.

Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
113 3244
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

МАСЛОВА НАТАЛЯ МИХАЙЛІВНА

УДК: 617.75-02:613.955

Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків
в процесі навчання у школі

14.03.03 – нормальна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник Кочина Марина Леонідівна, Харківський державний медичний
університет, зав. відділом медичної екології Центральної
науково-дослідної лабораторії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Івнев Борис Борисович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри
фізіології;

доктор медичних наук, професор Недзвецька Ольга Володимирівна,
Харківська медична академія післядипломної освіти, доцент кафедри
офтальмології.

Провідна установа:

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця, відділ фізіології головного
мозку, НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться “22”____червня_________2005 року об 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому
державному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, м.
Донецьк, пр.Ілліча,16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк,
пр.Ілліча,16.

Автореферат розісланий “_23___”___квітня_____ 2005р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д.мед.н., професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема охорони зору дітей та підлітків в Україні
має надзвичайно важливе медичне значення. Про це свідчать і дані
досліджень останніх років – стан зорових функцій у школярів значно
погіршився (Коваленко В. В., Бесєдіна О. О., Рудавіна Н. Ф., 1994;
Кочина М. Л., 1999). Причини тому різні.

Початок навчання дитини в школі є одним з істотних перехідних періодів,
оскільки значною мірою змінюється соціальний та інформаційний статус її
життя. Подібні зміни можна вважати для зростаючого дитячого організму
кардинальними. У зв’язку з тим, що найбільш поширеним видом зорового
навантаження для школярів є текстове, на цьому етапові основне
навантаження лягає на зоровий аналізатор. Очам під час читання
доводиться виконувати колосальну роботу, пов’язану з необхідністю
розглядати текст, рухатися вздовж рядка й від рядка до рядка.
Розглядання тексту, розпізнавання літер, особливо в недосвідченого
читача, корелює зі значним напруженням акомодації та конвергенції, що
може несприятливо позначитися на розвитку зорових функцій і станові зору
взагалі й стати причиною виникнення спазму акомодації та короткозорості.

Формування й становлення зорової системи відбувається в процесі її
адаптації до зорового навантаження, а отже, одержуваний результат багато
в чому підпорядкований не тільки вихідному станові її елементів, а й
характеру виконуваних зорових завдань. Адаптаційні можливості в дітей
індивідуальні, тому й успішність у початковий період навчання, і
загальний психосоматичний стан залежить від їх реалізації
(Варвулєва І. Ю., 2000). З іншого боку, важливою умовою є необхідність
постійно контролювати якість зорових завдань, їх кількість й умови
висування. Кожному етапу формування зорової системи відповідає свій вид
оптимального візуального навантаження (відповідні розміри об’єктів
розрізнення, їхня колірна гама, світловий режим приміщень та ін.). Якщо
будь-яка з умов не буде виконуватися, то незріла зорова система дитини
потрапить у неадекватні умови функціонування, що викличе мобілізацію
всіх резервів. Крім того, варто враховувати, що всі елементи людського
організму не ідеальні, що в будь-яких парних органах існують
відмінності, компенсація яких відбувається за рахунок встановлення
певної системи зв’язків.

Урахування того, що в останні десятиріччя функціональні показники
зорової системи дітей і підлітків у процесі навчання в Україні не
досліджувалися, а також не вивчалися особливості функціонування зорової
системи при контактах з навчальним навантаженням, зокрема виявлення
основних закономірностей адаптації до нього з метою розробки заходів
профілактики зорових розладів учнів, і зумовлюють актуальність обраної
теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків у
процесі навчання в школі здійснювалося в рамках науково-дослідної
роботи, яка виконувалася колективом Центральної науково-дослідної
лабораторії Харківського державного медичного університету. Дисертаційна
робота є фрагментом пріоритетної теми МОЗ України “Гігієнічні аспекти
донозологічних станів та їх корекція в підлітків в умовах навчальних
закладів різного рівня освіти” (номер державної реєстрації 0199U001768).
Авторка дисертаційної роботи досліджувала функціональні показники
зорової системи дітей та підлітків, динаміку функціональних показників
їх зорової системи в процесі читання.

Мета дослідження. Підвищення ефективності профілактики зорових
розладів, які виникають під час навчання в школі, шляхом дослідження
динаміки функціонального стану зорової системи дітей і підлітків та
виявлення основних закономірностей її адаптації до друкованого
навантаження.

Задачі дослідження:

Проаналізувати стан зорових функцій дітей і підлітків у різні вікові
періоди з урахуванням їх статі.

Провести дослідження динаміки гостроти зору, резервів акомодації,
найближчої точки конвергенції та фузійних резервів (функціонального
стану зорової системи) у дітей і підлітків у процесі навчання в школі.

Дослідити вплив друкованого навантаження на динаміку функціональних
показників зорової системи учнів різних вікових груп.

Установити роль друкованого навантаження в появі асиметрії
функціонування зорової системи.

Вивчити основні закономірності адаптації зорової системи дітей і
підлітків до друкованого навантаження.

Об’єкт дослідження: зорова система дітей і підлітків різних вікових груп
у процесі навчання.

Предмет дослідження: динаміка функціональних показників зорової системи
дітей і підлітків у процесі навчання в школі.

Методи дослідження: візометрія, проксиметрія, конвергенціометрія,
бінокулометрія, фузіометрія, визначення абсолютної акомодації,
поляризаційно-оптичний метод, візоконтрастометрія, пупілографія,
статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доказано за допомогою
поляризаційно – оптичного методу й методу пупілографії (деклараційний
патент України на винахід № 47840 А (А 61А9/00)), що симетрія
функціонування акомодаційно-конвергентно-зіничній системі дітей і
підлітків різних вікових груп залежить від якості друкованого
навантаження.

Вперше розроблена нова форма тестових таблиць для оцінки впливу величини
шрифту на стан зорових функцій дітей, підлітків та юнаків (деклараційний
патент України на винахід № 43719А (А 61В10/00)).

Вперше відзначена наявність несприятливих періодів росту в дівчат у віці
9–11, у хлопців – 14–15 років, коли функціональні показники зорової
системи мають явну тенденцію до погіршення, шляхом проведення
порівняльної оцінки функціонального стану зорової системи дітей,
підлітків та юнаків різних вікових груп (6-21 ріку) з урахуванням
статі.

Вперше встановлені основні тенденції змін функціональних показників
зорової системи, поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна,
шляхом дослідження функціонального стану зорової системи сучасних дітей
і підлітків в динаміці навчання в школі.

Вперше показано наявність значної асиметрії в показниках контрастної
чутливості між правим та лівим оком на великому контингенті дітей і
підлітків.

Вперше з’ясовано, що тексти з різними параметрами оформлення,
відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій
системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які
розвиваються за трьома основними напрямками: перший, найбільш поширений,
викликає зміни, характерні для посилення рефракції, другий свідчить про
розвиток зорового стомлення, що є нормальною фізіологічною реакцією на
навантаження, третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про
успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження.

Вперше встановлено, що вибір зоровою системою відповідного напрямку
адаптації залежить як від вихідного функціонального стану зорової
системи, так і від якості зорового навантаження.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження динаміки
функціональних показників зорової системи учнів на різних етапах
навчання, зокрема визначення ролі читання, дозволить розробити методи
профілактики зорових розладів, які виникають у шкільні роки й
зумовлюються кількістю та якістю зорових завдань. Оцінка якості
друкованої продукції для дітей та підлітків з позиції впливу на
функціональну організацію зорової системи дає можливість встановити
фізіологічно обґрунтовані вимоги до параметрів її оформлення. Визначення
значень основних функціональних показників зорової системи учнів
різних вікових груп дозволить розробити нові критерії вибору підлітків
для їх професійної орієнтації, оскільки під впливом сучасного
візуального оточення функціональні можливості зорової системи помітно
знизилися.

Основні результати дисертації впроваджені в практичну роботу
лікувально-профілактичних закладів м. Харкова: міської дитячої
поліклініки №4, міської дитячої поліклініки №14, обласної та міської
санітарно-епідеміологічної станції; використовуються при читанні лекцій
курсантам Харківської медичної академії післядипломної освіти; при
проведенні наукових досліджень Центральної науково–дослідної лабораторії
Харківського державного медичного університету. Підтверджено актами
впровадження від: 20.06.2004р., 22.06.2004р., 22.06.2004р, 26.06.2004р.,
26.06.2004р., 29.06.2004р.

Особистий внесок здобувача. Ідея наукового дослідження динаміки
функціональних показників зорової системи дітей і підлітків у процесі
навчання в школі належить здобувачеві в співавторстві з науковим
керівником д.б.н. М.Л.Кочиною. Здобувач одержала нові значення щодо
основних функціональних показників зорової системи, які забезпечують
зорову роботу на близькій відстані, і вірогідно показала їх зниження в
останні роки. Здобувач встановила, що вибір зоровою системою
відповідного напрямку адаптації залежить як від вихідного
функціонального стану її елементів, так і від якості зорового
навантаження. На підставі спостережень створено базу даних, результати
якої проаналізовані й узагальнені, і зроблено відповідні висновки. У
наукових працях, опублікованих за темою дисертації в співавторстві,
провідна роль у постановці завдань дослідження й аналіз результатів, з
погляду медичної вагомості й можливості використання в
лікувально-профілактичних закладах, належить автору даної роботи. Під
час написання дисертації ідеї та розробки співавторів публікацій не
використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження
висвітлювалися й обговорювалися на I Міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих учених (Тернопіль, 1998); I Всеукраїнській
науково-медичній конференції “Здоров’я та освіта: Проблеми та
перспективи” (Донецьк, 2000); на науково-практичних конференціях:
“Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків” (Харків,
1998), ”Актуальні питання охорони здоров’я дівчаток-підлітків” (Харків,
1999), “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Сучасні
проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2000),
“Современные проблемы науки и образования” (Керч, 2001), “Діагностика та
лікування дитячої офтальмопатології, катаракти, глаукоми, захворювань
судинної та сітчастої оболонок ока, ушкоджень органу зору” (Донецьк,
2001), “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2003; 2004), “Філософія
виживання: Молодь і сучасний світ” (Харків, 2003); а також на
науково-методичній конференції “Безпека життєдіяльності” (Харків, 2003).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 9 статтях наукових
журналів, 21  матеріалу й тезах конференцій, 2  деклараційних патентах
України на винахід, основні з яких наведені наприкінці автореферату.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
5 розділів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних
джерел літератури; викладена на 184 сторінках друкованого тексту,
ілюстрована 47 таблицями на 34 сторінках, 19 рисунками на 11 сторінках.
Список вітчизняних й іноземних джерел літератури складає 277 найменувань
і викладений на 24 сторінках.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Матеріали і методи досліджень. Дослідження функціонального стану
зорової системи дітей та підлітків проводилося на базі НВК № 116
м. Харкова, а також Харківського державного медичного університету (під
час проходження медичної комісії абітурієнтами). Залучення до
дослідження абітурієнтів пояснюється тим, що ця група є логічним
продовженням групи школярів, оскільки до 15–16 років формування зорової
системи завершується, усі функціональні показники досягають своїх
максимально можливих значень, які повинні зберігатися в процесі зорової
праці досить тривалий час (фактично до початку пресбіопічних змін). У
дослідженні взяли участь учні 1–11 класів (1139 школярів) і 1738
абітурієнтів у віці від 16 до 21 року.

У всіх учнів визначалася гострота зору, характер зору й ведуче
око, найближча точка конвергенції, резерви акомодації, фузійні резерви
(Сомов Е.Е., 1991; Шамшинова А.М. та ін., 1998) і контрастна чутливість
(Поспелов В.І., 1984). Ступінь симетрії функціонування екстраокулярних
м’язів у процесі зорової роботи оцінювалася за допомогою
поляризаційно-оптичного методу (Пеньков М.О., Кочина М.Л., 1986), а
також шляхом розрахунку розробленого автором коефіцієнта симетрії
(деклараційний патент України на винахід № 47840 А (А 61А9/00)).

Для вивчення впливу зорового навантаження на функціональний стан
зорового аналізатора проведено дослідження за участю 119 школярів (60
чоловічої і 59 жіночої статі) у віці від 7 до 16 років. Перед початком
дослідження всі обстежувані пройшли офтальмологічний огляд. Обстежувані,
які мали нижчі від вікових норм функціональні показники зорової системи,
порушення в апараті бінокулярного зору, участі в дослідженні не брали.

Для створення навантаження на акомодаційно-конвергентно-зіничний
комплекс обстежуваним були запропоновані таблиці Анфімова, розмір шрифту
в яких складав 10 (м’яке читання – МЧ) і 7 (тверде читання – ТЧ)
типографських пунктів. Дослідження проводилося двома етапами протягом
двох днів (у перший день проводилася робота з таблицями 10 пунктів, у
другий, відповідно, – 7). Кожен з обстежуваних виконував обидва
завдання, що полягали в пошуку й виділенні в тексті таблиці певної
літери. Для оцінки якості виконуваної роботи фіксувався час читання й
встановлювалася кількість допущених помилок. На основі одержаних даних
визначалися швидкість читання (знаків/хв.), точність роботи (кількість
помилок на 200 знаків), а також продуктивність читання, що об’єднує
обсяг і якість прочитаної інформації (деклараційний патент України на
винахід № 43719 А (А 61В10/00)).

Для оцінки динаміки стану зорової системи досліджуваних після
зорового навантаження проводилося додатково офтальмологічне обстеження,
що включало визначення характеру зору й ведучого ока, найближчої точки
конвергенції, резервів акомодації. Симетрія функціонування зорової
системи оцінювалася методом пупілографії (Шахнович А.Р. та ін, 1964), а
також за результатами розрахунку коефіцієнтів симетрії (деклараційний
патент України на винахід №47840 А (А 61А9/00)).

Статистичну обробку матеріалу, який отримали, здійснювали за
допомогою наступних показників: вибіркова середня та середнє квадратичне
відхилення, t –критерій Стьюдента (Мінцер О.П., 1982); непараметричні
критерії знаків і парний критерій Вілкоксона (Гублер Е.В., 1969);
кореляційний аналіз (Мінцер О.П., 1982).

Результати дослідження і їх обговорення. Основним показником, що
характеризує стан зорової системи учнів різних вікових груп, є гострота
зору (ГЗ). У 6-7 років, як показав офтальмологічний огляд, 30 % учнів
мають гостроту зору, нижчу за одиницю. До закінчення школи мають
знижений зір 25 % юнаків і 39 % дівчин. У досліджених зі зниженим зором
гострота зору складає в більшості випадків 0,9–0,5. У групі абітурієнтів
ситуація щодо ГЗ трохи краща. Тільки 32 % абітурієнтів мають зниження
гостроти зору, причому гострота зору в інтервалах 0,9–0,5 і 0,4–0,1
трапляється практично в рівній кількості випадків. Гострота зору менша
за 0,1 трапляється не дуже часто (4% від загальної кількості), але, з
огляду на чисельність абітурієнтів (1738 чоловік), становила 70 чоловік,
що не так і мало. Істотним є ще й той факт, що й у школярів, і в
абітурієнтів досить часто трапляється асиметрія в гостроті зору правого
й лівого ока.

У віці 6-9 років від 13% до 17 % дітей не мають бінокулярного зору (БЗ),
що може бути наслідком недорозвинення зорової системи чи її патології
(косоокість й амбліопія, астигматизм, анізометропія). З віком кількість
осіб без БЗ знижується, що, очевидно, пов’язано з продовженням розвитку
зорової системи, а потім знову підвищується, досягаючи максимального
значення до 14–15 років у хлопчиків (20%) і до 16 років у дівчинок
(16%). У групі дівчинок кількість осіб без визначення ведучого ока
складає від 65% до 72%. У групі хлопчиків цей показник нижчий, причому
до закінчення школи без ведучого ока виявлено всього 23% юнаків.

У табл. 1 представлені середні значення основних функціональних
показників зорової системи обстежуваних.

У процесі росту дітей найближча точка конвергенції (НТК) віддаляється
від очей однаковою мірою як у хлопчиків, так і в дівчинок, причому в
абітурієнтів, як свідчать дані наведені в таблиці, ця тенденція ще більш
виражена.

Таблиця 1

Середні значення основних функціональних показників зорової системи
досліджуваних

Школярі

Групи Показники

вік

(роки) n НТК

(см) РАД+ (Д)

РАД- (Д)

ФР (пр. дптр.)

ПО

ЛО

ПО

ЛО

К

Д

6–9 150 4,9±0,2 3,5±0,23 3,15±0,2 0,44±0,06 0,49±0,06 8,8±0,4

p2 Абітурієнти 16–17 397 5,4±0,1 p2bf¦?

A

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

?

?

?

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

O

h^

h^

h^

h^

h^

h^

h^

Ffc

??ss?a?

?L?N?p?r?????I?I?i???8 : Z \ th !V!X!¶!I!oe!o!

¦:¦ Школярки клас (роки) вид читання РАД (%) НТЯЗ (%) НТК (%) = = = 1-5 (7-10) МЧ 50 31 19 65 23 12 46 54 0 ТЧ 35 30 35 58 35 7 62 15 23 6-7 (11-12) МЧ 63 15 22 60 25 15 79 13 8 ТЧ 38 38 24 50 32 12 56 38 6 8-10 (13-15) МЧ 65 15 20 60 28 12 65 25 10 ТЧ 53 40 17 73 20 7 33 60 7 Примітки: 1. МЧ і ТЧ –м’яке читання та тверде читання; 2. РАД – резерви акомодації; 3. НТК – найближча точка конвергенції; 4. НТЯЗ – найближча точка ясного зору. Кожний з аналізованих показників під час читання має три можливі види змін – зростання (?), зменшення (?), без змін (=). Положення НТЯЗ після МЧ і ТЧ і в хлопчиків, і в дівчинок достовірно наближаються до очей (pСПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Кочина М. Л., Кочин О. В., Бабенко Я. В., Орехова Е. Н., Маслова Н. М. Результаты исследования влияния условий предъявления зрительной нагрузки на зрительную работоспособность // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. – № 20. – С. 28–31. Автор здійснювала офтальмологічний огляд досліджуваних. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Синайко В. М., Яворский А. В., Маслова Н. М. Особенности реакции школьников при чтении текстов с различными показателями оформления // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т. 7,  Вип. 4 (22). – С. 55–57. Автор визначила намрямок і методологію роботи, здійснювала офтальмологічний огляд досліджуваних у динаміці експерименту. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М., Попов О. И. Гигиеническая оценка влияния игровых средств отображения информации на зрительную систему детей // Довкілля та здоров’я. – 2000. – № 3 (14). – С. 37–38. Автор здійснювала вибір й аналіз літературних джерел, обстеження досліджуваних. Кривоносов М. В., Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М., Попов О. И. Профилактика донозологических расстройств зрения у школьников как гигиеническая проблема // Довкілля та здоров’я. – 2001. – № 4. – С. 56–58. Автор здійснювала вибір й аналіз літературних джерел, виділила основні донозологічні розлади зору в школярів. Кочина М. Л., Яворский А. В., Маслова Н. М. Визуально-агрессивное окружение ребенка и “школьная миопия” // Гігієна населених місць. – 2001. – Т. ІІ, Вип. 38. – С. 355–357. Автор здійснювала офтальмологічне обстеження учнів та абітурієнтів, проводила обробку отриманих результатів. Кривоносов М. В., Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М. Технология гигиенической экспертной оценки игровых средств отображения информации // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. - Т. 5, №1.  – С. 61–64. Автор брала участь у технології експертної оцінки ряду популярних пристроїв ігрових засобів відображення інформації, які дозволяють досліджувати популярні зараз ігрові пристрої, оцінювати їх потенціальні впливи на зорову систему. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М. Офтальмологические аспекты визуального окружения современного человека // Офтальмологический журнал. – 2001. – № 6. – С. 54–57. Автор здійснювала оцінку функціонального стану зорової системи дітей та підлітків на базі НВК №116 м.Харкова. Маслова Н. М. Результаты использования пупиллографии для оценки реакции зрительной ситемы детей и подростков на текстовую нагрузку // Гігієна населених місць. – 2003. – Вип. 40. – С. 273–276. Маслова Н. М. Результаты исследования закономерностей формирования зрительной системы детей в процессе обучения в школе // Гігієна населених місць – 2003. – Вип. 41. – С. 323–326. Пат. 43719А (А 61В10/00) Спосіб діагностики і інформаційного навантаження друкованих видань для дітей та підлітків / Кривоносов М. В., Подрігало Л. В., Кочина М. Л., Яворський О. В, Маслова Н. М.- № 2001063812; Заявл.06.06.2001; Опубл. 17.12.2001, Бюл. № 11.- 1 с. Автору належить ідея модіфікації тестових таблиць, для оцінки впливу величини шрифту на стан зорових функцій у дітей, підлітків та юнаків. Автором надана оцінка функціональних показників зорової системи досліджуваних, проведено аналіз функціональних змін зорової системи після друкованого навантаження. Пат. 47870 А (А 61А 9/00) Спосіб оцінки функціонального стану зорової системи / Кочина М. Л., Подрігало Л. В., Ішкова І. О., Маслова Н. М., Яворський О. В., Ковтун М. І. – № 2001106970; Заявл.12.10.2001; Опубл. 15.07.2002, Бюл.№7. – 1с. Автор здійснювала фотореєстрацію інтерференційних картин очей у динаміці зорової роботи, визначала їх параметри, розраховувала коефіцієнт симетрії, проводила оцінку характеру функціонування екстраокулярних м’язів. Кривоносов М. В., Кочина М. Л. Подригало Л. В., Алексенко Д. А., Маслова Н. М. Необходимость изучения и оценки зрительного окружения школьников для профилактики зрительных расстройств // Навколишнє середовище і здоров’я населення: Матеріали науково-практичної конференції.- Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. – С. 34–36. Кочина М. Л., Галицина Л. Н., Маслова Н. М., Пахомова А. В. Влияние средств отображения информации на зрительную систему детей и подростков // Навколишнє середовище і здоров’я населення: Матеріали науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. – С. 36–37. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Романова Д. А., Алексенко Д. А., Маслова Н. М. Оценка удобочитаемости школьных учебников с учетом состояния зрительной системы старшеклассников  // Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків: Тези доповідей науково-практичної конференції. – Харків, 1998. – С. 172–174. Маслова Н. М. Функциональное состояние зрительной системы школьников и процесс обучения // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків, 2001. – С. 209–210. Маслова Н. М. Динамика функционального состояния зрительной системы школьников в процессе обучения в школе // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Тези доповідей науково-практичної конференції. – Київ, 2003. – С. 197–198. Маслова Н. М. Офтальмо-физиологическая характеристика состояния зрительной системы учеников разных возрастных групп при работе с текстами различной удобочитаемости // Медицина третього тисячоліття: Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2003. - С. 207-208. Маслова Н. М. Результаты расширенного офтальмо-физиологического исследования состояния зрительной системы подростков // Медицина третього тисячоліття: Тези доповідей науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С. 93–94. Маслова Н. М. Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2005. При зіставленні одержаних результатів дослідження функціонального стану зорової системи дітей та підлітків різних вікових груп з відповідним описом у літературі встановлено, що практично всі досліджені функціональні показники (гострота зору, позитивні і негативні резерви акомодації, конвергентні і дивергентні фузійні резерви, найближчі точки ясного зору й конвергенції, контрастна чутливість) значно нижчі за вікові норми. Функції зорової системи (акомодація, конвергенція, фузія, контрастна чутливість) відіграють провідну роль у процесі навчання, оскільки забезпечують сприйняття об’єктів на близькій відстані. Проведені дисертантом дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків показали, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції, другий свідчить про розвиток зорового стомлення, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження, третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження. Ключові слова: зорова система, функціональні показники, вікові норми. Maslova N. M. The dynamic of functional showing’s eyesight system children and teenagers by the education’s process in the school.  – Manuscript. A dissertation for Candidate of Medical Sciences degree in speciality 14.03.03 – Normal Physiology. – Donetsk State Medical University named after M. Gorky, Donetsk, 2005. While comparing the results of studying a functional state of the vision system of students of different age groups with the results described in the literature, it is found out that practically all functional parameters (vision sharpness, positive and negative reserves of accommodation, convergent and divergent fusion reserves, the closest points of clear vision and convergence, contrast sensitivity) are much lower than the age norms. These functions (accommodation, convergence, fusion, contrast sensitivity) of the vision system play the key part in the education process as they provide object perception at a close distance. Our research of dynamics of functional parameters of the children’s and teenagers’ vision system show that texts of any quality, either correposnding to the age norms or not, producce some fucntional shifts in the vision system, but the degree of manifestation of these shifts is different. Key words: vision system, functional parameters, age norms. Маслова Н. М. Динамика функциональных показателей зрительной системы детей и подростков в процессе обучения в школе. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03 – нормальная физиология. – Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2005. Диссертационная работа посвящена важному разделу физиологии – физиологии зрения – и касается вопросов физиологии зрительного труда. В представленной работе проведено исследование функциональных показателей зрительной системы детей и подростков в процессе обучения в школе. На основании большого статистического материала определены значения основных функциональных показателей (острота зрения, положительные и отрицательные резервы аккомодации, конвергентные и дивергентные фузионные резервы, контрастная чувствительность) зрительной системы детей и подростков. Проведено сравнение полученных показателей с литературными данными и показано, что наблюдается их явное снижение в последнее десятилетие. Выбор исследуемых показателей функционального состояния зрительной системы обусловлен задачами, решаемыми в процессе обучения (восприятие мелких объектов на близком расстоянии). Низкие значения большинства показателей зрительной системы современных детей и подростков свидетельствуют о ее слабых функциональных возможностях. Это является причиной возникновения зрительных расстройств в виде спазмов аккомодации и близорукости, амблиопии, большого количества астенопических жалоб при решении сложных зрительных задач. При проведении исследования функционального состояния зрительной системы школьников и абитуриентов установлены различия в функциональных показателях как между разными возрастными группами, так и между лицами мужского и женского пола. Половые различия в функциональном состоянии зрительной системы обусловлены разной скоростью созревания мужского и женского организма. Поскольку девочки опережают в своем половом развитии мальчиков, у них раньше завершается формирование зрительной системы, и наиболее неблагоприятный период, характеризующийся снижением основных функциональных показателей, отмечается в более раннем возрасте. Этот период совпадает с началом полового созревания и отмечается в возрасте 10–11 лет, тогда как у мальчиков соответствующий период приходится на более поздние сроки (13–14 лет). При составлении учебных программ и создании новых школьных учебников необходимо учитывать наличие таких периодов у учащихся. В диссертации доказано с помощью поляризационно-оптического метода и метода пуппилографии, что симметрия функционирования аккомодационно – конвергентно – зрачковой системы детей и подростков различных возрастных норм зависит от качества печатной нагрузки. Впервые показано наличие значительной асимметрии в показателях контрастной чувствительности между правым и левым глазом на большом контингенте детей и подростков. Проведенные диссертантом исследования динамики функциональных показателей зрительной системы детей и подростков в процессе чтения показали, что тексты любого качества вызывают определенные функциональные сдвиги в зрительной системе, но степень выраженности этих сдвигов различна. Чем старше испытуемые и чем более зрелая зрительная система, тем лучше они справляются с решением зрительных задач, тем более слабые изменения происходят в их функциональных показателях. Качество зрительного труда, которое оценивалось по скорости переработки информации, продуктивности и качеству чтения, также подтверждают это положение. Таким образом, чтение, независимо от качества текста, является нагрузкой, приводящей к функциональной, а, со временем, и структурной перестройке зрительной системы. Установлено три вида функциональной реакции зрительной системы на работу с текстами: первый, наиболее распространенный, вызывает изменения, характерные для усиления рефракции; второй свидетельствует о развитии зрительного утомления, что является нормальной физиологической реакцией системы на нагрузку; третий, характеризующийся постоянством показателей, свидетельствует об успешности адаптации зрительной системы к подобной нагрузке. В результате проведенных исследований можно выделить три основных пути адаптации зрительной системы к собственному состоянию и учебной нагрузке, приводящие: 1) к формированию зрительной системы с высокими функциональными показателями; 2) к формированию зрительной системы с низкими функциональными показателями; 3) к формированию миопической зрительной системы. Результаты диссертации внедрены в работу Харьковского государственного медицинского университета, Харьковской медицинской академии последипломного образования, областной и городской санитарно – эпидемиологических станций, городских детских поликлиник г. Харькова. Ключевые слова: зрительная система, функциональные показатели, возрастные нормы.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020