Інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бу-гайців за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів (автореферат)

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З. Ґжицького

Сенечин

Василь Васильович

УДК 619:612.3:636.084:636.2

Інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців
за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів

03.00.13 — фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини

імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,

заслужений діяч науки і техніки
України

Кравців Роман Йосипович,

Львівська національна академія
ветеринарної медицини

імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри ветеринарно —

санітарної та радіологічної експертизи, ректор.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, с. н. с.

Стояновський Володимир Григорович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри патологічної фізіології;

кандидат біологічних наук, с. н. с.

Волторністий Володимир Михайлович,

Інститут біології тварин УААН, провідний науковий

співробітник лабораторії обміну речовин.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,
кафедра нормальної та патологічної
фізіології сільськогосподарських тварин Міністерства аграрної політики
України.

Захист відбудеться “10” червня 2004 року о 16 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.823.01 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м.
Львів, Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м.
Львів, Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “ 7 ” травня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент
Головач П.І.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дефіцит мікроелементів у раціонах тварин та їх
невисока засвоюваність (1-25%), антагоністичні властивості між ними,
утворення нерозчинних комплексних сполук та неадекватність стандартних
преміксів до господарств і біогеохімічних зон є однією з причин низької
продуктивності тварин та невисокої якості одержаної від них продукції
(Кальницкий Б.Д., 1985; Лебедев Н.И., 1990; Кузнецов С.Г., 1991).

Надзвичайно важливе значення в підвищенні біологічної доступності
мікроелементів і забезпеченні ними тварин належить їх хелатним сполукам
з незамінними амінокислотами, які є найоптимальнішою формою біогенних
металів. При застосуванні хелатних сполук усуваються антагоністичні
взаємовідношення між окремими мікроелементами (МЕ), вони транспортуються
до місця абсорбції не дисоціюючи і перетворюються в органах у
метаболічно активну форму.

Внесення МЕ до преміксу для комбікормів у формі металоорганічних сполук
з амінокислотами значно підвищує рівень їх засвоєння та посилює сумарний
біологічний ефект, що проявляється інтенсифікацією метаболічних
процесів, підвищенням продуктивності та покращенням якості одержаної
продукції (Deetz L.E., 1985; Oke B.O., 1986; Кравців Р.Й., 1989-2003;
Насолодін В.В., 1994; Осередчук Р.С., 1998; Біленчук Р.В., 1999; Куциняк
І.В., 2002). Проте немає досліджень, присвячених вивченню впливу
підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів з незамінними
амінокислотами (метіоніном і лізином) на їх фізіологічний стан,
продуктивність і якість отриманої від них яловичини. Необхідність
вирішення вказаного питання послужила основою для проведення наших
досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є розділом комплексної теми Міністерства аграрної політики
України 0102V001331 39-ДДР “Фундаментальна” Науково-дослідного інституту
біоекологічного моніторингу “Екологічний моніторинг біологічно активних
речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції
з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення якості їх
продукції”, № 9/6.

Мета і задачі дослідження. З’ясувати вплив хелатних сполук
мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіонатів і лізинатів) на
інтенсивність фізіологічних процесів і продуктивність бугайців. Для
досягнення цієї мети ми поставили перед собою наступні завдання:

Вивчити вміст мікроелементів в кормах ТзОВ “Перше Травня” Дрогобицького
району львівської області. Встановити процент забезпечення ними тварин
господарства.

Синтезувати хелатні сполуки мікроелементів (заліза, кобальту, йоду і
селену) з незамінними амінокислотами – метіоніном (метіонати) і лізином
(лізинати).

Вивчити вплив окремих доз метіонатів і лізинатів мікроелементів (Fe, Co,
I, Se) на гематологічні показники дослідних бугайців.

дослідити вплив хелатів МЕ на кількісні і якісні показники м’яса
(забійні якості, морфологічний і хімічний склад туш) та його біологічну
цінність.

Вивчити вплив метіонатів і лізинатів мікроелементів на продуктивність
тварин.

Обєкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси та продуктивні якості
бугайців за впливу хелатних сполук мікроелементів.

Предмет дослідження: активність АсАТ, АлАТ, ЦХО, СДГ в крові бугайців та
ветеринарно-санітарні показники м’яса при підгодівлі їх метіонатами і
лізинатами МЕ.

Методи дослідження: фізіологічні, зоотехнічні, клінічні, гематологічні,
біохімічні і математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено лабораторний регламент
синтезу лізинатів заліза, кобальту, йоду і селену. Вперше вивчено
інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців
за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів. Одержано нові дані, які
характеризують активність еритропоезу, стан білкового обміну та
ветеринарно-санітарної якості яловичини за згодовування різних доз
хелатних сполук мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіоніном
і лізином) на гематологічні показники, продуктивність і м’ясні якості
відгодівельних бугайців.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають
можливість проводити корекцію раціонів дослідних тварин за дефіцитними
мікроелементами (Fe, Co, I і Se). Доведено, що внесення у раціон
бугайців цих мікроелементів у вигляді хелатних сполук (метіонатів і
лізинатів) позитивно впливає на еритропоез, дихальну функцію крові,
окремі ділянки білкового, енергетичного та вуглеводневого обміну в
організмі молодняку великої рогатої худоби, призводить до підвищення їх
продуктивності та покращення якості одержаної від них яловичини.
Отримано деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18,
А01К67/02. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції
відгодівельних бичків: Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7
А23К1/18, А01К67/02 /Р.Й.Кравців, А.М.Стадник, А.Ю.Остап’юк,
Р.С.Осередчук, М.В.Ключковська, В.В.Герич, В.В.Сенечин. — №2001042340;
Заявлено 09.04.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9.

Особистий внесок здобувача. Підібрав та опрацював дані літератури,
освоїв методи досліджень, розробив схеми дослідів, організував та провів
лабораторні і виробничі експерименти, узагальнив результати досліджень
та провів статистичну обробку цифрових даних. Аналіз отриманих
результатів автором проведено самостійно з методичною допомогою
наукового керівника – доктора біологічних наук, професора, академіка
УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Р.Й.Кравціва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались й отримали схвалення на щорічних підсумкових вчених радах
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З.Ґжицького у 2000-2003 роках і науково – практичних конференціях:
Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми зооінженерії та
ветеринарної медицини”, присвяченій 150-річчю з дня заснування
Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001); Міжнародній
науково-практичній конференції “Біологічні основи підвищення
продуктивності тварин” (Львів, 2002); Конференції молодих вчених і
спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в
Україні” (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції
молодих вчених та спеціалістів: “Молоді вчені у вирішенні проблем
аграрної науки і практики” (Львів, 2002); Міжнародній науково-практичній
конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”
(Полтава, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих
вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки
і практики” (Львів, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць в
журналах, тематичних і міжнародних збірниках, тезах конференцій, що
входять до переліку, затвердженого ВАК України, в тому числі 1 довідник
та 1 деклараційний патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація виконана на 149 сторінках
компютерного тексту та складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд
літератури”, “Власні дослідження”, “Аналіз і узагальнення результатів
досліджень”, “Висновки”, “Пропозиції виробництву”, “Список використаних
джерел”, “Додатки”. Робота ілюстрована 30 таблицями та 7 рисунками.
Список використаних джерел літератури включає 270 найменуваннь, у тому
числі 82 іноземних публікації.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження проведено в ТзОВ “Перше Травня” Дрогобицького району
Львівської області. Експериментальна частина роботи виконана на кафедрах
фізіології тварин та в Науково-дослідному інституті (НДІ)
біоекологічного моніторингу Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького впродовж 2000-2002 років.

Метою першого досліду було вивчення мікроелементного фону кормів, які
використовувались в годівлі бугайців даного господарства. Вміст основних
мікроелементів в кормах (заліза, кобальту, йоду і селену) визначали на
атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS — 30 за методом Бріцке (1980).

Для досліджень були відібрані бугайці чорно-рябої породи другого періоду
відгодівлі живою масою 185-200 кг. Перший дослід включав 100 тварин,
підібраних за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку і
фізіологічного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та
дев’ять дослідних, по 10 бугайців у кожній. Перед початком експерименту,
впродовж і після завершення його проводили клінічний огляд бугайців
(вимірювали температуру тіла (Т), частоту пульсу (П) і дихання (Д)),
контрольне зважування та вивчення фізіологічних і біохімічних показників
крові (ці показники були в межах фізіологічної норми). Дослід тривав 120
днів: підготовчий період – 30 і дослідний період 90 днів. Впродовж
дослідного період тваринам дослідних груп, крім основного раціону (ОР),
згодовували хелатні комплекси мікроелементів з незамінними
амінокислотами: метіоніном і лізином з розрахунку мг/кг живої маси у
різних співвідношеннях (табл. 1). В кінці підготовчого періоду, першого,
другого та третього місяців досліду проводили клінічний огляд бугайців
усіх груп (вимірювали Т, П, Д) та відбирали проби крові з яремної вени.

Визначали такі морфо-біохімічні показники крові: кількість еритроцитів
фотоелктроколориметрично за методикою Є.С.Гаврилець, М.В.Демчук (1966);
вміст гемоглобіну за методикою Г.В.Дервіза та А.І.Воробйова (1969);
концентрацію глюкози з ортотолуоїдиновим реактивом – за методикою
В.В.Меншикова (1973); активність цитохромоксидази К.Ф. 1.9.3.1. (ЦХО) —
за методом В.А.Кетлінського і співавт. (1968); активність
сукцинатдегідрогенази К.Ф. 1.3.99.3. (СДГ) – за методом E. Kuhn i L.
Abood (1949).

У сироватці крові визначали: активність аспартатамінотрансферази К.Ф.
2.6.1.1. (АсАТ) та активність аланінамінотрансферази К.Ф. 2.6.1.2.
(АлАТ) — за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г.Капетанакі
(1962); вміст загального білка з біуретовим реактивом за методом
Л.М.Делекторської і співавт. (1978); співвідношення окремих білкових
фракцій плазми крові за експрес – методом Олла і Маккорда в модифікації
О.А. Карпюка (1962).

Таблиця 1

Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів (дослід
1).

Елемент Доза мг/кг

живої маси Групи тварин

I –

Контрольна II III ІV V VI VII VIII IX X

Дослідні

Метіонат Лізинат Метіонат, Лізинат

Fe 0,02 — — — — — — — ++ — —

0,025 — — — — — — — — ++ —

0,03 — — — — — — — — — ++

0,04 — + — — + — — — — —

0,05 — — + — — + — — — —

0,06 — — — + — — + — — —

Co 0,015 — — — — — — — ++ — —

0,02 — — — — — — — — ++ —

0,025 — — — — — — — — — ++

0,03 — + — — + — — — — —

0,04 — — + — — + — — — —

0,05 — — — + — — + — — —

Se 0,0075 — — — — — — — ++ — —

0,01 — — — — — — — — ++ —

0,015 — + — — + — — — — ++

0,02 — — + — — + — — — —

0,03 — — — + — — + — — —

I

0,02 — — — — — — — ++ — —

0,025 — — — — — — — — ++ —

0,03 — — — — — — — — — ++

0,04 — + — — + — — — — —

0,05 — — + — — + — — — —

0,06 — — — + — — + — — —

Другий дослід (науково-виробничий) передбачав більш глибоке вивчення
фізіолого-біохімічних показників та продуктивності бугайців на
відгодівлі за згодовування хелатних сполук МЕ в оптимальних дозах. Для
цього було сформовано чотири групи тварин, по 15 бугайців у групі.
Дослід тривав 360 днів. Схема досліду наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів (дослід
2).

Групи тварин Кількість тварин у групі Вид і доза добавок до раціону,
мг/кг живої маси

І-Контрольна 15 ОР (основний раціон)

ІІ — дослідна 15 ОР + метіонати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02; I-0,05

ІІІ — дослідна 15 ОР + лізинати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02; I-0,05

ІV — дослідна 15 ОР + метіонати Fe-0,025; Co-0,02; Se-0,01; I-0,025

+ лізинати Fe-0,025; Co-0,02; Se-0,01; I-0,025

В кінці дослідів проводили визначення категорій вгодованості забійних
тварин (ГОСТ 5110-55), а після забою визначали вгодованість м’ясних туш
за (ГОСТ 779-87).

Статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за О.І.
Ойвіним (1960). Результати середніх значень вважали статистично
вірогідними при Р<0,05 (Р<0,05-*; Р<0,02-**; Р<0,01-***; Р<0,001-****). Результати досліджень та їх аналіз Аналіз годівлі дослідних бугайців. Виходячи з наявних кормів у господарстві і проаналізувавши раціони годівлі за вмістом у них МЕ, можна зробити висновок про неможливість 100% забезпечення тварин в основних мікроелементах на основі наявних кормів. Тварини забезпечені: I на 54%; Cu – 77; Zn – 70; Mn – 67; Fe – 61; Co – 44 та Se на 27% від потреби. Дослідження кормів даного господарства вказують на найбільший дефіцит селену, йоду, кобальту і заліза. Підгодівля бугайців на відгодівлі хелатними сполук мікроелементів (метіонатами і лізинатами) дозволила усунути нестачу цих МЕ у їх раціонах. На основі даних першого досліду встановлено оптимальні дози хелатих сполук мікроелементів для підгодівлі бугайців, що дало нам основу для подальшого вивчення їх впливу на фізіолого-біохімічний статус організму бугайців на відгодівлі, їх продуктивність та якість отриманої від них яловичини. Вивчення впливу хелатних сполук мікроелеементів на фізіолого-біохімічні показники в організмі бугайців Результати досліджень впливу різних хелатних сполук на динаміку еритроцитів у крові піддослідних тварин наведено в табл. 3. Таблиця 3 Кількість еритроцитів в крові бугайців при підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, 1012/л, M±m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 6,51±0,04 6,54±0,03 6,55±0,03 6,53±0,04 II 6,36±0,04 6,48±0,04 6,71±0,04* 6,87±0,04*** III 6,27±0,04 6,51±0,06 6,79±0,06** 7,05±0,07*** IV 6,29±0,03 6,47±0,04 6,69±0,04* 6,85±0,04*** V 6,34±0,03 6,47±0,03 6,59±0,05 6,70±0,04* VI 6,35±0,03 6,49±0,05 6,77±0,06* 6,88±0,06*** VII 6,29±0,03 6,50±0,03 6,73±0,04** 6,80±0,05*** VIII 6,37±0,04 6,48±0,04 6,89±0,05*** 7,01±0,05**** IX 6,41±0,04 6,51±0,03 7,01±0,06*** 7,07±0,06**** X 6,28±0,04 6,44±0,05 6,88±0,06*** 6,97±0,05**** З даних таблиці видно, що кількість еритроцитів у крові піддослідних бугайців в підготовчий період коливалась в межах 6,27±0,04 – 6,51±0,04 · 1012/л, що відповідало фізіологічній нормі для даного виду тварин. В дослідних групах спостерігалось поступове щомісячне підвищення еритропоезу. Зокрема, через місяць після застосування різних доз метіонатів і лізинатів суттєвих змін в кількості еритроцитів у крові дослідних груп практично не виявлено. Проте, вже в кінці другого місяця нами встановлено зростання їх кількісті у крові бичків ІІ – Х груп на 1,0 - 7,0% по відношенню до контролю. Причому, у всіх дослідних групах, за винятком V, таке зростання було статистично вірогідним (Р<0,05 – 0,01). Суттєве збільшення кількості вищезгаданого показника крові виявлено в кінці третього місяця - від 2,6 до 8,3% (Р<0,05 – 0,001) порівняно з контрольними тваринами. Отже, можна стверджувати, що під впливом добавок хелатних сполук мікроелементів на протязі трьох місяців посилюється еритропоез. Найефективнішою була суміш, яку підгодовували тваринам ІХ групи. Кількість еритроцитів у них на третьому місяці становила 7,07•1012 /л, що на 8,3% (Р< 0,001) більше, ніж у контролі. застосування хелатів cполук мікроелементів разом із збільшенням кількості еритроцитів в крові сприяє підвищенню вмісту у них гемоглобіну (табл. 4). Таблиця 4 Вміст гемоглобіну в крові бугайців при підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, г/л, M±m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 101,5±0,04 103,0±0,04 103,3±0,04 103,5±0,04 II 102,3±0,04 104,1±0,04** 105,0±0,04*** 106,1±0,05*** III 102,5±0,04 104,4±0,05** 105,7±0,05*** 106,9±0,04**** IV 102,1±0,04 103,8±0,05* 104,9±0,04*** 106,4±0,05*** V 102,0±0,06 103,7±0,04* 104,5±0,06** 105,6±0,04*** VI 102,1±0,04 103,9±0,04* 105,0±0,04*** 105,9±0,05*** VII 101,7±0,05 102,9±0,05 104,0±0,05* 105,0±0,05*** VIII 102,2±0,05 103,9±0,06* 105,1±0,05*** 106,8±0,06*** IX 102,9±0,05 104,8±0,08* 106,9±0,07**** 108,9±0,12*** X 102,6±0,05 104,5±0,05*** 106,4±0,05*** 108,2±0,06*** Через місяць після згодовування метіонатів МЕ (ІІ група) концентрація гемоглобіну зросла на 1,1%, через два – 1,6 і через три місяці - на 2,5% порівняно з контрольною групою (Р<0,02 – 0,01). У ІІІ дослідній групі теж на протязі першого, другого і третього місяців дослідного періоду спостерігалось підвищення концентрації гемоглобіну відповідно на 1,3%; 2,3 та 3,3% по відношенню до контрольної групи. Аналогічне підвищення вмісту гемоглобіну нами виявлено у крові тварин IV групи. Його концентрація була найвищою через три місяці - 106,4 г/л (Р<0,01) проти 103,5 г/л у контролі. Встановлено, що підгодівля тварин лізинатами мікроелементів (V група) також проявила позитивний вплив на концентрацію гемоглобіну в крові. На протязі трьох місяців даний показник зріс на 0,7 - 2,0%. У тварин VI групи при згодовувані лізинатів МЕ вміст гемоглобіну через місяць зріс на 0,9% (Р<0,05), через два – 1,6 (Р<0,01) і через три – 2,3% (Р<0,01). Підгодівля тварин лізинатами МЕ (VII група) сприяла збільшенню гемоглобіну в крові тільки на другому і третьому місяцях на 0,7% і 1,4% відповідно по відношенню до контрольних тварин. У тварин VIII групи, яких підгодовували сукупно метіонатами і лізинатами МЕ, вміст гемоглобіну через місяць зріс на 0,9% (Р<0,05), два – 1,7 (Р<0,01), три – 3,2% (Р<0,01). Підгодівля дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ (IХ група) привела до зростання кількості гемоглобіну на протязі трьох місяців, відповідно на 1,7; 3,5; 5,2% (Р<0,05 - 0,01). Даний показник у тварин Х групи на протязі трьох місяців зростав на 1,4; 3,0 і 4,5% по відношенню до контрольної групи. Слід зазначити, що найвищим вміст гемоглобіну в крові був у бугайців IХ групи, яким сукупно згодовували метіонати і лізинати МЕ, очевидно, це пов’язано з активуючим впливом даних сполук на перебіг окисно-відновних процесів в організмі тварин. Одержані дані свідчать про те, що збагачення раціонів добавками метіонатів (ІІ – IV групи), лізинатів (V – VII групи) та метіонатів і лізинатів у комплексі (VIII –X групи) підвищувало кількість еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові бугайців на 2 – 3 місяцях досліду. На першому місяці міжгрупові різниці були незначними, що, очевидно, повязано з процесами адаптації травного тракту до мінеральних сполук. Найбільш вираженим вплив сукупного згодовування добавок метіонатних і лізинатних сполук МЕ був у VIII –X дослідних групах. Вміст загального білка у крові бугайців контрольної та дослідних груп протягом підготовчого періоду коливався у межах фізіологічної норми 64,7 – 65,1 г/л. Проте в дослідний період концентрація загального білка підвищилась в крові дослідних тварин, особливо в кінці другого і третього місяців (табл. 5). Таблиця 5 Вміст загального білка в сироватці крові бугайців при підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, г/л, M±m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 64,7±1,67 64,9±1,65 65,1±1,66 65,0±1,67 II 65,2±1,68 67,9±1,66 68,7±1,66 71,1±1,63* III 64,8±1,66 68,8±1,62 71,0±1,63 72,0±1,64** IV 64,9±1,66 67,0±1,63 69,4±1,64 70,0±1,67 V 64,8±1,67 68,4±1,65 69,9±1,60 71,2±1,65* VI 65,1±1,66 70,1±1,60 71,7±1,65* 72,8±1,67* VII 64,8±1,67 68,4±1,65 71,1±1,64* 71,9±1,66* VIII 65,1±1,65 68,8±1,62 72,0±1,66* 73,1±1,64** IX 64,8±1,66 72,1±1,64* 74,5±1,65** 75,3±1,67*** X 65,1±1,67 70,1±1,60 73,0±1,66* 73,7±1,65** Так, у тварин ІІ групи, яким згодовували метіонати МЕ, концентрація загального білка у кінці досліду зросла на 9,4% (Р<0,05), а у тварин ІІІ групи на 10,8% (Р<0,02). У тварин IV групи нами не виявлено достовірних змін у вмісті даного показника. Підгодівля тварин V групи лізинатами МЕ сприяла зростанню даного показника лише в кінці 3 місяця на 9,5% (Р<0,05) відносно контрольної групи. У тварин VI і VII груп виявлено тенденцію до збільшення концентрації загального білка через 2-3 місяці на 5,4 – 12,0% по відношенню до контрольної групи (Р<0,05). У тварин VIII групи, яким сукупно згодовували метіонати і лізинати, концентрація загального білка зросла в кінці 2-го місяця на 10,6%, а в кінці 3-го на 12,5% (Р<0,05 – 0,02). У тварин Іх групи через місяць вміст даного субстрату зріс на 11,1%, через два – 14,4, а через три місяці на 15,8% (Р<0,05 – 0,01). У Х групі тварин концентрації загального білка в крові вірогідно була вищою через 2 місяці на 12,1%, а через 3 місяці на 13,4% по відношенню до контролю (Р<0,05 – 0,02). Проаналізувавши дані табл. 5, можна зробити висновок, що підгодівля дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ сприяє незначному підвищенню рівня загального білка у сироватці крові бугайців дослідних груп лише в кінці досліду, тоді як у тварин VIII -ІХ груп, його вміст почав зростати починаючи з кінця першого місяця досліду, що співпадає з результатами досліджень вмісту еритроцитів і гемоглобіну в крові. Про інтенсивність синтетичних процесів в організмі бугайців свідчать, зокрема, процеси переамінування. З одержаних даних (табл. 6) видно, що у тварин дослідних груп (ІІ – Х) не виявлено особливих змін в активності АсАТ, за винятком бугайців ІХ групи, яким з кормом згодовували метіонати і лізинати МЕ, активність АсАТ у крові мала тенденцію до підвищення лише через два і три місяці дослідного періоду. Так, через 2 місяці активність АсАТ у сироватці крові підвищилась на 7,0% (Р<0,05), а через 3 місяці на 9,4% (Р<0,02) порівняно з контрольною групою. Таблиця 6 Активність АсАТ сироватки крові бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, М(m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 2,45(0,05 2,46(0,06 2,43(0,05 2,45(0,06 II 2,44(0,06 2,55(0,06 2,57(0,06 2,57(0,04 III 2,43(0,05 2,59(0,04 2,60(0,05 2,64(0,03* IV 2,47(0,05 2,53(0,07 2,58(0,06 2,60(0,05 V 2,50(0,05 2,53(0,05 2,54(0,05 2,58(0,06 VI 2,43(0,06 2,56(0,05 2,64(0,04* 2,63(0,05 VII 2,42(0,07 2,48(0,06 2,50(0,06 2,52(0,06 VIII 2,45(0,06 2,50(0,07 2,57(0,05 2,57(0,05 IX 2,46(0,05 2,58(0,05 2,60(0,04* 2,68(0,02** X 2,41(0,06 2,48(0,05 2,48(0,04 2,50(0,04 З наведених в табл. 7 даних видно, що активність АлАТ під час підготовчого періоду у тварин всіх дослідних груп знаходилась в межах фізіологічної норми. Проте слід зауважити, що у бугайців ІІІ, VI і ІХ груп виявлено незначне підвищення активності АлАТ через 2 – 3 місяці підгодівлі метіонатами і лізинатами МЕ: у тварин ІІІ групи на 8,6% (Р<0,05) через 2 місяці, бугайців VI групи на 10,1% (Р<0,02) та у бугайців ІХ групи на 14,1% (Р<0,01) порівняно з контрольною групою. Таблиця 7 Активність АлАТ сироватки крові бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, М(m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 1,28(0,05 1,29(0,03 1,28(0,03 1,30(0,04 II 1,32(0,04 1,33(0,04 1,36(0,04 1,37(0,03 III 1,29(0,05 1,34(0,04 1,39(0,03* 1,39(0,03 IV 1,27(0,06 1,31(0,02 1,34(0,04 1,35(0,04 V 1,31(0,04 1,35(0,04 1,36(0,03 1,37(0,03 VI 1,30(0,03 1,34(0,02 1,41(0,02** 1,43(0,02* VII 1,29(0,07 1,30(0,05 1,32(0,06 1,36(0,06 VIII 1,33(0,04 1,34(0,04 1,37(0,03 1,37(0,03 IX 1,28(0,02 1,30(0,01 1,46(0,02*** 1,47(0,02** X 1,30(0,04 1,31(0,03 1,34(0,04 1,38(0,03 Підсумовуючи одержані нами результати (табл. 6 і 7), можна відмітити про позитивний вплив сукупного введення хелатних сполук мікроелементів на активність АсАТ і АлАТ в крові бугайців другого періоду відгодівлі. Очевидно, це звязано з тим, що амінотрансферази каталізують міжмолекулярний перенос аміногруп між амінокислотами і кетокислотами. Інтенсивність енергетичного обміну в організмі тварин визначається швидкістю чисельних реакцій, які каталізуються окисно-відновними ферментами, насамперед ЦХО і СДГ. Як показали наші дослідження, згодовування тваринам хелатних сполук МЕ не впливало на активність ЦХО в крові, про що свідчать отримані дані (табл. 8). Незначне підвищення ЦХО встановлено у крові бугайців ІХ групи через 3 місяці дослідження. При цьому активність ферменту підвищилась на 9,8% (Р<0,01) порівняно з контролем. Таблиця 8 Активність ЦХО сироватки крові бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, М(m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 9,59(0,17 9,62(0,14 9,66(0,16 9,60(0,20 II 9,63(0,14 9,79(0,11 9,90(0,13 9,98(0,14 III 9,60(0,13 9,90(0,09 9,91(0,09 9,93(0,10 IV 9,70(0,16 9,09(0,10* 10,01(0,13 10,0(0,17 V 9,58(0,15 9,79(0,15 9,80(0,12 9,88(0,13 VI 9,66(0,15 9,88(0,15 9,91(0,10 9,88(0,09 VII 9,63(0,12 9,79(0,18 9,99(0,14 10,02(0,07 VIII 9,64(0,19 9,68(0,12 9,69(0,12 9,72(0,14 IX 9,63(0,18 9,89(0,16 9,91(0,10 10,54(0,10*** X 9,69(0,21 9,84(0,12 9,91(0,08 9,95(0,11 Підгодівля бугайців хелатними сполуками МЕ проявляла значніший вплив на СДГ, ніж на ЦХО (табл. 9). Таблиця 9 Активність СДГ сироватки крові бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, М(m; n=5. Групи тварин Підготовчий період Дослідний період, місяць 1 2 3 I 21,40(0,40 21,42(0,42 21,38(0,44 21,51(0,45 II 21,42(0,44 22,0(0,41 22,19(0,35 23,99(0,35*** III 21,37(0,52 22,11(0,57 23,33(0,60* 24,0(0,60* IV 21,39(0,49 22,91(0,39* 23,10(0,51 23,11(0,37* V 21,34(0,44 22,41(0,58 22,81(0,50 22,98(0,42 VI 21,38(0,56 23,01(0,68 24,01(0,60** 24,12(0,63** VII 21,33(0,50 23,0(0,60 24,0(0,49** 24,01(0,54** VIII 21,40(0,54 23,91(0,51* 23,8(0,63* 23,89(0,48** IX 21,37(0,61 24,11(0,63* 24,5(0,64** 24,77(0,71** X 21,38(0,52 23,10(0,56 23,20(0,61 23,21(0,59 Так, при підгодівлі тварин ІІ групи метіонатами МЕ активність СДГ зросла в кінці досліду на 11,5% порівняно з контрольною групою (Р<0,01), у крові тварин ІІІ і IV груп - на 3,2 - 11,6% (Р<0,05), даний показник мав тенденцію до зростання у різні періоди досліду на 7,0 - 8,0% відносно контрольної групи (Р<0,05). У тварин, яким до раціону добавляли лізинати МЕ, виявлено закономірне підвищення фермента лише у VІ i VII групах в основному через 2 і 3 місяці дослідного періоду. У тварин VI групи активність СДГ в кінці 2-го місяця підвищилась на 12,3% (Р<0,02) та на 12,1% через три місяці (Р<0,02) порівняно з контролем. Аналогічно у VII групи бугайців активність фермента підвищилась відповідно на 12,2% (Р<0,02) і 11,6% (Р<0,02) через 2 і 3 місяці. Як виявилось, сумісне згодовування метіонатів і лізинатів МЕ бугайцям VIII і X груп сприяло найбільшому зростанню активності СДГ. Причому активність СДГ підвищувалась починаючи з першого місяця і в кінці мала звичайно найвищу величину. Через місяць вона зросла на 11,6% (Р<0,05), через два – на 11,3 (Р<0,05) та через три місяці на 11,1% (Р>0,02)
порівняно з контрольною групою у тварин VIII групи і на 12,5% (Р<0,05), 14,6% (Р<0,02) та 15,1% (Р<0,02) у ІХ групі. В Х групі тварин активність СДГ була в межах статистичної вірогідності. Цитохромоксидаза каталізує окислення цитохрому молекулярним киснем, який є кінцевим компонентом в дихальному ланцюгу мітохондрій. Сукцинатдегідрогеназа є важливим ферментом, який каталізує цикл трикарбрнових кислот, зворотню реакцію дегідрування сукцинату до фумарату. Підвищення активності ЦХО і СДГ при згодовуванні бугайцям метіонатів і лізинатів МЕ, на нашу думку, сприяє підвищенню інтенсивності енергетичного обміну в їх організмі. Дані другого досліду (табл. 10), підтверджують результати першого досліду, свідчать про позитивний вплив метіонатів і лізинатів МЕ на гематологічні показники піддослідних бугайців. Таблиця 10 Гематологічні показники бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами дефіцитних мікроелементів, М±m; n=10. Показники Групи тварин І – контрольна ІІ ІIІ IV Еритроцити, 1012/л 6,45±0,06 6,9±0,05**** 6,72±0,05*** 7,10±0,04**** Гемоглобін, г/л 105,2±1,1 108,6±1,2 108,2±1,2 110,4±0,9*** Загальний білок, г/л 75,32±1,68 80,86±1,64* 81,89±1,63** 83,54±1,60*** Фракції білка, % Альбуміни 38,8±0,67 41,7±0,66** 42,0±0,65*** - - " $ & ( * D t v ???? " $ & D ‚ „ ? oe ? & F- Ff] d d d d d ? 1/4 ?????y1/41/2 AeAe A I I I OO O O ЦХО на 4,2%; 4,0 і 5,4% відповідно у тварин ІІ, ІІІ і ІV дослідних груп порівняно з контрольною групою. Активність СДГ підвищилась на 9,5% у другій групі, 8,8 – у третій і 14,8 % у четвертій групі відносно контролю (Р<0,05 – 0,01). Виявлено незначне підвищення концентрації глюкози у ІІ, ІІІ і ІV дослідних групах відповідно на 2,3%; 3,2 та 3,4% (Р<0,05) по відношенню до контрольної групи.Аналізуючи одержані дані, можна зробити висновок, що проведена нами корекція раціонів дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ покращує гематологічні показники, але найкращий результат отримано від тварин IV групи, у якій виявлено зростання кількості еритроцитів на 10,1%; вмісту гемоглобіну 4,9%; концентрації загального білка 10,9%; активності АсАТ та АлАТ відповідно на 10,2 і 14,9%; активності ЦХО і СДГ відповідно на 5,4 і 14,8% та підвищення концентрації глюкози на 3,4% порівняно з контрольною групою. Причому, зростання вищезгаданих гематологічних показників було статистично вірогідним (Р<0,05 – 0,01). Бугайців цієї групи підгодовували метіонатами заліза в дозі 0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01, йоду – 0,025 мг/кг ж. м. та лізинатами заліза – 0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01 і йоду – 0,025 мг/кг живої маси. Продуктивність дослідних бугайців Для більш ґрунтовного вивчення впливу хелатів МЕ на ріст тварин, крім загального і середньодобового приросту ми вивчали швидкість та інтенсивність росту (табл. 11). Таблиця 11 Продуктивність бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами дефіцитних МЕ, M±m, n=15. Групи тварин Жива маса, кг Приріст Швидкість росту, % Інтенсивність росту, г/кг/добу На початку досліду На кінець досліду Загальний, кг Середньодобовий, г I 230±3,7 488,8±3,8 258,8±3,5 719±5,5 72,0±1,2 3,1±0,07 ІІ 218,5±3,7 528,8±3,7 310,3±3,5 **** 862±5,5 **** 83,1±1,0 **** 3,9±0,08 III 242,4±3,9 547,7±3,9 305,3±3,6 **** 848±5,7 **** 77,3±1,1 *** 3,5±0,09 IV 252,5±3,9 578,7±3,8 326,2±3,8 **** 906±6,1 **** 78,5±1,2 *** 3,6±0,07 З даних таблиці видно, що у тварин ІІ групи середньодобовий і загальний прирости збільшились на 19,9%, швидкість росту на 11,1, інтенсивність росту на 25,8% відносно контролю. У тварини ІІІ групи підвищувались: середньодобовий і загальний приріст на 18,0% (Р<0,001); швидкість росту на 5,3 (Р<0,01) та інтенсивність росту на 12,9% порівняно з аналогічними показниками тварин контрольної групи. При підгодівлі тварин четвертої групи середньодобовий і загальний прирости зросли на 26,0% (Р<0,001); швидкість росту на 6,5 (Р<0,01) та інтенсивність росту на 16,1% порівняно з контрольною. Отже, згодовування тваринам комбікормів з розробленими нами преміксами, до складу яких входять оптимальні рівні і в певних співвідношеннях хелатні сполуки дефіцитних мікроелементів, дозволяє підвищити м'ясну продуктивність худоби, а також покращити біологічну і харчову цінність продукції. Забійні показники дослідних бугайців М’ясо та його якісний склад визначається кількісним співвідношенням тканин, а саме, його морфологічним складом, який залежить від виду, породи, віку, статі, годівлі та умов утримання худоби. Аналізуючи дані табл. 12, можна зробити висновок, що підгодівля тварин дослідних груп хелатними сполуками МЕ покращує забійні якості дослідних бугайців. Так, підгодівля тварин ІІ групи сприяла підвищенню забійного виходу, виходу туші і виходу внутрішнього жиру відповідно на 3,78% (Р<0,001), 3,5 (Р<0,001) і 0,28% (Р<0,01) порівняно з контролем. У тварин ІІІ групи, забійний вихід, вихід туші і вихід внутрішнього жиру підвищились відповідно на 3,0%; 2,8 і 0,21% (Р<0,01) порівняно з контролем. Підгодівля тварин IV групи сприяла збільшенню забійного виходу на 5,2% (Р<0,001), виходу туші на 4,8 (Р<0,001) і виходу внутрішнього жиру на 0,4% (Р<0,001) порівняно з контролем. Таблиця 12 Забійні якості бугайців за підгодівлі їх метіонатами і лізинатами дефіцитних мікроелементів, М±m; n=15. Групи тварин Передзабійна ж/м, кг Забійна маса, кг Забійний вихід, % Маса парної туші, кг Вихід туші, % Маса внутрішнього жиру, кг Вихід внутрішнього жиру, % I 482±2,4 233,3±3,7 48,41±0,60 224,6±3,33 46,6±0,59 8,72±0,36 1,81±0,04 II 522±2,4 272,5±3,6 52,19±0,51 **** 261,6±3,36 50,1±0,56 **** 10,92±0,41 2,09±0,06 *** III 541±2,5 278,2±3,8 51,42±0,62 *** 267,3±3,40 49,4±0,56 *** 10,93±0,43 2,02±0,05 *** IV 570±2,4 305,6±3,4 53,61±0,57 **** 292,9±3,35 51,4±0,59 **** 12,65±0,40 2,21±0,05 **** Отримані дані вказують на те, що підгодівля метіонатами і лізинатами МЕ має позитивний вплив на забійні показники бугайців дослідних груп. Хімічний склад і харчова цінність яловичини Визначення загального хімічного складу м'яса і м’ясопродуктів є критерієм оцінки якості продукту, дозволяє судити про його харчову цінність. В результаті досліджень встановлено, що у м'ясі тварин дослідних груп кількість сухої речовини, протеїну, жиру, а також його калорійність перевищували рівень цих величин у контрольних тварин. Зокрема, м’ясо тварин другої групи містило на 1,53% (Р<0,001) більше сухої речовини, ніж м’ясо тварин контрольної групи, протеїну – на 1,46% (Р<0,01), жиру – на 0,09%, золи – на 0,1 (Р<0,05), калорійність була вищою на 5,9% (Р<0,01), триптофану - на 0,16% (Р<0,02) і білковий якісний показник підвищився - на 1,08% (Р<0,01) порівняно з контрольною групою. У м’ясі тварин ІІІ групи вміст сухої речовини підвищився на 0,75% (Р<0,02), протеїну - на 0,77%, жиру – на 0,04%, золи – на 0,04%, калорійність зросла - на 2,9% (Р<0,01), триптофан - на 0,13% (Р<0,01) та білковий якісний показник підвищився - на 0,8% (Р<0,02) порівняно з аналогічними показниками тварин дослідної групи. У тварин IV групи вміст сухої речовини зріс на 2,32% (Р<0,001), протеїну - на 1,78 (Р<0,001), жиру - на 0,28 (Р<0,01), золи - на 0,17 (Р<0,001), калорійність - на 9,5 (Р<0,001), триптофан - на 0,22% (Р<0,001) і білковий якісний показник на 1,45% (Р<0,001) порівняно з контрольною групою. У всіх трьох дослідних групах знизилась кількість оксипроліну. У ІІ групі на 0,03% (Р<0,05), ІІІ – на 0,021% і IV групі - на 0,037% (Р<0,02) порівняно з контрольною групою. Фізико-хімічна і санітарна оцінка яловичини По закінченню досліду проведено контрольний забій бугайців з подальшою ветеринарно-санітарною експертизою туш і внутрішніх органів, під час якої не виявлено видимих патолого-анатомічних змін та відхилень в органолептичних показниках м’яса тварин всіх груп. М’ясо тварин дослідних груп виявилось більш стійким в процесі його зберігання при низьких плюсових температурах (від 0 до +2оС) порівняно з м’ясом тварин контрольної групи. Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що корекція раціонів тварин дослідних груп за допомогою метіонатів і лізинатів заліза, кобальту, селену і йоду сприяє покращенню фізико-хімічних і санітарних показників яловичини та сприяє більш кращому його зберіганню. Проте найкращими ці показники були у бугайців ІV групи, яким згодовували сукупно метіонати і лізинати мікроелементів. Дегустаційна оцінка м’яса і бульйону дослідних бугайців З метою вивчення впливу згодовування хелатних сполук МЕ на фізіолого-біохімічні процеси, які зумовлюють харчову цінність м’яса тварин, ми провели дегустаційну оцінку вареного м’яса. При вивченні зовнішнього вигляду і кольору, запаху, смаку, ніжності, соковитості, прозорості і аромату бульйону встановлено покращення вищезгаданих показників, що зумовило підвищення загальної дегустаційної оцінки м’яса, яка була на 0,66; 1,22 і 1,58 бала вища, ніж у м’ясі, одержаному від тварин контрольної групи. Загальна бальна оцінка бульйону тварин ІІ групи становила 7,70 бала, що відповідно на 0,62 бала вище за контроль. Бульйон з м’яса тварин ІІІ групи мав загальну дегустаційну оцінку 8,15 бала, що на 1,07 бала (Р<0,05) вище, ніж у м’ясі тварин контрольної групи. Загальна дегустаційна оцінка бульйону тварин IV групи становила 8,48 бала, що на 1,4 бала (Р<0,01) вище, ніж у контролі. Підсумовуючи ці дані необхідно відзначити, що варене м’ясо і бульйон з м’яса бугайців ІІ, ІІІ і IV дослідних груп, яким до основного раціону додавали метіонати і лізинати мікроелементів, мали кращі органолептичні показники, ніж м’ясо і бульйон тварин контрольної групи. Економічна ефективність підгодівлі бугайців метіонатами і лізинатами МЕ Надзвичайно важливим показником, який підтверджує доцільність наших фізіологічних втручань в біологію відгодівельних бугайців та визначає господарське значення їх підгодівлі метіонатами і лізинатами МЕ, є економічна ефективність (табл. 13). Таблиця 13 Економічна ефективність виробництва яловичини у ТзОВ “Перше Травня” за підгодівлі бугайців метіонатами і лізинатами дефіцитних мікроелементів Показники Групи тварин І – Контрольна ІІ ІІІ IV Приріст живої маси за період досліду, ц 2,59 3,10 3,05 3,26 Середньодобовий приріст, г 719 862 848 906 Витрати кормів на 1 ц приросту, ц к.од 11,0 9,25 9,47 9,10 Вартість кормів, витрачених за період досліду на 1 тв., грн 554 595 597 599 в т. ч. хелатів, грн - 41,0 43,0 45,0 Всього витрат на 1 тварину за період досліду, грн 1108 1190 1194 1198 Середня реалізаційна ціна 1 ц живої маси, грн 450 450 450 450 Собівартість 1 ц живої маси при реалізації, грн 427 384 391,5 367,5 Рентабельність, % 5,38 17,2 14,9 22,4 Прибуток на 1 ц живої маси, грн 23 66 58,5 82,5 Основний економічний ефект від застосування хелатних сполук полягає у тому, що за рахунок додавання до раціону бугайців метіонатів і лізинатів дефіцитних МЕ виявлено зниження собівартості 1 ц м’яса у всіх дослідних групах, відповідно у ІІ групі - на 10; у ІІІ - на 8,3 і у IV - на 13,9 відсотка відносно контролю, де собівартість 1 ц м’яса становила 427 грн. На її основі у всіх дослідних групах виявлено зростання чистого прибутку на 1 ц живої маси: у тварин ІІ групи - на 43,0 грн., ІІІ – на 35,5 грн., а у тварин IV групи - на 59,5 гривні по відношенню до контролю. При цьому встановлено підвищення рентабельності на 9,5 – 17,0 відсотка, зокрема у тварин ІІ групи на 11,8%, ІІІ – на 9,5%, а IV - на 17% порівняно з контрольною групою. Найнижча собівартість 1 ц м’яса, найбільший прибуток та найвищу рентабельність виявлено у бугайців IV групи. Отже, підгодівля бугайців хелатними сполуками мікроелементів є економічно вигідна, оскільки витрати на придбання і використання хелатних сполук МЕ повністю окуповуються, підвищують рентабельність виробництва яловичини та приносять прибуток. висновки В дисертації науково – обгрунтовано і доведено, що підгодівля бугайців другого періоду відгодівлі хелатними сполуками мікроелементів з незамінними амінокислотами сприяє підвищенню інтенсивності фізіологічних процесів, підвищує продуктивність і покращує харчову цінність отриманої від них продукції. Встановлено, що піддослідні тварини забезпечені міддю на 77%, цинком - 71%, марганцем - 67%, залізом - 61%, кобальтом - 44%, селеном - 27% та йодом на 54% від потреби і забезпечити їх мікроелементами на 100% за рахунок кормів неможливо. Компенсувати їх нестачу можна шляхом додавання розроблених нами добавок МЕ у вигляді хелатних сполук – метіонатів і лізинатів. Виявлено зміни біохімічних показників крові тварин, яким згодовували хелатні сполуки мікроелементів (заліза, кобальту, селену і йоду) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином): додавання до раціону бугайців метіонатів МЕ сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 7,0%; вмісту гемоглобіну–3,2; концентрації загального білка–7,3; активності АлАТ–12,1; АсАТ –6,7; ЦХО–4,2; СДГ–9,5; вмісту глюкози–2,3% відносно контролю; введення до раціонів бугайців лізинатів МЕ сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 4,1%; вмісту гемоглобіну – 2,8; активності АлАТ – 11,3; АсАТ – 2,4; ЦХО – 4,0; СДГ – 8,8; вмісту глюкози – 3,3 і концентрації загального білка сироватки крові на 8,7% відносно контролю; одночасне додавання до раціону бугайців метіонатів і лізинатів МЕ у половинних дозах призвело до підвищення кількості еритроцитів на 10,1%; вмісту гемоглобіну – 4,9; концентрації загального білка сироватки крові – 10,9; активності АлАТ – 14,9; АсАТ – 10,2; ЦХО – 5,4; СДГ – 14,8 і вмісту глюкози на 3,4% порівняно з контролем. 3. Встановлено підвищення продуктивності бугайців шляхом підгодівлі їх хелатами мікроелементів, що свідчить про більш раціональне використання фізіологічних ресурсів організму дослідних тварин: метіонати МЕ призвели до зростання середньодобового приросту на 19,9%, інтенсивності росту на 25,8% та швидкості росту на 11,1% порівняно з контролем, що зумовило зростання живої маси тварин даної групи вкінці досліду на 40 кг порівняно з живою масою тварин контрольної групи; лізинати МЕ забезпечили зростання середньодобового приросту на 17,9%, інтенсивності росту на 12,9% і швидкості росту на 5,3% порівняно з контролем і жива маса в кінці досліду була вищою на 58,9 кг порівняно з живою масою тварин контрольної групи; метіонати та лізинати МЕ у половинних дозах викликали підвищення живої маси тварин на 89,9 кг вкінці досліду порівняно з живою масою тварин контрольної групи, зростання середньодобового приросту на 26,0%, інтенсивності росту на 16,1% та швидкості росту на 6,5% порівняно з контрольною групою. 4. Виявлено, що підгодівля бугайців метіонатами МЕ призвела до збільшення забійного виходу на 3,8% порівняно з контролем; підгодівля тварин лізинатами МЕ зумовила збільшення забійного виходу на 3,0%, а підгодівля їх метіонатами та лізинатами МЕ у половинних дозах в комплексі сприяла збільшенню забійного виходу на 5,2% порівняно з контролем. 5. Відзначено, що за хімічним складом і харчовою цінністю м’ясо тварин дослідних груп було кращим: під впливом підгодівлі бугайців метіонатами та лізинатами МЕ вміст сухої речовини зріс на 2,3%, протеїну на 1,8%, жиру на 0,28 та золи на 0,17% відносно контролю; згодовування бугайцям хелатних сполук призвело також до підвищення калорійністі їх м’яса на 9,5% порівняно з м’ясом тварин контрольної групи; така підгодівля сприяла зростанню кількості триптофану і зменшенню кількості оксипроліну в м’ясі дослідних тварин, що, в свою чергу, зумовило вірогідне підвищення білкового якісного показника м’яса дослідних тварин на 1,45% порівняно з контрольною групою. 6. При ветеринарно-санітарній оцінці м’яса бугайців через 48 годин після забою встановлено, що: застосування метіонатів мікроелементів призвело до зменшення рН м’яса на 3,1%, зниження вологоємності на 3,0% та зростання кольорового показника на 10,3% порівняно з контрольною групою; згодовування лізинатів МЕ призвело до зменшення рН м’яса на 2,2%, вологоємності на 4,5%, підвищення кольорового показника на 9,7% порівняно з контрольною групою; додавання до раціону метіонатів та лізинатів МЕ зумовило зниження рН м’яса на 4,1%, вологоємності на 5,4% та зростання кольорового показника на 12,8% порівняно з контрольною групою. 7. Встановлено, що при тривалому зберіганні (14 діб) у м’ясі тварин контрольної групи відбулося ряд змін, які вказують на початок псування м’яса, а м’ясо тварин, яких підгодовували хелатними комплексами Fe, Co, Se і I, було доброякісне. М’ясо тварин, яких підгодовували метіонатами заліза в дозі 0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01, йоду – 0,025 мг/кг ж. м. та лізинатами заліза –0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01 і йоду – 0,025 мг/кг живої маси за ветеринарно-санітарною оцінкою було найкращим і більш стійким до псування в процесі зберігання. 8. Дегустаційною оцінкою вареного м’яса і бульйону встановлено, що м’ясо бугайців, яким згодовували метіонати та лізинати МЕ, за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, ніжністю, соковитістю було кращим, ніж м’ясо тварин контрольної групи. Загальна дегустаційна оцінка вареного м’яса була вищою на 1,58 бала. Бульйон за зовнішнім виглядом, запахом, смаком і наваристістю теж був кращий і мав загальну дегустаційну оцінку на 1,4 бала вищу, ніж бульйон з м’яса тварин контрольної групи. 9. Підраховано, що додаткове введення до раціону бугайців метіонатів і лізинатів мікроелементів виявилось економічно ефективним. Застосування хелатів МЕ дозволило знизити собівартість на 13,9%, прибуток на 1 ц. живої маси зріс на 59,5 грн, рентабельність підвищилась на 17,02% порівняно з контрольною групою. Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що найкращий результат одержано при комплексній підгодівлі бугайців метіонатами і лізинатами МЕ: метіонатами заліза в дозі 0,025 мг/кг ж. м., кобальту – 0,02, селену 0,01, йоду – 0,025 та лізинатами заліза – 0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01, йоду – 0,025 мг/кг живої маси. Цей премікс дає змогу найраціональніше використовувати потенційні можливості організму молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі і це проявляється покращенням фізіологічних процесів та підвищенням їх продуктивності. пропозиції виробництву 1. З метою профілактики мікроелементозів відгодівельного молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі, підвищення їх продуктивності та покращення фізико-хімічних і ветеринарно-санітарних показників м’яса, а також рентабельності виробництва рекомендуємо проводити корекцію їх раціонів хелатними сполуками мікроелементів (заліза, кобальту, йоду і селену) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином) – метіонатами і лізинатами в поєднанні: заліза по 0,025 мг/кг живої маси, кобальту – 0,02 мг/кг ж. м., селену – 0,01 мг/кг ж. м., і йоду – 0,025 мг/кг живої маси. 2. Отримані результати рекомендуємо використовувати в навчальному процесі з курсів фізіології, біохімії, годівлі та ветеринарно-санітарної експертизи, у навчальних закладах І – IV рівня акредитації а також для сільськогосподарських підприємств різних форм власності, які займаються виробництвом яловичини. Список опублікованих праць за темою дисертації Поживність основних видів кормів господарств Дрогобицького району Львівської області //Кравців Р.Й., Стадник А.М., Осередчук Р.С., Ключковська М.В., Герич В.В., Сенечин В.В /Довідник. –Львів, 2003. – 80 с. (Дисертант брав участь у проведенні експериментальних досліджень та написанні довідника). Кравців Р.Й., Осередчук Р.С., Сенечин В.В.. Мікроелементний склад кормів ТзОВ “1 Травня” Дрогобицького району Львівської області // Сільський господар. - 2001. – №5–6. – с. 19–20. (Дисертант провів відбір матеріалу, виконував лабораторні дослідження і підготував статтю). Кравців Р.Й., Стадник А.М., Сенечин В.В.. Корекція мікроелементного живлення бичків і корів, їх продуктивність та якість продукції // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Харків, 2001. – В. 9, № 33, Ч 2. – с. 235–239. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів і підготував статтю). Середні показники поживності і мікроелементного складу кормів Львівської області // Кравців Р.Й., Осередчук Р.С., Ключковська М.В., Герич В.В., Сенечин В.В. / Сільський господар. – 2001. –№ 7–8. –С. 20 – 22. (Дисертант виконував лабораторні дослідження кормів, проводив статистичну обробку цифрового матеріалу і підготував статтю). Кравців Р.Й., Сенечин В.В.. Активність амінотрансфераз сироватки крові дослідних бугайців при застосуванні в годівлі метіонатів і лізинатів мікроелементів //Науково - технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2001. – В. 1–2. – с. 138–142. (Дисертант провів лабораторні дослідження крові і підготував статтю). Сенечин В.В., Біленчук Р.В., Осередчук Р.С., Ключковська М.В., Герич В.В. Метаболізм міді в живому організмі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2002. – Т.4, № 2, Ч. 3. – с. 98 – 106. (Дисертант зібрав дані літератури і написав статтю). Сенечин В.В. Зміна фізико-хімічних та санітарних показників яловичини при корекції раціонів бичків метіонатами і лізинатами мікроелементів //Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2002. – Т. 2, №21. – с. 246 – 248. Сенечин В.В. Показники крові бугайців за корекції їх раціонів годівлі метіонатів і лізинатів мікроелементів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2003. – Т. 5, №3, Ч. 2. – С. 93 – 97. Сенечин В.В. Продуктивність бугайців за корекції раціонів метіонатами і лізинатами мікроелементів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2003. – Т. 5, №2, Ч. 2. – С. 116 – 120. Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18, А01К67/02. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельних бичків: Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18, А01К67/02 /Р.Й.Кравців, А.М.Стадник, А.Ю.Остап’юк, Р.С.Осередчук, М.В.Ключковська, В.В.Герич, В.В.Сенечин. - №2001042340; Заявлено 09.04.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9. (Дисертант брав участь у виконанні експериментальних дослідження, здійснив статистичну обробку результатів). Сенечин В.В. Інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2004. Дисертація присвячена вивченню впливу підгодівлі бугайців метіонатами і лізинатами мікроелементів на інтенсивність перебігу фізіологічних процесів в організмі тварин, їх продуктивність та якість одержаної від них продукції. Розроблено лабораторний регламент синтезу хелатних сполук мікроелементів (заліза, кобальту, йоду і селену) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином) – метіонати і лізинати. Вивчено вплив підгодівлі метіонатами і лізинатами мікроелементів окремо та доцільність їх комплексного використання при вирощуванні молодняку великої рогатої худоби. Встановлено, що корекція раціонів дослідних бугайців метіонатами і лізинатами мікроелементів позитивно впливає на гематологічні показники, активність окремих ферментів переамінування, прискорює інтенсивність енергетичного обміну в організмі тварин, не викликаючи порушень їх клінічного стану. Вивчено вплив хелатних сполук мікроелементів на продуктивність та забійні якості тварин. Встановлено, що підгодівля бугайців метіонатами і лізинатами мікроелементів покращує харчову цінність, фізико-хімічні і санітарні показники отриманої від них яловичини. Вирахувано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо оптимізації мікроелементного живлення великої рогатої худоби на відгодівлі. Найкращий результат отримано при комплексному використанні метіонатів і лізинатів у відповідних дозах. Ключові слова: фізіологія, метаболізм, мікроелементи, метіонін, лізин, ферменти, продуктивність, бугайці. Сенечин В.В. Интенсивность протекания физиологических процессов и продуктивность бычков под влиянием метионатов и лизинатов микроэлементов. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого. – Львов, 2004. Диссертация посвящена изучению влияния подкормки бычков метионатами и лизинатами микроэлементов на интенсивность протекания физиологических процессов в организме животных, их продуктивность и качество полученной от них продукции. Разработан лабораторный регламент синтеза хелатных соединений микроэлементов (железа, кобальта, йода и селена) с незаменимыми аминокислотами метионином и лизином – метионаты и лизинаты. Исследовано влияние метионатов и лизинатов в отдельности и целесообразность их совместного использования при выращивании молодняка крупного рогатого скота. Установлено, что коррекция рационов подопытных бычков этими хелатными соединениями положительно влияет на гематологические показатели бычков. Способствует повышению количества эритроцитов на 4,1 – 10,1 %, содержание гемоглобина возросло на 2,8 – 4,9 %, повышает концентрацию общего белка сыворотки крови на 7,3 – 10,9 %. Повышение происходило за счет альбуминовой фракции. Использование их способствует повышению активности ферментов переаминирования. Активность аланинаминотрансферазы возросла на 11,3 – 14,9 %, а активность аспартатаминотрансферазы на 2,4 – 10,2 %. Коррекция рационов метионатами и лизинатами ускоряет энергетический обмен в организме бычков, о чем свидетельствует увеличение активности цитохромоксидазы и сукцинатдегидрогеназы. Активность цитохромоксидазы возросла на 4,0 – 5,4%, а активность сукцинатдегидрогеназы на 8,8 – 14,8%. Под влиянием этой коррекции происходит небольшое повышение количества сахара в крови на 2,3 – 3,4%. Изучено влияние хелатных соединений микроэлементов (железа, кобальта, йода и селена) с незаменимыми аминокислотами (метионином и лизином) на продуктивные показатели подопытных животных. Коррекция рационов добавками метионатов и лизинатов микроэлементов позволяет повысить среднесуточный и общий привес на 17,9 – 26,0 %, интенсивность роста - на 12,9 –25,8 %, а также увеличить скорость роста - на 5,3 – 11,1%, что позволило повысить живой вес на 40,0 – 89,9 килограмма относительно живого веса животных контрольной группы. Предлагаемый нами премикс улучшает убойные качества животных, что позволяет увеличить убойный выход на 3,01 – 5,2 %, выход туши - на 2,8 – 4,8 % и выход внутреннего жира - на 0,21 – 0,4 %. Установлено, что подкормка бычков метионатами и лизинатами микроэлементов улучшает питательную ценность, физико – химические и санитарные показатели полученной от них говядины. Мясо животных опытных груп содержало больше сухого вещества, протеина, жира, золы, его калорийность была выше на 2,9 – 9,5 %, белковый качественный показатель - на 0,8 – 1,45 %. Отмечено возрастание содержания триптофана и снижение количества оксипролина. Мясо бычков опытных групп оказалось более стойким в процессе его хранения при низких плюсовых температурах. При дегустационной оценке вареного мяса и бульйона мяса животных, которым дополнительно скармливали метионаты и лизинаты микроэлементов, оказалось, что оно имело лучшие органолептические показатели против мяса животных контрольной группы. Подсчитано экономическую целесообразность применения хелатных соединений метионина и лизина с микроэлементами (железом, кобальтом, йодом и селеном) при выращивании крупного рогатого скота в условиях западного региона Украины. Установлено, что использование премикса позволяет уменьшить количество используемых кормов, снизить себестоимость говядины на 8,3 – 13,9 % и повысить рентабельность производства на 9,52 – 17,02 %. При этом отмечено возрастание прибыли на один центнер живого веса на 35,5 – 59,5 гривны. Наши исследования показали, что наилучший результат получен при совместном использовании метионатов и лизинатов железа, кобальта, йода и селена в оптимальных дозах, не вызывающих нарушений клинического состояния животных (Т, П, Д). Разработано практические рекомендации по оптимизации микроэлементного питания скота для хозяйств разных форм собственности. Ключевые слова: физиология, метаболизм, микроэлементы, метионин, лизин, ферменты, продуктивность, бычки. Senechyn V.V. Course Intensity of Physiologycal Processes and Bull – calves productivity under the Influence of Methionates and Lysinates of Trace Elements. – Manuscript. The dissertation for the scientific degree of candidate of Veterinary sciences on speciality 03.00.13 – Physiology of Human and animal. – Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Jzhytskj. – Lviv, 2004. The dissertation is devoted to study the influence of bull-calves feeding up with methionates and lysinates of trace elements on course intensity of physiological processes in the animals bodies, their productivity and guality of obtained products. We’ve worked out laboratory regulations of synthesis of trace elements chelates compounds (iron, cobalt, iodine, selenium) with essential amino acids (methionine and lysine) – methionates and lysinates. Influence of feeding up with trace elements methionates and lysinates and the reason of their complex usage at growing young cattle have been studied. It has been determined that rations correction of experimental bull-calves with trace elements methionates and lysinates positively influences on haematological data, activity of some enzymes as well as accelerates the intensity of energy exchange in the animal bodies wthout causing violations of their clinical state. Influence of trace elements chelates compounds on productivity and slaughtering gualities of the animals has been studied. It is determined that feeding up of bull-calves with trace element methionates and lysinates improves nutritive value, physical and chemical and sanitary data of the obtained beef. Economic effect was calculated and recommendations were elaborated how to optimize trace element nutrition of cattle at fattening the best results were obtained at complex usage of both methionates and lysinates in suitable doses. Key words: physiology, metabolism, trace elements, methionine, lysine, enzymes, productivity, bull-calves.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *