Клініко-експериментальне обгрунтування ефективності препарату природного екзогенного сурфактанту в комплексному лікуванні дітей, що страждають на брон

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

АСКАРІ ТЕТЯНА АРКАДІЇВНА

УДК 616.248-0/.6:612.233:615.234+615.361+615.83

Клініко-експериментальне обгрунтування ефективності препарату природного
екзогенного сурфактанту в комплексному лікуванні дітей, що страждають на
бронхіальну астму

14.01.10-педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь — 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Каладзе Микола Миколайович,

Кримський державний медичний університет

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,

завідувач кафедри педіатрії і фізіотерапії ФПО.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний університет

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,

професор кафедри госпітальної педіатрії

доктор медичних наук, професор

Лебедєва Тетяна Георгіївна,

Кримський республіканський НДІ фізичних методів

лікування і медичної кліматології

ім. І.М.Сєченова, м. Ялта, професор,

провідний науковий співробітник

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра госпітальної педіатрії №4, м. Київ.

Захист відбудеться “26” лютого 2004 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному
медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м.
Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України за адресою:

(95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий “14 ” січня 2004 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради
А.Д. Сахалтуєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) – поширене хронічне
захворювання дитячого віку, яке уражає близько 4,8 млн. дітей. З кожним
роком поширеність астми серед дитячого населення зростає у всьому
світі, її частота серед дітей у різних країнах коливається від 3 до 27%
(Каганов С.Ю., 1999; Ласиця О.І. і співавт., 2002; Battistini E. et al.,
1993). За даними ВОЗ, щорічно від БА гине більше 5000 людей.

Одним із можливих механізмів, що сприяють виникненню і рецидивуванню
запального процесу в бронхолегеневій системі можуть бути порушення
структури і функції легеневого сурфактанту (Hohlfeld J. et. al., 1997).
Про це свідчать роботи, спрямовані, як на оцінку поверхнево-активних
властивостей (Олексенко Л.Л. і співавт., 1993; Коков А.Т., 1996), так і
на вивчення фосфоліпідного спектра системи сурфактанту легень (СЛ) у
дітей з БА (Давлеталиева Н.Е., 1993; Ваддакаил А., 1997; Масленникова
Л.В., 1998). В зв(язку з цим, актуальною є розробка нових напрямків
лікування БА, одним з яких є замісна сурфактантна терапія (ЗСТ). В
зарубіжній літературі, є одиничні роботи щодо використання препаратів
екзогенних сурфактантів при БА, результати яких суперечні (Oetomo S.B.
et. al., 1996; Anzueto A. et. al., 1997; Kurashima K. et. al., 1997).

У Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського
авторським колективом, керованим професором О.К. Загорулько, створено
перший в Україні препарат екзогенного природного сурфактанту “Сукрім”
(Реєстраційне посвідчення № Р.04.00/01610). Вже доведено ефективність
цього препарату при респіраторному дистрес-синдромі новонароджених
(Макишвили В.Ю. і співавт., 2001), експериментальній пневмонії (Шаланин
В.В., 1999), гострій деструктивній пневмонії у дітей (Джансыз К.Н.,
1999), показані протекторні властивості при експериментальному
гіпероксичному ушкодженні легень (Кудинов В.В., 1997), при
респіраторному дистрес-синдромі дорослих (Новиков Н.Ю., 1998; Потапов
А.Л., 2000). Є вагомі клінічні передумови для застосування “Сукріму”
(Сузакріну) в комплексі терапії БА, однак до цього часу вплив препарату
на систему сурфактанту, функцію зовнішнього дихання (ФЗД) та імунну
систему при даній патології не досліджувався.

Зв(язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження
проведене в рамках комплексних тем Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України “Розробка і
впровадження в практику охорони здоров(я України вітчизняних препаратів
екзогенного сурфактанту для лікування бронхолегеневих захворювань у
дітей і дорослих” (№ держ. реєстрації 01.96V014107), а також
“Ефективність лікування розповсюджених захворювань у дітей на різних
етапах реабілітації” (№ держ. реєстрації 0102U006362, шифр теми 02/10).

Мета дослідження: встановити характер порушень у системі сурфактанту
легень при експериментальній бронхіальній астмі та у дітей, що
страждають на бронхіальну астму і з’ясувати можливість корекції цих
порушень препаратом природного сурфактанту «Сузакрін».

Задачі дослідження:

Оцінити стан ультраструктури респіраторного відділу легень щурів і
якісний склад фосфоліпідів сурфактанту при експериментальній
бронхіальній астмі.

Оцінити зміни ультраструктури респіраторного відділу легень щурів і
якісного складу фосфоліпідів сурфактанту при експериментальній
бронхіальній астмі в умовах замісної сурфактантної терапії.

Встановити характер порушень у системі сурфактанту легень у хворих із
бронхіальною астмою.

Вивчити вплив замісної сурфактантної терапії препаратом “Сузакрін” на
систему сурфактанту у хворих на бронхіальну астму.

Оцінити вплив терапії препаратом “Сузакрін” на стан функції зовнішнього
дихання в хворих на бронхіальну астму.

Оцінити вплив препарату “Сузакрін” на імунний статус дітей, що
страждають на бронхіальну астму.

Оцінити результати комплексного впливу інгаляцій сурфактанту і
біорезонансної вібростимуляції в хворих на бронхіальну астму.

Об(єкт дослідження – діти, хворі на бронхіальну астму і лабораторні
тварини, у яких моделювали бронхіальну астму.

Предмет дослідження – система сурфактанту легень та корекція її порушень
препаратом природного сурфактанту “Сузакрін”

Методи дослідження: комплекс загальноклінічних, функціональних,
біохімічних, імунологічних, морфологічних та статистичних методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обґрунтована
доцільність замісного лікування екзогенним сурфактантом у дітей, що
страждають на БА. Вперше в комплексі терапії БА застосований Український
препарат екзогенного сурфактанту “Сузакрін” і проведена оцінка його
впливу на стан системи СЛ, ФЗД, імунологічний статус, ультраструктуру
респіраторного відділу легень щурів та якісний склад фосфоліпідів
сурфактанту при експериментальній БА. Вперше на етапі
санаторно-курортного лікування запропонована схема реабілітації дітей із
БА, що включає застосування біорезонансної вібростимуляції (БРВС) та
ультразвукових інгаляцій препарату сурфактанту.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дійсній роботі дані
дозволяють оцінити вплив вітчизняного препарату природного екзогенного
сурфактанту “Сузакрін” на ефективність комплексного лікування БА в
дітей. Виявлені в дітей, хворих БА, порушення в системі СЛ та їх
патогенетична роль вказують на необхідність включення в комплекс терапії
засобів, спрямованих на відновлення активності системи СЛ, і дозволяють
рекомендувати з цією метою використання ЗСТ препаратом природного
екзогенного сурфактанту «Сузакрін». На етапі санаторно-курортного
лікування (СКЛ) та в амбулаторних умовах обґрунтовано вплив методу, що
потенціює, БРВС в поєднанні з інгаляціями препарату “Сузакрін”.
Застосовано новий підхід до введення препарату природного сурфактанту
методом ультразвукових інгаляцій у режимі “туман”.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень
впроваджені в Республіканській дитячій клінічної лікарні (м.
Сімферополь), 1-й міській дитячій клінічній лікарні (м. Сімферополь),
Кримському республіканському НДІ фізичних методів лікування і медичної
кліматології ім. І.М.Сєченова (м. Ялта), МДМЦ «Дружба» (м. Євпаторія), в
санаторіях: “Ювілейний”, “Зміна”, “Здравниця”, “Смарагдовий” (м.
Євпаторія), дитячій міській клінічній лікарні (м. Євпаторія).

Особистий внесок здобувача. Робота виконана на кафедрі педіатрії та
фізіотерапії ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І.
Георгієвського (завідувач кафедри – доктор медичних наук, професор М.М.
Каладзе) на базі Республіканської дитячої клінічної лікарні м.
Сімферополя і МДМЦ “Дружба” м. Євпаторія. Самостійно проведений
інформаційний і патентний пошук, аналіз наукової літератури з даної
проблеми, визначені напрямки дослідження. Самостійно в повному обсязі
виконані клінічні і функціональні обстеження і розроблено комплекс
лікувально-профілактичних заходів. Автор брала безпосередню участь у
створенні експериментальної моделі БА, лікуванні білих щурів, заборі,
обробці та інтерпретації морфологічного матеріалу, включаючи підготовку
матеріалу і проведення електронно-мікроскопічних досліджень. Ця частина
роботи виконана разом з очним аспірантом кафедри патологічної анатомії
КДМУ ім. С.І. Георгієвського А.М. Самойловим (завідувач кафедри – доктор
медичних наук, професор О.К. Загорулько). Статистична обробка
результатів обстеження, їхнє узагальнення, інтерпретація, висновки і
практичні рекомендації здійснені самостійно. Автор провела впровадження
результатів дисертації в практику лікувальних і санаторно-курортних
установ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були представлені на:

— міжнародному конгресі “Surfactant 2000” (Germany, 2000); X, XII
Національних конгресах по хворобах органів дихання (С.-Петербург, 2000,
Москва, 2002); II і III республіканському конгресі курортологів і
фізіотерапевтів “Актуальні питання організації курортної справи,
курортної політики і фізіотерапії” (Євпаторія, 2002, 2003); 2-у конгресі
педіатрів України (Київ, 2003); I з(їзді алергологів України (Київ,
2002); з(їзді фізіотерапевтів і курортологів України (Одеса, 2003); 3-у
з(їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 2003);

— на науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми фармакотерапії
в педіатрії” (Луганськ, 2002, Харків, 2003); “Актуальні питання
біорезонансної вібростимуляції” (Євпаторія, 2002, 2003); “Актуальні
питання теоретичної і практичної медицини” (Суми, 2002); “Питання
імунології в педіатрії” (Київ, 2002, 2003); “Актуальні проблеми
клінічної пульмонології” (Київ, 2003); “Актуальні питання реабілітації
дітей з регіонів антропогенного забруднення” (Євпаторія, 2003); щорічних
наукових читаннях кафедри педіатрії і фізіотерапії ФПО (Сімферополь,
2001, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 29 наукових праць, з них у
виданнях, ліцензованих ВАК України – 9 (в т.ч. самостійних – 5),
монографія – 1 (в співавторстві з проф. О.К. Загорулько), в збірниках
наукових праць – 2 (в т.ч. самостійних – 1), у матеріалах наукових
конференцій і конгресів – 17 праць. Отримано позитивне рішення на видачу
деклараційного патенту № 2003043936 від 14.11.2003. “Спосіб лікування
бронхіальної астми”.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках
машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, методів
дослідження і лікування, характеристики обстежених хворих,
експериментальної частини, двох розділів власних досліджень, аналізу та
обговоренню одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій і
списку використаних джерел, що містить 334 роботи, з них 219 вітчизняних
авторів і країн СНД та 115 іноземних авторів. Робота ілюстрована 22
таблицями і 13 рисунками, з яких 11 – електронні мікрофотографії
препаратів тканини легень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальне дослідження основано на
морфологічному вивченні легень і стану системи СЛ в екстрактах легень 55
статевозрілих білих щурів з масою тіла від 165 до 300 г, яким моделювали
БА за методикою J.J. de Bie та співавт. (2000). За даними авторів
експерименту, в легенях тварин виникає сенсибілізація за рахунок
введеного альбуміну внутрішньоочеревинно (14 ін’єкцій через день) з
наступним введенням білка в дихальні шляхи для одержання бронхоспазму (8
інгаляцій через день). Тварини були розподілені на 5 груп (табл. 1).

Для купірування бронхообструктивного синдрому застосовували 24% розчин
еуфіліну, який вводили внутрішньом’язово із розрахунку 100 мг/кг маси
тіла, 5 ін’єкцій через день. З метою відновлення порушень в системі СЛ
використовували препарат природного сурфактанту “Сузакрін”, який
вводили інтратрахеально із рохрахунку 150 мг/ кг маси тіла, 5 разів
через день.

Забій тварин здійснювався під тіопенталовим наркозом, декапітацією на 64
день від начала експеримента.

Таблиця 1

Розподіл лабораторних тварин по групам

Кількість щурів Модель БА Лікування

еуфілін сурфактант

1 група 12 + — —

2 група 13 + + —

3 група 12 + — +

4 група 13 + + +

5 група 5 — — —

Для вивчення морфологічних змін вирізали фрагменти легеневої тканини
розмірами 1х1х1см. Для електронної мікроскопії фрагменти легень
фіксували, зневоднювали і заливали в епоксидні смоли. На ультратомі
УМПТ-7 (Україна) виготовляли тонкі зрізи (30-60 нм), які після
забарвлювання за Рейнолдсом переглядали і фотографували на електронному
мікроскопі ПЕМ-100 (Україна). Для скануючої електронної мікроскопії
фрагменти легень фіксували, зневоднювали та висушували методом “переходу
критичної точки”, при цьому відбувалася дегідратація препарату. Після
цього, на препарати напилювали вуглець в SEM Coating System 508
Evaporation PSU. Матеріал переглядали і фотографували в електронному
мікроскопі Scan. Micr. JEOL SC 35 (Японія). Ці дослідження проведені
спільно з проф. О.К. Загорульком у відділенні кардіоваскулярної хірургії
Віденського Національного госпіталя (АКН, Wien, Austria) при підтримці
співробітника цього відділення Anne-Lise Nigisch. Якісний склад ліпідів
сольових екстрактів легень експериментальних тварин визначали за
допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ) на пластинах
«Сілуфол-254″(Чехія) за методикою Кірхнера Ю. (1981).

Клінічне обстеження було проведено 140 дітям, хворим на БА. На базі
Республіканської дитячої клінічної лікарні м. Сімферополя було обстежено
100 дітей з БА в періоді загострення, 40 дітей, що страждали на БА у
фазі ремісії, були обстежені на базі санаторію “Дружба” м. Євпаторія.
Контролем служили дані 30 практично здорових дітей, учнів СШ № 39 м.
Сімферополя. Використовувалися наступні методи дослідження:
загальноклінічне обстеження; ФЗД на апараті “Spirosift 3000” із
вивченням життєвої ємності легень (ЖЄЛ), форсованої життєвої ємності
легень (ФЖЄЛ), об’єму форсованого видиху (ОФВ1), пікової швидкості
видиху (ПШВ), максимальних об’ємних швидкостей (МОШ 25%, 50%, 75%);
імунологічний статус з вивченням клітинної ланки імунітету по вмісту
Т-лімфоцитів (CD3+) та їх субпопуляцій : CD4+ (Т-хелпери), CD8+
(Т-супресори), CD20+ (В-лімфоцити) методом моноклональних
антилімфоцитарних антитіл у реакції непрямої імунофлюоресценції і
гуморальної ланки з вивченням основних класів імуноглобулінів А, М, G, E
і інтерлейкіну (IL-4) методом імуноферментного аналізу; ліпідну сполуку
конденсату видихуваного повітря (КВП) збирали за методикою Г.І.
Сидоренка і співавторів (1980) з наступною екстракцією ліпідів за J.
Folch і співавторам (1957) і вивченням фосфоліпідного спектра методом
ТШХ (Кірхнер Ю. 1981). У КВП ідентифіковані нейтральні ліпіди (НЛ),
холестерин (Х), фосфатидилетаноламін (ФЕА), жирні кислоти (ЖК),
фосфатидилхолін (ФХ). КВП збирали: при надходженні в клініку, через добу
після введення препарату і при виписці зі стаціонару.

Діагноз встановлювали на підставі критеріїв, розроблених міжнародним
консенсусом по діагностиці і лікуванню БА (1997). Усі діти були
розподілені на 4 групи: 1) діти з БА (50) в гострому періоді
захворювання, яким проводилась терапія у відповідності з міжнародним
консенсусом по БА; 2) діти з БА (50) в гострому періоді, в комплексне
лікування яких включали ЗСТ препаратом природного екзогенного
сурфактанту “Сузакрін”; 3) діти з БА (20) в періоді ремісії, в СКЛ яких
включали курс БРВС; 4) діти з БА (20) в періоді ремісії, які отримували
ЗСТ на тлі СКЛ та БРВС.

Методика проведення БРВС: вплив проводився від апарата БРС-2М в
міжлопатковому просторі, в області коренів легень, по міжреберним
проміжкам, по точкам акупунктури, потім на область проекції
наднирникових залоз, застосовувався II-III режим роботи, плавна
регуляція 5-10, тривалість процедури 10 хвилин. Курс складався із 8-10
щоденних процедур.

Препарат “Сузакрін” вводили за допомогою ультразвукового інгалятора в
режимі “туман” через лицеву маску. Дозу препарату на кожне введення
розраховували за формулою, запропонованою проф. О.К. Загорулько та
співавторами (1998): Доза в мг = 0,37 ( Х ( R, де Х – маса пацієнта в
кг; R – статевий масовий коефіцієнт, який визначає перевод маси тіла
пацієнта в кілограмах в масу легені в грамах: для хлопчиків – 27, для
дівчаток– 23; 0,37 – коефіцієнт, що визначає необхідну кількість
препарату на 1 грам маси легені.

Статистичну обробку проводили в рамках стандартних математичних пакетів
прикладних програм “Statistika” статистичного пакету аналізу даних
програми Microsoft Excel 97, за допомогою IBM PC Pentium II PI MMX.

Результати досліджень та їх обговорення.

В групі тварин, у яких моделювалась БА, з боку компонентів бронхіолярної
стінки відмічався цілий комплекс ультраструктурних змін. Найбільш
типовими були зміни з боку війчастого апарата війчастих епітеліальних
клітин у вигляді зменшення кількості війок на апікальній поверхні
клітин, зміни кута їх нахилу до клітинної поверхні, набухання окремих
війок і навіть їх десквамації з апікальною клітинною поверхнею. У всіх
випадках в стінці бронхіол відмічались виражені в тій чи іншій мірі
явища міжклітинного набряку, що призводять до розширення міжклітинних
контактів в епітелії. Просвіт бронхіол у всіх спостереженнях був
звужений і, як правило, заповнений слизом або його грудочками з
присутністю макрофагальних елементів.

Результати біохімічного дослідження свідчили про те, що в умовах БА в
експерименті у білих щурів мали місце процеси пригнічення синтезу і
порушення нормального метаболізму ендогенного СЛ, що проявлялися
порушенням якісного складу останнього. Такі зміни можуть бути наслідком
як запальних змін в термінальних і респіраторних бронхіолах, так і
результатом гіпоксії респіраторного відділу легень, яка виникає в
зв’язку з порушенням бронхіально-бронхіолярної прохідності внаслідок
бронхо-бронхіолоспазму, що розвинувся.

Аналіз результатів дослідження КВП у дітей з БА свідчив про виражені
порушення як поверхневої активності СЛ, так і його якісного складу.
Вміст НЛ і Х був різко підвищеним, особливо в гострому періоді, коли їх
рівень збільшувався на 180% і 52,4% (р<0,001) та зберігався підвищеним на 126% і 37,4% (р<0,001) в періоді ремісії, порівнянно з групою здорових дітей (р<0,001). Рівень ЖК і ФЕА був знижений в періоді загострення на 22,3% і 21,3% відповідно; в період ремісії відмічався незначний ріст ЖК, при цьому їх зміни, порівнянно з контролем, набували недостовірний характер (р>0,05). Із всіх компонентів КВП найбільшу
поверхневу активність має ФХ, ось чому саме його зниження в наших
дослідженнях в гострому періоді на 42,1% (р<0,001), а в періоді ремісії на 36,8% (р<0,01) в найбільшій мірі визначило погіршення поверхнево-активних властивостей СЛ (табл. 2). Численними дослідженнями доведено, що КВП прямо відображає процеси, що відбуваються в системі СЛ (Яковлева О.А., 1990; Бестужева С.В., 1995). Порушення, виявлені в системі СЛ у дітей з БА та у лабораторних тварин, вимагають корекції. Найбільш перспективним способом модуляції властивостей і функцій сурфактанту є ЗСТ. З цією метою нами застосовувався вітчизняний препарат природного сурфактанту “Сузакрін”. Таблиця 2 Фосфоліпідний спектр даних КВП дітей з бронхіальною астмою в різні періоди захворювання (%). Здорові діти Періоди Р 1-2 Р 1-3 Загострення Ремісія 1 2 3 4 5 НЛ 9,94 (0,76 27,96( 2,03 22,56(2,74 <0,001 <0,001 ЖК 54,49(1,57 42,33(2,04 44,92(2,76 <0,05 >0,05

Х 9,49(0,65 14,47( 0,79 13,04(0,78 <0,001 <0,01 ФЕА 14,72(0,85 11,58(0,92 13,24(1,19 <0,05 >0,05

ФХ 8,66(0,59 5,01(0,38 5,47(0,63 <0,001 <0,01 Одержані результати лікування свідчили про те, що застосування в якості лікування модельованої у тварин БА тільки базисної чи тільки сурфактантної терапії не купірували в повній мірі всі морфологічні зміни, які виникають при цьому захворюванні в компонентах бронхіолярної стінки, і не супроводжувалось повною нормалізацією складу СЛ. Поєднане застосування базисної і сурфактантної терапії призводило до ліквідації вказаних порушень, нормалізації будови компонентів бронхіолярної стінки, майже повністю зникненню запальної інфільтрації та явищ гіперплазії гладком’язових клітин, відновленню мукоциліарного кліренса, внаслідок нормалізації війчастого апарата війчастих клітин, а також відновленню нормального просвіту бронхіол, як за рахунок нормалізації морфофункціональних властивостей гладком’язових елементів, так і за рахунок відновлення поверхнево-активних властивостей ендобронхіолярного сурфактанту, в зв’язку з заповненням його дефіциту вводимим екзогенним сурфактантом, а також дозволило відновити якісний склад СЛ. Аналіз результатів, одержаних після проведення ЗСТ дітям, що страждають на БА, на стаціонарному етапі лікування, в періоді загострення, на тлі базисної терапії, виявив позитивні зміни в системі СЛ. Після застосування “Сузакріну” в ліпідному складі КВП виявлено ряд суттєвих змін, що свідчать про те, що препарат має значний вплив на вміст ліпідних, і особливо фосфоліпідних компонентів системи СЛ. Через добу після введення препарату виявлено значний ріст ФХ, найбільш активний в поверхнево-активному відношенні фракції фосфоліпідів на 72%. На кінець лікування вміст НЛ і Х знизився на 46% і 22% відповідно, а ЖК і ФЕА зросли майже до рівня здорових дітей. Про зміни в системі СЛ у дітей з БА в періоді ремісії, що перебували на СКЛ, після застосування ЗСТ, свідчить ріст ФХ і ЖК на 17,7% і 48,8% відповідно (р<0,001) і зниження НЛ і Х на 49,5% і 24,1% (р<0,05-0,001), фракцій, що не мають поверхневу активність. У групах дітей, які отримували тільки базисне (I група) чи СКЛ (III група), по закінченні курсу фосфоліпідний спектр практично не змінився від вихідних даних (р>0,05), що свідчило про дефіцит ендогенного
сурфактанту та про тривале ушкодження системи СЛ продуктами розпаду
фосфоліпідів (табл.3).

Аналізуючи зміни ФВД у дітей з БА, як в періоді загострення, так і в
періоді ремісії, ми бачимо, що відбулося покращення всіх показників під
впливом проведеного лікування. В той же час у дітей, які отримували ЗСТ,
ці зміни були яскравіше виражені, в основному, за рахунок підвищення
швидкісних показників, що характеризують бронхіальну прохідність; хоча
на кінець лікування дані ФВД дітей в періоді загострення БА не прийшли
до норми. При порівнянні результатів ФВД, отриманих на кінець лікування
дітей, що проходили курс реабілітації в санаторії, з даними групи
здорових дітей, ми можемо сказати, що між ними немає достовірної
різниці.

Таблиця 3

Динаміка фосфоліпідного складу КВП у дітей з БА в процесі лікування (%).

ФЛ Норма Період загострення Період ремісії

I група II група

III група

IV група (4)

Вихідні Після лікування Вихідні Після лікування Вихідні Після лікування
Вихідні Після лікування

Нл 9,94 (0,76 27,96(1,51 26,85(1,89

27,9(2,03

***, # # # 16,21(1,82

# # # 21,84(1,95 18,24(2,12 ### 22,56( 2,74 *** 11,38(1,85 #

ЖК 54,49(1,57 41,15(1,12 42,34(1,61

42,33(2,04

*, # 51,66(0,98 44,63(2,32 48,71(1,95 # 44,92(2,76

* 52,86(1,88

Х 9,49(0,65 13,86(0,69 13,65(0,84

14,47(0,79 **, # # 10,11(0,67 12,95(0,86 11,15(0,74 13,04(0,78

* 9,89(0,57

ФЕА 14,72(0,85 11,32(0,91 11,46(0,74 11,58(0,92

* 13,65(0,94 13,18(0,95 13,74(1,06

# 13,24(1,19 14,85(1,11

ФХ 8,66(0,59 5,21(0,44 5,32(0,31

5,01(0,38

***, # 7,56(0,39 5,63(0,72 6,24(0,52

## 5,47(0,63

1/4

e

e

4

?

i

?

X

?

?

?

$

?

?

1/4

e

o u ?

?

dh

dh`„

5?6p7\8d9„>uueeaaOOOEEEEEEE3/4?3/43/4

&

gd® —

$

„?]„`„?

dh

A

A

A

A

RmVmXmDvN‚oI7+

A

„A]„`„A

!

!

!

!

†Y?Y?YEYOYaYaYooooo:?kd!

!

$

„?]„`„?a$

?

?

!

???????*- показник статистичної достовірності відмінностей в динаміці
лікування при р<0,05; 2. ** - показник статистичної достовірності відмінностей в динаміці лікування при р<0,01; 3. *** -показник статистичної достовірності відмінностей в динаміці лікування при р<0,001. 4. # - показник статистичної достовірності відмінностей зі здоровими дітьми при p<0,05; 5. # # - показник статистичної достовірності відмінностей зі здоровими дітьми при p<0,01; 6. # # # - показник статистичної достовірності відмінностей зі здоровими дітьми при p<0,001. Це говорить про відновлення ФВД, як за рахунок санаторно-курортного комплекса, так і за рахунок проведеного курсу БРВС та інгаляцій сурфактанту. Це дозволило зробити висновок про те, що “Сузакрін”, введений екзогенно, має вплив на всьому протязі бронхіального дерева, надаючи бронхолітичний ефект, і потенціює дію протизапальних і бронхорозширюючих препаратів, розносячи їх по всьому бронхіальному дереву аж до дистальних і термінальних бронхіол (табл.4). Порівняння результатів ефективності лікування дітей з БА, I-ї і II-ї груп, дозволило зробити висновок про імуномодулюючу дію препарату “Сузакрін”, введеного у вигляді ультразвукових інгаляцій. Наші дані узгоджуються з даними Wright J.R. (2000). Найбільш позитивні зміни під впливом сурфактанту відбулися з показниками гуморального імунітету. Так, рівень IgE у II-й групі знизився на 64%, а в I-й – на 23%. Наряду з цим було простежено зниження IL-4 на 63,5% в основній групі і на 28% в групі порівняння. Під впливом СКЛ, з використанням ЗСТ і БРВС у дітей з БА в періоді реабілітації відбулася виражена нормалізація імунологічних показників. Перш за все, відмічалось різьке зниження рівнів IgE і IL-4 в обох групах дітей, більш виражене в 4-й групі (р<0,001). При порівнянні показників імунограм здорових дітей і груп, які отримували препарат ”Сузакрін”, різниця стала не достовірною, що свідчило про нормалізацію системи імунітету після проведеного лікування. Максимальний вплив “Сузакріну” на систему СЛ проявлявся на 1-у добу після введення препарату, що визначає необхідність більш тривалого використання препарату, ніж його однократне введення. Таким чином, наведені клінічні дані підтверджують, наявні в літературі (Hohlfeld J. et al., 1997; Kurashima К. et al., 1997; Levtchenko E. et al., 1997; Liu М. et al., 1996) та одержані в результаті проведеного дослідження, про ефективність використання препаратів сурфактанту легень у комплексному лікуванні БА у дітей. ВИСНОВКИ В роботі вирішено актуальну задачу педіатрії по корекції порушень, що виникають в системі сурфактанту легень препаратом природного екзогенного сурфактанту при бронхіальній астмі у дітей та й у лабораторних тварин в експерименті . В умовах експериментальної бронхіальної астми у білих щурів в епітелії термінальних бронхіол виникають ультраструктурні зміни, які свідчать про порушення мукоциліарного транспорту внаслідок порушення тонкої будови війчастого апарата війчастих клітин і гіперпластично-запальних змін в бронхіолярній стінці. Таблиця 4 Динаміка ФВД у дітей, що страждають на БА в процесі лікування (%). Показники Здорові діти Період загострення Період ремісії I група II група Вихідні III група IV група Вихідні При виписці Вихідні При виписці При виписці При виписці ЖЄЛ 94,13(2,24 74,63(2,96 78,16(2,62 # # # 74,39(2,01 81,12(3,88 **, # # # 91,3(3,76 92,31(2,64 94,06(3,18 ФЖЄЛ 85,18 (3,25 51,58(2,28 53,23(2,19 # # # 51,68(2,90 59,68(2,51 *, # # # 74,3(3,23 78,32(3,48 83,52(3,14 * ОФВ1 86,47(3,32 57,37(2,52 59,23(2,34 # # # 55,22(2,74 62,35(1,88 *, # # # 77,27(2,65 81,65(3,27 86,21(3,21 * ПШВ 81,36(2,86 48,86(1,97 50,57(2,28 # # # 47,23(1,81 56,53(1,65 ***, # # # 71,43(2,17 74,53(2,67 79,43(2,78 * МОШ25% 87,97(3,44 48,31(2,08 49,78(2,32 # # # 46,55(1,91 54,35(1,69 ***, # # # 73,47(2,35 79,46(2,83 84,49(3,43 ** МОШ50% 89,26(3,86 56,49(2,89 59,25(3,00 # # # 50,16(2,35 58,92(2,57 **, # # # 81,36(2,45 85,68(3,45 88,96(3,65 МОШ75% 106,02(4,67 72,88(4,49 77,86(4,44 ### 65,29(3,52 75,72(3,38 *, # # # 87,47(3,50 94,74(2,89 # 103,78(4,34 ** Примітки: 1. *- показник статистичної достовірності відмінностей в динаміці лікування при р<0,05; 2. ** - показник статистичної достовірності відмінностей в динаміці лікування при р<0,01; 3. *** -показник статистичної достовірності відмінностей в динаміці лікування при р<0,001. 4. # - показник статистичної достовірності відмінностей зі здоровими дітьми при p<0,05; 5. # # - показник статистичної достовірності відмінностей зі здоровими дітьми при p<0,01; 6. # # # - показник статистичної достовірності відмінностей зі здоровими дітьми при p<0,001. Пригнічення поверхнево-активних властивостей сурфактанту легень виражається в достовірному зниженні в його складі найбільш активних фракцій фосфатидилхоліну і фосфатидилінозитолу при одночасному збільшенні частки вмісту жирних кислот і нейтральних ліпідів. 2. Комплексне лікування бронхіальної астми в експерименті з включенням замісної сурфактантної терапії сприяє нормалізації ультраструктурної будови війчастого апарата миготливого епітелію бронхіол, а також мукоциліарного транспорту та стабілізації просвіту бронхіол і супроводжується більш повною нормалізацією якісного складу сурфактанту легень на відміну від переважно базисної чи тільки замісної сурфактантної терапії. 3. Бронхіальна астма у дітей характеризується вираженими порушеннями в системі сурфактанту легень, що проявляються значним перерозподілом фосфоліпідів конденсату видихуваного повітря, у вигляді високих рівнів нейтральних ліпідів, холестерину, зниження рівнів фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну і жирних кислот, що зумовлює порушення поверхневого натягу в легенях. 4. Замісна терапія препаратом екзогенного сурфактанту “Сузакрін”у дітей, що страждають на бронхіальну астму, має позитивний вплив на систему сурфактанту легень, за рахунок підвищення рівнів фосфатидилхоліну і фосфатидилетаноламіну та зниження холестерину і нейтральних ліпідів, що сприяє відновленню поверхневого натягу в альвеолах і заповненню дефіциту ендогенного сурфактанту. 5. Застосування сурфактантної терапії в комплексному лікуванні бронхіальної астми у дітей призводить до покращення функції зовнішнього дихання, але в більшій мірі впливає на швидкісні показники, які характеризують прохідність бронхіального дерева, що говорить про дію препарату на всьому протязі бронхіального дерева аж до термінальних бронхіол. 6. Інгаляції природного сурфактанту у дітей з БА мають імуномодулюючу дію на Т- і В - ланки імунітету, що супроводжується підвищенням CD3+, CD4+, CD8+, а також зниженням рівня IgE. Вплив на систему цитокінів проявився різкім зніженням IL-4. 7. Застосування природного екзогенного сурфактанту в комплексі з біорезонансною вібростимуляцією на санаторному етапі реабілітації дітей з бронхіальною астмою призводить до відновлення фосфоліпідного складу конденсату видихуваного повітря, відновлення функції зовнішнього дихания, ліквідації дисбалансу в системі клітинного і гуморального імунітету. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З метою корекції порушень в системі сурфактанту легень у дітей, що страждають на бронхіальну астмі, в комплексі лікування показано використання препарату природного сурфактанту "Сузакрін". Доза препарату сурфактанту “Сузакрін” для однократного інгаляційного введення при бронхіальній астмі у дітей визначається, виходячи із формули, запропонованої О. К. Загорульком та співавторами: Доза в мг = 0,37 ( Х ( R , де Х – маса пацієнта в кг; R – статевий масовий коефіцієнт, що визначає перевод маси тіла пацієнта в кілограмах в масу легені в грамах: для хлопчиків– 27, для дівчаток – 23; 0,37 – коефіцієнт, що визначає необхідну кількість препарату на 1 грам маси легені. При введенні препарату рекомендуємо використовувати метод інгаляційного введення через компресорний чи ультразвуковий інгалятор в режимі “туман”. Необхідні дози препарату розчиняються в 3,0–5,0 мл води для ін’єкцій до отримання однорідної суспензії, яка поміщається в робочу камеру інгалятора і дитина через лицеву маску дихає 10-15 хвилин. Замісну сурфактантну терапію проводять на тлі базисної терапії бронхіальної астми, згідно міжнародного консенсусу. Оцінка клінічного ефекту виконується через 24–48 годин після введення препарату та в кінці лікування на підставі динаміки об’єктивних і функціональних даних, а також з оцінкою стану системи сурфактанту легень за даними конденсату видихуваного повітря. Біорезонансну вібростимуляцію призначають дітям, що страждають на бронхіальну астму, на санаторно-курортному етапі реабілітаці курсом 8 процедур, щоденно, за методикою, розробленою для БА, на апараті БРС-2М в комплексі з інгаляціями препарату природного екзогенного сурфактанту “Сузакрін”. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Загорулько А.К., Аскари Т.А. Атлас ультраструктурной морфологии респираторного отдела легких. – Симферополь: “СОНАТ”, “АZ-PRESS” ЧА “АЗ”, 2002. – 144 с. Изменение вентиляционной функции легких у детей с бронхиальной астмой при применении препарата естественного сурфактанта “Сузакрин” /Н.В. Никитина, Т.А. Аскари, А.К. Загорулько, Н.И. Чефранова и др. // Таврический медико-биологический вестник. – 2000. – № 1-2. – С. 92-95. Роль сурфактанта легких в патогенезе бронхиальной астмы. /А.К. Загорулько, Н.В. Никитина, Т.А. Аскари, А.А. Загорулько // Врачебное дело. –2001. – №5-6. –С.16-18.. Комплексная электронномикроскопическая оценка изменений ультраструктуры эпителия бронхиол при бронхиальной астме в эксперименте. /А.К. Загорулько, Т.А. Аскари, А.А. Загорулько, А.Н. Самойлов // Український пульмонологічний журнал. – 2002. – № 2 (36). – С.51-53. Аскари Т.А. Ультраструктурная морфология бронхиол в условиях сурфактантной терапии бронхиальной астмы в эксперименте // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения Тр. Крым. мед. ун-та. им. С.И. Георгиевского. –Симефрополь. –2002. –Т.138, Ч.І. –С.3-7. Аскари Т.А. Состояние системы сурфактанта при бронхиальной астме у детей и ее коррекция препаратами экзогеннных сурфактантов // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – № 1. – С. 63-65. Аскари Т.А. Изменение липидного состава сурфактанта легких при бронхиальной астме в эксперименте // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – № 1. – С. 149-152. Аскари Т.А. Влияние заместительной сурфактантной терапии на функцию внешнего дыхания у детей, страдающих бронхиальной астмой // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – № 2. – С. 89-92. Аскари Т.А. Влияние биорезонансной вибростимуляции и ингаляций сурфактанта на течение бронхиальной астмы у детей на санаторно-курортном этапе реабилитации // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – № 3. – С. 41-44. Аскарі Т.А., Каладзе М.М., Загорулько О.К. Оцінка ефективності сурфактантної терапії в комплексному лікуванні бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 6. – С. 29-31. Роль сурфактанта легких в патогенезе бронхиальной астмы: современные представления /А.К. Загорулько, Н.В. Никитина, Т.А. Аскари, А.А. Загорулько // Сурфактантная терапия заболеваний легких: Сб. ст. –Симефрополь. –2002. – Вып. 1. –С. 37-42. Аскари Т.А. Опыт применения сурфактантной терапии в лечении бронхиальной астмы у детей // Сурфактантная терапия заболеваний легких: Сб. ст. –Симферополь. –2002. – Вып. –С. 42-47. Никитина Н.В., Аскари Т.А. Применение отечественного экзогенного сурфактанта “Сузакрин” в комплексном лечении бронхиальной астмы. // Материалы X нац. конгресса по болезням органов дыхания. – Санкт-Питербург. –2000. – V.294. – С.81. Zagorulko A.K., Nikitina N.V., Askary T.A. Surfactant Replacement Therapy with Suzacrin for Bronchial Asthma in Children // “Surfactant 2000”: Abstracts International Congress.–Germany. – 2000. – Р.317. Каладзе Н.Н., Аскари Т.А. Ультразвуковые ингаляции препарата сурфактанта “Сузакрим” в лечении бронхиальной астмы у детей: Матер. [Конгр. “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”, Евпатория, 2002] // Вестник физиотерапии и курортологии. –2002. –№2. – С. 23. Аскари Т.А. Заместительная сурфактантная терапия в комплексном лечении детей, страдающих бронхиальной астмой // Материалы I съезда аллергологов Украины. –К. – 2002. – С.10-11. Каладзе Н.Н., Загорулько А.К., Аскари Т.А. Опыт применения препарата “Сузакрим” в лечении бронхиальной астмы у детей // Материалы конф. “Актуальные вопросы теоретической и практической медицины”. – Сумы. –2002. – С.36-37. Каладзе Н.Н., Аскари Т.А., Богатова Н.В. Применение препарата естественного экзогенного сурфактанта в комплексном лечении детей с бронхиальной астмой: Матер. [Конф. “Актуальные проблемы фармакотерапии в педиатрии”, Луганск, 2002] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – №2. – С. 49. Аскарі Т.А., Каладзе М.М., Маркешин С.Я. Імуномодуююча дія препарату сурфактанта “Сузакрин” у лікуванні дітей з бронхіальною астмою: Матер. [Конф. “Питання імунології в педіатрії”, Київ, 2002] // Перинатология та педіатрія. – 2002. – №3. – С.119. Каладзе Н.Н., Загорулько А.К., Аскари Т.А. Сурфактантная терапия бронхиальной астмы у детей // Материалы XII нац. конгр. по болезням органов дыхания. – М. – 2002. –XLVI.3. – С. 263. Каладзе Н.Н., Аскари Т.А. Иммуномодулирующее действие естественного экзогенного сурфактанта в лечении бронхиальной астмы // Материалы XII нац. конгр. по болезням органов дыхания. – М. – 2002. –XLVI.2. – С. 263. Аскари Т.А., Каладзе Н.Н., Загорулько А.К. Препарат “Сузакрин” в лечении бронхиальной астмы у детей // Материалы конф. “Актуальні проблеми клінічної пульмонології”. – К. – 2003. – С. 9-10. Аскари Т.А. Биорезонансная вибростимуляция и сурфактантная терапия бронхиальной астмы у детей на санаторно-курортном этапе реабилитации: Матер. [III съезд фтизиатров и пульмонологов Украины, Киев, 2003] // Український. пульмонологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 104. Каладзе Н.Н., Аскари Т.А. Ультразвуковые ингаляции сурфактанта в комплексе с биорезонансной вибростимуляцией у детей с бронхиальной астмой на санаторно-курортном этапе реабилитации // Материалы съезда физиотерапевтов и курортологов Украины. – Одесса. – 2003. – С. 227-228. Аскари Т.А. Морфологическая оценка эффективности применения заместительной сурфактантной терапии при экспериментальной бронхиальной астме: Матер. [Конгр. “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”, Евпатория, 2003] // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – № 2. – С. 21. Аскари Т.А. Реабилитация детей, страдающих бронхиальной астмой на санаторном этапе: Матер. [Конгр. “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”, Евпатория, 2003] // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – № 3. – С. 8. Аскарі Т.А., Каладзе М.М. Вплив препарату Сузакрин на систему сурфактанту легень дітей, що страждають на бронхіальну астму, на санаторно-курортному етапі реабілітації: Матер. [Конф. “Актуальные проблемы фармакотерапии в педиатрии”, Харьков, 2003] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 3. – С.67. Аскарі Т.А. Імуномодулююча дія препарату сурфактанту “Сузакрін” та біорезонансної вібростимуляції на санаторно-курортному етапі реабілітації дітей, що страждають на бронхіальну астму: Матер. [Конф. “Питання імунології в педіатрії”, київ, 2003] // Перинатология та педіатрія. –2003. –№3. – С.89. Некоторые патогенетические механизмы формирования и прогрессирования бронхиальной астмы у детей /Н.Н. Каладзе, М.Л. Бабак, Т.А. Аскари, А.В. Юрьева и др.// Матеріали конгресу педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі ”.– К. – 2003. – С. 69-70. АНОТАЦІЯ Аскарі Т.А. Клініко-експериментальне обгрунтування ефективності препарату природного екзогенного сурфактанту в комплексному лікуванні дітей, що страждають на бронхіальну астму. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004. Дисертація присвячена корекції порушень в системі сурфактанту легень (СЛ) в експерименті та у дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Експериментально встановлено, що тільки поєднане застосування базисної і сурфактантної терапії призводить до нормалізації будови компонентів бронхіолярної стінки, зникненню запальної інфільтрації та явищ гіперплазії гладком'язових клітин, відновленню мукоциліарного кліренсу, а також відновленню нормального просвіту бронхіол і дозволяє відновити якісний склад СЛ. Було встановлено, що препарат “Сузакрін” у вигляді ультразвукових інгаляцій в комплексному лікуванні дітей, хворих на БА, відновлює фосфоліпідний склад СЛ, покращує показники функції зовнішнього дихання і має імуномодулюючу дію. Результатом проведення замісної сурфактантної терапії (ЗСТ) з'явилася можливість уникнути розвитку і прогресування ускладнень захворювання, прискорити видужання хворих, знизити на них медикаментозне навантаження. Ключові слова: бронхіальна астма, діти, сурфактант легень, експеримент, лікування. АННОТАЦИЯ Аскари Т.А. Клинико-экспериментальное обоснование эффективности препарата естественного экзогенного сурфактанта в комплексном лечении детей, страдающих бронхиальной астмой. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. – педиатрия. – Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МОЗ Украины, Симферополь, 2004. Диссертация посвящена коррекции нарушений в системе сурфактанта легких (СЛ) в эксперименте и у детей с бронхиальной астмой (БА). Целью исследования было установить характер нарушений в системе СЛ у экспериментальных животных с моделированной БА и у детей, страдающих БА, и выяснить возможность их коррекции украинским препаратом естественного сурфактанта “Сузакрин”. Экспериментально установлено, что при моделировании БА у лабораторных животных возникают нарушения ультраструктуры респираторного тракта и качественного состава фосфолипидов СЛ. Полученные результаты лечения экспериментальных животных свидетельствовали о том, что применение в качестве лечения моделированной у животных БА только базисной или только сурфактантной терапии, не купирует в полной мере все морфологические изменения, возникающие при этом заболевании, в компонентах бронхиолярной стенки. После интратрахеального введения “Сузакрина” и внутримышечных иньекций 24% эуфиллина лабораторным животным, происходит нормализации строения компонентов бронхиолярной стенки, почти полностью исчезает воспалительная инфильтрация и явления гиперплазии гладкомышечных клеток, восстанавливается мукоцилиарный клиренс, нормальный просвет бронхиол и качественный состав СЛ. С использованием тонкослойной хроматографии исследован липидный спектр конденсата выдыхаемого воздуха у 90 больных. Установлено, что у детей с БА, наблюдается угнетение поверхностной активности СЛ, обусловленное уменьшением содержания фосфатидилхолина (ФХ). Выраженность нарушений в системе СЛ зависит от тяжести и давности заболевания. Нарушения в системе сурфактанта значительно выражены в остром периоде заболевания, и не исчезают в периоде ремиссии, что свидетельствует о необходимости их коррекции, как в условиях стационара, так и на санаторном этапе реабилитации. Снижение поверхностной активности СЛ играет существенную роль в развитии дыхательной недостаточности данной категории больных, поэтому применение в комплексном лечении БА препаратов экзогенных сурфактантов является патогенетически обоснованным. Введение “Сузакрина” путем ультразвуковых ингаляций детям с БА, в периоде обострения, на фоне базисной терапии, сопровождалось повышением поверхностной активности СЛ за счет перераспределения фракций в пользу ФХ, снижения интенсивности дальнейшего повреждения СЛ и стимуляции синтеза собственного сурфактанта. Максимальное влияние “Сузакрина” на систему СЛ проявлялось на 1-е сутки после введения препарата, потом уровень ФХ незначительно снижался, что предопределяет необходимость более длительного использования препарата, нежели его однократное введение. Введение препарата сопровождалось улучшением показателей функции внешнего дыхания, в основном за счет улучшения скоростных показателей, характеризующих проходимость бронхов на различных уровнях. Это позволило сделать вывод о том, что “Сузакрин”, введенный экзогенно, влияет на всем протяжении бронхиального дерева, оказывая бронхолитический эффект, и потенцируя действие противовоспалительных и бронхорасширяющих препаратов, разнося их по всему бронхиальному дереву вплоть до дистальных и терминальных бронхиол. Результатом эффективного лечения детей, страдающих БА, было иммуномодулирующее действие, оказываемое препаратом сурфактанта. Наиболее значительные изменения произошли с показателями гуморального иммунитета. Так, уровень IgE снизился на 64%, а уровень IL-4 на 63,5%. На этапе санаторно-курортного лечения детей, страдающих БА, в комплекс лечебных мероприятий включали курс биорезонансной вибростимуляции (БРВС) и ультразвуковые ингаляции препарата “Сузакрин”. Метод БРВС улучшает дренажную функцию бронхов, бронхиальную проходимость и представляет собой вариант вибромассажа, но амплитуда, частота и фаза автоколебаний определяются свойствами самого живого организма – морфологическими, биохимическими и биоритмологическими. К концу санаторно-курортного лечения детей, страдающих БА, произошло восстановление фосфолипидного спектра СЛ, показатели функции внешнего дыхания приблизились к группе здоровых детей, состояние иммунной системы нормализовалось. Введение препарата не было связано с какими-либо побочными реакциями и осложнениями. Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, сурфактант легких, эксперимент, лечение. SUMMARY Askari T. A. Clinico-experimental substantiation of preparation natural exogenous surfactant efficiency in a complex treatment of children, suffering from bronchial asthma. – Manuscript. The thesis for the Candidate degree of medicine in specialty 14.01.10 – pediatrics. – Crimean state medical university named after S.I. Georgievsky Ministry of Public Health Protection of the Ukraine. – Simferopol, 2004. The dissertation is devoted to correction of disturbances in lung surfactant system (LS) in experiment and in children with bronchial asthma (BA). It is experimentally established, that only complex application of basic and surfactant therapies results in normalization of the structure of components of bronchial walls, disappearance of inflammatory infiltration and the muscular cell hiperplasiya phenomena restoration of mucociliar clearens, and also restoration of a normal gleam of bronchs and allows to restore qualitative LS structure. It was established, that “Suzacrin” preparation in ultrasonic inhalations, in complex treatment of children, with BА, restores phospholipids LS structure, improves parameters of external breathing function and has immunomodulation action. Result of replaceable surfactant therapy (RSТ) realization is the opportunity to avoid development and progress of disease complications to speed up recovery of patients, to decrease medicamentous loading. Key words: bronchial asthma, children, surfactant of lung, experiment, treatment ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ БА – бронхіальна астма БРВС – біорезонансна вібростимуляція ЖЄЛ – життєва ємність легень ЖК – жирні кислоти ЖФЄЛ – життєва форсована ємність легень ЗСТ – замісна сурфактантна терапія КВП – конденсат видихуваного повітря МОШ – максимальна об'ємна швидкість НЛ –нейтральні ліпіди ОФВ – об'єм форсованого видиху ПШВ – пікова швидкість видиху СЛ – сурфактант легень СКЛ – санаторно-курортне лікування ТШХ – тонкошарова хроматографія ФЗД – функція зовнішнього дихання ФЕА – фосфатидилетаноламін ФХ – фосфатидилхолін Х – холестерин CD3+ - Т-лімфоцити CD4+ - Т-хелпери CD8+ - Т-супресори CD20+ - В-лімфоцити Ig – імуноглобуліни IL - інтерлейкін PAGE 3 PAGE 2 PAGE 22

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *