Клініка, лікування та профілактика карієсу зубів у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет (автореферат)

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

КОЛЕСНІЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 616.314 – 002 – 053.2 – 02:616.379 – 008.64 – 056.714] – 08 – 084

Клініка, лікування та профілактика карієсу зубів у дітей, народжених
матерями, хворими на цукровий діабет

14.01.22 — Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна —
завідувач кафедри стоматології дитячого віку Львівського національного
медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович — завідувач
кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького
МОЗ України;

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович — професор
кафедри стоматології дитячого віку Дніпропетровської державної медичної
академії МОЗ України.

Провідна установа

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра
дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних
захворювань, м.Київ

Захист відбудеться 23 червня 2006 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному
медичному університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79010, м.Львів,
вул.Пекарська 69).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79000, м.Львів,
вул.Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 19 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на певні досягнення сучасної карієсології
і велику увагу дослідників, проблема карієсу зубів надалі залишається
актуальною (Заболотний Т.Д., 1990; Гамзаев Б.М., 2003; Левицкий А.П.,
2002; Леонтьєв В.К., 2003; Репета Е.Г., Лукашевич М.Б., 2003; Окушко
В.Р., 2003; Хидирбегишвили О., 2003), особливо для дітей з групи ризику,
розвиток яких відбувається в умовах відмінних від фізіологічних (Руденко
М.М., Пахомов В.О., 1997; Воронин М.М. и соавт., 2001; Хоменко Л.А. и
соавт., 2001; Єлизарова В.М., Петрович Ю.А., 2002; Окушко В.Р., 2002).
До таких належать діти, народжені матерями, хворими на цукровий діабет,
кількість яких зростає з кожним роком (Грязнова И.М., Второва В.Г.,
1995; Ruhland F. at al., 1998; Щеплягина Л.А., Несторенко О.С., 2000).
Пояснюється це підвищенням захворюваності на діабет – 4-5% щорічно, що
дало підставу епідеміологам висунути гіпотезу про „епідемію” цукрового
діабету у ХХI ст. (Паньків В.І., 1994; Солонець М.І., 1994; Панькив
В.И., 1995; Никберг И.И., 1996; Томашевський Я.І., 1996; Ефимов А.С.,
Скробонская Н.А., 1998; Кудрякова С.В. и соавт., 2001;
Большова-Зубковська О.В., Сиринчук Н.А., 2002; Bertoni A.G. el al.,
2002; Єфімов А.С. і спіавт., 2002; Майданник В.Г., 2002; Posudin Y.I.
et.al., 2002; Алексеев Л.П. и соавт., 2003; Нікберг І.І., 2004).

Не є винятком Україна, де на цукровий діабет хворіє понад 900 тисяч
людей, серед яких більше ніж 5 тисяч дітей (Никберг И.И., 1996). У
регіоні Українських Карпат поширеність захворювання становить 0,9% (4,2
на 100 000 населення), серед яких доля жінок є істотно більшою
(відповідно 59,2 і 40,8%) (Паньків В.І., 1994). За результатами
дослідників (Бриндак О.И. и соавт., 1994; Паньків В.І., 1994; Балаболкин
М.И. и соавт., 2000; Федорова М.В. и соавт., 2001; Арбатская И.Ю., 2002;
Данилків О.О., 2002; Медведь В.І., Данилків О.О., 2002; Медведь В.І.,
Данилків О.О., 2003; Медведь В.І., 2003; Кравченко П.В., 2004;
Трубникова Л.И. и соавт., 2004 ) 0,3% від загальної кількості
вагітностей проходять на тлі цукрового діабету і суттєво відрізняються
від фізіологічних.

Водночас, вагітність обтяжена діабетом — стан підвищеного ризику для
плода. Ускладнення вагітності (токсикози, багатоводдя, інфекційні
хвороби, патологія нирок, анатомічні та функціональні порушення
плаценти) і цукрового діабету (мікроангіопатії, інсулінорезистентність,
порушення обміну) створюють високу ймовірність її переривання,
викликають негативні зміни у фетоплацентарному комплексі, наслідками
того є недостатня трофіка плода, його гіпоксія, порушення антенатального
розвитку та періоду новонародженості (Паньків В.І., 1994; Єфімов А.С.,
Сергієнко О.О., 1998; Федорова М.В. и соавт., 2001; Макацария А.Д. и
соавт.,2002).

Стоматологічний аспект цих порушень очевидний, адже процеси формування і
мінералізації твердих тканин зуба починаються в антенатальний період
розвитку дитини, а його порушення негативно впливають на їх перебіг.
Тому, серед захворювань порожнини рота у дітей цього контингенту
особливу зацікавленість викликає вивчення каріозного ураження твердих
тканин молочних і постійних зубів. Головними чинниками, які можуть
обумовлювати виникнення цієї патології у дітей, окрім згаданих, є
порушення фосфорно-кальцієвого обміну, обміну вітаміну D, дисгармонійний
фізичний розвиток (Строй О.А., 1997).

Лікувально-профілактичні стоматологічні заходи у дітей, народжених
матерями, хворими на цукровий діабет, проводять без врахування
особливостей, в яких відбуваються процеси формування і мінералізації
твердих тканин, що значно зменшує їх ефективність. У зв’язку з цим,
вивчення стану твердих тканин молочних та постійних зубів, виявлення
причинно-наслідкових зв’язків виникнення та розвитку каріозного ураження
і розпрацювання комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей,
народжених матерями хворими, на цукровий діабет, можна розглядати як
важливу науково-практичну проблему, яка визначає актуальність
дослідження.

Наведені положення стали основою для вибору теми нашого дослідження,
його мети та завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри стоматології дитячого
віку Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького „Оцінка ризику виникнення карієсу зубів та захворювань
пародонту у дітей з патологією внутрішніх органів, що проживають в
екологічно несприятливих районах” (Державна реєстрація № 0196UО13962).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи — вивчити особливості ураження
зубів карієсом у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет
і, з урахуванням отриманих результатів, розпрацювати ефективний комплекс
лікувально-профілактичних заходів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

Визначити особливості ураженості молочних та постійних зубів карієсом у
дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет.

Дослідити карієсогенні чинники ротової рідини у дітей від матерів,
хворих на цукровий діабет.

Вивчити мінеральну структуру та структурно-функціональну резистентність
емалі зубів у дітей, з обтяженим цукровим діабетом матері антенатальним
періодом розвитку.

Оцінити стан гігієни порожнини рота таких дітей.

Розпрацювати комплекс заходів лікування та профілактики карієсу зубів і
оцінити ефективність його застосування у дітей, народжених матерями,
хворими на цукровий діабет.

Об’єкт дослідження – діти, народжені матерями, хворими на цукровий
діабет.

Предмет дослідження – вплив карієсогенних чинників та комплексу
лікувально-профілактичних заходів на первинну і вторинну мінералізацію
емалі зубів, ураженість зубів каріозним процесом, мінералізувальні
властивості ротової рідини та структурно-функціональну резистентність
емалі зубів у дітей цього контингенту.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано
клінічні та лабораторні методи дослідження.

При клінічному обстеженні дітей для характеристики ураження зубів
карієсом вивчали показники розповсюдженості (%) та інтенсивності карієсу
зубів (кп, КПВ) і поверхонь (кпп, КПВп), активність карієсу, клінічний
перебіг карієсу, частоту ускладнених форм, глибину і локалізацію
каріозних порожнин, частоту ураження карієсом окремих груп зубів,
редукцію карієсу зубів; рівень гігієнічних знань та стан гігієни
порожнини рота; структурно-функціональну резистентність емалі зубів. У
ротовій рідині вивчали рН і морфологічні властивості з допомогою
мікрокристалізації (МК) та мінералізувального потенціалу (МП). Із
допомогою методу рентгеноструктурного аналізу на автоматичному
дифрактометрі HZG-4a досліджували особливості мінеральної структури
емалі молочних зубів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
вивчення ураженості молочних і постійних зубів карієсом, особливостей
його клінічного перебігу у дітей, народжених матерями, хворими на
цукровий діабет. Доведено вплив обтяженої цукровим діабетом вагітності
на первинну, вторинну мінералізацію твердих тканин зубів у дітей,
кислотостійкість емалі, ураженість зубів карієсом і його клінічний
перебіг. Розпрацьовано та апробовано ефективний метод лікування гострого
початкового карієсу у дітей, народжених матерями хворими на цукровий
діабет та комплекс лікувально-профілактичних заходів, здатних зменшити
негативний вплив загальних та місцевих карієсогенних чинників на тверді
тканини зуба, знизити приріст карієсу.

Практичне значення одержаних результатів. Підтверджено вплив
антенатального періоду розвитку дитини на ураженість зубів карієсом та
клінічний його перебіг у дітей, народжених матерями, хворими на
цукровий діабет. Створено базу даних про стоматологічну захворюваність
цих дітей, яку можна використати для подальшого динамічного
спостереження за закономірностями змін та оцінки впливу запропонованого
лікувально-профілактичного комплексу на тверді тканини зуба. Для оцінки
ефективності карієспрофілактичних заходів та прогнозування карієсу зубів
рекомендується використання досліджень ротової рідини (МК, МП),
ТЕР-тесту. Розпрацьований і впроваджений лікувально-профілактичний
комплекс покращує первинну та вторинну мінералізацію зубів
(“Біокальцевіт”); підвищує карієсрезистентність твердих тканин зуба
(фтористий лак “Bifluorid 12”, дитяча фторвмісна зубна паста “Stage”
(ORAL-B)); забезпечує умови для дозрівання фісур зубів (герметик
“Fissurit-FX”).

Запропонований та апробований метод лікування гострого початкового
карієсу дозволяє повністю відновити структуру емалі майже у половини
(47,85%) випадків (патент №7956 (UA) Ф61С13/00, рац. пропозиція №1779).

Основні наукові та практичні положення дисертаційної роботи залучені у
навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри
стоматології дитячого віку Донецького державного медичного університету
імені М.Горького, кафедра стоматології дитячого віку Вінницького
національного медичного університету імені М.І.Пирогова, кафедри дитячої
терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань
Української медичної стоматологічної академії м.Полтава. Метод лікування
гострого початкового карієсу зубів впроваджено у практичну діяльність
відділення стоматології дитячого віку, стоматологічної поліклініки ЛНМУ
імені Данила Галицького та Самбірської стоматологічної поліклініки, на
що є відповідні акти впровадження.

Особистий внесок здобувача: Автор самостійно здійснив
патентно-інформаційний пошук, опрацював вітчизняну та зарубіжну наукову
літературу, визначив мету, завдання та методи дослідження. Особисто
здійснив клінічне обстеження дітей. Лабораторні дослідження порошку
емалі молочних зубів проводив під керівництвом провідного наукового
співробітника лабораторії рентгеноструктурного аналізу кафедри
неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана
Франка к.х.н. Аксельруда Л.Г. (завідувач кафедри неорганічної хімії,
д.х.н., проф. Сколоздра Р. В.). Особисто автор опрацював та апробував
лікувально-профілактичний комплекс та методику лікування гострого
початкового карієсу. При опрацюванні методу лікування початкового
карієсу у співавторстві (Смоляр Н.І., Масний З.П., Масна О.З., Свищ
М.П.) проведено розпрацювання пристрою для фіксації лікарського засобу
на зубі.

Автор самостійно здійснив аналіз проведених досліджень, статистичне
обчислення і написання дисертаційної роботи. Обговорення отриманих
результатів, формулювання висновків, підготування наукових праць до
друку здійснював за постійною консультаційною участю наукового
керівника.

У друкованих матеріалах разом із співавторами участь здобувача є
визначальною, матеріали та висновки належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
представлені і обговорені на: науково-практичній конференції „Нові
методики та технології в стоматології” (Львів, 1997); першій
українсько-американській конференції „Стоматологія та екстренна
медицина” (Львів, 1998); I (VIII) з’їзді Асоціації стоматологів України
(Київ, 1999); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні
питання дитячої стоматології та ортодонтіїЁ (Одеса, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із яких
3 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент на винахід, 4
– у збірниках наукових праць, 2 – у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, восьми
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатку – карти
обстеження дитини у стоматолога та копій актів впровадження. Повний
обсяг дисертації становить 188 сторінок комп’ютерного тексту. Робота
ілюстрована 35 рисунками та 34 таблицями. Список літератури містить 257
джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених мети і завдань
впродовж 1998-2004 років проведено обстеження 208 дітей віком 3, 6, 9 та
12 років, народжених матерями, хворими на цукровий діабет, які становили
основну групу. Для порівняння було обстежено 294 їх одноліток,
народжених здоровими матерями, які утворили контрольну групу.

Із метою оцінки ураженості зубів карієсом у 208 дітей основної та 294
дітей контрольної групи визначали основні показники карієсу
розповсюдженість (у %), інтенсивність (кп, КПВ зубів і поверхонь), які
проаналізовано окремо для молочних та постійних зубів. Активність
карієсу вивчали за методом Виноградової Т.Ф. у модифікації Смоляр Н.І. і
співавт. (1981). Проаналізовано клінічний перебіг каріозного процесу
зубів, частоту ускладнених форм, ураженість карієсом окремих груп
молочних і постійних зубів, локалізацію та глибину каріозних порожнин.

Ефективність лікувально-профілактичних заходів обчислювали за показником
приросту та редукцією карієсу.

Для оцінки кислотостійкості емалі визначали структурно-функціональну
резистентність емалі зубів (методом Окушко В.Р. у модифікації Косарєвої
Л.І., 1984) у 208 дітей, народжених матерями, хворими на цукровий
діабет. Дослідження здійснили перед проведенням профілактичних заходів
та після. Контрольну групу утворили 294 дітей.

Фізичні та морфологічні властивості ротової рідини вивчали з допомогою
визначення рН ротової рідини з допомогою стрічки універсального
індикаторного паперу стандартної шкали, виробництва Лахема (Чехія) та
мінералізувальної здатності, яку оцінювали за показниками
мікрокристалізації (МК) (Леус П.А., 1987; Дычко Е.Н., Шпилевская Е.В.,
1988; Дубровина Л.А., 1989) та мінералізувального потенціалу (МП)
(Сайфулина Х.М. и соавт., 1992). Дослідження водневого показника
проведено у 502 дітей. Мінералізувальні властивості ротової рідини
вивчено у 125 дітей віком 3, 6, 9 та 12 років, народжених матерями,
хворими на цукровий діабет перед і після профілактичних заходів та у 125
їх одноліток, народжених здоровими матерями.

Особливості мінеральної структури молочних зубів у дітей, народжених
хворими на цукровий діабет матерями, досліджували з допомогою
рентгеноструктурного аналізу порошку емалі 55 бокових різців, видалених
з приводу механічної травми та фізіологічної резорбції кореня, на
дифрактометрі HZG-4A.

Гігієнічний стан ротової порожнини оцінювали за методом Ю.А.Федорова –
В.В.Володкіної (1971). Гігієнічний індекс визначено у 156 дітей віком 3,
9 та 12 років в основній групі та 220 їх одноліток з контрольної групи.

Для оцінки ефективності карієспрофілактичних заходів на спостереженні
знаходилося 104 дитини, народжені матерями, хворими на цукровий діабет,
які отримували лікувально-профілактичний комплекс і утворили основну
групу. У групу контролю ввійшло 104 дитини, народжені матерями, хворими
на цукровий діабет, яким проводили професійну гігієну, корекцію
індивідуальної гігієни порожнини рота та санацію ротової порожнини.

Ефективність лікувально-профілактичного комплексу оцінювали за індексами
“кп”, “КПВ”, приросту карієсу, редукції карієсу; ТЕР-тестом та
показниками “МК”та “МП” ротової рідини, які характеризують
мінералізувальні її властивості.

Для оцінки ефективності лікування гострого початкового карієсу, з
використанням запропонованого нашого пристрою (ковпачок з резервуаром)
та засобів (суміш порошку гліцерофосфату кальцію та вазеліну, фтористий
лак “Bifluorid 12”) взяли на спостереження 23 дитини віком 9 та 12
років. Контрольну групу утворили 23 їх одноліток, лікування початкового
карієсу у яких проводилося з використанням 10% розчину кальцію глюконату
методом електрофорезу з наступним покриттям фтористим лаком “Bifluorid
12”.

Істотність отриманих результатів оцінювали, ґрунтуючись на обчисленнях
критерію Стьюдента.

Результати досліджень. Результати дослідження ураженості зубів карієсом
показали, що величини основних показників вищі у дітей, народжених
матерями, хворими на цукровий діабет. Отож, розповсюдженість карієсу
молочних зубів у дітей основної групи становить 75,96±2,96% при
інтенсивності кп=4,32±0,40 зуба (в контрольній групі — 53,06±2,91%
(р<0,001) при інтенсивності майже вдвічі нижчій кп=2,64±0,20 зуба (р<0,01)). Частота карієсу постійних зубів у дітей, народжених хворими на цукровий діабет матерями становить 73,72±3,52% при інтенсивності 3,44±0,41 зуба (в контрольній групі відповідні значення суттєво нижчі – 54,81±3,45% (р<0,001) і 2,19±0,23 зуба (р<0,01)). Ми проаналізували активність карієсу зубів. Згідно з отриманими результатами, у дітей цієї групи переважають множинні ураження молочних і постійних зубів карієсом у порівнянні з контрольною групою: ІІІ ступінь активності карієсу виявлено у 12,76±2,31% дітей основної групи в молочних зубах і у 8,84±1,84% в постійних, відповідні значення – 1,66±0,74 (р<0,02) та 4,00±1,36% (р<0,05) в групі контролю значно нижчі. Особливостями каріозного процесу у дітей, народжених матерями хворими на цукровий діабет є переважно гострий перебіг, висока частота ускладнених форм молочних (пульпіти – у 19,23±2,73%, періодонтити у 20,67±2,81%) та постійних зубів (пульпіти у 11,06±2,17%, періодонтити у 7,69±1,85%). Серед груп зубів найчастіше карієс уражав молочні та постійні моляри (у 74,07±3,04% та 71,40±3,62% відповідно). За глибиною ураження твердих тканин в молочних зубах переважають початковий (18,59±2,70%) і глибокий (42,57±3,43%) карієс, в постійних зубах початковий (22,74±3,36%) і поверхневий карієс (65,41±3,81%) та глибокий карієс (17,40±3,04%). За локалізацією патологічний процес найчастіше протікав на апроксимальних поверхнях молочних зубів (69,59±3,19%) та жувальних поверхнях постійних зубів (63,42±3,86%). Для оцінки карієсогенних факторів ротової рідини у дітей, народжених матерями хворими на цукровий діабет, вивчали фізичні та морфологічні властивості. Встановлено, що у дітей основної групи рН становить 6,45±0,12, що відповідає слабо кислому середовищу, на противагу в контрольній групі середні значення рН становили 6,68±0,14% (р>0,05).

Окрім цього, досліджуючи морфологічні властивості ротової рідини,
проведено оцінку особливостей її мікрокристалізації (МК) та
мінералізувального потенціалу (МП). Результати досліджень показали, що у
дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет, кристали І типу
виявлено вдвічі рідше – 12,00±2,91%, ніж у дітей контрольної групи –
28,00±4,02% (р>0,05). Кристали ІІ типу визначено відповідно у
46,40±4,46% та 42,40±4,42% (р>0,05). Проте кристали ІІІ типу в основній
групі трапляються значно частіше — 41,60±4,41%, ніж у дітей контрольної
групи — 29,60±4,08%.

Середні показники МП у основній групі дітей становлять 1,87±0,10 бала,
що відповідає “низькому” мінералізувальному потенціалу ротової рідини і
є суттєво нижчими, ніж у контрольній групі – 2,73±0,11 бала (р<0,001). Дослідження мінеральної структури свідчать, що в емалі молочних зубів у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет, віком 2-3 роки, величини параметрів “а”, “с”, “V” (об’єм), “К” (коефіцієнт співвідношення гідроксилапатиту до фторапатиту) вищі, а параметр “с” (густина) значно нижчий ніж в контрольній групі (табл.1), що свідчить про недосконалу первинну мінералізацію емалі. Таблиця 1 Параметри елементарної комірки та кристалографічні параметри емалі молочних зубів у обстежених дітей Вік (у роках) Параметри (М±m) a (Aє) C (Aє) V (Aєі) с (г/смі) К Основна група 2-3 9,4467 ±0,0006 6,8795 ±0,0005 531,740±0,0713 3,2039±0,0022 5,7667±0,1167 8 9,4480 ±0,0006 6,8805 ±0,0005 531,8467±0,0713 3,1996±0,0022 6,0000±0,1167 середнє 9,4474 ±0,0006 6,8800 ±0,0005 531,7753±0,0713 3,2018±0,0022 5,8833±0,1167 Контрольна група 2-3 9,4420±0,001 6,873±0,0015 530,6305±0,2281 3,2265±0,005 5,0740±0,068 8 9,4400±0,001 6,8700±0,0015 530,1742±0,2281 3,2364±0,005 5,2100±0,068 середнє 9,4410±0,001 6,8715±0,0015 530,4024±0,228 3,2314±0,005 5,1420±0,068 p1 <0,001 <0,001 <0,01 <0,02 <0,05 p2 <0,001 <0,001 <0,05 <0,05 <0,05 p3 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 Примітка: p1 – показник істотності розбіжності між значеннями параметрів у дітей основної та контрольної групи у віці 2-3 років p2 - показник істотності розбіжності між значеннями параметрів у дітей основної та контрольної групи у віці 8 років p3 - показник істотності розбіжності між середніми значеннями параметрів у дітей основної та контрольної групи $ 0 L p ° O TH //esssseeeeeIeeeAeeeeeee a$ ^„xa$ $ & ( * , . 0 J x z J L TH a ,!(' ,°0?5D6x9l;u;oeoaoooooooooOIIIIIIIII ?? "YI¦Oe©O©i©r?¶?ooooooooooocccccccUUIA `„?a$ e?e??°"±?±F?JBB6B ???????????????ції зубів і підтверджується збільшенням значень параметрів “а”, “с”, “V” і “К” та низькими значеннями параметра “с” у 8-річних дітей основної групи. Ступінь порушень залежить від важкості перебігу цукрового діабету у матері (табл.2). Таблиця 2 Параметри елементарної комірки та кристалографічні параметри емалі молочних зубів у дітей основної групи у залежності від форми цукрового діабету у матері Форма цукрового діабету у матері Параметри (М±m) a (Aє) C (Aє) V (Aєі) с (г/смі) К Легка 9,443±0,0005 6,8730±0,001 530,7429±0,021 3,2178±0,003 5,25±0,1 Середньої важкості 9,4473±0,0008 6,8815±0,0005 531,8778±0,123 3,1995±0,0015 5,75±0,1 Важка 9,4519±0,0007 6,8855±0,001 532,7053±0,112 3,1880±0,002 6,65±0,15 p1 <0,01 <0,02 <0,02 <0,05 <0,05 p2 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 p3 <0,01 <0,01 <0,01 <0,02 <0,02 Примітка: р1 – показник істотності розбіжності між середніми значеннями параметрів у дітей, народжених матерями з легкою формою цукрового діабету і діабетом середньої важкості p2 - показник істотності розбіжності між середніми значеннями параметрів у дітей, народжених матерями з середньою формою цукрового діабету і важкою формою діабету p3 – показник істотності розбіжності між середніми значеннями параметрів у дітей, народжених матерями з легкою формою цукрового діабету і діабетом важкої форми. Кислотостійкість емалі молочних та постійних зубів у дітей цього контингенту є низькою у порівнянні з дітьми групи контролю, що підтверджується значеннями ТЕР-тесту. У дітей основної групи, в середньому, ТЕР-тест становив 2,09±0,09 бала, а у дітей контрольної групи 1,69±0,14 бала (р<0,01). За результатами проведеного нашого опитування, рівень санітарно-гігієнічних знань у дітей основної та контрольної групи є недостатнім. Про необхідність гігієни ротової порожнини знають, в середньому, 59,46±3,09% дітей основної та 51,6±2,4% контрольної групи (р<0,05). Натомість гігієнічний стан порожнини рота у дітей, народжених хворими на цукровий діабет матерями, кращий (ГІсер.=2,48±0,31 бала) у порівнянні з дітьми групи контролю (ГІсер.=2,91±0,44 бала) (р>0,05), що
можна пояснити обмеженим вживанням солодощів дітьми цього контингенту.

Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей, народжених
матерями хворими на цукровий діабет, у порожнині рота є низка чинників,
які негативно впливають на процеси мінералізації твердих тканин зубів,
сприяють формуванню неповноцінної структури емалі, що і обумовило
необхідність диференційованого підходу при лікуванні та профілактиці
карієсу у цих дітей.

На підставі цього ми розпрацювали та апробували комплекс
лікувально-профілактичних заходів для цих дітей. Він поєднує заходи,
спрямовані на покращання первинної та вторинної мінералізації зубів,
підвищення резистентності твердих тканин до карієсогенних чинників,
покращання гігієнічного стану порожнини рота, забезпечення умов для
дозрівання фісур зубів.

Схема лікувально-профілактичних заходів містить: санацію порожнини рота;
навчання навичок раціональної гігієни, рекомендації відносно дієти, що
містить білки, молочні продукти, овочі і фрукти, зелений чай. Для
ендогенної профілактики і загального лікування карієсу застосували
препарат “Біокальцевіт” (Україна) в пакетах по 2г, по 1 пакету 1 раз на
добу після вечері, протягом 30 днів.

Екзогенна профілактика карієсу полягала у: покритті зубів фтористим
лаком “Bifluorid 12” (Voco); використанні зубної пасти з фторидами
(“Stage” (Oral-B)); професійній гігієні порожнини рота з використанням
фторвмістних полірувальних паст; герметизації фісур зубів (герметиком
“Fissurit- FX” (Voco)).

Всі лікувально-профілактичні заходи ми проводили з урахуванням
активності карієсу зубів – при першому ступені один раз на рік, двічі
при другому та тричі на рік при активності карієсу третього ступеня.

Протягом 2 років на спостереженні знаходилося 104 дитини, народжені
матерями хворими на цукровий діабет віком 3, 6, 9 та 12 років, яким
проводили лікувально-профілактичні заходи і які утворили основну групу,
та 104 їх одноліток, народжених матерями, хворими на цукровий діабет,
яким проводили санацію ротової порожнини, професійну гігієну та давали
рекомендації із гігієни порожнини рота.

Встановлено, що в основній групі показник “кп” зростає із 4,30±0,29 зуба
до 5,17±0,32 зуба (р<0,05) через 24 місяці, натомість у контрольній групі цей показник, за час дослідження, зростає з 4,35±0,71 зуба до 7,21±1,20 зуба (р<0,05). Приріст інтенсивності карієсу молочних зубів у дітей, які приймали лікувально-профілактичний комплекс за 24 місяці становив 0,87±0,22 зуба проти 2,86±0,51 зуба (р<0,001) в контрольній групі. Редукція карієсу молочних зубів у дітей основної групи дорівнювала 28,29%. До проведення профілактичних заходів індекс КПВ основної та контрольної груп становив 3,32±0,32 зуба та 3,56±0,80 зуба, а через 24 місяці 4,58±0,54 зуба (р<0,05) та 6,61±1,19 зуба (р<0,05) відповідно. Приріст інтенсивності карієсу постійних зубів за 24 місяці у дітей, яким проводили лікувально-профілактичні заходи, становив 1,26±0,30 зуба і 3,05±0,50 зуба у дітей контрольної групи (р<0,05). Редукція карієсу постійних зубів у дітей основної групи становила 30,71%. Для оцінки ефективності лікувально-профілактичного комплексу проводили порівняльну оцінку значень ТЕР-тесту, параметрів мікрокристалізації ротової рідини та мінералізувального потенціалу до проведення лікувально-профілактичних заходів за 24 місяці, у дітей основної та контрольної групи. Доведено, що значення ТЕР-тесту у дітей, які приймали лікувально-профілактичний комплекс, за період спостереження, знизилися з 2,52±0,38 бала до 1,62±0,13 бала (р<0,05). В контрольній групі дітей відповідні значення ТЕР-тесту виносили 2,12±0,16 бала і 1,68±0,12 бала (р<0,05). Після використання лікувально-профілактичного комплексу у дітей значно збільшується питома вага кристалів І типу МК з 14,40±3,14% до 23,20±3,78% (р>0,05) та ІІ типу з 48,80±4,47% до 66,40±4,22% (р<0,01). Натомість достовірно знизилася питома вага кристалів ІІІ типу МК з 36,80±4,30% до 10,40±2,73% (р<0,001). У контрольній групі, на відміну від основної, за період спостереження відбувається незначне збільшення в ротовій рідині кристалів І типу МК з 8,80±2,53% до 12,00±2,91% (р>0,05) та кристалів ІІ типу з 46,40±4,46% до
52,00±4,47% (р>0,05). Кількість дітей з кристалами ІІІ типу дещо
зменшується з 44,80±4,45% до 36,00±4,29% (р>0,05).

За період спостереження (2 роки), мінералізувальний потенціал ротової
рідини у дітей основної групи значно підвищується з “низького”
(1,56±0,11 бала) до “задовільного” (2,82±0,04 бала).

На відміну, у дітей контрольної групи МП як перед (1,59±0,13 бала) так і
після профілактичних заходів залишається “низьким” (2,02±0,17 бала).

Таким чином, позитивний вплив запропонованого та апробованого
лікувально-профілактичного комплексу, на нашу думку, полягає у здатності
кальцію, який входить до складу “Біокальцевіту”, акумулюватися в твердих
тканинах зубів, що покращує їх мінералізацію. Фтористий лак “Bifluorid
12” і зубна паста “Stage”, яка містить фториди, підвищують
резистентність твердих тканин, а своєчасна герметизація фісур сприяє
оптимальній вторинній мінералізації, підвищує опірність до дії
карієсогенних чинників.

Ефективність лікування гострого початкового карієсу у дітей цього
контингенту значно підвищує пристрій, який ми запропонували –
стоматологічний ковпачок з резервуаром (Патент №94076223 від
16.04.2001року) та засоби: суміш гліцерофосфату кальцію та вазеліну
(рац.пропозиція №1779) і “Bifluorid 12”. Використання пристрою дозволяє
герметично ізолювати лікувальний засіб від ротової рідини, забезпечує
прицільну дію препарату та необхідну його експозицію.

Ефективність методу лікування оцінювали за 6 та 12 місяців. Встановлено,
що за рік після лікування гострого початкового карієсу серед дітей,
народжених матерями, хворими на цукровий діабет, повне відновлення емалі
відбувається у 47,85%, натомість у групі контролю лише у 26,10%
випадків, що разом із скороченням терміну лікування і усуненням
необхідності багаторазового відвідування стоматолога доводить перевагу
запропонованого методу перед традиційними.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове
вирішення науково-практичного завдання, що полягає у вивченні
стоматологічного статусу дітей, антенатальний період розвитку яких
обтяжений цукровим діабетом матері та розпрацюванні комплексу
лікувально-профілактичних заходів та методу лікування гострого
початкового карієсу (ВДЕ), яке вирішено шляхом вивчення ураженості зубів
карієсом, властивостей ротової рідини, особливостей мінеральної
структури та структурно-функціональних характеристик емалі зубів.

У дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет (основна
група), виявлено значно вищі показники карієсу молочних і постійних
зубів у порівняні з дітьми, які народжені здоровими матерями (контрольна
група). Розповсюдженість карієсу молочних зубів у дітей основної групи
становить 75,96±2,96% при інтенсивності 4,32±0,40 зуба, в контрольній
групі — 53,06±2,91% при інтенсивності 2,64±0,20 зуба. Частота карієсу
постійних зубів у дітей, народжених, хворими на цукровий діабет матерями
становить 73,72±3,52% при інтенсивності 3,44±0,41 зуба, в контрольній
групі дітей відповідні значення нижчі – 54,81±3,45% і 2,19±0,23 зуба.
Карієс зубів у дітей основної групи супроводжується гострим перебігом,
високою частотою гострого початкового карієсу, глибокого карієсу,
ускладнених форм.

Методом рентгеноструктурного аналізу доведено, що в емалі молочних зубів
дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет, величини
параметрів “а”, “с” “V”, “К” вищі, а параметр “с” значно нижчий, ніж в
контрольній групі, що свідчить про недосконалу первинну мінералізацію
зубів. Із віком, у дітей основної групи, в емалі відбувається значне
зниження активності процесу мінералізації, що свідчить про порушення
вторинної мінералізації зубів і підтверджується збільшенням значень
параметрів “а”, “с” “V”, “К” та низькою величиною параметра “с”.

Для дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет, характерними
є ІІ (46,40±4,46%) та ІІІ тип (41,60±4,41%) мікрокристалізації ротової
рідини, мінералізувальний потенціал є “низьким” (1,87±0,10 бала) у
порівняні зі “задовільним” в контрольній групі дітей (2,73±0,11 бала),
що свідчить про низькі мінералізувальні властивості ротової рідини у
дітей основної групи.

У дітей, від хворих на цукровий діабет матерів, спостерігають зниження
рівня структурно-функціональної резистентності емалі молочних та
постійних зубів у порівнянні з дітьми від фізіологічної вагітності.
Отож, в основній групі дітей ТЕР становить, в середньому, 2,09±0,09
бала, а в контрольній групі 1,69±0,14 бала відповідно.

Рівень санітарно-гігієнічних знань дітей основної групи є недостатнім.
Із кількості опитаних про необхідність гігієни порожнини рота знають
лише 59,46±3,09%. Натомість гігієнічний стан порожнини рота у дітей,
народжених хворими на цукровий діабет матерями, кращий (ГIсер.=2,48±0,31
бала) у порівнянні з дітьми контрольної групи (ГIсер.=2,91±0,44 бала),
що можна пояснити обмеженим вживанням солодощів.

Розпрацьований і впроваджений лікувально-профілактичний комплекс
передбачає використання засобів, спрямованих на покращання первинної та
вторинної мінералізації зубів (“Біокальцевіт”); гігієнічного стану
порожнини рота (дитяча фторвмісна зубна паста “Stage” (Oral-B);
підвищення карієсрезистентності твердих тканин зуба (фтористий лак
“Bifluorid-12”, зубна паста “Stage” ); забезпечення умов для
оптимального дозрівання фісур зубів (герметик “Fissurit — FX”).

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс має виражену
карієспрофілактичну дію. Свідченням ефективності його застосування є
редукція приросту карієсу молочних зубів 0,87±0,22 зуба у дітей основної
групи проти 2,86±0,51 зуба у контрольній групі, постійних зубів
1,26±0,30 зуба у порівнянні з контрольною групою – 3,05±0,50 зуба.
Покращання мінералізувальних властивостей ротової рідини — збільшується
частка кристалів І та ІІ типу та зменшується — ІІІ типу,
мінералізувальний потенціал ротової рідини 2,82±0,04 бала в основній
групі до 2,02±0,17 бала — в контрольній. Підвищення
структурно-функціональної резистентності емалі молочних та постійних
зубів у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет – середні
значення ТЕР-тесту молочних зубів в основній групі 1,40±0,14 бала проти
1,60±0,20 бала в контрольній. Аналогічно ТЕР-тест постійних зубів
становив в основній групі 1,62±0,13 бала і 1,68±0,12 бала в контрольній
групі.

Використання запропонованого нашого пристрою і суміші гліцерофосфату
кальцію та вазеліну для лікування гострого початкового карієсу є
ефективним у дітей основної групи: скорочується термін лікування,
відпадає необхідність багаторазового відвідування стоматолога, повне
відновлення емалі відбувається у 47,85% дітей основної групи, в
контрольній групі — лише у 26,10% дітей.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Колесніченко О.В Карієс молочних зубів у дітей, народжених матерями,
хворими на цукровий діабет // Український стоматологічний альманах. —
2002. — №2. — С.41-43.

Колесніченко О.В. Особливості мікрокристалізації змішаної слини у дітей,
народжених матерями, хворими на цукровий діабет // Вісник стоматології.
— 2002. — №4. — С.69-73.

Смоляр Н.І., Колесніченко О.В. Рентгеноструктурний аналіз емалі молочних
зубів у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет // Вісник
стоматології. — 2002. — №1. — С.68-71.

Патент №7956 (UA) Ф61С13/00. Пристрій для фіксації лікарського засобу на
зубі / Смоляр Н.І., Масний З.П., Колесніченко О.В., Свищ М.П., Масна
О.З. – №94076223; заявлено 13.07.1994; опубл. 16.04.2001. бюл.№3.

Колесніченко О.В. Локалізація і глибина ураження карієсом тимчасових
зубів у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет //
Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия. — Київ, 1998. —
С.52

Колесніченко О.В. Мікрокристалізація слини у дітей, народжених матерями,
хворими на цукровий діабет // Матеріали І (VIIІ) з’їзду Асоціації
стоматологів України. — Київ, 1999. — С.74.

Колесніченко О.В. рН ротової рідини у дітей, народжених матерями,
хворими на цукрицю // Матеріали науково-практичної конференції
“Актуальні проблеми стоматології”. — Львів, 2000. – С.24.

Колесніченко О.В. Структурно-функціональна резистентність емалі
тимчасових та постійних зубів у дітей, з обтяженим цукровим діабетом
матері антенатальним періодом // Стоматологічні новини. — Львів, 2001. —
С.46-48.

Колесніченко О.В. Гігієнічний стан порожнини рота у дітей, народжених
матерями, хворими на цукровий діабет // Стоматологічні новини. – Львів,
2001. – С.49-51.

Колесніченко О.В Лікування початкового карієсу зубів у дітей, народжених
матерями, хворими на цукровий діабет // Стоматологічні новини. — Львів,
2003. — С.25-26.

Анотація

Колесніченко О.В. Клініка, лікування та профілактика карієсу зубів у
дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22 — стоматологія. — Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2006.

Дисертація присвячена вивченню ураженості зубів карієсом та ефективності
комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, народжених
матерями, хворими на цукровий діабет. Виявлено, що у дітей цього
контингенту розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів значно вища,
а показники ротової рідини, що характеризують її фізичні, морфологічні
властивості, структурно-функціональна резистентність емалі є нижчими від
аналогічних у контрольній групі. Доведено, що первинна та вторинна
мінералізація зубів у таких дітей відбувається з порушеннями.

Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей,
народжених матерями, хворими на цукровий діабет забезпечує: редукцію
карієсу молочних зубів – 28,29%, постійних зубів – у 30,71%; зниження
приросту карієсу молочних та постійних зубів; покращання
структурно-функціональної резистентності емалі; нормалізацію фізичних,
морфологічних параметрів ротової рідини. Використання для лікування
гострого початкового карієсу запропонованого пристрою та засобу, значно
підвищують його ефективність у дітей основної групи.

Ключові слова: діти, матері, карієс, цукровий діабет, ротова рідина,
лікування карієсу, профілактика карієсу.

Аннотация

Колесниченко А.В. Клиника, лечение и профилактика кариеса зубов у детей,
рожденных матерями, больными сахарным диабетом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22 – стоматология. – Львовский национальный
медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2006.

Диссертация посвящена изучению кариеса зубов у детей, рожденных матерями
больными сахарным диабетом, эффективности комплекса
лечебно-профилактических мероприятий и метода лечения кариеса в стадии
белого пятна с использованием предложенного устройства (колпачок с
резервуаром) и средства (глицерофосфат кальция и вазелин).

Изучение состояния твердых тканей зубов у детей, рожденных матерями
больными сахарным диабетом, показало высокую распространенность и
интенсивность кариеса как молочных – 75,96±5,79% при кп=4,32±0,4 зуба ,
так и постоянных зубов – 73,71±5,54 при КПУ=3,44±0,41 зуба. Эти
показатели значительно отличаются от аналогичных в контрольной группе.
Среди детей, рожденных матерями больными сахарным диабетом, значительно
чаще диагностируется множественный кариес (III степень активности)
молочных (12,76±5,79%) и постоянных (8,84±1,84%) зубов в сравнении с
группой контроля 1,66±0,67% и 4,0±0,41% соответственно.

У детей данного контингента в ротовой жидкости кристаллы I типа
микрокристаллизации встречаются вдвое (12,01±1,33%) реже, чем у детей
группы контроля – 27,97±2,74%, а кристаллы III типа диагностируются в
основной группе значительно чаще – 40,21±3,4% чем в контрольной группе
29,6±4,61%. Средние показатели МП в основной группе составляют 1,87±0,1
балла, что отвечает “низкому” минерализующему потенциалу ротовой
жидкости и значительно уступает величине МП в контрольной группе –
2,72±0,11 балла.

Структурно-функциональная резистентность эмали молочных и постоянных
зубов ниже у детей, рожденных матерями больными сахарным диабетом.
Средние значения ТЕР-теста у детей основной группы составили 2,09±0,09
балла, что существенно выше, чем в группе контроля — 1,67±0,1 балла.

Согласно результатам изучения минеральной структуры эмали молочных зубов
у детей основной группы процессы первичной и вторичной минерализации
зубов – нарушены. Величина параметров “а”, “с” “V” (обьем) и
коэффициент соотношения гидроксилапатита к фторапатиту (“К”) выше, а
параметра “с” (плотность) ниже, чем в группе контроля. Значения
параметров зависят от тяжести сахарного диабета у матери.

Установлен низкий уровень санитарно-гигиенических знаний у детей
основной группы. Из числа опрошенных только 59,43±3,09% знают о
необходимости гигиены полости рта, однако гигиеническое состояние
полости рта в основной группе лучше (индекс гигиены – 2,49±0,16 балла) в
сравнении с группой контроля (ИГ=2,9±0,1 балла), что можно объяснить
ограниченным употреблением сладостей данным контингентом обследованных.
На основании полученных результатов разработан и внедрен в практику
лечебно-профилактический комплекс, который включает: санацию и обучение
навыкам гигиены полости рта; применение средств улучшающих минерализацию
зубов (препарат “Биокальцевит”), повышающих резистентность твердых
тканей зубов к кариесогенным факторам (фтористый лак “Bifluorid-12” и
зубная паста с фторидами “Stage”); герметизацию фисур зубов (герметик
“Fissurit — FX”).

Применение лечебно-профилактического комплекса у детей, рожденных
матерями больными сахарным диабетом, обеспечивает повышение
кислотостойкости эмали зубов, минерализирующего потенциала ротовой
жидкости, что проявляется в увеличении в ней кристаллов I типа и
уменьшении кристаллов ІІІ типа. Под влиянием лечебно-профилактического
комплекса у детей, рожденных матерями больными сахарным диабетом,
прирост интенсивности кариеса молочных зубов составляет 0,87±0,22 зуба,
прирост интенсивности кариеса состояния зубов – 1,26±0,3 зуба. Редукция
кариеса для молочных зубов составляет 28,29%, для постоянных зубов –
30,71%.

Использование для лечения кариеса в стадии белого пятна, разработанного
нами устройства (колпачок с резервуаром) и средства (смесь
глицерофосфата кальция и вазелина) значительно повышает его
эффективность — полное восстановление структуры эмали происходит у
47,85% детей.

Ключевые слова: дети, матери, кариес, сахарный диабет, ротовая жидкость,
лечение кариеса, профилактика кариеса.

SUMMARY

Kolesnichenko O.V. Clinical features, treatment and prevention of dental
caries in pediatric patients from mothers with diabetes. — Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of the Candidate of Medical
Sciences in specialty 14.01.22 — stomatology. – Danylo Halytsky Lviv
National Medical University, Lviv, 2006.

Dissertation is dedicated to the studying of dental caries occurrence
and effectiveness of preventive – therapeutic complex of measures
elaborated for pediatric patients from mothers with diabetes. It
frequency and intensity of dental caries are more lighter, and indices
of saliva displaying its physical, morphological properties, structural
and functional enamel resistance are lower in these patients as
compared to those of control group. It has been revealed that primary
and secondary tooth mineralization in these patients is going with
deviations.

Employment of the elaborated complex of preventive – therapeutic
measures in pediatric patients from mothers with diabetics provides:
carries reduction in 28,29% for temporary tooth and 30,71% for permanent
tooth; decrease in carries progressing: of temporary and permanent
tooth; improving of structural and functional enamel resistance,
normalization of physical, morphological parameters of saliva.
Employment of the proposed device and remedy for initial carries
treatment increased its effectiveness in these children.

Key words: children, mothers, dental carries, diabetes, saliva, carries
treatment, carries prevention.

PAGE 16

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *