Діагностика та хірургічне лікування атипових і анапластичних менінгіом головного мозку (автореферат)

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

ІМЕНІ АКАДЕМІКА А. П. РОМОДАНОВА

САМБОР ВОЛОДИМИР КУЗЬМИЧ

УДК 616. 831–006. 328. 04– 07–089

Діагностика та хірургічне лікування атипових і анапластичних менінгіом
головного мозку

14.01.05 — нейрохірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А. П.
Ромоданова АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук Вербова Людмила Миколаївна,
Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України,
старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Главацький Олександр Якович,
Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України,
провідний науковий співробітник

доктор медичних наук, професор Могила Василь Васильович, Кримський
державний медичний університет імені С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач кафедри нейрохірургії

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, МОЗ
України, кафедра нервових хвороб та нейрохірургії факультету
післядипломної освіти, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 19.09. 2006 року о 13 годині на засіданні
Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 Інституту нейрохірургії імені
академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського,32).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту нейрохірургії
імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ. вул.
Мануїльського,32).

Автореферат розісланий 18.08.2006 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Л. Л. Чеботарьова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Не зважаючи на велику кількість літератури,
присвяченої питанням діагностики та хірургічного лікування менінгіом
головного мозку, ця проблема залишається актуальною і не втратила свого
практичного значення до теперішнього часу.

Менінгіоми посідають друге місце за частотою після гліальних пухлин і
складають від 16 до 34% всіх новоутворень головного мозку (А.В. Балязин,
1999; В.В. Ступак та співавт., 2002; Г.С. Тиглиев та співавт., 2001;
А.В. Козлов та співавт., 2002; В.М. Цикаришвили та співавт., 2002;
Mahmood A. et al., 1994( Secerci Z. et al., 2001).

За даними різних авторів, супратенторіальні менінгіоми в клінічній
практиці зустрічаються значно частіше (у 85–87%), ніж субтенторіальні.
Менінгіоми великих півкуль головного мозку складають від 44% до 68% всіх
внутрішньочерепних новоутворень. Менінгіоми, які локалізуються
субтенторіально (новоутворення задньої черепної ями) зустрічаються
приблизно в 7–17% всіх спостережень (Г.С. Тиглиев та співавт., 2001;
Р.М. Трош та співавт., 2003; M. Kallio et al., 1992; L. Palma et al.,
1997; M. Samii et al., 1995; M. Zhong et al., 2001).

Поряд з доброякісними гістологічними типами цих новоутворень головного
мозку зустрічаються атипові та анапластичні (злоякісні) менінгіоми (Ю.А.
Зозуля та співавт., 2001; Д.Г. Григорьев, 2002; A. Perry et al., 1999;
M. Petrini et al., 1997). Вони складають 10–15% всіх внутрішньочерепних
менінгіом і можуть зустрічатись як у дорослих (частіше у віці 40–50
років), так і у дітей. У дитячому віці менінгіоми зустрічаються в
невеликій кількості випадків (А.В. Козлов, 2001; В.В. Могила., 1995;
Ю.А. Орлов., 1993; А.Е. Подопригора та співавт., 2002; Г.С. Тиглиев та
співавт., 2001; C. Abramovich et al., 1998; J.R. Cooper et al., 1997; S.
S. Kaplan et al., 2002; Z. Secerci et al., 2001).

За класифікацією ВООЗ (2000 р.) всі менінгіоми за ступенем анаплазії
розподілені на 3 групи:

Типові (доброякісні) менінгіоми – ( ступінь анаплазії

Атипові менінгіоми – (( ступінь анаплазії

Анапластичні (злоякісні) менінгіоми – ((( ступінь анаплазії (D. N. Louis
et al., 2000).

Хірургічне лікування менінгіом головного мозку потребує великої
кількості оперативних доступів та технічних прийомів порівняно з іншою
церебральною патологією (А.В. Козлов та співавт., 2002; А.П. Ромоданов,
1995; Г.С. Тиглиев та співавт., 2001; Г.С. Тиглиев, 2002; Р.М. Трош та
співавт., 2003; R. Desai et al.., 1997; A. Perri et al.., 1999; W.M.
Zhen et al., 2001).

Simpson (. була запропонована класифікація радикальності проведених
оперативних втручань з приводу видалення менінгіом головного мозку
незалежно від їх гістологічної структури (D. Simpson, 1957).

За літературними даними атипові та анапластичні менінгіоми головного
мозку мають схильність до появи рецидивів, навіть при радикальному їх
видаленні. За даними різних авторів частота виникнення рецидивів складає
від 30% до 80% (А.В. Козлов та співавт., 2002; М.М. Тастанбеков та
співавт., 2002; Є.С. Темиров, 1999; С.Г. Тиглиев та співавт., 2001; T.W.
Dziuk et al., 1998; M. Kallio et al., 1992; A. Mahmood et al., 1994).

Багато авторів вказують у своїх роботах на доцільність проведення
променевої терапії та застосування гама-ножа, а також проведення
хіміотерапії (О.Я. Главацький та співавт., 2004; Ю.А. Зозуля та
співавт., 1997; В.Д. Розуменко, И.А. Медяник, 1999; T.W. Dziuk et al.,
1998; S.E. Kaba et al., 1997; W.P. Mason et al., 2002; H.B. Newton et
al., 2000; S.G. Ojemann et al., 2000;).

До теперішнього часу залишається багато невирішених питань, пов(язаних з
діагностикою цих новооутворень на доопераційному етапі. Особливості
біологічної поведінки атипових та анапластичних менінгіом (часто
інвазивний характер росту, навіть інколи розповсюдження пухлини
екстракраніально), роблять проблематичним питання радикального
проведення оперативного втручання. Схильність атипових і анапластичних
менінгіом головного мозку до появи рецидивів, навіть при радикальному їх
видаленні, спонукає шукати шляхи вдосконалення тактики і техніки
оперативних втручань у хворих з даною патологією.

За останні десятиріччя, у зв(язку із застосовуванням сучасних методів
нейровізуалізації, мікрохірургічної техніки та інструментарію,
удосконаленням анестезіологічного забезпечення, важливим є не тільки
покращення результатів хірургічних втручань, а і пошук можливих
ад(ювантних методів лікування хворих з даною патологією.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні
матеріали дисертації є фрагментами планової роботи, яка виконувалась в
Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України на
протязі 1998–2000 рр. під номером держреєстрації 0198U001336.

Мета дослідження. Поліпшення результатів лікування хворих з атиповими та
анапластичними менінгіомами головного мозку.

Задачі дослідження:

Вивчити клінічні симптомокомплекси у хворих з атиповими та
анапластичними менінгіомами головного мозку різної локалізації.

Провести аналіз інформативності методів нейровізуалізації, які
використовуються для дослідження у хворих.

Розробити адекватні хірургічні доступи і раціональну методику видалення
атипових та анапластичних менінгіом головного мозку в залежності від їх
локалізації.

Проаналізувати безпосередні і віддалені результати хірургічного
лікування хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами головного
мозку.

Дослідити структурно-біологічні особливості атипових та анапластичних
менінгіом головного мозку.

Об(єкт дослідження: атипові та анапластичні менінгіоми головного мозку.

Предмет дослідження: діагностика і методи оперативного лікування у
хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами головного мозку.

Методи дослідження: 1. Комплексне загальноклінічне та неврологічне
обстеження хворих.

2. Рентгенологічні методи обстеження – рентгенографія черепа,
церебральна ангіографія (АГ).

3. Нейровізуалізуючі методи обстеження — комп(ютерна томографія (КТ),
магнітно-резонансна томографія (МРТ).

4. Методи вивчення структурно-біологічних особливостей атипових та
анапластичних менінгіом головного мозку (гістологічні,
електронно-мікроскопічні, молекулярно-біохімічні дослідження).

5. Статистичне прогнозування перебігу захворювання у хворих з атиповими
та анапластичними менінгіомами головного мозку.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено
молекулярно-біохімічне дослідження особливостей генотипів атипових і
анапластичних менінгіом, які свідчать про підвищену резистентність
вказаних пухлин до дії хімічних речовин.

Встановлено ступінь інформативності нейровізуалізуючих методів
дослідження в діагностиці атипових і анапластичних менінгіом.

Виявлені особливості клінічного перебігу атиповими і анапластичними
менінгіомам.

Розроблено методику прогнозування перебігу захворювання у хворих з
атиповими та анапластичними менінгіомами головного мозку методом
статистичного аналізу.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено клінічні
симптомокомплекси та особливості перебігу захворювання у хворих з
атиповими і анапластичними менінгіомами головного мозку в залежності від
їх локалізації.

Визначено клінічні симптомокомплекси та особливості перебігу
захворювання у хворих з атиповими і анапластичними менінгіомами
головного мозку в залежності від їх локалізації.

Оптимізовані хірургічні доступи, методика і тактика проведення
операційних втручань при атипових та анапластичних менінгіомах, в
залежності від їх локалізації.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практичну діяльність
Інституту імені нейрохірургії академіка А.П. Ромоданова АМН України,
використовуються в педагогічному процесі кафедр нейрохірургії
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора.

Автором особисто проведено аналіз наукової літератури з проблеми
атипових та анапластичних менінгіом головного мозку, здійснено
інформаційний пошук, сформульовано мету і основні завдання дослідження,
виконано первинну обробку клінічних даних та аналіз одержаних
результатів. Усі розділи дисертаційної роботи написано особисто
здобувачем.

Напрямок наукового дослідження визначений директором Інституту
нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова, академіком Ю.П. Зозулею
та науковим керівником доктором медичних наук Л.М. Вербовою.
Морфологічні дослідження проведені під керівництвом завідувача
відділення патоморфології професора М.І.Шамаєва, а також за участю
співробітників відділення кандидатів медичних наук Т.А. Малишевої та
Г.А.Шмельової. Молекулярно-біохімічні дослідження виконано під
керівництвом завідуючої лабораторією молекулярної біохімії кандидата
біологічних наук І.Г. Васильєвої. Комп(ютерна обробка даних виконана під
керівництвом В.В. Зотова. Аналіз результатів нейровізуалізуючих методів
діагностики проведено під керівництвом завідувача відділення
нейрорентгенології Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.
Ромоданова АМН України О.П. Робака.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на
((( з(їзді нейрохірургів України (Алушта, Крим, 2003).

Апробацію дисертації проведено 8 липня 2005 року (протокол № 13) на
спільному засіданні вченої ради Інституту нейрохірургії імені академіка
А.П. Ромоданова АМН України, кафедр нейрохірургії Національного
медичного університету імені О.О.Богомольця та нейрохірургії
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика та
членів Української Асоціації нейрохірургів.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 друкованих праць,
в тому числі 5 статей у наукових фахових журналах та збірках наукових
праць, 8 тез доповідей на з(їздах та конференціях (без співавторів:
статей – 2, тез – 6). Отримано 1 патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6
розділів, підсумку, висновків, списку використаних джерел, 2 додатків.
Повний обсяг дисертації 200 сторінок машинопису. Дисертація ілюстрована
28 малюнками і містить 10 таблиць. Список використаних джерел містить
199 найменувань, з них 104 – кирилицею та 95 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Робота грунтується на даних
спостереження за 215 хворими з атиповими та анапластичними менінгіомами
головного мозку, які знаходились на лікуванні в Інституті нейрохірургії
імені академіка А.П. Ромоданова за період з 1995 по 2004 рік. Серед
хворих було 209 дорослих (середній вік складав 51,4 років), а також 6
дітей (середній вік складав 12 років).

Розподіл хворих по статевих ознаках показав, що атипові та анапластичні
менінгіоми дещо частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків (табл.
1).

Таблиця 1

Розподіл оперованих хворих за статтю

Стать хворих Кількість хворих %

Чоловіча 93 43,3

Жіноча 122 56,7

Всього 215 100

Відповідно до топографо-анатомічного розташування новоутворень відносно
намету мозочка, всіх хворих (215 спостережень) було розподілено на три
групи (табл. 2).

Таблиця 2

Локалізація атипових та анапластичних менінгіом

Локалізація Кількість хворих %

Супратенторіальні 197 91,6

Субтенторіальні 7 3,3

Суб-, супратенторіальні 11 5,1

Всього 215 100

В більшості випадків атипові та анапластичні менінгіоми головного мозку
мали супратенторіальну локалізацію (91,6%).

Найбільшу частку серед менінгіом супратенторіальної локалізації складали
менінгіоми конвекситальної поверхні головного мозку (37,1%).

Всі хворі на доопераційному етапі були комплексно обстежені. Комплекс
діагностичних досліджень, у тому числі комп(ютерна томографія,
магнітно-резонансна томографія, у поєднанні з клінічним обстеженням
хворих дозволив встановити локалізацію і характер патологічного процесу,
а також визначити адекватне патогенетичне лікування.

Аналіз клінічних симптомокомплексів у хворих з атиповими та
анапластичними менінгіомами головного мозку засвідчив про те, що
симптоматика, яка виникає залежить не від гістологічної структури
новоутворення, а від його локалізації.

Для діагностики новоутворень використовувались інструментальні методи
дослідження (табл. 3).

Таблиця 3

Методи діагностики атипових та анапластичних менінгіом головного мозку

Методи дослідження Кількість хворих %

(-графія черепа 38 17,7

Комп(ютерна томографія 215 100

Магнітно-резонансна томографія 51 23,7

Ангіографія 122 56,7

При аналізі даних, отриманих за допомогою комп(ютерної томографії (КТ) і
магнітно-резонансної томографії (МРТ) виявлено ознаки, за допомогою яких
можна діагностувати атипові, а особливо анапластичні менінгіоми
головного мозку, на доопераційному етапі. Цими ознаками є нерівність та
нечіткість контурів новоутворення, наявність кіст в її паренхімі, а
також вростання елементів пухлини в кістки черепа. За даними
церебральної ангіографії – поява власної судинної сітки пухлини у
вигляді звивистих, різнокаліберних новоутворених судин, виникненні
феномена (раннього( артеріо-венозного шунтування, вказує на злоякісний
характер менінгіоми.

У “докомп(ютерну” еру головним методом діагностики внутрішньочерепних
менінгіом була церебральна (каротидна) ангіографія (Ю. А. Зозуля, 1964).
З 1979 року з метою діагностики цих новоутворень застосовують КТ, а з
1994 року – МРТ. КТ спочатку проводили на апараті СРТ–1010, а з 1990
року на апараті (Somatom( (Siemens, Німеччина). МРТ виконується на
апараті Gyroscan – T5–NTO.5T (Philips, Голандія).

Хірургічне лікування хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами
головного мозку.

Оперативні втручання спрямовані на видалення вказаних новоутворень
головного мозку, можуть бути виконані всім хворим, але слід враховувати
абсолютні та відносні протипокази до проведення хірургічного лікування.
Ми планували об(єм оперативного втручання в залежності від загального
стану хворого, даних клініко-інструментальних методів дослідження, які
включали в себе розміри, локалізацію новоутворення, взаємовідношення
його з кістками черепа, функціонально важливими артеріальними і
венозними судинами мозку, а також з оточуючими пухлину анатомічними
структурами.

Протипоказами до проведення хірургічного лікування хворих з атиповими та
анапластичними менінгіомами головного мозку ми розподілили на абсолютні
та відносні.

Абсолютні протипокази. Абсолютними протипоказами до проведення
оперативного втручання є стан хворого, коли виконання операції
неможливе. Абсолютними протипоказами до проведення хірургічного
лікування є:

– вкрай важкий загальний стан хворого у поєднанні з грубими розладами
функції стовбурових відділів головного мозку (порушення дихання та
гемодинаміка);

– важкі ураження серцево-судинної, легеневої, сечовидільної та інших
систем в стадії декомпенсації.

Відносні протипокази. Відносними протипоказами до проведення
оперативного втручання є стан хворого, коли необхідно спочатку провести
курс консервативного лікування, а вже потім вирішувати питання про
виконання операції. Відносними протипоказами до проведення оперативного
втручання є:

– місцеві запальні процеси на шкірі голови і шиї;

– катаральні захворювання дихальних шляхів;

– наявність у хворого пневмонії, перитоніту, сепсису, менінгоенцефаліту
та інших запальних захворювань.

Операції по Simpson ( і Simpson (( (тотальне видалення пухлини) були
виконані переважній кількості хворих (194 хворих). Операції по Simpson
((( (субтотальне видалення пухлини) були виконані 17 хворим, а
оперативні втручання по Simpson (( (часткове видалення пухлини) – 4
хворим (табл. 4).

Таблиця 4

Розподіл хворих за об(ємом оперативних втручань

Об(єм оперативних втручань Кількість хворих %

Тотальне видалення 194 90,2

Субтотальне та часткове видалення 21 9,8

Всього : 215 100

Після оперативних втручань ускладнення виникли у 14 хворих, з яких
померло 8 хворих (післяопераційна летальність 3,7%).

Основною причиною летальності (7 спостережень) було гостре порушення
мозкового кровообігу з явищами набряку та дислокації структур головного
мозку в післяопераційному періоді. В 1 спостереженні – гостра
серцево-судинна недостатність.

За даними методів структурно-біологічних досліджень встановлено, що при
гістологічному дослідженні атипові менінгіоми діагностовано у 128
хворих, анапластичні – у 87 хворих. Атипові менінгіоми характеризуються
вираженим поліморфозом клітин і ядер на окремих ділянках пухлини. На
інших ділянках будова залишається характерною для типових менінгіом.
Також атипові менінгіоми характеризуються появою поодиноких фігур мітозу
(до 1 в полі зору), формуванням невеликих вогнищ некрозу, вогнищевою
лімфоцитарною інфільтрацією не тільки паренхіми, але й строми пухлини.

Анапластичні менінгіоми характеризуються різко вираженими ознаками
структурної і клітинної атипії, наявність множинних фігур мітозу (до
10–15 в полі зору), формування різних за розмірами вогнищ некрозу. Також
характерними ознаками цих новоутворень є поява в їх паренхімі
щілиноподібних і округлих порожнин, встелених клітинами пухлини,
формування пухлинних розеток і папілярних структур.

Електронно-мікроскопічне дослідження показало, що клітини анапластичних
менінгітом значно відрізняються від клітин атипових менінгітом. Ці
відмінності виражені в значному поліморфізмі ядер, а також будови
клітин. Спостерігається наявність великої кількості ліпідних гранул,
виражена гранулярна ендоплазматична сітка. Важливою ультраструктурною
ознакою анапластичних менінгітом є поява мітохондрій, які повністю
втратили крісти, поява десмосоподібних контактів та дископодібних
структур.

Проведене молекулярно-біохімічне дослідження цих новоутворень головного
мозку по активності глутатіон-(-трансферази (один з ферментів, який
формує резистентність пухлини до дії хімічних речовин) вказує на те, що
атипові та анапластичні менінгіоми складають групу пухлин з середнім і
високим ступенем активності ензиму (500–1000 і вище нмоль 1-Cl, 2,4-DNB
( г тканини ( хв.).

¦

?

a

a

0

2

\

?

??

?????”

Z

AE

„!

yyyy^„!

„!

yyyy^„!

&

&

dha$

?&

?&

?&

a$

?&

?&

?&

?&

?&

?&

J

J

J

J

*?A„?…?†o?V‰®‰~?ssssssssssss

J

”y&

”y&

”y&

‘n•v?D?2?jssia*aelesssssssssss

”y&

Катамнез відомий стосовно 103 хворих (47,9%). Променева терапія
проведена 37 хворим (35,9%) з анапластичними менінгіомами. Середній
термін катамнезу — 3,6 року (від 0,3 року до 8 років). Більшість хворих
почувались задовільно, самостійно обслуговували себе у повсякденному
житті. У 28 хворих (27,5%) діагностовано виникнення рецидиву
захворювання. Рецидиви значно частіше виникали у хворих з анапластичними
менінгіомами головного мозку.

Проведено порівняльний аналіз показників радикальності проведених
оперативних втручань, а також післяопераційної летальності в групі
хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами головного мозку,
оперованих в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова за
період з 1975 по 1984 роки. Проаналізовано 81 спостереження за хворими,
оперованими за цей період. Оперативні втручання по Simpson ( і Simpson
(( виконані у 80,3%. Операції по Simpson ((( виконані у 12,3%, а
операції по Simpson (( – у 7,4%. Післяопераційна летальність становила у
цій групі хворих 18,5%.

При порівнянні результатів радикальності хірургічного лікування
відмічено підвищення кількості радикальних оперативних втручань з 80,3%
(1975 – 1984 рр.), до 90,2% (1995 – 2004 рр.), при значному зниженні
післяопераційної летальності з 18,5% (1975 – 1984 рр.), до 3,7% (1995 –
2004 рр).

Підвищення радикальності проведених операцій, значне зниження
післяопераційної летальності, в наших спостереженнях, обумовлене широким
застосуванням в практиці сучасних методів нейровізуалізації,
використанням мікрохірургічної техніки і інструментарію на всіх етапах
оперативних втручань.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації приведені дані вирішення наукової проблеми діагностики
та хірургічного лікування атипових і анапластичних менінгіом головного
мозку, що відображено у встановленні перебігу захворювання, появи та
розвитку клінічних симптомокомплексів, залежно від локалізації
новоутворення, встановленні основних критеріїв діагностики, а також
практичному вирішенню тактики, технічного проведення і об(єму
оперативного втручання у хворих з даною патологією.

2. Атипові і анапластичні менінгіоми головного мозку найбільш часто
зустрічаються у людей працездатного віку, дещо частіше у жінок (56,7%).
Атипові і анапластичні менінгіоми у дитячому віці зустрічаються
спорадично. Атипові менінгіоми зустрічаються статистично достовірно
частіше, ніж анапластичні (( ( 7, 83; ((0, 01).

3. Перебіг захворювання при атипових та анапластичних менінгіомах
швидший, порівняно з менінгіомами типової гістоструктури. Клінічні
симптомокомплеки, виникаючі при атипових та анапластичних менінгіомах
головного мозку, обумовлені тільки локалізацією новоутворення і не
залежать від її гістологічної структури.

4. Найбільш інформативними методами дослідження, які дозволяють
встановити точну локалізацію новоутворення, її розміри і характер росту,
взаємовідношення з оточуючими пухлину анатомічними структурами головного
мозку, магістральними церебральними судинами і синусами є комп(ютерна та
магнітно-резонансна томографія з внутрішньовенним контрастуванням.

Атипові та анапластичні менінгіоми в більшості випадків мають
супратенторіальну локалізацію і знаходяться частіше на конвекситальній
поверхні головного мозку (37,1%).

5. Вибір найбільш адекватного хірургічного доступу, а також тактика
проведення оперативного втручання базується на даних локалізації
новоутворення, які отримані за допомогою комплексу
клініко-інструментальних методів дослідження.

6. Використання сучасних методів нейровізуалізації, мікрохірургічної
операційної техніки, а також сучасного анестезіологічного забезпечення,
дозволили підвищити ступінь радикальності оперативних втручань з 80,3%
(1975 – 1984 рр.), до 90,2% (1995 – 2004 рр.), а також знизити рівень
післяопераційної смертності з 18,5% (1975 – 1984 рр.) до 3,7% (1995 –
2004 рр.).

7. Частота виникнення рецидивів анапластичних менінгіом головного мозку
статистично достовірно більша, ніж атипових (( ( 2,71%; ((0,05).

Виконання більш радикальних оперативних втручань, статистично
достовірно, зменшує кількість рецидивів менінгіом головного мозку ((
(2,71%; ((0,05).

Молекулярно-біохімічними дослідженнями атипових і анапластичних
менінгіоми головного мозку встановлена підвищена резистентність останніх
до дії хімічних речовин.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Всім хворим з підозрою на присутність атипової, або анапластичної
менінгіоми головного мозку проводиться комп’ютерна та
магнітно-резонансна томографія.

При підозрі на зв(язок пухлини з магістральними судинами та синусами
обстеження доповнюється проведенням церебральної ангіографії.

Оперативні втручання, направлені на радикальне видалення пухлини, є
найбільш оптимальним способом хірургічного лікування хворих з даною
патологією.

У випадку радикального видалення атипової менінгіоми хворому
призначається динамічне спостереження з періодичним проведенням КТ або
МРТ.

У випадку видалення анапластичної менінгіоми хворому призначається
променева терапія.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Самбор В. К. Особливості діагностики і хірургічного лікування
атипових і злоякісних менінгіом головного мозку ((Зб. наук. праць
співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. — К., 2004. — Вип. 13, кн. 2. —
С.104–108.

(Здобувачем встановлені діагностичні критерії та розроблена тактика
хірургічного лікування хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами
головного мозку).

2. Кваша М. С., Самбор В. К., Жернов А. А.
Реконструктивно-восстановительные операции у больных с
местно-распространенными внемозговыми опухолями ((Журн. Клінічна
хірургія. — 2005. — №10. — С.40–43.

(Здобувачем проаналізовано особливості реконструктивних операцій у
хворих з екстра-інтракраніальними позамозковими пухлинами).

3. Зозуля Ю.П., Трош Р. М., Шамаєв М. І., Паламар О. І., Самбор В. К.,
Рогожин В.О., Кулівник Ю. М., Терницька Ю. П. Хірургічна анатомія
супраорбітального та супраорбітально-птеріонального доступів до дна
передньої черепної ямки та селярно-хіазмальної ділянки ((Укр. нейрохір.
журн. — 2001. — №4. — С.84–91.

(Дисертантом оптимізовано субфронтальний та фронто-темпоральний доступи,
при менінгіомах дна передньої черепної ями за рахунок розширення цих
доступів з переходом на краніофаціальну ділянку).

4. Самбор В. К., Борисова И. А. Декларационный патент на изобретение
(Способ фиксации костного лоскута при нейрохирургических вмешательствах
на головном мозге( — 55061А от 17.03. 2003 г.

(Автором запропоновано новий метод фіксації кісткового клаптя при
нейрохірургічних втручаннях на головному мозку).

5. Самбор В. К. Атипические и злокачественные менингиомы головного мозга
(( Актуальные вопр. нейрохирургии и неврологии: Сб. тез. и докл. (
Дальневосточная междунар. науч.-практ. конф. нейрохирургов и
невропатологов. — Хабаровск, 2001. — С.71–74.

(Здобувачем визначено перебіг захворювання, критерії діагностики,
розроблено тактику хірургічних втручань у хворих з атиповими та
анапластичними менінгіомами головного мозку).

6. Самбор В. К. Хирургическое лечение злокачественных менингиом
головного мозга // Онкология 2000: Тез. (( съезда онкологов стран СНГ
(Украина, Киев 23–26 мая 2000 г.). — Эксперим. онкология, 2000. — №1184.

(Здобувачем проанаізовано тактику хірургічного лікування хворих з
анапластичними менінгіомами головного мозку).

7. Самбор В. К. Діагностика і хірургічне лікування злоякісних менінгіом
головного мозку (( (((( конгрес СФУЛТ: Тез. доп. — Львів–Трускавець,
2000 р. — С.301.

(Здобувачем проаналізовані клінічні прояви і тактика проведення
хірургічних втручань у хворих з анапластичними менінгіомами).

Самбор В. К. Злоякісні менінгіоми головного мозку у дітей ((Укр.
нейрохір. журн. — 2001. — №2. — С.94.

(Автором проаналізовані клінічні симптомокомплекси і тактика проведення
хірургічних втручань у дітей з анапластичними менінгіомами.

Самбор В. К. Диагностика и хирургическое лечение атипических и
злокачественных менингиом головного мозга (( ((( съезд нейрохирургов
России (4–8 июня 2002 г., Санкт-Петербург): Материалы съезда. — Спб,
2002. — С.148–149.

(Здобувачем виявлені критерії діагностики та розроблена тактика
хірургічного лікування хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами
головного мозку).

Самбор В. К. Особливості пластики твердої мозкової оболонки і кісток
черепа при оперативних втручаннях з приводу анапластичних менінгіом
головного мозку (( (( Конгрес СФУЛТ, присв(яч. 25-річчю СФУЛТ (19–22
серпня 2002 р., Луганськ): Тез. доп. — Луганськ–Київ–Чикаго, 2002. —
С.322.

(Здобувачем виявлені особливості пластики твердої мозкової оболонки і
кісток черепа при хірургічному лікуванні анапластичних менінгіом
головного мозку).

Самбор В. К., Васильева И.Г., Чопик Н. Г., Цюбко О. И. Исследование
фенотипической активности глутатион-(-трансферазы в тканях менингиом
головного мозга различной гистологической структуры ((Матеріали (((
з(їзду нейрохірургів України (м.Алушта, Крим 23–25 вересня 2003 р.). —
К., 2003. — С.5.

(Здобувачем виявлені особливості рівня активності одного з ферментів
атипових та анапластичних менінгіом, порівняно з типовими менінгіомами,
формуючих резистентність пухлини до дії хімічних речовин).

12. Самбор В. К. КТ-диагностика злокачественных менингиом головного
мозга ((Актуальні питання променевої діагностики та лікування
онкологічних захворювань: (Матеріали наук.-практ. конф. 15–16 квітня
2004 р., м. Чернівці). — Чернівці: Місто, 2004. — С.199–200.

(Здобувачем виявлені ознаки, які є характерними для анапластичних
менінгіом, при проведенні комп(ютерної томографії).

13. Самбор В. К., Цимбалюк Ю. В. Особливості хірургічної тактики при
злоякісних менінгіомах лобно-базальної локалізації ((( Конгрес СФУЛТ
(26–28 серпня 2004 р., м.Чернівці): Тез. доп. — Чернівці–Київ–Чикаго,
2004. — С.350.

(Здобувачем виявлені особливості хірургічного лікування при
анапластичниих менінгіомах лобно-базальної локалізації).

14. Самбор В. К., Васильева И. Г., Чопик Н. Г., Цюбко О. И., Кваша М. С.
Исследование активности фенотипов и генотипов глутатион-(-трансферазы
(GST) в тканях менингиом головного мозга различной гистологической
структуры (( (( Дальневосточная конф. нейрохирургов и невропатологов
(Современные технологии в нейрохирургии( (23 – 25 сентября 2004 г., г.
Хабаровск). — Хабаровск. — 2004. — С.50 –52.

(Здобувачем виявлені особливості генотипічної та фенотипічної активності
одного з ферментів, формуючих резистентність пухлини до дії хімічних
речовин, в тканині менінгіом різної гістроструктури).

АНОТАЦІЯ

Самбор В. К. Діагностика та хірургічне лікування атипових і
анапластичних менінгіом головного мозку. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі
спеціальністі 14.01.05 – нейрохірургія. – Інститут нейрохірургії імені
академіка А.П. Ромоданова АМН України, м.Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі діагностики та поліпшення результатів
хірургічного лікування хворих з атиповими та анапластичними менінгіомами
головного мозку.

У результаті проведених досліджень вивчені перебіг захворювання,
клінічні симптомокомплекси, які виникають у хворих з атиповими та
анапластичними менінгіомами головного мозку, в залежності від їх
локалізації. Розглянуто сучасні методи нейровізуалізації, їх
діагностичну цінність, а також виявлені окремі рентгенологічні ознаки,
характерні для атипових та анапластичних менінгіом головного мозку.
Розроблено показання та протипоказання до хірургічного лікування хворих
з даною внутрішньочерепною патологією. У роботі вивчена ефективність
застосування різних нейрохірургічних доступів, методики і тактики
проведення оперативних втручань при атипових та анапластичних менінгіом
головного мозку різної локалізації. Виявлені гістологічні та
електронно-мікроскопічні особливості, характерні для даних новоутворень
головного мозку.

Проведене молекулярно-біохімічне дослідження атипових та анапластичних
менінгіом відносно активності глутатіон-(-трансферази, вказує на
генотипічну варіабельність та досить високі рівні фенотипічної
активності ферменту в тканині цих новоутворень головного мозку.

Проведений порівняльний аналіз отриманих результатів радикальності
виконаних операційних втручань, а також показники післяопераційної
смертності, порівняно з періодом 1975 — 1984 рр. Підвищення показників
радикальності оперативних втручань, при значному зниженні
післяопераційної летальності, досягнуто за рахунок використання сучасних
високотехнологічних методів нейровізуалізації, мікрохірургічної техніки,
а також удосконаленням анестезіологічного забезпечення.

Основні результати роботи знайшли застосування в нейрохірургічній
практиці.

Ключові слова: нейроонкологія, атипові менінгіоми головного мозку,
анапластичні менінгіоми головного мозку, діагностика та хірургічне
лікування.

АННОТАЦИЯ

Самбор В. К. Диагностика и хирургическое лечение атипических и
анапластических менингиом головного мозга. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.05 – нейрохирургия. – Институт нейрохирургии имени
академика А.П.Ромоданова АМН Украины, г. Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме диагностики и улучшения результатов
хирургического лечения больных с атипическими и анапластическими
менингиомами головного мозга. В результате проведенных исследований
изучены темп развития заболевания, клинические симптомокомплесы
возникающие у больных с атипическими и анапластическими менингиомами
головного мозга различной локализации. Рассмотрены современные методы
нейровизуализации, их диагностическая ценность, а также выявлены
отдельные рентгенологические признаки, характерные для атипических и
анапластических менингиом головного мозга. Разработаны показания и
противопоказания к применению оперативных вмешательств, направленных на
удаление этих внутричерепных новообразований. В работе изучена
эффективность различных нейрохирургических доступов, методика и тактика
выполнения оперативных вмешательств при атипических и анапластических
менингиомах головного мозга различной локализации.

Работа основана на изучении 215 больных с атипическими и
анапластическими менингиомами головного мозга, находившихся на
обследовании и лечении в Институте нейрохирургии им. акад. А. П.
Ромоданова в период времени с 1995 по 2004 год. Среди них было 209
взрослых (средний возраст 51,4 года) и 6 детей (средний возраст 12 лет).
Больных мужского пола насчитывалось 93 (43,3%), женского – 122 (56,7%).

Весь клинический материал был разделен на 3 группы, в зависимости от
локализации менингиом: 1) больные с опухолями супратенториальной
локализации – 197 человек (91,6%); 2) больные с опухолями
субтенториальной локализации – 7 человек (3,3%); 3) больные с опухолями
суб-, супратенториальной локализации – 11 человек (5,1%).

Всем больным было проведено комплексное клинико-инструментальное
обследование. Комплекс диагностических исследований, в том числе
рентгенография черепа, компьютерная томография (КТ),
магнитно-резонансная томография (МРТ), церебральная ангиография,
позволял, в сочетании с клиническим обследованием больных, установить
характер патологических изменений и определить адекватное
патогенетическое лечение.

Особенности развития клинического симптомокомплекса определялись только
локализацией опухоли и не зависели от гистологической структуры
новообразования.

КТ, МРТ и церебральная ангиография — основные методы диагностики
атипических и анапластических менингиом головного мозга на
дооперационном этапе. Они позволяют установить размеры опухоли и ее
локализацию, взаимоотношения новообразования со структурами головного
мозга, церебральными сосудами и синусами, степень инвазии опухолевой
ткани в кости черепа, источники кровоснабжения и пути венозного оттока,
а также.

Всем больным были проведены оперативные вмешательства для оценки
радикальности которых мы придерживались международной классификации по
Simpson. Радикальные операции (Simpson (, (() были выполнены 194 больным
(90,2%). Операция субтотального удаления опухоли (Simpson ((() была
выполнена у 17 больных (7,9%). Операция частичного удаления опухоли
(((((((( (() была выполнена у 4 больных (1,9%).

Основной причиной неблагоприятных исходов хирургического лечения больных
с атипичными и анапластическими менингиомами (уровень поcлеоперационной
летальности – 3,7%) явились острые мозгового кровообращения с явлениями
отека и дислокации головного мозга.

Проведен сравнительный анализ показателей радикальности оперативных
вмешательств и послеоперационной летальности в группе больных с
атипичными и анапластическими менингиомами головного мозга,
оперированных в Институте нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова за
период с 1975 по 1984 годы (81 наблюдение).

При сравнении показателей радикальности хирургического лечения отмечено
повышение количества радикальных операций с 80,3% (1975 – 1984 гг.) до
90,2% (1995 – 2004 гг.), при значительном снижении послеоперационной
летальности с 18,5% (1975 – 1984 гг.) до 3,7% (1995 – 2004 гг.).

Атипические менингиомы различных гистологических типов (чаще
менинготелиальной структуры) диагностированы у 128 больных (59,5%), у 87
больных (40,5%) установлен гистологический диагноз анапластической
менингиомы.

Выявлены гистологические и электронно-микроскопические особенности,
характерные для данных новообразований головного мезга.

Проведенное молекулярно-биохимическое исследование
глутатион-(-трансферазы указывает на достаточно высокую активность
указанного фермента в ткани атипичных и анапластических менингиом
головного мозга.

Основные результаты работы нашли применение в нейрохирургической
практике.

Ключевые слова: нейроонкология, атипичные менингиомы головного мозга,
анапластические менингиомы головного мозга, диагностика и хирургическое
лечение.

SUMMARY

Sambor V. K. Diagnostics, surgical treatment atypical and anaplastic
meningiomas of the brain. — Manuscript.

Thesis for the scientific degree – candidate of medical sciences by
speciality 14. 01. 05 –neurosurgery. Institute of neurosurgery named
after academician A. P. Romodanov of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv,
2006.

The dissertation focuses on the problem of clinics, diagnostics,
surgical treatment atypical and anaplastic meningiomas of the brain. 215
cases of atypical and anaplastic meningiomas were investigated at the
Institute during last 10 years. The patients were divided into 3 groups
depending on topographic location of tumors( 1) tumors of supratentorial
region( 2) tumors of subtentorial region( 3) tentorial tumors.

The research investigations studied clinical syndromes which depends on
the tumors different localization. Clinical manifestations of the
atypical and anaplastic mеningiomas do not depend on gistological type
of tumors.

Supplementary methods of evaluation such as computed tomography, MRI, MR
angiography, carotid angiography are considered to be of great
importance.

Neurosurgical intervention must be performed using a maximally expanded
regime.

The results of this research work have found practical application in
neurosurgical practice.

Key words( neurooncology, atypical meningiomas of the brain, anaplastic
meningiomas of the brain, diagnostics and surgical treatment.

Підписано до друку 27.07.2005р. Формат 60×90/16.

Ум. друк. арк. 0,9.Обл.-вид.арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 81.

“ АВТОРЕФЕРАТ”

Свідоцтво ДК № 18536 від 03.12.2001р.

01034, м.Київ, пров.Георгіївський, 2, оф.29.

578-04-14; 28471-27

PAGE 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *