Ефективність диференційованого застосування лікувальних засобів у хворих хронічним холециститом у санаторних умовах (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СТЕПАНОВ АНАТОЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ

УДК: 616. 336-002- 036.12.- 08:615.327

Ефективність диференційованого застосування лікувальних засобів у хворих
хронічним холециститом у санаторних умовах

14.01.02 — Внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків — 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Заслужений діяч науки та техніки України,

ХВОРОСТІНКА Володимир Миколайович, Харківський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Бабак Олег Якович, Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України, м.
Харків, директор, завідувач відділом захворювань печінки та
шлунково-кишкового тракту

доктор медичних наук, професор

Звягінцева Тетяна Дмитрівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри
гастроентерології

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра госпітальної терапії № 1 та профпатології.

Захист дисертації відбудеться “19” вересня 2005 р. о 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 у Харківському
державному медичному університеті (61022. м. Харків, пр. Леніна,4)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4)

Автореферат розісланий “13” липня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Фролова
Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічні захворювання жовчного міхура та
жовчовивідних шляхів посідають значне місце серед патології внутрішніх
органів. Провідна роль при цьому належить хронічному холециститу
(Серебріна А.А., 1995; Лобода М.В., 1998).

Хронічні холецистити нерідко перебігають із частими рецидивами, втратою
працездатності та інколи призводять до інвалідизації хворих. При
діагностиці хронічних холециститів велику увагу приділяють порушенням
холединаміки, біохімічних властивостей жовчі, функціональному стану
печінки, пероксидному окисненню ліпідів та антиоксидантному захисту,
гормональному, біоелементному, імунному станам (Бабак О.Я., 1995;
Хворостінка В.М., 1999; Дегтярьова І.І., 1999; Mc Nally P.R., 1997;
Sterland B.R. et al., 1996).

Розроблено немало лікувальних засобів, які застосовуються в період
загострення хронічних холециститів; до них відносять холеретики й
холекінетики, спазмолітики, антиоксиданти, антибіотики, імуномодулятори
та інші препарати (Пелещук А.П. та ін., 1995;. Кан В.К, 1997; Рисс Е.С.
та ін., 1998; Хворостінка В.М. та ін., 1999).

Доведено, що після лікування хворих на хронічний холецистит (ХХ) у
стаціонарних умовах, не завжди досягається відновлення функціонального
стану біліарного тракту та печінки, біохімічних властивостей жовчі, а
також імунного статусу. Як правило, таким хворим показане пролонговане
лікування та реабілітація в санаторно-курортних умовах. Питання
реабілітаційного лікування хворих на ХХ у санаторно-курортних умовах,
вивчені ще недостатньо. Наукові дослідження, присвячені цій тематиці, не
завжди комплексні, отримані дані нерідко суперечливі (Бажан К.В., 1998;
Крючкова О.М., 2001).

З урахуванням вищезгаданого важливе значення має розробка вдосконалених
методів лікування хворих на ХХ у санаторних умовах.

Зв`язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертація виконана у
рамках наукової програми Харківського державного медичного університету
“Гастроентерологія” та є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
кафедри факультетської терапії “Особливості порушень
клітинно-молекулярних і гормональних механізмів при різних варіантах
перебігу хронічного холециститу в динаміці лікування” (№ державної
реєстрації 0104U002235).

У рамках зазначеної теми автором проводився підбір тематичних хворих, їх
клінічне обстеження, лікування, дослідження функціонального стану
жовчного міхура, біохімічних властивостей жовчі, стану пероксидного
окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, імунної реактивності
організму, а також статистичний аналіз отриманих даних.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи — підвищити ефективність
лікування хворих на хронічний холецистит у санаторних умовах з
урахуванням типу дисфункції біліарного тракту, біохімічних властивостей
жовчі та функціонального стану печінки.

Для досягнення поставленої мети в ході дослідження вирішувалися такі
задачі:

1. Визначити особливості перебігу хронічного безкам’яного холециститу
(ХБХ) з урахуванням типу дисфункції біліарного тракту, біохімічних
властивостей жовчі, функціонального стану печінки, ПОЛ та АОЗ,
клітинного та гуморального імунітету.

2. Обґрунтувати патогенетичну доцільність диференційованого застосування
лікувальних засобів у хворих на ХБХ в умовах санаторію “Березівські
мінеральні води”.

3. Визначити ефективність розробленої схеми лікування у хворих на ХБХ з
ДЖМ та ЖВШ гіпертонічно-гіперкінетичного типу.

4. Визначити ефективність розробленої схеми лікування у хворих на ХБХ з
ДЖМ та ЖВШ гіпотонічно-гіпокінетичного типу.

5. Визначити ефективність розробленої схеми лікування у хворих на ХБХ з
ДЖМ та ЖВШ гіпотонічно-гіперкінетичного типу.

6. Визначити ефективність розробленої схеми лікування у хворих на ХБХ з
ДЖМ та ЖВШ змішаного типу та ХРГ.

7. Провести порівняльну оцінку ефективності лікування хворих на ХБХ
розробленим та традиційним способами.

Об`єкт дослідження: хворі на хронічний безкам’яний холецистит із різними
формами дисфункції біліарного тракту.

Предмет дослідження: функціональний стан біліарного тракту, біохімічні
властивості жовчі, стан окремих функцій печінки, ПОЛ та АОЗ, клітинного
та гуморального імунітету.

Методи дослідження: верифікація діагнозу проводилась із застосуванням
клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних, бактеріологічних,
ультразвукового методів дослідження. Оцінка функціонального стану
біліарного тракту виконувалася за допомогою багатомоментного
дуоденального зондування, визначення біохімічних властивостей жовчі
(визначення рівня білірубіну, холестерину, жовчних кислот, С-реактивного
протеїну, сіалових кислот), функціонального стану печінки (визначення
загального білка та його фракцій, загального білірубіну та його фракцій,
активності трансаміназ, лужної фосфатази, гамаглютаматтранспептидази),
стану пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту,
клітинного та гуморального імунітету.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені особливості
клінічного перебігу ХБХ залежно від виду дисфункції біліарного тракту,
зміни біохімічних властивостей жовчі, порушення функціонального стану
печінки, ПОЛ та АОЗ, клітинного та гуморального імунітету. При цьому
виділені 4 варіанти перебігу ХБХ: перший — хворі на ХБХ із дискінезією
жовчного міхура та жовчовивідних шляхів (ДЖМ та ЖВШ)
гіпертонічно-гіперкінетичного типу; другий — хворі на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ
гіпотонічно-гіпокінетичного типу; третій — хворі на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ
гіпотонічно-гіперкінетичного (змішаному) типу; четвертий — хворі на ХБХ
з ДЖМ та ЖВШ змішаного типу та ХРГ.

Уперше обґрунтовані схеми лікувальних заходів у хворих на ХБХ із різними
типами ДЖМ та ЖВШ у санаторних умовах.

Доведений позитивний лікувальний ефект комплексного лікування із
застосуванням препарату «Холагогум» у хворих на ХБХ із ДЖВШ
гіпотонічно-гіпокінетичного типу, який проявлявся покращанням секреції
жовчі гепатоцитами, відтоку та ліквідації застою жовчі, відновленням
функціонального стану біліарного тракту печінки та органів травлення,
біохімічних та міцелярних властивостей жовчі.

Виявлено збільшення швидкості жовчовиділення, ліквідацію застійних явищ
у біліарній системі, підвищення вмісту холатів та зниження вмісту
холестерину в жовчі, відновлення колоїдних та міцелярних властивостей
жовчі, окремих функцій печінки, підвищення активності антиоксидантної
системи у хворих на ХБХ з ДЖВШ змішаного типу під впливом комплексного
лікування із застосуванням фізіотерапевтичних засобів у сполученні з
використанням препарату “Хофітол”.

Установлений позитивний вплив запропонованої схеми комплексного
лікування, яка включає фізіотерапевтичні процедури в сполученні із
застосуванням препарату “Гепабене”, на відновлення функції біліарного
тракту, білкового, пігментного, ферментного обмінів, біохімічного складу
жовчі, що проявлялось підвищенням рівня холатів, зменшенням
літогенності, а також послабленням процесів пероксидного окиснення
ліпідів зі стабілізацією клітинних мембран та адаптаційних захисних
механізмів у хворих на ХБХ з ДЖВШ змішаного типу та ХРГ

Підтверджена наявність позитивного лікувального ефекту в хворих на ХБХ,
які проходили традиційне лікуванні у санаторії “Березівські мінеральні
води” із застосуванням лікувального харчування, бальнеотерапії,
електролікування, а також гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвої
мінеральної води, тюбажів, настоїв із суміші трав із жовчогінною,
спазмолітичною, протизапальною та заспокійливою дією.

Доведено, що лікувальний ефект у хворих на ХБХ, які проходили лікування
у санаторії “Березівські мінеральні води” за розробленою схемою був
вираженим, що підтверджувалося вірогідним перевищенням показників
біохімічного складу жовчі, пероксидного окиснення ліпідів, білкового,
ферментного, пігментного обміну, над такими у хворих на ХБХ, у яких
застосовано традиційну схему лікування.

Практичне значення отриманих результатів. При проведенні комплексного
обстеження хворих на ХБХ у стадії неповної ремісії доведена доцільність
визначення функціонального стану печінки, пероксидного окиснення ліпідів
та антиоксидантного захисту, клітинного та гуморального імунітету разом
із проведенням клініко-лабораторного богатомоментного дуоденального
зондування, біохімічного, бактеріологічного дослідження жовчі.

Застосування комплексної схеми обстеження хворих на ХБХ у стадії
неповної ремісії дозволяє установити особливості перебігу захворювання
залежно від дисфункції біліарного тракту та ступеня вираженості змін
біохімічних властивостей жовчі; виявити ознаки дисхолії та літогенності
жовчі, характер порушення білкового, пігментного та ферментного обмінів,
які відображають дисфункцію гепатоцитів, а також розлади
антиоксидантного захисту та імунної реактивності організму.

Традиційна схема лікування хворих на ХБХ у стадії неповної ремісії
повинна включати диференційоване застосування лікувального харчування,
ЛФК, душів та ванн, режиму прийому мінеральної води, озокеритових
аплікацій, різних способів електролікування, тюбажів, настоїв із суміші
трав залежно від форми ДЖВШ (гіпертонічно-гіперкінетичний,
гіпотонічно-гіпокінетичний, гіпотонічно-гіперкінетичний), ступеня
вираженності дисхолії та літогенності жовчі, наявності супутнього ХРГ,
хронічного гастриту та коліту з урахуванням секреторної функції шлунка,
та моторно-евакуаторної функції кишечнику.

Наявність бактеріохолії є основою для призначення антибактеріальної
терапії з урахуванням чутливості мікрофлори до антибіотиків. При
наявності больового синдрому у хворих на ХБХ доцільно застосовувати
но-шпу, папаверина гідрохлорид та гастроцепін.

Включення в комплексне лікування хворих на ХБХ, настоїв із суміші трав
із жовчогінною, протизапальною, анестезуючою, антимікробною,
антиалергічною, седативною дією потребує диференційованого та
індивідуального підходу у кожному випадку.

Включення в комплексну схему лікування хворих на ХБХ препаратів
рослинного походження: “Холагогум”, “Хофітол”, “Гепабене” — викликає
виражений лікувальний ефект порівняно із застосуванням настоїв із суміші
трав.

Установлено, що застосування “Холагогуму” доцільне у хворих на ХБХ з
ДЖВШ гипотонічно-гіпокінетичного типу, що сприяє відновленню
функціонального стану біліарного тракту та біохімічних властивостей
жовчі.

Застосування препарату “Хофітол” у хворих на ХБХ з ДЖВШ
гипотонічно-гіперкінетичного типу підвищує лікувальний ефект внаслідок
відновлення тонусу жовчного міхура та сфінктерного апарату
жовчовидільних шляхів, ліквідації застійних явищ, покращання
біохімічного складу жовчі, а також завдяки гепатопротекторній та
сечогінній дії.

Підвищення лікувального ефекту в хворих на ХБХ із змішаним типом
дисфункції біліарного тракту та ХРГ досягається при включенні у
комплексне лікування препарату “Гепабене”, який має не тільки жовчогінну
дію та відновлює біохімічний склад жовчі, але також має
гепатопротекторні та антиоксидантні властивості.

Результати роботи впроваджені в санаторіях Харківської області:
“Березівські мінеральні води”, “Рай-Еленівка”, “Роща”, “Високій”, в
гастроентерологічних відділеннях Харківської обласної клінічної лікарні,
Дорожньої клінічної лікарні ст. м. Харків, ОСДРЗН м. Харків,
Дергачівської центральної районної лікарні Харківської області.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно виконаний
патентно-інформаційний пошук, розроблена програма дослідження. Дисертант
організував та виконав лабораторні та інструментальні дослідження,
провів лікування та спостереження за пацієнтами, виконав статистичний
аналіз отриманих даних, написав усі розділи дисертаційної роботи,
автореферат, підготував матеріали до публікацій. В опублікованих роботах
автором самостійно підібрана та оформлена література, проведене клінічне
обстеження хворих та аналіз результатів обстеження.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися й
обговорювалися на республіканських, обласних, місцевих конференціях:
Науково-практичній конференції “Актуальні проблеми клініки внутрішніх
хвороб” (Харків, 2002); республіканській конференції “Актуальні аспекти
санаторно-курортної реабілітації” (курорт “Березівські мінеральні води”,
2003).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано – 4
друкованих робіт, із них у фахових виданнях — 4. Отримано деклараційний
патент України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 202
сторінках машинописного тексту й складається зі вступу, огляду
літератури, власних спостережень, підсумків, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 298
найменувань, 230, із яких — кирилицею, 67 — латиницею, що складає 33
сторінки. Робота ілюстрована 38 таблицями й 10 рисунками, які окремо
займають 43 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. В умовах гастроентерологічного
відділення курорту “Березівські мінеральні води” Харківської області,
кафедри факультетської терапії Харківського державного медичного
університету було обстежено 142 хворих на хронічний некаменевий
холецистит у стадії неповної ремісії та 20 практично здорових осіб.
Серед обстежених було 48 (33,8 %) чоловіків і 94 (66,2 %) жінки з
тривалістю захворювання від одного до 30 років.

Залежно від особливостей клінічного перебігу ХБХ, а також типу
дисфункції біліарного тракту, зміни біохімічного складу жовчі, порушення
функціонального стану гепатоцитів, ПОЛ і АОЗ, клітинного й гуморального
імунітету всі хворі були розділені на 4 групи: перша — 34 хворих на ХБХ
із дискінезією жовчного міхура та жовчовидільних шляхів
гіпертонічно-гіперкінетичного типу; друга — 34 хворих на ХБХ з ДЖМ і ЖВШ
гіпотонічно-гіпокінетичного типу; третя — 36 хворих на ХБХ з ДЖМ і ЖВШ
гіпотонічно-гіперкінетичного типу (змішаного); четверта — 38 хворих на
ХБХ з ДЖМ і ЖВШ змішаного типу та хронічним реактивним гепатитом (ХРГ).

Для діагностики хронічного некалькульозного холециститу у обстежених
хворих застосувались клінічні, лабораторні, біохімічні та
інструментальні методи дослідження. Інструментальні методи включали
рентгенологічне (холецистографія) та ультразвукове дослідження,
богатомоментне дуоденальне зондування, рентгеноскопію шлунково-кишкового
тракту, ФГДС.

Біохімічне дослідження жовчі включало визначення її кількості, кольору,
рН, вмісту білірубіну методом Йендрашика-Грофа, холестерину із
застосуванням реакції Лібермана-Бурхарда, жовчних кислот методом
Рейхольда й Вільсона, показника холато-холестеринового коефіцієнта,
кількості білка методом Лоурі, наявності С-реактивного білка методом
Максимова, сіалових кислот методом Гудумана.

Одержана при богатомоментному дуоденальному зондуванні жовч проходила
мікроскопічне й бактеріологічне дослідження з визначенням виду
мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.

Стан білковоутворюючої функції печінки оцінювали за допомогою визначення
загального білка у сироватці крові колориметричним біуретовім методом,
білкових фракцій — методом електрофоретичного розділення на папері.
Загальний білірубін та його фракції визначалися методом Йендрашика,
Клегорна та Грофа, активність трансаміназ — колориметричним методом,
запропонованим Ройтманом та Френкелем. Вміст ГГТП у сироватці крові
визначали за допомогою наборів реактивів фірми “Лахема” (Чехія). Для
визначення лужної фосфатази застосували метод Боданськи; тимолову пробу
виконували методом Хуерго та Поппера. Стан ПОЛ оцінювали за вмістом
малонового діальдегіду в сироватці крові та мембранах еритроцитів за
методикою Гончаренко М.С., Латінової А.М.. Визначення пероксидазної
активності проводили за методикою Попової Т.П., Рейкової Л.П., каталази
— за методикою Баха. З метою визначення сульфгідрильних груп білка та
небілкових сполук використовували фотоколориметричний ультрамікрометод
кількісного визначення за Фоломєєвим В.Ф.. Визначення кількості Т-, В- і
О-лімфоцитів та субпопуляцій Т-лімфоцитів проводили за допомогою реакції
непрямої имунофлюоресценції із застосуванням моноклональних антитіл.
Визначення імуноглобулінів (Ig) проводили методом Манчині.

Статистична обробка результатів дослідження проводилася за допомогою
програмуючого мікропроцесора “Електроніка МК-54” із використанням
методів варіаційної статистики, кореляційного та дисперсного аналізів.
Використовувався пакет програм, адаптованих для медико-біологічних
досліджень (Іванов Ю.М., Погорелюк С.М., 1990; Ефімова М.Р. та спіавт.,
1999).

Результати дослідження та їх обговорення. У більшості хворих на ХБХ при
клінічному обстеженні виявлялися больовий (86,6 %), диспепсичний (85,9
%), астеновегетативний (66,2 %) синдроми. В окремих хворих мали місце
холецистокардіальний (29,6 %), солярний (59,2 %), передменструальний
(26,0 %) синдроми. При об`єктивному обстеженні у 61,9 % хворих на ХБХ
спостерігалися симптоми правостороннього реактивного
іритативно-вегетативного синдрому (Бергмана, Йонаша, Харитонова,
Лапінського), у 59,8 % хворих — безпосередні іритативні симптоми (Мерфі,
Кера, Гаусмана, Лепене-Васіленко), у 5,6 % хворих —
сегментарно-рефлекторні симптоми, пов’язані з вісцерокутанними (Боаса,
Маккензі) та у 4,2 % — кутанно-вісцеральними рефлексами (Алієва,
Айзенберга-1). При проведенні богатофракційного дуоденального зондування
визначались різні варіанти дисфункціональних розладів біліарного тракту
у хворих на ХБХ. У 34 хворих на ХБХ була встановлена дискінезія жовчного
міхура (ДЖМ) гіпертонічно-гіперкінетичного типу, у 34 —
гіпотонічно-гіпокінетичного типу, у 36 — гіпотонічно-гіперкінетичного
типу, у 38 — змішаного типу при наявності хронічного реактивного
гепатиту. При бактеріологічному досліджені жовчі у 52 хворих на ХБХ
(36,6 %) виявлені мікроорганізми (стрептококи, стафілококи, протей,
клебсієла, ентеробактерії, гриби), у 90 хворих (63,4 %) жовч була
стерильною. При біохімічному досліджені жовчі у обстежених хворих
установлено зниження вмісту білірубіну, загальних жовчних кислот,
показників холато-холестеринового коефіцієнта, рН та підвищення вмісту
холестерину, сіалових кислот, загального білка та наявність СРП у
міхуровій і печінковій порціях жовчі.

У хворих 1-й групи зміни біохімічного складу жовчі були мало виражені, у
хворих 2-ої і 3-ої групи — помірно виражені, у хворих 4-ої групи —
значно виражені. При дослідженні функціонального стану печінки у хворих
на ХБХ виявлена диспротеїнемія з вірогідним зниженням вмісту альбумінів
та підвищенням умісту глобулінів, загального та прямого білірубіну,
трансаміназ (АСТ та АЛТ), ГГТП та лужної фосфатази в сироватці крові.
Виявлено також зміни у стані пероксидного окиснення ліпідів та
антиоксидантного захисту, які проявлялись вірогідним підвищенням МДА в
еритроцитах та сироватці крові й зниженням рівнів пероксидази, каталази
та показників SH-груп у сироватці крові. Найбільш вірогідні зміни
встановлено у хворих на ХБХ четвертої групи. При дослідженні імунної
реактивності у хворих на ХБХ установлено порушення клітинного та
гуморального імунітету, яке проявлялося вірогідним зниженням умісту
Т-лімфоцитів, Т-супресорів та підвищенням О-лімфоцитів, Т-хелперів у
сироватці крові. Порушення гуморального імунітету проявлялося вірогідним
зниженням умісту А- та G- імуноглобулінів, а також підвищенням
М-імуноглобулінів у сироватці крові. У хворих на ХБХ 4-ої групи та ХРГ
установлені більш вірогідні зміни клітинного та гуморального імунітету,
ніж у хворих 1-ої, 2-ої та 3-ої групи. Виявлені порушення
функціонального стану жовчного міхура, сфінктерів жовчовивідних шляхів,
гепатоцитів, біохімічного складу жовчі, ПОЛ та АОЗ, клітинного та
гуморального імунітету у обстежених хворих дозволили вірогідно виділити
4 групи хворих на ХБХ та диференційовано вирішувати питання лікувальних
заходів. Залежно від виду лікування кожна група хворих на ХБХ була
розділена на дві підгрупи: 1-а (контрольна), хворі, які лікувались
відомим способом та 2-а (основна), хворі, які лікувались запропонованим
способом. Схема лікувальних заходів кожної підгрупи хворих включала:
санаторно-курортний режим, лікувальне харчування, ЛФК, мінеральну воду,
душ, ванни, аплікації, тюбаж, електролікування, настої із суміші трав,
лікарські препарати рослинного походження. Різниця у лікувальних заходах
полягала у диференційованому використанні настоїв із суміші трав та
фітопрепаратів холагогового ряду.

Хворі на ХБХ першої групи 1-ої підгрупи разом із загальною схемою
фізіотерапевтичного лікування вживали настій із суміші трав із
багатофакторною дією, до якої були включені квіти календули, м`ята
перцева, трава звіробою, листя шавлії, корінь валеріани. Хворі на ХБХ
2-ої підгрупи ранком натщесерце приймали настій плодів шипшини, а
протягом дня —настій із суміші трав, до якої входили квіти календули,
корінь оману, м`ята перцева, плоди кміну, корінь валеріани. Після
проведеного лікування в обох підгрупах хворих на ХБХ з ЖДМ та ЖВШ
гіпертонічно-гіперкінетичного типу спостерігалось зменшення клінічних
проявів, покращання жовчовиділення, біохімічного складу жовчі,
білкового, пігментного, ферментного обмінів, стану ПОЛ та АОЗ, імунної
реактивності організму. У хворих другої підгрупи ці прояви були більше
виражені, ніж у хворих першої підгрупи (табл. 1, 2).

Хворим на ХБХ другої групи 1-ї підгрупи призначали комплексну
фізіотерапевтичну схему лікування разом із настоєм із суміші трав, до
якої входила трава деревію, трава материнки, квіти ромашки, корінь
кульбаби лікарської, аїр болотний.

T

o

3/4

ae

i

@

???ращання функціонального стану біліарного тракту й жовчовиділення,
біохімічного складу та міцелярних властивостей жовчі, функціонального
стану гепатоцитів і антиоксидантного захисту, підвищення імунної
реактивності організму. У хворих другої підгрупи ці прояви були
вірогідні порівняно з ідентичними показниками у хворих першої, що
проявлялось ліквідацією літогенних властивостей жовчі, відновленням
білковосинтетичної, пігментної, ферментної функції печінки, вірогідним
зменшенням умісту МДА в еритроцитах, підвищенням рівня пероксидази,
каталази, SH-груп у сироватці крові, покращанням стану клітинного та
гуморального імунітету. Наявність лікувального ефекту у хворих на ХБХ,
які вживали “Холагогум”, пов`язана з точним дозуванням препарату, до
складу якого входять чистотіл, куркума та м’ята перцева, а також
відновленням стану біліарного тракту печінки, травної системи та
підвищенням адаптаційно-імунних механізмів.

Хворим на ХБХ третьої групи 1-ої підгрупи призначали комплексну схему
фізіотерапевтичного лікування у санаторних умовах у поєднанні з настоєм
із суміші трав, яка включала траву чистотілу, корінь кульбаби, траву
материнки, Таблиця 1

Показники біохімічних властивостей жовчі (M+m) у хворих на ХБХ з ДЖВШ за
гіпертонічно-гіперкінетичним типом і

на ХБХ з ДЖВШ за гіпотонічно-гіпокінетичним типом в динаміці лікування

з/п Показники Порції Групи обстежених хворих

ХБХ з ДЖВШ за гіпертон-гіперкінет. типом

ХБХ з ДЖВШ за гіпотон.-гіпокінет. типом-

1-а група, n=17

2-а група, n=17

1-а група, n=17

2-а група, n=17

До лік.

Після лік.

До лік.

Після лік.

До лік.

Після лік.

До лік.

Після лік.

1. Білірубін

(мкмоль/л) В

569,0±10,0

594,0±11,0

511,0±10,0

628,0±11,0*

562,0±15,0

590,0±11,0

558,0±13,0

625,0±11,0*

С

282,0±8,0

293,0±9,0

286,0±8,0

302,0±9,0

279,0±13,0

289,0±9,0

277,0±11,0

298,0±9,0

2. Холестерин

(ммоль/л) В

4,13±0,17

3,86±0,15

4,11±0,15

3,91±0,14

4,69±0,19

4,04±0,11*

4,67±0,17

3,96±0,13*

С

0,93±0,09

0,89±0,08

0,91±0,09

0,90±0,08

0,97±0,10

0,95±0,08

0,95±0,05

0,93±0,08

3. Жовчні к-ти (ммоль/л) В

33,3±1,11

36,5±1,16

33,5±1,13

39,6±1,42*

32,3±1,09

35,8±1,15

32,2±1,07

38,9±1,18*

С

8,33±0,37

8,35±0,34

8,35±0,39

8,38±0,34

8,26±0,37

8,32±0,38

8,25±0,36

8,34±0,39

4. ХХК В

8,06±0,23

9,22±0,26*

8,15±0,25

10,2±0,31*

6,89±0,25

8,86±0,33*

6,89±0,25

9,82±0,41*

С

8,96±0,26

9,38±0,27

9,18±0,28

9,31±0,29

8,51±0,26

8,76±0,31

8,68±0,26

8,97±0,32

5. Білок (г/л) В

4,18±0,15

4,02±0,16

4,16±0,13

3,98±0,15

4,31±0,14

4,08±0,12

4,33±0,16

4,02±0,11

С

3,37±0,17

3,31±0,13

3,35±0,15

3,29±0,12

3,86±0,23

3,42±0,14

3,88±0,25

3,27±0,13

6. рН (ОД) В

7,26±0,11

7,36±0,10

7,28±0,10

7,62±0,11

6,61±0,12

7,28±0,11*

6,63±0,14

7,56±0,11*

С

7,11±0,10

7,12±0,09

7,13±0,10

7,14±0,09

7,14±0,10

7,09±0,09

7,16±0,12

7,12±0,09

7. Сиалові к-ти (мкмоль/л) В

1,88±0,18

1,79±0,16

1,90±0,18

1,72±0,16

2,47±0,22

1,88±0,19

2,45±0,20

1,84±0,12

С

1,35±0,13

1,29±0,12

1,37±0,14

1,26±0,12

1,53±0,15

1,33±0,13

1,51±0,13

1,28±0,12

Примітка: “В” – міхурна жовч; “С” – печінкова жовч; * — вірогідно
порівняно з ідентичними показниками у групах (р<0,05). Таблиця 2 Показники біохімічних властивостей жовчі (M+m) у хворих на ХБХ з ДЖВШ за гіпотонічно-гіперкінетичним типом і на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ змішаного типу та ХРГ в динаміці лікування № з/п Показники Порції Групи обстежених хворих ХБХ з ДЖВШ за гіпертон-гіперкінет. типом ХБХ з ДЖМ та ЖВШ змішаного типу та ХРГ 1-а група, n=18 2-а група, n=18 1-а група, n=18 2-а група, n=18 До лік. Після лік. До лік. Після лік. До лік. Після лік. До лік. Після лік. 1. Білірубін (мкмоль/л) В 546,0±11,0 586,0±10,0 550,0±15,0 622,0±11,0* 521,0±12,0 582,0±10,0* 523,0±14,0 618,0±10,0* С 275,0±13,0 285,0±8,0 273,0±11,0 292,0±8,0 215,0±10,0 281,0±8,0* 217,0±12,0 290,0±8,0* 2. Холестерин (ммоль/л) В 4,93±0,20 4,11±0,12* 4,91±0,18 3,99±0,12* 5,83±0,21 4,16±0,12* 5,85±0,23 4,03±0,12* С 0,98±0,10 0,96±0,09 0,99±0,10 0,95±0,09 1,15±0,10 0,99±0,09 1,17±0,12 0,98±0,09 3. Жовчні к-ти (ммоль/л) В 31,7±1,37 33,2±1,06 31,5±1,35 38,2±1,08* 29,4±1,21 33,1±0,88 29,6±1,23 37,9±0,98* С 8,22±0,15 8,30±0,36 8,20±0,33 8,32±0,37 7,61±0,31 8,32±0,35 7,63±0,33 8,29±0,32 4. ХХК В 6,43±0,24 8,08±0,32* 4,43±0,24 9,57±0,41* 5,04±0,21 8,03±0,23* 5,06±0,21 9,40±0,34* С 8,39±0,26 8,65±0,27 8,28±0,25 7,76±0,25 6,62±0,26 8,30±0,24* 6,52±0,26 8,46±0,26* 5. Білок (г/л) В 4,51±0,11 4,12±0,14 4,53±0,13 4,05±0,14 5,39±0,28 4,15±0,15* 5,37±0,26 4,09±0,15* С 3,94±0,21 3,48±0,13 3,96±0,21 3,31±0,33 4,22±0,23 3,61±0,14 4,20±0,21 3,56±0,13 6. рН (ОД) В 6,36±0,11 7,22±0,10* 6,39±0,13 7,51±0,11* 6,23±0,11 7,04±0,12* 6,21±0,11 7,38±0,12* С 7,17±0,12 7,08±0,09 7,19±0,14 7,10±0,09 7,05±0,12 7,03±0,11 7,03±0,12 7,07±0,11 7. Сиалові к-ти (мкмоль/л) В 2,63±0,13 1,96±0,10* 2,61±0,11 1,91±0,10* 3,22±0,15 2,27±0,18* 3,20±0,15 2,09±0,18* С 1,72±0,15 1,35±0,13 1,74±0,17 1,30±0,13 2,53±0,11 1,38±0,12* 2,55±0,11 1,34±0,12* Примітка: “В” – міхурна жовч; “С” – печінкова жовч; * - вірогідно порівняно з ідентичними показниками у групах (р<0,05). квітки ромашки, деревій. Хворим другої підгрупи замість вище вказаного настою призначали препарат “Хофітол” (сухий екстракт із соку свіжого листя артишоку польового). Застосування лікувальних засобів у хворих на ХБХ 3-ої групи сприяло зменшенню застійних проявів у жовчовивідній системі, нормалізації тонусу сфінктера Одді, підвищення скорочувальної та евакуаторної функції жовчного міхура, покращання жовчоутворення та жовчовиділення, функціонального стану гепатоцитів, нормалізації системи ПОЛ - АОЗ, імунної реактивності організму. У хворих на ХБХ другої підгрупи спостерігалось вірогідне поліпшення функціонального стану жовчного міхура, печінки, нормалізація системи ПОЛ - АОЗ, клітинного й гуморального імунітету. Аналіз показників, що досліджувались, після застосування хофітолу в таблетках у хворих на ХБХ 2-ої підгрупи довів, поряд із відновленням жовчоутворюючої та жовчовидільної функцій, гепатопротекторну, антиоксидантну, діуретичну та невірогідну імуномоделюючу дію препарату. Хворим на ХБХ четвертої групи 1-ої підгрупи застосували комплексне фізіотерапевтичне лікування у комбінації з настоєм із суміші трав (трава золототисячника, трава материнки, трава звіробою, листя м`яти перцевої, квітки ромашки). Хворі 2-ої підгрупи замість настою вживали “Гепабене” в капсулах (екстракт рутки лікарської, фумарин, екстракт розторопші плямистої, силімарин, силібінін). Під впливом проведеного лікування у хворих обох груп спостерігалося покращання загального стану, функціонального стану біліарного тракту, біохімічного складу жовчі, білкового, пігментного, ферментного обміну, відновлення антиоксидантного захисту, покращання імунної реактивності. Застосування “Гепабене” у хворих 2-ої підгрупи викликало покращання жовчоутрворюючої та жовчовідільної функцій, а також мало гепатопротекторну, антиоксидантну, імуномодулюючу дію. Проведення порівняльної оцінки ефективності лікування хворих на ХБХ двома способами (традиційним та розробленим) у кожній групі дозволило установити перевагу нового способу. Традиційні способи лікування хворих на ХБХ у санаторних умовах сприяли покращанню загального стану хворих, функціонального стану біліарного тракту та печінки, процесів антиоксидантного захисту та адаптаційно-компенсаторних механізмів. Вживання розроблених способів лікування ХБХ у санаторних умовах приводило до ліквідації клінічних проявів захворювання, відновлення функціонального стану жовчного міхура та сфінктерів жовчовидільної системи, біохімічного складу жовчі, функціонального стану печінки, процесів ПОЛ та АОЗ, а також імунної реактивності. Диференційоване застосування фітопрепаратів (“Холагогум”, “Хофітол”, “Гепабене”) у комбінації з фізіотерапевтичними методами у хворих на ХБХ у санаторних умовах дозволяє досягти стійкої ремісії захворювання. ВИСНОВКИ 1. На основі поглибленого вивчення ролі клінічних та патогенетичних аспектів, пов'язаних із дисфункцією біліарного тракту, біохімічним складом жовчі, функціональним станом гепатоцитів, ПОЛ і АОЗ, клітинним і гуморальним імунітетом, виділені варіанти перебігу ХБХ у стадії неповної ремісії та схеми їх диференційного лікування. 2. Застосування комплексної схеми фізіотерапевтичного лікування у комбінації із диференційованим вживанням настоїв із суміші трав з багатофакторною дією (жовчогінна, спазмолітична, антибактеріальна, протизапальна, гепатопротекторна, седативна) у хворих на ХБХ із різними варіантами перебігу в санаторних умовах викликає помірний позитивний лікувальний ефект, який характеризується покращанням загального стану, відновленням жовчоутворюючої й жовчовидільної функцій, що проявлялося збільшенням швидкості жовчовиділення та покращенням біохімічного складу жовчі. 3. Застосування комплексної схеми фізіотерапевтичного лікування у комбінації з диференційним застосуванням фітопрепаратів (“Холагогум”, “Хофітол”, “Гепабене”) у хворих на ХБХ із різними варіантами перебігу у санаторних умовах має виражений позитивний лікувальний ефект із відновленням функціонального стану біліарного тракту та біохімічного складу жовчі, функціонального стану гепатоцитів, підвищенням антиоксидантного захисту та імунної реактивності організму, що проявлялося зниженням вмісту білірубіну, холестерину та підвищенням рівня жовчних кислот. 4. Порівняльна оцінка ефективності застосування двох схем лікування (традиційний та розроблений) у хворих на ХБХ із різними варіантами перебігу у санаторних умовах підтверджує вірогідну перевагу запропонованого способу, який може бути пов`язан з диференційним застосуванням готових форм фітопрепаратів, виготовлених із застосуванням високих технологій та проявляється покращанням загального стану хворих, ліквідацією пузирних симптомів, відновленням тонусу жовчного міхура та сфінктерів, а також жовчовиділення та біохімічного складу жовчі. 5. Диференційоване вживання настоїв із суміші трав, які мають багатофакторну дію, а також фітопрепаратів (“Холагогум”, “Хофітол”, “Гепабене”) у хворих на ХБХ із різними варіантами перебігу в санаторних умовах дозволяє досягти стійкої ремісії захворювання, посилення адаптаційно-компенсаторних механізмів та працездатності пацієнтів. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ У санаторних умовах діагностичні процедури при ХБХ повинні включати клініко-лабораторні, бактеріологічні, біохімічні (склад жовчі, стан білкового, пігментного, ферментного обмінів, ПОЛ та АОЗ), імунологічні, функціональні (БДЗ), ехосонографічне дослідження, які дозволяють установити варіанти перебігу захворювання. Комплексне обстеження хворих на ХБХ дозволяє виділити 4 варіанти особливостей перебігу захворювання: хворі на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ гіпертонічно-гіперкінетичного типу; хворі на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ гіпотонічно-гіпокінетичного типу; хворі на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ гіпотонічно-гіперкінетичного типу; хворі на ХБХ з ДЖМ та ЖВШ змішаного типу та ХРГ. Фітопрепарати при лікуванні хворих на ХБХ у санаторних умовах необхідно вживати диференційно. “Холагогум” (по 1 капсулі 3 рази на день 3 тижні) доцільно застосовувати при ХБХ з ДЖМ та ЖВШ гіпотонічно-гіпокінетичного типу, “Хофітол” ( по 1 таблетці -0,2 г 3 рази на день 3 тижні) — при ХБХ з ДЖМ та ЖВШ змішаного типу, “Гепабене” ( по 1 капсулі 3 рази на день 3 тижні) — при ХБХ з ДЖМ і ЖВШ змішаного типу та ХРГ. Вживання мінеральних вод для пиття хворими на ХБХ у санаторних умовах необхідно приймати 3-4 рази на день при температурі 35-45° С, з урахуванням варіанту перебігу захворювання, стану секреторної та кислотоутворювальної функції шлунка, супутніх захворювань органів травлення та інших систем (при підвищеній секреції шлунку – за 1-1,5 години до їжі по 100-200 мл великими ковтками, швидко; при зниженій секреції – за 20 хвилин до їжі малими ковтками, при температурі 18-20°С). Комплексне фізіотерапевтичне лікування у комбінації із застосуванням фітопрепаратів у хворих на ХБХ у санаторних умовах необхідно використовувати з урахуванням наявності супутніх захворювань, віку, можливості вживання декількох засобів, особливостей самопочуття після процедур, протипоказань та побічних ефектів. ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Степанов А.Е. Вплив холагогума на стан жовчовиділення та жовчоутворення у хворих хронічним холециститом. //Медицина сьогодні і завтра. 2003 - №4. - С. 81-84. Степанов. А.Е. Ефективність застосування хофітола при хронічних холециститах у санаторних умовах. //Український бальнеологічний журнал. 2003. -№4. - С. 53-56. Степанов. А.Е. Ефективність застосування фітотерапії при хронічних холециститах. //Експериментальна і клінічна медицина. 2004. - №1. - С. 141-143. Хворостінка В.М., Степанов А.Е. Вплив патогенетичної терапії на функціональний стан біліарного тракту і біохімічний склад жовчі при хронічних холециститах. //Експериментальна і клінічна медицина. 2004. - №4. – С.122-125. Деклараційний патент України № 4172 МПК 7 А61К35/78 Спосіб лікування хворих на хронічній безкам?яний холецистит з дискінезією жовчного міхура та жовчовивідних шляхів / А.Е. Степанов, В.Н. Хворостінка. Заявка №2004021216 от 19.02.2004р., опубл. 17.01.2005р., бюлетень №1,2005р. Автором самостійно проведено обстеження хворих на ХХ, статистично оброблені отримані результати. АНОТАЦІЯ. Степанов А.Є. Ефективність диференційованого застосування лікувальних засобів у хворих на хронічний холецистит у санаторних умовах. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 — внутрішні хвороби. — Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005. Робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на хронічний холецистит у санаторних умовах з урахуванням дисфункції біліарного тракту, біохімічних властивостей жовчі та функціонального стану печінки, ПОЛ та АОЗ, клітинного та гуморального імунітету. На підставі вивчення клінічних, біохімічних, імунологічних, функціональних досліджень у 142 хворих на ХБХ, виділені 4 варіанти перебігу захворювання залежно від типу дисфункції жовчного міхура, біохімічного складу жовчі, функціонального стану печінки, ПОЛ та АОЗ, імунної реактивності. Залежно від призначення лікувальних заходів усі хворі були розділені на 4 групи, а кожна група на дві підгрупи, у яких застосовували традиційний та розроблений способи лікування. Установлена наявність позитивного лікувального ефекту у хворих на ХБХ, яким застосовували традиційну схему лікування у санаторії “Березівські мінеральні води”, що включала лікувальне харчування, бальнеотерапію, електролікування, застосування гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвої мінеральної води, тюбажів, настоїв із суміші трав із жовчогінною, спазмолітичною, протизапальною та заспокійливою дією. Виявлена позитивна дія розроблених схем комплексного лікування хворих на ХБХ, які включали фізіотерапевтичні заходи у комбінації з диференційним застосуванням холагогуму, хофітолу, гепабене та сприяли відновленню функції біліарного тракту, білкового, пігментного, ферментного обмінів, біохімічного складу жовчі, посиленню процесів антиоксидантного захисту та відновленню компенсаторно-адаптаційних механізмів. Доведено, що лікувальний ефект у хворих ХБХ, які проходили лікування у санаторії “Березівські мінеральні води” за розробленою нами схемою був значнішим, що підтверджувалося перевищенням показників біохімічного складу жовчі, пероксидного окиснення ліпідів, білкового, ферментного, пігментного обміну, над такими у хворих ХБХ, у яких застосовано традиційну схему лікування. Ключові слова: хронічний холецистит, дисфункція жовчного міхура, фізіотерапевтичні методи лікування, холагогум, хофітол, гепабене. АННОТАЦИЯ Степанов А.Е. Эффективность дифференцированного применения лечебных мероприятий у больных хроническим холециститом в санаторных условиях. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 — внутренние болезни. — Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2005. Диссертация посвящена повышению эффективности лечения больных хроническим холециститом в санаторных условиях с учетом дисфункции билиарного тракта, биохимических свойств желчи и функционального состояния печени. В основу работы положено исследование 142 больных хроническим бескаменным холециститом (ХБХ) в стадии нестойкой ремиссии. Контрольную группу составили 20 здоровых лиц. Верификация диагноза у наблюдаемых больных осуществлялась на основании комплексного обследования с выполнением клинико-лабораторных, биохимических (белковый, пигментный, ферментный обмены, биохимический состав желчи, состояние ПОЛ и АОЗ), иммунологических (клеточный и гуморальный иммунитет), инструментальных (ультразвуковое) исследований. О состоянии желчевыделения судили по результатам проведения многомоментного дуоденального зондирования. В зависимости от особенностей клинического течения ХБХ, вида дисфункции билиарного тракта, изменения биохимического состава желчи, нарушения функционального состояния гепатоцитов, ПОЛ и АОЗ, клеточного и гуморального иммунитета было выделено 4 группы больных. В зависимости от способа лечения, соответственно, все обследованные больные ХБХ были разделены на 4 группы, а каждая группа — на две подгруппы, принимавшие традиционный (первая) и разработанный (вторая) способы лечения. Обоснованы схемы лечебных мероприятий у больных ХБХ с различными видами дискинезии желчного пузыря и желчевыделительных протоков в санаторных условиях. Установлено, что традиционная схема лечения больных ХБХ, в стадии неполной ремиссии, должна включать дифференцированное применение лечебного питания, ЛФК, душей и ванн, режима приема минеральной воды, озокеритовых аппликаций, различных видов электролечения, тюбажей, настоев из смеси трав в зависимости от вида ДЖВП (гипертонически-гиперкинетическая, гипотонически- гипокинетическая, гипотонически-гиперкинетическая), степени выраженности дисхолии и литогенности желчи, наличия сопутствующих ХРГ, хронических гастритов и колитов с учетом секреторной функции желудка, и моторно- эвакуаторной функции кишечника. Подтверждено наличие положительного лечебного эффекта у больных ХБХ, находившихся на традиционном лечении в санатории “Березовские минеральные воды” с использованием лечебного питания, бальнеотерапии, применения физиотерапевтических способов лечения, гидрокарбонатно- кальциево- магниевой минеральной воды внутрь, тюбажей, настоев из смеси трав, обладающих желчегонным, спазмолитическим, противовоспалительным и успокаивающим действием. Доказано, что лечебный эффект у больных ХБХ, находившихся на лечении в санатории “Березовские минеральные воды” и получавших лечение по предложенной схеме, был более выраженным, что подтверждалось достоверным повышением показателей биохимического состава желчи, перекисного окисления липидов, белкового, ферментного, пигментного обменов, по сравнению с идентичными показателями больных ХБХ, использовавших традиционную схему лечения. Подтверждено, что включение в комплексное лечение больных ХБХ настоев из смеси трав, обладающих желчегонным, противовоспалительным, анестезирующим, антимикробным, антиаллергическим, седативным действием, должно осуществляться дифференцированно и индивидуально для каждого больного. Установлено, что применение препарата “Холагогум” целесообразно у больных ХБХ с ДЖВП по гипотонически- гипокинетическому виду, что способствует восстановлению функционального состояния билиарного тракта и биохимических свойств желчи. Применение препарата “Хофитол”, у больных ХБХ с ДЖВП по гипотонически- гиперкинетическому виду, повышает лечебный эффект вследствие восстановления тонуса желчного пузыря и сфинктерного аппарата желчевыделительных протоков, устранения застойных явлений, улучшения биохимического состава желчи, а также в результате гепатопротекторного и слабого мочегонного действия. Повышение лечебного эффекта у больных ХБХ со смешанным видом дисфункции билиарного тракта и ХРГ достигается при включении в комплексное лечение препарата “Гепабене”, вызывающего не только желчегонное действие и восстановление биохимических свойств желчи, но и оказывающего также гепатопротекторное и антиоксидантное действие. Доказано, что включение в комплексную схему лечения больных ХБХ препаратов растительного происхождения, таких как: холагогум, хофитол, гепабене, вызывает более выраженный лечебный эффект, по сравнению с идентичными показателями больных ХБХ, использовавших традиционную схему лечения. Ключевые слова: хронический холецистит, дисфункция желчного пузыря, физиотерапевтические способы лечения, холагогум, хофитол, гепабене. SUMMARY. Stepanov A.E. The efficacy of differentiated application of therapeutic measures in patients with chronic cholecystitis in sanatorium conditions. – Manuscript. Thesis for scientific degree of candidate of medical science by specialty 14.01.02–internal diseases. – Kharkiv State Medical University (Ministry of Health of Ukraine), Kharkiv, 2003. The work is devoted to improvement of efficacy of treatment of the patients with chronic cholecystitis in sanatorium with the consideration of the biliary tract dysfunction, biochemical properties of the bile and the functional state of the liver. Moderate positive therapeutic effect was noted in the patients with acalculous cholecystitis who were treated according to the traditional protocol including diet, baths, electrotherapy, hydrocarbonate-calcium-magnesium mineral water, tubage, teas of herbs possessing cholagogue, spasmolytic, anti-inflammatory, and sedative properties. Marked positive effect was revealed in patients with chronic acalculous cholecystitis treated according to the suggested protocol including physiotherapy in combination with differentiated administration of Cholagogum, Chophitol, Hepabene. It manifested by restoration of the functional state of the biliary tract, hepatocytes, protein, pigment, enzyme metabolism, biochemical bile composition, antioxidant protection, compensation-adaptation mechanisms. Key words: chronic cholecystitis, gallbladder dysfunction, physiotherapy, Cholagogum, Chophitol, Hepabene. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. АЛТ — аланін- амінотрансфераза АОЗ — система антиоксидантного захисту АСТ — аспартат- амінотрансфераза БДЗ — багатомоментне дуоденальне зондування ГГТП — гаммаглутаматтранспептидаза ДЖМ та ЖВШ — дискінезія жовчного міхура та жовчовідільних шляхів ДЖВШ — дискінезія жовчовідільних шляхів МДА — малоновий діальдегід ПОЛ — пероксидне окиснення ліпідів СРП — С-реактівний протеін ФГДС — фіброгастродуоденоскопія ХБХ — хронічний безкам?ний холецистит ХРГ — хронічний реактивний гепатит ХХ — хронічний холецистит Підписано до друку 05.05.05. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк різографія. Умовних друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 155. Надруковано у центрі оперативної поліграфії ТОВ “Рейтинг” 61022, м. Харків, вул. Сумська, 37 Т. (0572) 700-53-52, 714-34-26. PAGE \* Arabic 10 PAGE \* Arabic 23

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *