.

Діагностика та лікування хронічної хвороби нирок у гірників з хронічним необструктивним бронхітом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 1984
Скачать документ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СМІРНОВ ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 616.233-002-08+616.12-008.331.1

Діагностика та лікування хронічної хвороби нирок у гірників з хронічним
необструктивним бронхітом

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Луганськ – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ребров Борис
Олексійович, Луганський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри внутрішніх хвороб ФПДО

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Колесник Микола
Олексійович, Інститут нефрології АМН України, директор Інституту

доктор медичних наук, професор Путінцев Володимир Гнатович, Луганський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
госпітальної терапії №2

Провідна установа: Нацыональний медичний унывесритет МОЗ України,
кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 2

Захист відбудеться “ 6 ” травня 2005 р. о 9.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному
медичному університеті МОЗ України (91045, м. Луганськ, 50-річчя Оборони
Луганська, 1. Телефон: 54-85-86)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного
медичного університету МОЗ України (91045, м. Луганськ, 50-річчя Оборони
Луганська, 1. Телефон: 54-85-86)

Автореферат розісланий “ 6 ” березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н., професор В.І. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останній час спостерігається зростання поширеності
захворювань нирок, які призводять до розвитку хронічної ниркової
недостатності (ХНН). В Україні у 2003 році зареєстровано 7867 хворих з
ХНН, що становить 164 хворих на 1 мільйон населення. Кількість хворих, у
яких потенційно може розвинутися ХНН, становить 11368003 (М.О.Колесник,
2004). В розвинутих країнах більш ніж 1000 хворих на 1 мільйон населення
отримують лікування методами ниркової замісної терапії (А. Schieppati,
2003).

Згідно до положень сучасного посібника з клінічної практики (K/DOQI,
2002), різноманітні патологічні стани, які призводять до розвитку ХНН,
слід називати як хронічна хвороба нирок (ХХН). На першій стадії ХХН
спостерігається нормальна або підвищена швидкість клубочкової фільтрації
та зміни в сечі, найбільш важливою з яких є протеїнурія (J. Waterman,
2005). Встановлено, що безсимптомна протеїнурія є незалежним предиктором
виникнення захворювань нирок та прискореного зниження їх функції (G.
Remuzzi, 2004).

Виробниче середовище вугільних шахт є найбільш небезпечним для здоров’я
працівників (А.В. Басинець, 2002). Тому проблема профілактики
захворювань, що виникають в гірників, актуальна як у нашій країні, так і
за її межами (Ю.І. Кундієв, 2002).

Робота в специфічних умовах вугільних шахт призводить до розвитку
захворювань легень і, насамперед, хронічного бронхіту (В.В.Родіонова,
2003), на фоні якого можуть формуватися інші захворювання. Виконання
важких робіт в умовах нагріваючого мікроклімату призводить до розвитку
гострого та хронічного перегрівання робітників (Ю.Г. Бурмак, 1996), що
викликає порушення водно-сольового обміну (ВСО) (Б.О. Ребров, 2001) та
появу протеїнурії, механізми якої повністю не з’ясовані (В.Я. Плоткін,
1998; Е.Н. Stigant, 2003).

Більшість досліджень механізмів протеїнурії базується на вивченні
ренін–ангіотензин–альдостеронової системи та ВСО (B.M. Brenner, 2001;
F.W. Asselbergs, 2004). Безперечно, ВСО є важливим інтегральним
показником функції нирок, але на його стан впливає чимало регулюючих
систем (Т.Д. Никула, 2003). Пошук нових підходів до розкриття механізмів
ХХН привів до вивчення ролі цитокінів, зокрема інтерлейкінів (IL), як
регуляторів процесів проліферації, росту, запалення, апоптозу, судинного
тонусу тощо. (Л.Є. Латишев, 2004, Н.Р. Палєєв, 2004). Багато важливих
проявів активності IL і, насамперед, розвиток запальних реакцій
(Н.Р.Палєєв, 2004) залежить від відносного балансу таких IL, як IL-6 та
IL-10 (А.С. Сімбірцев, 2002; A. Telgui, 2000). Встановлена важлива роль
IL-6 та IL-10 в загальних для ХХН процесах репозиції екстрацелюлярного
матриксу (A. Liantonio, 2004) та інтерстиціального фіброзу (L. Youhua,
2004).

Сьогодні найбільш ефективними та безпечними препаратами, які знижують
рівень протеїнурії, є інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
(І.О.Дудар, 2004; E.D. Burgess, 2004). Але вони не завжди призводять до
сповільнення розвитку ХНН (G. Remuzzi, 2004). Ми не виявили досліджень
по розробці надійних методів діагностики ХХН на ранніх етапах. Тому
раннє виявлення пошкодження нирок і подальше проведення
ренопротекторного лікування може зменшити важкість ниркової
недостатності.

Встановлено, що у гірників, хворих на хронічний бронхіт, розвивається
імунодефіцитний стан (О.Б. Комарова, 2001; Б.О. Ребров, 2002). Одним із
сучасних коректорів імунодефіциту є препарат циклоферон (В.М. Фролов,
2004), якому, окрім імуномодулюючих, притаманна властивість регулювати
продукцію цитокінів, зокрема IL-10 (Г.В. Дзяк, 2001; В.А. Ісаков, 2002).
Тому можна вважати доцільним використання циклоферону для корекції
дисбалансу IL у гірників із ХНБ та початковими проявами ХХН.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: робота виконана
згідно з планом НДР Луганського державного медичного університету і є
фрагментом НДР “Механізми розвитку бронхолегеневих та серцево-судинних
захворювань у робітників глибоких вугільних шахт Донбасу та шляхи їх
профілактики” (№ держ. реєстрації 0100U001952).

Мета дослідження: підвищення якості діагностики і лікування хронічної
хвороби нирок на ранній стадії у гірників з хронічним необструктивним
бронхітом.

Для реалізації означеної мети поставлені наступні задачі:

1. Вивчити особливості змін водно-сольового обміну та продукції
інтерлейкінів 6 та 10 у гірників з хронічним необструктивним бронхітом.

2. Визначити особливості змін рівнів інтерлейкінів 6 та 10 у гірників з
хронічним необструктивним бронхітом.

3. Встановити частоту розвитку післянавантажувальної протеїнурії у
гірників.

4. Розробити математичну модель прогнозування розвитку
післянавантажувальної протеїнурії у гірників з хронічним необструктивним
бронхітом.

5. Вивчити ефективність використання циклоферону у гірників, хворих на
хронічну хворобу нирок у сполученні з хронічним необструктивним
бронхітом.

Об’єкт дослідження: формування хронічної хвороби нирок у гірників з
хронічним необструктивним бронхітом (ХНБ).

Предмет дослідження: показники водно-сольового обміну, рівень IL-6 та
IL-10, функція зовнішнього дихання, стан гемодинаміки малого кола
кровообігу, прояви хронічної хвороби нирок у гірників з ХНБ,
прогнозування виникнення хронічної хвороби нирок, ефективність
затосування циклоферону в гірників з хронічною хворобою нирок з ХНБ.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, фізичне обстеження),
біохімічні (вміст електролітів та креатиніну в крові і сечі),
імуноферментні (вміст IL-6 та IL-10 в крові), інструментальні,
статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Результати проведених досліджень
розширюють уявлення про механізми формування хронічної хвороби нирок у
гірників з хронічним необструктивним бронхітом. Вперше доведено, що
стан, який виникає у гірників з хронічним необструктивним бронхітом з
розвитком післянавантажувальної протеїнурії, відповідає І стадії
хронічної хвороби нирок. Встановлено, що характер водно-сольового обміну
та зміни рівнів інтерлейкінів 6 і 10 залежить від наявності хронічної
хвороби нирок.

У гірників з І стадією хронічної хвороби нирок, хворих на ХНБ, відносно
контрольної групи, до робочої зміни визначений більш високий рівень
швидкості клубочкової фільтрації і співвідношення IL-10/IL-6 та ще
більше їхнє підвищення після робочої зміни. Встановлений взаємозв’язок
продукції IL-6 і IL-10 та стану ВСО у гірників з І стадією ХХН.

Сформульовані нові підходи до виявлення післянавантажувальної
протеїнурії, як одного з ранніх проявів І стадії ХХН, який полягає в
вичисленні коефіцієнту прогнозування виникнення післянавантажувальної
протеїнурії. Клінічно та патогенетично обґрунтована необхідність
використання у гірників із післянавантажувальною протеїнурією
циклоферону.

Практичне значення одержаних результатів. Визначена поширеність І стадії
ХХН у гірників з ХНБ, конкретизовані особливості змін показників
водно-сольового обміну, продукції IL-6 та IL-10. Розроблений
патогенетично обґрунтований спосіб лікування ХХН, що базується на
призначенні індуктора ендогенного інтерферону циклоферону.

Результати проведених досліджень впроваджені в практику нефрологічних та
терапевтичних відділень лікарень мм. Харкова, Луганська, Свердловська,
Лутугіно, Ровеньки, с. Ювілейне.

На спосіб прогнозування виникнення післянавантажувальної протеїнурії, як
прояву ХХН, отримано патент на винахід № 4751 А України, А61В5/20 та
посвідчення на раціоналізаторську пропозицію №3419.

Отримані дані впроваджені в навчальний процес кафедри внутрішньої
медицини факультету післядипломної освіти Луганського державного
медичного університету, кафедри терапії факультету післядипломної освіти
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, кафедри
післядипломної підготовки з терапії для інтернів та сімейної медицини
Запорізького державного медичного університету, кафедри терапії №1
факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні інформаційно-патентного
пошуку, розподілі на групи та клінічному обстеженні 114 гірників, хворих
на хронічний необструктивний бронхіт, дослідженні в крові та сечі рівню
електролітів, креатиніну, IL-6 та IL-10, проведенні спірографічного та
реовазографічного обстеження. Автор самостійно створив комп’ютерну базу
даних, провів математичну обробку та аналіз отриманих результатів,
розробив спосіб прогнозування виникнення післянавантажувальної
протеїнурії, сформулював висновки та практичні рекомендації, провів
лікування хворих та впровадження результатів досліджень у клінічну
практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертації доповідалися та обговорювалися на IX Конгресі Світової
Федерації Українських лікарських товариств (м. Луганськ, 2002), VII
з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (м. Тернопіль, 2003),
науково-практичній конференції „Актуальні проблеми нефрології”
(м. Ужгород, 2003), науково-практичній конференції з актуальних
питань сімейної медицини (м. Луганськ, 2003), XV з’їзді терапевтів
України (м. Київ, 2004), XLI Конгресі ERA-EDTA (Lissabon, 2004),
засіданні обласної асоціації терапевтів і нефрологів (м.Луганськ,
2002-2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць: з
них 6 – у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України (3
одноосібні), 2 – в фахових збірниках наукових праць, 5 – в матеріалах
з’їздів та конференцій, за темою дисертації отримано патент України на
винахід.

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 165 сторінках
машинописного тексту, вона складається зі вступу, огляду літератури,
трьох розділів результатів дослідження, узагальнення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який
вміщує 291 джерело (кирилицею 171 та латиницею 120). Роботу ілюстровано
19 таблицями та 24 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи. На типовому вуглевидобувному підприємстві –
вугільній шахті “Никанор-Нова” ДХК “Луганськвугілля” було проведено
комплексне обстеження 750 гірників. Із обстежених були відібрані 114
гірників, що мали ХНБ в стадії ремісії, підтверджений даними анамнезу,
фізичного, рентгенологічного та спірографічного обстеження. Із
подальшого дослідження виводились особи з установленим діагнозом
захворювань сечостатевої системи, швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ)
2000 та еритроцитів >1000 в 1 мл осаду. Для
вивчення особливостей змін показників ВСО та продукції IL всіх
обстежених гірників в залежності від віку було розподілено на групи
20-30, 31-40 та 41-50 років. З метою вивчення впливу стажу роботи в
підземних умовах на досліджувані показники гірники були поділені за
стажем: до 5 років, 6 – 10, 11- 15 та 16-20 років. Також проводилось
дослідження змін показників в залежності від важкості праці в підземних
умовах: у гірників, що займалися роботою середньої важкості, та
гірників, що виконували важку роботу в найбільш несприятливих підземних
умовах. Всі гірники з ХНБ були розділені на дві основні групи: I –
гірники без відхилень в аналізах сечі (83 чол.) та II – гірники з появою
післянавантажувальної протеїнурії (31 чол.). Визначення
післянавантажувальної протеїнурії (ПП) проводилось двічі в термін більше
трьох місяців. Вміст білку у сечі становив від 0,1 до 0,3 г/л альбуміну.
Всі гірники обстежувались двічі: до робочої зміни з 700 до 800 та
безпосередньо після її закінчення – з 1400 до 1500. Контрольну групу
склали 30 практично здорових осіб, які працювали в умовах шахтної
поверхні. Забір крові та сечі у осіб контрольної групи проводився у ті ж
самі години. Вміст електролітів визначали методом полум’яної фотометрії.
Визначення креатиніну в крові і сечі проводили за методикою Popper (І.М.
Кутиріна, 1995). Розраховувалися наступні показники ВСО: кліренс,
виділення та фракційна екскреція електролітів і ШКФ. ШКФ розраховували
за кліренсом ендогенного креатиніну за формулою Cocroft-Gault (D.W.
Cockroft, 1976).

Дослідження вмісту інтерлейкінів в плазмі крові здійснювалося шляхом
імуноферментного аналізу системою ELISA. Використовувалися дослідницькі
набори фірми Amersham: Interleukine-6 [h IL-6] human, ELISA system-code
RPN 2754 і Interleukin-10 [h IL-10] human, ELISA system-code RPN 2755.

Функцію зовнішнього дихання (ФЗД) у гірників досліджували методом
спірографії на апараті “Spirosift 3000”, Fukuda Denshi, Японія, за
традиційною методикою. З метою виключення впливу порушень ФЗД подальшого
дослідження, у гірників проводився тест з b2-агоністом– сальбутамолом.
Гірники з ознаками порушення ФЗД виводилися з подальшого дослідження.
Стан гемодинаміки малого кола кровообігу у гірників досліджувався за
допомогою реографу “РПГ 2-02” і реєструючого пристрою “Cardimax FX -326U
(Fukuda Denshi, Японія) (Т.С.Виноградова, 1986).

Циклоферон призначався гірникам II групи по 2 табл. (по 0,15 г) – один
раз на добу за схемою (на 1, 2, 4, 6, 8, 11 та 14 день).

Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали на комп’ютері
Intel Pentium III 800 за допомогою багатофакторного дисперсійного
аналізу з використанням пакетів ліцензійних програм Microsoft Office 97,
Microsoft Excel Stadia 6.1 / prof та Statistica -6.

Результати дослідження. У всіх обстежених гірників, при порівнянні з
контрольною групою, були встановлені початкові зміни ФЗД за змішаним
типом. Реакція бронхів на тест з сальбутамолом, яка оцінювалася за
приростом ОФВ1, в контрольній групі склала 4,25 ±0,77 %, а у загальній
групі обстежених гірників – 5,45 ±0,73 %, що свідчило про відсутність
прихованого бронхоспазму, спотвореної реакції. При дослідженні
гемодинаміки малого кола кровообігу у гірників з ХНБ виявилось, що
досліджувані показники (період напруження, час максимального
систолічного наповнення та середня швидкість повільного кровонаповнення
правого шлуночка) не розрізнялася з контрольними.

На підставі анамнезу, даних фізичного обстеження, а також проведеного
спірографічного та реографічного досліджень можна констатувати, що
гірники, які брали участь у подальшому дослідженні, мали діагноз: ХНБ у
фазі ремісії, легенева недостатність 0 ст.

З метою вивчення впливу роботи в вугільній шахті на ВСО та рівні IL було
проведено дослідження показників в залежності від віку, стажу роботи
гірників та важкості праці. При аналізі показників в залежності від віку
було встановлено, що концентрація К+ в сечі (UК+) зі збільшенням віку
гірників в обидва періоди дослідження не змінювалась, однак
підвищувалась в кожній підгрупі після робочої зміни (РIO ??????важкості, UVК+ в обидва періоди дослідження було також нижчим порівняно з контрольною групою (Р0,05).

Рівень IL-6 у гірників ІI групи, які отримували лікування, мав тенденцію
до підвищення відносно вихідних показників і вже не відрізнявся від
даних І групи. В той же час, IL-10 вірогідно знижувався після прийому
препарату до 10,62 ±0,77 пг/мл (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020