микст-инфекцией. Получены
новые данные относительно оценки диагностической значимости
серологических маркеров при герпетической моно- и микст-инфекции у детей
различных возрастных групп. На базе установленных закономерностей
разработана унифицированная классификация герпетической инфекции у
детей. Выявлена высокая степень инфицированности HSV детского
контингента от 1 месяца до 14 лет. Указаны наиболее уязвимые для
герпетической инфекции контингенты детей. Установлена доминирующая роль
герпетической инфекции в формировании симптомокомплекса, клинического
течения при острых кишечных инфекциях, острых инфекциях дыхательных
путей, острых нейроинфекциях, острых вирусных гепатитах. Подтверждена
ведущая роль HSV в развитии тяжелых форм острых инфекций, определено
место HSV как этиологического фактора в генезе инфекционных процессов с
летальным исходом. На основании проведенных исследований разработана
оригинальная экспертная компьютерная система “HERPESDIAMED”,
предназначенная для усовершенствования ранней диагностики герпетической
инфекции у детей. Разработан комплекс морфологических критериев
диагностики герпетической инфекции у детей, отмечены их возрастные
особенности, степень выраженности в зависимости от тяжести и
длительности инфекционного процесса, установлен избирательный тропизм
HSV преимущественно к клеткам тканей мезенхимального происхождения.

Ключевые слова: герпетическая инфекция, микст-инфекция, клинические
особенности, серологический, молекулярно-биологический мониторинг,
морфологические признаки, дети.

SUMMARY

Mishchenko V.A. Clinico-laboratory and morphological peculiarities of
herpes simplex virus (HSV) infection in children and new ways of its
early diagnostics improvement. Manuscript

The thesis on the competition of the scientific degree of Doctor of
Medical Sciences on speciality 14.01.13 – Infectious Diseases. Kharkov
Postgraduate Medical Academy, the city of Kharkov, 2004.

The thesis is dedicated to the problems of improvement of HSV infection
diagnostics in children of different age groups on the basis of its
prevalence, clinico-morphological peculiarities, serological molecular
biological markers’ study.

The main aspects of HSV infection clinical course depending on
children’s infection period have been determined, strategic moments of
HSV serologic markers’ dynamics have been established. Age peculiarities
of children’s immune response suffering from mono- and- mixed HSV
infection have been studied. We have obtained new data concerning the
diagnostic significance of serologic in this illness. According to the
established regularities a unified HSV infection classification in
children has been elaborated. A high rate of HSV infection in infants
and children from 0 to 14 years of age has been revealed, the most
vulnerable children’s contingent has been indicated. We have established
the HSV infection dominant role in syndrome formation and clinical
course in acute intestinal, respiratory infections, in neuroinfections
and acute hepatitis. We have also confirmed the HSV leading part in
serious acute infections development; we have determined the HSV to be
an etiological factor in the genesis of infectious processes with lethal
outcome. On the basis of the present investigation the original expert
computer system “HERPESDIAMED” for early HSV infection diagnostics in
children has been worked out. Morphological diagnostic criteria complex
of HSV infection in children has been elaborated, its age peculiarities
and degree of manifistation depending on the infectious process
seriousness and duration have been studied, selective HSV tropisme
mainly to the cellular tissue of mesenchymal origin has been
established.

Key words: mono-and-mixed HSV infection in children, serological,
molecular biological monitoring, morphological markers, clinical course
variations.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

HSV – вiрус простого герпесу

Ag HSV – антиген вірусу простого герпесу

АТ – антитіла

ГІ – герпетична інфекція

ГКI – гостра кишкова iнфекцiя

ГIДШ – гостра iнфекцiя дихальних шляхiв

ГНI – гострi нейроiнфекцiї

ГВГ – гострі вірусні гепатити

ІФА – iмуноферментний аналiз

ПЛР – полiмеразно-ланцюгова реакцiя.

ОЩкр – критична оптична щільність

Підписано до друку 22.11.2004 р. Формат 60х90/16. Замовлення № 2259.

Ум. друк. акр. 1,0. Друк офсетний. Тираж 100 примірників.

Надруковано ТОВ “Спайк”, м. Харків, вул.Сумська 11.

Тел.:14-29-61

PAGE 37

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020