Експериментальна та клінічна оцінка застосування дентальних імплантатів власної конструкції (автореферат)

Львівський національний медичний університет

імені данила галицького

УГРИН МИРОН МИРОНОВИЧ

УДК:616.314-089.843-092.4\.9

Експериментальна та клінічна оцінка застосування дентальних імплантатів
власної конструкції

14.01.22 – Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів — 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, професор Макєєв Валентин Федорович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ
України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ожоган Зіновій Романович,

Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри ортопедичної стоматології

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицевої хірургії та
імплантології.

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра стоматології, м. Київ.

Захист відбудеться 26 червня 2007 року о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (вул.
Пекарська, 69, м. Львів, 79010).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
(вул. Січових Стрільців, 6, м. Львів, 79000).

Автореферат розісланий 23 травня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Численні спостереження низки дослідників довели, що
ефективність лікування хворих з відсутністю зубів ортопедичними
конструкціями з опорою на імплантати перевищує 90% (Лось В.В, 1985;
Tarnow D. et al., 1997; Buser D. et al., 2002; Косенко К.М., 2003;
Тимофєєв О.О., Тамини М., 2003; Вовк Ю.В., 2005; Каленчук В.В., 2005;
Неспрядько В.П. та співавт., 2005; Сенніков О.Н. та співавт., 2005;
Заблоцький Я.В., 2006; Павленко А.В., Кабанчук С.В., 2006; Romeo E. et
al., 2006). Підтверджено також довготривале (від 15-20 до 40 років)
функціонування імплантатів (Heners M. et al., 1991; Маланчук В.О. та
співавт., 2006; Branemark P.-I., 2006; Jemt T. et al., 2006).

Ці показники є надзвичайно важливими в ситуації, коли за вивченими
джерелами літератури 70% населення України страждає від часткової та
повної втрати зубів (Лабунець В.А., 1999) і потребує повноцінного їх
відновлення (Заблоцький Я.В., 2006).

Сучасний стан розвитку стоматологічної імплантації характеризується
прагненням спеціалістів максимально відновити втрачені пацієнтом
анатомічні структури, функцію та естетику (Buser D. et al., 2004),
прискорити та оптимізувати процеси остеоінтеграції (Engstrand P. et al.,
2003; Malo P. та співавт., 2003), що, окрім класичних протоколів
одноетапної та двоетапної імплантації (Branemark P.-I. et al., 1977;
Babbush C., 1980; Linkow L., 1983; Albrektsson T., Zarb G., 1989; Misch
C., 1993; Параскевич В.Л., 2002), привело до появи нових протоколів,
таких як безпосередня імплантація та безпосереднє навантаження (Кулаков
А.А., Абдуллаев Ф.М., 2003; Опанасюк И.В., Опанасюк Ю.В., 2003; Дуда
В.В., 2005; Jimenez-Lopez V., 2005).

Відповідно до цих вимог наукові пошуки на сьогоднішньому етапі ведуться
у напрямі розпрацювання нових матеріалів для виготовлення імплантатів
(Куцевляк В.І., 1998; Куцевляк В.І. та співавт., 1999; Kohal R. et al.,
2004), удосконалення форми та конструкційних елементів імплантатів
(Мосейко О.О., 2003), способів уведення імплантатів, розпрацювання нових
та вдосконалення наявних протоколів стоматологічної імплантації,
способів покращання кісткових умов для імплантації та м’якотканинної
пластики (Schetritt A., 2006), впровадження комп’ютерних технологій у
діагностичний та лікувальний процеси (Sarment D. et al., 2003; Дахно
Л.О., Мангов А.В., 2006), розпрацювання нових діагностичних методів.

Довготривалі позитивні результати використання дентальних імплантатів
спонукали до розпрацювання численних типів імплантатів, пік розвитку
яких у Європі припадає на 1991 – 2000 роки (Engels H., 2003). Відомості,
отримані в результаті патентного пошуку, показали зростаючу кількість
розпрацьованих в Україні конструкцій імплантатів (Лось В.В., 1994; Вовк
Ю.В., 1995; Притула О.М., Угрин М.М., 1999; Мосейко О.О., 2001; Куцевляк
В.І та співавт., 2007). За повідомленням В.О. Маланчука (2006), із понад
300 наявних у світі систем на стоматологічному ринку України
представлено 20, та ще близько 5 проходять реєстрацію. Серед них
зареєстровано три системи імплантатів українського виробництва (Лось
В.В. 1994; Притула О.М., Угрин М.М., 1999; Мосейко О.О. 2001), проте
налагоджено виробництво та отримали широке розповсюдження лише системи
„У-Імпл” та „Vitaplant”.

Незалежно від систем, що застосовуються, основними критеріями оцінки
ефективності імплантації залишаються відсутність будь-яких побічних
реакцій з боку тканин пародонту та довготривалість функціонування
імплантатів як показники їх біосумісності та рівня остеоінтеграції
(Albrektsson T. et al., 1986; Потапчук А.М., Політун А.М., 2002).

Дослідження біосумісності матеріалів для виготовлення імплантатів
переважно проводиться in vitro шляхом вивчення поведінки культури
остеобластів на їх поверхнях (Sader M. et al., 2005; Sammons R. et al.,
2005).

Вивченню процесів репараційного остеогенезу та його особливостей у
людини останнім часом приділяють велику увагу у зв’язку із активним
розвитком імплантології (Астахова В.С. та співавт., 2006; Вовк Ю.В.,
Вовк В.Ю., 2006; Маланчук В.О. та співавт., 2006). Одним із важливих
методів дослідження процесів репараційного остеогенезу в
периімплантатних зонах є гістологічне вивчення тканин (Botticelli D. et
al., 2004; Watzak G. et al., 2005; Маланчук В.О., 2006; Гулюк А.Г.,
2007). В основному вивчають матеріал, отриманий в результаті
експериментів на тваринах ( HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?db=pubmed&cmd=Search&itoo
l=pubmed_AbstractPlus&term=%22Novaes+Junior+AB%22%5BAuthor%5D» \o «Click
to search for citations by this author.» Novaes Junior A . et al.,
2005; HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?db=pubmed&cmd=Search&itoo
l=pubmed_AbstractPlus&term=%22de+Oliveira+RR%22%5BAuthor%5D» \o «Click
to search for citations by this author.» de Oliveira R . et al., 2007)
та в деяких випадках фрагменти тканин, отримані під час операційних
втручань у людей ( HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?db=pubmed&cmd=Search&itoo
l=pubmed_AbstractPlus&term=%22Marchetti+C%22%5BAuthor%5D» \o «Click to
search for citations by this author.» Marchetti C . et al., 2007).

Стан метаболізму тканин порожнини рота, що оточують імплантат,
досліджували і досліджують, в основному, in vitro (Бессонов А.Е., Путь
В.А., 2005). Водночас це питання залишається недостатньо вивченим у
зв’язку з відсутністю єдиних критеріїв оцінки стану кісткової тканини,
що обумовлено різноманітністю видів та форм поверхні імплантатів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри ортопедичної
стоматології Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького „Розробка та вдосконалення технологічних процесів і
методів попередження можливих ускладнень, які виникають в процесі
ортопедичного лікування хворих з дефектами і деформаціями зубощелепної
системи” (Державна реєстрація № 0197 U 007132).

Мета і задачі дослідження. Усе викладене стало визначальним в
обґрунтуванні мети нашого дослідження: з допомогою застосування
гвинтового титанового імплантату „У-Імпл” власної конструкції підвищити
ефективність протезної реабілітації пацієнтів при втраті зубів.

Завдання дослідження:

Вивчити проліферативну активність клітин кісткового мозку під впливом
титану, кобальто-хромового сплаву з індій-паладієвим покриттям та
кобальто-хромового сплаву (КХС), які використовуються для виготовлення
імплантатів.

Вивчити в експерименті реакцію кісткової тканини навколо імплантованих
металевих штифтів з титану, КХС з індій-паладієвим покриттям та КХС.

Розпрацювати імплантат гвинтового типу з шорсткою (розвинутою)
поверхнею.

Вивчити в експерименті реакцію кісткової тканини навколо титанових
імплантатів „У-Імпл” власної конструкції.

Вивчити в клініці стан метаболізму кісткової тканини навколо імплантатів
„У-Імпл”.

Визначити ефективність клінічного застосування імплантатів „У-Імпл” при
заміщенні дефектів зубних рядів та вивчити динаміку пришийкової
резорбції кісткової тканини навколо імплантатів „У-Імпл”.

Об’єкт дослідження – кісткова тканина навколо імітаторів імплантатів з
різних досліджуваних сплавів металів та титанових дентальних імплантатів
„У-Імпл” в експерименті й у стоматологічних хворих.

Предмет дослідження – процеси репараційного остеогенезу навколо
титанових дентальних імплантатів „У-Імпл” та їх імітаторів із різних
сплавів металів.

Методи дослідження: макроскопічний, мікроскопічний – для вивчення
культури клітин кісткового мозку та гістологічних препаратів;
макроскопічний, гістологічний та рентгенологічний – для оцінки реакції
кісткової тканини навколо імплантованих металевих штифтів та імплантатів
„У-Імпл” в експерименті; стоматологічні загально-клінічні – для вивчення
видів дефектів зубних рядів; стоматологічні спеціальні:
ортопантомографія – для вивчення стану кісткової тканини в ділянці
імплантації; інформаційна радіохвильова діагностика – для вивчення стану
метаболізму кісткової тканини навколо імплантатів „У-Імпл” у клініці;
статистичні – для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше у
порівняльному аспекті представлено результати експериментального
вивчення стану периімплантної кісткової тканини у безпосередній
близькості до вживлених імітаторів імплантатів з титану, КХС з
індій-паладієвим покриттям та КХС.

Розпрацьовано оригінальну систему дентальних імплантатів власної
конструкції з титану та комплект інструментів для їх імплантації у
щелепу.

Макроскопічним, рентгенологічним та гістологічним методами проведено
експериментальне вивчення інтеграції імплантатів запропонованої
конструкції з кістковою тканиною на шліфах кісткових блоків разом з
титановими імплантатами „У-Імпл”.

Уперше методом радіохвильової діагностики вивчено метаболічні процеси,
що відбуваються навколо вживлених імплантатів у процесі їх інтеграції.

У результаті проведеного дослідження науково обґрунтовано та
експериментально підтверджено остеотропні та остеоінтеграційні процеси,
що відбуваються навколо запропонованого титанового імплантату „У-Імпл”.

Практичне значення одержаних результатів. Розпрацьовано та впроваджено у
виробництво сертифіковану та дозволену до застосування в медичних
закладах України систему дентальних імплантатів „У-Імпл”. Вивчено
результати клінічного застосування імплантатів системи „У-Імпл”, видано
методичні рекомендації та інформаційний лист з їх використання
спеціалістами для практичної охорони здоров’я. Імплантати „У-Імпл” та
методи їх вживлення пройшли апробацію та отримали позитивні відгуки
спеціалістів кафедр ортопедичної стоматології, хірургічної стоматології,
хірургічної та ортопедичної стоматології ФПДО, а також стоматологічної
поліклініки Львівського національного медичного університету ім. Данила
Галицького, кафедри ортопедичної стоматології Вищого державного
навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія”
(м. Полтава), кафедри стоматології Інституту стоматології Національної
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри
ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного
університету, кафедри ортопедичної стоматології Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця, кафедри ортопедичної стоматології
Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова,
відділу ортопедичної стоматології Інституту стоматології АМН України.
Впроваджені результати роботи дають підстави стверджувати про
ефективність застосування системи імплантатів „У-Імпл” у клінічній
стоматологічній практиці.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно обрав та обґрунтував напрям
роботи, сформулював мету та завдання, визначив обсяг наукового
дослідження, самостійно проаналізував дані літератури, провів патентний
пошук.

Автор безпосередньо брав участь у розпрацюванні конструкції імплантатів
„У-Імпл” та налагодженні їх виробництва; самостійно провів
експериментальні дослідження на піддослідних тваринах.

Автор самостійно проводив обстеження та лікування всіх пацієнтів,
результати лікування яких подав у матеріалах дисертації.

Вплив різних металів на культуру клітин автор вивчав спільно з н.с.
Ключівською О.Ю., відділ регуляції проліферації клітин Інституту
біології клітини НАН України (зав. відділом чл.кор.НАН України проф.
Стойка Р.С.).

Вивчення реакції кісткової тканини навколо імплантованих металевих
штифтів з різних металів в експерименті на кролях і приготування
гістоморфологічних препаратів автор проводив спільно з н.с. Сірим О.М. у
лабораторії трансплантації кровотворних тканин Львівського НДІ
гематології та переливання крові (зав. лабораторією проф. Савчик О.Б.) і
на кафедрі патологічної анатомії Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького спільно з к.м.н. Ямпольською С.О.
(зав. кафедри – академік АМН України, проф. Зербіно Д.Д.).

Вивчення процесів репараційного остеогенезу навколо імплантатів “У-Імпл»
в експерименті на собаках і приготування гістоморфологічних препаратів
автор проводив спільно з проф. А.Піателлі (Університет “Габріелє
д’Аннунціо” Чієті-Пескара, Чієті, Італія).

Стан метаболізму кісткової тканини навколо імплантатів “У-Імпл» методом
інформаційної радіохвильової діагностики автор проводив спільно з проф.
Путь В.А. та к.м.н. Путь С.А. Науковим центром інформаційної медицини
“ЛИДО» (наук. керівник — проф. Бессонов А.Е., Москва, Росія).

Автор самостійно науково обґрунтував, проаналізував, узагальнив та
представив отримані результати.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
досліджень дисертаційної роботи викладено в доповідях та апробовано на
кафедрі ортопедичної стоматології Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького. Матеріали дисертації представлено
на: науково-практичній конференції „Profilaktyka i biomateriaіy w
stomatologii ”, м.Познань (Польща), 1997 р.; І(VIII) з’їзді Асоціації
стоматологів України, м.Київ, 1999 р.; ІІІ-му Міжнародному
імплантологічному конгресі, м. Александрія, Єгипет, 2001 р.; Першій
східноєвропейській конференції з проблем стоматологічної імплантації, м.
Львів, 2002 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні
технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних
хворих”, м. Вінниця, 2003; науково-практичній конференції „Революционные
технологии в стоматологии. Достижение высокого эстетического
результата”, м. Москва, Росія, 2003 р.; науково-практичній конференції
„Сучасні напрямки розвитку стоматології”, м. Одеса, 2003 р.;
науково-практичній конференції „Остеологія у Львові-2003”, м. Львів,
2003 р.; міжнародному лекторії „Сучасні технології лікування і
профілактики в практичній стоматології” під час 25-ої міжнародної
спеціалізованої виставки „МЕДВІН: Стоматологія-2003”, м. Київ, 2003 р.;
науково-практичному лекторії Львівського обласного осередку АСУ „Сучасні
технології лікування і профілактики в практичній стоматології” під час
8-ої спеціалізованої виставки з міжнародною участю „МЕДВІН:
Стоматологія, медицина, ліки”, м. Львів, 2004 р.; 3-ій міжнародній
науково-практичній конференції Білоруської стоматологічної асоціації
„Актуальные вопросы стоматологии и профилактики стоматологических
заболеваний”, м. Мінськ, Білорусь, 2004 р.; науково-практичному
симпозіумі „Сучасні технології лікування і профілактики в практичній
стоматології”, м. Київ, 2004 р.; Першому українському міжнародному
конгресі „Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція”, м.Київ, 2004
р.; Другій міжнародній конференції „Достижение идеального эстетического
результата в стоматологии”, м. Ялта, 2004 р.; 13-ій щорічній науковій
конференції Європейської Асоціації остеоінтеграції, м. Париж, Франція,
2004 р.; П’ятому засіданні клубу імплантологів України, м. Одеса, 2004
р.; Міжнародному симпозіумі „Стоматологія у Львові”, м. Львів, 2004 р.;
ІІ (ІХ) З’їзді Асоціації стоматологів України, м. Київ, 2004 р.; Другій
східноєвропейській конференції з проблем стоматологічної імплантації,
м.Львів, 2004 р.; Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний
стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології”, м.
Івано-Франківськ, 2005 р.; Форумі Імплантології, м. Познань, Польща,
2005 р.

Публікації. Матеріали дисертації висвітлено у 24 друкованих працях,
серед них 8 публікацій у журналах, ліцензованих ВАК України, та 16
статей, опублікованих у збірниках, матеріалах і тезах з’їздів та
конференцій, отримано три Деклараційні патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською
мовою на 253 сторінках принтерного тексту і складається із вступу,
огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох
розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів,
висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел
літератури, який містить 298 робіт, додатків. Робота ілюстрована 17
таблицями і 116 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і
вирішення завдань дослідження проведено експериментальне та клінічне
вивчення ефективності застосування дентальних імплантатів власної
конструкції. При виконанні роботи дотримано основні вимоги Хельсінської
декларації прав людини (1975 р.) та Ванкуверської конвенції (1979, 1994
р.р.) про біомедичні експерименти.

Експериментальна частина включала: вивчення впливу металевих сплавів, що
використовуються для виготовлення імплантатів, на проліфераційну
активність клітин кісткового мозку (in vitro); вивчення реакції
кісткової тканини навколо імплантованих штифтів із різних металів в
експерименті; гістоморфологічне дослідження реакції кісткової тканини
навколо імплантатів власної конструкції (in vivo).

Для вивчення впливу металевих сплавів на проліфераційну активність
клітин кісткового мозку під тіопенталовим внутрішньовенним наркозом із
трубчастих кісток лабораторних тварин (кролів) з допомогою пункційної
голки з мандреном та шприца аспірували з медулярного каналу кістки
методом ексфузії кістково-мозкові та стромальні клітини. Після
дисоціації ексфузату та дезагрегації клітин їх висівали на поживне
середовище. Культивування проводили в атмосфері 5% СО2 при 37( С. Для
проведення дослідження на дно культивувального посуду поміщали смужки з
титану марки ВТ1-0, КХС з індій-паладієвим покриттям та КХС. Інтактна
культура клітин у флаконах, у які нічого не вносили, слугувала
контролем.

Поживне середовище змінювали через 1 добу від початку культивування, а
потім – кожні наступні 4 доби. Культуру клітин досліджували на 4, 7, 11,
15 добу з часу посіву. Препарати у флаконах Карреля і чашках Петрі
вивчали методом світлооптичної мікроскопії і фіксували на кольоровій
фотоплівці F-100 цифровим способом.

Для експериментального вивчення реакції кісткової тканини навколо
штифтів з титану, КХС з індій-паладієвим покриттям та КХС, їх було
імплантовано в преангулярний відділ нижньої щелепи 24 кролів породи
шиншила. Тварин утримували за однакових умов віварію.

Операцію імплантації штифтів проводили під комбінованим тіопенталовим
наркозом. Штифти довжиною 3,5 мм та діаметром 1,5 мм встановлювали
методом вколочення у ложа, приготовані з допомогою портативної бормашини
та спеціального сталевого свердла.

Експериментальні дослідження здійснювали на кролях у сімох серіях
дослідів по 3 піддослідні тварини у кожній серії, у яких у визначені
терміни вивчали остеоінтеграцію та біосумісність штифтів відповідно з
титану, КХС з індій-паладієвим покриттям та з КХС.

Із досліду тварин виводили послідовно на 7, 14, 21, 30, 60, 90, 180 добу
після операції. Видалені щелепи досліджували рентгенологічно. Для
гістоморфологічного дослідження з ділянок імплантації випилювали блоки
розміром 1,0 х 1,0 см, видаляли наявні в них штифти і з допомогою
мікротома отримували зрізи товщиною 7-8 мкм. Гістологічні препарати,
отримані в різні терміни, вивчали методом світлової мікроскопії.

Для макроскопічного та гістоморфологічного дослідження реакції кісткової
тканини на імплантати власної конструкції в експерименті (in vivo) трьом
безпородним собакам вживляли імплантати „У-Імпл” у гомілкову кістку
задніх кінцівок. Усіх тварин утримували в однакових умовах віварію
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Операцію введення імплантатів проводили під комбінованим кетаміновим
наркозом. Для введення імплантатів у діафізі гомілкової кістки
піддослідних тварин формували чотири канали на відстані 2,5 см один від
одного. Через 1, 2 і 3 місяці після встановлення імплантатів
піддослідних тварин почергово виведено з досліду. Після екзартикуляції
гомілкової кістки визначали локалізацію встановлених імплантатів з
допомогою рентгенологічного методу та поперечно розрізали її на
фрагменти розміром 1,2х1,2 см, причому в кожному фрагменті знаходився
один імплантат. Для приготування гістоморфологічних препаратів фрагменти
розрізали на секції товщиною близько 150 мкм та шліфували до товщини
приблизно 30 мкм. Після забарвлювання шліфів проводили гістоморфологічне
дослідження з допомогою світлового мікроскопа, під’єднаного до камери
високої роздільчої здатності, з демонстрацією зображення на монітор
комп’ютера.

Для вивчення стану метаболізму кісткової тканини навколо імплантатів
застосовували метод інформаційної радіохвильової діагностики (ІРХД).
Дослідження структури сигналів електромагнітного випромінювання
мм-діапазону хвиль наднизького рівня потужності проводили за допомогою
аналізатора-індикатора міліметрових сигналів комп’ютеризованого
„АИС-ЛИДО”, призначеного для дослідження відносної постійності
(гомеостазу) структури сигналів, які випромінюються біооб’єктом
(інформація).

Протягом 3-12 місяців ми обстежували 16 пацієнтів з повною та частковою
адентією нижньої щелепи у віці 32-75 років (11 жінок, 5 чоловіків).
Кожному пацієнту ми встановили від 2 до 8 постійних імплантатів „У-Імпл”
(всього 39 імплантатів) за одноетапним методом (рис.1).

Інформаційну радіохвильову діагностику (дослідження метаболізму) тканин
у ділянці імплантатів проводили перед лікуванням і на 10-14 добу після
операції (через 3-5 діб після зняття швів). Наступні заміри проводили
через 1, 2, 3 і 6 місяців, та через 1 рік після встановлення
імплантатів.

Рис. 1. Схема встановлення імплантатів „У-Імпл” за одноетапним методом

При застосуванні методу радіохвильової діагностики керувалися загальним
алгоритмом діагностики, запропонованим і опрацьованим А.Е. Бессоновим
(1999). Антену радіометра позиціонували у мінімальному контакті зі
слизовою оболонкою порожнини рота, перпендикулярно до її поверхні у
ділянці проекції імплантату. Вимірювання проводили в ділянці імплантату
з вестибулярного та орального боків альвеолярного гребеня.

Клінічні обстеження здійснено у 224 пацієнтів віком від 18 до 75 років,
яким було проведено ортопедичну реабілітацію зі застосуванням 978
дентальних імплантатів „У-Імпл” (рис. 2) у клініці Центру
стоматологічної імплантації та протезування „ММ”, м. Львів.

ref SHAPE \* MERGEFORMAT

Рис. 2. Загальний вигляд дентального імплантату „У-Імпл” та комплекту
інструментів для встановлення імплантатів

Усі операції імплантації здійснювали під місцевим знечуленням з
відшаруванням слизово-окісного клаптя за класичним протоколом двоетапної
імплантації (рис. 3). Після періоду інтеграції через 30 або 180 діб,
відповідно до протоколів одноетапної та двоетапної імплантації,
проводили протезування. У всіх випадках виготовляли незнімні протезні
конструкції, які фіксували методом цементування з опорою тільки на
імплантати.

Рис.3. Схема встановлення імплантату „У-Імпл” за двоетапним методом

Обстеження проводили за класичними схемами: вивчали анамнез, звертали
увагу на загальносоматичний стан пацієнтів, оцінювали їх психоемоційний
статус, мотивацію ортопедичної реабілітації із використанням
імплантатів, дотримання гігієни порожнини рота. У комплексному
стоматологічному обстеженні пацієнтів проводили зовнішньоротовий огляд
та внутрішньоротові обстеження, застосовували рентгенологічні методи
дослідження: ортопантомографію, прицільну рентгенографію, які
використовували для діагностики часткових дефектів зубних рядів, їх
топографії та структури, топографії нижньощелепного каналу,
верхньощелепних пазух і носової порожнини, а також стану зубів та
пародонту, структури кісткової тканини щелеп. Вивчали
оклюзійно-артикуляційні співвідношення щелеп, у деяких випадках з
використанням діагностичних моделей, прогнозуванням результатів
лікування методом діагностичного воскового моделювання, та використанням
як середньоанатомічних артикуляторів, так і артикуляторів системи Protar
фірми „KaVo” (Німеччина) з індивідуальним відтворенням
оклюзійно-артикуляційних співвідношень з допомогою лицевої дуги.
Практично всім пацієнтам попередньо проводили лабораторні обстеження,
зокрема, загальний аналіз крові, при необхідності визначали рівень цукру
в крові.

Післяопераційний огляд пацієнтів здійснювали на 1, 3, 7 день. Шви
знімали на 7-10 день. Наступні огляди проводили у терміни 1, 3 та 6
місяців.

Із метою динамічного вивчення стану кісткової тканини навколо
встановлених імплантатів проводили періодичні рентгенографічні
дослідження. Вимірювання стабільності рівня кісткової тканини в ділянках
шийки імплантатів здійснювали за методом, описаним Buser et al. (1991),
за яким визначали показник DIB – відстань від плеча імплантату (яку
брали за точку відліку) до першої точки контакту імплантату з кістковою
тканиною.

Ступінь резорбції кісткової тканини оцінювали в динаміці на
ортопантомограмах з урахуванням похибки зображення, характерної для
цього виду рентгенологічного обстеження. За реальні брали розміри
імплантату, вказані виробником на упакуванні. Після імплантації
виконували ортопантомограму, на якій вимірювали імплантати. Зіставлення
розмірів із реальними розмірами становило похибку рентгенологічного
дослідження. З урахуванням похибки вивчали в динаміці зміну рівня
кісткової тканини. Рентгенографічні дослідження проводили відразу після
встановлення імплантатів, через 1 міс., 3 і 6 міс., і далі – щорічно, до
7 років спостереження.

Результати експериментальних досліджень. Результати досліджень впливу
різних сплавів металів на клітини кісткового мозку in vitro показали, що
кобальто-хромові сплави з індій-паладієвим покриттям незначно впливають
на проліферацію та диференціацію клітин з експлантатів кісткового мозку.
У випадку культивування клітин кісткового мозку в присутності КХС
простежено певний негативний вплив на інтенсивність процесів росту і
проліферації клітин у культурі. Однак, є недостатньо підстав, щоби
говорити про цитотоксичну дію КХС.

Щодо титанових сплавів, то слід зазначити їх стимулювальний вплив на
ріст і поведінку клітин. Водночас, зважаючи на відсутність різниці
кількості клітин у контрольній та дослідній культурах, немає підстав
твердити про виражені істотні регуляційні ефекти дії титанових сплавів.
У загальному, вираженим є лише феномен тропності фібробластних клітин
щодо титанових сплавів.

A

e

* d b

?

?

AE

Oe

ue

`„Aea$

A

A

Ae

e

d b

?

ue

?»((a.‚1(3?<2?ABIDoD/i/iieeeeaIIAAAAAAAAAA h% ooooooeeeeeeeeeeeeeeeeeeee & h% h% h% c F) ефектом гіпертрофії та апозиційного росту новоутвореної кісткової тканини і напластуванням її на титанову поверхню. Отримані наші результати корелюють із повідомленнями в літературі і охарактеризовані як явище „тропізму” кісткової тканини до титану. Результати вживлення кобальто-хромових штифтів з індій-паладієвим покриттям дозволяють констатувати їх помірні біотолерантні властивості з незначним сповільненням відновних процесів у ложі імплантації, оскільки до завершення експерименту, на 180-ту добу, в навколоімплантатних ділянках репараційний остеогенез відбувався зі сповільненням процесів компактизації та мінералізації. Результати вживлення штифтів з кобальто-хромового сплаву у порівнянні з вислідами, отриманими при використанні титану та КХС з індій-паладієвим покриттям, можна охарактеризувати певною мірою як негативні, оскільки до кінця експерименту макроскопічно у навколоімплантатному ложі на найбільш віддалений термін експерименту (180 діб) місцями візуалізували незрілу фіброостеоїдну тканину та несформоване кісткове ложе імплантації. Результати рентгенологічного дослідження поведінки кісткової тканини за умов ендосальної імплантації штифтів із різних металів у всіх трьох випадках корелювали з результатами відповідних варіантів попередніх досліджень культури клітин та макроскопічних досліджень. Позитивна динаміка відновлення кісткових структур на всіх етапах дослідження рентгенологічно підтверджена при вживленні титанових штифтів. За умов імплантації кобальто-хромових штифтів з індій-паладієвим покриттям у навколоімплантних ділянках ми спостерігали рентгенологічні ознаки незначного сповільнення організації кісткових структур, тобто їх консолідації, а в пізніх термінах – від 90 до 180 доби – невиразні ознаки процесів рарефікації у периімплантній зоні. У випадку імплантації штифтів з кобальто-хромового сплаву рентгенологічна характеристика діаметрально протилежна, порівняно з результатами 1-го та 2-го варіантів рентгенологічного дослідження. Виявлений характер сповільнення процесів остеогенезу при імплантації штифтів з КХС у попередніх дослідженнях чітко відображений і в рентгенологічній динаміці. У всіх, без винятку, термінах цього дослідження - включно від початку і до завершення досліду (180 доба) – констатовано сповільнену кісткову консолідацію у ранні терміни, до 60 діб, і рарефікацію приімплантних ділянок у пізніші терміни – від 90 до 180 діб. Загалом, порівняльна експериментально-морфологічна оцінка загоєння кісткових дефектів нижньої щелепи в умовах імплантації титанових та КХС штифтів з індій-паладієвим покриттям дозволяє дійти висновку про виражену біосумісність титану. Результати експериментальних досліджень стали обґрунтуванням застосування титану марки ВТ1-0 для виготовлення розпрацьованих імплантатів. Результати гістоморфологічних досліджень реакції кісткової тканини на 30, 60 і 90 добу після вживлення імплантатів „У-Імпл” у трубчасті кістки собак показали: відновлення пошкоджених при імплантації кісткових структур ложа відбувається за типом первинного остеогенезу – з початковим формуванням остеогенних структур без проміжної стадії утворення неостеоїдних структур фіброзного або хондроїдного типу; результати динаміки гістоморфологічних змін у периімплантній зоні кісткового ложа корелюють з результатами гістоморфологічної картини при вживленні титанових штифтів у нижню щелепу кролів і, за гістоморфологічними ознаками, значно їх переважають за біосумісністю та титанотропністю; відновлення навколоімплантних структур кісткового ложа „У-Імпл” у всіх, без винятку, випадках дослідження за різних термінів – 30, 60 і 90 діб – відбувалося без утворення фіброзної „капсули” в периімплантній зоні чи фібросполучнотканинного прошарку між поверхнею імплантату і його кістковим ложем. У випадках вживлення титанових штифтів у нижню щелепу кролів у попередніх експериментальних дослідженнях у більшості випадків у ранні післяімплантаційні терміни і включно до 90 доби спостерігали утворення тонкої фіброзної капсули, яка в пізніші терміни – до 180 діб унаслідок перебудовних процесів остеогенезу, замінювалася губчастою та компактною кістковою тканиною; отримані виражені біосумісні та остеотропні властивості імплантату „У-Імпл” пояснюються вдалим вибором матеріалу та технологічним процесом виготовлення і спеціальної підготовки поверхні (піскоструменева обробка та кислотне протравлювання), що в комплексі забезпечує імплантату в кістковому ложі оптимальну контагіозність та остеотропність; вказані позитивні якості імплантату „У-Імпл” гістоморфологічно простежувалися і підтверджувалися характером первинного утворення остеогенних структур, передовсім на поверхні імплантатів з подальшим розповсюдженням новоутворених остеоструктур на периферійні ділянки імплантного ложа. Подібні гістоморфологічні результати, за даними літератури, спостерігали спеціалісти при вивченні інших імплантаційних систем в експериментах на тваринах (Abrahamsson I. et al., 2004; Botticelli D. et al., 2004; Huang Y.-H. et al., 2005; Schopper C. et al., 2005; Watzak G. et al., 2005). Оцінка стану метаболізму кісткової тканини навколо імплантатів за результатами інформаційної радіохвильової діагностики. Метаболізм тканин досліджений в ділянці 39 постійних імплантатів, встановлених за одноетапним хірургічним протоколом. При динамічному обстеженні хворих після встановлення імплантатів стверджено різницю у параметрах ІРХД. Отож, на 10-14 день після встановлення постійних імплантатів (відразу після зняття швів) стверджено ознаки запального процесу в ділянці шийки імплантатів. Водночас, у ділянці тіла імплантату запальні явища були менше виражені. Через 4 тижні запальні процеси в ділянці постійних імплантатів не визначалися, стверджено тільки незначне підвищення рівня амплітуди сигналу, що характеризує активність метаболічних процесів. У подальшому рівень амплітуди сигналу знижувався до норми. Результати отриманих статистичних показників інформаційної радіохвильової діагностики пацієнтів зведено у табл.1. Таблиця 1 Результати досліджень стану метаболізму тканин у ділянці встановлених імплантатів з допомогою методу ІРХД Дати дослідження Параметри ІРХД Кількість імплантатів Амплітуда S К/Гц Частота f Гц Перед лікуванням 0,68 ± 0,2 0,03 10-14 днів 1,56 ± 0,2 0,03(0,06)* 1 місяць 1,34 ± 0,2 0,03(0,06)* 3 місяці 0,93 ± 0,2 0,03 6 місяців 0,83 ± 0.2 0,03 1 рік 0,78 ± 0,2 0,03 Разом пацієнтів 16 39 *коливання параметрів частоти сигналу Результати клінічних досліджень. Загалом у 224 пацієнтів діагностовано 751 дефект зубних рядів на верхній та нижній щелепах. При аналізі топографії дефектів виявилося, що найчастіше трапляються обмежені бічні дефекти верхньої та нижньої щелеп – у 48,11 та 55,37% хворих відповідно. Серед обстежених найменше – 6,13% було пацієнтів із беззубими щелепами. Із 751 діагностованого дефекту зубних рядів у випадку заміщення обмежених бічних дефектів було встановлено імплантати у 37,21% випадків, обмежених фронтальних дефектів – 30,34%, необмежених дефектів – 61,57%. При повній відсутності зубів ці показники були наступними: 65,38% на верхній щелепі і 95,00% – на нижній. Загалом протягом дослідження та лікування встановлено 978 імплантатів „У-Імпл” за одноетапним і двоетапним методами, серед них 484 на верхній щелепі та 494 – на нижній, при загальній кількості відсутніх зубів – 1496 (724 на верхній щелепі та 772 – на нижній). Отже, коефіцієнт співвідношення кількості встановлених імплантатів до кількості відсутніх зубів становив 0,67 на верхній та 0,64 – на нижній щелепах. Вивчення динаміки резорбції кісткової тканини навколо імплантатів „У-Імпл” за результатами рентгенологічного обстеження. У результаті вивчення довільно вибраних ортопантомограм 30-ти пацієнтів із досліджуваної клінічної групи ми оцінили динаміку резорбції кісткової тканини в ділянці шийок 116-ти імплантатів. У 22-х ділянках імплантації виявлено певні позитивні зміни – збільшення рівня кісткової тканини. Натомість у 88-ми ділянках стверджено втрату рівня кістки до 1 мм і менше протягом першого року та незначну втрату рівня кістки у віддалені терміни (до 0,2 мм за рік). Лише навколо 6-ти імплантатів втрата кістки перевищувала 1 мм за 1 рік. Таким чином, у період від 1-го до 3-х років розвивається найбільш виражена резорбція кісткової тканини в ділянці шийок імплантатів „У-Імпл” (від 0,8 до 1,1 мм), яка в подальшому становить не більше 0,25 мм протягом року, що вказує на ефективність використання імплантатів „У-Імпл” та на позитивний довготривалий прогноз їх функціонування. Проведено також аналіз ефективності клінічного функціонування імплантатів „У-Імпл” (табл. 2). Таблиця 2 Ефективність клінічного функціонування імплантатів „У-Імпл” Термін спостереження (роки) К-ть імплантатів Втрата рання (до 12 міс.) Втрата пізня Разом втрачено Ефективність клінічного функціонування (%) абс. % 1 202 1 0 1 0,50 99,50 2 297 3 0 3 1,01 98,99 3 129 3 0 3 2,33 97,67 4 109 3 2 5 4,59 95,41 5 94 6 6 12 12,77 87,23 6 87 0 5 5 5,75 94,25 7 48 0 2 2 4,17 95,83 8 12 0 0 0 0,00 100,00 Разом 978 16 15 31 3,17 96,83 Диспансерне обстеження пацієнтів у терміни від 1-го до 8-ми років показало, що показник клінічної ефективності функціонування встановлених імплантатів становив 96,83%. Запропонована конструкція імплантатів показала надійну первинну фіксацію при їх встановленні; репараційний остеогенез кісткової тканини в ділянці імплантатів „У-Імпл” відповідає фізіологічній нормі; мінімальна присутність фіброзного компонента на межі імплантат-кістка підтверджує його біоінертність та біотропність завдяки шорсткій (розвинутій) поверхні. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі представлено експериментальне та клінічне обґрунтування застосування титанового імплантату „У-Імпл” власної конструкції автора для надання ортопедичної допомоги хворим з частковою або повною відсутністю зубів. Дослідження біоінертності сплавів різних металів у культурі клітин кісткового мозку in vitro показали наявність у титану виражених біоінертних та біотропних властивостей; водночас констатовано біотолерантну реакцію культивованих клітин на кобальто-хромові сплави з індій-паладієвим покриттям, а також виявлено пригнічувальний вплив на ріст і проліферацію клітин кобальто-хромових сплавів. Макроскопічна, рентгенологічна та гістоморфологічна оцінка реакції кісткової тканини на імплантацію штифтів різних сплавів металів в експерименті (на кролях) виявила кореляцію результатів цих досліджень з результатами реакції культури клітин in vitro і підтвердила виражені біоінертні властивості у імплантованих титанових штифтів, помірно виражену біотолерантну реакцію кісткового ложа на вживлення кобальто-хромових штифтів з індій-паладієвим покриттям та реактивне пригнічення і сповільнення процесів остеогенезу за умов імплантації штифтів з кобальто-хромового сплаву. Створено цілісну систему для імплантації „У-Імпл”, яка містить як імплантати, так і інструменти для їх встановлення, які сертифіковані Міністерством охорони здоров’я України, та налагоджено їх виробництво. Конструкція запропонованого імплантату відповідає основним вимогам, які ставлять до імплантатів на сучасному етапі розвитку дентальної імплантології. Результати гістоморфологічної оцінки процесів остеоінтеграції навколо імплантатів „У-Імпл” в експерименті (на собаках) підтвердили перевагу титану за результатами попередніх експериментальних досліджень впливу металевих сплавів на культуру клітин та у дослідах на кролях: констатовано виражену біосумісність та титанотропність клітин і тканин кісткового ложа, що формується навколо імплантатів, за умов транскортикального вживлення імплантатів „У-Імпл” у кістковомозковий канал трубчастих кісток собак. Використання методу інформаційної радіохвильової діагностики дозволяє проводити моніторинг стану метаболізму тканин у ділянці встановлених імплантатів, оцінити результати та ефективність стоматологічного лікування зі застосуванням імплантатів. Ступінь та динаміка резорбції кісткової тканини навколо шийки імплантатів системи „У-Імпл” вивчена за допомогою показника DIB, відповідає аналогічним показникам для більшості систем імплантатів. Результати клінічних досліджень за період від 1-го до 8-ми років використання імплантатів системи „У-Імпл” виявили показник їх виживання 96,8%, що вказує на високу ефективність їх застосування. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Угрин М.М., Ямпольська С.О., Макєєв В.Ф., Сірий О.М. Експериментальне обґрунтування застосування імплантатів з індій-паладієвим покриттям в присутності аутологічного кісткового мозку // Новини стоматології. – 1994. №1(1). – С. 59-62 Кордіяк А.Ю., Ткаченко Є.Г., Макєєв В.Ф., Угрин М.М., Горох О.Г. Оцінка біосумісності сплавів Х25Н19 та інпал при внутрішньом’язовій імплантації в експерименті // Новини стоматології. – 1995. - №4(5). – С.7-10. Вовк Ю.В., Угрин М.М., Константіну К., Галькевич П.Й. Основні етапи розвитку стоматологічної імплантології в історичному аспекті // Новини стоматології. – 1997. - №1(10). – С.38-42. Макєєв В.Ф., Кордіяк А.Ю., Горох Л.Г., Угрин М.М. Гальванічні процеси в порожнині рота та їх вплив на організм людини. Частина 2. Біологічна роль мікроелементів та дослідження їх вмісту у ротовій рідині при користуванні металевими зубними протезами. // Новини стоматології. – 2000. - №1(22). – С.19-21. Макєєв В.Ф., Кордіяк А.Ю., Горох Л.Г., Угрин М.М. Гальванічні процеси в порожнині рота та їх вплив на організм людини. Частина 3. Клінічна оцінка біосумісності металевих зубних протезів // Новини стоматології. - №2(23). – 2000. – С.8-10. Угрин М.М. Досвід застосування методики підняття дна верхньощелепової пазухи при стоматологічній імплантації. // Новини стоматології. – 2001. –№4(29). – С.6-9. Путь В.А., Угрин М.М., Путь С.А., Калініченко М.В., Притула О.М. Оцінка стану метаболізму тканин у ділянці імплантатів Astra-Tech, Anthogyr та U-impl методом інформаційної радіохвильової діагностики // Новини стоматології. –2006. – №3(48). – С.12-16. Путь В.А., Угрин М.М., Путь С.А., Притула О.М., Притула А.М. Можливості та перспективи застосування тимчасових внутрішньокісткових зубних імплантатів // Современная стоматология. – 2006. – №4(36). – С.115-118. Деклараційний патент на винахід №30896А „ЗУБНИЙ ІМПЛАНТАТ”, пріоритет від 16.06.1998, авт. Сірий О.М., Кордіяк А.Ю., Угрин М.М., Макеєв В.Ф. Деклараційний патент на винахід №34969А „ЗУБНИЙ ІМПЛАНТАТ”, пріоритет від 23.07.1999, авт. Угрин М.М., Притула О.М., Параскева Параскевас. Деклараційний патент на корисну модель №6968 „ЗУБНИЙ ІМПЛАНТАТ”, пріоритет від 17.08.2004, авт. Притула О.М., Притула А.М., Угрин М.М. Угрин М.М., Бахерлі Насер. Особливості протезування після операції імплантації // Актуальні проблеми стоматології. Львів. – 1992. – С.30-31. Бахерлі Насер, Герета О.В.,Угрин М.М.,Зденянчин О.В. Досвід ортопедичного лікування хворих з застосуванням внутрішньокісткових імплантатів // Стоматологічні новини. Львів. – 1994. – С. 43-45. Угрин М.М. Досвід використання імплантатів вітчизняного виробництва при заміщенні дефектів зубних рядів // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. Львів. – 1996. – С.21-22. Угрин М.М. Автомієлопластика як метод оптимізації вживлення в кістку щелепи металевах імплантатів, покритих індій-паладієвим покриттям // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. Львів. – 1996. – С.23. Automieloplastyka jako metoda optymalizacji wprowadzenia implantуw pokrytych stopem indium-paladium do koњci їuchwy // Profilaktyka i biomateriaіy w stomatologiji. Poznaс (Polska). – 1997. – S. 104-105. Угрин М.М. Автомієлотрансплантація в стоматологічній імплантації // Актуальні проблеми стоматології. Львів. – 1998. – С.145. Макєєв В.Ф., Угрин М.М., Бахерлі Насер. Динаміка відновлення мікроциркуляції в судинному руслі периімплантного ложа та електроміографічна характеристика жувальних м’язів у пацієнтів після одноетапної зубної імплантації із застосуванням тимчасових протезів та без них // Матеріали І(VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. Київ. – 1999. – С.473-474. Угрин М.М. Застосування кістково-мозкового автотрансплантата в дентальній імплантації // Матеріали І(VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. Київ. – 1999. – С.480-481. Угрин М.М. Використання кісткових замінників при техніці підняття дна верхньощелепової пазухи. //Стоматологічні новини: зб.наукових праць. – Вип. 1. – 2001. – С.94-97. Дрогомирецька М.С.,Угрин М.М. Аспекти клінічної співпраці лікаря-ортодонта зі спеціалістами, що використовують в своїй практиці метод стоматологічної імплантації: Матеріали другої східноєвропейської конференції з проблем стоматологічної імплантації. Львів.-2005.-С.30. Притула О.М., Параскева П. Угрин М.М. Можливості імплантаційної системи „У-Імпл” при сучасних протоколах дентальної імплантації:Матеріали другої східно-європейської конференції з проблем стоматологічної імплантації, Львів. – 2005. – С.29. Угрин М.М. Вимоги до проведення стоматологічної імплантації відповідно до рівнів втручання. //Імплантологія Пародонтологія Остеологія. 2006. - №2(4). – С.14-18. Угрин М.М., Солонько М.Ю. Визначення потреби проведення кісткової пластики в дистальних відділах верхньої щелепи. Матеріали другого Українського міжнародного конгресу „Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція”. Київ. – 2006. – С.195-198. Притула О.М., Угрин М.М Технічні та біологічні засоби досягнення естетики. Матеріали другого Українського міжнародного конгресу „Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція”. Київ. – 2006. – С.199-201. Угрин М.М., Притула О.М.. Гістоморфологічне та клінічне обгрунтування застосування імплантатів „У-Імпл” при різних протоколах дентальної імплантації. Матеріали другого Українського міжнародноно конгресу „Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція”. Київ. – 2006. – С.202-203. Uhryn M.M. Zastosowanie implantуw jarzmowych w przypadku znacznego zaniku wyrostka zкbodoіowego w odcinku dystalnym szczкki // Magazyn stomatologiczny. – 2001. – №9(120). – St.27-34. АНОТАЦІЯ Угрин М.М. Експериментальна та клінічна оцінка застосування дентальних імплантатів власної конструкції. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2007. Дисертаційна робота присвячена розпрацюванню, випробуванню та клінічному застосуванню внутрішньокісткового імплантату власної конструкції з упровадженням його у виробництво та широку стоматологічну практику. Для визначення властивостей різних металів, що застосовуються в стоматологічній практиці, вибрано титан марки ВТ1-0, КХС з індій-паладієвим покриттям та КХС. Біосумісні та остеоінтеграційні властивості досліджуваних матеріалів вивчали в експерименті на культурі стромальних клітин кісткового мозку та за умов ендосального вживлення імітаторів імплантатів з цих матеріалів у нижню щелепу лабораторних тварин (кролів) макроскопічними, рентгенологічними та гістоморфологічними методами. На підставі результатів вказаних досліджень встановлено, що найкращі властивості, необхідні для імплантаційного матеріалу, має титан. Досліджувані зразки (пластини та ошурки титану марки ВТ1-0) в культурі клітин „in vitro” позитивно впливали на ріст та проліферацію стромальних кістковомозкових клітин, кумулюючи біля своєї поверхні густий культуральний моношар, що дозволило нам констатувати остеотропні властивості титану. У дослідах на кролях ендосальна імплантація титанових штифтів підтвердила його остеотропні та остеоінтеграційні властивості у всіх серіях спостережень – макроскопічному, рентгенологічному та гістоморфологічному. На кінцевий термін досліджень (180 доба) констатовано повне відновлення кісткових структур імплантного ложа. Отримані висліди стали обґрунтуванням для виготовлення імплантату „У-Імпл” з титану марки ВТ1-0 з набором інструментів для його встановлення. Вивчення процесів репараційного остеогенезу після вживлення імплантатів „У-Імпл” у гомілкову кістку собак в експерименті підтвердили результати, отримані у попередніх експериментальних дослідженнях, і навіть перевершили їх. Завдяки своїм вираженим біосумісним і остеоінтеграційним властивостям розвинутої поверхні констатовано інтенсивно виражену остеотропність поверхні імплантату, яка реалізується первинним утворенням відновлених остеогенних структур на поверхні імплантатів. Позитивні результати експериментальних досліджень імплантату „У-Імпл” підтверджені клінічними показниками. Проведене клінічно-рентгенологічне дослідження результатів ортопедичного лікування з використанням імплантатів системи „У-Імпл” 224 пацієнтів віком від 18 до 75 років. Протягом періоду спостереження від 1 до 8 років виявлено показник виживання імплантатів 96,83%. Ключові слова: дентальна імплантація, титановий зубний імплантат, кісткова тканина щелеп, інформаційна радіохвильова діагностика. АННОТАЦИЯ Угрин М.М. Экспериментальная и клиническая оценка применения дентальных имплантатов собственной конструкции. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, Львов, 2006. Диссертационная работа посвящена разработке, испытанию и клиническому применению внутрикостного имплантата собственной конструкции с внедрением его в производство и широкую стоматологическую практику. Для определения свойств разных металлов, которые используются в стоматологической практике были отобраны титан марки ВТ1-0, КХС с индий-палладиевым покрытием и КХС. Биосовместимые и остеоинтеграционные свойства исследуемых материалов изучали в эксперименте на культуре стромальных клеток костного мозка и в условиях эндоссального введения имитаторов имплантатов из этих материалов в нижнюю челюсть лабораторных животных (кроликов), макроскопическими, рентгенологическими и гистоморфологическими методами. На основании результатов перечисленных исследований установлено, что наилучшими свойствами, необходимыми для имплантационного материала, обладает титан. Исследуемые образцы (пластины и опилки титана марки ВТ1-0) в культуре клеток „in vitro” положительно влияли на рост и пролиферацию стромальных костномозговых клеток, кумулируя возле своей поверхности плотный культуральный монослой, что позволило нам констатировать остеотропные свойства титана. Свойства материалов КХС с индий-палладиевым покрытием и КХС, исследованных в аналогичных с титаном условиях, были оценены как такие, что незначительно влияют на рост и пролиферацию клеток в присутствии образцов КХС с индий-палладиевым покрытием. В варианте с КХС обнаружено выраженное угнетающее влияние на культуру клеток, которое проявлялось полным отсутствием клеточной адгезии возле металлической поверхности образцов, значительным разжижением монослоя с замедлением клеточной пролиферации. В исследованиях на кроликах эндоссальная имплантация титановых штифтов подтвердила его остеотропные и остеоинтеграционные свойства во всех сериях наблюдений – макроскопическом, рентгенологическом и гистоморфологическом. На конечный срок исследования (180-е сутки) констатировано полное восстановление разрушенных при имплантации костных структур имплантного ложа. Результаты эндоссального вживления при этих условиях двух других имитаторов имплантатов с индий-палладиевым покрытием и КХС коррелировали с показателями всех серий исследований с данными, полученными в культуре клеток. Свойства индий-палладия оценены как биотолерантные с незначительным замедлением процессов остеосинтеза имплантного ложа, а свойства КХС такими, что замедляют восстановительные процессы остеогенеза в имплантном ложе. До конца срока наблюдения незавершенный остеогенез имплантного ложа обнаружено в присутствии индий-палладия, а также выраженное замедление костнообразовательных процессов в присутствии КХС. Полученные данные стали обоснованием для изготовления имплантата „У-Импл” из титана марки ВТ1-0 с набором инструментов для его установки. Результаты транскортикального введения имплантатов „У-Импл” в берцовую кость задних конечностей собак в эксперименте подтвердили все результаты, полученные в предыдущих экспериментальных исследованиях, и даже превзошли их. Благодаря своим выраженным биосовместимым и остеоинтеграционным свойствам развитой поверхности констатирована интенсивно выраженная остеотропность поверхности имплантата, которая реализуется первичным образованием восстанавливаемых костных структур возле имплантатной поверхности. Положительные результаты экспериментальных исследований имплантата „У-Импл” способствовали внедрению его в клинику. Проведенное клинико-рентгенологическое исследование результатов ортопедического лечения с применением имплантатов системы „У-Импл” 224 пациентов в возрасте от 18 до 75 лет на протяжении от одного до восьми лет обнаружило показатель эффективности клинического функционирования имплантатов, равный 96,83%. Ключевые слова: дентальная имплантация, титановый зубной имплантат, костная ткань челюстей, информационная радиоволновая диагностика. SUMMARY Uhryn M.M. Experimental and clinical evaluation of the use of own construction dental implants. – Manuscript. A thesis in search for the degree of a Candidate of medical sciences on the speciality 14.01.22 – stomatology. – Danylo Halytsky Lviv National Medical University. – Lviv, 2007. A thesis is devoted to designing, testing and clinical use of intraosseous dental implant of own design with introducing it into production and wide clinical practice. For assessing properties of different metals used in dental practice, titanium (BT1-0 type), cobalt-chromium alloy with indium-palladium coating and cobalt-chromium alloy were chosen. Biocompatible and osseointegration properties of analyzed materials were studied in experiments on stromal cells culture of spinal marrow and in conditions of insertion of endosteal implants imitators, made from those materials, into experimental animals’ (rabbits) mandibles. Study was performed with the use of macroscopic, radiologic and histomorphological methods. On the grounds of carried out research it was proven that titanium possesses best properties necessary for implantation material. Studied species (plates and chips of titanium of ВТ1-0 type) in cells culture „in vitro” positively influenced on growth and proliferation of stromal bone marrow cells, cumulating thick cultural monolayer near their surface. This allowed us to ascertain osteotrophic properties of titanium. Endosteal implantation of titanium posts in experimental rabbits studies ascertained its osteotrophic and osseointegration properties in all experiment series – macroscopic, radiologic and histomorphological. In the end of research period (180th day) full renewal of structures destroyed during implants insertion was observed. Obtained results became substantiation of fabricating „U-impl” dental implant from titanium of ВТ1-0 type with instruments kit for its insertion. Results of experimental transcortical insertion of „U-Impl” dental implants into bone medullary canal of dogs’ shanks confirmed results obtained in previous experimental studies, and even surpassed them. Due to apparent biocompatible and osseointegration properties of sand-blasted acid-etched surface, highly expressed osteotropic properties was ascertained, which are expressed through primary formation of renewed osteogenic structures near implant surface. Positive results of experimental studies of „U-Impl” dental implant contributed to its introduction into clinical practice. Clinical and radoilogic analysis of prosthetic rehabilitaion of 224 patients aged 18-75 with the use of „U-Impl” dental implants system was conducted. Clinical efficiency rate of dental implants’ functioning was 96,83% during 1-8-years observation period. Key words: dental implantation, titanium dental implant, bone tissue of the jaws, informational radiowave diagnostics. PAGE \* MERGEFORMAT 21 PAGE \* MERGEFORMAT 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *