Діагностика, лікування та профілактика порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЗОЛОТО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

УДК 618.17 — 008.8 — 053.66 : 616.89 — 008.441.14 — 07 — 084 — 08

Діагностика, лікування та профілактика порушень менструального циклу у
дівчат-підлітків з психоемоційними розладами

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

МАТИЦІНА ЛЮБОВ ОЛЕКСАНДРІВНА,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології з курсом
дитячої гінекології Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ВОВК ІРИНА БОРИСІВНА,

завідуюча відділенням планування сім’ї та статевого розвитку дітей і
підлітків Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

доктор медичних наук, професор

АСТАХОВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Донецького

державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 8 ” червня 2005 р. о
12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03
при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114,
м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 6 ” травня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення репродуктивної системи в пубертатному віці
виявляються переважно в розладах менструального циклу функціонального
характеру – пубертатній матковій кровотечі (ПМК), психогенній аменореї
(ПА), олігоменореї, які складають у структурі гінекологічної
захворюваності дітей і підлітків близько 25%. ПМК зустрічаються серед
дівчат шкільного віку з частотою від 2,5 до 8,0% (В.К. Чайка, 2000; Ю.О.
Гуркін, 2000). Серед етіологічних факторів розвитку ПМК поряд із
порушенням нейроендокринної регуляції, хронічними і гострими
інфекційними і вірусними захворюваннями, гіповітамінозом, патологією
антенатального періоду розвитку, конституційними особливостями певне
значення мають психічні травми і перевантаження (Л.О. Матиціна і
співавт. 2002; M. Livingstone 2002).

У структурі дитячої гінекологічної захворюваності ПА становить 15-16%
(О.О. Богданова, 2000; Л.Б. Маркін, Е.Б. Яковлева, 2005). Найбільш
частою причиною ПА є так звані психогенні фактори. За даними авторів, до
них відносяться психічні травми (В.К. Чайка, І.Б. Вовк, Л.О. Матиціна
2001; E. Bancowska et. al., 2000; К. Hasegawa, 2001). Патогномонічним
для ПА етіологічним фактором є різке обмеження споживання їжі в зв’язку
з незадоволенням зовнішнім виглядом (В.Ф. Коколіна, 2001; M. Pavlikowski
et.al., 1999).

При порушенні менструального циклу за типом олігоменореї у випадку
центрального генезу одними з основних етіологічних факторів є гострі і
хронічні психічні травми, постійна нервова і психічна перенапруга (М.М.
Ткаченко і співавт., 1991; R.I. Slupik, 1999).

Взаємовідношення особистості хворого і соматичної хвороби являють собою
одну з основних проблем клінічної медицини, і в останні роки цій
проблемі приділяється значна увага. Публікації про психоемоційний стан
пацієнток як із соматичними, так із гінекологічними захворюваннями
стосуються у більшості закордонних досліджень (M.F. Dealy, 1998; T.M.
Price et.al., 2000; R.E. Nappi et. al., 2003). В той час подібні дані у
вітчизняній науковій літературі висвітлені недостатньо (В.М. Астахов і
співавт., 1996; Д.Н. Ісаєв, 2000). Відомі поодинокі повідомлення про
важливу роль психогенних факторів у розвитку аменореї центрального
генезу. Але незважаючи на актуальність даної проблеми, психологічні
аспекти дотепер не розглядалися як фактори, що впливають на виникнення
дисфункціональних порушень центральних механізмів регуляції
менструального циклу, які можуть проявлятись як ПМК так і аменореї та
олігоменореї. Важливими аспектами є визначення різних психоемоційних
розладів у дівчат в період становлення репродуктивної функції та їх роль
у патогенезі порушень менструального циклу в період пубертату, що дасть
можливість оптимізувати методи лікування та профілактики цих порушень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького та Науково-дослідного
інституту медичних проблем сім’ї. Робота є фрагментом теми “Розробити
науково обґрунтовані схеми поетапної реабілітації репродуктивної функції
дівчат з патологічним антенатальним анамнезом” (№ держ. реєстрації
0100U000028). Здобувач є виконавцем теми, що здійснювалась в межах
Національної Програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005”.

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування порушень
менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами
шляхом розробки науково обґрунтованих схем діагностики, прогнозування,
лікування та профілактики.

Задачі дослідження.

1. Провести аналіз перебігу антенатального, раннього післянатального,
препубертатного і пубертатного періодів і вивчити фактори ризику
виникнення порушень менструального циклу (ПМЦ) у дівчат-підлітків з
психоемоційними розладами (ПЕР).

2. Оцінити фізичний і статевий розвиток, характер менструальної функції
у дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу на тлі
психоемоційних розладів.

3. Оцінити ехоморфометричні показники внутрішніх геніталій у
дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу на тлі
психоемоційних розладів за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД).

4. Вивчити функціональний стан гіпофізарно-яєчникової та
симпато-адреналової систем (лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого
гормонів (ФСГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2), прогестерону (П),
3,4-діоксифеніл-аланіну (ДОФА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А)) у
обстежених пацієнток.

5. Виявити значення психогенних факторів у виникненні ПМЦ і провести
психодіагностику психоемоційного статусу у обстежених пацієнток.

6. Розробити та впровадити для практичної охорони здоров’я схеми
діагностики, прогнозування, лікування та профілактики порушень
репродуктивного здоров’я.

Об’єкт дослідження – порушення менструального циклу у дівчат-підлітків з
психоемоційними розладами.

Предмет дослідження – гормональні показники, показники системи
адаптації, тести психоемоційної діагностики у дівчат-підлітків з
порушеннями менструального циклу на тлі психоемоційних розладів.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, гормональні, ультразвукові,
психодіагностичні, рентгенологічні і статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені фактори ризику
виникнення порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з
психоемоційними розладами.

Вперше у дівчат в період становлення репродуктивної функції вивчені
особливості фізичного і статевого розвитку, а також дані УЗД внутрішніх
геніталій.

Вперше на підставі результатів комплексного обстеження показано
особливості функціонального стану системи адаптації та гормонального
стану.

Вперше визначено характер змін симпато-адреналової системи (САС) та їх
роль у патогенезі розвитку ПМЦ у дівчат-підлітків з психоемоційними
розладами.

Вперше методом кореляційного аналізу виявлено позитивний кореляційний
зв’язок між рівнями НА та гонадотропних гормонів, а також зворотній
кореляційний зв’язок між психоемоційними розладами та рівнем НА, що є
однією із провідних ланок в патогенезі розвитку ПМЦ.

Вперше проведена психодіагностика за психодіагностичним опитувальником
(ПДО) А.Е. Лічко, за адаптованим варіантом особистісного опитувальника
для підлітків Айзенка та за шкалою самовизначення Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л.
Ханіна і розроблений спосіб прогнозування ефективності негормональної
терапії при ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР, який доводить, що в патогенезі
розвитку психоемоційних розладів важливе значення мають не тільки
психогенні фактори, але і провідні риси характеру з високим рівнем
емоційної лабільності, інтровертованості, ситуаційної та особистої
тривожності.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені для практичної
охорони здоров’я науково обґрунтовані способи прогнозування і лікування
ПМЦ, впровадження яких дозволило знизити частоту ПМЦ і досягти
вираженого клінічного ефекту в 88,57% випадків у дівчат-підлітків з ПЕР.

Розроблена й апробована схема поетапної реабілітації і спосіб лікування
ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР (патент на винахід № 59629А від 15.09.03).

Результати дослідження впроваджені в Донецькому регіональному центрі
охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї, обласних,
міських і районних лікарнях міст Донецька, Добропілля. Матеріали
дисертації використовуються для викладання лікарям курсантам і інтернам
на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології з курсом дитячої
гінекології ДонДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автором виконана організація наукової
роботи, обґрунтовані мета і задачі дослідження, зроблений підбір
дівчат-підлітків з ПМЦ на тлі ПЕР, а також пацієнток, які входять до
контрольної групи. Обрано адекватні методи дослідження та обстеження
пацієнток до і після лікування. Проведено детальний клінічний аналіз
особливостей антенатального, раннього післянатального, препубертатного і
пубертатного періодів. Вивчено показники гормонального статусу,
катехоламінів, тестів психоемоційної діагностики. Дисертантом розроблена
і впроваджена схема реабілітаційних заходів, способи прогнозування і
лікування ПМЦ у дівчат-підлітків на тлі ПЕР. Самостійно описані
результати дослідження, сформульовані висновки, обґрунтовані практичні
рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися й обговорювалися на: XII Всесвітньому конгресі дитячої та
підліткової гінекології (м. Хельсінкі, 1998); IX Конгресі міжнародного
товариства з гінекологічної ендокринології (Crans Montana, 1998); I
Міжнародному регіональному науково-практичному семінарі (м. Святогорськ,
2000); Українському науковому симпозіумі дитячих та підліткових
гінекологів “Нейрогормональна регуляція функцій жіночої репродуктивної
системи в період її становлення в нормі і при патології” (м. Харків,
2001); XI з’їзді акушерів-гінекологів України (м. Київ, 2001); III
Міжнародному регіональному науково-практичному семінарі “Актуальні
питання гінекологічної ендокринології дитячого, підліткового і
репродуктивного віку” (м. Святогорськ, 2004); VI Всеукраїнській
науково-практичній конференції лікарів гінекологів дитячого та
підліткового віку (м. Чернівці, 2004); I міжрегіональній
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реабілітації
репродуктивного здоров’я молоді: соціальні і медичні аспекти” (м.
Слов’янськ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 46 друкованих праць. В
авторефераті наведено 26 робіт, із них: 13 статей у спеціалізованих
журналах і збірниках, затверджених ВАК України, 2 з яких – моностатті, 4
підглави у монографіях, 7 тез, 2 деклараційних патенти – “Спосіб
прогнозування ефективності психотерапевтичного лікування порушень
менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами”, №
59573А, 2003; “Спосіб лікування функціональних порушень менструального
циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами”, № 59629А, 2003.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках
машинописного тексту. Обсяг основного тексту складає 134 сторінки і
включає вступ, огляд літератури, методи дослідження, 3 розділи власних
досліджень, аналіз отриманих результатів, висновки, практичні
рекомендації. Перелік використаних джерел налічує 186 найменувань (111
вітчизняних і 75 зарубіжних). Робота ілюстрована 26 таблицями та 25
малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. На І етапі проведено аналіз перебігу
антенатального, раннього післянатального, препубертатного і пубертатного
періодів, визначені фактори ризику виникнення ПМЦ у дівчат-підлітків з
ПЕР та вивчені особливості становлення у них менструальної функції, на
підставі чого розроблена карта обстеження.

На ІІ етапі проведено комплексне обстеження дівчат-підлітків за
розробленою картою обстеження. Основну групу склали 105 дівчат-підлітків
з ПМЦ на тлі ПЕР у віці 14-17 років, які одержали лікування за
розробленою схемою (ПМК – 33, ПА – 38, олігоменорея – 34 пацієнтки). До
групи порівняння увійшли 92 дівчат-підлітків такого ж віку, пролікованих
за загальноприйнятою схемою (ПМК – 30, ПА – 32, олігоменорея – 30
пацієнток), що знаходилися на лікуванні у відділенні дитячої та
підліткової гінекології Донецького регіонального центру охорони
материнства та дитинства. Контрольну групу склали 30 здорових дівчат
того ж віку.

На ІІІ етапі розроблено способи профілактики, прогнозування і лікування
порушень репродуктивного здоров’я шляхом впливу на наявні порушення в
системі адаптації, а також реабілітаційних заходів.

На ІV етапі впроваджено розроблені способи профілактики, прогнозування,
лікування і досліджена їхня ефективність.

Детально вивчені анамнестичні дані (антенатальний, ранній
післянатальний, препубертатний і пубертатний періоди), медична
документація та клінічні особливості перебігу основного захворювання в
критичні періоди розвитку статевої системи з урахуванням психоемоційного
стану.

Всім дівчатам-підліткам з ПМЦ на тлі ПЕР було проведено комплексне
обстеження, яке включало клініко-лабораторні, гормональні,
ультразвукові, психодіагностичні, рентгенологічні дослідження.

Гормональне обстеження включало визначення гонадотропних гормонів:
лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого гормонів (ФСГ), пролактину
(Прл); статевих стероїдних гормонів: естрадіолу (Е2), прогестерону (П),
тестостерону (Т); надниркових залоп: кортизолу (К). Дослідження рівня
гормонів у плазмі крові виконували за допомогою імуноферментного методу
з використанням комерційних наборів реагентів фірми «Bio Rad» (США).

Дослідження рівня ДОФА, НА й А робили в добовій сечі
тригідроксиіндоловим методом у модифікації Е.Ш. Матліної і співавт.
(1965).

УЗД органів малого тазу проводили за допомогою апарату фірми «Bruel
Kler» (Голландія), що працює в реальному масштабі часу трансдюсером 3,5
МГц.

Психодіагностичне дослідження включало адаптований підлітковий варіант
особистісного опитувальника Айзенка, призначеного для дослідження
ступеня екстравертованості (Е) і нейротизма (Н), шкалу самовизначення
Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним з визначенням ситуаційної
тривожності (СТ) і особистої тривожності (ОТ), ПДО А.Е. Лічко для
підлітків визначали індивідуальні відмінності.

Для оцінки фізичного розвитку використовували індивідуальний метод
систематичного виміру росту, маси тіла, морфометрії за Л.Д. Заяць
(1973). Дані фізичного розвитку порівнювали з подібними в контрольній
групі та віковими нормами для дівчат-підлітків Н.В. Кобозева та співавт.
(1988).

Проводили рентгенографію черепа для оцінки турецького сідла з
визначенням його сагітального і вертикального розмірів.

Результати обстежень обробляли на РС АТ пакетом статистичних програм
Statgraphics, а також методами варіаційної статистики і кореляційного
аналізу з використанням стандартного пакету Excel 2000 для Windows’XP.

Основні результати дослідження. Вивчивши сімейний анамнез, ми визначили,
що ПМЦ у родичів I і II ступенів зустрічалися у 11 (17,46%) пацієнток з
ПМК, у 10 (14,29%) – з ПА та у 6 (9,38%) – з олігоменореєю. Встановлена
сімейна схильність до ПЕР, притаманна у 13 (20,63%) хворих у групі з
ПМК, у 24 (34,29%) – з ПА й у 13 (20,31%) – з олігоменореєю, що свідчить
про наявність сімейної схильності до виникнення різних ПМЦ у дівчат в
пубертатний період.

Серед факторів ризику розладів становлення менструальної функції значну
роль відіграє перебіг антенатального та інтранатального періодів.
Патологічний антенатальний період виявлений у 38 (60,31%) пацієнток у
групі з ПМК, у 16 (22,86%) – з ПА й у 31 (48,44%) – з олігоменореєю.

У препубертатному періоді гострі психотравмуючі ситуації виявлені у 16
(25,40%) хворих у групі з ПМК, у 8 (11,43%) – з ПА й у 10 (15,63%) – з
олігоменореєю. Хронічні діючі конфліктні ситуації відзначені у
31(49,21%) дівчат у групі з ПМК, у 24 ( 34,29%) – з ПА і у 17 ( 26,56%)
– з олігоменореєю.

Крім цього, у пубертатному віці у 12 (19,05%) дівчат з ПМК і у 9
(14,06%) з олігоменореєю виявлені гострі психотравмуючі впливи. Хронічні
психотравмуючі ситуації виявлені практично у всіх обстежених хворих (у
52 (82,54%) хворих у групі з ПМК, у 70 (100,00%) – з ПА й у 55 (85,94%)
– з олігоменореєю), що також є важливими факторами, які впливають на
виникнення ПМЦ (рис. 1).

У хворих з ПМЦ та з психоемоційними розладами відмічається затримка та
зниження балу статевого розвитку у групі пацієнток з ПМК – 10,60±0,10, з
ПА – 10,20±0,10, з олігоменореєю – 10,60±0,10 (у контрольній групі –
11,40±0,20, р<0,05) у віці 14-15 років, що було взаємозалежно з відставанням статевого розвитку, особливо у хворих з психогенною аменореєю та олігоменореєю, що підтверджується при ехоморфометричному дослідженні зменшенням розмірів матки та М-ехо в 90,30% випадків. Для більшості дівчат з ПМЦ, що розвилися після хронічного психоемоційного стресу, характерні більш низькі (р<0,05), ніж у здорових, рівні ДОФА (у групі хворих з ПМК – 209,00±13,00, ПА – 191,00±10,00 і олігоменореєю – 173,00±25,00, у контрольній групі – 391,00±28,00 нмоль/добу), НА (у групі хворих з ПМК – 21,60±4,80, ПА – 23,50±5,50 і олігоменореєю – 22,20±5,00, а у контрольній групі – 48,20±7,40 нмоль/добу) і Прл (у групі хворих з ПМК – 7,90±1,80, ПА – 8,50±2,20 і олігоменореєю – 8,20±2,50, у контрольній групі – 12,90±2,00 мкг/л). Їхнє достовірне зниження залежало від характеру мікросоціального оточення і відбивало виснаження адаптивно-пристосувальних можливостей організму. Висока концентрація А (у групі пацієнток з ПМК – 74,70±7,10, з олігоменореєю – 58,80±6,20 , у контрольній групі 27,90±6,20 нмоль/добу, р<0,05) і Прл (у групі пацієнток з ПМК – 17,50±2,10, з олігоменореєю – 17,20±3,60, а у контрольній групі – 12,90±2,00 мкг/л, р<0,05) була обумовлена гострою реакцією на стрес. Аналіз співвідношення НА/А свідчив про перевагу симпатичного відділу САС над адреналовим у більшості з підгруп (при гострому стресовому впливі в групі хворих з ПМК – 1,06±0,12, при хронічному стресі в групі хворих з ПА – 1,11±0,11, з олігоменореєю – 1,18±0,11). Рис. 1 Модель впливу психогенних факторів на виникнення ПМЦ Рівень центральних гіпоталамо-гіпофізарних гормонів у всіх досліджуваних групах при хронічному стресі був достовірно знижений (р<0,05). Так, рівень ЛГ у групі хворих з ПМК був 4,20±0,30, з ПА – 3,41±0,20 і з олігоменореєю –3,80±0,30, а в контрольній групі – 5,96±0,20 мкг/л, і ФСГ у групі хворих з ПМК – 5,70±0,29, з ПА – 3,95±0,25 і з олігоменореєю – 4,60±0,24, а в контрольній групі – 6,25±0,24 мкг/л. А при гострому стресі рівень ЛГ був достовірно вищим (р<0,05), ніж у контрольній групі (у групі хворих з ПМК – 6,50±0,50, з олігоменореєю – 6,90±0,50 мкг/л), а рівень ФСГ достовірно не розрізнявся з контрольною групою. Рівень стероїдних гормонів при хронічному стресі був достовірно знижений (р<0,05). Так, рівень Е2 у групі хворих з ПМК склав 0,22±0,03, з ПА – 0,19±0,01, з олігоменореєю – 0,31±0,02, у контрольній групі – 0,40±0,02 нмоль/л. Рівень П у групі хворих з ПМК склав 1,24±0,40, з ПА – 1,21±0,10 і з олігоменореєю – 1,33±0,08, а у контрольній групі – 3,24±0,12 нмоль/л. При гострому стресі рівень Е2 був достовірно вище – у групі пацієнток з ПМК – 0,60±0,06, з олігоменореєю – 0,56±0,05, а у контрольній групі – 0,40±0,02 нмоль/л, а рівень П достовірно нижче (р<0,05) в порівнянні з контрольною групою (у групі хворих з ПМК – 2,23±0,20, олігоменореєю – 2,21±0,25, а у контрольній групі – 3,24±0,12 нмоль/л) (рис.2). Найбільш важливим для діагностики представляються біологічний індекс пубертатної зрілості, він же гонадотропний індекс, – співвідношення ЛГ/ФСГ, індекс гіперандрогенізації (ІГ) – співвідношення Т/Е2 і співвідношення П/Е2. Якщо біологічний індекс пубертатної зрілості в досліджуваних групах при гострому стресі достовірно не розрізнявся з контрольною групою, то при хронічному стресі він був достовірно знижений (р<0,05) у всіх досліджуваних групах – з ПМК, ПА й олігоменореєю (0,71±0,05, 0,86±0,05 і 0,83±0,03 відповідно в порівнянні з контрольною групою, де ЛГ/ФСГ – 1,03±0,03). Індекс гіперандрогенізації при гострому стресі, навпаки, був достовірно нижче (р<0,05) у групі хворих з ПМК – 4,74±0,83, з олігоменореєю – 5,07±0,72, а в контрольній групі – 6,83±0,41, при хронічному стресі – достовірно вище у групі хворих з ПМК – 12,10±0,48, з ПА – 13,3±0,67 і з олігоменореєю – 8,51±0,55. Співвідношення П/Е2 у всіх досліджуваних групах було достовірно знижено (р<0,05). Так, при гострому стресі П/Е2 у групі хворих з ПМК склало 3,66±0,49, з олігоменореєю –3,95±0,51, у контрольній групі – 7,90±0,27, а при хронічному стресі в групі пацієнток з ПМК – 5,63±0,41, з ПА – 3,88±0,28 і з олігоменореєю – 4,29±0,32. Виявлено прямі позитивні кореляційні взаємозв'язки між Прл і НА (r=0,46, р<0,05), НА і ЛГ (r=0,41, р<0,05), ЛГ і ФСГ (r=0,83, р<0,05), Е2 і П (r=0,70, р<0,05), ЛГ/ФСГ і Е2/П (r=0,49, р<0,05) і негативний зворотний кореляційний взаємозв'язок між ПЕР і НА (r = –0,69, р<0,05) у групах з ПМК, ПА й олігоменореєю при хронічному стресовому впливі, що свідчить про важливість психоемоційного стресу в патогенезі ПМЦ. Результати психологічного дослідження за шкалою самовизначення Ч.Д. Спілбергера, опитувальником темпераменту Айзенка, ПДО А.Е. Лічко показали взаємозв'язок ПМК, ПА й олігоменореї не тільки з психогенними факторами, вивченими в критичні періоди розвитку статевої системи, але й з основними рисами лабільної, сенситивної, астеноневротичної і психастенічної структури характеру з достовірно високими (р<0,05) рівнями емоційної лабільності до 16,20±1,40 балів, інтровертованості (І) до 8,10±0,41 балів, СТ до 51,90±6,20 балів і ОТ до 55,80±3,70 балів, пов'язаним з гіпернозогнозичним типом відношення до хвороби, що показує виборчу чутливість до симптомів хвороби у зв'язку з їх високою суб'єктивною значимістю для пацієнток. Нами запропоновано способи прогнозування ефективності негормональної терапії і лікування ПМЦ у дівчат-підлітків на тлі ПЕР і отримані два патенти на винаходи (патент № 59629А Україна А61К35/78. Заявл. 22.10.02; Опубл. 15.09.03, Бюл. № 9; патент № 59573А, Україна G01N33/48. Заявл. 13.08.02; Опубл. 15.09.03., Бюл. № 9. Автори: В.К. Чайка, Л.О. Матиціна, О.В. Золото). Рис. 2. Показники стану дофамінергічної системи, стероїдних та пептидних гормонів до лікування при різних ПМЦ у дівчат-підлітків обстежених груп у відношенні до контрольної групи При СТ від 36-52 балів, ОТ від 36-56 балів за шкалою самовідношення Ч.Д. Спілбергера; при значної емоційної неврівноваженості від 14-16 балів і вище, з переважним інтровертованим типом особистості за опитувальником темпераменту Айзенка; при переважної акцентуації характеру за лабільним, сенситивним, астеноневротичним і психастенічним типами за ПДО А.Е. Лічко призначалася негормональна терапія. До комплексу лікування включали психотерапію, ароматерапію, фітотерапію поряд з традиційною терапією. Було доведено, що запропоноване комплексне лікування впливає на психоемоційне напруження, сприяючи ліквідації ПЕР, і приводить до нормалізації рівня Прл, ЛГ, ФСГ, Е2, П, ДОФА, НА й А, на відміну від групи порівняння, де всі показники достовірно розрізнялися з контрольною групою (рис.3). Лікувально-психологічна робота також сприяла нормалізації СТ і ОТ, на відміну від групи порівняння, де всі показники достовірно не розрізнялися від показників до лікування. Особистісна характеристика хворих з ПМК, ПА й олігоменореєю за опитувальником Айзенка показала достовірне зниження балу Н, тому що його високе значення було пов'язано з гіпернозогнозичним типом відношення до хвороби, що при розумінні хворим природи захворювання і здатності об'єктивно оцінити симптоми свого захворювання нормалізувалася. Ae a Ae e * b EHuy ??????$???не поліпшення – у 36 (34,29%) пацієнток, в групі порівняння – у 31 (33,70%). Незначне поліпшення з епізодичними загостреннями, що впливають на рівень діяльності, але не порушують шкільну адаптацію, відзначено у 10 (9,52%) хворих, а в групі порівняння – у 43 (46,74%). Відсутність поліпшення стану спостерігалося у 2 (1,90%) пацієнток з ПА, а в групі порівняння – у 2 (2,17%) хворих з ПМК та з ПА, що було пов'язано з особливістю клінічної структури ПЕР, і супроводжувалося астено-вегетативним і астено-депресивним синдромами. Про ефективність комплексного лікування судили по динаміці показників соціальної (шкільної) адаптації. За даними катамнестичного обстеження, проведеного протягом 3 років, відновлення шкільної діяльності в повному об’ємі було відзначено у 93 (88,57%) дівчат (з ПМК – у 31 (93,94%), з ПА – у 30 (78,95%), з олігоменореєю – у 32 (94,12%)), а в групі порівняння – у 47 (51,09%) хворих, на середньому і низькому рівні – відповідно у 10 (9,52%) і у 2 (1,90%), а в групі порівняння – у 43 (46,74%) і у 2 (2,17%). Для успішного відновлення працездатності була запропонована рання реабілітація на всіх етапах лікування, що включає комплекс психотерапевтичного впливу, спрямованого на формування позитивної особистісної установки на навчальну діяльність на стадії видужання. Психотерапія дозволяла у всій повноті здійснювати принцип індивідуально-особистісного підходу до лікування і реабілітації хворих. Рис. 3. Показники стану дофамінергічної системи, стероїдних та пептидних гормонів після лікування при різних ПМЦ у дівчат-підлітків обстежених груп по відношенню до контрольної групи У 5 (4,76%) пацієнток у віці 18-19 років настала планова вагітність, яка закінчилася нормальними пологами. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове рішення актуальної наукової задачі, що виражається в удосконаленні та оптимізації методів діагностики, лікування, профілактики та прогнозування виникнення порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами з метою поліпшення стану їх репродуктивного здоров'я. 1. Установлено, що до факторів ризику розвитку порушень менструального циклу відносяться: патологічний антенатальний період, сімейна схильність до порушень менструального циклу і психоемоційних розладів, а також високий інфекційний індекс. Психогенні впливи виступають як дозволяючий етіологічний фактор в препубертатному і пубертатному періодах. У пубертатному віці у 19,05% дівчат з ПМК і у 14,06% з олігоменореєю виявлені гострі психотравмуючі впливи, які безпосередньо попереджали порушення менструального циклу, а хронічні – у 82,54% у групі з ПМК, у 100,0% – з ПА й у 85,94% – з олігоменореєю. 2. У хворих з порушеннями менструального циклу та з психоемоційними розладами відмічається затримка та зниження балу статевого розвитку у групі пацієнток з ПМК – 10,60±0,10, з ПА – 10,20±0,10, з олігоменореєю – 10,60±0,10 (у контрольній групі – 11,40±0,20, р<0,05) у віці 14-15 років, що було взаємозалежно з відставанням статевого розвитку, особливо у хворих з психогенною аменореєю та олігоменореєю, що підтверджується при ехоморфометричному дослідженні зменшенням розмірів матки та М-ехо в 90,30% випадків. 3. Встановлено, що порушення менструального циклу на тлі психоемоційних розладів при хронічному стресі супроводжується достовірним зниженням (р<0,05) рівня пролактину (у групі пацієнток з ПМК – 7,90±1,80 мкг/л, з ПА – 8,50±2,20 мкг/л, олігоменореєю – 8,20±2,50 мкг/л) і гонадотропних гормонів з порушенням їх співвідношення (ЛГ і ФСГ), а також зниження вмісту статевих стероїдних гормонів на тлі підвищення індексу гіперандрогенізації (Т/Е2), що приводило до порушення біологічного індексу пубертатної зрілості. При гострій реакції на стрес відмічається гіперпролактинемія у всіх обстежених (у групі пацієнток з ПМК – 17,50±2,10 мкг/л, з олігоменореєю – 17,20±3,60 мкг/л) і високий рівень ЛГ (р<0,05). 4. У пацієнток з порушеннями менструального циклу і психоємоційними розладами виявлено, що стан симпато-адреналової системи при хронічному стресі характеризується виснаженням адаптивно-пристосувальних можливостей організму, що супроводжується зниженням (р<0,05) рівня норадреналіну (у групі пацієнток з ПМК – 21,60±4,80 нмоль/добу, з ПА – 23,50±5,50 нмоль/добу, з олігоменореєю – 22,20±5,00 нмоль/добу) і ДОФА; при гострій реакції на стрес відмічається високий рівень адреналіну (у групі хворих з ПМК – 74,70±7,10 нмоль/добу, з олігоменореєю – 58,80±6,20 нмоль/добу, р<0,05). 5. Встановлено кореляційні взаємозв'язки між станами гормональної, симпато-адреналової систем та ПЕР, що проявилося в позитивних кореляційних взаємозв’язках між Прл і НА (r=0,46), НА і ЛГ (r=0,41) та зворотний негативний кореляційний взаємозв'язок між ПЕР та НА (r= –0,69) у групах з ПМК, ПА й олігоменореєю при хронічному стресовому впливі, що свідчить про важливість психоемоційного стресу у патогенезі порушень менструального циклу. 6. В розвитку порушень менструального циклу відіграють роль не тільки психогенні фактори, але й основні риси структури характеру (лабільної, сенситивної, астеноневротичної і психастенічної) з високими рівнями емоційної лабільності до 16,20±1,40 бала, інтровертованості до 8,10±0,45 балів, ситуаційної тривожності до 51,90±6,20 балів і особистої тривожності до 55,80±3,70 балів (р<0,05), що свідчить про гіпернозогнозичний тип відношення до хвороби. 7. Розроблена схема організаційних та лікувально-профілактичних заходів з включенням поетапної індивідуальної та сімейної психотерапії при порушеннях менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами дозволило знизити частоту порушень менструального циклу і досягти вираженого клінічного ефекту у 88,57% випадків: з ПМК – у 93,94%, з ПА – у 78,95%, з олігоменореєю – у 94,12%. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Усім пацієнткам з порушеннями менструального циклу необхідно проводити обстеження у психолога для визначення психоемоційного стану за тестами ПДО А.Е. Лічко, адаптованим варіантом особистісного опитувальника для підлітків Айзенка і за шкалою самовідношення Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна з метою діагностики психоемоційних розладів на початковому етапі лікування для своєчасного проведення психотерапевтичної корекції. 2. Для профілактики розвитку порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами в практику гінекологів дитячого та підліткового віку нами запропонований метод прогнозування ефективності психотерапевтичного лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами. 3. При порушеннях менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами до і після лікування показано проведення обстеження симпато-адреналової системи (визначення вмісту катехоламінів у сечі). 4. Усім пацієнткам з порушеннями менструального циклу на тлі психоемоційних розладів обов’язкова консультація у психотерапевта. 5. При лікуванні порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами нами рекомендується індивідуальна обґрунтована терапія з використанням нових методичних підходів, що враховує етіологічні і патогенетичні фактори їхнього розвитку, з обов'язковим включенням психо-, арома- і фітотерапії до комплексного лікування. 6. У середніх навчальних закладах України, соціальних службах для молоді рекомендується проведення цілеспрямованої системи інформування дівчат-підлітків з урахуванням вікових особливостей, спрямованої на профілактику порушень менструального циклу на тлі психоемоційних розладів і організацію проведення медичних профілактичних оглядів у школах серед дівчат-підлітків. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Золото Е.В., Матыцина Л.А. Применение аромамассажа в комплексном психотерапевтическом лечении девочек-подростков с нарушением менструального цикла // Диагностика и коррекция нарушений репродуктивной системы у детей и подростков / Под ред. В.К. Чайки, Л.А. Матыциной. – Донецк, 2000. – С. 145-147. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). Матыцина Л.А., Золото Е.В. Функциональные нарушения менструального цикла у девочек-подростков на фоне психоэмоциональных расстройств // Гинекологическая эндокринология девочек и девушек / Под ред. В.К. Чайки, Л.А. Матыциной. – Донецк, 2004. – С. 171-219. (Запропонувала ідею публікації і узагальнила результати дослідження, підготувала до друку). Золото Е.В. Психотерапевтические проблемы в гинекологии детей и подростков // Под ред. Л.Б. Маркина, Э.Б. Яковлевой – Киев, 2004. – С. 211-221. (Робота виконана самостійно). Золото Е.В. Психогенные факторы в возникновении аменореи // Под ред. Л.Б.Маркина, Э.Б.Яковлевой. – Львов, 2005. – С. 123-132. (Робота виконана самостійно). Яковлева Э.Б., Шахман Н.В., Толкач Н.С., Сергиенко М.Ю., Золото Е.В. Особенности прогнозирования генеративной функции у девочек-подростков // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т. 5, № 2-3. – С. 11-16. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). Яковлева Э.Б., Золото Е.В., Парахина О.Н., Толкач Н.С., Шахман Н.В. Этиопатогенетические механизмы становления менструальной функции у подростков со стресс-аменореей // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т. 5, № 4. – С. 73-77. (Провела літературний огляд, проаналізувала отримані дані). Яковлева Э.Б., Толкач Н.С., Золото Е.В., Шахман Н.В. Некоторые вопросы гормональной адаптации у девочек-подростков // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 6. – С. 218-221. (Провела літературний огляд). Матыцина Л.А., Золото Е.В. Сравнительная характеристика психоэмоционального состояния девочек-подростков с психогенной аменореей и непсихогенного генеза // Український медичний альманах. – 2001. – Т. 4, № 4. – С. 105-109. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки). Матыцина Л.А., Золото Е.В. О некоторых патогенетических факторах возникновения психогенной аменореи // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 2. – С. 212-215. (Провела літературний огляд, проаналізувала отримані дані). Матыцина Л.А., Золото Е.В., Синенко Л.В. Диагностика и лечение психоэмоциональных расстройств в комплексной терапии с ПМК у девочек и девочек-подростков // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т. 6, № 2. – С.117-118. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обгрунтувала висновки). Матыцина Л.А., Золото Е.В., Синенко Л.В. Диагностика и лечение психоэмоциональных расстройств у девочек и девочек-подростков с пубертатным маточным кровотечением // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 4. – С. 81-83. (Провела аналіз та узагальнення отриманих результатів). Матыцина Л.А., Золото Е.В., Синенко Л.В. Психогенные воздействия и развитие пубертатных маточных кровотечений у девочек-подростков с психоэмоциональными расстройствами // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К., 2001. – С. 418-420. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обгрунтувала висновки). Матыцина Л.А., Золото Е.В. Фитоароматерапия в гинекологии // Вісник акушерів-гінекологів України. – 2002. – № 1. – С. 17-21. (Запропонувала ідею публікації і узагальнила результати дослідження, підготувала до друку). Матиціна Л.О., Сіненко Л.В., Золото О.В. Сучасні методи лікування пубертатних маткових кровотеч // Буковинський медичний вісник. – 2002. – № 3. – С. 66-68. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). Матыцина Л.А., Золото Е.В. Состояние дофаминергической системы у девочек-подростков с функциональными нарушениями менструального цикла на фоне психоэмоциональных расстройств // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.А. Шупика. – Київ, 2003. – Випуск 12, Кн.3 – С. 192-198. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обгрунтувала висновки). Золото О.В. Прогнозування ефективності психотерапевтичного лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами. // Буковинський медичний вісник. – 2004. – № 2. – С. 53-55. (Робота виконана самостійно). Золото О.В. Лікування функціональних порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 6. – С. 92-94. (Робота виконана самостійно). Золото Е.В. Использование психотерапевтических методов лечения гинекологических заболеваний у девочек-подростков // Тез. докл. науч. конф. “Актуальные проблемы медицины Донбасса”. – Донецк, 1996. – С. 101-102. (Робота виконана самостійно). Zoloto E.V. Psychotherapeutic methods of correction in the treatment of gynecological diseases in girl-teenagers // XII World Congress of Pediatric and adolescents Gynecology. – Helsinki, 1998. – Р. 109. (Робота виконана самостійно). Matitsina L.A., Zoloto E.V. The influence of stresses on the menstrual cycle and juvenile uterine bleeding in young girls and teenagers girls // 9th Congress of the international society of Gynecological Endocrinology, FCO96. – Crans Montana. – 1998. – Vol. 122, N 2. – P. 96. (Запропонувала ідею публікації і узагальнила результати дослідження). Матыцина Л.А., Сапожникова Н.Ф., Сергиенко М.Ю., Золото Е.В. Клиническая эффективность препарата “Ременс” в лечении нарушений менструального цикла у девочек-подростков // Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”. – Харків, 1999. – С. 356-357. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обгрунтувала висновки). Матыцина Л.А., Золото Е.В. Роль психотерапевтической коррекции в лечении девочек с различными нарушениями менструального цикла центрального генеза и аномалиями развития половых органов // Georgian scientists and specialists as sociation annual congresses abstracts and lectures (honoured in 1997-1999) "Actual problems of modern medicine". – Georgia, Tbilisi-Bakuriani-Maltakva-Kobuleti. – 2000. – P. 201-202. (Провела обстеження, проаналізувала отримані дані, сформулювала висновки). Золото Е.В. Роль психологических методов исследования в изучении психоэмоционального состояния девочек-подростков с аменореями // I Международный региональный научно-практический семинар “Актуальные вопросы профилактики, диагностики и лечения заболеваний репродуктивной системы у детей и подростков”. – Славяногорск-Донецк, 2000. – С. 13-15. (Робота виконана самостійно). Золото Е.В. Балл полового развития и данные ультразвукового исследования внутренних гениталий у девочек-подростков с функциональными нарушениями менструального цикла на фоне психоэмоциональных расстройств // III Международный региональный научно-практический семинар “Актуальные вопросы гинекологической эндокринологии детского, подросткового и репродуктивного возраста”. – Святогорск-Донецк, 2004. – С. 48-50. (Робота виконана самостійно). Чайка В.К., Матиціна Л.О., Золото О.В. Спосіб лікування функціональних порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами // Пат. 59629А, Україна А61К35/78, № 2002108347; Заявл. 22.10.02; Опубл. 15.09.03, Бюл. № 9. (Запропонувала ідею, оформила заявку, здійснила практичне застосування способу та його клінічне впровадження). Чайка В.К., Матиціна Л.О., Золото О.В. Спосіб прогнозування ефективності психотерапевтичного лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами // Пат. 59573А, Україна G01N33/48, № 200286687; Заявл. 13.08.02; Опубл. 15.09.03, Бюл. № 9. (Запропонувала ідею, оформила заявку, здійснила практичне застосування способу). АНОТАЦІЯ Золото О.В. Діагностика, лікування та профілактика порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005. У роботі вирішено питання підвищення ефективності лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами шляхом розробки схем поетапної реабілітації і способів прогнозування і лікування ПМЦ. Проведено комплексне обстеження дівчат-підлітків. Основну групу склали 105 дівчат-підлітків з ПМЦ на тлі ПЕР у віці 14-17 років, які одержали лікування за розробленою схемою (ПМК – 33, ПА – 38, олігоменорея – 34 пацієнтки). До групи порівняння увійшли 92 дівчат-підлітків такого ж віку, пролікованих за загальноприйнятою схемою (ПМК – 30, ПА – 32, олігоменорея – 30 пацієнток). Контрольну групу склали 30 здорових дівчат того ж віку. Вивчено особливості перебігу препубертатного і пубертатного періодів, стан стероїдних і пептидних гормонів, системи адаптації, виявлені психогенні фактори, що впливають у критичні періоди розвитку статевої системи і проведені клініко-психологічні дослідження психоемоційного статусу. Розроблені і впроваджені науково обґрунтовані схеми діагностики, прогнозування, лікування та профілактики ПМЦ, які дозволили знизити їх частоту і досягти вираженого клінічного ефекту у 88,57% випадків у дівчат-підлітків з ПЕР. Ключові слова: порушення менструального циклу, психоемоційні розлади, діагностика, лікування, профілактика, прогнозування. АННОТАЦИЯ Золото Е.В. Диагностика, лечение и профилактика нарушений менструального цикла у девочек-подростков с психоэмоциональными расстройствами. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗО Украины, Донецк, 2005. В работе решена актуальная задача современной детской и подростковой гинекологии – повышение эффективности лечения нарушений менструального цикла у девочек-подростков с психоэмоциональными расстройствами путем разработки схем поэтапной реабилитации , способов прогнозирования и лечения НМЦ. К факторам риска развития НМЦ относятся: патологический антенатальный период, семейная предрасположенность к НМЦ и психоэмоциональным расстройствам, а также высокий инфекционный индекс. Психогенные воздействия выступают в качестве разрешающего этиологического фактора в препубертатном и пубертатном периодах. В пубертатном возрасте у 19,05% с ПМК и у 14,06% с олигоменореей выявлены острые психотравмирующие воздействия, которые непосредственно предшествовали нарушениям менструального цикла, а хронические – у 82,54% в группе с ПМК, у 100,00% – с ПА и у 85,94% – с олигоменореей. У пациенток с НМЦ и психоэмоциональными расстройствами отмечается задержка и снижение балла полового развития в группе пациенток с ПМК – 10,60±0,10, с ПА – 10,20±0,10, с олигоменореей – 10,60±0,10 (в контрольной группе – 11,40±0,20, р<0,05) в возрасте 14-15 лет, которые были взаимосвязаны с отставанием полового развития, в особенности у больных с психогенной аменореей и олигоменореей, что подтверждается при эхоморфометрическом исследовании уменьшением размеров матки и М-эхо в 90,30% случаев. Установлено, что НМЦ на фоне психоэмоциональных расстройств при хроническом стрессе сопровождается достоверным снижением уровня пролактина (в группе пациенток с ПМК – 7,90±1,80 мкг/л, с ПА – 8,50±2,20 мкг/л, олигоменореей – 8,20±2,50 мкг/л, р<0,05) и гонадотропных гормонов с нарушением их соотношения (ЛГ и ФСГ), а также снижением стероидных гормонов, на фоне повышения индекса гиперандрогенизации (Т/Е2), что приводило к нарушению биологического индекса пубертатной зрелости. При острой реакции на стресс отмечается гиперпролактинемия у всех обследуемых (в группе пациенток с ПМК – 17,50±2,10 мкг/л, с олигоменореей – 17,20±3,60 мкг/л) и высокий уровень ЛГ (р<0,05). Выявлено, что состояние симпато-адреналовой системы при хроническом стрессе характеризуется истощением адаптивно-приспособительных возможностей организма, что сопровождается снижением уровня норадреналина (в группе пациенток с ПМК – 21,60±4,80 нмоль/сут., с ПА – 23,50±5,50 нмоль/сут., с олигоменореей – 22,20±5,00 нмоль/сут., р<0,05) и ДОФА; при острой реакции на стресс отмечается высокий уровень адреналина (в группе больных с ПМК – 74,70±7,10 нмоль/сут., с олигоменореей – 58,80±6,20 нмоль/сут., р<0,05). Установлены корреляционные взаимосвязи между состояниями гормональной, симпато-адреналовой систем и психоэмоциональными расстройствами, что проявилось в прямой положительной корреляционной зависимости между Прл и НА (r=0,46), НА и ЛГ (r=0,41), и обратной отрицательной корреляционной зависимости между ПЭР и НА (r= - 0,69) в группах с ПМК, ПА и олигоменореей при хроническом стрессовом воздействии, что свидетельствует о важности психоэмоционального стресса в патогенезе развития нарушений менструального цикла. В развитии НМЦ играют роль не только психогенные факторы, но и особенности структуры характера (лабильной, сенситивной, астеноневротической и психастенической), с высоким уровнем эмоциональной лабильности до 16,20±1,40 баллов, с достоверно высоким показателем интровертированности до 8,10±0,40 баллов, высоким уровнем ситуативной тревожности до 51,90±6,20 баллов и личностной тревожности до 55,80±3,70 баллов, связанным с гипернозогнозическим типом отношения к болезни, показывающим избирательную чувствительность к симптомам болезни. Разработана схема организационных и лечебно-профилактических способов с включением поэтапной индивидуальной и семейной психотерапии при НМЦ у девочек-подростков с психоэмоциональными расстройствами, что позволило снизить частоту НМЦ и добиться выраженного клинического эффекта в 88,57% случаев. Ключевые слова: нарушения менструального цикла, психоэмоциональные расстройства, диагностика, лечение, профилактика, прогнозирование. SUMMARY Zoloto E.V. Diagnostics, treatment and prophylaxis of disorders of menstrual cycle at adolescent girls with psychoemotional abnormalities. – Manuscript. Dissertation for obtaining scientific degree of candidate in of Medicine, specialization 14.01.01. – Obstetrics and Gynecology. – Scientific-research Institute of Family Medical Care Problems of Donetsk State Medical University named by Gorky, Ukrainian Ministry of Health Protection, Donetsk, 2005. The actual problem of modern pediatric and adolescent gynecology – increase of efficiency of menstrual disorders at adolescent girls who have psychoemotional abnormalities by means of rehabilitation, prognosis and treatment of menstrual cycles disorders. The complex investigation of adolescent girls was used. There have revealed the dependences, causal and consequent relationships between the rate of psychoemotional stress and the presence of hormones in the blood, the psychoemotional dysfunction and development at adolescent girls of pathological arising on cycle the background of chronicle stress, hormonal discharge of the blood, endocrine function that are accompanied by complications of the pubertal period. A complex of prophylactic, prognosis and medical measures is worked out for a case of disorders of menstrual cycle. Taking into account the age characteristics there was created the system of sexual education of children and adolescent aimed at safeguarding of reproductive health of future woman-mother. Key words: menstrual cycle disorders, psychoemotional abnormalities, diagnostics, treatment, prophylaxis, prognosis. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ А – адреналін ДОФА – 3,4-дiоксифенiлаланін Е2 – естрадіол Е – екстраверсія І – інтроверсія К – кортизол ЛГ – лютеїнізуючий гормон Н – нейротизм НА – норадреналін ОТ – особиста тривожність П – прогестерон ПА – психогенна аменорея ПДО – патохарактерологічний діагностичний опитувальник ПЕР – психоемоційні розлади ПМК – пубертатна маткова кровотеча ПМЦ – порушення менструального циклу Прл – пролактин САС – симпато-адреналова система СТ – ситуаційна тривожність Т – тестостерон УЗД – ультразвукове дослідження ФСГ – фолікулостимулюючий гормон PAGE \* Arabic 1 повторність, сила, тривалість впливу, переважний взаємозв’язок з особливостями особистості Психогенні фактори Психоемоційне напруження Гострий стрес Хронічний стрес Психоемоційні розлади Порушення менструального циклу

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *