.

Історія київського відділення російського технічного товариства (1871-1919) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 4019
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ІСТОРІЇ НАУКИ імені Г.М.ДОБРОВА

ПИЛИПЧУК Оксана Олегівна

УДК 9.06.06

Історія київського відділення російського технічного товариства
(1871-1919)

07.00.07 – історія науки і техніки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та
історії науки імені Г.М. Доброва НАН України

Науковий керівник: доктор фіз.-мат. наук

ХРАМОВ Юрій Олексійович,

Центр досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН
України, завідувач відділу історії науки і техніки

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

САВЧУК Варфоломій
Степанович,

Дніпропетровський
національний університет МОН України, професор кафедри фізики

доктор технічних наук,
професор

ГРІФФЕН Леонід
Олександрович,

Національний технічний
університет України “Київський політехнічний інститут” МОН України,
директор державного політехнічного музею

Провідна установа: Національний технічний університет

“Харківський політехнічний
інститут”

МОН України

Захист відбудеться 10 липня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.189.02 в Центрі досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН
України за адресою: 01601, м.Київ, вул.Грушевського 4, кім.615.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центру досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН
України (01032, Київ, бул. Шевченка 60).

Автореферат розісланий “ 8 ” червня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук
В.Г.Гармасар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стійкий інтерес до історії діяльності
науково-технічних установ, товариств, комісій є характерною ознакою
сучасної історії науки і техніки. Вивчення й узагальнення позитивного
досвіду попередників та освоєння їх наукової спадщини, важливі для
вітчизняної історії науки і техніки як в теоретичному, так і в
практичному аспектах. З’ясування значення конкретного внеску, зробленого
членами того чи іншого наукового товариства до загального розвитку
науково-технічного прогресу, сприяє виробленню більш глибокого і
всебічного уявлення про його сучасний стан.

У ХІХ ст. природничі та технічні науки розвивалися в рамках
університетів Російської імперії. Інша ситуація склалась у напрямках,
пов’язаних з розвитком певної галузі промисловості чи народного
господарства, які також вимагали наукових розробок і досліджень. Саме це
зумовило появу перших в Російській імперії науково-технічних товариств,
в рамках яких відбувалась концентрація науково-технічної думки з питань
розвитку певної галузі промисловості, раціонального вирішення технічних
питань, висвітлення наукових ідей, поширення технічних знань серед
широких мас населення.

60-ті роки ХІХ ст. стали періодом широкого розгортання важливих галузей
промисловості, розвитку науки. Саме в цей час в середовищі технічної
інтелігенції неодноразово поставало питання про створення масштабного
технічного товариства, за допомогою якого інженери-практики могли б
обмінюватись накопиченим досвідом, висловлювати свою думку з
найважливіших проблем промисловості, певною мірою впливати на рішення
уряду, зустрічатися з видатними представниками науки. Ось чому невдовзі
утворилось Російське технічне товариство (1866 р.), яке стало першим
найбільш солідним об’єднанням представників технічної інтелігенції і
промисловців. Воно контролювало всю промисловість країни. Активний
розвиток таких галузей промисловості, як цукрова, легка, гірнича,
металургійна в основних промислових регіонах Російської імперії, у свою
чергу, вимагав створення місцевих науково-технічних осередків,
діяльність яких була б присвячена розвиткові відповідної галузі. Так на
територіях Російській імперії стали виникати регіональні відділення
Російського технічного товариства. Створення Київського відділення
Російського технічного товариства було спричинено розвитком цукрової
промисловості у другій половині ХІХ ст. на території центральної
України.

Специфіка технічних наук полягає в тісному взаємозв’язку з промисловістю
і народним господарством. Значна більшість науково-технічних досліджень,
відкриттів та удосконалень належить інженерам-практикам, які були тісно
пов’язані з виробництвом. Університетська ж наука ХІХ ст. створила певні
умови у Російській імперії, за яких відомими в наукових колах в
Російській імперії та за кордоном, в першу чергу, ставали саме професори
та провідні науковці вітчизняних університетів. Власне через це
науково-дослідна діяльність інженерів-техніків та технологів, які
працювали на приватній заводській службі, знаходила своє відображення в
основному у рамках науково-технічних товариств – на засіданнях та на
сторінках їх періодичних видань. Висвітлення такої маловідомої
науково-технічної спадщини складає нагальну необхідність для повного
відображення розвитку певної галузі промисловості або народного
господарства.

Сьогодні більшість робіт з історії науково-технічних товариств
присвячена, головним чином, Російському технічному товариству.
Настійливою необхідністю стало вивчення наукової спадщини і його
регіональних відділень. Серед них провідне місце належить Київському
відділенню Російського технічного товариства (1872-1919), діяльність
членів якого зробила суттєвий внесок у розвиток народного господарства.

Обравши об’єктом свого дослідження Київське відділення Російського
технічного товариства (далі КВ РТТ), ми прагнули на основі
історико-наукового аналізу відтворити цілісну картину історії даного
Товариства, в якій проблеми вищої освіти, підготовки наукових кадрів і
практики виступають в єдиному комплексі з визначними науковими
дослідженнями, розвитком технічної думки в Києві і були обумовлені
конкретними соціально-історичними умовами розвитку нашої Вітчизни.
Історія КВ РТТ дуже повчальна також і з позиції з’ясування залежності
його діяльності не тільки від накопичення і теоретичного осмислення
наукових фактів, але і від різних форм суспільної свідомості і
національних традицій. Аналіз конкретних концепцій київських науковців
та інженерів абсолютно необхідний для з’ясування ґенези багатьох
наукових ідей і проблем.

Викладені мотиви зумовили актуальність дослідження історії становлення
та функціонування Київського відділення Російського технічного
товариства (1871-1919). Головними в історико-науковому аналізі при цьому
було обрано два аспекти: з одного боку, показати КВ РТТ як особливу
форму дослідницької діяльності (для цього довелося висвітлити основні
питання організації, структури і громадської діяльності Товариства), а з
другого боку – проаналізувати основні напрями наукової діяльності членів
Товариства, приділивши найбільше уваги дослідженням у галузі цукрової
промисловості.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційного дослідження є складовою планів науково-дослідних робіт
Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені
Г.М. Доброва НАН України в галузі історії науки і техніки. Вона
співпадає з темами: “Розробка методологічних і методичних основ
створення “Біографічного словника діячів природознавства і техніки
України”, підготовка реєстру персоналій і створення рукопису словника”
(номер державної реєстрації 0101U002614) та “Фундаментальні ідеї і
теорії сучасного природознавства: історико-культурний і світоглядний
контекст” (номер державної реєстрації 0104U006358).

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження – на основі комплексного вивчення архівних та
друкованих джерел дослідити історію становлення та функціонування
Київського відділення Російського технічного товариства, дати об’єктивну
оцінку його внеску у розвиток техніки і технологій цукрової
промисловості та споріднених з нею галузей, вказати на практичне
значення наукової спадщини Товариства.

Досягнення означеної мети здійснювалося шляхом вирішення таких завдань:

встановити ступінь дослідження проблеми в історіографії, проаналізувати
стан і характер джерельної бази;

виявити визначальні чинники соціально-економічних та
організаційно-наукових передумов становлення та функціонування
Київського відділення РТТ;

здійснити організаційно-структурний аналіз Київського відділення РТТ;

розглянути взаємовідносини КВ РТТ із самодержавством, буржуазією,
органами місцевого самоврядування;

відобразити внесок Київського відділення РТТ у розвиток
середньо-спеціальної та вищої технічної освіти;

розкрити зміст і структуру інформаційно-видавничої діяльності КВ РТТ;

здійснити аналіз усіх напрямків наукових досліджень членів КВ РТТ,
виділити та узагальнити пріоритетні результати в розвитку цукрової
промисловості та споріднених з нею галузях;

визначити роль і місце наукової спадщини невідомих та маловідомих
інженерів-технологів, членів КВ РТТ у контексті розвитку технічної науки
означеного періоду.

Хронологічні межі дослідження окреслені рамками діяльності Київського
відділення РТТ (1871-1919).

Об’єктом дослідження є розвиток технічних наук в Україні в другій
половині ХІХ – на початку ХХ століть.

Предмет дослідження – організаційні форми діяльності, надбання та
здобутки технічної науки в Київському відділенні Російського технічного
товариства.

Методологія дослідження базується на універсальних принципах науковості,
історизму та об’єктивності, зокрема на історико-еволюційному осмисленні
закономірностей та специфіки розвитку класичної науки. Широко
використані як загальнонаукові методи – логічного аналізу, узагальнення,
класифікації і систематизації, так і суто історичні методи –
хронологічний, синхронний, актуалізації та порівняння. Це дає можливість
отримати більш повне уявлення про характер та закономірності розвитку
технічних досліджень членами КВ РТТ, а шляхом співставлення її з різними
науковими напрямками та течіями – визначитись з оцінками поглядів її
провідних представників, їх місця в історії технічної думки. Все це
дозволило відтворити об’єктивну картину розвитку технічної думки в
період, що досліджується, і створити базу для подальшого вивчення
зазначеної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів.

Дане дисертаційне дослідження є однією з перших в українській історії
науки і техніки спроб комплексного дослідження ролі Київського
відділення РТТ в розгортанні наукових досліджень з техніки цукрової
промисловості, залізничного транспорту, архітектури та інших напрямків
науково-технічної думки другої половини ХІХ – поч. ХХ століть.

Наукова новизна полягає в тому, що:

в дисертації вперше на широкій джерельній основі відтворюється історія
становлення і розвитку технічних наук в Київському відділенні РТТ;

вперше до наукового обігу введено матеріали фондів Центрального
Державного історичного архіву в м. Києві (особливо Ф.730 “Київське
відділення Російського технічного товариства”);

виявлено форми організації технічних досліджень в КВ РТТ;

оцінено науковий доробок українських інженерів, розкрито витоки наукових
напрямків, що набули перспективного розвитку у ХХ столітті;

з’ясовано місце Київського відділення РТТ як потужного генератора
наукової діяльності в системі науково-технічної організації Російської
імперії, його роль в загальному розвитку техніки того часу;

отримано нові відомості про масштаб і характер громадської діяльності КВ
РТТ, його місце в культурному житті Російської імперії;

вперше зроблено загальний огляд і здійснено типологічний аналіз системи
періодичних видань Київського відділення, що відігравали важливу роль у
публікації робіт вчених, інженерів, техніків і технологів, в
інформуванні наукового співтовариства про найновіші досягнення
вітчизняної науки і техніки;

в дисертації вперше наводяться маловідомі відомості про КВ РТТ,
уточнюються і конкретизуються оцінки і висновки, що стосується окремих
сторін наукової діяльності його провідних вчених і громадських діячів.

Практичне значення дослідження випливає із завдань вітчизняної історії
науки, зв’язаних з необхідністю глибокого і всебічного вивчення ролі
громадсько-наукових організацій. Освоєння історії КВ РТТ дозволяє
вивчити конкретні особливості і форми його діяльності в умовах
Російської імперії, його участі у вирішенні корінних питань технічної
думки. У зв’язку з цим вивчення історії наукових товариств набуває
важливого значення для створення фундаментальних праць з історії
природознавства і техніки.

Наукове висвітлення історії КВ РТТ покликане збагатити теорію і практику
діяльності сучасних технічних товариств. У дисертації відзначається, що
сучасна наука цікавиться не тільки підсумками наукової праці вчених
минулого, вона вникає і в процес творчого пошуку, організацію наукових
досліджень і експериментів як окремих вчених, так і тих дослідників, що
гуртуються навколо цих колективів.

Ряд положень дисертації може бути використаний при складанні навчальних
і методичних посібників, а також для читання відповідних курсів на
технічних факультетах університетів. Матеріали нашого дослідження можна
використовувати: а) в курсах лекцій з історії розвитку цукрової
промисловості; б) з історії науки і техніки; в) в науково-популярних
виступах перед населенням; г) при створенні монографічних видань з
організації та розвитку техніки в Україні.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана без співавторів.

Апробація дослідження. Результати дослідження знайшли відображення у
доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Першій
конференції молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і
техніки в Україні” (м.Київ, УААН, ЦНСГБ, 30 травня 2002 року, м.Київ);
Матеріалах ХІХ Міжнародного Київського симпозіуму з наукознавства та
історії науки “Історія національної науки: новий зміст і суспільне
значення” (м.Київ, ЦДПІН УААН, 13-15 листопада 2002 р.); ІІІ Добровській
конференції з наукознавства та історії науки (м. Київ, ЦДПІН УААН, 3-11
березня 2003 р.); Восьмій конференції молодих істориків освіти, науки і
техніки України (м. Київ, Відділення історії та методології освіти,
науки і техніки АНВШУ, 23 травня 2003 р.); 2-й Всеукраїнській науковій
конференції “Актуальні питання історії техніки” (м.Київ, Державний
політехнічний музей при НТУУ “КПІ”. Центр пам’яткознавства НАНУ і
УТОПІК, 23-24 листопада 2003 р.); Першій науково-практичній конференції
“Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка,
технологія, економіка і управління” (м.Київ, КУЕТТ, 4-5 грудня 2003 р.);
Читаннях пам’яті Олександра Парфенійовича Бородіна (1848-1898) (м.Київ,
КУЄТТ, 22 квітня 2004р.); Дев’ятій конференції молодих істориків освіти,
науки і техніки (м.Київ, Відділення історії та методології освіти, науки
і техніки АНВШУ, 23 квітня 2004р.); Другій науково-практичній
конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем:
Техніка, технологія, економіка і управління” (м.Київ, КУЕТТ, 3 грудня
2004р.); Десятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки
(м.Київ, Відділення історії та методології освіти, науки і техніки
АНВШУ, 27 травня 2005 р.); 4-й Всеукраїнській науковій конференції
“Актуальні питання історії техніки” (м.Київ, Державний політехнічний
музей при НТУУ “КПІ”. Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, (20-22
жовтня 2005 року); Третій науково-практичній конференції: Проблеми та
перспективи розвитку транспортних систем: Техніка, технологія, економіка
і управління (м.Київ, КУЕТТ, 24-25 листопада 2005).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 14 публікаціях, з
яких 8 опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК
України та 6 у матеріалах конференцій та симпозіуму з історії науки і
техніки.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 4-х розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
джерел та додатків. Зміст роботи викладено на 225 сторінках. Обсяг
основного тексту 180 сторінок, список використаних джерел – 330
найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі розкривається актуальність теми; показано зв’язок роботи з
науковою темою, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження;
встановлюються хронологічні межі та методи дослідження; розкриваються
наукова новизна та практичне значення роботи, особистий внесок
здобувача, апробація роботи та структура дисертації.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” у першу
чергу з’ясовано стан наукової розробки проблеми.

У підрозділі 1.1 “Історіографія проблеми” аналіз стану наукової розробки
проблеми показує, що тема історії становлення та функціонування
Київського відділення Російського технічного товариства не була
предметом дисертаційного дослідження.

Цікавими історіографічними джерелами в дореволюційній літературі стали
ювілейні видання Київського відділення, які складались керівниками
організації або найактивнішими його діячами. В таких виданнях, як “Звіт
про двадцятип’ятирічну діяльність Київського відділення Імператорського
Російського технічного товариства (1871-1896)” (1896) [1] та “Нарис
діяльності Механічно-будівельного відділу Київського відділення
Російського технічного товариства за минулі сорок років” А.А.Абрагамсона
(1911) [2] інформація представлена у вигляді зібрання великої кількості
непроаналізованого фактичного матеріалу. В них основна увага приділялась
короткому огляду наукової та громадської діяльності Відділення,
подавався перелік основних посадових осіб, особовий склад, перелік осіб,
які зробили за означений період грошові внески на розвиток Відділення.
Для сучасних істориків ювілейні видання відіграють роль узагальненого
фактичного матеріалу, що потребує чіткого аналізу з позицій сьогодення.

Окрему позицію займають невеличкі інформаційні огляди про Київське
відділення та найвідоміших осіб – членів КВ РТТ, що написані їх
сучасниками та опубліковані переважно в довідниках або словниках.
Відзначимо енциклопедичні праці В.С. Іконнікова “Біографічний словник
професорів і викладачів імператорського університету Св. Володимира”
(1884) [3] та С.М.Богданова “Ілюстрований сільськогосподарський словник.
Енциклопедія сільського господарства” (1899) [4].

___________________________

Отчет о двадцатипятилетней деятельности Киевского отделения
Императорского русского технического общества (1871-1896). – К., 1896. –
47 с.

Абрагамсон А.А. Очерк деятельности Механико-строительного Отдела
Киевского отделения Императорского Русского технического общества за
истекшие сорок лет. – К., 1911. – 14 с.

Иконников В.С. Биографический словарь профессоров и преподавателей
императорского университета Св. Владимира. – К., 1884. – 816 с.

Богданов С.М. Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь.
Энциклопедия сельского хозяйства. – К., 1899. – 900 с.

Більш поширену інформацію про життя та діяльність діячів КВ можна
отримати з некрологів, які були написані М.А. Бунге в пам’ять про вчених
та інженерів Київського відділення РТТ [5].

У біографічному нарисі С.М.Реформатського “Микола Андрійович Бунге”
(1916) [6] дана повна характеристика життєвого та творчого шляху
видатного вченого-хіміка, показані основні віхи його наукової і
організаційної роботи. Цікавим є невеличкий нарис “Пям’яті М.А.Бунге”
(1915) [7] вченого-фізика Г.Г.Де-Метца, який став наступником на посаді
Голови Київського відділення РТТ після Миколи Андрійовича у 1905 році.

Важливе значення для нашого дослідження мають історіографічні праці
сучасників Київського відділення у галузі цукрової промисловості, де
описується історія її становлення, розвитку та успіхів. Частина таких
видань – це економічно-статистичний аналіз цукрової промисловості
досліджуваного періоду. В цьому аспекті слід звернути увагу на праці
В.М.Ландо “Епоха виникнення цукрової промисловості в Європі” (1929) [8],
М.Ю. Цехановського “Російська цукрова промисловість” (1911) [9].

Протягом 50-70-х років ХХ ст. вітчизняна історія науки отримала низку
праць, які в тій чи іншій мірі відображають окремі епізоди із життя
науково-технічних товариств дореволюційного періоду. Так, в монографії
В.М.Костомарова “До діяльності Російського технічного товариства в
галузі машинобудування” (1957) [10] автор показав на фоні історії
створення РТТ значущість цієї передової організації вітчизняної
технічної громадськості, особливо підкреслюючи її значення в галузі
розвитку вітчизняного машинобудування. У 1966 р., як ювілейне видання
під егідою Всесоюзної Ради науково-технічних товариств, було видано
матеріали доповідей та бесід “До 100-річчя науково-технічних товариств
СРСР” (1966) [11]. На фоні поверхневого огляду основних етапів
становлення та розвитку Російського технічного товариства дане видання
висвітлювало прогресивні тенденції розвитку промисловості,
науково-технічної думки і науково-технічних товариств (НТТ) колишнього
СРСР. На сьогодні видання подібного характеру не мають великої наукової
цінності. Оскільки, не враховуючи представлений фактичний матеріал,
суб’єктивний поверхневий аналіз діяльності НТТ в Російській імперії
ґрунтувався виключно на політичних засадах радянської країни.

Першою спробою дати узагальнений історичний нарис стосовно створення,
етапів розвитку та діяльності науково-технічних товариств з часів їх
існування стало видання “Науково-технічні товариства СРСР” (1968) [12],
підготовлене групою авторів – переважно керівників галузевих НТТ СРСР.
Це скоріше не узагальнений огляд поетапного розвитку науково-технічних
товариств, а набір нарисів, написаних на вибірковому фактичному
матеріалі.

_________________________

Бунге М.А. Некролог Н.И. Харкевича // Записки КО РТО, 1897;. Некролог
И.И. Рахманинова // Там само, 1898; Некролог В.А.Субботина // Там само,
1898: Некролог К.М.Феофілактова // Там само, 1901.

Реформатский С.Н. Николай Андреевич Бунге // Журнал Русского
физико-химического общества. Часть химическая. – 1916. – Т.48. – Вып. 3.
– С.373-411.

Де-Метц Г.Г. Памяти Н.А. Бунге. – К., 1915. – 6 с.

Ландо В.М. Эпоха возникновения свеклосахарной промышленности в Европе:
К 125-летию существования сахарной промышленности / Укр. НИИ сах.
пром-ти. – К.: Издание УКРНИИ сах. пром-ти, 1929. – 254 с.

Цехановский М.Ю. Русская свеклосахарная промышленность в её прошлом и
настоящем. – СПб, 1911. – 133с.

Костомаров В.М. Из деятельности Русского технического общества в области
машиностроения. – Москва: Машгиз, 1957. – 180 с.

К 100-летию научно-технических обществ СССР / Материалы для докладов и
бесед. – Москва: Профиздат, 1966. – 29 с.

Научно-технические общества СССР (Исторический очерк). – Москва:
Профиздат, 1968. – 456 с.

Одночасно з цим не можна не погодитись з думкою, що представлене видання
носило публіцистичний характер і пропонувалось для широкого кола
читачів. Завдяки цій роботі читачі могли ознайомитись з видатними
особистостями, організаторами та активними діячами науково-технічних
товариств, їх здобутками та досягненнями. Із історії діяльності РТТ
автори представили інформацію про структуру, організацію, діяльність
відділів, періодичні видання. Не обминули автори своєю увагою і Київське
відділення РТТ, хоча інформація про Відділення представлена досить
скорочено.

Насправді значним здобутком для історії технічної науки стали наукові
праці провідного співробітника Московського історико-архівного інституту
М.Г. Філіппова. Зокрема, відзначимо його монографію “Науково-технічні
товариства Росії (1866-1917)” (1976) [13]. У ній автором подано широкий
огляд діяльності науково-технічних товариств Російської імперії. Під
егідою вирішення спільних наукових завдань автор представив невеликий
огляд передумов, завдяки яким виникли науково-технічні товариства. Автор
розглянув структуру та наукову діяльність РТТ, як першої масштабної
організації інженерів та техніків. Поряд з цим дав коротку
характеристику галузевих НТТ різних періодів діяльності. Серед важливих
робіт М.Г. Філіппова слід відзначити також його нарис “З’їзди, скликані
Російським технічним товариством в 1870-1904рр.” (1965) [14]. Автор
засвідчив, що з’їзди, які були скликані протягом вказаного періоду з
метою обговорення технічною громадськістю тих чи інших технічних
проблем, не мали якогось характерного наукового спрямування. Ці з’їзди
охоплювали в основному ті проблеми, які стосувались основних галузей
вітчизняної промисловості – металургійної, цукрової, нафтової,
машинобудівельної, залізничної, вугільної, електротехнічної та інших. На
фоні загальної характеристики усіх з’їздів, скликаних РТТ, М.Г.Філіппов
розкрив суть і характер їх організації та діяльності.

Окремий інтерес викликають наукові праці В.С. Савчука, присвячені
дослідженням історії природознавчих і технічних товариств. Зокрема,
зазначимо монографію “Природничонаукові товариства півдня Російської
імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)” (1994) [15] та статтю
“Перші інженерні зібрання і товариства в Російській імперії” (1992)
[16].

Низка наукових праць присвячена діяльності Київського відділення РТТ у
галузі середньо-технічної освіти. Найбільший інтерес викликають праці
Т.П. Демченко, наукові дослідження якої присвячені саме цій темі. В
даному аспекті слід зазначити такі її ґрунтовні статті, як “До історії
підготовки технічних кадрів для цукрової промисловості в дореволюційний
період в Росії” (1982) [17], “Мережа освітніх закладів, створених на
Україні відділеннями Російського технічного товариства” (1982) [18].
Схожі дослідження здійснила також В.І. Кізіченко, отримані результати
яких вона виклала у роботі “Культурно-освітній рівень робітничого класу
України напередодні революції 1905-1907 рр.” (1972) [19].

_______________________________

Филиппов Н.Г. Научно-технические общества России (1866-1917). – Москва,
1976. – 210 с.

Филиппов Н.Г. Съезды, созванные Русским техническим обществом в
1870-1904 гг. // Тр. Моск. гос. историко-архивного ин-та. – Москва,
1965. – С.217-272. – (По истории госуд. Учереждений СССР; Т.19).

Савчук В.С. Естественно-научные общества юга Российской империи (вторая
половина ХІХ- начало ХХ в.). – Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1994. – 232
с.

Савчук В.С. Первые инженерные собрания и общества в Российской империи
// Вопросы истории естествознания и техники. – 1992. – № 1. – С.51-56.

Демченко Т.П. До історії підготовки технічних кадрів для цукрової
промисловості в дореволюційний період в Росії // Нарис з історії
природознавства і техніки. – К., 1982. – Вип. 28. – С. 87-92.

Демченко Т.П. Мережа освітніх закладів, створених на Україні
відділеннями Російського технічного товариства // Історичні дослідження.
Вітчизняна історія. – К., 1982. – Вип. 8. – С. 99-107.

Кізіченко В.І. Культурно-освітній рівень робітничого класу України
напередодні революції 1905-1907рр. – К.: Наукова думка, 1972. – 162 с.

Вагоме значення мають роботи, присвячені розвитку української хімічної
науки, як основного наукового напрямку у технологіях цукровиробництва, –
“Нариси з історії органічної хімії в Київському університеті” (1954)
[20] та “Розвиток органічної хімії на Україні” (1979) [21]. Перша робота
ознайомлює читача з періодичністю хімічного розвитку в Київському
університеті, дає ґрунтовні нариси про відомих професорів-хіміків, серед
яких знаходимо головних діячів КВ РТТ (М.А.Бунге, П.П.Алексєєва). Друга
робота “Розвиток органічної хімії на Україні” вийшла в світ пізніше і
ґрунтується на більшому обсязі матеріалу. Періодизація розвитку хімічної
науки поширюється на всю Україну. Київський університет та КВ РТТ автори
розглядають як окремі організації, в рамках яких було здійснено низку
великих хімічних досліджень та відкриттів. Для нашого дослідження є
цікавим ряд робіт, присвячених історії розвитку цієї галузі
промисловості, в яких ми зустрічаємо відомості про КВ РТТ та його
передових членів. Наукова праця С.З.Іванова та І.П.Лєпьошкіна “Нариси з
історії техніки вітчизняного цукрового виробництва” (1955) [22]
представила науковому світові детальний огляд усіх етапів розвитку
вітчизняного цукровиробництва.

Історія діяльності будь-якої технічної організації невід’ємно пов’язана
з історією розвитку певної галузі промисловості. Історія Київського
відділення РТТ не стала винятком. Цукрова промисловість була головним
науково-дослідницьким напрямком Київського відділення. Зв’язок даного
технічного Товариства з промисловістю завжди ґрунтувався на залежності
від економіки і політики держави. Тому у своїй роботами ми не могли не
звернути увагу на економічні і політичні проблеми Російської імперії
того часу.

Першочергово нас зацікавили масштабні роботи загальноекономічного
характеру, в яких подається інформація стосовно утворення монополій
основних промислових напрямків. В даному контексті для нас дуже
інформаційною стала праця В.Я.Лаверичева “Держава і монополії в
дореволюційній Росії” (1892) [23].

Першим фундаментальним дослідженням з історії монополій в цукровій
промисловості стала праця М.Я. Гефтера “З історії монополістичного
капіталізму в Росії (цукровий синдикат)” (1951) [24]. Подальші ґрунтовні
дослідження із вказаної теми провела І.М.Каменецька, результати яких
вона представила у друкованих працях “Виникнення монополій в цукровій
промисловості” (1965) [25] та “Державно-монополістичне регулювання
цукрової промисловості в Росії” (1970) [26].

___________________________

Очерки по истории органической химии в Киевском университете. –
К.:Изд-во Киев. гос. ун-та им. Т.Г. Шевченко. – 1954. – 132 с.

Развитие органической химии на Украине / АН УССР. Сектор истории
естествознания и техники ин-та истории. – К.: Наукова думка, 1979. –
241 с.

Іванов С.З., Лепешкин И.П. Очерки по истории техники отечественного
сахарного производства. – Москва: Пищепромиздат, 1955. – 131 с.

Лаверычев В.Я. Государство и монополии в дореволюционной России:
Проблемы вмешательства абсолют. государства в экономическую жизнь и
воздействия кап. монополий на гос. аппарат. – Москва: Мысль, 1982. –
200 с.

Гефтер М.Я. Из истории монополистического капитализма в России
(сахарный синдикат) // Исторические записки. – 1951. – Т.38. –
С.105-153.

Каменецкая И.М. Возникновение монополии в свеклосахарной промышленности
// История СССР. – 1965. – №6. – С.110-121.

Каменецкая И.М. Государственно-монополистическое регулирование сахарной
промышленности в России // Исторические записки. – 1970. – Т.86. –
С.231-268.

Таким чином, проведений нами аналіз літературних джерел дав можливість
встановити, що у своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел
складають багатий і різноманітний корпус документального забезпечення
досліджуваної проблематики. Їх комплексне використання дає можливість
досягти мети дисертаційного дослідження – дослідити історію утворення та
наукову діяльність Київського відділення Російського технічного
товариства, дати об’єктивну оцінку його внеску у розвиток техніки і
технології цукрової промисловості та споріднених з нею галузей.

В підрозділі 1.2 “Джерельна база дослідження” з’ясовано концептуальні
засади вивчення і методологічні проблеми групування джерельної бази,
виділено і проаналізовано наступні її види: 1) архівні матеріали; 2)
друковані засоби масової інформації; 3) наукові праці членів КВ РТТ.

Основну частину фактичного матеріалу щодо організаційної та наукової
роботи було почерпнуто з періодичних видань Відділення, головним з яких
були “Записки Київського відділення Російського технічного товариства з
цукрової промисловості” (1871-1917). Щодо організаційного устрою,
“Записки” подавали важливу інформацію у Протоколах засідань членів
Відділення, Журналах засідань або загальних зборів Відділення,
відомостях про участь або організацію з’їздів та виставок. З позиції
науки статті та повідомлення, які публікувались в “Записках” є єдиним і
найважливішим джерелом наукового матеріалу – наукових здобутків
Київського відділення РТТ. Інше видання Київського відділення “Щорічник
з цукрової промисловості” (1881-1916) надавав статистичні відомості з
цукрових заводів, що дозволяло зробити узагальнюючий аналіз стану
цукрової промисловості в Україні досліджуваного періоду.

У журналі “Інженер”, що виходив у Києві протягом 1882-1917 рр., ми
почерпнули інформацію про розвиток певних споріднених з цукровою
промисловістю галузей. Наприклад – залізничний транспорт, деякі питання
теоретичної та прикладної механіки.

Цінною джерельною базою для нашого дослідження стали матеріали фондів
Центрального Державного історичного архіву в м. Києві. Безпосередньо,
Ф.730 “Київське відділення Російського технічного товариства” висвітлює
діяльність Київського відділення протягом усього часу функціонування
організації (1871-1919 рр.). До матеріалів фонду входять такі документи:
справа про заснування Київського відділення РТТ з цукрової
промисловості, про перенесення правління з м. Городища до м. Києва;
протоколи засідань Ради Київського відділення; звіти про діяльність
відділення, звіти і протоколи ревізійної комісії; переписка про
організацію та функціонування відділів: цукрового,
механічно-будівельного, архітектурного, фотографічного; переписка про
видання журналу “Записки Київського відділення РТТ з цукрової
промисловості”, про фінансування журналу “Щорічник з цукрової
промисловості”; переписка про створення технічного училища в м. Смілі,
Київської губ., проект статуту і звіти училища, про організацію
сільськогосподарської дослідної станції; переписка і звіти Школи
десятників з дорожньої і будівельної справи, організованої при
Київському відділенні; переписка про видання Посібника з цукрової
промисловості та Термінологічного словника з цукрової промисловості;
переписка про участь Київського відділення у Всесвітній промисловій
виставці у Відні (1872р.), Міжнародних виставках в Лондоні (1873р.) та
Брюсселі (1876р.та 1893 р.), Всесвітній виставці в Філадельфії
(1876р.), про присудження Київському відділенню РТТ золотих медалей за
участь у Всесвітніх виставках у Парижі (1889р.) і Чикаго (1893р.), про
участь у промисловій Виставці в Москві (1881р.); переписка про участь у
роботі З’їзду російських діячів з технічної освіти (1889 р.), про
організацію Всеросійської пожежної виставки (1891 р.),
сільськогосподарської виставки в Києві (1877 р.); відомості про
технічний стан і облаштування цукрових заводів; переписка між
винахідниками і цукровими заводами про впровадження нових машин на
виробництві; переписка і звіти про проведення оглядових екскурсій на
цукрових заводах комісіями Київського відділення РТТ; переписка про стан
цукрових плантацій при цукрових заводах, про врожайність і якість
буряку, про кількість цукрового буряку, який був перероблений на
заводах, про кількість виготовленого цукру на заводах, відомості про
вивезений і ввезений в Росію цукор за період 1870-1908 рр.

В описах Фонду 707 “Управління Київського учбового округу” нас
зацікавили матеріали, в яких відображена переписка з Київським,
Подільським та Волинським генерал-губернатором, ректором Київського
університету Св. Володимира про наукові відкриття професорами Київського
університету Київського відділення РТТ, про читання публічних лекцій
членами Київського відділення в залах Київського університету; відомості
про службу та наукову діяльність професорів П.П. Алексєєва, М.А.Бунге,
Ф.М. Гарніч-Гарницького, І.І. Рахманінова, Т.І.Лоначевського-Петруняки,
Г.М. Цехановського.

Відомості про відкриття Київського відділення РТТ знаходимо також і в
справах Фонду 442 “Канцелярія Київського, Подільського і Волинського
генерал-губернатора”.

(

(

*

-’”@,^3?6o

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020