Канальцеві дисфункції при діабетичній нефропатії (автореферат)

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУНСЬКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 636.2.053+619:616-053.31

Антенатальна етіологія, патогенетичні ланки токсичної диспепсії
новонароджених телят і їх корекція

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі «Кримський агротехнологічний
університет» Національного аграрного університету

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Кондрахін Іван Петрович,

Південний філіал «Кримський агротехнологічний

університет» Національного аграрного університету,

завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

Влізло Василь Васильович

Інститут біології тварин УААН, директор

доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович

Харківська державна зооветеринарна академія

завідувач кафедри внутрішніх хвороб тварин

Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини УААН, лабораторії біохімії та вивчення хвороб
молодняку, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “_7_”липня 2005р. о 1100 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд.№1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий___4.06._______________2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради_____________________ Стадник П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне ведення тваринництва можливе при одержанні
життєздатного, стійкого до захворювань молодняку і високого його
збереження. Разом з тим, важливою проблемою тваринництва залишаються
шлунково-кишкові хвороби новонародженого молодняку, зокрема диспепсія,
загибель від яких у стійловий період досягає 20% і більше від кількості
народжених (Фукс П.П., 1995; Левченко В.І., 1997; Достоєвський П.П.,
2000; Чумаченко В.Ю, 2001; Кондрахин И.П., 2002).

Єдиної думки щодо етіології захворювання не існує. Вчені-інтерністи
(Немченко М.И., 1984; Анохин Б.М., 1985; Шарабрин И.Г., 1985; Карпуть
И.М., 1993; Slanіna L., 1991 та ін.) диспепсію новонароджених телят
вважають неінфекційною хворобою, основною причиною якої є порушення
правил годівлі тільних сухостійних корів, народження неповноцінного
приплоду. Інші вчені (Урбан В.П., 1970; Зароза В.Г., 1995; Головко А.М.,
1996; Фукс П.П., 1997; Скибицький В.Г., 2002; Сидоров М.А., 2003; Шахов
А.Г., 2003; Головко А., Ушкалов В., 2004) вважають, що причиною
шлунково-кишкових хвороб є різні інфекційні агенти ( віруси, бактерії та
їхні асоціації). Наукові дискусії з цього приводу ведуться донині.

Визначаючи головною причиною токсичної диспепсії неповноцінну годівлю
корів, учені-інтерністи не приділяють належної уваги впливу її на плід
протягом усього періоду тільності, а не тільки в сухостійний період, і
також відповідній структурі раціонів.

Завдяки численним зусиллям учених розроблені різні методи лікування
шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят, які дозволяють досягти
високої збереженості, хоча домогтися 100 %-ної лікувальної ефективності
практично не вдається. Основними методами лікування є дієто- і
етіотропна терапія. У той же час корекції ферментопатії, порушенням
водно-електролітного обміну і зняттю токсикозу належна увага не
приділяється. Тому бажаного лікувального ефекту у багатьох випадках
досягти не вдається.

Актуальність теми визначається значним поширенням неонатальної диспепсії
телят, необхідністю розробки надійних методів профілактики і лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота є фрагментом
загальнофакультетської теми «Наукове забезпечення ветеринарного
благополуччя тваринництва Криму» (номер державної реєстрації
0102U000128) Південного філіалу “Кримський агротехнологічний
університет” НАУ.

Мета роботи – вивчити вплив годівлі тільних корів на фізіологічну
повноцінність приплоду і біологічну якість молозива; розробити ефективні
методи корекції основних патогенетичних ланок токсичної диспепсії телят.

Для досягнення мети потрібно було вирішити наступні завдання:

— вивчити вплив годівлі корів протягом усього періоду тільності на стан
обміну речовин, біологічну цінність молозива і стійкість новонароджених
телят до захворювання на диспепсію;

— вивчити вплив структури раціонів тільних сухостійних корів на стан
обміну речовин, якісні показники молозива та імунний статус
новонароджених телят;

— розробити склад комплексного препарату для корекції основних
патогенетичних ланок токсичної диспепсії телят і провести його клінічну
апробацію;

— експериментально обґрунтувати отримані результати дослідження.

Об’єкт дослідження – токсична диспепсія новонароджених телят.

Предмет дослідження – вивчення впливу годівлі тільних корів на якість
молозива та імунний статус новонароджених телят, розробка ефективного
методу корекції основних патогенетичних ланок і методів профілактики
постнатальної диспепсії.

Методи дослідження – клінічні, зоотехнічні (аналіз раціонів корів),
морфологічний склад крові (еритроцити, лейкоцити), біохімічні
(визначення гемоглобіну, загального білка, білкових фракцій, загального
кальцію і неорганічного фосфору, резервної лужності, каротину,
креатиніну і сечовини, імунних глобулінів, калію і натрію), визначення
величини гематокриту і диспротеїнемії за результатами сулемової проби;
дослідження молозива (загальний білок, імуноглобуліни, титрована
кислотність).

Наукова новизна отриманих результатів. Теоретично обґрунтована й
експериментально доведена можливість надійної профілактики неонатальної
диспепсії телят за рахунок утримання тільних корів на повноцінних
раціонах протягом усього періоду вагітності, а не тільки в сухостійний
період. Встановлений біологічний ланцюг: корм ? стан обміну речовин у
корів-матерів ? якість молозива ? стійкість телят до захворювання на
диспепсію.

Для корекції основних ланок патогенезу токсичної диспепсії
новонароджених телят розроблений і клінічно випробуваний комплексний
електролітно-антитоксичний препарат «КЕТ», підібрані оптимальні дози
його компонентів, зокрема калію хлориду.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що її
експериментальні результати є надійною основою для проведення заходів,
що забезпечують одержання фізіологічно повноцінного приплоду, стійкого
до захворювання на постнатальну диспепсію.

Для лікування токсичної форми диспепсії новонароджених телят розроблений
і запропонований для впровадження у виробництво комплексний
електролітно-антитоксичний препарат “КЕТ”.

Для лікарів ветеринарної медицини розроблені «Методичні рекомендації з
діагностики, профілактики і лікування диспепсії новонароджених телят»,
затверджені начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим
14.06.2004 р. Наукові положення дисертації використовуються при
підготовці лікарів ветеринарної медицини і магістрів та в
післядипломному навчанні фахівців ветеринарного і зоотехнічного профілю
в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” НАУ.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що вона самостійно виконала
увесь обсяг експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень,
узагальнила й проаналізувала отримані результати.

Апробація результатів дисертації проводилася на науково-практичних
конференціях: «Проблеми неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква,
4–5 червня 2003р.); «Проблеми ветеринарної медицини АР Крим» (м.
Сімферополь, 28 січня 2004р.); викладачів і наукових співробітників
факультету ветеринарної медицини, присвяченій 80-річчю Кримського
державного аграрного університету (м. Сімферополь, 6 лист. 2002 р.);
конференції молодих учених факультету ветеринарної медицини Кримського
державного агротехнологічного університету (м. Сімферополь, 21.05.2003
р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 5
статтях, що вийшли у фахових виданнях – збірниках наукових праць:
«Вісник Білоцерківського державного аграрного університету»(1), «Наукові
праці Кримського державного аграрного університету» (3), «Науковий
вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.
С.З.Гжицького» (1).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
введення, огляду літератури, трьох розділів результатів власних
досліджень, їхнього узагальнення й аналізу, висновків і пропозицій
виробництву, списку використаної літератури, що містить 150 джерел, у
тому числі 28 – з далекого зарубіжжя. Робота викладена на 109 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 43 таблицями, 4 рисунками, містить 4
додатки.

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2002–2004 рр. на кафедрі терапії і
клінічної діагностики Кримського державного агротехнологічного
університету (нині Південний філіал «Кримський агротехнологічний
університет» Національного аграрного університету), на молочно-товарних
фермах Навчального науково-виробничого тваринницького комплексу (ННВТК)
Кримського ДАТУ, ТОВ агрофірми «Приміське» і ВАТ «Південна»
Сімферопольського району АР Крим.

Дослідження проводилися за наступним планом:

а) вивчення впливу повноцінної годівлі корів упродовж перших семи
місяців тільності на стан обміну речовин і якість молозива корів,
стійкість новонароджених телят до диспепсії (перший етап);

б) вивчення впливу структури раціону тільних корів у період сухостою на
стан обміну речовин, біологічну цінність молозива і стійкість
новонароджених телят до захворювання на диспепсію (другий етап);

в) розробка і клінічне випробування комплексного
електролітно-антитоксичного препарату (КЕТ) для корекції основних
патогенетичних ланок токсичної диспепсії новонароджених телят (третій
етап).

Підбір груп експериментальних тварин проводився за принципом парних
аналогів (порода, вік, терміни запліднення й отелення, клінічний стан
новонароджених телят та ін.).

При виконанні перших двох етапів роботи було досліджено 63 корови і 63-х
народжених від них телят. За час виконання третього етапу роботи досліди
проведені на 17 клінічно здорових і 40 хворих на диспепсію
новонароджених телятах. Усього було досліджено 183 тварини. Проведено
зоотехнічний аналіз 10-ти раціонів корів.

Матеріалом для досліджень були кров тільних корів і новонароджених
телят, молозиво, раціони тварин.

У крові тільних лактуючих і сухостійних корів визначали кількість
еритроцитів та лейкоцитів – у камері з сіткою Горяєва; гемоглобін –
геміглобінціанідним методом; загальний білок сироватки – біуретовою
реакцією; резервну лужність – дифузійним методом за І.П. Кондрахіним
(1985), загальний кальцій – титрометричним методом з індикатором
мурексидом (1981), неорганічний фосфор за Пулсом у модифікації
В.Ф.Коромислова і Л.А.Кудрявцевої (1985), уміст каротину – за
Карр-Прайсом; виконували колоїдно-осадову пробу з 0,1 %-ним розчином
сулеми.

У крові новонароджених телят досліджували аналогічні показники, окрім
каротину і колоїдно-осадової проби, визначали також гематокритну
величину мікрометодом у модифікації Й.Тодорова, імунні глобуліни –
осадженням натрієм сульфітом, білкові фракції – турбідиметричним
методом, сечовину – за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом,
креатинін – за кольоровою реакцією Яффе (метод Поппера), калій і натрій
– методом полуменевої фотометрії (Меньшиков В.В. та ін., 1987; Кондрахин
И.П. и др., 1985). У молозиві першого і другого удою визначали
кислотність за Тернером (1985), уміст загального білка – методом
формольного титрування (П.В.Житенко, 1998), імунних глобулінів –
осадженням натрієм сульфітом.

Раціони корів аналізували за прийнятими в зоотехнії методами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вплив повноцінної годівлі тільних корів на стан обміну речовин,

якісні показники молозива і стійкість телят до диспепсії

Дослідження корів і народжених від них телят через 48 год після родів
проводили в ННВТК у два періоди: одну групу дворазово (у вересні і
грудні), другу ? одноразово у листопаді 2002 р.; у ВАТ «Південна»
дворазово ? у серпні і листопаді 2002 р.; у ТОВ агрофірмі «Приміське» ?
у листопаді 2003 р. У цих господарствах запліднення корів проведено в
лютому ? березні, отелення проходило відповідно у листопаді ? грудні
2002 і 2003 рр.

У Криму для годівлі і утримання корів найбільш сприятливим є період з
травня по жовтень, коли в раціонах тварин переважають зелена маса і
трава пасовищ. Цей період є сприятливим для росту і розвитку плода. У
весняно-літній і літньо-осінній періоди в раціонах корів переважали
зелені корми (25–50кг), раціони були збалансовані за основними
елементами живлення, макро- і мікроелементами, каротином. Так, у серпні
2002 р. раціон тільних лактуючих корів ННВТК складав (кг): зелена маса
злаково-бобової суміші ? 50, дерть ячмінна ? 3, солома ячмінна ? 2.
Раціон задовольняв потребу тварин в енергії, сухій речовині,
перетравному протеїні, кальції, фосфорі, магнії, сірці, міді, кобальті,
каротині. Відмічена незначна нестача цинку і йоду. На 100 кг маси тіла
припадало 2,9 кг сухої речовини (норма 2,8 – 3,2), на 1кг сухої речовини
? 9,4 МДж енергії (норма 9,0), 0,97 кормових одиниць (норма 0,75–0,80);
на 1 кормову одиницю – 97,8 г перетравного протеїну (норма 100 г),
цукро-протеїнове співвідношення становило 0,94 (норма 0,9?1,0),
цукор+крохмаль-протеїнове співвідношення ? 2,15 (норма 2,2). Подібна
характеристика була й стосовно літніх раціонів корів ВАТ «Південна» і
ТОВ агрофірми «Приміське».

У період сухостою (жовтень ? листопад) дослідні групи корів утримувалися
на раціонах, у яких були деяка нестача енергії, перетравного протеїну,
макро- і мікроелементів, виражений дефіцит цукру, каротину і вітаміну D.

Сприятливі умови годівлі і утримання тільних корів протягом 7 місяців
“пасовищного” періоду забезпечували оптимальний стан обміну речовин,
отримання фізіологічно повноцінного приплоду і молозива високої
біологічної якості. Від 43 корів було отримано 43 телят, жодне з який не
захворіло на диспепсію чи інші шлунково-кишкові хвороби.

Про стан обміну речовин у корів, що отелилися, і народжених від них
телят свідчать дані таблиці 1. З них видно, що досліджувані показники
крові корів і телят відповідали нормативним. Уміст імунних глобулінів у
телят через 48 год після народження складав 20,1?0,30 ? 24,6?1,12 мг/мл.

Молозиво дослідних корів характеризувалося високими біологічними
показниками (табл. 2).

Молозиво першого надою містило 20,85?0,27 ? 23,3?0,59 % білка, 49,5?1,49
? 64,5?4,8 мг/мл імунних глобулінів, кислотність складала 44,3?0,52 ?
45,5?0,19?Т. У молозиві другого надою показники були нижчими на 10 ?
15%.

Таблиця 1 – Результати дослідження крові корів, що отелилися, і
новонароджених

телят

Показник ННВТК, n=23

ТОВ агрофірма “Приміське”, n=15

ВАТ “Південна”, n=5

корови

телята

корови

телята

корови

телята

Еритроцити, Т/л 5,6?0,19 6,6?0,14 6,9?0,16 7,8?0,10 5,5?0,16 5,9?0,29

Лейкоцити, Г/л 8,2?0,32 8,5?0,26 9,5?0,29 9,2?0,23 8,5?0,37 7,4?0,03

Гематокрит, у проц. – 31,8?1,34 – 30,3?0,23 – 39,2?1,56

Гемоглобін, г/л 105,2?2,2 102,4?2,50 116,3?1,50 107,0?0,34 110,8?4,64
119,1?4,50

Загальний білок, г/л 76,1?1,59 62,3?1,78 78,6?0,57 58,6?0,32 77,4?3,36
62,6?2,36

Імуноглобуліни, мг/мл – 24,6?1,12 – 20,1?0,30 – 23,4?3,9

Кальцій, ммоль/л 2,6?0,05 2,81?0,24 2,8?0,04 2,84?0,05 2,5?0,18 2,4?0,07

Фосфор, ммоль/л 1,95?0,05 2,03?0,04 1,9?0,04 1,82?0,05 1,7?0,09
1,93?0,09

Резервна лужність, об%СО2 53,6?0,73 54,3?0,51 55,1?0,82 54,7?0,34
52,2?2,43 55,0?0,61

Сечовина, ммоль/л – 3,13?0,07 – 2,82?0,06 – 3,19?0,06

Креатинін, ммоль/л – 0,1?0,002 – 0,1?0,001 – 0,2?0,03

Каротин, мг/100мл 0,8?0,07 – 1,0?0,01 – 1,0?0,03 –

Таблиця 2 – Уміст білка, імунних глобулінів та кислотність молозива
корів

Показник ННВТК, n=23

ТОВ агрофірма “Приміське”, n=15

ВАТ “Південна”, n=5

I надій

II надій

I надій

II надій

I надій

II надій

Білок, у проц. 20,85?0,27 18,3?0,37 23,3?0,59 19,7?0,34 20,7?0,23
19,3?0,17

Імуноглобуліни, мг/мл 49,5?1,49 34,9?2,13 56,0?2,8 39,6?2,5 64,5±4,8
45,2?4,04

Титрована кислотність, град. Тернера 44,3?0,52 35,1?0,38 45,5?0,19
41,9?0,23 44,6?0,24 36,0?0,63

Аналіз раціонів для корів у період сухостою у ННВТК КДАУ, ВАТ
“Південна”, ТОВ агрофірма “Приміське”, дослідної групи корів ННВТК КДАУ
показав, що вони не були збалансовані за цукром (дефіцит від 59,4 до
81,8%), цукро-протеїнове співвідношення низьке (0,18?0,21:1), що може
сприяти розвитку кетозу та негативно впливати на плід (табл. 3).

Таблиця 3 – Аналіз раціонів за легкоферментованими вуглеводами та
протеїном

Показник Господарство

ННВТК КДАУ (листопад 2002г.)

ВАТ “Південна»”

ННВТК КДАУ (дослідна група, 2003г.)

ТОВ агрофірма“Приміське”

Крохмаль, г +743 +752 +1090 +65

Цукор, г -634 -604 -598 -460

Цукор/протеїн 0,18 0,21 0,21 0,22

Цукор+крохмаль/протеїн 2,23 2,19 2,23 0,87

Проте дефіцит цукру компенсувався за рахунок надлишку крохмалю (від +65
до +1090 г), тому й співвідношення суми легкоферментованих вуглеводів і
протеїну було оптимальним (за винятком агрофірми “Приміське”). З цього
видно, що при аналізі раціону у період сухостою потрібно звертати увагу
не лише на цукро-протеїнове співвідношення, а й на
цукор+крохмаль-протеїнове.

Узагальнюючи дані першого етапу досліджень, можна зробити висновок, що
сприятливі умови годівлі та утримання тільних корів упродовж перших 6
міс. вагітності і менш сприятливі протягом останніх двох місяців
забезпечували оптимальний рівень обміну речовин, одержання якісного
молозива та молодняку, стійкого до захворювання на диспепсію.

Вплив структури раціону сухостійних корів на стан обміну речовин,
якість молозива і стійкість телят до захворювання на диспепсію

Для виконання цього етапу роботи нами в ННВТК КДАТУ у січні ? квітні
2003 р. був проведений експеримент на 20 сухостійних коровах і
народжених від них телятах. Корови були сформовані у дві групи по 10
голів. У сухостійний період вони утримувалися в ізольованому приміщенні,
корми зважувались та роздавались особисто дисертантом.

Раціон корів контрольної групи містив (кг): силос кукурудзяний ? 15,
сіно пирійно-різнотравне ? 3, солома ячмінна ? 5, дерть ячмінна ? 4;
дослідної групи (кг): сіно пирійно-різнотравне – 13, дерть ячмінна ? 4.
Отже на 100 кг маси тіла в раціоні корів контрольної групи припадало
2,53 кг сухої речовини, на 1 кг сухої речовини ? 0,76 кормових одиниць,
на одну кормову одиницю ? 71,6 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове
співвідношення ? 0,19, цукор+крохмаль-протеїнове ? 2,9. У раціоні тварин
дослідної групи ці показники були подібними: на 100 кг маси тіла ? 2,66
кг сухої речовини, на 1кг сухої речовини ? 0,7 кормових одиниць, на одну
кормову одиницю ? 94,5 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове
співвідношення ? 0,21, цукор+крохмаль-протеїнове ? 2,23. За вмістом
основних елементів живлення і мінеральних речовин раціони двох груп
тварин істотно не відрізнялися, однак структура їх була різною: у
раціоні корів контрольної групи частка сіна складала лише 11,9,
дослідної ? 54,3 %. Уміст дерті ячмінної в раціонах був приблизно
однаковим 43,6 і 45,7 % відповідно. У раціоні корів дослідної групи був
відсутній силос, тоді як у раціоні корів контрольної групи його частка
становила 28,4%.

Клінічний стан у корів обох груп упродовж усього періоду експерименту
істотно не відрізнявся, але показники крові і молозива мали значну
міжгрупову різницю (табл. 4).

Таблиця 4 – Результати дослідження крові корів ННВТК через 48 год після
отелення (n=10)

Показник Контрольна група Дослідна група

Еритроцити, Т/л 5,24±0,02 6,66±0,18***

Лейкоцити, Г/л 8,2±0,44 9,13±0,12*

Гемоглобін, г/л 108,6±2,57 116,7±2,54*

Загальний білок, г/л 70,6±2,0 76,0±0,84*

Кальцій, ммоль/л 2,4±0,07 2,6±0,05*

Фосфор, ммоль/л 1,67±0,04 1,74±0,04

Резервна лужність, об%CO2 52,0±0,74 54,2±1,27

Каротин, мг/100 мл 0,26±0,04 0,42±0,01***

Примітка. * р<0,05, *** р<0,001 щодо показників контрольної групи. З таблиці 4 випливає, що по закінченні досліду (термін отелення) достовірна різниця встановлена за кількістю еритроцитів (21,3%), лейкоцитів (10,9%), гемоглобіну (6,6%), загального білка (7,1%), загального кальцію (8,2%) і каротину (38,1%). Істотна міжгрупова різниця була й відносно показників якості молозива (табл. 5). Біологічна цінність молозива корів дослідної групи була значно вищою, ніж молозива корів-аналогів групи контролю. Так, різниця вмісту імунних глобулінів у молозиві першого надою склала 18,1% (р<0,01), другого – 39,1 %. Усі телята, що народилися від корів дослідної групи, були фізіологічно зрілими: реалізація пози стояння і рефлексу смоктання у них виявлялася протягом 1?1,5 год після народження, частота пульсу, дихання і температура тіла були в межах норми. Випадків диспепсії й інших хвороб не реєстрували. Водночас у групі контролю на диспепсію захворіло троє телят (30%). Таблиця 5 – Результати дослідження молозива корів ННВТК за квітень 2003р. (n=10) Показник Перший надій Другий надій контрольна група дослідна група контрольна група дослідна група Білок, у процентах 22,7?0,07 24,8?0,03 *** 18,1?0,10 20,2?0,03 *** Імунні глобуліни, мг/мл 54,2?3,40 64,0?3,30 *** 30,2?3,04 42,0?4,48* Кислотність, град. Тернера 41,8?0,65 45,3?1,17 * 37,3?0,48 39,8?0,52 ** Примітка: * р<0,05, ** р<0,01, *** р<0,001 щодо показників контрольної групи. У крові телят дослідної групи, порівняно з контрольною, вірогідно більшою була кількість еритроцитів (7,9?0,08 і 7,4?0,02 Т/л), лейкоцитів (10,1?0,16 і 8,5?0,06 Г/л), гемоглобіну (107,5?0,63 і 103,7?0,62 г/л), загального білка (59,0?0,34 і 53,4?1,55 г/л), загального кальцію (2,95?0,06 і 2,56?0,06 ммоль/л), неорганічного фосфору (1,81?0,03 і 1,64?0,02 ммоль/л), імунних глобулінів (19,5?0,27 і 18,0?0,23 мг/мл). Аналізуючи отримані результати, можна сказати, що утримання корів у період сухостою на раціоні з 54,3% сіна та 45,7% дерті ячмінної забезпечує одержання якісного, у тому числі й за імуноглобулінами (64,0?3,30 мг/мл) молозива, випоювання якого створює надійний колостральний імунітет, підтверджений високим рівнем імуноглобулінів у сироватці крові телят (19,5?0,27 мг/мл), що забезпечує стійкість їх до диспепсії. Раціон корів, що містить 11,9 % сіна і 28,4 % силосу, не забезпечує достатнього рівня імуноглобулінів у молозиві та крові новонароджених телят ? 54,2?3,40 мг/мл і 18,0?0,23 мг/мл, відповідно. o ? o ~-~.~0~@~B~R~T~„~†~–~?~?~?~?~1/4~I~I~TH~a~ "8:PR??????EETHaooe4?6?H?J?\?^?p?r?„?†?ueoueoueoueoueo ueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueiaiueoueoueoueoueoueoueoueoueoueou eoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueo ??‚o‚1Ikd ?I?I?1Ikd @ Oe? ! ! Oe? ! ! Oe? ! ! @ @ Oe0 @ @ @ ha,[ @ ! ! @ ??????????місту каротину у сироватці крові тварин контрольної та дослідної груп: на початку досліду він був однаковим (0,3?0,01 мг/100мл у контролі та 0,32?0,02 мг/100мл у досліді), по закінченні досліду у корів другої групи спостерігали підвищення вмісту каротину у сироватці крові у 1,6 раза, порівняно з контролем. Це підтверджує дані про те, що каротин кукурудзяного силосу погано засвоюється та має низьку біологічну активність, тобто з нього мало синтезується вітаміну А. Отримавши дані щодо впливу структури раціону на стан обміну речовин тільних корів, якість молозива та стійкість новонароджених телят, ми провели аналіз клінічних та зоотехнічних параметрів у ННВТК КДАУ з 2002 по 2004 р. Було відмічено поліпшення клінічного стану корів, збільшення надою молока з 3227 кг у 2002р. до 3868 кг у 2004р., зниження витрат кормів на 1 кг молока з 1,24 до 0,9 к.од., зниження вимушеного забою молодняку з 23,3 (2002р.) до 9,3% (2004р.). Поліпшення клінічного стану та обміну речовин у корів, стійкості молодняку до захворювань пов’язане зі зростанням у структурі раціону для корів частки сіна з 7,96 до 13,07%. Таким чином, результати проведеного експерименту підтверджують припущення про залежність стійкості новонароджених телят до диспепсії від стану обміну речовин у корів-матерів, умісту в молозиві білка, імунних глобулінів, його кислотності. Стан обміну речовин і біологічна цінність молозива, у свою чергу, залежать від структури раціону тільних сухостійних корів. Узагальнені результати якісних показників молозива, що забезпечують достатній рівень імунних глобулінів у сироватці крові новонароджених телят і стійкість їх до диспепсії, представлені у таблиці 6. Таблиця 6 – Основні показники якості молозива корів (n=53) Показник Біометричний показник Перший надій Другий надій Білок, у процентах Lim 17,88?26,5 14,0?23,0 M?m 22,2?0,27 19,1?0,20 Імунні глобуліни, мг/мл Lim 45,8?89,9 41,8?64,3 M?m 82,56?3,58 59,6?2,38 Титрована кислотність, град. Тернера Lim 39,7?49,7 32,0?43,0 M?m 44,8?0,31 38,5?0,85 При дослідженні крові телят (n=53), що народилися від цих корів, отримані наступні дані: уміст гемоглобіну 86,9?125,5 г/л, загальний білок сироватки крові – 51,0?73,0 г/л, імуноглобуліни сироватки крові 17,8?23,4 мг/мл. Новонароджені телята з таким умістом гемоглобіну, загального білка й імуноглобулінів сироватки крові були стійкі до захворювання на диспепсію та інші шлунково-кишкові хвороби. При статистичній обробці показників молозива корів і крові телят від 63-х пар тварин (корова ? теля), що знаходилися у всіх проведених дослідах, був виявлений високий кореляційний зв'язок між умістом імуноглобулінів у молозиві корів і сироватці крові новонароджених телят (r=0,65?0,08). Отже, стан обміну речовин, біологічна цінність молозива і здоров’я новонароджених телят залежать від годівлі корів, структури їхніх раціонів упродовж усього періоду тільності, а не лише в період сухостою. Результати клінічного дослідження комплексного електролітно-антитоксичного препарату Відомо, що за токсичної диспепсії телят ключовими патогенетичними ланками є ферментопатія, дисбактеріоз, токсикоз, порушення водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги в організмі. Для корекції цих ланок слід мати чітке поняття про клініко-біохімічний статус хворих на диспепсію телят. Дослід проводили на 20-ти телятах ТОВ агрофірми “Приміське” з симптомами, типовими для токсичної диспепсії: температура тіла у межах норми, що виключає інфекційну природу хвороби (септична форма колібактеріозу), зниження апетиту або анорексія, діарея, зневоднення (рівень гематокриту складав 53,9?0,5%), ацидоз (резервна лужність – 42,1?0,9 об%СО2), уміст загального білка становив 61,2?0,6 г/л. Цей стан вимагав проведення нормалізації водно-електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги. Для корекції ферментопатії, порушень водно-електролітного обміну, зняття токсикозу нами був розроблений комплексний електролітно-антитоксичний препарат (КЕТ), що включає електроліти (К, Na, Mg, S), антитоксичні та засоби регулювання кислотно-лужного балансу, солі міді, цинку, кобальту, адсорбент і деякі інші компоненти. Під час розробки препарату "КЕТ" експериментально підібрана оптимальна доза калію хлориду, який часто включається до складу регідратаційних електролітних сумішей. У наших дослідах доведено, що оптимальною дозою калію хлориду є 0,6 г на добу. Збільшення її до 0,9 і 1,2 г викликало інтоксикацію, яка проявлялася серцевою аритмією. Клінічне дослідження препарату "КЕТ" було проведено на 8 групах телят, хворих на токсичну диспепсію. Препарат телятам давали всередину після випоювання молозива двічі на добу. У першому досліді додатково всередину давали по 2 драже фесталу, в другому – препарат використовували без активованого вугілля, у третьому – без фесталу, але з адсорбентом, а в четвертому з фесталом без адсорбента. Застосування препарату позитивно впливає на динаміку рівня калію та натрію в плазмі крові (табл. 7). Перед лікуванням електроліти крові не мали міжгрупової різниці. Рівень калію у всіх групах був у межах норми та коливався у контрольній від 4,42?0,1 до 4,8?0,23 ммоль/л, дослідній ? від 4,38?0,1 до 4,74?0,2 ммоль/л. Рівень натрію у всіх групах був меншим норми: у контрольній – від 131,0?0,4 до 132,08?0,7 ммоль/л, дослідній ? від 130,6 до 131,8?0,6 ммоль/л. При дослідженні крові телят через три дні від початку лікування та по його закінченні була виявлена різниця в рівні електролітів у тварин першого, другого, третього та четвертого дослідів, а також між показниками дослідних та контрольних груп. Таблиця 7 – Динаміка калію та натрію у різні періоди захворювання Показник Група Початок захворювання Виражена стадія хвороби Закінчення терміну лікування Перший дослід Калій, ммоль/л Контрольна 4,5?0,1 5,58?0,11 *** 6,04?0,12 • Дослідна 4,48?0,09 5,76?0,07 *** 5,16?0,07 ••• р< 0,001 Натрій, ммоль/л Контрольна 131,0?0,45 110,8?0,5 *** 121,0?3,63 • Дослідна 130,6?0,24 123,8?0,58*** 133,0?0,89••• р< 0,001 0,01 Другий дослід Калій, ммоль/л Контрольна 4,42?0,1 5,34?0,12*** 5,8?0,04•• Дослідна 4,38?0,1 5,68?0,05*** 5,56?0,07 р< 0,05 0,05 Натрій, ммоль/л Контрольна 131,4?0,24 110,8?0,4*** 113,5?1,85 Дослідна 130,8?0,37 124,0?0,45*** 134,8?1,5••• р< 0,001 0,001 Третій дослід Калій, ммоль/л Контрольна 4,72?0,22 5,84?0,3* 6,17?0,26 Дослідна 4,48?0,11 5,64?0,07 *** 5,36?0,07• р< 0,05 Натрій, ммоль/л Контрольна 132,8?0,73 112,8?0,97*** 117,3?4,81 Дослідна 131,6?0,93 124,2?0,97*** 132,4?1,17••• р< 0,001 0,05 Четвертий дослід Калій, ммоль/л Контрольна 4,8?0,23 5,68?0,22*** 6,55?0,36 Дослідна 4,74?0,2 5,8?0,06*** 5,44?0,04••• р< 0,05 Натрій, ммоль/л Контрольна 132,6?0,87 112,63?0,92*** 121,5?0,96••• Дослідна 131,8?0,66 127,6?0,98** 133,6?1,17•• р< 0,001 0,001 Примітка: а) *?р<0,05, **? р<0,01, ***? р<0,001?відносно початку хвороби; б) •?р<0,05, ••? р<0,01, •••? р<0,001?відносно вираженої стадії хвороби; в) р< ? різниця показників контрольної та дослідної груп по закінченні лікування. По закінченні лікування у телят дослідних груп спостерігалося зменшення величини гематокриту (з 52,2–54,8 до 39,8–43,2 %) (рис.1), нормалізація резервної лужності (з 42,29–44,44 до 50,89–52,62 об%СО2), вмісту калію, натрію (рис. 2, 3), кальцію і фосфору. Рис. 1. Величина гематокриту крові телят обох груп по закінченні лікування, у процентах Рис. 2 Рівень калію у крові телят обох груп по закінченні терміну лікування (ммоль/л) Рис. 3 Рівень натрію у крові телят обох груп по закінченні терміну лікування (ммоль/л) Водночас у телят контрольних груп, порівняно з дослідними, виявляли вірогідно вищу величину гематокриту (52,8?0,97 – 49,4?0,80), менший уміст натрію (113,5?1,85 – 121,5?0,96 ммоль/л) і більший – калію (5,8?0,04 – 6,55?0,36 ммоль/л). Корекція ферментопатії досягалася призначенням ферментного препарату “Фестал”. Запропонований препарат "КЕТ" у повному складі з фесталом виявився найбільш ефективним при токсичній диспепсії новонароджених телят, що підтверджувалося результатами першого і четвертого дослідів. Корекція порушеного водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги, токсикозу – трьох важливих ланок токсичної диспепсії телят ? здійснювалася призначенням одного препарату "КЕТ" чи в сполуці з активованим вугіллям. Під впливом препарату "КЕТ", до складу якого входить натрію гідрокарбонат, спостерігалося підвищення у крові резервної лужності, що вказує на нормалізацію кислотно-лужної рівноваги в організмі хворих телят (рис. 4). Рис. 4 Резервна лужність крові телят по закінченні терміну лікування (об%СО2) Таким чином, найбільш повно відновляються ланки патогенезу в телят першої дослідної групи ? показники кислотно-лужної рівноваги та водно-електролітного балансу достовірно ближчі до норми. Ефективність лікування підтверджується також термінами одужання телят (табл. 8). За підсумками чотирьох дослідів у групі контролю загинуло четверо телят (20%), тривалість хвороби склала 4,2 дні, у дослідних групах загибелі телят не було, тривалість хвороби – 3,5 дні. У першій дослідній групі захворювання продовжувалося в середньому три дні, при цьому коректувалася ферментопатія фесталом, що сприяло усуненню дисбактеріозу і токсикозу. Отже, ефективним засобом лікування телят, хворих на токсичну диспепсію, був препарат “КЕТ”, до складу якого входило активоване вугілля, а також фестал, що підсилював його дію. Таблиця 8 – Лікувальна ефективність препарату "КЕТ" Показник Перший дослід Другий дослід Третій дослід Четвертий дослід контрольна група дослідна група контрольна група дослідна група контрольна група дослідна група контрольна група дослідна група Одужало, всього у процентах 5 5 4 5 3 5 4 5 100 100 80 100 60 100 80 100 Загинуло, всього у процентах – – 1 – 2 – 1 – – – 20 – 40 – 20 – Тривалість лікування, днів 4,6 3,0 4,2 3,8 4,3 3,8 3,7 3,6 ВИСНОВКИ 1. У дисертаційній роботі на підставі аналізу годівлі тільних лактуючих та сухостійних корів експериментально встановлено вплив структури раціону та його поживності на стан метаболізму, якість молозива і стійкість новонароджених телят до постнатальної диспепсії. В умовах виробництва апробовано новий електролітно-антитоксичний засіб, що корегує основні ланки диспепсії новонароджених телят. Одержані результати є новим розв’язанням важливого наукового завдання ветеринарної неонатології. 2. Встановлено, що в умовах АР Крим найбільш стійкий до захворювання на токсичну диспепсію молодняк народжується від корів, які запліднені у лютому–березні. Одержання фізіологічно повноцінних телят забезпечується утриманням тільних корів у період росту і розвитку плода на раціонах з перевагою зелених кормів (63–72 % за енергією). 3. У зимово-стійловий період народження фізіологічно повноцінних телят і одержання якісного молозива досягається годівлею сухостійних корів протягом 60 днів згідно з раціонами, у яких переважає доброякісне сіно (54 % за поживністю). 4. Існує пряма залежність у ланцюзі: корм – мати – плід – захворюваність новонароджених телят на диспепсію. У цьому ланцюзі встановлено корелятивну залежність між умістом імуноглобулінів молозива корів і сироватки крові новонароджених телят: коефіцієнт кореляції (r) по 63 парах складає +0,65. 5. Повноцінне молозиво першого і другого надоїв характеризується наступними показниками: білок – відповідно 17,88?26,5 і 14,0?23,0 %; імуноглобуліни – 45,8?89,9 і 41,8?64,3 мг/мл; кислотність молозива – 39,7?49,7 і 32,0?43,0?Т. 6. Основними показниками крові, які характеризують стійкість новонароджених телят до захворювання на диспепсію, є загальний білок, рівень якого має становити 59,0?62,3 г/л та імуноглобуліни –21,8 – 27,1 мг/мл. 7. Встановлена висока ефективність препарату "КЕТ" (як монозасобу, так і в комплексі з ферментним препаратом “Фестал”) для лікування новонароджених телят, хворих на токсичну диспепсію. Ефективність становить 3,7 грн на 1 грн затрат. 8. Використання запропонованої схеми раціону корів з високою часткою сіна в Навчальному науково-виробничому тваринницькому комплексі Кримського агротехнологічного університету привело до підвищення продуктивності тварин, зниження витрат корму на одиницю продукції, підвищення стійкості новонароджених телят до різних захворювань, зокрема диспепсії. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. Для одержання фізіологічно повноцінних телят, стійких до захворювання на диспепсію й інші шлунково-кишкові хвороби неонатального періоду, необхідно тільних корів утримувати на збалансованих раціонах в усі періоди росту і розвитку плода, а не тільки в останні два місяці тільності. 2. Для запобігання неонатальної диспепсії в телят у стійловий період тільних сухостійних корів потрібно утримувати на раціонах з перевагою сіна (54 % за поживністю). 3. Для підвищення ефективності терапії новонароджених телят при токсичній диспепсії у комплекс лікувальних заходів слід включати електролітно-антитоксичний препарат "КЕТ", який задають всередину в дозі 25 г двічі на добу після напування телят молозивом. 4. При розробці заходів, що забезпечують високу збереженість телят, пропонуємо користуватися "Методичними рекомендаціями з діагностики, профілактики і лікування диспепсії новонароджених телят", затвердженими начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим 14 червня 2004р. М.В.Труханівською. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ А. Методичні рекомендації 1. Кондрахин И.П., Кунская Е.Н. Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению диспепсии новорожденных телят. – Симферополь, 2004. – 26 с. Б. Список статей, опублікованих за темою дисертації 1. Кунська К.М. Результати застосування антитоксичного препарату при диспепсії новонароджених телят // Наукові праці Кримського держ. аграр. ун-ту. – Вип.74. – Сімферополь, 2002. – С.75–78. 2. Кунська К.М. Вплив материнського організму на імунний статус новонароджених телят та їхню стійкість до диспепсії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.25, ч.2. – Біла Церква, 2003. – С. 123–128. 3. Кунська К.М. Вплив складу раціону тільних сухостійних корів на імунобіологічні показники молозива // Наукові праці Кримського держ. агротехнол. ун-ту. – Вип.79. – Сімферополь, 2003. – С.96–100. 4. Кунська К.М. Стійкість новонароджених телят до постнатальної диспепсії в залежності від стану обміну речовин корів-матерів // Наукові праці Кримського держ.агротехнол. ун-ту. – Вип.85. – Сімферополь, 2004. – С.105–111. 5. Кунская Е.М. Влияние комплексного электролитно-антитоксического препарата на функцинальное состояние почек больных диспепсией телят // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Т. 6 (№ 3). – Ч. 2. – Львів, 2004. – С. 34–37. Кунська К.М. Антенатальна етіологія, патогенетичні ланки токсичної диспепсії новонароджених телят і їх корекція. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005. Дисертація присвячена вивченню причин неонатальної диспепсії новонароджених телят, пошуку методів та засобів профілактики цього захворювання. Встановлено, що отримання фізіологічно повноцінного приплоду, стійкого до захворювання на токсичну диспепсію, забезпечується годівлею тільних корів у пасовищний період за раціонами, у яких переважають зелені корми (63–72 %), а у стійловий період у раціонах тільних сухостійних корів повинно переважати сіно (не менш 50 % за поживністю). Встановлена пряма залежність у ланцюзі: корм – мати – плід – уміст імуноглобулінів у сироватці крові новонароджених телят, який залежить від концентрації їх у молозиві корів (r=0,65). Розроблений та клінічно випробуваний комплексний електролітно-антитоксичний препарат "КЕТ", який нормалізує у хворих на токсичну диспепсію телят порушені патогенетичні ланцюги ? водно-електролітний обмін, токсемію, кислотно-лужний баланс, а в поєданні з фесталом – ферментопатію. Було доведено, що основою профілактики токсичної диспепсії новонароджених телят є фізіологічно обгрунтована годівля корів під час всього періоду тільності, а не лише у сухостійний період. Результати, викладені в дисертаційній роботі, увійшли до "Методичних рекомендацій з діагностики, профілактикиі та лікування диспепсії новонароджених телят", затверджених начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим 14.06.2004р. Ключові слова: телята, диспепсія, молозиво, повноцінна годівля, колостральний імунітет, токсикоз, ферментопатія, водно-електролітний обмін. Кунская Е.Н. Антенатальная этиология и патогенетические звенья токсической диспепсии новорожденных телят, их коррекция. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 – диагностика и терапия животных. – Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2005. Диссертация посвящена изучению причин неонатальной диспепсии новорожденных телят, изысканию методов и средств профилактики и лечения этой болезни. Доказано, что в условиях АР Крым наиболее стойкий к диспепсии молодняк рождается от коров, осемененных в феврале–марте. На основе проведенных исследований теоретически обоснована и испытана на производстве схема профилактики неонатальной диспепсии телят с использованием полноценных рационов коров на протяжении всего периода стельности. Установлено, что получение физиологически полноценного приплода, устойчивого к заболеванию токсической диспепсией, обеспечивается кормлением стельных коров в пастбищный период по рационам с преобладанием зеленых кормов (63–72 % по питательности), а стельных сухостойных коров в стойловый период – с преобладанием высококачественного сена (не менее 54 %). Полноценное кормление коров должно соблюдаться в течение всего периода стельности, а не только в сухостойный период. Доказано, что в период сухостоя в рационе коров необходимо соблюдать соотношение суммы легкоферментируемых углеводов (сахар+крахмал) к протеину. При такой структуре рационов коров, кроме положительного влияния на состояние здоровья телят, отмечали снижение затрат корма на единицу продукции, что экономически выгодно. Установлена природная закономерность: корм – состояние обмена веществ у коров-матерей – качество молозива – иммунная реактивность новорожденных телят к различным заболеваниям. В этой цепи установлена прямая зависимость содержания иммуноглобулинов в сыворотке крови новорожденных телят и концентрации их в молозиве коров (r=0,65). Полноценное молозиво коров первого и второго удоев должно содержать белка соответственно 17,88–26,5 и 14,0–23,0 %, иммуноглобулинов – 45,8?89,9 и 41,8?64,3 мг/мл, кислотность – 39,7–49,7 и 32,0–43,0оТ. При таких характеристиках молозива содержание общего белка в сыворотке крови новорожденных телят будет колебаться в пределах 59,0–62,3 г/л, а иммуноглобулинов – 21,8–27,1 мг/мл. Испытано влияние калия хлорида в разных дозах на состояние телят. Установлено, что оптимальной является суточная доза 0, г, используемая за два раза. Введение калия хлорида в состав регидрационных смесей в количестве 1,8–2,4 г суточной дозы вызывает нарушение ритма сердца (синусовая тахикардия). Полученные результаты были использованы при разработке комплексного электролитно-антитоксического препарата “КЭТ”. Клиническое испытание препарата проведено на 20 телятах (в контроле также было 20 телят). У больных токсической диспепсией телят препарат нормализует нарушенные патогенетические звенья – водно-электролитный обмен, токсемию, кислотно-щелочной баланс: в крови увеличивается содержание натрия, уменьшается – калия, повышается резервная щелочность, нормализуется гематокритная величина. Препарат рекомендуется применять для лечения телят при токсической диспепсии дважды в день после поения молозивом в дозе 25 г. Результаты работы, изложенные в диссертации, вошли в “Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению диспепсии новорожденных телят”, утвержденных начальником Управления ветеринарной медицины АР Крым 14.06.2004 г. Ключевые слова: телята, диспепсия, молозиво, полноценный рацион, токсикоз, ферментопатия, водно-электролитный обмен. Kunskaya K.N. Antenatal etiology and pathogenetic’s links of toxic dyspepsia by new born calves, their correction. – Manuscript. The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a specialty 16.00.01 – diagnostics and therapy animal. – Bila Tzerkva State agrarian university, Bila Tzerkva, 2005. The thesis is dedicated to learning of reasons antenatal etiology of a dyspepsia newborn calf, research of methods and resources of prophylaxis, treatment of this illness. Is placed, that the obtaining physiologically valuable calves, steady against disease by a toxic dyspepsia is provided with a feeding pregnant’s of the cows in pasturable period on rations with predominance of green forages (63 - 72 %), and in stall’s the period in rations pregnant’s stall’s of the cows predominates hay (not less than 50 %). The direct relation in a chain is installed: a stern - mother - fetus; the contents of immune globulin’s in serum of a blood newborn calves depends on concentration them in a colostrum of the cows (r=0,65). Designed and clinic’s the complex electrolytic’s-antitoxic drug "КET" normalizing for an ill toxic dyspepsia calves broken pathogenic links -phermentopathic, hydro- electrolyte’s exchange, toxemia, acid-base equilibrium is tested. Is proved, that the toxic dyspepsia newborn calves is disease of the zymotic nature, the basis and this of prophylaxis lies in the physiologically justified feeding pregnant’s of the cows, especially in stall’s period. The outcomes of operations explained in a thesis, have come in " The methodical recommendations on diagnostics, prophylaxis and treatment of a dyspepsia newborn calves", predicated by the head of department of veterinary medicine an ARE of Crimea 14. VI.2004г. Key words: calves, dyspepsia, colostrum, valuable ration, colostrum immunity, toxicosis, phermentopathic, hydro- electrolyte’s exchange. Підписано до друку ___________________2005. Формат 60х90 1/16. Ум.др.арк. 0,9. Зам. ____Тираж 100. Сектор оперативної поліграфії РВІКВ БДАУ. 09117, Біла Церква, Соборна площа, 8, тел. 3-11-01. PAGE \* Arabic 8

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *