Етіологічна роль ентеробактерій і pseudomonas aeruginosa та застосування імуностимулюючої терапії при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”

КИЧА КАТЕРИНА ІВАНІВНА

УДК 619:616.34-002:579.842.1/.2:636.02.35:615.37

Етіологічна роль ентеробактерій і pseudomonas aeruginosa та застосування
імуностимулюючої терапії при шлунково-кишкових захворюваннях телят і
поросят

16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат ветеринарних наук, доцент Доценко
Валерій Олександрович, Луганський національний аграрний університет,
завідувач кафедри мікробіології і вірусології

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений
працівник сільського господарства України Апатенко Володимир Максимович,
Харківська державна зооветеринарна академія, професор кафедри
мікробіології і біотехнології;

доктор ветеринарних наук, професор, Фотіна Тетяна Іванівна,
Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри
ветсанекспертизи, мікробіології та зоогігієни

Захист відбудеться “5” грудня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі
“Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за
адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового
центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за
адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “29” жовтня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор ветеринарних

наук, професор Бабкін А. Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиліття в етіологічній структурі
інфекційних патологій відзначені такі зміни, як зменшення числа
захворювань, викликаних облігатно-патогенною мікрофлорою, розширення
спектра, збільшення питомої ваги і кількості інфекційних процесів,
спричинених умовно-патогенними збудниками (Пурич Н. К., 1997; Наконечний
І., Мазутенко М., 1997; Воронин Е.С., 2002). Проблема гострих
шлунково-кишкових захворювань молодняка, зумовлених умовно-патогенними
мікроорганізмами, залишається актуальною і в теперішній час як для
спеціалізованих тваринницьких комплексів, так і для дрібних фермерських
господарств, де в багатьох випадках кількість тварин, що утримуються в
приміщеннях, значно перевищує припустимі санітарно-гігієнічні норми
(Апатенко В. М., 1990; Грязнева Т. И., Павлова И. Б., 1991; Ушкалов В.
А., Жаров А. В., 1995; Субботин В. В., Сидоров М. А., 2001).

У господарствах при виникненні шлунково-кишкових хвороб у телят і
поросят у більшості випадків проводять лише антибактеріальну терапію без
урахування пригнічуючого впливу збудників, а іноді і антибіотиків на
незрілі в імунологічному і фізіологічному плані організми молодняка.
Вітчизняними та зарубіжними дослідниками встановлено негативний вплив
умовно-патогенних мікроорганізмів на систему імунітету новонароджених
тварин при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і доцільність
використання імуностимулюючих та імуномодулюючих препаратів для
нівелювання цих явищ і наслідків як в імунній системі, так і взагалі в
організмі тварини (Петрянкин Ф. П., Апатенко В. М., 1994; Красников Г.
А., 1998; Воронин Е. С., 2002; Апатенко В. М., 1992, 2006). Іноді такі
препарати мають ще й ростостимулюючий ефект (Урбан В. П. зі співавт.,
1992; Прудников С. И., 1996; Щербаков П. Н., Гусев А. Г., 2002).
Вітчизняною наукою і практикою запропоновано багато
препаратів-імуноcтимуляторів, виготовлених із тимуса. Один із них –
“комплекс активуючих факторів імунітету” (КАФI), виготовлений
співробітниками кафедри зоогігієни та основ ветеринарії Білоцерківського
ДАУ. Цей препарат є безбілковим, фізіологічно збалансованим набором
гуморальних факторів, виділених із тимуса.

У зв’язку з цим, вивчення етіологічної ролі ентеробактерій і
Pseudomonas aeruginosa при шлунково-кишкових захворюваннях телят і
поросят та застосування імуностимулюючих препаратів у системі
лікувально-профілактичних заходів має актуальне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно з науковою тематикою факультету ветеринарної медицини Луганського
національного аграрного університету на 2004–2007 рр. “Вивчення
інфекційної патології молодняка сільськогосподарських тварин і птиці,
розробка ефективних заходів боротьби в господарствах південно-східної
частини України” (номер державної реєстрації 0104U005403).

Метою роботи було вивчити етіологічний спектр і роль ентеробактерій та
синьогнійної палички при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят
та вдосконалити лікувально-профілактичні заходи із застосуванням
антибактеріальної і імуностимулюючої терапії.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:

виділити та ідентифікувати мікроорганізми, що викликають захворювання
шлунково-кишкового тракту у телят і поросят;

визначити питому вагу умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема
ентеробактерій і P. aeruginosa, та їх асоціацій при шлунково-кишкових
хворобах телят і поросят;

вивчити рівень антибіотикорезистентності виділених ізолятів бактерій з
урахуванням усіх співчленів паразитоценозу для подальшого використання в
схемах терапії найбільш ефективних антибіотиків;

з’ясувати ефективність імуностимулюючої терапії в комплексному лікуванні
та профілактиці захворювань шлунково-кишкового тракту телят і поросят;

вивчити та обґрунтувати ефективність застосування імуностимулюючого
препарату КАФI з метою одержання діагностичних сироваток.

Об’єкт дослідження. Шлунково-кишкові хвороби телят і поросят
бактеріальної етіології.

Предмет дослідження. Поширення, етіологічна роль ентеробактерій і P.
aeruginosa та застосування антибактеріальної і імуностимулюючої терапії
при захворюваннях шлунково-кишкового каналу новонароджених телят і
поросят.

Методи дослідження. При виконанні даної роботи нами були використані
епізоотологічні, бактеріологічні, вірусологічні, серологічні,
імунологічні, гематологічні та статистичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено видовий спектр
бактерій, що відіграють суттєву роль в етіології шлунково-кишкових
захворювань телят і поросят у господарствах Луганської області, вивчено
біологічні властивості ізолятів, а також склад асоціацій мікрофлори.
Встановлено, що найбільш поширеними патогенами є Escherichia coli,
Klebsiella рneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Citrobacter
freundii, представники роду Enterobacter та P. aeruginosa.

Виявлено високий рівень антибіотикорезистентності виділених
ентеробактерій та синьогнійної палички. Встановлено вагому різницю між
антибіотикограмами ізолятів, що входили до спільних паразитоценозів.

Вперше встановлено вплив імуностимулятора КАФI при шлунково-кишкових
захворюваннях телят і поросят, викликаних ентеробактеріями і
P. aeruginosa, на перебіг хвороби, збереженість молодняка, гематологічні
та імунологічні показники дослідних тварин в умовах Луганської області.
Запропоновано схему застосування імуностимулюючого препарату КАФI
поросятам для профілактики і комплексної терапії хвороб
шлунково-кишкового каналу. Визначено вплив КАФI на гематологічні,
імунологічні показники при гіперімунізації кролів ізолятом K. pneumoniae
з метою одержання діагностичної сироватки.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування імуностимулюючого
препарату КАФI для профілактики та в комплексній терапії
шлунково-кишкового тракту телят і поросят забезпечує позитивний вплив як
на гематологічні, імунологічні показники, що вказує на підвищення
природної резистентності, так і на ріст, розвиток та збереженість
тварин.

Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, застосовуються
при вирощуванні телят і поросят у господарствах Луганської області.
Економічний ефект на 1 гривню витрат у перший місяць життя тварин склав
11,13–11,93 грн. Економічна ефективність за час досліду при застосуванні
КАФI склала 58,38–70,89 грн. на 1 теля та 40,75 грн. – на 1 порося.

Імуностимулюючий ефект препарату КАФI використано в схемі
гіперімунізації кролів для одержання діагностичних сироваток.

Отримані результати використовуються при викладанні курсів ветеринарної
мікробіології в Луганському та Сумському національних аграрних
університетах, Полтавській державній аграрній академії.

За матеріалами досліджень розроблено методичні рекомендації “Лабораторна
діагностика захворювань травного каналу молодняка сільськогосподарських
тварин, що викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями”,
затверджені науково-методичною радою Державного департаменту
ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №
3 від 20 грудня 2006 року).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано
експериментальну частину роботи, статистичну обробку здобутих даних.
Бактеріологічні дослідження, а також визначення біологічних властивостей
ізольованих культур бактерій проводились дисертантом особисто в
лабораторії бактеріології кафедри мікробіології та вірусології
факультету ветеринарної медицини Луганського НАУ. Встановлення
відсутності вірусних агентів здійснювали на базі вірусологічного відділу
Луганської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини.
Морфологічні дослідження крові телят проводили на базі імунологічного
відділу Луганської ОДЛВМ. Імунологічні дослідження крові телят
здійснювали на базі імунологічної лабораторії Луганської обласної
дитячої клінічної лікарні. Морфологічні та імунологічні дослідження
крові поросят і кролів проводили на базі міжкафедральної лабораторії
кафедри педіатрії з інфекційними хворобами та дитячою хірургією
Луганського ДМУ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та
обговорювались на:

звітних наукових конференціях вченої ради факультету ветеринарної
медицини Луганського НАУ, засіданнях методичних комісій факультету
ветеринарної медицини Луганського НАУ (2004–2007 р.);

Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрантів та
аспірантів, присвяченій пам’яті професора I. Г. Мороза “Майбутнє
ветеринарної медицини, біології та біотехнології” (м. Луганськ,
26 –28 квітня 2005 р.);

міжнародних наукових конференціях: “Інноваційний розвиток сучасного
аграрного виробництва”, присвяченій 100-річчю від дня народження Д. Я.
Василенка (м. Львів, 20–21 жовтня 2005 р.); “Актуальные вопросы борьбы с
инфекционными заболеваниями в гуманной и ветеринарной медицине”,
присвяченій 160-річчю від дня народження лауреата Нобелівської премії I.
I. Мечнікова (м. Харків, 27–30 листопада 2005 р.);

міжнародних науково-практичних конференціях: “Епізоотологія і
профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби”
(м. Київ, 14–16 березня 2006 р.); “Наукові та практичні аспекти
ветеринарної медицини та реформи освіти в Україні”, присвяченій 75-річчю
факультету ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 27–29 вересня 2006
р.); “Экологические аспекты в животноводстве и патологии животных” (м.
Вітебськ, Республіка Білорусь, 5–6 жовтня 2006 р.); “Сучасність та
майбутнє аграрної науки та виробництва”, присвяченій 50-річчю від дня
заснування факультету заочної освіти (м. Львів, 19–20 жовтня 2006 р.);

VI з’їзді паразитоценологів України (м. Харків, 11–13 жовтня 2006 р.)

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 12 наукових працях, з
яких 8 статей (4 одноосібних) – у фахових виданнях, перелік яких
затверджено ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних
досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій,
викладених на 148 сторінках комп’ютерного тексту, списку використаних
джерел, що містить 344 найменування, у тому числі – 236 іноземних,
додатків. Робота ілюстрована 45 таблицями та 5 рисунками.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалась на кафедрі мікробіології і вірусології протягом
2003–2007 рр. Експериментальні дослідження проводили на базі навчального
науково-дослідного агрокомплексу (ННДАК) Луганського НАУ і п’яти
господарствах Луганської області.

Від загиблих телят і поросят відбирали патологічний матеріал за
загальноприйнятими методиками. З відібраного патологічного матеріалу
робили висіви на м’ясо-пептонний агар (МПА), м’ясо-пептонний бульйон
(МПБ), середовища Ендо та Лєвіна, вісмут-сульфітний агар. Після
інкубації у термостаті за температури 37–38 ?С протягом 24–48 годин
робили пересіви на МПА та середовище Ендо. Висіви знову інкубували в
термостаті за температури 37–38 ?С протягом 24–48 годин.

Після вивчення культурально-морфологічних властивостей з усіх окремих
типових колоній робили висіви на МПА та МПБ і інкубували за температури
37–38 ?С протягом 20–24 годин.

Вивчали морфологію виділених ізолятів бактерій. Визначали позитивність
основних ідентифікаційних тестів на приналежність до родини
Enterobacteriaceae за загальноприйнятими методиками. Для подальшої
ідентифікації представників родини Enterobacteriaceae до роду і виду
використовували довгий строкатий ряд, а також системи індикаторні (СIБ –
Нижегородське державне підприємство з виготовлення бактерійних
препаратів – фірма “Iмбіо”).

Визначення сероваріантів виділених із патологічного матеріалу культур
сальмонел здійснювали за допомогою реакції аглютинації (РА) на склі з
використанням набору сальмонельозних О-комплексних і монорецепторних О-
і Н-аглютинуючих сироваток біофабричного виробництва згідно з
настановою. Визначення серогруп E. coli проводили за допомогою набору
аглютинуючих О-колі-сироваток.

Гемолітичну активність і тип гемолізу визначали висівом виділених
культур на середовище Цейслера. У виділених культур визначали
патогенність шляхом біологічної проби на білих мишах та мишах лінії CBA
та чутливість до 30 антибактеріальних препаратів.

Вірусологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками
(Панікар І.І., 1997).

Досліди з вивчення впливу на гематологічні та імунологічні показники
телят при використанні імуностимуляторів у комплексній терапії
захворювань шлунково-кишкового каналу, викликаних умовно-патогенними
бактеріями, проводили в ННДАК Луганського НАУ і господарствах Луганської
області на телятах червоної степової та чорно-рябої порід ВРХ. У кожному
з них хворих тварин лікували за індивідуальними схемами, що були
розроблені нами з урахуванням антибіотикорезистентності виділених
збудників. Для проведення дослідів були сформовані по три групи телят за
принципом аналогів: контрольна та дві дослідні (n=12). Тваринам
дослідних груп у віці 3–5 діб і 2,5 місяця додатково внутрішньом’язово
вводили імуностимулятори: першої групи – КАФI (серія 001,
ТУ У 46.15.427-98) з розрахунку 0,015 см3/кг живої маси одноразово;
другої групи – тімалін (серія 880904) з розрахунку 0,3 мкг/кг маси
тварини 1 раз на добу впродовж 3–5 діб. Телятам контрольної групи в ті ж
строки вводили по 1 см3/гол. ізотонічного розчина натрію хлориду. У
тварин всіх груп брали кров у 3–5-добовому, 1,5-, 2,5- і 3-місячному
віці.

У дослід із визначення впливу імуностимулюючих препаратів при
застосуванні для профілактики та в комплексній терапії захворювань
шлунково-кишкового каналу поросят було взято три свиноматки з однаковою
продуктивністю, що мали по 10 поросят. Поросятам першої дослідної групи
КАФI вводили 1-й раз у віці 3–4 доби, повторно через 10–12 діб із
розрахунку 0,1 см3/кг живої маси та ще раз перед відлученням від
свиноматки у віці 45 діб із розрахунку 0,02 см3/кг живої маси. Поросятам
другої дослідної групи вводили тімалін із розрахунку 0,3 мкг/кг маси
тварини 1 раз на добу протягом 3–5 діб за тією ж схемою. Тваринам
контрольної групи у ті ж строки вводили 1 см3/гол. стерильного
фізрозчину внутрішньом’язово. При виникненні шлунково-кишкових
захворювань поросят лікували за схемою господарства з використанням
антибактеріального препарату до зникнення клінічних ознак. У тварин всіх
груп для морфологічних та імунологічних досліджень у віці 14, 45 і 60
діб брали кров.

При дослідженні впливу КАФІ на гематологічні, імунологічні показники під
час гіперімунізації кролів антигеном виробничого штаму K. pneumoniae
24/3, тварин (n=8) чотирьохразово імунізували з наростанням дози від 1
до 12 млрд. м. к. Кролям дослідної групи додатково вводили 0,2 см3/гол.
КАФI дворазово з інтервалом 14 діб. Перед початком, перед кожним
наступним введенням антигену та через 14 діб після закінчення
гіперімунізації у кролів відбирали кров із крайової вени вуха для
дослідження на наявність специфічних антитіл до K. pneumoniae 24/3 і
вивчали морфологічні та імунологічні показники крові.

Загальну кількість Т-лімфоцитів визначали методом спонтанного
розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) за M. Jondall et al. у
модифікації метода (1989). Кількість В-лімфоцитів (ЕАС-РУК) визначали за
методом N.F. Mendes at al. (1973) комплементарним розеткоутворенням з
еритроцитами барана, що містять активні компоненти. ЕА-РУК – за
модифікованим методом М. Florey, F. Petoom at al. (1976). Визначення
кількості теофілін-чутливих (Т-супресорів) та резистентних до дії
теофіліну (Т-хелперів) клітин виконували за методом P. Limatibul et al.
(1978). Імунорегуляторний індекс (IPI) розраховували за співвідношенням
ТФР/ТФЧ. Визначення термостабільних розеткоутворюючих лімфоцитів
визначали за Е. Ф. Черушенко (1988). Загальний рівень циркулюючих
імунних комплексів (ЦІК) та їх фракційний склад за молекулярною масою
визначали за M. Digeon et al. у модифікації В. М.Фролова (1986).
Визначення імуноглобулінів основних класів (A, M, G) у сироватці крові
проводили за методом G. Mancini et аl. у модифікації С. Г. Мілевської,
Г. В. Потапової (1998). Визначення фагоцитарної активності нейтрофілів
периферійної крові проводили за Е. Ф. Черушенко із співавт. (1988).
Визначення загальної окислювально-відновлювальної активності нейтрофілів
за допомогою нітросинього тетразолію (НСТ) у венозній крові проводили за
Г. Д. Каци, Л. І. Коюда (2003).

Визначення економічної ефективності застосування імуностимуляторів для
профілактики, в комплексній терапії захворювань шлунково-кишкового
каналу молодняка сільськогосподарських тварин проводили за
І. Н. Нікітіним, В. Ф. Воскобійником (1999).

Статистичну обробку отриманих даних проводили на комп’ютерному комплексі
за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel XP Professional за
методом В. В. Обліванцева (2001).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА АНАЛІЗ ОДЕРЖАНИХ ДАНИХ

Визначення етіологічної ролі ентеробактерій і синьогнійної палички при
шлунково-кишкових патологіях молодняка в господарствах Луганської
області. У результаті проведених бактеріологічних досліджень 251 проби
патматеріалу від 23 телят та 30 поросят, 56 проб фекалій від хворих
тварин нами було виділено 385 ізолятів умовно-патогенних бактерій, що
викликали захворювання шлунково-кишкового каналу, в тому числі: від
телят – 172, від поросят – 213 культур (табл. 1).

Таблиця 1

Видовий склад виділеної мікрофлори від загиблих та хворих телят і
поросят із проявом діареї

Мікроорганізми Велика рогата худоба Свині Всього

культур % культур % культур %

Escherichia coli 45 26,2 87 40,8 132 34,3

Proteus vulgaris 16 9,3 5 2,3 21 5,5

Proteus mirabilis 18 10,4 27 12,6 45 11,7

Pseudomonas aeruginosa 6 3,5 5 2,3 11 2,9

Klebsiella pneumoniae 23 13,4 46 21,6 69 17,9

Klebsiella spp. 6 3,5 — — 6 1,6

Enterobacter agglomerans 4 2,3 — — 4 1,0

Enterobacter cloacae 2 1,2 — — 2 0,5

Enterobacter aerogenes 2 1,2 — — 2 0,5

Enterobacter spp. 6 3,5 4 1,9 10 2,6

Citrobacter freundii 14 8,1 8 3,7 22 5,7

Salmonella enteritidis 5 2,9 — — 5 1,3

Salmonella cholerae suis — — 2 0,9 2 0,5

Edwardsiella tarda 1 0,6 3 1,4 4 1,0

Yersinia enterocolitica — — 3 1,4 3 0,8

Staphylococcus spp. 2 1,2 9 4,2 11 2,9

Bacillus spp. 22 12,8 14 6,5 36 9,4

Всього 172 100 213 100 385 100

Мікроорганізми, що найчастіше виділялись від молодняку великої рогатої
худоби із захворюваннями шлунково-кишкового каналу, E. coli – 45 культур
(26,2 %), K. pneumoniae – 23 ізоляти (13,4 %), P. mirabilis – 18 культур
(10,4 %) і P. vulgaris – 16 (9,3 %), ентеробактери різних видів та
C. freundii – по 14 ізолятів (по 8,1 %). Доля ентеробактерій,
ізольованих від телят, склала 82,5 %. Виділено також 6 ізолятів
синьогнійної палички, що склало 3,5 % загальної кількості культур від
телят.

Від поросят нами було виділено 87 % культур, що належали до родини
Enterobacteriaceae. Найбільш поширеними умовно-патогенними
мікроорганізмами, котрі виділялись при шлунково-кишкових захворюваннях
поросят в дослідних господарствах, були E. coli – 87 культур (40,8 %),
K. pneumoniae – 46 (21,6 %), P. mirabilis – 27 ізолятів (12,6 %) та
стафілококи – 9 культур (4,2 %). Частка виділень P. аеruginosa від
поросят склала 2,3 % (5 культур).

Отримані результати свідчать про велику кількість виявлення різних видів
ентеробактерій при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят в
умовах господарств Луганської області.

У результаті проведених бактеріологічних досліджень нами були визначені
найпоширеніші асоціації мікроорганізмів, що виділялись від телят і
поросят при захворюваннях шлунково-кишкового каналу. Зі внутрішніх
органів та фекалій хворих телят було ізольовано 37 асоціацій, що склало
29,6 % від загальної кількості досліджених зразків матеріалів. E. coli
входила до складу 81,7 % мікробних асоціацій від телят. K. pneumoniae
входила до 40,5 %, C. freundii – до 29,7 %, представники роду
Enterobacter – до 24,3 % асоціацій. Доля асоціацій мікрофлори, що
складались з трьох співчленів, які виділялись від телят, склала 4,8 %.
Зі внутрішніх органів та фекалій хворих поросят було ізольовано 68
асоціацій умовно-патогенних збудників, що склало 54 % від загальної
кількості досліджених зразків матеріалів. E. coli та K. pneumoniae були
найпоширенішими співчленами досліджених асоціацій. Частка асоціацій, до
складу яких входили ці мікроорганізми, склала 86,8 % та 69,1 %
відповідно. Асоціації з трьох співчленів, що виділялись від хворих
поросят, склали 35,3 %. Ізоляцію асоціацій мікроорганізмів проводили як
з фекалій, так і з внутрішніх органів (печінка, селезінка,
мезентеріальні лімфовузли, нирки, серце). До складу всіх виділених
асоціацій від хворих телят і поросят входили представники родини
Enterobacteriaceae.

Таким чином, за результатами бактеріологічних досліджень вочевидь, що
умовно-патогенні ентеробактерії є домінуючими членами
мікропаразитоценозів, які утворюються при шлунково-кишкових
захворюваннях молодняка сільськогосподарських тварин у досліджених
господарствах.

У 27,8 % виділені ізоляти кишкової палички утворювали на середовищі
Цейслера добре виражену зону в-гемолізу, у 72,2 % – слабку зону
в-гемолізу. Усі ізоляти клебсієл та синьогнійної палички мали
середньовиражену гемолітичну активність. Культури ієрсіній не викликали
гемолізу на кров’яному агарі.

Ентеропатогенні властивості виділених культур доведено позитивною
біопробою на лабораторних тваринах (миші). Переважна більшість ізолятів
кишкової, синьогнійної паличок та пневмонійної клебсієли при
внутрішньочеревному введенні викликали стовідсоткову загибель мишей
через 24–48 годин, що підтверджує їх ентеропатогенні властивості.

Виділені культури було тестовано на резистентність до антибіотиків. При
аналізі антибіотикочутливості виділених штамів збудників встановлено
наступне: практично ні один з антибактеріальних препаратів, що
використовується на даний час у ветеринарії (окрім ципрофлоксацину), не
проявляв пригнічувальної дії одразу на всі види мікроорганізмів.
Більшість з виділених ізолятів ентеробактерій та синьогнійної палички з
досліджених господарств проявляли високу чутливість лише до гентаміцину,
цефатоксіну та ципрофлоксацину. Цілий ряд антибіотиків – еритроміцин,
ампіцилін, бензилпеніцилін, цефалотин, лінкоміцин, карбеніцилін не
справляли ніякої антимікробної дії ні на один із збудників. Дуже низьку
активність проявляли тетрацикліни, левоміцетин, поліміксин, мономіцин,
клоксацилін, ріфампіцин. Таким чином, для результативного лікування
шлунково-кишкових захворювань молодняка, викликаних умовно-патогенними
бактеріями, у дослідних господарствах необхідно застосовувати комплексну
терапію.

У наших дослідженнях загальна картина ізоляцій мікроорганізмів із
патматеріалу та фекалій хворих тварин характеризувалась великою часткою
асоціацій мікрофлори та значною антибіотикорезистентністю ізольованих
культур, що збігається з даними інших авторів.

Гемолітичні властивості та безвиняткова ентеропатогенність виділених
ентеробактерій та синьогнійної палички для лабораторних тварин вказує на
наявність досить високого патогенного потенціалу, що доводить
етіологічну роль даних мікроорганізмів при патологіях шлунково-кишкового
каналу телят та поросят в умовах господарств Луганської області.

Результати вірусологічних досліджень. У результаті проведених нами
вірусологічних досліджень патматеріалу від 15 тварин та 177 проб крові
від великої рогатої худоби і свиней було встановлено відсутність у
досліджених господарствах захворювань вірусної етіології: парагрипу-3,
вірусної діареї ВРХ, інфекційного ринотрахеїту, класичної чуми свиней,
хвороби Ауєскі, а також хламідіозу.

Порівняльне вивчення впливу імуностимуляторів на показники крові та
імунного статусу дослідних тварин при використанні у комплексній терапії
шлунково-кишкових захворювань. У телят із дослідних господарств
кількість еритроцитів знаходилась біля нижньої межі фізіологічної норми,
а рівень гемоглобіну був навіть нижче цієї межі. Такий стан дослідних
тварин ускладнювався наявністю шлунково-кишкових захворювань та загрозою
виникнення залізодефіцитної анемії. Однак треба зазначити тенденцію
загального підвищення рівня гемоглобіну в телят дослідних груп у віці
1,5- та 2,5 місяців. Дослідження гематологічних показників дослідних
тварин показали, що використання імуностимуляторів у схемі терапії
хвороб шлунково-кишкового каналу, викликаних умовно-патогенними
мікроорганізмами, позитивно впливало на гемопоез тварин дослідних груп,
проте КАФI мав більш виразний ефект.

В усіх господарствах простежувалась загальна тенденція підвищення
кількості лейкоцитів у тварин дослідних груп у віці 3 місяця після
введення їм КАФI у 2,5-місячному віці. Це свідчить про позитивний вплив
цього імуностимулюючого препарату на лейкопоез. Після застосування
тімаліну абсолютного лейкоцитозу не спостерігали.

При аналізі лейкоцитарної формули дослідних тварин було встановлено
найбільш фізіологічно обґрунтоване розподілення її показників у телят
після ін’єкцій КАФI протягом досліду. Після введення тімаліну також
реєстрували позитивні зміни в складниках лейкоцитів, проте менш
виражені. У тварин 3-місячного віку у через 14 діб після введення КАФI
реєстрували зміни кількісного розподілу лейкоцитів, що мають захисний
характер. Після введення тімаліну нейтрофільного лейкоцитозу не
спостерігали.

Отримані результати свідчать про позитивний ефект та доцільність
введення КАФI для регулювання та стимулювання лейкопоетичної функції в
телят у віці від 3–5-діб до 3 місяців при застосуванні в терапії хвороб
шлунково-кишкового каналу, викликаних умовно-патогенними
мікроорганізмами в умовах господарств Луганської області.

При порівнянні вмісту загальної кількості Т-лімфоцитів крові дослідних
тварин було виявлено тенденцію до підвищення кількості Е-РУК з віком
впродовж досліду у телят, котрим вводили КАФI. Даний показник
перевищував такий контрольної групи на всіх етапах досліду за рахунок
прискорення диференціювання та набуття лімфоцитами імунологічної
компетенції. Це супроводжувалось зменшенням відносної кількості
монорецепторних лімфоцитів та збільшенням багаторецепторних
Т-лімфоцитів. У групах телят, котрим вводили тімалін, дана тенденція не
спостерігалась.

При порівнянні відносної кількості В-лімфоцитів виявлено позитивну
тенденцію до збільшення цього показника у телят, котрим ін’єктували
КАФI. Ця тенденція зберігалась впродовж досліду та по відношенню до
контрольних груп тварин. У групах телят, котрим вводили тімалін, дана
тенденція з віком не зберігалась.

Завдяки активізації імунокомпетентних клітин (Е-РУК та ЕАС-РУК), у
тварин дослідних груп реєстрували значне зменшення О-лімфоцитів
(О-клітин), що було більш виражене в телят, котрим вводили КАФI.

При порівнянні відносної кількості теофілінрезистентних лімфоцитів
(Т-хелперів) у тварин, що отримували КАФI, реєстрували тенденцію до
збільшення з віком та відносно контрольних груп, тоді як у телят, котрим
вводили тімалін, ця тенденція впродовж досліду зникала.

B

Z

- (

N

¦

a

6

8

:

< >

@

B

Z

Z

\

^

?

e

i

i

?

o

o

oe

o

u

ue

- N P &

(

N

?

?kd?

?????

????????о 1,91±0,09). Це слугувало одним із факторів виникнення
захворювань, викликаних умовно-патогенними бактеріями. Дане ствердження
підкріпилось у подальшому самим високим рівнем загибелі молодняка від
шлунково-кишкових захворювань, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою,
саме в СТОВ “Степове”.

При аналізі отриманих даних що до вмісту імуноглобулінів різних класів у
сироватці крові тварин, що знаходились у досліді, було визначено самий
низький рівень Ig M у телят 3–5-добового віку у СТОВ “Степове”
(0,61–0,64 г/л), тоді як у ТОВ “Агрофірма КОЛОС” цей показник складав
0,66–0,76 г/л, а в ННДАК Луганського НАУ – 0,71 г/л по всім групам
телят. Саме цей клас імуноглобулінів бере участь на першому етапі
імунної відповіді, особливо проти грамнегативних бактерій. За
відсутності Ig M у молозиві та неможливості синтезування в незрілому
організмі новонародженого, значно підвищується ризик виникнення
захворювань шлунково-кишкового каналу, спричинених навіть
умовно-патогенними ентеробактеріями.

За низького рівня Ig G унеможливлюється адекватна відповідь на антигени
бактерій. Рівень Ig G у телят всіх господарств на всіх етапах досліду
знаходився біля нижньої границі фізіологічної норми.

При виконанні досліду на поросятах у ННДАК Луганського НАУ ми
використовували схему дворазового введення імуномодуляторів у віці
3–4-доби та повторно через 10–12 діб з додатковим введенням перед
відлученням від свиноматок для профілактики і при захворюваннях
шлунково-кишкового каналу, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою.

Кількість еритроцитів у тварин усіх груп протягом досліду була в межах
фізіологічної норми, а рівень гемоглобіну — нижче норми. У дослідній
групі із застосуванням КАФI ці показники були вищими та зростали в
процесі досліду. Кольоровий показник по всім групам поросят коливався на
рівні 0,84–0,91 впродовж досліду, що свідчить про слабке насичення
еритроцитів гемоглобіном і спостерігається при залізодефіцитній анемії
молодняка. Дане явище фіксували не дивлячись на введення поросятам
препаратів заліза за схемою господарства.

Можна виділити загальну тенденцію нижчої швидкості осадження еритроцитів
(ШОЕ) та меншої кількості лейкоцитів у тварин дослідних груп. Проте
після введення імуностимуляторів у 45-добовому віці дані показники у
2-місячних поросят дослідних груп перевищували контрольні. Однак після
додаткового введення КАФI і тімаліну перед відлученням від свиноматок
спостерігали активуючий ефект на лейкопоетичну функцію організму
дослідних тварин, що проявлялось підвищенням кількості лейкоцитів та
збільшенням ШОЕ. Це вказує на те, що триразове введення
імуностимуляторів КАФI і тімаліну в рекомендованих дозах поросятам для
профілактики і терапії хвороб шлунково-кишкового каналу, викликаних
умовно-патогенною мікрофлорою, не тільки не викликало патологічних змін
кровотворення за характеристикою клітинного складу периферичної крові, а
й позитивно впливало на гемо- та лейкопоез дослідних тварин.

При аналізі отриманих даних щодо відносної кількості Е-РУК, ЕА-РУК,
термостабільних розеткоутворюючих лейкоцитів, ТФР-РУК, IРI та ЕАС-РУК
нами було зареєстровано позитивну динаміку підвищення цих показників та
зменшення кількості ТФЧ-РУК і О-клітин у поросят, яким вводили КАФI. У
групі тварин, що отримували тімалін, дана тенденція була менш вираженою,
а в контрольній групі — взагалі відсутня.

Звертає на себе увагу той факт, що при введенні КАФI імунорегуляторний
індекс поросят не знижувався менше 2,06±0,05 (рис. 1), тоді як у другій
дослідній та контрольній групах він не перевищував 1,98±0,04, а після
відлучення від свиноматок знизився ще більше (1,77±0,11 у другій
дослідній та 1,62±0,02 у контрольній групах).

Збільшення IРI вказує на посилення синтезу імуноглобулінів (антитіл) та
кращий захист поросят після відлучення від свиноматок, а зменшення –
зниження рівня їх синтезу та виникнення повторних спалахів
шлунково-кишкових захворювань, викликаних умовно-патогенними бактеріями.

Рис. 1 Динаміка змін імунорегуляторного індексу дослідних поросят

Проведені нами дослідження підтверджують, що використана схема введення
імуностимуляторів поросятам доцільна та позитивно відображується на
фізіологічному стані тварин при профілактиці та лікуванні хвороб
шлунково-кишкового каналу, спричинених умовно-патогенними
мікроорганізмами.

Вивчення впливу імуностимулятора на показники крові кролів при його
використанні в схемі гіперімунізації. Багатьма дослідниками доведено
підвищення імуногенного ефекту імуномодулюючими препаратами. Ми
використали препарат КАФІ при гіперімунізації кролів та з’ясували його
вплив на зростання та тривалість специфічних титрів до виробничого штаму
клебсієли, а також дослідили імунологічні і гематологічні показники
дослідних тварин (рис. 2).

Отримані результати свідчать про те, що використання імуностимулюючого
препарату КАФI в схемі гіперімунізації кролів позитивно впливає на
синтез та накопичення антитіл. КАФI при імунізації виступив у ролі
імуностимулятора синтезу діагностичних антитіл.

Загальна тенденція у контрольній та дослідній групах кролів вказує на
різке зниження кількості еритроцитів одразу ж після початку
гіперімунізації та знаходження на такому ж низькому рівні навіть через 2
тижні після закінчення імунізації. Хоча кількість гемоглобіну залишалась
майже на тому самому рівні, що і на початку досліду. Це вказує на
супресію гемопоезу при введенні великих доз антигену.

Тенденція щодо кількості лейкоцитів та швидкості осадження еритроцитів
також характеризувалась зниженням через 7 діб після початку
гіперімунізації і різким підвищенням у подальшому. Дані зміни характерні
для гострого запального процесу. У кролів спостерігали явище
медикаментозного лейкоцитозу. Проте в дослідній групі тварин ці
показники були більш наближеними до попередніх, що не мало негативного
впливу на зростання титрів антитіл. Наші дані показують, що додаткове
введення КАФI до схеми гіперімунізації позитивно впливає на
лейкопоетичну функцію кісткового мозку, лімфовузлів, селезінки, не
знижуючи, при цьому, кількості антитіл, що утворюються у відповідь на
введення великих доз антигену.

Рис. 2 Динаміка накопичення антитіл до K. pneumoniae в сироватках крові
кролів у РА, n=8

Загальна тенденція щодо відносної кількості Е-РУК, ЕА-РУК, ТФР-РУК,
ЕАС-РУК у кролів дослідної групи з ін’єкціями КАФI свідчить про
підвищення цих показників вище початкового рівня, тоді як у контрольній
групі відбулось їх значне зниження. Відносна кількість О-клітин у
кролів, яким вводили КАФI, була набагато меншою ніж перед початком
досліду. Показник імунорегуляторного індексу був нижче початкового в
обох групах, за виключенням контрольної групи через 2 тижні після
закінчення імунізації. Протягом досліду IPI був вище в дослідній групі
за рахунок Т-хелперів. Тоді як через 14 діб після закінчення
гіперімунізації, коли рівень ТФР-РУК був однаковий в обох групах,
відносна кількість Т-супресорів була вищою в дослідній групі. За рахунок
цього реєстрували нижчий імунорегуляторний індекс у групі кролів, яким
вводили КАФI. Це свідчить про “затухання” запального процесу,
викликаного гіперімунізацією. Даний факт підтверджується і іншими
дослідниками, які вказують на зниження IРI при наявності запального
процесу, що перебігає без ускладнень.

Зростання абсолютного вмісту Т- і В-клітин у периферичній крові,
позитивна динаміка їх функціональної активності (збільшення за рахунок
багаторецепторних клітин) відображує підвищення здатності
імунокомпетентних клітин до рециркуляції в організмі, свідчить про
розширення клітинних основ антитілоутворення та підсилення реакцій
гіперчутливості сповільненого типу.

На всіх етапах досліду кількість загальних ЦІК у контрольній та
дослідній групах була набагато вищою ніж перед проведенням
гіперімунізації. Пік підвищення реєстрували на 14 добу після початку
імунізації, що збігається з піком запального процесу, викликаного
повторним введенням великих доз антигену. Вищезазначене свідчить про
активну імунну відповідь дослідних тварин на процес гіперімунізації ще і
через те, що на всіх етапах досліду кількість середньомолекулярних ЦIК,
що вважають найбільш токсигенними, була навіть нижчою за початкову.
Також зрозуміла підвищена частка ЦIК із великою молекулярною масою у
тварин контрольної та дослідної груп через 14 діб після закінчення
імунізації.

Упродовж гіперімунізації середній цитохімічний коефіцієнт (СЦК) та
фагоцитарне число крові кролів контрольної і дослідної груп були значно
нижчими ніж на початку досліду, тоді як фагоцитарна активність
нейтрофілів крові, навпаки, вищою.

Одержані результати доводять доцільність використання КАФI в схемі
гіперімунізації кролів. Введення даного імуностимулятора
супроводжувалось помірним підвищенням загальної кількості лейкоцитів та
збільшенням їх функціональної активності і продукції антитіл. Тоді як
процес гіперімунізації тварин контрольної групи супроводжувався значним
підвищенням загальної кількості лейкоцитів (вище верхньої границі
фізіологічної норми) та зниженням функціональної активності і наростання
кількості антитіл.

Визначення економічної ефективності застосування імуностимуляторів для
профілактики і в комплексній терапії захворювань шлунково-кишкового
каналу молодняка сільськогосподарських тварин. При використанні КАФI
реєстрували більший середньодобовий приріст маси тіла дослідних тварин
(357–384 г) ніж при використанні тімаліну (306–347 г) і в контрольних
групах (266–327 г) на 13,5 і 39 % відповідно. Економічний ефект на 1
гривню витрат в перший місяць життя тварин був вищим у групах, котрим
вводили тімалін (12,48–20,26 грн.) ніж у групах із застосуванням КАФI
(11,13–11,93 грн.). Це відбувалось за рахунок більших витрат на
проведення ветеринарних заходів у цих групах телят саме в період від їх
народження і до 1-місячного віку, коли спостерігається пік
захворюваності та загибелі молодняку. Проте, розрахувавши фактичну
економічну ефективність на 1 теля за час досліду, ми отримали вищі
результати в групах після застосування КАФI (58,38–70,89 грн.), ніж
тімаліну (27,4–50,61 грн.). Це пов’язано з більшим середньодобовим
приростом маси тіла та меншою кількістю загиблих тварин цих груп.

Використання КАФI зменшувало захворюваність поросят на 44 %, а
застосування тімаліну – на 22 %. Загальна маса поросят у 2-місячному
віці при використанні КАФI була на 14,8 %, а при застосуванні тімаліну —
на 6,44 % вищою, ніж у контрольній групі. Економічна ефективність на
1 порося за час досліду при застосуванні КАФI була на 53,18 %, а при
використанні тімаліну — на 36,8 % вище, ніж у контрольній групі.

ВИСНОВКИ

Встановлено широке поширення в господарствах Луганської області
шлунково-кишкових захворювань телят і поросят, спричинених
ентеробактеріями з родів Escherichia, Klebsiella, Proteus, Enterobacter,
Citrobacter, а також Pseudomonas aeruginosa. Визначено склад
бактеріальних паразитоценозів за участю ентеробактерій та синьогнійної
палички. Доведено наявність у виділених ізолятів виражених ознак
ентеропатогенності та мультиантибіотикорезистентності. Обґрунтовано
доцільність і ефективність включення до схеми лікування та профілактики
патологій шлунково-кишкового каналу імуностимулятора КАФI. Удосконалено
метод гіперімунізації кролів з метою одержання діагностичних сироваток.

При бактеріологічному дослідженні патматеріалу від загиблих тварин і
зразків фекалій від телят і поросят із діарейним синдромом виділено
385 ізолятів мікроорганізмів. Найбільш поширеними були
Escherichia coli – 132 культури (34,3 %), Klebsiella рneumoniae –
69 (17,9 %), протеї (вульгарний та мірабіліс) – 66 (17,2 %),
Citrobacter freundii – 22 культури (5,7 %), представники роду
Enterobacter – 18 (4,6 %), Pseudomonas аeruginosa – 11 культур (2,9 %).
Виділені кишкові палички були представлені сероваріантами О26 – 32,
О9 – 30, О101 – 20, О126 – 50 штамів.

Домінуючими мікроорганізмами, що виділялись у телят, були
Escherichia coli – 45 культур (26,2 %), Klebsiella рneumoniae –
23 (13,4 %), Proteus mirabilis – 18 культур (10,4 %), Proteus vulgaris –
16 (9,3 %), Enterobacter spp. та Citrobacter freundii – по 14
культур (по 8,1 %). Бактеріальні асоціації у хворих телят із
симптомокомплексом діареї виявили у 29,6 % досліджених зразків
матеріалів.

Найбільш поширеними умовно-патогенними мікроорганізмами, що викликали
шлунково-кишкові захворювання поросят, були Escherichia coli – 87
культур (40,8 %), Klebsiella pneumoniae – 46 (21,6 %), Proteus mirabilis
– 27 культур (12,6 %). Бактеріальні асоціації у поросят із
шлунково-кишковими захворюваннями спостерігались у 54 % досліджених
зразків матеріалів.

Ізольовані культури ентеробактерій та синьогнійної палички
характеризувались високим рівнем антибіотикорезистентності – від 50 до
86,6 %. Ізоляти від телят і поросят з різних господарств були
високочутливими до гентаміцину, цефатоксіну та ципрофлоксацину, тобто
лише до 10 % випробуваних антибактеріальних препаратів.

Застосування імуностимуляторів тімаліну (телятам дворазово і поросятам
триразово у дозі 0,3 мкг/кг) і КАФІ (телятам дворазово у дозі
0,015 см3/кг живої маси, поросятам триразово у дозі 0,1–0,02 см3/кг)
позитивно впливало на показники факторів клітинного і гуморального
імунітету, підвищуючи відносну кількість Т- і В-лейкоцитів,
термостабільних розеткоутворюючих лейкоцитів, Т-хелперів,
імунорегуляторного індексу та знижуючи кількість Т-супресорів і
О-клітин, достовірно підвищувало рівень гемоглобіну, гемо- та лейкопоез
у дослідних тварин. При застосуванні КАФI спостерігали більш виражений
та довготривалий позитивний ефект ніж від тімаліну.

Застосування імуностимуляторів у схемах комплексного лікування і
профілактики хвороб шлунково-кишкового каналу, спричинених
умовно-патогенними бактеріями, підвищувало збереженість телят: у разі
застосування КАФI – на 8,33–16,67 %, тімаліну – на 8,33 %; зменшувало
захворюваність поросят на 22–44 %. Загальна маса поросят у 2-місячному
віці при використанні КАФI була на 14,8 %, а при застосуванні
тімаліну – на 6,44 % більшою ніж у контрольній групі.

Дворазове введення імуностимулятора КАФI в дозі 0,2 см3/гол. з
інтервалом 14 діб збільшує рівень продукції антитіл у кролів при
застосуванні в схемі гіперімунізації з метою одержання діагностичних
сироваток. Через 2 тижні після закінчення імунізації в групі кролів,
яким вводили КАФI, середній титр антитіл до Klebsiella pneumoniae 24/3 в
реакції аглютинації становив 1:1664±187,37, тоді як в групі без
імуностимулятора – 1:704±93,69.

Економічна ефективність на одне теля за час досліду в групах, де
застосовували запропоновану нами схему лікування, була на 42,91–71,44 %
вищою ніж у контрольних групах телят (58,38–70,89 грн.). Економічна
ефективність на 1 порося за час досліду була на 53,18 % (40,75 грн.)
вищою ніж у контрольній групі.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

Розроблено і впроваджено у виробництво методичні рекомендації
“Лабораторна діагностика захворювань травного каналу молодняка
сільськогосподарських тварин, що викликаються умовно-патогенними
ентеробактеріями”, затверджені науково-методичною радою Державного
департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 3 від
20 грудня 2006 року).

Для підвищення імунної реактивності організму поросят та ефективності
лікувально-профілактичних заходів при шлунково-кишкових хворобах,
викликаних умовно-патогенними бактеріями, рекомендовано застосовувати
імуностимулятор КАФІ внутрішньом’язово в дозі 0,1–0,02 см3/кг живої ваги
один раз у віці 3–4 доби, повторно через 10 діб та додатково перед
відлученням від свиноматок.

Для лікування шлунково-кишкових захворювань телят, викликаних
умовно-патогенною мікрофлорою, рекомендовано застосовувати в комплексній
терапії імуностимулятор КАФІ внутрішньом’язово з розрахунку 0,015 см3/кг
живої ваги дворазово (у 3–5-добовому і 2,5-місячному віці).

Для одержання довготривалого високого рівня антитіл при гіперімунізації
кролів з метою отримання діагностичних сироваток запропоновано введення
КАФІ дворазово з інтервалом 14 діб у дозі 0,2 см3/гол.

До курсу “Ветеринарна мікробіологія” для студентів факультетів
ветеринарної медицини включено дані з розділу 3.1 дисертаційної роботи
“Визначення етіологічної ролі ентеробактерій і синьогнійної палички при
шлунково-кишкових патологіях молодняка в господарствах Луганської
області”.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Доценко В.А., Кича Е.И. Выделение условно-патогенной микрофлоры при
желудочно-кишечных заболеваниях молодняка // Збірник наукових праць
Луганського національного аграрного університету. – Луганськ, 2005. – №
50/73. – С. 45–49. Автором проведено бактеріологічні дослідження та
узагальнення отриманих даних.

Колибактериоз поросят, осложненный условно-патогенной микрофлорой / Н.И.
Доценко, В.Н. Симонович, Е.И. Кича, Н.А. Головачева, Р.Н. Ладыженский,
Р.В. Доценко // Збірник наукових праць Луганського національного
аграрного університету. – Луганськ, 2005. – № 50/73. – С. 50–54. В даній
статті дисертантом проведено виділення умовно-патогенної мікрофлори,
визначено біологічні властивості та рівень антибіотикорезистентності
ізолятів.

Кича К.I. Роль K. рneumoniae в асоціаціях умовно-патогенної мікрофлори,
що виділяється при шлунково-кишкових патологіях у тварин // Науковий
вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. –
Львів, 2005. – Т. 7, № 3 (26), ч.1. – С. 63–67.

Характеристика изолятов P. aeruginosa, выделенных при различной
патологии у домашних и сельскохозяйственных животных / Е.И. Кича, В.А.
Доценко, С.В. Новиков, Р.В. Доценко, И.Ю. Кучма [Електронний ресурс] //
Анали Мечниківського Інституту. – 2005. – № 3–4. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals. – Заголовок з екрану. Автором
проведено бактеріологічні дослідження із встановлення етіологічної ролі
синьогнійної палички у різноманітних патологіях тварин.

Кича К.I. Клітинні та гуморальні показники імунної системи телят при
використанні імуномодуляторів // Епізоотологія і профілактика
інфекційних хвороб великої рогатої худоби: тези міжнародної
науково-практичної конференції, 14-17 березня 2006 р., м. Київ. – К.:
НАУ, 2006. – С. 39–40.

Гематологические показатели телят на фоне применения иммуномодуляторов в
учебно-опытном хозяйстве ЛНАУ / В.А. Доценко, Е.И. Кича, В.И. Шарандак,
М.Н. Германенко, Р.В. Доценко, С.Н. Нескоромная, О.В. Харитонова //
Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.
– Луганськ, 2006. – № 63/86. – С. 47–52. Дисертант провела гематологічні
дослідження крові телят дослідних груп та статистичну обробку отриманих
даних.

Кича К.I., Доценко В.О., Шарандак В.I. Вплив імуномодуляторів на
гематологічні показники телят при шлунково-кишкових захворюваннях,
викликаних умовно-патогенною мікрофлорою // Вісник Білоцерківського
державного аграрного університету: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2006.
– Вип. 40. – С. 75–82. Автором визначено зміни гематологічних показників
та економічний ефект від застосування імуномодуляторів для телят.

Кича К.I. Гематологічні показники телят та результативність використання
імуномодуляторів // Вісник Сумського національного аграрного
університету. – Суми, 2006. – Вип. 1-2 (15-16). – С. 103–107.

Кича Е.И. Динамика титров антител к Klebsiella pneumoniae при
использовании иммуномодулятора в схеме гипериммунизации кроликов //
Ученые записки УО “Витебская ордена “Знак почета” государственная
академия ветеринарной медицины”. – 2006. – Т. 42, № 2, ч. 1. – С. 37–38.

Вивчення імунологічних показників телят при застосуванні
імуномодуляторів у терапії захворювань травного каналу, викликаних
умовно-патогенними мікроорганізмами / В.О. Доценко, К.I. Кича,
В.I. Шарандак, Р.В. Доценко, С.І. Вовк // Проблеми зооінженерії та
ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. – Харків, 2006 – Вип. 13 (38),
ч. 3. – С. 304–308. В даній статті дисертантом зроблено аналіз
імунологічних показників телят на фоні застосування КАФI і тімаліну.

Кича К.I. Ефект від застосування імуномодуляторів при вирощуванні
поросят у навчально-науково-дослідному агрокомплексі ЛНАУ // Науковий
вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. –
Львів, 2006. – Т. 8, № 3 (30), ч. 1. – С. 87–91.

Методичні рекомендації Лабораторна діагностика захворювань травного
каналу молодняку сільськогосподарських тварин, що викликаються
умовно-патогенними ентеробактеріями / В.О. Доценко, К.I. Кича,
А.Ф. Руденко, В.М. Симонович, В.М. Бублик – Луганськ: ТОВ ЕЛТОН-2, 2006.
– 28 с.

Кича К.І. Етіологічна роль ентеробактерій і Pseudomonas aeruginosa та
застосування імуностимулюючої терапії при шлунково-кишкових
захворюваннях телят і поросят. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.03. – ветеринарна мікробіологія і вірусологія.
Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини”, Харків, 2007.

Дисертація присвячена пошуку засобів та удосконаленню методів підвищення
резистентності молодняка сільськогосподарських тварин на прикладі
захворювань шлунково-кишкового каналу, викликаних умовно-патогенними
бактеріями. З цією метою застосовано імуностимулятор КАФІ, визначено
ефективність імунопрофілактики та терапії телят і поросят при даних
захворюваннях, а також досліджено імуностимулюючу дію КАФІ та тімаліну.

Визначено видовий спектр та вивчено біологічні властивості ізольованих
ентеробактерій і синьогнійної палички, а також склад
мікропаразитоценозів, що вони утворюють, які відіграють значну роль в
етіології шлунково-кишкових захворювань телят і поросят у господарствах
Луганської області. Встановлено, що найбільш поширеними патогенами є
Escherichia coli, Klebsiella рneumoniae, Proteus mirabilis,
Proteus vulgaris, Cstrobacter freundii, представники роду Enterobacter
та Pseudomonas aeruginosa.

Визначено високий рівень антибіотикорезистентності виділених
ентеробактерій та синьогнійної палички. Встановлено вагому різницю між
антибіотикограмами ізолятів, що входили до спільних паразитоценозів.

Запропоновано схему застосування імуностимулюючого препарату КАФI
поросятам для профілактики і в комплексній терапії хвороб
шлунково-кишкового каналу, що викликані умовно-патогенними бактеріями.

Вперше визначено вплив КАФI на гематологічні, імунологічні показники та
швидкість зростання титрів антитіл при гіперімунізації кролів штамом
Klebsiella pneumoniae.

Ключові слова: ентеробактерії, синьогнійна паличка, асоціації
мікроорганізмів, шлунково-кишкові захворювання, імуностимулятори.

Кича Е.И. Этиологическая роль энтеробактерий и Pseudomonas aeruginosa и
применение иммуностимулирующей терапии при желудочно-кишечных
заболеваниях телят и поросят. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.03. – ветеринарная микробиология и вирусология.
Национальный научный центр “Институт экспериментальной и клинической
ветеринарной медицины”, Харьков, 2007.

Диссертационная работа посвящена поиску средств и усовершенствованию
методов повышения резистентности молодняка сельскохозяйственных животных
на примере заболеваний пищеварительного канала, вызванных
условно-патогенными бактериями. С этой целью был использован
иммуностимулятор КАФИ, определена эффективность иммунопрофилактики и
терапии телят и поросят при данных заболеваниях, а также исследовано
иммуностимулирующее действие КАФИ и тималина. Стимулируя гуморальный и
клеточный иммунитет, КАФИ и тималин положительно влияли на рост,
развитие и сохранность животных. Экономическая эффективность за время
опыта при использовании КАФИ составила 58,38–70,89 грн. на теленка и
40,75 грн. на поросенка, а при использовании тималина – 27,4–50,61 грн.
и 28,2 грн. соответственно.

Определен видовой спектр и изучены биологические свойства изолированных
энтеробактерий и синегнойной палочки, а также микропаразитоценозов,
которые они образуют, играющих значительную роль в этиологии
желудочно-кишечных заболеваний телят и поросят в хозяйствах Луганской
области. Установлено, что наиболее распространенными патогенами
являються Escherichia сoli (34,3 %), Klebsiella рneumoniae (17,9 %),
Proteus mirabilis и Proteus vulgaris (17,2 %), представители родов
Citrobacter (5,7 %), Enterobacter (4,6 %) и Pseudomonas аeruginosa (2,9
%).

Определен высокий уровень антибиотикорезистентности выделенных
энтеробактерий и синегнойной палочки – от 50 до 86,6 %. На изолированные
штаммы из разных хазяйств оказывали высокое антибактериальное действие
только гентамицин, цефатоксин и ципрофлоксацин, то есть 10 % изученных
антибактериальных препаратов. Установлена существенная разница между
антибиотикограммами изолятов, которые входили в совместные
паразитоценозы.

Предложена схема применения иммуностимулирующего препарата КАФИ
поросятам для профилактики и в комплексной терапии заболеваний
пищеварительного канала, вызванных условно-патогенными бактериями.

Впервые определено влияние КАФИ на гематологические, иммунологические
показатели и скорость нарастания титров антител при гипериммунизации
кролей штаммом Klebsiella pneumoniae. Через 2 недели после окончания
иммунизации в группе кроликов, которым вводили КАФИ, средний титр к K.
рneumoniae 24/3 в реакции агглютинации составил 1:1664±187,37, тогда как
в контрольной группе – 1:704±93,69, то есть в 2,5 раза меньше.

Ключевые слова: энтеробактерии, Pseudomonas aeruginosa, ассоциации
микроорганизмов, желудочно-кишечные заболевания, иммуностимуляторы.

K.I. Kitcha Еnterbacteria and Pseudomonas aeruginosa еtiological role
and application of immunostimulated treatment for gastrointestinal
diseases of calves and piglets. – Manuscript.

Thesis for scientific degree competition of candidate of veterinary
sciences on specialty 16.00.03 – veterinary microbiology and virology. –
The National Scientific Center “Institute of Experimental and Clinical
Veterinary Medicine”, Kharkov, 2007.

The thesis is dedicated to studying of means and methods perfection for
increasing the resistance of young farm animals as to gastrointestinal
diseases caused by conditionally pathogenic bacteria. The
immunomodulator KAFI was utilized for this purpose, the efficiency of
immunoprophylaxis and treatment of calves and piglets as to these
diseases was determinated and as well as immunomodulating еffect of KAFI
and Thymalin was investigated. Stimulating the factors of humoral and
cellular immunity, KAFI and Thymalinum positively influenced on the
growth, development and safety of the animals. The real economic
efficiency was 58,38–70,89 grn. per a calf and 40,75 grn. per a piglet
with KAFI application, and 27,4–50,61 grn. and 28,2 grn. with Thymalinum
application during the time of experiment accordingly.

The bacterial spectrum was determinated, and biological properties of
isolated enterbacteria and Pseudomonas aeruginosa and caused by them
microparasitocenosis, that play an important role in etiology of
gastrointestinal diseases of calves and piglets in Luhansk region farms
was studied. It was stated that the most widely spread pathogens are
Escherichia сoli (34,3 %), Klebsiella рneumoniae (17,9 %), Proteus
mirabilis, Proteus vulgaris (17,2 %), representatives of genera
Citrobacter (5,7 %), Enterobacter (4,6 %) and Pseudomonas  аeruginosa
(2,9 %).

The high antibiotic resistance level of isolated enterbacteria and
Pseudomonas aeruginosa from 50 % up to 86,6 % was determined. Only
gentamitcin, tcefatoksin and cyprofloksatcin (10 % used antibacterial
preparations) had high antibacterial influence on isolated cultures from
different farms. The considerable difference between antibioticogrammes
of isolators that were in combined parasitocenoses was stated.

The scheme of application immunomodulated preparation KAFI for piglets
to prevent the disease and complex treatment of gastrointestinal
diseases causing conditionally pathogenic bacteria was offered.

For the first time the influence of KAFI on haematic, immune indexes and
antibody titers accumulation rapidity by Klebsiella pneumoniae culture
hyperimmunization of rabbits was determined. The average titer of
Klebsiella pneumoniae 24/3 in agglutination test was 1:1664±187,37 for
KAFI introduced groups of rabbits, but in control group – 1:704±93,69
(on 2,5 once less than) from 2 weeks after immunization.

Key words: enterbacteria, microorganisms associations, gastrointestinal
diseases, immunostimulator.

PAGE 21

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *